Про міську програму "Розвиток бібліотечної справи в м. Києві на 2003-2006 роки"

КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА

Р І Ш Е Н Н Я

N 314/474 від 27.02.2003

Про міську програму "Розвиток

бібліотечної справи в м. Києві

на 2003-2006 роки"

Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ), враховуючи Указ Президента України від 22.03.2000 N 490/2000 ( 490/2000 ) "Про невідкладні заходи щодо розвитку бібліотек України" та з метою зміцнення матеріально-технічної бази публічних бібліотек м. Києва, раціонального комплектування фондів, їх збереження, впровадження в діяльність бібліотек нових інформаційних технологій Київська міська рада

В И Р І Ш И Л А:

1. Затвердити міську програму "Розвиток бібліотечної справи в м. Києві на 2003-2006 роки" згідно з додатком.

2. Визначити Головне управління культури і мистецтв Київської міської державної адміністрації відповідальним за реалізацію міської програми "Розвиток бібліотечної справи в м. Києві на 2003-2006 роки".

3. З метою реалізації міської програми "Розвиток бібліотечної справи в м. Києві на 2003-2006 роки" Головному фінансовому управлінню Київської міської державної адміністрації забезпечувати реалізацію заходів, передбачених міською програмою "Розвиток бібліотечної справи в м. Києві на 2003-2006 роки", в межах асигнувань, які щороку передбачатимуться в бюджеті міста за відповідними напрямками.

4. Виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації) щорічно подавати Київраді звіт про хід виконання міської програми "Розвиток бібліотечної справи в м. Києві на 2003-2006 роки".

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань гуманітарної політики і постійну комісію Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

Київський міський голова О.Омельченко

"Хрещатик" N 104 (2311) від 22 липня 2003 року

Додаток

до рішення Київради

від 27.02.2003 N 314/474

МІСЬКА ПРОГРАМА

"РОЗВИТОК БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ В М. КИЄВІ

НА 2003-2006 РОКИ"

Зміст

Паспорт міської програми "Розвиток бібліотечної справи в м.Києві на 2003-2006 роки"

Використані в тексті скорочення

Вступ

1. Оцінка діяльності публічних бібліотек м. Києва

2. Підстави для розробки Програми

3. Основні цілі, завдання і терміни реалізації Програми

4. Система програмних заходів

5. Ресурсне забезпечення Програми

6. Механізм організації управління і контролю за ходом

реалізації Програми

7. Соціально-економічна ефективність реалізації Програми

8. Заходи щодо забезпечення розвитку бібліотечної справи

в м. Києві на 2003-2006 роки

Додаток А. Основні показники розвитку бібліотечної справи в

м. Києві на 2003-2006 роки

Додаток Б. Нове будівництво, капітальний та поточний ремонт

публічних бібліотек м. Києва

Додаток В. Основні показники розвитку міських бібліотек та

централізованих бібліотечних систем районів

м. Києва

ПАСПОРТ МІСЬКОЇ ПРОГРАМИ

"РОЗВИТОК БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ В М. КИЄВІ

НА 2003-2006 РОКИ"

------------------------------------------------------------------

| N| Основні | Зміст |

| | параметри | |

|--+---------------+---------------------------------------------|

| 1|Підстави для |Указ Президента України від 22.03.2000|

| |розробки |N 490/2000 ( 490/2000 ) "Про невідкладні|

| |Програми |заходи щодо розвитку бібліотек України",|

| | |постанова Кабінету Міністрів України від|

| | |01.07.2002 N 900 ( 900-2002-п ) "Про|

| | |затвердження Програми поповнення бібліотечних|

| | |фондів на період до 2005 року", розпорядження|

| | |Київської міської державної адміністрації від|

| | |07.02.2001 N 205 ( ra0205017-01 ) "Про|

| | |програму заходів Київської міської державної|

| | |адміністрації щодо забезпечення реалізації|

| | |Основних напрямів соціальної політики на|

| | |період до 2004 року". |

| | |Програма сформована Науково-дослідним|

| | |інститутом соціально-економічних проблем|

| | |міста на підставі пропозицій Головного|

| | |управління культури і мистецтв, інших|

| | |структурних підрозділів Київської міської|

| | |державної адміністрації, районних у місті|

| | |Києві державних адміністрацій, центральних|

| | |міських бібліотек, ЦБС районів та бібліотек|

| | |міста. |

|--+---------------+---------------------------------------------|

| 2|Мета Програми |Метою Програми є спрямування дій міських|

| | |органів державної виконавчої влади та|

| | |місцевого самоврядування, громадських|

| | |об'єднань та підприємств міста на розвиток|

| | |бібліотечної справи, зміцнення|

| | |матеріально-технічної бази публічних|

| | |бібліотек міста, раціональне комплектування|

| | |фондів, їх збереження, впровадження в|

| | |діяльність бібліотек нових інформаційних|

| | |технологій, що дозволить створити оптимальні|

| | |умови для реалізації бібліотеками своїх|

| | |соціальних функцій та, у кінцевому підсумку,|

| | |підвищити роль бібліотек як багатоцільових|

| | |осередків культури, науки, освіти та|

| | |виховання особистості. |

|--+---------------+---------------------------------------------|

| 3|Основні |- забезпечення соціально-економічних та|

| |завдання |правових умов для ефективної діяльності|

| |Програми |публічних бібліотек міста; |

| | |- сприяння формуванню сучасної інфраструктури|

| | |бібліотечної справи, впровадження в|

| | |діяльність бібліотек сучасних інформаційних|

| | |технологій; |

| | |- забезпечення бібліотек сучасними засобами|

| | |охоронної, пожежної сигналізації, контролю|

| | |мікроклімату тощо; |

| | |- забезпечення підготовки та підвищення|

| | |кваліфікації бібліотечних кадрів, їх правовий|

| | |і соціальний захист; |

| | |- популяризація бібліотечної справи,|

| | |видавнича діяльність; |

| | |- сприяння міжнародному співробітництву в|

| | |галузі бібліотечної справи. |

|--+---------------+---------------------------------------------|

| 4|Строки |2003-2006 роки |

| |реалізації | |

| |Програми | |

|--+---------------+---------------------------------------------|

| |Перелік |Система програмних заходів охоплює наступні|

| |основних |напрямки: |

| |заходів |- зміцнення та розвиток матеріально-технічної|

| | |бази публічних бібліотек міста; |

| | |- сприяння формуванню сучасної інфраструктури|

| | |(забезпечення сучасним обладнанням та|

| | |втілення в діяльність бібліотек сучасних |

| | |інформаційних технологій); |

| | |- автоматизація бібліотечної справи; |

| | |- формування, збереження та використання|

| | |книжкового фонду; |

| | |- організація ефективного бібліотечного|

| | |обслуговування населення; |

| | |- проведення науково-видавничої діяльності; |

| | |- підготовка та підвищення фахової|

| | |кваліфікації працівників бібліотек; |

| | |- сприяння міжнародному співробітництву в|

| | |галузі бібліотечної справи. |

|--+---------------+---------------------------------------------|

| 5|Обсяги коштів, |Всього на 2003-2006 роки - 118,5 млн.грн., |

| |необхідних на |в тому числі: 2003 р. - 17,5 млн.грн., |

| |фінансування |2004 р. - 23,0 млн.грн., 2005 р. - |

| |заходів |36,0 млн.грн., 2006 р. - 42,0 млн.грн. |

|--+---------------+---------------------------------------------|

| 6|Основні джерела|Міський та районні бюджети, залучені кошти |

| |фінансування |підприємств, організацій та фізичних осіб. |

|--+---------------+---------------------------------------------|

| 7|Виконавці |Головне управління культури і мистецтв, |

| |основних |районні в місті Києві державні |

| |заходів |адміністрації, ЦБС міста, публічні |

| | |бібліотеки, разом із зацікавленими |

| | |установами та організаціями за профілем |

| | |передбачених заходів. |

|--+---------------+---------------------------------------------|

| 8|Очікувані |Реалізація Програми значно поліпшить ситуацію|

| |результати |в бібліотечній справі, створить умови для|

| |реалізації |зміцнення та розвитку матеріально-технічної|

| |Програми |бази, збільшення бібліотечних фондів,|

| | |технічного оснащення бібліотек на рівні|

| | |сучасних вимог і стандартів. |

| | |Головним соціальним ефектом Програми буде|

| | |покращання умов діяльності бібліотек,|

| | |збільшення відвідуваності їх киянами.|

| | |Бібліотеки розширять свої функції, стануть|

| | |інформаційними та культурними центрами, що|

| | |забезпечать реалізацію конституційного права|

| | |громадян України на вільний доступ до|

| | |інформації в усіх галузях науки, виробництва,|

| | |освіти, культури та мистецтв, громадського|

| | |життя, сприятимуть процесам державотворення і|

| | |національно-культурного відродження|

| | |суспільства, духовного розвитку особистості.|

| | |Це стане можливим завдяки широкому|

| | |впровадженню нових інформаційних технологій,|

| | |комплектуванню бібліотек документами на|

| | |нетрадиційних носіях інформації, актуалізації|

| | |книжкових фондів та належному їх|

| | |комплектуванню згідно з міжнародними|

| | |стандартами ІФЛА, забезпечення бібліотек|

| | |відповідним обладнанням, розширення спектру|

| | |інформаційних послуг для різних верств|

| | |населення та створення умов для|

| | |обслуговування інвалідів. |

|--+---------------+---------------------------------------------|

| |Програми | | 2002 р. | |

| | |---------------------+------------+----------|

| | |од. | 139 | 148 |

| | |---------------------+------------+----------|

| | |всього тис.прим. | 5236,9 | 5590,4 |

| | |---------------------+------------+----------|

| | |ЄРК, тис. осіб | 438,9 | 476,9 |

| | |---------------------+------------+----------|

| | |у т.ч. дорослих | 150,0 | 181,2 |

| | |---------------------+------------+----------|

| | |юнацтва | 132,2 | 128,8 |

| | |---------------------+------------+----------|

| | |дітей | 156,7 | 166,9 |

| | |---------------------+------------+----------|

| | |бібліотеки, тис.чол. | 567,4 | 598,0 |

| | |---------------------+------------+----------|

| | |тис.прим. | 11407,8 | 11659,2 |

| | |---------------------+------------+----------|

| | |чол. | 1418,75 | 1564,5 |

|--+---------------+---------------------------------------------|

|10|Врахування |Головному управлінню економіки та розвитку|

| |заходів |міста, Головному фінансовому управлінню,|

| |Програми та |районним у м. Києві державним адміністраціям|

| |потреб у |та іншим органам виконавчої влади під час|

| |фінансових |розробки проектів програм|

| |ресурсах |соціально-економічного та культурного|

| | |розвитку м. Києва та районів, міського та|

| | |районних бюджетів враховувати за поданням|

| | |Головного управління культури і мистецтв,|

| | |районних управлінь культури заходи,|

| | |передбачені Міською комплексною програмою|

| | |"Розвиток бібліотечної справи в м. Києві на|

| | |2003-2006 роки", та потреби у фінансових|

| | |ресурсах для їх реалізації, виходячи з|

| | |фінансових можливостей міста та районів. |

|--+---------------+---------------------------------------------|

|11|Період, |Коригування Програми проводиться Головним|

| |підстави та |управлінням культури і мистецтв щорічно після|

| |порядок |затвердження Програми соціально-економічного|

| |коригування |та культурного розвитку м. Києва і міського|

| |Програми |бюджету на наступний рік. |

|--+---------------+---------------------------------------------|

|12|Організація |Контроль здійснює Головне управління культури|

| |контролю за |і мистецтв. Інформація про хід виконання|

| |виконанням |Програми і використання бюджетних коштів|

| |Програми |надаються в установленому порядку. |

------------------------------------------------------------------

ВИКОРИСТАНІ В ТЕКСТІ СКОРОЧЕННЯ

АРМ - автоматизоване робоче місце

БД - база даних

ВСО - внутрішньосистемний обмін

ЄРК - єдина реєстраційна картотека

ІФЛА - Міжнародна Федерація Бібліотечних Асоціацій та установ

МАН - мала академія наук

МБА - міжбібліотечний абонемент

МСМБ - міська спеціалізована молодіжна бібліотека

ПБ - публічна бібліотека

РДА - районні в м. Києві державні адміністрації

УТОС - Українське товариство сліпих

ЦБ - центральна бібліотека

ЦБС - централізована бібліотечна система

ЦМБ - центральна міська бібліотека

ЦРБ - центральна районна бібліотека

ВСТУП

З часу свого виникнення до наших днів бібліотека як соціальний інститут пройшла певний етап еволюції своєї місії: від обслуговування потреб правлячої еліти до задоволення суспільної потреби.

На території сучасної України найдавнішою була бібліотека Ярослава Мудрого - перша державна бібліотека Київської Русі (1037 р.). Великий вплив на духовний розвиток та культуру нації мали бібліотеки монастирів: Києво-Печерського, Києво-Межигірського, Чернігівського, Почаївського. Відомі своїми скарбами та читачами, яких вони обслуговували, бібліотеки Львівського, Київського, Чернігівського, Луцького, Острозького та ін. братств (16-17 ст.), Києво-Могилянської академії (17 ст.), Львівського (1661 р.). Харківського (1805 р.). Київського (1834 р.), Новоросійського (1865 р.) та Чернівецького (1875 р.) університетів. Цікавим духовним та національно-культурним явищем були козацькі бібліотеки. Багатими були бібліотеки українських гетьманів, зокрема Івана Мазепи, Пилипа Орлика, Кирила Разумовського, бібліотеки українського духовенства Інокентія Гізеля, Феофана Прокоповича, Стефана Яворського та інших.

Для історії бібліотечної справи в Україні в XX ст. особливе значення мало заснування Національної бібліотеки Української держави, діяльність бібліотек Січових Стрільців, Армії Української Народної Республіки.

Незалежність України, соціально-економічні та політичні зміни призвели до перегляду сутності та завдань бібліотеки як соціального інституту. Бібліотека перетворилася на культурну, інформаційну, освітню та наукову інституцію, яка сприяє розбудові демократичного громадянського суспільства на основі поінформованості громадян, забезпечення доступу до інформації та бібліотечних матеріалів.

Сьогодні бібліотечний світ України представлений книгозбірнями з безцінними колекціями, досвідченими фахівцями бібліотечної справи, які пропонують своїм читачам широкий спектр бібліотечно-інформаційних послуг та інших видів обслуговування. Поступово здійснюється перехід бібліотек на новітні інформаційні технології, що значно розширює їх можливості в умовах глобалізації суспільства.

Однак наявна стала тенденція до зменшення мережі бібліотек. Тільки за останні десять років в Україні їх кількість зменшилася на 4,9 тис. одиниць, тобто щорічно "зникало" майже півтисячі бібліотек, а бібліотечний фонд за цей же період зменшився майже утричі.

Наведені негативні тенденції потребують пошуку нових підходів до відродження бібліотечної справи з метою підвищення їх ролі в політичному житті, розвитку демократії, місцевого самоврядування, ринкової економіки, формування інформаційного простору.

Державна політика в галузі бібліотечної справи в Україні, як і в кожній країні світу, формується як складова частина соціально-економічної політики в цілому. Оновлення усіх сфер нашого суспільства, його духовне відродження, економічна, політична розбудова держави обумовлює особливу потребу у інформованості громадян. На активізацію процесу інформатизації суспільства та створення інформаційно-технологічного середовища вплинуло прийняття Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України "Про невідкладні заходи щодо впровадження системи здійснення державної інформаційної політики та удосконалення державного регулювання інформаційних відносин" ( 663/97 ) і Закону України "Про національну програму інформатизації" ( 74/98-ВР ). Національна програма інформатизації передбачає розв'язання проблемних питань, що виникли у процесі використання інформаційних ресурсів, зменшення розриву між зростаючими потребами в інформації і рівнем її використання, досягнення Україною рівня інформатизації розвинутих країн світу. Вона включає комплекс взаємопов'язаних завдань (проектів) інформатизації, спрямованих на реалізацію державної політики, координацію діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, створення загальнодержавної мережі інформаційного забезпечення різних галузей виробничої і соціальної сфери. Вирішення проблеми доступності національних і світових інформаційних ресурсів для широкого кола споживачів повинно відбуватися за рахунок створення, у першу чергу, бібліотечної інформаційно-телекомунікативної мережі.

Не менш актуальним завданням в галузі бібліотечної справи є збереження бібліотечних фондів. У рамках національної програми передбачається проведення робіт по створенню Зведеного Національного реєстру рідкісних і цінних видань, який охоплює понад 300 бібліотек різних систем і відомств, 39 архівів державного та регіонального значення. Окремі проекти дадуть змогу вирішувати проблеми консервації документів, створення страхових фондів, проведення робіт по реставрації, виготовлення безкислотного паперу для обов'язкового примірника творів друку, підготовки відповідних спеціалістів. Розробка програми збереження бібліотечних і архівних фондів - це практично підготовка другого спільного закону про бібліотеки і архівну справу в Україні.

Важливе значення має поліпшення якості бібліотечних фондів, їх оновлення, зростання наукового та інформаційного потенціалу бібліотеки. Саме на це направлена Державна програма поповнення бібліотечних фондів на 2003-2005 роки, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2002 N 900 ( 900-2002-п ). Основним завданням є забезпечення бібліотек мінімумом наукових, соціально значущих періодичних видань, вибірковим, ретельно сформованим репертуаром як вітчизняної, так і зарубіжної друкованої продукції відповідно до статусу бібліотек, культурно-економічного профілю комплектування фондів, складу користувачів.

Одним із напрямів державної політики України є здійснення програми розвитку національного книговидання і преси. Ця програма спрямована на визначення основних пріоритетів у галузі видавничої справи, поліпшення якісної структури книговидання, розширення участі України у міжнародному співробітництві в галузі книгодрукування і преси. Дана програма і її складова - програма "Українська бібліотечна серія" - частково вирішують проблему поповнення фондів публічних бібліотек. Відпрацьовується механізм удосконалення формування тиражів, тематики видань для бібліотек.

Соціально-економічні проблеми, перехід держави до ринкової економіки у поєднанні із обмеженими бюджетними асигнуваннями, викликали безліч проблем у життєдіяльності бібліотечних установ, особливо найрозгалуженої мережі публічних бібліотек. Єдине джерело їх фінансування - місцевий бюджет, який сьогодні не в змозі достатньо забезпечити комплектування бібліотечних фондів, утримання бібліотечних працівників, технічне оснащення в обсягах, необхідних для нормального функціонування централізованих бібліотечних систем.

Стратегічне значення для розвитку бібліотечної справи мають дві постанови Кабінету Міністрів України - "Про мінімальні соціальні нормативи забезпечення населення публічними бібліотеками" ( 510-97-п ) та "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами культури і мистецтв" ( 534-97-п ). Однак із виконанням їх в регіонах виникають проблеми.

Надзвичайно важливою на сьогодні залишається підтримка престижу бібліотек у суспільстві. Вона обумовлюється багатьма факторами: і усвідомленням владними структурами значення бібліотечної сфери, і формуванням бібліотечного лоббі у законодавчих органах управління; вмінням самих бібліотечних працівників консолідувати свої зусилля на вирішення проблемних питань, показати свою діяльність, розповісти про свої плани суспільству.

Таким чином, останнім часом у державній політиці України намітилися певні тенденції:

- розробка і затвердження на законодавчому рівні національних державних програм. Такий підхід обумовлює передбачення у Державному бюджеті виділення коштів на їх реалізацію;

- надання у сфері культури пріоритету бібліотечній галузі, про що свідчить прийняття Кабінетом Міністрів України ряду постанов з питань бібліотечної справи;

- посилення координації Міністерств і відомств, спільна розробка нормативно-програмних документів;

- розробка цільових регіональних програм з розвитку бібліотечної справи;

- визначення ролі та завдань бібліотек у процесі формування нового інформаційного суспільства, де інформація почала визнаватися одним із головних ресурсів.

З метою забезпечення ефективного розвитку бібліотечної справи та раціонального управління цією багатогранною діяльністю необхідно вдосконалювати інформаційну базу, яка б відображала як ретроспективні зміни, так і прогнозні напрями її подальшого вдосконалення.

В цілому слід зазначити, що зміна місії бібліотек продиктована істотним посиленням значення знань як каталізатора суспільного розвитку - роль ведучого в подальшому соціальному прогресі відіграє інформаційна сфера. В той же час в суспільстві посилилися комунікаційні процеси. Технічно інтегрована в інформаційний простір суспільства бібліотека повинна стати в перспективі однією з умов соціального прогресу, забезпечення зростання різноманітності знань, що використовуються в суспільстві. Еволюція ролі бібліотеки повинна знаходити відображення при обгрунтуванні напрямів вдосконалення управління, планування, вибору пріоритетів в ресурсозабезпеченні і технічному переоснащенні бібліотек, вироблення критеріїв оцінки результативності їхньої роботи. Тобто висуваючи, як пріоритетні, управлінські проблеми, необхідно розуміти, що ефективність їх прийняття, а відповідно і відслідкування наслідків їх реалізації, значною мірою залежить від інформаційного підгрунтя.

1. ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК М. КИЄВА

В останні роки змінилось бачення завдань і можливостей бібліотек, їх місця в культурній, освітній, інформаційній інфраструктурі, ролі в політичному житті, розвитку демократії, місцевого самоврядування, ринкової економіки, формування інформаційного простору. Саме публічні бібліотеки стали для більшості населення, якому потрібні нові фундаментальні знання, достовірна і оперативна інформація, чи не єдиними соціальними закладами, що надають доступ до культури, знань, інформації практично безкоштовно. З кожним роком зростає кількість читачів, яких обслуговують бібліотеки (у 1997 р. - 561,4 тис. читачів, у 2002 р. - 567,4 тис. читачів). Кількість користувачів та показник середнього відвідування по місту, який становить 6,5 (в 1997 р. - 6,2), свідчать про те, наскільки необхідні інформаційно-бібліотечні послуги пересічному жителю столиці. Основні показники розвитку публічних бібліотек Києва наведені в таблиці 1.

Таблиця 1 - Основні показники розвитку публічних

бібліотек м. Києва

------------------------------------------------------------------

| Показники | 1997 | 2000 | 2002 |

|-------------------------------------+--------+--------+--------|

|Кількість публічних бібліотек, од. | 136 | 136 | 139 |

|-------------------------------------+--------+--------+--------|

|-------------------------------------+--------+--------+--------|

|для дорослих, од. | 88 | 88 | 90 |

|-------------------------------------+--------+--------+--------|

|для дітей, од. | 48 | 48 | 49 |

|-------------------------------------+--------+--------+--------|

|Книжковий фонд, тис.прим. | 5634,6 | 5375,9 | 5236,9 |

|-------------------------------------+--------+--------+--------|

|Комплектування книжкових | 157,2 | 246,0 | 228,6 |

|-------------------------------------+--------+--------+--------|

|Вибуття фондів, тис.прим. | 249,4 | 286,7 | 228,0 |

|-------------------------------------+--------+--------+--------|

|Кількість штатних працівників, чол. | 1313,25| 1361,5 | 1418,8 |

|-------------------------------------+--------+--------+--------|

|Кількість штатних працівників | 733,25 | 721,25 | 755,5 |

|-------------------------------------+--------+--------+--------|

|Кількість читачів по ЄРК, тис.чол. | 409,5 | 423,0 | 438,9 |

|-------------------------------------+--------+--------+--------|

|-------------------------------------+--------+--------+--------|

|дітей, тис.чол. | 160,5 | 152,3 | 156,7 |

|-------------------------------------+--------+--------+--------|

|юнацтво, тис.чол. | 127,8 | 127,9 | 132,2 |

|-------------------------------------+--------+--------+--------|

|дорослих, тис.чол. | 121,2 | 130,1 | 150,0 |

|-------------------------------------+--------+--------+--------|

|Кількість читачів, які були | 561,4 | 565,2 | 567,4 |

|-------------------------------------+--------+--------+--------|

|Книговидача, тис.прим. | 10945,8| 11204,0| 11407,8|

|-------------------------------------+--------+--------+--------|

|Середня відвідуваність | 6,2 | 6,4 | 6,5 |

|-------------------------------------+--------+--------+--------|

|Читаність книжкового фонду, | 19,5 | 19,8 | 20,1 |

|-------------------------------------+--------+--------+--------|

|Обертаність книжкового фонду | 1,9 | 2,1 | 2,2 |

|-------------------------------------+--------+--------+--------|

|Фінансове забезпечення, тис.грн. | 3815,2 | 7057,6 | 8707,4 |

------------------------------------------------------------------

Населення столиці обслуговують 139 публічних бібліотек. З них: Публічна бібліотека ім. Лесі Українки, Центральна міська бібліотека ім. Т.Г.Шевченка для дітей, Міська спеціалізована молодіжна бібліотека "Молода гвардія", а також 88 - для дорослих і 48 - для дітей, які об'єднані в 10 бібліотечних систем відповідно до районного поділу міста.

У 2002 році мережа публічних бібліотек збільшилась на 1 бібліотеку (N 159) у Дарницькому районі. У 2001 - на 2 одиниці за рахунок відкриття нової бібліотеки для дітей на масиві Позняки (бібліотека N 157) та прийняття до структури централізованої бібліотечної системи відділу культури Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації бібліотеки профспілкового комітету Дарницького вагоноремонтного заводу (бібліотека N 158). В 2000 році отримала нове, дещо більше приміщення, бібліотека N 144 Святошинського району. У 1999 році додаткові площі отримали 2 бібліотеки на житлових масивах Теремки І і Теремки ІІ, а також філіал бібліотеки ім. В.Сергієнка (Дніпровський район). У 1998 році отримала нову адресу на Харківському масиві бібліотека N 117.

Проте, виходячи з аналізу кількості населення в окремих районах міста, щільності забудови, площі самих бібліотек, кількості робочих місць для користувачів, наявності приміщень для книгосховищ, можна зробити висновок, що в окремих районах міста бібліотек не вистачає, наприклад, в Деснянському, Дарницькому, Святошинському, на окремих нових житлових масивах Оболонського, Голосіївського та інших районів. Практично всі бібліотеки розміщено у пристосованих приміщеннях. Залишається невирішеним питання будівництва спеціалізованого приміщення для Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки - головної книгозбірні міста.

Зберігається величезний розрив: від 30,6% населення, яке користується бібліотеками в Печерському, районі до 8,8% населення, яке можуть забезпечити книгою та інформацією фахівці Святошинского району. Залишається низьким показник залучення до бібліотек і в Деснянському районі - 9,8% при середньому по місту 16,7%.

Кількість посадочних місць в публічних бібліотеках становить лише 4705 одиниць, що становить 1,8 посадочних місць на 1000 киян (при нормі 2-3 посадочних місця на 1000 населення).

Завдання, які стоять перед бібліотеками, не можна виконати без актуалізації книжкових фондів, комплектування бібліотек нетрадиційними носіями інформації, впровадження нових технологій, забезпечення відповідним обладнанням.

Створення комфортних умов для користувачів та зберігання книжкового фонду, сучасне оформлення інтер'єрів, забезпечення технічними засобами стає чи не найважливішою складовою успішної діяльності бібліотек. Всього на ремонти публічних бібліотек було витрачено у 2002 році 538,5 тис.грн., з них (найбільше) 259,1 тис.грн. - у Шевченківському районі.

В той же час, згідно з даними, представленими у формах державної статзвітності (6-НК) ( v0146207-92 ) 64 бібліотеки потребують капітальних та поточних ремонтів, а дві знаходяться в аварійному стані (бібліотека Дружби народів Подільської ЦБС та ім. В.Кудряшова Солом'янської ЦБС).

На 1.01.2003 року книжковий фонд бібліотек міста становив 5236,9 тис. примірників, в порівнянні з 1997 роком він скоротився на 397,7 тис. примірників, що пов'язано з вибуттям застарілої літератури.

В той же час, зросли обсяги нових надходжень, якщо в 1997 році бібліотеки міста отримали 157,1 тис. примірників нової літератури (на суму 238,8 тис.грн.), то в 2002 році - 228,6 тис. книжкових одиниць. Нової літератури відкомплектовано з міського бюджету на суму 467,7 тис. грн., з бюджетів районів міста - на 42,6 тис. грн., придбано літератури без оплати на суму 218,3 тис.грн. Особлива увага приділялась придбанню продукції українських видавництв, комплектування книг українською мовою становило 45,7%.

Передплачено періодичних видань на суму більше 1,0 млн.грн. Найбільше коштів на передплату виділено у Голосіївській ЦБС (130 тис.грн.), Дніпровській ЦБС (118,2 тис.грн.), Печерській ЦБС (114, 9 тис.грн.).

Проте ці надходження не відповідають зростаючим потребам. За нормативами, розробленими ІФЛА/ЮНЕСКО (Міжнародною Федерацією Бібліотечних Асоціацій та установ), до бібліотек щорічно має надходити 10 назв газет і журналів та 250 нових книг на кожну тисячу жителів. В Києві цей показник становить 40% світової норми. Крім того. Міжнародними стандартами обумовлено, що фонд публічної бібліотеки повинен оновлюватись через кожні 10 років, при цьому повинно бути 10% видань, що вийшли у світ за останні два роки і 30-40% того, що було видано за останні п'ять років.

В м. Києві для забезпечення процесу обслуговування читачів проводиться щоденна і кропітка робота з книжковим фондом. Наприклад, у 2002 році в ЦБС Печерського, Подільського та Оболонського районів з метою вивчення незадоволеного попиту та більш максимального використання книжкових фондів бібліотек було проведено тиждень якості обслуговування читачів.

З'ясувалося, що 20% користувачів не знайшли в фондах бібліотек потрібну літературу (причина - мала кількість примірників), або її відсутність у фонді - 10%. Проведена робота з перерозподілу літератури між структурними підрозділами та докомплектування фондів. Результати вивчення показали, що у бібліотеках не вистачає літератури з сучасної політики і економіки, українського літературознавства. Недостатньо, або взагалі відсутня література по туризму (нові туристичні маршрути, міжнародний туризм).

Для більш повного задоволення читацьких запитів, активно використовується внутрішньо системний обмін та міжбібліотечний абонемент. В 2002 році по ВСО книговидача по місту становила 63,6 тис.прим., по МБА було отримано 4,4 тис.од., видано 5,6 тис. примірників.

В цілому, книговидача зросла з 10,9 млн. прим. в 1997 році до 11,4 млн. прим. у 2002 році (на 4,2%), читаність книжкового фонду з 19,5 до 20,1 примірників на 1 читача, обертаність - з 1,9 до 2,2.

Інформаційно-бібліографічна діяльність бібліотек спрямована на відслідковування інформаційних запитів користувачів, оперативне їх задоволення та попередження інформаційних запитів. Систематично аналізувалася тематика довідок, проводилися міні-опитування серед користувачів бібліотек та органів місцевого самоврядування для виявлення абонентів групової та індивідуальної інформації.

Тільки за 2002 рік фахівцями-бібліографами було надано і зафіксовано більше 77 тисяч інформаційно-бібліографічних довідок, хоча реально їх було надано значно більше. Окремо вівся облік довідок по телефону. Тільки в бібліотеці ім. О.Герцена (ЦБС "Свічадо" Святошинського району) їх було надано 900, 1410 - в Деснянській ЦБС, у ПБ ім. Лесі Українки - 2872.

Активно використовуються електронні бази даних. Так, в Публічній бібліотеці ім. Лесі Українки у 2002 році до електронних баз даних було 8642 звернення.

ЦРБ ім. П.Тичини (Дніпровська ЦБС) продовжила роботу над поповненням бази даних "Країнознавство" новими документами.

Електронна база даних ЦРБ ім. М.Некрасова (Голосіївська ЦБС) в 2002 році поповнилася на 4021 документи краєзнавчої тематики і на 2250 документів з питань економіки. Створено демонстраційну версію Web-сторінки Голосіївської ЦБС.

На кінець 2002 року всі ЦБС мають комп'ютери, кількість їх досягла 146 одиниць. Більшість комп'ютерів отримані завдяки участі бібліотек в різноманітних конкурсах і програмах, допомозі депутатів, спільній роботі з соціальними та громадськими організаціями, фірмами та держадміністраціями.

Створено 106 автоматизованих робочих місця: 6 - у Голосіївській, 10 - Печерській, 7 - Дніпровській, 15 - Оболонській ЦБС, 8 - у МСМБ "Молода гвардія", 9 - у ЦМБ ім. Т.Г.Шевченка для дітей, 34 - у ПБ ім. Лесі Українки.

Проводиться робота по реалізації "Програми автоматизації інформаційно-бібліотечної системи публічних бібліотек м. Києва".

За кошти з міського бюджету створені локальні мережі у відділі комплектування книжкових фондів ПБ ім. Лесі Українки, Міської молодіжної спеціалізованої бібліотеки "Молода гвардія", ЦМБ ім. Т.Г.Шевченка для дітей, ЦРБ ім. М.О.Некрасова Голосіївського району, ЦРБ ім. Салтикова-Щедріна Печерського району та ЦРБ ім. О.С.Пушкіна Оболонського району. Придбано сервер для ПБ ім. Лесі Українки.

Інтернет-центри працюють на базі ПБ ім. Лесі Українки, МСМБ "Молода гвардія", ЦРБ ім. О.Пушкіна, ЦРБ ім. М.Салтикова-Щедріна. Послугами Інтернет-центрів минулого року скористалися близько 4 тис. користувачів.

В ЦРБ ім. М.Салтикова-Щедріна (Печерська ЦБС) ведеться окремий облік користувачів, що скористалися послугами Інтернету (1748 користувачів). Було висвітлено майже 90 тем.

Бібліотека представляється інформаційно-культурним інститутом широкого профілю, який робить доступним для користувачів різні види документів. Інша справа, що власне комплектування бібліотек документами повинно мати розумні межі у зв'язку з можливістю звернутися через канали зв'язку в інші бібліотеки, інформаційні центри, музеї, архіви і т.п. (йдеться про розподілений фонд). Визначення цієї розумної межі власного комплектування як книг, так і нетрадиційних документів, є сьогодні найважливішим завданням. Ці розумні межі пов'язані із спеціалізацією бібліотек, з їхньою статусною відповідальністю, можливістю використання інших фондів, орієнтацією на особливості населення даної місцевості. Вияв трансформації бібліотечного обслуговування - нові послуги. Це системний результат змін, оскільки для їхнього створення потрібний і інформаційний, і інтелектуальний, і техніко-технологічний, і фінансовий потенціал. Деякі послуги кардинально змінюють уявлення про бібліотечне обслуговування, яке звичайно зв'язують, головним чином, з видачею (прокатом) на абонементі або в читальному залі книг, журналів і т.п. Росте число виданих копій на паперових носіях, мікроносіях, дискетах, касетах. Для користувачів надається не тільки сайт бібліотеки з електронним каталогом, але і здійснюються пошук в БД по запитах, сканування бібліотечних документів і їхніх фрагментів, пересилка інформації по електронній пошті. Вони одержують електронні документи, компакт-диски, відеофільми і ін. У зв'язку з новими послугами виникають і нові показники, наприклад, поводження на Web-сервері, час роботи з БД, окремим файлом, кількість переглянутих електронних сторінок, що також обумовлює необхідність впорядкування статистичного обліку.

З'явився новий віртуальний користувач. Йому незручно ходити в бібліотеку, він хоче отримати інформацію у себе вдома, на роботі. Звичайно, бібліотека завжди прагнула наближати книгу до читача (МБА, бібліотечні пункти), але це щось нове. Разом з тим, поява нових носіїв інформації (CD-ROM, відео- і особливо електронних видань) ставлять нові проблеми перед бібліотечним обслуговуванням: і правові, і організаційні, і технологічні одночасно.

Оскільки ці види носіїв інформації нерозривно пов'язані з технічними засобами (так само, як мікрофільми, діамікрокарти тощо), необхідно вирішити питання виділення особливих структурних підрозділів для використання цих документів. В різних бібліотеках з'являються зали Інтернет, медіатеки, або відділи використання електронних ресурсів тощо. Для їхнього функціонування створюються підрозділи лінгвістичного забезпечення, інформаційних технологій і т.д.

Впровадження комп'ютеризації бібліотек, створення на базі бібліотек інформаційних центрів вимагають введення додаткових штатних одиниць. І кількість працівників, додатково зайнятих на обслуговуванні, тільки за 2002 рік збільшилась на 11 чол. В Дарницькій ЦБС в кожній бібліотеці введені посади бібліографів. Виникає потреба в бібліотекарях-аналітиках, адміністраторах БД, маркетологах, менеджерах виставкової діяльності, менеджерах культурних програм і ін. Нова ситуація в тому, що у зв'язку з неминуче швидким старінням техніки і її заміною, оновленням знань, перепідготовка повинна стати перманентною і неформальною. Систематичне навчання навикам роботи з інформаційними ресурсами необхідно і користувачам, це одне із завдань бібліотечного обслуговування.

В той же час, аналіз виконання основних показників діяльності бібліотек (кількість читачів та книговидач) відповідно до державних нормативів свідчить, що в бібліотеках міста не вистачає ще 20 фахівців, зокрема в Деснянській, Оболонській, Печерській ЦБС.

Діяльність бібліотек багато в чому залежить від їх кадрового забезпечення. Соціологічне вивчення, яке було проведене на базі Голосіївської ЦБС, свідчить, що 31,2% бібліотечних працівників мають вік від 40 до 50 років, 19,0% - від 50 до 60 років, 8,2% - понад 60 років, від 20 до 30 років - лише 25% (більша частина з них знаходяться у відпустці по догляду за дітьми). Основний склад бібліотекарів - люди передпенсійного або пенсійного віку.

В бібліотеках, які сьогодні сприймаються суспільством не лише як інформаційні центри, а і як центри інтелектуального дозвілля, постійно проводяться пізнавально-дозвіллєві заходи з популяризації книги і послуг бібліотеки. В публічних бібліотеках Києва відбуваються літературні, музичні, тематичні вечори, диспути, презентації книг, усні журнали, літературні години, конкурси, бесіди. Інтелектуальному розвитку населення міста сприяють творчі акції, які проводились в рамках різноманітних клубів "за інтересами", що працюють на базі публічних бібліотек.

Для проведення змістовного дозвілля велика увага приділяється придбанню сучасної техніки. Публічні бібліотеки міста мають в своєму арсеналі 28 відеомагнітофонів, 24 музичних центри, 68 телевізорів, однак кількість їх ще недостатня.

Наявність техніки дозволяє проводити заходи власними силами, робити їх більш цікавими. Бібліотеки беруть участь в усіх загальнодержавних та регіональних соціальних програмах "Діти України", "Здоров'я киян", "Турбота" ( ra0161023-01 ), "Молодь України" "Українська мова в українській столиці" та інших. У 2001-2002 роках активізувалась робота по наданню доступу до інформаційних ресурсів користувачам-інвалідам. Наприклад, дитячі бібліотеки Оболонської ЦБС продовжили роботу з кризовим центром по роботі з дітьми, що потребують додаткової уваги (бібліотека ім. Саші Чекаліна, N 129) та забезпечували бібліотечно-бібліографічне обслуговування через дітей-волонтерів клубу "Журавлик" (згідно з програмою "Дітям-інвалідам - турбота бібліотек", Оболонська ЦБС).

Своєрідною візитною карткою бібліотек Дарницького району стала багатоаспектна і плідна робота з різними соціальними групами населення і, перш за все, з ветеранами війни і праці. Така діяльність бібліотек активно підтримується Дарницькою районною в місті Києві держадміністрацією, депутатами міської та районної рад. Доброю традицією стало те, що бібліотеки цього району активно працюють з дітьми-інвалідами.

Слід зазначити, що з кожним роком зростають кошти на утримання бібліотек: в 1997 році було використано 3815,2 тис.грн., в 2002 році - 8707,4 тис.грн., що в 2,3 раза більше, ніж у 1997 році. Дещо зріс показник оплати праці, збільшилась сума витрачена на комплектування. Середня вартість обслуговування одного читача збільшилась і становить 15,8 грн. проти 9,3 грн. у 1997 році, однак цих коштів недостатньо для повноцінного забезпечення діяльності бібліотек.

Зміни в політичній, соціально-економічній структурі суспільства викликали необхідність розробки принципово нової моделі публічної бібліотеки, як загальнодоступної бібліотеки для всього населення регіону. Вони переросли статус культурно-просвітницьких установ, поступово перетворюючись в бібліотечно-інформаційні центри, центри забезпечення безперервної освіти, адаптації та самореалізації людини в сучасних умовах. Це підтверджує необхідність підвищення статусу бібліотеки як одного з найбільш престижного закладу нашого суспільства.

Всі вище зазначені проблеми обумовлюють необхідність розробки міської програми розвитку бібліотечної справи на 2003-2006 роки, визначення пріоритетних напрямків розвитку, обгрунтування їх ресурсного і фінансового забезпечення.

2. ПІДСТАВИ ДЛЯ РОЗРОБКИ ПРОГРАМИ

Програма направлена на створення правової, організаційної та економічної основи для покращання бібліотечної справи у місті Києві, сприяння розвитку матеріально-технічної бази і розроблена відповідно до Указу Президента України від 22.03.2000 р. N 490/2000 ( 490/2000 ) "Про невідкладні заходи щодо розвитку бібліотек України", постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.2002 N 900 ( 900-2002-п ) "Про затвердження Програми поповнення бібліотечних фондів на період до 2005 року", розпорядження Київської міської державної адміністрації від 07.02.2001 N 205 ( ra0205017-01 ) "Про програму заходів Київської міської державної адміністрації щодо забезпечення реалізації Основних напрямів соціальної політики на період до 2004 року", враховує положення Державної програми соціально-економічного розвитку міста Києва на період до 2010 року ( 1409-97-п ), Генерального плану розвитку м. Києва на період до 2020 року ( ra0370023-02 ).

Програма носить комплексний характер.

Реалізація Програми передбачає поєднання бюджетних і залучених джерел фінансування. Система заходів Програми сформована з врахуванням виділення коштів із міського та районних бюджетів.

Програма підготовлена за участю співробітників виконавчих органів міської влади, органів місцевого самоврядування, бібліотек та наукових організацій міста.

3. ОСНОВНІ ЦІЛІ, ПРІОРИТЕТИ І ТЕРМІНИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

Головною метою Програми є зміцнення матеріально-технічної бази бібліотек міста, забезпечення їх матеріально-технічними ресурсами, збереження та поповнення книжкового фонду, впровадження в їх діяльність нових інформаційних технологій, вдосконалення системи управління бібліотечною справою, що дозволить, з одного боку, створити оптимальні умови для реалізації бібліотеками своїх соціальних функцій, а, з іншого, - підвищити роль бібліотек як багатоцільових осередків культури, науки, освіти та виховання особистості.

Програма являє собою узгоджений за ресурсами, виконавцями і термінами реалізації комплекс заходів, спрямованих на створення правових, фінансових, соціально-економічних, організаційно-господарських та інших умов розвитку бібліотечної справи в м. Києві.

Основними пріоритетами Програми визначено:

- забезпечення соціально-економічних та правових умов для ефективної діяльності бібліотек;

- сприяння формуванню сучасної інфраструктури бібліотечної справи, впровадження в діяльність бібліотек сучасних інформаційних технологій;

- забезпечення бібліотек сучасними засобами охоронної, пожежної сигналізації, контролю мікроклімату тощо;

- забезпечення підготовки та підвищення кваліфікації бібліотечних кадрів, їх правовий і соціальний захист;

- підтримка фундаментальних і прикладних наукових досліджень, пов'язаних з бібліотечною справою;

- сприяння міжнародному співробітництву в галузі бібліотечної справи;

- популяризація бібліотечної справи, видавнича діяльність.

Програма розвитку бібліотечної справи у м. Києві розрахована на 2002-2006 роки та визначає стратегію вирішення питань збереження, поповнення книжкових фондів, подальшого розвитку бібліотечної справи, реалізацію прав громадян на доступ до інформації, залучення до культурних цінностей.

4. СИСТЕМА ПРОГРАМНИХ ЗАВДАНЬ

Виходячи з цілей і пріоритетів Програми, а також реальної ситуації у бібліотечній справі, розроблена система програмних завдань і заходів з її реалізації, яка включає:

- нормативно-правове забезпечення;

- зміцнення та розвиток матеріально-технічної бази бібліотек; - формування сучасної інфраструктури бібліотечної справи;

- формування, збереження та використання книжкового фонду;

- організацію бібліотечного обслуговування населення;

- забезпечення науково-видавничої діяльності;

- підготовку та підвищення фахової кваліфікації бібліотечних кадрів, їх правовий і соціальний захист;

- сприяння міжнародному співробітництву в галузі бібліотечної справи.

Нормативно-правове забезпечення

Основним правовим актом, який регулює суспільні відносини в бібліотечній справі, є Закон України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" ( 32/95-ВР ). Законодавчу і нормативно-правову базу функціонування і розвитку бібліотечної справи складають Закони України "Основи законодавства про культуру" ( 2117-12 ), "Про інформацію" ( 2657-12 ), "Про Національний архівний фонд і архівні установи" ( 3814-12 ), Указ Президента України від 22 березня 2000 року N 490 ( 490/2000 ) "Про невідкладні заходи щодо розвитку бібліотек України", постанови Кабінету Міністрів України від 15 вересня 1999 року N 1716 ( 1716-99-п ) "Про затвердження Програми збереження бібліотечних та архівних фондів на 2000-2005 роки", від 30 травня 1997 року N 510 ( 510-97-п ) "Про мінімальні соціальні нормативи забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні", від 5 червня 1997 року N 534 ( 534-97-п ) "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами культури і мистецтв, заснованими на державній та комунальній формі власності", від 1 липня 2002 N 900 ( 900-2002-п ) "Про затвердження Програми поповнення бібліотечних фондів на період до 2005 року", наказів Міністерства культури і мистецтв України від 2 грудня 1996 року N 570 ( z0031-97 ) "Про затвердження Положень про систему депозитарного зберігання бібліотечних фондів України", від 7 червня 1995 року N 308 "Про затвердження Правил пожежної безпеки для закладів, підприємств та організацій культури", інші постанови колегії та накази Міністерства культури і мистецтв України.

Однак ряд положень цих законодавчих та нормативних актів реалізується не в повній мірі. Тому для забезпечення розвитку бібліотечної справи передбачається підготувати пропозиції для вирішення на державному рівні таких питань:

- запровадження державного фінансування статей бюджету, спрямованих на поповнення книжкових фондів;

- розробки національних стандартів (з урахуванням міжнародного досвіду), які стосуються комплексу питань збереження та поповнення книжкових фондів;

- підготовки та видання збірника підзаконних актів і нормативних документів з питань бібліотечної справи;

- встановлення пільг інвесторам, спонсорам та благодійникам в разі надання ними допомоги у розвитку бібліотечної справи, в тому числі у видавничій діяльності.

Зміцнення та розвиток матеріально-технічної бази бібліотек

Основними завданнями щодо розвитку матеріально-технічної бази бібліотек є:

1. Розробка організаційно-фінансових схем здійснення будівництва, реконструкції та ремонту бібліотек в м. Києві.

2. Створення інформаційного банку даних інвестиційних проектів в області бібліотечної справи.

3. Сприяння реалізації інвестиційних проектів, направлених на розвиток матеріальної бази бібліотек.

4. Забезпечення бібліотек будівлями (спорудами), збудованими за спеціальними проектами, або іншими упорядкованими приміщеннями. У прогнозованому періоді передбачається:

- розвивати мережу бібліотек, перш за все, в районах новобудов: на Троєщинському, Райдужному та Оболонському масивах, Ново-Біличах, Південній Борщагівці, Теремках-1;

- продовжувати роботу по реорганізації бібліотечної мережі Дарницького району;

- відкривати нестаціонарні бібліотеки з урахуванням вивчення потреб окремих категорій населення;

- визначати власні пріоритети розвитку, відповідну спеціалізацію та профілювання залежно від соціально-демографічних, економічних та географічних факторів;

- побудувати спеціалізоване приміщення для Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки, як методичного центру публічних бібліотек міста і центрального книгосховища столиці;

- при переміщенні бібліотек надавати їм рівноцінні упорядковані приміщення для обслуговування користувачів бібліотек, роботи працівників, зберігання бібліотечних фондів;

- проводити планові капітальні і поточні ремонти існуючих приміщень бібліотек.

Формування сучасної інфраструктури бібліотечної справи.

Впровадження сучасних інформаційних технологій

В рамках визначеного завдання передбачається:

- сприяти створенню телекомунікаційної інфраструктури публічних бібліотек м. Києва з можливістю виходу в українські та міжнародні інформаційні мережі;

- забезпечити виконання "Програми автоматизації інформаційно-бібліотечної системи публічних бібліотек м. Києва";

- забезпечити бібліотеки засобами механізації та автоматизації бібліотечних процесів, множильною технікою, іншим обладнанням.

Формування, збереження та використання книжкових фондів

Забезпечення загальнодоступності книжкових фондів для пересічного жителя району, виявлення внутрішніх резервів підвищення якості комплектування та організації книжкових фондів, максимальне використання внутрішніх фондових резервів та ресурсів, підвищення ефективності інформаційного забезпечення за рахунок взаємовикористання книжкових фондів бібліотек району та міста залишається головним завданням публічних бібліотек. Для цього необхідно:

- забезпечити поповнення бібліотечних фондів не менше мінімуму книжкових і періодичних видань, передбачених Програмою поповнення бібліотечних фондів на період до 2005 року, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2002 N 900 ( 900-2002-п ) "Про затвердження Програми поповнення бібліотечних фондів на період до 2005 року";

- здійснювати пріоритетне комплектування бібліотечних фондів українською мовою;

- формувати бібліотечні ресурси раціонально, звертати увагу на актуалізацію та модернізацію бібліотечних фондів;

- впроваджувати сучасні технології комплектування, каталогізації, збереження і видачі одиниць інформації на основі загальноміської інформаційної системи;

- вирішити питання про надання Публічній бібліотеці ім. Лесі Українки та Центральній міській бібліотеці ім. Т.Г.Шевченка для дітей обов'язкового примірника творів друку видавництв, що працюють в місті Києві;

- створити бібліотеку мас-медіа, укомплектовану новими нетрадиційними носіями інформації та відповідним обладнанням;

- забезпечити пріоритетне комплектування спеціалізованих бібліотек профільною літературою;

- проводити акції "Допоможеш бібліотеці - допоможеш собі" з метою додаткового комплектування книжкових фондів;

- здійснювати заходи "Програми збереження бібліотечних та архівних фондів на 2000-2005 роки" ( 1716-99-п ).

Організація бібліотечного обслуговування населення міста

Публічна бібліотека забезпечує загальнодоступність до книжкових фондів та всіх інформаційних ресурсів абсолютно всім громадянам, сприяє безперервній освіті, самостійному прийняттю рішень і культурному розвитку як особистості, так і громадським організаціям. В своїй роботі вона орієнтується на задоволення запитів якісно нових категорій користувачів таких як: безробітні, представники ділових кіл та ін.

Стратегічними завданнями діяльності бібліотек міста Києва є: - маркетинговий аналіз соціооточення бібліотеки, виявлення партнерів та конкурентів бібліотеки, соціологічні розвідки як реальних, так і потенційних користувачів;

- аналіз ресурсного потенціалу бібліотеки, його відповідність потребам жителів району;

- індивідуалізація бібліотек відповідно до запитів та потреб різних категорій населення, вимог представників громадськості та органів самоврядування;

- розробка бібліотечних заходів в контексті реалізації загальнодержавних, міських, районних соціальних програм;

- посилення соціальної функції бібліотеки, активізація роботи з соціальними службами району, акумуляція інформації соціального, економічного та побутового характеру;

- забезпечення населення інформацією про діяльність місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

- підтримка існуючої системи бібліотечних послуг, передбачення та створення нових, щоб відповідати сучасним запитам населення;

- розвиток послуг для дітей та читачів із обмеженими фізичними можливостями;

- підтримка культурного життя районів шляхом організації виставок, презентацій нової літератури та подій літератури і мистецтва; участь бібліотек в загальнорайонних заходах;

- створення позитивного іміджу бібліотеки (зв'язки з громадськістю, представниками влади, мас-медіа, друкована рекламна продукція).

Забезпечення науково-видавничої діяльності

Відповідно до завдань Програми намічені перспективні напрями наукових досліджень, що включають питання розвитку бібліотечної справи, збереження книжкових фондів, видання збірників, аналітичних оглядів, буклетів, бібліографічних покажчиків, інформаційних бюлетенів тощо.

Сприяння міжнародному співробітництву

в галузі бібліотечної справи

Для забезпечення участі бібліотек у міжнародному культурному співробітництві необхідно:

- проводити спільні наукові дослідження на основі розробки і реалізації міжнародних наукових програм;

- здійснювати взаємний обмін інформацією, вивчати міжнародний досвід організації бібліотечної справи;

- проводити міжнародні конференції, конгреси, симпозіуми та брати участь у міжнародних заходах;

- організовувати спільну підготовку бібліотечних працівників, розвиток видавничої діяльності.

Підготовка та підвищення фахової кваліфікації

бібліотечних кадрів, їх правовий і соціальний захист

З метою підвищення фахового рівня бібліотечних працівників публічних бібліотек міста необхідно:

- забезпечити навчання окремих категорій бібліотечних працівників на базі Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв;

- організувати навчання бібліотечних працівників з використанням комп'ютерних інформаційних систем, програмного забезпечення, послуг з Інтернету, які доступні в бібліотеці;

- активізувати роботу клубу бібліотекарів при Будинку літераторів Спілки письменників України;

- запровадити систему заохочення персоналу до вивчення англійської мови для вільного користування Інтернетом;

- сприяти збереженню бібліотечних кадрів, створенню їм належних умов праці, побуту, вдосконалення системи матеріального та морального стимулювання.

- вирішити питання встановлення доплат до заробітної плати бібліотечним працівникам з міського бюджету (з досвіду м. Москви і деяких міст Російської федерації).

5. РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОГРАМИ

Основним джерелом фінансування публічних бібліотек є бюджет міста і районних держадміністрацій.

За рахунок коштів цих бюджетів здійснюється фінансування програм розвитку бібліотечної справи, будівництво і реконструкція бібліотечних будівель, споруд, приміщень, розвиток комп'ютерних мереж, нестаціонарних форм обслуговування населення міста, обслуговування осіб з фізичними вадами.

Щорічно Головне управління культури і мистецтв складає бюджетний запит, в якому уточнюються видатки на виконання Програми.

Суми витрат на централізоване комплектування бібліотечних фондів в бюджеті м. Києва виділяються окремим рядком.

Додаткове фінансування бібліотек буде здійснюватись за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб, в тому числі іноземних, за рахунок коштів отриманих бібліотеками від господарської діяльності, надання додаткових платних послуг, розвитку фандрейзингової діяльності.

Проводитиметься робота з благодійними фондами, представниками громадських організацій щодо залучення додаткових коштів на розвиток бібліотечної справи.

6. МЕХАНІЗМ ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ І КОНТРОЛЮ

ЗА ХОДОМ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

Механізм реалізації Програми передбачає розробку організаційно-фінансових схем забезпечення системи заходів і проектів розвитку бібліотечної справи у м. Києві відповідно до змісту Програми.

Відповідальність за виконання завдань Програми несе Головне управління культури і мистецтв та районні в місті Києві державні адміністрації, ЦБС районів, міські публічні бібліотеки.

Механізм управління включає:

- сприяння організації фінансового забезпечення Програми;

- створення системи інформаційного забезпечення контролю за виконанням кожного конкретного заходу Програми і ходом робіт по досягненню програмних цілей;

- організацію моніторингу виконання Програми з аналізом одержаних результатів на кожному етапі роботи (щорічно), позитивних та негативних наслідків реалізації програмних цілей та обгрунтування пропозицій щодо оперативного коригування програмних завдань;

- погодження перспективних та поточних завдань, включення конкретних заходів, передбачених Програмою (або їх складових частин - залежно від реальних ресурсних можливостей), до складу річних програм соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва та районів з метою їх поступової реалізації в перспективі, організацію їх виконання;

- організацію взаємодії бібліотек з центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями;

- налагодження зовнішньоекономічних зв'язків, сприяння залученню іноземних інвестицій та благодійних внесків у розвиток бібліотечної справи.

7. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

Головним соціальним ефектом Програми буде покращання умов

діяльності публічних бібліотек м. Києва, розширення їх мережі та,

відповідно, збільшення чисельності користувачів. Очікується, що на

кінець 2006 року кількість публічних бібліотек у м. Києві

збільшиться на 9 одиниць і становитиме 148 бібліотек на 5813

посадочних місць, книжковий фонд в них досягне 5590,4 тис.од.

збереження, тобто з врахуванням вибуття збільшиться на 6,8%

(Додаток А).

Реалізація системи завдань та заходів Програми дозволить

зміцнити та розвинути матеріально-технічну базу, вдосконалити

інфраструктурне оснащення бібліотек, впровадити нові інформаційні

технології. За 2003-2006 рр. до бібліотек міста надійде 1,4 млн.

примірників, з них 56,5% українською мовою. В бібліотеках міста

для обслуговування користувачів на кінець прогнозованого періоду

буде задіяно 373 комп'ютери (кількість яких зросте в порівнянні з

2002 роком більше, ніж у 2,6 раза), 112 одиниць

копіювально-множильної техніки (у 3,9 раза більше), 56 сканерів (у

3,5 раза більше). У 2,6 раза зросте кількість автоматизованих

робочих місць (досягне 272 од.), у 6,3 раза кількість

Інтернет-місць для користувачів (150). Об'єм електронних баз даних

складатиме 313,5 тис.назв.

В результаті проведених заходів використання інформаційних

ресурсів зросте до 11659,2 тис.од, в тому числі документів на

нетрадиційних носіях інформації до 129,3 тис.од. (на 46,3% в

порівнянні з 2002 роком).

Кількість читачів по ЄРК становитиме 476,9 тис.чол. (зросте

на 8,6%), з них дітей - 35,0%, юнацтва - 27,0%, дорослих - 38,0%.

Чисельність читачів, яким будуть надані послуги, досягне 598

тис.чол. (зросте на 5,4% в порівнянні з 2002 роком). Збільшиться

відвідуваність киянами публічних бібліотек і таким чином залучення

їх до національних і світових культурних надбань, що сприятиме

формуванню національної свідомості, зростанню духовності людей.

Реалізація Програми підвищить роль бібліотек у додатковій і

неформальній освіті, вихованні молоді, проведенні дозвілля.

Бібліотеки зможуть розширити свої функції, стати "відкритими"

багатоцільовими осередками культури, науки, освіти та виховання

відповідно до світової тенденції розвитку бібліотечної справи.

Цьому буде сприяти збільшення кількості працюючих у бібліотеках на

10,3%, у т.ч. штатних працівників на обслуговуванні - на 11,4%.

Зросте кваліфікація бібліотекарів, за 2003-2006 рр. пройдуть

навчання в спеціальних закладах 95 осіб, перепідготовку в Центрі

безперервної освіти - 323 особи, стажування в зарубіжних країнах -

34 особи. Розвиватиметься міжнародне співробітництво, участь в

міжнародних конференціях візьмуть 104 київських фахівців.

Поліпшиться науково-видавнича діяльність бібліотек,

свідченням чого буде (2003-2006 рр.) видання близько 54 збірників

матеріалів конференцій та результатів аналітичного вивчення

діяльності бібліотек, понад 1114 інформаційно-бібліографічних та

науково-методичних видань, понад 706 видів рекламної продукції

(буклетів, путівників, проспектів тощо).

Розвиток ЦБС міста представлено в додатку В.

Практичне значення Програми полягає у тому, що її виконання

поліпшить матеріально-технічну базу, збільшить відвідуваність

бібліотечних закладів, сприятиме залученню до бібліотек нових

користувачів, поліпшить якість їхнього обслуговування.

Програма є відкритою, що передбачає внесення до неї змін та

доповнень, виходячи з реалій розвитку економіки міста, районів,

наявності фінансових та інших видів ресурсів. Реалізація

розробленої програми повинна розглядатися як фундамент сталого

динамічного розвитку публічних бібліотек міста на більш

довгостроковий період.

8. ЗАХОДИ ЩОДО РОЗВИТКУ БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ

В М. КИЄВІ НА 2003-2006 РОКИ

-------------------------------------------------------------------------------------------

| | | | | |

|-----------------------------------------------------------------------------------------|

| 1. Забезпечення соціально-економічних та правових умов |

| для ефективної діяльності бібліотек |

|-----------------------------------------------------------------------------------------|

|----+--------------------------------+---------+-----------------+-----------------------|

|----+--------------------------------+---------+-----------------+-----------------------|

|----+--------------------------------+---------+-----------------+-----------------------|

|----+--------------------------------+---------+-----------------+-----------------------|

|----+--------------------------------+---------+-----------------+-----------------------|

|----+--------------------------------+---------+-----------------+-----------------------|

|----+--------------------------------+---------+-----------------+-----------------------|

| | | | | |

|----+--------------------------------+---------+-----------------+-----------------------|

| | | | | |

|-----------------------------------------------------------------------------------------|

| 2. Зміцнення та розвиток матеріально-технічної бази бібліотек |

|-----------------------------------------------------------------------------------------|

| | | | | |

|----+--------------------------------+---------+-----------------+-----------------------|

| | | | | |

|----+--------------------------------+---------+-----------------+-----------------------|

|2.3 |Здійснити вивчення та аналіз |2003 |ЦМБ |Покращання планування |

| | | | | |

|----+--------------------------------+---------+-----------------+-----------------------|

| | | | | |

|-----------------------------------------------------------------------------------------|

| 3. Формування сучасної інфраструктури бібліотечної справи |

|-----------------------------------------------------------------------------------------|

| | | | | |

|----+--------------------------------+---------+-----------------+-----------------------|

| | | | | |

|----+--------------------------------+---------+-----------------+-----------------------|

|----+--------------------------------+---------+-----------------+-----------------------|

|----+--------------------------------+---------+-----------------+-----------------------|

|----+--------------------------------+---------+-----------------+-----------------------|

| | | |ЦМБ |оперативне отримання |

|-----------------------------------------------------------------------------------------|

| Автоматизація бібліотечних процесів |

|-----------------------------------------------------------------------------------------|

| |сучасних вимог (див. | |ЦМБ | |

|----+--------------------------------+---------+-----------------+-----------------------|

|----+--------------------------------+---------+-----------------+-----------------------|

|----+--------------------------------+---------+-----------------+-----------------------|

| | | |ЦМБ |"Обслуговування |

|----+--------------------------------+---------+-----------------+-----------------------|

| | | |ЦМБ | |

|----+--------------------------------+---------+-----------------+-----------------------|

| | | |ЦМБ | |

|----+--------------------------------+---------+-----------------+-----------------------|

|----+--------------------------------+---------+-----------------+-----------------------|

|----+--------------------------------+---------+-----------------+-----------------------|

|----+--------------------------------+---------+-----------------+-----------------------|

|3.16|Організувати використання |2003-2006|ЦМБ |Розширення |

|----+--------------------------------+---------+-----------------+-----------------------|

| | | |ЦМБ | |

|-----------------------------------------------------------------------------------------|

| 4. Формування, збереження та використання книжкового фонду |

| 4.1. Поповнення бібліотечних фондів |

|-----------------------------------------------------------------------------------------|

| | | |ЦМБ |дітей - 4 тис., МСМБ |

|----+--------------------------------+---------+-----------------+-----------------------|

|----+--------------------------------+---------+-----------------+-----------------------|

|----+--------------------------------+---------+-----------------+-----------------------|

| | | |ЦМБ | |

|----+--------------------------------+---------+-----------------+-----------------------|

|-----------------------------------------------------------------------------------------|

| 4.1. Збереження та використання книжкового фонду |

|-----------------------------------------------------------------------------------------|

|----+--------------------------------+---------+-----------------+-----------------------|

|----+--------------------------------+---------+-----------------+-----------------------|

|----+--------------------------------+---------+-----------------+-----------------------|

| |розрахунків та інших статей | | |( z0728-98 ) |

|----+--------------------------------+---------+-----------------+-----------------------|

|----+--------------------------------+---------+-----------------+-----------------------|

|----+--------------------------------+---------+-----------------+-----------------------|

| | | |ЦМБ | |

|----+--------------------------------+---------+-----------------+-----------------------|

|----+--------------------------------+---------+-----------------+-----------------------|

|----+--------------------------------+---------+-----------------+-----------------------|

| |ін. | | | |

|----+--------------------------------+---------+-----------------+-----------------------|

|----+--------------------------------+---------+-----------------+-----------------------|

|-----------------------------------------------------------------------------------------|

| 5. Організація бібліотечного обслуговування населення |

|-----------------------------------------------------------------------------------------|

| |обслуговування у | |ЦМБ | |