Відповідно до статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 14 та статті 22 Основ законодавства України про культуру, рішення Київради від 29.10.2009 N 520/2589 "Про Порядок розроблення, затвердження та виконання міських цільових програм у місті Києві" та з метою визначення стратегії розвитку галузі культури і мистецтва у м. Києві Київська міська рада

1. Затвердити міську комплексну програму "Столична культура і мистецтво на 2011 - 2015 роки" згідно з додатком.

2. Визначити Головне управління культури виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) відповідальним за реалізацію міської комплексної програми "Столична культура і мистецтво на 2011 - 2015 роки".

3. Головним управлінням, управлінням виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та районним у м. Києві державним адміністраціям:

3.1. Передбачити видатки на реалізацію міської комплексної програми "Столична культура і мистецтво на 2011 - 2015 роки" при формуванні бюджетних запитів на 2011 рік та наступні роки.

3.2. Забезпечити виконання міської комплексної програми "Столична культура і мистецтво на 2011 - 2015 роки" в межах загального обсягу видатків, передбачених у бюджеті міста Києва на відповідні роки.

4. Виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації) щорічно подавати Київській міській раді звіти про хід виконання міської комплексної програми "Столична культура і мистецтво на 2011 - 2015 роки".

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань культури та туризму і постійну комісію Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

Київ - столиця України - є головним адміністративним центром нашої держави, діловим, науковим, культурним та духовним мегаполісом з розгалуженою інфраструктурою інституцій з усіх напрямків життя і діяльності суспільства. Київ не лише визнаний лідер у найбільш перспективних соціокультурних процесах, а й виступає каталізатором культурного та духовного потенціалу держави, її художньо-мистецького поступу.

Саме культура, мистецтво, освіта є основою у розвитку й оновленні суспільства, піднесенні духовних цінностей, збереженні та примноженні культурно-мистецьких здобутків. Тому влада має усвідомлювати ключову роль культури в суспільно-економічному розвитку України та її регіонів і необхідність застосування програмно-цільових підходів у координуванні галузі.

Київська міська влада, здійснюючи послідовну державну політику у галузі культури, докладає всіх зусиль для належного забезпечення функціонування галузі, нарощення культурно-мистецького потенціалу столиці, задоволення інтелектуальних та духовних потреб населення, належну участь міста Києва у світових культурних процесах. Кожній людині, незалежно від її національності, політичних уподобань і віросповідання, надається можливість самореалізації, вільного доступу до найкращих зразків національних і зарубіжних культурно-мистецьких та духовних пам'яток, створюються умови для змістовного дозвілля.

Реалізація культурної політики на місцевому рівні ґрунтуватиметься на забезпеченні концентрації фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів міста, а також координації діяльності міських органів виконавчої влади, закладів, установ та організацій для розв'язання загальних проблем і найважливіших проблем розвитку столичної культури і мистецтва.

При цьому має продовжуватись тенденція зменшення навантаження на бюджет міста та спрямування зусиль на збільшення власних надходжень установ та закладів культури.

Програма є цільовою, оскільки об'єднує декілька програм споріднених напрямів галузі культури та сфери діяльності для вирішення проблем культурного розвитку міста. Програма є підґрунтям для розробки міських підпрограм по галузі та районних програм розвитку культури і мистецтва.

Розвиток культури і мистецтва в столиці має базуватися на таких засадах:

• збереження національної культурної спадщини як основи національної культури, турбота про подальший розвиток традиційних культур та культур представників національних меншин, які населяють столицю;

• забезпечення гарантій свободи творчості, доступу до культурних надбань, створення можливостей активної участі громадян, особливо молоді, у всіх видах творчості;

• забезпечення функціонування української мови в усіх сферах культурного життя;

• забезпечення державної підтримки та сприятливих господарсько-правових умов для культурно-мистецьких закладів, організацій, об'єднань, окремих митців незалежно від підпорядкування та форми власності;

• створення моральних та економічних стимулів для залучення недержавних коштів і засобів для підтримки культури та мистецтва.

Програма розроблена у зв'язку з закінченням терміну дії міської комплексної програми "Столична культура і мистецтво на 2006 - 2010 роки" , затвердженої рішенням Київської міської ради від 25.01.2007 N 9/670, та у відповідності до Порядку розроблення, затвердження та виконання міських цільових програм у місті Києві , затвердженого рішенням Київської міської ради від 29.10.2009 N 520/2589.

Програма складається з паспорту, вступу, чотирьох розділів та додатків. У ній подано характеристику сучасного стану культури, викладені пріоритетні завдання, принципи і механізми їх втілення та бачення засад, на яких ґрунтуватиметься в подальшому культурна політика столиці, проаналізовано причини, які гальмують розвиток галузі, вказано проблеми та шляхи їх вирішення.

Програма вперше розроблена на підставі програмно-цільового методу. В неї ввійшли основні показники: затрат, продукту, ефективності та якості.

Використання програмно-цільового методу дозволить більш ефективно аналізувати використання та розподілення бюджетних коштів, відслідковувати слабкі та сильні місця в галузі, перенаправляти фінансові потоки для досягання більшої віддачі від їх використання.

Показники затрат, продукту, ефективності та якості заплановані поетапно з урахуванням коефіцієнтів росту та збільшення.

Так, на 2011 рік видатки по галузі "Культура і мистецтво" плануються в сумі 579368,2 тис. грн. У 2012 році очікуваний коефіцієнт збільшення становить 7,8 %, відповідно сума зросте до 625138,1 тис. грн. На 2013 - 2015 роки очікуваний коефіцієнт росту становить 5,5 %, відповідно суми фінансування становлять: 2013 рік - 659520,8 тис. грн., 2014 рік - 69594,4 тис. грн., 2015 рік - 734063,1 тис. грн. Усі видатки заплановані з урахуванням районних установ та закладів культури.

Програма погоджена з Головним фінансовим управлінням, Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

У Програмі подано характеристику сучасного стану культури, викладені пріоритетні завдання, принципи і механізми їх втілення та бачення засад, на яких ґрунтуватиметься в подальшому культурна політика столиці, проаналізовано причини, які гальмують розвиток галузі, вказано проблеми та шляхи їх вирішення.

1. Визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована Програма

Попередні п'ять років були присвячені пошуку шляхів оновлення форм і методів роботи закладів, підприємств і організацій культури і мистецтва.

У подальшому необхідно продовжити роботу над подоланням негативних явищ, які гальмують розвиток галузі, а саме: недосконалість нормативно-правового забезпечення функціонування галузі; недосконалість матеріально-технічної бази значної кількості закладів культури і мистецтва; недостатнє фінансування галузі, в т. ч.: на втілення мистецьких проектів, матеріальне утримання працівників, забезпечення збереження унікальних музейних колекцій, охорону музеїв і заповідників, оновлення й укріплення їхніх фондів, оновлення системи пожежно-охоронної сигналізації; поповнення бібліотечних фондів тощо.

Розвиток галузі в останні два роки мав дещо уповільнений характер, що було спричинено неготовністю державних інституцій швидко реагувати на негативні тенденції, які склалися на рівні держави, перш за все через фінансову кризу, що призвело до надзвичайно недостатнього рівня фінансування галузі. Наслідком цього стало скорочення кількості культурно-мистецьких заходів, творчих проектів, призупинення важливих ремонтно-будівельних робіт на об'єктах культури тощо.

2. Визначення можливих шляхів і варіантів розв'язання проблеми

Для розв'язання проблем галузі необхідно дотримуватись принципів планування та послідовності, чітко визначати перспективи з урахуванням усіх потреб галузі, використовувати цільове пріоритетне спрямування бюджетних коштів для вирішення першочергових завдань.

Необхідно продовжити позитивні напрацювання щодо здійснення переорієнтації методів управління культурою - від керування до творчої діяльної координації та підтримки ініціатив на засадах прозорості і публічності, а також щодо інноваційного підходу до вирішення питань галузі на основі активного діалогу з творчою громадськістю. Це стане можливим завдяки спільній роботі всіх структурних підрозділів міста, районних державних адміністрацій та їх підрозділів, керівників закладів культури і мистецтва, національних творчих спілок України та їх київських організацій.

Для галузі актуальними залишаються питання фінансової підтримки культури, завдання збільшення позабюджетних додаткових надходжень. З цією метою необхідно об'єднати зусилля державного і недержавного секторів, що призведе до суттєвих змін якості надання культурних послуг.

З метою забезпечення відкритості, публічності та прозорості діяльності органів влади, сприяння вирішенню міською владою нагальних питань гуманітарної сфери, в т. ч. культури, аналізу стану розвитку культури і духовності розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 10.08.2010 N 593 створено Громадську гуманітарну раду м. Києва при Київському міському голові; при Головному управлінні культури створено Громадську художню раду з питань роботи театрально-концертних закладів, художню раду з питань образотворчого мистецтва.

Для належного розвитку культури і мистецтва необхідно спрямувати дії місцевих органів влади на вироблення і впровадження нового погляду на функціонування галузі, системного підходу до питань її розвитку із застосуванням сучасних моделей культурної політики, які б сприяли динамізації культурних процесів, пошуку нових шляхів фінансового забезпечення галузі, збереженню та примноженню культурно-мистецького потенціалу столиці.

3. Мета Програми

Програма спрямована на подальший розвиток національної культури і мистецтва, збереження інфраструктури галузі та її оптимізацію.

Метою програми є збереження національно-культурної спадщини, зміцнення і примноження культурного потенціалу столиці, відродження духовних традицій, створення сприятливих умов для всебічного задоволення культурних потреб населення і широкого його доступу до культурно-мистецьких надбань, сприяння успішній інтеграції української культури в європейський і світовий культурний простір.

Розроблення нової програми зумовлено необхідністю подальшого розвитку та удосконалення галузі культури міста - столиці України, спрямування її на розвиток культурних традицій міста, збереження історичних цінностей, забезпечення доступності закладів культури для всіх верств населення, створення максимально сприятливих умов для творчого росту особистості, розкриття її здібностей, задоволення духовних і естетичних потреб, відродження народної творчості та популяризації національних звичаїв та обрядів, організацію повноцінного, змістовного дозвілля, масового відпочинку і розваг, культурного обслуговування населення, сприяння доступу глядачів до перегляду національної кінематографічної спадщини. Міська програма розвитку культури буде визначати перспективи розвитку галузі культури міста, направлена на забезпечення збереження існуючої мережі закладів культури і мистецтва.

Створення належних умов для подальшого повноцінного функціонування і розвитку галузі забезпечить зміцнення і примноження культурного потенціалу столиці, збереження та популяризацію унікальної культурно-мистецької спадщини, сприятиме суспільній злагоді, всебічному розвитку творчої особистості, талановитої молоді, дасть змогу більш ефективно задовольняти культурні потреби населення та надавати культурні послуги, сприятиме активному входженню міста Києва у міжнародну культурну спільноту.

4. Сучасний стан галузі культури і мистецтва у контексті досягнень програми "Столична культура і мистецтво на 2006 - 2010 роки" та завдання галузі для забезпечення функціонування і розвитку столичної культури і мистецтва

Діяльність Київської міської влади була спрямована на вдосконалення діючої мережі закладів культури і мистецтва, зміцнення їх матеріально-технічної бази, популяризацію і примноження культурних цінностей, задоволення культурних та духовних потреб населення й організацію його дозвілля, підтримку талановитої молоді, зміцнення та розширення міжнародних культурно-мистецьких зв'язків.

Особлива увага приділялася підвищенню ефективності роботи галузі, пошуку шляхів забезпечення функціонування закладів, орієнтованих на розширення джерел фінансового забезпечення та оптимізацію витрат на їх утримання і розвиток, здійснювалися заходи щодо залучення додаткових внутрішніх та зовнішніх ресурсів для вирішення завдань галузі.

2006 - 2010 роки відзначились новими цікавими мистецькими проектами, популяризацією творчості та підтримкою київських митців, активним пошуком спонсорських коштів та вирішенням багатьох нагальних проблем театрально-концертних організацій. Заклади культури і мистецтв працювали стабільно, не зважаючи на труднощі, які виникали.

Головне управління культури ініціювало розробку ряду галузевих програм: міської програми "Розвиток музейної справи в м. Києві на 2006 - 2010 роки" ; міської програми "Розвиток бібліотечної справи в м. Києві на 2007 - 2010 роки" , які були затверджені Київською міською радою, Програми розвитку початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів на 2006 - 2010 роки.

Виконання програм і вся політика галузі були спрямовані на формування гармонійного культурного середовища міста, спадкоємності кращих міських традицій. У місті Києві проводилася виважена культурна політика, спрямована на задоволення потреб громадян, підтримку їх устремлінь до розвитку і самореалізації, збереження всього найкращого, що було створено минулими поколіннями і що є гордістю культури і мистецтва столиці.

На сьогодні забезпечено умови для стабільної статутної діяльності існуючих закладів, організацій та установ культури і мистецтва, соціального захисту працівників галузі, належного збереження і примноження унікальних пам'яток культури і мистецтва, всебічного сприяння розвитку національного мистецтва, підтримки талановитої молоді, вільного доступу населення до культурно-мистецьких надбань та задоволення інтелектуальних потреб громадян, піднесення міжнародного іміджу Києва.

Мережа закладів, підприємств, організацій культури і мистецтв, підпорядкованих Головному управлінню культури , охоплює 18 театрів, 7 концертних організацій, 13 музеїв (разом з відділами та філіями - 24), 3 центральні міські бібліотеки (всього у Києві 138 публічних бібліотек), 4 вищих мистецьких навчальних заклади, 57 початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання), 6 парків культури та відпочинку. Міську галерею мистецтв "Лавра", Київський міський центр народної творчості та культурологічних досліджень, 24 кінотеатри, які належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва та ін.

Найбільший здобуток Київської міської влади - не тільки збереження мережі закладів, установ, організацій культури, а й її розширення, вдосконалення, зміцнення матеріальної бази закладів культури і мистецтв.

Збагатилась мережа музеїв: у 2006 році відкрито Історико-меморіальний музей М. Грушевського. Після проведення ремонтно-реставраційних робіт відкрито II-у чергу Музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, а саме: експозицію "Мистецтво країн Сходу". У 2007 році відкрито Музей подарунків - відділ Музею історії міста Києва; у 2008 році відкрито Музей партизанської слави - філію Музею історії міста Києва на території Парку культури та відпочинку "Партизанська слава"; у 2009 році відкрито Музей Шолом-Алейхема (відділ Музею історії міста Києва), Музей-квартиру українського композитора В. Косенка, Музей Івана Франка (філія Музею видатних діячів української культури).

Забезпечено новим приміщенням Центральну районну бібліотеку ім. Ф. М. Достоєвського Солом'янського району м. Києва (2008 рік).

Проведено реконструкції парків: у 2007 році завершилась реконструкція Парку культури і відпочинку "Перемога", у 2008 році відкрито I чергу реконструкції парку "Відрадний", продовжилась реконструкція Голосіївського парку культури і відпочинку ім. М. Рильського.

За ініціативи Головного управління культури до розвитку галузі залучаються спонсорські кошти. Протягом 4-х років втілювалася нова ідея Київської міської влади із вшанування видатних киян, які залишили помітний слід в історії культури та мистецтва. За спонсорські кошти було встановлено пам'ятник видатному киянину Михайлу Булгакову, меморіальні дошки художнику і поету Максиміліану Волошину, диригенту Олексію Рябову, кінорежисеру й актору Сергію Бондарчуку, письменнику Борису Пастернаку, композитору і диригенту Артемію Веделю, відомому сербському історику та архімандриту Іоанну (Йовану Раїчу), який навчався у Києво-Могилянській академії, відомому українському драматургу Ярославу Стельмаху, пам'ятний знак художнику Казимиру Малевичу. Відкрито пам'ятник Георгію Гонгадзе та загиблим журналістам, пам'ятник Шота Руставелі.

Міська влада постійно піклується про діячів культури і мистецтв, учнів та студентів мистецьких навчальних закладів. Щороку працівники галузі забезпечуються житлом. Щороку видатні діячі культури і мистецтв отримують 26 довічних та 26 щорічних стипендій Київського міського голови по 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян кожна - 255 грн. У 2007 році було збільшено розмір мистецької премії "Київ" з 15 тис. до 25 тис. грн., яка на сьогодні є другою за розміром премією на Україні після Національної премії імені Тараса Шевченка. Щорічно у Міжнародний день театру проводиться урочиста церемонія вручення міської театральної премії "Київська пектораль" (протягом 2007 - 2009 років збільшено розмір премії). Рішенням Київради від 19.02.2009 N 56/1111 засновано мистецьку премію "Майстер".

З метою підтримки і розвитку столичних театрально-концертних закладів, враховуючи високі показники діяльності, за значні творчі здобутки та високий професіоналізм державою було відмічено ряд муніципальних колективів: статус національного надано Київському театру оперети (2009 рік), статус академічного отримали Київський драматичний театр на Подолі (2006 рік), Київська майстерня театрального мистецтва "Сузір'я" (2007 рік), Київський театр "Колесо" (2008 рік); Київський муніципальний духовий оркестр (2006 рік), Камерний хор "Хрещатик" (2009 рік). Відмічено також музеї: статус національного надано Українському центру народної культури "Музей Івана Гончара", Музею українського народного декоративного мистецтва, Київському музею російського мистецтва.

Одним з основних видів діяльності Головного управління культури є проведення різноманітних культурно-мистецьких заходів, конкурсів, фестивалів та концертних програм до державних, міських та професійних свят (Дня столиці та Дня Києва, Дня Перемоги, Дня Незалежності, Дня працівників культури та аматорів народного мистецтва, свята засвічення Головної новорічної ялинки столиці тощо). У цьому напрямку постійно втілюються нові проекти, де поєднується сучасність з фольклорними та народними традиціями.

Завдяки міській владі свого часу було здійснено благородну справу повернення на батьківщину та належне пошанування у Києві імен наших видатних співвітчизників - Сержа Лифаря, Володимира Горовиця, Бориса Гмирі, Івана Козловського та інших. Наслідком цього є проведення масштабних творчих заходів, які вже стали традиційними та отримали міжнародне визнання: Міжнародний конкурс молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця, фестивалі та гала-концерти "Серж Лифар де ля данс", концерти "На Україну повернусь", міжнародний конкурс вокалістів імені Бориса Гмирі тощо. Училищу хореографічного мистецтва "Київська муніципальна українська академія танцю" присвоєно ім'я Сержа Лифаря.

Пріоритетним напрямом діяльності залишається естетичне виховання дітей та молоді. Розвивається та вдосконалюється мережа навчальних закладів: у 2008 році відкрито дитячу школу мистецтв N 9 у Дарницькому районі (мікрорайон Бортничі); добудовано та введено в експлуатацію нову репетиційну залу для першого в Україні циркового відділення на базі школи естетичного виховання - у дитячій музичній школі N 14 ім. Д. Кабалевського Солом'янського району.

Кращі учні та студенти мистецьких навчальних закладів отримують творчі стипендї Київського міського голови. У 2008 році завдяки Київській міській владі зросла кількість таких стипендіатів з 55 до 75 чоловік, а розмір стипендії збільшився з 500 до 1000 гривень. Розмір студентської стипендії - 200 грн. щомісяця.

Для розробки міської комплексної програми "Столична культура і мистецтво на 2011 - 2015 роки" з метою виявлення проблем та визначення шляхів їх вирішення був здійснений стратегічний аналіз по методиці SWOT:

SWOT-аналіз визначає перспективи щодо необхідності розвитку галузі у напрямі створення сучасних, наближених до європейських стандартів умов культурного обслуговування мешканців м. Києва та гостей столиці, створення сприятливих умов для вирішення нагальних питань подальшого вдосконалення, зміцнення матеріально-технічної бази та творчого розвитку закладів культури і мистецтв.

4.1. Театральна діяльність

На сьогодні збережено мережу муніципальних театрів м. Києва. У підпорядкуванні Головного управління культури знаходяться 18 театральних закладів (серед яких Київська мала опера, що перебуває наразі в стадії становлення, та ТОВ "Муніципальний театр "Київ").

Протягом 2006 - 2010 років робота була спрямована на підвищення ефективності діяльності театрів з метою збільшення доходів і зменшення навантаження на бюджет. З цією метою відповідно до Закону України "Про театр і театральну справу", який визначає права та обов'язки театрів, Головним управління культури і мистецтв було підтримано право муніципальних театрів підвищити ціни на квитки. З лютого 2009 року середня ціна квитків на дитячі вистави зросла з 12,60 грн. до 30 грн., а для дорослих з 20,20 грн. до 45 грн.

Незважаючи на відсутність фінансування на нові постановки, театри та концертні організації ефективно і стабільно працювали, самостійно вишукуючи кошти на постановку нових вистав, святкування ювілеїв, втілення нових цікавих проектів. Театрам було дозволено ввести нові платні послуги, передбачені законодавством України.

Розпочато роботу в кількох театральних колективах із впровадження електронної системи продажу квитків (Київський муніципальний академічний театр ляльок, Циганський музично-драматичний театр "Романс").

З метою залучення глядача театри використовують сучасні технології анонсування в ЗМІ своїх мистецьких заходів, мають свої Інтернет-сторінки. Головним управлінням культури щомісяця випускаються рекламні проспекти з репертуарами театрів.

Для забезпечення повноцінної діяльності деяких театрів, які не мають власних приміщень, їм надано можливість працювати на сценічних майданчиках інших театрів. Український малий драматичний театр грає вистави на великій і малій сценах Київського академічного Молодого театру. Окрім цього. Київський театр маріонеток, який втратив орендоване ним приміщення на вул. Сагайдачного, було розміщено в приміщенні Київської міської галереї мистецтв "Лавра". Експериментальний театр "Золоті ворота" працює в приміщенні Київського академічного театру ляльок, Циганський музично-драматичний театр "Романс" орендує приміщення ПК "Більшовик".

У 2007 році закріплено на балансі Головного управління культури приміщення по вулиці Андріївський узвіз, 8, літ. "А" і передано у безоплатне користування Київському академічному театру "Колесо", де у червні 2010 року було відкрито другу сцену театру "Камінна зала".

На виконання рішення Київської міської ради "Про заходи щодо відвідування закладів культури у м. Києві" від 28.05.2009 N 537/1593 Головним управлінням культури було підготовлено наказ від 23.10.2009 N 267 "Про заходи щодо відвідування театрів комунальної власності у м. Києві", згідно з яким 03.11.2009 було затверджено графік безкоштовного відвідування театрів міського підпорядкування учнями загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій, професійно-технічних училищ і студентами з метою соціального захисту цієї категорії населення та розміщено його для загального доступу на веб-сторінці Головного управління культури офіційного веб-порталу Київської міської державної адміністрації.

Згідно з графіком до безкоштовного перегляду вистав молоддю долучилися всі муніципальні театри.

Значним здобутком діяльності у театральній сфері є отримання Київським академічним театром оперети статусу національного.

На виконання наказу Міністерства культури і мистецтв України від 04.04.2000 N 148 кожного останнього четверга місяця пільгові категорії населення (до яких входять інваліди, малозабезпечені багатодітні родини, пенсіонери, ветерани війни, інваліди праці, одинокі непрацездатні громадяни) при наявності вільних місць безкоштовно відвідують театрально-концертні заклади, що входять до сфери управління Головного управління культури і мистецтв.

Рішенням Київради від 19.02.2009 N 56/1111 було засновано мистецьку премію "Майстер" та розроблено положення про премію, що присуджуватиметься персонально за особистий внесок у розвиток духовності як м. Києва, так і всієї України творчому діячеві, який одержав всенародне визнання своєї майстерності в одній з галузей культури і мистецтва України. До преміювального фонду премії "Майстер" будуть залучатися і спонсорські кошти.

Щороку до Міжнародного дня театру відбувається урочиста церемонія вручення міської театральної премії "Київська Пектораль". І якщо у 2007 році її розмір становив 1 тис. грн., у 2008 році - 5 тис. грн., то у 2009 - 2010 рр. розмір премії збільшився до 8 тис. грн. (у т. ч. за рахунок спонсорських коштів).

У рамках Дня Києва щорічно в Київській міській державній адміністрації відбувається вручення мистецької премії "Київ" провідним діячам культури і мистецтва у семи номінаціях. На сьогодні премія "Київ" за розміром (25 тисяч гривень) друга в Україні після Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Найбільш гострим завданням міської влади для культури столиці є закінчення реконструкції Київського академічного драматичного театру на Подолі.

Робота у напрямку театрально-концертної діяльності і надалі буде спрямована на підвищення ефективності діяльності театрів і концертних організацій міста у світлі сучасних вимог з метою збільшення кількості глядачів, а відповідно і доходів від основної діяльності, та водночас мінімізації навантаження на бюджет.

4.2. Концертна діяльність

У 2006 - 2010 роках муніципальними концертними колективами була продовжена активна робота, спрямована на збереження і розвиток багатої національної музичної спадщини нашої держави, популяризацію світового музичного надбання.

Щорічно концертні організації на високому організаційному та художньому рівні представляли нові прем'єрні програми (2006 рік - 25 програм, 2007 рік - 31 програма, 2008 рік - 32 програми, 2009 рік - 16 програм). Кожного року, включаючи 2008 рік, на постановку нових програм з міського бюджету виділялись кошти. У 2009 році, незважаючи на відсутність фінансування на нові постановки, концертними організаціями було підготовлено та представлено глядачеві 16 прем'єрних програм.

Позитивним є те, що, незважаючи на складну економічну ситуацію, щороку збільшувалася сума доходів концертних організацій від проведення концертної діяльності. Колективи приділяють велику увагу вирішенню питання отримання доходів і від проведення гастрольної діяльності.

У 2006 - 2010 роках музичні колективи гідно представляли своє мистецтво як в Україні, так і за кордоном, брали участь у міжнародних конкурсах та фестивалях, мистецьких проектах. Щороку відбувався хоровий фестиваль "Золотоверхий Київ".

Концертні організації міського підпорядкування брали активну участь у програмах, присвячених державним та міським святам і заходам.

Високу майстерність показали колективи, серед яких Муніципальна академічна чоловіча хорова капели ім. Л. М. Ревуцького, Український академічний фольклорно-етнографічний ансамбль "Калина", ансамбль солістів "Благовість", Київський академічний муніципальний духовий оркестр, Камерний хор "Хрещатик" під час творчого звіту міста Києва у рамках Фестивалю мистецтв України, який відбувся 16 грудня 2009 року в Національному палаці мистецтв "Україна".

У 2007 році згідно з рішенням Київської міської ради від 26.04.2007 N 451/1112 було реорганізовано шляхом злиття державне комунальне концертно-видовищне підприємство "Київконцерт" та комунальне театрально-гастрольне підприємство "Театральна агенція" і створене на їх майновій базі комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Агентство по обслуговуванню театральної та концертної діяльності".

Залишається актуальним питання спорудження у місті Києві сучасного багатофункціонального універсального концертного залу, пристосованого саме для виступів великих та камерних хорів, фольклорних колективів, оркестрів тощо. У такому приміщенні колективи мали б можливість систематично здійснювати концертні виступи, представляти мистецькі і просвітницькі проекти, презентувати свої нові програми, проводити творчі вечори та зустрічі.

Будівництво такого концертного приміщення дасть змогу вирішити проблемні питання, пов'язані з активізацією концертної діяльності всесвітньо відомих муніципальних концертних організацій.

4.3. Культурно-мистецька діяльність

Одним з основних видів діяльності Головного управління культури є проведення різноманітних культурно-мистецьких заходів, конкурсів, фестивалів та концертних програм до державних, міських та професійних свят (Дня столиці та Дня Києва, Дня Перемоги, Дня Незалежності, Дня працівників культури та аматорів народного мистецтва, свята засвічення Головної новорічної ялинки столиці тощо). У цьому напрямку постійно втілюються нові проекти, де поєднується сучасність з фольклорними та народними традиціями.

2010 року було відновлено традицію відзначення номінантів - відомих діячів культури і мистецтва на Площі зірок до Дня столиці та Дня Києва. З метою популяризації діяльності та внеску у розвиток національної культури і мистецтва буде продовжуватися традиція відзначення номінантів на Площі зірок (вул. Хрещатик, Пасаж).

4.4. Образотворче мистецтво

Підтримку образотворчого мистецтва Головне управління культури здійснює через Київську міську галерею мистецтв "Лавра" та завдяки співпраці з творчими спілками. Галерея "Лавра" ініціює, організовує та втілює у життя свої власні, некомерційні культурні заходи - фестивалі, виставки, яскраві театрально-музичні події з виходом на міжнародну арт-сцену та успішною співпрацею з міжнародними інституціями, чим набуває статусу столичного культурного центру. Особливою рисою діяльності галереї стало втілення нових творчих проектів, направлених на активну пропаганду і висвітлення творчості молодих митців - художників, музикантів, театральних діячів.

4.5. Співпраця з Національними творчими спілками

Галузь культури охоплює широку мистецьку і творчу сферу. У Києві, як столиці України, зосереджено надзвичайно великий творчий потенціал. Тут живуть і працюють багато видатних митців, які є гордістю України.

На виконання завдання минулої програми з метою розширення сфери співпраці з творчими спілками та ширшого відзначення і заохочення творчих особистостей, рішенням Київської міської ради засновано мистецьку премію "Майстер", яка присуджується персонально за особистий внесок у розвиток мистецтва творчому діячеві, який одержав всенародне визнання в одному з напрямків галузі.

Для підтримки творчої інтелігенції та врегулювання стосунків між численними творчими спілками і міською владою було укладено взаємовигідну Угоду про співпрацю між виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) та Координаційною радою національних творчих спілок України (на 2010 - 2012 рр.).

4.6. Самодіяльне й аматорське мистецтво

За останні роки значно зріс громадський інтерес до аматорського мистецтва, підвищився загальний рівень культури киян. Свідченням цього є те, що на сьогодні у місті діють понад 3000 аматорських колективів, у яких зайнято майже 60000 учасників.

З метою підтримки існуючих аматорських колективів, виявлення нових самобутніх талантів та заохочення широкого кола бажаючих до аматорського мистецтва, збереження кращих традицій та обрядів українського народу, підтримки нових художніх аматорських колективів та надання методичної та практичної допомоги здійснює свою роботу Київський міський центр народної творчості та культурологічних досліджень.

Враховуючи збільшення кількості бажаючих брати участь у діяльності аматорських колективів, велика увага приділялась збереженню у місті мережі закладів культури клубного типу, тієї соціально-культурної інфраструктури, яка зараз існує і в подальшому допоможе діяльності аматорських колективів та створенню нових.

4.7. Облік гастрольної діяльності

На виконання чинного законодавства України про гастрольну діяльність Головне управління культури і мистецтв веде облік гастрольних заходів, які відбуваються на території м. Києва, шляхом внесення їх до банку даних гастрольних заходів та видачі організаторам свідоцтв про проведення гастрольних заходів.

Відповідно до програми "Столична культура і мистецтво" минулих років було здійснено включення міста Києва до Порядку розподілу та використання коштів, які надходять від збору за проведення гастрольних заходів (відповідно до клопотання Головного управління культури і мистецтв), що сприяло врегулюванню діяльності цього напрямку та наповненню додатковими коштами міського бюджету для здійснення гастрольної діяльності театрально-концертних закладів міста.

Головне управління культури і мистецтв щомісячно звітує про здійснену роботу Міністерству культури і туризму України відповідно до Порядку подання відомостей для ведення Єдиного банку даних гастрольних заходів, що проводяться в Україні, затвердженого наказом Міністерства культури і туризму України від 17.05.2004 N 310 "Про подання відомостей для ведення Єдиного банку даних гастрольних заходів, що проводяться в Україні".

З метою реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 N 36 "Про затвердження порядку розподілу коштів спеціального фонду державного та місцевих бюджетів на підтримку вітчизняних гастролерів" та відповідно до наказу Міністерства культури і туризму України від 23.03.2004 N 156 Головне управління культури і мистецтв двічі на рік проводить конкурс з визначення вітчизняних гастролерів, для підтримки яких передбачається надання коштів, що надходять від збору на проведення гастрольних заходів, до спеціального фонду бюджету м. Києва.

4.8. Діяльність музеїв та бібліотек

В контексті виконання програми "Столична культура і мистецтво на 2006 - 2010 роки" велика увага приділялася питанню оновлення і створення експозицій та відкриттю нових музеїв. Так, з 2006 по 2010 рік було відкрито чотири музеї: Історико-меморіальний музей М. Грушевського, Музей подарунків, Музей партизанської слави та Музей Шолом-Алейхема.

Крім того, побудовано дві нові експозиції - "Мистецтво країн Сходу" та "Мистецтво Стародавнього світу" у Музеї мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків.

Розпочалися роботи по підготовці до відкриття Музею шістдесятництва, Музею "Іван Франко і Київ", Музею-квартири В. С. Косенка.

Значними здобутками музеїв за 2006 - 2010 рр. є отримання чотирьма музеями комунальної власності міста статусу національного: Національний музей українського народного декоративного мистецтва, Національний історико-архітектурний музей "Київська фортеця", Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара", Національний музей російського мистецтва.

З метою популяризації музейних колекцій протягом 2006 - 2009 рр. у музеях міста проводилися виставки. Всього було проведено 834 виставки. Найбільш резонансними стали "Українська вишивка XIX - XX ст. ст." у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва; виставок творів М. Врубеля та І. Айвазовського у Київському національному музеї російського мистецтва, цикли виставок у музеях міста до 100-річчя від дня народження М. Приймаченко та 200-річчя від дня народження М. Гоголя.

З метою впровадження нових інформаційних технологій у діяльність музеїв, здійснення електронного обліку музейних фондів розпочата робота по запровадженню в роботу музеїв автоматизованої музейної програми "КАМІС". Ця програма вже працює в Музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Київському націоналньому музеї російського мистецтва, Музеї історії міста Києва, Музеї гетьманства, Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України.

З метою забезпечення відвідувачів індивідуальною інформацією по експозиціях музеїв розпочата робота по впровадженню технічних засобів - аудіогідів. На сьогодні до послуг відвідувачів аудіогіди у Музеї мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків, Київському національному музеї російського мистецтва, Музеї видатних діячів українського культури, Національному музеї українського народного декоративного мистецтва та Музеї книги і друкарства України.

Не останнє місце в процесі повноцінного обслуговування користувачів музеїв міста та публічних бібліотек міста займає стан їх матеріально-технічної бази. Пріоритетним завданням міської влади для культури столиці є будівництво або надання приміщення для Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки та Музею історії міста Києва, а також вирішення проблем, пов'язаних з відселенням трьох музеїв з території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

У контексті досягнень програми "Столична культура і мистецтво на 2006 - 2010 роки" публічні бібліотеки міста відвідало 1 млн. 690 тис. користувачів, а фактична книговидача склала 34 млн. 862 тис. документів, тобто в середньому 1 читачем в рік використовувалося 20,6 документа.

Одним із основних напрямків діяльності бібліотек є комплектування фондів новою літературою. Центральними міськими бібліотеками проводилася робота по залученню додаткових позабюджетних коштів на придбання книг. За звітний період було залучено додаткових джерел наповнення бібліотечних фондів на суму 2 млн. 776 тис. грн.

Продовжувалася робота по впровадженню нових комп'ютерних технологій у роботу бібліотек. За даний період завершено автоматизацію центральних районних бібліотек столиці та розпочато автоматизацію бібліотек для дітей та окремих бібліотек районів міста. Для покращення бібліотечно-інформаційного обслуговування громадян у ряді бібліотек відкрито Інтернет-центри.

З 2008 року у Публічній бібліотеці ім. Лесі Українки запроваджено електронний облік читачів та видачі документів.

На виконання заходів Програми створено зведений електронний каталог із забезпеченням доступу до нього через мережу Інтернет. Електронний каталог на початок 2010 року нараховує 296639 записів документів. На сайті Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки постійно (в режимі запитання - відповідь) працює віртуальна довідка. Лише за 2009 рік виконано 169 віртуальних довідок різної тематики.

У бібліотеках столиці створюються автоматизовані робочі місця, що дозволяє прискорювати обслуговування читачів, виконання операцій з комплектування та наукової обробки бібліотечних фондів.

Крім того, упродовж дії Програми майже на 20 % збільшилася кількість Інтернет-місць в Інтернет-центрах публічних бібліотек міста: із 124 у 2007 році до 148 у 2009 році, що дало можливість більшій кількості відвідувачів користуватися послугами мережі Інтернет. Слід зазначити, що 37 Інтернет-місць або 25 % від загальної кількості створено в центральних міських бібліотеках (ПБ ім. Лесі Українки, ЦБ ім. Т. Г. Шевченка для дітей, МСМБ "Молода гвардія"), решта - 111 Інтернет-місць створено в бібліотеках ЦБС районів міста.

За час реалізації програми загальна кількість комп'ютерної техніки у публічних бібліотеках столиці зросла на 16 %, а саме: з 453 одиниць у 2007 році до 538 одиниць у 2009 році.

4.9. Школи естетичного виховання

Головною метою мистецької освіти столиці є підтримка та розвиток системи безперервного навчання з мистецьких спеціальностей для досягнення високих освітніх рівнів, забезпечення можливостей постійного творчого, духовного самовдосконалення особистості й формування інтелектуального потенціалу як найвищої цінності нації.

Для реалізації головної мети необхідно:

- створювати нові навчальні програми, підручники, методичні посібники для різних типів навчальних закладів;

- надати національну спрямованість мистецькій освіті, що полягає у невіддільності її від національного ґрунту, її органічному поєднанні з національною історією і традиціями, збереженні та збагаченні культури народу;

- удосконалювати систему пошуку, розвитку, підтримки юних талантів і обдарувань для формування творчої еліти в галузі мистецтва та культури. Забезпечити матеріальне державне стимулювання талановитих дітей та творчої молоді;

- проводити кадрове оновлення та залучення до роботи в школах естетичного виховання висококваліфікованих працівників, провідних майстрів мистецтв;

- застосовувати науковий досвід вищих мистецьких навчальних закладів для ефективного впровадження методів виховання творчої особистості. Впроваджувати інтерактивний режим підготовки кадрів, що вимагає активізації роботи із вдосконалення майстерності викладачів;

- розширювати науково-методичну базу, якісно поліпшити матеріально-технічну базу та будівництво нових приміщень за індивідуальними проектами, що дасть можливість в повній мірі реалізувати потенційні творчі можливості шкіл естетичного виховання столиці;

- створити та забезпечити дієздатність системи стимулів та соціальних гарантій для мотивації творчої праці викладачів, відновлення престижу педагогічної професії.

Діяльність та заходи мистецьких вищих навчальних закладів передбачено у міській програмі "Освіта 2011 - 2015 роки".

4.10. Парки культури і відпочинку

Парки культури і відпочинку є важливими культурними осередками, які забезпечують організацію дозвілля усіх верств населення - від дітей і підлітків до найстарших громадян столиці та гостей столиці.

Основним завданням програми розвитку міських парків культури та відпочинку є впровадження принципово нового погляду на функціонування парків міста з метою переосмислення їх ролі у культурному житті столиці та належного задоволення дозвіллєвих потреб громадян. Парки мають стати не лише ландшафтними оазами міста, а й функціонувати як яскраві, потужні, жваві осередки культури, вносячи свій вагомий вклад у формування соціального клімату. На їх територіях необхідно запровадити розташування виставкових залів, бібліотек, гуртків за інтересами, кіновідео та концертно-танцювальних залів.

Сьогодні парки мають ряд проблем, які гальмують їх діяльність: потребує впорядкування питання управління парками, не вирішене питання закріплення за парками права користування земельними ділянками (немає Державних актів на право постійного користування землею), у критичному стані знаходиться більша частина атракціонної техніки.

Так, існування на території парків кількох землекористувачів створює перешкоди у розвитку та ефективній діяльності парків, не дозволяє залучати потенційних інвесторів. Нові фінансові надходження (інвестиції, кошти від основної діяльності тощо) створили б фінансову основу для розвитку атракціонної інфраструктури (сьогодні головним джерелом отримання прибутків у парках є робота атракціонів), забезпечили б формування інших структурних підрозділів, які б виконували необхідні господарські функції.

Сьогодні інфраструктура ринку "індустрії розваг", тобто виготовлення вітчизняними виробниками атракціонної техніки в Україні, нерозвинена, тому дирекції парків змушені закуповувати сучасні атракціони іноземного виробництва за значні кошти. Доцільніше і економніше було б виготовляти атракціони на одному із заводів м. Києва, в результаті чого місто отримало б нові робочі місця, було б налагоджено випуск нових видів та удосконалено існуючу атракціонну техніку, забезпечено її ремонт.

Атракціони для парків необхідно підбирати з урахуванням потоку відпочиваючих і ландшафту місцевості.

Доцільно було б відтворити на сценічних майданчиках парків театральні та лялькові вистави, концерти майстрів мистецтв та колективів художньої самодіяльності, звітні концерти.

Саме на сценічні майданчики парків різних районів міста варто було б перенести частину масштабних свят, які проходять у центрі столиці. Це дозволить киянам з віддалених районів м. Києва стати активними учасниками культурного життя столиці та відчути піклування про них муніципальної влади.

Необхідно залучати творчу молодь до роботи в парках. Для цього слід підняти престиж професії культпрацівника із створенням відповідних умов та соціального захисту.

4.11. Кіномережа

Пріоритетним напрямком діяльності кіномережі міста є надання послуг щодо кінообслуговування населення та забезпечення збереження кіномережі міста, особливо кінотеатрів, які належать до комунальної власності територіальної громади Києва.

Збереження мережі дитячих кінотеатрів у комунальної власності міста Києва, як одне з першочергових завдань кіногалузі, сприятиме впливу на репертуарне планування кінотеатрів, обмеженню або забороні випуску фільмів, що містять сцени жорстокості та розпусти у широкому прокаті.

На базі 8 дитячих спеціалізованих кінотеатрів у м. Києві проводитимуться благодійні заходи та акції для дітей-сиріт, вихованців шкіл-інтернатів, дітей-інвалідів, учнів молодших та старших класів загальноосвітніх шкіл. Також традиційно проходитимуть кінозаходи (кіноклуби, кінолекторії з виступами спеціалістів) з патріотичного виховання, здорового способу життя, проблем СНІДу, наркоманії, паління, алкоголізму серед підлітків та молоді, розвитку духовності та моральності підростаючого покоління, кіноуроки на допомогу школі з навчально-освітніх програм. Головним завданням тут є турбота про духовність підростаючого покоління, а не лише отримання прибутку.

Особлива увага приділяється забезпеченню кінопоказу за єдиним квитком, котрий передбачається для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, що виховуються або навчаються у навчально-виховних та навчальних закладах, і який дає право на безоплатне відвідування кінотеатрів.

Протягом 2006 - 2010 років частково відбудована кіномережа дитячих кінотеатрів; часткове влаштування нової технічної бази у дитячих кінотеатрах міста, що надало можливість показу кінострічок нового формату.

У перспективі необхідно продовжувати поступово реформувати існуючий порядок діяльності кінотеатрів, вносити на розгляд сесії Київради питання про діяльність збиткових кінотеатрів, визначитися, якими кінотеатрами буде опікуватися місто, а до яких мають бути залучені інвестиційні кошти. Підтримка цього процесу забезпечить розвиток якісних кінопослуг у ринкових умовах, активізує капітальні вкладення та інвестиції у кіномережу, збагатить та зміцнить мережу кінотеатрів тощо.

В кіногалузі існує ряд проблем, які впливають і на стан кіномережі міста: відсутність вітчизняної кінопродукції нового формату; відсутність технічних можливостей у комунальних кінотеатрах міста для показу кінострічок у цифровому форматі; відсутність творчого та високотехнічного кадрового потенціалу; відсутність широкого та якісного спектру послуг у кінотеатрах міста, особливо у дитячих кінотеатрах; відсутність механізмів вивчення світового досвіду розвитку кіно як культурної галузі; низький рівень оплати праці фахівців.

Метою програми є збереження кіномистецького потенціалу столиці; збереження мережі дитячих спеціалізованих кінотеатрів у комунальній власності міста, що сприятиме впливу на репертуарне планування кінотеатрів; привернення уваги молоді до кіномистецького життя міста, всебічне подолання негативних тенденцій у молодіжному середовищі, боротьба з проявами алкоголізму, наркоманії, паління; вдосконалення системи кінообслуговування, враховуючи потреби населення; залучення до реалізації і заходів, пов'язаних із поліпшенням умов розвитку кіноіндустрії; створення сприятливих фінансових та технічних умов для розвитку кіноіндустрії міста.

4.12. Міжнародно-культурна діяльність

Нині Києвом укладені угоди про поріднення, дружбу, співробітництво, партнерство з 60 містами та регіонами Європи і світу. В рамках цих угод відбуваються і спільні культурні проекти. Традиційним стало проведення Днів культури м. Києва в іноземних державах та Днів культури міст-побратимів у м. Києві.

У наступні роки м. Київ продовжить реалізувати заходи щодо популяризації нашого національного мистецтва за кордоном та ознайомлення українського глядача з кращими здобутками зарубіжного мистецтва, будуть підтримуватись брендові мистецькі проекти, які вже стали візитною карткою міста.

Міжнародна діяльність столичних закладів культури буде спрямована на представлення Києва як унікального осередку мистецтв, де поєднуються західна і східна культури, бурхливо розвиваються новітні напрямки мистецтв, але водночас поважаються класичні народні традиції. До міжнародної діяльності залучатимуться усі заклади культури - концертні організації, театри, кінотеатри, бібліотеки, музеї, мистецькі галереї, мистецькі навчальні заклади.

Співпраця з міжнародними фондами культури, посольствами і культурними центрами іноземних країн надасть можливість реалізовувати цікаві новітні проекти, переймати досвід іноземних партнерів, налагоджувати корисні контакти. Досвід закордонних колег може бути корисним для організаторів міжнародних мистецьких фестивалів та конкурсів, що відбуватимуться в м. Києві.

Міжнародно-культурна діяльність також може сприяти підвищенню рівня творчого процесу та допомогти у пошуку спонсорської допомоги. Творчі заклади столиці мають здійснювати заходи із збільшення власних доходів від основної діяльності, а також проводити пошук нових (позабюджетних) джерел фінансових надходжень для реалізації міжнародних проектів, забезпечення участі у закордонних фестивалях і конкурсах, здійснення гастрольної діяльності. Це забезпечить економію бюджетних коштів та їх зважене використання.

З цією метою необхідно керівникам закладів культури і мистецтв проводити активний пошук інвесторів в Україні та за її межами, з якими можна заключати взаємовигідні контракти, що передбачають відшкодування іноземною стороною частки витрат на здійснення закордонних поїздок (зокрема, поселення, харчування, транспортні витрати, оренда місця проведення концерту), а у разі здійснення спільного творчого проекту - передбачають дольове фінансування. Надавати перевагу значущим проектам, участь у яких передбачає вигідні фінансові умови (гонорари, часткове відшкодування витрат тощо).

Керівникам культурно-мистецьких закладів необхідно вивчати існуючі державні, муніципальні, недержавні гранти, а також гранти іноземних посольств, представництв, міжнародних донорських організацій, державних, недержавних та благодійних фондів, що надають допомогу на здійснення гуманітарних проектів, зокрема, культурно-мистецьких та соціальних. Гранти присуджуються на конкурсній основі кращому проекту, який відповідає пріоритетним напрямкам діяльності фонду. Отримати його може організація, що має прозору структуру, яка може забезпечити здійснення грантового проекту і цільове використання коштів. Прикладом організацій, що активно надають гранти в Україні, можуть бути Фонд "Відродження", Британська Рада в Україні, Представництво Європейської Комісії в Україні тощо.