Методичні рекомендації "Управління ризиками щодо відмивання злочинних доходів та фінансування тероризму" розроблені з метою надання допомоги суб'єктам первинного фінансового моніторингу (далі - СПФМ) щодо визначення критеріїв класифікації та типів осіб, які характеризуються підвищеним ступенем імовірності здійснення ними фінансових операцій з легалізації злочинних доходів або фінансування тероризму, та критеріїв оцінки ризику проведення клієнтом таких фінансових операцій.

Методичні рекомендації розроблено на виконання вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", наказу Державного департаменту фінансового моніторингу Міністерства фінансів України від 24 квітня 2003 року N 40 "Про затвердження Вимог до організації фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму" та з урахуванням сучасних стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), стандартів Базельського комітету банківського нагляду та Директиви 2005/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи про запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання коштів та фінансування тероризму.

У цих рекомендаціях терміни вживаються у такому значенні:

Ризики - небезпека (загроза, уразливі місця) в діяльності СПФМ бути використаними з метою відмивання злочинних доходів та фінансування тероризму.

Управління ризиками - цілеспрямований вплив СПФМ на ризики, який полягає у їх визначенні, оцінці та розробці і впровадженні заходів, направлених на їх зменшення.

Оцінка ризику (ступінь ризику) вимірює рівень вірогідності відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму (дуже високий, високий, середній, низький).

Ознака ризику - показники, за якими можна визначити ризик.

Категорія - група осіб, продуктів, країн, які мають певні спільні ознаки.

Критерій ризику - мірило оцінки ризику, яке базується на ознаках, покладених у класифікацію ризиків.

З метою зменшення можливих втрат (погіршення іміджу, ділової репутації, матеріальні збитки) СПФМ має забезпечувати управління ризиками щодо легалізації злочинних доходів та фінансування тероризму та включати відповідні процедури до правил проведення фінансового моніторингу та програм його здійснення.

Підхід, що базується на ризиках, не змінює і не пом'якшує вимог чинного законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих, злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, а направлений на виявлення тих осіб, які намагаються легалізувати злочинні доходи чи фінансувати тероризм через СПФМ, і запобігти їх діяльності.

Зазначений підхід має наступні переваги:

- дозволяє СПФМ виявляти клієнтів, ризик відмивання коштів або фінансування тероризму якими є високим, ще до проведення ними фінансових операцій, та відмовляти їм в обслуговуванні, а отже, оперативно запобігати відмиванню злочинних доходів або фінансуванню тероризму;

- розширює перелік ознак легалізації злочинних доходів та фінансування тероризму та дозволяє оперативно доповнювати та оптимізувати цей перелік на підставі отриманого СПФМ досвіду;

- дозволяє систематизувати процес вивчення клієнтів та дослідження їх діяльності, внаслідок чого всі клієнти СПФМ підлягатимуть аналізу відповідно до ступеню їх ризику;

- забезпечує володіння СПФМ цілісним масивом інформації про діяльність окремого клієнта, що може бути пов'язана з відмиванням злочинних доходів або фінансуванням тероризму;

- забезпечує уникнення надання СПФМ інформації, що не пов'язана з відмиванням коштів або фінансуванням тероризму;

- може бути використаний для протидії іншим злочинам, в тому числі і фінансовим махінаціям, учасником яких виступає сам СПФМ.

Застосування ознак ризику забезпечує стратегію управління ризиками, що зобов'язує СПФМ реалізовувати заходи по додатковому контролю та перевірці клієнта.

Ризики відмивання коштів та фінансування тероризму можуть бути визначені за допомогою різних ознак, які можливо класифікувати за категоріями. Найбільш розповсюдженими категоріями ознак ризику є: загрози країн, тип клієнта, вид продуктів (товарів, фінансових операцій чи послуг). Важливість, яку відіграють ці ознаки ризику (окремо чи разом) в загальній оцінці ризику, може відрізнятися залежно від сфери діяльності СПФМ та обставин при яких здійснюються фінансові операції. Таким чином, СПФМ має самостійно приймати рішення щодо важливості тієї чи іншої ознаки ризику.

Оцінка ризику повинна здійснюватись за критеріями, до складу яких можуть входити як окремі ознаки категорій, так і їх сукупність.

Результатом загальної оцінки СПФМ ризику, (що базується на аналізі кожного клієнта за визначеними критеріями на підставі ознак ризику за їх категоріями), є визначення ступеню ризику.

Графічне зображення оцінки ризику може виглядати наступним чином:

Визначення ризику СПФМ слід забезпечувати як на етапі встановлення ділових відносин з клієнтом, так і в процесі їх розвитку до самого завершення.

СПФМ слід розробити чіткі процедури роботи з клієнтами, в тому числі опис типів клієнтів, які характеризуються підвищеним ступенем ризику для СПФМ. Під час розробки процедур слід вивчити такі показники як загальний профіль діяльності клієнта; країна походження та реєстрації його та продуктів, що він пропонує; соціальний статус або стосунки з органами державної влади; пов'язані з ним рахунки, ділова активність та інші показники, що можуть бути використані для визначення ознак ризику.

3.1 Загрози країн

Ознаки, які свідчать про те, що загрози країни становлять підвищений ступінь ризику (дуже високий, високий), включають країни (території), про які відомо, що вони:

- не дотримуються загальноприйнятих стандартів у боротьбі з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом;

- не виконують рекомендацій Групи розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF);

- є офшорними зонами;

- не беруть участь в міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму;

- мають значний рівень корупції та злочинності;

- мають законодавство, яке не передбачає розкриття або надання інформації щодо фінансових операцій, у тому числі, компетентним органам;

- є країнами, у яких відбуваються військові дії;

- є виробниками та/або постачальниками наркотичних речовин;

- є постачальниками зброї;

- є країнами, до яких ООН застосовуються санкції чи накладаються ембарго;

- є виробниками, дилерами або посередниками у торгівлі зброєю;

- на державному рівні підтримують терористичні (екстремістські) рухи.

3.2. Тип клієнта

В основу класифікації осіб, які характеризуються підвищеним ступенем ризику, можуть бути покладені їх типи.

До клієнтів, чия діяльність може становити підвищений ступінь ризику, повинні включатись, зокрема, наступні типи осіб, які:

1. є (були) політичними діячами, або пов'язаними з ними особами;

Політичні діячі - вищі посадові особи держав, які забезпечують формування та реалізацію державної політики, зокрема глави держав та урядів, керівники центральних органів державної влади, особи які є керівниками політичних партій, керівники державних підприємств (організацій), що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;

Пов'язаними з політичними діячами особами є члени сім'ї та інші близькі родичі політичних діячів:

a) чоловік або дружина;

b) діти або їхні чоловіки чи дружини;

c) батьки;

d) брати та сестри;

e) бабусі та дідусі;

f) онуки;

2. є клієнтами-нерезидентами;

3. є клієнтами, які працюють тільки через представників;

4. є новими клієнтами, період діяльності яких не перевищує трьох місяців з дня їх державної реєстрації;

5. є неприбутковими організаціями (крім організацій, що діють під егідою відомих міжнародних організацій);

6. не є фінансовими установами, але займаються грошовими переказами, операціями з оплати чеків готівкою тощо;

7. є гральними закладами (казино, тоталізатори та інші гральні заклади);

8. юридичними особами, які проводять будь-які лотереї;

9. не мають великого обороту коштів, але оперують значною кількістю готівки у певних операціях;

10. здійснюють посередницьку та представницьку діяльність, діючи від імені своїх клієнтів;

11. мають організацію або відносини, структура та природа яких ускладнює процес ідентифікації справжнього власника чи вигодоодержувача;

12. є акціонерними товариствами, які здійснили випуск цінних паперів на пред'явника;

13. є виробниками та/або продавцями зброї;

14. включені до переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності, що формується та затверджується Держфінмоніторингом України;

15. здійснюють грошові операції (наприклад, пункти переказу коштів, пункти обміну валюти, агенти з переказу коштів, торговці банкнотами та інші установи, які надають послуги з переказу коштів;

16. є фізичними особами, вік та/або фізичний стан яких може свідчити про неможливість активної підприємницької діяльності;

17. є клієнтами, щодо яких існують сумніви у достовірності поданих ними документів або раніше поданих ідентифікаційних даних;

18. не відповідають вимогам до рейтингів фінансової надійності (стійкості) страховиків та перестраховиків-нерезидентів, що встановлюються Держфінпослуг;

19. є контрагентами клієнтів, які є резидентами країн, що становлять підвищений ступінь ризику (дуже високий, високий);

20. є контрагентами клієнтів, які є туроператорами та надають готельні послуги.

3.3. Вид продуктів (товарів, фінансових операцій та послуг)

Загальна оцінка ризику повинна також включати визначення ступеню ризику за видом продуктів (товарів, фінансових операцій та послуг), що пропонує клієнт. Процес визначення ризику, пов'язаного з продуктами може включати такі ознаки, як:

- міжнародні кореспондентські банківські послуги, включаючи такі операції, як комерційні платежі для не безпосередніх клієнтів (наприклад, для банка-посередника);

- міжнародні комерційні банківські послуги;

- послуги, які включають торгівлю та доставку банкнот і дорогоцінних металів;

- послуги, які по суті забезпечують анонімність, чи передбачають перетин кордону, (наприклад, банківські послуги в режимі он-лайн, послуги з картками, міжнародні перекази та послуги приватним інвестиційним компаніям і трастам);

- складні, незвично великі операції;

- фінансові операції, які не відповідають діяльності юридичної особи, що встановлена статутними документами цієї особи;

- фінансові операції з незвичними схемами здійснення;

- операції, що не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети;

- операції, характер яких дає підстави вважати, що метою їх здійснення є уникнення процедур обов'язкового фінансового моніторингу або ідентифікації, передбачених Законом;

- переказ грошових коштів на анонімний (номерний) рахунок за кордон і надходження грошових коштів з анонімного (номерного) рахунку з-за кордону;

- купівля (продаж) чеків, дорожніх чеків або інших подібних платіжних засобів за готівку;

- переказ коштів (або зняття з рахунку коштів), якщо йому передувало зарахування на цей же рахунок готівкових коштів на суму, що дорівнює або більша за 80 000 грн., у той самий або попередній операційний день;

- зарахування на рахунок коштів у готівковій формі з їх подальшим переказом того самого або наступного операційного дня іншій особі;

- відкриття рахунку з внесенням на нього коштів на користь третьої особи;

- переказ особою, за відсутності зовнішньоекономічного контракту, коштів за кордон;

- обмін банкнот, особливо іноземної валюти, на банкноти іншого номіналу;

- фінансові операції з цінними паперами на пред'явника, не розміщеними в депозитаріях;

- настання страхового випадку в короткий строк після укладення договору страхування;

- набуття права власності на пакет цінних паперів, сумарна номінальна вартість яких перевищує 80 000 грн., за договорами дарування або міни.

- операції з векселями, у тому числі з індосаментом на пред'явника або бланковим індосаментом.

- зовнішньоекономічні операції;

- одержання фінансової допомоги від нерезидентів чи надання фінансової допомоги нерезидентам;

- операції з готівкою чи засобами, еквівалентними готівці;

- операції з цінними папери з розрахунками готівкою на значну суму;

- купівля-продаж без участі торговця цінними паперами пакета цінних паперів, сумарна вартість якого дорівнює чи перевищує 80 000 грн.;

- купівля-продаж зброї;

- операції з наркотичними засобами та прекурсорами;

- здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, який не передбачає фактичної поставки на митну територію України товарів, робіт, послуг;

- здійснення операції з активами, які розміщені (емітовані, зареєстровані, обліковуються, надаються, виконуються або використовуються) чи будуть розміщені (будуть емітовані, зареєстровані, обліковуватися, надаватися, виконуватися або використовуватися), в результаті здійснення операції за межами митної території України, у разі, коли не надано зовнішньоекономічний контракт.

- а також інші ознаки фінансових операцій, зокрема ті, що передбачені наказом Держфінмоніторингу від 31.07.2006 N 145.

Розробка та здійснення СПФМ заходів, направлених на зменшення виявлених ризиків, передбачає вжиття СПФМ додаткових застережних заходів до клієнтів з підвищеним ступенем ризику, які можуть включати наступні: