ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу,

беручи до уваги Директиву 2015/2366 Європейського Парламенту і Ради (ЄС) від 25 листопада 2015 року про платіжні послуги на внутрішньому ринку, що вносить зміни до Директив 2002/65/ЄС, 2009/110/ЄС та 2013/36/ЄС і Регламенту (ЄС) № 1093/2010 та скасовує Директиву 2007/64/ЄС (-1), зокрема її статтю 28(5),

Оскільки:

(1) З метою посилення співпраці між компетентними органами та забезпечення послідовного та ефективного процесу нотифікації платіжних установ, які мають намір реалізувати право на заснування та свободу надання послуг на транскордонній основі, необхідно визначити рамки співпраці та обміну інформацією між компетентними органами держав-членів походження та приймаючих держав-членів, визначивши метод, засоби та деталі співпраці та, зокрема, обсяг та обробку інформації, що подається, включно з загальною термінологією та стандартними шаблонами нотифікацій.

(2) З метою використання єдиної термінології та стандартних шаблонів нотифікацій, необхідно визначити деякі технічні терміни, щоб чітко розмежувати заявки на відкриття філій, заявки на надання послуг та агентські заявки стосовно платіжних установ, які бажають здійснювати свою діяльність в іншій державі-члені.

(3) Встановлення стандартних процедур, що охоплюють мову та засоби комунікації паспортних заяв між компетентними органами держав-членів походження та приймаючих держав-членів, сприяє здійсненню права на заснування та свободи надання послуг, а також ефективності виконання відповідних завдань та обов'язків компетентних органів держав-членів походження та приймаючих держав-членів.

(4) Компетентні органи в державах-членах походження повинні бути зобов'язані оцінювати точність та повноту інформації, наданої платіжними установами, які мають намір надавати послуги в іншій державі-члені для забезпечення якості нотифікацій паспортних даних. З цією метою компетентні органи в державах-членах походження повинні інформувати платіжні установи про конкретні аспекти, в яких паспортні заявки вважаються неповними або неправильними, щоб полегшити процес ідентифікації, комунікації та подання відсутніх або неправильних деталей. Крім того, оцінка повноти та точності повинна забезпечити ефективний процес нотифікації шляхом чіткого визначення місячного та тримісячного періодів, про які йдеться відповідно в першому підпараграфі статті 28(2) та першому підпараграфі статті 28(3) Директиви (ЄС) 2015/2366, як таких, що починаються з дати отримання заявки на видачу паспорта, що містить інформацію, яку національні компетентні органи оцінили як повну та правильну.

(5) Якщо розпочато процедуру врегулювання розбіжностей між компетентними органами різних держав-членів, згідно зі статтею 19 Регламенту № 1093/2010 Європейського Парламенту і Ради (ЄС) (-1), компетентні органи держави-члена походження повинні поінформувати платіжну установу про те, що рішення щодо заявки про видачу паспорта відкладається до вирішення відповідно до цього положення.

(6) Для забезпечення ефективного та безперешкодного процесу нотифікації, що дозволяє компетентним органам держав-членів походження та приймаючих держав-членів виконувати свої відповідні оцінки згідно з Директивою (ЄС) 2015/2366, інформація, якою мають обмінюватися компетентні органи у зв'язку із заявою про видачу паспорта, повинна бути чітко визначена для заявок на видачу паспортів філій, заявок на видачу паспортів агентів та заявок на видачу паспортів на надання послуг, відповідно. Доцільно також надати стандартні шаблони для передачі такої інформації. Там, де це можливо, ці шаблони повинні також включати код ідентифікації юридичної особи для юридичних осіб.

(7) Для полегшення ідентифікації платіжних установ, що здійснюють транскордонну діяльність у різних державах-членах, доцільно визначити формат відповідного унікального ідентифікаційного номера, що використовується в кожній державі-члені для ідентифікації платіжних установ, їхніх філій або агентів, залучених платіжними установами для надання платіжних послуг у приймаючій державі-члені.

(8) Якщо платіжна установа, що здійснює свою діяльність в іншій державі-члені, змінює інформацію, повідомлену в первинній заявці, компетентні органи держави-члена походження повинні передавати компетентним органам приймаючої держави-члена тільки ту інформацію, на яку впливають зміни згідно зі статтею 28(4) Директиви (ЄС) 2015/2366.

(9) Згідно з пунктом (a) статті 6 (1) Директиви 2009/110/ЄС Європейського Парламенту і Ради (2), установи електронних грошей, окрім випуску електронних грошей, мають право надавати платіжні послуги. Крім того, згідно зі статтею 3(1) цієї Директиви, процедури паспортизації платіжних установ застосовуються mutatis mutandis (з відповідними змінами) до установ, що здійснюють операції з електронними грошима. Стаття 3(4) Директиви 2009/110/ЄС також встановлює, що положення про паспортні повідомлення платіжних установ застосовуються mutatis mutandis (з відповідними змінами) до установ електронних грошей, які розповсюджують електронні гроші в іншій державі-члені через фізичних або юридичних осіб, які діють від їхнього імені. Стаття 3(5) Директиви 2009/110/ЄС передбачає, що установи електронних грошей не повинні випускати електронні гроші через агентів, тоді як їм дозволено надавати платіжні послуги через агентів відповідно до умов, викладених у статті 19 Директиви (ЄС) 2015/2366. Таким чином, слід сприяти нотифікаціям між компетентними органами щодо інформації, яка стосується заявки на отримання паспорта від установи електронних грошей, яка має намір здійснювати право на заснування або свободу надання послуг, у тому числі шляхом залучення агента для надання платіжних послуг, або шляхом розповсюдження та погашення електронних грошей через дистриб'юторів, які діють від їхнього імені в іншій державі-члені, згідно з застосовними рамковими умовами діяльності/операції, яку мають право здійснювати установи електронних грошей.

(10) Цей Регламент ґрунтується на проєктах регуляторних технічних стандартів, поданих Європейським Банківським Органом (ЄБО) до Комісії.

(11) ЄБО провів відкриті публічні консультації щодо проєктів регуляторних технічних стандартів, на яких ґрунтується цей Регламент, проаналізувала потенційні пов'язані з ними витрати та вигоди й запросила думку Групи банківських заінтересованих сторін, створеної згідно зі статтею 37 Регламенту (ЄС) № 1093/2010,

УХВАЛИЛА ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:

1. Цей Регламент встановлює правила співпраці та обміну інформацією між компетентними органами держав-членів походження та приймаючих держав-членів щодо нотифікацій для здійснення права на заснування або свободи надання послуг платіжними установами відповідно до статті 28 Директиви 2015/2366/ЄС.

2. Цей Регламент застосовує mutatis mutandis (внесені зміни) до нотифікацій між компетентними органами держав-членів походження та приймаючих держав-членів щодо здійснення права на заснування або свободи надання послуг установами електронних грошей, у тому числі коли вони розповсюджують електронні гроші шляхом залучення фізичної або юридичної особи згідно зі статтями 3(1), (4) і (5) Директиви 2009/110/ЄС та статтею 111 Директиви 2015/2366/ЄС.

3. Обсяг та обробка інформації, якою обмінюються компетентні органи в рамках співпраці, визначеної в цьому Регламенті, не тягне за собою жодних наслідків для компетенції органів влади країни походження та приймаючої сторони, як визначено в Директиві (ЄС) 2015/2366.

Для цілей цього Регламенту застосовують такі терміни та означення:

(a) "заявка на отримання паспорта" означає заявку на отримання паспорта філії, заявку на отримання паспорта послуг або заявку на отримання паспорта агента;

(b) "заявка на отримання паспорта філії" означає заявку, подану згідно зі статтею 28(1) Директиви (ЄС) 2015/2366 уповноваженою платіжною установою, яка бажає відкрити філію в іншій державі-члені;

(c) "заявка на отримання паспорта послуг" означає заявку, подану згідно зі статтею 28(1) Директиви (ЄС) 2015/2366 уповноваженою платіжною установою, яка бажає надавати послуги в іншій державі-члені;

(d) "заявка на отримання паспорта агента" означає заявку, подану згідно зі статтею 28(1) Директиви (ЄС) 2015/2366 уповноваженою платіжною установою, яка бажає надавати платіжні послуги в іншій державі-члені шляхом залучення агента, як зазначено в статті 19(5) цієї Директиви.

1. Нотифікації, зазначені в статті 1(1), передаються за допомогою шаблонів, наведених у додатках II, III, V і VI.

2. Нотифікації, зазначені у статті 1(2), передаються за допомогою шаблонів, наведених у додатках II, III, V та VI.

3. Нотифікації, зазначені в статті 1(2), якщо установи електронних грошей розповсюджують електронні гроші шляхом залучення фізичної або юридичної особи, надсилаються за допомогою шаблонів, наведених у додатках IV та VI.

4. Шаблони, зазначені в параграфах 1, 2 і 3, та інформація, що міститься в них, повинні відповідати таким вимогам:

(a) вони повинні бути складені у письмовій формі та мовою, прийнятною для компетентних органів як держави-члена походження, так і приймаючої держави-члена;

(b) вони мають бути передані електронними засобами, якщо ці засоби приймаються компетентними органами приймаючої держави-члена, в якій платіжна установа має намір надавати платіжні послуги, з подальшим електронним підтвердженням отримання цими компетентними органами, або надіслані поштою з повідомленням про вручення.

5. Кожен компетентний орган надає іншим компетентним органам таку інформацію:

(a) прийнятні мови згідно з пунктом (a) параграфа 4;

(b) адресу електронної пошти, на яку слід надсилати інформацію та шаблони, якщо вони подаються електронними засобами, або адресу, на яку слід надсилати інформацію та шаблони, якщо вони направляються поштою.

1. Після отримання платіжною установою заявки на видачу паспорта компетентні органи держави-члена походження оцінюють повноту та точність наданої інформації відповідно до статті 28(1) Директиви (ЄС) 2015/2366.

2. Якщо інформація, надана в заявці, оцінюється як неповна або неправильна відповідно до параграфа 1, компетентний орган держави-члена походження повинен невідкладно проінформувати платіжну установу, зазначивши, в якому відношенні інформація вважається неповною або неправильною.

3. Періоди, зазначені в першому підпараграфі статті 28(2) та першому підпараграфі статті 28(3) Директиви (ЄС) 2015/2366, вважаються такими, що розпочалися з дати отримання повної та точної заявки про видачу паспорта.

Якщо процедура врегулювання розбіжностей між компетентними органами різних держав-членів була ініційована згідно зі статтею 27 Директиви (ЄС) 2015/2366 у зв'язку із заявою про видачу паспорта від платіжної установи згідно зі статтею 28 цієї Директиви, компетентні органи держави-члена походження повинні повідомити платіжну установу про відкладення прийняття рішення за заявкою до вирішення розбіжностей відповідно до статті 19 Регламенту (ЄС) № 1093/2010.

1. Для цілей першого підпараграфа статті 28(2) Директиви (ЄС) 2015/2366, якщо заявка на отримання паспорта філії подається платіжною установою, компетентні органи держави-члена походження передають компетентним органам приймаючої держави-члена таку інформацію: