Відповідно до пункту 22 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", законів України "Про свободу совісті та релігійні організації", "Про столицю України - місто-герой Київ", Указу Президента України від 21.03.2002 N 279/2002 "Про невідкладні заходи щодо остаточного подолання негативних наслідків тоталітарної політики колишнього Союзу РСР стосовно релігії та відновлення порушених прав церков і релігійних організацій", рішення Київської міської ради від 29.10.2009 N 520/2589 "Про Порядок розроблення, затвердження та виконання міських цільових програм у місті Києві", з метою створення умов для забезпечення конституційного права мешканців столиці на свободу світогляду і віросповідання Київська міська рада

1. Затвердити міську цільову програму "Київ: державно-церковні відносини на 2012 - 2015 роки" згідно з додатком.

2. Визначити Управління у справах національностей та релігій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідальним за реалізацію міської цільової програми "Київ: державно-церковні відносини на 2012 - 2015 роки".

3. Управлінню у справах національностей та релігій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації):

3.1. Передбачити видатки на реалізацію міської цільової програми "Київ: державно-церковні відносини на 2012 - 2015 роки" в межах загального обсягу видатків, передбачених у бюджеті міста Києва на відповідні роки.

3.2. Забезпечувати виконання міської цільової програми "Київ: державно-церковні відносини на 2012 - 2015 роки" в межах загального обсягу видатків, передбачених у бюджеті міста Києва на відповідні роки.

4. Забезпечувати раз на півроку надання Головному управлінню економіки та інвестицій, Головному фінансовому управлінню виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та постійній комісії Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку інформації про хід виконання міської цільової програми "Київ: державно-церковні відносини на 2012 - 2015 роки" за I півріччя та рік до 25 вересня та 25 березня відповідно.

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань місцевого самоврядування, регіональних, міжнародних зв'язків та інформаційної політики, постійну комісію Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку та постійну комісію Київської міської ради з питань культури та туризму.

Київ - столиця України є культурним та духовним центром України. У м. Києві територіально розміщені майже 20 % центрів та управлінь усіх релігійних організацій України.

Партнерські взаємовідносини Київської міської влади і релігійних організацій ґрунтуються на визнанні того, що будучи відокремленими один від одного в питаннях, що належать до їх виняткової компетенції, діють вони в інтересах киян.

Спільною метою Київської міської влади і релігійних організацій є забезпечення права людини на свободу совісті, консолідація українського суспільства, збереження та примноження його традиційної релігійної культури, формування його ціннісних орієнтацій, розв'язання загальносуспільних проблем.

Для досягнення цієї мети державні органи влади і церква:

- докладають максимум зусиль для досягнення взаєморозуміння та взаємної толерантності між ними, забезпечення міжконфесійної стабільності, запобігання виникненню та загостренню конфліктів на релігійній основі, протистоянню релігійних організацій, у т. ч. в питаннях повернення їм колишнього церковного майна;

- здійснюють спільні програми у галузях: формування здорового способу життя; зміцнення інституту сім'ї, захисту дитинства; громадських робіт; соціальної інтеграції осіб з особливими потребами; ліквідації наслідків стихійних лих, екологічних та техногенних катастроф; соціальної реабілітації осіб, які її потребують; культурно-просвітницької діяльності, пов'язаної із захистом суспільної моралі; освітньої діяльності, пов'язаної із забезпеченням можливості здобуття якісної освіти громадянами з бідних і нужденних прошарків населення столиці.

Співробітництво Київської міської влади і релігійних організацій виступає дієвим засобом подолання упередженості, проявів релігійної нетолерантності, міжконфесійних незгод, недовіри між конфесіями, державними органами влади і церквою.

У м. Києві станом на 01.01.2012 діють 1166 релігійних організацій, у т. ч. 1095 зареєстрованих і 71 діє поза реєстрацією.

Найбільші за чисельністю є релігійні організації: Української православної церкви - 277, Української православної церкви - Київський патріархат - 140, інших окремих, незалежних релігійних організацій - 85, релігійних організацій євангельських християн - 79, Всеукраїнського союзу об'єднань євангельських християн-баптистів - 67, Повного Євангелія - 56.

Кількість служителів культу становить 1309. У духовних навчальних закладах навчаються на стаціонарі 2467 та на заочній формі навчання 3039 слухачів та вихованців. Для висвітлення своєї статутної діяльності релігійні організації столиці використовують 47 періодичних видань.

Релігійні організації м. Києва для своєї богослужбової діяльності користуються 158 культовими будівлями та пристосованими для богослужінь приміщеннями. Серед функціонуючих культових споруд - 49 пам'яток архітектури. Кількість орендованих приміщень становить 452.

У м. Києві фактично завершується передача віруючим культових будівель, що використовуються не за призначенням.

Однак, з огляду на щорічний приріст кількості релігійних громад у м. Києві, рівень забезпеченості релігійних громад культовими спорудами становить лише 19,8 %, зокрема: релігійні громади Української православної церкви забезпечені культовими та пристосованими під молитовні приміщеннями на 30,4 %, Українська православна церква Київського патріархату - 25,9 %, Українська автокефальна церква - 12,5 %, Римо-католицька церква - 50 %, Українська греко-католицька церква - 35,7 %, Всеукраїнський союз об'єднань євангельських християн-баптистів - 23,3 %, Українська Уніонна конференція адвентистів сьомого дня - 15 %, Всеукраїнський союз церков християн віри євангельської-п'ятидесятників - 18,2 %.

Водночас слід зазначити, що хоча більшість колишніх культових споруд, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, вже передано релігійним організаціям у користування на умовах оренди чи безоплатного користування, або повернено у власність, залишається ряд питань, пов'язаних з передачею культових будівель та іншого церковного майна, які використовуються не за призначенням і на які претендують релігійні громади столиці.

Розгляд та вирішення питання про передачу таких будівель у користування тих чи інших релігійних організацій можливий лише за умови надання інших приміщень тим установам і організаціям, які на сьогодні в них розмішуються, що відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2002 року N 137 "Про умови передачі культових будівель - визначних пам'яток архітектури релігійним організаціям". Зазначеною постановою визначено, що питання передачі культових будівель - визначних пам'яток архітектури у користування релігійним організаціям може розглядатись після вирішення питань, пов'язаних з переміщенням навчальних закладів, архівних установ і закладів культури, що займають ці культові будівлі, до інших приміщень.

Водночас варто наголосити на тому, що Київська міська влада зробила перший крок у вирішенні питання передачі будівлі костьолу Святого Миколая на вул. Червоноармійській, 75, літ. Г, на яку претендує римо-католицька громада Святого Миколая і яка використовується Національним будинком органної та камерної музики України.

На виконання доручення Президента України від 09.12.2005 N 1-1/1381 та з метою забезпечення духовних потреб віруючих, умов подальшого функціонування Національного будинку органної та камерної музики України Київська міська рада рішенням від 23 квітня 2009 року N 333/1389 надала згоду на безоплатну передачу будівлі на вул. Червоноармійській, 75, літ. Г у державну власність до сфери управління Міністерства культури і туризму України.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2009 року N 1458-р будівлю на вул. Червоноармійській, 75, літ. Г у м. Києві передано в державну власність з віднесенням до сфери управління Міністерства культури і туризму України.

З метою забезпечення подальшого позитивного розвитку державно-церковних відносин у м. Києві, створення належних умов для захисту прав і законних інтересів релігійних організацій міста утворена і діє Київська міська Рада церков і релігійних організацій при Київському міському голові, діяльність якої високо оцінено керівниками релігійних центрів України.

На засіданнях Ради церков розглядаються питання щодо сприяння у вирішенні питань подальшого розвитку духовної та культурно-історичної спадщини, координації міжцерковного діалогу, участі у розробці поточних та довгострокових прогнозів з питань державно-церковних відносин, проведення спільної роботи Київської міської влади та релігійних організацій, направленої на профілактику захворювань, медичної просвіти населення; співпраці місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та релігійних організацій щодо соціально-правового захисту безпритульних і бездоглядних дітей, їх соціалізації, реабілітації та адаптації у суспільстві; розробку та втілення в життя спільної стратегії міської влади та релігійних організацій столиці у сфері надання допомоги малозабезпеченим верствам населення, проведення благодійних заходів серед нужденних та захисту суспільної моралі тощо.

На засіданнях Київської міської ради церков і релігійних організацій при Київському міському голові прийнято рішення щодо необхідності вивчення можливості більш раціонального розміщення культових споруд у м. Києві. З урахуванням розташування існуючих транспортних розв'язок та пропозицій релігійних організацій підготовлено та подано в установленому порядку проект рішення Київради "Про затвердження схеми розміщення культових споруд у м. Києві". У зв'язку з тим, що схема розміщення культових споруд у м. Києві розроблялась з 2006 року і земельно-кадастрова інформація суттєво змінилась, доопрацювання зазначеної схеми триває.

З метою забезпечення умов духовного розвитку молоді на традиціях української культури та християнських цінностей в загальноосвітніх навчальних закладах міста викладається курс з християнської етики, що дозволить сформувати свідомість молоді у толерантному ставленні до різних релігійних конфесій та напрямків.

Для висвітлення діяльності релігійних організацій у місті Києві, їх участі у процесі формування суспільної моралі киян та гостей міста створені умови виступу їх представників у засобах масової інформації, у тому числі на телебаченні та радіостанціях.

Київська міська влада надає сприяння релігійним організаціям різних конфесій столиці у проведенні благодійних заходів, соціального служіння серед незахищених верств населення, роботі щодо захисту суспільної моралі тощо.

Одним із пріоритетних напрямків діяльності Київської міської влади є діяльність, спрямована на допомогу малозахищеним верствам населення, соціальна робота серед нужденних мешканців міста.

Завдяки співпраці Київської міської влади з релігійними організаціями проводяться спільні заходи щодо надання різних видів допомоги малозабезпеченим одиноким непрацездатним громадянам.

Зокрема, заслуговують на увагу окремі приклади такої діяльності.

Територіальний центр Дарницького району підтримує зв'язки з християнською релігійною організацією "Церква Преображення", яка надає допомогу у вигляді продуктів харчування для малозабезпечених одиноких непрацездатних громадян.

Така ж допомога надається у Голосїївському районі католицьким товариством "Місіонерки Божественної любові в Україні" та церквою християн віри євангельської "Філадельфія".

У Дніпровському районі Благодійний фонд Римо-католицької церкви "Карітас-Київ" надає гуманітарну допомогу нужденним.

Територіальні центри Святошинського та Солом'янського районів плідно співпрацюють із Християнською благодійною місією "Табея", яка забезпечує пенсіонерів та інвалідів продуктами харчування, одягом, взуттям тощо.

Завдяки релігійній місії кришнаїтів "Їжа для життя" малозабезпечені одинокі непрацездатні громадяни, пенсіонери Подільського району мають змогу отримати гаряче харчування. У цьому районі таку ж допомогу надає релігійна організація "Армія Спасіння".

У Шевченківському районі християнська церква "Царство Боже" надає нужденним ліки та продукти харчування.

Майже в усіх будинках-інтернатах м. Києва релігійними організаціями міста проводяться богослужіння. Також, уже стало доброю традицією відкривати церкви при лікарнях, шпиталях, будинках ветеранів.

Завдяки виваженій політиці Київської міської влади щодо церков і релігійних організацій у столиці відсутні міжконфесійні протистояння, що дає змогу планувати подальший розвиток духовності та культури у м. Києві.

Постійно контролюється ситуація щодо дотримання законодавства про свободу совісті та релігійні організації. Основні зусилля Київської міської влади були направлені на здійснення заходів, спрямованих на реалізацію державної політики стосовно релігії та церкви, сприянню релігійним організаціям у забезпеченні їхньої статутної діяльності відповідно до вимог чинного законодавства про свободу совісті та релігійні організації, інших законодавчих та нормативних актів держави.

Профілактично-правова робота по дотриманню чинного законодавства проводиться у всіх районах м. Києва шляхом вивчення діяльності релігійних організацій у районах, індивідуальної роботи з керівниками релігійних організацій, проведення зустрічей керівників релігійних організацій із головами чи заступниками голів райдержадміністрацій, на яких висвітлюються соціально-економічні питання розвитку районів, їхнього позитивного вирішення, а також розглядаються проблеми релігійних громад (надання приміщень для проведення богослужінь, виділення земельних ділянок для будівництва культових будівель, проведення у районах міста благочинної роботи за участю релігійних організацій та інше).

Соціально-політична стабільність України багато в чому зумовлюється змістом та спрямованістю державно-церковних і міжконфесійних відносин та соціальною активністю релігійних інституцій. Сучасна стратегія співробітництва центральних і місцевих державних органів влади і церкви як цілеспрямований і системний процес, утверджує духовну культуру, формує поле толерантності та взаємоповаги, спрямована на пошук взаємоприйнятних форм і методів розв'язання соціальних і релігійних проблем.

Сучасному розвиткові державно-церковних відносин в Україні притаманні такі риси: помітне зростання релігійного чинника в суспільному житті; посилення релігійності населення; швидке збільшення кількості релігійних громад; поліконфесійність, розширення спектра конфесій, напрямів і течій; територіальна нерівномірність поширення релігійних організацій; відродження та активізація діяльності церков національних меншин; поява в релігійному спектрі значної кількості нетрадиційних культів.

Система державно-церковних відносин, що склалася у столиці Україні, відповідає демократичним принципам, базується на основоположних міжнародних угодах з прав людини і свободи віросповідань та національному законодавстві, здатних забезпечувати подальший динамічний розвиток релігійного життя. Київська міська влада розуміє важливість релігійної сфери та її урегульованості для громадського життя та динамічного розвитку громади столиці. Це розуміння реалізується у прийнятих законах та інших правових актах, що тим чи іншим чином окреслюють права громадян у контексті їхнього ставлення до релігії, регулюють діяльність релігійних організацій.

Важливою для центральних та місцевих державних органів влади при побудові та практичному здійсненні своїх відносин з релігійними організаціями є необхідність врахування фактору поліконфесійності, неухильного дотримання принципу рівності всіх конфесій та релігійних напрямів перед законом і, що найголовніше, засад справедливості. Зазначені принципи активно реалізовуються Київською міською владою.

Осмислюючи сутність стану державно-церковних відносин та механізм їх вияву, маємо брати до уваги, що вони є одним із видів суспільних відносин, практичною матеріалізацією основних засад політики держави в цілому щодо релігії і церкви та суспільнозначущою складовою внутрішньої і зовнішньої політики держави.

З метою реалізації такої державної політики на території м. Києва слід вживати комплекс заходів щодо подальшого вдосконалення взаємовідносин між місцевими органами влади та релігійними організаціями, сприяння міжконфесійній злагоді й міжцерковному співробітництву, підвищення релігієзнавчої підготовки працівників органів державної влади та місцевого самоврядування тощо.

Зважаючи на ситуацію, що склалася, нині перед виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) стоїть завдання збереження подальшого позитивного розвитку та динаміки державно-церковних відносин. Для досягнення поставлених завдань розроблена міська цільова програма "Київ: державно-церковні відносини на 2012 - 2015 роки".

Питання державно-церковних відносин в Україні регламентуються відповідною нормативно-правовою базою. По-перше, це міжнародні нормативно-правові акти, по-друге, Конституція України та закони України, а по-третє, підзаконні акти органів державної влади та місцевого самоврядування. До міжнародних актів, присвячених цим питанням, можна віднести три групи нормативно-правових актів: по-перше, декларації, пакти та інші акти, прийняті ООН та її структурними одиницями (Загальна декларація прав людини, прийнята і проголошена резолюцією 217 А (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року; Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН у Нью-Йорку 16 грудня 1966 року; Декларація про ліквідацію всіх форм нетерпимості та дискримінації на підставі релігії чи переконань, проголошена резолюцією 36/55 Генеральної Асамблеї ООН від 25 листопада 1981 року; Декларація принципів толерантності, прийнята в Парижі на двадцять восьмій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО 25 жовтня - 16 листопада 1995 року тощо); по-друге, регіональні документи з прав і свобод людини, прийняті Радою Європи, ОБСЄ та СНД (Конвенція про захист прав людини і основних свобод, підписана державами - членами Ради Європи у Римі 4 листопада 1950 року; Паризька хартія для нової Європи, підписана керівниками 32 держав Європи, США і Канади 21 листопада 1990 року тощо), двосторонні міжнародні договори України, в яких є норми, присвячені свободі віросповідань. Проте міжнародне законодавство стосується, перш за все, проблеми свободи совісті, а не конкретних моделей державно-церковних відносин. Останнє є прерогативою національних законодавств, тому далі досліджуватимуться конкретні положення українського законодавства. Конституція України є головним національним нормативно-правовим актом, що регламентує модель державно-церковних відносин в Україні. Окрема стаття, де прописані право на свободу совісті та стосунки держави та релігійних організацій, - стаття 35. Перший її пункт проголошує право кожного на свободу світогляду і віросповідання, а також розкриває це поняття як "свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність". Другий пункт статті 35 упорядковує можливість обмеження цього права, четвертий унеможливлює звільнення від обов'язків перед державою за мотивами релігійних переконань. Власне, про взаємини держави та релігійних організацій йдеться у пункті 3: "Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова". Також проблеми державно-церковних відносин торкаються статей 11 (де проголошується державне сприяння "розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України"), 23 (рівність конституційних прав і свобод незалежно від релігійних переконань), 37 (заборона створювати політичні партії з метою пропаганди релігійної ворожнечі).