Про затвердження Програми захисту прав споживачів у м. Києві на 2007-2010 роки

КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА

IV сесія V скликання

Р І Ш Е Н Н Я

N 251/912 від 15.03.2007

Про затвердження Програми захисту прав

споживачів у м. Києві на 2007-2010 роки

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 26 та підпункту 3 пункту "б" частини першої статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ), статті 5 Закону України "Про захист прав споживачів" ( 1023-12 ), Указу Президента України від 13 липня 2005 року N 1105/2005 ( 1105/2005 ) "Про заходи щодо вдосконалення діяльності у сфері технічного регулювання та споживчої політики" та з метою забезпечення захисту прав споживачів в м. Києві Київська міська рада В И Р І Ш И Л А:

1. Затвердити Програму захисту прав споживачів у м. Києві на 2007-2010 роки згідно з додатком.

2. Виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації) забезпечити реалізацію заходів, передбачених Програмою захисту прав споживачів у м. Києві на 2007-2010 роки.

3. Визначити Головне управління з питань захисту прав споживачів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) відповідальним за реалізацію Програми захисту прав споживачів у м. Києві на 2007-2010 роки.

4. Виконання Програми захисту прав споживачів у м. Києві на 2007-2010 роки здійснювати за рахунок видатків, які затверджені у міському бюджеті на відповідний рік на утримання Головного управління з питань захисту прав споживачів.

5. Виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації) щорічно подавати Київраді звіт по хід виконання Програми захисту прав споживачів у м. Києві на 2007-2010 роки.

6. Визнати таким, що втратило чинність, рішення Київради від 15.01.2002 N 228/1662 ( ra0228023-02 ) "Про затвердження міської Програми заходів щодо захисту прав споживачів м. Києва на 2002-2005 роки".

7. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань торгівлі, громадського харчування та послуг.

Київський міський голова Л.Черновецький

Додаток

до рішення Київради

від 15.03.2007 N 251/912

ПРОГРАМА

захисту прав споживачів у м. Києві на 2007-2010 роки

Паспорт Програми

1. Програми захисту прав споживачів у м. Києві на 2007-2010 роки.

2. Термін реалізації програми:

- початок 2007 рік,

- закінчення 2010 рік.

3. Спрямованість програми:

- соціально-економічна,

- правозахисна.

4. Замовник (розробник) програми:

Головне управління з питань захисту прав споживачів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

5. Підстава для розробки програми:

Указ Президента України від 13 липня 2005 року N 1105/2005 ( 1105/2005 ) "Про заходи щодо вдосконалення діяльності у сфері технічного регулювання таспоживчої політики".

6. Мета програми:

Створення ефективної системи безпеки і захисту передбачених законодавством прав споживачів шляхом застосування комплексних важелів механізму правового та організаційно-технічного регулювання взаємовідносин між споживачами та суб'єктами господарювання на споживчому ринку м. Києва щодо додержання вимог законодавства про захист прав споживачів та попередження правопорушень у цій сфері.

7. Очікувані результати реалізації програми:

- забезпечення функціонування системи виявлення, попередження і припинення порушень законодавства про захист прав споживачів;

- підвищення рівня безпеки життя, здоров'я, майна споживачів та навколишнього природного середовища;

- попередження правопорушень у сфері захисту прав споживачів, створення умов для розвитку цивілізованих правовідносин між продавцями (надавачами послуг, виконавцями робіт) та споживачами;

- забезпечення дієвого захисту громадян щодо захисту їх прав як споживачів.

8. Джерела фінансування:

кошти міського (місцевого) бюджету.

9.Вартість програми:

Програма не передбачає окремого фінансування, в той же час фінансування виконання передбачених заходів буде включатись до бюджетів на відповідні роки.

10. Контроль та координація:

Головне управління з питань захисту прав споживачів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

1. Загальні положення

Програма захисту прав споживачів у м. Києві є складовою частиною системи нормативно-правового регулювання на місцевому рівні, яка спрямована на забезпечення додержання суб'єктами господарювання законодавства про захист прав споживачів та скоординованих дій між органами виконавчої влади з питань щодо захисту прав споживачів, віднесених законодавством до їх компетенції, громадськими об'єднаннями споживачів, вітчизняними виробниками та об'єднаннями підприємств, що здійснюють діяльність у сфері торгівлі, побуту, сервісу тощо.

Програма розроблена на виконання Указу Президента України від 13 липня 2005 року N 1105/2005 ( 1105/2005 ) "Про заходи щодо вдосконалення діяльності у сфері технічного регулювання та споживчої політики", а також з урахуванням вимог:

- Закону України "Про захист прав споживачів" ( 1023-12 ) в редакції Закону від 01.12.2005 N 3161-IV ( 3161-15 ),

- Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ),

- Закону України "Про якість і безпеку харчових продуктів, продовольчої сировини" ( 771/97-ВР ),

- Положення про Головне управління з питань захисту прав споживачів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київради від 30.09.2004 N 478/1878 ( ra0478023-04 ), зі змінами, затвердженими рішенням Київради від 08.12.2005 N 563/3024 ( ra_563023-05 ).

Ця Програма передбачає реалізацію комплексу заходів щодо недопущення на споживчий ринок міста неякісної, фальсифікованої, небезпечної для життя, здоров'я, майна споживачів та навколишнього природного середовища продукції, а також забезпечення державного захисту передбачених законодавством прав споживачів.

Основними цілями Програми є:

- забезпечення виконання суб'єктами господарювання в сфері торгівлі, ресторанного господарства, побуту та послуг вимог чинного законодавства щодо захисту прав споживачів;

- недопущення на споживчий ринок міста неякісної, фальсифікованої, небезпечної для життя, здоров'я, майна споживачів та навколишнього природного середовища продукції (*), у тому числі, яка не супроводжується необхідною, достовірною, доступною, своєчасною інформацією та відповідними документами; _______________

(*) Продукція - будь-який виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для суспільних потреб (Закон України "Про захист прав споживачів" ( 1023-12 ) в редакції від 01.12.2005 N 3161-IV ( 3161-15 ).

- недопущення здійснення суб'єктами господарювання забороненої законом нечесної підприємницької практики та практики, яка порушує права споживачів;

- підвищення рівня інформованості та правової обізнаності споживачів стосовно реалізації та захисту їх прав;

- забезпечення дієвого передбаченого законодавством захисту прав споживачів, у тому числі в судовому порядку.

Враховуючи узагальнені проблемні питання, що склалися на споживчому ринку міста, розширення сфери правового регулювання відносин між споживачами та суб'єктами господарювання у зв'язку з внесенням змін до Закону України "Про захист прав споживачів" ( 1023-12 ) в новій редакції від 01.12.2005 N 3161-IV ( 3161-15 ), а також тенденції щодо можливого подальшого розвитку негативних явищ у цій сфері, у Програмі визначені основні напрямки забезпечення захисту прав споживачів, а саме:

- забезпечення належної якості та безпеки продукції;

- здійснення широкомасштабних заходів щодо правової освіти та інформування населення з питань захисту прав споживачів;

- захист прав споживачів на ринках та в дрібно-роздрібній торговельній мережі;

- захист прав споживачів у сфері побуту та послуг.

Програма передбачає комплексний підхід до вирішення найбільш важливих питань, а також створення механізму подолання негативних явищ на споживчому ринку щодо прав споживачів, попереджень правопорушень у цій сфері, а також підвищення рівня правової культури та обізнаності у відносинах між підприємцями та споживачами.

Критерії ефективності Програми мають визначати:

- забезпечення дієвого контролю щодо якості та безпеки продукції, що знаходиться у роздрібному обігу на споживчому ринку міста;

- підвищення рівня надання побутових, комунальних, транспортних, ритуальних, будівельних, готельних, косметичних, оплатних лікувальних, освітніх та інших послуг;

- зниження відносних якісних та кількісних показників рівня правопорушень та покращення ситуації на споживчому ринку міста в цілому;

- забезпечення дієвого державного, у тому числі судового захисту прав споживачів у разі їх порушення.

Запорукою ефективного виконання будь-якого проекту є визначення конкретних заходів, завдань, виконавців, тобто визначення результативних показників як продукту ефективності.

Програма містить сукупність заходів, що повинні забезпечити реалізацію державної політики у цьому напрямку. Слід зазначити, що в сучасних умовах бурхливого розвитку споживчого ринку відповідно змінюються й акценти відносин між споживачами та підприємцями, тому результативні показники Програми можуть змінюватися відповідно до змін стану ринку.

До постійних кількісних показників Програми віднесено кількість проведених перевірок у співвідношенні до кількості суб'єктів господарювання, об'єму роздрібного товарообігу, кількості правопорушень, розглянутих скарг та звернень споживачів, наданих юридичних консультацій та правової допомоги, участі у судовому розгляді справ, проведених просвітницьких та інформаційних заходів, у тому числі за участю засобів масової інформації.

Якісні показники визначено обсягами проінспектованої продукції, призупиненої або припиненої реалізації продукції, у тому числі за результатами лабораторних досліджень, задоволенням скарг споживачів щодо усунення недоліків продукції, її обміну або повернення коштів та інших вимог.

Крім того, до них відносяться і результати, отримані в ході проведених перевірок, прийняття рішень по яким належить до повноважень співвиконавців Програми.

Наприклад, очікуваним результатом ефективності від організації бізнес-семінарів за участю директорів ринків, орендарів торгових місць та зацікавлених осіб з питань управління ринками має бути співвідношення кількості виявлених порушень до кількості проведених перевірокна зазначених ринках у динаміці, критерієм ефективності - кількість залучених до цих заходів осіб, а показником якості - кількість повторних приписів адміністраціям ринків м. Києва про усунення порушень вимог законодавства щодо захисту прав споживачів.

Так, наприклад, очікуваним показником від реалізації заходу щодо сприяння правовій освіті населення та формуванню навиків компетентної поведінки у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання є кількість розроблених інформаційно-освітніх програм та кількість населення,охопленого такими програмами, результатом ефективності - обізнаність громадян в галузі реалізації та захисту своїх прав, що підтверджують показник якості - зменшення або збільшення кількості звернень до органів захисту прав споживачів та їх правове обґрунтування.

Таким чином, чітко сформований метод глибокого аналізу кожного окремого заходу Програми з урахуванням зміни тих чи інших умов розвитку ринкових відносин дозволяє визначати ефективність Програми на будь-якому етапі її виконання.

2. Стан забезпечення захисту прав споживачів

у м. Києві

Правове обгрунтування

Виходячи з принципу, закріпленого в статті 3 Конституції України ( 254к/96-ВР ), що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, права споживачів належать до найголовніших соціальних прав, захист яких покладається на державу. Відповідно до статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю та безпекою продукції та усіх видів послуг, робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів. Цей принцип конкретизується в положеннях статті 5 Закону України "Про захист прав споживачів" ( 1023-12 ) (в редакції Закону від 1 грудня 2005 року N 3161-IV ( 3161-15 ), за якою держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

Указом Президента України від 13 липня 2005 року N 1105/2005 ( 1105/2005 ) "Про заходи щодо вдосконалення діяльності у сфері технічного регулювання та споживчої політики" передбачено, що починаючи з 2006 року проекти програм економічного і соціального розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць мають містити заходи щодо підвищення рівня захисту прав споживачів та створення конкурентоспроможної продукції (підпункт 2 пункт 2 Указу).

Відповідно до статті 5 Закону України "Про захист прав споживачів" ( 1023-12 ) до органів, що здійснюють захист прав споживачів, віднесено і органи місцевого самоврядування.

Відповідно до підпункту 3 пункту б статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування" ( 280/97-ВР ) функції здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист прав споживачів віднесено до повноважень місцевих органів самоврядування, як делеговані їх виконавчим органам.

Відповідно до статті 28 Закону України "Про захист прав споживачів" ( 1023-12 ) та Положення про Головне управління з питань захисту прав споживачів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київради від 30.09.2004 N 478/1878 ( ra0478023-04 ) (зі змінами, затвердженими рішенням Київради від 08.12.2005 N 563/3024 ( ra_563023-05 ) визначено повноваження Головного управління з питань захисту прав споживачів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) щодо його діяльності у сфері захисту прав споживачів.

Соціально-економічні аспекти

Як свідчить практика роботи Головного управління з питань захисту прав споживачів, у 85-90 відсотків проінспектованих суб'єктів господарювання у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг порушуються законодавчо визначені права громадян як споживачів. На сьогоднішній день в м. Києві підприємницьку діяльність здійснюють більше 300 тисяч суб'єктів господарювання, дві третини з них в сфері торговельного обслуговування, ресторанного господарства, надання послуг та виконання робіт. Має місце проникнення на споживчий ринок неякісних, фальсифікованих та небезпечних для життя і здоров'я людей товарів, передусім продуктів харчування та алкогольних напоїв. Не повною мірою реалізується право споживачів щодо надання їм необхідної, доступної і достовірної інформації про товари, роботи, послуги. Часто допускаються порушення правил торговельного обслуговування та порядку надання послуг.

Так, за 10 місяців 2006 року фахівцями Головного управління з питань захисту прав споживачів здійснено 2394 перевірки суб'єктів господарювання щодо додержання законодавства про захист прав споживачів. Всього виявлено правопорушень - 6054, у тому числі в сфері торгівлі - 5236, в сфері побуту та послуг - 818. Серед суб'єктів господарювання у сфері роздрібної торгівлі та громадського харчування розповсюджена практика обрахунків, обмірювання та обважування споживачів. За результатами перевірок прийнято заходи відповідно до вимог чинного законодавства.

В умовах зростання обсягів споживання та насичення ринку товарами, переважно іноземного виробництва, питання забезпечення їх відповідності вимогам якості та безпеки постає ще гостріше. При збільшенні обсягів рекламної продукції викликає занепокоєння низький рівень об'єктивності та достовірності інформації про реальні споживчі характеристики товарів. У 2005 році товарообіг в м. Києві становив на душу населення 5,9 тис. грн., загальний товарообіг у тому ж році в місті становив більше 25 млрд. грн. та за прогнозами становитиме відповідно у 2006 році 28-30 млрд. грн., а в 2010 році - до 50 млрд. грн. Інспектування маси роздрібного товарообігу у м. Києві становить менше 3%, а за прогнозами має тенденцію зниження - до менше одного відсотка. Проте, міжнародний досвід свідчить, що інспектування маси товарообігу є ефективним за умови 15-18% його інспектування. За таких обставин підвищення рівня захисту прав споживачів має бути в центрі постійної уваги міської виконавчої влади та місцевого самоврядування.

За 10 місяців 2006 року до Головного управління з питань захисту прав споживачів надійшло та розглянуто 1374 звернення споживачів.

За даними аудиторського дослідження контрольно-ревізійного управління в м. Києві щодо ефективності використання коштів міського бюджету, спрямованих на виконання попередньої міської Програми заходів щодо захисту прав споживачів на 2002-2005 роки, динаміка одержаних та позитивно розглянутих скарг та звернень від споживачів характеризується такими показниками: 57% - у 2002 році 82% - у 2003 році, 97% - у 2004-2005 роках, 97% - у 2006 році.

Високий рівень позитивного розгляду звернень споживачів свідчить про дієвість заходів державного захисту, з одного боку, та про підвищення рівня правової обізнаності споживачів щодо обґрунтованості їх вимог.

Правовий захист

Одним з факторів наявності правопорушень у сфері захисту прав споживачів є незадовільний рівень знань продавців, надавачів послуг, виконавців робіт та керівників підприємств вимог нормативно-правових документів, які регулюють той чи інший вид діяльності.

Разом з цим, необізнаність населення щодо реалізації та захисту своїх прав як споживачів в багатьох випадках породжує правопорушення, які приводять до конфліктів між суб'єктами господарювання та споживачами, що потребує правового втручання органів з питань захисту прав споживачів щодо їх вирішення і попередження у подальшому.

Прийняття Закону України "Про захист прав споживачів" ( 1023-12 ) у новій редакції від 01.12.2005 N 3161-IV ( 3161-15 ) також зумовило значний зріст кількості звернень та скарг громадян, розгляд яких відповідно до статті 28 Закону віднесено до повноважень Головного управління, оскільки закон містить ряд новацій, що суттєво розширює правове поле регулювання, зокрема щодо взаємовідносин, що виникають у разі придбання споживачем товару неналежної якості (стаття 8), належної якості (стаття 9), укладання договору поза торговельним або офісним приміщенням (стаття 12) або на відстані (стаття 13), здійснення нечесної підприємницької діяльності (стаття 19), кредитних відносин (стаття 11) та інші.

Питання додержання вищезазначених правових норм можуть бути вирішені в більшості випадків виключно місцевими виконавчими органами захисту прав споживачів та/або в судовому порядку, оскільки їх порушення не тягнуть за собою застосування адміністративно-господарських санкцій і тому фактично не входять до кола компетентної зацікавленості органів Держспоживстандарту та інших органів виконавчої влади. Проте, ці питання мають велике значення щодо правовідносин учасників споживчого ринку. Оскільки механізм реалізації зазначених положень Закону ( 1023-12 ) чітко не визначений законодавством, виникає нагальна потреба вирішення цих питань в судовому порядку. Це спонукає Головне управління з питань захисту прав споживачів, як державний орган виконавчої влади та як виконавця Програми, ширше та активніше застосовувати судовий механізм захисту прав споживачів.

Слід зазначити, що звернення громадян до суду за захистом своїх прав як споживачів мають тенденцію до зростання. Це зумовлено такими об'єктивними обставинами, як сучасний розвиток правовідносин на споживчому ринку, недосконалість технічного та правового регулювання, а також суттєве підвищення рівня правової обізнаності населення м. Києва з питань законодавства у сфері захисту прав споживачів та довіра громадян до місцевої влади щодо захисту їх прав, у тому числі в суді.

У зв'язку з цим, з метою запобігання порушень прав та законних інтересів громадян та зважаючи на постійне збільшення кількості правових консультацій, судових справ, правового аналізу по справах щодо поновлення порушених прав споживачів та з урахуванням рекомендацій міського управління юстиції, Програмою передбачено створення окремого структурного юридичного підрозділу у складі Головного управління з питань захисту прав споживачів як виконавця програми, завданням якого є здійснення функцій державного захисту прав споживачів та представництва інтересів громади м. Києва у цій сфері в судових органах.

3. Фінансове забезпечення Програми

Виконання комплексних заходів Програми передбачається за рахунок коштів міського бюджету Києва.

Обсяги фінансування зазначених заходів Програми визначаються відповідно до можливостей бюджету м. Києва і здійснюються в межах видатків на утримання Головного управління з питань захисту прав споживачів як виконавця та координатора Програми.

4. Очікувані результати та ефективність Програми

Оскільки Програма спрямована на покращення

соціально-економічних та правових відносин, від її реалізації

очікуються, перш за все, соціальні, а опосередковано й економічні

результати.

Виконання заходів Програми у певній мірі забезпечуватиме:

- запобігання обігу продукції неналежної якості, фальсифікованої, небезпечної для життя, здоров'я, майна споживачів і навколишнього середовища, у тому числі, яка не супроводжується необхідною, достовірною, доступною, своєчасною інформацією та відповідними документами;

- забезпечення виконання суб'єктами господарювання в сфері торгівлі, ресторанного господарства, виконання робіт та надання послуг вимог чинного законодавства захисту прав споживачів;

- підвищення правової обізнаності та інформації населення і суб'єктів господарювання та підвищення правової культури взаємовідносин учасників споживчого ринку;

- попередження здійснення суб'єктами господарювання забороненої законодавством нечесної підприємницької практики та такої, яка порушує права споживачів;

- забезпечення гарантованого державою дієвого захисту прав громадян як споживачів;

- пом'якшення негативних тенденцій на споживчому ринку та соціальної напруги в м. Києві, зміцнення довіри до міської влади.

5. Реалізація та контроль виконання Програми

Реалізацію комплексних заходів Програми здійснюють відповідальні виконавці на підставі річних планів роботи. Координацію та загальний контроль за реалізацією заходів здійснює Головне управління з питань захисту прав споживачів виконавчого органу Київради (Київської державної міської адміністрації). Відповідальні виконавці заходів подають Головному управлінню з питань захисту прав споживачів до 15 січня та 15 липня в період з 2007 до 2010 року інформацію про їх виконання. До виконання окремих заходів Програми чи їх етапів можуть залучатися науково-дослідні, просвітницькі, громадські та інші організації.

6. Комплексні заходи щодо забезпечення захисту

прав споживачів у м. Києві на 2007-2010 роки

6.1. Загальні організаційні заходи

------------------------------------------------------------------

|п/п | | | |

|----+----------------+-------------------------+----------------|

|----+----------------+-------------------------+----------------|

| 2. |Сприяти |Головне управління з | 2007 рік |

|----+----------------+-------------------------+----------------|

| |( 1023-12 ) за | | |

------------------------------------------------------------------

6.2. Забезпечення належної якості та безпеки продукції

--------------------------------------------------------------------

|п/п| | | |

|---+-------------------+-------------------------+----------------|

|---+-------------------+-------------------------+----------------|

| |( 1023-12 ) |виконавчого спеціально | |

|---+-------------------+-------------------------+----------------|

|---+-------------------+-------------------------+----------------|

|---+-------------------+-------------------------+----------------|

|---+-------------------+-------------------------+----------------|

|---+-------------------+-------------------------+----------------|