Відповідно до Указу Президента України від 24.11.2005 № 1647 "Про першочергові заходи щодо збагачення та розвитку культури і духовності українського суспільства", Постанови Верховної Ради України від 13.01.2005 № 2336-IV "Про проведення парламентських слухань на тему: "Культурна політика в Україні: пріоритети, принципи та шляхи реалізації"та з метою визначення стратегії розвитку бібліотечної справи в м. Києві Київська міська рада

1. Затвердити міську програму "Розвиток бібліотечної справи в м. Києві на 2007-2010 роки"згідно з додатком.

2. Виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації) забезпечити реалізацію заходів, передбачених міською програмою "Розвиток бібліотечної справи в м. Києві на 2007-2010 роки".

3. Визначити Головне управління культури і мистецтв виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) відповідальним за реалізацію міської програми "Розвиток бібліотечної справи в м. Києві на 2007-2010 роки".

4. Головному управлінню культури і мистецтв виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації):

4.1. Передбачити видатки на реалізацію міської програми "Розвиток бібліотечної справи в м. Києві на 2007-2010 роки" в бюджетних запитах на 2008 та наступні роки.

4.2. Забезпечувати виконання міської програми "Розвиток бібліотечної справи в м. Києві на 2007-2010 роки" в межах загального обсягу видатків, передбачених в бюджеті міста Києва на відповідні роки.

5. Виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації) щорічно подавати Київській міській раді звіт про хід виконання міської програми "Розвиток бібліотечної справи в м. Києві на 2007-2010 роки".

6. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань культури, інформаційної політики та постійну комісію Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

За всіх часів людство зберігало свій досвід і знання в бібліотеках. Так історично склалося, що бібліотеки завжди були осередком освіти й прогресу. Такими вони залишаються й сьогодні.

В останні роки змінилось бачення завдань і можливостей бібліотек, їх місця в культурній, освітній, інформаційній інфраструктурі, ролі в політичному житті, розвитку демократії, місцевого самоврядування, формування інформаційного простору. Саме публічні бібліотеки стали для більшості населення, якому потрібні нові фундаментальні знання, достовірна і оперативна інформація, чи не єдиними соціальними закладами, що надають доступ до культури, знань, інформації безоплатно.

Зміни в політичній, соціально-економічній структурі суспільства у поєднанні з безліччю проблем у бібліотечній справі викликають необхідність розробки принципово нової моделі публічної бібліотеки як загальнодоступної установи для всього населення. Бібліотеки переросли статус культурно-просвітницьких установ, поступово перетворюючись у бібліотечно-інформаційні центри, центри забезпечення безперервної освіти, адаптації та самореалізації людини в сучасних умовах. Законом України "Про бібліотеки і бібліотечну справу"однією з головних функцій бібліотек визначено інформаційну.

Розв'язання існуючих проблем у діяльності публічних бібліотек як одних з найбільш престижних закладів сучасного суспільства, які роблять значний внесок у забезпечення стійкого розвитку соціуму, потребує застосування системного підходу шляхом запровадження нової, прогресивної моделі розвитку бібліотечної справи. Ця модель, реагуючи на еволюційні процеси, що відбуваються в українському суспільстві та у світі, покликана визначити нову місію бібліотеки, яка повинна стати в перспективі однією з умов соціального прогресу, забезпечення зростання різноманітності знань, що використовуються в суспільстві.

Розробка та реалізація зазначеної моделі повинні ґрунтуватися на застосуванні програмно-цільових методів управління, спрямованих на забезпечення концентрації фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів міста, а також координації діяльності міських органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій для розв'язання загальних проблем і найважливіших проблем розвитку бібліотечної справи в столиці.

Необхідність застосування програмно-цільових методів управління передбачає розробку комплексної цільової галузевої програми, в якій визначаються заходи і завдання, а також обсяги і джерела фінансування.

Міська комплексна програма "Розвиток бібліотечної справи в м. Києві на 2007-2010 роки" (далі Програма) направлена на створення правової, організаційної та економічної основи для покращення бібліотечної справи у місті Києві, сприяння розвитку матеріально-технічної бази публічних бібліотек. Особливість Програми полягає в тому, що вона побудована на засадах спадкоємності всього найкращого, що було в попередніх (галузевих) програмах розвитку культури: "Столична культура і мистецтво. 2003-2006 роки" , міської програми "Розвиток бібліотечної справи в м. Києві на 2003-2006 роки" та інших, а також враховує положення Державної програми соціально-економічного розвитку міста Києва на період до 2010 року, Генерального плану розвитку м. Києва на період до 2020 року, а також рекомендації проекту PULMAN щодо розвитку публічних бібліотек країн Європи.

Ще однією особливістю є те, що Програма є відкритою, передбачає внесення до неї змін та доповнень, виходячи з реалій розвитку економіки міста, наявності фінансових та інших видів ресурсів.

Працюючи над виконанням міської програми "Розвиток бібліотечної справи в м. Києві на 2003-2006 роки"(затверджена рішенням Київради від 27.02.2003 № 314/474 ), здійснюючи державну політику в галузі культури в місті, Головне управління культури і мистецтв, управління, відділи культури районних у м. Києві державних адміністрацій протягом цих років забезпечували умови для стабільної статутної діяльності бібліотечних установ, зміцнення їх матеріально-технічної бази, формування фондів інформаційних ресурсів публічних бібліотек, запровадження новітніх технологій у практику роботи бібліотек, соціального захисту працівників, розширення міжнародного співробітництва (табл. 1), всебічно сприяли розвитку бібліотечної справи в столиці.

До конкретних досягнень, що має столиця в результаті виконання основних завдань та заходів міської програми "Розвиток бібліотечної справи в м. Києві на 2003-2006 роки" , належить, зокрема, збереження мережі публічних бібліотек. Бібліотечне обслуговування киян забезпечували 138 публічних бібліотек (територіальне розміщення публічних бібліотек міста наведено в додатку Г). У звітному періоді було розроблено передпроектну документацію на будівництво нового приміщення для Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки, забезпечено капітальний ремонт приміщень 19-ти бібліотек та поточний ремонт приміщень 44-х бібліотек. До 190-ї річниці від дня народження Т.Г. Шевченка відремонтовано фасад та замінено вуличну рекламу у Центральній міській бібліотеці ім. Т.Г. Шевченка для дітей; здійснено капітальний ремонт приміщення Міської спеціалізованої молодіжної бібліотеки "Молода гвардія" та відремонтовано приміщення відділу комплектування Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки. Переїхала у нове приміщення бібліотека ім. В. Стефаника Святошинської ЦБС на масиві Новобіличі. Капітально відремонтовані приміщення бібліотеки ім. А. Гайдара для дітей та бібліотек № 138, ім. Анни Ахматової Оболонської ЦБС, бібліотеки № 159 Дарницької ЦБС. Закінчені ремонти в 3-х бібліотеках Солом'янської ЦБС. Завершено ремонт та замовлено нові меблі для бібліотеки № 150 Печерської ЦБС. Встановлена система кондиціювання повітря у ЦРБ ім. Є. Плужника та ім. О. Шварцмана, відремонтовано вестибюль бібліотеки ім. М. Костомарова. За сприяння депутатів виділено кошти на охоронну сигналізацію бібліотеки ім. Самеда Вургуна Оболонської ЦБС. Пожежною і охоронною сигналізацією забезпечено бібліотеку ім. М. Бажана. За бюджетні кошти придбано бібліотечні меблі в Солом'янській (на суму 50 тис. грн.) та Деснянській (46 тис. грн.) ЦБА. Для бібліотек Печерської ЦБС придбано комп'ютерну техніку та музичний центр. У Голосіївській та Подільській ЦБС за кошти, виділені депутатами, придбано меблі, побутову техніку для покращення соціально-побутових умов працівників, книги для дитячої бібліотеки.

За рахунок бюджетних коштів придбано автомобілі для ПБ ім. Лесі Українки та ЦМБ ім. Т.Г. Шевченка для дітей, для перевезення книг публічним бібліотекам міста.

Протягом 2002-2006 років планово поповнювались фонди інформаційних ресурсів бібліотек документами з різних галузей знань, розрахованими на задоволення запитів різних груп користувачів бібліотек (рис. 1 ).

Формування бібліотечних фондів публічних бібліотек міста проводилось централізовано ПБ ім. Лесі Українки та ЦМБ ім. Т.Г. Шевченка для дітей. Шляхом статистичного та аналітичного методів працівники бібліотек вивчали стан укомплектованості книжкових фондів, виявляли лакуни, що потребували доукомплектування, вивчали незадоволені запити користувачів. Постійно вивчався стан укомплектованості фондів публічних бібліотек книгами українських видавництв, у результаті вжито заходи щодо доукомплектування книгозбірень українською книгою.

Відбір літератури для комплектування здійснювався на тендерній основі. З метою раціонального використання коштів література замовлялась переважно у видавництвах, де вартість книги, як правило, дешевша. Публічна бібліотека ім. Лесі Українки тісно співпрацює з Київським відділенням Національної спілки письменників України. Це дає можливість відслідковувати і відбирати нові видання українських письменників. Проблеми поповнення фондів спеціалізованих бібліотек етнічних громад та відділу літератури іноземними мовами ПБ ім. Лесі Українки вирішуються шляхом співпраці з посольствами США, Швейцарії, Франції, Ізраїлю в Україні, ін. країн. Публічна бібліотека ім. Лесі Українки брала активну участь в роботі експертної Ради при Міністерстві культури і туризму України по відбору кращих видань видавництв України для поповнення фондів публічних бібліотек за державні кошти, виділені для реалізації Державної програми розвитку і функціонування української мови на 2004-2010 роки(Програма затверджена постановою КМУ від 2 жовтня 2003 року № 1546 ).

Так, тільки впродовж 2005 року до публічних бібліотек надійшло близько 255 тис. примірників нової літератури на суму 2903 тис. грн. Для централізованого комплектування бібліотек для дорослих з міського бюджету виділено 1317,2 тис. грн., бібліотек для дітей - 331 тис. грн. На поповнення фондів бібліотек залучені також кошти райдержадміністрацій, депутатів усіх рівнів, подарунки окремих видавництв, громадян, інші джерела. Близько 40 % літератури, що надійшла у фонди Деснянської ЦБС, придбано на кошти спонсорів. З додаткових джерел поповнили свої фонди літературою бібліотеки ім. О. Радищева та "Світогляд" Печерської ЦБС. Передплата періодичних видань здійснювалась з урахуванням інтересів користувачів бібліотек. Всього для придбання періодичних видань, в т. ч. повнотекстових електронних баз "Закон", "Столиця", "EBSKO", повнотекстових електронних баз російських та українських періодичних видань використано 1349 тис. грн.

Забезпечувалось комплектування фондів на електронних носіях - це в основному документи про Київ, з питань мистецтв, з питань досвіду роботи бібліотек зарубіжних країн. В той же час Публічна бібліотека ім. Лесі Українки надавала доступ користувачам до повнотекстових електронних баз законодавчих актів України, рішень сесій Київради та розпоряджень голови Київської міської держадміністрації; доступ до повнотекстових електронних баз даних російських, українських та англомовних журналів. Окремо виділялись асигнування на оплату доступу до електронних повнотекстових баз даних.

Все це забезпечило зростання кількості обслужених бібліотечною мережею (рис. 2 ).

Повноцінному задоволенню інформаційних запитів користувачів сприяло використання системи МБА та ВСО.

Відповідно до заходів Програми значна увага приділялась питанням впровадження нових інформаційних технологій, організації доступу користувачів бібліотек до світових інформаційних ресурсів, що сприяло забезпеченню високого рівня бібліотечного та інформаційно-бібліографічного обслуговування киян.

За період реалізації Програми придбано та запроваджено нове програмне забезпечення (комп'ютерні програми "ALEF" та "MARK-SQL") відповідно до завдань удосконалення бібліотечної справи, проводилось навчання користуванням програмними продуктами, впроваджено систему контролю чек-пойнт від несанкціонованого винесення документів за межі бібліотек (відділ мистецтв Публічної бібліотеки імені Лесі Українки).

Проводилась планова робота з комп'ютеризації публічних бібліотек міста. За звітний період для публічних бібліотек було придбано 341 комп'ютер, 14 серверів, принтери, сканери, створювались локальні мережі, налагоджувались лінії некомутованого зв'язку. За 2003-2006 роки в бібліотеках міста створено 185 автоматизованих робочих місць, організовано 115 Інтернет-місць для користувачів публічних бібліотек міста, створені Web-сторінки у ПБ ім. Лесі Українки, ЦМБ ім. Т.Г. Шевченка для дітей, МСМБ "Молода гвардія", ЦРБ ім. М. О. Некрасова Голосіївського району та ЦРБ ім. О. С. Пушкіна Оболонського району.

Бібліотеки систематично вживали заходи для збереження бібліотечного фонду. Це, насамперед, регулярна робота з попередження читацької заборгованості і проведення реставраційних та палітурних робіт. До прикладу, у Деснянській ЦБС протягом тільки 2005 року своїми силами реставровано 1726 видань, 1657 - за допомогою палітурної майстерні.

Щорічно понад 320 тис. примірників зношеної, непрофільної літератури вибувало з фондів бібліотек (понад 6 % фондів бібліотек). Проте за рахунок надходження нових примірників склалася позитивна тенденція зростання фондів публічних бібліотек на традиційних та електронних носіях. При цьому у фондах бібліотек постійно зростає кількість україномовної літератури, що на сьогодні становить майже 57 %.

З метою більш повного задоволення потреб киян публічні бібліотеки систематично проводили маркетингову роботу з вивчення запитів користувачів, їх думки щодо нових бібліотечних послуг і нововведень. Все більше розповсюдження отримують у бібліотеках соціологічні міні-дослідження. На основі досліджень вносились корективи у плани роботи бібліотек і зміст комплектування, виявлялись творчі особливості - потенційні партнери бібліотек.

З 2001 року в Шевченківському районі проводиться моніторинг "Книжка року в бібліотеках району". Це щорічне вивчення наявності рейтингових книг у фондах бібліотек, що є дуже важливим для політики комплектування бібліотек сучасною художньою книгою. Практикують таке вивчення і бібліотеки Печерської ЦБС. Заслуговує уваги вивчення мотивів звернення і потреб у додаткових комп'ютерних послугах користувачів Інтернет-центру бібліотеки ім. Є. Плужника за перші три місяці його функціонування. У Голосіївській ЦБС проаналізовано кількісні показники населення для прогнозування потенційних користувачів, вивчено сфери впливу бібліотек на мешканців навколишніх вулиць. Для тих, хто не є користувачем бібліотеки, надіслані запрошення. Міні-анкетування "Що ми читаємо?" проведено в бібліотеці ім. Самеда Вургуна, а експрес-опитування "Читаємо українську періодику" - в усіх бібліотеках Оболонської ЦБС. Анкетування читачів Печерської ЦБС допомогло виявити нові напрямки у сфері інформаційних послуг, удосконаленні ДБА. В бібліотеках проводились міні-дослідження потреб користувачів і можливостей бібліотек у їх задоволенні. Бібліотекарі використовували різні методи досліджень (експрес-опитування, особисті інтерв'ю, анкетування, соціологічний аналіз, аналіз "Зошита незадоволеного попиту", "Зошита обліку довідок" та ін.).

Виконуючи свою соціальну місію, за період реалізації Програми більш вагомою стала робота бібліотек з людьми, які потребують особливої уваги суспільства, - ветерани, особи з фізичними обмеженнями, діти з неблагополучних сімей, неповні й багатодітні сім'ї.

Проведення соціологічних опитувань користувачів бібліотек на предмет виявлення в їх сім'ях чи по сусідству людей з фізичними обмеженнями, співпраця з соціальними службами району, громадськими організаціями інвалідів сприяли налагодженню системи книгоношення майже в усіх публічних бібліотеках міста.

Усвідомлюючи свою соціальну та інформаційну функцію, бібліотеки проводили щоденну наполегливу роботу із збору та надання у користування актуальної інформації, корисної для людей з особливими потребами, зокрема з питань соціального захисту (права, пільги, пенсії і т. п.), фактографічного та адресного характеру (лікування, навчання, працевлаштування, служба побуту і т. п.). Проводилась робота над створенням баз даних адресного характеру з питань медико-психологічної і соціальної реабілітації людей з особливими потребами. Для працівників соціальних служб готувалися інформаційні списки літератури з даної тематики.

Слід підкреслити, що у бібліотеках, які надають платні послуги, люди з особливими потребами звільняються від оплати за ксерокопіювання, користування Інтернет-центром, бібліографічні послуги (ПБ ім. Лесі Українки, центральні районні бібліотеки міста). Інтернет-центр ПБ ім. Лесі Українки обслуговує групу осіб з особливими потребами - студентів Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна". Бібліотека разом з університетом уклали угоду про співпрацю. На базі Інтернет-центру бібліотеки для цієї категорії користувачів проводились навчання з основ користування Інтернетом.

Підтримували бібліотеки і творчі ініціативи людей з особливими потребами. Спільно з Народною академією та Галереєю творчості інвалідів "Ми духом незламні", дитячо-юнацьким клубом "Олімпія" в Голосіївській ЦБС проводились творчі акції, під час яких популяризувалася творчість людей з особливими потребами. Під гаслом "Допоможи знедоленій дитині!" працювали бібліотеки № 157 та ім. Зої Космодем'янської Дарницької ЦБС, допомагаючи організаціям інвалідів у проведенні розважальних заходів, підбірками літератури, виставками їх творчості.

Бібліотека ім. П. М. Усенка для дітей і молоді Дніпровської ЦБС плідно співпрацювала з товариством "Церебрал" та дітьми з особливими потребами. Для них бібліотека постійно організовувала літературні ранки, свята до Нового року, Різдва Христового, Дня Матері.

У звітному періоді бібліотека ім. Саші Чекаліна Оболонської ЦБС плідно співпрацювала зі школою-інтернатом № 5 для дітей з вадами зору. Перевагою такої співпраці є те, що діти з вадами зору приходять в бібліотеку для спілкування із здоровими дітьми. Здорові діти читають для дітей-інвалідів, обмінюються концертними програмами, проводять конкурси. Бібліотека ім. Панаса Мирного надавала інформаційно-бібліографічне забезпечення центру інвалідів "Відродження" та забезпечувала експозицію в своєму приміщенні - виставку робіт художників-інвалідів "Ми духом незламні".

Безперешкодному доступу до бібліотек людей з обмеженими фізичними можливостями заважає непристосованість переважної більшості бібліотечних приміщень. Під'їзди, що облаштовані для інвалідних візків, мають лише відділ літератури іноземними мовами Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки, по дві бібліотеки Деснянського, Оболонського та Печерського районів, по одній бібліотеці в Голосіївському та Дніпровському районах (із 138 публічних бібліотек 16 бібліотек мають пандуси).

Проведення соціологічних опитувань користувачів бібліотек на предмет виявлення в їх сім'ях чи по сусідству інвалідів, співпраця з соціальними службами району, громадськими організаціями інвалідів сприяло налагодженню системи книгоноші майже в усіх публічних бібліотеках міста.

Проблему забезпечення бібліотечним обслуговуванням людей з обмеженими фізичними можливостями протягом 2003-2006 років бібліотеки вирішували шляхом обслуговування на дому - інформування про нові надходження, підбір літератури з питань пенсійного забезпечення, пільг та інших питань.

У звітному періоді публічні бібліотеки зробили вагомий внесок у стабілізацію відносин між людьми різних національностей, сприяли вихованню поваги до культури будь-якого етносу, формуванню толерантного мислення, поваги до іншої релігії, традицій і моралі.

Традиційно 6 публічних бібліотек столиці, що носять імена представників народностей України, активно співпрацювали з посольствами інших країн, громадськими організаціями цих етнічних груп. В бібліотеці польської літератури ім. А. Міцкевича функціонує однойменне товариство, секція викладачів польської мови, науковців польського походження, курсів польської мови. Ще одна бібліотека Шевченківської ЦБС - бібліотека єврейської літератури ім. О. Шварцмана - плідно співпрацює з єврейським громадсько-культурним центром "Сіфрія", за допомогою якого відкрито відеосалон, студію образотворчого мистецтва, літературний клуб і комп'ютерні курси. В бібліотеці організовуються виставки художніх та фоторобіт кращих майстрів єврейської громади Києва, проводяться конференції і літературні зустрічі. Бібліотека ім. Тараса Шевченка зав'язала дружні стосунки з національно-культурним центром "Кобзар" м. Уфи. Бібліотеки Печерської ЦБС здійснювали індивідуальне інформаційне забезпечення президента Всеукраїнського татарського центру "Туган Мел". Продовжувалася співпраця ЦРБ ім. О. Пушкіна Оболонської ЦБС з культурним центром "Русское Собрание", товариством "Пушкинист". Відбувалася низка заходів в бібліотеці туркменської літератури ім. Махтумкулі (ЦБС "Свічадо"), бібліотеці ім. Самеда Вургуна.

Завдяки активній співпраці з етнічними громадами Києва книгозбірні поповнилися новими виданнями, зростав авторитет і популярність публічних бібліотек столиці.

Завдяки реалізації завдань та заходів Програми зросла соціокультурна значимість діяльності бібліотек, яка була спрямована на вдосконалення патріотичного та правового виховання, пропаганди здорового способу життя, роботи з обдарованою молоддю.

Патріотичному вихованню дітей та молоді сприяла популяризація літератури історичної проблематики в бібліотеках. Уся ця робота була спрямована на допомогу формуванню у дітей та молоді почуття патріотизму, національної гідності, поваги до національної культури, мови, а також на популяризацію україномовної літератури. Творчі акції в бібліотеках проводились в рамках різноманітних любительських клубів: клубу "Екслібрис"; літературного театру на Тургенєвській Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки; екологічного гуртка "Струмочок" (бібліотека ім. Ю. Гагаріна); клубу юних ерудитів "Чомусик" (бібліотека № 115 Деснянської ЦБС); клубу творчої інтелігенції "Інтелектуал" (ЦРБ ім. М. Салтикова-Щедріна); жіночого клубу "Вікторія" (бібліотека ім. Остапа Вишні Печерської ЦБС); гуртка мистецько-патріотичного напрямку "Дивоцвіт", гуртка з пропаганди основ безпеки життєдіяльності "Життєлюб" (бібліотека ім. Зої Космодем'янської) тощо.

Налагоджені міцні зв'язки бібліотек із соціальними закладами, громадськими організаціями, творчими колективами і окремими цікавими особистостями надзвичайно допомагають бібліотекарям у їх прагненні змістовно і цікаво проводити рекламні акції бібліотек. До проведення масових заходів бібліотеки долучають членів Національної спілки письменників України, творчі колективи. Так, бібліотеки Голосіївської ЦБС співпрацюють з членами клубу авторської пісні "Арсенал", представниками Міжнародного гуманітарного центру "Розрада"; бібліотека ім. А. С. Макаренка Печерського району співпрацює з Музеєм історії міста Києва.

Партнерство і співпраця позитивно впливають на імідж і авторитет публічних бібліотек серед мешканців столиці. Приклад цьому - організація безоплатного навчання Петриківському розпису у ЦМБ ім. Т.Г. Шевченка для дітей, заняття "маминої школи" для вагітних жінок спільно із жіночою консультацією та робота кабінету психологічної довіри (тренінги, індивідуальні консультації) в бібліотеці ім. М. Костомарова Шевченківської ЦБС. В бібліотеці № 157 Дарницької ЦБС організована робота групи "Малювання - моє захоплення". В Голосіївській ЦБС організовано виставки художніх творів молодого грузинського художника Левана Чіковані, художників Гліба Гржабовського та Марії Данильченко, графіка Богдана Стеценка та Антона Борисенка. В бібліотеці ім. М. Бажана (Солом'янська ЦБС) - виставки художників В. Тарасюка та Л. Рибак.

Значна увага в період реалізації Програми приділялась виконанню заходів щодо підвищення фахового рівня бібліотечних працівників публічних бібліотек міста.

На базі Центру безперервної освіти при Академії керівних кадрів Міністерства культури і туризму України пройшли перепідготовку директори ЦБС та працівники Інтернет-центрів з проблем: "Управління бібліотекою та нові послуги"; "Написання проектів для отримання грантів"; "Робота Інтернет-центрів на базі публічних бібліотек".

Працівниками бібліотек вивчався досвід роботи бібліотек інших регіонів України, а саме: Кіровоградської, Вінницької, Рівненської, Тернопільської, Дніпропетровської та інших областей. На базі Дніпропетровської ОУНБ працівники бібліотек брали участь у науково-практичній конференції з питань управління бібліотекою. Вивчали також досвід роботи Інтернет-центрів бібліотек Тернопільської та Рівненської області.

Директори міських та центральних районних бібліотек вивчали зарубіжний досвід роботи бібліотек. Так, працівники бібліотек м. Києва взяли участь у міжнародній конференції працівників бібліотек пострадянських країн з питань розвитку публічних бібліотек, що проходила в Латвії; у Фінляндії вивчали питання архітектури нових приміщень бібліотек; у Ватикані директор ПБ ім. Лесі Українки пройшла професійне навчання "Бібліотека - територія толерантності у діалозі культур і релігій"; використання нових технологій у бібліотеках Німеччини та Угорщини були предметом вивчення групи директорів ЦРБ м. Києва.

Відповідно до планів роботи для різних категорій працівників бібліотек протягом 2003-2006 років були проведені круглі столи, де обговорювались проблеми: "Бібліотечні фонди: проблеми формування, збереження та використання", "Бібліотечне обслуговування соціально незахищених верств населення", "Робота публічних бібліотек з культурними центрами етнічних громад міста", "Діалог культур: інформаційне забезпечення етнічних громад столиці". Було проведено цикл семінарів з питань: "Робота Інтернет-центрів на базі публічних бібліотек", "Створення регіональних інформаційних ресурсів бібліотеки", "Нові підходи до організації бібліотечного простору для читача і книги", "Створення веб-сайтів публічних бібліотек" та інші.

В цілому слід зазначити, що, незважаючи на труднощі бібліотечного життя, діяльність бібліотек завдяки реалізації заходів міської програми "Розвиток бібліотечної справи в м. Києві на 2003-2006 роки" значно активізувалася в напрямку задоволення інформаційних потреб киян, чому сприяло стабільне нарощування фінансових ресурсів, що спрямовувалися на розвиток бібліотечної системи міста (рис. 3 ). Бібліотеки навчилися шукати партнерів з різних напрямів діяльності і використовувати взаємовигідне співробітництво не тільки для якісного обслуговування користувачів, але і для залучення додаткових джерел фінансування. Успіхів домагаються творчі, думаючі про майбутнє свого закладу колективи спеціалістів з ефективним управлінням. Саме такі колективи находять визнання та авторитет у мешканців міста, влади, колег, виводять бібліотеки на нові етапи розвитку.

Поряд з відчутними позитивними зрушеннями у розвитку бібліотечної справи в місті слід звернути увагу на ті проблеми, що не вдалося повністю вирішити за період реалізації заходів міської програми "Розвиток бібліотечної справи в м. Києві на 2003-2006 роки", що було обумовлено відсутністю бажаного рівня фінансового забезпечення програми.

Нагальними проблемами розвитку бібліотечної справи в місті залишаються:

• невідповідність кількості посадочних місць у публічних бібліотеках нормативним показникам (кількість посадочних місць у публічних бібліотеках становить лише 1,8 посадочного місця на 1000 киян при нормі 2 - 3 посадочних місця на 1000 чол. населення);

• недостатній розвиток мережі публічних бібліотек в окремих районах міста. Так, при нормі 1 бібліотека на 30 тис. жителів, переважна їх більшість розташована раціонально і відповідає, за невеликим винятком, нормам, що визначені Мінімальними соціальними нормативами забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні(від 30.05.97 № 510 ). Для створення відносно рівних умов для користування бібліотечними послугами для жителів Деснянського району потрібно відкрити ще 4 публічні бібліотеки. Затягнулося вирішення питання будівництва нових приміщень для центральних районних бібліотек Святошинського та Солом'янського районів. Уже котрий рік не вирішується питання надання приміщення ЦБ ім. В. Стуса Дарницького району. Район, який активно забудовується, має гостру необхідність у відкритті нових бібліотек на масивах Осокорки, Позняки 8, 9. Через невирішення питання виділення земельної ділянки не забезпечено будівництво нового приміщення для головної бібліотеки міста - Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки;

• значна потреба у капітальному ремонті бібліотек, 30 % яких знаходяться в старих непристосованих приміщеннях із зношеними комунікаціями. Найгірші справи із станом бібліотечних приміщень Дніпровського району, де потребують ремонтів 10 з 18-ти бібліотек;

• невідповідність темпів надходження нової літератури зростаючим потребам. За нормативами, розробленими ІФЛА/ЮНЕСКО (Міжнародною Федерацією Бібліотечних Асоціацій та установ), до бібліотек щорічно має надходити 10 назв газет і журналів та 250 нових книг на кожну тисячу жителів. У Києві цей показник становить 40 % від світової норми. Крім того, Міжнародними стандартами обумовлено, що фонд публічної бібліотеки повинен оновлюватись через кожні 10 років, при цьому повинно бути 10 % видань, що вийшли у світ за останні два роки, і 30 - 40 % того, що було видано за останні п'ять років;

• незадовільна структура вікового складу працівників бібліотек - основний склад бібліотекарів - люди передпенсійного або пенсійного віку.

В цілому слід зазначити, що минула Програма була першим дієвим кроком у вирішенні нагальних проблем бібліотечної справи в столиці. З урахуванням потреб бібліотечної системи та для забезпечення втілення в життя принципово нової моделі публічної бібліотеки як інформаційного центру, центру забезпечення безперервної освіти, адаптації та самореалізації людини в сучасних умовах розроблена міська програма "Розвиток бібліотечної справи в м. Києві на 2007-2010 роки" (у подальшому - Програма), що побудована на принципах програмно-цільового підходу з визначенням пріоритетних напрямків розвитку, обґрунтуванням їх ресурсного і фінансового забезпечення, соціально-економічної ефективності виконання завдань та заходів Програми.

У контексті проголошення Президентом України 2007 року - Роком книги в Україні розглядається подальший розвиток бібліотечної справи в м. Києві на середньострокову перспективу.

Головною метою Програми є спрямування дій міської влади та місцевого самоврядування на розвиток бібліотечної справи, зміцнення матеріально-технічної бази бібліотек міста, забезпечення їх матеріально-технічними ресурсами, збереження та поповнення бібліотечного фонду, впровадження в їх діяльність нових інформаційних технологій, вдосконалення системи управління бібліотечною справою, що дозволить, з одного боку, створити оптимальні умови для реалізації бібліотеками своїх соціальних функцій, а з іншого, підвищити роль бібліотек як багатоцільових осередків культури, науки, освіти, інформації та виховання особистості.

Основними пріоритетами Програми визначено:

- забезпечення соціально-економічних та правових умов для ефективної діяльності бібліотек;

- сприяння формуванню сучасної інфраструктури бібліотечної справи, впровадження в діяльність бібліотек сучасних інформаційних технологій;

- поповнення бібліотечних фондів;

- забезпечення бібліотек сучасними засобами охоронної, пожежної сигналізації, контролю мікроклімату тощо;

- забезпечення підготовки та підвищення кваліфікації бібліотечних працівників, їх правовий і соціальний захист;

- підтримка фундаментальних і прикладних наукових досліджень, пов'язаних з бібліотечною справою;

- сприяння міжнародному співробітництву в галузі бібліотечної справи;

- популяризація бібліотечної справи, реклама бібліотечних послуг, видавнича діяльність.

Виходячи з цілей і пріоритетів Програми, а також реальної ситуації у бібліотечній справі, розроблена система завдань з її реалізації, яка включає:

- нормативно-правове забезпечення;

- зміцнення та розвиток матеріально-технічної бази бібліотек;

- формування сучасної інфраструктури бібліотечної справи;

- запровадження нових бібліотечних технологій;

- формування, збереження та використання бібліотечних фондів;

- організацію бібліотечного обслуговування населення;

- забезпечення науково-видавничої діяльності;

- підготовку та підвищення фахової кваліфікації бібліотечних кадрів, їх правовий і соціальний захист;

- сприяння міжнародному співробітництву в галузі бібліотечної справи.

Нормативно-правове забезпечення. Враховуючи, що ряд положень законодавчих та нормативних актів, що регулюють розвиток бібліотечної справи, реалізується не в повній мірі, передбачається підготувати ряд пропозицій для вирішення на державному рівні таких питань:

- запровадження державного фінансування статей бюджету, спрямованих на поповнення книжкових фондів;

- розробки національних стандартів (з урахуванням міжнародного досвіду), які стосуються комплексу питань збереження та поповнення книжкових фондів;

- розширення можливостей бібліотек щодо оптимізації фінансової бази їх діяльності за рахунок збільшення переліку платних послуг, які може надавати бібліотека, у межах чинного законодавства України;

- встановлення пільг інвесторам, спонсорам та меценатам в разі надання ними допомоги у розвитку бібліотечної справи, в тому числі у видавничій діяльності.

Зміцнення та розвиток матеріально-технічної бази бібліотек. У прогнозованому періоді передбачається:

• розробити проектно-кошторисну документацію та здійснити будівництво спеціалізованого приміщення для Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки як методичного центру публічних бібліотек міста;

• розвивати мережу бібліотек, перш за все в районах новобудов: на Троєщинському, Райдужному, Оболонському та Харківському масивах, Новобіличах, Південній Борщагівці, Теремках-1;

• продовжувати роботу по реорганізації бібліотечної мережі Дарницького району;

• відкривати нестаціонарні бібліотеки з урахуванням вивчення потреб окремих категорій населення;

• проводити планові капітальні і поточні ремонти існуючих приміщень бібліотек.

Формування сучасної інфраструктури бібліотечної справи. Впровадження сучасних інформаційних технологій. В рамках визначеного завдання передбачається:

• сприяти створенню телекомунікаційної інфраструктури публічних бібліотек м. Києва з можливістю виходу в українські та міжнародні інформаційні мережі;

• забезпечити бібліотеки засобами механізації та автоматизації бібліотечних процесів, ліцензійним програмним забезпеченням, локальними мережами, периферійним та іншим обладнанням;

• підвищити якісний рівень бібліотечного обслуговування населення шляхом створення єдиного повноцінного фонду інформаційних ресурсів публічних бібліотек міста та інформаційно-пошукової системи для нього, входження в міжнародний інформаційний простір через комп'ютерну мережу Інтернет, створення Інтернет-центрів на базі публічних бібліотек;

• впровадження сучасних технологій комплектування, каталогізації, збереження і видачі документів користувачам на основі створення загальноміської інформаційної системи.

Запровадження нових бібліотечних технологій. Для підвищення рівня обслуговування читачів за рахунок автоматизації бібліотечних процесів передбачається:

• забезпечити придбання комп'ютерів, серверів, принтерів, сканерів з метою оновлення комп'ютерної техніки відповідно до сучасних вимог;

• запровадити волоконно-оптичні лінії зв'язку між приміщеннями бібліотеки та забезпечити їх безперебійну роботу;

• створити умови оперативної передачі інформації користувачам: електронної доставки документів, віртуальної довідки;

• забезпечити on-line обслуговування віддалених користувачів, розвивати мобільне (пересувне) бібліотечне обслуговування в місцях, де бібліотеки відсутні;

• впроваджувати програмне забезпечення на нові технологічні процеси та послуги;

• впровадити електронний облік користувачів та видачу їм документів (модуль "Циркуляція фонду");

• створювати нові автоматизовані місця для працівників та додаткові Інтернет-місця для користувачів;

• створити та підтримувати Web-сторінки публічних бібліотек міста, представити їх на сервері "Бібліотечний світ Києва";

• створити єдиний уніфікований інтерфейс доступу до ресурсів і електронних каталогів наукових бібліотек, а також систему цифрових бібліотек - в першу чергу на базі інформаційних ресурсів ПБ ім. Лесі Українки.

Формування, збереження та використання бібліотечних фондів. Забезпечення загальнодоступності бібліотечних фондів для пересічного мешканця столиці, виявлення внутрішніх резервів підвищення якості комплектування та організації книжкових фондів, максимальне використання внутрішніх фондових резервів та ресурсів, підвищення ефективності інформаційного забезпечення за рахунок взаємовикористання книжкових фондів бібліотек району та міста залишається головним завданням публічних бібліотек. Для виконання зазначеного завдання передбачається:

• забезпечити належне поповнення бібліотечних фондів на традиційних та електронних носіях інформації;

• формувати бібліотечні ресурси раціонально, з урахуванням актуалізації та модернізації бібліотечних фондів;

• здійснити пріоритетне комплектування бібліотечних фондів україномовними виданнями;

• впроваджувати сучасні технології комплектування, каталогізації, збереження і надання інформації;

• вирішити питання про надання Публічній бібліотеці ім. Лесі Українки та Центральній міській бібліотеці ім. Т.Г. Шевченка для дітей обов'язкового примірника творів друку видавництв, що працюють в місті Києві;

• створити бібліотеку мас-медіа, укомплектовану новими нетрадиційними носіями інформації та відповідним обладнанням;

• забезпечити пріоритетне комплектування спеціалізованих бібліотек профільною літературою.

Організація бібліотечного обслуговування населення міста. Публічна бібліотека забезпечує загальнодоступність до інформаційних ресурсів абсолютно всім громадянам, сприяє безперервній освіті, самостійному прийняттю рішень і культурному розвитку як особистості, так і громадським організаціям. У своїй роботі вона орієнтується на задоволення запитів різноманітних категорій користувачів, таких як: учнівська молодь, державні службовці, представники ділових кіл, безробітні та ін. Для вирішення цих завдань передбачається:

• проводити маркетинговий аналіз соціооточення бібліотеки, виявляти партнерів та конкурентів бібліотеки, продовжувати "соціологічні розвідки" як реальних, так і потенційних користувачів;

• посилити соціокультурну діяльність бібліотек, активізувати роботу з соціальними закладами, громадськими організаціями, творчими колективами;

• забезпечити населення інформацією про діяльність місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що сприятиме прозорості прийняття рішень органів влади та демократизації суспільства;

• розширити спектр послуг для соціально незахищених верств населення, дітей та читачів із обмеженими фізичними можливостями;

• підтримувати культурне життя столиці шляхом організації виставок, презентацій нової літератури та подій літератури і мистецтва; брати участь в літературних та мистецьких загальноміських та загальнорайонних заходах;

• забезпечити створення позитивного іміджу бібліотеки (зв'язки з громадськістю, представниками влади, мас-медіа, друкована рекламна продукція).

Забезпечення науково-видавничої діяльності. Визначені перспективні напрями наукових досліджень, що включають питання розвитку бібліотечної справи, збереження бібліотечних фондів, видання збірників, аналітичних оглядів, буклетів, бібліографічних покажчиків, інформаційних бюлетенів тощо.

Сприяння міжнародному співробітництву в галузі бібліотечної справи. Для забезпечення участі бібліотек у міжнародному співробітництві передбачається:

• проводити спільні наукові дослідження на основі розробки і реалізації міжнародних наукових програм;

• здійснювати взаємний обмін інформацією, вивчати міжнародний досвід організації бібліотечної справи;

• проводити міжнародні конференції, конгреси, симпозіуми та брати участь у міжнародних заходах з питань будівництва бібліотечних закладів;

• організовувати спільну підготовку бібліотечних працівників, розвиток видавничої діяльності.

Підготовка та підвищення фахової кваліфікації бібліотечних працівників, їх правовий і соціальний захист. З метою підвищення фахового рівня бібліотечних працівників публічних бібліотек міста необхідно:

• забезпечити навчання окремих категорій бібліотечних працівників на базі Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв;

• організувати навчання бібліотечних працівників з використанням комп'ютерних інформаційних систем, програмного забезпечення, послуг Інтернету;

• продовжити роботу клубу бібліотекарів на базі Будинку літераторів Національної Спілки письменників України;

• запровадити систему заохочення персоналу до вивчення англійської мови для вільного користування Інтернетом;

• сприяти збереженню бібліотечних кадрів, створенню їм належних умов праці, побуту, вдосконалення системи матеріального та морального стимулювання.

Основним джерелом фінансування публічних бібліотек є міський бюджет і бюджети районних держадміністрацій.

За рахунок коштів цих бюджетів здійснюватиметься фінансування програм розвитку бібліотечної справи, будівництво і реконструкція бібліотечних будівель, споруд, приміщень, розвиток комп'ютерних мереж, нестаціонарних форм обслуговування населення міста, обслуговування осіб з фізичними вадами.

Щорічно Головне управління культури і мистецтв складає бюджетний запит, в якому уточнюються видатки на виконання Програми.

Додаткове фінансування бібліотек буде здійснюватись за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб, в тому числі іноземних, за рахунок коштів, отриманих бібліотеками від господарської діяльності, надання додаткових платних послуг, розвитку фандрейзингової діяльності.

Проводитиметься робота з благодійними фондами, представниками громадських організацій щодо залучення додаткових коштів на розвиток бібліотечної справи.

На фінансування розвитку бібліотечної справи передбачається щорічно збільшувати на 7 - 8 % виділення з міського бюджету коштів по відношенню до початку реалізації завдань та заходів Програми.

Механізм реалізації Програми передбачає розробку організаційно-фінансових схем забезпечення системи заходів і проектів розвитку бібліотечної справи у м. Києві відповідно до змісту Програми.

Відповідальність за виконання завдань Програми несе Головне управління культури і мистецтв та районні в місті Києві державні адміністрації, ЦБС районів, міські публічні бібліотеки.

Механізм управління включає:

• організацію моніторингу виконання Програми з аналізом отриманих результатів на кожному етапі роботи (щорічно), позитивних та негативних наслідків реалізації програмних завдань та обґрунтуванням пропозицій щодо оперативного коригування програмних завдань та заходів;

• погодження перспективних та поточних завдань, включення конкретних заходів, передбачених Програмою (або їх складових частин - у залежності від реальних ресурсних можливостей), до складу річних програм соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва та бюджету міста з метою їх поступової реалізації в перспективі, організацію їх виконання;

• сприяння організації фінансового забезпечення Програми;

• створення системи інформаційного забезпечення реалізації Програми;

• організацію взаємодії бібліотек з підприємствами, установами та організаціями, розташованими у місті, а також з центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;

• налагодження зовнішньоекономічних зв'язків, сприяння залученню іноземних інвестицій та благодійних внесків у розвиток бібліотечної справи.

Зміни до Програми вносяться в разі потреби та можуть передбачати: включення до затвердженої Програми додаткових заходів і завдань; уточнення показників, обсягів і джерел фінансування, переліку виконавців, строків виконання програми та окремих заходів і завдань; виключення із затвердженої Програми окремих заходів і завдань, щодо яких визнано недоцільним подальше продовження робіт. Для оцінки повноти і якості виконання програмних завдань щорічно здійснюватиметься моніторинг виконання Програми (форма звітності наведена у додатку В).

Головне управління культури і мистецтв може організовувати проведення відкритих конкурсів для вибору виконавців з метою найбільш ефективного розміщення замовлень для виконання робіт по кожному заходу.

Оцінка виконання завдань та заходів Програми являє собою не якесь одне дослідження, а процес, що відбувається на всіх етапах циклу розробки, може здійснюватися третіми сторонами на замовлення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Результативні показники відображають:

- конкретні цілі;

- рівень, досягнутий у наданні сприяння щодо втілення заходів, результатів та впливу Програми;

- хід виконання плану фінансування.

Головним соціальним ефектом Програми буде покращення умов діяльності публічних бібліотек м. Києва, будівництво нових бібліотек на заміну існуючих та, відповідно, підвищення якості бібліотечних послуг та збільшення чисельності користувачів. Планується здійснити будівництво нового спеціалізованого приміщення для Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки. Буде забезпечено переоснащення пожежно-охоронної сигналізації приміщень Міської спеціалізованої молодіжної бібліотеки "Молода гвардія" та більше 80 бібліотек центральних бібліотечних систем.

Бібліотечний фонд публічних бібліотек міста досягне 5065,0 тис. од. збереження, тобто з урахуванням вибуття збільшиться майже на 14,9 тис. примірників.

За 2007-2010 роки до публічних бібліотек міста надійде 1,0 млн. примірників, з них близько 60 % українською мовою (рис. 5 ).

У бібліотеках міста для обслуговування користувачів на кінець прогнозованого періоду у 1,6 разів (у порівнянні з 2006 роком) зросте кількість комп'ютерів, у 2,2 рази - кількість копіювально-множильної техніки, у 2,1 рази - кількість сканерів, у 2,6 разів - кількість Інтернет-місць для користувачів.

Кількість користувачів за ЄРК сягне 439,6 тис. чол., що перевищить рівень 2006 року на 0,9 тис. чол.

Чисельність обслужених становитиме близько 585 тис. чол. (зросте на 4,6 % у порівнянні з 2006 роком). Збільшиться відвідуваність киянами публічних бібліотек і, таким чином, залучення їх до національних і світових культурних надбань, що сприятиме формуванню національної свідомості, зростанню духовності людей.

Реалізація Програми підвищить роль бібліотек у додатковій і неформальній освіті, вихованні молоді, проведенні дозвілля. Бібліотеки зможуть розширити свої функції, стати "відкритими" багатоцільовими осередками культури, науки, освіти та виховання відповідно до світової тенденції розвитку бібліотечної справи.

Цьому сприятиме збільшення кількості працюючих у бібліотеках, підвищення кваліфікації та обмін досвідом між бібліотеками та бібліотечними працівниками, в тому числі за межами Києва, забезпечення перепідготовки працівників бібліотек міста в Центрі безперервної освіти.

Поліпшиться науково-видавнича діяльність бібліотек, свідченням чого буде (2007-2010 роки) видання близько 60 збірників роботи конференцій та результатів аналітичного вивчення діяльності бібліотек, майже 670 інформаційно-бібліографічних та науково-методичних видань, близько 470 видів рекламної продукції (буклетів, путівників, проспектів тощо).

Розвиток ЦБС міста представлено в додатках А та Б.

Практичне значення Програми полягає у тому, що її виконання поліпшить матеріально-технічну базу, збільшить відвідуваність бібліотечних закладів, сприятиме залученню до бібліотек нових користувачів, поліпшить якість бібліотечних послуг киянам.

Програма є відкритою, що передбачає внесення до неї змін та доповнень, виходячи з реалій розвитку економіки міста, районів, наявності фінансових та інших залучених видів ресурсів. Реалізація розробленої програми повинна розглядатися як фундамент сталого динамічного розвитку публічних бібліотек міста на більш довгостроковий період.

6. Заходи щодо розвитку бібліотечної справи в м. Києві на 2007-2010 роки