1. П. 34 рішення Київської міської ради від 26.12.2000 № 156/1133 "Про бюджет міста Києва на 2001 рік": "Установити, що при підготовці та видачі дозвільних документів на виконання проектних робіт (листи-дозволи, архітектурно-планувальні завдання) для будівництва житлових будинків підприємствами, організаціями та установами, незалежно від форми власності та джерел фінансування, виконавчому органу Київської міської ради передбачати розміщення нежилих приміщень на перших поверхах для розташування об'єктів соціальної інфраструктури.".

2. П. 35 рішення Київської міської ради від 26.12.2000 № 156/1133 "Про бюджет міста Києва на 2001 рік": "Рекомендувати районним у місті Києві державним адміністраціям не погоджувати розташування та будівництво жилих будинків без розміщення на перших поверхах нежилих приміщень.".

3. П. 27 рішення Київської міської ради від 18.12.2003 № 267/1142 "Про бюджет міста Києва на 2004 рік": "Установити, що пропозиції про надання додаткових пільг, в тому числі на транспорті, юридичним та фізичним особам розглядаються лише при наявності обґрунтованих розрахунків, можливостей та джерел фінансування.".

4. П. 32 рішення Київської міської ради від 18.12.2003 № 267/1142 "Про бюджет міста Києва на 2004 рік": "Районним у місті Києві радам забезпечити спрямування доходу, одержуваного підприємствами, що перебувають у комунальній власності територіальних громад районів і здійснюють будівництво жилих будинків на замовлення районних в місті Києві державних адміністрацій, на будівництво житла для громадян, що перебувають на квартобліку в районних у місті Києві державних адміністраціях, відселення їх з ділянок забудови, старих та непридатних для проживання будинків.".

5. П. 21 рішення Київської міської ради від 28.12.2004 № 1050/2460 "Про бюджет міста Києва на 2005 рік": "Кошти, отримані від продажу основних засобів організаціями і установами, що фінансуються з бюджету міста Києва або належать до комунальної власності міста, зараховувати до бюджету розвитку міського бюджету і спрямовувати на фінансування заходів, передбачених бюджетом розвитку.".

6. П. 43 рішення Київської міської ради від 28.12.2004 № 1050/2460 "Про бюджет міста Києва на 2005 рік": "Державній податковій адміністрації у місті Києві провести перевірки правильності надання пільг по платі за землю, нарахуванню та сплаті земельного податку.

У разі несвоєчасної сплати земельного податку підприємствами та установами матеріали перевірок направити Головному управлінню земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для підготовки пропозицій Київській міській раді щодо вилучення таких земельних ділянок для використання їх згідно з законодавством.

Контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати, нарахування пені за несвоєчасну сплату орендної плати та її стягнення здійснюють органи державної податкової служби за місцем розташування земельної ділянки.".

7. П. 61 рішення Київської міської ради від 28.12.2004 № 1050/2460 "Про бюджет міста Києва на 2005 рік": "Установити, що при відчуженні майна комунальної власності територіальної громади міста Києва втрати нерухомого та іншого майна, яке підпадає в зону забудови ділянок чи зноситься при забудові ділянок, компенсуються інвесторами по ринковій (оціночній) вартості, а саме: балансоутримувачу об'єкта перераховується сума, яка дорівнює балансовій залишковій вартості об'єкта на визначену дату, а різниця між ринковою (оціночною) вартістю об'єкта та балансовою залишковою вартістю спрямовується до бюджету розвитку бюджету міста Києва.".

8. П. 72.3 рішення Київської міської ради від 28.12.2006 № 531/588 "Про бюджет міста Києва на 2007 рік": "Проводити організаційно-правові дії щодо здійснення запозичень, управління боргом міста Києва (здійснювати операції з боргом міста Києва з метою економії бюджетних коштів та здійснювати реструктуризацію заборгованості за кредитами, залученими містом Києвом, або під його гарантії шляхом укладання з юридичними особами - позичальниками та/або юридичними особами - кредиторами відповідних угод тощо).".

9. П. 72.4 рішення Київської міської ради від 28.12.06 № 531/588 "Про бюджет міста Києва на 2007 рік": "Тимчасово розміщувати бюджетні кошти, в тому числі валютні, в банках та інших фінансово-кредитних установах на умовах платності, терміновості та повернення.".

10. П. 35 рішення Київської міської ради від 06.03.2009 № 124/1179 "Про бюджет міста Києва на 2009 рік": "Дозволити Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації):

35.1. Продавати в порядку, затвердженому виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією), загальну площу квартир жилих будинків (крім службового житла), отриманих у цих будинках у рахунок передачі відрахувань, за цінами не нижче ринкових, визначених експертним шляхом, спрямовуючи отримані кошти на будівництво житла для громадян, що перебувають на квартирному обліку у виконавчих органах районних у місті Києві рад (районних у м. Києві державних адміністраціях), відселення з ділянок забудови, старих та непридатних для проживання будинків.

35.2. Використовувати загальну площу квартир жилих будинків, отриману від забудовників у рахунок встановлених відрахувань площі, для надання багатодітним сім'ям та іншим пільговим категоріям громадян, що перебувають на квартирному обліку у виконавчих органах районних у місті Києві рад (районних у м. Києві державних адміністраціях), з оплатою 50 відсотків вартості квартир, виходячи з опосередкованої вартості спорудження 1 м-2 загальної площі квартир, установленої Міністерством регіонального розвитку та будівництва України для м. Києва на дату перерахування коштів.

Кошти, які будуть отримані внаслідок реалізації цього пункту, є джерелами надходжень до цільового фонду спеціального фонду міського бюджету та використовуються на фінансування будівництва житла та інженерних мереж до житлових будинків для громадян, що перебувають на квартирному обліку в районних у м. Києві державних адміністраціях, відселення з ділянок забудови, старих та непридатних для проживання будинків, а також на виплату компенсації на здешевлення вартості будівництва (реконструкції) житла та на погашення відсотків за користування пільговими довготерміновими іпотечними кредитами, іпотечними кредитами на будівництво (реконструкцію) житла для молодих сімей та одиноких молодих громадян у відповідності до Положення про порядок фінансово-кредитної підтримки молодих сімей та одиноких молодих громадян на будівництво (реконструкцію) житла в місті Києві .

35.3. Укладати від імені виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) договори міни квартир з громадянами, які відселяються з жилих будинків, що розташовані на ділянках забудови і підлягають знесенню, та з жилих будинків, які підлягають реконструкції.".

11. П. 37 рішення Київської міської ради від 06.03.2009 № 124/1179 "Про бюджет міста Києва на 2009 рік": "Установити, що фінансування будівництва систем інженерного забезпечення об'єктів, що будуються з залученням коштів інвесторів, здійснюється за замовленням відповідних постачальних організацій в місті Києві - Акціонерної енергетичної компанії "Київенерго", відкритого акціонерного товариства "Акціонерної компанії "Київводоканал", відкритого акціонерного товариства "Київгаз" за рахунок коштів інвесторів.".

12. П. 54 рішення Київської міської ради від 06.03.2009 № 124/1179 "Про бюджет міста Києва на 2009 рік": "54.1. Проводити витрати по розрахунках з нерезидентами в іноземній валюті з валютних рахунків, відкритих на ім'я Головного фінансового управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

54.3. Разом з визначеними Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку міжнародними рейтинговими агентствами Fitch, Standard and Poor's, Moody's забезпечувати проведення рейтингової оцінки міста Києва.

54.5. Отримувати короткотермінову позичку на покриття тимчасових касових розривів, що в обов'язковому порядку покриваються Головним управлінням Державного казначейства України у місті Києві, та отримувати короткотермінові позички у фінансово-кредитних установах, затвердивши їх обсяг в розмірі до однієї третини граничного обсягу боргу міста Києва.

54.6. Здійснювати організаційно-правові дії, пов'язані із наданням Київською міською радою Європейському банку реконструкції та розвитку гарантій для забезпечення виконання зобов'язань за кредитними угодами, укладеними між Європейським банком реконструкції та розвитку та комунальним підприємством "Київпастранс", комунальним підприємством "Київський метрополітен", комунальним підприємством "Київдорсервіс".

Здійснювати платежі за рахунок коштів міського бюджету міста Києва у разі виконання гарантійних зобов'язань перед Європейським банком реконструкції та розвитку за гарантіями, наданими Київською міською радою Європейському банку реконструкції та розвитку.

54.7. Передбачити протягом усього терміну дії гарантій у проектах рішень про бюджет міста Києва на відповідний рік кошти для забезпечення виконання зобов'язань за гарантіями, наданими Київською міською радою Європейському банку реконструкції та розвитку.

54.8. Доручити проводити видатки з Державного бюджету України на проведення заходів з мобілізаційної підготовки галузей національної економіки України в частині утримання позаміського запасного пункту управління Київської міської державної адміністрації.".

I. Видатки, які визначаються функціями держави і передані на виконання місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш повного їх виконання на основі принципу субсидіарності (наближення до споживача соціальних послуг, гарантованих державною):

- державне управління;

- освіта;

- охорона здоров'я;

- соціальний захист та соціальне забезпечення;

- культура і мистецтво;

- фізична культура і спорт;

- інші видатки, пов'язані з виконанням делегованих повноважень.

II. Видатки на реалізацію прав та обов'язків органів місцевого самоврядування щодо забезпечення належного функціонування міського господарського комплексу та задоволення потреб жителів міста в сфері соціально-культурних, житлово-комунальних, побутових, торговельних, транспортних послуг і послуг зв'язку, інших заходів, робіт, послуг:

- позашкільна освіта;

- соціальний захист та соціальне забезпечення:

а) заходи місцевого значення стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї;

б) місцеві заходи соціального захисту окремих категорій населення;

в) заходи щодо підтримки громадських організацій;

- місцеві заходи розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів;

- культурно-мистецькі заходи місцевого значення;

- підтримка кінематографії та засобів масової інформації місцевого значення;

- місцеві заходи з розвитку фізичної культури і спорту;

- утримання громадських приймалень;

- типове проектування, реставрація та охорона пам'яток архітектури місцевого значення;

- транспорт, дорожнє господарство:

а) регулювання цін та тарифів на послуги міського пасажирського транспорту і житлово-комунального господарства за рішеннями органів місцевого самоврядування;

б) експлуатація дорожньої системи місцевого значення (в тому числі роботи, що проводяться спеціалізованими монтажно-експлуатаційними підрозділами);

в) будівництво, реконструкція, ремонт та утримання доріг місцевого значення;

- будівництво, реконструкція, розширення, оснащення та переоснащення діючих об'єктів виробничого і невиробничого призначення;

- заходи з організації рятування на водах;

- погашення та обслуговування боргу органів місцевого самоврядування;

- природоохоронні заходи місцевого значення;

- управління комунальним майном;

- регулювання земельних відносин;

- Програма зміцнення законності, посилення боротьби зі злочинністю у місті Києві на 2007 - 2011 роки ;

- Міська програма забезпечення пожежної безпеки у м. Києві на 2003 - 2010 роки ;

- Програма поліпшення організації підготовки громадян до військової служби, приписки, призову на строкову військову службу та військову службу за контрактом на 2005 - 2010 роки ;

- Міська програма сприяння в забезпеченні діяльності судів загальної юрисдикції та інших судових органів у м. Києві на 2008 - 2010 роки "Столичним судам - європейський рівень" ;

- підтримка розвитку науково-технічного потенціалу міста;

- заходи щодо підтримки малого і середнього бізнесу та вітчизняного виробника;

- внески у статутні фонди комунальних підприємств;

- участь у зовнішньоекономічній діяльності;

- субвенції Державному бюджету України;

- субвенції районним у місті Києві бюджетам;

- інші видатки, пов'язані з виконанням власних повноважень, спрямованих на забезпечення соціально-економічного і культурного розвитку міста.

III. Видатки на реалізацію додаткових прав Київської міської ради, пов'язані зі здійсненням містом Києвом столичних функцій та додаткових повноважень Київського міського голови:

- участь у вирішенні питань щодо розміщення та створення належних умов функціонування державних органів, представництв інших держав та міжнародних організацій, у протокольних заходах;

- участь у реалізації заходів загальнодержавних програм;

- участь у здійсненні заходів щодо збереження та відновлення пам'яток історії, культури, релігії, архітектури та містобудування, заповідних та природних зон і ландшафтів, що мають національне значення;

- інші видатки, пов'язані з виконанням додаткових повноважень Київського міського голови та Київської міської ради.

Цей Порядок визначає розмір пайової участі (внеску) забудовників (інвесторів) у створенні (розвитку) соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва з урахуванням оцінки соціально-економічного значення проектів будівництва (реконструкції), перепланування, зміни функціонального призначення об'єктів для міста в грошовому виразі (гривнях) без ПДВ у цінах поточного року.

Пайова участь (внесок) забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста (надалі - пайова участь) є внеском, який забудовник (інвестор) має сплатити до бюджету м. Києва без урахування ПДВ. Залучені кошти спрямовуються виключно на фінансування об'єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, передбачених в Програмі соціально-економічного розвитку міста Києва.

Пайова участь включає в себе наступні складові:

- відшкодування витрат бюджету м. Києва на розширене відтворення його ресурсів;

- плата забудовника (інвестора) за право реалізувати свій проект будівництва (реконструкції), перепланування, зміни функціонального призначення об'єктів на території столиці.

Цей Порядок застосовується для визначення розмірів пайової участі:

- забудовників (інвесторів), що здійснюють на території міста Києва будівництво (реконструкцію) будь-яких об'єктів, незалежно від їх форми власності;

- при зміні функціонального призначення (перепрофілюванні, переобладнанні тощо) об'єктів виробничого та невиробничого призначення;

- при переплануванні будь-яких об'єктів із зміною та без зміни функціонального призначення на території міста Києва;

- при зміні функціонального призначення жилих будинків (приміщень) на нежилі відповідно до встановленого порядку.

Пайову участь не сплачують забудовники (інвестори), які здійснюють:

- будівництво (реконструкцію) будь-яких об'єктів на замовлення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та/або органів місцевого самоврядування та/або органів державної влади за кошти державного та/або міського та/або районних у м. Києві бюджетів;

- будівництво житла для соціально незахищених категорій громадян, які перебувають на квартирному обліку в м. Києві, що підтверджується відповідною районною у м. Києві державною адміністрацією, за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, державних підприємств, організацій, установ тощо;

- будівництво житла в багатоквартирних житлових будинках, а також індивідуальних (котеджних) житлових будинках для сімей, що перебувають на квартирному обліку в м. Києві (підтверджується відповідною районною державною адміністрацією) під площу нормативної забезпеченості житлом черговиків квартобліку та за умов зняття їх з квартобліку після введення будинку в експлуатацію;

- будівництво доступного житла, що збудоване та будується за державної підтримки. Порядок його будівництва та використання встановлено чинним законодавством України;

- будівництво (реконструкцію) спільно з комунальними підприємствами та/або на їх замовлення об'єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, передбачених в Програмі соціально-економічного розвитку міста Києва;

- реконструкцію (прибудову, добудову, розширення) існуючих індивідуальних (приватних) житлових будинків у межах 50 % від загальної площі;

- будівництво об'єктів соціальної сфери (дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх та спортивних шкіл, об'єктів позашкільного виховання, охорони здоров'я та соціального забезпечення тощо) за умов передачі їх у комунальну власність територіальної громади міста або району, що підтверджується відповідними документами;

- будівництво об'єктів, що споруджуються в порядку компенсації за ті, що підлягають знесенню, за умов передачі новозбудованих об'єктів у комунальну власність, що підтверджується відповідними документами;

- добудову об'єктів незавершеного будівництва, що були придбані у процесі приватизації;

- будівництво релігійно-культових об'єктів;

- реставрацію пам'яток архітектури, історії та культури в частині площ, що не перепрофільовуються;

- відтворення втрачених об'єктів історико-архітектурної спадщини в частині площ, що не перепрофільовуються;

- реставрацію об'єктів, що є пам'ятками архітектури, історії та культури, якщо забудовниками (інвесторами) було здійснено відселення за їх кошти із старих та непридатних для проживання житлових будинків або будівель (споруд), придбаних у процесі приватизації об'єктів, в частині площ, що не нарощуються і не перепрофільовуються;

- будівництво об'єктів інженерного забезпечення, енергозбереження та енергопостачання: насосних станцій та теплових мереж, бойлерних, котелень, трансформаторних підстанцій, РП, ПС, ГРП, ЛЕП тощо;

- будівництво представництв іноземних держав відповідно до Віденської конвенції;

- будівництво об'єктів, що споруджуються замість пошкоджених або зруйнованих внаслідок стихійного лиха чи техногенних аварій;

- будівництво (реконструкцію) за власні кошти об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 з футболу .

Інвестори, залучені постійно діючою комісією, створеною розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 22.10.2007 № 1403 "Про затвердження складу постійно діючої конкурсної комісії по залученню інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва", які здійснюють комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду відповідно до статті 12 Закону України "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", звільняються від сплати пайової участі у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури в частині збільшеної площі наданого житла.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2.3.5 Правил забудови м. Києва , затверджених рішенням Київради від 27.01.2005 № 11/2587, при розрахунках обсягів пайової участі забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв'язку з будівництвом житлових мікрорайонів, кварталів, комплексів тощо розрахункова сума пайового внеску зменшується на суму балансової вартості об'єктів соціальної сфери незалежно від їх місця розташування (дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади, поліклініки, лікарні), спорудження яких передбачено відповідними проектами, за умови передачі цих об'єктів до комунальної власності, що підтверджується відповідними документами.

При розрахунках обсягів пайової участі забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв'язку з будівництвом об'єктів розрахункова сума пайового внеску зменшується на суму узгоджених з містом фактичних і підтверджених документально витрат (платіжними документи, договорами), понесених забудовником (інвестором) на створення зовнішніх інженерних мереж, транспортних комунікацій та елементів благоустрою загальноміського значення, що не відносяться до проекту будівництва, незалежно від їх місця розташування (дорожньо-транспортні розв'язки, мости тощо), за умови передачі останніх до комунальної власності міста, що підтверджується відповідними документами.

Розмір пайової участі забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва визначається за принципами:

- Компенсації витрат бюджету міста на розширене відтворення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури: інвестори мають компенсувати витрати бюджету міста на розширене відтворення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури пропорційно до навантаження на інфраструктуру міста, яке вони будуть здійснювати у разі реалізації проекту будівництва (реконструкції).

- Комплексного підходу до розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста: соціальна та інженерно-транспортна інфраструктура розвивається рівномірно по всій території міста.

- Урахування соціально-економічного значення проектів будівництва (реконструкції) для міста: розмір пайової участі забудовників (інвесторів) визначається з урахуванням соціально-економічного значення проектів будівництва (реконструкції) для міста.

- Сприяння залученню інвестицій в економіку міста: визначення розміру пайової участі з урахуванням соціально-економічного значення проектів будівництва (реконструкції) для міста має створювати сприятливі умови для залучення інвестицій в економіку міста.

На розмір пайової участі забудовників (інвесторів) впливають:

- розрахункова вартість створення додаткової соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва в розрахунку на 1 м-2 загальної площі при будівництві (реконструкції), переплануванні будь-яких об'єктів, незалежно від їх форми власності, а також при зміні функціонального призначення діючих об'єктів, в тому числі житлових будинків (приміщень) на нежитлові;

- економічна ефективність галузей народногосподарського комплексу міста;

- пріоритетність напрямків інвестування;

- територіальне розміщення об'єкта будівництва;

- граничний розмір пайової участі, що не перевищує встановленого законом розміру.

4.1. Завдання та сфера дії Порядку

Цей Порядок регулює організаційні та економічні відносини, пов'язані з залученням і використанням пайової участі забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, та при оформленні договорів на сплату пайової участі у зв'язку із:

- будівництвом (реконструкцією) будь-яких об'єктів на території міста Києва, крім тих, що споруджуються (реконструюються) на замовлення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та/або органів місцевого самоврядування та/або органів державної влади за кошти державного та/або міського та/або районних у м. Києві бюджетів;

- переплануванням приміщень із зміною та без зміни функціонального призначення;

- зміною функціонального призначення (перепрофілювання, переобладнання тощо) об'єктів виробничого та невиробничого призначення;

- зміною функціонального призначення житлових будинків (приміщень) на нежитлові відповідно до встановленого порядку.

4.2. Юридична особа, яка виступає від імені міста щодо пайових коштів

У всіх питаннях щодо організації залучення пайових коштів виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) виступає в особі Головного управління економіки та інвестицій (далі - Управління).

Головним управлінням (за винятком Головного управління економіки та інвестицій), управлінням, районним в м. Києві державним адміністраціям, комунальним підприємствам та організаціям залучення на будь-яких засадах коштів забудовників (інвесторів) як пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва забороняється, за винятком фінансування конкретних об'єктів, включених до затверджених Київською міською радою цільових програм за розрахунками, виконаними згідно з кошторисом зазначених об'єктів.

4.3. Платник пайової участі

Пайовий внесок сплачує юридична (фізична) особа або уповноважена нею особа, яка оформляє:

- дозвільні документи на будівництво (реконструкцію), перепланування;

- документи на землекористування для експлуатації та обслуговування об'єктів, при будівництві (реконструкції) яких документація не була оформлена належним чином (земельні питання не вирішені у встановленому порядку);

- документи щодо зміни функціонального призначення об'єктів виробничого та невиробничого призначення;

- свідоцтво про право власності на переплановані об'єкти та проінвестовані нежилі приміщення;

- документи щодо зміни функціонального призначення жилих будинків (приміщень) на нежилі відповідно до встановленого порядку.

4.4. Форма сплати

Пайова участь сплачується у формі грошового внеску.

4.5. Вирішення питань щодо пайової участі та розрахунки розмірів пайового внеску

Вирішення питань щодо пайової участі та розрахунки розмірів пайового внеску здійснюються управлінням після одержання звернення забудовника (інвестора) і наступних обов'язкових документів:

- при будівництві (реконструкції) будь-яких об'єктів - документи на землекористування, документи про затвердження у встановленому порядку проектної та кошторисної документації будівництва (реконструкції) з техніко-економічними показниками, листом-погодження Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища;

- при інвестуванні будівництва нежилих приміщень - договір інвестування, акт прийому-передачі приміщення інвестору, технічний паспорт та погодження з Управлінням функціонального призначення приміщення;

- при переплануванні об'єктів - правоустановчі документи на об'єкт перепланування, затверджений у встановленому порядку проект перепланування, технічний паспорт об'єкта до та після перепланування, погодження з управлінням функціонального призначення приміщення (в разі зміни його первісного призначення);

- при зміні функціонального призначення жилих будинків (приміщень) на нежилі - відповідно до встановленого порядку, після подання проекту розпорядження про зміну функціонального призначення та погодження з управлінням подальшого функціонального призначення.

Більш детальний перелік документів, що додаються до звернення забудовником (інвестором), та порядок їх оформлення затверджується відповідним наказом управління.

Вирішення питань щодо пайової участі та розрахунки розмірів пайового внеску, у разі наявності співвласників (співінвесторів) об'єкта, здійснюються Управлінням після одержання колективного звернення забудовників (інвесторів)/власників об'єкта або звернення від одного з них та письмової згоди інших.

4.6. Укладання договору про сплату пайової участі

Пайовий внесок сплачується на підставі договору між містом (управлінням) та забудовником (інвестором). Договір на сплату пайового участі оформлюється:

- при будівництві (реконструкції) будь-яких об'єктів - після надання забудовником (інвестором) документів про затвердження в установленому порядку проектної та кошторисної документації проекту, з відповідним коригуванням договору після введення об'єкта в експлуатацію, та передує оформленню дозвільних документів на будівництво (реконструкцію) в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю;

- при інвестуванні будівництва нежилих приміщень - після погодження управлінням функціонального призначення та передує оформленню документів про право власності;

- при переплануванні об'єктів - після погодження управлінням функціонального призначення (в разі його зміни) та передує оформленню документів про право власності;

- при зміні функціонального призначення (перепрофілюванні, переобладнанні тощо) об'єктів виробничого та невиробничого призначення;

- при зміні функціонального призначення жилих будинків (приміщень) на нежилі - після погодження управлінням подальшого функціонального призначення до затвердження відповідного розпорядчого документу.

4.7. Порядок та терміни сплати

Пайовий внесок сплачується на підставі договору між містом (управлінням) та забудовником (інвестором).

Пайовий внесок у грошовій формі сплачується в повній сумі єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається у договорі між управлінням та забудовником (інвестором).

Кінцевий термін сплати пайового внеску встановлюється договором або графіком, визначеним договором, але при будівництві (реконструкції) об'єктів - не пізніше як через календарний місяць після здачі об'єкта в експлуатацію.

Умови сплати пайового внеску визначаються у договорі між управлінням та забудовником (інвестором).

Кошти пайового внеску забудовник (інвестор) перераховує на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.

4.8. Результат сплати пайової участі

- У разі сплати забудовником (інвестором) пайового внеску єдиним платежем управління видає підписану довідку про одержання пайових коштів забудовника (інвестора) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.

- У разі сплати забудовником (інвестором) пайового внеску частинами відповідно до графіка, що встановлюється договором про сплату пайового внеску, довідка, підписана управлінням, про одержання пайових коштів забудовника (інвестора) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста видається після остаточного розрахунку, відповідно до умов укладеного договору.

- Довідка про повну сплату пайового внеску видається управлінням забудовнику (інвестору) для подання в інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю. Головне управління комунальної власності м. Києва, Головне управління житлового забезпечення, комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна".

- У разі сплати забудовником (інвестором) пайового внеску, розрахованого із застосуванням норми щодо його граничного розміру, встановленого законом, довідка, підписана Управлінням, видається після підтвердження забудовником (інвестором) фактичних показників щодо вартості об'єкта будівництва відповідно до акта готовності об'єкта до експлуатації та свідоцтва інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

- У разі сплати забудовником (інвестором) пайового внеску, розрахованого з урахуванням витрат на будівництво - об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, що збудовані відповідно до технічних вимог міських інженерних служб, довідка про повну сплату пайового внеску видається управлінням забудовнику (інвестору) після надання документів, що підтверджують передачу об'єктів у комунальну власність міста, та проведення, в разі необхідності, остаточних розрахунків.

4.9. Контроль за сплатою внесків пайової участі забудовників (інвесторів)

Контроль за своєчасним укладанням договорів на сплату пайової участі та виконанням умов діючих договорів здійснюється шляхом перевірки фактичного стану будівництва (реконструкції, перепланування) об'єктів та перевірки наявності документів згідно з чинним законодавством.

4.10. Наслідки порушення забудовником (інвестором) умов сплати пайових внесків

Забудовникам (інвесторам) без наявності укладеного договору пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва з Управлінням забороняється:

- починати на об'єкті будівництва (реконструкції) будь-які будівельні або підготовчі роботи;

- видавати ордер на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення.

При зміні функціонального призначення об'єктів, переплануванні забороняється видавати дозволи на здійснення будь-якої діяльності, що потребує отримання дозволу (торгівля, ігорні заклади тощо), без наявності довідки про сплату пайового внеску за відповідним функціональним призначенням.

У разі прострочення термінів сплати:

- забудовник (інвестор) несе відповідальність згідно з умовами договору, укладеним між містом (управлінням) та забудовником (інвестором);

- розмір несплаченої частки пайового внеску забудовника (інвестора) коригується відповідно до умов договору на величину штрафів, пені тощо та індекс інфляції від дати його розрахунку;

- призупиняється дія ордеру на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення.

При відсутності довідки управління про сплату пайового внеску забороняється:

- видача свідоцтв про право власності на завершені та незавершені будівництвом або переплануванням об'єкти Головним управлінням житлового забезпечення та Головним управлінням комунальної власності м. Києва;

- реєстрація свідоцтв про право власності на завершені будівництвом або переплануванням об'єкти в комунальному підприємстві "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна".

4.11. Звільнення від сплати пайових внесків

Рішення про звільнення забудовника (інвестора) від сплати пайової участі приймає Київська міська рада за поданням постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку після визначення управлінням розміру пайової участі.

4.12. Використання пайових внесків

Рішення щодо розподілу та цільового використання коштів пайових внесків приймає Київська міська рада при затвердженні Програми соціально-економічного розвитку міста Києва на кожний рік. Кошти, що надходять від сплати пайових внесків, спрямовуються виключно на фінансування об'єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, передбачених у Програмі соціально-економічного розвитку міста Києва.

Розмір пайової участі забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста визначається за наступним алгоритмом:

- Визначити галузь народногосподарського комплексу міста (функціональне призначення об'єкта), в якій буде реалізовуватись проект будівництва (реконструкції, перепланування, зміни функціонального призначення об'єкта).

- За розрахунковими таблицями 1 - 3, в залежності від галузі, в якій здійснюється проект будівництва (реконструкції) або функціонального призначення об'єкта, визначити норматив розміру пайової участі в розрахунку на 1 м-2 загальної площі будь-яких об'єктів незалежно від їх форми власності та при зміні функціонального призначення діючих об'єктів, у тому числі жилих будинків (приміщень) - на нежилі.

- Визначити загальну площу об'єкта (для автозаправних станцій та комплексів, шиномонтажу, мийок, автостоянок, ринків, стаціонарних парків атракціонів та інших площинних споруд - площа території, для інших об'єктів - загальна площа будівель і споруд), для якого визначається розмір внеску на розвиток інфраструктури міста.

- Визначити економіко-планувальну зону, в якій передбачається здійснювати будівництво (реконструкцію, перепланування, зміну функціонального призначення об'єкта) згідно з проектом, відповідно до рішення Київської міської ради від 26 липня 2007 року № 43/1877 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва та Порядку її визначення" (із змінами).

- За розрахунковою таблицею 4, залежно від ситуаційного класу економіко-планувальної зони, в якій буде здійснюватись будівництво згідно з проектом будівництва (реконструкції), визначити зональний коефіцієнт, що враховує територіальне розміщення об'єкта будівництва.

- При будівництві житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями розмір пайової участі розраховується як сума двох складових. Перша з них становить величину пайової участі, розраховану за нормативами під житлову частину будинку. Друга складова становить величину пайової участі, розраховану за нормативом відповідно до функціонального призначення вбудовано-прибудованих приміщень.

- При зверненні забудовників (інвесторів), що опинились в тяжкому економічному та фінансовому становищі в зв'язку з світовою фінансовою кризою, з врахуванням положень Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового господарства" укладені договори на сплату пайової участі та такі, по яким зобов'язання рахуються виконаними, можуть бути скориговані у відповідності до діючих нормативів. Рішення щодо можливості коригування нормативів, розміру та строків сплати пайової участі, застосування та обсягів нарахування штрафних санкцій, зарахування сплаченої пайової участі за іншими договорами та коригування інших умов по укладеним договорам приймає постійно діюча комісія з питань пайової участі виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

- При розрахунках пайової участі об'єктів незавершеного будівництва з врахуванням положень частини 3 статті 3 Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" розмір пайового внеску розраховується відповідно до нормативів, що діяли на момент підписання договору про сплату пайової участі.

- При збільшенні техніко-економічних показників об'єкта (в тому числі у разі невідповідності техніко-економічних даних даним відповідної експертизи), внаслідок чого сума пайового внеску має бути збільшена, робиться додатковий перерахунок розміру пайового внеску.

- При збільшенні техніко-економічних показників інвестиційного проекту, будівництво якого здійснюється відповідно до проведеного управлінням інвестиційного конкурсу, сума пайового внеску збільшується у відповідності до умов інвестиційного конкурсу, інвестиційного договору, але не може перевищувати встановлених цим Порядком граничних розмірів. Відповідно до абзацу 2 пункту 2.3.5 Правил забудови м. Києва , затверджених рішенням Київради від 27.01.2005 № 11/2587, при розрахунках обсягів пайової участі забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, у зв'язку з будівництвом житлових мікрорайонів, кварталів, комплексів тощо, розрахункова сума пайового внеску зменшується на суму балансової вартості об'єктів соціальної сфери незалежно від їх місця розташування (дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади, поліклініки, лікарні), спорудження яких передбачено відповідними проектами, за умови передачі цих об'єктів до комунальної власності, що підтверджується відповідними документами.

При розрахунках обсягів пайової участі забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, у зв'язку з будівництвом (реконструкцією) об'єктів, розрахункова сума пайового внеску зменшується на суму узгоджених з містом фактичних і підтверджених документально витрат (платіжними документами, договорами), понесених забудовником (інвестором) на створення зовнішніх інженерних мереж, транспортних комунікацій та елементів благоустрою загальноміського значення, що не відносяться до проекту будівництва, незалежно від їх місця розташування (дорожньо-транспортні розв'язки, дороги, мости тощо), за умови передачі останніх до комунальної власності міста, що підтверджується відповідними документами.

Питання визначення розміру пайової участі, термінів сплати пайового внеску, порядку застосування та обсягів нарахування штрафних санкцій, нормативів, перегляду штрафних санкцій по діючим договорам, строків оплати, зарахування витрат забудовника (інвестора) на створення інженерно-транспортної інфраструктури міста, сплаченої пайової участі за іншими договорами, контролю за укладанням та виконанням договорів, а також випадки, не врегульовані цим Порядком, які потребують колегіального вирішення, виносяться на розгляд постійно діючої комісії з питань пайової участі виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

6.1. Розрахунок розміру пайової участі забудовника (інвестора) при новому будівництві

Розмір пайової участі забудовника (інвестора) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста з урахуванням оцінки соціально-економічного значення проектів будівництва для міста розраховується за наступною формулою:

6.2. Розрахунок розміру пайової участі забудовника (інвестора) при реконструкції, переплануванні та при зміні функціонального призначення об'єкта без реконструкції, перепланування

6.2.1. Розрахунок розміру пайової участі забудовника (інвестора) при реконструкції без приросту загальної площі, коли профіль об'єкта змінюється, а також при зміні функціонального призначення діючого об'єкта.

У випадку зміни функціонального призначення (перепрофілювання) дитячих дошкільних закладів, шкіл та об'єктів позашкільного виховання nk дорівнює нулю.

У випадку реконструкції, перепланування, перепрофілювання, зміни функціонального призначення промислових (виробничих) підприємств (або їх частин), комплексів під об'єкти торгівлі, адміністративного призначення, розважальні комплекси, СТО, мийки тощо, а також при перепрофілюванні магазинів продовольчих товарів під іншу функцію приріст нормативу п розраховується за наступною формулою:

6.2.2. Розрахунок розміру пайової участі забудовника (інвестора) при реконструкції, коли профіль об'єкта змінюється та створюються нові площі.

6.2.3. Розрахунок розміру пайової участі забудовника (інвестора) при реконструкції, коли профіль об'єкта не змінюється та створюються нові площі.

Якщо проведення реконструкції передбачає введення в експлуатацію додаткових площ без зміни профілю об'єкта реконструкції, то розмір пайової участі визначається за формулою: