На виконання Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", доручення Президента України від 06.03.2003 N 1-1/252, доручення Прем'єр-міністра України від 12.03.2003 N 14494 щодо розроблення та запровадження державних соціальних нормативів у сфері охорони здоров'я

1. Затвердити:

1.1. Стандарти санаторно-курортного лікування дітей із захворюваннями органів травлення (додаються):

1.1.1. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з хронічним гастритом із нормальною або зниженою секреторною функцією.

1.1.2. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з хронічним гастритом із підвищеною секреторною функцією.

1.1.3. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з гіпотонічною (гіпокінетичною) дисфункцією жовчного міхура.

1.1.4. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з гіпертонічною (гіперкінетичною) дисфункцією жовчного міхура.

1.1.5. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з хронічним колітом.

1.1.6. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з хронічним холециститом.

1.1.7. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з хронічним панкреатитом.

1.1.8. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з виразковою хворобою.

1.2. Стандарти санаторно-курортного лікування дітей із захворюваннями нервової системи (додаються):

1.2.1. Стандарт санаторно-курортного лікування дитячого церебрального паралічу (ДЦП).

1.2.2. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з моноплегією (парез, параліч) кінцівок внаслідок пологової травми периферичної нервової системи (акушерський параліч).

1.2.3. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з наслідками черепно-мозкової травми.

1.2.4. Стандарт санаторно-курортного лікування мігрені у дітей.

1.2.5. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з наслідками запальних захворювань центральної нервової системи (менінгіт, енцефаліт, мієліт та енцефаломієліт) в стадії ремісії.

1.2.6. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з наслідками травм спинного мозку.

1.2.7. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з розсіяним множинним склерозом.

1.2.8. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з ураженнями лицьового нерва (VII черепного нерва).

1.2.9. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з мононейропатіями, тунельними синдромами.

1.2.10. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з полінейропатіями та іншими ураженнями периферичної нервової системи.

1.2.11. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з мінімальною мозковою дисфункцією.

1.2.12. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з доброякісними новоутвореннями (наслідки тотального видалення екстрамедулярних пухлин спинного мозку, невріном).

1.2.13. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з наслідками перенесеного поліомієліту.

1.2.14. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з наслідками перенесених цереброваскулярних хвороб.

1.3. Стандарти санаторно-курортного лікування дітей із захворюваннями органів дихання (додаються):

1.3.1. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з хронічним тонзилітом.

1.3.2. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з хронічним назофарингітом, хронічним фарингітом.

1.3.3. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з хронічним ринітом.

1.3.4. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з хронічним синуситом.

1.3.5. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з хронічним бронхітом не уточненим (рецидивуючий перебіг).

1.3.7. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з хронічним простим бронхітом.

1.3.8. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з муковісцидозом.

1.4. Стандарти санаторно-курортного лікування дітей із захворюваннями системи кровообігу (додаються):

1.4.1. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з ревматичним міокардитом.

1.4.2. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з ревматичною недостатністю мітрального клапану.

1.4.3. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з ревматичною недостатністю аортального клапану.

1.4.4. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей в стані після перенесеного інфекційно-алергічного міокардиту.

1.4.5. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з ревматичною хореєю (Сиденгама).

1.4.6. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з первинною есенціальною гіпертензією.

1.4.7. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з артеріальною гіпотензією.

1.4.8. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з надшлуночковою тахікардією.

1.4.9. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з екстрасистолією.

1.4.10. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з дефектом міжшлуночкової перетинки.

1.4.11. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з дефектом міжпередсердної перетинки.

1.4.12. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з коарктацією аорти.

1.4.13. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей зі стенозом устя легеневої артерії.

1.4.14. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з вторинними кардіоміопатіями.

1.5. Стандарти санаторно-курортного лікування дітей з захворюваннями сечостатевої системи (додаються):

1.5.1. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з хронічним гломерулонефритом.

1.5.2. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з хронічним пієлонефритом.

1.5.3. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей із спадковими нефропатіями (дизметаболічні нефропатії).

1.5.4. Стандарт санаторно-курортного лікування дівчат із запаленням внутрішніх геніталій (хронічні сальпінгіти, аднексити, метрити, спайкова хвороба).

1.5.5. Стандарт санаторно-курортного лікування дівчат з вульвітами, вульвовагінітами.

1.5.6. Стандарт санаторно-курортного лікування дівчат з аменореєю і гіпоменструальним синдромом (психогенна, на фоні анорексії).

1.5.7. Стандарт санаторно-курортного лікування дівчат з дисменореєю.

1.6. Стандарти санаторно-курортного лікування захворювань ендокринної системи, розладу харчування та порушення обміну речовин (додаються):

1.6.1. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з сімейно-конституціональною затримкою росту.

1.6.2. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з ожирінням внаслідок надмірного надходження енергетичних ресурсів.

1.6.3. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з інсулінонезалежним цукровим діабетом (2 типу), діабетом молодих і інсулінозалежним цукровим діабетом (1 типу).

1.6.4. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей із затримкою статевого розвитку.

1.7. Стандарти санаторно-курортного лікування дітей із захворюваннями шкіри та підшкірної клітковини (додаються):

1.7.1. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з екземою.

1.7.2. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з парапсоріазом.

1.7.3. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з червоним плескатим лишаєм.

1.7.4. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з акне (вугрів звичайних).

1.7.5. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з обмеженою склеродермією.

1.7.6. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з гніздовим облисінням (алопецією).

1.7.7. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з вітиліго.

1.7.8. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з іхтіозом.

1.8. Стандарти санаторно-курортного лікування дітей із захворюваннями ока та придаткового апарату (додаються):

1.8.1. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з ревматоїдним переднім увеїтом.

1.8.2. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з хронічними увеїтами різної етіології у стадії ремісії.

1.8.3. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей із затьмаренням рогівки різної етіології.

1.8.4. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей в станах після хірургічного лікування (травми рогівки, склери, склоподібного тіла, сітківки).

1.8.5. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей із ускладненою нейропрогресуючою і прогресуючою міопією.

1.8.6. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей із частковою атрофією зорового нерва без нейрохірургічної патології.

1.8.7. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей із співдружньою косоокістю.

1.9. Стандарти санаторно-курортного лікування дітей із захворюваннями кістково-м'язової системи та сполучної тканини (додаються):

1.9.1. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей із сколіотичною хворобою I і II ступеня, повільно прогресуючої течії.

1.9.2. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з ювенільним ревматоїдним артритом (ЮРА).

1.9.3. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з реактивними артропатіями.

1.9.4. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей із порушенням постави.

1.10. Стандарти санаторно-курортного лікування дітей з розладами психіки та поведінки (додаються):

1.10.1. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з неорганічним енурезом, розладами поведінки і емоцій, які виникають в дитячому і підлітковому віці.

1.10.2. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з неврастеніями (гіпер-, гіпостенічна форми), соціальним фобічним тривожним розладом, соматоформними розладами.

2. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам головних управлінь охорони здоров'я Дніпропетровської та Львівської, Головного управління охорони здоров'я та медицини катастроф Черкаської, управління охорони здоров'я та курортів Вінницької, управління охорони здоров'я та медицини катастроф Одеської, управлінь охорони здоров'я обласних державних адміністрацій, Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської та управління охорони здоров'я Севастопольської міських державних адміністрацій, головним лікарям санаторно - курортних закладів для лікування дітей із соматичними захворюваннями, підпорядкованих Міністерству охорони здоров'я України, забезпечити запровадження стандартів санаторно-курортного лікування дітей з соматичною патологією, затверджених пунктом 1 цього наказу, в підпорядкованих санаторно-курортних закладах.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Митника З.М.

Хронічний гастрит - хронічне захворювання з комплексом запальних і дистрофічних змін слизової оболонки шлунку, з порушенням процесів регенерації кліток епітелію, з ознаками місцевого і імунного запалення. Хронічний атрофічний гастрит (із зниженою секреторною функцією) характеризується вираженою атрофією більше 50% залоз слизової оболонки шлунку.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Наявність симптомів шлункової та кишкової диспепсії (відрижка повітрям, неприємний смак в роті, бурчання в кишечнику, проноси чи закрепи, їх зміна, непереносимість деяких видів їжі, особливо молока), дискомфорт в епігастральній області (відчуття переповнення, тиску, розпирання після їжі), наявність тупого болю після їжі.

2. Ендоскопічні дані, у тому числі атрофія залоз слизової шлунку (більше 50% поля зору при атрофічному гастриті).

3. Знижений рівень пепсиногену-1 (при атрофії в тілі шлунку), пепсиногену-2, гастрину-17 (при атрофії в антральному відділі шлунку).

4. Виявлення Helicobacter pylori (у тому числі за допомогою уреазного тесту або інших тестів).

Показання.

Хронічний поверхневий гастрит у фазі ремісії або неповної ремісії.

Хронічний субтрофічний гастрит у фазі ремісії або неповної ремісії.

Протипоказання.

Хронічний гастрит у фазі загострення.

Хронічний атрофічний гастрит, інший гастрит (гігантський гіпертрофічний, гранульоматозний гастрит, хвороба Менетріє).

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями органів шлунково-кишкового тракту.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові (з додатковою оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав., 2002) - двічі (до і після лікування).

2. Фіброгастродуоденоскопія (у тому числі за місцем проживання з визначенням H. pylori - до лікування), за показаннями - після лікування.

Додаткові дослідження.

1. Уреазний дихальний тест (CLO-тест) - двічі, до і після лікування.

2. Визначення в крові гастрину і пепсиногенів-1, -2 - до лікування (у тому числі дані з місця проживання).

3. Електропунктурна діагностика - двічі (до і після лікування).

4. Електрокардіографія (ЕКГ) - двічі (до і після лікування).

5. Копроцитограма - двічі (до і після лікування).

6. Визначення показників "якості життя" - двічі (до і після лікування).

Консультації фахівців: за показаннями.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим I-II.

2. Дієта N 5 (15).

3. Кліматотерапія по I-II режиму відповідно сезону року: повітряні, сонячно-повітряні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18 град.С, морські купання (або купання в прісному водоймищі) при температурі води не нижче 22-21 град.С, прогулянки біля моря, в парку, ігри на повітрі.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика (РГГ), ЛФК (груповий метод) з проведенням рефлекторно-сегментарного масажу (N 10), теренкур.

5. Лікування мінеральною водою: гідрокарбонатні хлоридні натрієві мінеральні води малої і середньої мінералізації (типу "Березовської", "Поляни Купіль", "Кримської"). На початку курсу лікування до 100 мл на прийом, потім поступово до 150 мл на прийом, 3-4 рази на день, за 20-30 хв. до прийому їжі, температура води 18-25 град.С; повільно, невеликими ковтками. Курс лікування: 21-26 днів.

6. В умовах грязьових курортів - грязьові аплікації сульфідної мулової грязі (38-40 град.С) або торф'яної, сапропелевої грязі 40-42 град.С на комірцеву область і (або) область епігастрія, 10-15 хв., через день, N 10. Методом вибору, з урахуванням вираженості атрофічного процесу, можуть бути поєднані методики грязелікування (гальвано-, СМС-пелоїдотерапія, пелофонофорез, вакуум-пелоелектрофорез) N 10.

7. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни (10-20 г/л, 36-37 град.С, 10-15 хв., через день N 10) або радонові ванни (20-40 нКи/л 36-37 град.С, 8-10 хв., через день N 10) або з урахуванням супутньої патології - мінеральні йодобромні, хвойні, "перлинні" або інші мінеральні ванни (N 10). Бальнеотерапія (або гідротерапія) може бути проведена у вигляді лікувального плавання в басейні (28-30 град.С, 15-20 хв., щодня або через день N 10).

8. Магнітолазерна терапія (МЛТ) або магнітолазерна ультразвукова терапія (1,2 Гц, від 6 до 20 мТл, до 10 мін., через день N 10).

9. За показаннями - фітотерапія, рефлексотерапія, методи нетрадиційної терапії.

10. За показаннями - психотерапія (або психокорекція).

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг з нормалізацією стану слизової шлунку і її функцій і початково змінених показників копроцитограми, адаптивних реакцій і показників "якості життя".

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 день.

Критерії якості лікування.

Нормалізація стану слизової шлунку і її функцій, зменшення кількості скарг, поліпшення неспецифічної резистентності, адаптивних реакцій, показників "якості життя".

Можливі побічні дії та ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість питного лікування. Заходи корекції: відміна, за показаннями - проведення фітотерапії.

Можлива індивідуальна непереносимість ультразвука (по методиці пелофонотерапії). Заходи корекції: відміна, за показаннями - проведення іншої методики грязелікування.

Ступінь наукової доказовості: С.

Хронічний неатрофічний (антральний, гіперсекреторний, тип В) гастрит - хронічне захворювання, ініційоване Helicobacter pylori, з шлунковою і кишковою диспепсією на фоні підвищеної секреторної функції шлунку.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Наявність симптомів шлункової і кишкової диспепсії (наявність печії після солодкої, гострої, смаженої їжі, відрижка повітрям або кислим вмістом, переважання спастичних закрепів) і дискомфорту в епігастральній області (наявність тупих, ниючих болів через 1-2 год. після їжі, тиску, тяжкості, пекучості).

2. Ендоскопічні дані гіперсекреторного гастриту з наявністю (у тому числі до ерадикації) Helicobacter pylori.

3. Уреазний тест або інші методи діагностики Hp-інфекції.

Показання.

Хронічний гастрит неуточнений (антральний, фундальний) у фазі ремісії або неповної ремісії.

Протипоказання.

Хронічний гастрит у фазі загострення.

Хронічний атрофічний гастрит, інший гастрит (гігантський гіпертрофічний, гранульоматозний гастрит, хвороба Менетріє).

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями органів шлунково-кишкового тракту.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові (з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав., 2002) - двічі (до і після лікування).

2. Фіброгастродуоденоскопія (у тому числі за місцем проживання) з визначенням H. pylori - до лікування, за показаннями після лікування.

Додаткові дослідження.

1. Уреазний дихальний тест (CLO-тест) - двічі (до і після лікування).

2. Визначення в крові гастрину і пепсиногенів-1, -2 - до лікування (у тому числі дані з місця проживання).

3. Електропунктурна діагностика - двічі (до і після лікування).

4. Електрокардіографія (ЕКГ) - двічі (до і після лікування).

5. Копрограма - двічі (до і після лікування).

6. Визначення показників "якості життя" - двічі (до і після лікування).

Консультації фахівців: за показаннями.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим I-II.

2. Дієта N 5 (15).

3. Кліматотерапія по I-II режиму відповідно сезону року: повітряні, сонячно-повітряні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18 град.С, морські купання (або купання в прісному водоймищі) при температурі води не нижче 22-21 град.С, прогулянки біля моря, в парку, ігри на повітрі.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика (РГГ), ЛФК (груповий метод) з проведенням рефлекторно-сегментарного масажу (N 10), теренкур.

5. Питне лікування: сульфатні натрієво-магнієві, сульфатні магній-кальцій-натрієві мінеральні води малої або середньої мінералізації (типу "Трускавецької курортної", "Криворізької N 1", "Феодосійської"). На початку курсу лікування по 50 мл мінеральної води на прийом; поступово доза збільшується до 150 мл на прийом, 3-4 рази на день, за 60-90 хв. до прийому їжі, температура води 38-45 град.С. Мінеральну воду п'ють швидко, великими ковтками. Курс питного лікування: 21-26 днів.

6. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни (10-20 г/л, 36-37 град.С, 10-15 хв., через день N 10) або з урахуванням супутньої патології - мінеральні йодобромні ванни або хвойні, вуглекислі, азотні або інші мінеральні ванни N 10. Бальнеотерапія (або гідротерапія) може бути проведена у вигляді лікувального плавання в басейні (28-30 град.С, 15-20 хв., щодня або через день N 10).

7. В умовах грязьових курортів - грязьові аплікації сульфідної мулової грязі (39-40 град.С) або торф'яної, сапропелевої грязі (40-42 град.С) на комірцеву область, або (при супутніх захворюваннях гепатобіліарної системи) на область правого підребер'я, 40-42 град.С, 10-15 хв., через день N 10). Методом вибору, з урахуванням супутньої патології, можуть бути поєднані методики грязелікування (у тому числі гальвано-, СМС-пелоїдотерапія) N 10.

8. За показаннями - лазеропунктура або КВЧ-пунктура (з тривалістю дії до 10 хв., щодня або через день N 10), фітотерапія, методи нетрадиційної терапії.

9. За показаннями - психотерапія (або психокорекція).

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття і стану зі зменшенням кількості скарг, нормалізація стану слизової шлунку та її функцій, поліпшення показників лабораторного обстеження, адаптивних реакцій і показників "якості життя".

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 днів.

Критерії якості лікування.

Зменшення кількості скарг, нормалізація стану слизової шлунку та її функцій, поліпшення неспецифічної резистентності адаптивних реакцій, показників "якості життя".

Можливі побічні дії та ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість питного лікування. Заходи корекції: відміна, за показаннями - проведення фітотерапії.

Можлива індивідуальна непереносимість однієї з поєднаних методик грязелікування. Заходи корекції: відміна, за показаннями - проведення нативного грязелікування або іншої поєднаної методики грязелікування.

Ступінь наукової доказовості: С.

Дискінезія жовчовивідних шляхів, гіпотонічно-гіпокінетична форма - функціональний розлад жовчного міхура на фоні функціональних порушень центральної і вегетативної нервової системи.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Наявність в анамнезі періодичних тупих болів в правому підребер'ї з відчуттям тиску, розпирання після прийому їжі, з посиленням при нахилі тулуба, а також нудота, гіркота в роті, здуття живота, закрепи.

2. Специфічні дані ультразвукового дослідження (УЗД) жовчного міхура.

Показання.

Уточнені хвороби жовчного міхура (дискінезія) у фазі ремісії.

Протипоказання.

Захворювання органів травлення, при яких протипоказане санаторно-курортне лікування.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями органів шлунково-кишкового тракту.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

1. Ультразвукові дослідження (УЗД) жовчного міхура (у тому числі за місцем проживання) - до лікування, за показаннями після лікування.

2. Загальний аналіз крові (з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав., 2002) - двічі (до і після лікування).

Додаткові дослідження.

1. За показаннями - фракційне дуоденальне зондування, двічі (до і після лікування).

2. За показаннями - аналіз калу на яйця гельмінтів і найпростіших, до і після лікування.

3. Електрокардіограма (ЕКГ) - двічі (до і після лікування).

4. Електропунктурна діагностика - двічі (до і після лікування).

5. Психологічне тестування (САН і інші тести) - двічі (до і після лікування).

6. Кардіоінтервалографія - двічі (до і після лікування).

7. Копрограма - двічі (до і після лікування).

Консультації фахівців: за показаннями.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим II.

2. Дієта N 5.

3. Кліматотерапія по II режиму відповідно сезону року: повітряні, сонячно-повітряні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 18 град.С, морські купання (купання в прісному водоймищі) при температурі води не нижче 21 град.С, прогулянки біля моря (в парку), ігри на повітрі.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика (РГГ), ЛФК (груповий метод) з проведенням рефлекторно-сегментарного тонізуючого масажу (N 10), теренкур.

5. Поєднані методики грязелікування на область правого підребер'я: гальванопелоїдотерапія або пелоїдоелектрофорез, або СМС-пелоїдотерапія, або ДДТ-пелоїдотерапія, або пелофонотерапія - N 10.

6. Лікування мінеральною водою: сульфатні, хлоридні або гідрокарбонатні мінеральні води середньої мінералізації (типу "Поляна Купіль", "Снегірьовської", "Кримської", "Кришталевої"). Температура води 18-24 град.С, до 150 мл на прийом, 3 рази на день, за 60-90 хв. до прийому їжі, пити слід великими ковтками.

Курс лікування: 21-26 днів.

7. За показаннями - тюбаж мінеральної води (типу "Миргородської", "Планети") без застосування грілки, 45-65 хв., 1 раз на тиждень.

8. За показаннями, з урахуванням астено-невротичного синдрому - бальнеотерапія у вигляді мінеральних, у тому числі "перлинних ванн" (36-37 град.С, 10-15 хв., через день N 10) або гідротерапія у вигляді лікувальних душей (струминний, віялоподібний), 35-25 град.С, через день N 10.

Бальнеотерапія (або гідротерапія) може бути проведена у вигляді лікувального плавання в басейні (28-30 град.С, 15-20 хв., щодня або через день N 10).

9. За показаннями - фітотерапія, методи нетрадиційної терапії, лазеропунктура.

10. За показаннями - психокорекція.

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг, нормалізація психоемоційного стану і вегетативної регуляції, поліпшення стану функції жовчного міхура і адаптивних реакцій, нормалізація випорожнення.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 днів.

Критерії якості лікування.

Зменшення кількості скарг, поліпшення стану функції жовчного міхура і вегетативної регуляції, нормалізація психоемоційного стану і адаптивних реакцій.

Можливі побічні дії та ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість питного лікування. Заходи корекції: відміна, за показаннями - проведення фітотерапії. Можлива індивідуальна непереносимість постійного або імпульсного електричного струму. Заходи корекції: відміна.

Ступінь наукової доказовості: С.

Дискінезія жовчовивідних шляхів, гіпертонічно-гіперкінетична форма - дисфункціональний розлад біліарного тракту (з порушенням синхронності в роботі жовчного міхура і сфінктерного апарату біліарного тракту, із спазмом сфінктера Одді).

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Наявність в анамнезі періодичних короткочасних колікоподібних болів в правому підребер'ї (з іррадіацією в праву лопатку, праве плече або в спину) після погрішностей в дієті, прийому холодної їжі, з посиленням при глибокому вдиху.

2. Характерні зміни за даними ультразвукового дослідження (УЗД) жовчного міхура.

Показання.

Дисфункція жовчного міхура за рахунок спазму сфінктера Одді у фазі ремісії.

Протипоказання.

Жовчна кіста.

Непрохідність жовчних ходів.

Інші уточнені хвороби жовчовивідних шляхів (спайки, атрофія, гіпертрофія, виразка).

Хронічні захворювання органів травлення у фазі загострення.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями органів шлунково-кишкового тракту.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

1. Дані ультразвукового дослідження (УЗД) жовчного міхура (у тому числі з місця проживання) - до лікування, за показаннями і після лікування.

2. Загальний аналіз крові (з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав., 2002) - двічі (до і після лікування).

Додаткові дослідження.

1. За показаннями - аналіз калу на яйця гельмінтів і найпростіших - двічі (до і після лікування).

2. За показаннями - дуоденальне зондування (у тому числі з місця проживання).

3. Електрокардіограма (ЕКГ) - двічі (до і після лікування).

4. Електропунктурна діагностика - двічі (до і після лікування).

5. Психологічне тестування (САН і інші тести) - двічі (до і після лікування).

6. Кардіоінтервалографія - двічі (до і після лікування).

Консультації фахівців: за показаннями.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим II.

2. Дієта N 5.

3. Кліматотерапія по II режиму відповідно сезону року: повітряні, сонячно-повітряні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 18 град.С, морські купання (купання в прісному водоймищі) при температурі води не нижче 21 град.С, прогулянки біля моря, в парку, ігри на повітрі.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика (РГГ), ЛФК (груповий метод) з проведенням рефлекторно-сегментарного масажу (N 10), теренкур.

5. Грязьові аплікації сульфідної мулової грязі (39-40 град.С) або торф'яної грязі, або сапропелевої лікувальної грязі (40-42 град.С) на область правого підребер'я, 12-15-20 хв.; через день N 10. Методом вибору може бути озокеритолікування (45-50 град.С) тієї ж області дії, через день N 10.

6. Питне лікування: гідрокарбонатні або хлоридні мінеральні води іонів брому з вмістом кальцію малої мінералізації (типу "Миргородської", "Трускавецької", "Планети"). Температура води 42-45 град.С, до 100-150 мл на прийом, 3 рази на день, за 40-60 хв. до їжі, пити слід дрібними ковтками.

Курс питного лікування: 21-26 днів.

7. Промивання жовчних шляхів без зонда (тюбаж) та при дуоденальному зондуванні із застосуванням мінеральної води малої мінералізації (див. вище) або м'яких жовчогінних (ксилиту, сорбіту, овочевого соку) - в положенні на правому боці або напівлежачи на спині з грілкою на правому підребер'ї, 45-65 хв., 1 раз на тиждень.

8. При астено-невротичному синдромі - масаж м'язів комірцевої області і голови (N 10) або електросонтерапія (в дні без грязелікування), частота імпульсів з індивідуальним визначенням (частіше 30-40 Гц), 15-30 хв., через день N 10.

9. За показаннями з урахуванням супутніх захворювань - бальнеолікування у вигляді хлоридних натрієвих ванн (10-20 г/л, 36-37 град.С, 10-15 хв., через день N 10), або йодобромних мінеральних ванн, або гідротерапія у вигляді хвойних, азотних, шавлієвих ванн (36-37 град.С, 10-15 хв., через день або 2 дні підряд, третій день перерва, N 10), або лікувальні душі (дощовий, пиловий), 38-39 град.С, через день або щодня N 10.

10. За показаннями - фітотерапія, методи нетрадиційної терапії, лазеропунктура.

11. За показаннями - психокорекція.

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг, нормалізація психоемоційного стану і вегетативної регуляції, поліпшення стану функції жовчного міхура і адаптивних реакцій, нормалізація випорожнення.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 днів.

Критерії якості лікування.

Зменшення кількості скарг, поліпшення стану функції жовчного міхура і вегетативної регуляції, нормалізація психоемоційного стану і адаптивних реакцій.

Можливі побічні дії і ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість питного лікування. Заходи корекції: відміна, за показаннями - проведення фітотерапії.

Можлива індивідуальна непереносимість електротерапії. Заходи корекції: відміна.

Ступінь наукової доказовості: С.

Хронічний коліт - хронічне захворювання, яке проявляється запаленням слизової оболонки товстої кишки, з порушенням секреторної, ферментовиділяючої і рухової функції кишечнику.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Наявність нестійкого стулу (пронос або закріп, зміна закрепу проносом) і дискомфорту в нижній половині живота (здуття, бурчання, розпирання, відчуття неповного випорожнення кишечнику, наявність слизи, болі в області прямої кишки, метеоризм).

2. Астено-невротичний синдром (підвищена дратівливість, зниження настрою).

3. Ендоскопічні дані хронічного коліту.

4. Копрологічні дані хронічного коліту.

Показання.

Алергічний і аліментарний коліт у фазі ремісії.

Неінфекційний коліт неуточнений у фазі ремісії.

Протипоказання.

Алергічний і аліментарний коліт у фазі загострення або неповної ремісії.

Неінфекційний коліт неуточнений у фазі загострення або неповної ремісії.

Радіаційний коліт.

Токсичний коліт.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями шлунково-кишкового тракту.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

1. Ендоскопічне обстеження: ректороманоскопія або колонофіброскопія (у тому числі дані за місцем проживання) - до лікування.

2. Загальний аналіз крові (з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав., 2002) - двічі (до і після лікування).

Додаткові дослідження.

1. Копрограма - за показаннями, двічі (до і після лікування).

2. Аналіз калу на яйця гельмінтів і найпростіших - двічі (до і після лікування).

3. Аналіз калу на наявність крові, нейтрального жиру - до лікування, за показаннями і після лікування.

4. Електрокардіографія (ЕКГ) - до лікування, за показаннями і після лікування.

5. Електропунктурная діагностика - двічі (до і після лікування).

6. Визначення показників "якості життя" - двічі (до і після лікування).

Консультації фахівців: за показаннями.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим I-II.

2. Дієта N 5 (15).

3. Кліматотерапія по I-II режиму відповідно сезону року: повітряні, сонячно-повітряні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18 град.С, морські купання (або купання в прісному водоймищі) при температурі води не нижче 22-21 град.С, прогулянки біля моря, в парку, ігри на повітрі.

4. Руховий режим: РГГ, ЛФК груповим методом (індивідуально) з проведенням рефлекторно-сегментарного масажу (тонізуючого при атонії кишечнику, розслаблюючого при гіперкінетичних дискінезіях кишечнику), N 10, лікувальна ходьба по маршруту N 1 або N 2.

5. Лікування мінеральною водою: при кишковому гіперкінезі зі схильністю до проносів гідрокарбонатні, сульфатно-гідрокарбонатні мінеральні води з переважним вмістом іонів кальцію, малої мінералізації (типу "Лужанської N 1, N 3", "Березовської", "Євпаторійської") температури 40-45 град.С застосовується по 50-100 мл 2-3 рази на день, за 10-60 хв. до прийому їжі, в звичайному питному режимі.

При атонії кишечнику зі схильністю до закрепів хлоридні, хлоридно-сульфатні мінеральні води середньої мінералізації (типу "Яготинської", "Яворницької", "Феодосійської"). Мінеральна вода температури 18-24 град.С застосовується по 50-150 мл 3 рази на день, за 30-40 хв. до прийому їжі, швидко, великими ковтками.

Курс лікування: 21-26 днів.

6. За показаннями, при хронічному коліті з атонічними закрепами, після огляду проктолога (і для дівчаток - гінеколога) - дітям старше 10 років - кишкове промивання мінеральною водою малої або середньої мінералізації, 37-38 град.С (разова порція 0,5-0,75 л, загальним об'ємом до 5-7 л, 1 раз на тиждень N 3).

7. В умовах грязьових курортів - грязьові аплікації сульфідної мулової (38-40 град.С), або торф'яної, або сапропелевої лікувальної грязі (40-42 град.С) на область живота, від 8 до 15 хв., через день N 10. Методом вибору можуть бути поєднані методи грязелікування: гальвано-, СМС-, ДДТ-, інтерференц-пелоїдотерапія (N 10). При хронічному коліті з явищами дискінезії кишечнику по гіпертонічному типу показані СМС- і інтерференц-пелоїдотерапія, з явищами дискінезії по гіпотонічному типу - ДДТ-пелоїдотерапія, а також локальна баротерапія (N 10).

За наявності спайок в черевній порожнині, наслідках периколіта, за відсутності атонічної дискінезії товстої кишки, за показаннями - пелофонотерапія області живота (0,2-0,4 Вт/кв.см) і паравертебрально (на рівні ThVIII - ThVIII-LII) в імпульсному режимі (0,2 Вт/кв.см, тривалість дії до 5 хв., через день N 10) або масаж живота і поперекової області N 10.

8. При хронічному коліті з явищами гіпертонічної дискінезії (спастичного запору) за показаннями - хлоридні натрієві ванни (10-20 г/л, 36-37 град.С, 10-15 хв., через день N 10) або мінеральні (прісні), хвойні ванни (36-37 град.С, 10-15 хв., через день N 10).

Бальнеотерапія (або гідротерапія) може бути проведена у вигляді лікувального плавання в басейні (28-30 град.С, 15-20 хв., щодня або через день N 10), або дітям старше 12 років у вигляді озонових ванн, (36-37 град.С, 10-12 хв., через день N 10) або у вигляді гідромасажу області живота (36-37 град.С, 10-15 хв., через день N 10).

9. При вираженості астено-невротичного синдрому за показаннями - електросонтерапія (дні без грязе- або бальнеолікування), частота імпульсів з індивідуальним визначенням, від 15 до 30 хв., через день N 10.

10. За наявності залишкових явищ больового синдрому (на протязі до 4 міс. після останнього загострення), без проведення грязелікування, при атонічній дискінезії товстої кишки - кріомасаж області живота кріопакетом температури - 13-15 град.С до 10 хв., через день (або щодня), до N 5.

11. За показаннями - фітотерапія, методи нетрадиційної терапії, психотерапія.

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг, з поліпшенням лабораторних показників обстеження.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 день.

Критерії якості лікування.

Зменшення кількості скарг, нормалізація випорожнення та показників копрограми, поліпшення показників неспецифічної резистентності і адаптивних реакцій, показників "якості життя".

Ступінь наукової доказовості: С.

Хронічний холецистит - хронічне запалення жовчного міхура з порушенням його секреторної і моторної функції.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Специфічні суб'єктивні і об'єктивні клінічні прояви, характерні для хронічного холециститу (наявність тупих, ниючих болів в області правого підребер'я, переважно після грубої, смаженої, жирної, холодної їжі, відчуття тяжкості, розпирання в правом підребер'ї, наявність нудоти, відрижки, гіркоти в роті, переважно - закрепи).

2. Дані ультразвукового дослідження (УЗД) жовчного міхура, печінки, підшлункової залози, характерні для хронічного холециститу.

3. Дані дуоденального зондування (зі зміною порції В).

Показання.

Хронічний (безкам'яний) холецистит у фазі ремісії.

Хронічний (безкам'яний) холецистит у фазі неповної ремісії.

Протипоказання.

Хронічний (безкам'яний і кам'яний) холецистит у фазі загострення.

Інший холецистит.

Холецистит неуточнений.

Жовчнокам'яна хвороба у фазі загострення.

Загальні протипоказання до санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями шлунково-кишкового тракту.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові (з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав., 2002 р.) - двічі (до і після лікування).

2. Ультразвукове дослідження (УЗД) жовчного міхура, печінки, підшлункової залози - до лікування (у тому числі дані з місця проживання), за показаннями і після лікування.

Додаткові дослідження.

1. Дуоденальне зондування (за відсутності конкрементів в жовчному міхурі) - за показаннями, до лікування (у тому числі дані з місця проживання).

2. Холецистографія (для виявлення конкрементів в жовчному міхурі) - за показаннями, до лікування (у тому числі дані з місця проживання).

3. Копрограма - двічі (до і після лікування).

4. Електрокардіографія (ЕКГ) - двічі (до і після лікування).

5. Аналіз калу на яйця глистів і найпростіших - двічі (до і після лікування).

6. Електропунктурная діагностика - двічі (до і після лікування).

7. Визначення показників "якості життя" - двічі (до і після лікування).

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим II.

2. Дієта N 5.

3. Кліматотерапія по II режиму відповідно сезону року: повітряні, сонячно-повітряні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 18 град.С, морські купання (купання в прісному водоймищі) при температурі води не нижче 21 град.С, прогулянки біля моря, в парку, малорухливі ігри на повітрі.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика (РГГ), ЛФК груповим методом (за показаннями - індивідуально), з проведенням рефлекторно-сегменторного масажу (N 10).

5. Грязьові аплікації сульфідної мулової грязі (38 град.С або 26 град.С при неповній ремісії) або сапропелевої грязі (38 град.С) або торф'яної грязі (38-40 град.С) на область правого підребер'я, 12-15 хв., через день N 10 - через 1,5-2 години після сніданку.

Методом вибору можуть бути поєднані методики грязелікування: гальванопелоїдотерапія, пело- або рапоелектрофорез області правого підребер'я (0,05-0,08 мА/кв.см, 15-20 хв.; через день або щодня N 10), або електрофорез бішофиту по поперечній методиці 0,03-0,06 мА/кв.см N 10.

6. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни 10-20 г/л або інші мінеральні ванни (36-37 град.С, 10-15 хв., через день N 10), або гідротерапія у вигляді хвойних, кисневих ванн (36-37 град.С, 10-15 хв., щодня або 2 дні підряд, третій день - перерва, N 10).

7. Питне лікування: при гіпертонічних станах жовчного міхура мінеральні води малої мінералізації із вмістом іонів магнію, брому, кальцію (гідрокарбонатні або хлоридні, типу "Березовської", "Миргородської", "Айвазовської"). Температура води - 42-45 град.С, на прийом до 100-150 мл, 3 рази на день, за 40-60 хв. до прийому їжі, дрібними ковтками.

При гіпотонії жовчного міхура - мінеральні води середньої мінералізації (сульфатні, хлоридні або гідрокарбонатні, типу "Снегірьовської", "Кришталевої" або "Євпаторійської"). Температура води - 18-25 град.С, на прийом до 150 мл 3 рази на день, за 60-90 хв. до прийому їжі, великими ковтками.

Курс питного лікування: 21-26 днів.

8. За показаннями - при дискінезіях жовчних шляхів по гіпо- і гіпертонічному типу - тюбаж з мінеральною водою температури 42-45 град.С в положенні на правому боці або напівлежачи на спині, 45-60 хв., 1 раз на тиждень.

9. Без проведення грязелікування або бальнеолікування за показаннями - інфрачервона лазеротерапія (у тому числі лазеропунктура), або КВЧ-терапія (на курс до 10 процедур).

10. За показаннями - фітотерапія, методи нетрадиційної терапії.

Консультації фахівців: за показаннями.

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг і поліпшенням показників "якості життя", нормалізація випорожнення, поліпшення показників неспецифічної резистентності і адаптивних реакцій, застосованих інструментальних методів дослідження.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 днів.

Критерії якості лікування.

Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням скарг, нормалізація показників лабораторних досліджень і неспецифічної резистентності, поліпшення показників "якості життя".

Можливі побічні дії і ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість питного лікування. Заходи корекції: відміна, за показаннями - проведення фітотерапії.

Можлива індивідуальна непереносимість електролікування. Заходи корекції: відміна, за показаннями - проведення нативного грязелікування.

Ступінь наукової доказовості: С.

Хронічний панкреатит - захворювання гетерогенної природи із структурними і функціональними змінами в підшлунковій залозі і з розвитком екзокринної і (або) ендокринної недостатності.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Почуття дискомфорту або явища больового синдрому в епігастральній області (еквівалент - болі в спині), що провокується їжею - ниючі, розпираючі болі в області епігастрія, оперізувальні, переважно після жирної, гострої їжі, з іррадіацією - частіше в ліву лопатку, погіршення апетиту, нудота, метеоризм.

2. Можливі порушення толерантності до глюкози (у 2/3 хворих).

3. Нестійке випорожнення з наявністю неперетравленої клітковини або стеаторея.

Показання.

Хронічний панкреатит у фазі ремісії.

Протипоказання.

Хронічний панкреатит у фазі загострення або неповної ремісії.

Хронічний алкогольний панкреатит.

Захворювання підшлункової залози не уточнене, кіста підшлункової залози.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями органів шлунково-кишкового тракту.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові (з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав., 2002) - двічі (до і після лікування).

2. Глюкоза крові - до лікування, за показаннями і після лікування.

3. Амілаза крові - двічі, до лікування (у тому числі дані з місця проживання), за показаннями і після лікування.

4. Копроцитограма - двічі (до і після лікування).

5. Ультразвукові дослідження (УЗД) органів черевної порожнини (у тому числі за місцем проживання) - двічі (до і після лікування).

Додаткові дослідження.

1. За показаннями тест на толерантність до глюкози - до лікування (у тому числі дані з місця проживання), за показаннями і після лікування.

2. Визначення лужної фосфотази крові - до лікування (у тому числі дані з місця проживання), за показаннями і після лікування.

3. Амілаза сечі - двічі (до і після лікування).

4. Загальний аналіз сечі - до лікування, за показаннями і після лікування.

5. За показаннями - аналіз кала на яйця гельмінтів і найпростіших - двічі (до і після лікування).

6. Визначення показників "якості життя" - двічі (до і після лікування).

Консультації фахівців: за показаннями.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим I-II.

2. Дієта N 5.

3. Кліматотерапія по I-у режиму відповідно сезону року режиму: повітряні і сонячно-повітряні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18 град.С, морські купання (або купання в прісному водоймищі) при температурі води не нижче 22-21 град.С, прогулянки біля моря, в парку, ігри на повітрі.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика (РГГ), ЛФК (груповий метод) з проведенням рефлекторно-сегментарного масажу (10), теренкур.

5. Лікування мінеральною водою: при хронічному панкреатиті з активацією ферментативної активності - маломінералізовані води (2-5 г/л) з переважним вмістом гідрокарбонатного і кальцієвого іонів (типу "Лужанської" N 1, "Березовської", "Нелепінської", "Айвазовської").

При хронічному панкреатиті з явищами зовнішньосекреторної недостатності - хлоридні натрієві, гідрокарбонатні хлоридні і сульфатні води, хлоридно-сульфатні-калій-магній-натрієві води середньої мінералізації (5-15 г/л), гідрокарбонатні хлоридні натрієві борвмісні води (типу "Миргородської", "Поляни Квасової", "Поляни Купіль", "Планети", "Трускавецької курортної", "Феодосійської", "Кришталевої").

Мінеральну воду температури 36-45 град.С приймають по 100-250 мл, 3-4 рази на день - поволі, дрібними ковтками. Час прийому - залежно від секреції шлунку: при хронічному гастриті із зниженою секрецією - за 20-30 хв. до прийому їжі; при хронічному гастриті з нормальною секреторною функцією - за 45-60 хв. до прийому їжі; при виразковій хворобі - за 60-90 хв. до прийому їжі і великими ковтками.

Курс лікування 21-26 днів.

6. В умовах бальнеотерапевтичних курортів з урахуванням супутніх захворювань - мінеральні ванни (хлоридні натрієві, вуглекислі, радонові, сульфідні) - 36-37 град.С, 10-15-20 хв., через день N 10.

7. За показаннями - тюбаж (мінеральною водою), 1 раз на тиждень N 3.

8. В умовах грязьових курортів у фазі повної ремісії - грязьові аплікації на область надчерев'я і лівого підребер'я, 37-38 град.С, 15-20 хв., через день N 10 (або гальваногрязелікування, 38 град.С, 0,05-0,06-0,08 mA/кв.см, 20 хв., через день N 10).

9. За відсутності умов бальнеотерапії або грязелікування - магнітолазерная терапія (на область проекції жовчного міхура, надчеревної області, лівого підребер'я, області пупка - по 2,5 хв. на одну зону дії, тривалість до 10 хв., через день N 10. При захворюваннях гепатобіліарної системи - КВЧ-пунктура, густина потоку енергії до 3 мВт/кв.см, 5-10-20 хв. N 5 (при порушеннях імунологічної резистентності)).

10. За показаннями - фітотерапія, методи нетрадиційної терапії.

11. За показаннями - психокорекція (або психотерапія).

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг і поліпшенням показників "якості життя", нормалізація показників лабораторного дослідження, поліпшення неспецифічної резистентності і адаптивних реакцій.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 24-28 днів.

Критерії якості лікування.

Зменшення кількості скарг, нормалізація випорожнення і показників лабораторного дослідження, поліпшення самопочуття і стану, показників "якості життя".

Можливі побічні дії та ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість питного лікування. Заходи корекції: відміна, за показаннями проведення фітотерапії.

Ступінь наукової доказовості: С.

Виразкова хвороба - хронічне рецидивуюче захворювання з порушенням функціонального стану органів травлення, нейрогуморальної регуляції, трофіки гастродуоденальної зони.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Характерний анамнез.

2. Наявність болів в пілородуоденальній або епігастральній області (при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки - натще, через 1,5-2 години після їжі, при виразці малої кривизни шлунку через 30-40 хв., кардіального відділу - через 5-15 хв.), тяжкість, відчуття розпирання, зниження апетиту.

3. Наявність дратівливості, запальності, збуджуваності, підвищеної пітливості, виявленого шкірного дермографізму.

4. Фіброгастродуоденоскопічні дані: наявність рубця (після дефекту виразки шлунку і/або дванадцятипалої кишки, супутні зміни слизової у вигляді хронічного гастриту, дуоденіту, наявності (у тому числі до ерадікації)) H. pylori.

Показання.

Виразкова хвороба у фазі ремісії.

Протипоказання.

Виразкова хвороба у фазі загострення і неповної ремісії.

Виразкова хвороба з ускладненнями у вигляді стенозу.

Ускладнення виразкової хвороби - не раніше 6 міс. після ускладнення.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями органів шлунково-кишкового тракту.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові - двічі (до і після лікування).

2. Фіброгастродуоденоскопія (у тому числі за місцем проживання) з визначенням H. pylori - до лікування за показаннями і після лікування.

Додаткові дослідження.

1. УЗД органів черевної порожнини - одноразово до лікування.

2. Електропунктурная діагностика - двічі (до і після лікування).

3. Електрокардіографія (ЕКГ) - двічі (до і після лікування).

4. Психологічне тестування (САН і інші тести) - двічі (до і після лікування).

5. Визначення показників "якості життя" - двічі (до і після лікування).

6. Кардіоінтервалографія, або спектральний аналіз серцевого ритму, або функціональні проби для визначення реактивності вегетативної нервової системи - двічі (до і після лікування).

Консультації фахівців: за показаннями.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим I-II.

2. Дієта N 5 (15).

3. Кліматотерапія по I-II режиму відповідно сезону року: повітряні, сонячно-повітряні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18 град.С, морські купання (купання в прісному водоймищі) при температурі води не нижче 22-21 град.С, прогулянки біля моря, в парку, ігри на повітрі.

4. Руховий режим: РГГ, ЛФК груповим методом (за показаннями - індивідуально) з проведенням масажу по рефлекторно-сегментарних (або точковим) методиках (N 10), теренкур.

5. Лікування мінеральною водою: при збереженій секреторній функції шлунку - гідрокарбонатні хлоридні натрієві кальцієві води переважно середньої мінералізації (типу "Лужанської N 2", "Поляни Купіль", "Кримської", "Кришталевої"), при підвищеній і нормальній секреторній функції - сульфатні води змішаного складу переважно малої мінералізації (типу "Трускавецької курортної", "Криворізької N 1", "Феодосійської"). На початку курсу лікування не більше 100 мл мінеральної води на прийом; за відсутності больового і диспептичного синдрому - до 150-200 мл на прийом, 5-6 разів на день. При збереженій секреторній функції шлунку температура води 28-35 град.С, прийом води за 45-60 хв. до прийому їжі, поволі, невеликими ковтками. При підвищеній секреторній функції показаний прийом води температури 38-45 град.С, за 60-90 мін. до прийому їжі, швидко, великими ковтками.

Курс лікування: 21-26 днів.

6. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни (10-20 г/л, 36-37 град.С, 10-15 хв., через день N 10) або з урахуванням супутньої патології: при захворюваннях серцево-судинної і дихальної систем - вуглекислі ванни - до 1,2 г/л, 36-32 град.С, 8-15 хв., через день N 10; при захворюваннях нервової системи, жіночої статевої сфери - йодобромні ванни, 36-37 град.С, 10-15 хв., через день N 10; при захворюваннях судин нижніх кінцівок, шкіри - радонові ванни (20-40 нКи/л), 36-37 град.С, 8-10 хв., через день N 10.

Бальнеотерапія (або гідротерапія) може бути проведена у вигляді лікувального плавання в басейні (28-30 град.С, 15-20 хв., щодня або через день N 10) або лікувального душу (дощового, струменевого) - через день N 10.

7. В умовах грязьових курортів - грязьові аплікації сульфідної мулової грязі 38 град.С (при підвищеній збудливості центральної і вегетативної нервової системи) - 40 град.С або торф'яної, сапропелевої грязі (40-42 град.С) на комірцеву область, 10-15 хв., через день N 10 (або через день - на комірцеву область і область епігастрія). Методом вибору, з урахуванням супутньої патології, можуть бути поєднані методики із застосуванням лікувальної грязі або ропи (у тому числі гальвано-, ДДТ, СМС-пелоїдотерапія, пелофонофорез, вакуум-пелоелектрофорез) N 10.

8. При залишкових явищах больового синдрому, диспептичного синдрому (за свідченнями) - лазеропунктура, або магнітопунктура, або фонопунктура, або КХЧ-пунктура з дією на точки меридіанів шлунку, сечового міхура, переднього і заднього серединних (до 5-10 хв., щодня або через день N 10).

9. При явищах астено-невротичного синдрому (за показаннями) - електросонтерапія (в дні без бальнео- або нативного грязелікування) або аерофітотерапія седативними препаратами (у тому числі ефірними маслами рослин) N 10 (або ультразвукові інгаляції аерозолю даларгіна 1 раз на тиждень).

10. Психотерапія.

11. За показаннями - рефлексотерапія, методи нетрадиційної терапії, фітотерапія.

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг (не менше ніж на 2) або синдромів (на 1), нормалізація випорожнення, поліпшення показників вегетативної регуляції (із зниженням індексу напруга за даними кардіоінтевалографії). Нормалізація психоемоційного стану і якості життя. Нормалізація адаптивних реакцій і показників неспецифічної резистентності.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 день.

Критерії якості лікування.

Зменшення кількості скарг, нормалізація психоемоційного стану і якості життя, нормалізація реактивності нервової системи і адаптивних реакцій.

Можливі побічні дії та ускладнення.

Можливо посилення диспептичного синдрому при питному лікуванні. Заходи корекції: після перерви (1-2 дні) - зниження разової дози до 50 мл, 3 рази на день з поступовим збільшенням дози і кратності прийому.

Можлива індивідуальна непереносимість постійного або імпульсного електричного струму. Заходи корекції: заміна іншою поєднаною методикою грязелікування.

Можлива індивідуальна непереносимість аерофітотерапії. Заходи корекції: відміна.

Ступінь наукової доказовості: С.

Дитячі церебральні паралічі - це група моторних та психомовних непрогресуючих синдромів, які є наслідком пошкодження мозку у внутрішньоутробному, інтранатальному і ранньому постнатальному періодах (визначення ВООЗ, 1980 р.). Це важке захворювання нервової системи є однією з основних причин дитячої інвалідності.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Анамнез захворювання, порушення у руховій сфері, порушення у емоційно-вольовій сфері, характерні зміни ЕЕГ, ЕхоЕГ, РЕГ, ЕМГ.

Показання.

Усі форми ДЦП без вираженої розумової відсталості, епілептичних приступів та без обмеження самообслуговування й самостійного пересування й порушень функції тазових органів.

Протипоказання.

Різко виражені форми зі значними порушеннями рухових функцій при неможливості самообслуговування, загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування, важка рухова недостатність, глибокі порушення функції тазових органів, виражена гідроцефалія, епілептичні припадки, глибока розумова відсталість.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Проведення лікування у профільному санаторію, або спеціалізованих відділеннях багатопрофільного санаторію на бальнеокліматичних курортах.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

Загальний аналіз крові та сечі - двічі (до і після лікування).

Електроенцефалографія (ЕЕГ), ехоенцефалографія (ЕхоЕГ).

Додаткові дослідження.

Дослідження проводять залежно від супутніх захворювань, по показанням; реоенцефалографія (РЕГ), реовазографія (РВГ), електроміографія (ЕМГ).

Консультації фахівців.

Проводяться на предмет визначення спеціальних методик обстеження і лікування: дитячий травматолог-ортопед, психолог, педагог-дефектолог, логопед, стоматолог, ЛОР.

Лікувальна програма.

G0.0 - Подвійна геміплегія, G80.1 - Спастична диплегія (синдром Літтля), G80.2 - Спастична геміплегія.

1. Санаторний режим: I-II.

2. Дієта: N 15, або індивідуально залежно від тяжкості захворювання і супутніх захворювань.

3. Кліматотерапія: I-II режим (залежно від сезону року).

4. Руховий режим: лікувальна фізкультура (малогрупова або індивідуальна), масаж.

5. Бальнеотерапія: хлоридні натрієві, або морські, або ропні, або сульфідні, або йодобромні, або кисневі, або перлинні, або хвойні ванни (температура води 36-37 град.С, 10 хвилин, через день N 10), або лікувальні душі низького та середнього тиску. Курс лікування 10 процедур через день, або два дні підряд, третій перерва.

6. Пелоїдотерапія: на рефлексогенні зони (шийно-комірцева і поперекова) і на уражені кінцівки 38-40 град.С, 10 хвилин, або гальваногрязелікування по Щербаку. Курс лікування 10 процедур через день.

7. Апаратна фізіотерапія: електросон; або трансорбітальний або ендоназальний електрофорез брому; або дециметрові хвилі; за показаннями по затвердженим методикам е.п. УВЧ - з локалізацією електродів на спастичні м'язи чи бітемпорально; або СМС, або електростимуляція м'язів; або дарсонвалізація; або ультратонотерапія; або інтерференційні струми, або електросонфорез (пірацетаму). Курс лікування 10 процедур щодня або через день.

8. Додатково: підводний душ-масаж м'язів-розгиначів; або гідрокінезитерапія в басейні з температурою води 35-37 град.С; або СВЧ терапія; або ультразвукова терапія; або голкотерапія. Курс лікування 10 процедур через день.

G80.3 - Дискінетичний церебральний параліч (гіперкінетичний, атетоїдний).

1. Санаторний режим: I-II.

2. Дієта: N 15, або індивідуально залежно від тяжкості захворювання і супутніх захворювань.

3. Кліматотерапія: I-II режим (залежно від сезону року).

4. Руховий режим: лікувальна фізкультура (малогрупова або індивідуальна); масаж.

5. Бальнеотерапія: хлоридні натрієві, або морські, або ропні, або сульфідні, або йодобромні ванни (температура води 36-37 град.С, 10 хвилин, через день N 10), або лікувальні душі низького та середнього тиску. Курс лікування 10 процедур через день, або два дні підряд, третій перерва.

6. Грязелікування: на комірцеву зону і область спини 38-40 град.С, 10 хвилин. Курс лікування 10 процедур через день.

7. Апаратна фізіотерапія: електросон; або ендоназальний електрофорез (новокаїну, кальцію), або імпульсний струм, або інтерференційні струми. Курс лікування 10 процедур щодня або через день.

8. Додатково: підводний душ-масаж; або гідрокінезитерапія в басейні (температура води 35-37 град.С, 15-20 хвилин, через день N 10); або СВЧ терапія; або ультразвукова терапія; або голкотерапія. Курс лікування 10 процедур через день.

G80.4 - Атактичний церебральний параліч (атонічно-астатична форма).

1. Санаторний режим: I-II.

2. Дієта: N 15, або індивідуально залежно від тяжкості захворювання і супутніх захворювань.

3. Кліматотерапія: I-II режим (залежно від сезону року);

4. Руховий режим: лікувальна фізкультура (малогрупова або індивідуальна); масаж

5. Бальнеотерапія: гідрокінезитерапія в басейні (температура води 30-33 град.С, 15-20 хвилин, через день N 10), або морські купання; або перлинні ванни (температура води 36-37 град.С, 10 хвилин, через день N 10). Курс лікування 10 процедур.

6. Грязелікування: на рефлексогенні зони 38-40 град.С, 10 хвилин. Курс лікування 10 процедур через день.

7. Апаратна фізіотерапія: електросон; або СМС, або електрофорез АТФ по Щербаку, або голкотерапія. Курс лікування 10 процедур щодня або через день.

G80.8 - Змішані форми церебрального паралічу.

Випадки поєднання двох і більш типів церебральних паралічів:

спастико-гіперкінетична, спастико-атактична, атактико-гіперкінетична.

Лікувальна програма залежить від клінічних проявів (спастична чи атонічна форма ДЦП).

Очікуваний результат лікування.

Понизити патологічну активність структур мозку, нормалізувати м'язовий тонус, створити у дитини новий руховий стереотип.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 24-30 днів.

Критерії якості лікування.

Поліпшення координації рухів, вегетативної та емоційної сфери, підвищення можливості самообслуговування, соціальних контактів, навчання, поліпшення мови, що приводить до поліпшення якості життя хворого, а також поліпшення показників ехоенцефалографії й реоенцефалографії.

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеореакція, індивідуальна непереносимість чинників.

Ступінь наукової доказовості: С.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Порушення чутливості та рухові порушення (парези за периферійним типом).

Показання.

Без обмеження самообслуговування.

Протипоказання.

Різко виражені форми зі значними порушеннями рухових функцій при неможливості самообслуговування, загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Профільний санаторій, або спеціалізоване відділення багатопрофільного санаторію на бальнеокліматичних курортах.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі - двічі (до лікування і після лікування).

Додаткові дослідження.

Дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань і тяжкості основного захворювання.

Електроміографія (ЕМГ), реовазографія (РВГ) судин кінцівок, електрокардіографія (ЕКГ) - за показаннями.

Консультації фахівців проводяться на предмет визначення спеціальних методик обстеження та лікування (ортопед, лікар ЛФК та інші) за показаннями на початку лікування.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: I-II.

2. Дієта: N 15.

3. Кліматотерапія: I-II режим (залежно від сезону року).

4. Руховий режим: лікувальна фізкультура та руховий режим підбираються індивідуально - в залежності від характеру та локалізації ураження, поширеності та тяжкості рухових порушень, загального стану хворого.

5. Масаж: класичний стимулюючий, або рефлекторно-точковий масаж. Курс лікування 10 процедур.

6. Бальнеотерапія: хлоридні натрієві, або морські, або ропні, або сульфідні, або йодобромні ванни (температура води 36-37 град.С, 10 хвилин, через день N 10), або лікувальні душі низького та середнього тиску. Курс лікування 10 процедур через день, або два дні підряд, третій перерва.

7. Пелоїдотерапія - лікувальна грязь 38-40 град.С, 10 хвилин, накладається на уражену ділянку і сегменти спинного мозку, або гальваногрязь, або озокеритові аплікації. Курс 10 процедур, через день.

8. Апаратна фізіотерапія: електростимуляція в'ялопаретичніх м'язів синусоїдальними модульованими струмами; або електрофорез (прозерину, галантаміну) на паретичну кінцівку; або інтерференційна терапія, або голкорефлексотерапія, або СМС, або ДМХ, або індуктотермія; або високоінтенсивна імпульсна магнітотерапія, або лазеротерапія; 2-4-камерні гідрогальванічні ванни; 10 процедур на курс лікування, щоденно або через день.

9. Додатково: вихрові ванни, або гідрокінезитерапія (температура води 30-33 град.С, 20 хвилин, через день N 10) в басейні, або гідромасаж.

Очікуваний результат лікування.

Покращення чутливості, покращення загального стану, поліпшення або компенсація рухових та трофічних розладів, соціальна адаптація та зниження ступеню інвалідізації.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 24-30 днів.

Критерії якості лікування.

Поліпшення в рухово-чуттєвій сфері, зменшення парестезій, вегетативно-судинних порушень; покращення чи повне відновлення показників стимуляційної електроміографії; покращення чи відновлення рухової активності; соціальна адаптація та зниження ступеню інвалідизації.

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеореакція, індивідуальна непереносимість чинників.

Ступінь наукової доказовості: С.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Анамнез захворювання, вегето-судинні порушення, порушення у емоційно-вольовій сфері.

Показання (Г.М. Пономаренко, 1999).

1. Наслідки закритих (через 2 місяці) та відкритих (через 5 місяців) травм головного мозку при наявності астенічного, вегето-судинного, гіпоталамічного синдромів без різко вираженої гіпертензії, які не супроводжуються різкими порушеннями в руховій сфері, перешкоджаючими самообслуговуванню та самостійному пересуванню, без епілептичних приступів та психічних порушень.

2. Хворі з наслідками тяжких травм (після контузії, відкритих чи закритих черепно-мозкових травм, хірургічного видалення внутрішньочерепної гематоми) при наявності рухових розладів, але з можливістю самостійного пересування та самообслуговування, через 2 місяці можливо направляти в місцевий санаторій (при відсутності епілептичних та епілептиформних нападів)

3. Хворі після струсу головного мозку через 1 місяць після травми.

Протипоказання.

Значні порушення рухових функцій при неможливості самообслуговування, наявність епілептичних приступів та психічних порушень, загальні протипоказання, що виключають напрямок хворих у санаторії.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Проведення лікування у профільному санаторію, або спеціалізованих відділеннях багатопрофільного санаторію на бальнеокліматичних курортах.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

Загальний аналіз крові та сечі - двічі (до лікування і після лікування).

Ехоенцефалографія (ЕхоЕг), реоенцефалографія (РЕГ).

Додаткові дослідження.

Аналіз крові на цукор; електрокардіографія (ЕКГ), електроенцефалографія (ЕЕГ), рентгенографія черепа, дослідження очного дна.

Консультації фахівців.

Невропатолога, офтальмолога, за показаннями - терапевта.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: I-II.

2. Дієта: N 15.

3. Кліматотерапія: I-II режим (залежно від сезону року).

4. Руховий режим: лікувальна фізкультура (малогрупова або індивідуальна).

5. Бальнеотерапія: йодобромні, або кисневі, або перлинні, або солоно-хвойні, або сірководневі, або радонові ванни (температура води 36-37 град.С, 10 хвилин, через день N 10); або лікувальні душі низького та середнього тиску; або грязьові аплікації 38-40 град.С, 10 хвилин. Курс лікування 10 процедур через день.

6. Апаратна фізіотерапія:

При астено-невротичних і вегето-судинних порушеннях:

електросон; або електрофорез (брому, пірацетаму) трансорбітальний, або ендоназальний; або анодна гальванізація (комір по Щербаку); або ІНФІТА-терапія; або аерофітотерапія седативними препаратами (ефірними маслами валеріани, апельсину, лимону, резеди, троянди, ромашки, сантоліну, цикламену); або інтерференційні струми. Курс лікування 10 процедур, щодня або через день.

При головному болі, ангіоспастичних реакціях:

При синдромі вегетативної дисфункції з артеріальною гіпертензією:

дециметрові хвилі паравертебрально на нижньошийні-верхньогрудні сегменти хребта або на область проекції нирок; або електрофорез (ганглерон, бензогексоній, магнію сульфат, папаверин, платифілін, еуфілін та ін.) за очно-потиличною або лобово-потиличною методиками; або магнітофорез брому на область комірцевої зони; або масаж комірцевої зони; або інтерференційні струми. Курс лікування 10 процедур, щодня або через день.

При синдромі вегетативної дистонії з артеріальною гіпотензією:

При синдромі вегетативної дистонії з кардіалгією:

При лікворно-гіпертензійному синдромі:

ЗмМП на область синокаротидних зон або паравертебрально на нижньошийні-верхньогрудні сегменти хребта; або дарсонвалізація; електрофорез еуфіліну на комірцеву зону; або інтерференційні струмі на комірцеву зону; або електросон; або електрофорез (пірацетаму) трансорбітально. Курс лікування 10 процедур щодня або через день.

При паркінсоничному синдромі:

При гіпоталамічному синдромі:

При порушенні функцій руху:

для зниження м'язового тонусу в кінцівках при спастичних парезах та паралічах:

електростимуляція м'язів-антагоністів спастичним синусоїдальними модульованими струмами; або електрофорез дибазолу на паретичні кінцівки; або кріотерапія на спастичні м'язи; або застосування грязьових аплікацій у вигляді "рукавичок", "шкарпеток"; або місцеві теплові прісні ванни для паретичних кінцівок; або гідрокінезитерапія в басейні з температурою води 35-37 град.С, або диференційований масаж паретичних кінцівок. Курс лікування 10 процедур; щодня або через день.

Очікуваний результат лікування.

Покращення церебрального кровообігу, нормалізація артеріального тиску, зменшення вегетативних проявів, зменшення рухових порушень, зникнення оболонкових симптомів.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 24-28 днів.

Критерії якості лікування.

Зменшення головного болю, вегетативних розладів, поліпшення загального самопочуття, психоемоційної сфери, нормалізація АТ, поліпшення показників ехоенцефалографії і реоенцефалографії.

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеореакція, індивідуальна непереносимість чинників.

Ступінь наукової доказовості: С.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Для діагностики мігрені без аури Європейським товариством з вивчення головного болю запропоновані наступні критерії:

1. Як мінімум 5 приступів головного болю по типу мігрені.

2. Тривалість приступів від 4 до 72 годин.

3. Головний біль має по меншій мірі 2 з наступних ознак: однобічна локалізація головного болю; пульсуючий характер; середня або значна інтенсивність головного болю, яка знижує під час приступу активність хворого; посилення головного болю під час монотонної праці або при ходінні.

4. Наявність по меншій мірі однієї з наступних супутніх ознак: нудота, блювота, світло- та звукобоязливість.

Критеріями діагнозу мігрені з аурою є:

1. Як мінімум 2 характерних нападу.

2. Мігренозні напади мають наступні характеристики:

а) повна зворотність симптомів аури, які свідчать про фокальну церебральну кіркову та/або стовбурову дисфункцію;

б) жоден з симптомів аури на триває більш ніж 60 хвилин; в) тривалість "світлого" проміжку між аурою та початком головного болю - менше ніж 60 хвилин.

Крім того, при діагностиці мігрені припускається наявність хоча б однієї з наступних обставин:

1. Історія хвороби та дані об'єктивного огляду дозволяють виключити іншу форму головного болю.

2. Історія хвороби та дані об'єктивного огляду дозволяють припустити наявність іншої форми головного болю, але вона виключена після детального обстеження.

3. У пацієнта, окрім нападів мігрені, є інший вид головного болю, але приступи мігрені є самостійними і не пов'язані з ним за часом виникнення.

Показання.

Мігрень без аури, з аурою без частих нападів.

Протипоказання.

Загальні протипоказання, що виключають напрямок хворих у санаторії.

Умови санаторно-курортного лікування.

Лікування у профільному санаторію, або спеціалізованих відділеннях багатопрофільного санаторію на бальнеокліматичних курортах.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

Загальний аналіз крові та сечі - двічі (до лікування і після лікування).

Реоенцефалографія (РЕГ), електроенцефалографія (ЕЕГ), ехоефалографія (ЕхоЕг).

Додаткові дослідження.

Аналіз крові на цукор.

Консультації фахівців: невролога, офтальмолога, фізіотерапевта за призначенням.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: І-П.

2. Дієта: N 15.

3. Кліматотерапія: І-П режим (залежно від сезону року).

4. Руховий режим: лікувальна фізкультура (групова, малогрупова або індивідуальна).

5. Психотерапія.

6. Бальнеотерапія: йодобромні, або кисневі, або вуглекислі, або солоно-хвойні, або радонові ванни (температура води 36-37 град.С, 10 хвилин, через день N 10), або лікувальні душі низького та середнього тиску. Грязьові аплікації 38-40 град.С на комірцеву зону, 10 хвилин. Курс лікування 10 процедур через день.

Очікуваний результат лікування.

Нормалізація тонусу симпатичної нервової системи, у першу чергу її надсегментарних відділів, покращення церебрального кровообігу та нормалізація артеріального тиску, антиоксидантний ефект, седативний вплив. Фізичні фактори використовуються переважно у позанападовому періоді мігрені.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 24-28 днів.

Критерії якості лікування.

Зменшення частоти мігренозних нападів і їхньої інтенсивності, нормалізація церебрального кровообігу та АТ, зменшення вегетативних та емоційних порушень.

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеореакція, індивідуальна непереносимість чинників.

Ступінь наукової доказовості: С.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Анамнез захворювання, вегето-судинні порушення, порушення у емоційно-вольовій сфері.

Показання (Г.М. Пономаренко, 1999).

1. Церебральний арахноїдит (конвекситальна й задньочерепна форми) в стадії ремісії через 3-6 місяців після початку захворювання.

2. Залишкові явища після перенесеного кліщового, постгрипозного, вакцинального, ревматичного та інших форм енцефаліту, включаючи гіпоталамічний, вегето-судинний синдроми з рідкими пароксизмами при умові самообслуговування й самостійного пересування.

3. Енцефаліт та мієліт після закінчення гострого періоду не раніше ніж чим через 4 місяці після захворювання при можливості самостійного пересування та самообслуговування, ознаках триваючого відновлення й відсутності розладів функції тазових органів.

Протипоказання.

Загальні протипоказання, що виключають направлення хворих у санаторії.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Лікування у профільному санаторію, або спеціалізованих відділеннях багатопрофільного санаторію на бальнеокліматичних курортах.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

Загальний аналіз крові та сечі - двічі (до лікування і після лікування).

Електрокардіографія (ЕКГ), ехоенцефалографія (ЕхоЕГ).

Додаткові дослідження.

Імунологічні дослідження крові, аналіз крові на цукор; реоенцефалографія (РЕГ), електроенцефалографія (ЕЕГ), дослідження очного дна, електроміографія (ЕМГ).

Консультації фахівців: невролога, офтальмолога, за показаннями - терапевта та отоларинголога.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: I-II.

2. Дієта: N 15.

3. Кліматотерапія: I-II режим (залежно від сезону року).

4. Руховий режим: лікувальна фізкультура (малогрупова або індивідуальна);

5. Бальнеотерапія: йодобромні, або кисневі, або перлинні, або солоно-хвойні, або сірководневі, або радонові ванни (температура води 36-37 град.С, 10 хвилин, через день N 10); або лікувальні душі низького та середнього тиску; можливе застосування грязьових аплікацій 38-40 град.С, 10 хвилин. Курс лікування 10 процедур через день.

6. Апаратна фізіотерапія:

7. Преформовані фізичні чинники використовують з урахуванням особливостей клінічних проявів:

При астено-невротичних і вегето-судинних порушеннях:

електросон; або трансорбітальний або ендоназальний електрофорез брому; або анодна гальванізація (комір по Щербаку); або аерофітотерапія седативними препаратами (ефірними маслами валеріани, лимону, резеди, троянди, ромашки, сантоліну, цикламену). Курс лікування 10 процедур, щодня або через день.

При головному болі, ангіоспастичних реакціях:

При синдромі вегетативної дистонії з артеріальною гіпертензією:

дециметрові хвилі паравертебрально на нижньошийні - верхньогрудні сегменти хребта або на ділянку проекції нирок; або електрофорез (ганглерон, бензогексоній, магнію сульфат, папаверин, платифілін, еуфилін та ін.) за очно-потиличною або лобово-потиличною методиками; або магнітофорез брому на комірцеві зону; або масаж комірцевої зони. Курс лікування 10 процедур, щодня або через день.

При синдромі вегетативної дістонії з артеріальною гіпотензією:

При синдромі вегетативної дістонії з кардіалгією:

При лікворно-гіпертензійному синдромі:

ЗмМП на область синокаротидних зон або паравертебрально на нижньошийні-верхньогрудні сегменти хребта; або дарсонвалізація; електрофорез еуфіліну; або інтерференційні струмі на комірцеву зону; або електросон; або електрофорез (пірацетаму) трансорбітально. Курс лікування 10 процедур щодня або через день.

При паркінсоничному синдромі:

При гіпоталамічному синдромі:

При порушенні функцій руху:

для зниження м'язового тонусу в кінцівках при спастичних парезах та паралічах:

електростимуляція м'язів-антагоністів спастичним синусоїдальними модульованими струмами; або електрофорез дибазолу на паретичні кінцівки; або кріотерапія на спастичні м'язи; або застосування грязьових аплікацій у вигляді "рукавичок", "шкарпеток"; або місцеві теплові прісні ванни для паретичних кінцівок; або диференційований масаж паретичних кінцівок, або гідрокінезотерапія в басейні з температурою води 35-37 град.С.

Курс лікування 10 процедур; щодня або через день.

При в'ялих паралічах або парезах кінцівок:

електростимуляція в'ялопаретичніх м'язів синусоїдальними модульованими струмами; або електрофорез (прозерину, галантаміну) на паретичні кінцівки; або 2-4-камерні гідрогальванічні ванни; або диференційований масаж паретичних кінцівок, або гідрокінезотерапія в басейні з температурою води 30-33 град.С. 10 процедур на курс лікування, щоденно або через день.

Очікуваний результат лікування.

Протизапальна дія, покращення церебрального кровообігу, зменшення вегетативних проявів, зникнення оболонкових симптомів, нормалізація артеріального тиску.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 24-28 днів.

Критерії якості лікування.

Зменшення головного болю, поліпшення координації рухів, вегетативної та емоційної сфери, зменшення застою на очному дні, нормалізація АТ, поліпшення показників ехоенцефалографії й реоенцефалографії.

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеореакція, індивідуальна непереносимість чинників.

Ступінь наукової доказовості: С.

Код МКХ-10:

S10-S19 Шийний відділ.

S20-S29 Грудний відділ.

S32-S34 Рівень живота, нижньої частини спини і тазу.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Анамнез захворювання, основні клінічні прояви залежать від рівня ураження спинного мозку (шийний, грудний, поперековий) і полягають у розвитку спастичних або в'ялопаралітичних парезів верхніх або нижніх кінцівок, у порушенні діяльності внутрішніх органів, трофічних порушеннях у суглобах і шкірі, а також у помірних порушеннях функцій тазових органів.

Показання.

Наслідки травм спинного мозку, кінського хвоста з легкими тетра- або парапарезами, без обмеження самообслуговування й самостійного пересування й грубих порушень функції тазових органів, через 4 місяці після травми або ортопедичної нейрохірургічної операції.

Протипоказання.

Різко виражені форми зі значними порушеннями рухових та тазових функцій при неможливості самообслуговування, загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Лікування у профільному санаторію або спеціалізованих відділеннях багатопрофільного санаторію на бальнеокліматичних курортах.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

Загальний аналіз крові та сечі - двічі (до і після лікування).

Електроміографія (ЕМГ), реовазографія кінцівок (РВГ).

Додаткові дослідження.

Аналіз крові на цукор, імунний статус; рентгенографія хребта або комп'ютерна томографія хребта.

Консультації фахівців: невролога, лікаря ЛФК, психотерапевта та фізіотерапевта за призначенням.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: I-II.

2. Дієта: N 15.

3. Кліматотерапія: I-II режим (залежно від сезону року) з обмеженням сонячних ванн.

4. Руховий режим: лікувальна фізкультура (малогрупова або індивідуальна).

5. Масаж загальний і сегментарний з диференційованим впливом на спастичні й в'ялопаралітичні м'язи. Курс лікування 10 процедур щодня або через день.

6. Бальнеотерапія: загальні сульфідні, або радонові, або ропні ванни (температура води 36-37 град.С, 10 хвилин, через день N 10), або душі низького й середнього тиску, або гідрокінезотерапія в басейні (температура води 30 град.С, 20 хвилин, через день N 10).

7. Пелоїдотерапія: грязьові аплікації на уражені відділи хребта та кінцівки, краще у вигляді "трусів" або "штанів" 38-40 град.С, 10 хвилин; або гальваногрязь; або озокеритові аплікації. Курс лікування 10 процедур через день.

8. Апаратна фізіотерапія: преформовані фізичні чинникі використовують комплексно для дії безпосередньо на ділянку ураження спинного мозку, а також безпосередньо на паретичні кінцівки для відновлення рухових функцій. При порушеннях функцій тазових органів - місцеві впливи на їх проекцію.

Для дії на ділянку проекції ураження спинного мозку застосовують індуктотермію або дециметрові хвилі на зону проекції вогнища поразки спинного мозку; або змінне магнітне поле синусоїдальної форми; або лазеротерапія скануючим лазером на ділянку ураження інфрачервоним променем. Курс лікування 8 процедур, щодня або через день.

Для дії на уражені кінцівки: при в'ялих паралічах або парезах кінцівок електростимуляцію м'язів синусоїдальними модульованими струмами; або інтерференційні струмі; або електрофорез (дибазолу, прозерину) вздовж хребта й кінцівок; або 2-4 камерні гідрогальванічні ванни. Курс лікування 10 процедур, щодня або через день.

При порушенні функції тазових органів провідникового типу (гіпертонічні стани) електрофорез атропіну, або електростимуляція, або голкорефлексотерапія, або магнітотерапія.

При порушеннях функції тазових органів за сегментарним типом (гіпотонічні стани) електростимуляція (краще трансректально), або електрофорез прозерину, або голкорефлексотерапія, або лазеротерапія.

При нетриманні сечі (гіпотонія сфінктера або детрузора) - електростимуляція, або катодна гальванізація, або дарсонвалізація, або інтерференційні струми на сечовий міхур, або лазеротерапія, або голкорефлексотерапія; або грязьові аплікації. Курс лікування 10 процедур, щодня або через день.

При астено-невротичних порушеннях: електросон; або електрофорез брому трансорбітально; або ендоназальний електрофорез; або анодна гальванізація (комір по Щербаку); або електросонфорез пірацетаму; або аерофітотерапія (ефірними маслами валеріани, лимону, резеди, троянди, ромашки, сантоліну, цикламену). Курс лікування 10 процедур, щодня або через день.

При депресивних станах: електрофорез (кофеїну, літію) ендоназально за схемою; або неселективна хромотерапія; або аерофітотерапія (ефірними маслами гвоздики, жасмину, іриса, лаванди, лавра благородного, розмарину, полину, горобини, смородини, шавлії та ін.). Курс лікування 10 процедур щодня або через день. Психотерапія.

Очікуваний результат лікування.

Стимуляція механізмів саногенезу захворювання й поліпшення клінічної симптоматики (рухових і сенсомоторних порушень), покращення емоційного стану, імуномодулюючий й антиоксидантний ефект.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 24-48 днів.

Критерії якості лікування.

Поліпшення загального стану та рухових функцій.

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеореакція, індивідуальна непереносимість чинників.

Ступінь наукової доказовості: С.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Основні клінічні критерії залежать від форми захворювання - церебральної, спінальної або цереброспінальної і включають помірну органічну симптоматику з руховими порушеннями (спастичні парези, головним чином, нижніх кінцівок), атаксію, інтенційний тремор, ністагм, скандовану мову, підвищення сухожильних рефлексів, зниження або відсутність черевних, наявність патологічних пірамідних знаків, розлади чутливості у кінцівках (оніміння, парестезії), вегетативно-судинну дисфункцією та емоційно-вольові порушення.

Показання.

Не різко виражені форми без значних порушень рухових, тазових та когнітивних функцій при можливості самообслуговування.

Протипоказання.

Різко виражені форми зі значними порушеннями рухових функцій при неможливості самообслуговування, загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Лікування у профільному санаторію, або спеціалізованих відділеннях багатопрофільного санаторію на бальнеокліматичних курортах.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

Загальний аналіз крові та сечі - двічі (до лікування і після лікування).

Обстеження очного дна, поля зору на колір, віброчуттєвість.

Додаткові обстеження.

Аналіз крові на цукор, імунологічні дослідження.

Консультації фахівців: невролога, офтальмолога, фізіотерапевта за призначенням.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: I-II.

2. Дієта: N 15.

3. Кліматотерапія: I-II режим (залежно від сезону року) з обмеженням сонячних ванн.

4. Руховий режим: лікувальна фізкультура (малогрупова або індивідуальна).

5. Бальнеотерапія: радонові ванни, або сірководневі, або кисневі, або перлинні, або хлоридні натрієві, або ропні, або хвойні, або прісні (температура води 36-37 град.С, 10 хвилин, через день N 10), або душі низького й середнього тиску, або гідрокінезитерапія в басейні з температурою води 35-37 град.С.

6. Пелоїдотерапія: при рухових порушеннях (не різко виражений спастичний парез) на спастичні м'язи застосування грязьових аплікацій 38-40 град.С, 10 хвилин; або гальваногрязь. Курс лікування 10 процедур через день.

7. В залежності від клінічної форми захворювання преформовані фізичні чинники використовують:

Для дії на область проекції головного й спинного мозку: індуктотермію; або дециметрові хвилі на зону проекції головного або спинного мозку; або змінне магнітне поле; або інтерференційні струми; або ультрафонофорез; або УФО (ДУФ) хребта по полям. Курс лікування 10 процедур через день.

При астено-невротичних і вегето-судинних порушеннях:

електросон; або електрофорез брому; або трансорбітальний; або ендоназальний електрофорез; або анодна гальванізація (комір по Щербаку); або аерофітотерапія седативними препаратами (ефірними маслами валеріани, помаранча, лимону, резеди, троянди, ромашки, сантоліну, цикламену); або неселективна хромотерапія. Курс лікування 10 процедур, щодня або через день. Психотерапія.

При порушенні функцій руху: для зниження м'язового тонусу в кінцівках при спастичних парезах та паралічах:

електростимуляція м'язів-антагоністів спастичним синусоїдальними модульованими струмами; або інтерференційні струмі; або кріотерапія на спастичні м'язи; або озокеритові 46-48 град.С; або гідрокінезитерапія в басейні з температурою води 35-37 град.С. Курс лікування 10 процедур, щодня або через день.

При в'ялих паралічах або парезах кінцівок:

електростимуляція в'ялопаретичніх м'язів синусоїдальними модульованими струмами; або інтерференційні струмі; або електрофорез (прозерину, галантаміну) на паретичні кінцівки; або 2-4-камерні гідрогальванічні ванни. Курс лікування 10 процедур, щоденно або через день. Психотерапія.

Очікуваний результат лікування.

Стимуляція механізмів саногенезу захворювання й поліпшення клінічної симптоматики - відновлення рухових і сенсомоторних порушень, поліпшення координації рухів, покращення емоційного стану й когнітивних процесів, імуномодулюючий й антиоксидантний ефекти.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 24-28 днів.

Критерії якості лікування.

Поліпшення загального стану та рухових функцій.

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеореакція, індивідуальна непереносимість чинників.

Ступінь наукової доказовості: С.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Порушення симетрії обличчя, перекіс обличчя у здоровий бік, симптом Бела, прозопарез.

Показання.

Підгострий період, відновний період, хронічна форма захворювання поза загостренням.

Протипоказання.

Гострий період захворювання, наявність контрактур та синкінезій є протипоказом до електротерапії.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Лікування у профільному санаторію, або спеціалізованих відділеннях багатопрофільного санаторію на бальнеокліматичних курортах.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

Загальний аналіз крові (при відхиленні від норми дослідження повторювати 1 раз у 10 днів).

Загальний аналіз сечі - двічі (до і після лікування).

Реоенцефалограма (РЕГ), ЕхоЕг.

Додаткові дослідження.

Електроміографія (ЕМГ).

Консультації фахівців: офтальмолога (очне дно), отоларинголога, стоматолога.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: I-II.

2. Дієта: N 15.

3. Кліматотерапія: I-II режим (залежно від сезону року).

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна гімнастика мімічних м'язів активно-пасивна, активна перед дзеркалом, артикуляційна гімнастика (з урахуванням тяжкості процесу, ступеню втрати функції уражених м'язів, наявності ускладнень).

5. Пелоїдотерапія: грязьові аплікації 38-40 град.С, 10 хвилин на комірцеву зону та уражену половину обличчя.

6. При наявності контрактур грязь накладають на комірцеву зону та здорову половину обличчя. Курс лікування 10 процедур через день. Можливе використання озокеритових (t 46-48 град.С) аплікацій.

7. Бальнеотерапія: при наявності під час електродіагностики кількісних змін зі зниженням електрозбудливості або часткової реакції переродження типу А або Б використовують загальні мінеральні ванни хлоридні-натрієві, або йодобромні (температура води 36-37 град.С, 10 хвилин, через день N 10).

8. Апаратна фізіотерапія: при наявності контрактур м'язів обличчя або схильності до них на проекційну зону спазмованих м'язів як хворої сторони, так і здорової) назначають ультрафонофорез трилону Б; або електрофорез лідази та нікотинової кислоти напівмаскою Бергоньє; або електростимуляція ствола та гілок нерва з використанням СМС (перед проведенням електростимуляції необхідно провести електродіагностику). Курс лікування 10 процедур, щоденно з попереднім (за 30 хвилин) введенням стимуляторів медіаторного ряду.

Лікування постневритичних контрактур мімічних м'язів: ампліпульстерапія та ультразвукова терапія через добу, або ДМХ. Курс лікування 10 процедур, через день.

9. Додатково: психотерапія, масаж комірцевої зони, медикаментозна терапія - за показаннями.

Очікуваний результат лікування.

Відновлення функції нерва та симетрії обличчя.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 24-28 днів.

Критерії якості лікування.

Поліпшення порушених функцій нерву (зменшення парезу, згладжування асиметрії обличчя), поліпшення рухової функції мімічних м'язів, зменшення сльозотечі, розладів слуху, смаку, явища контрактури, покращення електропроводності нерву.

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеореакція, індивідуальна непереносимість чинників.

Ступінь наукової доказовості: С.

Мононейропатії мають спільний патогенетично обґрунтований підхід до діагностики та лікування, у зв'язку з чим вищеперелічені захворювання об'єднані у єдиний стандарт.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Порушення чи випадіння функції нерву (нижче рівня ураження) - сенсорні та моторні дефекти: в'ялий парез чи параліч м'язів, які іннервуються ураженим нервом, гіпорефлексія, вегетативно-трофічні порушення та порушення чутливості у зонах іннервації; при тунельних невропатіях - локальна болючість, яка відповідає місцю компресії нервового стовбура, чуттєві та вегетативні порушення у зоні іннервації.

Показання.

Поза загостренням, без обмеження самообслуговування та самостійного пересування й значних порушень функції тазових органів.

Протипоказання.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування, гострий період захворювання, різкі порушення у руховій сфері (паралічі, що перешкоджають самостійному пересуванню) та значні розлади функції тазових органів (крім хворих, які направлені у санаторії для лікування травм та хвороб хребта та спинного мозку), наявність м'язових атрофій, що потребує хірургічної корекції.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Лікування у профільному санаторію, або спеціалізованих відділеннях багатопрофільного санаторію на бальнеокліматичних курортах.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

Загальний аналіз крові та загальний аналіз сечі - двічі (до і після лікування).

Електроміографія (ЕМГ),

Реовазографія кінцівок (РВГ).

Додаткові дослідження.

Проводяться залежно від супутніх захворювань і тяжкості основного захворювання.

Консультації фахівців: лікаря-ортопеда (за показаннями).

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: I-II.

2. Дієта: N 15 (при діабетичній невропатії - N 9).

3. Кліматотерапія: I-II режим (залежно від сезону року).

4. Руховий режим: лікувальна фізкультура та руховий режим підбираються індивідуально - в залежності від характеру та локалізації ураження, поширеності та тяжкості рухових порушень, загального стану хворого.

5. Масаж: класичний, або рефлекторно-точковий; курс лікування 10 процедур.

6. Бальнеотерапія: необхідно враховувати стадію патологічного процесу та вираженість клінічних симптомів (біль, контрактура, чуттєві та вегетативно-судинні та трофічні порушення), а також супутні соматичні захворювання. Радонові ванни (температура води 36-37 град.С, 10 хвилин, через день N 10): чинять найбільш виражений болезаспокійливий ефект, а також позитивний вплив на периферійний кровообіг, стан нервово-м'язового апарату; скипидарні ванни (температура води 37 град.С, 10 хвилин, через день N 10): також чинять гарний болезаспокійливий ефект, релаксуючий, покращують периферийну геодинаміку; сірководневі ванни (температура води 35-37 град.С, 10 хвилин, через день N 10): чинять рефлекторно-резорбтивну дію на різні органи та системи, особливо чуттєві до сірководню периферійні нервові структури; 4-х камерні ванни; або йодобромні ванни (температура води 36-37 град.С, 10 хвилин, через день N 10); або гідрокінезитерапія в басейні (температура води 28-30 град.С, 20 хвилин, через день N 10).

7. Пелоїдотерапія - лікувальна грязь 38-40 град.С, 10 хвилин, накладається на уражені ділянки, або на уражені кінцівки та відповідний сегмент спинного мозку; на курс 10 процедур через день.

8. Апаратна фізіотерапія: СМС, або ультрафонофорез лідази або гідрокортизону; або індуктотермія; або високоінтенсивна імпульсна магнітотерапія; або лазеротерапія; або електростимуляція паретичних м'язів: проводиться після електродіагностики, або голкотерапія; або діадинамічні струми; або інтерференційні струми. Курс лікування 10 процедур.

Очікуваний результат лікування.

Відновлення або покращення функції нерва.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 24-28 днів.

Критерії якості лікування.

Зменшення або повна ліквідація патологічної симптоматики (больового синдрому, чуттєвих порушень) при виконанні спеціальних тестів на провокування цих симптомів - при тунельних синдромах; покращення чи повне відновлення показників стимуляційної електроміографії; покращення чи відновлення рухової активності; повне відновлення соціально-побутової активності. Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеореакція, індивідуальна непереносимість чинників.

Ступінь наукової доказовості: С.

Полінейропатії мають спільний патогенетично обґрунтований підхід до діагностики та лікування, у зв'язку з чим вищеперелічені захворювання об'єднані у єдиний стандарт.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Порушення чутливості за полінейротичним типом (симетричні, множинні, дистальні) та рухові порушення (парези за периферійним типом у дистальних відділах кінцівок).

Показання.

Поза загостренням, без обмеження самообслуговування і самостійного пересування й грубих порушень функцій тазових органів.

Протипоказання.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування, гострий період захворювання та 3-4 місяця після нього, різкі порушення у руховій сфері (паралічі, що перешкоджають самостійному пересуванню) та значні розлади функції тазових органів (крім хворих, які направлені у санаторії для лікування травм та хвороб хребта та спинного мозку), наявність м'язових атрофій, що потребує хірургічної корекції.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Лікування у профільному санаторію, або спеціалізованих відділеннях багатопрофільного санаторію на бальнеокліматичних курортах.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

Загальний аналіз крові (при відхиленні від норми дослідження повторювати 1 раз у 10 днів у динаміці).

Загальний аналіз сечі - двічі (до і після лікування).

Додаткові дослідження.

Аналіз крові на цукор; капіляроскопія нігтьового ложа; електроміографія (ЕМГ), реовазографія (РВГ) судин кінцівок, електрокардіографія (ЕКГ) - за показаннями.

Консультації фахівців: ортопед, лікар ЛФК та інші проводяться за показаннями на початку лікування, з урахуванням етіології захворювання.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: I-II.

2. Дієта: N 15 (при діабетичній поліневропатії - обмеження цукру - N 9).

3. Кліматотерапія: I-II режим (залежно від сезону року).

4. Руховий режим: лікувальна фізкультура та руховий режим підбираються індивідуально - в залежності від характеру та локалізації ураження, поширеності та тяжкості рухових порушень, загального стану хворого.

5. Масаж: класичний стимулюючий, або рефлекторно-точковий масаж. Курс лікування 10 процедур.

6. Бальнеотерапія: необхідно враховувати стадію патологічного процесу та виразність клінічних симптомів (біль, контрактура, чуттєві та вегетативно-судинні та трофічні порушення), а також супутні соматичні захворювання. Радонові ванни (температура води 36-37 град.С, 10 хвилин, через день N 10): чинять найбільш виразний болезаспокійливий ефект, а також позитивний вплив на периферійний кровообіг, стан нервово-м'язового апарату; скипидарні ванни (температура води 37 град.С, 10 хвилин, через день N 10): чинять гарний болезаспокійливий ефект, релаксуючий, розсмоктувальну дію, покращують периферійну геодинаміку; сірководні ванни (температура води 35-37 град.С, 10 хвилин, через день N 10): чинять рефлекторно-резорбтивну дію на різні органи та системи, особливо чуттєві до сірководню периферійні нервові структури; 2-х або 4-х камерні ванни; або місцеві гарячі ванночки з рапою, або вихрові ванни. Курс лікування 10 ванн, які проводяться 2 дні підряд з перервою на 3-й день, або через день.

7. Пелоїдотерапія - лікувальна грязь 38-40 град.С, 10 хвилин, накладається на відповідні сегментарні зони та на кінцівки, або тільки на кінцівки у вигляді високих рукавичок, брюк, шкарпеток. Курс лікування 10 процедур, через добу.

8. Апаратна фізіотерапія: СМС або електрофорез новокаїну по методиці Вермеля; або ультрафонофорез лідази або гідрокортизону; або індуктотермія; або високоінтенсивна імпульсна магнітотерапія; або лазеротерапія; або електростимуляція паретичних м'язів: проводиться після електродіагностики; або голкорефлексотерапія. Курс лікування 10 процедур.

Очікуваний результат лікування.

Покращення чутливості за полінейритичним типом, покращення загального стану, поліпшення або компенсація рухових та трофічних розладів, соціальна адаптація та зниження ступеню інвалідізації.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 24-28 днів.

Критерії якості лікування.

Зменшення або повна ліквідація патологічної симптоматики (больового синдрому, чуттєвих порушень); покращення чи повне відновлення показників стимуляційної електроміографії; поліпшення капіляроскопії і вібраційної чуттєвості; покращення чи відновлення рухової активності; соціальна адаптація та зниження ступеню інвалідизації.

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеореакція, індивідуальна непереносимість чинників.

Ступінь наукової доказовості: С.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Мінімальна мозкова дисфункція (ММД) - непрогресуюче порушення у емоційно-вольовій сфері, мовній і руховій.

Показання.

Без наявних розладів поведінки.

Протипоказання.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

У профільному санаторію, або спеціалізованих відділеннях багатопрофільного санаторію на бальнеокліматичних курортах.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові - за показаннями.

2. Загальний аналіз сечі - за показаннями.

3. Електроенцефалографія (ЕЕГ) - за показаннями.

Додаткові дослідження.

1. Реоенцефалографія (РЕГ).

2. Ехоенцефалографія (ЕхоЕГ).

Консультації фахівців: психолога, логопеда або дефектолога.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: I-II.

2. Дієта: N 15.

3. Кліматотерапія: I-II режим (залежно від сезону року).

4. Руховий режим: лікувальна фізкультура (малогрупова або індивідуальна).

5. Масаж класичний, або рефлекторно-точковий, курс лікування 10 процедур.

6. Бальнеолікування: хлоридні натрієві, йодо-бромні, або солоно-хвойні, ванни; або лікувальні душі низького тиску, або гідролазерний душ. Курс лікування 10 процедур через день. Гідрокінезитерапія в басейні з температурою води 30-33 град.С.

7. Грязьові аплікації 38-40 град.С на комірцеву зону 10 хв., курс лікування 10 процедур через день.

8. Психолого-педагогічна корекція.

9. Апаратна фізіотерапія: дарсонвалізація волосистої частини голови і комірцевої зони, або інтерференційні струми, або електросон, або електросонфорез розчину пірацетаму по очно-сосковидній методиці 10 хв., курс лікування 10 процедур, через день.

10. Ароматерапія, фітотерапія.

11. Хромотерапія.

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення у емоційно-вольовій сфері, мовній і руховій.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 24-30 днів.

Критерії якості лікування.

Пониження проявів психічної дезадаптації.

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеореакція, індивідуальна непереносимість чинників.

Ступінь наукової доказовості: С.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Анамнез захворювання, вегето-судинні порушення, порушення у емоційно-вольової сфері.

Показання.

Не раніше ніж 6 місяців після операції.

Протипоказання.

Без вираженої розумової відсталості, епілептичних приступів та без обмеження самообслуговування й самостійного пересування й порушень функції тазових органів.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

У профільному санаторію, або спеціалізованих відділеннях багатопрофільного санаторію на бальнеокліматичних курортах.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові - двічі (до і після лікування).

2. Загальний аналіз сечі - двічі (до і після лікування).

3. Електроенцефалографія (ЕЕГ) - двічі (до і після лікування).

4. Ехоенцефалографія (ЕхоЕГ) - за показаннями.

Додаткові дослідження.

1. Реоенцефалографія (РЕГ).

2. Електроміографія (ЕМГ) при рухових порушеннях за призначенням.

Консультації фахівців: офтальмолога, фізіотерапевта.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: I-II.

2. Дієта: N 15.

3. Кліматотерапія: I - режим (залежно від сезону року), сонячні ванни тільки у зоні розсіяної радіації.

4. Руховий режим: лікувальна фізкультура індивідуальна.

5. Масаж класичний, виключаючи зони пухлин.

6. Бальнеолікування: хлоридні натрієві, йодо-бромні ванни (36-37 град.С, 10 хв., через день, N 10). Гідрокінезитерапія в басейні (28-30 град.С, 15-20 хв., щодня або через день N 10).

7. Ароматерапія, фітотерапія.

8. Психотерапія.

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення загального стану, соціальна адаптація.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 24-30 днів.

Критерії якості лікування.

Зменшення болю, лікворної гіпертензії, значне поліпшення загального самопочуття, емоційно-вольової сфери, рухової активності.

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеореакція, індивідуальна непереносимість чинників.

Ступінь наукової доказовості: С.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Наслідки поліомієліту характеризуються поразкою мотонейронів передніх рогів спинного мозку і ядер черепних нервів стовбура мозку. Захворювання проявляється розвитком периферичного паралічу м'язів в області ураженого сегменту без виникнення болів і розладів чутливості. Паралізовані м'язи втрачають тонус, атрофуються, згасають рефлекси. Спостерігаються фібрілярні сіпання і розвивається реакція переродження. Характерний проксимальний тип переродження: на верхніх кінцівках - м'язів плеча, на нижніх - м'язів тазу і стегна.

Показання.

Не раніше 6 місяців після захворювання, при можливості самообслуговування й самостійного пересування, без потреби оперативного втручання.

Протипоказання.

Загальні протипоказання, що виключають направлення хворих у санаторії.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

У профільному санаторії або спеціалізованих відділеннях багатопрофільного санаторію на бальнеокліматичних курортах.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові - до лікування.

2. Загальний аналіз сечі - до лікування.

3. Електрокардіографія (ЕКГ) - до лікування.

4. Електроміографія (ЕМГ) - до лікування.

Додаткові дослідження.

1. Реовазографія (РВГ) - за призначенням.

Консультації фахівців: фізіотерапевта.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: I-II.

2. Дієта: N 15.

3. Кліматотерапія: I-II режим (залежно від сезону року).

4. Руховий режим: лікувальна фізкультура індивідуальна.

5. Масаж класичний, або рефлекторно-точковий, курс лікування 10 процедур.

6. Бальнеолікування: хлоридні натрієві, або кисневі, або перлині, або солоно-хвойні, або радонові ванни; або лікувальні душі низького тиску. Курс лікування 10 процедур через день. Гідрокінезитерапія в басейні з температурою води 30-33 град.С, 15-20 хв., N 10, щодня або через день.

7. Грязьові аплікації 38-40 град.С на область уражених сегментів спинного мозку і на поражені м'язи, 10 хв., курс лікування 10 процедур через день.

8. Апаратна фізіотерапія: електростимуляція м'язів синусоїдальними модульованими струмами, або інтерференційні струми, або електрофорез (дибазолу, прозерину) вздовж хребта й кінцівок.

Очікуваний результат лікування.

Стимуляція механізмів саногенезу захворювання й поліпшення клінічної симптоматики (рухових порушень), покращення емоційного стану.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 24-30 днів.

Критерії якості лікування.

Поліпшення загального стану та рухових функцій.

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеореакція, індивідуальна непереносимість чинників.

Ступінь наукової доказовості: С.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Захворювання проявляються вегето-судинними й когнітивними порушеннями, порушеннями у емоційно-вольовій сфері, дизфагічними і руховими розладами.

Показання.

1. Транзиторна ішемія ("малий інсульт" без повторних кризів і гіпертонічної хвороби II-III стадії через 3-4 місяці після нападу).

2. Плинні порушення мозкового кровообігу, ангіодистонічні церебральні кризи, які протікають з вогнищевою органічною симптоматикою, яка регресувала на протязі однієї доби, не раніше 2 тижнів від розвитку захворювання.

3. Наслідки субарахноїдального, субарахноїдально-паренхіматозного крововиливу не раніше 4-6 місяців при можливості самообслуговування й самостійного пересування, без зниження інтелекту, афазії.

4. Наслідки внутрішньомозкового крововиливу (геморагічного інсульту) не раніше 4-6 місяців при можливості самообслуговування й самостійного пересування, без зниження інтелекту, афазії і потреби оперативного втручання.

5. Наслідки закупорки або стенозу церебральних магістральних артерій, мозкових артерій (інфаркту мозку) у відновлювальному періоді не раніше 4-6 місяців при можливості самообслуговування й самостійного пересування, без зниження інтелекту, афазії.

6. Форми ішемічних інсультів з помірно й не різко вираженою вогнищевою органічною неврологічною симптоматикою, яка регресувала повністю або частково на протязі 1-2 тижнів.

7. Стан після операцій на магістральних артеріях шиї й голови без залишкових післяопераційних ускладнень або з вогнищевою органічною неврологічною симптоматикою, яка регресувала повністю або частково на протязі 2 тижнів, не раніше 6 тижнів після операції.

Протипоказання.

Загальні протипоказання, що виключають направлення хворих у санаторії.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

У профільному санаторію, або спеціалізованих відділеннях багатопрофільного санаторію на бальнеокліматичних курортах.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження:

1. Загальний аналіз крові - двічі (до і після лікування).

2. Загальний аналіз сечі - двічі (до і після лікування).

3. Електрокардіографія (ЕКГ) - за показаннями.

4. Електроміографія (ЕМГ) при рухових порушеннях (парези) - за показаннями.

Додаткові дослідження.

1. Аналіз крові на цукор.

2. Реоенцефалографія (РЕГ).

3. Електроенцефалографія (ЕЕГ) - за показаннями.

4. Ехоенцефалографія (ЕхоЕГ) - за показаннями.

Консультації фахівців: офтальмолога, фізіотерапевта.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: I-II.

2. Дієта: N 15.

3. Кліматотерапія: I-II режим (залежно від сезону року).

4. Руховий режим: лікувальна фізкультура (малогрупова або індивідуальна).

5. Масаж класичний, або рефлекторно-точковий, курс лікування 10 процедур.

6. Бальнеолікування: хлоридні натрієві, йодо-бромні, або кисневі, або вуглекислі, або солоно-хвойні, або радонові ванни (36-37 град.С, 10 хв., через день, N 10); або лікувальні душі низького тиску.

7. Грязьові аплікації 38-40 град.С на спастичні м'язи, 10 хв., через день, N 10.

8. Апаратна фізіотерапія.

Для дії на патологічне вогнище з метою покращення кровопостачання мозку й надання нейропротекторного впливу застосовують:

змінне магнітне поле на ділянку голови; або дециметрові хвилі на ділянку ураженого судинного басейну голови; або магніто-лазерно-ультразвукова терапія. Диференційовано з урахуванням провідних клінічних проявів. 10 процедур на курс щодня або через день.

При астено-невротичних порушеннях:

електросон, або трансорбітальний, або ендоназальний електрофорез брому; або анодна гальванізація комірцевой зони (комір по Щербаку); або ІНФІТА-терапія за седативною схемою. Курс лікування 10 процедур щодня або через день.

При головній болі, ангіоспастичних реакціях:

При артеріальній гіпертензії:

дециметрові хвилі паравертебрально на нижньошийні-верхньогрудні сегменти хребта або на ділянку проекції нирок; або електрофорез (ганглерон, бензогексоній, магнію сульфат, папаверин, платифілін, еуфилін та ін.) за очно-потиличною або лобово-потиличною методиками; масаж комірцевой зони. 10 процедур на курс лікування, щодня або через день.

При порушеннях мовних функцій (дизартрії):

СМТ на під'язичні м'язи; або застосування грязьових аплікацій. На курс лікування 10 процедур, через день.

Для покращення або відновлення рухових функцій:

для зниження м'язового тонусу в кінцівках при спастичних парезах та паралічах:

електростимуляція м'язів синусоїдальними модульованими струмами; інтерференційна терапія; або електрофорез дибазолу на паретичні кінцівки; або кріотерапія на спастичні м'язи; або застосування грязьових аплікацій у вигляді "рукавичок", "шкарпеток"; або місцеві теплові прісні ванни для паретичних кінцівок; або диференційований масаж паретичних кінцівок. Курс лікування 10 процедур; щодня або через день.

Для зменшення метаболічних та гіперкоагуляційних проявів, надання антиоксидантного ефекту:

електрофорез (йоду, ацетилсаліцилової кислоти, розчину диметилсульфоксиду); або надвенне опромінення інфрачервоним лазерним випромінюванням. Курс лікування 10 процедур, щодня або через день.

Очікуваний результат лікування.

Покращення церебрального кровообігу, нормалізація артеріального тиску, покращення когнітивних процесів, зменшення метаболічних прояв, покращення або відновлення рухових функцій.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 24-30 днів.

Критерії якості лікування.

Зменшення вегетативних, емоційних та когнітивних порушень, поліпшення рухових функцій.

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеореакція, індивідуальна непереносимість чинників.

Ступінь наукової доказовості: С.

Хронічний тонзиліт - це загальне захворювання організму, яке характеризується хронічним запальним процесом переважно в піднебінних мигдалинах.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Клінічні критерії хронічного тонзиліту - повторні ангіни, субфебрілітет, метатонзилярні ускладнення, місцеві прояви захворювання (рубцеві спайки між мигдалинами та піднебінними дужками, розрихлені або рубцево-змінені та ущільнені мигдалини, симптоми Гізе, Зака, Преображенського, регіонарний лімфаденіт).

Імунологічні зміни і порушення неспецифічної резистентності.

Порушення вегетативної регуляції.

Показання.

Хронічний тонзиліт у фазі ремісії.

Протипоказання.

Хронічний тонзиліт у фазі загострення або неповної ремісії.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями органів дихання.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

1. Огляд оториноларинголога для виявлення місцевих прояв захворювання - двічі (до і після лікування).

2. Загальній аналіз крові (з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співавт., 2003) з визначенням лейкоцитарного індексу інтоксикації і індексу імунологічної резистентності - двічі (до і після лікування).

3. Електрокардіографія (ЕКГ) - двічі (до і після лікування).

Додаткові дослідження.

1. Кліноортостатична проба - двічі (до і після лікування).

2. Спектральний аналіз ритму серця (чи кардіоінтервалографія). При відсутності методу - ЕКГ "30:15" - двічі (до і після лікування).

3. Електропунктурна діагностика - двічі (до і після лікування).

4. Визначення показників "якості життя" - двічі (до і після лікування).

Консультації фахівців: за показаннями.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим II.

2. Дієта N 15 (повноцінне збалансоване харчування).

3. Кліматотерапія відповідно сезону року (обтирання морською чи прісною водою за схемою гартування, повітряні та повітряно-сонячні ванни по II режиму при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 18 град.С, морські купання (купання в прісній воді) у літні місяці при температурі води не нижче 21 град.С, прогулянки вздовж моря (у парку), ігри на повітрі.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (груповим методом) з проведенням масажу по рефлекторно-сегментарних методиках (N 10), теренкур, ближній туризм.

5. Тепловологі інгаляції мінеральної води (щодня або через день N 10) після місцевої санації мигдалин отоларингологом.

6. Нативне грязелікування області підщелепних лімфовузлів чи комірцевої області сульфідною муловою гряззю 38-39 град.С, 10-15 хв., через день N 10, або сапропелевою гряззю 39-40 град.С, 10-15 хв., через день N 10, або поєднанні методи грязелікування (гальваногрязелікування чи рапа-електрофорез, пелофонотерапія або СМС-форез грязі чи ропи) N 10.

7. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни (10-20 г/л 36-37 град.С, 10-15 хв., через день N 10), або вуглекислі, або сульфідні ванни (N 10). Бальнеолікування може бути проведене (з урахуванням супутньої патології) у вигляді лікувального плавання в басейні мінеральної води 28-30 град.С, 15-20 хв., через день або щодня N 10.

8. За показаннями - терапія хвилями сантиметрового діапазону або надвисокої частоти (або НВЧ-пунктура), або поляризоване світло або лазеротерапія (в тому числі лазеропунктура) N 5.

9. За показаннями: рефлексотерапія або аероіонотерапія, або аерофітотерапія, або методи нетрадиційної терапії, фітотерапія.

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг і поліпшенням показників "якості життя", зменшення місцевих прояв захворювання, нормалізація показників вегетативної регуляції, адаптивних реакцій і неспецифічної резистентності.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

Критерії якості лікування.

Зменшення кількості скарг, зменшення місцевих проявів захворювання, поліпшення показників неспецифічної резистентності; нормалізація вегетативної регуляції, адаптивних реакцій і показників "якості життя".

Можливі побічні дії та ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість тепловологих інгаляцій.

Заходи корекції: відміна.

Можлива індивідуальна непереносимість поєднаної методики грязелікування, заміна іншою поєднаною методикою грязелікування (по переносимості). Заходи корекції: відміна.

Ступінь наукової доказовості: С.

Хронічний фарингіт і хронічний назофарингіт - це хронічне запалення слизової оболонки глотки з порушенням регуляторних функцій організму. Розрізняють катаральний, гіпертрофічний і атрофічний фарингіт.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Клінічні прояви у вигляді відчуття сухості й першіння в горлі.

2. Під час передньої риноскопії - скупчення на задній стінці глотки в'язкої слизі на фоні венозної гіперемії (при катаральному, гіпертрофічному хронічному риніті) або на фоні блідої й сухої слизової задньої стінки глотки (при атрофічному хронічному фарингіті).

3. Гіпертрофія (чи атрофія) і запалення лімфоїдних гранул у товщі слизової оболонки на задній стінці й бічних складках глотки.

Показання.

Хронічний назофарингіт у фазі ремісії.

Хронічний фарингіт у фазі ремісії.

Протипоказання.

Хронічний назофарингіт у фазі загострення або неповної ремісії.

Хронічний фарингіт у фазі загострення або неповної ремісії.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для лікування дітей із захворюваннями органів дихання.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

1. Фарингоскопія - двічі (до і після лікування).

2. Загальний аналіз крові з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав. (2002) - двічі (до і після лікування).

3. Електрокардіографія (ЕКГ) - двічі (до і після лікування).

Додаткові дослідження.

Бактеріологічне дослідження мазків зі слизової оболонки задньої стінки глотки на мікрофлору, гриби й чутливість до антибіотиків - до лікування (у тому числі дані з місця проживання);

Ro-графія додаткових пазух носа - до лікування (у тому числі дані з місця проживання);

Електропунктурная діагностика - двічі (до і після лікування).

Оцінка показників "якості життя" - двічі (до і після лікування).

Консультації фахівців: за показаннями.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим - II.

2. Дієта N 15 (повноцінне збалансоване харчування).

3. Кліматотерапія - відповідно сезону року (обтирання морською чи прісною водою за схемою гартування, повітряні або повітряно-сонячні ванни по I-II режиму при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 18 град.С, морські купання або купання у прісному водоймі) при температурі води не нижче 21 град.С, прогулянки біля моря, (у парку) ігри на повітрі.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (груповий метод) з проведенням масажу по рефлекторно-сегментарних (або точковим) методиках (N 10), теренкур, ближній туризм.

5. Тепловологі інгаляції мінеральної (хлоридної натрієвої) води, після яких при атрофічному фарингіті через 15-20 хв. масляні інгаляції (щодня або через день) N 10.

6. Нативне грязелікування або поєднанні методи грязелікування: фонофорез лікувальної грязі за зовнішньою методикою на нижньощелепну область, або на комірцеву область або гальваногрязелікування, або СМС-форез грязі (ропи) або фонофорез лікувальної грязі за зовнішньою методикою (через день, 10-15 хв. N 10).

7. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни 10-20 г/л, або інші мінеральні ванни з урахуванням супутніх захворювань - хвойні або йодобромні, або вуглекислі, або сульфідні ванни (36-37 град.С, 10-15 хв., через день N 10). Бальнеолікування може бути проведене (з урахуванням супутньої патології) у вигляді лікувального плавання в басейні хлоридної натрієвої води. (28-30 град.С, 15-20 хв., щодня або через день N 10).

8. За показаннями - галотерапія (15 хв., щодня або через день N 10), або аероіонотерапія (10 хв., щодня або через день N 10).

9. За показаннями - терапія струмами НВЧ (НВЧ-пунктура) або поляризоване світло.

10. За показаннями: рефлексотерапія (за корпорально-аурикулярними методиками) або лазеротерапія (при хронічному атрофічному фарингіті), або методи нетрадиційної терапії.

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг, поліпшення показників фарингоскопії, неспецифічної резистентності і адаптивних реакцій, поліпшення показників "якості життя".

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

Критерії якості лікування.

Зменшення кількості скарг, поліпшення показників фарингоскопії, адаптивних реакцій і показників неспецифічної резистентності, поліпшення "якості життя".

Можливі побічні дії та ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість тепловологих інгаляцій. Заходи корекції: відміна, за показаннями - проведення галотерапії (по переносимості) або іонотерапії.

Ступінь наукової доказовості: С.

Хронічний риніт - хронічне запалення (неінфекційний запальний процес) слизової оболонки порожнини носа. Розрізняють 4 основних види хронічної нежиті: простий (катаральний), гіпертрофічний (гіперпластичний), субатрофічний (атрофічний), вазомоторний (у двох формах: нейровегетативної ринопатії і алергійної).

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Часте закладання носа, наявність патологічного вмісту в порожнині носа і утруднене дихання, періодичне погіршення слуху та інколи нюху, сльозотеча.

2. Під час передньої риноскопії при катаральному риніті - гіперемія, набряк слизової оболонки порожнини носу із слизовим або слизово-гнійним виділенням, збільшені нижні носові раковини; при гіперпластичному риніті - гіперплазія нижніх носових раковин, розростання кісткової тканини.

3. Сверблячка в носі (при вазомоторному риніті), пароксизми чхання (при алергійній ринопатії).

4. Ro-графія придаткових пазух - для виключення хронічного синуситу.

Показання.

Хронічний риніт субатрофічний у фазі ремісії.

Хронічний риніт гіпертрофічний у фазі ремісії.

Протипоказання.

Хронічний субатрофічний або гіпертрофічний риніт у фазі загострення або неповної ремісії.

Хронічний атрофічний риніт у фазі загострення.

Озена.

Хронічний гранульоматозний риніт.

Хронічний гнійний риніт.

Хронічний риніт виразки.

Загальні протипоказання до санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для дітей із захворюваннями органів дихання.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав. (2002) - двічі (до і після лікування).

2. Риноскопія - двічі (до і після лікування).

Додаткові дослідження.

Електрокардіографія (ЕКГ) - двічі (до і після лікування).

Бактеріологічне дослідження мазків зі слизової носа на мікрофлору й чутливість до антибіотиків.

Кардіоінтервалографія - двічі (до і після лікування).

Електропунктурна діагностика - двічі (до і після лікування).

Визначення "якості життя" - двічі (до і після лікування).

Консультації фахівців: за показаннями.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим - II.

2. Дієта N 15.

3. Кліматотерапія за II режимом відповідно сезону року: обтирання морською чи прісною водою за схемою загартування, повітряно та повітряно-сонячні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 18 град.С, морські купання (або купання в прісному водоймі) при температурі води не нижче 21 град.С, прогулянки біля моря (у парку), ігри на повітрі.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічні гімнастика, лікувальна фізкультура (груповий метод), теренкур, ближній туризм.

5. Ручний масаж по рефлекторно-сегментарних методиках (у тому числі комірцевої області, області обличчя) - при атрофічному риніті, вазомоторній ринопатії (N 10).

6. Тепловологі інгаляції соляно-лужних розчинів (при атрофічному риніті з наступною масляною інгаляцією) N 10.

7. Грязелікування: аплікації (сульфідною муловою або сапропелевою гряззю 38-39 град.С, 10-15 хв., через день N 10) на область носа, або при атрофічному риніті на комірцеву область, або поєднана методика грязелікування: при катаральному, гіпертрофічному риніті - ультрафонофорез грязі на область носа N 10, при атрофічному риніті - СМС-грязелікування комірцевої області N 10.

8. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни 10-20 г/л, або з урахуванням супутніх захворювань інші мінеральні ванни (хвойні, або йодобромні, або вуглекислі, або сульфідні) 36-37 град.С, 10-15 хв., через день N 10.

9. За показаннями - терапія електромагнітними хвилями сантиметрового діапазону або надвисокої частоти (або НВЧ-пунктура), або поляризоване світло, або лазеротерапія (лазеропунктура) N 5.

10. За показаннями: аероіонотерапія негативного знаку заряду (при атрофічному риніті, вазомоторній ринопатії) - 10 хв., щодня або через день (N 10).

11. За показаннями: методи нетрадиційної терапії, фітотерапія, акупунктура.

Очікуваний результат лікування.

Зменшення кількості скарг, поліпшення носового дихання та даних риноскопії, показників вегетативної регуляції і неспецифічної резистентності, поліпшення адаптивних реакцій і показників "якості життя".

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 день.

Критерії якості лікування.

Зменшення кількості скарг, поліпшення носового дихання, показників риноскопії, неспецифічної резистентності і адаптивних реакцій, нормалізація вегетативної регуляції, поліпшенням показників "якості життя".

Ступінь наукової доказовості: С.

Хронічний синусит - хронічний запальний процес в придаткових пазухах на фоні зниженої реактивності організму.

Розрізняють ексудативний (катаральний, серозний, гнійний), продуктивний (гіперпластичний, поліпозний) і альтернативний (казеозний, некротичний, атрофічний) хронічний синусит.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Слабко виражені загальні ознаки в стадії ремісії з утрудненим носовим диханням, патологічними виділеннями із носу, зниженням нюху.

2. При передній риноскопії - патологічний вміст в середньому носовому ході, гіперплазія середньої носової раковини.

3. Ro-графічні ознаки хронічного синуситу.

Показання.

Хронічний верхньощелепний синусит у фазі ремісії.

Хронічний етмоїдальний синусит у фазі ремісії.

Хронічний фронтальний синусит у фазі ремісії.

Інші хронічні синусити (але не пансинусит).

Протипоказання.

Хронічний синусит у фазі загострення або неповної ремісії.

Хронічний сфеноїдальний синусит.

Хронічний пансинусит.

Хронічний синусит неуточнений.

Загальні протипоказання до санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями органів дихання.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав. (2003) - двічі (до і після лікування).

2. Визначення лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ) по Я. Кальф-Каліфі - двічі (до і після лікування).

3. Ro-графія придаткових пазух носа - до лікування (у тому числі дані з місця проживання).

Додаткові дослідження.

Оцінка стану нейтрофілів по НСТ-тесту - двічі (до і після лікування).

Електрокардіографія (ЕКГ) - двічі (до і після лікування).

Кардіоінтервалографія - двічі (до і після лікування).

Визначення показників "якості життя" - двічі (до і після лікування).

Консультації фахівців: за показаннями.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим I-II.

2. Дієта N 15 (повноцінне збалансоване харчування).

3. Кліматотерапія відповідно сезону року: обтирання морською чи прісною водою за схемою гартування, повітряні та повітряно-сонячні ванни по I-II режиму при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18 град.С, морські купання (або купання в прісному водоймищі) в літні місяці по I-II режиму при температурі не нижче 22-21 град.С, прогулянки біля моря (у парку), ігри на повітрі.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, ЛФК (груповий метод), теренкур, ближній туризм.

5. Масаж (ручний, рефлекторно-сегментарний комірцевої області або точковий) щодня або через день N 10.

6. Ультразвукові аерозолі мінеральних вод (або парові інгаляції відварів лікарських трав), або галотерапія (дітям після 3-х років), або аерофітотерапія N 10.

7. Грязелікування (сульфідною або сапропелевою гряззю), аплікації 38-39 град.С, 10-15 хв., через день N 8-10 на область придаткових пазух носа, або поєднані методики грязелікування: гальваногрязелікування, СМС-грязелікування, фонофорез грязі на область придаткових пазух носа або комірцеву область, або електрофорез грязьового розчину (або ропи) ендоназально N 10.

8. Без проведення грязелікування показане теплолікування: озокеритові аплікації на комірцеву область у вигляді "носків" 42-45 град.С, 30 хв., через день N 10.

9. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни 10-20 г/л, або (з урахуванням супутніх захворювань і синдромів) інші мінеральні ванни 36-37 град.С, 10-15 хв., через день N 10.

10. За показаннями: терапія електромагнітними хвилями сантиметрового діапазону або надвисокої частоти (або НВЧ-пунктура), або поляризоване світло, або лазеротерапія (у тому числі лазеропунктура) області проекції придаткових пазух носа й місць больових точок N 5.

11. За показаннями: методи нетрадиційної терапії, фітотерапія, рефлексотерапія.

Очікуваний результат лікування.

Зменшення кількості скарг, покращення носового дихання і показників риноскопії, поліпшення самопочуття і стану з нормалізацією процесів адаптації і неспецифічної резистентності та поліпшення показників "якості життя".

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 днів.

Критерії якості лікування.

Зменшення кількості скарг, поліпшення показників риноскопії, неспецифічної резистентності і адаптивних реакцій, нормалізація вегетативної регуляції, поліпшення показників "якості життя".

Можливі побічні дії та ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість інгаляційної терапії. Заходи корекції: відміна, за показаннями проведення галотерапії.

Можлива індивідуальна непереносимість електролікування. Заходи корекції: відміна, за показаннями - проведення нативного грязелікування або пелофонотерапії.

Ступінь наукової доказовості: С.

Рецидивуючий бронхіт - захворювання з епізодами гострого бронхіту 2-3 рази на рік протягом 1-2 років (тривалість до 2 тижнів і більше) на фоні гострих респіраторних вірусних інфекцій, за відсутності явищ обструкції дихальних шляхів.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Повторюваність симптомів гострого (простого) бронхіту тривалістю 2 тижні і більше - 2-3 рази протягом року з явищами малопродуктивного кашлю.

2. При неповній ремісії на фоні жорсткого дихання - хрипи різного характеру і локалізації (без перкуторних змін).

3. Зміна секреторної функції слизистої оболонки бронхів (катаральний або катарально-гнійний ендобронхіт) з не різко вираженими обструктивними порушеннями на фоні задовільного стану і самопочуття.

4. Зміна функції зовнішнього дихання і рентгенографії органів дихання, характерні для рецидивуючого бронхіту.

Показання.

Хронічний бронхіт не уточнений (рецидивуючий бронхіт) у фазі ремісії.

Протипоказання.

Бронхіт не уточнений, як гострий або хронічний, у дітей менше 15 років.

Хронічний бронхіт, не уточнений у фазі загострення.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями органів дихання.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові (з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав., 2002) - двічі (до і після лікування).

2. Дослідження функцій зовнішнього дихання (ФЗД) - двічі (до і після лікування).

3. Ro-графія органів дихання (у тому числі дані з місця проживання) - до лікування.

Додаткові дослідження.

1. Оцінка стану нейтрофілів по НСТ-тесту - двічі (до і після лікування).

2. Визначення лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ) по Я. Кальф-Каліфа - двічі (до і після лікування).

3. Кардіоінтервалографія (або ЕКГ "30:15", або клиноортостатична проба) - двічі (до і після лікування).

4. Велоергометрія - двічі (до і після лікування).

5. За показаннями - електропунктурна діагностика - двічі (до і після лікування).

6. Визначення показників "якості життя" - двічі (до і після лікування).

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим I-II.

2. Дієта N 15 (повноцінне збалансоване харчування).

3. Кліматотерапія по I-II режиму відповідно сезону року: обтирання морською водою або вологі обтирання прісною водою по схемі гартування, повітряні і сонячно-повітряні ванни по I-II режиму при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18 град.С, морські купання (або купання в прісному водоймищі) при температурі води не нижче 22-21 град.С для школярів, не нижче 24-23 град.С - для дошкільників, прогулянки біля моря (в парку), ігри на повітрі.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика (РГГ), ЛФК (дихальні методики груповим або індивідуальним методом, у тому числі за допомогою приладів біологічного зворотного зв'язку - БЗЗ), теренкур, ближній туризм.

5. Масаж м'язів грудної клітки (ручний або апаратний), щодня або через день N 15.

6. Тепловологі інгаляції мінеральної хлоридної натрієвої води (або відварів трав), щодня N 10.

7. Гальваногрязелікування або електрофорез ропи, або СМС-форез грязі (ропа), або фонофорез грязі між лопатками, щодня або через день N 10, або за показаннями - на комірцеву область, щодня або через день N 10.

8. Аерофітотерапія щодня N 10 або аероіонотерапія щодня N 10, або галотерапія (за відсутності інгаляційної терапії) щодня N 10.

9. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни (10-20 г/л, 36-37 град.С, через день N 10), або, з урахуванням супутніх захворювань і синдромів, інші мінеральні ванни (10-15 хв. через день N 10), або лікувальне плавання в басейні мінеральної води (28-30 град.С, 15-20 хв., щодня N 10).

10. За показаннями - КВЧ-пунктура, або лазеропунктура, або рефлексотерапія, методи нетрадиційної терапії, фітотерапія.

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг і поліпшенням "якості життя", поліпшення показників функції зовнішнього дихання, нормалізація показників неспецифічної резистентності і адаптивних реакцій.

Термін санаторно-курортної реабілітації: 21-28 днів.

Критерії якості лікування.

Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг і поліпшенням "якості життя", нормалізація показників неспецифічної резистентності і адаптивних реакцій, поліпшення показників функції зовнішнього дихання.

Можливі побічні дії і ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість інгаляційної терапії. Заходи корекції: відміна.

Можлива відмова від купань в морі (або в прісному водоймищі), від лікувального плавання в басейні через підвищену мерзлякуватість. Заходи корекції: відміна, проведення обтирань морською (або прісної) водою по сповільненій схемі.

Можлива індивідуальна непереносимість постійних або імпульсних струмів. Заходи корекції: відміна, проведення курсу пелофонофореза.

Ступінь наукової доказовості: С.

Первинний хронічний бронхіт - хронічне розповсюджене ураження бронхів з повторними загостреннями, з морфологічною перебудовою секреторного апарату слизової оболонки, розвитком склеротичних змін у більш глибоких шарах бронхіальної стінки, з наявністю продуктивного кашлю протягом кількох місяців впродовж 2-х років, постійними різнокаліберними вологими хрипами, 2-3 загостреннями на рік протягом 2-х років, збереженням у фазі ремісії ознак порушення вентиляції легень. Діагностується при виключенні інших хронічних захворювань легень: муковісцидозу, бронхіальної астми, вад розвитку легеневої і серцево-судинної систем, синдрому циліарної дискінезії тощо.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. 2-3 загострення на рік впродовж не менш 2-х років.

2. В анамнезі - продуктивний кашель в періоді загострення впродовж кількох місяців на протязі 2 років (з малопродуктивним кашлем вранці).

3. При загостренні виділення мокроти різного характеру, переважно підвищеної в'язкості.

4. Наявність подовженого видиху, жорсткого дихання, сухих нестійких хрипів на видиху в лежачому положенні.

5. Притуплення в зонах запального процесу при загостренні і перкуторно-коробочного відтінку тону над ділянками емфіземи.

6. Обмеження екскурсії грудної клітини при диханні, поява деформації грудної клітини, наявність задишки при загостренні (що зберігається після фізичного навантаження в фазі ремісії).

7. На рентгенівському знімку - порушення структури коренів легенів, посилення та деформація малюнка легенів, пневмосклероз.

Показання.

Хронічний простий бронхіт у фазі ремісії.

Протипоказання.

Хронічний простий бронхіт в фазі загострення.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями органів дихання.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові (з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав., 2002) - двічі (до і після лікування).

2. Дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД) - двічі (до і після лікування).

3. Ro-графія органів дихання (у тому числі дані з місця проживання) - до лікування.

Додаткові дослідження.

1. Оцінка стану нейтрофілів по НСТ-тесту - двічі (до і після лікування).

2. Визначення лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ) по Я. Кальф-Каліфа - двічі (до і після лікування).

3. Електропунктурна діагностика - до лікування, по показанням - після лікування.

4. Визначення показників "якості життя" - двічі (до і після лікування).

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим I-II.

2. Дієта N 15 (повноцінне збалансоване харчування).

3. Кліматотерапія по I-II режиму відповідно сезону року: обтирання морською водою або вологі обтирання прісною водою за схемою загартовування, повітряно-сонячні ванни по I-II режиму в палаті або на пляжі при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18 град.С, морські купання (купання в прісному водоймищі) в літні місяці по I-II режиму, при температурі води не нижче 22-21 град.С, прогулянки біля моря (в парку), ігри на повітрі.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика (РГГ), ЛФК (дихальні методики груповим або індивідуальним методом, у тому числі за допомогою приладів біологічного зворотного зв'язку - БЗЗ), теренкур, ближній туризм.

5. Масаж м'язів грудної клітки (ручний або апаратний), N 10.

6. Інгаляції лікарських засобів, або екстрактів бронхолітичних трав, або тепловологі інгаляції мінеральної хлоридної натрієвої води, щодня або через день, N 10.

7. Гальваногрязелікування або електрофорез ропи, або СМС-форез лікувальної грязі (ропи), або фонофорез грязі між лопатками, щодня або через день, або за показаннями - на комірцеву область, N 10.

8. Аерофітотерапія, або аероіонотерапія, або галотерапія (при відсутності інгаляційної терапії), N 10.

9. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни (10-20 г/л, 36-37 град.С, 10-15 хв., через день, N 8-10), або, з урахуванням супутніх захворювань і синдромів, інші мінеральні ванни, або лікувальне плавання в басейні мінеральної води (28-30 град.С, 15-20 хв., через день, N 10), або у дітей старше 12 років - озонові ванни, N 8.

10. Гіпобаротерапія (в багатомісних гіпобаритичних камерах) від 30 до 60 місць, щодня, N 15.

11. За показаннями - фізіопунктура, нетрадиційна терапія, фітотерапія.

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття і стану з поліпшенням "якості життя", нормалізація показників об'єктивних методів дослідження.

Термін санаторно-курортної реабілітації: 21-28 днів.

Критерії якості лікування.

Зменшення кількості скарг, поліпшення аускультативних та перкуторних даних, поліпшення лабораторних показників і оцінки "якості життя".

Можливі побічні дії і ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість інгаляційної терапії. Заходи корекції: відміна, проведення ало терапії або аерофітотерапії.

Можлива індивідуальна непереносимість аерофітотерапії. Заходи корекції: відміна, за показаннями проведення курку фітотерапії.

Ступінь наукової доказовості: С.

Муковісцидоз - моногенне захворювання, зумовлене мутацією гену трансмембранного регулюючого білка муковісцидозу з бронхолегеневими змінами у 95% хворих, з ураженням ендокринних залоз життєво важливих органів і систем.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Порушення стану водно-електролітного обміну (клітин епітелію дихальних шляхів, потових залоз з підвищенням концентрації натрію і хлору та ін.) клітин.

2. Наявність бронхіальної обструкції з утрудненим виділенням в'язкого секрету.

3. Наявність клінічних і рентгенологічних ознак легеневої гіпертензії і дихальної недостатності.

Показання.

Муковісцидоз в фазі ремісії.

Протипоказання.

1. Муковісцидоз в фазі загострення.

2. Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями органів дихання.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

1. Проби на стан водно-електролітного обміну клітин епітелію дихальних шляхів чи потових залоз чи інших - двічі (до і після лікування).

2. Загальний аналіз крові (з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співавт., 2003) - двічі (до і після лікування).

3. Копроцитограма - двічі (до і після лікування).

4. Визначення функції зовнішнього дихання - двічі (до і після лікування).

Додаткові дослідження.

1. Електрокардіографія (ЕКГ) - двічі (до і після лікування).

2. Ультразвукове дослідження (УЗД) підшлункової залози - двічі (до і після лікування).

3. Визначення показників "якості життя" - двічі (до і після лікування).

Консультації фахівців: за показаннями.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим I-II.

2. Дієта N 15 (повноцінне збалансоване харчування).

3. Кліматотерапія по I-II режиму відповідно сезону року: повітряні та повітряно-сонячні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18 град.С, морські купання (купання в прісній воді) при температурі води не нижче 22-21 град.С, прогулянки вздовж моря (у парку), ігри на повітрі.

4. Руховий режим: ЛФК, дихальна гімнастика, аутогенний дренаж, вправи на розширення грудної клітки, методика форсованого видиху, дихальні вправи за допомогою РЕР маски флатера, постуральний дренаж. Дітям старше 5 років: діафрагмальне дихання, дренажні вправи з методикою форсованого видиху та постурального дренажу.

5. Вібраційний масаж (верхньої третини грудної клітки при вдохі, нижньої третини - при видосі), 10-15 хв., кожен день чи через день N 10.

6. Інгаляції мукокінетиків (мукосольвика, лазолвану та інших) з допомогою небулайзерів компресорних інгаляторів, щодня, N 8.

7. Ампліпульстерапія (СМС-терапія) області грудної клітини (I-III, IV род роботи), для дітей до 7 років, 10-15 хв., старше 7 років, 15-20 хв., щодня чи через день, N 10 (від 100 до 50 Гц, від 75% до 25% в курсі процедур).

8. Галотерапія (IV режим), 30 хв., щодня, N 15.

9. За показаннями - аерофітотерапія, 10 хв., щодня, N 15.

10. Електростимуляція діафрагми - 15 хв., щодня, N 10.

11. За показаннями ДМВ-терапія області легенів (дітям до 5 років 5-6 Вт, старше 5 років, 8-12 Вт), 5-10 хв., щодня чи через день, N 6.

12. За показаннями - методи нетрадиційної терапії.

Очікуваний результат лікування.

Зменшенням кількості скарг і поліпшенням показників "якості життя", поліпшення самопочуття, зменшення обструктивного синдрому.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 днів.

Критерії якості лікування.

Зменшення проявів бронхіальної обструкції, поліпшення самопочуття та психоемоційного стану.

Можливі побічні дії та ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість вібраційного масажу. Заходи корекції: відміна, проведення рефлекторно-сегментарного масажу грудної клітки (N 10).

Ступінь наукової доказовості: С.

Ревматизм - системне запальне захворювання сполучної тканини з переважною локалізацією процесу в серцево-судинній системі, що розвивається у зв'язку з гострою стрептококовою інфекцією (стрептокок групи А) у схильних до нього осіб.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Клінічні ознаки: в анамнезі - перенесена гостра ревматична лихоманка із залученням серця, скарги на болі в області серця, суглобах, підвищену втомлюваність, роздратованість. Об'єктивно-блідість шкіри, сині круги під очима.

2. Аускультативні ознаки: ослаблення I тону серця або його роздвоєння (ритм галопу), аритмія, систолічний шум різної інтенсивності на верхівці серця і по лівому краю грудини, який не розповсюджується за межі серця.

3. ФКГ ознаки: пониження амплітуди I тону, систолічний шум середньої амплітуди, середньочастотний часто зливаючись з I тоном, займає більшу частину систоли, максимальні осциляції реєструються в IV міжребір'ї.

4. ЕКГ ознаки: порушення ритму серця (тахікардія або екстрасистолія), можуть бути порушення атріовентрикулярної провідності, блокади ніжок пучка Гіса, зміни кінцевої частини шлуночкового комплексу, зниження вольтажу зубців комплексу QRS.

Показання.

Мінімальна ступінь активності, через 6-8 місяців після закінчення гострих явищ у хворих на первинний або зворотний міокардит - затяжного або латентного перебігу, при недостатності кровообігу не вище I стадії, без прогностично несприятливих порушень серцевого ритму.

Протипоказання.

Активність ревматичного процесу вище I ступеня, порушення серцевого ритму, раніше 6-8 місяців після закінчення гострих явищ у хворих на первинний або зворотний міокардит, наявність недостатності кровообігу будь якого ступеня.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціальний санаторій або відділення для дітей, що страждають на кардіоревматологічні захворювання.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові - двічі (до і після лікування).

2. Біохімічні дослідження (загальний білок та білкові фракції, сіалові кислоти, С-реактивний білок) - одноразово, за показаннями - двічі (до і після лікування).

3. Імунологічні дослідження - одноразово, за показаннями - двічі (до і після лікування).

4. Електрокардіографія - двічі (до і після лікування).

5. Ехокардіографія - одноразово.

Додаткові дослідження..

1. Печінкові проби - одноразово.

2. Фібриноген - одноразово.

3. Коагулограма - одноразово.

4. Фонокардіографія, добове холтерівське моніторування - одноразово.

Консультації фахівців: за показаннями.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим I-II.

2. Дієта: 10.

3. Кліматотерапія: повітряні ванни, сонячні ванни, купання в морі або басейні та інше.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна дозована ходьба, лікувальна фізкультура (групова, індивідуальна). прогулянки по території санаторію.

5. Бальнеотерапія: хлоридно-натрієві (10-20 г/л, температура води 36 град.С, 10-15 хв., через день N 10), або кисневі ванни (30-40 мг/л, температура води 35-36 град.С, 7-10 хв., через день N 10), або сульфідні (сірководневі), (25-50 мг/л, залежно від віку, температура води 36-37 град.С, від 6 до 10 хв., через день N 10), або йодобромні (температура води 36-37 град.С, 10-15 хв., через день N 10), лікувальні душі: дощовий, циркулярний.

6. Пелоїдо- та теплотерапія: (при наявності артралгій): грязьові аплікації на суглоби температурою 38-40 град.С, 10-15 хв. залежно від віку, через день в дні вільні від бальнеолікування, або озокеритові температурою 37-38 град.С з поступовим підвищенням до 40-42 град.С, 20-30 хв., щоденно, або через день N 10, або інші аплікації на ділянку суглобів.

7. Гідрокінезитерапія.

8. Масаж комірцевої зони, або сегментарний; при артралгіях - масаж м'язів, які прилягають до вражених суглобів.

9. Електросон.

10. За показаннями - медикаментозна терапія: біцілінопрофілактика (продовження розпочатої амбулаторно за місцем проживання), нестероїдні протизапальні препарати.

Очікуваний результат лікування.

Зменшення скарг на задишку, болів у серці та суглобах, поліпшення показників "якості життя", підвищення фізичної працездатності.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-24-28 днів.

Критерії якості лікування.

Зникнення або зменшення скарг на задишку, болів у серці та суглобах, підвищення толерантності до фізичних навантажень, поліпшення даних клінічних, інструментальних та функціональних досліджень, показників ревмопроб, поліпшення загального самопочуття.

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеопатологічна реакція або непереносимість тої чи іншої процедури, загострення основного захворювання. Заходи корекції - відміна.

Ступінь наукової доказовості: С.

Ревматична недостатність мітрального (лівого передсердно-шлуночкового) клапана - ураження мітрального клапану, стулки якого неспроможні до повного змикання.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Клінічні ознаки: анамнестичні дані про перенесену гостру ревматичну лихоманку.

2. Аускультативні ознаки (систолічний шум на верхівці серця, убуваючий або наростаючий до II тону, ослаблення I тону на верхівці серця, трьохчленна робота серця на верхівці.

3. Ехокардіогафічні (ЕхоКГ) ознаки - порушення структури лівого передсердношлуночкового клапану серця, систолічна сепарація стулок, збільшена амплітуда діастоличного руху стулок, дилатація лівих відділів серця, регургитація в порожнину лівого передсердя.

4. Електрокардіографічні (ЕКГ) ознаки - гіпертрофія лівого шлуночка та лівого передсердя.

5. Фонокардіографічні (ФКГ) ознаки - пансистолічний шум на верхівці серця, який починається зразу за I тоном, зменшення амплітуди I тону на верхівці, III тон на верхівці).

6. Характерні зміни розмірів та форми серця на Ro-грамі органів грудної клітки.

Показання.

Недостатність мітрального клапана без ознак активності ревматичного процесу, при стані компенсації або серцевої недостатності не вище I стадії, без прогностично несприятливих порушень серцевого ритму та провідності.

Протипоказання.

Активність ревматичного процесу, недостатність кровообігу будь якого ступеня.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для дітей, що страждають на кардіоревматологічні захворювання.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові - двічі (до і після лікування).

2. Біохімічні дослідження (загальний білок та білкові фракції, сіалові кислоти, С-реактивний білок) - одноразово, за показаннями - двічі (до і після лікування.

3. Імунологічні дослідження - одноразово, за показаннями - двічі (до і після лікування).

4. Електрокардіографія - двічі (до і після лікування).

5. Ехокардіографія - одноразово.

Додаткові дослідження.

1. За показаннями доплерехокардіографія - до або до і після лікування.

2. За показаннями - фонокардіографія (ФКГ) - двічі (до і після лікування).

3. Психологічне тестування - двічі (до і після лікування).

Консультації фахівців: за показаннями.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: I-II.

2. Дієта: N 10 (N 15).

3. Кліматотерапія по I режиму залежно сезону року: повітряні, повітряно-сонячні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19 град.С, морські купання або купання в прісній водоймі при температурі води не нижче 22 град.С, прогулянки біля моря (у парку), ігри на повітрі, пролонгована аеротерапія.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова або індивідуальна) з проведенням рефлекторно-сегментарного (або точкового) масажу (N 10), теренкур.

5. Бальнеолікування: загальні або 4-камерні вуглекислі ванни, в тому числі штучні (от 0,75 г/л до 1,2 г/л, від 36 град.С з зниженням до 34-32 град.С, 10-15 хв., через день, N 10, або "сухі" вуглекислі ванни через день, N 10). Методом вибору бальнеотерапії в умовах курортів з радоновими водами можуть бути радонові ванни (20-40 нКи/л, 35-36 град.С, 10-12 хв., через день N 10), або сухо-повітряні радонові ванни, N 10. В умовах курортів з хлоридними натрієвими водами методом вибору можуть бути хлоридні натрієві ванни - 36-37 град.С, 10-15 хв., через день, N 10, або лікувальне плавання в басейні хлоридної натрієвої води (28-30 град.С, 15-20 хв., через день, N 10). Методом вибору гідротерапії можуть бути лікувальні душ - дощовий, пиловий, віяловий, 36-35 град.С, 1-1,5 ат, до 3 хв., через день, N 10.

6. При наявності артралгій - пелоїдотерапія: грязьові аплікації на 1-2 групи суглобів (38-40 град.С, 12-15 хв., через день, N 10, або сполучені методики грязелікування у вигляді гальванопелоїдотерапії, пело- або рапо-електрофорезу, або СМТ-грязелікування області суглобів, через день, N 10. На негрязьових курортах методом вибору може бути озокеритолікування (у вигляді аплікацій на область суглобів, 55-50 град.С, 20-30 хв., через день N 10.

7. За показаннями - фізіопунктура, методи нетрадиційної терапії.

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття та стану, даних функціональних методів обстеження та біохімічних показників.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-24-28 днів.

Критерії якості лікування.

Зменшення скарг, поліпшення даних інструментальних та функціональних та біохімічних досліджень, поліпшення стану та показників "якості життя".

Можливі побічні дії та ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість вуглекислих ванн. Заходи корекції - відміна, проведення курсу хлоридних натрієвих або радонових ванн (N 10).

Ступінь наукової доказовості: С.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Клінічні ознаки: картина аортальної недостатності в значній мірі залежить від розміру дефекту. Невеликий дефект мало проявляється клінічно. Відмічається блідість шкіри, пульсація судин шиї. При огляді видимий верхівцевий поштовх. Скарги на серцебиття, слабкість, втомлюваність, пов'язані з фізичним навантаженням.

Діагностичні критерії.

1. Аускультативні ознаки: діастоличний шум у II міжребер'ї справа від грудини і в точці Боткіна, ослаблення II тону над аортою.

2. Судинні ознаки: пульсація артерій (сонних, підключичних і ін.).

3. ФКГ ознаки: високочастотний діастоличний шум убуваючої форми, що починається за II тоном з епіцентром у точці Боткіна.

4. ЕКГ ознаки: гіпертрофія лівого шлуночка, гіпертрофія лівого передсердя.

5. ЕХОКГ ознаки: зміни аортального клапана (кальциноз, пролапс стулок), не змикання стулок клапана у діастолі, трепетання передньої стулки мітрального клапана у діастолі, збільшення порожнини лівого передсердя та шлуночка, розширення кореня аорти.

Показання.

Вади аортального клапана без ознак активності ревматичного процесу або при наявності мінімального ступеня активності при серцевій недостатності не вище I стадії і без прогностично несприятливих порушень серцевого ритму і провідності.

Протипоказання.

Активність ревматичного процесу вище I ступеня, або серцева недостатність II стадії, недостатність аортального клапана II ступеня, наявність недостатності кровообігу будь якого ступеня.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Профільні санаторії бальнеокліматичних курортів, або відділеннях багатопрофільних санаторіїв.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові - двічі (до і після лікування).

2. Електрокардіографія.

3. Ехокардіографія.

Додаткові дослідження.

1. Біохімічні дослідження (білок та білкові фракції, сіалові кислоти, С-реактивний білок, фібриноген).

2. Печінкові проби, коагулограма.

3. Фонокардіографія.

4. Імунологічні дослідження - одноразово, за показаннями - двічі (до і після лікування).

Консультації фахівців: за показаннями.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: I-II.

2. Дієта: N 10.

3. Кліматотерапія: повітряні ванни, сонячні ванни, морські купання (залежно від сезону року).

4. Руховий режим: прогулянка по території санаторію, ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна дозована ходьба, лікувальна фізкультура (групова, індивідуальна) з проведенням рефлекторно-сегменторного (або точкового) масажу N 10.

5. Бальнеотерапія: загальні або 4-камерні вуглекислі ванни (0,6 г/л з поступовим збільшенням до 1,2 г/л, температура води 36 град.С, 5-10 хвилин, через день N 10), або радонові (20 нКи/л, температура води 36 град.С, 10-12 хвилин, через день N 10), або кисневі ванни (30-40 мг/л, температура води 35-36 град.С, 7-10 хвилин, через день N 10) або сульфідні (сірководневі), (25-50 мг/л, залежно від віку, температура води 36-37 град.С, від 6 до 10 хв., через день N 10), або йодобромні (температура води 36-37 град.С, 10-15 хв., через день N 10), морські, або хлоридно-натрієві (10-20 г/л, температура води 36 град.С, 10-15 хв., через день N 10), або інші ванни; лікувальні душі: дощовий або циркулярний.

6. Апаратна фізіотерапія: електрофорез комірцевої зони за Щербаком (5% розчин броміду натрію, або 5% розчин хлориду кальцію, або інше); дециметровохвильова терапія, санація хронічних осередків інфекції.

7. Додатково: гідрокінезитерапія.

8. При наявності артралгії: пелоїдо- та тепло терапія - грязьові аплікації на суглоби температурою 38-40 град.С, 10-15 хв. залежно від віку, через день в дні вільні від бальнеолікування; на негрязьових курортах може бути озокеритолікування (у вигляді аплікацій на область суглобів температурою 55-50 град.С, 20-30 хв., через день N 10).

9. Медикаментозна терапія: біцілінопрофілактика (продовження розпочатої амбулаторно за місцем проживання), та протизапальні препарати (за показаннями).

Очікуваний результат лікування.

Зменшення скарг, поліпшення якості життя.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-24-28 днів.

Критерії якості лікування.

Зникнення або зменшення скарг на задишку, біль у серці та суглобах, підвищення толерантності до фізичних навантажень, показників ревмопроб, поліпшення загального самопочуття.

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеопатологічна реакція або непереносимість тої чи іншої процедури.

Ступінь наукової доказовості: С.

Інфекційно-алергічний міокардит - захворювання, яке розвивається після перенесеної вірусної інфекції, яка доказана клінічними та лабораторними даними.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Перенесена вірусна інфекція, котра доказана клінічними та лабораторними даними або інший стан захворювання (медикаментозна алергія та інше) з ознаками враження міокарда.

Клінічні ознаки: астенізація, серцебиття, задишка після фізичного навантаження.

ЕКГ ознаки: порушення ритму, проводимості, зміни сегменту ST, тахікардія, або ритм галопу та інші.

Лабораторні ознаки: підвищення активності саркоплазматичних ензимів в сироватці крові (лактатдегідрогенази, креатинфосфокінази) на відміну від ревматичного міокардиту - відсутнє підвищення рівня сіалопротеїдів, гексоз.

Показання.

Після закінчення гострих та підгострих явищ при серцевій недостатності не вищій від I-А стадії та при відсутності тяжких порушень серцевого ритму.

Протипоказання.

Серцева недостатність вище від I-А стадії та при наявності тяжких порушень серцевого ритму, кардіомегалія (за рентгенологічними даними).

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

В профільних санаторіях бальнеокліматичних курортів або відділеннях багатопрофільних санаторіїв.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові - двічі (до і після лікування).

2. Загальний аналіз сечі - двічі (до і після лікування).

3. Біохімічні дослідження (загальний білок та білкові фракції, сіалова кислота, С-реактивний білок, фібриноген) - до лікування.

4. Електрокардіографія - двічі (до і після лікування).

Додаткові дослідження.

1. Ехокардіографія

2. Печінкові проби.

3. Коагулограма.

4. Імунограма.

5. Глюкоза крові.

Консультації фахівців: (за показаннями).

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: I-II.

2. Дієта: 10, або 15, або інші за додатковими показаннями.

3. Кліматотерапія: дозовані пішохідні маршрути (теренкури) по території санаторію, повітряні, сонячні ванни, інше (залежно від сезону року, погодних та кліматичних умов).

4. Руховий режим: лікувальна фізкультура, ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна дозована ходьба, лікувальна гімнастика (групова, індивідуальна), масаж комірцевої зони щодня, N 10.

5. Бальнеотерапія: хлоридні натрієві (10 г/л, температура води 36 град.С, 10-15 хв., через день N 10), або кисневі ванни (30-40 мг/л, температура води 35-36 град.С, 7-10 хв., через день N 10), або йодобромні (температура води 36-37 град.С, 10-15 хв., через день N 10), або радонові (20 нКи/л, температура води 36 град.С, 10-12 хв., через день N 10), або вуглекислі загальні або 4-камерні (0,6 г/л з поступовим збільшенням до 1,2 г/л, температура води 36 град.С, 5-8 з поступовим збільшенням до 10 хв., через день N 10), або інші ванни; лікувальні душі: дощовий або циркулярний.

6. Апаратна фізіотерапія: електрофорез комірцевої зони за Щербаком (5% розчин хлориду кальцію, або 1% розчин броміду натрію, або 1% розчин хлориду калію).

7. Перемінне магнітне поле (ПеМП) на рефлекторну сегментарну область.

8. За показаннями - медикаментозна терапія.

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення загального самопочуття, поліпшення даних інструментальних та функціональних досліджень.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Критерії якості лікування.

Зникнення або зменшення скарг на задишку, болів у серці та суглобах, підвищення толерантності до фізичних навантажень, поліпшення даних інструментальних та функціональних досліджень, поліпшення загального самопочуття, покращення показників "якості життя".

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеореакція або непереносимість тої чи іншої процедури.

Ступінь наукової доказовості: С.

Хорея - це форма ревматизму з ураженням нервової системи і порівняно невеликими змінами в серці, яка зустрічається у 6-30% дітей, частіше дівчаток.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. В анамнезі - перенесена гостра ревматична лихоманка.

2. Клінічні ознаки - безпорядні та непроізвольні гіперкінези, хореатичні рухи (скорочення мімічних м'язів обличчя, м'язів верхніх та нижніх кінцівок, гримасничення), гіпотонія м'язів, роздратованість, плаксивість, біль у серці та суглобах.

3. ЕКГ ознаки: можуть бути симптоми кардиту.

Показання.

Хронічна ревматична хвороба з ураженням центральної нервової системи без прогностично несприятливих порушень серцевого ритму і провідності, без ознак серцевої недостатності.

Протипоказання.

Несприятливі порушення серцевого ритму і провідності, ознаки серцевої недостатності, виражені ознаки гіперкінезів.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Профільний санаторій або відділення для дітей, що страждають на кардіоревматологічні захворювання.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові (двічі), загальний аналіз сечі (двічі).

2. Біохімічні дослідження (загальний білок та білкові фракції, сіалова кислота, С-реактивний білок, фібриноген).

3. Електрокардіографія.

4. Реоенцефалографія.

Додаткові дослідження.

1. Імунологічні дослідження - одноразово, за показаннями - двічі.

2. Коагулограма.

3. Електроенцефалографія,

4. Ехо-ЕС.

5. Електроміографія м'язів кінцівок.

Консультації фахівців: за показаннями.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: I-II.

2. Дієта: 10; або 15 або інші за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану).

3. Кліматотерапія: дозовані пішохідні маршрути (теренкури) по території санаторію, повітряні, сонячні ванни, інше (залежно від сезону року, погодних та кліматичних умов).

4. Руховий режим: лікувальна фізкультура, ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна дозована ходьба, лікувальна гімнастика (групова, індивідуальна), рефлекторно-сегментарний масаж N 10.

5. Бальнеотерапія: кисневі ванни (30-40 мг/л, температура води 35-36 град.С, 7-10 хв., через день N 10), або йодобромні (температура води 36-37 град.С, 10-15 хв., через день N 10), або хлоридно-натрієві (10 г/л, температура води 36 град.С, 10-15 хв., через день N 10), або інші ванни, хвойні ванни (5 мл хвойного екстракту на 10 л води) температура 36 град.С 5-10 хв. в залежності від віку, через день, N 10, лікувальні душі: дощовий або циркулярний.

6. Апаратна фізіотерапія: електросон, електрофорез комірцевої зони за Щербаком (1% розчин броміду натрію, або 1% розчин хлориду калію).

7. Психотерапія (індивідуальна або групова).

8. Фітотерапія (добір фітопрепаратів залежно від клінічних особливостей перебігу основної та супутньої патології).

9. За показаннями - медикаментозна терапія.

Очікуваний результат лікування.

Зникнення або зменшення скарг на гіперкунези, поліпшення даних інструментальних та лабораторних досліджень, поліпшення показників "якості життя".

Тривалість санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Критерії якості лікування.

Зникнення або зменшення скарг на гіперкинези, роздратованість, плаксивість, болів у серці та суглобах, підвищення толерантності до фізичних навантажень, поліпшення даних інструментальних досліджень, показників ревмопроб, поліпшення загального самопочуття, поліпшення показників в "якості життя".

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеореакція або непереносимість тої чи іншої процедури.

Ступінь наукової доказовості: С.

Есенціальна (первинна) гіпертензія - стан у дітей і підлітків, який супроводжується постійним або періодичним підвищенням артеріального тиску протягом 3-6 міс. Виділяють первинну - есенціальну гіпертензію та вторинну, пов'язану з основним захворюванням.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

В анамнезі наявність скарг на головну біль в кінці дня або при інтенсивному розумовому навантажені, запаморочення, пов'язані зі зміною положення тіла, короткочасні болі в області серця, серцебиття, тахікардія або брадикардія, скарги невротичного характеру: підвищена емоціональна лабільність, плаксивість, роздратованість, підвищена втомлюваність, зниження пам'яті та уваги.

Підвищення артеріального тиску згідно вікової норми.

ЕКГ ознаки - порушення реполяризації міокарда.

Показання.

Первинна (есенціальна) гіпертензія доброякісного перебігу без ознак гіпертонічних кризів - компенсована.

Протипоказання.

Гіпертензія (артеріальна) декомпенсована, з ознаками гіпертонічних кризів, з прогностично несприятливими показниками порушення серцевого ритму і провідності.

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для дітей, що страждають захворюваннями серцево-судинної системи, або відділення в багатопрофільному санаторії.

Діагностична програма.

Обов'язкові дослідження.

1. Вимірювання артеріального тиску - щодня (вранці та увечері), або 1 раз в 2-3 дні.

2. Електрокардіографія - двічі (до і після лікування).

3. Дані психологічного тестування - двічі (до і після лікування).