Про комплексну програму "Молодь міста Києва на 2001-2005 роки"

КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА

VIII сесія XXIII скликання

Р І Ш Е Н Н Я

N 446/1423 від 05.07.2001

Про комплексну програму "Молодь міста Києва

на 2001-2005 роки"

З метою реалізації в м. Києві молодіжної політики, визначеної Декларацією "Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні" ( 2859-12 ), та відповідно до Законів України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" ( 2998-12 ), "Про молодіжні та дитячі громадські організації" ( 281-14 ), Київська міська рада

В И Р І Ш И Л А:

1. Затвердити комплексну програму "Молодь міста Києва на 2001-2005 роки" (додаток 1).

2. Визначити Управління у справах сім'ї та молоді Київської міської державної адміністрації головним відповідальним за реалізацію комплексної програми "Молодь міста Києва на 2001-2005 роки".

3. Структурним підрозділам Київської міської

держадміністрації, на які покладена реалізація комплексної

програми "Молодь міста Києва на 2001 - 2005 роки", та районним у

м. Києві державним адміністраціям щорічно при формуванню проекту

бюджету м. Києва на 2002 та наступні роки передбачати фінансування

на реалізацію комплексної програми "Молодь міста Києва на

2001 - 2005 роки".

4. Фінансування виконання комплексної програми у 2001 році здійснювати в межах загальних асигнувань відповідних структурних підрозділів Київської міської державної адміністрації та районних в місті Києві адміністрацій.

5. Виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації) щорічно формувати Київраду про хід виконання комплексної програми "Молодь міста Києва на 2001 - 2005 роки".

6. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійні комісії Київради з гуманітарних питань і з питань бюджету, фінансів та соціально-економічного розвитку.

Міський голова О.Омельченко

Додаток

до рішення Київради

від 05.07.2001 р.

N 446/1423

Комплексна програма

"Молодь міста Києва на 2001 - 2005 роки"

1. Концептуальні засади програми

1. Становище молоді міста Києва та необхідність

розроблення програми

Необхідність розроблення Комплексної програми "Молодь міста Києва на 2001 - 2005 роки" обумовлена, по-перше, значною часткою молоді віком від 14 до 28 років у структурі населення міста: у 2000 році молоді люди такого віку складали 638 тис., або 24,2 % всіх киян (додаток 1). По-друге, місцем молоді в суспільному житті: з однієї сторони, вона є рушійною силою, провідником демографічного, соціально-економічного, політичного та духовного розвитку, а з іншої - однією з найбільш незахищених, вразливих верств суспільства. Тому органи державної влади мають постійно приділяти увагу підростаючому поколінню, сприяти його соціальній адаптації до самостійного життя і створювати умови по захисту прав та інтересів молодих громадян. Одним з найважливіших напрямів здійснення молодіжної політики є розробка та реалізація відповідних заходів і програм.

Останнім часом державна молодіжна політика, що здійснюється в інтересах як молодих людей, так і суспільства, держави в цілому, стала одним з пріоритетних напрямів діяльності органів державної влади м. Києва. Так, завдяки сконцентрованості зусиль у вирішенні проблем молоді з питань зайнятості в столиці поступово почала спадати напруга на ринку праці. Значна увага була зосереджена і на поліпшенні становища молодої сім'ї та підготовці молоді до подружнього життя, через реалізацію таких програм, як "Громадська приймальня для молоді", створення консультативних Центрів "Родинний дім" і надання пільгових довгострокових кредитів для молодих сімей та одиноких громадян. Усе це стало важливим елементом поліпшення демографічної ситуації в місті. На рівні з іншими важливими питаннями велася робота по стимулюванню розвитку молодіжного підприємництва, діяльності молодіжних організацій і їх залучення до активної громадської діяльності. У школах і позашкільних закладах столиці активізувався процес втілення нових форм виховання дітей та підлітків у дусі вітчизняних національних традицій та патріотизму, виховання нового високоінтелектуального покоління, що базуються на посиленні українознавчого компоненту.

Проте, для значної частки молоді столиці все ще гострими залишаються проблеми бідності, безробіття, насильства, відсутності доступних молодіжних закладів, безпритульності та інших. Все це негативно впливає на їх здоров'я, девальвацію моральних норм та цінностей, наслідком чого є загострення демографічної, соціально-економічної ситуації та духовного стану міста.

Найгостріші кризові загрози містяться в сфері економіки. Як свідчать дані статистики, серед загального числа безробітних питома вага молодих людей сягає 40 відсотків. Найбільша частка у цій категорії - молодь віком від 21 до 28 років. Кількість молоді віком до 28 років, яка перебувала на обліку в міському центрі зайнятості впродовж 2000 року зросла порівняно з 1999 роком у 1,1 рази і склала 12,3 тис. чоловік.

Наявність безробіття впливає па значне зростання злочинності серед молоді. Злочинність неповнолітніх і молоді дедалі більше набуває корисливого і групового характеру. Серйозне занепокоєння викликає збільшення неформальних угрупувань асоціального спрямування. Вони здійснюють масові хуліганські дії, які викликають негативний резонанс серед громадськості. Зростає кількість важких злочинів, вчинених молодими особами, пов'язаних з убивствами та бандитизмом. Зменшується середній вік молодого злочинця. В середньому кожний четвертий злочин вчиняється неповнолітніми, які ніде не працюють і не навчаються, а кожний десятий - особами, які раніше були притягнені до кримінальної відповідальності. Зростають правопорушення серед дівчат-підлітків. Послабилась напрацьована роками практика організації роботи за місцем проживання молоді, слабо впроваджуються нові її форми.

Живильним середовищем для розвитку злочинності залишається наркоманія та пияцтво. Сталої тенденції до зростання набула інфекційна захворюваність на соціальне небезпечні хвороби - туберкульоз, Віл-інфекції та СНІД. У місті, починаючи з 1987 р., зареєстровано 1132 ВІЛ-інфікованнх, у т.ч. 46 хворих на СНІД.

Викликає занепокоєння також зниження інтересу юнаків і дівчат до літератури, мистецтва, духовної спадщини взагалі. Зростають споживацькі настрої молоді, зорієнтовані перш за все на сферу примітивних розваг.

Молоде покоління зростає космополітами, оскільки не розроблений державний механізм національно-патріотичного виховання молоді та пропаганди здорового способу життя.

Загрозливими темпами зростає відтік обдарованої молоді за кордон, так як молоді люди не відчувають зацікавленості держави в підтримці та розвитку власної інтелектуальної еліти.

Все це обумовлює необхідність переосмислення та переоцінки застарілих уявлень, зламу віджилих стереотипів в розробці механізмів реалізації державної молодіжної політики. Нові молодіжні програми та заходи мають бути спрямовані на:

- впровадження системи національно-патріотичного виховання дітей, підлітків та молоді;

- підтримку обдарованої, талановитої молоді, розвиток системи державного заохочення молоді на здобуття освіти та роботи в Україні;

- інформування молодих людей з питань працевлаштування, створення додаткових стимулів до трудової активності молодих киян, розвитку їх творчої діяльності в різних сферах суспільного життя;

- розвиток та удосконалення мережі спеціалізованих служб для молоді - системи надання соціальних послуг й допомоги тим, хто перебуває у скрутному матеріальному чи соціальному становищі, активізацію внутрішніх ресурсів молодих людей та самореалізацію і самоутвердження у житті;

- реформування та оновлення культурно-побутової інфраструктури, насамперед для молодих сімей міста;

- створення оптимальних умов для залучення молоді до процесів консолідації та розвитку української нації, її традицій і культури, а також розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності корінних національностей та етнічних груп України;

- активнішу участь самої молоді у протидії поширення в молодіжному середовищі різних форм девіантної (з відхиленням) поведінки, профілактиці та попередженні правопорушень, злочинності, захворювань на ВІЛ/СНІД та захворювань, що передаються статевим шляхом, проституції, наркоманії тощо;

- підтримку програм та проектів молодіжних громадських організацій; що сприяють вирішенню соціальних проблем молоді, молодіжного руху, інтеграції в міжнародні молодіжні структури.

2. Мета та очікувані результати програми

Комплексна програма "Молодь міста Києва на 2001 - 2005 роки" розроблена з метою проведення цілісної молодіжної політики, визначеної Декларацією "Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні" ( 2859-12 ), Законами України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" ( 2998-12 ), "Про молодіжні та дитячі громадські організації" ( 281-14 ), іншими законодавчими та нормативними актами в напрямку створення сприятливих передумов для життєвого визначення та самореалізації молодих громадян, підтримки їхньої інноваційної діяльності, вирішення нагальних проблем молоді столиці.

Програма окреслює пріоритетні напрямки діяльності державних структур на міському та районному рівнях, а також громадських організацій, що працюють над вирішенням проблем молоді, визначає орієнтири для всіх, хто займається забезпеченням духовного, культурного та фізичного розвитку молоді, формуванням морально-правової культури, допомогою у становленні молодої сім'ї, подоланням і профілактикою негативних явищ у молодіжному середовищі.

Досягнення означеної мети вбачається в комплексному та системному підході всіх суб'єктів молодіжної політики до її проведення шляхом координації зусиль та засобів; подолання дублювання, відомчої відокремленості у справі захисту конституційних прав молоді; поліпшення соціально-економічних, побутових умов життя молодих громадян і розвитку їх громадянської та трудової активності, формування духовної культури.

Очікуванні кінцеві результати виконання програми:

- створення сприятливих умов для соціального становлення та розвитку молоді міста;

- формування високого рівня позитивного світогляду столичної молоді на основі розвинутого почуття патріотизму, національної самосвідомості, духовно-моральних, культурних, загальнолюдських цінностей;

- забезпечення якісно нового рівня інформованості та обізнаності київської молоді з життєво-значущих питань;

- позитивні зрушення у вирішенні проблеми зайнятості міської молоді;

- поліпшення становища молодих сімей міста Києва та їх гармонійний розвиток;

- зниження рівня антигромадських, негативних проявів у молодіжному середовищі столиці.

3. Підходи до формування програми та її головні

принципи

Політико-правова сутність підходів щодо формування та реалізації Комплексної програми "Молодь міста Києва на 2001 - 2005 роки" випливає з базових нормативно-правових актів, що регламентують та визначають зміст молодіжної політики в Україні - Декларації "Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні" ( 2859-12 ), Законів України від 05.02.93 "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" ( 2998-12 ), від 01.12.98 "Про молодіжні та дитячі громадські організації" ( 281-14 ), Указу Президента України від 29.03.2001 N 221/2001 ( 221/2001 ) "Про додаткові заходи щодо реалізації державної молодіжної політики". Особливість нової Комплексної програми міста полягає в тому, що вона спрямована на активне включення молоді в соціально-економічний, політичний розвиток України та її столиці в умовах, коли країна все ще перебуває у складному становищі, але намітилися тенденції до перемін на краще. Зміни щодо підходів у реалізації державної молодіжної політики в нових реаліях обумовлені Посланням Президента України до Верховної Ради України "Україна: поступ у XXI століття ( 276а/2000 ) та Постановою Верховної Ради України від 06.07.99 "Про рекомендації парламентських слухань з питань практичної діяльності органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування щодо реалізації законодавства у сфері молодіжної політики" ( 822-14 ). Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000 - 2004 роки Програмою діяльності Кабінету Міністрів України "Реформи заради добробуту" ( 550-2000-п ).

У процесі розроблення Програми враховувалися вимоги Указів Президента України: від 06.10.99 N 1284/99 ( 1284/99 ) "Про першочергові заходи щодо реалізації державної молодіжної політики та підтримки молодіжних громадських організацій", від 27.04.99 N 456/99 ( 456/99 ) "Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян", від 06.10.99 N 1285/99 ( 1285/99 ) "Про заходи щодо забезпечення працевлаштування молоді", від 12.11.99 N 1460/99 ( 1460/99 ) "Про заходи щодо поліпшення становища багатодітних сімей", від 24.04.2000 N 612/2000 ( 612/2000 ) "Про додаткові заходи щодо державної підтримки обдарованої молоді", від 24.01.2001 N 42/2001 ( 42/2001 ) "Про додаткові заходи щодо забезпечення виконання Національної Програми "Діти України" на період до 2005 року"; Постанов Кабінету Міністрів України від 18.06.99 N 1059 ( 1059-99-п ) "Про стан реалізації державної молодіжної політики", від 04.12.98 N 1929 ( 1929-98-п ) "Про заходи щодо посилення охорони материнства і дитинства" та від 14.03.2001 N 243 ( 243-2001-п ) "Про Програму "Українська родина"; інших законодавчих та нормативних актів, які приймалися впродовж останнього часу, щодо створення сприятливих передумов для життєвого самовизначення та самореалізації молодих громадян, вирішення нагальних проблем молоді (додаток 2).

Комплексна програма "Молодь міста Києва на 2001-2005 роки" створена з урахуванням специфічних особливостей міста Києва, діючих міських комплексних та цільових програм "Столична освіта", "Здоров'я киян" ( ra2548017-98 ), "Фізичне виховання - здоров'я киян", "Турбота" ( ra0161023-01 ), "Молодь за майбутнє Києва". Вона також передбачає подальше конкретне наповнення змісту та логіки реалізації молодіжної політики Київської міської державної адміністрації в нових цільових програмах, які стосуються, перш за все, проблем, зайнятості, здоров'я, соціальної політики, соціального захисту, соціально-культурної сфери та інші. У Комплексну програму ввійшли лише основні заходи, що відносяться до сфери молодіжної політики, і не включені більш детальні заходи, якщо вони внесені в програми відповідного профілю (освіти, зайнятості, охорони здоров'я, тощо).

При розробленні Комплексної програми застосований підхід, згідно з яким соціальна підтримка молоді розглядається як суспільний кредит, а не як дотація. Вона має сприяти тому, що сама молодь братиме участь у підготовці та прийнятті рішень щодо вирішення її життєвих проблем. Свобода вибору молодою людиною соціально-культурних, політичних та інших переконань є непорушною основою молодіжної політики в Україні.

Все, що в сфері молодіжної політики може бути реалізовано силами молоді, її громадськими організаціями, має передаватися в їхнє впорядкування і підтримуватися відповідними державними організаціями та установами. Все, що може бути вирішено силами органів місцевого самоврядування - передається їм, при підтримці структур міської та районних держадміністрацій. Основна частина завдань молодіжної політики здійснюється шляхом проведення заходів у рамках міських, районних комплексних та цільових програм, але у відповідності до базових принципів та підходів.

Комплексна програма "Молодь міста Києва на 2001 - 2005 роки" базується на визнанні таких принципів:

- всебічного забезпечення інтересів і потреб молодих громадян столиці з урахуванням особливостей та специфіки різних соціальних категорій та груп (інвалідів, дітей-сиріт, студентської молоді, молодої сім'ї та ін.);

- забезпечення захисту прав і основних свобод молоді;

- органічного поєднання громадських, державних інтересів та прав і свобод молодої людини;

- наукового обгрунтування та комплексності запропонованих заходів.

4. Система управління, фінансування та контролю за

здійсненням програми

Головним відповідальним за реалізацію Комплексної програми "Молодь м. Києва на 2001 - 2005 роки" є Управління у справах сім'ї та молоді Київської міської державної адміністрації.

Виконання завдань, передбачених Комплексною програмою покладено також на структурні підрозділи Київської міської державної адміністрації: Головне управління освіти і науки, Головне управління культури і мистецтв, Головне управління праці та соціального захисту населення, Управління по фізичній культурі і спорту, Головне управління з питань внутрішньої політики, Соціальну службу для молоді, Службу у справах неповнолітніх. Київський молодіжний центр праці, а також міський центр зайнятості.

Механізм реалізації Програми передбачає діяльність інших відомств і служб, районних у м. Києві державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, залучення до вирішення молодіжних проблем громадських організацій, підприємців, учених, засобів масової інформації й інших зацікавлених осіб (додаток 3).

Головним координатором у реалізації Комплексної програми "Молодь міста Києва на 2001 - 2005 роки" є Управління у справах сім'ї та молоді Київської міської державної адміністрації, а також відповідні структурні підрозділи районних у м. Києві держадміністраціях.

Загальний контроль за ходом реалізації Програми здійснює Київський міський голова та Київрада. Управління у справах сім'ї та молоді щорічно виносить на розгляд Київського міського голови інформаційно-аналітичну записку про хід виконання Комплексної програми "Молодь міста Києва на 2001 - 2005 роки" в поточному році, пропозиції та заходи щодо її організаційного та фінансового забезпечення в наступному році.

Фінансування Комплексної програми здійснюється за багатоканальним принципом, що передбачає отримання коштів з міського та районних бюджетів, залучення коштів позабюджетних джерел, спонсорських, благодійних та інших внесків юридичних і фізичних осіб та з Державного бюджету на проведення окремих заходів. Заходи Комплексної програми 2001 року фінансуються в межах уже прийнятих бюджетів, а фінансування заходів 2002 - 2005 років може корегуватися відповідно до пропозицій, представлених Управлінням у справах сім'ї та молоді міськдержадміністрації та іншими виконавцями згідно із затвердженою Комплексною програмою.

5. Структура програми

Комплексна програма "Молодь міста Києва на 2001 - 2005 роки" складається з двох розділів. У першому - "Концептуальні засади програми" - визначена мета, основні завдання, підходи та головні принципи формування, очікувані кінцеві результати виконання, система управління і контролю за здійсненням програми.

Другий розділ - "Основні напрями та заходи реалізації молодіжної політики міста Києва" - складається з підпрограм, що визначають основні напрями проведення державної молодіжної політики в місті, і які представляють собою систему комплексних заходів щодо вирішення нагальних проблем молоді столиці в певній сфері її життєдіяльності:

1. Організаційно-правове забезпечення реалізації молодіжної політики в місті Києві.

2. Молодь і освіта, забезпечення інтелектуального розвитку.

3. Розвиток трудової та соціальної активності молоді та забезпечення її зайнятості.

4. Захист молоді соціальне вразливих верств.

5. Поліпшення становища молодої сім'ї.

6. Формування національної самосвідомості молоді.

7. Формування правової культури, профілактика правопорушень серед молоді та пропаганда здорового способу життя.

8. Сприяння розвитку змістовного дозвілля молоді. Підтримка творчої та обдарованої молоді.

9. Підтримка діяльності молодіжних громадських організацій, міжнародні молодіжні контакти.

10. Науково-методичне та інформаційне сприяння здійсненню державної молодіжної політики.

II. Основні напрями та заходи щодо реалізації державної

молодіжної політики в місті Києві (підпрограми)

1. Організаційно-правове забезпечення реалізації молодіжної

політики.

Розробка і впровадження довготривалих цілей у галузі молодіжної політики можливе через систему конкретних заходів, націлених на поліпшення умов та гарантій для самореалізації особистості молодої людини. Важливим напрямом у формуванні системи законодавства з питань молоді має бути розробка саме такого набору законів та інших нормативних актів, які можуть забезпечувати перспективу і послідовність процесу удосконалення законодавства з питань молоді в двох напрямах:

1) допомога тим, хто здатний до самореалізації;

2) захист тих, хто до цього не здатний.

Правильність такого підходу підтверджується результатами соціологічних опитувань молоді столиці. Так, в лютому 1999 року була проведена спеціальна акція "Поштова скринька мера". За результатами обробки близько 4 тис. анкет молодих людей віком від 12 до 32 років були отримані наступні дані:

- позитивно оцінили роботу Київської міської державної адміністрації у сфері молодіжної політики 56,2 % опитаних;

- найголовнішими проблемами для себе молодь вважає працевлаштування (86 %), житлове питання (48 %), здобуття освіти (47 %) та зростання злочинності (29 %);

- серед конкретних заходів міської влади щодо поліпшення ситуації пріоритетними молодь на сьогоднішній день визначила: працевлаштування після закінчення навчання (42,5 %), підвищення та своєчасну виплату стипендій (34 %), організацію змістовного дозвілля молоді (29 %).

Визначені, таким чином, головні напрямки мають знайти своє практичне втілення у реалізації комплексних заходів, кінцева мета яких полягає в створенні системи нормативно-правових актів яка забезпечувала б зв'язок caix ланок "правового ланцюжка" зазначеної сфери.

Для досягнення цього передбачається:

------------------------------------------------------------------------------------------

| п/п| | |реалізації |

|----+----------------------------------------+------------------------------+-----------|

| | | | |

|1.2.|Підготувати та подати пропозиції |Управління у справах сім'ї та |2002 |

| | | | |

|1.3.|Розробити та реалізувати заходи щодо |Управління у справах сім'ї та |2001-2004 |

| | | | |

| | | | |

|1.5.|Розробити районні у м. Києві молодіжні |Райдержадміністрації |2001-2005 |

| | | | |

|1.6.|Внести пропозиції щодо вдосконалення |Управління у справах сім'ї та |2003 |

------------------------------------------------------------------------------------------

2. Молодь і освіта, забезпечення інтелектуального розвитку.

Поліпшення умов інтелектуального розвитку молоді сьогодні розглядається як передумова сприятливого соціально-економічного майбутнього, як проблема національного значення, що потребує першочергового вирішення. Станом на 1 вересня 2000 року в місті Києві в системі 491 загальноосвітнього навчального закладу функціонує: 392 - денних навчальних закладів, 29 гімназій, 36 ліцеїв, 19 шкіл для дітей з вадами розумового і фізичного розвитку, 12 вечірніх шкіл. В столиці також сконцентрована значна частина вищих закладів освіти, що вимагає особливої співпраці в реалізації програм із студентами. За даними міського управління статистики в 2001 році в місті функціонує 66 вищих закладів освіти III-IV (університетів, інститутів) та 46 I-II (технікумів, коледжів, училищ) рівнів акредитації. В них навчаються 304 тисячі молодих громадян. Половина студентів київських вузів навчається за власні кошти. За попередніми прогнозами, у 2001-2002 навчальному році кількість студентів збільшиться на 24,4 тисячі, або на 8,7 %.

Проводиться робота щодо кардинальної зміни змісту освіти. У закладах освіти впроваджуються чимало вітчизняних та зарубіжних технологій. Проте питання поліпшення матеріального становища учнів та студентів, оптимізації фахової структури підготовки кадрів для ринкової економіки, підтримки обдарованої молоді все ще викликають значне занепокоєння.

Тому одним із основних завдань програми є подальше удосконалення відповідних умов для формування гармонійно розвинутої особистості, громадянина, здатного до повноцінної життєдіяльності в усіх сферах виробництва, науки, освіти і культури.

Для зміцнення матеріально-технічної бази освітянської сфери, удосконалення мережі загальноосвітніх навчальних закладів з урахуванням особливостей м. Києва як столиці держави та створення передумов для всебічного розвитку і самореалізації молодих громадян програма передбачає:

------------------------------------------------------------------------------------------

| п/п | | |реалізації |

|-----+---------------------------------------+------------------------------+-----------|

|2.1. |Розвивати мережу навчальних закладів |Головне управління освіти і | 2001-2005 |

| | | | |

|2.2. |Продовжити надання кращим студентам |Управління у справах сім'ї | 2001-2005 |

| | | | |

|2.3. |Забезпечувати проведення комплексу |Головне управління освіти і | 2001-2005 |

| | | | |

|2.4. |Надавати фінансову підтримку та сприяти|Управління у справах сім'ї | 2001-2005 |

| | | | |

| | | | |

|2.6. |Щорічно розробляти та реалізовувати |Управління у справах сім'ї | 2001-2005 |

| | | | |

|2.7. |Всебічно сприяти вдосконаленню й |Управління у справах сім'ї | 2001-2005 |

| | | | |

|2.8. |У рамках програми "Столичні вузи" |Управління у справах сім'ї | 2001-2005 |

| | | | |

|2.9. |Організувати випуск загальноміської |Головне управління освіти і | 2001 |

| | | | |

|2.10.|Здійснити заходи щодо повної |Головне управління культури | 2002 |

------------------------------------------------------------------------------------------

3. Розвиток трудової і соціальної активності молоді, забезпечення

зайнятості молодих людей.

Вирішення проблеми зайнятості молоді можливе через систему конкретних заходів, спрямованих на поліпшення працевлаштування молодих людей і захист їх від безробіття. Ця система орієнтована на збереження існуючих та створення нових робочих місць, організацію цілеспрямованої професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації молоді відповідно до кон'юнктури ринку праці, створення умов для надання соціальної та психологічної допомоги непрацюючій частині молоді.

Як свідчать дані статистики, серед загального числа безробітних питома вага молодих людей сягає 40 відсотків. Найбільша частка у цій категорії - молодь віком від 21 до 28 років:

- кожний третій безробітний віком до 21 року - випускник ПТУ; - кожний п'ятий віком від 21 до 28 років - випускник вищого закладу освіти.

Загалом, по місту Києву за минулий рік до міського центру зайнятості звернулося 668 випускників ВЗО I-II рівнів акредитації та 346 випускників ВЗО III-IV рівнів акредитації. Рівень працевлаштування молоді за цей же період становив 29,3 %, в т. ч. випускників ПТУ - 31,2 %, випускників ВЗО - 29,7 %.

Систематичний аналіз процесів, які відбуваються в економіці міста і впливають на формування ринку праці, дозволяє виділити основні:

- вивільнення працівників з підприємств, установ та організацій,

- наявність прихованого безробіття, жорстка конкуренція на ринку праці в умовах обмеженої кількості вакансій,

- дисбаланс між попитом та пропозицією робочої сили.

Відсутність дієвого механізму державного замовлення спеціалістів та регулювання набору учнів в професійно-технічні заклади, продовження випуску навчальними закладами спеціалістів, на яких відсутній або недостатній попит на ринку праці, ускладнюють ситуацію з молодіжною зайнятістю.

Для вирішення проблеми зайнятості молоді, захисту її від безробіття та розвитку трудової активності програмою передбачається:

------------------------------------------------------------------------------------------

| п/п | | |реалізації |

|-----+---------------------------------------+------------------------------+-----------|

| 3.1.|Систематично аналізувати становище |Управління у справах сім'ї та | 2001-2005 |

| | | | |

| 3.2.|Забезпечувати бронювання робочих місць | Райдержадміністрації | 2001-2005 |

| | | | |

| 3.3.|Передбачати 5% квоту робочих місць на |Київський міський центр | 2001-2005 |

| | | | |

| 3.4.|Здійснювати організацію навчання |Київський міський центр | 2001-2005 |

| | | | |

| 3.5.|Розширити практику організації |Головне управління освіти і | 2001-2005 |

| | | | |

| 3.6.|Залучати студентську та учнівську |Управління у справах сім'ї та | 2001-2005 |

| | | | |

| 3.7.|Розширити мережу таборів праці та |Управління у справах сім'ї та | 2001-2005 |

| | | | |

| 3.8.|Організувати у міжшкільних навчально- |Головне управління освіти і | 2001-2005 |

| | | | |

| 3.9.|Вживати заходів щодо вдосконалення |Головне управління освіти і | 2001-2005 |

| | | | |

|3.10.|Щорічно проводити міський конкурс |Управління з питань | 2001-2005 |

| | | | |

|3.11.|Забезпечити організацію |Міський центр зайнятості, | 2001-2005 |

| | | | |

|3.12.|Проводити молодіжні ярмарки вакансій |Київський молодіжний центр | 2001-2005 |

| | | | |

|3.13.|Забезпечити надання послуг щодо |Управління у справах сім'ї та | 2001-2005 |

| | | | |

|3.14.|Сприяти створенню для молоді у м. Києві|Управління у справах сім'ї та | 2001 |

| | | | |

|3.15.|Розширити надання послуг Київською |Київський молодіжний центр | 2001-2005 |

| | | | |

|3.16.|Використовувати громадян призовного |Районні управління праці та | 2001-2005 |

| | | | |

|3.17.|Залучати активістів волонтерського руху|Соціальна служба для молоді, | 2001-2005 |

------------------------------------------------------------------------------------------

4. Захист молоді соціально вразливих верств.

Зниження життєвого рівня населення, викликане

соціально-економічною кризою, невирішеністю екологічних проблем,

загострених Чорнобильською катастрофою, соціально-психологічний

дискомфорт, породжений відсутністю віри у швидкі зміни на краще -

все це призвело до збільшення частки соціально-неспроможних верств

населення, погіршення здоров'я, в тому числі підлітків, дітей та

молоді. Спостерігається негативна тенденція - при загальному

поступовому зменшенні кількості дитячого населення значно зростає

кількість дітей-інвалідів, що приводить до накопичення важких

хронічних захворювань в популяції населення, яке вступає у

репродуктивний період. Як наслідок, поглиблюється проблема

зниження народжуваності та збільшення захворюваності серед дітей,

а в кінцевому результаті погіршується якість майбутніх поколінь.

Незважаючи на деякі позитивні зрушення у глобальному процесі виховання підростаючого покоління в Україні, концепція суспільного виховання дітей, позбавлених батьківського піклування, практично не зазнає змін. Так, до цього часу не розроблений державний механізм функціонування і фінансового забезпечення будинків сімейного типу та інституту прийомних сімей, які найбільше відповідає сучасним вимогам соціальної підтримки та соціальної роботи з даними категоріями дітей.

Протягом останніх років значно збільшилася кількість дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування. Наприклад, порівняно з 1994 роком чисельність вихованців шкіл-інтернатів для дітей-сиріт збільшилася на 39 %. На сьогоднішній день в м. Києві мешкають близько 2300 дітей-сиріт, понад 9 тис. дітей-інвалідів.

Водночас, Київ є майже єдиним містом в Україні, де забезпечуються передбачені законодавством соціальні гарантії для найбільш незахищених верств населення, до яких відноситься і молодь. У місті практично немає заборгованості по виплаті пенсій, заробітної плати працівникам бюджетної сфери, стипендій учням та студентам, найнижчими по Україні залишаються ціни на проїзд у комунальному транспорті, харчові продукти.

Відповідними службами Київської міської державної адміністрації вже реалізується комплекс програм соціальної адаптації та інтеграції в суспільство молоді з особливими потребами, з функціональними обмеженнями, сиріт, дітей з проблемних сімей. Загальною їх метою є залучення молоді до створення умов для повноцінного розвитку та входження в суспільство дітей та молоді, що мають фізичні та психічні вади, сиріт, дітей з проблемних сімей.

З метою захисту молоді соціально вразливих верств Комплексна програма передбачає:

------------------------------------------------------------------------------------------

| п/п | | |реалізації |

|-----+---------------------------------------+------------------------------+-----------|

| 4.1.|Забезпечити режим найбільшого сприяння |Головне управління освіти та |2001 - 2005|

| | | | |

| 4.2.|Створити у м. Києві будинки сімейного |Управління у справах сім'ї та |2001 - 2005|

| | | | |

| 4.3.|Створити міський центр ресоціалізації |Управління у справах сім'ї та |2001 - 2003|

| | | | |

| 4.4.|Продовжувати діяльність спеціалізованих|Управління у справах сім'ї та |2001 - 2005|

| | | | |

| 4.5.|Організувати соціально-профілактичну |Управління у справах сім'ї та |2001 - 2005|

| | | | |

| 4.6.|Організувати соціальну-педагогічну, |Управління у справах сім'ї та |2002 - 2005|

| | | | |

| 4.7.|Організувати постійно діючі благодійні |Соціальна служба для молоді, |2001 - 2005|

| | | | |

| 4.8.|Продовжити роботу спеціалізованих |Соціальна служба для молоді |2001 - 2005|

| | | | |

| 4.9.|Створити міський центр соціально- |Соціальна служба для молоді | 2002 |

| | | | |

|4.10.|Створити та забезпечити діяльність у м.|Головне управління охорони |2001 - 2005|

| | | | |

|4.11.|Забезпечити пріоритети надання |Головне управління соціального|2001 - 2005|

| | | | |

|4.12.|Продовжувати практику надання |Райдержадміністрації, Головне |2001 - 2005|

| | | | |

|4.13.|Розглянути можливість та розробити |Управління у справах сім'ї та |2001 - 2005|

| | | | |

|4.14.|Розглянути можливість надання підтримки|Управління у справах сім'ї та |2002 - 2005|

| | | | |

|4.15.|Сприяти наданню пільг дітям-сиротам, |Управління по фізичній |2001 - 2005|

| | | | |

|4.16.|Проводити благодійні концертно-циркові |Управління у справах сім'ї та |2001 - 2005|

| | | | |

|4.17.|Розробити програму соціальної адаптації|Служба у справах |2001 - 2002|

------------------------------------------------------------------------------------------

5. Поліпшення становища молодої сім'ї та підготовка молоді до

подружнього життя.

Ставлення молоді до шлюбу і майбутньої сім'ї, становище і розвиток молодих сімей значною мірою залежать від змін, які відбуваються у суспільстві.

Сучасна молодь зорієнтована на порівняно ранній вступ до шлюбу та народження дітей. У рейтингу цінностей молодих людей наявність хорошої сім'ї стоїть на другому місці після бажання мати добре здоров'я. Понад 80 % новонароджених - діти, народжені у молодих сім'ях. Певну роль тут відіграє прагнення у ранньому віці народити дітей, щоб потім сконцентрувати зусилля на підвищенні освітнього і професійного рівня. Разом з тим, катастрофічне погіршується демографічна ситуація, у першу чергу через значне зменшення дітонароджуваності. У 2001 році в Києві очікується народження всього близько 20 тис. дітей. Великою мірою це пов'язано зі значним погіршенням матеріального стану молодих сімей. Задоволення потреби в дітях, в материнстві та батьківстві конкурує з низкою інших потреб, тим елементарніших, чим нижчий рівень життя. Важке матеріальне становище дуже часто стає також підгрунтям чисельних конфліктів серед молодих подружніх пар.

В місті, як і по країні в цілому, зберігається тенденції до зниження кількості шлюбних пар серед молодих людей, а також збільшення кількості розлучень. Серед молоді також поширюється тип сімей з офіційно неоформленими шлюбно-сімейними стосунками. Частка незареєстрованих серед молодих сімей становить приблизно 11 %. Це безперечно сприяє зростанню позашлюбних народжень.

Найболючішими проблемами молодої сім'ї є житлово-побутова невлаштованість та низький середньомісячний прибуток.

Київською міською державною адміністрацією регулюється питання надання пільгових довгострокових кредитів для молодих сімей та одиноких молодих громадян віком до 30 років на будівництво. Впродовж 1998-2000 років довготерміновий кредит отримали 322 сім'ї на загальну суму 19967,4 тисяч гривень. Однак, реально квартиру отримує тільки кожна десята сім'я з числа бажаючих (додаток 4).

Крім того, важливого значення набувають питання надання різних видів соціальної допомоги молодій сім'ї (соціально-психологічної, психолого-педагогічної, соціально-медичної, юридичної та ін.), здійснення соціальної профілактики, соціальної реабілітації, охорони шлюбу, материнства, батьківства, дитинства тощо.

Виходячи з цього, пропонується:

------------------------------------------------------------------------------------------

| п/п | | |реалізації |

|-----+---------------------------------------+------------------------------+-----------|

|5.1. |Розширити практику надання |Управління у справах сім'ї та |2001 - 2005|

| | | | |

|5.2. |Створити та забезпечити діяльність |Управління у справах сім'ї та |2001 - 2005|

| | | | |

|5.3. |Розробити Положення про порядок надання|Управління у справах сім'ї та | 2001 |

| | | | |

|5.4. |Здійснювати під час шкільних канікул |Управління у справах сім'ї та |2001 - 2005|

| | | | |

|5.5. |Здійснювати літнє оздоровлення |Управління у справах сім'ї та |2001 - 2005|

------------------------------------------------------------------------------------------

6. Формування національної свідомості молоді.

У сукупності духовних цінностей та загальнолюдських моральних якостей особистості особливе місце займають духовність, національна свідомість та патріотизм. Як засвідчують соціологічні опитування населення, молоді люди є найбільш послідовними прихильниками національно-демократичного розвитку України. Так, в місті Києві прихильниками національно-демократичної ідеології вважають себе 19 % молодих людей.

Характерною особливістю для молодих киян є те, що вони в школах і ВЗО, відповідно 96,7 % та 92,2 %, навчаються українською мовою, однак, лише їх вкрай незначна питома частка користується українською мовою в побуті. Безперечно відродження рідної мови в повному обсязі вимагає побудови нової системи виховання молоді України, що передбачає вирішення таких завдань:

- виховання у юнаків та дівчат моральних та культурних якостей, заснованих на традиціях і сучасних цінностях українського народу;

- виховання особистісних рис громадянина України та національної свідомості;

- виховання любові до Батьківщини та готовності до її захисту, поваги до державних символів України - Державного Прапору України, Державного Герба України і Державного Гімну України.

Для формування духовності, національної свідомості та патріотизму молоді необхідна активізація діяльності та взаємодії у роботі органів виконавчої влади, установ культурно-освітньої, військово-патріотичної спрямованості та молодіжних громадських організацій. Участь у патріотичному вихованні молоді повинні брати також засоби масової інформації, творчі спілки та об'єднання. Виховання громадянськості та патріотизму - проблема державної ваги, і заходи щодо її реалізації мають фінансуватися державою та підтримуватися молодіжними громадськими організаціями.

Для цього:

------------------------------------------------------------------------------------------

| п/п | | |реалізації |

|-----+---------------------------------------+------------------------------+-----------|

|6.1. |Здійснювати комплекс заходів щодо |Управління у справах сім'ї та |2001 - 2005|

| | | | |

|6.2. |Забезпечити функціонування української |Управління у справах сім'ї та |2001 - 2002|

| | | | |

|6.3. |Розробити та провести в закладах |Управління у справах сім'ї та |2001 - 2002|