Про затвердження Комплексної програми реформування та розвитку житлового господарства міста Києва на 2003-2005 роки та на період до 2010 року

КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА

IV сесія XXIV скликання

Р І Ш Е Н Н Я

N 592/752 від 10.07.2003

Про затвердження Комплексної програми реформування

та розвитку житлового господарства міста Києва

на 2003-2005 роки та на період до 2010 року

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.02 N 139 ( 139-2002-п ) "Про схвалення Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2002-2005 роки та на період до 2010 року" та рішення спільного засідання колегії Держжитлокомунгоспу України та Київської міської державної адміністрації від 20.12.2002 N 26 ( v0026508-02 ) "Про стан та перспективи розвитку і реформування житлово-комунального господарства м. Києва на період 2003-2010 рр.", з метою поліпшення ефективності та надійності функціювання житлового господарства міста Києва Київська міська рада

В И Р І Ш И Л А:

1. Затвердити Комплексну програму реформування та розвитку житлового господарства міста Києва на 2003-2005 роки та на період до 2010 року (додається).

2. Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) здійснити заходи щодо забезпечення виконання Комплексної програми реформування та розвитку житлового господарства міста Києва на 2003-2005 роки та на період до 2010 року.

3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу.

Київський міський голова О.Омельченко

"Хрещатик" N 183 (2390) від 9 грудня 2003 року

Додаток

до рішення Київради

від 10.07.2003 N 592/752

КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА

реформування та розвитку житлового господарства міста Києва

на 2003-2005 роки та на період до 2010 року

У "Комплексній програмі реформування та розвитку житлового господарства міста Києва на 2003-2005 роки та на період до 2010 року" викладено основні принципи та напрями реформування житлового господарства міста. Проведено конкретний аналіз організаційних, фінансово-економічних, інвестиційних, інноваційно-технологічних та соціально психологічних аспектів реформування та розвитку галузі з метою підвищення ефективності утримання житлового фонду та надійності функціонування систем життєзабезпечення населення. Викладено економічні та організаційні засади і моніторинг виконання Програми.

ПАСПОРТ ПРОГРАМИ

Найменування програми Комплексна програма реформування та

розвитку житлового господарства міста

Києва на 2003-2005 роки та на період до

2010 року

Підстави для розробки Рішення спільного засідання колегій

Програми Держжитлокомунгоспу та Київської міської

державної адміністрації від 20.12.2002 р.

( v0026508-02 )

Замовник Програми Головне управління житлового господарства

виконавчого органу Київради (Київської

міської державної адміністрації)

Головний розробник КП "Науково-дослідний інститут

Програми соціально-економічних проблем міста"

Виконавці заходів Районні у м. Києві державні

Програми адміністрації, підприємства системи

житлового господарства

Мета Програми Реструктуризація системи житлового

господарства, поліпшення умов проживання

мешканців у м. Києві

Завдання Програми Здійснення низки заходів направлених на

вирішення проблем житлового господарства

міста у відповідності з основними

стратегічними напрямками реформування

житлово-комунального господарства

визначених наказом Держжитлокомунгоспу

України N 27 від 16.08.2002 р.

Терміни реалізації

Програми 2003-2010 рр.

Основні заходи Програми Основні заходи Програми спрямовані на

удосконалення системи управління

житлового фонду, шляхом залучення до

цього процесу підприємств різних форм

власності, забезпечення галузі

нормативно-правовими актами, підвищення

рівня комунальних послуг, забезпечення

соціального захисту населення при

реформуванні галузі

Джерело фінансування Бюджети всіх рівнів, кошти підприємств,

залучені кошти з інших джерел

Очікувані результати Підвищення рівня обслуговування та

зменшення бюджетних витрат на утримання

житлового комплексу міста

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. ПАСПОРТ ПРОГРАМИ

Програму розроблено з метою визначення основних принципів та напрямів реформування житлового господарства міста, його організаційних, фінансово-економічних, інвестиційних, інноваційно-технологічних та соціально-психологічних аспектів задля поліпшення якості житлово-комунальних послуг, підвищення ефективності утримання житлового фонду та надійності функціонування систем життєзабезпечення населення, з одночасним зниженням нераціональних витрат в галузі, на виконання п.З рішення спільного засідання колегії Держжитлокомунгоспу України та Київської міської державної адміністрації щодо реформування та розвитку житлово-комунального господарства м. Києва від 20 грудня 2002 року N 26 ( v0026508-02 ).

Програма грунтується на положеннях чинного законодавства, зокрема урядових, галузевих та міських нормативно-правових актів, які визначають необхідність прискорення розпочатої житлово-комунальної реформи, обумовленої об'єктивними факторами економічного розвитку на сучасному етапі.

Положення Програми враховують сучасний стан та структуру житлового господарства міста Києва, його виробничі та організаційно-економічні проблеми та специфіку як об'єкта управління та реформування.

Структуру Програми розроблено з урахуванням структури, запропонованої Держжитлокомунгоспом України, відповідно до Стратегії та основних завдань підвищення ефективності роботи житлово-комунального господарства України, схваленої рішенням розширеного засідання колегії Держжитлокомунгоспу України від 23.07.2002 ( v0001508-02 ) та Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2002-2005 роки та на період до 2010 року, схваленої постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2002 року N 139 ( 139-2002-п ), а також на основі методичних вимог до такого роду документів.

2. ОБГРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ РЕФОРМУВАННЯ

2.1. Характеристика галузі

2.1.1. Склад та структура житлового фонду м. Києва

Житлове господарство - соціально важливий підрозділ міського господарства, який забезпечує населення необхідними житлово-комунальними послугами на рівні не нижче державних соціальних стандартів.

Структурно житлове господарство складається з житлового фонду та системи його обслуговування. При цьому, житловий фонд - головна складова житлового господарства, об'єкт функціонального призначення цієї галузі.

Житловий фонд - частина основних невиробничих фондів. До його складу входить сукупність будинків і приміщень, що використовуються як житло (житлові будинки, квартири, частини квартири або одноквартирного будинку).

Сучасні кількісні параметри житлового фонду міста Києва складались десятиріччями. Їх динаміка залежала від багатьох причин, але, передусім, вона була обумовлена загальноекономічною ситуацією та соціальним розвитком міста на кожному етапі.

Станом на 01.01.2003 загальна кількісна характеристика наявного житлового фонду міста (з урахуванням приватного сектора) представлена такими показниками (див. Таблиця 1):

- загальна кількість житлових будинків - 31843 од., в т. ч. - 21966 приватного сектору;

- загальна площа житлових будинків - 60234,9 тис. кв. м;

- загальна кількість квартир - 948091 од.;

- загальна площа квартир (площа житлових кімнат і підсобних приміщень квартир з урахуванням площі лоджій (з коефіцієнтом 0,5), балконів і терас (з коефіцієнтом 0,3) - 49179,8 тис. кв.м;

- житлова площа квартир (площа житлових кімнат квартир) - 29699,2 тис. кв. м.

Таблиця 1

Характеристика житлового фонду станом на 01.01.2003 р.

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

| N | Показники | Відомча належність житлових будинків |

|п/п | |--------------------------------------------------------------------------------------------|

| | |---------------+---------------+---------------+--------------| |на кошти |спецжитло-|

| | | | | |ЖЕК | |ЖЕК | | | | |лофонд" |

|----+--------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+---------+----------|

| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |

|----+--------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+---------+----------|

| 1 |Загальна кількість |7648 |125 |931 |424 |258 |ЗО |1040 |17 |21966 |54 |46 |

| |(од.) | | | | | | | | | | | |

|----+--------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+---------+----------|

| 2 |Загальна площа |7618,5 |65,3 |1104,8 |478,9 |188,0 |22,7 |768,9 |5,3 |х |78,0 |36,6 |

|----+--------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+---------+----------|

| 3 |Рулонне (тис.м.кв.) |4077,1 |1,3 |984,5 |460,2 |153,1 |19,9 |447,8 |0,4 |х |62,4 |18,1 |

|----+--------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+---------+----------|

| 4 |Шиферне, черепичне |3071,0 |20,8 |116,3 |15,4 |28,5 |2,3 |272,3 |4,5 |х |3,0 |18,5 |

|----+--------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+---------+----------|

| 5 |Металеве (тис.м.кв.)|470,5 |43,2 |4,1 |3,3 |6,4 |0,5 |48,8 |0,4 |х |12,6 | |

|----+--------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+---------+----------|

| 6 |Загальна площа |44452,6|80,9 |8309,2 |4315,6 |1671,8 |205,8 |3683,6|6,7 |2117,7 |821,0 |197,8 |

|----+--------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+---------+----------|

| 7 |Загальна площа |35967,4|54,4 |6969,3 |3580,4 |1283,5 |171,9 |2892,4|5,6 |2067,2 |699,5 |141,3 |

|----+--------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+---------+----------|

| 8 |Житлова площа |21537,5|36,1 |4220,0 |2069,6 |745,3 |103,9 |1820,9|3,8 |1375,5 |381,6 |101,8 |

|----+--------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+---------+----------|

| 9 |Загальна кількість |23414 |149 |2724 |1201 |461 |63 |2408 |33 | |153 |67,0 |

|----+--------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+---------+----------|

| 10 |Загальна кількість |685823 |832 |133402 |65521 |22067 |2972 |66201 |102 |40598 |30048 |4896 |

|----+--------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+---------+----------|

| 11 |Будинки до 5-ти |1800 |122 |6 | |17 |8 |431 |17 |21966 | |11 |

|----+--------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+---------+----------|

| 12 |Загальна площа |2404,9 |77,5 |12,8 | |21,0 |9,1 |404,0 |6,7 |2117,7 | |22,1 |

|----+--------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+---------+----------|

| 13 |Загальна площа |1747,2 |52,1 |11,1 | |14,6 |6,1 |310,8 |5,6 |2067,2 | |15,3 |

|----+--------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+---------+----------|

| 14 |Житлова площа |1109,9 |34,2 |8,0 | |9,4 |3,8 |196,0 |3,8 |1375,5 | |11,3 |

|----+--------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+---------+----------|

| 15 |Кількість під'їздів |2948 |146 |16 | |20 |9 |807 |33 | | |19 |

| |(од.) | | | | | | | | | | | |

|----+--------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+---------+----------|

| 16 |Кількість квартир |29466 |789 |214 | |156 |82 |5331 |102 |40598 | |333 |

| |(од.) | | | | | | | | | | | |

|----+--------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+---------+----------|

| 17 |Будинки 5-ти |2517 |3 |145 |30 |26 | |265 | | |1 |15 |

|----+--------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+---------+----------|

| 18 |Загальна площа |9515,5 |3,4 |513,2 |110,4 |85,4 | |880,5 | | |2,9 |60,7 |

|----+--------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+---------+----------|

| 19 |Загальна площа |7764,0 |2,3 |459,0 |97,0 |66,1 | |711,3 | | |2,3 |44,0 |

|----+--------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+---------+----------|

| 20 |Житлова площа |1994,2 |1,9 |292,5 |61,9 |43,2 | |471,1 | | |1,2 |33,6 |

|----+--------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+---------+----------|

| 21 |Кількість під'їздів |10033 |3 |663 |147 |97 | |855 | | |2 |19 |

| |(од.) | | | | | | | | | | | |

|----+--------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+---------+----------|

| 22 |Кількість квартир |166757 |43 |9721 |2338 |1485 | |17246 | | |20 |1824 |

| |(од.) | | | | | | | | | | | |

|----+--------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+---------+----------|

| 23 |Будинки від 6-ти до |2420 | |393 |148 |90 |8 |254 | | |6 |20 |

|----+--------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+---------+----------|

| 24 |Загальна площа |22347,7| |3590,5 |1627,5 |471,5 |72,8 |1463,6| | |49,5 |115,0 |

|----+--------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+---------+----------|

| 25 |Загальна площа |18070,8| |2982,9 |1318,7 |379,3 |62,2 |1160,3| | |40,0 |82,0 |

|----+--------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+---------+----------|

| 26 |Житлова площа |10816,7| |1856,5 |793,8 |233,5 |38,3 |674,1 | | |21,7 |56,9 |

|----+--------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+---------+----------|

| 27 |Кількість під'їздів |8603 | |1344 |600 |179 |30 |545 | | |19 |29 |

| |(од.) | | | | | | | | | | | |

|----+--------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+---------+----------|

| 28 |Кількість квартир |351002 | |60213 |25334 |7330 |1137 |29786 | | |515 |2739 |

| |(од.) | | | | | | | | | | | |

|----+--------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+---------+----------|

| 29 |Будинки понад 10-ти |1001 | |387 |246 |125 |14 |90 | | |47 | |

|----+--------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+---------+----------|

| 30 |Загальна площа |10184,4| |4192,8 |2577,8 |1093,9 |123,9 |935,6 | | |768,6 | |

|----+--------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+---------+----------|

| 31 |Загальна площа |8385,5 | |3516,3 |2164,7 |823,5 |103,6 |710,0 | | |657,2 | |

|----+--------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+---------+----------|

| 32 |Житлова площа |4616,7 | |2063,0 |1213,9 |459,2 |61,8 |479,7 | | |358,7 | |

|----+--------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+---------+----------|

| 33 |Кількість під'їздів |1830 | |701 |454 |165 |24 |201 | | |132 | |

| |(од.) | | | | | | | | | | | |

|----+--------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+---------+----------|

| 34 |Кількість квартир |138598 | |63254 |37849 |13096 |1753 |13838 | | |29513 | |

| |(од.) | | | | | | | | | | | |

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

_______________

* житлові будинки збудовані "Житло-інвест", "Познякижилбуд", "Київміськбуд-1" на кошти громадян та знаходяться на обслуговуванні КП ЕРЖФ "Житло-сервіс", ТОВ "Рада", ТОВ "Житлобуд-1"

Середня житлова забезпеченість мешканців столиці (житловий фонд в розрахунку на одного жителя) станом на початок поточного року становила близько 19 кв. м.

Без приватного сектора в м. Києві станом на 01.01.2003 налічується 9877 житлових будинків загальною площею 58,1 млн. кв. м, в тому числі:

- 7648 житлових будинків загальною площею 44,4 млн. кв. м комунальної власності районів міста;

- 931 житловий будинок загальною площею 8,3 млн. кв. м, що належать житлово-будівельним кооперативам;

- 258 житлових будинків загальною площею 1,7 млн. кв. м - товариства співвласників багатоквартирних будинків; 1040 відомчих житлових будинків загальною площею 3,7 млн. кв. м;

За формами власності житловий фонд міста на даному етапі розподіляється на:

- житловий фонд комунальної власності (міської і районної);

- житловий фонд державної власності, що перебуває у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних установ, підприємств, організацій (відомче житло);

- житловий фонд кооперативів (житлових та житлово-будівельних);

- житловий фонд приватної власності (будівлі та споруди, які є власністю громадян (фізичних осіб), приватизовані квартири).

Структуру житлового фонду міста Києва за формами власності наведено нижче.

Таблиця 2

Структура житлового фонду м. Києва за формами власності

(станом на 01.01.2003)

------------------------------------------------------------------

|Форма |Показник - у чисельнику / частка (%) - у знаменнику |

|власності |-----------------------------------------------------|

| |(од.) |м) |м) |м) |(од.) | (од.) |

|----------+------+--------+--------+--------+---------+---------|

|Житловий |31843 |60234,9 |49179,8 |29699,2 |29007 |948091 |

|фонд Києва|100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | |

|----------+------+--------+--------+--------+---------+---------|

|в т.ч.: |7648 |44452,6 |35967,4 |21537,5 |23414 |685823 |

|Комуналь- | 24,0 | 73,8 | 73,1 | 72,5 | 80,7 | |

|ної | | | | | | |

|----------+------+--------+--------+--------+---------+---------|

|ЖБК |931 |8309,2 |6969,3 |4220,0 |2724 |133402 |

| | 2,9 | 13,8 | 14,2 | 14,2 | 9,4 | |

|----------+------+--------+--------+--------+---------+---------|

|ОСББ |258 |1671,8 |1283,5 |745,3 |461 |22067 |

| | 0,8 | 2,8 | 2,6 | 2,5 | 1,6 | |

|----------+------+--------+--------+--------+---------+---------|

|Відомчий |1040 |3683,6 |2892,4 |1820,9 |2408 |66201 |

| | 3,3 | 6,3 | 5,9 | 6,1 | 8,3 | |

|----------+------+--------+--------+--------+---------+---------|

|Приватний |21966 |2117,7 |2067,2 |1375,5 | |40598 |

|сектор | 69,0 | 3,3 | 4,2 |4,7 | | |

------------------------------------------------------------------

Наведені дані свідчать про те, що переважна частина житлового фонду є комунальною власністю територіальної громади міста Києва. На нього припадає 73,8% загальної площі житлових будинків. Відомчий житловий фонд складає 6,3% від загальної площі житла, а за кількістю житлових будинків - 3,3%. На сьогодні перед містом стоїть завдання передачі до комунальної власності всього відомчого житлового фонду. Фонд житлово-будівельних кооперативів та об'єднань співвласників багатоквартирних будинків нараховує 9981 тис. кв. м або 16,6% загальної площі житла міста. Якщо розвиток житлово-будівельних кооперативів на сьогодні майже не відбувається, то кількість об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, які почали функціонувати у кінці 90-х років, поступово збільшується. Приватний сектор житлового фонду міста Києва займає біля 2% території міста, в ньому мешкають біля 98 тис. чоловік. Станом на 01.01.2003 питому вагу різних форм власності у житловому фонді м. Києва (за показником загальної площі житлових будинків) наведено нижче.

Діаграма 1 Питома вага загальної площі будинків

окремих форм власності у житловому фонді м. Києва

(станом на 01.01.2003)

(Графічне зображення відсутнє)

За категоріями житловий фонд міста складається з (структура житлового фонду м. Києва за категоріями):

- житлового фонду загального призначення - сукупність житла всіх форм власності, призначеного для проживання громадян;

- житлового фонду спеціального призначення - службове житло, гуртожитки, будинки-інтернати, маневрений житловий фонд, готелі-притулки.

Будинки-інтернати з розвинутою структурою побутового та медичного обслуговування.

Структура житлового фонду за типами будинків обумовлена виділенням типів житлових будинків за їх різними властивостями. За типом житла житловий фонд міста Києва (крім приватного сектора) поділяється на:

- багатоквартирні будинки;

- індивідуальні будинки (4-2 квартирні);

- гуртожитки.

В загальній структурі жилого фонду міста Києва домінують багатоквартирні будинки. До них відноситься понад 45 млн. кв. м площі житла. Вони поширені по всій території міста, за винятком жилих районів садибної забудови.

Кількість та площа гуртожитків міста Києва, без урахування гуртожитків учбових закладів, значно поступається багатоквартирним будинкам. Вони нараховують приблизно 1 млн. кв. м, що становить біля 2% загальної площі житлових будинків. Їх особливістю є дисперсне (крапкове чи групове) розміщення по території міста, як правило, в серединній зоні та на околицях.

Якісна характеристика житлового будинку включає такі показники, як клас капітальності, поверховість, рівень благоустрою, склад та якість інженерного обладнання, стан за зношеністю, за терміном експлуатації та інші.

Проведений згідно з "Єдиним класифікатором житлових будинків залежно від якості житла на наявного інженерного обладнання", затвердженим наказом Держбуду України від 30.09.98 N 215 ( v0215241-98 ), аналіз житлових будинків міста показує, що більшість будинків (78,9%) наявного житлового фонду Києва відноситься до III та IV класу. Будинки цих категорій досить поширені серед різних житлових районів міста Києва. Будинки V і VI класів практично не властиві для житлової забудови Києва, їх частка у загальному обсязі житлового фонду міста складає відповідно 7,5% та 1,4%. Більшість будинків V-VI класів - це некомфортне житло, ветхі будинки, будинки в аварійному стані, або взагалі приміщення, що використовуються в даний час як житло, але не придатні до цього. З метою зменшення кількості таких будинків передбачається їх виведення з експлуатації. Незначну частку в житловому обсязі м. Києва складають будинки II класу - 11,3%. Менше відсотка (0,9%) житлового фонду міста Києва має I (найвищий) клас.

Діаграма 2 Питома вага загальної кількості будинків

наявного житлового фонду м. Києва згідно з

Єдиним класифікатором ( v0215241-98 )

Питома вага загальної кількості будинків наявного

житлового фонду м. Києва згідно

з Єдиним класифікатором ( v0215241-98 )

(Графічне зображення відсутнє)

Нижче подана характеристика стану житлових будинків міста Києва залежно від рівня зносу.

Таблиця 3

Характеристика стану житлового фонду

міста за рівнем зносу (станом на 01.01.2003)

------------------------------------------------------------------

|Житловий фонд | Весь житловий |Житловий фонд в будинках |

|міста за | фонд міста |комунальної власності міста|

|ступенем зносу |-----------------+---------------------------|

| |тис.кв.м | % | тис.кв.м | % |

|------------------+-----------+-----+----------------+----------|

|Житловий фонд | 60234,9 |100 | 44452,6 | 100 |

|------------------+-----------+-----+----------------+----------|

|знос понад 60% | 84,2 |0,2 | 77,5 | 0,2 |

|------------------+-----------+-----+----------------+----------|

|знос 40-60% | 8519,8 |14,2 | 8617,9 | 19,44 |

|------------------+-----------+-----+----------------+----------|

|знос 20-40% | 24353,5 |40,3 | 15443,9 | 34,76 |

|------------------+-----------+-----+----------------+----------|

|знос менше 20% | 27277,4 |45,3 | 20313,3 | 45,78 |

------------------------------------------------------------------

З наведених в таблиці даних можна зробити висновок, що загальний стан житлового фонду міста за показником зносу є задовільним. Питома вага нового житла (знос менший за 20%) в його загальному обсязі становить більше 46%, а комунальної власності - майже половину (48,5%). Ветхий житловий фонд (знос - понад 60%) становить менше 1% від загалу.

Більшість жилих районів м. Києва мають житловий фонд в гарному і досить задовільному технічному стані (до 20% відсотків зносу), що пов'язано з високим рівнем капітальності, великими обсягами будівництва в післявоєнні роки, поступовим збільшенням будівництва нового та, відповідно, зменшенням частки старого житлового фонду.

Негативним моментом є поступове збільшення питомої ваги морально застарілого житла (знос 40-60%) - 8,6 млн. кв. м (19,4%), яке потребує або потребуватиме найближчим часом реконструкції. До морально застарілого житла відносяться 5-ти поверхові великопанельні та цеглові будинки, що збудовані у 1960-70 роки.

Житловий фонд з відсотком зносу більше 60% (старий і непридатний) розміщений в центральних історичних районах міста Києва і в житлових районах садибного типу, що пов'язано з невисоким рівнем капітальності будинків цих районів та історичним характером забудови.

Категорія будинку за технічним станом підвищується після здійснення реконструкції, капітального ремонту. Тому важливо відслідковувати динаміку змін обсягів проведення капітальних ремонтів, а також кількість та перелік будинків, які переходять в категорію, що його потребують.

Одна з істотних якісних характеристик житлової забудови - її поверховість. Числом поверхів регулюється щільність жилого фонду, визначаються особливості інженерного обладнання (обладнання ліфтами, електроплитами тощо).

Показники поверховості житлового фонду м. Києва складались залежно від функціонального призначення збудованих будинків, основних несучих конструкцій, що були застосовані при будівництві.

Житлові будинки підвищеної поверховості інтенсивно почали будуватись з 1956 року. Почав різко зростати середній показник поверховості в цілому по місту. Якщо в 1950 році середня поверховість складала 1,9 то вже в 1966 році - 2,8, у 1989 році цей показник зріс до 4,7, а в 2000 році досяг 6,5. Показники поверховості житлових будинків Києва (за трьома групами: малоповерхові (до 5 поверхів), середньоповерхові (5 поверхів) та багатоповерхові (6-10 та понад 10 поверхів) наведені вище в Таблиці 1.

За рівнем благоустрою будинків залежно від насиченості інженерним обладнанням житловий фонд міста Києва в цілому має високий рівень благоустрою. Інженерне обладнання забезпечує необхідні санітарне - гігієнічні умови і високий рівень зручності для праці, господарювання та відпочинку населення. Інженерне обладнання сучасного житлового будинку дуже різноманітне і включає в себе системи опалювання, вентиляції, водопостачання, каналізацію, ліфтове господарство, сміттєпровід, а також електромережу, газопровід, телевізійні мережі тощо. Дані щодо комунальних зручностей житлового фонду міста наведені у Таблиця 4.

В більшості випадків житловий фонд відноситься до 1 і 2 рівнів по благоустрою, за винятком декількох історичних районів центру та районів садибної забудови. Найбільш високий рівень благоустрою мають нові житлові масиви, розміщені на окраїнах міста (Оболонь, Троєщина), де весь житловий фонд відноситься до 1 рівня благоустрою. Інші житлові масиви мають будинки з різним рівнем благоустрою, але з перевагою будинків 1 і 2 рівнів. В ряді житлових районів центра міста переважає житловий фонд 3 рівня благоустрою. До нього відносяться райони на вул. Саксаганського - Червоноармійська, на вул. Володимирська - Велика Житомирська, Поділ-Воздвиженська та інші. Житлові будинки районів присадибної забудови переважно відносяться до 3 та 4 рівня благоустрою, виняток - Биковня, де більшість будинків відноситься до 2 рівня. Найбільш низький рівень благоустрою мають райони, де значна частина житла відноситься до 3 рівня - селища Корчувате, Пирогове, Пуща-Водиця.

Таблиця 4

Комунальні зручності житлового фонду м. Києві

станом на 01.01.2003 р.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

| N | Показники | Відомча належність житлових будинків |

|п/п | |---------------------------------------------------------------------------------------------------------|

| | |---------------+---------------+---------------+--------------| |КП ЕРЖФ|ТОВ |ТОВ |лофонд" |

| | | |ветхі | |на | |на | |ветхі | |сервіс"| |буд-1" | |

| | | | | |ЖЕК | |ЖЕК | | | | | | | |

|----+------------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+-------+-------+-------+---------|

| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |

|----+------------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+-------+-------+-------+---------|

| 1 |Загальна кількість |7648 |125 |931 |424 |258 |30 |1040 |17 |21966 |31 |8 |15 |46 |

| |(од.) | | | | | | | | | | | | | |

|----+------------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+-------+-------+-------+---------|

| 2 |Загальна кількість |685823 |832 |133402 |65521 |22067 |2972 |66201 |102 |40598 |4073 |1087 |2488 |4896 |

|----+------------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+-------+-------+-------+---------|

| 3 |Холодним водопос- |7713 |121 |931 |424 |258 |30 |1039 |17 |18450 |31 | | |46 |

|----+------------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+-------+-------+-------+---------|

| 4 |Будники без ХПВ (буд.) | 65 |4 | | | | |1 | |3516 | | | | |

|----+------------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+-------+-------+-------+---------|

| 5 |Всього канал-єю |7701 |41 |931 |424 |258 |30 |1031 |17 |6989 |31 |8 |15 |46 |

| |(буд.) | | | | | | | | | | | | | |

|----+------------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+-------+-------+-------+---------|

| 6 |Центральною каналі- |7689 |110 |931 |424 |168 |30 |994 |17 |2387 |31 |8 |15 |46 |

|----+------------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+-------+-------+-------+---------|

| 7 |Каналізацією у |12 |1 | | | | |37 | |4622 | | | | |

|----+------------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+-------+-------+-------+---------|

| 8 |Всього буд. без |37 |14 | | | | |9 | |14977 | | | | |

|----+------------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+-------+-------+-------+---------|

| 9 |Всього ГВП (буд.) |7690 |111 |931 |424 |258 |30 |1013 |14 |13977 |31 |В |15 |46 |

|----+------------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+-------+-------+-------+---------|

| 10 |За центральним ГВП |6304 |59 |925 |424 |158 |28 |798 |6 |42 |31 |8 |15 |45 |

| |(буд.) | | | | | | | | | | | | | |

|----+------------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+-------+-------+-------+---------|

| 11 | |буд. | | | | |1 | | | | | | | | |

| 12 |електро ТЕН-ами |ТЕН | | | | |1 | | | | | | | | |

|----+----------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+-------+-------+-------+---------|

| 13 |Газовими |буд. |1386 |52 |6 | |9 |2 |215 |8 |13935 | | | |1 |

| 14 |колонками |кол. |40906 |310 |197 | |240 |9 |7253 |42 |15965 | | | |40 |

|----+------------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+-------+-------+-------+---------|

| 15 |Всього будинків без |40 |14 | | | | |27 |3 |7989 | | | | |

|----+------------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+-------+-------+-------+---------|

| 16 |Всього опалення |7721 |125 |931 |424 |258 |30 |1040 |17 |21879 |27 |; |15 |46 |

| |(буд.) | | | | | | | | | | | | | |

|----+------------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+-------+-------+-------+---------|

| 17 |Центральним |7496 |105 |931 |424 |258 |30 |948 |8 |47 |31 |8 |15 |48 |

|----+------------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+-------+-------+-------+---------|

| 18 |Печами |буд. |200 |6 | | | | |74 |9 |19645 | | | | |

| 19 |газовому паливі |піч |435 |6 | | | | |229 |58 |27699 | | | | |

|----+----------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+-------+-------+-------+---------|

| 20 |Печами |буд. |25 |14 | | | | |16 | |2187 | | | | |

| 21 |твердому паливі |піч |75 |38 | | | | |25 | |2583 | | | | |

|----+------------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+-------+-------+-------+---------|

| 22 |Всього будинків без |17 | | | | | | | |87 | | | | |

|----+------------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+-------+-------+-------+---------|

| 23 |Всього плитами |буд. |7709 |88 |935 |428 |160 |29 |109 |17 |203 |31 |8 |15 |46 |

| 24 | |плит |6921 |710 |134 |658 |214 |304 |676 |102 |372 |4260 |1087 |2341 |1874 |

|----+----------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+-------+-------+-------+---------|

| 25 |Газовими плитами|буд. |6784 |88 |608 |215 |87 |14 |102 |17 |202 |3 | |3 |41 |

| 26 | |плит |562828 |710 |79972 |33913 |8972 |1363 |57186 |102 |37186 |312 | |286 |1522 |

|----+----------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+-------+-------+-------+---------|

| 27 |Електроплитами |буд. |925 | |327 |213 |73 |15 |74 | |30 |28 |8 |12 |5 |

| 28 | |плит |129307 | |54536 |31933 |12462 |1677 |10456 | |30 |3948 |1087 |2055 |352 |

|----+----------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+-------+-------+-------+---------|

| 29 |Всього буд. без |буд. |29 |12 | | | | |1 | | | | | | |

| 30 |плит |кв. |79 |38 | | | | |3 | | | | | | |

|----+----------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+-------+-------+-------+---------|

| 31 |Електрифіковано |буд. |7738 |125 |931 |424 |258 |30 |1040 |17 |21966 |31 |8 |15 |46 |

| 32 |ність щитових) |щит. |7744 |76 |108 |535 |196 |35 |935 | | |68 |21 |41 |47 |

|----+----------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+-------+-------+-------+---------|

| 33 |Ліфтами |буд. |37 | |786 |399 |123 |23 |344 | | |31 |8 |13 |15 |

| 34 | |ліф. |1323 | |1607 |704 |507 |75 |997 | | |125 |40 |64 |24 |

|----+----------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+-------+-------+-------+---------|

| 35 |Всього інженер- |буд. |7678 |86 |931 |424 |258 |30 |102 |14 | |31 |8 |15 |46 |

| 36 |ними вводами |вводів |64933 |449 |8392 |4138 |1567 |216 |5154 |61 | |197 |54 |163 |210 |

|----+----------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+-------+-------+-------+---------|

| 37 |незагерметизова-|буд. | | | | | | |2 | | | | | | |

| 38 |вводів |вводів | | | | | | |15 | | | | | | |

|----+------------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+-------+-------+-------+---------|

| 39 |Всього буд. без інженер-| | | | | | | | | | | | | |

| |них вводів (буд.) | 30 |39 | | | | |14 |3 | | | | | |

|----+------------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+-------+-------+-------+---------|

| 40 |ППА і ДВ |буд. |962 | |360 |222 |73 |15 |78 | | |17 |8 |12 | |

| 41 | |під'їзд|1778 | |639 |399 |156 |24 |139 | | |35 |20 |20 | |

|----+------------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+-------+-------+-------+---------|

| 42 |Колективними | | | | | | | | | | | | | |

| |антенами (буд.) |1462 |87 |100 |20 |32 |12 |484 | | | | | |40 |

|----+------------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+-------+-------+-------+---------|

| 43 |Кабельним телебеченням | | | | | | | | | | | | | |

| |(буд.) |6282 |6 |777 |408 |139 |18 |551 | | |31 | |15 |3 |

|----+------------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+------+-------+--------+-------+-------+-------+---------|

| 44 |Вбудованими бойлерними | | | | | | | | | | | | | |

| |(буд.) |1120 |9 |184 |23 |53 |11 |214 | | |24 |7 |13 |8 |

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

2.1.2. Система утримання і обслуговування житлового фонду м. Києва

Утримання житлового фонду на належному рівні - це здійснення в процесі експлуатації житлових будинків комплексу робіт з технічного обслуговування, ремонтів різних видів та реконструкції. Експлуатація житлового будинку - його використання за призначенням з одночасним технічним і санітарним обслуговуванням, при чому не тільки самого будинку або його елементів, а й прибудинкової території.

Система технічного обслуговування житлового будинку включає комплекс взаємопов'язаних організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення збереження житлових будинків, інженерних мереж та обладнання. При цьому, технічне обслуговування житлового будинку спрямоване на забезпечення справності усіх його елементів або заданих параметрів та режимів його технічного обладнання.

Ремонт та реконструкція житлового будинку - це комплекс будівельних робіт та організаційно технічних засобів по усуненню його морального та фізичного зносу, при чому якщо ремонт не призводить до зміни основних техніко-економічних показників будинку, то в результаті реконструкції з метою поліпшення умов проживання ці показники (кількість та площа квартир, загальна площа будинку тощо) змінюються.

Нестача матеріальних, трудових та фінансових ресурсів не дозволяє житлово-експлуатаційним організаціям здійснювати перелічені роботи у нормативних обсягах. Особливо це стосується капітального та поточного ремонтів, витрати на які (на 1 кв. м загальної площі на місяць) складають на даному етапі 11% від нормативу (див. Діаграму). До того ж, суттєво відрізняються витрати на поточний та капітальний ремонт по окремих районах міста.

Діаграма 3 Витрати на виконання ремонтних робіт

житлового фонду м. Києва

(Графічне зображення відсутнє)

В столиці існує ціла низка проблем, пов'язаних з неналежним технічним обслуговуванням та несвоєчасним виконанням планових ремонтних робіт в існуючому житловому фонді: потребують ремонту не тільки елементи багатьох житлових будинків (покрівлі, стики стінових панелей та інші), а й внутрішньобудинкові та зовнішні системи водо- та теплопостачання, інші комунікації та елементи прибудинкової території. Найгірший стан з ремонтними роботами, технічним обслуговуванням та взагалі утриманням будинків склався в ЖБК та відомчому житловому фонді.

Що ж до будинків комунальної власності, то частина зазначених питань вирішується шляхом адміністративних рішень, розробки та затвердження загальноміських комплексно-цільових програм (заходів), за умови виділення на їх реалізацію коштів цільового призначення з міського бюджету.

З метою поліпшення утримання та експлуатації жилих будинків та прибудинкових територій, підвищення рівня технічного стану житлового фонду виконувались загальноміські програми (заходи): "Подвір'я" ( ra0214017-99 ), "Фасад", "Покрівля" ( ra1128017-00 ), "Програма заміни, модернізації ліфтів і реконструкції ОДС в житловому фонді м. Києва" ( ra0316023-01 ). Вартість обсягів робіт, які виконані по зазначених програмах, становить 253353,0 тис. грн., в тому числі:

тис.грн.

---------------------------------------------------------------------------------------------

|Програми | 2000 рік | 2001 рік | 2002 рік |

| |------------------------+------------------------+------------------------|

|----------------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+-------+--------+-------|

|Подвір'я |23017,2| - |23017,2|27990,0| - |27990,0|19226,0|19226 | - |

|( ra0214017-99 )| | | | | | | | | |

|----------------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+-------+--------+-------|

|Покрівля |16739,6| 9041,5| 7698,1|20587.1| 10551,0|10036,1|15077,3|15077,3 | - |

|( ra1128017-00 )| | | | | | | | | |

|----------------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+-------+--------+-------|

|Фасад |16175,7| 7406,9| 8768,8|19514,0| 7940,1|11573,9|19987,9|19987,9 | - |

|----------------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+-------+--------+-------|

|Ремонт |22314,0| 22314,0| - |26280,0| 26280,0| - |26444,2|26444,2 | - |

|----------------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+-------+--------+-------|

|РАЗОМ |78246,5| 38762,4|39484,1|94371,1| 44771,1|49600,0|80735,4|80735,4 | - |

---------------------------------------------------------------------------------------------

Програма "Подвір'я" ( ra0214017-99 ) передбачає вирішення проблем, які впливають на санітарний і технічний стан прибудинкових територій. Серед цих проблем такі як:

- незадовільний стан асфальтового покриття

внутрішньоквартальних проїздів (особливо у відомчому житловому

фонді), пішохідних доріжок;

- необхідність забезпечення житлового фонду належними, встановленого зразку інформаційними засобами (покажчиками вулиць, номерними знаками будинків тощо), особливо це стосується приватного сектора, відомчих будинків;

- неприглядний вигляд (а іноді і аварійний) мають вхідні системи житлових будинків (двері, піддашки, ганки) та відмостки, особливо в районах нового масового житлового будівництва;

- приведення в належний санітарно-технічний стан потребують сміттєзбірники, зливостічні та дренажні системи;

- освітлення прибудинкових територій та під'їздів будинків незадовільне;

- потребують переобладнання та ремонту певна кількість дитячих та спортивних майданчиків, а також майданчиків для відпочинку;

- комплекс робіт здійснений в системі озеленення дворів (щорічне оновлення зелених насаджень, знесення застарілих дерев, небезпечних для мешканців, зрізання "омели" тощо);

- велика кількість київських дворів крім елементарного облаштування потребує доведення до належного рівня естетично-споживчих характеристик тощо.

Необхідно відмітити, що з 2002 року фінансування Програми ( ra0214017-99 ) здійснюється тільки за кошти районних бюджетів. Роботи, включені до цієї Програми, виконувалися підприємствами (управліннями) по утриманню житлового фонду районів, а також ЖБК та відомчими житловими організаціями.

Практично у всіх районах міста необхідно приділити особливу увагу доукомплектуванню малими архітектурними формами існуючі дитячі та спортивні майданчики та забезпечити безпечне знаходження на них дітей, а саме - влаштувати декоративні огорожі навколо майданчиків.

Через нестачу коштів протягом останніх п'яти років роботи по відновленню фасадів будинків виконувались в місті в неповному обсязі. Здійснювались тільки часткові термінові ремонти за скаргами мешканців. Це призвело до того, що багато будинків потребують ремонту фасадів, в тому числі:

- облицювання плиткою;

- герметизації стиків панелей;

- комплексного ремонту (водостічні труби, балкони, карнизи, портали, піддашки тощо).

Термінового ремонту або заміни потребують балкони та екрани балконів будинків. Гостро стоїть питання ремонту фасадів будинків, які є пам'ятниками архітектури, історії та культури. Підготовка проектної документації на реставрацію та проведення ремонтних робіт цих будинків потребує значного фінансування. Потреба в коштах, враховуючи значні обсяги робіт в межах загальноміських заходів "Фасад", склала 69,7 млн. грн. Тому заходи, передбачені у попередньому варіанті на три роки, були затверджені на п'ятирічний період. До фінансування Програми "Фасад", крім міського та районних бюджетів, залучаються орендарі та інвестори.

В межах Програми передбачено не тільки здійснення робіт з поліпшення зовнішнього вигляду та ремонту фасадів будинків, а й вирішення актуального питання енергозбереження в житловому фонді - утеплення фасадів. В усіх районах міста проводяться тендери по визначенню підрядних організацій на виконання ремонтних робіт, при цьому особлива увага приділяється тендерним пропозиціям, в яких передбачається застосування новітніх технологій та матеріалів, що зменшують собівартість ремонту, збільшують терміни експлуатації об'єктів. Також в межах цих заходів, як зразкові пілотні об'єкти, визначені будинки-пам'ятники, де передбачено проведення ремонтно-реставраційних робіт.

Позитивним результатом в межах заходів "Фасад" відзначається робота по залученню коштів орендарів на ремонтні роботи.

Аналіз технічного стану покрівель житлових будинків міста Києва показав, що для підтримання їх у належному стані щороку треба проводити ремонт не менше 1 млн. кв. м покрівель на суму приблизно 45 млн. грн. (відповідно до нормативних вимог термінів проведення ремонтних робіт).

Ремонтні роботи на покрівлях житлових будинків здійснюються відповідно до міської Програми "Покрівля" ( ra1128017-00 ).

Серед виробничо-експлуатаційних проблем житлового фонду м. Києва, крім утримання прибудинкової території, неналежного технічного стану фасадів і покрівель багатьох житлових будинків, також одним із найбільш актуальних є питання відновлення та модернізації ліфтового парку.

В житловому фонді міста експлуатується майже 16,5 тис. ліфтів, з яких в будинках комунальної власності - більше, ніж 13 тис., у відомчих будинках - біля 1 тис., в будинках ЖБК - більш ніж 1,5 тис.

Термін експлуатації майже 27% (біля 4,5 тис.) цих ліфтів на сьогодні становить понад 25 років і, відповідно до вимог нормативних документів Держстандарту та Держнаглядохоронпраці України, вони підлягають заміні чи модернізації. Щорічно кількість ліфтів, які відпрацювали свій термін експлуатації, збільшується на 900-1000 одиниць.

На виконання робіт у ліфтовому господарстві направлені заходи Програми "Ліфт" ( ra0316023-01 ). Фінансування цих робіт здійснюється за кошти районних бюджетів.

Поряд з оновленням застарілих ліфтів в будинках комунальної власності, постає нагальне питання заміни ліфтів у будинках ЖБК та у відомчих будинках, які передаються до комунальної власності, і за своїм технічним станом ще гірші.

Крім того, в місті з кожним роком збільшується кількість недиспетчеризованих ліфтів. Із загальної кількості об'єднаних диспетчерських систем (ОДС), які сьогодні експлуатуються в місті (понад 200), майже чверть з них (приблизно 24%) відпрацювали свій нормативний термін експлуатації і потребують реконструкції. Все це призводить до того, що знижується якість надання послуг ліфтового господарства.

Проблеми з утримання житлового фонду міста на належному рівні останнім часом мають не тільки об'єктивні тенденції (зростання кількісних параметрів житлового фонду, в тому числі збільшення комунального житла за рахунок відомчого, старіння житлового фонду, тощо), а й суб'єктивні тенденції, що супроводжують загальну економічну кризу. Так, через неплатежі та зменшення бюджетних дотацій все більше відчувається нестача коштів на технічне обслуговування та ремонт (і поточний, і капітальний) житлових будинків, що, в свою чергу, призводить до зниження технічного рівня житлового фонду.

Крім того, (і це також слід вважати суб'єктивною тенденцією, характерною для загальної невпорядкованості економічної кризи) прослідковується зниження технологічної дисципліни працівників ЖЕО щодо нагляду за станом будинку (профілактичні огляди, попереджувальні заходи, дотримання нормативних термінів експлуатації, контроль за дотриманням правил мешканцями тощо). А це, в умовах фінансового дефіциту, ще більше ускладнює утримання житлового фонду на належному рівні.

Такий стан справ в житловому господарстві столиці за умов збереження тенденції скорочення обсягів витрат на ремонт житлового фонду гарантовано призведе до погіршення основних якісних параметрів житла і, відповідно, якості житлових послуг, що надаються безпосередньо квартиронаймачам. При цьому несвоєчасне вирішення проблем технічного стану призводить до того, що в подальшому для їх вирішення потрібні будуть значно більші кошти.

2.1.3. Нормативно-правова та інституційна бази у сфері житлового господарства

2.1.3.1. Характеристика поточної ситуації

Загальне управління житлово-комунальною сферою в м. Києві здійснюють місцеві органи влади через свої структурні підрозділи (інституції). В столиці існує пряме (для підприємств комунальної власності) та непряме (для всіх інших типів підприємств) підпорядкування відповідним управлінням. При цьому, система інституцій сформована таким чином, що основний акцент робиться саме на управлінні комунальними підприємствами, які обслуговують 82,2% житлового фонду міста (Таблиця 5).

Таблиця 5

Характеристика основних виробників

житлових послуг за формою власності

------------------------------------------------------------------

|Підприємства |Загальна кількість | Питома вага в |

|житлової сфери | підприємств | обслуговуванні |

| | | житла |

|------------------------+--------------------+------------------|

|КП УЖХ, ЖЕКи за | 15 | 82,2% |

|підпорядкуванням, які | | |

|входять до складу КП УЖХ| | |

|------------------------+--------------------+------------------|

|Комунальні ЖЕКи | 147 | 78,4% |

|------------------------+--------------------+------------------|

|Приватні ЖЕКи | 7 | 2,5% |

|------------------------+--------------------+------------------|

|Відомчі експлуатаційні | 183 | 7,3% |

|організації | | |

|------------------------+--------------------+------------------|

|ЖБК |931 (504 самостійне | 8,0% |

| |обслуговування) | |

|------------------------+--------------------+------------------|

|ОСББ | 258 | 3,8% |

------------------------------------------------------------------

За даними наведеної вище таблиці можна зробити висновок, що житловому господарству міста притаманна монополія підприємств комунальної власності. Вони забезпечують утримання близько 40 млн. кв. м житла та виконують функції посередників між виробниками комунальних послуг (водо-, теплопостачальними підприємствами та населенням).

Неврегульованість взаємовідносин між житловими та комунальними підприємствами з одного боку та ЖЕО і населенням з іншого є однією з найбільш складних проблем житлового господарства (Таблиця 6).

Таблиця 6

Характеристика взаємовідносин між суб'єктами

ринку житлових послуг

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

|---------+------------------+--------------------------+---------------------------+-------------------------+-------------------------+--------------------------|

| | |--------+--------------------------+---------------------------+-------------------------+-------------------------|Відповідно до Бюджету |

| |------------------+--------------------------+---------------------------+-------------------------+-------------------------+--------------------------|

|---------+------------------+--------------------------+---------------------------+-------------------------+-------------------------+--------------------------|

| | |--------+--------------------------+---------------------------+-------------------------+-------------------------|комунальні послуги та |

| | |вуються | - | - | - | | |

| |------------------+--------------------------+---------------------------+-------------------------+-------------------------+--------------------------|

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

З таблиці видно, що відсутність чіткої системи обліку та контролю за кількісними та якісними параметрами житлових послуг дає можливість ЖЕО недоброякісно виконувати свої послуги. При цьому вони практично не несуть ніякої відповідальності перед населенням. Більш того, вагомих стимулів до підвищення продуктивності праці, за сьогоднішньої ситуації не існує.

Паралельно з безконтрольністю у взаємовідносинах ЖЕО - населення, майже така ж ситуація спостерігається і у взаємовідносинах комунальні підприємства - ЖЕО. Протягом декількох останніх років цілий ряд проблем було винесено до суду. В першу чергу - це претензії щодо взаєморозрахунків за спожиті (надані) комунальні послуги. Як і при взаємовідносинах з населенням, основними причинами виникнення таких ускладнень є недостатньо ефективний механізм обліку та контролю діяльності житлово комунальних підприємств, відсутність економічних стимулів до підвищення якості робіт і наявність неузгодженостей та суперечливостей в нормативній базі.

Проблеми у взаємовідносинах між учасниками ринку житлових послуг обумовлені відсутністю належної інформаційної бази. На сьогоднішній день роботи по нарахуванню оплати за житло та комунальні послуги проводяться ЖЕО з використанням програмного забезпечення та технології наступними організаціями:

- КП ГІОЦ близько 60% від загальної кількості ЖЕО;

- "Альфа-Інформ" близько 10% від загальної кількості ЖЕО;

- РІОЦ Держбуду України близько 10% від загальної кількості ЖЕО;

- ПП "Ананьєв" близько 5% від загальної кількості ЖЕО;

- "ІнтерСофт" (м.Біла Церква) близько 15% від загальної кількості ЖЕО;

При цьому лише КП ГІОЦ та РІОЦ Держбуду України є державними підприємствами, які отримують нормативну та розпорядчо-законодавчу документацію безпосередньо від органів державної влади та місцевого самоврядування.

В зв'язку з цим для решти організацій виникає можливість для несвоєчасного та не в повному обсязі відповідного законодавчим вимогам забезпечення потреб ЖЕО в наданні якісних послуг з нарахування плати за житло та комунальні послуги. Зокрема, деякі організації не виконують розпорядження КМДА від 26.12.2002 N 2308 ( ra2308017-02 ) "Про упорядкування розрахунків за надані послуги з водопостачання".

З наведених вище організацій КП ГІОЦ - єдина структура, яка безпосередньо підпорядковується виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації). Це надає їй цілий ряд переваг, зокрема лише КП ГІОЦ володіє повною інформацією про:

- всіх квартиронаймачів м. Києва, що проживають в будинках комунальної власності;

- будинки комунальної власності;

- надані пільги, відшкодування по пільгах;

- призначені і зараховані субсидії;

- суми, нараховані за житло та комунальні послуги;

- суми фактичної сплати від населення за комунальні послуги (за квитанціями).

В зв'язку з цим було б доцільно на рівні виконавчого органу Київради (КМДА) створити Єдиний обчислювальний центр з розрахунків за житло та комунальні послуги, що дозволило б підвищити рівень контролю за діяльністю житлово-комунальних підприємств.

Ще одним недоліком існуючої інституційної бази є недостатня задіяність в ній структур, здатних забезпечувати необхідну науково-методичну та методологічну підтримку процесу реформування житлово-комунального господарства. На сьогоднішній день ці функції, значною мірою, виконує КП НДІСЕП міста. Але зараз мова йде лише про виконання в Інституті оперативних замовлень від того чи іншого управління, в той час як робота в напрямку реформування житлово комунального господарства потребує постійного програмного підходу. Його впровадження значно ускладнюється у зв'язку з обмеженістю фінансових та людських ресурсів, які надаються КП НДІСЕП, а також відсутністю єдиної стратегії подальшого розвитку ЖКГ, затвердженої на міському рівні.

Паралельно з цим, необхідно вдосконалювати чинну нормативну базу, яка регламентує взаємовідносини між учасниками ринку житлово-комунальних послуг м. Києва. Основні недоліки міської нормативно-правової бази наведено нижче.

В першу чергу - це відсутність довгострокової стратегії розвитку житлово-комунального господарства столиці. Зараз склалася ситуація, за якої ця сфера економіки не лише фінансується, але й регулюється за залишковим принципом. Збереження такої ситуації є ненормальним, тому що провести реформування настільки масштабної галузі без чіткої програми розвитку, лише на основі державних програмних документів та недостатньо обгрунтованих і незв'язаних єдиною концептуальною ідеєю заходів неможливо.

Окремою є проблема, пов'язана безпосередньо з тарифоутворення в столиці. Аналіз нормативних документів, які регламентують дане питання на місцевому рівні показав, що в столиці не існує чіткого механізму тарифоутворення, а також контролю за відповідністю цін і тарифів на житлово-комунальні послуги їх якісним показникам, відсутня схема перегляду та зміни тарифів. Ще одним недоліком можна вважати те, що тарифоутворення не здійснюється відкрито в столиці. Населення практично відірване від питань, пов'язаних з тарифоутворенням, хоча такі питання в першу чергу стосуються саме жителів міста.

Не забезпечено в м. Києві і нормативної бази для включення інвестиційної складової в тарифи на житлові послуги, хоча це є необхідним заходом, оскільки дозволить ЖЕО сформувати необхідні резерви для розширеного відтворення власної інфраструктури, вдосконалення технологічних процесів, впровадження ресурсозберігаючих технологій.

2.1.3.2. Висновки

Підсумовуючи все вищевикладене, можна зробити наступні висновки щодо існуючої інституційної бази житлово комунального господарства та нормативно правового поля, в якому діють відповідні суб'єкти господарювання:

1. Житлове господарство столиці характеризується високим ступенем монополізації комунальних підприємств з утримання житлового фонду всіх районів міста. Ці підприємства забезпечують обслуговування 82% житлового фонду столиці.

2. Місту притаманний низький рівень впровадження та виконання договірних відносин в житловій сфері:

- взаємовідносини між учасниками ринку житлових послуг не врегульовані належним чином на місцевому рівні, що створює можливості для зловживання монопольним положенням та зниження рівня якості та обсягів послуг, які надаються населенню за одночасної наявності постійних суперечок та неузгодженостей між ЖЕО та підприємствами комунальної сфери;

- в договорах і нормативних актах на рівні міста відсутні зафіксовані критерії та вимоги, для оцінки якості роботи ЖЕО;

- не організовано роботу по укладанню з власниками, володарями й орендарями житлових і нежилих приміщень договорів на обслуговування домоволодінь, а з наймачами - договорів найму.

3. Науково-методична та методологічна підтримка процесу реформування житлово-комунального господарства не забезпечується на належному рівні. Відсутнє належне програмне забезпечення.

4. Інформаційна база житлово-комунального господарства є незадовільною. Існують можливості для викривлення або приховування інформації, не здійснюється її моніторинг, узагальнення отриманих результатів та підготовка пропозицій щодо оперативного реагування на ті чи інші недоліки.

5. Відсутня необхідна нормативна база по створенню товариств власників житла на рівні міста.

2.1.4. Система управління житловим фондом міста

2.1.4.1. Характеристика поточної ситуації

Існуюча організаційна система управління житловим господарством, м. Києва, обумовлена, специфікою як об'єкта управління, вона склалася, перш за все, в залежності від чинної законодавчо-нормативної бази. Загальне управління житлово-комунальною сферою в м. Києві здійснюють місцеві органи влади через свої структурні підрозділи.

Основними законодавчими та нормативними документами, які регламентують питання управління в житловій сфері, є:

Конституція України ( 254к/96-ВР ), в якій визначено основні засади функціонування соціально-економічного комплексу України та здійснення місцевого самоврядування, в тому числі - в м. Києві, а також - права і обов'язки місцевих органів самоврядування, зокрема - в частині управління житлово-комунальним господарством.

Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (статті - 26 (Виключна компетенція сільських, селищних, міських рад), 27 (Повноваження у сфері соціально-економічного планування і культурного розвитку, планування та обліку), 28 (Повноваження в галузі бюджету, фінансів і цін), 29 (Повноваження щодо управління комунальною власністю), 30 (Повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку), 34 (Повноваження у сфері соціального захисту населення).

Закон України "Про місцеві державні адміністрації" ( 586-14 ) (статті - 13 (Питання, що вирішуються місцевими державними адміністраціями), 14 (Здійснення місцевими державними адміністраціями повноважень інших органів), 15 (Об'єкти управління місцевих державних адміністрацій), 16 (Здійснення державного контролю місцевими державними адміністраціями), 17 (Повноваження в галузі соціально-економічного розвитку), 18 (Повноваження в галузі бюджету та фінансів), 19 (Повноваження в галузі управління майном, приватизації та підприємництва), 20 (Повноваження в галузі містобудування, житлово комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку), 23 (Повноваження в галузі соціального забезпечення та соціального захисту населення), 24 (Повноваження в галузі зайнятості населення, праці та заробітної плати), 28(Повноваження місцевих адміністрацій), 36 (Відносини місцевих державних адміністрацій з підприємствами, установами та організаціями).

Закон України "Про столицю України - місто-герой Київ" ( 401-14 ). Цей Закон визначає спеціальний статус Києва, як столиці України, особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) та законів України.

Закон України "Про ціни і ціноутворення" ( 507-12 ). Цей Закон визначає основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх дотриманням на території республіки.

Постанова Верховної Ради України "Про Концепцію сталого

розвитку населених пунктів" ( 1359-14 ). В цьому документі

визначено основні напрями державної політики щодо забезпечення

сталого розвитку населених пунктів, в тому числі - висвітлено

ключові моменти щодо подальшого розвитку житлово-комунальної

сфери.

Постанова Кабінету Міністрів України "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" ( 1548-96-п ). Цим документом затверджувалися повноваження центральних органів виконавчої влади, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій щодо регулювання (встановлення фіксованих та граничних рівнів цін (тарифів), торговельних (постачальницько-збутових) надбавок, нормативів рентабельності, запровадження обов'язкового декларування зміни) цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг (в цьому переліку, визначеному додатком до постанови є і тарифи на теплову енергію і тарифи на послуги водопостачання та водовідведення та ряд інших тарифів на житлово-комунальні послуги).

Міський рівень управління житловим господарством на сьогодні - це ієрархія організаційних структур управління, склад та кількість яких визначені специфікою житлового господарства м. Києва. Відповідно до чинного законодавства Київська міська рада та її виконавчий орган - Київська міська державна адміністрація визначають "правила гри" на місцевому ринку житлово-комунальних послуг, регулюють діяльність комунальних підприємств та ЖЕО, вирішують питання субсидій (дотування) інших суб'єктів даного ринку (див. Схема 1).

Схема 1

Організаційна схема управління житловим

господарством м. Києва

(Схема відсутня)

Безпосередньо за розвиток житлового господарства м. Києва відповідає заступник голови КМДА з питань житлово-комунального господарства. Він є безпосередньо підзвітним Київському міському голові та першому заступнику голови КМДА. Оперативне управління здійснює Головне управління житлового господарства м. Києва, як безпосередньо, так і через управління житлово-комунального господарства районних в м. Києві держадміністрацій. Останні підпорядковані організаціям - Головному управлінню житлового господарства м. Києва та районним в м. Києві держадміністраціям. Питаннями тарифоутворення та забезпечення відповідності рівня цін їх якісним і кількісним показникам, у місті займається Головне управління з питань цінової політики виконавчого органу Київради (КМДА).

На сьогоднішній день діяльність цих управлінь є нескоординованою. Тому цілий ряд рішень та розпоряджень, які були прийняті на рівні міста за ініціативою одного з управлінь надалі відмінялися, оскільки вони не враховували всі нюанси розвитку житлово-комунального господарства і, як наслідок, могли негативно позначитися на подальшій діяльності тієї сфери, якою керувало інше управління. Найбільш характерним прикладом є прийняття рішення щодо переходу до розрахунків за показниками лічильників.

Демонополізація, яка є необхідною умовою подальшого розвитку житлового господарства, може здійснюватись лише у випадку, коли наведені вище проблеми знайдуть своє практичне вирішення. Адже, за зростання чисельності приватних структур, на перше місце виходить економічний аспект. Впливати на діяльність недержавних підприємств місто зможе лише шляхом ефективної та продуманої тарифної політики, коли вектор подальшого розвитку тієї чи іншої галузі житлово-комунального господарства можна буде коригувати шляхом застосування відповідних економічних важелів. А формувати таку політику повинні Головне управління житлового господарства спільно з Головним управлінням цінової політики та Головним управлінням комунального господарства виконавчого органу Київради (КМДА).

При неузгоджені дій різних підрозділів міської влади, які в тій чи іншій мірі впливають на розвиток житлово-комунальної сфери, розраховувати на успішне реформування галузі неможливо. В цьому контексті надзвичайно важливого значення набуває міська робоча група з питань реформування житлово-комунального господарства, яка має забезпечувати координацію робіт.

Складною залишається ситуація і на більш низькому рівні управління. Збереження існуючого монополізму комунальних ЖЕКів спричиняє підтримку високого рівня витрат, а відповідно і вартості на дані послуги. Це обумовлено тим, що монополістам немає необхідності шукати шляхів зниження собівартості, які б робили надані ними послуги конкурентноздатними.

На рівні міста поки що не зроблено жодних конструктивних заходів в напрямку відкриття ринку послуг з керування житловим фондом для приватного бізнесу. Основними причинами такого положення є: пріоритетність правових питань у сфері керування державним майном за практично повної відсутності пророблення організаційно-фінансової сторони діяльності по передачі керування житловим фондом приватним компаніям; а також невідпрацьованість механізму проведення першочергових заходів для забезпечення початку роботи приватної компанії з керування житловим фондом.

Недостатньо активно розвивається процес передачі житлових будинків у керування товариствам власників житла. Зараз в столиці налічується лише 258 ОСББ, які безпосередньо управляють та обслуговують житло. Для районних адміністрацій даний напрямок діяльності поки не став пріоритетним.

2.1.4.2. Висновки

1. Існуюча система управління житловим господарством може ефективно функціонувати лише в умовах збереження системи монополій комунальних підприємств, які будуть напряму підпорядковані відповідним управлінням виконавчого органу Київради (Київської міської адміністрації). Зміна форм власності комунальних підприємств-монополістів, виводить їх зі сфери прямої дії міської адміністрації, в той час, як механізм непрямого впливу (через систему тарифоутворення) невідпрацьовано, в тому числі - і взаємодія між відповідними управлінськими підрозділами.

2. В місті спостерігається надзвичайно низька активність щодо створення товариств власників житла в сформованій забудові, у тому числі в муніципальних житлових будинках, де більшість квартир знаходяться в приватній власності. Основними причинами, що гальмують формування кондомініумів і організацію товариств власників житла в існуючій забудові, є:

- відсутність на рівні міста необхідної нормативної бази, яка б регламентувала діяльність ОСББ в столиці;

- відсутність економічних стимулів до утворення товариств власників житла;

- значний недоремонт житлового фонду, відсутність системи нагромаджень фінансових засобів, необхідних для ремонту житлового фонду, обмеженість бюджетних засобів, що направляються на утримання і ремонт житлового фонду;

- незначне число організацій, що надають юридичну, економічну, організаційну й іншу консультаційну допомогу товариствам, а також сприяють формуванню кондомініумів, реєстрації товариств власників житла, що виникають у сформованій забудові або в будинках-новобудовах;

- не переборена інертність мислення частини відповідальних працівників органів виконавчої влади і керівників всіх рівнів, пов'язана з недовірою у можливість домовласників керувати житловими будинками, а також відсутність моральної неготовності більшості жителів багатоквартирних будинків самостійно керувати своєю власністю і їхня переконаність, що цей обов'язок цілком лежить на місті.

3. Умови конкуренції дотримуються лише на папері, а конкурсні процедури щодо залучення недержавних установ до виконання послуг з обслуговування житла перетворилися в обтяжну формальність. Основними причинами цього є:

- практика регулювання конкурсних процедур адміністративними методами при ігноруванні економічних (вимога проводити конкурси щорічно, у той час як економічно доцільно укладати договори на роботи на більш тривалий термін);

- управлінських структур відсутній інтерес до проведення конкурсів і вибору найбільш ефективного виконавця послуг, оскільки це ніякою мірою не впливає на їх фінансове положення.

2.1.5. Оцінка ефективності діяльності підприємств житлового господарства та чинної тарифної політики на житлові послуги

2.1.5.1. Характеристика поточної ситуації

Фінансовий стан більшості підприємств житлового господарства може бути оцінений, як складний. Основна діяльність (надання послуг з обслуговування житла є збитковою), прибуток отримується лише за рахунок залучення дотацій. Збитки від основної діяльності в 2002 р. житлових підприємств по м. Києву склали 9,1 млн. грн.

Кількість збиткових підприємств протягом 2002-2003 рр. не скорочується, зростає дебіторська та кредиторська заборгованість ЖЕО, яка на початок 2003 р. склала відповідно 760,9 млн. грн. та 770,8 млн. грн. При цьому борги перед кредиторами (в першу чергу - перед комунальними підприємствами та бюджетом) перевищують дебет підприємств. Обмежені житлові підприємства і в "живих" грошових коштах. Всі ці фактори свідчать про низьку платоспроможність ЖЕО та загрозу банкрутства.

Низька фінансова спроможність негативно позначається і на ролі житлового господарства в міській економіці. Її значення для соціально-економічного комплексу міста, як складової ланки єдиної господарської системи, скоріше негативне: тут стабільно скорочується питома вага чисельності працюючих, обсягів інвестицій та створеного ВВП (Таблиця 7), в той час, як відповідні загальноміські показники зростають.

Таблиця 7

Питома вага основних показників діяльності житлового

господарства м. Києва в столичній економіці

в 1996-2002 роках, %

-----------------------------------------------------------------

| Назва | Рік |

| показника |-----------------------------------------------|

| | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 |

|---------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------|

|Чисельність | 2,1 | 2,2 | 2,2 | 2,4 | 2,1 | 2,1 |

|---------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------|

|Створений ВВП | 2,8 | 2,2 | 2,4 | 2,2 | 1,6 | 1,6 |

|---------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------|

|Обсяг |д.в.** | 1,1 | 1.2 | 0,7 | 0,6 | 0,5 |

-----------------------------------------------------------------

_______________

** дані відсутні

Нагальною проблемою є зростаюча заборгованість перед житловими організаціями населення - основного постачальника реальних фінансових ресурсів. Станом на 01.01.2003 р. заборгованість по м. Києву за послуги житлових організацій становить близько 120 млн. грн., що практично на 12% більше, ніж на початку року.

Збитковість більшості житлових організацій обумовлює низьку ефективність їх роботи. Характерними особливостями галузі є висока ступінь зносу основних фондів, суттєве погіршення якості обслуговування. В значній мірі це обумовлено саме відсутністю коштів, необхідних для проведення ремонту та модернізації житлового фонду міста.

Практично єдиним інвестором виступають місцеві органи влади, на які лягає основний тягар по підтриманню в належному стані житлового фонду. Лише завдяки зусиллям міської влади в 1996-2002 рр. було введено в експлуатацію: понад 600 км водопровідно-каналізаційних мереж, встановлено більше 11 тис. лічильників тепла та води, відремонтовано майже 300 ліфтів. Лише реконструкція житлового фонду проводиться з залученням коштів інвесторів. Але загальні обсяги робіт з модернізації та оновлення житла (а це близько 25 тис. кв. м на рік) є явно недостатніми для реконструкції 2,7 млн. кв. м житла до 2010 р., як це передбачено Генеральним планом.

Очевидним є необхідність створення умов, за яких житлові підприємства мали б можливість самостійно формувати фінансову базу для належного утримання житлового фонду. А це значить, що оплата за надані послуги повинна забезпечувати необхідні ресурси не лише для простого, але й для розширеного відтворення.

Встановлена в столиці квартирна плата цим вимогам не відповідає. Зараз, за рахунок коштів, залучених за цією статтею, покривається лише близько 60% витрат. Квартирна плата становить лише 56% від нормативних потреб (Таблиця 8).

Таблиця 8

Порівняння нормативної та фактичної квартирної

плати за статтями витрат

-------------------------------------------------------------------

| | |----------------------+-------------|

| | |По |Фактично | коп. | % |

|----+-----------------------+----------+-----------+------+------|

|1 |Заробітна плата |9,80 |8,40 |1,40 |85,71 |

|----+-----------------------+----------+-----------+------+------|

|2 |Нарахування на з/пл. |3,72 |3,20 |0,52 |85,93 |

|----+-----------------------+----------+-----------+------+------|

|3 |Тех. обслуг, будинків |12,71 |8,00 |4,71 |62,94 |

|----+-----------------------+----------+-----------+------+------|

|3.1 |в т.ч. обслуговування |8,58 |5,70 |2,88 |66,43 |

|----+-----------------------+----------+-----------+------+------|

|4 |Вивезення сміття |8,86 |7,50 |1,36 |84,65 |

|----+-----------------------+----------+-----------+------+------|

|5 |Ремонт житлового фонду |9,69 |3,10 |6,59 |31,99 |

|----+-----------------------+----------+-----------+------+------|

|6 |Ремонт інших основних |1,10 |0,01 |1,09 |0,91 |

|----+-----------------------+----------+-----------+------+------|

|7 |Матеріальні витрати |11,84 |2,80 |9,04 |23,65 |

|----+-----------------------+----------+-----------+------+------|

|8 |Ел. енергія на власні |0,40 |0,10 |0,30 |25,00 |

|----+-----------------------+----------+-----------+------+------|

|9 |Теплова енергія на |0,70 |0,40 |0,30 |57,14 |

|----+-----------------------+----------+-----------+------+------|

|10 |Ел.енергія на освітлен-|6,45 |3,99 |2,46 |61,86 |

|----+-----------------------+----------+-----------+------+------|

|11 |Вода (полив, миття) |2,05 |0,20 |1,85 |9,76 |

|----+-----------------------+----------+-----------+------+------|

|12 |Аморт. відрах, на повне|2,10 |1,60 |0,50 |76,19 |

|----+-----------------------+----------+-----------+------+------|

|13 |Аморт. відрах, на повне|1,50 |0,40 |1,10 |26,67 |

|----+-----------------------+----------+-----------+------+------|

|14 |Інші витрати |9,75 |5,50 |4,25 |56,41 |

|----+-----------------------+----------+-----------+------+------|

|15 |Витрати всього |80,67 |45,20 |35,47 |56,03 |

|----+-----------------------+----------+-----------+------+------|

|16 |ПДВ |16,13 |9,10 |7,03 |56,42 |

|----+-----------------------+----------+-----------+------+------|

|17 |Всього (з ПДВ) |96,80 |54,30 |42,50 |56,10 |

-------------------------------------------------------------------

Як видно з таблиці, спостерігаються диспропорції і в самій структурі квартирної плати. В першу чергу це стосується двох статей - матеріальні витрати та заробітна плата. Перша за фактом в структурі витрат займає 6,2% (норма - 14,7%), друга за фактом - 25,7% (норма - 16,8%). Такий стан справ дає підстави для твердження, що збільшення заробітної плати відбувається саме за рахунок скорочення витрат на утримання будинків. Іншими словами - мешканці житла та місто (як власник житлового фонду) додатково субсидіюють працівників житлової сфери, при тому що останні не виконують належними чином необхідний обсяг робіт.

В місті виникла суперечлива ситуація. З одного боку, тарифи в житловій сфері мають бути збільшені для того, щоб 100% відшкодувати витрати на утримання житла. З іншого - збільшення тарифів за існуючої якості обслуговування та фактичного скорочення номенклатури послуг, які надають ЖЕО, порівняно з встановленими нормами, є абсолютно некоректним, по відношенню до киян. Адже останні, сплачуючи квартирну плату, фінансують реально не надані послуги. Автоматичне підвищення тарифів не вирішить проблеми якісного утримання житла.

Характерно, що при плануванні, обліку і калькуляції витрат на житлово-комунальні послуги враховуються витрати самої житлової організації, а не кошти, необхідні для керування і утримання житлового будинку. У вартість 1 кв. м включаються витрати на утримання виробничих баз, техніки, устаткування, що встановлені ще за нормативами 70-х років. Відносять сюди також і утримання будинків відпочинку, санаторіїв та проведення семінарів. При цьому останні, досить часто, проводяться не лише за межами Києва, але й за межами України.

Тому проведення аудиту послуг, в тому числі - технічного, дозволить вилучити неіснуючі статті витрат і має стати обов'язковою передумовою перегляду самого розміру квартирної плати.

2.1.5.2. Висновки

1. Фінансовий стан підприємств житлового господарства є складаним: прибуток забезпечується лише шляхом отримання дотацій з міського бюджету, кредиторська заборгованість перевищує дебіторську і становить 770,8 млн. грн. (станом на 1.01.2003 р.).

2. Доходи від основної діяльності відшкодовують менше 60% наданих послуг. При цьому заборгованість населення перед житловими організаціями зростає, якщо на початок 2002 р. вона становила 79,8 млн. грн., то станом на 01.01.2003 р. зросла майже до 120 млн.грн.

3. Фактична структура квартирної плати не відповідає існуючим нормам і нормативам витрат. Превалюючою є стаття витрат на заробітну плату, в той час як відрахування на матеріали становлять 24% від існуючої норми.

4. Фактична номенклатура послуг скорочена, порівняно з встановленням нормами та правилами на 15-40%. Практично не проводяться обходи квартир, значно зменшені обсяги профілактичних та планово-попереджувальних ремонтів.

5. Структура квартирної плати не відповідає реальним фінансовим потребам підприємства:

- По-перше, при використанні галузевих нормативів, встановлених ще за Радянського Союзу, не враховується специфіка діяльності конкретного підприємства (наприклад, стан його основних фондів), а також його реальні потреби, що можуть бути як вище, так і нижче нормативних величин. Крім того, деякі статті витрат практично не піддаються нормуванню (наприклад, загальногосподарські витрати).

- По-друге, існуюча система бухгалтерського обліку в житловій сфері не відбиває реальних витрат підприємства з надання послуг. Крім того, що облік здійснюється не за касовим методом, чинне законодавство не дозволяє включати в собівартість ряд витрат. Наприклад, збитки від недобору платежів від населення, бюджетне недофінансування й ін.

- По-третє, амортизація, яка є складовою частиною собівартості, не відповідає реальним потребам підприємства на відновлення основних засобів. До того ж використання амортизаційних відрахувань, що включаються до тарифу, ніяк не регламентується.

- По-четверте, при формуванні тарифу не враховуються реальні потреби підприємства в прибутку. Ряд необхідних витрат підприємства (наприклад, частина відсотків по обслуговуванню отриманих позик) може бути зроблена тільки з прибутку. Якщо прибуток, що включається до квартирної плати, розраховувати як визначений відсоток від собівартості, то цієї величини може не вистачити для фінансування необхідних витрат.

- По-п'яте, на рівні міста необхідним є перегляд існуючих нормативів чисельності для адміністративно-управлінського й обслуговуючого персоналу житлових і експлуатуючих житловий фонд організацій, а також - щодо максимального фонду оплати праці для планування витрат на заробітну плату.

6. Існуючі процедури формування тарифів, як правило, не враховують фактор платоспроможності споживачів і фінансових можливостей бюджету. Не враховуються і вимоги споживачів до якості послуг, що надаються. Недооцінка реальної платоспроможності населення збільшує навантаження на бюджет у виді дотацій житловим підприємствам. Переоцінка платоспроможності може привести до того, що підприємство позбавиться практично єдиного джерела "живих" грошей - платежів від населення за житлові послуги. Неврахування можливостей бюджету приводить до того, що підприємства хронічно не одержують від нього необхідні фінансові ресурси.

7. Як правило, існуюча система ціноутворення розглядає процес надання тієї чи іншої житлової послуги як діяльність однієї організації, що виконує основний обсяг робіт з надання послуги, а не як сукупність взаємодій декількох господарюючих суб'єктів. Така ситуація веде до того, що діяльність окремих організацій, технологічно задіяних у наданні послуги, не враховується при формуванні квартирної плати.

8. Висока політизованість тарифоутворення. В існуючій системі питання тарифів на житлові послуги часто є інструментом для досягнення політичних цілей. У результаті прийнятих популістських рішень муніципальні підприємства не одержують достатніх для нормальної роботи фінансових ресурсів. У свою чергу, це приводить до погіршення технічного стану їх основних засобів і зниження якості комунальних послуг.

9. Закритість системи тарифоутворення. Квартирна плата, як правило, встановлюється на невизначений термін. Це веде до того, що створюється ситуація економічної невизначеності як для споживачів, так і для житлових підприємств і потенційних інвесторів.

10. В столиці практично відсутня система тарифного регулювання, що значно стримує притік позабюджетних коштів для фінансування інвестиційних проектів житлового господарства. Навіть при наявності добре розробленого інвестиційного проекту основний ризик інвестування в житлові підприємства пов'язаний з невизначеністю механізму перегляду тарифів. У ході встановлення тарифів інтереси потенційних інвесторів не враховуються, процедури тарифного регулювання не прозорі і не зрозумілі потенційному інвестору. Таке положення справ фактично вводить заборону на залучення інвестицій у житлове господарство.

11. Квартирна плата не включає капітальні витрати, які відшкодовуються ЖЕО за рахунок бюджетних коштів.

12. Не виведено зі структури витрат на комунальні послуги і не включено до квартирної плати витрати на утримання внутрішньобудинкових мереж. В результаті ЖЕО недоотримують щомісяця від 10 до 20% коштів, необхідних для виконання відповідних робіт.

13. Не визначено механізму перегляду та повернення населенню коштів у випадку ненадання або неналежного надання послуг з обслуговування житла.

2.1.6. Чинна система адресного соціального захисту населення

2.1.6.1. Характеристика поточної ситуації

Програму житлових субсидій у м. Києві було започатковано у 1995 році на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.95 N 89 ( 89-95-п ) "Про надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг". Програма житлових субсидій стала важливим кроком у виконанні Концепції соціального забезпечення населення України, прийнятої Верховною Радою України 21.12.93 р. ( 3758-12 ) в частині соціального захисту населення при переході до нової сплати населенням житлово-комунальних послуг.

Існуюча система надання житлових субсидій для всіх категорій отримачів (наймачі, власники, члени житлово-будівельних кооперативів) передбачає, що їх розмір повинен залежати від обсягу сімейного доходу.

Субсидія призначається в межах норм володіння чи користування загальною площею житла та нормативів користування комунальними послугами та в разі, якщо відсоток сукупного сімейного доходу, який визначено Кабінетом Міністрів України, є недостатнім для оплати житлово-комунальних послуг. При цьому розмір житлових субсидій буде більше, чим менший сімейний доход. Малозабезпеченим категоріям громадян надаються адресні субсидії по сплаті за житло та комунальні послуги (в подальшому - житлові субсидії).

В зв'язку з поступовим підвищенням рівня оплати праці та значним зниження рівня безробіття у м. Києві намітилась тенденція щодо зниження кількості сімей, які отримують субсидії, а саме:

грудень 1999 року - 151,8 тисяч сімей або 17,5% від

загальної кількості особових рахунків

грудень 2000 року - 141,2 тисяч сімей або 15,9% від

загальної кількості особових рахунків

грудень 2001 року - 116,5 тисяч сімей або 12,8% від

загальної кількості особових рахунків

грудень 2002 року - 91,325 тисяч сімей або 10,0% від

загальної кількості особових рахунків

За розрахунками така тенденція буде збережена і в подальшому до запланованого припинення в 2005 році перехресного субсидіювання тарифів на житлово-комунальні послуги, а також в разі випереджаючого зростання тарифів на газ та електроенергію, коли потреба в житлових субсидіях може зрости.

Проблемним питанням, яке потребує вирішення у випадку припинення перехресного субсидіювання та підвищення тарифів до 100% покриття витрат - врахування положень чинного законодавства щодо рівня витрат на житлово-комунальні послуги. Закон України "Про прожитковий мінімум" ( 966-14 ) встановив перелік товарів та послуг, їх обсяги, що гарантує конституційні права громадян. При підрахунку рівня прожиткового мінімуму закладено, що рівень витрат на житлово-комунальні послуги в структурі прожиткового мінімуму становить в середньому 12 відсотків. В столиці цей показник зараз знаходиться на рівні, визначеному нормами Закону. Проте, приблизно для третини киян він складає від 20 до 40 відсотків від зарплати. А це значить, що подальше збільшення тарифів, без врахування платоспроможності населення буде суперечити чинному законодавству. Більше того, навіть 12% витрат на житлово-комунальні послуги в доходах населення при існуючому рівні і якості відповідних послуг є високим показником.

Гострою в житловій сфері залишається проблема високої кількості пільговиків - це 27 категорій (ветерани праці і війни, інваліди I, II груп, судді, прокурори у відставці та ін.). вони становлять 21% від загальної чисельності квартиронаймачів. Законодавство звільняє їх (цілком або частково) від оплати за житлово-комунальні послуги, а витрати, що приходяться на них, не компенсують ні держава, ні відомства. Оцінюються такі пільги в 1-1,5 млн. грн. на рік.

Важливим є те, що пільги та субсидії надаються тим, хто звернувся по допомогу, маючи право на неї. Останнє має істотне значення, судячи з накопиченої практики. Хоча житлові послуги, що дорожчають, уже зараз не може оплатити, за експертними оцінками, приблизно шоста частина киян, далеко не усі з них звертаються за житловими субсидіями.

Причини такої пасивності в тому що, з одного боку, оформити право на одержання допомоги на житлово-комунальні послуги заважають бюрократичні перепони, з іншого боку - громадяни самі ігнорують субсидію, якщо її розмір не перевищує 10% необхідної плати.

2.1.6.2. Висновки

1. Відсутня система соціальних стандартів та нормативів у сфері житлово-комунального обслуговування, які встановлюються з метою визначення гарантій щодо надання житлово комунальних послуг і розмірів плати за житло та забезпечують реалізацію конституційного права громадянина на житло.

2. Відсутні мінімальні соціальні нормативи життєзабезпечення територіальної громади м. Києва у сфері житлово-комунального господарства, які мають використовуватися при обрахуванні на їх основі проекту міського бюджету на наступний рік для забезпечення фінансування нарахованих пільг і субсидій.

3. Потребує розроблення механізм відшкодування доходів, що випадають у житлових і ресурсопостачальних організацій від надання пільг по оплаті житлових і комунальних послуг громадянам, що мають на те право відповідно до діючих нормативних і законодавчих актів (близько 1-1,5 млн. грн. щорічно).

4. Відсутня система автоматизованого перерахунку платежів за житлово-комунальні послуги і житлові субсидії на оплату житлових і комунальних послуг з використанням єдиної квитанції.

2.1.7. Ефективність використання ресурсів та енергозбереження в галузі

2.1.7.1. Характеристика поточної ситуації

Диспропорція в розвитку житлового будівництва та інженерного забезпечення, доступність та дешевизна енергоносіїв, що були звичними протягом багатьох років, створили ситуацію практично повного ігнорування питань енергозбереження та запровадження ефективних маловитратних технологій у житлово-комунальній сфері.

На обслуговування 1 кв. м у м. Києві витрачається в декілька разів більше енергоресурсів, ніж у середньому по Західній Європі, чисельність персоналу ЖЕО, зайнятого обслуговуванням 1 тис. мешканців, також у 1,5-2 рази більший - при низькій якості послуг, що надаються населенню.

Враховуючи, що житловий фонд разом з іншими об'єктами соціальної сфери споживають 85 відсотків енергоресурсів, одним з основних напрямків реформування житлового господарства є енергозбереження, проведення ефективної енергозберігаючої політики.

Одним із важливих заходів реалізації цієї політики є встановлення приладів обліку енергоресурсів.

Станом на 01.01.2002 р. в м. Києві встановлено 5632 лічильників холодної води (60% від потреби), 421 лічильник гарячої води (5,6% від потреби), 915 лічильників тепла (10% від потреби).

2.1.7.2. Висновки

1. В столиці спостерігається низький рівень обладнання житлових будинків приладами обліку витрат теплової енергії, холодної та гарячої води.

2. Роботи по впровадженню заходів з енергозбереження та проведення серед населення відповідної роз'яснювальної роботи є незадовільними.

3. Відсутні програми впровадження інновацій в житловому господарстві.

4. Недосконалою є інформаційна база по технічному стану житлового фонду.

2.2. Проблеми та тенденції розвитку галузі

Житловий комплекс Києва в цілому забезпечує необхідні умови для проживання населення, має належний рівень благоустрою. В той же час - це 47 складна динамічна система, яка для виконання своїх функцій потребує належного рівня утримання та постійного догляду як з технічної, так і з організаційно-економічної точки зору.

Основними тенденціями сучасного етапу розвитку житлового комплексу міста є:

- зростання кількісних параметрів житлового фонду;

- введення нових та реконструкція житлових будинків (при чому темпи житлового будівництва та реконструкції мають збільшуватись, враховуючи те, що житлова проблема в м. Києві ще не вирішена);

- перехід житлового фонду в іншу категорію;

- перехід житлового фонду у нежитловий або вибуття житлового фонду з інших причин;

- зміна споживчих показників житла;

- значні структурні зміни, що пов'язані з реформуванням власності;

- високий ступінь природно-об'єктивного взаємозв'язку з підприємствами комунального господарства, серед яких - "суб'єкти природних монополій" та "інші монопольні утворення";

- високий ступінь монополізації самої галузі: управління (підприємства) житлового господарства районів м. Києва на ринку "експлуатація і поточний ремонт житлового фонду", територіальними межами якого є межі відповідних районів м. Києва, є монополістами.

Аналіз якісних характеристик житлового фонду свідчить, що все більшого значення набуває не тільки зростання обсягів житла, а й підвищення його комфортності, поліпшення його споживчих якостей.

В той же час, протягом останніх років все більш характерною стає така тенденція, як старіння житлового фонду. Якщо раніше цей процес був мало притаманний столиці - адже переважну більшість будинків було збудовано вже після війни, - то зараз ті з них, які були введені в експлуатацію в 50-60-х роках та на початку 70-х, наближаються до межі, коли їх знос перевищуватиме 25-35%. Негативним фактором, який ускладнює таку ситуацію, є те, що в останнє десятиріччя у значно менших обсягах, ніж це необхідно, проводилися усі види робіт з ремонту житла.

Поряд із зазначеною тенденцією на сьогодні вже окреслилась нова тенденція якісних та структурних змін у житловому фонді м. Києва - поступове збільшення частки "елітного житла". Це пов'язано із:

- збільшенням обсягів нового житла із залученням коштів громадян, коли останні мають змогу замовити підвищену комфортність житла;

- новим досвідом будівельних компаній щодо введення будинків підвищеної якості (з так званим "вільним плануванням" квартир, з досконалою інфраструктурою будинку тощо);

- перетворенням реконструйованого житла в "елітне";

- можливістю спорудження приватного "елітного" житла, в тому числі багатоквартирних будинків;

- іншими факторами.

Викладені вище фактори змін у житловому фонді міста, безумовно, відбиваються на системі управління ним. Але на сучасному етапі в цій системі повинні бути враховані, насамперед, значні структурні зміни, пов'язані з реформуванням відносин власності:

- приватизацією квартир;

- передачею відомчого житла до власності територіальної громади міста;

- створенням об'єднань (товариств) співвласників багатоквартирних будинків;

- будівництвом нового житла, при чому не тільки комунального, а й приватного або відомчого (ЖБК на сьогодні практично не вводиться житло) за новою системою фінансування;

- іншими процесами.

Аналіз організаційно-економічного механізму житлового господарства м. Києва, який діє на сьогодні, свідчить про те, що він відповідає основним вимогам чинного законодавства, в основному враховує пріоритети розвитку міста та особливості структури його житлового фонду. Але, в той же час, його розвиток не відповідає ринковим перетворенням та тенденціям економічного розвитку на сучасному етапі.

При кардинальній та досить швидкій зміні системи фінансового забезпечення галузі, яка десятиріччями утримувалась за рахунок дотацій, об'єктивно виникли проблеми перехідного періоду: з одного боку, - стрімке скорочення бюджетного фінансування на покриття збитків галузі, а з іншого боку, - лібералізація цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та, одночасно, відсутність коштів у населення для своєчасної сплати за ці послуги. В результаті - важкий фінансовий стан майже всіх підрозділів житлового комплексу, великі обсяги заборгованості, що значно ускладнює забезпечення необхідного рівня обслуговування житлового фонду.

При такій ситуації, безумовно, в організаційно-економічному механізмі функціонування житлово-комунального господарства, яке під час загальної реформи економіки не може залишитись осторонь, повинні були відбутись істотні зміни. Але, при цьому, реформування житлово-експлуатаційної сфери, на відміну від інших галузей, відбувається надто повільно. На це існують як об'єктивні причини (функціональне призначення та соціальне значення її підрозділів, специфіка системи управління, невпорядкованість нормативно правового забезпечення реформування галузі тощо), так і суб'єктивні (протидія комунальних підприємств монополістів, відсутність стимулу до самоорганізації населення в управлінні житлом та інші).

Факторами, що спричиняють необхідність прискорення реформування житлового господарства міста, також є:

- розмежування загальнодержавної та комунальної власності взагалі та передача житлового комплексу (майже у повному обсязі) у власність територіальної громади міста в тому числі;

протиріччя між докорінними змінами у структурі форм власності на житловий фонд та незміною форм власності об'єктів, що ним управляють;

неадекватність чинної організаційної структури управління житловим господарством міста ринковим перетворенням;

- інші.

Внутрішні фактори, які спричиняють необхідність здійснення реформування міської системи утримання та управління житлового господарства - це виробничі, організаційно-економічні та фінансові проблеми, притаманні галузі, які стримують її розвиток. Узагальнені ці проблеми зводяться до наступного.

1. Фінансові проблеми

Фінансове становище підприємств, що надають

житлово-комунальні послуги, незадовільне і зумовлене, насамперед,

постійно зростаючою заборгованістю з оплати послуг з боку

населення та бюджету (по пільгах та субсидіях).

Крім того, встановлений на сьогодні розмір квартирної плати та плати (для приватизованих квартир) за утримання будинків та прибудинкових територій складає лише на 60% від розміру витрат, обрахованих за відповідними нормативами.

Ситуацію погіршує недосконала система та велика кількість пільг, передбачених законодавством для окремих категорій населення, та заборгованість бюджетів різних рівнів з відшкодуванням оплати наданих послуг за цими пільгами.

Підприємства житлово-комунального господарства не мають вагомих економічних стимулів щоб оптимізувати структуру тарифів і знизити нераціональні витрати матеріально-технічних ресурсів.

Не створено належного механізму та сприятливих умов для залучення інвестицій.

2. Організаційно-економічні проблеми

Протягом кількох років в м. Києві здійснюються заходи з реформування житлово-комунального господарства, запровадження ринкових принципів функціонування його підприємств. Проте не дотримання комплексного підходу до цієї складної роботи, недосконалість нормативно-правової бази (передусім затягування з прийняттям Житлового Кодексу України), відсутність програмного документа не дозволили на даному етапі забезпечити суттєві зміни на краще у розвитку галузі.

В місті практично немає ринку послуг, з утримання житлового фонду та мережі відповідних підприємств (керуючих компаній). Існує, але ще не досконала, система конкурсного відбору організацій для утримання будинків і прибудинкових територій.

Не досить активно розвивається процес створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків: на сьогодні їх кількість складає 258 одиниць, що для такого міста, яким є м. Київ безумовно недостатньо.

3. Проблеми нормативно-правового, управлінського та методичного характеру:

- загострення проблем, пов'язаних з розвалом старої управлінської системи та зменшенням адміністративного впливу на розвиток галузі;

- невідповідність існуючої системи управління житловим господарством ринковим важелям;

- відсутність комплексної цільової програми з реформування, подальшого розвитку галузі та відповідного пакета нормативних та методичних документів.

Наявна законодавча та нормативна база недосконала, не має в собі стимулів для реформування житлового господарства, а також не забезпечує належних взаємовідносин між підприємствами, організаціями галузі, які надають послуги та споживачами цих послуг.

Особливої актуальності набула проблема забезпечення житлом соціально незахищених громадян.

4. Виробничо-організаційні проблеми

Незважаючи на фінансування комплексу робіт з поліпшення технічного стану житлового фонду міста в межах цільових загальноміських програм, роботи з ремонту житлового фонду здійснюються не в повному обсязі. Регламентовані роботи з експлуатації будинків проводяться частково, що суттєво впливає на якість обслуговування населення та технічний стан житлового фонду, який постійно погіршується, частина належить до категорії ветхих та аварійних будинків.

У неналежному стані в частині житлового фонду перебувають зовнішні розподільчі та внутрішньобудинкові мережі холодного та гарячого водопостачання, опалення та інші (численні пошкодження, значна частка мереж з понаднормативним терміном експлуатації тощо).

Незадовільними темпами проводиться реконструкція житлового фонду, особливо п'ятиповерхових будинків першого періоду індустріального домобудування.

Не в повному обсязі виконується Програма оснащення наявного житлового фонду засобами обліку споживання комунальних послуг.

На межі своїх технічних можливостей перебуває ліфтове господарство. Усе це свідчить про наявність системної кризи в галузі та низки проблем. Для їх розв'язання, а також враховуючи невідкладність та соціальну значимість інституційних та економічних перетворень на шляху інтегрування галузі до ринкової моделі сталого функціонування житлового господарства необхідно проводити реформу галузі.

3. СТРАТЕГІЯ, НАПРЯМКИ ТА БАЗОВІ ПРИНЦИПИ РЕФОРМУВАННЯ

3.1. Мета та завдання Програми реформування

Метою реформування житлового господарства міста Києва є підвищення рівня житлового забезпечення, збільшення рівня доступності житлово-комунальних зручностей та покращення обслуговування населення міста шляхом створення ефективного ринкового механізму функціонування всіх організацій житлового господарства.

Для досягнення цієї мети реформування житлового господарства доцільно спрямувати на виконання таких завдань:

- підвищення якості житлових послуг, їх

експлуатаційно-споживчих характеристик;

- поступове впровадження економічно обгрунтованих цін та тарифів на житлові послуги на базі реальної їх вартості;

- забезпечення прозорості встановлення таких тарифів;

- задіяння всіх можливих резервів для здешевлення вартості житлових послуг;

- забезпечення мешканців послугами на рівні не нижче гарантованого державою рівня та вимог "Державного класифікатора соціальних стандартів і нормативів" ( v0293203-02 ) у сфері житлово-комунального обслуговування при одночасному формуванні та розвитку міського ринку житлово-комунальних послуг, достатнього для надання послуг мешканцям відповідно до їх потреб та можливостей;

- приведення організаційно-економічного механізму діяльності усіх житлових та комунальних служб у відповідність з принципами функціонування ринку;

- формування ринку житла та відповідної житлової інфраструктури;

- покращення технічного стану житлового фонду міста та його якісних характеристик.

3.2. Напрямки реформування житлового господарства

3.2.1. Удосконалення нормативно-правової та інституційної бази у сфері житлового господарства

Для вдосконалення існуючої інституційної бази

житлово-комунального господарства та нормативно-правового поля, в

якому діють суб'єкти господарювання в цій сфері міської економіки

необхідно:

1. Впровадити інституційне забезпечення стимулювання розвитку конкуренції в житловій сфері:

- Прийняття пакету документів, які визначають ключові поняття та функції: "служби замовника", "власник будинку", "керуюча компанія", "підрядна організація" на території м. Києва.

- Розробити гарантовані стандарти якості надання житлово-комунальних послуг в м. Києві, у якому основне місце займали б питання, пов'язані з умовами зниження оплати у випадку зниження якості наданих житлових послуг, методикою повернення різниці в оплаті, перевитратою й економією ресурсів.

- Визначити принципи та алгоритм проведення роздержавлення та акціонування житлових підприємств.

- Нормативно-організаційне забезпечення умов сприяння приватизації організацій житлового господарства.

- Розробити і впровадити систему заходів по залученню приватної ініціативи для обслуговування та управління житловим фондом на конкурсних засадах.

- Удосконалити систему конкурсного відбору виконавців робіт з обслуговування житла.

- Розробити механізм стимулювання робітників ЖЕО за зниження фактичних обсягів споживання комунальних послуг в будинках, які вони обслуговують.

2. Врегулювати взаємовідносини між ресурсопостачальними організаціями, підприємствами з обслуговування житла та споживачами щодо надання населенню комунальних послуг з урахуванням принципу межі власності основних фондів або їх балансової приналежності:

- Підвищити договірну дисципліну між учасниками ринку житлово-комунальних послуг з одночасним забезпеченням рівних умов господарювання на цьому ринку для підприємств різних форм власності.

- Розробити і впровадити систему контролю за дотриманням угод між власниками об'єктів житлово-комунального господарства, виробниками і споживачами послуг, нагляд за станом державного, комунального і приватного житлових фондів, виконанням технологічних процесів, що забезпечують екологічну безпеку населення.

3. Створити на другому етапі реформування (2004-2005 рр.) Єдиний обчислювальний центр з наданням йому функцій, коло яких ширше в порівнянні з тими, що виконує ГІОЦ КМДА, а саме:

3.1 Ведення актуальної бази даних квартиронаймачів, в т.ч. даних про:

- нарахування з кожного виду послуг та експлуатаційних витрат;

- фактичні сплати житлово-комунальних послуг;

- Сальдо;

- Розщеплене сальдо;

- Субсидії;

- Пільги.

3.2 Ведення бази даних будинків, враховуючи деякі їх технічні характеристики.

3.3 Ведення бази даних постачальників житлово-комунальних послуг.

3.4 Ведення бази даних нормативно-довідкової інформації стосовно функціонування житлово-комунального господарства.

3.5 Проведення нарахування за житло та комунальні послуги (в т.ч. по фактичному споживанню холодної та гарячої води).

3.6 Друк та доставка квитанцій на сплату за житло та комунальні послуги.

3.7 Облік та проведення розщеплення сплат населення за житло та комунальні послуги. Зарахування розщеплених коштів на розрахункові рахунки постачальників комунальних послуг.

3.8 Облік розрахунків з постачальниками комунальних послуг. Розрахунок загальної заборгованості перед кожним постачальником.

3.9 Формування та видача форм по нарахуванню, сплаті, відшкодуванню по пільгам та наданим субсидіям для всіх зацікавлених установ і організацій (в т.ч. для КМДА та районних державних адміністрацій).

3.10 Проведення статистичних розрахунків. Видача форм статистичної звітності.

3.11 Облік угод про погашення боргу з населенням. Облік відповідних заходів.

3.12 Робота з боржниками в частині обліку сплат по реструктуризованій заборгованості.

4. Створити в місті госпрозрахунковий центр сприяння реформі житлово-комунального господарства, функціонування якого повинно забезпечуватися на госпрозрахунковій основі, в т. ч. і за рахунок коштів міського бюджету.

5. Вдосконалити принципи та механізми тарифоутворення у житловій сфері.

6. Завершити передачу у власність територіальної громади м. Києва відомчого житла і одночасно розробити механізм його утримання.

7. Удосконалити механізм адресного соціального захисту населення відповідно до змін в чинному законодавстві.

8. Розробити і прийняти положення про наймання муніципального (соціального) житла, положення про комерційний найм і типові договори найму.

9. Визначити принципи щорічного формування міського замовлення на устаткування, вузли, деталі для ЖКГ, випуск яких можливий на підприємствах м. Києва.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:

У сфері житлового господарства

1. Формування конкурентного середовища в сфері управління житловим фондом.

2. Удосконалення нормативно-правової і методичної бази на території міста для прискорення реформування житлового комплексу та ефективної реалізації відповідної Програми.

3. Перехід від категорії "балансоутримувач житла" до категорії "власник житлового будинку".

У сфері комунального обслуговування житлового фонду

1. Впорядкування системи договірних відносин у всіх галузях комунального обслуговування житлового фонду та створення на цій основі системи взаємовідносин в ланцюгу: власник (наймач) квартири -власник житлового будинку - виконавець (постачальник) житлово-комунальних послуг.

2. Удосконалення системи оплати житлово-комунальних послуг населенням міста, підвищення відповідальності за їх несвоєчасну оплату та впорядкування відповідної системи пільг.

3. Встановлення системи розрахунків, за якої населення розраховується тільки за фактично наданий обсяг послуг, впровадження щорічних перерахунків за комунальні послуги, зокрема відповідно до "Методики проведення перерахунків за надані населенню послуги центрального опалення та централізованого гарячого водопостачання", затвердженої розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 26 грудня 2002 року N 2306 ( ra0100017-02 ).

4. Удосконалення та конкретизація системи обліку наданих та фактично спожитих обсягів комунальних послуг, впровадження та подальше удосконалення "Порядку обліку і розрахунків населення за спожиті послуги з холодного та гарячого водопостачання і водовідведення по будинкових (або на групу будинків) приладах обліку у м. Києві", затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 26 грудня 2002 року N 2308 ( ra2308017-02 );

5. Впровадження порядку розрахунків та проходження коштів за надані - комунальні послуги між тепло-, водопостачальними підприємствами, житлово-експлуатаційними організаціями і населенням.

3.2.2. Удосконалення системи управління житловим фондом міста, запровадження та розвиток організацій різних форм власності та децентралізація житлово-експлуатаційної сфери

Децентралізація та розвиток конкуренції в житловому господарстві здійснюється з метою створення умов для подолання негативних наслідків адміністративного керування, монопольного становища організацій житлово-комунального господарства.

Удосконалення системи управління житловим господарством міста, як один з базових принципів підвищення ефективності його роботи, буде здійснюватися поетапно на протязі 2003-2010 років та включати в себе:

- оптимізацію організаційної структури управління житловим фондом (КП УЖГ) та їх структурних підрозділів (ЖЕКів);

- створення, на базі КП УЖГ, комунальних підприємств "Служби замовника житлово-комунальних послуг" та залучення ними до обслуговування та управління житловим фондом недержавних підприємств на конкурсних засадах;

- впровадження в житлове господарство механізму концесії;

- збільшення кількості ОСББ та створення асоціацій ОСББ;

- акціонування підприємств сфери житлового господарства.

На першому етапі (2003 рік) одним з першочергових заходів буде реалізовано "Пілотний проект реформування системи управління житловим господарством Оболонського району м. Києва" (додається) реструктуризації діючої системи управління житловим господарством Оболонського району та всіх інших районів міста.

В результаті перетворень, які планується здійснити у 2003 році (I етап реформування), система управління житловим фондом району має набути такого вигляду (див. схему 2):

Схема 2

Організаційна структура

управління житловим господарством Оболонського району

м. Києва на 1-му (2003 р.) етапі реформування ЖКГ

(Схема відсутня)

На II етапі реформування системи управління житлового господарства м. Києва (2004-2006) передбачається оптимізація схеми управління житловим і нежитловим фондом міста через розподіл відповідальності між:

- власниками житлового фонду за утримання свого майна і визначення цілей управління ним та джерел фінансування цих цілей;

- керуючими організаціями - за планування і організацію робіт, що забезпечують реалізацію поставлених цілей;

- підрядними організаціями - за якість виконаних робіт, що замовлені управляючою організацією.

Схема З

Організаційна структура

управління житловим господарства адміністративного району

м. Києва на II-му (2004-2005 рр.) етапі реформувати ЖКГ

(Схема відсутня)

Планується провести перетворення в структурі управління житловим господарством з урахуванням досвіду реалізації "пілотного" проекту Оболонського району шляхом:

- оптимізації діючої структури управління житловим фондом на рівні району;

- перерозподілу функцій, які не пов'язані з обслуговуванням житлового фонду, між ЖЕО та районними структурами;

- делегування ряду функцій низовим структурним підрозділам (РЕО, ЖЕК);

- забезпечення фінансової стабілізації ЖЕО;

- забезпечення необхідних умов створення ОСББ в т. ч. шляхом підготовки керівних кадрів за рахунок коштів районних бюджетів;

- трансформації діючих ЖБК в ОСББ;

- створення ОСББ та ТС у новобудовах;

- створення асоціацій ОСББ.

- розширення мережі керуючих компаній, приватних ЖЕКів.

- відпрацювання та реалізації демонстраційних "пілотних" варіантів акціонування КП УЖГ.

На III етапі реформування системи управління житлового господарства м. Києва (2006-2010), з метою якісного покращення діяльності по утриманню житлового фонду, - планується провести поетапне перетворення комунальних підприємств у відкриті акціонерні товариства з контрольним пакетом акцій у власності територіальної громади міста. Такі заходи будуть сприяти створенню нормальних ринкових відносин, якісному покращенню обслуговування, а також створенню умов залучення приватного капіталу в цю сферу діяльності, переходу від командно-адміністративної системи управління до економічних методів регулювання.

Схема 4

Організаційна структура

управління житловим господарством Оболонського

району на III-му (2006-2010 рр.) етапі реформування ЖКГ

(Схема відсутня)

За результатами поетапних перетворень, що наведені вище, в місті Києві в цілому, повинна бути сформована система недержавного управління житловим фондом.

При такому підході, система управління житлово-комунальним господарством міста Києва виглядатиме, як трьохрівнева структура:

- власник житлового фонду (районні у м. Києві ради);

- замовник житлово-комунальних послуг;

- підрядні організації, що забезпечують надання житлово-комунальних послуг.

При цьому власник житлового фонду передає житловий фонд Службі замовника у довірче управління, в результаті чого остання сполучає управління комунальним житловим фондом як адміністративну, так і господарську функції.

Саме ж розмежування функцій спрямоване на заміну адміністративної системи господарювання економічною, з максимальним розвитком ринкових відносин.

Сьогодні, при ринкових відносинах, що формуються у сфері обслуговування житла, кращою організаційно-правовою формою Служби замовника є форма комунального підприємства. У відповідності з чинним законодавством комунальне підприємство є комерційною організацією. Майно комунального підприємства знаходиться в комунальній власності і належить такому підприємству на праві господарського відання.

Альтернативою Службі замовника, як комунального підприємства, часто розглядається така організаційно-правова форма як комунальна установа. При цьому майно передається установі на праві оперативного управління.

Для створення Служби замовника на першому етапі найбільш доцільно провести реорганізацію існуючих комунальних підприємств по обслуговуванню житлового фонду (КП УЖГ).

Нижче приведена рекомендована структура Служби замовника, що створена на базі КП УЖГ району (Схема 5), схема управління виробничими підрозділами Служби замовника (Схема 6) та рекомендована структура ремонтно-експлуатаційного управління (РЕУ), що створюються на базі ЖЕКів (Схема 7).

Схема 5

Зразкова організаційна структура

КП "Служба замовника" Оболонського району м. Києва

(Схема відсутня)

Схема 6

Виробничі підрозділи КП "Служба замовника"

адміністративного району м. Києва

(Схема відсутня)

Схема 7

Зразкова організаційна структура

ремонтно-експлуатаційного управління (РЕУ)

КП "Служба замовника" адміністративного району м. Києва

(Схема відсутня)

При вдосконаленні структури управління відбувається перерозподіл функцій і обов'язків між існуючими і новоствореними організаціями, що не повинне в цілому привести, до збільшення витрат на управління комунальним житловим фондом.

Зазначений вище розподіл функцій, відносно комунального житлового фонду, особливо важливий для реалізації органами місцевого самоврядування господарських функцій по його управлінню.

Орган місцевого самоврядування, як власник житлового фонду, повинен забезпечити:

- тарифну політику в сфері житлово-комунальних послуг;

- політику ставок оплати житлово-комунальних послуг населенням;

- формування політики реконструкції та модернізації житлового фонду;

- використання і контроль за витрачанням бюджетних і позабюджетних коштів, що призначені для житлово-комунального господарства;

- створення системи договірних відносин в житлово-комунальному господарстві;

- формування конкурентного середовища у сфері обслуговування житла;

- контроль за діяльністю підприємств - природних монополістів по наданню комунальних послуг;

- формування політики енергоресурсозбереження;

- формування нормативної бази і адміністративну підтримку в створенні об'єднань власників багатоквартирних будинків;

- контроль і фінансування програми житлових субсидій;

- облік і контроль нерухомості в житловій сфері, сприяння формуванню цивілізованого ринку житла.

Основними задачами Служби замовника є:

вибір на конкурсній основі якнайкращого підрядчика по наданню житлових і комунальних послуг;

- укладання договорів з обраними підрядчиками на надання житлових і комунальних послуг заданої кількості, якості і вартості;

- забезпечення системи контролю за наданням цих послуг і оплати їх за фактом надання.

Для реалізації цих цілей Служба замовника наділяється наступними основними функціями по управлінню житловим фондом, які включають:

- ведення технічної документації на житлові будинки та споруди, що знаходяться в управлінні;

- проведення технічних оглядів житлових будинків та споруд;

- складання переліку необхідних робіт по ремонту і обслуговуванню житлових будинків та інших об'єктів;

- складання плану виконання робіт по поточному і капітальному ремонтах з врахуванням стану об'єктів і можливого обсягу фінансових коштів для їхнього здійснення;

- проведення конкурсів на обслуговування житлового фонду, а також на виконання капітального ремонту;

- укладання договорів з підприємствами-постачальниками житлово-комунальних послуг;

- виконання диспетчерських функцій по прийманню заявок від населення;

- здійснення систематичного контролю і оцінки відповідності якості обслуговування, що реально надається, тому, який передбачений в договорі;

- накладання штрафних санкцій до організацій-підрядчиків у разі порушення ними договірних зобов'язань;

- оплата послуг, що надаються житловими і комунальними підприємствами відповідно до укладених договорів і з урахуванням штрафних санкцій, що накладаються;

- забезпечення обліку і дотримання умов договорів найма, технічного обслуговування і оренди;

- збереження документів, які підтверджують право на користування приміщеннями;

- здійснення збору встановлених платежів з наймачів, власників і орендарів приміщень;

- стягнення в установленому порядку заборгованості по сплаті житлово-комунальних послуг;

- ведення різних фінансових операцій;

- ведення бухгалтерського обліку;

- розробка пропозицій по ефективному використанню нежилих приміщень і земельних ділянок з метою залучення додаткових фінансових ресурсів для поліпшення стану житлового фонду та інших об'єктів інфраструктури.

Такі перетворення на даному етапі мають за мету:

- відпрацювання механізму реформування окремих елементів системи обслуговування житлового фонду на базі Оболонського району м. Києва;

- ліквідація та централізація тих підрозділів та відділів, які виконують однакові роботи;

- відмежування ряду функцій, виконання яких не пов'язано з обслуговуванням житлового фонду, з передачею їх іншим районним структурам;

- зменшення витрат на утримання

адміністративно-господарського персоналу;

- підвищення рівня оплати праці окремих категорій робітників; - перерозподіл кваліфікованих кадрів та підвищення їх. відповідальності за виконання робіт;

- створення умов конкурсного відбору організацій для обслуговування житлового фонду.

Для реформування житлового господарства м. Києва принципове значення має підвищення ролі власника житла, що виступає в якості замовника по наданню житлово-комунальних послуг, а також їх участь в управлінні нерухомістю. На сьогоднішній день в м. Києві функціонує 258 ОСББ.

Найбільш відпрацьованою системою на сьогодні являється система створення товариств власників житла в будинках - новобудовах, побудованих за кошти населення.

Слід відзначити низький рівень формування ОСББ в існуючих забудовах, в т. ч. в будинках комунальної власності, в яких доля приватизованої жилої площі квартир складає близько 75%.

Основними причинами, що заважають створенню ОСББ в існуючих забудовах є:

- недосконалість існуючої правової бази (відсутність низки підзаконних актів);

- відсутність економічних стимулів для створення ОСББ;

- відсутність системи накопичення фінансових ресурсів, необхідних для ремонту житлового фонду;

- неготовність більшості мешканців багатоквартирних будинків самостійно управляти своєю власністю та їх впевненість в тому, що цей обов'язок цілком лежить на державі;

- тощо.

В подальшому пропонується здійснити формування та реєстрацію ОСББ:

- за рахунок бюджетних коштів - по будинках, що побудовані за кошти міського та районного бюджетів;

- за рахунок коштів інвесторів - по будинках, що побудовані за рахунок залучення коштів.

Вся організаційна робота пов'язана зі створенням та реконструкцією ОСББ накладається на районні у м. Києві державні адміністрації.

Після формування та реєстрації ОСББ мешканцям запропонують вибрати спосіб управління: кондомініумом або через організацію товариства власників житла, або через залучення до управління будинком іншої управляючої компанії.

Заслуговує на увагу і пропонується для впровадження досвід м. Луцька по створенню будинкових комітетів. Функція останніх полягає у впровадженні системи колективного управління мешканцями будинкових господарств, а в подальшому створення на їх базі ОСББ.

Одним із шляхів вдосконалення системи управління житловим фондом є передача його в концесію. Головна ідея концесії полягає в тому, щоб здійснити процес передачі в делеговане управління в конкретному випадку житловий фонд комунальної власності.

При цьому право власності на ці об'єкти залишається в руках територіальної громади міста. Це проміжний стан між державним управлінням та повною приватизацією. Інвестор, вклавши кошти, здійснює експлуатацію та обслуговування об'єкта та отримує від споживачів плату, яка забезпечує йому повернення інвестицій, що вкладені на початковому етапі, та отримання прибутку.

Вказану форму залучення інвестицій, яка дозволяє на довгостроковій основі забезпечити приток інвестицій у комунальні підприємства міста, можна вважати за найбільш перспективну. Підставою для такого висновку є те, що постанова Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 N 1114 ( 1114-2000-п ) "Про затвердження Порядку визначення об'єктів концесії, концесіонерам яким можуть надаватись пільги щодо концесійних платежів, дотації, компенсації та умови їх надання" визначено, об'єкти комунальної власності та виконавчим органом відповідної ради визначаються об'єкти концесії, що мають важливе соціальне значення, а отже і можуть отримати право на відповідні пільги, дотації та компенсації. Зважаючи на існуючий стан справ у житловому господарстві міста, цілком доцільно віднести цю сферу діяльності саме до тієї, що має важливе соціальне значення, а отже надати на них відповідні пільги, дотації та компенсації.

Основними перевагами використання даного механізму є:

- скорочення фінансування з міського бюджету інвестиційних проектів в житловому комплексі міста;

- створення конкурентного середовища в управлінні комунальними підприємствами житлово-комунального господарства;

- стимулювання притоку інвестицій в міське господарство;

- створення додаткових робочих місць за рахунок розміщення концесіонером замовлень, для реалізації інвестиційних проектів;

- передача до комунальної власності високотехнічного обладнання, машин, механізмів та засобів малої механізації після закінчення терміну концесії.

Впровадження концесії в житловому господарстві міста, з урахуванням проведення комплексу підготовчих заходів, може розпочатися в кінці II-го (2005 р.) на початку III-го етапу реформування.

В подальшому концесія в житловому господарстві міста повинна набути широкого розповсюдження.

Створені, в перспективі, на базі існуючих КП УЖГ Служби замовника за своїми масштабами діяльності, формі організації, методах та механізмах здійснення своїх повноважень оптимальні для районного рівня м. Києва.

В ході їх діяльності потрібно надавати їм нові організаційно-правові форми, наприклад перетворити їх в акціонерні товариства з контрольним пакетом акцій міста.

Процедури щодо створення та функціонування акціонерних товариств визначені Положенням про акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю та Положенням про цінні папери ( v0590400-90 ).

Враховуючи, що на II-му етапі реформування (2004-2005 рр.) планується забезпечити беззбиткову діяльність житлово-експлуатаційних організацій, буде забезпечено підгрунтя для акціонування підприємств Служби замовника. До закінчення терміну реалізації Програми планується акціонувати всі підприємства Служби замовника, які обслуговують житловий фонд комунальної форми власності.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Удосконалення системи управління, залучення до управління житловим фондом підприємств різних форм власності та запровадження конкурсів на виконання робіт по обслуговуванню житлового фонду дозволить знизити вартість робіт, що проходитимуть на конкурсній основі, на 7-15% (в середньому - 11%) від заявленої вартості робіт. Передбачається, протягом першого року після запровадження конкурсної системи можна буде обслуговувати 5-7% (в середньому 6%) всього комунального житлового фонду.

Розрахунки показують, що протягом першого року сума економії коштів, в т.ч. і бюджетних, складе:

а) за рахунок економії фонду оплати праці та відрахувань на заробітну плату у зв'язку з удосконаленням системи збору платежів через ГІОЦ - близько 2000,0 тис. грн.;

б) за рахунок зменшення витрат на утримання житлового фонду - близько 2200,0 тис. грн.;

в) за рахунок інших факторів, пов'язаних зі структурними змінами - близько 700,0 тис. грн.

Загальний ефект першого року становитиме близько 4900,0 тис. грн.

В майбутньому за рахунок щорічного збільшення на 12-15% житлового фонду, що обслуговується приватними підприємствами, доля витрат по утриманню житлового фонду буде зменшуватися в тих же співвідношеннях.

Динаміка зниження річних витрат на утримання житлового фонду (у цінах 2003 року) виглядає наступним чином:

------------------------------------------------------------------

| |од.вим.| Роки |

| | |------------------------------------|

| | |2003-2004| 2005 |2006-2007|2008-2010|

|-------------------+-------+---------+------+---------+---------|

|Частка комунального| % | 6,0 | 12,0 | 35,0 | 92,0 |

|-------------------+-------+---------+------+---------+---------|

|Розрахунковий |тис. | 4900,0 |7100,0| 29000,0 | 93000,0 |

|річний обсяг |грн. | | | | |

------------------------------------------------------------------

Приведені дані засвідчують, що лише за рахунок вдосконалення системи управління житловим фондом та поступовим переходом до приватного управління можна отримати значну економію коштів, що забезпечить зменшення тиску на міський та районні бюджети.

3.2.3. Підвищення ефективності та забезпечення беззбитковості функціонування підприємств житлового господарства при прозорій економічно обгрунтованій системі визначення рівня тарифів на житлово-комунальні послуги

Для підвищення ефективності та забезпечення беззбитковості функціонування підприємств житлового господарства при прозорій економічно обгрунтованій системі визначення рівня тарифів на житлово-комунальні послуги необхідно:

1. Врегулювати питання щодо тарифоутворення в житлово-комунальній сфері з метою досягнення балансу між фінансовими потребами постачальників послуг та платоспроможністю споживачів шляхом прийняття відповідних нормативних актів:

- Провести економічний та технічний аудит цін і тарифів на житлові послуги.

- Вдосконалити систему розробки нормативів споживання відповідних видів послуг, погодивши їх з даними фактичного рівня споживання.

- Розробити механізм формування тарифної політики в сфері житлового господарства на основі платоспроможності киян та соціологічних досліджень.

- Забезпечити відкритість процесу тарифоутворення на міському рівні.

- Впровадити постійний моніторинг цін (тарифів) на житлові послуги відповідно до їх обсягів та якості.

2. Переглянути існуючі тарифи та статті витрат на утримання житлового фонду м. Києва та визначити резерви для зниження витрат:

- Визначити вартість житлово-комунальних послуг на всіх етапах виробництва і постачання споживачу.

- Знизити рівень витрат і вартість житлово-комунальних послуг шляхом виведення економічно необгрунтованих витрат.

3. Розробити та впровадити механізм відшкодування з бюджету різниці між фактичною вартістю робіт з утримання житлового фонду та затвердженого розміру тарифу, який має діяти до переходу на стовідсоткову оплату житлових послуг.

4. Забезпечити перехід до стовідсоткового відшкодування витрат на утримання житла відповідно до стандартів проживання та включити до тарифу капітальні витрати.

5. Встановити тарифи на обслуговування будинків та прибудинкових територій приватного сектора та розробити механізм їх впровадження.

6. До 2007 року відповідно до Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" від 20 лютого 2003 р. N 554-IV ( 554-15 ) провести комплекс заходів щодо погашення заборгованості населення за спожиті комунальні послуги та по недопущенню утворення нової заборгованості.

7. Прискорити оснащення житлового фонду м. Києва засобами обліку споживання комунальних послуг.

8. Розробити механізм впливу на неплатників та погашення заборгованості.

9. Розробити і затвердити стандарти проживання мешканців у будинках. Утримання 1 кв. м у старому п'ятиповерховому будинку не повинно обходитися мешканцеві в таку ж суму, як сусідові в новій висотці.

10. Забезпечити прозорість тарифів на утримання житлового фонду для населення шляхом введення нових квитанцій за квартирну плату, в яких буде розписано фактичні витрати на обслуговування квартири (постатейно), сума, яку виділяють місцеві бюджети, і сума, яку повинен оплатити мешканець. Зобов'язати ЖЕО впровадити ці квитанції. Забезпечити введення цієї системи за рахунок коштів суб'єктів підприємницької діяльності (наприклад - страхових компаній), які прагнутимуть розмістити на зворотній стороні квитанцій свою рекламу.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

1. Для населення:

- забезпечення оплати фактично наданих послуг, з урахуванням їх реальної якості;

- створення можливості впливати на вартість, кількість і якість послуг, що надаються, і прогнозувати власні витрати на житлово-комунальні послуги;

- створення стимулів для раціоналізації споживання житлово-комунальних послуг і їхньої економії.

2. Для бюджету:

- оптимізація обсягів необхідної фінансової підтримки;

- формування прозорої системи фінансових потоків у житловій сфері;

- підвищення внутрішньої ефективності сектора, зниження виробничих витрат, перехід до договірних форм відносин;

- підвищення господарської самостійності підприємств і їх відповідальність за якість обслуговування споживачів.

3. Для житлових підприємств:

- ліквідація дефіциту фінансових ресурсів;

- зниження рівня неплатежів у житловому секторі;

- залучення інвестицій для фінансування заходів щодо модернізації житлово-комунального господарства;

- ліквідація критичного рівня зносу основних фондів у житлово-комунальному комплексі з поступовим його доведенням до 30-35%;

- забезпечення ефективного сполучення господарської самостійності конкуруючих підприємств житлово-комунального господарства і державного регулювання діяльності природних монополістів, розвиток підприємницької активності і посилення захисту інтересів споживачів.

3.2.4. Удосконалення системи адресного соціального захисту населення при проведенні реформування галузі

З метою повного бюджетного покриття необхідного обсягу субсидій повинен підвищити рівень вимог до якості прогнозування потреби в житлових субсидіях. Визначення необхідних обсягів фінансування буде проводитися, виходячи із розрахунків, що базуються на елементах нової системи оплати за житло та комунальні послуги. Надалі планується, щоб субсидії отримували безпосередньо ті мешканці, яким вони призначені.

Кінцевою метою являється створення системи персоніфікованих рахунків громадян, на які будуть перераховуватися всі види адресної соціальної допомоги, в тому числі пільги по оплаті житлово-комунальних послуг та житлові субсидії.

Використання такого механізму повинно надати можливість:

- забезпечити строго цільовий характер та прозорість направлення і використання бюджетних коштів;

- забезпечити адресність та строковість субсидіювання;

- при неотриманні того чи іншого виду послуг мешканцям не здійснювати оплату за них;

- при умові вибору постачальника (виробника) комунальних послуг здійснювати оплату обраному виробникові.

Це повинно сприяти розвитку самоорганізації громадян в житловій сфері та посиленню з їх боку контролю щодо якості житлово-комунальних послуг, розвитку товариств співвласників житла та інших об'єднань громадян, розвитку ринку професійних послуг з управління житловим фондом.

- Для переходу до системи персоніфікованих рахунків громадян необхідно:

- забезпечити погодження з іншими заходами з реформування системи соціального захисту населення;

- провести експеримент по відпрацюванню механізму реалізації системи персоніфікованих рахунків на базі одного з адміністративних районів м. Києва.

В рамках удосконалення системи надання адресної соціальної допомоги та створення дійової системи надання соціальної допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.09.2002 N 1349 ( 1349-2002-п ) в термін до 2005 року планується запровадити систему надання житлових субсидій населенню готівкою.

Відповідно до змін чинного законодавства при проведенні реформування на рівні міста має бути розроблено нормативне забезпечення реалізації програми адресного соціального захисту населення.

Соціальний захист населення при проведенні реформування також полягає у недопущенні з боку органів місцевої виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та уповноважених ними організацій:

- включення до тарифів на комунальні послуги необгрунтованих витрат, пов'язаних з монопольним становищем організацій житлово-комунального господарства;

- зниження якості послуг, зумовлених нормативами та договорами на технічне обслуговування і надання послуг;

- невиправдано високого рівня тарифів за понаднормативне надання житлово-комунальних послуг.

Для цього потрібно запровадити систему державних соціальних стандартів та нормативів у сфері житлово-комунального обслуговування, які встановлюються з метою визначення державних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг і встановлення розмірів плати за житло і комунальні послуги та забезпечують реалізацію конституційного права громадянина на житло.

Соціальні нормативи є основою для розрахунку обсягів необхідних видатків під час формування відповідних бюджетів для забезпечення фінансування нарахованих пільг і субсидій.

До соціальних нормативів у сфері житлово-комунального обслуговування належать:

- соціальна норма житла, щодо оплати якої держава надає пільги та встановлює субсидії малозабезпеченим громадянам;

- нормативи споживання послуг, які затверджуються для розрахунків із споживачем;

- нормативи платежів від громадян щодо витрат на утримання житла і комунальних послуг залежно від доходів сім'ї.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

1. Гарантії адресної фінансової підтримки незаможних верств населення в частині витрат на житлові послуги в результаті остаточного переходу до системи адресного субсидування малозабезпечених громадян і створення системи персоніфікованих соціальних рахунків.

2. Стабілізація величини власних витрат на оплату житлово-комунального послуг від населення яким надається субсидія.

3. Формування прозорої системи фінансових потоків у сфері субсидування громадян у житлово-комунальному секторі.

Проектні обсяги та джерела фінансування пільг та субсидій по квартирній платі та платі (для приватних квартир) за утримання будинків і прибудинкових територій в м. Києві на період 2003-2010 рр. наведено нижче (Таблиця 9).

Таблиця 9

Проектні обсяги та джерела фінансування пільг та субсидій

по квартирній платі та платі (для приватних квартир)

за утримання будинків і прибудинкових територій

в м. Києві на період 2003-2010 рр.

(млн.грн.)

-------------------------------------------------------------------

| N | |Всього |I-й |II-й етап III-й етап|

|п/п | |на |етап |-----------------------------|

| | |період |2003 |Всього| в т.ч. |2006-2010|

| | |реаліза-|рік |2004- |------------| рр. |

| | |ції | |2005 | 2004 | 2005| |

| | |2003- | |рр. | р. | р.| |

| | |2010 рр.| | | | | |

|----+---------------+--------+-----+------+------+-----+---------|

|1 |квартир) за |242,00 |31,00| 66,00| 32,00|34,00| 145,00|

|----+---------------+--------+-----+------+------+-----+---------|

| |в т.ч.: | | | | | | |

|----+---------------+--------+-----+------+------+-----+---------|

|1.1.|- субсидії |144,00 |13,00| 36,00| 17,00|19,00| 95,00|

|----+---------------+--------+-----+------+------+-----+---------|

|1.2.|- пільги | 98,00 |18,00| 30,00| 15,00|15,00| 50,00|

-------------------------------------------------------------------

3.2.5. Підвищення ефективності використання ресурсів та енергозбереження в галузі

Основні стратегічні напрямки енергозберігаючої діяльності відображені в Комплексній програмі енергозбереження м. Києва, затвердженій розпорядженням КМДА від 23.01.1998 N 88 ( ra0088017-98 ) (у 2002 р. до цього документу внесено зміни та доповнення) термін її дії - до 2010 р.

Метою здійснення комплексу заходів з енергозбереження є зменшення енергоспоживання на одиницю продукції та послуг і в кінцевому підсумку скорочення енергетичних витрат.

У першу чергу передбачається прискорення та встановлення жорсткого контролю за виконанням Програми поетапного оснащення наявного житлового фонду засобами обліку витрачання та регулювання споживання води і теплової енергії, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27 листопада 1995 року N 947 ( 947-95-п ), із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2002 р. N 1957 ( 1957-2002-п ).

Необхідно розробити нормативно-методичне забезпечення регламентації організації виконання заходів з енергозбереження в житловому господарстві, які повинні забезпечити:

- створення механізму стимулювання ощадливого споживання енергоносіїв;

- спрямування частини коштів від штрафних санкцій за неефективне використання паливно-енергетичних ресурсів на встановлення будинкових засобів обліку та регулювання енергоресурсів;

- створення інноваційного фонду у житлово-комунальній сфері, кошти якого мають витрачатися на оснащення житла засобами регулювання та обліку енергоресурсів.

Щороку в бюджеті міста та в Програмі економічного і соціального розвитку міста потрібно передбачати фінансування робіт, пов'язаних з оснащенням житлового фонду приладами обліку води і теплової енергії. З цією метою залучати інші джерела фінансування, у тому числі кошти цільових фондів, кошти населення, кредитні кошти.

Одним із важливих заходів з енергозбереження є впровадження в житлове будівництво нових технологій та матеріалів.

Такі технології та матеріали застосовуються як в новому будівництві, так і планується впроваджувати при реконструкції будинків, особливо п'ятиповерхових, побудованих в 60-ті роки, що і передбачено в Комплексній програмі реконструкції п'ятиповерхових житлових будинків, затвердженій розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 14.08.2000 N 1400 ( ra1400017-00 ).

Передбачається:

- розширити мережу спеціалізованих підприємств з монтажу, сервісного обслуговування та ремонту приладів обліку та регулювання споживання холодної, гарячої води та теплової енергії;

- вжити заходів до безумовного дотримання вимог Правил надання послуг населенню з тепло-, водопостачання та водовідведення ( 1497-97-п ) усіма виробничими суб'єктами (виконавцями послуг), не допускати випадків проведення розрахунків за спожиті енергоносії за нормами при наявності засобів обліку, вносити пропозиції щодо притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб підприємств - надавачів послуг, які порушують вимоги цих Правил.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Очікується, що проведення цих заходів дасть можливість встановити необхідну кількість будинкових лічильників води та теплової енергії. "Графік впровадження засобів обліку витрачання та регулювання споживання води і теплової енергії до 2007 року" (див. Таблиця 10):

Таблиця 10

Графік впровадження засобів обліку витрачання та

регулювання споживання води і теплової енергії до 2007 року

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

| | |--------------------------------------------------------------------------------------------------------| призначенням |

| | | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | |

| | |--------------------+--------------------+--------------------+--------------------+--------------------| |

| | |--------------------+--------------------+--------------------+--------------------+--------------------+--------------------|

| | | ХВ |ТО |ТГВ |Всьо-| ХВ |ТО |ТГВ |Всьо-| ХВ |ТО |ТГВ |Всьо-| ХВ |ТО |ТГВ |Всьо-| ХВ |ТО |ТГВ |Всьо-| ХВ |ТО |ТГВ |Всьо-|

| | | | | |го | | | |го | | | |го | | | |го | | | |го | | | |го |

|---+--------------+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----|

| 1 |Голосіївський |148 |100 |94 |342 |148 |185 |216 |549 |132 |207 |220 |559 |81 |94 |72 |247 |47 |59 |44 |150 |556 |645 |646 |1847 |

|---+--------------+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----|

| 2 |Дарницький |87 |77 |70 |234 |87 |142 |162 |391 |77 |159 |164 |400 |48 |72 |54 |174 |29 |46 |32 |107 |328 |496 |482 |1306 |

|---+--------------+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----|

| 3 |Деснянський |167 |124 |115 |406 |167 |229 |266 |662 |148 |257 |270 |675 |91 |117 |89 |297 |50 |73 |54 |177 |623 |800 |794 |2217 |

|---+--------------+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----|

| 4 |Дніпровський |74 |140 |135 |349 |74 |259 |312 |645 |65 |291 |318 |674 |41 |133 |105 |279 |23 |83 |62 |168 |277 |906 |932 |2115 |

|---+--------------+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----|

| 5 |Оболонський |58 |80 |80 |218 |58 |147 |185 |390 |51 |166 |188 |405 |32 |75 |62 |169 |18 |47 |37 |102 |217 |515 |552 |1284 |

|---+--------------+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----|

| 6 |Печерський |35 |115 |102 |252 |35 |212 |237 |484 |32 |238 |240 |510 |20 |108 |79 |207 |11 |67 |48 |126 |133 |740 |706 |1579 |

|---+--------------+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----|

| 7 |Подільський |97 |115 |98 |310 |97 |212 |226 |535 |87 |238 |229 |554 |53 |108 |76 |237 |32 |67 |45 |144 |366 |740 |674 |1780 |

|---+--------------+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----|

| 8 |Святошинський |131 |120 |91 |342 |131 |221 |211 |563 |116 |248 |214 |578 |72 |113 |71 |256 |42 |70 |43 |155 |492 |772 |630 |1894 |

|---+--------------+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----|

| 9 |Солом'янський |69 |174 |122 |365 |69 |320 |281 |670 |61 |361 |285 |707 |38 |164 |94 |296 |22 |105 |56 |183 |259 |1124|838 |2221 |

|---+--------------+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----|

|10 |Шевченківський|134 |229 |127 |490 |134 |423 |294 |851 |119 |475 |298 |892 |74 |216 |98 |388 |43 |135 |59 |237 |504 |1478|876 |2858 |

|------------------+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----+----+----+----+-----|

| Разом |1000|1274|1034|3308 |1000|2350|2390|5740 |888 |2640|2426|5954 |550 |1200|800 |2550 |317 |752 |480 |1549 |3755|8216|7130|19101|

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Примітка: ХВ - лічильники холодного водопостачання, ТО - теплолічильники опалення, ТГВ - теплолічильники гарячого водопостачання.

3.2.6. Поліпшення якості та збільшення обсягу послуг підприємств галузі до рівня, визначеного Євросоюзом

В процесі реформування житлового господарства важливо не допустити, щоб будь-які заходи з реформування організаційно-економічного механізму житлового господарства призвели до погіршання показників виробничо-експлуатаційної діяльності, або завадили б поліпшенню якості послуг, адже тоді не буде досягнуто кінцевої мети реформування - підвищення рівня обслуговування споживачів житлових послуг.

Відповідно до заходів, що проводяться з підготовки України довступу до Євросоюзу у 2010 році, згідно із критеріями вступу до ЄС якість та обсяг надання житлово комунальних послуг мають бути наближені до рівня, визначеного Євросоюзом.

Для цього необхідно:

- всебічне вивчення стандартів і вимог Євросоюзу у сфері житлово-комунального обслуговування;

- розроблення за результатами такого аналізу пропозицій з підвищення рівня надання послуг при врахуванні мінімізації їх собівартості;

- подальша розробка обгрунтованого плану поліпшення системи надання послуг.

Збільшення обсягу та поліпшення якості послуг відбувається за умови удосконалення виробничо-експлуатаційної діяльності підприємств та організацій житлового господарства, чого в місті можна досягти шляхом здійснення комплексу заходів з реформування житлового господарства, передбачених в пп.3.2.1 - 3.2.5 цієї Програми.

Поліпшення виробничо-експлуатаційних характеристик

функціонування підприємств житлового господарства відбувається на

основі:

- комплексу заходів з організації ресурсозбереження з метою здешевлення житлово-екслуатаційних послуг (включаючи впровадження ресурсозберігаючих матеріалів та технологій в системі технічного обслуговування та ремонту житла, технічні та організаційні заходи з прискорення облаштування житла засобами обліку та регулювання, тощо);

- розробки та впровадження новітніх технологій, обладнання та устаткування для технічного переоснащення самих підприємств галузі;

- забезпечення належного рівня утримання, поліпшення технічного стану житлових будинків шляхом своєчасного здійснення планово-попереджувальних, поточних та капітальних ремонтів, підвищення експлуатаційної надійності та безаварійності функціонування інженерного обладнання та мереж у житловому фонді;

- оновлення виробничо-матеріальної бази

житлово-експлуатаційних об'єктів;

- зниження експлуатаційних витрат підприємств галузі;

- впровадження прогресивних архітектурно-конструкторських рішень і технологій не тільки будівництва, а й ремонту житла;

- збільшення частки житла підвищеної комфортності, зміщення акцентів в містобудуванні на збільшення будівництва більш якісного житла, здатного забезпечити максимальні зручності його мешканцям;

- реалізації найкращих проектів з реконструкції житлових будинків першого періоду індустріального домобудування та створення в місті умов, сприятливих для інвесторів, тощо.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Реалізація наведених вище напрямків дозволить підвищити якість житлового фонду. З цією метою планується здійснити наступні обсяги капіталовкладень (Таблиця 11, Таблиця 12).

-------------------------------------------------------------------------------------

| Показники |2003 |2004 |2005 |2006 |2007 |2008 |2009 |2010 |2003- |

| | | | | | | | | |2010 |

|--------------------------+-----+-----+------+-----+------+-----+-----+-----+------|

|Програма "Мій дім, моє |66,5 |121,5|182,25|274,0|325,25|390,0|450,0|520,0|2329,5|

|--------------------------+-----+-----+------+-----+------+-----+-----+-----+------|

|- Ремонт фасадів |12,2 |25,0 |40,0 |60,0 |70,0 |80,0 |90,0 |100,0|477,2 |

|--------------------------+-----+-----+------+-----+------+-----+-----+-----+------|

|- Ремонт покрівель |15,8 |28,0 |35,0 |51,0 |70,0 |100,0|120,0|140,0|559,8 |

|--------------------------+-----+-----+------+-----+------+-----+-----+-----+------|

|- Благоустрій територій |12,7 |20,0 |30,0 |50,0 |60,0 |70,0 |80,0 |90,0 |412,7 |

|--------------------------+-----+-----+------+-----+------+-----+-----+-----+------|

|- Влаштування майданчиків |1.4 |3,0 |5,0 |10,0 |15,0 |20,0 |25,0 |30,0 |109,4 |

|--------------------------+-----+-----+------+-----+------+-----+-----+-----+------|

|- Ремонт житлового фонду |21,4 |39,5 |62,75 |90,0 |95,25 |100,0|105,0|110,0|623,9 |

|--------------------------+-----+-----+------+-----+------+-----+-----+-----+------|

|- Інші роботи (контейнери,|3.0 |6,0 |9,5 |13,0 |15,0 |20,0 |30,0 |50,0 |146,5 |

-------------------------------------------------------------------------------------

Таблиця 12

Потреба в фінансових ресурсах для модернізації,

ремонту та оснащення житлового господарства м. Києва

на період 2003-2010 рр.

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

|Перелік заходів | Джерела та обсяги фінансування, млн. грн. |

| |-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

| | Всього на період реалізації | в т.ч. по етапах |

| | 2003-2010 рр. |-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

| |-----------------------------------------|вартість| I етап 2003 р. | II етап |

| |вартість| в т.ч. за рахунок | |--------------------------------+-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

| | |--------------------------------| | в т.ч. за рахунок | Всього | в т.ч. |

| | |держав-|міського|коштів |інших | |--------------------------------+-----------------------------------------+-----------------------------------------------------------------------------------|

| | |бюджету| |ємств | | |ного |бюджету |підпри-|джерел | |--------------------------------+-----------------------------------------+-----------------------------------------|

| | | | | | | | | | | | |ного |бюджету |підпри-|джерел | |--------------------------------| |--------------------------------|

|----------------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------|

| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |

|----------------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------|

|будинків | 1,70| | | | 1,70 | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |

|----------------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------|

|(заміна) ліфтів | 654,742| | 650,19| 4,552| | 24,552| | 20,00| 4,552| | 129,94| | 129,94| | | 56,34| | 56,34 | | | 73,60 | | 73,60 | | |

| | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |

|----------------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------|

|всього | 2778,70| | 172,10| |2606,60| 75,00| | | | 75,00 | 443,00| | | |443,00 | 173,00| | | |173,00 | 270,00 | | | |270,00 |

|----------------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------|

|в т.ч. | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |

|буд-ва | 1100,00| | 172,10| | 928,00| | | | | | 225,00| | | | 225,00| 75,00| | | | 75,00 | 150,00 | | | |150,00 |

|----------------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------|

|всього | 2329,50| | 2329,50| | | 66,50| | 66,50 | | | 303,75| | 303,75| | | 121,50| | 121,50 | | | 182,25 | | 182,25 | | |

|----------------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------|

|в т.ч. | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |

|фасадів | 447,20| | 447,20| | | 12,20| | 12,20 | | | 65,00| | 65,00| | | 25,00| | 25,00 | | | 40,00 | | 40,00 | | |

|----------------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------|

|покрівель | 559,80| | 559,80| | | 15,50| | 15,50 | | | 63,00| | 63,00| | | 28,00| | 28,00 | | | 35,00 | | 35,00 | | |

|----------------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------|

|територій | 412,70| | 412,70| | | 12,70| | 12,70 | | | 50,00| | 50,00| | | 20,00| | 20,00 | | | 30,00 | | 30,00 | | |

|----------------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------|

|ня майданчиків | 109,40| | 109,40| | | 1,40| | 1,40 | | | 8,00| | 8,00| | | 3,00| | 3,00 | | | 5,00 | | 5,00 | | |

|----------------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------|

|житлового фонду | 623,90| | 623,90| | | 21,40| | 21,40 | | | 102,25| | 102,25| | | 39,50| | 39,50 | | | 62,75 | | 62,75 | | |

|----------------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------|

|роботи | 146,50| | 146,50| | | 3,00| | 3,00 | | | 15,50| | 15,50| | | 6,00| | 6,00 | | | 9,50 | | 9,50 | | |

|----------------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------|

|всього | 200,00| | | 110,00| 90,00| 33,20| | | 23,20| 10,00| 119,46| | | 59,46| 60,00| 48,50| | | 28,50 | 20,00| 70,96 | | | 30,96 | 40,00|

|----------------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------|

|в т.ч. | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |

|холодної води | 7,30| | | | | 1,20| | | | | 5,05| | | | | 4,00| | | | | 1,06 | | | | |

|----------------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------|

|водопостачання | 59,80| | | | | 13,00| | | | | 59,80| | | | | 29,50| | | | | 30,30 | | | | |

|----------------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------|

|5.3. | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |

|опалення | 102,90| | | | | 19,00| | | | | 54,60| | | | | 15,00| | | | | 39,60 | | | | |

|----------------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------+--------+-------+--------+-------+-------|

|ВСЬОГО: |5964,642| 0,00 |3151,79 |114,552|2698,30|199,252 | 0,00 | 86,50 |27,752 | 85,00 | 996,15 | 0,00 | 433,69 | 59,46 |503,00 | 399,34 | 0,00 | 177,84 | 28,50| 193,00| 506,81 | 0,00 | 255,85 | 30,96 | 310,00|

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Продовження табл. 12

-----------------------------------------------------------------------------

|Перелік заходів |Джерела та обсяги фінансування, млн. грн.|Примітка |

| |-----------------------------------------| |

| | | |

| |-----------------------------------------| |

| | III етап 2006-2010 рр. | |

| |-----------------------------------------| |

| | |--------------------------------| |

| | | | | | | |

|----------------+--------+-------+--------+-------+-------+----------------|

| 1 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 |

|----------------+--------+-------+--------+-------+-------+----------------|

|будинків | 1,70| | | | 1,70 | |

|----------------+--------+-------+--------+-------+-------+----------------|

|(заміна) ліфтів | 500,25| | 500,25| | |відомості тільки|

|----------------+--------+-------+--------+-------+-------+----------------|

|всього | 2260,70| | 172,10| |2088,60| |

|----------------+--------+-------+--------+-------+-------+----------------|

|в т.ч. | | | | | | |

|буд-ва | 875,00| | 172,00| | 703,00| |

|----------------+--------+-------+--------+-------+-------+----------------|

|всього | 1959,25| | 1959,25| | | |

|----------------+--------+-------+--------+-------+-------+----------------|

|в т.ч. | | | | | | |

|фасадів | 400,00| | 400,00| | | |

|----------------+--------+-------+--------+-------+-------+----------------|

|покрівель | 481,00| | 481,00| | | |

|----------------+--------+-------+--------+-------+-------+----------------|

|територій | 350,00| | 350,00| | | |

|----------------+--------+-------+--------+-------+-------+----------------|

|ня майданчиків | 100,00| | 100,00| | | |

|----------------+--------+-------+--------+-------+-------+----------------|

|житлового фонду | 500,25| | 500,25| | | |

|----------------+--------+-------+--------+-------+-------+----------------|

|роботи | 128,00| | 128,00| | | |

|----------------+--------+-------+--------+-------+-------+----------------|

|всього | 47,34| | | 27,34| 20,00| |

|----------------+--------+-------+--------+-------+-------+----------------|

|в т.ч. | | | | | | |

|холодної води | 1,04| | | | | |

|----------------+--------+-------+--------+-------+-------+----------------|

|водопостачання | 17,00| | | | | |

|----------------+--------+-------+--------+-------+-------+----------------|

|5.3. | | | | | | |

|опалення | 29,30| | | | | |

|----------------+--------+-------+--------+-------+-------+----------------|

|ВСЬОГО: |4769,24 | 0,00 |2631,60 | 27,34 |2110,30| |

-----------------------------------------------------------------------------

4. МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

4.1. Фінансова модель реалізації Програми

Складовими фінансової моделі реалізації заходів з реформування житлового господарства міста є:

1. Кошти державного бюджету;

2. Кошти бюджету м. Києва;

3. Кошти бюджетів районів м. Києва;

4. Кошти підприємств житлового господарства;

5. Залучені кошти інвесторів за інвестиційними проектами;

6. Надходження від використання сучасних фінансових механізмів розвитку галузі;

7. Кошти населення.

- За рахунок Державного бюджету можливе здійснення фінансової підтримки окремих інноваційних проектів, фінансування витрат окремих заходів з реформування та розвитку галузі, що сприяють удосконаленню виконання Києвом столичних функцій (згідно із Законом України "Про столицю України - місто-герой Київ" ( 401-14 )), відшкодування субсидій для певних категорій населення відповідно до законодавства. Також кошти Державного бюджету можуть виділятись на надання державних гарантій виконання інвестиційних проектів за участю міжнародних організацій, іноземних інвесторів.

- За рахунок міського бюджету цільовим призначення фінансуються "пілотні", інноваційні проекти з реформування житлового господарства, відшкодування надання субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до законодавства, заходи з ремонту та реконструкції житлового фонду міста, встановлення приладів обліку енергоресурсів, а також витрати на здійснення загального керівництва і моніторингу підтримки нормативно методичного забезпечення реалізації Програми тощо.

- Кошти районних бюджетів спрямовуються на виконання цільових міських програм та заходів з поліпшення технічного стану, проведення ремонтів та реконструкції житлового фонду району, підтримку окремих заходів з реформування тощо.

- За рахунок коштів підприємств галузі забезпечується реалізація комплексу заходів з реформування. Необхідною умовою для цього та головною передумовою формування економічних взаємовідносин у галузі є стабілізація фінансового забезпечення підприємств житлового комплексу, що передбачає:

- реструктуризацію та ліквідацію заборгованості у житловій сфері в межах чинного законодавства;

- подолання збитковості підприємств житлового господарства, забезпечення їх достатнього фінансування і стабільного надходження коштів.

Для розв'язання проблеми заборгованості потрібно:

- протягом 2003 року розробити план заходів ліквідації заборгованості в житловому господарстві;

- провести суцільну інвентаризацію заборгованості за видами житлово-комунальних послуг у розрізі кожного особового рахунка споживача, визначити реальні обсяги заборгованості відповідно до норм цивільного законодавства (терміни виникнення, зміни у складі сімей тощо), скласти відповідні акти та форми для уніфікованого обліку і контролю за станом заборгованості, прийняти рішення щодо погашення заборгованості, реструктуризації та списання залежно від суми боргу та матеріального стану боржника;

- провести аудит витрат житлових підприємств;

- створити міську комісію з розгляду питань погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги, до складу якої повинні включатися керівники підприємств житлово-комунального господарства та представники громадських організацій;

- забезпечити укладання договорів підприємств - виробників (постачальників) послуг з наймачами (власниками) житлових приміщень про обов'язкову сплату поточних платежів у межах норм максимальних платежів від доходів сім'ї, визначених для призначення субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, та розміру щомісячних додаткових платежів на погашення реструктуризованої заборгованості залежно від суми боргу та доходів сім'ї, щодо якої відповідно до законодавства прийнято рішення про реструктуризацію або списання заборгованості;

- забезпечити посилення контролю за укладанням договорів найму житлових приміщень у будинках державного і комунального житлового фонду з наймачами відповідно до Типового договору найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 1998 року N 939 ( 939-98-п ), та з власниками квартир відповідно до додатка 13 до Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу від 15 вересня 1992 року N 56 ( v0056303-92 );

- надавати допомогу в оформленні адресної допомоги (субсидії) громадянам, які мають на це право, але не користуються ним, удосконалити діяльність та посилити відповідальність відділів субсидій та пільг районних державних адміністрацій міста;

- застосовувати в межах, визначених законодавством, заходи примусового стягнення заборгованості з громадян, рівень доходів яких достатній для своєчасної оплати житлово-комунальних послуг;

- забезпечувати прозорість розгляду та затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги за участю громадських та профспілкових організацій та проведення відповідної роз'яснювальної роботи серед населення щодо необхідності своєчасної оплати житлово-комунальних послуг;

- для погашення заборгованості та оплати поточних нарахувань бюджетів за пільгами та субсидіями проводити уточнення категорій громадян та членів їх сімей, які мають право на пільгову оплату житлово-комунальних послуг та здійснити заходів з погашення заборгованості підприємствам житлово-комунального господарства за нараховані пільги та субсидії (в разі її наявності);

Основними важелями, які створять достатній рівень фінансування підприємств та організацій житлового господарства, є:

- забезпечення (з другого етапу реформування) 100-відсоткової оплати споживачами вартості послуг;

- удосконалення системи надання пільг та субсидій з оплати житла і комунальних послуг;

- забезпечення цільового використання складових тарифу (амортизаційних відрахувань, прибутку тощо) для розвитку підприємств і організацій житлового господарства;

- формування фінансово-кредитної системи розвитку житлового господарства, реконструкції житлового фонду, механізму залучення та повернення короткострокових і довгострокових кредитів та інвестицій.

- Залучені кошти інвесторів являються важливим джерелом фінансування як розвитку галузі в цілому, так і здійснення заходів з реформування. В міру здійснення системних перетворень в галузі, які підвищуватимуть інвестиційну привабливість житлового господарства та надійність механізмів повернення вкладених коштів, роль інвестицій зокрема приватних буде підвищуватись.

- На фінансування заходів з реформування використовуються кошти, що надходять від реалізації сучасних фінансових механізмів це концесія (передача в концесію як об'єктів галузі, так і надання послуг у житлово-експлуатаційній сфері), іпотечне кредитування, кредитування за рахунок розміщення муніципальних цінних паперів та надання муніципальних гарантій, лізинг, механізми товарного кредитування тощо.

- Кошти населення залучаються в межах розвитку "самоврядування в житловій сфері", залученню населення (домовласників) до процесу управління житловим фондом шляхом створення органів самоорганізації, а також на виконання окремих проектів з реформування (зокрема, енергозбереження та ін.).

4.2. Організаційний алгоритм та етапність реалізації Програми

Організаційний алгоритм (механізм) реалізації реформування житлового господарства на рівні міста включає: визначення етапів та послідовності заходів здійснення реформування, зміст заходів на кожному з етапів, виконавців та відповідальних по кожному заходу, системи координації та моніторингу.

Враховуючи соціальне значення та складність об'єкту реформування - житлове господарство, в процесі реалізації заходів з реформування на рівні міста мають дотримуватись такі принципи:

- недопущення зниження гарантованого державою рівня надання послуг міського житлового господарства (не нижче встановлених соціальних стандартів та нормативів);

- комплексний підхід до усіх складових житлового господарства, зважаючи на нерозривний взаємозв'язок окремих з них, коли кардинальні зміни в одному можуть призвести до негативних (нехай і тимчасових) результатів в іншому;

- диференційований підхід до реформування структур управління житлового господарства та до житлового фонду різних форм власності, категорій та типів;

- узгодженість положень даної Програми з іншими програмами та заходами як державного та галузевого рівня, так і міських;

- соціальна пріоритетність при визначенні того чи іншого заходу з реформування;

- при всій важливості реформування організаційно-економічного механізму підприємств житлового господарства, не зниження уваги до вирішення їх. виробничих проблем, досягнення оптимальності завдань реформування "житлового господарства як галузі" та реформування "житлового господарства як сфери надання послуг безпосередньо населенню", які можуть не співпадати (виробничий та соціальний аспекти);

- створення адекватного реформування механізму соціального захисту населення міста, який є необхідною складовою реформування;

- послідовність, етапність та обгрунтованість заходів з реформування, постійний контроль, координація та моніторинг з боку відповідних міських структур за ходом реформування галузі в місті та швидке реагування на ті чи інші проблеми при їх виникненні;

- прозорість у прийнятті рішень щодо реформування, широке залучення громадськості до проведення цих заходів та інформаційне супроводження;

- основним принципом захисту споживача під час реформування має бути досягнення принципу оплати тільки за отримані послуги відповідної якості згідно з нормами і нормативами.

Загальну координацію та контроль за ходом реформування в місті здійснює Міська робоча група з питань реформування житлово-комунального господарства.

Виконавці та відповідальні визначаються по кожному окремому заходу з реформування.

Головною умовою успішного проведення реформи є відповідність заходів, що здійснюються, реальними можливостями місцевого бюджету, доходами населення, соціально-економічними умовами розвитку міста в цілому на кожному конкретному етапі.

Етапи виконання Програми

та її соціально-економічні результати

Програма виконуватиметься в три етапи на протязі 2003-2010 років. Перший етап - 2003 рік - є підготовчим, на ньому здійснюватимуться короткострокові першочергові заходи, які розраховані на якнайскоріше отримання ефекту, а також заходи, ефект від яких очікується в середньостроковій та довгостроковій перспективі. До числа таких належать:

- затвердження в установленому порядку даної Програми та завершення в основному розроблення відповідного пакету нормативних документів;

- відпрацювання "пілотних" проектів вдосконалення системи управління житловим фондом, зокрема на базі Оболонського району м. Києва;

- удосконалення взаємовідносин між постачальниками та споживачами комунальних послуг;

- удосконалення тарифів на опалення, гаряче та холодне водопостачання;

- проведення інвентаризації заборгованості та витрат підприємств житлового господарства;

- розроблення порядку та умов реструктуризації та ліквідації заборгованості в житлово-комунальному комплексі;

- завершення передачі відомчого житла та комунальних об'єктів у власність територіальної громади міста та управління органам місцевого самоврядування;

- проведення грунтовного аналізу технічного стану об'єктів житлово-комунального господарства, комплексної експертизи витрат та втрат у житловому господарстві;

- виконання заходів Програми з енергозбереження та Програми поетапного оснащення наявного житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії ( 947-95-п );

- підготовка пропозицій щодо передачі невластивих для житлово-експлуатаційних організацій функцій іншим структурам районів.

На другому етапі (2004-2005 роки) буде реалізовано основний блок заходів з реформування житлового комунального господарства міста, здійснюватимуться середньострокові заходи:

- здійснення розподілу функцій власника житла, виконавця послуг та споживача, формування служб замовника, завершення впровадження договірних відносин;

- доведення обсягів обслуговування та утримання житла, надання послуг в житловому фонді на конкурсній основі до 60-70 відсотків;

- проведення роздержавлення, акціонування

житлово-експлуатаційних підприємств;

- початок формування системи соціального житла;

- забезпечення подальшої модернізації об'єктів житлово-комунального господарства, впровадження енергозберігаючих заходів відповідно до затверджених державної, галузевих і міських програм;

- вдосконалення конкурентних відносин у житловому господарстві (основною формою організації експлуатації та утримання житла, управління житловим фондом мають стати об'єднання співвласників багатоквартирних будинків);

- розширення застосування концесійних механізмів у житловій сфері;

- формування фінансово-економічного механізму переходу на бездотаційне, самоокупне функціонування підприємств житлового господарства;

- продовження роботи з ліквідації заборгованості населення за надані послуги та підприємств житлового господарства;

- перехід до системи надання пільг і субсидій шляхом застосування соціальних нормативів;

- включення до оплати житла витрат на капітальний ремонт будинку;

- завершення - в основному оснащення будинків приладами обліку витрачання та регулювання води та теплової енергії.

На третьому етапі (2006-2010 роки) необхідно реалізувати стратегічні заходи, направлені на забезпечення сталого функціонування житлового господарства міста на основі залучення інвестицій, здійснити такі довгострокові заходи:

- впровадження обслуговування та утримання житла, надання в житловому фонді послуг виключно на конкурсній основі;

- забезпечення сталого функціонування підприємств житлового господарства на основі нового фінансово-економічного механізму;

- запровадження ринкових механізмів залучення інвестицій у розвиток галузі, на ремонт та реконструкцію житлового фонду, а також реалізація заходів із зниження ризиків інвестування шляхом надання відповідних гарантій;

- створення системи середньо- та довгострокового кредитування розвитку підприємств галузі;

- впровадження страхування житла, житлово-комунальних послуг, майна підприємств;

- поліпшення якості та збільшення обсягу послуг підприємств галузі до рівня, визначеного Євросоюзом.

В цей період планується апробація ринкових механізмів залучення інвестицій у формі банківських кредитів, облігаційних позик та ін. Планується забезпечення реалізації заходів по зниженню ризиків кредитування шляхом надання муніципальних гарантій.

Виконання заходів з реформування даної Програми дозволить отримати такі соціально-економічні результати:

- забезпечити надійність, комфортність і безпеку умов проживання мешканців міста;

- підвищити ефективність роботи житлових підприємств і знизити витрати та втрати на виробництво послуг;

- знизити рівень зносу основних фондів у житловому комплексі; - підвищити якість житлово-комунального обслуговування населення;

- скоротити нераціональне використання ресурсів у житловому господарстві та створити економічний механізм стимулювання збереження ресурсів;

- підвищити господарську самостійність підприємств житлового господарства, їх відповідальність за якість обслуговування споживачів;

- забезпечити розвиток підприємницької активності при посиленні захисту інтересів як споживачів, так і надавачів послуг;

- створити конкурентне середовище і міський ринок житлово-комунальних послуг;

- забезпечити ефективний інвестиційний механізм в галузі житлового господарства;

- забезпечити доступність послуг житлового господарства для громадян з низьким рівнем доходів, адресний соціальний захист населення в оплаті послуг.

Основні показники розвитку житлового господарства до 2010 р. наведено нижче (див. Таблиця 13).

Таблиця 13

Очікувані показники розвитку житлового господарства

м. Києва на період 2003-2010 рр.

----------------------------------------------------------------------------------------

| N | Назва |Одиниця| I |II етап, в т.ч.| III | Примітка |

|п/п| показника |виміру |етап |---------------| етап | |

| | | | | | | 2006- | |

| | | |2003 р.|2004 р.|2005 р.|2010 рр.| |

|---+------------------+-------+-------+-------+-------+--------+----------------------|

|1 |підприємствах |тис. |23,965 |23,998 |24,25 |24,99 |чисельність. Додатково|

| |комунального | | | | | |на 01.01.2003 р. |

| | | | | | | |17931 чол. |

|---+------------------+-------+-------+-------+-------+--------+----------------------|

|2 |житлового фонду |тис. |58117,2|59260,0|60480,0|61500,0-|загальна площа |

| |(крім приватного |кв.м | | | |65000,0 |будинків на початок |

|---+------------------+-------+-------+-------+-------+--------+----------------------|

| |приватизованого | | | | |41500,0-| |

|3 |фонду |тис. |35250,0|37500,0|40000,0|45500,0 | |

| |(приватизованих |кв.м | | | | | |

|---+------------------+-------+-------+-------+-------+--------+----------------------|

|4 |об'єднань |од. |258 |360 |475 |1000- | |

| |співвласників | | | | |1200 | |

|---+------------------+-------+-------+-------+-------+--------+----------------------|

|5 |утриманні |тис. |2418,8 |3000,07|3935,77|8400- | |

| |об'єднань |кв.м | | | |10200 | |

----------------------------------------------------------------------------------------

Інформаційне супроводження реформування житлового

господарства має відбуватись за трьома напрямками:

а) інформаційне забезпечення ходу реалізації реформування;

б) підготовка населення;

в) підготовка кадрового забезпечення реформування.

а) Ефективність реформування багато в чому залежить від моніторингу результативності заходів з реформування та їх впливу на систему господарювання об'єктів житлового господарства. Система моніторингу реалізації реформи включає:

- збір, узагальнення інформації щодо окремих заходів та їх результатів;

- підготовка відповідних заходів щодо поширення позитивного досвіду, а також усунення недоліків;

- проведення систематичних соціологічних обстежень з метою визначення відношення населення до заходів з реформування, а також проблем реформування з точки зору населення;

- аналіз результативності реформування за відповідними показниками та індикаторами.

б) Однією з головних умов ефективності здійснення реформування житлового господарства є досягнення та підтримання правильного розуміння перетворень у житловому господарстві з боку безпосередніх споживачів його послуг - населення міста.

Тому усі заходи з реформування мають супроводжуватись рекламно-інформаційною компанією, розрахованою спеціально на пересічного мешканця міста (інформування у засобах масової інформації, використання комерційної та соціальної реклами, посилення роз'яснювальної і організаційної роботи серед населення працівниками ЖЕКів тощо). При цьому вкрай важливо у максимально доступній формі обгрунтовувати необхідність здійснення того чи іншого заходу та показувати вигоди, які будуть мати від цього мешканці.

З цією метою передбачається:

- Щомісяця проводити прес-конференції у виконавчому органі Київради (міській держадміністрації), на яких розповідати про хід реформи житлового господарства.

- Запланувати виїзні прес-конференції відповідних служб, щоб наочно проілюструвати порядок нарахування і виплати компенсацій населенню міста.

- У телепередачах за замовленням виконавчого органу Київради (міської держадміністрації) ввести регулярну рубрику, присвячену проблемам і реформі житлового господарства, пропаганді позитивного досвіду участі жителів міста в збереженні муніципального житлового фонду, вулиць, дворів, під'їздів, в благоустрою міста.

- В одній з муніципальних газет підготувати цикл статей про ЖКГ столиці.

- Випустити муніципальний вісник ЖКГ, у якому розкривати питання про субсидії, про порядок їх надання, про тарифи на ЖКГ, про права й обов'язки власника і наймача житла, про права й обов'язки підприємств ЖКГ та ін.

- Створити "гарячу лінію" - телефон, по якому жителі могли б дзвонити і вносити свої пропозиції, скарги про хід житлової реформи.

- Проведення (створення) телепередачі - дискусії (прямій ефір) з обговорення проблем реалізації реформи ЖКГ у комерційних телекомпаніях м. Києва.

в) Ефективність реформування також залежить від відповідної підготовки безпосередніх працівників як системи управління житловим господарством, так і житлово-експлуатаційних організацій. У цій сфері доцільне впровадження відповідних навчально-інформаційних програм, створення муніципального інформаційно-методичного центру по підготовці фахівців з питань нових форм господарювання, де зокрема мають готуватись потенційні керівники товариств співвласників, об'єднань власників багатоквартирних будинків тощо.

5. МОНІТОРИНГ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ

Організація виконання Програми здійснюється шляхом:

- розробки системи заходів, реалізація яких обумовлює досягнення програмних цілей по кожному конкретному напрямку реформування житлового господарств м. Києва;

- визначення термінів виконання, обсягів фінансування, посадових осіб, персонально відповідальних за виконання конкретного заходу;

- включення конкретних заходів, передбачених Програмою (або їх складових частин), до складу щорічних програм соціально-економічного розвитку м. Києва та інших міських програм з метою їх поступової реалізації в перспективі;

- розробки цільових програм з окремих питань реформування;

- створення системи інформаційного супроводження та забезпечення контролю за виконанням заходів Програми і ходом робіт з досягнення поставлених завдань;

- організації моніторингу виконання Програми з аналізом отриманням результатів на кожному етапі, позитивних та негативних наслідків реалізації програмних цілей і обгрунтуванням пропозицій щодо оперативного коригування програмних завдань. Загальний контроль та моніторинг виконання Програми здійснюється Міською робочою групою з питань реформування житлово-комунального господарства.

Остання забезпечує:

- постійний моніторинг виконання Програми та визначення необхідності коригування її положень;

- розробку цільових міських програм та окремих заходів для забезпечення реалізації окремих напрямів реформування;

- розробку пакету документів з нормативно-методичного забезпечення реалізації Програми;

- розгляд питань щодо виділення коштів з міського (районних) бюджетів для підтримки пріоритетних проектів Програми;

- сприяння в залученні кредитів для реалізації пріоритетних проектів Програми, їх виділення через уповноважену фінансову установу та контроль за використанням коштів;

- організовує та проводить конкурси в галузі обслуговування та утримання житлового фонду, надання житлово-комунальних послуг, створює відповідні конкурсні комісії тощо.

Робоча група двічі на рік подає на розгляд Київській міській раді (та Держжитлокомунгоспу в разі необхідності) інформацію стосовно реалізації заходів Програми, а також пропозиції щодо внесення до неї змін.

5.1. Коригування положень Програми

Коригування положень Програми здійснюється за умови:

- прийняття нових та внесення змін та доповнень в чинні законодавчі та нормативні акти з питань розвитку житлово-комунального господарства;

- виконання окремих заходів реформування або програмних положень;

- впливу на хід проведення реформування суттєвих факторів економічного та соціального характеру;

- доцільності поширення позитивного досвіду завершених проектів з реформування житлового господарства;

- необхідності зміни змісту, термінів, виконавців, відповідальних за окремі заходи Програми;

- тощо.

Коригування положень Програми здійснюється за пропозицією:

- територіальної громади м. Києва;

- органів місцевого самоврядування та органів міської виконавчої влади, їх структурних підрозділів;

- органів самоорганізації населення міста;

- Міської робочої групи з питань реформування житлово-комунального господарства;

- робочого органу з моніторингу реалізації Програми;

- житлово-комунальних підприємств та організацій.

Розгляд питання щодо коригування та прийняття відповідного рішення здійснює Міська робоча група з питань реформування житлово-комунального господарства.

5.2. Індикатори перетворень у житловому господарстві

Моніторинг виконання Програми, відслідковування проміжних результатів реформування житлового господарства міста, змін у функціонуванні підприємств та організацій галузі, соціально-економічних наслідків реформування здійснюються на основі таких груп індикаторів:

1. Підвищення ефективності виробничо-ескплуатаційної діяльності підприємств.

2. Соціально-економічні результати.

3. Показники якості та споживчих характеристик житлово-комунальних послуг.

4. Структурні та організаційно-економічні зрушення в системі управління житловим господарством.

5. Показники тарифоутворення та фінансово-економічні результати.

Для моніторингу здійснення реформування житлового господарства, реалізація заходів даної Програми на рівні міста застосовуються такі індикатори та показники:

- наявність (кількість) договорів на передачу в управління житлового фонду власності територіальної громади м. Києва;

- кількість проведених конкурсів з вибору підрядних організацій з обслуговування та ремонту житлового фонду (в т. ч. кількість конкурсантів, з них - не комунальної власності);

- структура житлового фонду міста за формами власності;

- рівень розвитку (ступінь охоплення) договірних відносин в системі комунального обслуговування житлового фонду;

- формування та облік ОСББ, в т. ч. на самостійному обслуговуванні, з передачею земельної ділянки (у власність, у постійне користування, в оренду тощо);

- формування та облік ТС;

- частка житлового фонду, що обслуговується ОСББ та ТС;

- частка житлового господарства, що обслуговується на конкурсній основі;