1.1. Форми реєстрів журнально-ордерної форми обліку розроблені і затверджені Міністерством сільського господарства і продовольства України відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р. N 250 з наступними змінами і доповненнями до нього та іншими інструктивними матеріалами, а також діючого плану рахунків бухгалтерського обліку в сільськогосподарських підприємствах.

1.2. Для оформлення господарських операцій застосовують форми первинних документів, які затверджені Міністерством статистики та Міністерством сільського господарства і продовольства, Національним банком України тощо відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України N 168/704.

1.3. Облікові реєстри мають переважно місячну періодичність, єдину уніфіковану систему побудови номерів форм.

1.4. Підприємства при потребі (затвердженні нових нормативних документів, змінах і доповненнях в обліку, звітності і за рекомендаціями органів управління та наукових закладів) вносять в діючі форми реєстрів журнально-ордерної форми відповідні уточнення, зміни і доповнення.

1.5. Невеликі підприємства застосовують тільки ті облікові регістри, які необхідні їм для відображення всіх господарських і фінансових операцій, змінюють при необхідності періодичність їх складання в межах звітного періоду.

1.6. Журнально-ордерна форма обліку передбачає використання таких найважливіших принципів:

- здійснення записів в журналах-ордерах у порядку реєстрації операцій тільки по кредиту рахунка в кореспонденції з дебетом інших рахунків;

- об'єднання, як правило, в єдиній системі записів синтетичного і аналітичного обліку;

- відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій в розрізі показників, необхідних для здійснення управління, контролю, аналізу і складання бухгалтерської звітності;

- застосування журналів-ордерів по декількох рахунках, які мають між собою економічний і обліковий зв'язок;

- побудова облікових реєстрів із заздалегідь вказаною кореспонденцією рахунків та показниками, які необхідні для складання бухгалтерської звітності;

- застосування місячних, а в деяких випадках квартальних і річних журналів-ордерів з використанням необхідної кількості вкладних листків.

1.7. Основними реєстрами бухгалтерського обліку є журнали-ордери, які побудовані за кредитовою ознакою, та відомості, де відображають дебетові обороти. Записи в цих реєстрах здійснюють на підставі первинних документів із зазначенням кореспондуючих рахунків. Синтетичний та аналітичний облік здійснюється в журналах-ордерах та відомостях, як правило, в єдиній системі записів.

1.8. По синтетичних рахунках, які мають велику номенклатуру об'єктів обліку, та значну кількість щомісячних записів господарських операцій, аналітичний облік ведуть в допоміжних відомостях і виробничих звітах, підсумки яких потім переносять в журнали-ордери.

1.9. У кінці місяця підсумкові дані кредитових оборотів із журналів-ордерів переносять в Головну книгу.

Дебетові обороти відповідного синтетичного рахунка підраховують після закінчення реєстрації записів в Головній книзі.

1.10. У журналах-ордерах передбачена типова кореспонденція по кредиту рахунків бухгалтерського обліку. Дані реєстрів приведено у відповідність з показниками періодичної і річної звітності.

1.11. Записи в облікових реєстрах, перелік яких наведено в додатку N 1, здійснюють по мірі надходження документів або за підсумками за місяць. На документах, дані яких включені в журнали-ордери, відомості, реєстри і листки-розшифровки, зазначають номери відповідних реєстрів і порядкові номери записів у них (номер рядка). По документах, які відображені в реєстрах загальним підсумком, номер реєстру і номер запису зазначають на окремому листку, який прикріпляється до зброшурованих документів.

1.12. Суми, що відносяться в дебет рахунків, аналітичний облік по яких ведуть в інших журналах-ордерах, відомостях тощо при потребі групують в необхідному розрізі в листках-розшифровках. Записи в них здійснюють за даними документів підсумками за день або більш тривалий період, а в необхідних випадках - на підставі окремих документів з коротким поясненням змісту операції. По закінченні звітного місяця заповнені листки-розшифровки передають працівнику, який веде відповідні журнали-ордери або відомості.

1.13. Облікові реєстри після закінчення записів підписують виконавець і головний бухгалтер. У реєстрах, показники яких переносять у Головну книгу або в інші реєстри, роблять відповідну позначку про це.

1.14. Помилки, виявлені в реєстрах до підведення підсумків, виправляють коректурним способом, а після підведення підсумків, але до внесення їх в Головну книгу, виправляють на підставі бухгалтерської довідки з відображенням у вільних рядках або графах. Після запису підсумків журналів-ордерів в Головну книгу ніякі виправлення в них за поточний місяць не допускаються, а необхідні записи оформляють бухгалтерською довідкою і заносять у Головну книгу в наступному місяці. Зазначені довідки зберігають при відповідному обліковому реєстрі, в якому зроблено виправлення.

1.15. У Головній книзі відображають залишки й обороти в розрізі синтетичних рахунків. Дані в розрізі субрахунків і аналітичних рахунків накопичують відповідних реєстрах.

1.16. Перевірку правильності записів у Головній книзі здійснюють шляхом підсумку оборотів і залишків по всіх рахунках. Суми дебетових і кредитових оборотів і залишків повинні бути відповідно рівними. Головну книгу відкривають на рік: на кожний синтетичний рахунок відводять окрему сторінку, а при потребі - кілька.

1.17. Сільськогосподарські підприємства можуть для ведення синтетичного обліку використовувати шахову оборотну відомість (шахматний баланс).

2.1. Облік касових операцій.

2.1.1. Приймання, зберігання та видача грошових коштів, оформлення прибуткових і видаткових касових ордерів та інших документів, ведення касової книги, контроль за дотриманням касової дисципліни здійснюють відповідно до "Порядку ведення касових операцій у народному господарстві України", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 2 лютого 1995 р. N 21.

2.1.2. Для обліку касових операцій по рахунку N 50 "Каса" ведеться журнал-ордер N 1 с.-г., який використовують для записів протягом року. Записи до журналу-ордеру здійснюють на підставі звітів касира, в яких проти кожної суми проставляють номер кореспондуючого рахунка. Операції з однаковою кореспонденцією рахунків об'єднують і записують у журнал-ордер однією сумою. У колонці "Підстава (чи за який період)" записують дату або початкові і кінцеві числа звіту, наприклад за 01-03 і т.д.

2.1.3. Наприкінці кожного місяця в журналі-ордері N 1 с.-г. визначають підсумки кредитових оборотів рахунка 50 у кореспонденції з іншими рахунками, які записують у Головну книгу. У відомості також визначають підсумки по дебету рахунка 50 і визначають сальдо на 1-е число наступного за звітним місяця.

2.1.4. Журнал-ордер N 1 с.-г. має вигляд зошита. На титульному листку і в кінці цього реєстру передбачені таблиці для розшифровки показників, потрібних для складання касового плану.

2.1.5. Облік операцій з іноземної валюти відображають на рахунку 50 субрахунок 2 "Іноземна валюта". Для цього передбачено окремий бланк журналу-ордеру N 1 с.-г. та відомості N 1.1 с.-г.

Записи здійснюють на підставі звітів касира, що складаються по кожній іноземній валюті зокрема. Операції реєструють в іноземних грошових одиницях та в гривнях за курсом Національного банку України відповідно до Положення з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті, затвердженого наказом Мінфіну України від 14 лютого 1996 р. N 29.

2.2. Облік операцій на рахунках в банку та вкладень.

2.2.1. Облік операцій на рахунку 51 "Розрахунковий рахунок" ведуть у журналі-ордері N 2 с.-г., який брошурують у вигляді зошита з використанням вкладних листків для записів протягам року. Записи в журналі-ордері здійснюються по мірі надходження виписок банку після їх перевірки з документами. У виписках і первинних документах проти кожної суми зазначають номер кореспондуючого рахунку. Суми з кожної опрацьованої виписки записують у журнал-ордер підсумками з деталізацією сум по кореспондуючих рахунках.

2.2.2. У кінці звітного періоду в журналі-ордері N 2 с.-г. підраховують підсумки оборотів у кореспонденції з іншими рахунками і визначають залишок на 1-е число наступного за звітним місяця, що повинен дорівнювати залишку, наведеному у виписці банку за останній день місяця.

2.2.3. Обороти по кредиту рахунка 51 журналу-ордера N 2 с.-г. переносять у Головну книгу в колонку "Оборот по кредиту". Одночасно суми, що складають цей кредитовий оборот, записують по дебету відповідних кореспондуючих рахунків у Головній книзі в розділі "Обороти по дебету".

2.2.4. Облік коштів на валютному рахунку ведеться згідно із Законом України від 23.09.1994 р. "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" і Положення з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті, затвердженого наказом Мінфіну України від 14 лютого 1996 р. N 29.

2.2.5. Відображення в бухгалтерському обліку руху коштів здійснюється в гривнях шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом Національного банку України.

2.2.6. Облік операцій на рахунку 52 "Валютний рахунок" ведуть спочатку у відомості N 2.1. с.-г. на підставі виписок банку і перевірених первинних документів, де проти кожної суми зазначають номер кореспондуючого рахунка. Аналітичні рахунки відкривають для кожного виду валюти. Залишок на початок кожного місяця по всіх аналітичних рахунках рахунка 52 повинен дорівнювати залишку, наведеному в Головній книзі.

2.2.7. Відомість N 2.1. с-г. відкривається на рік з використанням вкладних листків.

2.2.8. На титульному листі відомості N 2.1. с.-г. розміщена таблиця для розшифровки курсу валюти на початок і кінець місяця, що дозволяє при потребі перевірити точність розрахунків курсової різниці.

2.2.9. Суми по кредиту рахунку 52 з кожної опрацьованої виписки банку записують в окремому примірнику журналу-ордера N 2 с.-г. Аналогічно записують дебетові обороти. При записах на кожний кореспондуючий рахунок відводять дві суміжні графи для запису сум у гривнях та у валюті.

2.2.10. Облік господарських операцій на рахунках 55 "Інші рахунки в банках", 56 "Інші грошові кошти", 58 "Фінансові вкладення" ведуть у журналі-ордері N 3 с.-г., а операції на аналітичних рахунках відображають у відомостях N 3.1 с.-г., яка розрахована на місяць. Записи в цих реєстрах здійснюють на підставі виписок банку та доданих до них документів.

2.2.11. Для відображення записів по аналітичних рахунках "Інші грошові кошти" в розрізі субрахунків призначена відомість N 3.1 с.-г., де в окремих рядках відкривають аналітичні рахунки: по рахунку 55 на кожний виставлений акредитив, рахунок на лімітовану чекову книжку, поточний рахунок для розрахунків з населенням за сільськогосподарську продукцію і худобу та інші рахунки в банках; по рахунку 56 "Інші грошові кошти": на кожну суму коштів, що знаходиться в дорозі, вид грошових документів тощо.

2.2.12. Аналітичний облік акцій незалежно від джерел їх надходження ведеться в спеціальних відомостях обліку акцій за видами, термінами випуску, акціонерами, вартістю.

2.2.13. У кінці місяця кредитовий оборот журналу-ордера форми N 3 с.-г. переносять в Головну книгу.

2.3. Облік кредитів банків та інших позик.

2.3.1. Взаємовідносини сільськогосподарських підприємств з установами банку по кредитах регулюються Законом України "Про банки і банківську діяльність" та іншими нормативними документами.

2.3.2. Облік господарських операцій, що відображаються на рахунках 90 "Короткострокові позики банку", 92 "Довгострокові позики банку", 95 "Інші позикові кошти" 97 "Позики банку для робітників підприємства" здійснюють у журналі-ордері N 4 с.-г. який відкривається на місяць. Для кожного рахунка виділені окремі розділи.

2.3.3. Підставою для запису господарських операцій протягом місяця у цей реєстр є виписки банку з позикового рахунка і додані до них первинні документи.

2.3.4. Аналітичний облік за видами позик ведуть у спеціальній таблиці - аналітичних даних, які використовують при складанні балансу. Залишок на кінець місяця по рахунках позик, визначених в аналітичних даних, підсумовують і співставляють із залишком у Головній книзі.

2.3.5. Для обліку розрахунків з власниками акцій по рахунку 95 використовують відомість N 4.1 с.-г.

2.3.6. У кінці місяця кредитові обороти рахунків 90, 92, 95, 97 із журналу-ордера N 4 с.-г. переносять у Головну книгу.

3.1. Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками та по міжгосподарській кооперації.

3.1.1. Для обліку розрахунків відображених на рахунках 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" і 64 "Розрахунки по міжгосподарській кооперації" призначений журнал-ордер N 6 с.-г. Реєстр операцій по розрахунках з постачальниками (підрядниками) N 6.1 с.-г. та Відомість аналітичного обліку по розрахунках N 6.2 с.-г.

3.1.2. Облік розрахунків в реєстрах журнально-ордерної форми здійснюють незалежно від величини суми рахунка-фактури і форми розрахунків.

3.1.3. Матеріальні цінності оплачені, але не одержані на склад до кінця місяця, сільськогосподарські підприємства оприбутковують в міру надходження, відмічаючи їх вартість по кредиту рахунків 60 або 64 в кореспонденції з дебетом рахунків по обліку цих цінностей.

Якщо при прийманні виявлена нестача товарно-матеріальних цінностей, то поряд з купівельною вартістю цінностей, що надійшли, окремо показують суму виявленої нестачі. У такому ж порядку фіксують суми претензій щодо сортності, комплектності, невідповідності цін і т.ін., які виявлені при прийманні або при перевірці товарно-транспортних накладних і розрахункових документів. Якщо частина оплаченого вантажу знаходиться в дорозі або не вивезена до кінця звітного місяця зі складу постачальника, то в розділі "Відмітка про оплату" записують суму, що відноситься до цієї частини оплаченого вантажу без відображення її по кредиту рахунка 60 або 64; цю суму обліковують як дебіторську заборгованість.

Суми по розрахункових документах за цінності, що знаходяться на кінець місяця в дорозі або не вивезені зі складу постачальника, переносять в наступному місяці в графу "Залишок на початок місяця", а в графі "Б" Найменування постачальника (підрядника)" зазначають найменування постачальника, від якого не надійшов вантаж.

По мірі фактичного надходження матеріальних цінностей у "Відомості аналітичного обліку" в графі "В" записують номер складу або прибуткового документа і роблять відповідну відмітку про оприбуткування (по дебету рахунків з обліку матеріальних цінностей та кредиту рахунка 60 або 64).

3.1.4. При значній кількості розрахункових операцій дані попередньо накопичують в "Реєстрі операцій з розрахунків з постачальниками, підрядчиками та міжгосподарськими підприємствами" N 6.1 с.-г., який відкривається на кожного постачальника, підрядника або міжгосподарське підприємство.

Записи по кредиту рахунків 60 і 64 сум, що належать за товарно-матеріальні цінності, роботи та послуги виконують на підставі наданих постачальниками (підрядниками) і прийнятих до оплати розрахункових документів, а по невідфактурованих поставках - згідно із супровідними вантажними документами та приймальними актами. Надходження матеріальних цінностей повинно бути підтверджене відповідними прибутковими документами, підписаними матеріально відповідальними особами, або їх відміток (надписами чи штампом) на документах постачальника.

Накопичення даних про кількість і вартість переданих (прийнятих) молодняка тварин і кормів господарства-учасники або міжгосподарські підприємства здійснюють в реєстрі в хронологічному порядку на підставі товарно-транспортних накладних.

Реєстри ведуть по кожному міжгосподарському підприємству (господарству-учаснику) із зазначенням виду тварин або найменування кормів.

3.1.5. Щомісяця обороти з реєстрів переносять у відомість N 6.2 с.-г., де на кожну організацію відводять окремий рядок, а підсумок відомості - в журнал-ордер N 6 с.-г.

3.1.6. При веденні обліку матеріальних цінностей за планово-обліковими цінами їх вартість зазначають у графі 3 відомості N 6.2 с.-г., а відхилення купівельної вартості від вартості за планово-обліковими цінами по кожному синтетичному рахунку (субрахунку, групі матеріальних цінностей) повинні реєструватися в окремих графах цієї відомості та реєстру.

3.1.7. Записи в журналі-ордері, відомості N 6.2 с.-г. і реєстрі за виконані підрядником роботи і надані послуги проводять на підставі розрахункових документів по мірі їх приймання. Заборговані підрядником суми показують в кореспонденції з дебетом рахунків, на яких повинні бути віднесені відповідні витрати. Суми заліків, що виникли після акцепту розрахункових документів, записують в окремих графах в кореспонденції з дебетом рахунків, на яких відображають ці розрахунки, а оплату з каси і різного роду списання відображають в графах 36 і 37 "З інших рахунків" із зазначенням кореспондуючого рахунку і суми.

3.1.8. Відмітку у відомості про оплату розрахункових документів і списання заборгованості роблять протягом двох місяців. Після їх завершення суми, що залишилися неоплаченими або несписаними, переносять окремо по кожному розрахунковому документу в графу "Залишок на початок місяця (кварталу, року)".

Підсумкові дані "Відомості аналітичного обліку" N 6.2 с.-г. повинні звірятися з відповідними даними по синтетичних рахунках. Так, наприклад, підсумок по графі 26 "Сума акцепту по рахунку або вартість невідфактурованих поставок" повинна дорівнювати підсумкам сум, віднесених в дебет відповідних рахунків плюс суми за сплачений, але не одержаний до кінця місяця вантаж. Підсумки суми оплати і списання (графа 38) за поточний місяць плюс суми, що залишилися несплаченими і несписаними, повинні дорівнювати підсумку графи 26 плюс заборгованість постачальникам і підрядникам на початок місяця (графа 2). У відомості N 6.2 с.-г. зазначають залишок на початок і кінець місяця: по дебету - суми, сплачені постачальникам; по кредиту - суми, що належать постачальникам; розраховують підсумки по кореспондуючих рахунках і співставляють їх з відповідними обліковими реєстрами. Для зручності як дебетові, так і кредитові обороти з відомості N 6.2 с.-г. переносять в журнал-ордер N 6.2 с.-г., а з нього - в Головну книгу.

3.2. Облік розрахунків з підзвітними особами.

3.2.1. Облік розрахунків з підзвітними особами ведуть у журналі-ордері N 7 с.-г. Аналітичний облік у цьому реєстрі ведуть по кожній окремо виданій у підзвіт сумі лінійно-позиційним методом записів.

3.2.2. При відкритті журналу-ордеру з попереднього реєстру записують перехідні залишки на початок місяця із зазначенням дати виникнення дебіторської чи кредиторської заборгованості.

3.2.3. При записах операцій поточного місяця на окремому рядку відображають дату і суму виданого авансу (графи 4-7), відшкодування перевитрат проти виданого авансу (графи 8-10), відшкодовану або утриману суму невикористаного авансу (графи 11- 14) і суми витрат по поданому і затвердженому авансовому звіті (графи 15-24).

3.2.4. У разі, якщо підзвітній особі, яка знаходиться у тривалому відрядженні, направляють додатковий аванс або один і той же працівник повторно за місяць одержує аванс, то суму і дату видачі (перерахування) авансу відображають у вільних графах 6 і 7 по тому ж рядку (по дебету рахунка 71 з кредиту відповідних кореспондуючих рахунків).

При поданні одним працівником за поточний місяць двох авансових звітів відповідні суми відображають записом в одній графі по одному і тому ж рядку. З метою одержання підсумкових (синтетичних) даних по рахунку 71 суми витрат по авансових звітах і повернення невикористаних коштів показують у журналі-ордері форми N 7 с.-г. у кореспонденції з дебетом відповідних рахунків.

3.2.5. Якщо підзвітна особа відповідає за реалізацію продукції або матеріалів (продавець магазину чи ларка тощо), то отриману від реалізації виручку, відображають по дебету рахунка 71 (з кредиту рахунка 46 "Реалізація"), використовуючи одну з вільних граф (6 чи 7), а суму, внесену до каси підприємства (організації), на розрахунковий рахунок або відправлену поштовим переказом, записують у графах 11-13. Дані цих граф повинні відповідати сумам, що відображені у відповідних журналах-ордерах (N 1 с.-г., 2 с.-г., З с.-г., 3 с.-г. , 4 с.-г. і 11 с.-г. тощо).

3.2.6. Після закінчення записів усіх операцій з розрахунків з підзвітними особами за звітний місяць у журналі-ордері N 7 с.-г. підраховують підсумки по всіх графах і кредитові обороти переносять у Головну книгу.

3.3. Облік розрахунків з різними дебіторами і кредиторами.

3.3.1. Облік розрахунків, відображених на рахунках 59 "Векселі одержані", 61 "Розрахунки по авансах", 63 "Розрахунки по претензіях", 65 "Позабюджетні платежі", 66 "Векселі видані", 68 "Розрахунки з бюджетом", 69 "Розрахунки по страхуванню" (субрахунок 3), 72 "Розрахунки по відшкодуванню матеріальних збитків", 73 "Розрахунки з робітниками та службовцями по інших операціях", 75 "Розрахунки із засновниками", 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами", 77 "Внутрішньовідомчі розрахунки по перерозподілу обігових коштів та прибутку", 78 "Внутрішньовідомчі розрахунки по поточних операціях", 79 "Внутрішньогосподарські розрахунки" ведуть в журналі-ордері N 8 с.-г.

3.3.2. Аналітичний облік розрахунків з квартиронаймачами ведуть у відомості N 8.2 с.-г.; з батьками за утримання їх дітей у дитячих закладах - у відомості N 8.3 с.-г.; розрахунки з бюджетом - у відомості N 8.4 с.-г., а для обліку всіх інших розрахунків використовують відомість N 8.1 с.-г.

3.3.3. Нарахування платежів здійснюють безпосередньо у відомостях (N 8.2 с.-г. і 8.3 с.-г.), в інших реєстрах записи роблять на підставі документів.

3.3.4. Аналітичний облік у відомості N 8.1 с.-г. ведуть за синтетичними рахунками, а при потребі облік деталізують за видами зобов'язань, зокрема по рахунках 69, 72, 73, 76, 78, 79 тощо. При веденні обліку по рахунках 59 та 66 потрібно зазначати дату та строк платежів по кожній організації, від якої одержано чи якій передано вексель або якій він переведений. Облік розрахунків із засновниками ведеться на рахунку 75, а для ведення аналітичного обліку використовують відомість N 13.2 с.-г, її ведуть протягом кількох років. На кожну особу відводять рядок, у якому відмічають суму паю при приватизації підприємства та його списання згідно з діючим положенням чи збільшення при зарахуванні дивідендів та в інших випадках.

Після закінчення приватизації цю ж відомість використовують для обліку вкладень (паїв) по рахунку 85.

Для нарахування наступної видачі сум дивідендів складають окрему відомість.

3.3.5. Відомість N 8.2 с.-г. відкривається на рік. На кожного квартиронаймача відводять кілька рядків. В одному з них записують суми нарахувань (окремо за житлову площу, опалення, освітлення, воду тощо), а в інших відмічають їх уточнення (при потребі). Для обліку розрахунків за місяць використовують вкладні листки. Суми дебетових і кредитових оборотів по розрахунках з квартиронаймачами та їх заборгованість визначають окремо по кожній особі, сторінці і відомості в цілому.

Аналогічно роблять записи у відомості N 8.3 с.-г.

3.3.6. Для обліку розрахунків з особами за реалізовану за готівку продукцію використовують відомість N 11-3 с.-г.

3.3.7. Для обліку розрахунків з бюджетом використовують відомість N 8.4 с.-г., де зобов'язання записують за їх видами за місяць і з початку року (прибутковий податок з громадян, акцизний збір, плата за землю, податок на прибуток, податок на добавлену вартість, плата за використання природних ресурсів, плата за воду, відрахування до Фонду ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, податок з власників транспортних засобів, місцеві податки і збори тощо). У відомості на кожний вид платежів відводять рядок (за місяць і з початку року). Якщо по якомусь виду податків передбачено кілька платежів протягом місяця, використовують кілька рядків. Ця відомість може бути використана для обліку операцій по рахунку 65.

3.3.8. Підсумки відомостей заносять у журнал-ордер N 8, з якого загальний підсумок переносять у Головну книгу.

4.1. Облік тварин на вирощуванні та відгодівлі здійснюється відповідно до інструкції з обліку поголів'я, затвердженої Міністерством сільського господарства і продовольства.

4.2. На підставі первинних документів і записів у "Книзі обліку тварин і птиці" складається "Звіт про рух тварин і птиці на фермі", в якому відображають кількісні підсумкові дані про наявність і рух тварин за місяць по кожній обліковій групі і який разом з первинними документами здається в бухгалтерію підприємства. Після перевірки він є підставою для складання журналу-ордера N 9 с.-г.

4.3. В журналі-ордері N 9 с.-г. відображають дебетові і кредитові обороти по рахунку 09 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі".

4.4. Записи здійснюють за обліковими групами в розрізі ферм.

4.5. В журалі-ордері N 9 с.-г. ведуть також аналітичний облік поголів'я, переданого громадянам на вирощування за договорами, та тварин, що знаходяться на вирощуванні (відгодівлі) в інших господарствах.

4.6. Після запису по всіх аналітичних рахунках у журналі-ордері підраховують загальні обіги по дебету і кредиту за місяць і з початку року.

4.7. Підсумкові дані по кредиту рахунка 09 у кореспонденції з іншими рахунками переносять у Головну книгу.

4.8. На підставі "Звіту про рух худоби та птиці на фермі" складають також відомість N 13.3 с.-г. руху тварин основного стада.

5.1. Облік наявності і руху матеріальних цінностей (сировини, матеріалів, палива, будівельних матеріалів, запасних частин, насіння, кормів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, готової продукції і товарів) матеріально відповідальні особи ведуть у місцях зберігання в картках чи книгах складського обліку.

5.2. Щомісяця у строки, передбачені графіком документообігу, матеріально відповідальні особи складають "Звіт про рух матеріальних цінностей" у двох примірниках і разом з виправдними документами передають до бухгалтерії. Після перевірки другий примірник звіту, підписаний бухгалтером, повертають матеріально відповідальній особі. Звіти про рух матеріальних цінностей складають окремо по кожному синтетичному рахунку (субрахунку). Матеріально відповідальні особи заповняють тільки кількісні показники звітів, а їх таксування здійснюють в бухгалтерії. На підприємствах, які використовують єдині планово-облікові ціни, матеріально відповідальні особи можуть виконувати таксування. По запасних частинах та ремонтних матеріалах звіти складають тільки по сумі.

5.3. Дані про рух та наявність цінностей узагальнюють у журналі-ордері N 10.1 с.-г., який об'єднано з відомістю N 10 а с.-г. Для записів по синтетичних рахунках (субрахунках) використовують вкладні листки. Облік цінностей ведуть за цінами придбання чи планово-обліковими цінами. При застосуванні планово-облікових цін відхилення від них відображаються в окремій графі журналу-ордера N 10.1 с.-г. та відомості N 10 а с.-г. Записи в цю графу здійснюються на підставі даних журналів-ордерів N 6 с.-г. та N 8 с.-г. (по матеріальних цінностях, які надійшли від постачальників та інших організацій), N 10.2 с.-г. (на суму витрат допоміжних виробництв, пов'язаних з доставкою в господарство матеріалів, заробітної плати, нарахованої за навантаження та розвантаження матеріалів, які надходять від постачальників), N 7 с.-г. (на суму витрат по службових відрядженнях, пов'язаних з придбанням матеріалів тощо). На останній сторінці журналу-ордера наведено розрахунок, який дозволяє визначати відхилення фактичної собівартості від їх вартості за планово-обліковими цінами по кожному синтетичному рахунку, а при необхідності, по субрахунку в цілому по підприємству.

5.4. Для обліку зносу малоцінних та швидкозношуваних предметів використовують окремі сторінки журналу-ордера N 10.1 с.- г. і відомості N 10 а с.-г. Записи роблять на підставі бухгалтерських довідок. Суми по кредиту рахунка N 1З повинні узгоджуватися з обігами по рахунку 12 та даними виробничих звітів.

5.5. Кредитові обороти по синтетичних рахунках та обліку матеріалів із журналу-ордера N 10.1 с.-г. переносять у Головну книгу.

5.6. Аналітичний облік матеріальних цінностей у бухгалтерії підприємства ведуть у сальдових відомостях на підставі перевірених та протаксованих звітів про рух матеріальних цінностей. Підсумки залишків по синтетичному рахунку та субрахунках звіряються з даними про залишки матеріальних цінностей, відображених у журналі-ордері N 10.1 с.-г. та відомості N 10 а с.-г. (дебет рахунків) в розрізі матеріально відповідальних осіб.

5.7. Залишки матеріалів та готової продукції на кінець звітного місяця, відображені в журналі-ордері N 10.1 с.-г. та відомості N 10 а с.-г., узгоджують з підсумковими даними сальдових відомостей по кожному синтетичному рахунку (субрахунку).

6.1. Розрахунки по оплаті праці у сільськогосподарських підприємствах ведуться на синтетичному рахунку 70 "Розрахунки по оплаті праці" в розрізі таких субрахунків: 70-1 "Розрахунки по оплаті праці", 70-2 "Розрахунки з депонентами по оплаті праці", 70-3 "Розрахунки по стипендіях".

6.2. Кожному працівнику присвоюють табельний номер, який не змінюється протягом тривалого періоду. При підготовці номерів прізвища працюючих записують в алфавітному порядку.

6.3. Аналітичний облік розрахунків по оплаті праці ведеться в Розрахунково-платіжних (розрахункових) відомостях або в книзі обліку розрахунків по оплаті праці.

Розрахунково-платіжну (розрахункову) відомість відкривають на місяць на кожну бригаду, ферму та інші виробничі підрозділи. Ці відомості зберігають у спеціальних папках окремо від первинних та інших документів. Наприкінці року їх підшивають у папки і передають на зберігання в архів.

У книзі обліку розрахунків по оплаті праці на кожного працівника відводять один рядок, на якому протягом року у відповідних графах записують за кожний місяць дані про нарахування, видачу оплати праці й утримання з неї.

6.4. На підставі первинних документів з обліку праці, накопичувальних відомостей, журналів обліку витрат щомісяця складається "Зведена відомість нарахування і розподілу оплати праці та відрахувань від неї" за об'єктами обліку (N 10-3 а с.-г.). У цій відомості відображають кількість відпрацьованих людино-годин, суму нарахованої оплати праці та нарахувань на неї відповідно до чинного законодавства (органам соціального страхування, до Пенсійного фонду, у резерв відпусток, до фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і соціального захисту населення та інше) за об'єктами обліку, виробничими підрозділами та в цілому по підприємству. Проти кожної суми нарахованої оплати праці зазначають кореспондуючий рахунок. Ця відомість є підставою для записів у виробничий звіт, "Відомість аналітичного обліку по рахунку 69 "Розрахунки по страхуванню" (N 10-3 в с.-г. тощо). Зведена відомість нарахування і розподілу праці використовується для обліку фонду оплати праці по підприємству та виробничих підрозділах. Для обліку розрахунків по рахунку 70-2 використовують відомість розрахунків з депонентами, а по рахунку 70-3 відкривають окрему розрахункову відомість за формою відомості N 8.1 с.-г.