Статус Рішення див.

Рада глав урядів Співдружності Незалежних Держав з метою досягнення необхідного рівня та якості гідрометеорологічного забезпечення держав - учасниць СНД, що дозволяють знизити негативний вплив небезпечних гідрометеорологічних явищ на життєдіяльність населення та функціонування економіки,

вирішила:

1. Затвердити Концепцію гідрометеорологічної безпеки держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав (додається).

2. Визначити, що ця Концепція є основою для розроблення програм та інших документів у галузі гідрометеорологічної безпеки держав - учасниць СНД.

3. Це Рішення набуває чинності з дня його підписання, а для держав, законодавство яких потребує виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності Рішенням, - з дня здачі депозитарію повідомлення про їхнє виконання.

Здійснено в місті Чолпон-Ата 16 квітня 2004 року в одному дійсному примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається у Виконавчому комітеті Співдружності Незалежних Держав, який надішле кожній державі, яка підписала це Рішення, його засвідчену копію.

Концепцію гідрометеорологічної безпеки держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав (далі - Концепція) розроблено відповідно до Програми дій стосовно розвитку Співдружності Незалежних Держав на період до 2005 року та у зв'язку зі зверненням Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй, Економічної та Соціальної Ради ООН на адресу Всесвітньої Метеорологічної Організації (далі - ВМО) із закликом зробити внесок у рамках галузей її компетенції в дії, які здійснюються на міжнародному, регіональному та національному рівнях для здійснення сприяння та забезпечення сталого соціально-економічного розвитку країн та захисту життя й майна населення.

У Концепції сформульовано найважливіші цілі, завдання та принципи забезпечення гідрометеорологічної безпеки.

1.1. Загальні положення

Небезпечні гідрометеорологічні та геліогеофізичні явища (циклони, шторми, урагани, грозові шквали, пилові бурі, засуха, зливи, повені, раптове зниження температури повітря, снігопади, град, снігові лавини, селі тощо) тягнуть за собою людські жертви й завдають значної шкоди економіці та майну громадян.

Крім того, ці явища можуть викликати або посилювати інші лиха, у тому числі лісові пожежі, навали сарани, переміщення великих скупчень гусені, поширення хвороб (черевний тиф, малярія, холера тощо), викиди токсичних газів, розливи нафти й радіаційні аварії.

Зростання населення у прибережних і підвладних повеням районах чи інших особливо уразливих для небезпечних явищ зонах, збільшення числа жителів у населених пунктах і містах веде до того, що дедалі більша кількість людей наражається на ризик впливів небезпечних гідрометеорологічних явищ.

За оцінкою експертів ВМО, протягом десятирічного періоду 1991-2000 рр. більше 70% матеріальних втрат і до 90% людей, що постраждали від стихії, стали жертвами небезпечних природних явищ, зумовлених метеорологічними й гідрологічними причинами.

Така статистика дає підставу вважати, що в ряду небезпечних природних явищ саме явища гідрометеорологічного характеру є найбільш небезпечними й саме від них, у першу чергу, є потреба в організації захисту населення та економіки.

У цих умовах надання своєчасних попереджень про небезпечні гідрометеорологічні явища може дати ефективну віддачу у вигляді врятованих життів і майна людей.

Важко переоцінити позитивний ефект для економіки від завчасних попереджень про тривалі за часом такі небезпечні явища, як засухи, маловодність, повені, а також від надання довгострокових (сезонних і кліматичних) прогнозів.

Цілі галузі економіки тією чи іншою мірою залежать від погодно-кліматичних умов і небезпечних гідрометеорологічних явищ. Сільське господарство, рибальство, лісове господарство та управління водогосподарською діяльністю, енергетика, наземний, морський і авіаційний транспорт, будівництво та міське господарство, рекреаційна й туристична індустрія, системи зв'язку й оборона не можуть нормально функціонувати без своєчасного та якісного гідрометеорологічного забезпечення.

Для погоди й клімату не існує кордонів. У зв'язку із цим виконання завдань зі зниження загрози життю й власності від небезпечних гідрометеорологічних явищ на національному рівні не можливе без міжнародного обміну даними гідрометеорологічних спостережень і прогнозів.

При цьому необхідною умовою здійснення та збереження основоположного принципу міжнародного співробітництва в галузі гідрометеорології - вільного й необмеженого обміну даними й прогнозами - є функціонування в кожній країні національної гідрометеорологічної служби й виконання державою обов'язків стосовно захисту своїх громадян та їхньої власності від небезпечних природних явищ.

1.2. Терміни та визначення

Для цілей цієї Концепції терміни, що вживаються в ній, мають такі значення:

національна гідрометеорологічна служба (НГМС) - державна організація, що заснована та працює здебільшого на державні кошти, уповноважена урядом країни на виконання гідрометеорологічних і пов'язаних з ними функцій, які держава визнає обов'язковими для цілей забезпечення безпеки життя й майна громадян і виконання міжнародних зобов'язань у рамках Конвенції Всесвітньої Метеорологічної Організації, інших договорів і угод;

небезпечне гідрометеорологічне та (або) геліогеофізичне явище - гідрометеорологічне та (або) геліогеофізичне явище, яке за своїм значенням, інтенсивністю, тривалістю або часом виникнення становить загрозу для безпеки людей, а також може завдати значної матеріальної шкоди;

гідрометеорологічна безпека - стан захищеності особи, суспільства та держави від впливу небезпечних гідрометеорологічних та (або) геліогеофізичних явищ, глобальних змін погодно - кліматичних умов.

1.3. Мета й завдання Концепції

Головною метою Концепції є формування офіційного погляду на роль і значення забезпечення гідрометеорологічної безпеки як невід'ємної частини національної безпеки кожної з держав - учасниць СНД.

Головним завданням Концепції є забезпечення умов, які сприяли б досягненню необхідного рівня та якості гідрометеорологічного забезпечення держав - учасниць СНД, що дозволяють зменшити негативний вплив небезпечних гідрометеорологічних та (або) геліогеофізичних явищ на безпеку життів і майна людей, а також на функціонування економіки країн.

Концепція розрахована на довгострокову перспективу й ґрунтується на Угоді про взаємодію в галузі гідрометеорології, прийнятій главами урядів СНД 8 лютого 1992 року. Модельному законі "Про гідрометеорологічну діяльність", прийнятому Міжпарламентською Асамблеєю держав - учасниць СНД, та Женевській декларації Тринадцятого Всесвітнього Метеорологічного Конгресу.

Концепція є основою для розроблення конкретних програм й організаційних документів у галузі гідрометеорологічної безпеки держав - учасниць СНД.

Національні інтереси держав - учасниць СНД у галузі забезпечення гідрометеорологічної безпеки, у першу чергу, зумовлені необхідністю підвищення рівня безпеки населення, його життєдіяльності від негативного впливу небезпечних гідрометеорологічних та (або) геліогеофізичних явищ шляхом оперативного інформування та реагування на надзвичайні ситуації.

Забезпечення сталого соціально-економічного розвитку країни передбачає врахування даних довгострокових (сезонних і кліматичних) прогнозів під час планування діяльності в галузях, що залежать від погодних умов, таких як енергетика, транспорт, будівництво, сільське господарство тощо.

Для успішного вирішення зазначених завдань необхідно мати якомога більш повну й достовірну гідрометеорологічну й пов'язану з нею інформацію, одержати яку можна тільки за активною участю в міжнародному співробітництві в цій галузі.

До джерел загроз для гідрометеорологічної безпеки можна віднести, у першу чергу, тенденцію зростання кількості небезпечних природних явищ. За оцінкою міжнародних експертів, за період з 1986 року до 1995 року порівняно з даними 1960-х років кількість природних катастроф, які класифікуються як "великі", зросла більш ніж у 4 рази.