- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Постанова
ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Верховного Суду
N 7 від 12.06.2009 )
Про судову практику в справах, пов'язаних із порушеннями вимог законодавства про охорону праці
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму
Верховного Суду України
N 9 від 03.10.86
N 10
від 12.10.89
N 3 від 04.06.93
N 12 від 03.12.97
N 4 від 03.03.2000 )
Згідно з п.4 ст.
43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці. Відповідно до ст.
7 Закону України від 14 жовтня 1992 р.
"Про охорону праці" умови праці на робочому місці, безпеки технологічних процесів, робота машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.
( Преамбулу доповнено абзацом першим згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду
N 12 від 03.12.97 )
Обговоривши матеріали узагальнення судової практики у справах, пов'язаних з порушеннями вимог законодавства про охорону праці, Пленум Верховного Суду України зазначає, що суди України, розглядаючи справи цієї категорії, в основному забезпечують правильне застосування закону.
( Абзац преамбули із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду
N 12 від 03.12.97 )
Разом з тим у роботі судів є недоліки, які знижують ефективність судової діяльності.
Окремі суди недооцінюють суспільну небезпечність даного виду злочинів. Винним у їх вчиненні вони іноді призначають м'які міри покарання без урахування характеру допущених правопорушень і тяжкості їх наслідків. Трапляються випадки призначення покарання із застосуванням ст.
44 або ст.
45 КК України при відсутності відповідних підстав. Додаткові покарання у вигляді позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю застосовуються рідко.
Всупереч закону іноді судами помилково кваліфікуються за ст.
135 КК України діяння осіб, які порушили спеціальні правила безпеки гірничих, будівельних робіт чи робіт на вибухонебезпечних підприємствах (у цехах).
Деякі суди не досліджують причинного зв'язку між допущеними порушеннями вимог законодавства про охорону праці та наслідками, що настали, а також характеру ставлення винного до порушення цих вимог і правил та зазначених наслідків, що призводить до неправильної оцінки вчиненого.
( Абзац преамбули із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду
N 12 від 03.12.97 )
Мають місце факти неналежної вимогливості судів до органів попереднього слідства щодо встановлення всіх осіб, які допустили злочинні порушення вимог законодавства про охорону праці, розмірів заподіяних матеріальних збитків і забезпечення їх відшкодування.
( Абзац преамбули із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду
N 12 від 03.12.97 )
Суди ще недостатньо приділяють уваги профілактиці злочинів, передбачених
статтями 135,
218-220 КК України.
( Преамбула із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду України
N 3 від 04.06.93 )
З метою усунення зазначених недоліків Пленум Верховного Суду України
ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Звернути увагу судів на необхідність підвищення якості розгляду справ, пов'язаних з порушеннями вимог законодавства про охорону праці, і усунення наявних в практиці недоліків.
( Абзац перший пункту 1 в редакції Постанови Пленуму Верховного Суду України
N 3 від 04.06.93 )
При розгляді справ цієї категорії суди повинні суворо виконувати вимоги закону, який регулює відповідальність за порушення вимог законодавства про охорону праці.
( Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму
Верховного Суду України
N 3 від 04.06.93,
N 12 від 03.12.97 )
2. Зобов'язати суди підвищити вимогливість до якості попереднього слідства у справах, пов'язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці, а також поліпшити якість судового розгляду цих справ, забезпечуючи ретельне, всебічне дослідження всіх обставин справи, виявлення всіх осіб, які вчинили злочин, і міри їх винності, встановлення причинного зв'язку між допущеними порушеннями вимог законодавства про охорону праці та наслідками, що настали, або можливістю їх настання.
У справах про порушення вимог законодавства про охорону праці суди повинні досліджувати обставини, пов'язані із заподіянням матеріальних збитків, і у встановленому законом порядку вирішувати питання про їх відшкодування.
У випадках, коли для вирішення певних питань при провадженні у справі, пов'язаній з порушенням вимог законодавства про охорону праці, необхідні наукові, технічні або інші спеціальні знання, суд відповідно до вимог ст.
75 КПК України повинен призначити експертизу.
( Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду
N 12 від 03.12.97 )
3. Вказати судам на необхідність суворого додержання вимог закону про індивідуалізацію покарання за злочини, передбачені статтями 135, 218-220 КК України. При призначенні покарання за ці злочини, крім інших обставин, суди мають враховувати характер і мотиви допущеного порушення охорони праці, тяжкість наслідків, що настали, а також ставлення винного до додержання зазначених вимог законодавства про охорону праці до вчиненого злочину. Судам слід мати на увазі, що рішення про більш м'яке покарання винного, ніж передбачено санкціями статей 135, 218-220 КК України, або умовне засудження може бути прийняте лише за наявності відповідних обставин з обов'язковим зазначенням його мотивів.
( Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду
N 12 від 03.12.97 )
4. Роз'яснити, що суди, як правило, не повинні призначати особам, які вчинили злочини, передбачені статтями 135, 218-220 КК України, покарання у вигляді виправних робіт з відбуванням за місцем роботи, коли залишення їх на попередній роботі може призвести до зниження виховного і запобіжного значення покарання.
( Абзац перший пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою
Пленуму Верховного Суду України
N 3 від 04.06.93 )
В тих випадках, коли ці злочини пов'язані з виконанням обов'язків за посадою або із зайняттям певною діяльністю, суди мають обговорювати питання про позбавлення винного права займати певні посади або займатися певною діяльністю.
5. Маючи на увазі, що злочини, пов'язані з порушеннями вимог законодавства про охорону праці, завдають значних збитків народному господарству, заподіюють шкоду здоров'ю громадян, а іноді призводять до їх загибелі, суди повинні ретельно з'ясовувати причини та умови, що сприяють вчиненню цих злочинів. У встановленому законом порядку судам потрібно реагувати на факти низької трудової і технічної дисципліни, недостатньої виховної роботи на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, а також недоліки в організації забезпечення безпечних умов праці робітників і службовців.
( Пункт 5 із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України
N 3 від 04.06.93,
N 12 від 03.12.97 )
6. У справах, пов'язаних з порушеннями вимог законодавства про охорону праці, суди повинні забезпечувати відповідність вироків вимогам ст.
334 КПК України, а також постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 р.
N 5 "Про виконання судами України законодавства з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку".
Виходячи з того, що для встановлення в діянні складу злочину диспозиції
статей 135,
218-220 КК України відсилають до законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, спеціальних правил, які регулюють безпеку праці, суди з метою конкретизації обвинувачення у справах цієї категорії мають посилатися у вироку на відповідні статті Закону України
"Про охорону праці", статті, пункти (параграфи) законодавчих та інших нормативних актів, які порушено, і розкривати суть допущених порушень.
................Перейти до повного тексту