- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Постанова
ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
Про судову практику в справах про виключення майна з опису
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму
Верховного Суду України
N 5 вiд 30.06.78
N 3 вiд 30.03.84
N 13 від 25.12.92
N 15 від 25.05.98 )
Розгляд цивільних справ про виключення майна з опису в суворій відповідності з законом сприяє відновленню порушених прав громадян, забезпеченню охорони майнових інтересів держави, підприємств, установ, організацій.
Вивчення судової практики показує, що суди в основному вірно їх вирішують.
Разом з тим в роботі судів мають місце і серйозні недоліки.
Суди не завжди всебічно і повно перевіряють обгрунтованість позовних вимог, що призводить до фактів неправильного виключення з опису майна, на яке мають бути звернені конфіскація, стягнення збитків від злочинних посягань на власність або заборгованості по зобов'язаннях на користь держави, підприємств, установ, організацій, громадян.
Окремі суди всупереч вимогам ст.
29 ЦПК на підтвердження права власності позивачів на жилий будинок чи інше майно в тих випадках, коли в силу закону для цього необхідні нотаріально посвідчені документи або інші письмові докази, приймали до уваги показання свідків або інші не передбачені законом докази.
В позовах про виключення з опису майна як частки в спільній сумісній власності подружжя або членів сім'ї осіб, що ведуть селянське (фермерське) господарство, суди не в усіх необхідних випадках з'ясовують, чи нема у вироку суду в кримінальній справі вказівки про те, що це майно придбане на кошти, здобуті злочинним шляхом. Іноді в порушення ст.
380 ЦПК зазначені обставини встановлюються не вироком в кримінальній справі, а безпосередньо судом, що розглядає позов про виключення майна з опису.
Нерідко питання про належність майна та розмір часток в спільній сумісній власності вирішується не у відповідності з нормами матеріального права, що регулюють право власності громадян. Зокрема, в справах про виключення з опису конкретного майна, що складає спільну сумісну власність і підлягає згідно вироку конфіскації, іноді питання про право другого з подружжя або інших учасників спільної власності на це майно вирішувалось без урахування неописаного спільного майна, що залишилось у їх володінні.
Деякі суди, незалежно від представлених доказів, відмовляють в позовах лише тому, що у вироку суду в кримінальній справі зазначено про конфіскацію даного майна або звернення на нього стягнення для відшкодування збитків, завданих злочином.
В окремих випадках суди приймають рішення про виключення з опису певної частини неподільної речі.
Не завжди суди посилаються в рішеннях на матеріальний закон та докази, на яких грунтуються їх висновки.
В ряді випадків суди не вимагають належного оформлення позовних заяв і подання їх копій для відповідачів, документів про повноваження представників, неправильно визначають розмір державного мита та порушують установлені строки розгляду справ.
Недоліки в розгляді справ про виключення майна з опису в значній мірі є наслідками неналежної їх підготовки до судового розгляду. Нерідкі випадки, коли в порушення ст.
143 ЦПК суди не приєднують до справи необхідних документів.
Не всі суди реагують на факти, коли опис майна для забезпечення конфіскації і цивільного позову в кримінальній справі провадиться несвоєчасно, в актах опису не вказуються індивідуальні ознаки речей, не зазначається в необхідних випадках про наявність майна, що не включене в опис, в проведенні опису не приймають участі поняті, майно не передається на відповідальне зберігання і оцінено не у відповідності з встановленими для цього правилами.
Є недоліки і в здійсненні судами обласного рівня нагляду за розглядом народними судами справ про виключення майна з опису, внаслідок чого не завжди виправляються допущені народними судами помилки.
( Преамбула із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму
Верховного Суду
N 13 від 25.12.92,
N 15 від 25.05.98 )
З метою усунення зазначених недоліків Пленум Верховного Суду України
ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Звернути увагу судів на необхідність підвищення якості розгляду справ про виключення майна з опису і усунення наявних в практиці недоліків.
Судам, виходячи з покладених на них завдань по охороні від будь-яких посягань прав і законних інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, їх майна, необхідно ці справи розглядати в суворій відповідності з законом.
( Абзац другий пункту 1 в редакції Постанови Пленуму Верховного Суду
N 13 від 25.12.92 )
2. При розгляді позовів про виключення майна з опису суди зобов'язані всебічно і повно з'ясовувати обставини, наведені позивачем на підтвердження своїх вимог, додержуючись при цьому неухильно як правових норм, що гарантують права осіб, які беруть участь у справі, так і правил про належність і допустимість доказів (статті
28 і
29 ЦПК).
Не обмежуючись поданими сторонами доказами, суд у разі виникнення у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, труднощів у витребуванні доказів, сприяє їм у цьому за їх відповідним клопотанням. Разом з тим в необхідних випадках слід використовувати матеріали кримінальної справи про належність описаного майна і джерела коштів на його придбання.
( Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду
N 15 від 25.05.98 )
3. Звернути увагу судів на те, що при розгляді кримінальних справ про крадіжки і інші корисливі злочини слід суворо виконувати вимоги постанов Пленуму Верховного Суду України про необхідність з'ясування, яке майно з того, що є у підсудного, придбане за кошти, здобуті злочинним шляхом, і про відображення цих обставин у вироку.
( Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду
N 13 від 25.12.92 )
4. За правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що грунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.
Відповідачами в справі суд притягує боржника, особу, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках - особу, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.
У тих випадках, коли опис проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач притягується відповідна державна податкова інспекція.
Заяви боржників про неправильність включення майна в опис розглядаються в порядку, передбаченому ст.
409 КПК, коли арешт на майно накладено при провадженні в кримінальній справі або в порядку, передбаченому ст.373 ЦПК, якщо опис проводився судовим виконавцем.
( Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду
N 15 від 25.05.98 )
4-1. Суд не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви про виключення майна з опису, якщо справа, у зв'язку з якою накладено арешт на майно, не вирішена. Визнавши неможливим розглянути такий позов до вирішення іншої справи, суд відповідно до п.4 ст.
221 ЦПК зупиняє провадження у справі про виключення майна з опису.
( Постанову доповнено пунктом 4-1 згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду
N 13 від 25.12.92 )
4-2. Прийнявши заяву про виключення майна з опису, суддя відповідно до п.5 ст.
367 ЦПК має зупинити виконання рішення, по якому звернено стягнення на майно. Якщо виконавче провадження знаходиться в іншому суді, необхідно повідомити цей суд про пред'явлення позову для зупинення виконавчого провадження.
Пред'явлення позову про виключення майна з опису не перешкоджає зверненню стягнення на заробітну плату і інші види доходів боржника.
( Постанову доповнено пунктом 4-2 згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду
N 13 від 25.12.92 )
4-3. Слід мати на увазі, що на вимоги про виключення майна з опису поширюється передбачений ст.
71 ЦК трирічний строк позовної давності. Перебіг цього строку починається з дня, коли заінтересована особа дізналась або повинна була дізнатись про опис належного їй майна.
................Перейти до повного тексту