Статус Рішення див.

Рада глав урядів Співдружності Незалежних Держав

вирішила:

1. Прийняти Основні напрями розвитку ринку міжнародних автотранспортних послуг (додаються).

2. Рекомендувати міністерствам транспорту держав-учасниць СНД під час здійснення державного регулювання та підготовки національних нормативних правових актів у галузі міжнародних автомобільних перевезень ураховувати положення зазначених Основних напрямів.

3. Раді з автомобільного транспорту Координаційної транспортної наради держав-учасниць СНД проводити роботу з актуалізації названих Основних напрямів з урахуванням динаміки ринку автотранспортних послуг і реалізації передбачених ними заходів.

4. Це Рішення набирає чинності з дати його підписання, а для держав, законодавство яких вимагає виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання ним чинності, - з дати здачі відповідних документів депозитарієві.

Учинено в місті Кишинів 14 листопада 2008 року в одному оригінальному примірнику російською мовою. Оригінальний примірник зберігається у Виконавчому комітеті Співдружності Незалежних Держав, який надішле кожній державі, яка підписала це Рішення, його засвідчену копію.

Сучасне становище автомобільного транспорту в структурі транспортного комплексу держав-учасниць СНД доводить його пріоритет і незаперечні достоїнства з погляду високотехнологічного транспортного обслуговування, складовими частинами якого є: гнучкість, мобільність, надійність, терміновість, схоронність доставки вантажів, вартість послуг. "Автотранспортна революція", що фіксується у світовій спільноті, або "автомобілізація", яка охопила останніми роками всі розвинуті країни та країни, що розвиваються, стала передумовою формування нової галузі ринкових відносин - ринку автотранспортних послуг.

Одночасно з динамічним розвитком автомобільного транспорту інтеграція економіки різних країн до світового економічного простору визначає пріоритет розвитку міжнародних автомобільних перевезень і ринку міжнародних автотранспортних послуг. Міжнародні автомобільні перевезення стають каталізатором розвитку національної економіки, потужним і надійним джерелом фінансових ресурсів, основою розвитку інших сфер і видів господарської діяльності. Транспортна діяльність, у тому числі міжнародні автомобільні перевезення, відіграє ключову роль у соціально-економічному розвитку держав-учасниць СНД.

Зростаючий вплив Співдружності Незалежних Держав на світовому ринку транспортних послуг позначається в цілому й на діяльності національних автоперевізників. Вимоги, що висуваються під час допуску на світовий, регіональні та національні ринки транспортних послуг інших країн, до професійних перевізників, у тому числі з держав-учасниць СНД, щороку стають жорсткішими. Не можна заперечувати об'єктивності цих вимог: багато в чому вони обґрунтовані й визначають прагнення до використання сучасних технологій, підвищення рівня безпеки та посилення соціальної спрямованості розвитку транспортного ринку. Підвищення вимог є результатом існуючої глобальної конкуренції, у тому числі й на ринку міжнародних автотранспортних послуг. Одночасно із цим протекціоністська політика різних країн стосовно національних перевізників визначає обмеження допуску на цей ринок перевізників з інших країн, або так званих "іноземних" перевізників.

Зміцненню позицій СНД на ринку міжнародних автотранспортних послуг, зниженню або зняттю адміністративних та інших бар'єрів у міжнародному автомобільному сполученні, інтеграції та розвитку співробітництва повинна сприяти погоджена транспортна політика держав-учасниць СНД.

Погоджена транспортна політика держав-учасниць СНД повинна ґрунтуватися на визначенні потреб, стану та динаміки попиту на міжнародні автотранспортні послуги на просторі Співдружності й бути спрямована на створення умов для максимальної відповідності якості міжнародних автотранспортних послуг структурі попиту й вимогам груп споживачів.

Функціонування ринку міжнародних автотранспортних послуг стимулює створення потенціалу, здатного підтримати розвиток економіки й зростання добробуту населення держав-учасниць СНД. Разом із тим наявні серйозні проблеми в розвитку міжнародних автомобільних перевезень, у тому числі: непогодженість правових і законодавчих дій та норм держав-учасниць СНД у сфері транспорту, недостатньо розвинута матеріально-технічна база й недостатність інвестицій на її вдосконалення та розвиток, відсутність скоординованих заходів з ліквідації бар'єрів на шляху розвитку міжнародного автомобільного сполучення та захисту національних перевізників від недобросовісної конкуренції з боку іноземних підприємців, недостатнє забезпечення безпеки автотранспортної діяльності й ряд інших негативних факторів призводять до ослаблення позицій перевізників держав-учасниць СНД на міжнародному ринку транспортних послуг.

Ситуація, що склалася, зумовлює необхідність пріоритетного й комплексного вирішення проблеми розвитку ринку МАП СНД. Виконання цього стратегічного завдання доцільно здійснювати в рамках Основних напрямів розвитку ринку міжнародних автотранспортних послуг, орієнтованих на період до 2020 року.

Запропонований проект документа розроблений НДІАТ Росії та МАкТ за участю фахівців Виконавчого комітету СНД та АСМАП Росії. У ньому враховано пропозиції транспортних міністерств держав-учасниць СНД, КТН СНД, РАТ КТН СНД, КЕП, матеріали Постійного представництва МСАТ у Росії та СНД, АСМАП СНД.

Реалізація поданих у проекті документа основних заходів сприятиме дальшому розвиткові в державах-учасницях СНД міжнародного автотранспорту, його інтеграції до світового транспортного ринку, підвищенню ефективності й безпеки транспортного обслуговування соціально-економічної сфери.

Підставою для розроблення Основних напрямів розвитку ринку міжнародних автотранспортних послуг (далі - Основні напрями) стала необхідність стимулювання процесів інтеграції та координації діяльності компетентних органів держав-учасниць СНД в галузі автомобільного транспорту, органів галузевого співробітництва СНД в галузі транспорту, виробничих, науково-дослідних, професійних і громадських організацій та об'єднань держав-учасниць СНД, які в умовах жорсткої міжнародної та національної конкуренції та динамічного прогресу науки й техніки у світі могли б стало й надійно функціонувати, сприяючи формуванню та розвиткові ринку МАП СНД.

Розроблення проекту документа передбачено Планом реалізації найважливіших заходів, спрямованих на розвиток і підвищення ефективності взаємодії держав-учасниць СНД в економічній сфері у 2003-2010 роках, затвердженим Рішенням Ради глав держав СНД від 19 вересня 2003 року.

Метою Основних напрямів є створення рівних і сприятливих умов для здійснення міжнародних автомобільних перевезень у географічних межах СНД та динамічної інтеграції автомобільного транспорту СНД до світового ринку транспортних послуг.

Реалізація документа й досягнення поставленої в ньому мети в державах-учасницях СНД потребуватимуть вирішення таких завдань:

- підготовки економічної стратегії й транспортної політики, що сприяє ефективному використанню переваг автомобільного транспорту, з урахуванням надання користувачам автотранспортних послуг можливості вільного вибору виду транспорту й транспортних засобів;

- розроблення заходів з гармонізації законодавства держав-учасниць СНД у сфері автомобільного транспорту з урахуванням міжнародних норм і стандартів у галузі автотранспортної діяльності;

- розроблення пропозицій з розвитку транспортно-дорожньої та сервісної інфраструктури, що сприяє збільшенню продуктивності АТЗ і підвищенню якості автотранспортних послуг, що надаються;

- концентрації зусиль з поступової лібералізації ринку МАП СНД на основі формування умов добросовісної конкуренції, забезпечення доступу на цей ринок виробників транспортних послуг за критеріями доброчесності, фінансової сталості й професійної компетентності;

- розроблення заходів, спрямованих на підвищення ефективності використання матеріально-технічного, технологічного, інноваційного, інформаційного та кадрового потенціалу учасників ринку МАП СНД;

- прискорення науково-технічного, технологічного та інноваційного прогресу для вдосконалення автотранспортної техніки і поліпшення умов діяльності міжнародних перевізників та інших учасників ринку МАП СНД;

- погодження зусиль з недопущення створення бар'єрів у міжнародному автомобільному сполученні, що негативно впливають на розвиток господарсько-економічних зв'язків між державами;

- ухвалення погоджених рішень і координації діяльності учасників ринку МАП СНД для поліпшення взаємодії автомобільного транспорту з іншими видами транспорту й підвищення мобільності товарних і пасажирських потоків;

- створення умов для безпечної та екологічної експлуатації АТЗ й об'єктів транспортної інфраструктури на просторі держав-учасниць СНД;

- розроблення заходів інноваційної та інвестиційної адресної підтримки учасників ринку МАП СНД на основі сучасних економічних, технологічних та екологічних принципів і широковикористовуваних міжнародних норм і стандартів;

- погодження зусиль держав-учасниць СНД і всіх заінтересованих сторін із забезпечення створення уніфікованих транспортних комунікацій.

Основними принципами реалізації Основних напрямів є:

- здійснення цілеспрямованих дій для створення умов збільшення обсягу виробництва міжнародних автотранспортних послуг і залучення до цієї сфери інвестицій, формування активних дій із захисту ринку МАП СНД від недобросовісної конкуренції виробників послуг, забезпечення погодженості інтересів учасників ринку для цілей підвищення ефективності його функціонування;

- забезпечення координації дій компетентних органів держав-учасниць СНД в галузі автомобільного транспорту й органів галузевого співробітництва СНД в галузі транспорту для цілей проведення погодженої транспортної політики, що сприяє гармонійному й сталому розвиткові ринку МАП;

- підготовки рекомендацій стосовно здійснення заходів з розвитку ринку МАП СНД і врегулювання виникаючих при цьому питань і взаємовідносин.

Перший етап - 2008-2010 роки. Розроблення та ухвалення гармонізованих нормативних правових актів у галузі міжнародних автомобільних перевезень пасажирів і вантажів, визначення єдиних критеріїв допуску підприємців до здійснення міжнародних автомобільних перевезень, розроблення пропозицій стосовно механізмів контролю за дотриманням принципів добросовісної конкуренції на ринку МАП СНД, створення умов для зниження негативного впливу існуючих бар'єрів під час здійснення міжнародних перевезень, формування науково-технічного потенціалу.

Другий етап - 2011-2015 роки. Зміцнення співробітництва, стабілізація ринкових відносин на ринку МАП СНД, погодження та регулювання умов діяльності учасників ринку за допомогою створення механізмів і систем регулювання відносин у сфері міжнародних автомобільних перевезень, завершення формування в державах-учасницях СНД гармонізованого транспортного законодавства. Реалізація науково-технічного, технологічного, інноваційного та інвестиційного потенціалу учасників ринку МАП СНД. Захист інтересів добросовісних виробників міжнародних автотранспортних послуг. Застосування гармонізованих нормативних правових актів у галузі міжнародних автомобільних перевезень пасажирів і вантажів, у тому числі єдині норми, правила та стандарти. У міру гармонізації нормативно-правової бази введення бездозвільної системи здійснення міжнародних автомобільних перевезень між державами-учасницями СНД і транзитом їхніми територіями, безвізового режиму.

Третій етап - 2016-2020 роки. Лібералізація ринку МАП СНД, проведення погодженої політики в галузі екології та безпеки. Вивчення, аналіз та накопичення досвіду, освоєння нових методів регулювання, закріплення їх у нормативних правових актах, посилення ефективності контролю виконання вимог, що висуваються, інтеграція ринку МАП СНД до світового та європейського транспортних ринків.

Для досягнення мети Основних напрямів компетентні органи держав-учасниць СНД в галузі автомобільного транспорту, виробничі об'єднання та організації, науково-дослідні організації, асоціації міжнародних автомобільних перевізників держав-учасниць СНД, органи галузевого співробітництва СНД в галузі транспорту, МАкТ, АСМАП СНД та інші структури, пов'язані з функціонуванням ринку МАП СНД, ураховують у своїй діяльності необхідність проведення заходів з реалізації Основних напрямів, передбачених у розділі 6.

5.1. Прогнозні оцінки обсягів міжнародних перевезень вантажів і пасажирів

Високі темпи розвитку міжнародних перевезень вантажів автотранспортом у ряді держав-учасниць СНД (Білорусь, Казахстан, Молдова, Росія, Україна) за останні 15 років забезпечили їхнє значне зростання та збільшення частки автомобільного транспорту в обсязі перевезень зовнішньоторговельних вантажів усіма видами транспорту в середньому в 15 разів. У зв'язку з високою вартістю зовнішньоторговельних вантажів, що перевозяться автотранспортом, його частка у вартості всієї маси вантажів, що перевозяться всіма видами транспорту, складає до 26%. У загальному обсязі міжнародних автомобільних перевезень зовнішньоторговельних вантажів перевезення з державами-учасницями СНД на прикладі Росії складають близько 29%, причому значна їхня частина припадає на Білорусь, Казахстан та Україну (10,7 млн.т, або понад 90% загального обсягу перевезень з державами-учасницями СНД). У подальшому у зв'язку зі здійснюваними інтеграційними процесами й необхідністю зміцнення господарсько-економічних зв'язків держав-учасниць СНД обсяг міжнародних перевезень вантажів з державами-учасницями СНД буде також стабільно збільшуватися, що підтверджується даними прогнозу, підготовленого Російською Федерацією та Україною.

Частка національних перевізників у загальному обсязі перевезень автотранспортом зовнішньоторговельних вантажів за період з 1991 року знизилася в 1,5-2 рази. У Росії, наприклад, ця частка зменшилася до 40,7%, причому в обсязі перевезень з державами-учасницями СНД в 2007 році вона склала всього 17,6%, з державами Балтії - 24,5%, з іншими державами - 53,8%. Це не відповідає принципам реалізації політики рівновигідного паритету з країнами-партнерами під час здійснення міжнародних перевезень. Значну частку складають перевізники держав-учасниць СНД, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення автобусами: наприклад, у Росії, яка здійснює регулярні перевезення з 35 країнами, у тому числі з 10 державами-учасницями СНД, ця частка складає 55% з тенденцією дальшого збільшення.

Прогноз обсягів міжнародних автомобільних перевезень вантажів у державах-учасницях СНД установлюється на основі аналізу статистичних даних про стан і характерних тенденцій розвитку економіки країни, зовнішньої торгівлі й транспортних зв'язків з іншими країнами. При цьому особлива увага приділяється аналізові темпів зростання обсягів перевезень зовнішньоторговельних вантажів автотранспортом, що склалися за останнє десятиліття, і раціональному розподілові вантажопотоків між різними видами транспорту в умовах функціонування ринкової системи економіки.

На прикладі Республіки Білорусь, Республіки Казахстан, Російської Федерації та України встановлено, що темпи зростання обсягу перевезень зазначених вантажів автомобільним транспортом значно випереджали темпи зростання на інших видах транспорту, що привело до суттєвого підвищення його частки в загальному обсязі перевезень.

За оцінкою фахівців, яка ґрунтується на виконаних розрахунках, дослідженнях номенклатури вантажів, що перевозяться в міжнародному сполученні, і стану конкуруючих видів транспорту, аналізі тенденцій, що склалися, та зарубіжного досвіду, оптимальна частка автомобільного транспорту в загальному обсязі перевезень зовнішньоторговельних вантажів у державах-учасницях СНД складає приблизно 12%, а в загальній вартості вантажів, що перевозяться, - не менше 35-40%. У 2020 році частка автотранспорту в загальному обсязі може скласти близько 10%, а в загальній вартості - 33-34%. З урахуванням викладеного сумарний обсяг міжнародних автомобільних перевезень вантажів, у тому числі перевезень з державами, які не входять до СНД, у державах-учасницях СНД може зрости не менше, ніж у 1,8-1,9 разу, і складе 65-70 млн.т. При цьому обсяг перевезень між державами-учасницями СНД досягне 18-20 млн.т.

У зв'язку з розвитком МТК очікується значне збільшення обсягу транзитних перевезень вантажів усіма видами транспорту (не менше, ніж у 2,5 разу). На автомобільному транспорті транзитні перевезення зростатимуть вищими темпами, ніж на інших видах транспорту, особливо в Республіці Білорусь, Республіці Молдова, Республіці Казахстан і в Україні.

Високі темпи зростання автомобільних перевезень зовнішньоторговельних вантажів збережуться насамперед за основними напрямками на європейські країни. З урахуванням дальшого розвитку й зміцнення інтеграційних зв'язків у різних галузях економіки, й у першу чергу у сфері промислового виробництва й у системі торгівлі, у прогнозований період значно збільшиться обсяг перевезень вантажів між державами-учасницями СНД, частка автомобільного транспорту у виконанні цих перевезень підвищиться не менше, ніж у 2 рази.

Значним резервом збільшення обсягів перевезень є Китай та інші азіатські країни (Іран, Пакистан), а також країни Близького Сходу (Йорданія, Ірак, Сирія, Туреччина).

У результаті здійснюваних заходів зі створення необхідних умов для застосування сучасних перевізних технологій на автомобільному транспорті під час перевезень зовнішньоторговельних вантажів значно зростуть обсяги доставки за термінальною технологією, у контейнерах і транспортних пакетах. Їхня частка в загальному обсязі збільшиться не менше, ніж в 2 рази, а за окремими напрямами вона складе 65-70% можливих обсягів для цих технологій. По найбільш вантажонапружених міжнародних маршрутах буде організовано контрейлерні перевезення, що забезпечують значне зниження шкідливої дії автотранспорту на довкілля та сприяють збереженню автомобільних доріг, зменшенню витрати рідкого моторного пального та скороченню ДТП.

До 2015 року обсяг міжнародних перевезень пасажирів, зокрема країн далекого зарубіжжя, у цілому зросте до 22-23 млн. чоловік. При цьому темпи зростання перевезень пасажирів між державами-учасницями СНД у зв'язку з прискоренням інтеграційних процесів, розвитком туризму й ділових зв'язків будуть вищими, ніж з державами, що не входять до СНД, що призведе до подальшого збільшення частки цих перевезень з 55 до 65%.

На автомобільних дорогах і магістралях, що входять до складу МТК, отримають широкий розвиток перевезення зовнішньоторговельних вантажів під час здійснення інформаційно-логістичного забезпечення учасників перевізного процесу через створювані транспортно-логістичні та інформаційні центри, що сприяють удосконаленню організації перевезень, продуктивнішому використанню автомобілів, збереженню вантажів, що перевозяться, та прискоренню їхньої доставки споживачам. Для реалізації переваг інформаційно-логістичного забезпечення до 2012 року повинно бути в основному завершено оснащення АТЗ, що використовуються на міжнародних перевезеннях, пристроями бортового зв'язку через супутникові системи. Можна чекати, що на зазначений період частка перевезень при повному інформаційно-логістичному забезпеченні учасників транспортного процесу на основних міжнародних маршрутах складе не менше 80% можливих обсягів.

5.2. Використовувані автотранспортні засоби. Стан парку та можливості його оновлення

Для здійснення МП зовнішньоторговельних вантажів лише в Російській Федерації налічується 4,3 тис. автотранспортних підприємств (перевізників), з яких 1760 підприємств є членами АСМАП і мають 29,9 тис. автопоїздів, які придатні для використання в системі МДП.

Значний парк АТЗ мають у своєму розпорядженні міжнародні перевізники Республіки Білорусь - 8173 одиниці, а також Республіки Казахстан й України. Більше 5 тис. автопоїздів мають у розпорядженні міжнародні перевізники Республіки Молдова.

На виконанні міжнародних пасажирських перевезень на постійній основі зайнято близько 800 російських автопідприємств (перевізників) із загальним парком не менше 2 тис. постійно зайнятих автобусів. Приблизно 3 тис. автобусів для зазначених перевезень використовують перевізники Білорусі, Казахстану, України та інших держав-учасниць СНД.

Продовжується процес розукрупнення підприємств. Так, частка підприємств, що мають понад 50 автомобілів, скоротилася до 5,6%, а їхній парк не перевищує 31,2% усього парку АТЗ.

У зв'язку з тим, що для МП вантажів російська промисловість не випускає рухомого складу, що відповідає міжнародним вимогам, перевізники Росії вимушені придбавати відповідні АТЗ в іноземних виробників - таких відомих фірм, як "Сканія", "Мерседес-Бенц", "Івеко", "МАЙ", "ДАФ", "Вольво" та ін. Частка імпортних АЗС у парку, що використовується на міжнародних перевезеннях зовнішньоторговельних вантажів, складає 97%.

Унаслідок скорочення попиту на АТЗ іноземного виробництва темпи оновлення парку АТЗ за останні кілька років у державах-учасницях СНД виявилися у 2-3 рази нижче за доцільні значення, що призвело до його "старіння" і подорожчання в експлуатації. Більше половини парку АТЗ зараз повністю замортизовано й вимагає заміни. У зв'язку із цим конкурентоспроможність національних перевізників на міжнародному транспортному ринку щорічно знижується, а держави-учасниці СНД недоотримують значних сум у вигляді валютних надходжень.

Для дальшого розвитку МП вантажів і пасажирів з урахуванням освоєння прогнозованих обсягів цих перевезень і необхідності стабільного оновлення парку АТЗ, лише російським перевізникам необхідно щорічно придбавати 4-4,5 тис. вантажних автопоїздів і до 400 автобусів. Для всіх держав-учасниць СНД загальне число АТЗ, необхідне для забезпечення модернізації та оновлення парку, щорічно повинне складати приблизно 8-9 тис. вантажних автопоїздів і не менше 1 тис. автобусів. При цьому на першому етапі реалізації Основних напрямів (2008-2010 роки) оновлення парку АТЗ здійснюватиметься в основному за рахунок їхнього придбання в іноземних виробників (переважно на лізинговій основі), а також у виробників Білорусі (МАЗ, МАЗ-МАН), які створили й освоїли серійний випуск АТЗ для МП; на другому й третьому етапах (2011-2020 роки) - в основному за рахунок випуску АТЗ на підприємствах Білорусі, Росії та інших держав-учасниць СНД.

Відповідно до зазначеної концепції в заходах Основних напрямів передбачено оновлення парку АТЗ для МП вантажів і пасажирів у державах-учасницях СНД в основному на базі освоєння на підприємствах СНД виробництва вантажних автопоїздів й автобусів, що відповідають міжнародним вимогам. При цьому необхідно вжити необхідних заходів зі створення для національних перевізників сприятливих умов для придбання АТЗ, зокрема вирішення питань державної підтримки за рахунок пільгового кредитування закупівель, відміни податків і зборів, надання додаткових пільг під час використання АТЗ за лізингом та ін.

5.3. Основні вимоги до автотранспортних засобів

Відомо, що АТЗ, призначені для виконання МП пасажирів і вантажів, у першу чергу повинні відповідати встановленим міжнародними угодами основним параметрам, вимогам безпеки дорожнього руху, екології, забезпечення схоронності вантажів, що перевозяться, і здоров'я пасажирів.

Значення основних параметрів АТЗ (максимальна загальна маса, максимальна осьова маса та максимальні розміри: довжина, ширина та висота) для здійснення МП територією держав-учасниць СНД не повинні перевищувати розмірів, які встановлені в Угодою про маси й габарити транспортних засобів, що здійснюють міждержавні перевезення автомобільними дорогами держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, від 4 червня 1999 року.

Під час здійснення МП пасажирів і вантажів до європейських країн, що входять до ЄС, автотранспортні засоби стосовно обмежень габаритних розмірів, повних мас й осьових навантажень повинні відповідати вимогам директив ЄС (96/53/ЕС від 25 липня 1996 року, 97/27/ЕС від 22 липня 1997 року та ін.). У відповідних директивах ЄС і правилах ЄЕК ООН установлюються також допустимі навантаження на шини та мінімальні глибини протекторів шин. У країнах, що не входять до ЄС, можуть діяти інші норми, що не відповідають вимогам директив ЄС. Дотримання перевізниками норм цих країн є обов'язковим, якщо інше не встановлено двосторонніми міжурядовими угодами про автомобільне сполучення.

Найважливішими умовами допуску АТЗ до здійснення МП є відповідність їх екологічним вимогам, що встановлені в Правилах ЄЕК ООН (N 49, N 83 та інших з поправками й доповненнями). Ці вимоги виражаються в гранично допустимих для АЗС нормах викидів шкідливих речовин, установлених у вигляді стандартів Євро-1, Євро-2, Євро-3, Євро-4 та Євро-5. Стосовно викиду шкідливих речовин стандарт Євро-3, уведений з жовтня 2000 року, відрізняється від стандарту Євро-2 жорсткішими нормами, приблизно в 1,5-2 рази.

Крім вимог стосовно викиду шкідливих речовин, АТЗ повинні відповідати нормативам за рівнем зовнішнього шуму, який відповідно до нормативу ЄС для вантажних автомобілів й автобусів з повною масою більше 3,5 т не повинен перевищувати 80 дБ.

Особлива увага повинна приділятися відповідності світовим стандартам і вимогам у частині, що стосується загальної маси й вантажопідйомності АТЗ, вантажомісткості їхніх кузовів (з урахуванням забезпечення їхнього внутрішнього об'єму не менше 86-90 куб.м, а стосовно окремих АТЗ - 120-140 куб.м), наявності тахографів та ін.

Крім зазначених вимог, АТЗ повинні мати: задні й бокові захисні пристрої, устаткування антиблокувальної системи ABS, обмежувачі швидкості руху, кермове керування та гальмівні системи, що відповідають Правилам ЄЕК ООН, а також використовувати світлоповертальні задні розпізнавальні знаки та світлові покажчики поворотів.

АТЗ, що задовольняють нормативи Євро-1 (так звані "зелені"), Євро-2 ("особливо зелені та безпечні"), Євро-3, Євро-4 та Євро-5 ("безпечні"), а також нормативи стосовно зовнішнього шуму та інші вимоги безпеки руху, повинні оснащуватися встановленими для країн ЄС знаками з відповідними позначеннями. Використання таких АТЗ для міжнародних перевезень стимулюється видачею багаторазових дозволів ЄКМТ з урахуванням таких коефіцієнтів до встановленої для країн норми:

"зелені" - 2;

"особливо зелені та безпечні" - 4;

"безпечні" - 6.

Для реалізації зазначених вимог до АТЗ у рамках Основних напрямів передбачаються виконання погоджених заходів з уведення екологічних нормативів Євро, розроблення пакета нормативних правових документів, зокрема стандартів, що регулюють рівень шкідливої дії автотранспорту на довкілля, оснащення АПП на прикордонних ділянках доріг необхідними технічними засобами контролю, установлення уніфікованої системи контролю над АТЗ у цих пунктах і т.д.

5.4. Лізингова діяльність

Одним з найважливіших напрямів розвитку ринку МАП СНД є створення сприятливих умов національним перевізникам для лізингу АТЗ. Переваги придбання сучасних дорогих АТЗ за лізингом перевізниками, які, як правило, не мають достатніх розмірів валютних коштів, порівняно із закупівлею за їхньою повною вартістю цілком очевидні. За рахунок лізингу забезпечуються своєчасне оновлення й збільшення парку АТЗ, зростають обсяги МП вантажів і пасажирів, підвищуються конкурентоспроможність національних перевізників та їхня частка на міжнародному транспортному ринку.

Лізинг особливо необхідний за відсутності виробництва відповідних АТЗ на підприємствах автомобільної промисловості своєї держави, у зв'язку із чим національні перевізники вимушені купувати їх у зарубіжних фірм. Ураховуючи високі темпи розвитку МП зовнішньоторговельних вантажів, що виконуються автомобільним транспортом, і доцільність здійснення цих перевезень національними перевізниками на умовах рівновигідного паритету з перевізниками зарубіжних країн-партнерів, можна відзначити, що в найближчі 4-5 років обсяг зазначених перевезень у державах-учасницях СНД може зрости не менше, ніж у 1,8-1,9 разу. Для освоєння зростаючих обсягів перевезень буде необхідне відповідне збільшення парку АТЗ, що з урахуванням списання зношених АТЗ зумовить необхідність щорічного їхнього придбання перевізниками держав-учасниць СНД на суму, не меншу 1 млрд. доларів.

Найреальнішим напрямом в оновленні й подальшому збільшенні парку АТЗ для цих перевізників на зазначений період є розвиток й удосконалення лізингової діяльності, широко поширеної в державах, які не входять до СНД.

Придбання АТЗ за лізингом дозволяє зменшити одноразові інвестиції в 5-7 разів і скоротити при цьому рівень оподаткування та інших платежів у перевізників. Лізинг під час здійснення міжнародних перевезень стимулює ефективне використання АТЗ і сприяє дальшому розвиткові цих перевезень. Лізинг також сприяє підвищенню частки національних перевізників на міжнародному ринку автотранспортних послуг, оцінюваному зараз стосовно всіх держав-учасниць СНД у 8 млрд. доларів з тенденцією збільшення в найближчі роки до 10 млрд. доларів. За оцінкою фахівців, підвищення частки національних перевізників СНД до рівня рівновигідного паритету (50-55%) за умови досягнення прогнозованих обсягів перевезень дозволить збільшити їхні доходи й валютні надходження до бюджетів держав не менше, ніж у 2 рази.

З урахуванням досягнутих найвідомішими російськими й зарубіжними фірмами показників лізингової діяльності доцільно орієнтуватися на первинну оплату лізингодавцю (фірма - виробник АТЗ) 12-15% вартості АТЗ зі строком лізингової оренди 4-5 років і відсотка на кредит у розмірі 8-9% за рік на окремі тягачі та 10-12% - на напівпричепи.

5.5. Стан і розвиток транспортно-технологічних та інформаційних систем

Термінальні системи. Найважливішим напрямом розвитку ринку міжнародних автотранспортних послуг є впровадження сучасних транспортних технологій та інформаційних систем. До них належать у першу чергу транспортно-логістичні й термінальні системи, перевезення вантажів у контейнерах і транспортних пакетах, мульти- й інтермодальні системи, зокрема контрейлерні перевезення та ін.

Під час здійснення МП зовнішньоторговельних вантажів особлива увага приділяється термінальній технології, яка забезпечує комплексне транспортно-експедиційне обслуговування всіх учасників перевізного процесу, значне підвищення ефективності і якості перевезень, вирішення транспортно-логістичних завдань під час доставки цих вантажів. Виконання перевезень вантажів за термінальною технологією сприяє скороченню строків доставки вантажів, знижує транспортні витрати на 10-15%, зменшує потребу вантажів у складських приміщеннях та зумовлює можливість застосування найраціональніших типів АТЗ на міжнародних маршрутах. На прикладі Московського регіону можна встановити обсяги й доцільність розвитку термінальної системи перевезень зовнішньоторговельних вантажів, що доставляються автотранспортом.

Так, відповідно до регіональної програми "Московський термінал" у цьому регіоні завершується створення не менше 30 терміналів і термінальних комплексів із загальним обсягом переробки різних вантажів понад 80 тис.т за добу. Більшість діючих і тих, що будуються, термінальних об'єктів Московського регіону планується широко використовувати під час здійснення міжміських і міжнародних автомобільних перевезень вантажів МТК. При цьому особливо ефективно будуть використані термінальні комплекси, що прилягають до автомагістралей МТК і МКАД, у тому числі в містах Хімки, Люберці, Подольськ, Солнєчногорськ, Кашира, а також Бутовській і Бітцевській термінальні комплекси та ін.

Термінальна технологія доставки вантажів орієнтована на використання сучасних засобів зв'язку і принципів логістики, при якій термінали приймають на себе додаткові функції зі зберігання, передпродажної підготовки та реалізації продукції виробника, зокрема надання складських та інших приміщень і продажу виробів за зразками. Відвантажуючи продукцію виробників після її отримання і зберігання на своїх складах, термінали перетворюються, по суті, на транспортно-розподільні (транспортно-логістичні) центри з її реалізації.

Зараз на автомобільних дорогах, що входять до системи МТК, у Росії вже функціонують десятки терміналів і термінальних комплексів, які широко використовуються для здійснення міжнародних перевезень вантажів. До них належать термінали в Санкт-Петербурзі, Новгороді, Пскові, Твері, Брянську, Орлі, Ростові-на-Дону, Волгограді, Калінінграді та інших великих містах. У ряді міст завершується будівництво нових терміналів, створюються зональні транспортно-логістичні центри, що забезпечують транспортно-телекомунікаційне обслуговування учасників перевізного процесу; передбачається встановлення на АТЗ комплектів бортового устаткування для оперативного зв'язку водіїв із зазначеними центрами через супутникові системи.

Аналогічні термінальні комплекси й транспортно-логістичні центри з уніфікованими параметрами й технологіями робіт доцільно створити в усіх державах-учасницях СНД. При цьому використання позитивного досвіду терміналізації міжнародних перевезень зовнішньоторговельних вантажів у Росії, країнах ЄС, США та інших дозволить скоротити строки доставки вантажів на 20-25%, поліпшити схоронність вантажів і збільшити виробіток автомобілів не менше, ніж на 15-20%.

Автомобільні пункти пропуску. Важливою складовою частиною транспортно-технологічної інфраструктури, що створюється для розвитку міжнародних автомобільних сполучень, є АПП. Їхнє будівництво ведеться на підставі міжурядових угод, внутрішньодержавних і регіональних програм створення митної інфраструктури. Прикладом позитивного вирішення цієї проблеми може слугувати схвалена урядом Республіки Білорусь Комплексна програма розвитку прикордонної інфраструктури Республіки Білорусь, відповідно до якої передбачено розвиток АПП і дорожньої інфраструктури (основні дороги, під'їзні шляхи, кемпінги, стоянки, що охороняються, СТОА й т.д.).

У Російській Федерації відповідно до Федерального закону N 127 ФЗ від 24 липня 1998 року "Про державний контроль за здійсненням міжнародних автомобільних перевезень та про відповідальність за порушення порядку їхнього виконання" на прикордонпереходах установлено державний контроль за дотриманням російськими й іноземними автоперевізниками порядку здійснення міжнародних автомобільних перевезень (далі - транспортний контроль), який покладено на органи Російської транспортної інспекції Мінтрансу Росії (з 2004 року - Федеральна служба по нагляду у сфері транспорту (Ространснагляд)).

Органами Ространснагляду в усіх діючих АПП державного кордону Російської Федерації створено відповідні служби, що здійснюють транспортний контроль відповідно до зазначеного Федерального закону.

Більшість АПП на кордоні Росії мають пропускну спроможність від 100 до 300 авт./добу, близько 20% АПП характеризуються пропускною спроможністю понад 1000 авт./добу, а АПП "Торф'янівка" (кордон з Фінляндією), "Грайворон" та "Шебекіно" (кордон з Україною) мають пропускну спроможність 5500-6000 авт./добу.

Для цілей удосконалення єдиної системи державного контролю за перетином кордону, приведення існуючої інфраструктури пунктів пропуску до міжнародних стандартів Урядом Республіки Казахстан утворена Міжвідомча комісія з вироблення пропозицій з облаштування та розвитку єдиних контрольно-пропускних пунктів. У рамках комісії ведеться робота з реалізації бюджетної програми поетапного будівництва будівель і споруд АПП, які передбачають розміщення всіх контролювальних органів у єдиних контрольно-пропускних пунктах і забезпечать проведення єдиного комплексного контролю проїзду АТЗ за принципом "одна зупинка".

Передбачалося будівництво 13 єдиних контрольно-пропускних пунктів у пунктах пропуску АТЗ через державний кордон Республіки Казахстан.

Відповідно до законів Республіки Казахстан "Про транспорт у Республіці Казахстан" та "Про автомобільний транспорт" контроль за проїздом АТЗ через пункти пропуску на державному кордоні Республіки Казахстан покладено на Комітет транспортного контролю Міністерства транспорту й комунікацій Республіки Казахстан.

Відповідно до постанови Уряду Республіки Казахстан від 24 лютого 2004 року N 238 затверджено перелік 75 пунктів пропуску АТЗ на державному кордоні та 25 постів транспортного контролю на території Республіки Казахстан.

Для цілей забезпечення ефективного функціонування пунктів пропуску прийнято Інструкцію про порядок взаємодії контролювальних органів на єдиних контрольно-пропускних пунктах, яка визначає порядок проведення в пунктах пропуску через державний кордон Республіки Казахстан єдиного комплексного контролю АТЗ за принципом "одна зупинка".

Результатом проведення комплексного контролю є видача перевізнику єдиного документа - талона проходження контролю. Наявність цього талона, заповненого в пункті пропуску всіма контролювальними органами, звільняє перевізника від повторних зупинок і перевірок під час слідування територією Республіки Казахстан.

Основною проблемою розвитку АПП є їхнє облаштування необхідними під'їзними шляхами з розгалуженими смугами руху автомобілів і стоянками для їхнього короткочасного перебування під час здійснення транспортного контролю, а також оснащеність АПП відповідними технічними засобами. Слід зазначити, що зараз рівень облаштування та оснащеності АПП необхідним устаткуванням і приладами для проведення транспортного контролю складає від 50 до 70% установлених норм.

Ураховуючи важливу роль АПП в підвищенні якості міжнародних автомобільних перевезень, яке досягається на основі вживання заходів стосовно значного зниження порушень правил й умов міжнародних угод, а також на основі стеження за реалізацією уніфікованих технологій перевезень і нормативно-правової бази, доцільно передбачити відповідні заходи стосовно вирішення цієї проблеми в рамках Основних напрямів.

Інформаційно-телекомунікаційне забезпечення. Досягнення високої якості обслуговування учасників дорожнього руху під час здійснення МП вантажів і пасажирів можливе при відповідній організації їхнього інформаційно-телекомунікаційного забезпечення на всіх стадіях транспортного процесу. При цьому необхідний рівень вирішення цієї проблеми включає створення інтегрованих систем телекомунікаційного й навігаційного забезпечення учасників транспортного процесу.

В організаційному плані зазначені системи створюються у вигляді єдиної інтегрованої мережі зональних центрів інформаційного й навігаційного забезпечення, що створюються у великих транспортних вузлах на найважливіших напрямках міжміських і міжнародних сполучень. Технічною основою цих систем на автомобільному транспорті є засоби рухомого зв'язку й навігації, якими реалізуються сучасні технології інформаційного й навігаційного забезпечення, що дозволяють вирішувати не лише традиційні для автомобільних перевезень технологічні завдання, а й ряд нових й актуальних завдань, наприклад стосовно взаємодії з підрозділами силових відомств під час виникнення аварійних і надзвичайних ситуацій, зокрема ДТП.

Інтеграція зональних центрів, у тому числі інформаційно-логістичних, до єдиної інформаційної мережі може здійснюватися на базі використання глобальної супутникової навігаційної системи ГЛОНАСС/GPS, транкінгового зв'язку, технологій системи Internet, а з 2008 року - із застосуванням радіонавігаційної європейської системи "Галілей".

Система інформаційно-телекомунікаційного забезпечення, що створюється зараз на автотранспорті, розрахована на її використання місцевими адміністраціями, підрозділами МВС і МНС, службами швидкої медичної й технічної допомоги, автопідприємствами, автовокзалами та автостанціями, об'єктами дорожнього сервісу, терміналами, митними службами та іншими учасниками дорожньо-транспортної сфери. Замовником створення відповідних об'єктів інформаційно-телекомунікаційного забезпечення учасників транспортного процесу можуть виступати міністерства транспорту й адміністрації регіональних суб'єктів держав-учасниць СНД.

Заходи зі створення та дальшого розвитку системи інформаційно-телекомунікаційного забезпечення передбачають співробітництво держав-учасниць СНД за такими основними напрямами:

- розроблення спільних інвестиційних проектів зі створення та розвитку інформаційно-логістичних центрів для забезпечення ефективного використання транспортних засобів і підвищення якості перевізного процесу;

- розроблення пропозицій стосовно спільного використання телекомунікаційних систем для супроводу вантажів та АТЗ.

5.6. Міжнародні транспортні коридори та вимоги до їхнього формування й розвитку

Для цілей погодженого розвитку транспортних систем під час здійснення зовнішньоекономічних зв'язків та забезпечення безперешкодного пересування вантажів і пасажирів через національні кордони в країнах євроазіатського континенту передбачено формування МТК, які є сукупністю магістральних транспортних комунікацій з відповідною інфраструктурою, як правило, різних видів транспорту на напрямках, що мають важливе міжнародне значення.

В умовах розвитку й поглиблення міжнародного співробітництва формування МТК, які забезпечують можливість уніфікації параметрів транспортної інфраструктури та застосування єдиної технології перевезень, розглядається як основа під час інтеграції національних транспортних систем до світової транспортної системи. Пріоритетні напрямки транспортно-економічних зв'язків між країнами Заходу та Сходу, які характеризуються великими й сталими вантажо- й пасажиропотоками, установлено на основі 10 пан'європейських транспортних коридорів, що проходять через ряд країн Центральної та Східної Європи, а також сполучуваного з існуючими МТК автотранспортного маршруту Е-40. Шість з них (МТК N 1, N 2, N 3, N 5, N 7, N 9) проходять територіями держав-учасниць СНД в основному з півночі на південь та із заходу на схід і включають найважливіші автомобільні дороги й автомагістралі цих держав. Найрозгалуженішим з них є МТК N 9, що проходить від кордону з Фінляндією територією чотирьох держав-учасниць СНД - Російської Федерації, Республіки Білорусь, України та Республіки Молдова. МТК N 2 (Берлін - Варшава - Мінськ - Москва - Нижній Новгород) охоплює територією двох держав-учасниць СНД - Республіки Білорусь та Російської Федерації. МТК N 3, N 5 та N 7 (гирло р. Дунай) проходять територією України.

У формуванні МТК на території СНД значна роль відводиться чотирьом напрямкам євроазіатських транспортних зв'язків, зафіксованих у Декларації 2-ї Міжнародної євроазіатської конференції (вересень 2000 року), у тому числі:

- перший напрямок (Транссибірський) проходить територією Росії, Казахстану, України та Білорусі з виходом у Владивосток і відгалуженнями до Монголії та Китаю;

- другий напрямок (ТРАСЕКА) проходить територією України, Молдови, Грузії, Азербайджану, Вірменії, Казахстану, Туркменістану, Таджикистану, Узбекистану та Киргизстану;

- третій напрямок (Південний) проходить територією Туркменістану, Киргизстану та Казахстану;

- четвертий напрямок (Північ - Південь) проходить територією Росії, Азербайджану та Туркменістану (від кордону з Фінляндією через Санкт-Петербург, Москву, Волгоград, Астрахань, Ростов-на-Дону, Новоросійськ, Ставрополь, Владикавказ з виходом на Грузію, Азербайджан, Іран і Туркменістан).

Розвиток МТК на території держав-учасниць СНД здійснюється відповідно до мережі міжнародних автомобільних доріг СНД, яку встановлено Протоколом про міжнародні автомобільні дороги СНД від 11 вересня 1998 року.

Виконані дослідження показали, що з урахуванням дальшого розвитку торговельно-економічних, культурних та інших зв'язків з країнами світу й підвищення ролі МТК до 2015 року обсяг МП зовнішньоторговельних вантажів автотранспортом Росії, Білорусі, Казахстану, Молдови, України та інших держав-учасниць СНД, пов'язаний з функціонуванням МТК, зросте не менше, ніж у 1,8 разу. Більш ніж у 3,5 разу збільшиться обсяг транзитних перевезень вантажів. Частка автомобільного транспорту в загальному обсязі зовнішньоторговельних перевезень вантажів зросте приблизно в 2 рази й складе близько 10%. Обсяг перевезень пасажирів автобусним транспортом збільшиться не менше, ніж в 1,6 разу.

У зв'язку з розширенням та поглибленням інтеграційних процесів на основі вдосконалення нормативно-правової бази в галузі транспорту, а також з урахуванням дальшого розвитку та підвищення ролі автомобільного транспорту в здійсненні торговельно-економічних та інших зв'язків у державах-учасницях СНД у майбутньому періоді темпи зростання обсягів міжнародних автомобільних перевезень вантажів і пасажирів, що здійснюються на взаємній основі, будуть вищими, ніж з державами, які не входять до СНД. При цьому необхідно враховувати, що найважливішими передумовами для значного збільшення ролі автомобільного транспорту в здійсненні зазначених перевезень у державах-учасницями СНД є:

- виконання заходів стосовно зниження негативного впливу існуючих бар'єрів у міжнародному автомобільному сполученні;

- забезпечення державної підтримки міжнародних автомобільних перевізників у частині, що стосується укомплектування парку транспортних засобів сучасними вантажними автомобілями й автобусами, зменшення розмірів податків і зборів під час їхнього придбання та в процесі експлуатації на міжнародних маршрутах;

- застосування сучасних технологій перевезень вантажів, у тому числі за термінальною системою з використанням логістичних принципів доставки та розподілу цих вантажів, широкого впровадження контейнерних перевезень та інформаційно-телекомунікаційного забезпечення учасників транспортного процесу;

- створення на основних маршрутах необхідної інфраструктури для обслуговування водіїв, пасажирів та автомобілів.

Надаючи важливого значення проблемі розвитку МТК, в Основних напрямах передбачається розроблення погоджених пропозицій стосовно дальшого розвитку мережі МТК держав-учасниць СНД, взаємопов'язаної за основними параметрами та маршрутами з діючими європейськими транспортними коридорами, з урахуванням подальшого їхнього продовження на території держав-учасниць СНД та включення до складу мережі основних автомобільних доріг.

Вимоги під час формування та розвитку МТК. Під час формування та розвитку МТК як одного з елементів транспортного ринку необхідно враховувати ряд вимог до них, які сприяють вирішенню найважливіших завдань транспортної галузі, а саме:

- підвищення ефективності перевезень зовнішньоторговельних вантажів і забезпечення гарантії їхнього здійснення на підставі міжнародних угод і норм, що регламентують умови здійснення цих перевезень;

- залучення до транспортних комунікацій держав-учасниць СНД транзитних перевезень та отримання за рахунок цього державами додаткових доходів, забезпечення спільного використання транспортно-транзитного потенціалу держав-учасниць СНД;

- створення умов для поступової лібералізації та інтеграції національних транспортних систем держав-учасниць СНД до європейської та світової транспортних систем;

- забезпечення безпеки перевезень та охорони довкілля відповідно до європейських стандартів і норм;

- підвищення якості перевезень пасажирів і вантажів, скорочення часу їхньої доставки з пункту відправлення до пункту призначення, спрощення митних процедур та контролю під час перетину кордонів АТЗ;

- оптимізація взаємодії автомобільного транспорту з іншими видами транспорту, розвиток інтермодальних перевезень;

- упровадження сучасних технологій перевезень;

- створення транспортно-дорожньої інфраструктури (термінали, мотелі та кемпінги, АЗС, СТОА), яка забезпечує надання повного комплексу транспортно-експедиторських і сервісних послуг для всіх учасників транспортного процесу на рівні європейських стандартів;

- забезпечення дальшого розвитку МТК на території держав-учасниць СНД, у тому числі шляхом створення сприятливих умов для залучення інвестицій до розвитку транспортно-дорожньої інфраструктури;

- задоволення внутрішніх транспортних потреб регіонів держав-учасниць СНД, що прилягають до МТК;

- відповідність положенням Концепції погодженої транспортної політики держав-учасниць СНД на період до 2010 року, затвердженої Рішенням Ради глав держав(*) СНД від 15 вересня 2004 року, і Меморандуму про співробітництво держав-учасниць СНД в галузі міжнародних транспортних коридорів від 18 вересня 2003 року.

Ураховуючи найважливішу роль МТК в розвитку міжнародних автомобільних перевезень у державах-учасницях СНД, доцільно в рамках Основних напрямів передбачити такі заходи стосовно подальшого розвитку ділянок МТК, що проходять територією держав-учасниць СНД, які забезпечують подальший розвиток ринку МАП СНД та задоволення потреб держав-учасниць СНД в автомобільних перевезеннях вантажів і пасажирів, з урахуванням необхідності підвищення їхньої якості й зниження транспортної складової в кінцевій вартості товарів і послуг. Робота в цьому напрямі передбачає:

- підготовку проекту міжурядової угоди про погоджений розвиток МТК на просторі СНД;

- підготовку пропозицій стосовно розвитку інвестиційної діяльності, спрямованої на вдосконалення транспортної інфраструктури МТК, зокрема створення уніфікованих термінальних систем й інформаційно-логістичних центрів.

5.7. Вимоги стосовно забезпечення безпеки функціонування ринку міжнародних автотранспортних послуг

Відомо, що функціонування автомобільного транспорту поряд з високою ефективністю характеризується також істотними негативними наслідками. До них у першу чергу належить величезна кількість ДТП, в яких щорічно гинуть й дістають поранення сотні тисяч людей і виникають значні втрати й пошкодження вантажів й АТЗ. Досить негативний вплив автотранспорт здійснює на довкілля та, отже, і на безпеку життя всього населення. За оцінкою фахівців, сумарна екологічна шкода від функціонування автомобільного транспорту зараз досягає 1,5% ВВП. Криміногенна обстановка на автомобільних дорогах держав-учасниць СНД є не задовільною.

Немала частка зазначеної шкоди й втрат припадає на МП пасажирів і вантажів, що є характерним для всіх держав-учасниць СНД. У зв'язку із цим видається доцільним розробити уніфіковані вимоги й заходи стосовно забезпечення безпеки пасажирів, підвищення схоронності вантажів, що перевозяться, збільшення екологічної безпеки. До них у першу чергу можна віднести такі:

- розроблення пакета документів стосовно підвищення безпеки перевезень пасажирів і вантажів на міжнародних автомобільних маршрутах;

- розроблення механізму державного регулювання стосовно забезпечення екологічної безпеки автотранспортної діяльності на основних міжнародних маршрутах, у першу чергу розташованих в мережі МТК;

- створення на міжнародних автомобільних дорогах СНД взаємодіючих інформаційно-аналітичних центрів з підвищення безпеки автотранспортної діяльності;

- створення мобільних патрульних груп, які постійно функціонують на основних міжнародних автомагістралях для цілей супроводу АТЗ із вантажем та їхньої охорони в дорозі;

- оснащення АТЗ засобами супутникового зв'язку, що забезпечують постійний прийом і передачу інформації до відповідних центрів стеження за рухом АТЗ і вантажів та підвищення безпеки автотранспортної діяльності;

- установлення в державах-учасницях СНД погодженої системи контролю за дотриманням режиму праці та відпочинку водіїв, які здійснюють МП вантажів і пасажирів.

5.8. Вимоги стосовно ліцензування та сертифікації міжнародних перевезень

Дальший розвиток ринку МАП СНД пов'язаний з необхідністю посилення державного регулювання цього ринку. Одним з напрямів у вирішенні цієї проблеми є ліцензування та сертифікація автотранспортних послуг, у першу чергу перевезень вантажів і пасажирів.

Ліцензування та сертифікація на автомобільному транспорті сприяють нормальному функціонуванню автотранспортного ринку й забезпечують захист інтересів споживачів автотранспортних послуг, реалізацію вимог антимонопольного законодавства, підвищення безпеки дорожнього руху та дотримання екологічних норм на автотранспорті.

Зараз у Росії ліцензування автотранспортної діяльності здійснюють органи Ространснагляду. Органи Ространснагляду видають ліцензії відповідно до затверджених Урядом Російської Федерації нормативних документів, якими передбачена видача ліцензій тільки на комерційні перевезення пасажирів під час використання АТЗ, обладнаних для перевезень більше 8 чоловік (за винятком перевезень для власних потреб).

Для МП пасажирів і вантажів, відповідно до затвердженого Урядом Російської Федерації положенням про допуск російських перевізників до здійснення міжнародних автомобільних перевезень, юридичні особи та індивідуальні підприємці зобов'язані отримати в Ространснагляді допуск до здійснення таких перевезень.

Система сертифікації послуг на автотранспорті охоплює практично всі регіони Російської Федерації. Зараз функціонує більше 100 органів сертифікації та задіяно значну кількість нормативних документів, підготовлених Мінтрансом Росії.

Проводиться огляд автомобілів для МП з видачею їхнім власникам відповідних сертифікатів придатності до експлуатації за міжнародними (європейськими) вимогами та нормами; здійснюється сертифікація (на добровільній основі) у сфері пасажирських перевезень, послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів.

Однак діюча в Росії система ліцензування та сертифікації зараз не виконує належною мірою ролі регулятора ринку автотранспортних послуг і потребує дальшого вдосконалення та розвитку.

У державах-учасницях СНД відсутня єдина концепція ліцензування та сертифікації. Немає уніфікованих у рамках держав-учасниць СНД ліцензійних і сертифікаційних вимог до АТЗ, технології та організації перевізного процесу, системи контролю за виконанням зазначених вимог суб'єктами господарювання. Це негативно позначається на ефективності функціонування ринку МАП СНД і вирішенні питань його дальшого розвитку в єдиному транспортному просторі держав-учасниць СНД та входження його до світового транспортного ринку.

Досвід ряду країн ЄС показує доцільність здійснення ліцензування та сертифікації автотранспортної діяльності на основі єдиних підходів і типових вимог до системи видачі ліцензій і свідоцтв про сертифікацію відповідним суб'єктам господарювання. Особлива увага приділяється регламентації умов допуску до професії перевізників (операторів), що займаються вантажними й пасажирськими перевезеннями.

У зв'язку з викладеним видається доцільним розробити й реалізувати в державах-учасницях СНД уніфіковані системи ліцензування та сертифікації, що охоплюють основні елементи перевезень вантажів і пасажирів (вимоги до АТЗ, вимоги до технології та організації перевізного процесу, питання контролю, обліку та звітності та ін.), а також інші механізми державного регулювання автотранспортної діяльності.

Під час розроблення заходів використано комплексний і системний підхід до вирішення поставлених завдань формування та розвитку ринку МАП СНД на період до 2020 року.

Нижче наведено 73 заходи, з яких 50 віднесено до організаційних, 6 заходів, позначених у таблиці знаком "*", пов'язані з розвитком виробничо-технічної бази, зокрема забезпеченням випуску необхідних АТЗ і створенням транспортно-дорожньої інфраструктури; 17 заходів віднесено до науково-дослідних тем, необхідних для наукового забезпечення розвитку ринку МАП СНД.