1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Угода


ГАЗЕТА "УРЯДОВИЙ КУР'ЄР"
У Г О Д А
від 18.10.97
Генеральна угода між Кабінетом Міністрів України і Українським союзом промисловців і підприємців та профспілковими об'єднаннями України на 1997-1998 роки
РОЗДІЛ 1
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Генеральну угоду (далі - Угода) укладено згідно із Законом України "Про колективні договори і угоди" на двосторонній основі між Кабінетом Міністрів України, як таким, що здійснює управління об'єктами державної власності, і Українським союзом промисловців і підприємців, які об'єдналися для ведення колективних переговорів з однієї сторони, та профспілковими об'єднаннями України з другої сторони (далі - Сторони), від імені яких повноважними представниками проведені колективні переговори і підписана ця Угода.
Сторони визнають Угоду як чинний акт соціального партнерства, що визначає узгоджені позиції і дії сторін за основними принципами проведення соціально-економічної політики в державі та спрямований на співробітництво Сторін, забезпечення прав і гарантій трудящих, досягнення злагоди в суспільстві.
Прийняті Сторонами зобов'язання та домовленості є обов'язковими для виконання.
Положення Угоди діють безпосередньо і поширюються на всіх суб'єктів незалежно від форм власності і господарювання, які перебувають у сфері дії Сторін, що підписали цю Угоду.
Норми Угоди є обов'язковими для застосування під час ведення колективних переговорів і укладення угод (договорів) на галузевому, регіональному та виробничому рівнях як мінімальні гарантії.
Угода набирає чинності з дати підписання її Сторонами і діє до укладення нової або перегляду цієї Угоди.
РОЗДІЛ 2
У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДУКТИВНОЇ ЗАЙНЯТОСТІ ТА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД БЕЗРОБІТТЯ
2.1. Сторони домовилися:
2.1.1. У процесі реформування економіки, починаючи з другого півріччя 1997 р., здійснювати заходи щодо збереження та створення нових робочих місць.
Визначити порогові показники рівня зайнятості та рівня безробіття як базові параметри і включити їх до макроекономічних показників соціально-економічного розвитку на 1998-1999 роки.
2.1.2. Розробити в III кварталі 1998 р. довгострокову (стратегічну) державну програму розвитку трудового потенціалу України, якою передбачити комплекс заходів, спрямованих на збереження, відтворення і підвищення якості національної робочої сили.
2.1.3. Разом з Фондом державного майна провести в 1997 році перевірки приватизованих підприємств щодо виконання новими власниками передбачених у планах приватизації та договорах купівлі-продажу умов збереження робочих місць. Результати перевірок передати на розгляд Українського та регіональних координаційних комітетів сприяння зайнятості населення, а в разі виявлення порушень умов приватизації вжити заходів відповідно до законодавства.
2.1.4. Підготувати в першому півріччі 1998 р. за участю профспілкової сторони проект закону щодо врегулювання проблеми часткового безробіття і соціального захисту частково безробітних і подати його на розгляд Верховної Ради України разом з пропозиціями щодо джерел фінансування.
2.1.5. Забезпечити спрямування 100 відсотків надходжень до Державного фонду сприяння зайнятості населення на фінансування заходів, передбачених Програмою зайнятості населення на 1997-2000 роки, і в першу чергу, на погашення заборгованості з виплати допомоги по безробіттю, стипендій та їх поточні виплати.
2.1.6. Перейти з 1998 року на міжнародні стандарти в оцінці рівнів зайнятості і безробіття.
2.1.7. Розробити та затвердити за участю об'єднань профспілок і роботодавців порядок професійної підготовки і перепідготовки працівників та розміри витрат на ці цілі відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
2.1.8. Забезпечити подальший розвиток матеріально-технічної бази служби зайнятості з метою підвищення її пропускних можливостей та відновити повноцінну роботу служб зайнятості з перекваліфікації (підвищення кваліфікації) безробітних і незайнятого населення.
2.1.9. Рекомендувати роботодавцям, профспілкам і місцевим органам виконавчої влади та самоврядування розробляти і запроваджувати упереджувальні заходи щодо запобігання на підприємствах незалежно від форм власності та господарювання масовим звільненням працюючих з ініціативи власника. В разі виникнення об'єктивних причин, через які неминучі масові звільнення працівників з ініціативи органу управління або власника, проводити їх лише за умови попереднього (не менше ніж за 3 місяці) письмового повідомлення відповідного профоргану про причини і обсяги скорочень, терміни вивільнення, спеціальності та кваліфікації працівників, що підлягають скороченню, та проведення спільних консультацій щодо заходів, спрямованих на сприяння працевлаштуванню працівників, що вивільняються.
2.1.10. Забезпечити в межах діючої статистичної звітності щомісячне надання соціальним партнерам аналітично-статистичної інформації про стан ринку праці.
2.1.11. Усі рішення, які регулюють соціально-трудові відносини, в тому числі і викликані вимогами та рекомендаціями міжнародних фінансових установ, мають попередньо обговорюватися соціальними партнерами шляхом проведення завчасних консультацій і розгляду Українським координаційним комітетом сприяння зайнятості населення.
2.1.12. З метою посилення впливу соціальних партнерів щодо регулювання процесів на ринку праці відповідних територій удосконалити діяльність координаційних комітетів сприяння зайнятості населення. У другому півріччі 1997 р. затвердити типове положення про такі комітети і надати їм право на:
- узгодження, розгляд і оцінку ходу виконання державної, територіальних програм зайнятості;
- подання обов'язкових до розгляду органами виконавчої влади рекомендацій комітетів на відповідній території;
- узгодження проектів закриття підприємств або масових вивільнень працівників з інших причин.
2.1.13. Ввести жорсткий контроль за дотриманням на підприємствах і в організаціях усіх форм власності вимог статті 113 Кодексу законів про працю України щодо визнання простоїв не з вини працівника і відповідної оплати за ці простої та законності і обгрунтованості надання роботодавцями відпусток без збереження заробітної плати.
РОЗДІЛ 3
У СФЕРІ ГАРАНТІЙ ОПЛАТИ ПРАЦІ ТА ЗАХИСТУ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ
Сторони зобов'язуються:
3.1. На період до встановлення законодавством державної гарантії в оплаті праці - мінімальної заробітної плати, не нижче від межі малозабезпеченості відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про оплату праці", мінімальні гарантії в оплаті праці працівників залежно від їх кваліфікації встановлюються галузевими (регіональними) угодами.
3.2. Установити для застосування на підприємствах, в організаціях перелік і розміри доплат, надбавок, що мають міжгалузевий характер, згідно з додатком. В організаціях, установах, закладах бюджетної сфери зазначений перелік і розміри доплат, надбавок, компенсацій встановлюються Кабінетом Міністрів України після попередніх консультацій з відповідними профспілками.
3.3. Кабінет Міністрів України, об'єднання роботодавців і профспілок сприятимуть формуванню фондів оплати праці на підприємствах з урахуванням результатів виробничої діяльності, продуктивності праці та індексу зростання цін.
3.4. Забезпечити дієвий контроль за дотриманням законодавства про оплату праці та норм Генеральної угоди і у разі їх порушення ставити питання про притягнення до відповідальності винних посадових осіб.
3.5. Кабінет Міністрів України за погодженням з профспілковими об'єднаннями:
3.5.1. Протягом 1998 року забезпечуватиме поступове наближення розміру мінімальної заробітної плати до вартісної величини межі малозабезпеченості.
3.5.2. Під час підготовки проекту Державного бюджету України на 1999 рік подасть Верховній Раді України проект законодавчого акта про встановлення нового розміру мінімальної заробітної плати на 1999 рік.
3.5.3. Затвердить у цьому році Порядок компенсації працівникам втрати заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати з метою реалізації статті 34 Закону України "Про оплату праці".
3.6. Кабінет Міністрі України:
3.6.1. Забезпечить своєчасну виплату поточної заробітної плати працівникам установ і організацій бюджетної сфери з державного бюджету.
3.6.2. Забезпечить профспілкові об'єднання статистичною інформацією про факти порушення законодавства про оплату праці та притягнення до відповідальності винних посадових осіб.
3.6.3. Разом з профспілковими об'єднаннями і роботодавцями протягом першого півріччя 1998 р. вивчить питання про встановлення працівникам підприємств-банкрутів або тих, які ліквідуються, гарантій з виплати заборгованої заробітної плати та джерела фінансування у разі недостатності коштів боржника та відсутності правонаступника.
3.6.4. Вирішуватиме питання щодо внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів про оплату праці на загальнодержавному рівні за участю профспілок.
3.6.5. Покладе на призначених державою уповноважених осіб та представників профспілкових організацій функції контролю за своєчасністю виплати заробітної плати та виконанням графіків погашення заборгованості з неї в господарських товариствах, у яких є частка державної власності.
3.6.6. Забезпечить щорічні розрахунки фактичної вартості робочої сили та публікацію цих даних у засобах масової інформації.
3.6.7. Надаватиме профспілковим об'єднанням статистичні дані щодо заробітної плати та інших соціальних виплат на безоплатній основі.
РОЗДІЛ 4
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ ГАРАНТІЙ
Сторони зобов'язуються:
4.1. Гарантії життєвого рівня населення:
4.1.1. Розробити та подати до кінця 1997 року на затвердження Президенту України Основні напрями соціальної політики на 1997- 2000 роки.
Підготувати за участю профспілок до 1 лютого 1998 р. соціально-економічне обгрунтування з висновками щодо подання на ратифікацію Верховною Радою України Конвенції МОП N 117 "Про основні цілі і норми соціальної політики".
4.1.2. За участю профспілок розробити і подати до 1 січня 1998 року на затвердження Верховній Раді України Перелік соціальних стандартів, як необхідну передумову забезпечення конституційних прав і гарантій населення України. Після їх затвердження приступити до розроблення рівнів цих стандартів.
4.1.3. Запровадити щомісячне інформування профспілкових об'єднань про величину вартості межі малозабезпеченості з урахуванням індексу інфляції та надавати їм відповідні розрахункові матеріали.
При встановленні розміру соціальних виплат та допомог враховувати рівень соціальних стандартів.
4.1.4. До затвердження Верховною Радою України величини прожиткового мінімуму підготувати законопроект про внесення змін і доповнень до Закону України "Про межу малозабезпеченості" стосовно розрахунку величини вартості межі малозабезпеченості для працездатної особи відповідно до статті 9 Закону України "Про оплату праці".
Затвердити фізіологічні норми споживання продуктів харчування (для непрацездатних і працездатних осіб) і запровадити їх для розрахунку межі малозабезпеченості.
4.1.5. Розробити за участю профспілок Положення про порядок проведення індексації грошових доходів населення відповідно до законодавства.
4.1.6. З метою захисту вітчизняного товаровиробника від недобросовісної конкуренції та споживача від продукції, небезпечної для життя, здоров'я і довкілля, забезпечити ідентичність, підтримку та розвиток національної системи стандартизації, метрології, сертифікації та акредитації в Україні.
4.2. Житлово-побутові гарантії:
4.2.1. У місячний термін після прийняття Житлового кодексу України подати на розгляд Верховної Ради України Державну програму забезпечення громадян України житлом з вишуканням неінфляційних джерел фінансування та розробити нормативні акти, які б забезпечували її виконання.
4.2.2. Затвердити та запровадити єдині правила надання житлово-комунальних послуг та типових договорів, які повинні містити умови надання послуг, вимоги до їх якості, права і обов'язки виробників та споживачів послуг.
4.2.3. Кабінет Міністрів України буде вживати заходів до залучення власних коштів та іноземних кредитів на будівництво житла для соціально незахищених категорій громадян, у тому числі молодих сімей.
4.2.4. Зберегти до кінця 1998 року основні принципи приватизації державного житлового фонду.
4.2.5. Рішення про зміну діючих тарифів і норм, які затверджуються Кабінетом Міністрів України та іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень, а також порядок надання субсидій на житлово-комунальні послуги приймати за попереднім погодженням з профспілками.
4.3. Кабінет Міністрів України буде вносити до Верховної Ради України пропозиції щодо поступового наближення неоподатковуваного мінімуму доходів громадян до рівня законодавчо встановленої вартісної величини межі малозабезпеченості.
РОЗДІЛ 5
ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ, РЕЖИМ ПРАЦІ ТА ВІДПОЧИНКУ
Сторони домовилися:
5.1. Трудові відносини будувати на засадах їх державного і договірного регулювання.
5.2. Контрактну форму трудового договору застосовувати лише у випадках, передбачених законодавством.
5.3. Рекомендувати на умовах колективних договорів і відповідно до законодавства надавати головам профспілкових комітетів, які не звільнені від основної роботи, вільний від роботи час із збереженням заробітної плати для виконання ними своїх громадських обов'язків.
5.4. Рішення про перенесення робочих днів приймати не пізніше, ніж за два тижні до встановленого дня роботи.
5.5. За участю профспілок підготувати положення про надання додаткових відпусток працівникам за особливий характер роботи.
5.6. У першому півріччі 1998 р. додатково вивчити питання про ратифікацію Конвенції МОП N 132 щодо оплачуваних відпусток та N 140 про навчальні відпустки після набрання чинності Закону України "Про відпустки" в повному обсязі.
5.7. Чергування працівників у вихідні та святкові дні погоджувати з відповідними профспілковими комітетами згідно із статтями 71, 72, 107 Кодексу законів про працю України.
5.8. У 1997 році за участю профспілок розпочати підготовку проекту науково-практичного коментаря до Закону України "Про відпустки" та в першому півріччі 1998 р. забезпечити його видання.
5.9. Вивчити за участю соціальних партнерів питання про встановлення обмежень щодо тривалості робочої зміни понад 8 годин у галузях, де перевтома може створювати загрозу для здоров'я і безпеки людей.
У разі потреби подати Верховній Раді України пропозиції щодо ратифікації Конвенції МОП N 67 про тривалість робочого часу та відпочинку на дорожньому транспорті.
5.10. Під час укладення галузевих угод розглядати питання про можливість встановлення для працюючих жінок, які мають дітей шкільного та дошкільного віку, 38-годинного робочого тижня.
Розглянути можливість законодавчого вирішення цього питання.
5.11. Вивчити питання про ратифікацію Конвенції МОП N 81 про інспекцію праці в промисловості та торгівлі і Конвенції МОП N 150 про регулювання питань праці.
5.12. Забезпечити координацію роботи Державної інспекції праці та громадських інспекторів праці профспілок у здійсненні контролю за додержанням законодавства про працю.
РОЗДІЛ 6
ОХОРОНА ПРАЦІ, ЗДОРОВ'Я І НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
Сторони домовилися:
6.1. Охорона праці та навколишнього природного середовища:
6.1.1. Вжити заходів до виконання регіональних та галузевих програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 1997-1998 роки і передбачити механізм їх реалізації.
6.1.2. Створити механізм економічної заінтересованості підприємств і організацій (власників) щодо забезпечення безпечних і здорових умов праці на виробництві шляхом встановлення диференційованих розмірів внесків на обов'язкове державне соціальне страхування працівників від нещасних випадків та професійних захворювань.
6.1.3. Протягом 1997-1998 років на виконання статті 12 Закону України "Про охорону праці" за погодженням з профспілками розробити критерії оцінки моральних збитків та порядок їх відшкодування, (1997 рік - концепція, 1998 рік - порядок відшкодування), розглянути це питання на Національній раді соціального партнерства.
6.1.4. Під час доопрацювання проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 1998 рік" передбачити у разі можливості повернення коштів фонду охорони праці (в першу чергу підприємств), які були спрямовані на погашення заборгованості із соціальних виплат.
6.1.5. Створити механізм надійної експертизи та контролю за проектуванням і виготовленням машин та обладнання, а також державну систему сертифікації виготовленої техніки на відповідність її вимогам охорони праці:
завершити створення та матеріально-технічне оснащення сертифікаційних, експертно-технічних центрів і лабораторій з охорони праці;
протягом 1997 і 1998 років ввести обов'язкову сертифікацію засобів виробництва і засобів колективного та індивідуального захисту працюючих.
6.1.6. Для поліпшення стану охорони праці та посилення відповідальності посадових осіб за своєчасне та якісне розслідування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань:
- за погодженням з профспілками протягом 1997 року внести зміни і доповнення до Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях;
- до комплексних перевірок стану охорони праці залучати представників профспілок;
- два рази на рік розглядати стан охорони праці в Україні за участю представників профспілок та роботодавців.
6.1.7. Забезпечити у 1998 році здійснення заходів щодо внесення змін і доповнень до законодавчих та інших нормативних актів, що підлягають врахуванню як передумова для подальшого приєднання України до Конвенції МОП N 155 від 1981 року "Про безпеку, гігієну праці та виробниче середовище".
Розробити і забезпечити внесення змін і доповнень до законодавчих актів, та інших нормативних актів, що підлягають врахуванню, як передумова для приєднання України до Конвенції МОП від 23 червня 1995 р. N 176 "Про безпеку і гігієну праці на шахтах".
Протягом 1999 року внести зазначені Конвенції на розгляд Верховної Ради України для ратифікації.
6.1.8. Після отримання висновків еколого-економічного експерименту, що проводиться відповідно до розпорядження Президента України від 11 червня 1997 р. N 235 у містах Кривий Ріг, Дніпродзержинськ та Маріуполь розробити техніко-економічні обгрунтування проекту Закону України "Про зони надзвичайних ситуацій, їх класифікацію і статус".
6.1.9. Підготувати за погодженням з профспілками списки виробництв, цехів і посад з шкідливими умовами праці, робота на яких дає право на щорічну додаткову відпустку, а також порядок їх застосування.
6.2. Охорона здоров'я.
6.2.1. Визначити гарантований обсяг і рівень безплатної медичної допомоги населенню за погодженням його з профспілками відповідно до Конституції України.
6.2.2. Міністерству охорони здоров'я суворо дотримуватися вимог Конституції України про збереження існуючої мережі закладів охорони здоров'я, які фінансуються з Державного бюджету України, під час проходження ними акредитації, розробленні нормативних показників забезпеченості населення стаціонарною і амбулаторно-поліклінічною допомогою.
6.2.3. Сторони домовилися, що рішення про передачу, утримання або ліквідацію закладів (установ) охорони здоров'я, які знаходяться на балансі державних підприємств і організацій, а також закладів (установ) охорони здоров'я, відомств з особливими умовами праці (залізничники, авіапрацівники, працівники атомної енергетики тощо) прийматимуться за участю профспілок та трудових колективів.
6.2.4. Розробити та затвердити критерії встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках та особливості працевлаштування хворих та інвалідів.
6.2.5. Забезпечити фінансування охорони здоров'я в порядку та обсягах, визначених Законом України "Про Державний бюджет України на 1997 рік".
6.3. Кабінет Міністрів:
6.3.1. Підготує разом з профспілковими об'єднаннями і подасть на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до проекту Закону України "Про оподаткування доходів фізичних осіб" щодо виключення з валового доходу громадян сум, одержаних на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, а також у зв'язку із втратою годувальника.
6.3.2. Подасть Верховній Раді України пропозиції до проекту Закону України "Про оподаткування доходів фізичних осіб" щодо невключення до валового доходу громадян сум матеріальної допомоги в грошовій або натуральній формі незалежно від розміру, яка надається за рішенням Кабінету Міністрів України у зв'язку із стихійним чи екологічним лихом, аварією або катастрофою.
6.3.3. Подасть Верховній Раді України розроблені разом з профспілковими об'єднаннями пропозиції до проекту Закону України "Про оподаткування доходів фізичних осіб" щодо невключення до валового доходу громадян вартості путівок на санаторно-курортне лікування та відпочинок для дітей, крім туристичних, з урахуванням сукупного доходу на члена сім'ї.
6.3.4. Разом з профспілковими об'єднаннями та об'єднаннями роботодавців розробить і подасть у жовтні-листопаді 1997 р. Верховній Раді України проект змін до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: підпункт 5.4.9. статті 5 - доповнити перелік об'єктів соціальної інфраструктури, що перебувають на балансі платника податку, витрати на утримання яких відносяться до валових витрат платника податку, такими об'єктами, як дитячі оздоровчі табори та санаторії-профілакторії.

................
Перейти до повного тексту