Про міську комплексну програму "Столична культура і мистецтво на 2003-2005 роки

КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА

III сесія XXIV скликання

РІШЕННЯ

N 150/310 від 28 листопада 2002 року

Про міську комплексну програму

"Столична культура і мистецтво

на 2003-2005 роки

Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) та враховуючи Указ Президента України "Про оголошення 2003 року Роком культури в Україні" від 19.02.2002 N 153/2002 ( 153/2002 ) та з метою реалізації державної політики в галузі культури і мистецтв у м. Києві Київська міська рада

В И Р І Ш И Л А:

1. Затвердити міську комплексну програму "Столична культура і мистецтво на 2003-2005 роки" згідно з додатком.

2. Визначити Головне управління культури і мистецтв Київської міської державної адміністрації відповідальним за реалізацію міської комплексної програми "Столична культура і мистецтво на 2003-2005 роки".

3. З метою реалізації міської комплексної програми "Столична культура і мистецтво на 2003-2005 роки" Головному фінансовому управлінню Київської міської державної адміністрації забезпечувати реалізацію заходів, передбачених міською комплексною програмою "Столична культура і мистецтво на 2003-2005 роки" в межах асигнувань, які щороку передбачатимуться в бюджеті міста за відповідними напрямками.

4. Виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації) щорічно подавати Київраді звіт про хід виконання міської комплексної програми "Столична культура і мистецтво на 2003-2005 роки".

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань гуманітарної політики та постійну комісію Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

Київський міський голова О.Омельченко

Додаток

до рішення Київради

від 28.11.2002 N 150/310

ВИКОНАВЧИЙ ОРГАН КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

(КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ)

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

МІСЬКА КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА

"СТОЛИЧНА КУЛЬТУРА І МИСТЕЦТВО. 2003-2005 РОКИ"

ЗМІСТ

Паспорт міської комплексної програми "Столична культура і

мистецтво 2003-2005 роки"

Преамбула

1. Оцінка тенденцій розвитку столичної культури і мистецтва.

Головні проблеми та міжнародний досвід їх вирішення

2. Головна мета, основні завдання та пріоритети реалізації

Програми

3. Ресурсне забезпечення Програми

4. Механізм організації управління і контролю за ходом реалізації

Програми

5. Соціально-економічна ефективність реалізації Програми

6. Заходи щодо забезпечення розвитку столичної культури в м.Києві

на 2003-2005 роки

Додаток А. Динаміка основних показників розвитку закладів культури

і мистецтву м.Києві

Додаток Б. Орієнтовні (прогнозні) обсяги фінансування реалізації

завдань та заходів Програми

Додаток В. Перелік об'єктів Головного управління культури і

мистецтв, на яких будуть здійснюватись проектні роботи,

нове будівництво та реконструкція

Додаток Г. Проведення капітального ремонту

(ремонтно-реставраційних робіт)

Додаток Д. Перелік основних культурно-мистецьких заходів, що

проводить Головне управління культури і мистецтв у

м.Києві

Додаток Е. Перелік об'єктів, запропонованих депутатами Київради

під час розгляду та затвердження міської комплексної

програми "Столична культура і мистецтво. 2003-2005

роки", на яких необхідно виконати проектні та ремонтні

роботи, нове будівництво та реконструкцію

ПАСПОРТ

МІСЬКОЇ КОМПЛЕКСНОЇ ПРОГРАМИ

"СТОЛИЧНА КУЛЬТУРА І МИСТЕЦТВО. 2003-2005 РОКИ"

------------------------------------------------------------------

| N |Основні | Зміст |

| |параметри | |

|---+-------------+----------------------------------------------|

| 1 |Підстави |Указ Президента України від 19 лютого 2002|

| |для |року N 153/2002 ( 153/2002 ) "Про оголошення|

| |розробки |2003 року Роком культури в Україні", постанова|

| |Програми |Кабінету Міністрів України від 17.09.2002 N|

| | |1394 ( 1394-2002-п ) "Про виконання завдань,|

| | |що випливають з послань Президента України до|

| | |Верховної Ради України "Європейський вибір.|

| | |Концептуальні засади стратегії економічного і|

| | |соціального розвитку України на 2002-2011|

| | |роки" та "Про внутрішнє і зовнішнє становище|

| | |України у 2001 році" (п.1.1.7), розпорядження|

| | |Кабінету Міністрів України від 09.09.2002 N|

| | |518-р ( 518-2002-р ) "Про затвердження|

| | |заходів, спрямованих на реалізацію у 2003 році|

| | |Основних напрямів соціальної політики на|

| | |період до 2004 року" (P.V. п.17) та відповідні|

| | |доручення Київського міського голови. |

|---+-------------+----------------------------------------------|

| 2 |Особливість |- побудована на засадах спадкоємності всього|

| |Програми | найкращого, що було в попередніх (галузевих)|

| | | програмах розвитку культури: "Музейна|

| | | безпека", "Автоматизація|

| | | інформаційно-бібліотечної системи публічних|

| | | бібліотек м. Києва", "Розвиток музейної|

| | | справи в м. Києві на 2001-2005 роки",|

| | | "Поліпшення кінообслуговування населення м.|

| | | Києва на 2001-2005 роки" ( ra1410017-01 ),|

| | | "Розвиток бібліотечної справи в м. Києві на|

| | | 2002-2006 роки" та інших; |

| | |- є відкритою, що передбачає внесення до неї|

| | | змін та доповнень, виходячи з реалій|

| | | розвитку економіки міста, наявності|

| | | фінансових та інших ресурсів; |

| | |- є основою для розробки районних програм|

| | | розвитку культури і мистецтва; |

| | |- розглядається як підгрунтя для розробки|

| | | довгострокової стратегії розвитку культури,|

| | | формування нової культурної політики. |

|---+-------------+----------------------------------------------|

| 3 |Мета |Метою Програми є спрямування дій міських|

| |Програми |органів державної виконавчої влади та|

| | |місцевого самоврядування, громадських|

| | |об'єднань та підприємств міста на збереження|

| | |національно-культурної спадщини, зміцнення і|

| | |примноження культурного потенціалу міста,|

| | |всебічне задоволення культурних потреб|

| | |населення, відродження духовних традицій. |

|---+-------------+----------------------------------------------|

| 4 |Основні |- забезпечення соціально-економічних та|

| |завдання | правових умов для проведення ефективної|

| |Програми | культурної політики; |

| | |- збереження культурної спадщини та|

| | | забезпечення доступу населення до культурних|

| | | надбань; |

| | |- створення системи розвитку та підтримки|

| | | професійного і самодіяльного мистецтва; |

| | |- реалізація творчих мистецьких проектів та|

| | | задумів; |

| | |- підтримка талановитої молоді, розвиток|

| | | естетичного виховання; |

| | |- зміцнення матеріально-технічної бази|

| | | закладів культури; |

| | |- формування сучасної інфраструктури та|

| | | впровадження в діяльність закладів культури|

| | | сучасних інформаційних технологій; |

| | |- забезпечення підготовки та підвищення|

| | | кваліфікації кадрів, їх правовий і|

| | | соціальний захист; |

| | |- сприяння міжнародному співробітництву в|

| | | галузі культури. |

|---+-------------+----------------------------------------------|

| 5 |Строки |2003-2005 роки. 2003 стартовий рік, який|

| |реалізації |визначено на державному рівні Роком культури,|

| |Програми |має стати роком нових концептуальних підходів|

| | |у вирішенні актуальних питань галузі. |

|---+-------------+----------------------------------------------|

| 6 |Виконавці |Головне управління культури і мистецтв|

| |Програми |Київської міської державної адміністрації,|

| | |заклади та установи культури і мистецтв, інші|

| | |зацікавлені організації, установи та|

| | |підприємства міста. |

|---+-------------+----------------------------------------------|

| 7 |Джерела |Міський та районні бюджети, Державний бюджет|

| |фінансування |України (фінансування об'єктів, що мають|

| | |загальнодержавне значення), надходження від|

| | |основної діяльності закладів культури і|

| | |мистецтв міського підпорядкування, залучені|

| | |кошти підприємств, організацій та фізичних|

| | |осіб. |

|---+-------------+----------------------------------------------|

| 8 |Обсяги | |2003 |2004 |2005 |

| |коштів, |--------------------------+------+------+-----|

| |необхідні для|заклади культури міського |122,8 |126,7 |129,2|

| |Програми |--------------------------+------+------+-----|

| | |заклади культури районного| 74,4 | 76,6 | 78,1|

| | |--------------------------+------+------+-----|

| | |нове будівництво, млн.грн.| 26,9 | 70,8 |113,7|

|---+-------------+----------------------------------------------|

| 9 |Очікувані |Головним соціальним ефектом Програми буде: |

| |результати |- формування комфортного і гармонійного|

| |реалізації | культурного середовища міста, підтримка|

| |Програми | спадкоємності кращих міських традицій,|

| | | введення в культурний обіг високих зразків|

| | | світової класичної культури, збереження і|

| | | творчий розвиток загальнолюдських,|

| | | національних і регіональних цінностей|

| | | культурної спадщини; |

| | |- оптимізація витрат на культурні потреби|

| | | міста, залучення додаткових внутрішніх і|

| | | зовнішніх ресурсів, підвищення соціальної|

| | | ефективності і зростання економічної віддачі|

| | | від інвестицій у соціально-культурну сферу|

| | | міста; |

| | |- збереження і нарощування освітнього,|

| | | інтелектуального і творчого потенціалу|

| | | працівників сфери культури і населення міста|

| | | в цілому; зростання інноваційної активності|

| | | міського населення, гармонізація|

| | | духовно-етичної атмосфери; |

| | |- підвищення міжнародного іміджу Києва -|

| | | столиці незалежної демократичної України. |

|---+-------------+----------------------------------------------|

| |показників | |дії | |

| | | |- 2002 р| |

|---+-------------+--------------------------+--------+----------|

| | |філіалами), од. | 25 | 25 |

| | |--------------------------+--------+----------|

| | |тис.од. | 937,1| 955,2 |

| | |--------------------------+--------+----------|

| | |тис. осіб | 1617,7| 1653,5 |

| | |--------------------------+--------+----------|

| | |100 чоловік, відвідувань | 61,8| 62,7 |

| | |--------------------------+--------+----------|

| | |виставок, од. | 207 | 222 |

| | |--------------------------+--------+----------|

| | |бібліотек, од. | 139 | 143 |

| | |--------------------------+--------+----------|

| | |млн.прим. | 5,38| 5,54 |

| | |--------------------------+--------+----------|

| | |тис.од. | 258,4| 368,1 |

| | |--------------------------+--------+----------|

| | |у т.ч. українською мовою | 119,3| 176,8 |

| | |--------------------------+--------+----------|

| | |тис.чол. | 441,6| 462,6 |

| | |--------------------------+--------+----------|

| | |Кількість театрів, од. | 21 | 22 |

| | |--------------------------+--------+----------|

| | |у них місць, тис. місць | 3,2| 3,6 |

| | |--------------------------+--------+----------|

| | |тис.чол. | 413,7| 486,0 |

| | |--------------------------+--------+----------|

| | |населення, відвідувань | 15,8| 21,2 |

| | |--------------------------+--------+----------|

| | |шкіл мистецтв, од. | 57 | 57 |

| | |--------------------------+--------+----------|

| | |тис.учнів | 17,4| 18,5 |

| | |--------------------------+--------+----------|

| | |мистецьких кадрів, од. | 3 | 4 |

| | |--------------------------+--------+----------|

| | |тис. студентів | 1,0| 1,4 |

| | |--------------------------+--------+----------|

| | |кінотеатрів, од. | 36 | 36 |

| | |--------------------------+--------+----------|

| | |місць, всього, тис.місць | 18,0| 18,1 |

| | |--------------------------+--------+----------|

| | |тис.чол. | 700,0| 850,0 |

| | |--------------------------+--------+----------|

| | |відвідувань | 26,8| 32,2 |

| | |--------------------------+--------+----------|

| | |і відпочинку, од. | 6 | 6 |

| | |--------------------------+--------+----------|

| | |тис.чол. | 3377,6| 5417,7 |

|---+-------------+----------------------------------------------|

|11 |Порядок |Внесення змін та доповнень до Програми|

| |коригування |проводиться Головним управлінням культури і|

| |Програми |мистецтв Київської міської державної|

| | |адміністрації щорічно після затвердження|

| | |Програми соціально-економічного та культурного|

| | |розвитку м.Києва і міського бюджету на|

| | |наступний рік. |

|---+-------------+----------------------------------------------|

|12 |Моніторинг |Здійснює Головне управління культури і|

| |виконання |мистецтв Київської міської державної|

| |Програми |адміністрації. Інформація про хід виконання|

| | |Програми і використання бюджетних коштів|

| | |надаються в установленому порядку. |

------------------------------------------------------------------

ПРЕАМБУЛА

Останніми роками світ невблаганно переосмислює роль культури у своєму житті. Культура все більше визнається ключовим елементом та показником суспільного розвитку.

Ще в середині 90-х років ЮНЕСКО та Всесвітня комісія з питань культури та розвитку ООН, визначаючи термін "культура" у сучасному світі, дала таку дефініцію: "Культура є цілим комплексом відмінних духовних, матеріальних, інтелектуальних та емоційних ознак, що характеризують певне суспільство чи окрему соціальну групу. Вона охоплює не лише мистецтво та літературу, а й спосіб життя, фундаментальні права людини, системи цінностей, традиції та вірування".

Тим часом, в Україні національна культура утримується на залишковому принципі фінансування і залишковому існуванні, відтиснута на другий план економічними проблемами, політичними трансформаціями та суспільною апатією. Поза сумнівами, потрібен якісно інший рівень у взаєминах держави та культури, починаючи з фінансування культури і закінчуючи статусом людини, яка займається культурною діяльністю в суспільстві.

Але потрібне бачення того, як цього досягти, бачення стратегії руху вперед. А саме такої комплексної стратегії країні бракує. Саме тому дуже важливим і своєчасним видається ініційований Президентом України новий системний підхід у галузі культурної політики в Україні, який знайшов відображення в Указі Президента України від 19 лютого 2002 року N 153/2002 ( 153/2002 ) "Про оголошення 2003 року Роком культури в Україні". Цим указом зобов'язано Кабінет Міністрів України, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації розробити та затвердити державну та регіональні програми розвитку культури.

Міська комплексна програма "Столична культура і мистецтво. 2003-2005 роки" (далі Програма) направлена на створення правової, організаційної та економічної основ для розвитку культури і мистецтва в місті. Особливість програми полягає в тому, що вона побудована на засадах спадкоємності всього того найкращого, що було в попередніх (галузевих) програмах розвитку культури: "Музейна безпека", "Автоматизація інформаційно-бібліотечної системи публічних бібліотек м.Києва", "Розвиток музейної справи в м.Києві на 2001-2005 роки", "Поліпшення кінообслуговування населення м. Києва на 2001-2005 роки" ( ra1410017-01 ), "Розвиток бібліотечної справи в м. Києві на 2002-2006 роки" та інших. Ще однією особливістю є те, що Програма є відкритою, передбачає внесення до неї змін та доповнень, виходячи з реалій розвитку економіки міста, наявності фінансових та інших видів ресурсів. Крім того, вона розглядається як підгрунтя для розробки довгострокової стратегії розвитку культури, формування нової культурної політики.

Архітектоніка побудови Програми представлена на схемі:

------------------------------------------------------------------

| ------------------------------------ |

| |Системний аналіз розвитку в цілому| |

| ------------| та в розрізі окремих областей |---------- |

| | ------------------------------------ | |

| | Програмні області | |

|--------------------------------------------------------------- |

|| Музеї, галереї|Міські районні бібліотеки,|Театри, концертні | |

|| | державний архів |організації, клуби| |

||-------------------------------------------------------------| |

||Дитячі |Кінотеатри |Парки культури|Культурно-мистецькі | |

||навчальні | |та відпочинку |проекти, державні та| |

||заклади | | |міські свята, | |

||естетичного | | |фестивалі, виставки,| |

||виховання | | |концерти тощо | |

|--------------------------+------------------------------------ |

| | | | ------------- | |

| |------------- ------------ -------------| | |

| || Стан |--------->| Проблеми |------->| Світовий || | |

| || розвитку | | | | досвід |- | |

| |------------- ------------ ------------- | |

| | -------------------------------------------- | |

| | -------------------------------------------- | |

| -------->| Система заходів щодо реалізації |<------- |

| | програми | |

| -------------------------------------------- |

| ----------------------------------------------------- |

| | Ресурсне забезпечення програми | |

| |---------------------------------------------------| |

| ----------------------------------------------------- |

| -------------------------------------------- |

| | Механізм організації управління і | |

| | контролю за ходом реалізації програми | |

| -------------------------------------------- |

| --------------------- |

| | Соціально- | |

| | економічна | |

| | ефективність | |

| |реалізації програми| |

| --------------------- |

------------------------------------------------------------------

1. ОЦІНКА ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ

СТОЛИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВА.

ГОЛОВНІ ПРОБЛЕМИ ТА МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ЇХ ВИРІШЕННЯ

Київ - центр культури і духовності України - упродовж своєї багатовікової історії нагромадив величезні мистецькі здобутки та культурний потенціал.

Серед позитивних тенденцій останніх років слід відзначити збереження й активне пропагування національної культурної спадщини, впровадження новітніх інформаційних технологій та формування сучасної інфраструктури, підтримку високопрофесійної мистецької творчості і розширення системи естетичного виховання молоді, організацію змістовного культурного дозвілля киян і гостей міста, зміцнення матеріально-технічної бази закладів культури, проведення культурно-мистецьких акцій і заходів, у тому числі міжнародних, що сприяє духовності та підвищенню міжнародного іміджу Києва.

У складних економічних умовах у столиці було не лише збережено, а й розширено та удосконалено мережу установ культури, мистецьких навчальних закладів міського підпорядкування. У 2002 році вона представлена 21 театром, 36 постійно діючими кінотеатрами на 18,0 тис. місць, 8 концертними організаціями, 25 музеями, 57 дитячими школами естетичного виховання, 6 парками культури і відпочинку, 139 масовими бібліотеками та іншими установами.

Динаміка основних показників

розвитку закладів культури в м. Києві

(системи Головного управління культури і мистецтв)

------------------------------------------------------------------

| Показники | 1997 | 2000 | 2001 | 2002 |

|-----------------------------------+------+-------+------+------|

|Кількість музеїв (включаючи | 24 | 25 | 25 | 25 |

|-----------------------------------+------+-------+------+------|

|Музейний фонд, всього, тис.од. |887,3 | 918,1 |930,1 |937,1 |

|-----------------------------------+------+-------+------+------|

|Кількість відвідувачів, тис. осіб |1463,2|1508,4 |1597,7|1617,7|

|-----------------------------------+------+-------+------+------|

|Відвідуваність музеїв на 100 | 55,5 | 57,3 | 61,2 | 61,8 |

|-----------------------------------+------+-------+------+------|

|Кількість проведених виставок, од. | 160 | 158 | 197 | 207 |

|-----------------------------------+------+-------+------+------|

|Кількість предметів музейних | 49,0 | 56,2 | 61,6 | 67,6 |

|-----------------------------------+------+-------+------+------|

|Кількість публічних бібліотек, од. | 136 | 136 | 138 | 139 |

|-----------------------------------+------+-------+------+------|

|Книжковий фонд бібліотек, млн.прим.| 5,6 | 5,4 | 5,3 | 5,4 |

|-----------------------------------+------+-------+------+------|

|Кількість читачів по ЄРК, тис.чол. |409,5 | 423,0 |438,3 |441,6 |

|-----------------------------------+------+-------+------+------|

|Читаність книжкового фонду, прим, | 19,5 | 19,8 | 19,9 | 19,0 |

|-----------------------------------+------+-------+------+------|

|Обертаність книжкового фонду | 1,9 | 2,1 | 2,1 | 2,0 |

|-----------------------------------+------+-------+------+------|

|Кількість галерей міського | 2 | 2 | 2 | 2 |

|-----------------------------------+------+-------+------+------|

|Кількість театрів, од. | 21 | 22 | 22 | 21 |

|-----------------------------------+------+-------+------+------|

|в них місць, тис. місць | 3,1 | 3,4 | 3,2 | 3,2 |

|-----------------------------------+------+-------+------+------|

|Кількість глядачів, тис.чол. |420,8 | 429,0 |409,4 |413,7 |

|-----------------------------------+------+-------+------+------|

|Відвідуваність театральних вистав | 15,8 | 16,3 | 15,7 | 15,8 |

|-----------------------------------+------+-------+------+------|

|Кількість прем'єр, од. | 46 | 54 | 49 | 41 |

|-----------------------------------+------+-------+------+------|

|Кількість концертних організацій, | 7 | 7 | 8 | 8 |

|од. | | | | |

|-----------------------------------+------+-------+------+------|

|Кількість клубних установ міського | 4 | 4 | 5 | 6 |

|-----------------------------------+------+-------+------+------|

|в них місць, тис. місць | 0,60 | 0,60 | 0,75 | 0,75 |

|-----------------------------------+------+-------+------+------|

|Кількість дитячих музичних, | 58 | 57 | 57 | 57 |

|-----------------------------------+------+-------+------+------|

|Кількість учнів у школах |18,38 | 16,77 |17,23 |17,43 |

|-----------------------------------+------+-------+------+------|

|Кількість вищих навчальних закладів| 2 | 2 | 2 | 3 |

|од. | | | | |

|-----------------------------------+------+-------+------+------|

|Кількість студентів у вищих | 0,8 | 0,8 | 0,9 | 1,0 |

|-----------------------------------+------+-------+------+------|

|Кількість постійно діючих | 38 | 36 | 36 | 36 |

|-----------------------------------+------+-------+------+------|

|в тому числі дитячих, од. | 9 | 9 | 9 | 9 |

|-----------------------------------+------+-------+------+------|

|Кількість глядацьких місць, всього,| 14,3 | 13,9 | 14,3 | 18,0 |

|-----------------------------------+------+-------+------+------|

|в тому числі в дитячих, тис. місць | 1,7 | 1,6 | 1,6 | 1,6 |

|-----------------------------------+------+-------+------+------|

|Кількість відвідувачів, тис.чол. |489,1 | 564,3 |679,9 |700,0 |

|-----------------------------------+------+-------+------+------|

|в тому числі в дитячих, тис.чол. |143,6 | 153,6 |158,4 |160,0 |

|-----------------------------------+------+-------+------+------|

|Кількість проведених кінопоказів, | 18,4 | 20,3 | 19,5 | 20,0 |

|-----------------------------------+------+-------+------+------|

|в тому числі в дитячих, од. | 4,0 | 5,0 | 5,2 | 5,3 |

|-----------------------------------+------+-------+------+------|

|Кількість кінопрем'єр, од. | 37 | 64 | 98 | 104 |

|-----------------------------------+------+-------+------+------|

|Відвідуваність кіносеансів на 100 | 18,6 | 21,4 | 26,1 | 26,8 |

|-----------------------------------+------+-------+------+------|

|Кількість парків культури і | 5 | 5 | 5 | 6 |

|-----------------------------------+------+-------+------+------|

|Кількість відвідувачів, тис.чол. | |1249,5 |1333,7|3377,6|

|-----------------------------------+------+-------+------+------|

|Кількість проведених культурних | 990 | 780 | 1061 | 1048 |

------------------------------------------------------------------

У 1999 році мережа музейних закладів збільшилась після відкриття Музею культурної спадщини (на правах відділу Музею історії міста Києва), а в 2000 р. згідно з Указом Президента України від 02.12.99 N 1521 ( 1521/99 ) на базі музею І.М.Гончара створено Український центр народної культури "Музей Івана Гончара", в 2002 році відкрито Музей М.Старицького.

Значна увага приділялась оновленню існуючих і створенню нових музейних експозицій. До Дня Києва, у 1998 році, відкрито оновлену експозицію Київського музею західного та східного мистецтва, перейменованого у Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, у травні 1999 року відкрито Київський музей О.С.Пушкіна, у 2000 році - оновлену експозицію Державного музею книги і друкарства України, здійснювалась реекспозиція в Київському літературно-меморіальному музеї-квартирі П.Г.Тичини та Національному музеї Тараса Шевченка, Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику та інших.

Музейний фонд музеїв міського підпорядкування становить більше 930 тис. одиниць збереження. За 1999-2001 роки музеями Києва проведено понад 200 тис. екскурсій, організовано 380 виставок, забезпечено проведення загальноміських заходів до ювілейних і знаменних дат.

У музейних закладах (за винятком національних) системи Головного управління культури і мистецтв середня вартість вхідних квитків становить: для дітей - 0,75 грн., для дорослих - 2 грн. Вартість екскурсійного обслуговування, у середньому, становить: для дітей - 5 грн., для дорослих - 8 грн.

Мережа бібліотек міста у 2001 році збільшилась на дві одиниці після відкриття бібліотеки N 157 для дітей на масиві Позняки та прийняття до структури Централізованої бібліотечної системи відділу культури Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації бібліотеки профспілкового комітету Дарницького вагоноремонтного заводу (бібліотека N 158).

Книжковий фонд публічних бібліотек міста станом на 01.01.2001 нараховував 5,3 млн. примірників.

Книжкові фонди всіх бібліотек поповнюються за кошти міського бюджету. Публічна бібліотека імені Лесі Українки для дорослих та Центральна міська бібліотека імені Т.Г.Шевченка для дітей централізовано комплектують новою літературою всі публічні бібліотеки міста. Так, якщо в 2000 році на літературу з міського бюджету було виділено 565,9 тис.грн., то в 2001 році - 1,05 млн.грн. Ці ж бібліотеки здійснюють наукове та електронне опрацювання всіх нових видань, ведуть генеральний каталог нових надходжень, що дозволяє легко знайти потрібну книгу читачеві. З 1998 року електронний каталог Публічної бібліотеки імені Лесі Українки працює в комп'ютерній мережі Інтернет. До нього цілодобово відкрито доступ користувачам. Розпочато автоматизацію у централізованій бібліотечній системі Оболонського та Голосіївського районів щодо створення локальних комп'ютерних мереж і підключення центральних районних бібліотек до Інтернету.

З кожним роком роль публічних бібліотек зростає. Біля 600 тисяч постійних читачів, майже 4 млн. відвідувань на рік свідчать про їх необхідність для всіх мешканців столиці. Щоденно бібліотеки відвідують 15 тисяч читачів. За рік видається для користування понад 11 млн. документів.

Музичні, драматичні, лялькові театри, пантоміми і вуличні - лише побіжний перелік жанрових ознак театральних колективів Києва. Театри, сприяючи збереженню кращих мистецьких традицій міста, дають поштовх для втілення найсміливіших оригінальних ініціатив, особливо притаманних творчій молоді. Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 10.10.2001 N 2146 було створено новий заклад культури "Київський театр "Вільна сцена", який став правонаступником державного театрально-видовищного комунального підприємства "Театральний осередок "Бенефіс" та закладу культури "Київський театр історичного портрета". Мережа концертних закладів поповнились "Київським муніципальним камерним хором "Хрещатик" (1999 рік).

Продовжується практика надання соціально-творчих замовлень на постановку нових вистав, у 2001 році було надано 14 соціально-творчих замовлень на постановку нових вистав та 2 замовлення на створення концертних програм. Першочергова підтримка надавалася репертуару для дитячої аудиторії, молодій драматургії та режисурі, постановці української драматургії.

Впродовж останніх років у місті започатковано та продовжено проведення численних нових мистецьких заходів: фестивалів, конкурсів, літературно-мистецьких свят, виставок, концертних програм, зокрема, Театральний конкурс "Київська пектораль", Хоровий фестиваль "Золотоверхий Київ", Фестиваль сучасної української пісні "Пісенний вернісаж", Міжнародний конкурс молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця, Міжнародні фестивалі "Музичні прем'єри сезону" та "Музичні літні вечори", Міжнародний театральний фестиваль міст-побратимів "Київ травневий", Весняний та Осінній вернисажі тощо.

На виконання Указів Президента України від 29.12.98 N 1386 ( 1386/98 ) та 23.10.99 N 1387 ( 1387/99 ) "Про Всеукраїнський огляд народної творчості", головною метою яких було привернути увагу органів виконавчої влади до проблем народної творчості в Україні, протягом 1999-2002 років у місті Києві відбулися районні, міські огляди-конкурси, у яких брали участь понад 1000 самодіяльних колективів загальною кількістю більше 8 тис. чоловік. Створено Київський міський центр народної творчості та культурологічних досліджень.

У 2000 році вперше було підписано Угоду про співпрацю між Київською міською державною адміністрацією та Координаційною Радою Національних творчих спілок України на 2001-2003 роки з метою створення всебічних умов для діяльності творчих спілок, соціальної підтримки їх членів, забезпечення проведення в Києві новітніх мистецьких акцій, зокрема міжнародних. На підставі цієї угоди розпорядженням Київської міської державної адміністрації (від 11.03.2001 N 410) засновано Мистецьку премію "Київ" (у шести номінаціях), перші лауреати якої отримали нагороди в травні 2001 року під час святкування Дня Києва.

Близько 18 тис. дітей та підлітків (7% від кількості учнів 1-9 класів загальноосвітніх шкіл міста) отримують початкову мистецьку освіту у 57 навчальних закладах: це 33 дитячі музичні школи, 9 дитячих шкіл мистецтв, 10 дитячих художніх шкіл, 2 студії (українського танцю "Барвіночок" та театральна), хореографічна школа, вечірня музична школа, Київська дитяча Академія мистецтв. Плата за навчання дітей в школах становить, у середньому, 35 грн. на місяць.

В структурі Головного управління культури і мистецтв - три вищих навчальних заклади з підготовки молодших спеціалістів, бакалаврів: музичне училище ім. Р.М.Глієра, коледж естрадного та циркового мистецтв, хореографічне училище "Київська муніципальна українська академія танцю", яке створено відповідно до розпорядження КМДА від 09.10.2001 N 2138. У вищих мистецьких закладах навчається понад 1000 студентів, щороку вони випускають близько 200 молодих фахівців.

В останні роки здано в експлуатацію нове сучасне приміщення дитячої школи мистецтв N 7 у Деснянському районі та створено на її базі новий навчально-мистецький комплекс "Натхнення", у якому поєдналася діяльність школи мистецтв та хореографічного училища "Київська муніципальна українська академія танцю". Завершено будівництво нового приміщення дитячої музичної школи N 19 у Святошинському районі на вул. Ф.Пушиної, що з 2001 року реорганізована у дитячу школу мистецтв N 8; проведено капітальний ремонт музичної школи N 4 ім. Д.Шостаковича у Печерському районі. У 2002 році здійснено капітальний ремонт коледжу естрадного та циркового мистецтв.

З 1997 року у столиці щорічно призначаються міські, а з 1999 року - ще й довічні стипендії киянам - діячам культури і мистецтв, котрі зробили вагомий внесок у розвиток культури. З 1998 року започатковані стипендії Міського голови талановитим дітям - учням шкіл естетичного виховання, а з 2000 року - студентам мистецьких навчальних закладів.

У 1999-2001 роках модернізовано сучасним кінотехнологічним та звукотехнічним обладнанням 7 кінотеатрів ("Дружба", "Орбіта", "Кінопанорама", "Жовтень", "Україна", "Київська Русь", "Київ"). Це дозволило в середньому вдвічі збільшити відвідуваність та прибутки від основної діяльності кіновидовищних закладів.

Модернізація кінотеатрів відбулася за рахунок бюджетних асигнувань ("Жовтень", "Київ"), які з 1998 року визначаються у бюджеті міста окремим рядком, та завдяки залученню позабюджетних коштів ("Дружба", "Кінопанорама", "Україна", "Київська Русь").

Здійснено ремонти приміщень кінотеатрів "Ленінград", "Жовтень", "Київ", "Єреван", "Алмаз", "Пролісок", "Старт", "Салют". Здано в експлуатацію кінотеатр європейського стандарту "Україна". Триває капітальний ремонт та реконструкція кінотеатру "Лейпциг".

Завдяки трансфертам з міського бюджету вдається утримувати без скорочення мережу дитячих спеціалізованих кінотеатрів, які підтримують пільгові ціни на квитки. Вартість квитка у дитячих кінотеатрах становить 0,5-1,2 грн. Це робить послуги даної групи кінотеатрів доступними для дітей різних вікових категорій, зокрема дітей з малозабезпечених сімей, вихованців шкіл-інтернатів, дітей-сиріт.

У підпорядкуванні Головного управління культури і мистецтв 6 міських парків культури і відпочинку: Центральний парк, Голосіївський парк, "Гідропарк", "Перемога", "Партизанської слави", з 2002 року - "Відрадний", які забезпечують організацію культурного дозвілля для різних верств населення. У 1998 році розроблено інвестиційну програму розвитку матеріально-технічної бази парків культури та відпочинку, у якій визначені різні джерела фінансування розвитку парків.

Продовжено роботу щодо популяризації національних надбань за кордоном: проведення виставок, концертів та свят за участю закордонних колективів та окремих митців, участь київських творчих груп у міжнародних культурних заходах. Різних форм співробітництва набувають культурні зв'язки з містами-побратимами столиці України. Наприклад, у 2002 році в Києві відбувся Міжнародний фестиваль балету "Серж Лифар де ля данс", у рамках якого у Києві відбувся тур балету Національної Опери Бордо, "Дні Києва в Мінську", IV Міжнародний театральний фестиваль міст-побратимів "Київ травневий" та IV Міжнародний фестиваль балету імені Сергія Лифаря, учасниками яких були гості з братніх міст; підписані угоди про культурне співробітництво з містами Волгоград і Тбілісі. Наявна тенденція до збільшення культурних обмінів, кількість яких, наприклад, у 2002 році у порівнянні з попереднім роком зросла майже в два рази.

В той же час, ситуація, що склалась у галузі культури і мистецтва в місті, визначається наявністю цілої низки проблем, серед яких:

- недосконалість нормативно-правового забезпечення розвитку культури і мистецтва;

- недосконалість матеріально-технічної бази значної кількості закладів культури і мистецтва;

- недостатнє фінансування галузі, у т.ч. для оновлення фондів, втілення мистецьких проектів та матеріального утримання працівників; забезпечення збереження історико-культурної спадщини, унікальних об'єктів давнього зодчества, охорони фондів музеїв та заповідників, оновлення систем пожежно-охоронної сигналізації; поповнення бібліотечних фондів;

- брак коштів на втілення мистецьких проектів і як наслідок від'їзд талановитих особистостей за кордон, неспроможних реалізувати на батьківщині творчі можливості;

- відсутність сучасних критеріїв оцінки якості діяльності установ культури і мистецтва;

- недостатній збіг пропозиції і попиту на послуги у галузі культури, орієнтованих на різні соціальні групи населення і представників різних субкультур;

- відставання темпів зростання мережі установ культури і мистецтв у нових житлових масивах від темпів житлової забудови;

- відсутність координації дій суб'єктів культурної політики міста;

- відсутність єдиного інформаційного простору, збереження інформаційної ізоляції установ культури різних форм власності та підпорядкування;

- слабка консолідація творчих сил міста і галузевих органів місцевого самоврядування. Низький рівень міжгалузевої взаємодії культури, освіти, соціального захисту, молодіжної політики, економіки тощо;

- слабке розповсюдження програмної організації діяльності суб'єктів (системи) культурних процесів;

- недоліки у професійній підготовці кадрів у сфері культури; - сфера культури ще не розглядається як "поле", де відбуваються процеси об'єднання і формування міського співтовариства.

Поряд із загальними проблемами, що притаманні розвитку галузі "культура і мистецтво" в цілому, існують специфічні проблеми, що випливають із особливостей розвитку окремих сфер діяльності цієї галузі.

Музейна справа. Потребують негайного вирішення проблеми збереження та консервації музейних фондів, розвитку реставраційної підгалузі взагалі. Колекції музеїв нараховують близько 930,0 тис. одиниць збереження, з яких більшість потребує реставрації. Умови їх зберігання здебільшого не відповідають загальноприйнятим європейським нормам. Як наслідок, прискорюються процеси передчасного старіння пам'яток, які обумовлені дією фізичних та біологічних факторів.

Реставраційні і технічні огляди музеїв свідчать, що більшість приміщень і будівель непридатні для збереження музейних колекцій, потребують здійснення термінових заходів щодо зміцнення матеріально-технічної бази, створення нормальних умов для збереження пам'яток Музейного фонду України. У музеях відсутні спеціалізовані приміщення для зберігання нових надходжень, а також для відокремлення (ізоляції) заражених біошкідниками пам'яток. Ремонту потребує більшість будівель музейних закладів, зокрема Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, Київського музею російського мистецтва, Українського центру народної культури "Музей Івана Гончара", Музею-майстерні І.П.Кавалерідзе, Музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Меморіального будинку-музею Г.Світлицького, фондосховища Державного музею українського народного декоративного мистецтва, а також приміщення Київської міської галереї мистецтв "Лавра".

Фондосховища музеїв не забезпечені приладами контролю мікрокліматичного та біологічного режимів. Потребує ремонту, оновлення реставраційне обладнання. Вимагає поліпшення забезпечення музейних закладів реставраційними матеріалами та інструментами, сучасною охоронною та протипожежною сигналізацією.

Початок ремонтно-реставраційних робіт та робіт з побудови експозиції Музею М.Грушевського гальмується у зв'язку з обмеженим фінансуванням та ненадходженням коштів з державного бюджету.

Через дефіцит бюджетних коштів київські музеї до цього часу не мали змоги увійти до міжнародних музейних організацій - ІСОМ та ІСКОМ.

Протягом багатьох років кошти на комплектування музейних зібрань не виділялись. У зв'язку з цим для музеїв втрачено цілі пласти художніх, культурних та історичних цінностей. Потреба у виділенні коштів на комплектування коливається від 20 тис.грн. (історичні, меморіальні музеї) до 100 тис.грн. (художні, літературні). З метою виправлення ситуації, що склалася з комплектуванням музейних фондів та проведення музейними закладами роботи щодо закупівлі та поповнення фондових колекцій, необхідно виділяти з міського бюджету у середньому 500-700 тис.грн. на рік.

Бібліотечна справа. Виходячи з аналізу кількості населення й окремих районах міста, щільності забудови, площі приміщень бібліотек, кількості робочих місць для користувачів, наявності приміщень для книгосховищ, можна зробити висновок, що в окремих районах міста бібліотек не вистачає. Наприклад, у Деснянському, Дарницькому, Святошинському, на окремих нових житлових масивах Оболонського, Голосіївського та інших районів.

Залишається невирішеним питання побудови спеціалізованого приміщення для Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки - головної книгозбірні міста.

Зберігається величезний розрив: від 23,3% населення, яке користується бібліотеками в Печерському районі до 8,8% населення, яке можуть забезпечити книгою та інформацією фахівці Святошинського району. Залишається низьким показник залучення до бібліотек і в Деснянському районі - 9,7% при середньому по місту 18,3%.

Кількість посадочних місць у публічних бібліотеках лише 4695 одиниць, що становить 1,8 посадочних місць на 1000 киян (при нормі 2-3 посадочних місця на 1000 чол. населення).

Завдання, які стоять перед бібліотеками, не можна виконати без актуалізації книжкових фондів, комплектування бібліотек нетрадиційними носіями інформації, впровадження нових технологій, забезпечення відповідним обладнанням.

Створення комфортних умов для користувачів та зберігання книжкового фонду, сучасне оформлення інтер'єрів, забезпечення технічними засобами стає чи не найважливішою складовою успішної діяльності бібліотек. У той же час, згідно з даними, представленими у формах державної статистичної звітності (6-НК) 39 бібліотек потребують капітального ремонту.

Надходження нової літератури не відповідають зростаючим потребам. За нормативами, розробленими ІФЛА/ЮНЕСКО (Міжнародною Федерацією Бібліотечних Асоціацій та установ), до бібліотек щорічно має надходити 10 назв газет і журналів та 250 нових книг на кожну тисячу жителів. В Києві цей показник становить 40% світової норми. Крім того, Міжнародними стандартами обумовлено, що фонд публічної бібліотеки повинен оновлюватись через кожні 10 років, при цьому повинно бути 10% видань, що вийшли у світ за останні два роки і 30-40% того, що було видано за останні п'ять років.

Поява нових носіїв інформації (CD-ROM, відео- і, особливо, електронних видань) висувають нові проблеми перед бібліотечним обслуговуванням: і правові, і організаційні, і технологічні одночасно.

Впровадження комп'ютеризації бібліотек, створення на базі бібліотек інформаційних центрів вимагають введення додаткових штатних одиниць. Виникає потреба в бібліотекарях-аналітиках, адміністраторах баз даних, маркетологах, менеджерах виставкової діяльності, менеджерах культурних програм та ін. Нова ситуація і в тому, що у зв'язку з неминуче швидким старінням техніки і її заміною, оновленням знань, перепідготовка має бути перманентною і неформальною. Систематичне навчання навикам роботи з інформаційними ресурсами необхідно і користувачам, це одне із завдань бібліотечного обслуговування. У той же час, аналіз виконання основних показників діяльності бібліотек (кількість читачів та книговидач) відповідно до державних нормативів свідчить, що в бібліотеках міста не вистачає ще 20 фахівців, зокрема в Деснянській, Оболонській, Печерській ЦБС.

Діяльність бібліотек багато в чому залежить від їх кадрового забезпечення. Соціологічне вивчення, яке було проведене на базі Голосіївської ЦБС свідчить, що 31,2% бібліотечних працівників у віці від 40 до 50 років, 19,0% - від 50 до 60 років, 8,2% - понад 60 років, від 20 до 30 років - лише 25% (більша частина з них знаходяться у відпустці по догляду за дітьми). Основний склад бібліотекарів - люди передпенсійного або пенсійного віку.

Театрально-концертна, виставкова діяльність, підтримка аматорської творчості. Потребує значного збільшення фінансування творчих програм театрів міського підпорядкування, технічного оснащення театрів найсучаснішим обладнанням, звуковою та освітлювальною апаратурою. Сьогодні не вистачає коштів не лише на нові постановки, а й на утримання на належному рівні поточного репертуару. Постійно збільшувати вартість театральних квитків неможливо. Наразі середня вартість квитка в театрах міського підпорядкування становить 5,2 грн.

Розширення самостійності театральних колективів, введення принципів багатоманітності творчих колективів, стилів, диктують необхідність пошуку та впровадження різноманітних форм організації художнього життя, трансформації традиційних управлінських структур, зокрема утвердження їх багато варіантності.

Необхідно активно сприяти відродженню національного театрально-музичного мистецтва. Зі сцени театрів представити глядачам художньо-досконалі вистави за творами української та сучасної драматургії, а також інсценізації відомих прозових творів, котрі є гордістю української літератури. У музичному мистецтві необхідно повернути до життя багатий музичний матеріал, що залишився у спадок від попередніх століть, а також дати простір для втілення творів сучасних відомих композиторів, талановитої творчої молоді.

Відомий факт, що останнім, спеціально збудованим театральним приміщенням у м. Києві, є будівля Троїцького народного дому (1903-1905 роки), у якій розташований Київський театр оперети. В той же час ряд театральних колективів не мають власних приміщень. Давно на часі будівництво театрально-видовищних закладів на віддалених від центру міста житлових масивах.

У Києві немає універсального концертного залу міського підпорядкування, у зв'язку з чим концертні колективи міста позбавлені можливості здійснювати планову концертну діяльність. Наявність такого залу дасть можливість запрошувати на гастролі відомі творчі колективи з областей України та зарубіжжя як концертні, так і театральні.

Спостерігається тенденція від'їзду за кордон талановитих особистостей, які вже встигли цікаво заявити себе у мистецтві. Причини дві: низький рівень життя та відсутність належної фінансової можливості для реалізації творчих проектів. У період відродження національної культури такі втрати непоправні.

Мистецтво слід розглядати у таких вертикальних і горизонтальних розрізах: професійне - самодіяльне та народне - класичне - сучасне. В той же час соціальне використання та впровадження народної творчості недостатнє, умови для самореалізації всіх бажаючих у аматорських та самодіяльних осередках культури забезпечуються далеко не повною мірою.

Відповідного фінансового забезпечення потребують і масові театралізовані видовища, які здебільшого проводяться під час державних, міських та професійних свят, і які є засобом організації змістовного дозвілля для різних категорій населення міста.

Відсутність в Україні чинного законодавства щодо спонсорства і меценатства залишає надходження з міського бюджету єдиним джерелом забезпечення діяльності творчих колективів та проведення культурно-мистецьких акцій. Але цих коштів недостатньо.

Мистецька освіта. Незважаючи на підтримку міською та районною владою дитячих закладів естетичного виховання, вищих навчальних закладів, ситуація, що склалась у системі мистецької освіти, визначається наявністю низки проблем, які потребують свого вирішення.

Основною причиною невирішених питань є недостатнє фінансування. Як наслідок, плата за навчання в школах міста, у середньому, становить більше 35 грн. на місяць, що, у свою чергу, призвело до відсутності конкурсного набору учнів до шкіл взагалі і, практично, до відсутності вступників на навчання на таких музичних інструментах як домра, баян, віолончель, духові.

На 50 відсотків від потреб фінансуються заходи щодо навчально-методичного та організаційного забезпечення діяльності мистецьких навчальних закладів, контролю за їх роботою.

Потребує вирішення питання своєчасного забезпечення закладів навчальною документацією, методичними посібниками, нотною літературою, а також придбання обладнання та музичних інструментів.

Не в повному обсязі забезпечується планове фінансування соціальних гарантій педагогічних працівників, визначених 57 статтею Закону України "Про освіту" ( 1060-12 ) (матеріальна допомога на оздоровлення, надбавка за вислугу років, щорічна грошова винагорода). Існуюча практика цих виплат у різних розмірах та в різні терміни, залежно від фінансових можливостей шкіл, районів, створює соціальну напруженість у трудових колективах, не сприяє поліпшенню якості педагогічної роботи.

Потребує удосконалення діюча мережа дитячих шкіл естетичного виховання з метою ліквідації диспропорції в охопленні дітей різними видами мистецтв. Так, із загального числа учнів тільки близько 4 тисяч отримують художню, хореографічну, театральну освіту, а інші 16 тис.чол. займаються музикою. Пріоритетними мають стати школи мистецтв, відкриті на базі дитячих музичних шкіл. Необхідно дотримуватись такого структурного напрямку розвитку та поліпшення мережі в районах міста: одна (дві) велика школа мистецтв, яка виступає методичним центром всіх мистецьких шкіл району, і широка мережа невеликих шкіл, студій - музичних, художніх, хореографічних, театральних тощо, котрі мають охоплювати якомога більшу кількість дітей.

У Києві майже половина шкіл розташована у мало пристосованих приміщеннях житлових будинків, житлово-експлуатаційних контор, загальноосвітніх шкіл. Школи, збудовані протягом останніх років, перевантажені проти проектних розрахунків у два-три рази. Потребує подальшого розвитку мережа дитячих мистецьких шкіл на житлових масивах Райдужний, Мостицький, Харківський, Південна Борщагівка, Теремки, Біличі та інші за рахунок будівництва нових сучасних шкіл мистецтв за індивідуальними проектами. Крім того, необхідно вирішити питання капітального ремонту та реконструкції приміщень існуючих музичних шкіл.

Актуальною проблемою поліпшення матеріально-технічної бази вищих мистецьких навчальних закладів є будівництво нового корпусу Київського державного вищого музичного училища ім. Р.М.Глієра.

Міські кінотеатри. Протягом останнього десятиріччя українська кінематографія, зокрема кіномережа та кінопрокат, опинилися в кризовому стані. Галузь, яка перебувала на повному самофінансуванні, вагомо наповнювала бюджет, перетворилась на збиткову. Серед причин кризового стану галузі:

- значне зменшення обсягу вітчизняного кіновиробництва. Переповненість кіно- та телеекранів, ринку домашнього відео іноземною продукцією;

- масове порушення прав авторів і власників фільмів, значні масштаби телевідеопіратства;

- повільні темпи формування нової економічної моделі кінематографії, яка була б пристосована до ринкових умов;

- відсутність державних капітальних вкладень та інвестицій у кіномережу, що призвело до суттєвого зниження якості послуг, що надаються кіновидовищними закладами населенню.

У місті повільно вирішується проблема щодо розподілу кінотеатрів на ті, якими повинно опікуватись місто, і які мають перейти до розряду приватних. У кіномережі міста залишаються кінотеатри, послуги яких не користуються попитом, а частина з них практично припинила свою діяльність (ім.Гагаріна, ім.Шевченка, "Краків"). Поновлення роботи зазначених кінотеатрів потребує значних інвестиційних ресурсів. У 2000 році було прийнято рішення Київради про приватизацію із збереженням профілю діяльності кінотеатрів "Росія", "Братислава", "Супутник", "Краків", "Тампере", ім. Гагаріна, ім. Шевченка, "Аврора", "Нивки", "Вітерець", але завищена оцінка вартості цих кінотеатрів та не врахування головного призначення цих закладів культури: кінотеатри неодмінно мають бути дієвими чинниками націонал-патріотичного та духовного виховання людей, особливо молоді, а не лише давати прибуток, призвели до гальмування приватизаційних процесів.

Серед проблем кінематографії - неповноцінний репертуар, відсутність нових фільмів, у тому числі кращих вітчизняних кінострічок. Слабке поповнення фільмофонду дитячих і юнацьких фільмів, відсутність нових сучасних документальних і науково-популярних фільмів заважає в достатній мірі використовувати кіно у вихованні підростаючого покоління.

Майже 42% кінотеатрів потребують капітального ремонту, заміни кінотехнологічного устаткування, а також реконструкції приміщень і поліпшення дизайну.

Необхідне залучення інвестицій та позабюджетних коштів на подальшу реконструкцію і модернізацію кінотеатрів, підвищення кваліфікації працівників кіномережі міста, організацію цікавої статутної діяльності.

Парки культури і відпочинку. Матеріально-технічна база комунального паркового господарства майже повністю вичерпала свій ресурс, оскільки зазнала не тільки морального старіння, але й фізичного зносу основних засобів, який коливається від 60 до 80%. Атракціони потребують капітального або поточного ремонту.

Слід враховувати, що інфраструктура ринку "індустрії розваг", тобто виготовлення вітчизняними виробниками атракціонної техніки, в Україні не розвинена, тому виникають проблеми із закупівлею сучасних атракціонів іноземного виробництва.

Велике занепокоєння викликає низький стан

архітектурно-ландшафтного середовища існуючих парків культури.

Практично не проводиться робота з благоустрою території, відсутній

належний нагляд за зеленими насадженнями, які знаходяться на

балансі "Київзеленбуду", а не паркових установ, що значно

ускладнює їх утримання. Відсутній чіткий організаційно-правовий

механізм контролю за різними видами діяльності установ паркового

господарства.

Слід зауважити, що продовження практики залишкового підходу до фінансування культурної діяльності в цілому як на державному, так і на міському рівні, не дозволяє ефективно використовувати бюджетні кошти і є, по суті, абсолютно безперспективною політикою "гасіння пожежі".

Необхідно відмовлятися від такого принципу фінансування культури і переходити на засади програмно-цільового розвитку, що передбачає чітке визначення пріоритетів, цілей та напрямків їх досягнення з відповідним фінансовим забезпеченням. Будучи сьогодні недостатньо багатим для того, щоб робити дешеві придбання, Київ, як столиця незалежної держави, з розумінь самозбереження повинен адекватно брати участь у зберіганні і розвитку культурної спадщини.

Характеристика світового досвіду рішення подібних проблем свідчить, що у розвинених країнах обсяг культурної політики, здійснюваної держаною, помітно менше, ніж у тих, що розвиваються, оскільки в перших склалася налагоджена система регуляції культурної діяльності, у тому числі з боку бізнесу і громадських організацій. Високий рівень інфраструктури дозволяє забезпечувати розвиток культури відповідно до загальнонаціональних вимог, для яких характерні такі основні параметри:

- визначення цілей державної культурної політики з погляду підвищення якості життя всіх членів суспільства; використання багатоканальної моделі фінансування об'єктів, установ культури, створення сприятливих умов для стійкого розвитку меценатства і спонсорства за рахунок податкових пільг тим, хто вкладає кошти в окремі культурні об'єкти і заходи;

- підтримка культурної еліти;

- державний протекціонізм стосовно національної культури і мови (у країнах континентальної Європи в першу чергу);

- широкий доступ різноманітних соціальних груп до культурної інформації;

- широке використання установ культури в просвітницьких і рекреаційних цілях;

- інтенсивний міжнародний культурний обмін.

Опора на технології багатоканального фінансування, включаючи фандрейзинг, блокбастер, бізнес-спонсорство є одним з ключових чинників успіху реалізації культурних проектів в зарубіжних країнах. У культурному менеджменті фандрейзинг розглядається як система партнерства комерційного і некомерційного секторів економіки. Існує причинна основа базова для фандрейзингу в цілому: з одного боку, це потреби і інтереси, що вимагають фінансових ресурсів, які перевищують можливості некомерційних організацій культури і мистецтва запрацювати за допомогою своєї основної діяльності, формують потребу в залученні засобів "ззовні"; з іншого, це можливості прибуткових компаній і спроможних людей продемонструвати свої інтереси і суспільну турботу, нагадати про свою значущість і вплив, а також бажання муніципальних і державних органів влади фінансувати проекти, направлені на розв'язання соціальних проблем формують систему мотивацій для перерозподілу ресурсів і вкладення фінансових засобів у некомерційні проекти. Таким чином, суспільний попит і пропозиція утворюють необхідну нішу для виникнення відносин, званих фандрейзингом, тобто вкладенням коштів у некомерційні ініціативи і проекти.

Основними джерелами перерозподілу коштів на некомерційні культурні проекти є:

- державні і муніципальні програми;

- суспільні організації і добродійні фундації;

- комерційний сектор, спонсори;

- приватний сектор, меценати.

Роль державних і муніципальних органів влади в становленні системи фандрайзинга полягає в створенні сприятливого середовища для багатоканального фінансування культури: правової бази і податкового режиму, стимулюючого перерозподіл ресурсів у некомерційний сектор; у формуванні системи позабюджетних джерел фінансування культурних проектів.

Видима тенденція до включення держави і муніципалітетів у процес позабюджетної, грантової підтримки організацій культури: реалізуються спеціальні урядові, регіональні і муніципальні програми, конкурси на президентські гранти, окружні і муніципальні фанти тощо.

У західноєвропейських країнах частка витрат на культуру на національному рівні теж менша, ніж на регіональному і місцевому рівнях. Дня порівняння: частка державних витрат на культуру складає у Швеції 4,8%, Ісландії - 4,6, Данії - 4,0, Норвегії і Фінляндії - по 3,6, Франції - 3,2, Бельгії - 2,5, Німеччини - 2,5%. В Україні частка державного рівня (без урахування засобів масової інформації) становить 0,5%, що в декілька разів менше, ніж у західних країнах.

У 2000 році в м.Києві частка видатків на культуру в структурі видатків міського бюджету становила 3,1%, У 2001 році - 2,0%.

Необхідна зміна ідеології формування фінансових ресурсів - поступовий перехід від планування від досягнутого рівня до планування від реальних потреб. Цьому має сприяти розробка державних соціальних стандартів у сфері культури і заснованих на них методів нормативного планування.

Одночасно необхідно домогтися реального підвищення ефективності витрат бюджетних коштів, що виділяються, необхідне удосконалювання методів контролю за цільовим й ефективним витрачанням бюджетних коштів, формування до 2005 року реального багатоканального фінансування. Саме на це спрямована розроблена програма.

Розвиток програмних методів здійснення культурних проектів. Послідовне впровадження програмного підходу до визначення стратегії і тактики розвитку культури. Обов'язковою умовою для цього є включення програмних заходів до Державної програми соціально-економічного розвитку м. Києва на період до 2010 року ( 1409-97-п ) та до щорічних програм соціально-економічного та культурного розвитку, якими уточнюються завдання та заходи довгострокової Державної програми.

До 2005 року необхідно розширити сферу застосування програмних методів керування галуззю, у тому числі розширення сфери застосування грантової системи підтримки програмних проектів, удосконалювання форм і методів конкурсного добору програмних заходів, з залученням до їхньої реалізації коштів бюджетів усіх рівнів і позабюджетних коштів.

На стадії передпроектних досліджень було розглянуто три можливих альтернативних сценарії розвитку галузі.

Цільовий сценарій, який виходить із обмеженості бюджетних коштів, спрямований на відновлення пріоритетності культури в міській політиці, перехід до нормативно-цільового методу планування витрат на культуру на основі соціальних стандартів, розвиток програмних методів здійснення культурних проектів, послідовне подолання дискримінації в оплаті праці працівників галузі.

Слід відзначити, що в цільовому варіанті не в повній мірі враховані потреби розвитку галузі. Але реалізація цільового варіанту створить необхідні передумови до переходу в майбутньому для втілення оптимістичного сценарію розвитку галузі, який спрямований на всебічний розвиток культури, ефективне сполучення традицій і новаторства, формування повноцінної інфраструктури галузі, що відповідає реаліям нового часу, розвиток програмних методів реалізації культурних проектів, формування бюджетних ресурсів культури на основі соціальних стандартів, регіональних нормативів бюджетного фінансування і міжбюджетних трансфертів, диверсифікація каналів фінансування, широке використання позабюджетних джерел і спеціальних відрахувань на користь культури.

У повному обсязі оптимістичний сценарій може бути реалізований до кінця 2011 року, проте виконання практичних заходів повинно розпочатися з 2003 року, і темпи їхньої реалізації щорічно нарощуватись.

Неприпустимим вбачається консервативний сценарій розвитку галузі, відповідно до якого при збереженні сформованої культурної політики й існуючої практики фінансування, при подальшому падінні рівня життя працівників культури відбудеться нарощування негативних явищ, непоправних втрат у культурній та історичній спадщині і соціальних наслідків. Допустити такий сценарій розвитку галузі означатиме, що культурне життя, що деградує, стане непереборною перешкодою соціально-економічних перетворень.

Серед головних тенденцій подальшого розвитку міста Києва, його територіальної громади особливе місце має зайняти всемірне зростання культурних факторів у формуванні світогляду, більш повному задоволенні різноманітних духовних потреб киян і гостей столиці.

Враховуючи вище сказане та обмеженість фінансових ресурсів, перевага надана цільовому варіанту програми розвитку столичної культури і мистецтва на період до 2005 року.

2. ГОЛОВНА МЕТА, ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ

ТА ПРІОРИТЕТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

Практичне вирішення виявлених проблем потребує чималих зусиль міської влади, культурно-мистецьких установ міста для приведення їх у відповідність до вимог часу і нових можливостей економічного і науково-технічного розвитку міста при всебічному зростанні культурних факторів у формуванні світогляду, об'єднанні та формуванні міського співтовариства, більш повному задоволенні різноманітних духовних потреб киян і гостей столиці. Саме на це спрямована розроблена Програма.

Головною метою міської комплексної програми "Столична культура і мистецтво. 2003-2005 роки" є збереження національно-культурної спадщини, зміцнення і примноження культурного потенціалу міста, всебічне задоволення культурних потреб населення, відродження духовних традицій.

Розвиток культури і мистецтва в столиці має базуватися на таких засадах:

- самоцінність, незалежність культури й мистецтва в усіх їх численних проявах;

- забезпечення гарантій свободи творчості, доступу до культурних надбань, створення можливостей активної участі громадян у художній творчості, особливо молоді;

- збереження національної культурної спадщини як основи національної культури, турбота про подальший розвиток традиційних культур та етносів, які населяють місто;

- забезпечення функціонування української мови в усіх сферах культурного життя;

- створення та утримання зусиллями органів місцевого самоврядування базових елементів культурної інфраструктури, основних культурно-мистецьких закладів та організацій;

- забезпечення державної підтримки та сприятливого господарсько-правового режиму для культурно-мистецьких організацій, об'єднань, окремих митців незалежно від підпорядкування та форми власності;

- створення моральних, економічних стимулів для залучення недержавних коштів і засобів для підтримки культури та мистецтва.

Основними завданнями та пріоритетами реалізації Програми на період до 2005 року будуть:

- забезпечення соціально-економічних та правових умов для проведення ефективної культурної політики;

- збереження культурної спадщини українського народу та забезпечення доступу населення до культурних надбань;

- зміцнення матеріально-технічної бази, здійснення першочергових ремонтно-будівельних та реставраційних робіт на об'єктах культури і мистецтв міського підпорядкування;

- розвиток музейної справи;

- перехід бібліотек на сучасну інформаційну технологію, програмно-цільове фінансування в частині формування фондів бібліотек;

- реалізація театрально-музичних проектів на постановку нових вистав та концертних програм, проведення культурно-мистецьких заходів, підтримка аматорської творчості;

- сприяння діяльності національних творчих спілок, їх місцевих творчих осередків, державна підтримка творчої молоді;

- реформування кіно- та відеообслуговування населення;

- забезпечення підготовки та підвищення кваліфікації кадрів, їх правовий і соціальний захист;

- сприяння міжнародному співробітництву в галузі культури.

Для вирішення поставлених завдань у 2003-2005 роках передбачається:

у музейній справі:

- оновлення існуючих і створення нових музейних експозицій;

- проведення ремонтно-реставраційних робіт в музеях міста;

- створення музею М.Грушевського (як відділу Музею історії міста Києва);

- впровадження в діяльність музеїв сучасних інформаційних технологій та формування сучасної інфраструктури;

- виготовлення сучасного музейного обладнання шляхом формування спеціального замовлення підприємствам міста;

- створення і впровадження єдиної уніфікованої системи музейної комп'ютерної каталогізації; проведення фотофіксації музейних експонатів,

- створення електронного обліку музейних фондів, реєстрів, путівників, мультимедійних експозицій тощо;

- впровадження новітніх технологій реставрації та консервації музейних експонатів;

- створення умов для забезпечення безпеки музеїв;

- сприяння міжнародному співробітництву в галузі музейної справи та реституції пам'яток;

- проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень, пов'язаних з музейною справою.

у бібліотечній справі:

- проведення аналізу ресурсного потенціалу бібліотек, його відповідності потребам жителів районів;

- забезпечення поповнення бібліотечних фондів на рівні не менше мінімуму книжкових і періодичних видань, передбачених Програмою поповнення бібліотечних фондів на період до 2005 року, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2002 N 900 ( 900-2002-п ) "Про затвердження Програми поповнення бібліотечних фондів на період до 2005 року";

- здійснення пріоритетного комплектування бібліотечних фондів українською мовою;

- раціональне формування бібліотечних ресурсів, з врахуванням актуалізації та модернізації бібліотечних фондів; забезпечення пріоритетного комплектування спеціалізованих бібліотек профільною літературою;

- підвищення якісного рівня бібліотечного обслуговування населення шляхом створення електронного каталогу існуючого книжкового фонду, а також всіх нових надходжень до масових бібліотек, включення в міжнародний інформаційний простір через комп'ютерну мережу "Інтернет", створення Інтернет-клубів;

- забезпечення виконання програми автоматизації інформаційно-бібліотечної системи публічних бібліотек;

- впровадження сучасних технологій комплектування, каталогізації, збереження і видачі одиниць інформації на основі загальноміської інформаційної системи;

- здійснення "Програми збереження бібліотечних та архівних фондів на 2000-2005 роки" ( ra1937017-99 );

- розробка проектно-кошторисної документації та будівництво спеціалізованого приміщення для Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки як методичного центру публічних бібліотек міста і центрального книгосховища столиці;

- здійснення підтримки існуючої системи бібліотечних послуг, передбачення та створення нових відповідно до запитів населення; розвиток послуг для дітей та читачів із обмеженими фізичними можливостями;

- створення бібліотеки мас-медіа, укомплектованої новими нетрадиційними носіями інформації та відповідним обладнанням;

- проведення науково-видавничої діяльності.

у розвитку театрально-концертної, виставкової діяльності та аматорського мистецтва:

- посилення уваги до формування репертуару, продовження практики надання державних замовлень на постановку вистав і концертних програм;

- надання соціально-творчих замовлень на створення молодіжних театральних проектів переможцям міських турів Всеукраїнського огляду роботи театрів з творчою молоддю;

- сприяння участі театрально-музичних колективів міста в міжнародних фестивалях та конкурсах, проведенню Київських міжнародних фестивалів та конкурсів;

- забезпечення реалізації Угоди про співпрацю між Київською міською державною адміністрацією та Координаційною Радою Національних творчих спілок;

- здійснення підтримки всіх видів і жанрів народної творчості, створення умов для самореалізації киян у аматорських та самодіяльних осередках культури;

- впровадження різноманітних форм організації художнього життя;

- завершення реконструкції комплексу "Театр на Подолі", будинку колишнього кінотеатру "Дніпро" з метою розміщення в ньому Київського державного театру ляльок;

- будівництво театру на ж/м Вигурівщина-Троєщина та цирку в Лівобережній частині міста;

- сприяння в технічному оснащенні театрів найсучаснішим обладнанням, звуковою та освітлювальною апаратурою.

у розвитку естетичного виховання:

- забезпечення більш повного задоволення потреб розвитку особистості дитини та сприяння розкриттю її талантів, духовно-емоційних, розумових здібностей шляхом удосконалення мережі мистецьких шкіл;

- створення у місті системи безперервного мистецького навчання і забезпечення умов для постійного творчого духовного самовдосконалення особистості;

- підтримка обдарованої молоді та діячів культури шляхом надання стипендій та відзнак Міського голови;

- забезпечення соціально-педагогічних умов комплексного впливу виховних можливостей мистецтва на дітей та молодь;

- проведення міських учнівських конкурсів, оглядів, фестивалів, концертів, виставок-конкурсів, концертів Київської дитячої філармонії, творчих майстерень; участь у міжнародних та всеукраїнських конкурсах;

- оснащення дитячих музичних шкіл комп'ютерами, аудіо-відеотехнікою, обладнанням, музичними інструментами, меблями;

- комплектування бібліотек навчальних закладів нотною літературою, новими записами музичних творів тощо.

у розвитку кіномережі:

- забезпечення кінотеатрів новітнім кінотехнологічним та звуко-технічним обладнанням;

- сприяння поповненню державного фільмофонду новими фільмами, насамперед вітчизняного виробництва, вдосконаленню репертуарної політики;

- надання фінансової підтримки дитячим спеціалізованим кінотеатрам, забезпечення їх поетапної модернізації кінотехнічним обладнанням, підвищення рівня комфортабельності кінозалів, розширення номенклатури супутніх послуг для дітей;

- створення Дитячого Будинку кіно на базі кінотеатру "Супутник";

- проведення міжнародних кінофестивалів, кінотижнів, ретроспективних кінопоказів, прем'єр нових фільмів вітчизняного виробництва та ін.

у розвитку парків культури і відпочинку:

- створення фінансово-економічних і правових умов для залучення коштів вітчизняних та іноземних інвесторів;

- сприяння формуванню сучасної інфраструктури паркового господарства міста;

- проведення значних обсягів реконструкції існуючих парків культури та відпочинку та здійснення благоустрою природного середовища на існуючих і нових рекреаційних територіях;

- забезпечення підготовки та підвищення фахової кваліфікації кадрів паркового господарства;

- формування принципово нової моделі вітчизняного парку і його програм на основі сучасних вимог їх функціональної діяльності та соціальної сутності;

- вдосконалення координації діяльності й управління парками.

Заходи щодо реалізації даних напрямків викладені в розділі 6.

3. РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОГРАМИ

Основними ресурсами для забезпечення реалізації Програми є:

- фінансові;

- кадрові;

- інформаційні;

- наукові.

Фінансове забезпечення

Фінансування Програми передбачається за рахунок міського бюджету, Державного бюджету України (об'єкти, що мають загальнодержавне значення) та коштів підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян.

Додатковими джерелами фінансування закладів культури будуть: плата за відвідування; кошти, отримані за науково-дослідні та інші види робіт, які виконані закладами культури на замовлення підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань та громадян; прибутки від реалізації сувенірної продукції, видавничої діяльності; плата за кіно- і фотозйомки; інші джерела, в тому числі валютні надходження, відповідно до законодавства України.

Орієнтовні (прогнозні) обсяги фінансових ресурсів для реалізації завдань та заходів Програми наведені в додатку Б.

Представлені прогнозні фінансові показники відображають цільовий варіант реалізації Програми, який базується на тому, що Указом Президента України ( 153/2002 ) 2003 рік визначений Роком культури, а це посилює відповідальність місцевих органів влади за вирішення питань прискореного розвитку культури і передбачає якісно новий підхід до формування фінансових ресурсів галузі. Планується, що в 2003 році фінансове забезпечення галузі зросте майже у 2,2 рази, з подальшим збереженням темпів приросту на рівні 10-11%. В той же час передбачається певна стабілізація витрат на ремонтно-реставраційні роботи при поступовому зростанні витрат на нове будівництво.

Пріоритетними напрямками діяльності, котрі фінансуватимуться з міського бюджету, окрім оплати праці та комунальних послуг, будуть:

- створення умов для статутної діяльності бібліотек міста;

- збереження та популяризація національних культурних надбань;

- забезпечення мистецької освіти для дітей та моло

ді м. Києва;

- реалізація новітніх творчих театрально-музичних проектів, створення сучасних мистецьких програм;

- проведення міських культурно-мистецьких заходів, зокрема міжнародних (додаток Д);

- підтримка діяльності творчих спілок та талановитої молоді м. Києва;

- підтримка статутної діяльності дитячих кінотеатрів;

- організація культурного дозвілля для різних верств населення у парках культури і відпочинку;

- зміцнення матеріально-технічної бази, здійснення нового будівництва та ремонтно-реставраційних робіт у закладах культури і мистецтва.

Питання зміцнення матеріально-технічної бази є особливо актуальними для подальшого піднесення й розвитку галузі.

Протягом 2003-2005 років відповідно до завдань Програми планується продовжити та розширити, при дієвій підтримці Київської міської державної адміністрації, проведення ремонтно-будівельних та реставраційних робіт на об'єктах культури, передбачається здійснити модернізацію окремих приміщень (додатки В, Г, Е), встановити сучасне обладнання тощо.

Кадрове забезпечення

У реалізації Програми будуть задіяні всі працівники галузі "культура і мистецтво", підприємства, установи та громадські організації, зацікавлені в розробці окремих проектів. При цьому слід зауважити, що головна особливість формування кадрового потенціалу культурної сфери полягає у двоїстому характері впливу ринкових відносин на її функціонування. Попит на робочу силу в сфері культури залежить, з одного боку, від створення нової культурної інфраструктури, пов'язаної з розвитком підприємництва, комерціалізацією, а з іншого боку - з підтримкою тієї "негнучкої" частини культурної сфери, для якої ринкові механізми неприйнятні, а тому вона цілком залежить від опіки на державному та регіональному рівні (це культурні об'єкти загальнонаціонального та регіонального значення, які не можуть бути комерціалізовані: державні та міські бібліотеки, театри, музеї та ін.). Тому в прогнозованому періоді висувається завдання збереження та підвищення якісних характеристик кадрового потенціалу у сфері культури в ранг найважливіших.

Програмою передбачено реалізацію системи заходів щодо забезпечення закладів культури міста кваліфікованими спеціалістами. Зміцнення кадрового потенціалу галузі забезпечуватиметься також шляхом створення умов для творчої діяльності та покращання соціально-побутових умов працівників культури: забезпечення житлом та комунальними послугами згідно із чинним законодавством, контролю за виконанням підвищення оплати праці до встановленого державою рівня, впровадження стипендій міського голови за особливі заслуги в розвитку культури та грантів обдарованій молоді для створення і реалізації творчих проектів.

Інформаційне забезпечення

Для успішної реалізації завдань та заходів Програми необхідно створити відповідне інформаційне середовище шляхом застосування нових інформаційних технологій і створення, тим самим, умов вільного і повного доступу кожного жителя міста до всіх матеріальних і духовних культурних цінностей у Києві, країні та світі, а також підвищення ефективності праці діячів культури та мистецтва. Такий ефект досягається побудовою розгалуженої інформаційної інфраструктури, яка проникала б у сферу культури в місті і включала інтелектуальні автоматизовані інформаційно-пошукові та довідкові документальні і фактографічні системи, відповідні банки і бази даних та знань, засоби високоякісного зображення і розмноження відео- і аудіоінформації для широкого загалу населення. Для діячів культури та мистецтва це означає, крім того, автоматизовані робочі місця, що встановлюються як в установах та організаціях культури, так і вдома, інтелектуальні термінали з необхідним математичним і програмним забезпеченням.

Створення інформаційних ресурсів відбуватиметься в двох напрямках: основному і забезпечувальному. Основний напрямок передбачає створення інформаційних ресурсів щодо сукупності матеріальних та духовних надбань, які є суттю культури та мистецтва, а також створення умов для широкого доступу населення міста до цих інформаційних ресурсів. Забезпечувальний напрямок спрямований на ефективне управління галуззю, створення умов результативної діяльності закладів культури і мистецтва.

Наукове забезпечення

Наукове забезпечення передбачає проведення наукових досліджень та обгрунтувань шляхів реалізації Програми, а також координацію наукових розробок, які можуть бути застосовані при реалізації програмних завдань. У відповідності з завданнями Програми намічені перспективні напрями наукових досліджень, що включають питання розвитку сфери культури і мистецтв, збереження культурних фондів, видання збірників, аналітичних оглядів, буклетів, бібліографічних покажчиків, інформаційних бюлетенів тощо. Передбачається проведення конференцій, конгресів, симпозіумів та участь у міжнародних наукових заходах.

4. МЕХАНІЗМ ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ І КОНТРОЛЮ

ЗА ХОДОМ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

Базовими принципами механізму управління програмою визначено: - партнерство і співпраця;

- якість культурних процесів;

- мотивація соціально значущої культурної діяльності;

- коригування завдань за наслідками етапів реалізації програми;

- обгрунтовування та ухвалення управлінських рішень на підставі моніторингової інформації.

Механізм реалізації Програми передбачає розробку організаційно-фінансових схем забезпечення системи заходів і проектів розвитку закладів культури у м. Києві відповідно до змісту Програми.

Відповідальність за виконання завдань Програми несе Головне управління культури і мистецтв.

Механізм управління включає:

- сприяння організації фінансового забезпечення Програми;

- створення системи інформаційного забезпечення контролю за виконанням кожного конкретного заходу Програми і ходом робіт щодо досягнення програмних завдань;

- організацію моніторингу виконання Програми з аналізом одержаних результатів на кожному етапі роботи (щорічно), позитивних та негативних наслідків реалізації програмних цілей та обгрунтуванням пропозицій щодо оперативного коригування програмних завдань;

- погодження перспективних та поточних завдань, включення конкретних заходів, передбачених Програмою (або їх складових частин - у залежності від реальних ресурсних можливостей), до складу річних програм соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва та бюджету міста з метою їх поступової реалізації в перспективі, організацію їх виконання;

- організацію взаємодії установ та організацій культури з підприємствами та організаціями, розташованими у місті, з центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;

- налагодження зовнішньоекономічних зв'язків, сприяння залученню іноземних інвестицій та благодійних внесків у розвиток культури;

- висвітлення засобами масової інформації результатів реалізації завдань та заходів Програми.

Головне управління культури і мистецтв може організовувати проведення відкритих конкурсів для вибору виконавців з метою найбільш ефективного розміщення замовлень для виконання кожного заходу.

Таким чином, складовими механізму реалізації Програми повинні стати:

- МОНІТОРИНГ СФЕРИ КУЛЬТУРИ - сукупність досліджень діяльності структурних і позаструктурних підрозділів Головного управління культури і мистецтв, Київради, окремих фахівців, експертів, орієнтованих на отримання, зберігання і обробку інформації про стан, прогноз і тенденції розвитку сфери культури міста;

- КОНКУРСИ ІННОВАЦІЙНИХ РОЗРОБОК (технологічних, організаційних) - бюджетні трансферти та гранти КМДА (соціально-творчі замовлення), участь у загальноукраїнських і міжнародних конкурсах оголошених різними фондами - як засіб виявлення і вивчення творчого потенціалу жителів міста, підтримки ініціатив, збереження і примноження ресурсів сфери культури міста;

- КОНФЕРЕНЦІЇ ПРЕДСТАВНИКІВ ТВОРЧОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ МІСТА - форма суспільної експертизи з питань реалізації міської культурної політики і програми розвитку культури міста;

- ІНСТИТУТ ДОГОВІРНИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ між органами місцевого самоврядування і авторами та авторськими колективами, що реалізували соціальне значущі проекти у сфері культури;

- МАРКЕТИНГ СФЕРИ КУЛЬТУРИ - діяльність, орієнтована на залучення інвестицій і інших видів ресурсів, впровадження технологій фандрейзингу для фінансування культурних процесів у місті;

- ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ КУЛЬТУРНИХ ПРОЦЕСІВ - характеристики діяльності суб'єктів культурної політики, що дозволяє визначити зміст, тенденції і напрям розвитку культурних процесів, ступінь фінансових витрат, потребу в інших видах ресурсів для підтримки культурних процесів (базова інформація для моніторингу програми розвитку культури);

- ЄДИНИЙ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИЙ ПРОСТІР МІСТА - інформаційне поле створене ЗМІ за участю творчих працівників для просування проектів і заходів Програми, балансу попиту і пропозиції у сфері культури.

Схема механізму реалізації Програми наведена нижче.

ЄДИНИЙ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИЙ ПРОСТІР МІСТА

-------------------

| Мета управління |

| Програмою |

-------------------

----------- ------------

|Потреби |----|Свідомість|

----------- ------------

--------+------------------+-------

| | ---------- | -----------

МОНІТОРИНГ ---+------| Стимули|--+-| Цінності|-----------

| | | ---------- | ----------- |

----------- | ----------- ------------- |

----------- | ----------- ------------- |

| | | |

------------------ | | ----------- |

------------------ | ----------- |

| | | | ----------

-----------------|------------- --------| вимоги |--

| Обмеження |||Обмеження |------------------- |

--------|співвідношенням|||можливістю | |

| |інтересів |||реалізації |----- ------------|

| | |||інтересів | | -|Оцінка ||

| -----------------|------------- | ||інтересів ||

| --------------- ----------------- | |------------|

|-|Суспільні |---|Засоби впливу |------+---------------|

| --------------- |(прямі, |------+---|Способи ||

| ------------------|опосередковані)| | |врахування||

|-|Колективні |-------------------- ----|інтересів |-

| --------------- | | ------------

| --------------- | |

--|Індивідуальні|-- |

--------------- ПАРТНЕРСТВО

------------------+------------------

--------------- --------------- ----------------

|психологічні |----|методи |---|правові методи|

--------------- --------------- ----------------

Логіка механізму реалізації Програми полягає в наступному:

- на підставі висновків аналізу моніторингової інформації визначаються пріоритети міської культурної політики у програмних областях і напрямах діяльності Головного управління культури і мистецтв;

- пріоритети визначають спрямованість і тематику конкурсів, що проводяться, на здобуття бюджетних трансфертів у сфері культури;

- проведення професійної і суспільної експертизи Програми;

- режим проектно-програмної діяльності забезпечує розвиток сфери культури міста, результати фіксуються в показниках якості культурних процесів;

- окрім бюджетних трансфертів, забезпечується вихід по запропонованих проектах і проектних ідеях на партнерів з реалізації Програми.

Механізм реалізації Програми буде формуватися і коригуватися поетапно з урахуванням змін соціально-економічної ситуації і пріоритетів культурної політики в місті.

5. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

Головним соціальним ефектом Програми буде створення в Києві умов для подальшого розвитку та піднесення національної культури і мистецтва на якісно вищий рівень.

Реалізація програмних заходів забезпечить:

- широке пропагування національних культурних надбань в Україні та за її межами;

- духовне, естетичне та патріотичне виховання молоді, подальший розвиток мистецької освіти;

- організацію змістовного культурного дозвілля киян і гостей міста;

- зміцнення матеріально-технічної бази закладів мережі Головного управління культури і мистецтв.

Підвищиться рівень і якість послуг закладів культури і мистецтва, збільшиться доступність їх для всіх категорій жителів. Зокрема, у 2005 році відвідуваність закладів міського підпорядкування на 100 чол. населення досягне: театрів - 21,2, кінотеатрів - 32,2, музеїв - 62,7 відвідувань. Кількість обслужених в публічних бібліотеках міста читачів збільшиться на 2,8%, у тому числі дітей - на 3,3%. У дитячих мистецьких закладах навчатиметься 18,5 тис. учнів або 10,1% дітей відповідного віку.

Музеї

В результаті проведених заходів покращаться умови збереження пам'яток музейного фонду київських музеїв та їх поповнення. Очікується, що на кінець 2005 року музейний фонд становитиме 955,2 тис.од. збереження, в тому числі основний - 775,4 тис.од.

Основні показники розвитку музейної справи

------------------------------------------------------------------

| Показники | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 |

|------------------------------------+------+------+------+------|

|Кількість музеїв (включаючи | 25 | 25 | 25 | 25 |

|------------------------------------+------+------+------+------|

|Музейний фонд, всього, тис.од. |937,1 |943,1 |949,2 |955,2 |

|------------------------------------+------+------+------+------|

|- основний, тис.од. |760,5 |765,5 |770,5 |775,4 |

|------------------------------------+------+------+------+------|

|- допоміжний, тис.од. |176,6 |177,6 |178,7 |179,8 |

|------------------------------------+------+------+------+------|

|Кількість відвідувачів, тис. осіб |1617,7|1627,7|1647,7|1653,5|

|------------------------------------+------+------+------+------|

|Відвідуваність музеїв на 100 чоловік| 61,8 | 61,9 | 62,6 | 62,7 |

|------------------------------------+------+------+------+------|

|Кількість проведених виставок, од. | 207 | 212 | 217 | 222 |

|------------------------------------+------+------+------+------|

|Кількість предметів музейних фондів,| 67,6 | 67,6 | 67,7 | 67,8 |

------------------------------------------------------------------

У прогнозованому періоді передбачається:

- активізувати роботу щодо створення музею М.Грушевського (вул. Паньківська, 9): провести коригування проектно-кошторисної документації, здійснити ремонтно-реставраційні роботи будинку тощо;

- до 250 річчя Кловського палацу (2005 рік), починаючи з 2002 року, провести ремонт та реставрацію ансамблю Кловського палацу, в якому розміщено Музей історії міста Києва;

- завершити реконструкцію будинку, побудову експозиції та впорядкування території Українського центру народної культури "Музей Івана Гончара";

- провести ремонтно-реставраційні роботи будівель Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, внутрішніх та зовнішніх інженерних мереж;

- розпочати роботи з реставрації меморіального будинку-музею П.Саксаганського, експозиційних приміщень будинку-музею М.Лисенка;

- провести ремонт та реставрацію приміщень фондосховища Музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, закінчити ремонт будинку по вул. Терещенській, 17, побудувати експозицію художньої колекції країн сходу, обладнати фондосховище та бібліотеку;

- завершити відновлення, музеєфікацію Госпітального укріплення та реставраційних робіт II черги комплексу споруд історико-архітектурної пам'ятки-музею "Київська фортеця";

- провести доопрацювання проектно-кошторисної документації ремонт) Музею-майстерні І.Кавалерідзе;

- розпочати капітальний ремонт приміщення Київського музею російського мистецтва та вирішити питання передачі частини будинку N 11 по вул. Терещенківській з наступним його ремонтом та пристосуванням для потреб музею;

- виконати поточний ремонт приміщень Музею театрального, музичного і кіномистецтва України та провести реекспозицію;

- провести поточний ремонт основного приміщення та адміністративного будинку Національного музею Тараса Шевченка;

- розробити проектно-кошторисну документацію на благоустрій території та прибудову допоміжно-побутових приміщень меморіального будинку-музею Т.Г.Шевченка "Хата на Пріорці" (відділ Національного музею Тараса Шевченка);

- виготовити проектно-кошторисну документацію, провести поточний ремонт експозиційних приміщень та реекспозицію Київського, меморіального будинку-музею М.Заньковецької;

- здійснити гідроізоляцію, благоустрій території, створити експозиції та обладнати підвальні приміщення під виставковий зал Музею гетьманства.

Буде вдосконалено інфраструктурне оснащення музеїв, впроваджуватимуться нові інформаційні технології. В результаті проведених заходів стане можливим збільшити кількість експозицій. Кількість предметів музейного фонду, що будуть експонуватися протягом року, зросте до 67,7 тис.

Передбачається створити понад 20 нових експозицій в музеях міста, серед них: у Музеї історії міста Києва: Історико-меморіальний музей М.Грушевського, постійно-діючу виставка експозиція "XX століття: Київ: події, люди", "Літературно-меморіальний музей М.Булгакова. Історія будинку", "Музей-квартира Шолом-Алейхема"; у Музеї гетьманства: "Богдан Хмельницький" та інші.

Зросте кількість виставок до 222, у тому числі міжнародних, що забезпечить інтеграцію українського мистецтва, української спадщини у світовий культурний простір.

У результаті проведених заходів збільшиться відвідуваність киянами та гостями столиці музеїв (до 1653,5 тис. в рік), і, таким чином, залучення їх до національних і світових культурних надбань, що сприятиме формуванню національної свідомості, зростанню духовності людей.

Реалізація Програми підвищить роль музеїв у неформальній і додатковій освіті, вихованні молоді, галузі рекреації та дозвілля. Музеї зможуть розширити свої функції, стати "відкритими" багатоцільовими осередками культури, науки, освіти та виховання відповідно до світової тенденції розвитку музейної справи: відкритий музей у відкритому суспільстві. Цьому буде сприяти збільшення кількості працюючих у музеях, підпорядкованих Головному управлінню культури і мистецтв, на 6,8%.

Популяризація культурних надбань музейними засобами, обмін виставками і спеціалістами сприятиме поліпшенню міжнародного співробітництва, входженню київських музеїв до міжнародних організацій.

Бібліотечна справа

Очікується, що на кінець 2005 року кількість публічних бібліотек у м. Києві збільшиться на 4 одиниці і становитиме 143 бібліотеки на 5630 посадочних місць. Розпочнеться будівництво спеціалізованого приміщення для Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки.

Основні показники розвитку бібліотечної справи

------------------------------------------------------------------

| Показники | 2002 | 2003 |2004 |2005 |

|--------------------------------------+------+------+-----+-----|

|Кількість публічних бібліотек, од. | 139 | 139 | 140 | 143 |

|--------------------------------------+------+------+-----+-----|

|Книжковий фонд бібліотек, млн.прим. | 5,38 | 5,44 |5,50 |5,54 |

|--------------------------------------+------+------+-----+-----|

|Кількість читачів по ЄРК, тис.чол. |441,6 |452,4 |457,8|462,6|

|--------------------------------------+------+------+-----+-----|

|Читаність книжкового фонду, прим. на 1| 19,0 | 19,2 |19,2 |19,1 |

|--------------------------------------+------+------+-----+-----|

|Обертаність книжкового фонду | 2,0 | 2,0 | 2,0 | 2,0 |

|--------------------------------------+------+------+-----+-----|

|Комплектування фондів, тис.од. |258,4 |296,0 |326,8|368,1|

|--------------------------------------+------+------+-----+-----|

|у т.ч. українською мовою |119,3 |140,9 |158,7|176,8|

------------------------------------------------------------------

Книжковий фонд у публічних бібліотеках міста досягне 5540,6 тис.од. збереження, тобто з врахуванням вибуття збільшиться на 3,0%.

За 2003-2005 роки до бібліотек міста надійде 1,4 млн. примірників, з них 48,0% українською мовою.

В бібліотеках міста для обслуговування користувачів на кінець прогнозованого періоду буде задіяно 324 комп'ютери (кількість яких зросте, у порівнянні з 2002 роком, більше, ніж у 1,7 рази), 87 одиниць копіювально-множильної техніки (у 2 рази), 49 сканерів (у 2,5 рази). У 2 рази зросте кількість автоматизованих робочих місць (досягне 237 од.), у 2,5 рази кількість Інтернет-місць для користувачів (123). Об'єм електронних баз даних складатиме 261,3 тис. назв.

У результаті проведених заходів використання інформаційних ресурсів зросте до 11154 тис.од, у тому числі документів на нетрадиційних носіях інформації - до 112,7 тис.од. (на 28% у порівнянні з 2002 роком).

Кількість читачів по ЄРК становитиме 462,6 тис.чол. (зросте на 4,8%), з них дітей - 35,0%, юнацтва - 27,0%, дорослих - 38,0%. Чисельність обслужених читачів досягне 584,2 тис.чол.

Цьому буде сприяти збільшення кількості працюючих у бібліотеках на 7,5%, у т.ч. штатних працівників на обслуговуванні - на 6,4%. Зросте кваліфікація бібліотекарів, за 2003-2005 роки здобудуть освіту в спеціальних закладах 72 особи, перепідготовку в Центрі безперервної освіти - 223, стажування в зарубіжних країнах - 24 особи. Розвиватиметься міжнародне співробітництво: участь в міжнародних конференціях братимуть 72 київських фахівці. Поліпшиться науково-видавнича діяльність бібліотек, свідченням чого буде (2003-2005 роки) видання близько 40 збірників конференцій та результатів аналітичного вивчення діяльності бібліотек, більше 776 інформаційно-бібліографічних та науково-методичних видань, понад 490 видів рекламної продукції (буклетів, путівників, проспектів тощо).

Театрально-концертна, виставкова діяльність,

аматорська творчість

Забезпечуватиметься цільове фінансування, підтримка суспільне важливих художніх програм, окремих новаторських пошуків, діяльності академічних театрів і колективів, які відіграють вирішальну роль у розвитку театрального мистецтва.

Зокрема, здійснюватимуться державні замовлення на створення вистав за творами сучасних українських драматургів, композиторів; підтримка роботи драматичних, музично-драматичних і дитячих театрів щодо сценічного втілення української класичної драматургії; підтримка творчої молоді, відродження народних звичаїв у масових святах, образотворчого мистецтва.

Передбачається, що на театральних сценах міста щорічно буде відбуватись понад 50 прем'єр.

Кількість глядачів у 2005 році в порівнянні з 2002 роком збільшиться на 17,5%.

Основні показники

розвитку театрів, концертних організацій, клубних установ

------------------------------------------------------------------

| Показники | 2002 | 2003 |2004 |2005 |

|--------------------------------------+------+------+-----+-----|

|Кількість театрів, од. | 21 | 22 | 22 | 22 |

|--------------------------------------+------+------+-----+-----|

|у них місць, тис. місць | 3,2 | 3,2 | 3,2 | 3,6 |

|--------------------------------------+------+------+-----+-----|

|Кількість глядачів, тис.чол. |413,7 |433,5 |435,1|486,0|

|--------------------------------------+------+------+-----+-----|

|Відвідуваність театральних вистав на | 15,8 | 17,3 |18,2 |21,2 |

|--------------------------------------+------+------+-----+-----|

|Кількість прем'єр, од. | 41 | 50 | 51 | 54 |

|--------------------------------------+------+------+-----+-----|

|Кількість концертних організацій, од. | 8 | 7 | 7 | 7 |

|--------------------------------------+------+------+-----+-----|

|Кількість клубних установ міського | 6 | 6 | 6 | 6 |

|--------------------------------------+------+------+-----+-----|

|у них місць, тис. місць | 0,75 | 0,75 |0,75 |0,75 |

------------------------------------------------------------------

До кінця прогнозованого періоду передбачається закінчити реконструкцію комплексу "Театр на Подолі"; будівництво культурного центру на ж/м Виноградар; здійснити реконструкцію будинку колишнього кінотеатру "Дніпро" під Київський державний театр ляльок; завершити розробку проектно-кошторисної документації на будівництво та розпочати спорудження цирку в Лівобережній частині міста, драматичного театру на ж/м Вигурівщина-Троєщина, прибудову до театру драми і комедії (виробничо-репетиційного комплексу). У Київській міській галереї мистецтв "Лавра" відкрити театрально-концертний зал для театру "Вільна сцена". В інших театрах міста: Музичному театрі для дітей і юнацтва, Київському театрі драми і комедії, Молодому театрі, Театрі оперети, Міському театрі ляльок, Театрі юного глядача на Липках, Театрі маріонеток, Театрі-кафе "Колесо", Майстерні театрального мистецтва "Сузір'я", Співочому полі, приміщеннях Фольклорно-етнографічного ансамблю "Берегиня", Камерного хору "Хрещатик", Творчої вітальні майстрів оперного та балетного мистецтва ім. І.С.Козловського та Державної чоловічої капели України ім. Л.Ревуцького будуть проведені ремонтні роботи, що дозволить підвищити комфортність та якість проведення вистав і концертів.

Здійснюватиметься організаційне й фінансове забезпечення міжнародних і всеукраїнських фестивалів, свят театрального і музичного мистецтва, оглядів, які проводитимуться на конкурсній, загальній основі, що дасть змогу уникнути помпезності, зайвої парадності, підвищить їх творчу ефективність.

Мистецька освіта

Розвиватиметься мережа шкіл естетичного виховання, удосконалюватиметься їх структура.

На кінець 2005 року вона буде представлена 32 дитячими музичними школами, 10 дитячими школами мистецтв, Київською дитячою академією мистецтв, вечірньою школою загальної музичної освіти, 10 дитячими художніми школами, дитячою хореографічною школою та 2 дитячими студіями, що дозволить забезпечувати потреби в мистецькій освіті понад 18,5 тис. дітей. Найбільша кількість дітей (61,4%) буде навчатись у дитячих музичних школах, однак зросте частка дітей у дитячих школах мистецтв (з 20,0% у 2001 році до 23,2% в 2005 році), кількість дітей у Київській дитячій Академії мистецтв зросте на 29,4%, у художніх школах - на 17,0%.

Збільшаться можливості отримання вищої мистецької освіти за рахунок навчання в хореографічному училищі "Київська муніципальна українська академія танцю" (в 2005 році - 240 студентів) та новому закладі, що відкриється в 2003 році - коледжі Київської дитячої Академії мистецтв (232 чол.). В цілому, кількість студентів у вищих навчальних закладах мистецтва, підпорядкованих Головному управлінню культури і мистецтв, зросте, у порівнянні з 2001 роком, в 1,6 рази.

Основні показники розвитку мистецької освіти

------------------------------------------------------------------

| Показники |2002 |2003 |2004 |2005 |

|----------------------------------------+-----+-----+-----+-----|

|Кількість дитячих музичних, художніх | 57 | 57 | 57 | 57 |

|----------------------------------------+-----+-----+-----+-----|

|Кількість учнів у школах естетичного |17,4 |17,7 |18,3 |18,5 |

|----------------------------------------+-----+-----+-----+-----|

|Кількість вищих навчальних закладів з | 3 | 4 | 4 | 4 |

|----------------------------------------+-----+-----+-----+-----|

|Кількість студентів у вищих навчальних | 1,0 | 1,2 | 1,3 | 1,4 |

------------------------------------------------------------------

Виконання Програми дасть можливість:

вдосконалити навчальні плани і програми для шкіл естетичного виховання;

поліпшити забезпечення навчальних закладів

науково-методичними матеріалами;

створити умови для розвитку навчальних закладів, а також для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів у сфері мистецької освіти;

забезпечити соціальний захист учасників навчально-виховного процесу;

зміцнити матеріально-технічну базу мистецьких навчальних закладів.

Планується побудувати дитячу школу мистецтв N 12 по вул. Свободи, 5 та прибудову до дитячої школи мистецтв по вул. Ярославів Вал (Подільський район), розпочати будівництво дитячих шкіл мистецтв по вул. Горького (Голосіївський р-н) та на ж/м М.Борщагівка, дитячих музичних шкіл N 21 (ж/м Позняки), N 16 (бул. О.Давидова), N 5 та N 36 (ж/м Оболонь).

Буде створено фоноауділазерозаписуючий комплекс Київської дитячої Академії мистецтв, триватиме будівництво нового корпусу музичного училища ім. Р.Глієра.

Кіномережа

В результаті проведених заходів очікується відновлення рентабельної діяльності підприємств кіномережі, збільшення відвідуваності кінотеатрів (у 2005 році на 21,4% в порівнянні з очікуваним рівнем 2002 року), підвищення якості кінообслуговування населення. Цьому будуть сприяти забезпечення кінотеатрів новітнім кінотехнологічним та звуко-технічним обладнанням, поповнення державного фільмофонду новими фільмами, насамперед вітчизняного виробництва.

Основні показники розвитку кіномережі

------------------------------------------------------------------

| Показники | 2002 |2003 |2004 | 2005 |

|-------------------------------------+-------+-----+-----+------|

|Кількість постійно діючих | 36 | 36 | 36 | 36 |

|-------------------------------------+-------+-----+-----+------|

|у т.ч. дитячих, од. | 9 | 8 | 8 | 8 |

|-------------------------------------+-------+-----+-----+------|

|Кількість глядацьких місць, всього, | 18,0 |18,0 |18,0 | 18,1 |

|-------------------------------------+-------+-----+-----+------|

|у т.ч. в дитячих кінотеатрах, тис. | 1,64 |1,64 |1,64 | 1,64 |

|-------------------------------------+-------+-----+-----+------|

|Кількість відвідувачів, тис.чол. | 700,0 |750,0|800,0|850,0 |

|-------------------------------------+-------+-----+-----+------|

|у т.ч. в дитячих, тис.чол. | 160,0 |165,0|170,0|175,0 |

|-------------------------------------+-------+-----+-----+------|

|Кількість проведених кінопоказів, | 20 | 21 | 22 | 23 |

|-------------------------------------+-------+-----+-----+------|

|Кількість кінопрем'єр, од. | 104 | 105 | 110 | 115 |

|-------------------------------------+-------+-----+-----+------|

|Відвідуваність кіносеансів на 100 | 26,8 |28,5 |30,4 | 32,2 |

------------------------------------------------------------------

Значна увага приділятиметься дитячим кінотеатрам. Надаватиметься фінансова підтримка дитячим спеціалізованим кінотеатрам, здійснюватиметься їх поетапна модернізація, підвищення рівня комфортабельності кінозалів, розширення номенклатури супутніх послуг для дітей. На базі кінотеатру "Супутник" буде створено Дитячий Будинок кіно, проводитиметься Міжнародний кінофестиваль фільмів для дітей та юнацтва "Синій птах".

У прогнозованому періоді передбачається завершити реконструкцію кінотеатрів "Лейпциг", "Жовтень", "Київська Русь", провести ремонтні роботи в кінотеатрах: "Краків", "Супутник", "Факел", "Промінь", "Старт", "Салют", "Алмаз", "Пролісок", ім. Чапаєва, "Єреван", "Росія", ім. Т.Шевченка.

Парки культури і відпочинку

Проведені заходи в парковому господарстві міста (Центральний парк, Голосіївський парк, "Гідропарк", "Перемога", "Партизанської слави", "Відрадний"), дозволять забезпечити організацію вільного, активного відпочинку та розваг, задоволення культурних запитів, створення умов для відновлення фізичних, духовних сил, спілкування людей у сфері дозвілля, розвитку художньої, технічної творчості, виховання екологічної культури.

Передбачається:

робота зелених театрів, естрадно-концертних,

театрально-видовищних, танцювальних і спортивних майданчиків;

встановлення різноманітних атракціонів, ігрових автоматів для дітей та дорослих;

організація свят, театралізованих вистав, фестивалів, конкурсів, концертів професійних та самодіяльних колективів.

Основні показники розвитку парків культури і відпочинку

------------------------------------------------------------------

| Показники | 2002 | 2003 |2004 | 2005 |

|-------------------------------------+------+------+-----+------|

|Кількість парків культури і | 6 | 6 | 6 | 6 |

|-------------------------------------+------+------+-----+------|

|Кількість відвідувачів, тис.чол. |3377,6| 3387 |5407,|5417,7|

| | | | 5 | |

|-------------------------------------+------+------+-----+------|

|Кількість проведених культурних | 1048 | 1055 |1060 | 1065 |

------------------------------------------------------------------

До кінця прогнозованого періоду кількість проведених культурних заходів у парках міського підпорядкування зросте до 1065 (на 1,6% у порівнянні з очікуваним рівнем 2002 року), а кількість відвідувачів до 5417,7 тис.чол. (на 60,4%).

Очікуваними кінцевими результатами реалізації Програми стануть:

- формування комфортного і гармонійного культурного середовища міста, підтримка спадкоємності кращих міських традицій, введення в культурний обіг високих зразків світової класичної культури, збереження і творчий розвиток загальнолюдських, національних і регіональних цінностей культурної спадщини;

- оптимізація витрат на культурні потреби міста, залучення для їхнього задоволення додаткових внутрішніх і зовнішніх ресурсів, підвищення соціальної ефективності і зростання економічної віддачі від інвестицій в соціально-культурну сферу міста;

- збереження і нарощування освітнього, інтелектуального і творчого потенціалу працівників сфери культури і населення міста в цілому; зростання інноваційної активності міського населення, гармонізація духовно-етичної атмосфери;

- підвищення міжнародного іміджу Києва - столиці незалежної демократичної України.

6. ЗАХОДИ ЩОДО РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВА

В м.КИЄВІ НА 2003-2005 РОКИ

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------

| з/п | |виконання| | |

|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

| 1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ |

|------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

|-----+----------------------------------------+---------+--------------------+------------------------------|