Верховна Рада України

1. Погодитися з рекомендаціями парламентських слухань з питань практичної діяльності органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування щодо реалізації законодавства у сфері молодіжної політики (додаються).

2. Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної політики, фізичної культури і спорту в 2000 році проінформувати Верховну Раду України про становище молоді в Україні, стан реалізації державної молодіжної політики.

Учасники парламентських слухань, які відбулися 21 червня 1999 року, обговоривши питання практичної діяльності органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування щодо виконання Закону України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні", відзначають, що останнім часом у країні все відчутнішою стає потреба реалізації державної молодіжної політики, яка повинна реально стати дійсно одним з найважливіших і специфічних напрямів діяльності держави і здійснюватися в інтересах молодої людини, суспільства, держави з урахуванням можливостей країни, її економічного, соціального, історичного, культурного розвитку і світового досвіду державної підтримки молоді.

Враховуючи, що останнім часом продовжує поглиблюватися ряд негативних тенденцій у сфері освіти, охорони здоров'я, професійної підготовки, працевлаштування та соціального захисту молоді та з метою подальшого розвитку й удосконалення державної молодіжної політики, її правової бази, практичної діяльності органів державної влади і управління, органів місцевого самоврядування стосовно забезпечення прав молодих громадян України звертаємося з пропозиціями:

1. До Президента України:

1.1. Дати відповідні доручення Кабінету Міністрів України щодо:

реалізації в повному обсязі вимог Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні", зокрема щодо гарантованих пільг на проїзд у транспорті для учнів та студентів очної форми навчання; щодо одержання молодими громадянами пільгових довгострокових кредитів на здобуття освіти у вищих закладах освіти;

реалізації вимог Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу", зокрема статті 5 щодо проходження громадянами альтернативної служби на підприємствах, в установах, організаціях, діяльність яких пов'язана із соціальним захистом населення;

розробки проекту Закону України про соціальну роботу з дітьми, молоддю;

розробки проекту Закону України про державну підтримку забезпечення молоді житлом.

1.2. Забезпечити виділення коштів на фінансування молодіжних соціальних програм та заходів стосовно молоді, дітей, сім'ї та жінок та належний контроль за їх використанням органами центральної та місцевої виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, державними та громадськими організаціями.

1.3. Забезпечити збереження та розвиток мережі самостійних структурних підрозділів в органах виконавчої влади в областях, районах та містах: управлінь та відділів у справах сім'ї та молоді, центрів соціальних служб для молоді, закладів соціального спрямування, служб у справах неповнолітніх.

2. До Верховної Ради України:

2.1. У законодавчій діяльності стосовно проблем молоді враховувати міжнародні норми і правила, конвенції та угоди, ратифіковані Україною, Декларацію "Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні".

2.2. Розглянути та затвердити проекти законів України про соціальну роботу з дітьми, молоддю, про державну підтримку забезпечення молоді житлом.

2.3. При затвердженні Державного бюджету України враховувати необхідність виділення коштів на здійснення програм та заходів стосовно молоді, дітей, сім'ї та жінок, що реалізуються Державним комітетом України у справах сім'ї та молоді, та коштів на фінансування програм та проектів молодіжних громадських організацій, що здійснюються Українським національним комітетом молодіжних організацій.

2.4. З метою забезпечення зайнятості молоді, організації проведення оплачуваних громадських робіт законодавчо забезпечити систему пільгового оподаткування підприємств і організацій, які створюють та бронюють робочі місця для молоді, сприяють її працевлаштуванню, забезпеченню діяльності студентських та учнівських трудових загонів, таборів праці та відпочинку.

2.5. Законодавчо забезпечити систему пільгового оподаткування підприємств і організацій, які виділяють кошти на підтримку творчих та обдарованих молодих людей, сприяють відродженню та розвитку національної культури, створенню і забезпеченню повноцінного функціонування закладів культури та відпочинку молоді.

3. До Кабінету Міністрів України:

3.1. Привести у відповідність з чинним законодавством нормативну базу, що має забезпечити чітку дію механізмів державної підтримки молоді, її соціальної адаптації, становлення в умовах економічних реформ.

3.2. Переглянути пріоритетність фінансування молодіжних програм з урахуванням їх ефективності. Передбачати щорічно в Державному бюджеті України кошти на фінансування програм та заходів, спрямованих на соціальну підтримку молоді, дітей, сім'ї та жінок, що реалізуються Державним комітетом України у справах сім'ї та молоді, і кошти на фінансування молодіжних програм та проектів молодіжних громадських організацій, що реалізуються Українським національним комітетом молодіжних організацій. Запровадити дійові механізми сприяння соціальному становленню та розвитку молоді, здійснення соціальної роботи.

3.3. Здійснити заходи щодо поліпшення матеріального становища студентства:

забезпечити надання протягом року пільг на проїзд у транспорті для студентів та учнів очної форми навчання згідно з законодавством;

забезпечити першочергове працевлаштування та забезпечення житлом випускників з числа студентів-сиріт, студентів, які залишились без піклування батьків, та студентів-інвалідів;

забезпечувати виконання міжгалузевої програми оздоровлення студентів-сиріт, студентів-інвалідів, студентів з малозабезпечених сімей і обдарованих студентів та щорічно передбачати в Державному бюджеті України кошти на оздоровлення студентської молоді в наступні роки;

забезпечити розробку нормативної бази щодо діяльності студентських трудових загонів та залучення студентської молоді до роботи у вільний від навчання час;