Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішення Київської міської ради від 29 жовтня 2009 року N 520/2589 "Про порядок розроблення, затвердження та виконання міських цільових програм у місті Києві", враховуючи громадські слухання Комплексної міської цільової програми "Столична культура 2016 - 2018", які відбулись 26 серпня 2015 року, та з метою врегулювання організаційних питань, пов'язаних з затвердженням проекту Комплексної міської цільової програми "Столична культура 2016 - 2018":

1. Схвалити проект Комплексної міської цільової програми "Столична культура 2016 - 2018", що додається.

2. Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) забезпечити подання проекту Комплексної міської цільової програми "Столична культура 2016 - 2018" на розгляд та затвердження до Київської міської ради.

3. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на заступника голови Київської міської державної адміністрації Старостенко Г. В.

Столиця України - м. Київ - найбільший історико-культурний центр України, культурне надбання та потенціал якого постійно привертає інтерес та увагу української та світової громадськості.

Розвиток сфери культури має безпосереднє відношення до поліпшення якості життя, забезпечення комфортних умов роботи і дозвілля для мешканців та гостей міста, забезпечує соціальну стабільність і гармонізацію міжнаціональних і міжконфесійних відносин, сприяє розкриттю творчого потенціалу, духовному розвитку особистості і громади в цілому. Культурне надбання Києва являє собою найважливіший економічний ресурс, який забезпечує умови для розвитку туризму, приваблює і утримує в місті освічених людей.

Метою Програми є збереження національно-культурної спадщини, зміцнення і примноження культурного потенціалу міста Києва, відродження духовних традицій, всебічне задоволення культурних потреб населення, сприяння успішній інтеграції української культури в європейський і світовий культурний простір.

За сучасного складного політичного та соціально-економічного становища вагому роль набуває програмно-цільовий підхід у забезпеченні реалізації стратегічних цілей державної політики у сфері культури, зокрема:

забезпечення широкого доступу до культурних надбань - через збереження і розвиток існуючої мережі культурно-мистецьких закладів, утримання цінової доступності їхніх послуг, зміцнення їх матеріально-технічної бази, а також через широке застосування новітніх інформаційних технологій у сфері культури;

популяризація і поширення якісного та різноманітного культурно-мистецького продукту міста серед якнайширших верств суспільства України та світу;

збереження культурної спадщини (матеріальної та нематеріальної), розвиток музейної справи;

посилення та урізноманітнення підтримки сучасної мистецької творчості, створення культурно-мистецьких програм, забезпечення поповнення бібліотечних фондів художніми, науково-популярними, мистецькими виданнями українською мовою та мовами національних меншин, розширення застосування новітніх інформаційних технологій у бібліотечній та музейній справі;

підтримка розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин, що проживають у столиці;

забезпечення міжнаціонального та міжконфесійного діалогу і злагоди.

Комплексний характер та взаємопов'язаність завдань розвитку зазначених напрямів сфери культури обумовив необхідність розробки відповідної Комплексної міської цільової програми "Столична культура 2016 - 2018" (далі - Комплексна програма), що складається із чотирьох підпрограм:

Підпрограма 1. Міська цільова програма "Київ мистецький".

Підпрограма 2. Міська цільова програма "Київ етнічний".

Підпрограма 3. Міська цільова програма "Київ духовний".

Підпрограма 4. Міська цільова програма "Київ історичний".

Комплексна програма розроблена у зв'язку з закінченням терміну дії міської комплексної програми "Столична культура і мистецтво" на 2011 - 2015 роки (затвердженої рішенням Київської міської ради від 23 грудня 2010 року N 414/5226 ), міської цільової програми "Київ етнічний" на 2012 - 2015 роки, (затвердженої рішенням Київської міської ради від 5 квітня 2012 року N 387/7724 ) та міської цільової програми "Київ: державно-церковні відносини на 2012 - 2015 роки", (затвердженої рішенням Київської міської ради від 24 травня 2012 року N 578/7915 ), та у відповідності до Порядку розроблення, затвердження та виконання міських цільових програм у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 29.10.2009 N 520/2589 .

Розробка цілей і завдань Комплексної програми базувалась на принципах SMART: specific - точне формулювання цілей, measuruble - придатність до вимірювання результатів, achievable - досяжність, related - сумісність, time-bound - визначеність часу досягнення. Основними критеріями, що були враховані при визначенні заходів, стали реалістичність, інноваційність та креативність, врахування обмеженості бюджетних ресурсів та зростання власних надходжень від діяльності, необхідність оновлення форм і методів роботи закладів, установ і організацій культури та мистецтва комунальної власності міста та спадкоємність кращих традицій, територіально-галузевий підхід у проектуванні та управлінні.

Комплексна міська цільова програма є складовою частиною щорічної Програми економічного і соціального розвитку м. Києва за напрямками (галузь "Культура і мистецтво) на відповідний рік.

Координацію виконання Комплексної програми здійснює заступник голови Київської міської державної адміністрації згідно з розподілом обов'язків, який координує дії виконавців Комплексної програми та контролює її виконання, визначає порядок взаємного інформування (із зазначенням конкретних строків), звітування тощо.

Виконання Комплексної програми здійснюється шляхом реалізації її завдань і заходів співвиконавцями, зазначеними у цій Комплексній програмі, серед яких: структурні підрозділи виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), заклади та установи культури і мистецтв міського та районного підпорядкування, інші зацікавлені організації та підприємства міста.

Безпосередній контроль за виконанням завдань і заходів Комплексної програми та за цільовим і ефективним використанням коштів здійснює відповідальний виконавець - Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який є і головним розпорядником коштів.

Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент культури) забезпечує моніторинг виконання Комплексної програми та підготовку звітної і аналітичної інформації.

Співвиконавці Комплексної програми щоквартально надають Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) інформацію щодо ходу реалізації її заходів. Відповідальний виконавець узагальнює отриману інформацію, визначає наявні проблеми та розробляє пропозиції щодо їх подолання.

Департамент культури щоквартально до 01 числа другого місяця, що настає за звітним періодом, подає Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), постійній комісії Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку та постійній комісії Київської міської ради з питань культури та туризму узагальнену інформацію про стан виконання Комплексної програми.

Звітна інформація надається також для розгляду на засіданнях Громадської гуманітарної ради м. Києва як консультативно-дорадчого органу при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) та на розширених колегіях виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щороку здійснює обґрунтовану оцінку результатів виконання Комплексної програми та, у разі потреби, розробляє пропозиції щодо доцільності продовження тих чи інших заходів, включення додаткових заходів і завдань, уточнення показників, обсягів і джерел фінансування, переліку виконавців, строків виконання Комплексної програми та окремих її завдань і заходів тощо.

За ініціативою Київської міської ради, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту культури розгляд проміжного звіту про хід виконання Комплексної програми, ефективність реалізації її завдань і заходів, досягнення проміжних цілей та ефективність використання коштів може розглядатися на сесіях Київської міської ради та на засіданнях відповідних постійних комісій Київської міської ради протягом року в разі виникнення потреби.

Після закінчення виконання Комплексної програми Департамент культури складає заключний звіт про результати її виконання та подає його на розгляд сесії Київської міської ради разом із пояснювальною запискою про кінцеві результати виконання Комплексної програми не пізніше ніж у двомісячний строк після закінчення встановленого строку її виконання.

Департамент культури розміщує на єдиному веб-порталі територіальної громади міста Києва інформацію про основні досягнуті результати реалізації Комплексної програми, публікує її в засобах масової інформації комунальної форми власності.

Визначення проблем, які існують у культурній сфері столиці, ґрунтується на результатах аналізу підсумків виконання міської комплексної програми "Столична культура і мистецтво на 2011 - 2015 роки", затвердженої рішенням Київської міської ради від 23 грудня 2010 року N 414/5226 (далі - Програма на 2011 - 2015 роки), дослідженні стану і тенденцій розвитку української культури та мистецтва і особливостей їх розвитку в столиці.

За останні роки було досягнуто певних позитивних зрушень у формуванні гармонійного культурного середовища міста, спадкоємності кращих міських традицій, введенні в культурний обіг високих зразків світової класичної культури, пропагуванні й творчому розвитку різних видів мистецтва.

Не зважаючи на складну соціально-економічну ситуацію, результатом виконання основних завдань та заходів міської комплексної програми "Столична культура і мистецтво на 2011 - 2015 роки" стали збереження та оптимізація мережі закладів, установ, організацій культури і мистецтв комунальної власності. Станом на 01.08.2015 вона представлена діяльністю 18 театрів (серед яких Київська мала опера - не функціонує, Театр пластичної драми на Печерську - знаходиться у стадії реорганізації шляхом приєднання до театрально-видовищного закладу культури "Київський експериментальний театр "Золоті ворота"), 6 концертних організацій, Агентства по обслуговуванню театральної та концертної діяльності, 139 публічних бібліотек, 55 початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів, 4 вищих мистецьких навчальних закладів, КП "Київкінофільм", до складу якого входить 16 кінотеатрів, з яких 8 спеціалізованих дитячих (3 з них не ведуть діяльність з технічних причин), Державного комунального підприємства "Кінотеатр "Екран", Державного комунального підприємства "Кінотеатр ім. Гагаріна", Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень, 6 парків культури та відпочинку, Комунального закладу виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київського міського методичного центру закладів культури та навчальних закладів", Комунального об'єднання "Київкіно", Комунального підприємства "Київкультурасервіс".

Окрім того, відповідно до Додатка N 10 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" з державного бюджету на фінансування з місцевого бюджету Департаменту культури передано Державне підприємство "Державний академічний оркестр "РадіоБенд Олександра Фокіна", Державне підприємство "Державний академічний естрадно-симфонічний оркестр України" та Державну агенцію промоції культури України.

У період реалізації Програми на 2011 - 2015 роки проведено реконструкцію Театру оперети; ремонтно-реставраційні роботи приміщення хорової капели ім. Л. М. Ревуцького, у Будинку культури "Більшовик", Мистецько-концертному центрі ім. Івана Козловського.

Візитною карткою міста Києва були і є міжнародні фестивалі, лише у 2014 році за підтримки Департаменту культури відбулися: Київський міжнародний кінофестиваль "Молодість", Міжнародний театральний фестиваль моновистав "Відлуння", Міжнародний музичний фестиваль "O-FEST", Міжнародний фестиваль мистецтв "Діалоги культур", Міжнародний фестиваль "Парад Культур", Міжнародний фестиваль "Музичні прем'єри сезону", "Київ-музик-фест" та інші.

Нові виклики і потреби обумовили необхідність нетрадиційних кроків та застосування проектного підходу. В грудні 2014 року за рішенням Київської міської ради на баланс Департаменту культури передано приміщення Київської малої опери - старовинної будівлі Лук'янівського народного будинку (вул. Дегтярівська, 5), знос якої становить 85 %. В 2015 році започатковано проект її відновлення та втілення у життя мрії легендарної української співачки, народної артистки України, Героя України Євгенії Мірошниченко - створення справжньої Київської малої опери - театру й концертної площадки для обдарованої творчої молоді. 15 березня 2015 року програмою "Шлягери звідусіль" проект відкрив Академічний камерний хор "Хрещатик".

Зважаючи на проблемність фінансування заходів з міського бюджету, здійснювався пошук нових джерел позабюджетних надходжень для проведення культурно-мистецьких заходів, реалізовувалися спільні проекти за участі приватного сектору, громадських організацій, благодійних фондів.

В останні роки змінено підходи до визначення місця проведення свят. Частина заходів стала проводитись за межами культурно-історичної частини Києва, так. зокрема, під час Дня Києва у 2012 та 2013 рр. з центру міста на Оболонську набережну було перенесено проведення молодіжної концертної програми та шоу феєрверків із лазерними спецефектами.

Територія проведення культурних заходів високого рівня не обмежувалася театрами, музеями чи залом філармонії, а стала доступною всім верствам населення: на День Києва на Софійській площі було проведено безкоштовний гала-концерт зірок класичної музики з 3D-шоу.

Шляхом надання організаційно-інформаційної підтримки у м. Києві на партнерських засадах тільки за другу половину 2014 року проведено близько 30 мистецьких проектів, серед яких: Новорічно-різдвяні заходи і встановлення Головної новорічної ялинки на Софійській площі з ГО "Столичні ініціативи" та "Країна мрій": Проект PinchukArtCentr "Сучасне мистецтво в Україні" з Благодійним фондом Віктора Пінчука; Міжнародний фестиваль сучасного мистецтва "ГогольFest", концерти в рамках Міжнародного проекту "Елітні вечори камерної музики Євгенії Басалаєвої" та багато інших.

Презентовано нові соціальні проекти: новорічно-різдвяний концерт у Міжнародному аеропорту Бориспіль (Київський муніципальний духовий оркестр, 2014 р.); концерт у приміщенні Центрального залізничного вокзалу до дня закоханих (2015 р.).

З 2012 року спільно з кожним районом розроблено карту закладів культури м. Києва, яка визначила їх дислокацію незалежно від форм власності та дала можливість розпочати реалізацію соціально-культурного проекту "Крок до мистецтва: заклади культури районів для киян". Мета проекту - проведення безкоштовних культурно-мистецьких благодійних заходів для широкого загалу населення, в першу чергу, для людей старшого покоління або тих, хто обмежений у пересуванні великим містом. В свою чергу, митці-початківці, творчі колективи й аматорські театри отримали додаткову можливість самореалізації.

За останні декілька років київські театри привертають увагу все більшої кількості глядачів, ряд театрів мають постійні аншлагові вистави. За кошти від реалізації послуг у 2012 році було поставлено 55 нових вистав, у 2013 році - 48, у 2014 році - 55, у 2015 році - 60.

Традиційно з нагоди Міжнародного дня театру проводиться урочиста церемонія вручення Театральної премії "Київська Пектораль", що є стимулом як для театральних колективів, так і для окремих акторів.

Щорічно відбувається вручення Мистецької премії "Київ" у семи номінаціях: у галузі літератури, кіномистецтва, музичної композиції, журналістики та театрального, образотворчого і народного декоративного мистецтв. У 2015 році порушено питання щодо встановлення 8-ї номінації в галузі хореографічного мистецтва Премія "Київ" імені Павла Вірського. Премією відзначаються кращі твори київських митців - членів творчих спілок.

Метою проекту "Звіти муніципальних колективів під час проведення державних та міських свят", започаткованого у 2015 році, є популяризація професійних муніципальних мистецьких колективів та пропаганда їх творчого потенціалу, створення іміджу Києва як європейської культурної столиці. Після виступу на День Європи концертна програма до Дня незалежності України стане черговим звітом колективів перед киянами та гостями столиці.

У 2015 році розпочалась реалізація також мистецького проекту "Повернення", в рамках якого співвітчизники, які живуть і працюють за кордоном, на підтримку української культури будуть безкоштовно брати участь у концертних програмах, організованих за підтримки Департаменту культури.

Першим заходом у рамках проекту стала концертна програма іспанської та української музики "Хабанера по-київськи" симфонічного оркестру Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва, яка відбулася в театрі та на Літній естраді Центрального парку. Диригував оркестром киянин - відомий скрипаль, диригент, викладач, музичний діяч, арт-директор Інтернаціональної музичної школи Фонду Принца Астурійського (Іспанія) Юрій Насушкін. На День Незалежності України Департамент культури спільно із представництвом Світового конгресу українців у Києві запросили естонський гурт "Свята ватра" до участі у концертній програмі, що відбувся 24 серпня на вул. Хрещатик.

Комунальні підприємства кінотеатри територіальної громади міста Києва знаходяться в процесі реорганізації шляхом приєднання до КП "Київкінофільм". Кількість проведених сеансів протягом 2014 року становила 32786 (порівняно з 2013 роком на 19 % менше), кінотеатри відвідало 1079,2 тис. осіб (менше на 20 % ніж у 2013 році).

Як показав аналіз, потужний потенціал консолідації суспільства, інтеграції України в європейське співтовариство, підвищення якості життя, рівного доступу до інформації, знань і культурного надбання мають київські бібліотеки. За останні роки поряд із традиційними напрямами роботи в їх практику широко увійшли новітні інформаційні технології, менеджмент, маркетинг, фандрейзинг, модераторство, проблемно-модульне і дистанційне навчання. Бібліотеки працювали над залученням громадськості до проведення спільних творчих заходів для популяризації читання, посиленням ролі бібліотек як центрів читацького розвитку. У своїй роботі вони стали використовувати нові форми та методи роботи, зокрема: проводити он-лайн конференції, вебінари, спілкуватися зі своїми колегами через скайп. У бібліотеках міста Києва створено зони з безкоштовним Wi-Fi. Послугами бібліотеки стало можливо користуватися через їх сайти, де представлені електронні каталоги, електронна бібліотека, віртуальна довідкова служба, інші послуги.

На базі центральних міських бібліотек у 2012 році розпочато втілення пілотного проекту "Електронна бібліотека. Сучасне читання", який сприяє покращенню обслуговування користувачів. Закуплено 48 електронних пристроїв для читання (Pocketbook), Наприклад, 3000 унікальних неопублікованих п'єс завантажено в них у відділі мистецтв Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки, що є безцінним ресурсом для театральних працівників. Крім того, Публічною бібліотекою ім. Лесі Українки оцифровано колекцію книг С. Лифаря, книги про Київ, твори Лесі Українки, які виставлені на сайті бібліотеки і доступні для користувачів.

Завдяки проведеним заходам кількість користувачів публічних бібліотек у порівнянні з 2011 роком збільшилась на 9829 чол.

З метою створення належних умов для обслуговування користувачів у 2013 році в нове сучасно обладнане приміщення переїхала бібліотека ім. Квітки-Основ'яненка Централізованої бібліотечної системи Дарницького району м. Києва.

Бібліотеки постійно працюють над оновленням та наповненням своїх сайтів, у Всеукраїнському конкурсі бібліотечних Інтернет-сайтів у 2012 році, який проводила Українська бібліотечна асоціація, сайт Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки визнано переможцем; у 2013 році сайт зазначеної бібліотеки став переможцем конкурсу "Сучасний бібліотечний сайт 2013", який був організований міжнародною Американською компанією по освіті та культурі "IUC".

Діяльність бібліотек із втілення новітніх технологій продовжується. Крім того, бібліотеки проводять безоплатні курси навчання користувачів старшого віку основам роботи в мережі Інтернет (вони діють в Публічній бібліотеці ім. Лесі Українки для дорослих та деяких районних бібліотеках). Основна мета цього проекту - підвищення загальноосвітнього рівня представників старшого покоління, пенсіонерів, що полегшує їхню інтеграцію в інформаційне суспільство.

Незважаючи на економічну кризу, продовжувалася робота з поповнення бібліотечних фондів. За 2012 - 2015 рр. до фондів публічних бібліотек м. Києва надійшло понад 477 тис. примірників нової літератури, більша частина з яких - подарунки від видавництв, окремих авторів, громадян тощо. Всього на комплектування бібліотечних фондів бібліотеками залучено близько 5 млн. грн. додаткових позабюджетних коштів.

Центральні міські бібліотеки згідно із своїми функціями здійснюють методичне керівництво та централізоване комплектування літературою своїх структурних підрозділів та публічних бібліотек міста. Послугами публічних бібліотек щороку користується понад 565,0 тис. чол., кількість читачів та відвідувань бібліотек міста щороку збільшується на 1 - 3 %.

У початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладах міста, мережа яких повністю збережена, щорічно проходить понад 120 різноманітних мистецьких творчих заходів, серед яких: цикл методичних заходів, конкурси, фестивалі, концерти, майстер-класи, відкриті уроки, семінари-практикуми тощо. Започатковано проведення низки всеукраїнських конкурсів, які внесені в Реєстр дитячих та юнацьких міжнародних, всеукраїнських мистецьких конкурсів, фестивалів, затверджених Координаційною Радою при Державному методичному центрі навчальних закладів культури і мистецтв України: Всеукраїнський мистецький конкурс-фестиваль "Різдвяні мініатюри"; Всеукраїнський мистецький конкурс "На крилах весни"; Всеукраїнський конкурс хореографічного мистецтва "Фуете"; Всеукраїнський конкурс вокального мистецтва "Пісенна скарбничка"; Всеукраїнський конкурс виконавців на народних інструментах "Веселкове розмаїття"; Всеукраїнський конкурс виконавців на духових та ударних інструментах пам'яті Миколи Тимохи; Всеукраїнський конкурс юних піаністів ім. В. В. Пухальського, у 2013 році було проведено огляд дитячої творчості "Казка дитячих мрій". У грудні 2014 року Департаментом культури спільно з Комунальним закладом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київським міським методичним центром закладів культури та навчальних закладів" започатковано благодійний мистецький проект "Крилаті мрії", направлений на соціальну адаптацію дітей з особливими потребами.

Продовжено традицію вручення щорічно творчих стипендій голови Київської міської державної адміністрації талановитим учням початкових спеціалізованих та студентам вищих мистецьких навчальних закладів міста.

У 2014 році завершено державну атестацію початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів, а у 2015 році було проведено державну атестацію Освітньо-культурного центру "Дивосвіт" Деснянського району.

У підпорядкуванні Департаменту культури 6 міських парків культури і відпочинку: Центральний парк, Голосіївський парк, Гідропарк, Перемога, Партизанська слава та Всеукраїнський парк борців за свободу і незалежність у м. Києві. Головним завданням, яке мають виконувати парки культури і відпочинку міста, є задоволення потреб населення у різних видах дозвіллєвої діяльності, надання широкого спектру послуг відвідувачам в межах доступних від місць розселення, реалізація вагомих культурно-виховних, просвітницьких та рекреаційних функцій.

У парках культури і відпочинку міського підпорядкування спільно з районними відділами культури проводяться культурно-мистецькі заходи: міські та державні свята (День Перемоги, День Києва, День Конституції, День Незалежності та ін.), організована робота танцювальних і спортивних майданчиків, проводились концертно-розважальні програми, тематичні радіоконцерти та ін.

Надаючи важливе значення відродженню історичної пам'яті та традицій українського народу, розвитку національної культури, парки культури та відпочинку також проводили цілу низку заходів з народних джерел: масове народне гуляння "Голосіївська масляна", свято Пасхи, День Матері, "Ой на Івана, та й на Купала" та ін. Ці масові народні гуляння та фольклорні свята стали традиційними та збирають сотні, а часом тисячі відвідувачів.

Аналіз виконання міської комплексної програми "Столична культура і мистецтво на 2011 - 2015 роки" свідчить, що її заходи виконані не в повній мірі через:

недостатність фінансового забезпечення, відсутність ресурсів для розвитку та інновацій; установи та організації, інституції культури, незалежно від форм власності й типу діяльності, не бачать свою діяльність як економічну: таку, яка має залучати різні джерела фінансування та отримувати прибутки; керівники не застосовували навички фінансового менеджменту, фандрейзингу і спонсорської роботи, переважала логіка виживання замість логіки розвитку та змін;

відсутність і неефективне використання наявної інфраструктури внаслідок застарілості матеріально-технічної бази, що не відповідає потребам та викликам часу, брак матеріально-технічних ресурсів для розвитку: площ для розвитку творчої активності, приміщень для культурно-мистецьких організацій, творчих спілок, майданчиків для приватних колекцій, ускладненості доступу до використання закладів культури різних груп громадян та організацій; обмежені можливості для розвитку інституцій культури;

прорахунки в управлінні та кадровому забезпеченні, що знайшло відображення у плинності кадрів, низькому престижі професій в царині культури, низькій оплаті праці та відсутності реальних перспектив творчого та професійного розвитку і в бюджетній, і в не бюджетній сфері в культурі, нестачі кваліфікованих фахівців, чиї навички відповідають вимогам часу: зокрема, менеджерів, агентів, які можуть забезпечувати зв'язок між митцями, споживачами та меценатами.

Проведене опитування киян, аналіз стану творчого середовища столиці та підсумків виконання міської комплексної програми "Столична культура і мистецтво на 2011 - 2015 роки" дозволили визначити основні проблеми, які перешкоджають подальшому розвитку культури і мистецтва у м. Києві та вирішуватимуться у рамках міської цільової програми "Київ мистецький" у подальші роки.

Основне проблемне питання у сфері підготовки проведення культурно-мистецьких заходів - пошук нових джерел позабюджетного фінансування.

У сфері театрально-концертної діяльності до таких проблем належать:

- недостатнє технічне оснащення театрально-концертних закладів сучасним обладнанням, звуковою та освітлювальною апаратурою;

- відсутність фінансування творчих програм театрально-концертних закладів, віднесених до сфери управління Департаменту культури;

- незадовільна матеріально-технічна база театрально-видовищних закладів, віднесених до сфери управління Департаменту культури. Так, ряд театрально-концертних закладів на сьогодні не мають власних приміщень: Театрально-видовищний заклад культури "Циганський музично-драматичний театр "Романс", Театрально-видовищний заклад культури "Київський експериментальний театр "Золоті ворота", Концертно-театральний заклад культури "Український академічний фольклорно-етнографічний ансамбль "Калина";

- в існуючих театрах не вистачає приміщень для складування декорацій та реквізиту;

- погіршення матеріально-технічної бази муніципальних колективів - зношення сценічного вбрання, декорацій, музичних інструментів; відсутність транспорту, належного звукового обладнання; відсутність фінансування на створення нових постановок;

- непомірна для муніципальних колективів плата за оренду залів для здійснення концертної діяльності, недостатня кількість оплачуваних культурно-мистецьких заходів, у яких могли б брати участь муніципальні концертні заклади (скорочення платних концертів зумовлено складною економічною ситуацією);

- відсутність муніципального універсального концертного залу, віднесеного до сфери управління Департаменту культури, позбавляє концертні колективи міста можливості здійснювати концертну діяльність в столиці України та запрошувати на гастролі провідні хорові колективи світу. Побудова нового сучасного концертно-театрального комплексу (мінімум на 2 тис. місць) дала б можливість організувати повноцінне академічне музичне життя в Києві, залучати широке коло глядачів та отримувати відповідні доходи (проводити платні концерти, завдяки чому збільшити доходи від основної діяльності). Будівництво сучасного концертно-театрального комплексу внесено і в Стратегію розвитку міста Києва до 2025 року.

У функціонуванні клубних закладів:

- відсутність чіткої стратегії збереження мережі клубних закладів та їх перепрофілювання і розпродаж. Так сталося з палацами культури заводу "Червоний екскаватор", "Ленінська кузня", Київського мотозаводу, Київського авіаційного заводу, КП "Киїпастранс", ВАТ "Київхімволокно"; клубами взуттєвого підприємства "Київ", Акціонерної компанії "Київенерго", Центром народної творчості "Київміськбуд" та ін.;

- клубні заклади, що залишилися, наприклад, Центр художньої та технічної творчості "Печерськ", вимагають зміцнення та вдосконалення матеріально-технічної бази (проведення капітальних і поточних ремонтів будівель і приміщень, придбання новітнього обладнання, музичних інструментів, книг і періодичних видань для клубних бібліотек тощо).

У сфері кінообслуговування:

- відсутність творчого та технічного кадрового потенціалу.

У діяльності бібліотек:

- недостатнє фінансування комплектування бібліотек новою літературою;

- потребує покращення стан інформаційно-документальних ресурсів публічних бібліотек міста (не відповідає сучасним інформаційним потребам суспільства, фонди книгозбірень Києва на 50 % укомплектовані застарілою літературою, до 1990 року видання);

- відсутність вітчизняних стандартів щодо оновлення фондів публічних бібліотек (згідно з міжнародними стандартами, які, за умови відсутності вітчизняних, є орієнтовними, фонди публічних бібліотек мають оновлюватися кожні 10 років та мати не менше 5 % книжкових новинок поточного року);

- необхідність модернізації комп'ютерної техніки;

- потребує покращення матеріально-технічна база публічних бібліотек: 35 публічних бібліотек потребують капітального ремонту, 3 - перебувають в аварійному стані;

- існує проблема забезпечення необхідним устаткуванням, оргтехнікою, меблями тощо.

У мистецькій освіті:

- відсутність або незадовільний стан існуючих приміщень, у яких розташовані мистецькі навчальні заклади. У Києві майже половина шкіл розташована у малопристосованих для забезпечення навчального процесу приміщеннях житлових будинків, житлово-експлуатаційних контор, загальноосвітніх шкіл. Школи, збудовані протягом останніх років, перевантажені проти проектних розрахунків у два - три рази. До того ж, не в кожній школі є концертна зала для проведення звітних, академічних концертів та інших заходів;

- потребує подальшого розвитку мережа дитячих мистецьких шкіл на житлових масивах Райдужний, Троєщина, Мостицький, Осокорки, Позняки, Харківський, Південна Борщагівка, Теремки, Біличі та інших за рахунок будівництва нових сучасних шкіл мистецтв за індивідуальними проектами;

- недосконалою є діюча мережа початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів. Необхідно ліквідувати диспропорції в охопленні дітей різними видами мистецтв. Так, із загального числа учнів тільки близько 4 тисяч отримують художню, хореографічну, театральну освіту, а інші близько 14 тисяч займаються музикою. Необхідно дотримуватися такого структурного напрямку розвитку та поліпшення мережі в районах міста: одна (дві) велика школа мистецтв, яка виступає методичним центром всіх мистецьких шкіл району, та широка мережа невеликих шкіл - музичних, художніх, хореографічних, театральних, які мають охоплювати якомога більшу кількість дітей;

- існує нагальна потреба у своєчасному забезпеченні навчальних закладів навчальною документацією, методичними посібниками, нотною літературою для їх повноцінної діяльності, а також у придбанні обладнання, музичних інструментів, костюмів тощо. Так, програмне забезпечення музичних шкіл, зокрема, методичних об'єднань народних інструментів та духових інструментів, частково відсутнє. Велика кількість існуючих програм вже втратила свою актуальність. Із часу закриття нотних магазинів, музичних фабрик проблема загострилася;

- зниження зацікавленості до народної творчості та народних інструментів вплинуло на конкурсний набір учнів до школи. В багатьох початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладах повністю відсутні класи домри, балалайки, баяну, акордеону;

- існує проблема у забезпеченні методиками та програмами художніх шкіл, оснащенні їх комп'ютерами, аудіо- та відеотехнікою, художнім обладнанням, спеціалізованими меблями;

- існує проблема у забезпеченні хореографічних та театральних відділень: костюмами (які на сьогодні змушені купувати батьки), музичним обладнанням, апаратури. Колективи не мають можливості виїзду в інші міста країни та за кордон для участі у всеукраїнських та міжнародних конкурсах з причини відсутності фінансування. Навіть не в кожній школі є сцена, пристосована для хореографії;

- естрадний спів бажано викладати тільки в школах зі спеціальним обладнанням, де у штатному розкладі є посади звукорежисера та хореографа-постановника пісень. Учні мають отримувати уроки не тільки з вокалу, але й із хореографії та сценічної майстерності.

у діяльності парків культури і відпочинку:

- відсутність Державних актів на право постійного користування земельними ділянками, на яких розташовані парки культури та відпочинку комунальної власності територіальної громади міста Києва, що негативно впливає на діяльність і розвиток закладів культури як єдиних цілісних комплексів зони відпочинку киян і гостей столиці та створює перешкоди для залучення коштів інвесторів;

- вичерпаність ресурсу матеріально-технічної бази комунального паркового господарства - фізичний знос основних засобів коливається від 60 до 80 %, атракціони потребують невідкладного капітального або поточного ремонту;

- відсутність законодавчих документів, що регулюють діяльність парків.

Для забезпечення гарантованого доступу до архівних документів на традиційних носіях потрібно вдосконалення умов їх зберігання, підвищення рівня безпеки архівних фондів шляхом модернізації матеріально-технічної бази Державного архіву м. Києва, проведення комплексу робіт з електронними документами - їх прийомом, зберіганням, обробкою, контролем за станом і використанням.

В оцінках населення недостатня забезпеченість послугами закладів культури і мистецтва, в першу чергу, пов'язана з наступними проблемами:

- нерівномірністю розміщення об'єктів культури, браком установ і закладів у віддалених від центральної частини міста районах, збереження порівняно високого "порогу доступності" діючих установ;

- невідповідністю обсягів і видів послуг запитам, перевагам і очікуванням громадян;

- недостатнім оснащенням закладів культури сучасним високотехнологічним обладнанням для дозвільної та творчої діяльності, освіти та самоосвіти, проведення заходів, діяльності аматорських об'єднань, а також засобами забезпечення доступності для різних категорій населення, в тому числі мало мобільних та з іншими обмеженнями життєдіяльності;

- недостатнім використанням можливостей недержавних структур, що працюють у сфері культури і мистецтва, нерозвиненістю форм взаємодії з ними комунальних установ культури і, як наслідок, недостатнім розвитком послуг у сфері культури, що надаються недержавними (громадськими, некомерційними, приватними) організаціями;

- дефіцитом великих сучасних комплексів міжнародного рівня для проведення фестивальних та інших програм у різних жанрах мистецтва (музичного, театрального, кіно), концертно-філармонічної та виставкової діяльності.

Програма відповідає одній із головних стратегічних ініціатив - "Культурна височина", визначеним Стратегією розвитку міста Києва до 2025 року, і передбачає створення унікальної культурної атмосфери:

модернізацію інфраструктури;

оновлення культурної пропозиції;

організацію великих культурних подій;

просування культурної пропозиції.

Ефективне вирішення виявлених проблем потребує чималих зусиль міської влади, культурно-мистецьких установ міста, всіх партнерів для створення атмосфери, сприятливої для виявлення таланту та реалізації творчого потенціалу особистості.

Розроблення Програми зумовлено необхідністю подальшого розвитку та удосконалення сфери культури і мистецтв у столиці України, спрямування її на розвиток мистецьких традицій міста, створення максимально сприятливих умов для творчого росту особистості, розкриття її здібностей, задоволення її духовних та естетичних потреб. Програма визначатиме перспективи розвитку даної сфери і направлена на забезпечення збереження існуючої мережі закладів культури та мистецтв у м. Києві.

Метою Програми є збереження і розвиток професійного мистецтва, підтримка різноманіття творчої діяльності у м. Києві, забезпечення загальної доступності до інформації, що зберігається та надається в тимчасове користування публічними бібліотеками, сприяння вільному творчому, інтелектуальному, духовному розвитку дітей у початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладах (школах естетичного виховання), вищих мистецьких навчальних закладах та закладах культури, доступності мистецької освіти, гарантування права на її здобуття.

Взаємопов'язаність визначених проблем потребує використання для їх вирішення програмно-цільового методу, який передбачає узгодження в рамках єдиної програми комплексу заходів по напрямах, пріоритетних завданнях, виконавцях і ресурсах та базується на кращому загальноєвропейському досвіді його застосування.

На основі аналізу виконання міської комплексної програми "Столична культура і мистецтво на 2011 - 2015 роки", стану, тенденцій та проблем розвитку культури і мистецтва та з урахуванням стратегічних завдань, окреслених у програмних документах державного та міського рівня, визначені напрями, пріоритетні завдання та розроблені заходи Програми "Київ мистецький", реалізація яких дозволить розв'язати наявні проблеми у таких напрямах діяльності як: театри, концертні організації, аматорське мистецтво, кінотеатри, бібліотеки, мистецька освіта, парки культури і відпочинку, культурно-мистецькі заходи.

Основними шляхами визначено:

- Удосконалення умов діяльності закладів культури і мистецтв, сприяння створенню мистецьких продуктів і формування цілісного інформаційно-культурного простору в столиці, належної економічної оцінки створення і розповсюдження мистецьких продуктів аматорських чи професійних, ремісничих чи промислових, авторських чи колективних.

- Модерізацію системи фінансування: пряме фінансування надання послуг, підтримку приватних ініціатив шляхом субсидій та використання найновіших моделей підтримки, таких як державно-приватне партнерство, фандрейзинг, мікрокредити, меценатство тощо.

- Модернізацію управління, розвиток культурного обміну, каналів промоції мистецьких продуктів, створених у місті.

Джерелами фінансування Програми є цільові кошти бюджету м. Києва, власні кошти установ і організацій, залучені кошти.

Обсяг коштів, які пропонується залучити на виконання Програми, наведено у таблиці 2.

Сума коштів з бюджету м. Києва на підтримку культури і мистецтва визначається щорічними рішеннями Київської міської ради про бюджет міста Києва на відповідні роки.

Виконання Програми у повній мірі можливе за умови її фінансового забезпечення у визначених обсягах.

Напрями та пріоритетні завдання визначені відповідно до положень Стратегії сталого розвитку "Україна 2020", схваленої Указом Президента України від 12.01.2015 N 5/2015, Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 N 385, Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року, затвердженої рішенням Київської міської ради від 15.12.2011 N 824/7060 , законів України "Про культуру", "Про театри і театральну справу", "Про бібліотеки і бібліотечну справу", "Про професійних творчих працівників та творчі спілки" та інших нормативних актів у сфері культури і мистецтва.

Завдання збереження і розвитку виконавчого мистецтва вимагає як забезпечення можливості творчої самореалізації художника, зростання його професіоналізму, так і створення умов для регулярного, свідомого і комфортного залучення до театральної, музичної, кінематографічної, літературної творчості глядача та читача.

Виконання завдань та заходів Програми стимулюватиме зародження нових ідей та творчих проектів, знаходження нових джерел їх фінансування, що сприятиме задоволенню потреб киян і гостей столиці.

У рамках напряму передбачено:

проведення державних свят: День Європи, День Перемоги над нацизмом у Європі, День пам'яті та примирення, День Незалежності України, День визволення України від фашистських загарбників, День визволення міста Києва від фашистських загарбників, Новий рік, Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва, Всеукраїнський день бібліотек, Міжнародний день музеїв, День захисника Вітчизни та ін.;

святкування Дня Києва та Дня столиці;

звіти муніципальних колективів під час проведення державних та міських свят;

проведення благодійних заходів на підтримку Київської малої опери;

вручення: Театральної премії "Київська пектораль" та Мистецької премії "Київ";

проведення спільних заходів з творчими спілками;

надання часткової фінансової підтримки проектам, що визначають Київ як європейську культурну столицю;

виплату довічних та щорічних стипендій видатним діячам культури і мистецтва, підтримку молодих митців; виплату щорічної творчої стипендії голови Київської міської державної адміністрації талановитим дітям - учням початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів та щомісячної творчої стипендії голови Київської міської державної адміністрації талановитим студентам вищих мистецьких навчальних закладів;

реалізацію спільних проектів за кошти приватного сектору, громадських організацій, благодійних фондів, міжнародних установ (іноземні посольства, представництва, інститути тощо).

Передбачається:

поповнення репертуарів театрів новими постановками за творами сучасних українських драматургів і композиторів, створення вистав на високому художньому рівні;

організація культурних та творчих обмінів, що пропагують кращі здобутки національної та світової культури;

проведення Міжнародного музичного фестивалю "О-ФЕСТ", Міжнародного театрального фестивалю моновистав "Відлуння", Фестивалю молодої української режисури імені Леся Курбаса, інші;

організація гастролей та показу вистав, співпраця з міжнародними культурними інституціями, участь театрів і концертних колективів столиці в українських та міжнародних проектах;

аналіз репертуарної політики, співпраця з сучасними українськими драматургами, театрознавцями;

забезпечення безкоштовного відвідування вистав у муніципальних театрах пільговими категоріями населення, співпрацю з громадськими організаціями та соціальними службами щодо надання безкоштовних місць для перегляду вистав;

вирішення питання про забезпечення власним приміщенням Українського малого драматичного театру, циганського музично-драматичного театру "Романс";

поновлення обладнання, проведення експертного аналізу стану театрів (виявлення недоліків і планування шляхів їх усунення), закупівля обладнання, застосування досвіду європейських театрів в сфері технічного оснащення тощо;

проведення робіт з реставрації та реабілітації театрально-видовищного закладу культури "Київський національний академічний театр оперети";

реконструкція споруд по вул. Андріївський узвіз, 20 (А, Б) під Театр на Подолі у Подільському районі міста Києва (розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.04.2015 N 436 ) за рахунок залучених коштів (благодійної допомоги Дочірнього підприємства "Кондитерська корпорація "Рошен"):

продовження робіт щодо організації і проведення благодійних концертів, спрямованих на збір коштів для реставрації унікального приміщення Київської малої опери, перетворення її в осередок культури;

розробка проектно-кошторисної документації. проведення ремонтно-реставраційних робіт будівлі "Караїмська кенаса" по вул. Ярославів Вал, 7.

Продовжиться реалізація програм і проектів концертних організацій, започаткованих у 2014 - 2015 роки.

Основним завданням розвитку комунальної кіномережі є модернізація обладнання кінотеатрів з одночасним переформатуванням самої концепції кінотеатру як культурного центру.

Передбачено:

завершення процесу реорганізації комунальних кінотеатрів столиці шляхом приєднання їх до КП "Київкінофільм";

проведення кінозаходів з патріотичного виховання молоді, всебічне подолання негативних тенденцій (алкоголізм, тютюнопаління, наркоманія) шляхом привернення уваги молоді до кіномистецького життя столиці;

проведення спільних кінозаходів з іноземними інституціями;

збереження мережі дитячих спеціалізованих кінотеатрів комунальної власності міста для продовження ідеї проведення благодійних заходів та різноманітних акцій для дітей-сиріт, шкіл-інтернатів, дітей-інвалідів та дітей загальноосвітніх навчальних закладів. Також, з метою духовного виховання підростаючого покоління, проведення в дитячих спеціалізованих кінотеатрах кіноуроків на допомогу шкільним навчальним програмам.

Окрім підтримки професійного мистецтва з метою розширення культурної пропозиції і забезпечення творчої самореалізації киян увага буде приділятися підтримці творчих ініціатив населення, аматорському мистецтву.

Інформація - найважливіший стратегічний ресурс розвитку суспільства. Якісне формування інформаційної інфраструктури країни - запорука високого рівня розвитку її наукового, технологічного й культурного потенціалу, воно є неможливим без публічних загальнодоступних бібліотек.

Програма спрямована на розвиток бібліотек як потужних інформаційних, освітніх, просвітницьких закладів, відкритих громадських центрів. Бібліотечна сфера має бути відкритою динамічною системою, розвиток якої будуватиметься на комплексній технологічній, соціальній та інституціональній трансформації, орієнтуючись на суспільні завдання, європейські й світові стандарти та інновації.

Для цього бібліотеки погребують актуалізації документно-інформаційних ресурсів, посилення матеріально-технічної бази і технологічної інфраструктури, підвищення рівня інформатизації та розвитку нових компетенцій персоналу.

Реалізація основних напрямків Програми дасть змогу забезпечити ефективне здійснення державної політики у сфері розвитку бібліотечної справи в м. Києві у період з 2016 до 2018 року через:

збереження та розвиток існуючої мережі бібліотек, недопущення їх ліквідації, недоцільної реорганізації та перепрофілювання їхньої діяльності;

здійснення структурної перебудови бібліотек з метою реалізації їх соціальної місії, інформаційно-комунікативних та культурних функцій;

популяризацію книги та бібліотеки, заохочення до читання через творчо-комунікативні заходи, всебічне сприяння освіті та навчанню, розвитку інформаційної грамотності населення, збереження інтелектуальної спадщини нації;

підвищення рівня інформованості мешканців столиці про інформаційні можливості бібліотек через веб-сторінки, засоби масової інформації;

забезпечення відповідних умов доступу до інформації людям похилого віку та людям з обмеженими фізичними можливостями;

забезпечення інформаційної підтримки потреб національних меншин, що мешкають на території міста;

залучення до читання дітей, підлітків та молоді, сприяння розвитку творчих здібностей підростаючого покоління, вдосконалення роботи з обдарованими дітьми та молоддю;

забезпечення публічних бібліотек міста необхідним мінімумом вітчизняної та зарубіжної книжкової продукції, періодичних видань;

забезпечення поповнення фондів документами на електронних носіях інформації;

створення систем захисту фондів від розкрадання, оснащення книгозбірень автоматизованими системами пожежно-охоронної сигналізації та внутрішніми засобами пожежогасіння;

забезпечення дотримання нормативних умов зберігання документних ресурсів;

організацію роботи з переведення найбільш цінної інформації на мікроносії;

впровадження новітніх інформаційних технологій в обслуговування населення в публічних бібліотеках, автоматизація та комп'ютеризація бібліотечно-бібліографічних процесів, поетапне підключення бібліотек різного рівня до мережі Інтернет, удосконалення інформаційно-бібліографічного обслуговування населення за допомогою створення електронних баз даних;

модернізацію та оновлення технічного устаткування, бібліотечної техніки, придбання сучасних бібліотечних меблів;

утримання приміщень бібліотек у належному стані та вирішення питань щодо аварійних приміщень (реконструкція, капітальні ремонти);

удосконалення системи підвищення кваліфікації бібліотечних працівників та обмін досвідом між книгозбірнями;

участь бібліотек у конкурсах на отримання грантів на впровадження нових технологій у практику бібліотек.

Одним з основних напрямів підвищення ролі столичної культури як ключового складника суспільного розвитку є створення умов для ефективного функціонування системи естетичного виховання.

Початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання), вищі мистецькі навчальні заклади та заклади культури займають вагоме місце у системі освіти, діяльність їх спрямована на підтримку талантів, розвиток особистості, розумових здібностей дітей та молоді, задоволення їх потреб у професійному визначенні та професійній підготовці. Саме тому пріоритетним напрямом діяльності міської влади було і залишається естетичне виховання дітей та молоді.

Основні завдання, які мають бути реалізовані у цьому напрямку, наступні:

збереження та удосконалення мережі початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів, забезпечення їх раціонального розміщення на території міста (з урахуванням потреб районів);

задоволення потреб розвитку особистості дітей і молоді та сприяння розкриттю їх талантів за рахунок підвищення рівня і якості освіти, що надається початковими спеціалізованими мистецькими навчальними закладами та вищими мистецькими навчальними закладами міста;

забезпечення доступності початкової та вищої мистецької освіти для дітей та молоді незалежно від рівня матеріального забезпечення сімей, в яких вони виховуються;

створення умов для розвитку і реалізації творчого потенціалу юних талантів та матеріальне їх заохочення шляхом надання стипендій та відзнак Київського міського голови;

створення умов для забезпечення практичної професійної та наукової підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників системи мистецької освіти;

забезпечення системи закладів початкової та вищої мистецької освіти відповідною науково-методичною літературою;

комплектування бібліотек навчальних закладів нотною літературою, а музичних фондів - новими записами музичних творів;

сприяння висвітленню в засобах масової інформації питань з початкової та вищої мистецької освіти;

подальше зміцнення матеріально-технічної бази шкіл естетичного виховання шляхом оснащення їх комп'ютерами, аудіо-, відеотехнікою, обладнанням, музичними інструментами, меблями тощо;

проведення міських учнівських та студентських конкурсів, оглядів, фестивалів, концертів, виставок-конкурсів, концертів Київської дитячої філармонії, творчих майстерень; участь у міжнародних та всеукраїнських конкурсах;

поглиблення інтеграції України в європейський освітній простір, розширення співробітництва з іншими країнами, міжнародними організаціями та містами-побратимами м. Києва у питаннях позашкільної та вищої мистецької освіти.

Заплановано розробку проектно-кошторисної документації для будівництва об'єктів рекреації та благоустрою парків культури та відпочинку (Всеукраїнський парк борців за свободу і незалежність у м. Києві).

Напрями діяльності, завдання та заходи Програми "Київ мистецький" наведені у додатку А.

Передбачається, що виконання заходів Програми "Київ мистецький", спрямованих на реалізацію пріоритетних завдань у визначених напрямах, сприятиме:

підвищенню рівня якості і затребуваності послуг концертних організацій і театрів, установ культурно-дозвіллєвого типу, організацій, що здійснюють кінопоказ;

зміцненню матеріально-технічної бази та модернізації мистецьких установ і організацій,

розвитку системи естетичного виховання, зростанню залученості всіх груп населення в активну творчу діяльність,

створенню сервісних соціально-культурних центрів, покращенню організації бібліотечного обслуговування з метою максимального задоволення культурних, освітніх та духовних потреб населення,

підвищенню ефективності використання бюджетних коштів, що спрямовуються на надання фінансової підтримки розвитку мистецтва, розширенню альтернативних шляхів фінансування мистецьких проектів.