ДОГОВІРНІ СТОРОНИ цієї Конвенції, укладеної під егідою Ради митного співробітництва,

ВІДЗНАЧАЮЧИ, що існуюча ситуація, яка характеризується збільшенням кількості та поширенням Міжнародних митних конвенцій про тимчасове ввезення, є не задовільною,

ВВАЖАЮЧИ, що ця ситуація може погіршитись у майбутньому, коли нові види тимчасового ввезення стануть предметом міжнародного регулювання,

ВРАХОВУЮЧИ побажання, висловлені представниками торгівлі та іншими заінтересованими сторонами, які хотіли б полегшити виконання формальностей, пов'язаних з тимчасовим ввезенням,

ВВАЖАЮЧИ, що спрощення та гармонізація митних процедур і, зокрема, прийняття єдиного міжнародно-правового документа, який об'єднав би в одне ціле всі існуючі Конвенції про тимчасове ввезення, можуть полегшити доступ до міжнародних норм, що регулюють тимчасове ввезення, і ефективно сприяти розвитку міжнародної торгівлі та інших форм міжнародних обмінів,

БУДУЧИ ПЕРЕКОНАНИМИ, що міжнародно-правовий документ, який пропонує уніфіковані положення щодо тимчасового ввезення, може принести істотні вигоди міжнародним обмінам і забезпечити високий ступінь спрощення та гармонізації митних режимів, що є однією з основних цілей Ради Митного Співробітництва,

ВИРІШИВШИ полегшити тимчасове ввезення шляхом спрощення та гармонізації процедур, переслідуючи цілі економічного, гуманітарного, культурного, соціального або туристичного характеру,

ВВАЖАЮЧИ, що прийняття стандартизованих зразків документів для тимчасового ввезення як міжнародних митних документів щодо міжнародної гарантії сприятиме полегшенню процедури тимчасового ввезення у випадках, коли вимагаються митний документ і гарантія,

ДОМОВИЛИСЯ про таке:

Для цілей цієї Конвенції термін:

a) "тимчасове ввезення" означає:

митний режим, який дозволяє приймати на митну територію певні товари (у тому числі транспортні засоби), умовно звільнені від ввізного мита і податків, без застосування заборон чи обмежень економічного характеру на ввезення; такі товари (у тому числі транспортні засоби) мають ввозитися з визначеною метою і призначатися для подальшого вивезення у встановлений термін, та не піддаватися змінам, за винятком нормального зниження їхньої вартості (амортизації) внаслідок їхнього використання;

b) "ввізне мито і податки" означає:

ввізне мито та всі інші збори, податки, нарахування та інші платежі, які стягуються під час ввезення товарів (у тому числі транспортних засобів), за винятком платежів та зборів, розмір яких не перевищує приблизної вартості наданих послуг;

c) "гарантія" означає:

те, що задовольняє Митницю як доказ забезпечення виконання зобов'язань перед Митницею. Гарантія є "загальною", якщо вона забезпечує виконання обов'язків, що випливають з багатьох операцій;

d) "документи на тимчасове ввезення" означає:

міжнародний митний документ, який приймається як митна декларація і дозволяє ідентифікувати товари (у тому числі транспортні засоби), та містить міжнародну дійсну гарантію для покриття ввізного мита та податків;

e) "Митний або Економічний союз" означає:

Союз, який заснований та складається з членів, відповідно до порядку, визначеного у пункті 1 статті 24 цієї Конвенції, наділений компетенцією приймати власні правила, які є обов'язковими для його членів стосовно питань, які регулюються цією Конвенцією, та приймати рішення, згідно зі своїми внутрішніми процедурами, щодо підписання, ратифікації або приєднання до цієї Конвенції;

f) "особа" означає:

як фізичну, так і юридичну особу, якщо інше не передбачене контекстом;

g) "Рада" означає:

організацію, засновану Конвенцією про створення Ради митного співробітництва, Брюссель, 15 грудня 1950 року;

h) "ратифікація" означає:

ратифікацію, прийняття або затвердження.

1. Відповідно до положень цієї Конвенції, кожна із Договірних Сторін зобов'язується надавати згоду на тимчасове ввезення товарів (у тому числі транспортних засобів), зазначених у Додатках до цієї Конвенції.

2. Не впливаючи на положення Додатка E, режим тимчасового ввезення надається з загальним умовним звільненням від ввізного мита і податків та без застосування ввізних обмежень чи заборон економічного характеру.

Кожен Додаток до цієї Конвенції, як правило, складається з:

а) визначень основних митних термінів, які вживаються у цьому Додатку;

b) спеціальних положень, які застосовуються до товарів (у тому числі транспортних засобів), що є предметом Додатка.

1. Якщо в Додатку не передбачено інше, кожна із Договірних Сторін має право обумовлювати тимчасове ввезення товарів (у тому числі транспортних засобів) наданням митного документа та гарантії.

2. Якщо (відповідно до пункту 1 вище) вимагається гарантія, то особам, які регулярно користуються процедурою тимчасового ввезення, може бути дозволено надавати загальну гарантію.

3. Якщо в Додатку не передбачено інше, сума гарантій не повинна перевищувати суму ввізного мита й податків, від сплати яких умовно звільняються товари (у тому числі транспортні засоби).

4. Для товарів (у тому числі транспортних засобів), на які під час ввезення поширюються заборони чи обмеження відповідно до національного законодавства, може вимагатися додаткова гарантія, відповідно до положень, встановлених національним законодавством.

Не впливаючи на положення Додатка E стосовно операцій з тимчасового ввезення, кожна з Договірних Сторін приймає замість національних митних документів та як належну гарантію сум, зазначених у статті 8 Додатка A, документи на тимчасове ввезення, дійсні на її території, що видані та використовуються відповідно до положень, визначених у вищезгаданому Додатку для товарів (у тому числі транспортних засобів), які ввозяться тимчасово відповідно до інших Додатків до цієї Конвенції, прийнятих такою Договірною Стороною.

Кожна з Договірних Сторін може обумовити дозвіл на тимчасове ввезення товарів (у тому числі транспортних засобів) наявністю можливості їхньої ідентифікації після припинення дії режиму тимчасового ввезення.

1. Товари (у тому числі транспортні засоби), на тимчасове ввезення яких був наданий дозвіл, повинні бути вивезені у визначений термін, визнаний достатнім для досягнення мети тимчасового ввезення. Цей термін обумовлюється окремо у кожному Додатку.

2. Митні органи можуть надати термін довший, ніж передбачено у кожному Додатку, або продовжити встановлений спочатку термін.

3. Якщо товари (у тому числі транспортні засоби), на тимчасове ввезення яких був наданий дозвіл, не можуть бути вивезені внаслідок накладення на них арешту, за винятком арешту внаслідок позовів приватних осіб, зобов'язання щодо вивезення призупиняється на період тривалості арешту.

Кожна з Договірних Сторін може на запит дозволити передачу права на тимчасове ввезення будь-якій іншій особі, якщо остання:

a) відповідає умовам, визначеним у цій Конвенції, та

b) бере на себе обов'язки першого користувача правом на тимчасове ввезення.

Звичайне припинення режиму тимчасового ввезення здійснюється шляхом вивезення товарів (у тому числі транспортних засобів), на які поширюється режим тимчасового ввезення.

Товари (у тому числі транспортні засоби), на які поширюється режим тимчасового ввезення, можуть бути вивезені однією чи декількома партіями.

Товари (у тому числі транспортні засоби), на які поширюється режим тимчасового ввезення, можуть бути вивезені через митну установу, іншу, ніж та, через яку їх було ввезено.

Режим тимчасового ввезення може припинятися, за згодою компетентних органів, шляхом розміщення товарів (у тому числі транспортних засобів) у порто-франко (вільних портах) або безмитних зонах, на митних складах або в митному режимі транспортування, з метою подальшого їх вивезення або будь-якого іншого дозволеного використання.

Режим тимчасового ввезення може бути припинений оформленням товарів для внутрішнього використання, якщо обставини це виправдовують і якщо це дозволяє національне законодавство, за умови відповідності умовам і формальностям, які застосовуються у таких випадках.

1. Припинення режиму тимчасового ввезення може бути здійснено, якщо товари (у тому числі транспортні засоби) зазнали серйозних пошкоджень внаслідок аварії чи виникнення форс-мажорних обставин і є, згідно з висновками митних органів, такими, що:

a) підлягають сплаті тих ввізних мит та податків, які передбачені на дату, коли вони були подані пошкодженими на митницю з метою припинення режиму тимчасового ввезення;

b) безоплатно залишені компетентним органам влади на території тимчасового ввезення; у такому випадку користувач права на тимчасове ввезення звільняється від сплати ввізних зборів та мита; або

c) є знищеними під офіційним контролем; причому залишки або залишені матеріали підлягають, у випадку оформлення для внутрішнього використання, обкладенню ввізним митом та податками за рахунок заінтересованих осіб, які передбачені на дату, і відповідно до стану, коли вони надійшли до митниці після аварії чи виникнення форс-мажорних обставин.

2. Режим тимчасового ввезення може також бути припинено, якщо, на запит заінтересованої особи та згідно з рішеннями митних органів, товари (у тому числі транспортні засоби), одержують одне з призначень, передбачених у підпункті b або c пункту 1 вище.

3. Тимчасове ввезення може також бути припинене на запит заінтересованої особи, якщо остання надасть докази, достатні для митних органів, щодо знищення чи повної втрати товарів (у тому числі транспортних засобів) внаслідок аварії чи виникнення форс-мажорних обставин. У такому випадку користувач права на тимчасове ввезення буде звільнений від сплати ввізного мита й податків.

Кожна з Договірних Сторін зводить до мінімуму митні формальності, які стосуються пільг, передбачених цією Конвенцією. Усі правила, які стосуються таких формальностей, публікуються в найкоротший термін.

1. Якщо для тимчасового ввезення необхідний попередній дозвіл, то останній надається компетентною митною установою у можливо найкоротший термін.

2. Якщо у виключних випадках вимагається дозвіл немитних органів, то він надається у можливо найкоротший термін.

Положення цієї Конвенції встановлюють мінімальні пільги, що надаються. Вони не створюють перешкод для застосування більших пільг, що надаються або будуть надаватись Договірними Сторонами односторонніми положеннями чи на підставі двосторонніх або багатосторонніх угод.

1. Для цілей цієї Конвенції, території Договірних Сторін, що утворюють митний або економічний союз, можуть розглядатись як єдина територія.

2. Жодне з положень цієї Конвенції не забороняє Договірним Сторонам, що утворюють митний або економічний союз, передбачити особливі правила, які застосовуються для тимчасового ввезення на територію такого союзу, якщо тільки такі правила не обмежують пільги, передбачені цією Конвенцією.

Положення цієї Конвенції не створюють перешкод для застосування заборон та обмежень, які випливають з національних законів та нормативних актів і ґрунтуються на міркуваннях неекономічного характеру, таких, як міркування моралі чи піклування про громадський порядок, міркування громадської безпеки, гігієни чи здоров'я населення, або міркування ветеринарного чи фітосанітарного порядку, пов'язані із захистом диких видів тварин і рослин, яким загрожує вимирання (знищення), або міркування захисту авторських прав та промислової власності.

1. Особа, яка будь-яким чином порушила положення цієї Конвенції, несе відповідальність на території Договірної Сторони, де було скоєно порушення; санкції за порушення встановлюються законодавством такої Договірної Сторони.

2. Якщо неможливо визначити територію, на якій трапилося порушення, воно вважається скоєним на території Договірної Сторони, де воно було виявлено.

Договірні Сторони повідомляють одна одній, на запит і настільки, наскільки це дозволено національним законодавством, інформацію, необхідну для застосування положень цієї Конвенції.

1. Керівний комітет створюється для розгляду застосування цієї Конвенції, будь-яких заходів, призначених для забезпечення її однакового тлумачення та застосування, а також будь-яких запропонованих змін. Керівний комітет приймає рішення про включення до цієї Конвенції нових Додатків.

2. Договірні Сторони є членами Керівного комітету. Комітет може прийняти рішення про те, що компетентна адміністрація будь-якого члена, держави чи митної території, зазначеної в статті 24 цієї Конвенції, яка не є Договірною Стороною, або представники міжнародних організацій можуть бути присутніми на засіданнях Комітету як спостерігачі під час розгляду питань, які їх цікавлять.

3. Рада надає Комітету послуги секретаріату.

4. Комітет на кожному засіданні обирає свого Голову та його Заступника.

5. Компетентні органи Договірних Сторін надають Раді пропозиції щодо внесення змін до цієї Конвенції з відповідним обґрунтуванням, а також будь-які запити про внесення питань до порядку денного засідань Комітету. Рада доводить їх до відома компетентних органів Договірних Сторін і членів, держав чи митних територій, зазначених у статті 24 цієї Конвенції, які не є Договірними Сторонами.

6. Рада скликає Комітет на дату, встановлену Комітетом, а також на запит компетентних адміністрацій принаймні двох Договірних Сторін. Вона розповсюджує проект порядку денного серед компетентних адміністрацій Договірних Сторін і членів, держав чи митних територій, зазначених у статті 24 цієї Конвенції, які не є Договірними Сторонами, принаймні за шість тижнів до засідання Комітету.

7. За рішенням Комітету, прийнятим на підставі положень пункту 2 цієї статті, Рада запрошує компетентні адміністрації членів, держав чи митних територій, зазначених у статті 24 цієї Конвенції, які не є Договірними Сторонами, а також заінтересовані міжнародні організації забезпечити своє представництво спостерігачами на засіданнях Комітету.

8. Пропозиції виносяться на голосування. Кожна Договірна Сторона, представлена на засіданні, має один голос. Пропозиції, які не є пропозиціями щодо внесення змін до цієї Конвенції, ухвалюються Комітетом більшістю голосів присутніх членів, які взяли участь у голосуванні. Пропозиції щодо внесення змін до цієї Конвенції ухвалюються більшістю у дві третини голосів присутніх членів, які взяли участь у голосуванні.

9. У разі застосування пункту 7 статті 24 цієї Конвенції, митні чи економічні союзи, які є Договірними Сторонами цієї Конвенції, під час голосування мають лише ту кількість голосів, яка дорівнює загальній кількості голосів, що належить їхнім членам, які є Договірними Сторонами цієї Конвенції.

10. Комітет перед закриттям свого засідання ухвалює звіт.

11. У разі відсутності відповідних положень у цій статті, застосовується Регламент Ради, якщо Комітет не прийме іншого рішення.

1. Будь-який спір між двома чи кількома Договірними Сторонами щодо тлумачення чи застосування цієї Конвенції вирішується, наскільки це можливо, шляхом переговорів між ними.

2. Будь-який спір, не вирішений шляхом переговорів, передається Договірними Сторонами, що беруть участь у спорі, до Керівного комітету, який вивчає спір і надає рекомендації щодо його вирішення.

3. Договірні Сторони, що беруть участь у спорі, можуть заздалегідь домовитись прийняти рекомендації Керівного комітету як обов'язкові для виконання.

1. Будь-який член Ради і будь-який член Організації Об'єднаних Націй або її спеціалізованих установ може стати Договірною Стороною цієї Конвенції:

a) підписавши її без застереження про ратифікацію;

b) передавши на зберігання ратифікаційну грамоту після її підписання із застереженням про ратифікацію; або

c) приєднавшись до неї.

2. Ця Конвенція є відкритою для підписання членами, зазначеними у пункті 1 цієї статті, під час засідань Ради, на яких вона ухвалюється, або, після цього, у штаб-квартирі Ради в Брюсселі, до 30 червня 1991 року. Після цієї дати Конвенція буде відкритою для приєднання таких членів.

3. Будь-яка держава чи уряд будь-якої окремої митної території, що пропонується Договірною Стороною, якій офіційно доручено ведення її дипломатичних відносин, проте яка є автономною у здійсненні своїх комерційних відносин, яка не є членом організацій, зазначених у пункті 1 цієї статті, та якій надіслано відповідне запрошення Депозитарієм на запит Керівного комітету, може стати Договірною Стороною цієї Конвенції, приєднавшись до неї після набуття нею чинності.

4. Будь-який член, держава чи митна територія, зазначені у пунктах 1 або 3 цієї статті, під час підписання без застереження про ратифікацію, ратифікації чи приєднання до цієї Конвенції зазначає ті Додатки, які він (вона) приймає, причому обов'язковим є прийняття Додатка А та принаймні ще одного іншого Додатка. Пізніше він (вона) може офіційно повідомити Депозитарію, що приймає ще один чи кілька Додатків.

5. Договірні Сторони, що приймають будь-який новий Додаток, який Керівний комітет вирішив включити до цієї Конвенції, повідомляють про це Депозитарію відповідно до пункту 4 цієї статті.

6. Договірні Сторони повідомляють Депозитарію про умови застосування або інформацію, яка вимагається на підставі статті 8 і пункту 7 статті 24 цієї Конвенції, пунктів 2 і 3 статті 2 Додатка A і статті 4 Додатка E. Вони також повідомляють про будь-які зміни у застосуванні цих положень.

7. Будь-який митний чи економічний союз може, відповідно до положень пунктів 1, 2 і 4 цієї статті, стати Договірною Стороною цієї Конвенції. Такий митний чи економічний союз повідомляє Депозитарію про свою компетентність у питаннях, що регулюються цією Конвенцією. Митний чи економічний союз, що є Договірною Стороною цієї Конвенції, від свого власного імені у питаннях, які входять до його компетенції, користується правами і виконує зобов'язання, які покладаються цією Конвенцією на його членів, що є Договірними Сторонами цієї Конвенції. У такому разі ці члени не мають права індивідуально користуватися цими правами, у тому числі правом голосувати.

1. Ця Конвенція, всі підписи, з чи без застережень про ратифікацію, та всі ратифікаційні грамоти і документи про приєднання передаються на зберігання Генеральному секретарю Ради.

2. Депозитарій:

a) одержує оригінали текстів цієї Конвенції і забезпечує їх зберігання;

b) готує засвідчені копії оригіналів текстів цієї Конвенції і надсилає їх членам і митним чи економічним союзам, зазначеним у пунктах 1 і 7 статті 24 цієї Конвенції;

c) отримує усі підписи, з чи без застережень про ратифікацію, ратифікаційні грамоти та документи про приєднання до цієї Конвенції, одержує і зберігає усі документи, повідомлення та інформацію стосовно неї;

d) перевіряє, чи правильно і належним чином оформлені підписи чи будь-які документи, повідомлення та інформація щодо цієї Конвенції, і, у разі необхідності, доводить це до відома відповідної Договірної Сторони;

e) повідомляє Договірним Сторонам цієї Конвенції, іншим учасникам, членам Ради, які не є Договірними Сторонами цієї Конвенції, та Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй про:

- підписання, ратифікації, приєднання та прийняття Додатків відповідно до статті 24 цієї Конвенції;

- нові Додатки, які Керівний комітет вирішив включити до цієї Конвенції;

- дату набуття чинності цією Конвенцією і кожним з її Додатків відповідно до статті 26 цієї Конвенції;

- повідомлення, отримані відповідно до статей 24, 29, 30 і 32 цієї Конвенції;

- денонсації відповідно до статті 31 цієї Конвенції;

- будь-яку зміну, визнану прийнятою відповідно до статті 32 цієї Конвенції, а також дату набуття нею чинності.

3. У разі виникнення будь-якої розбіжності між Договірною Стороною і Депозитарієм щодо виконання останнім своїх функцій, Депозитарій або така Договірна Сторона подають питання на розгляд інших Договірних Сторін і учасників або, якщо це доцільно, Ради.

1. Ця Конвенція набуває чинності через три місяці після того, як п'ять членів або митних чи економічних союзів, зазначених у пунктах 1 і 7 статті 24 цієї Конвенції, підпишуть цю Конвенцію без застережень щодо ратифікації або подадуть на зберігання свої ратифікаційні грамоти чи документи про приєднання.

2. Для будь-якої Договірної Сторони, яка підписує цю Конвенцію без застереження про ратифікацію, ратифікує її чи приєднується до неї після того, як п'ять членів або митних чи економічних союзів підписали її без ратифікаційних застережень або передали на зберігання ратифікаційні грамоти чи документи про приєднання, ця Конвенція набуває чинності через три місяці після того, як зазначена Договірна Сторона підписала її без застереження про ратифікацію або передала на зберігання ратифікаційні грамоти чи документи про приєднання.

3. Будь-який Додаток до цієї Конвенції набуває чинності через три місяці після того, як п'ять членів або митних чи економічних союзів прийняли такий Додаток.

4. Для будь-якої Договірної Сторони, яка приймає Додаток після того, як п'ять членів або митних чи економічних союзів прийняли його, такий Додаток набуває чинності через три місяці після того, як ця Договірна Сторона повідомила про його прийняття. Однак жоден Додаток не набуває чинності стосовно будь-якої Договірної Сторони раніше, ніж ця Конвенція набуде чинності для такої Договірної Сторони.

Після набутті чинності Додатком до цієї Конвенції, що містить положення про скасування, такий Додаток скасовує та замінює Конвенції або положення Конвенцій, які є предметом положення про скасування, у відносинах між Договірними Сторонами, які прийняли цей Додаток і які є Договірними Сторонами таких Конвенцій.

1. Для цілей цієї Конвенції Додатки, чинні стосовно Договірної Сторони, становлять невід'ємну частину цієї Конвенції; стосовно такої Договірної Сторони, будь-яке посилання на Конвенцію включає в себе також і посилання на такі Додатки.

2. Для цілей голосування в рамках Керівного комітету кожен Додаток розглядається як окрема конвенція.

1. Будь-яка Договірна Сторона, яка приймає Додаток, вважається такою, що прийняла усі положення, які містяться у ньому, якщо тільки під час прийняття цього Додатка чи у будь-який час пізніше вона не повідомила Депозитарію про положення, щодо яких вона робить застереження, настільки, наскільки можливість цього передбачена у відповідному Додатку, зазначаючи розбіжності, які існують між положеннями її національного законодавства та відповідними положеннями.

2. Принаймні один раз на п'ять років кожна Договірна Сторона розглядає положення, стосовно яких вона зробила застереження, порівнює їх із своїм національним законодавством і повідомляє Депозитарію результати такого розгляду.

3. Будь-яка Договірна Сторона, яка зробила застереження, у будь-який момент може їх відкликати, повністю або частково, шляхом повідомлення про це Депозитарію, зазначаючи дату, з якої такі застереження відкликаються.

1. Будь-яка Договірна Сторона може, під час підписання без застережень щодо ратифікації або під час передачі на зберігання ратифікаційної грамоти чи документа про приєднання, чи у будь-який час після цього, заявити шляхом повідомлення, переданого Депозитарію, що ця Конвенція поширюється на усі чи на деякі території, за міжнародні відносини яких вона відповідає. Таке повідомлення набуває чинності через три місяці після дати його отримання Депозитарієм. Однак ця Конвенція не може застосовуватися до територій, зазначених у повідомленні, раніше, ніж вона набуде чинності стосовно відповідної Договірної Сторони.

2. Будь-яка Договірна Сторона, яка відповідно до пункту 1 цієї статті повідомила, що ця Конвенція поширюється на будь-яку територію, за міжнародні відносини якої вона відповідає, може повідомити Депозитарію відповідно до процедури, передбаченої у статті 31 цієї Конвенції, що на такій території буде припинено застосування Конвенції.

1. Ця Конвенція укладається на необмежений термін, однак будь-яка Договірна Сторона може денонсувати її в будь-який момент після дати набуття нею чинності відповідно до статті 26 цієї Конвенції.

2. Про денонсацію повідомляється письмовим документом, що передається на зберігання Депозитарію.

3. Денонсація набуває чинності через шість місяців після отримання Депозитарієм документа про денонсацію.

4. Положення пунктів 2 і 3 цієї статті поширюються також і на Додатки до Конвенції, будь-яка Договірна Сторона може у будь-який час після дати набуття ними чинності відповідно до статті 26 цієї Конвенції відкликати своє прийняття одного чи кількох Додатків. Будь-яка Договірна Сторона, яка відкликає своє прийняття усіх Додатків, вважається такою, що денонсувала цю Конвенцію. Крім того, Договірна Сторона, яка відкликає своє прийняття Додатка A, навіть якщо вона продовжує приймати інші Додатки, вважається такою, що денонсувала цю Конвенцію.

1. Керівний комітет, що зібрався відповідно до статті 22 цієї Конвенції, може рекомендувати внести зміни до цієї Конвенції та її Додатків.

2. Текст будь-якої зміни, рекомендованої таким чином, повідомляється Депозитарієм Договірним Сторонам цієї Конвенції, іншим сторонам, що підписали її, та тим членам Ради, які не є Договірними Сторонами цієї Конвенції.

3. Будь-яка рекомендована зміна, про яку було повідомлено згідно з попереднім пунктом, набуває чинності для усіх Договірних Сторін через шість місяців після закінчення періоду у дванадцять місяців з дати повідомлення про рекомендовану зміну, якщо протягом цього періоду жодною Договірною Стороною не буде повідомлено Депозитарію про заперечення проти такої рекомендованої зміни.

4. Якщо про заперечення проти рекомендованої зміни було повідомлено Депозитарію Договірною Стороною до закінчення періоду у дванадцять місяців, зазначеного у пункті 3 цієї статті, то зміна вважається такою, що не була прийнята, і не набуває чинності.

5. Для цілей повідомлення про заперечення, кожен Додаток розглядається як такий, що становить окрему конвенцію.

1. Будь-яка Договірна Сторона, яка ратифікує цю Конвенцію або приєднується до неї, вважається такою, що прийняла будь-які зміни до неї, які набули чинності на дату передачі на зберігання її ратифікаційних грамот чи документів про приєднання.

2. Будь-яка Договірна Сторона, яка приймає Додаток, вважається такою, що прийняла зміни до такого Додатка, які набули чинності на дату, на яку вона повідомила Депозитарію про своє прийняття, якщо тільки вона не зробила застереження відповідно до статті 29 цієї Конвенції.

Відповідно до Статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй, ця Конвенція буде зареєстрована в Секретаріаті Організації Об'єднаних Націй на запит, зроблений Депозитарієм.

На посвідчення чого нижчепідписані, належним чином на те уповноважені представники, підписали цю Конвенцію.

Вчинено у Стамбулі двадцять шостого червня тисяча дев'ятсот дев'яностого року, в одному примірнику англійською і французькою мовами, причому обидва тексти є однаково автентичними. Депозитарій підготовить і поширить автентичні переклади цієї Конвенції арабською, китайською, російською та іспанською мовами.

Для цілей цього Додатка термін:

a) "документ на тимчасове ввезення" означає:

міжнародний митний документ, що приймається як митна декларація і дозволяє ідентифікувати товари (у тому числі транспортні засоби) та містить міжнародну чинну гарантію на покриття ввізного мита і податків;

b) "книжка ATA" означає:

документ на тимчасове ввезення, що використовується для тимчасового ввезення товарів, за винятком транспортних засобів;

c) "книжка CPD" означає:

документ на тимчасове ввезення, що використовується для тимчасового ввезення транспортних засобів;

d) "ланцюгова система гарантій" означає:

систему гарантій, керовану міжнародною організацією, членами якої є асоціації-гаранти;

e) "міжнародна організація" означає:

організацію, членами якої є національні асоціації, уповноважені надавати гарантії та видавати документи на тимчасове ввезення;

f) "асоціація-гарант" означає:

асоціацію, яка визнана митними органами Договірної Сторони для надання гарантій на суми, зазначені у статті 8 цього Додатка, на території такої Договірної Сторони, і яка є членом ланцюгової системи гарантій;

g) "асоціація, що видає документи" означає:

асоціацію, яка визнана митними органами для видачі документів на тимчасове ввезення і яка прямо чи опосередковано є членом ланцюгової системи гарантій;

h) "асоціація-кореспондент, що видає документи" означає:

асоціацію, яка видає документи, заснована в іншій Договірній Стороні, та є членом тієї самої ланцюгової системи гарантій;

i) "митний транзит" означає:

митний режим, за яким товари перевозяться під митним контролем з однієї митної установи до іншої.

1. Відповідно до статті 5 цієї Конвенції, кожна Договірна Сторона приймає, замість своїх національних митних документів і як належну гарантію сум, зазначених у статті 8 цього Додатка, документи на тимчасове ввезення, що мають юридичну силу на її території, видані і використовуються за умов, визначених у цьому Додатку для товарів (у тому числі транспортних засобів), ввезених тимчасово відповідно до інших Додатків до цієї Конвенції, які були нею прийняті.

2. Кожна Договірна Сторона може також приймати документи на тимчасове ввезення, що видані і використовуються за таких самих умов, для операцій тимчасового ввезення, які здійснюються відповідно до її національного законодавства.

3. Кожна Договірна Сторона може приймати для митного транзиту документи на тимчасове ввезення, що видані і використовуються за таких самих умов.

4. Товари (у тому числі транспортні засоби), які повинні стати предметом обробки чи ремонту, не ввозяться на підставі документів на тимчасове ввезення.

1. Документи на тимчасове ввезення повинні відповідати зразкам, наведеним у Додатках до цього Додатка: Додаток I для книжок ATA, Додаток II для книжок CPD.

2. Додатки до цього Додатка вважаються невід'ємною частиною цього Додатка.

1. Кожна Договірна Сторона, за умов і гарантій, які вона визначає, може уповноважувати асоціації-гаранти виступати поручителями і видавати документи на тимчасове ввезення, прямо або за посередництвом асоціацій, що видають документи.

2. Асоціація-гарант може бути уповноваженою Договірною Стороною, лише якщо її гарантія поширюється на ті види відповідальності, які виникають у такій Договірній Стороні у зв'язку з операціями, що здійснюються на підставі документів на тимчасове ввезення, виданих відповідними асоціаціями, що видають документи.

1. Асоціації, що видають документи, не можуть видавати документи на тимчасове ввезення, термін чинності яких перевищує один рік від дати їхньої видачі.

2. Будь-які дані, внесені до документів на тимчасове ввезення асоціацією, що видає документи, можуть змінюватися тільки з дозволу асоціації, що видає документи, або асоціації-гаранта. Не дозволяється вносити зміни до цих документів після їхнього прийому митними органами території тимчасового ввезення, за винятком випадків, коли такі органи надають на це дозвіл.

3. Після видачі книжки ATA жоден предмет не може додаватися до переліку товарів, що міститься на зворотному боці обкладинки книжки або на додаткових аркушах, долучених до неї (загальний список).

На документах на тимчасове ввезення зазначаються:

- назва асоціації, яка видає документ;

- назва міжнародної ланцюгової системи гарантій;

- країни або митні території, в яких документи на тимчасове ввезення є дійсними; та

- назви асоціацій-гарантів відповідних країн або митних територій.

Термін, встановлений для вивезення товарів (у тому числі транспортні засоби), ввезених на підставі документів на тимчасове ввезення, у жодному разі не може перевищувати термін чинності таких документів.

1. Кожна асоціація-гарант зобов'язується сплатити митним органам Договірної Сторони, на території якої вона заснована, суму ввізного мита, податків та будь-які інші суми, за винятком зазначених у пункті 4 статті 4 цієї Конвенції, які вимагаються у випадку недотримання умов, визначених для тимчасового ввезення або митного транзиту товарів (у тому числі транспортних засобів), доставлених на таку територію на підставі документів на тимчасове ввезення, виданих відповідною асоціацією, що видає документи. Вона зобов'язана сплатити ці суми окремо та солідарно із особами, зобов'язаними сплачувати вищезазначені суми.

2. Книжка ATA

Відповідальність організації-гаранта не перевищує суму ввізного мита і податків більше, ніж на десять відсотків.

Книжка CPD

Від організації-гаранта не вимагається сплачувати суму, що перевищує суму ввізного мита і податків, разом з відсотками, якщо такі нараховуються.

3. У разі якщо митні органи території тимчасового ввезення без застережень зняли зобов'язання з документів на тимчасове ввезення певних товарів (у тому числі транспортних засобів), вони не можуть більше вимагати від асоціації-гаранта сплати сум, зазначених у пункті 1 цієї статті, стосовно таких товарів (у тому числі транспортних засобів). Незважаючи на це, претензія може бути подана асоціації-гаранту, якщо після цього було встановлено, що звільнення від зобов'язань було досягнуто неналежним чином чи шляхом шахрайства, або якщо мало місце порушення умов тимчасового ввезення чи митного транзиту.

4. Книжка ATA

За жодних обставин митні органи не можуть вимагати від асоціації-гаранта виплатити суми, зазначені у пункті 1 цієї статті, якщо претензія не була подана до такої асоціації-гаранта протягом одного року від дати втрати чинності книжкою ATA у зв'язку із закінченням терміну її дії.

Книжка CPD

За жодних обставин митні органи не можуть вимагати від асоціації-гаранта виплатити суми, зазначені у пункті 1 цієї статті, якщо повідомлення про відмову від звільнення від зобов'язань за книжкою CPD не було подане до цієї асоціації протягом одного року з дати втрати чинності книжкою. Більш того, митні органи повинні надати асоціації-гаранту відомості про нарахування ввізного мита і податків протягом одного року після повідомлення про відмову від звільнення від зобов'язань. Відповідальність асоціації-гаранта за такі суми припиняється, якщо такі відомості не подаються протягом одного року.

1. Книжка ATA

a) Асоціаціям-гарантам надається шестимісячний термін з дати, на яку митні органи подали вимогу про сплату сум, зазначених у пункті 1 статті 8 цього Додатка, для надання доказів вивезення на умовах, передбачених цим Додатком, чи будь-якого іншого належного звільнення книжки ATA від зобов'язань.

b) Якщо такі докази не надаються у зазначений термін, асоціація-гарант негайно вносить ці суми на депозит або сплачує їх як авансовий платіж. Це внесення на депозит чи платіж стають остаточними розрахунками через три місяці з дати внесення на депозит чи платежу. Протягом такого останнього терміну асоціація-гарант ще може подати докази, передбачені у підпункті a цього пункту, з метою повернення внесених на депозит чи сплачених сум.

c) Для Договірних Сторін, законодавство яких не передбачає внесення на депозит чи авансовий платіж ввізного мита і податків, платежі, здійснені на умовах, передбачених у підпункті b цього пункту, вважаються остаточними, але їхня сума повертається, якщо докази, передбачені у підпункті a цього пункту, надаються протягом трьох місяців після дати сплати.

2. Книжка CPD

a) Асоціаціям-гарантам надається термін в один рік з дати повідомлення про відмову від звільнення від зобов'язань книжок CPD для надання доказів вивезення на умовах, передбачених цим Додатком, чи будь-якого іншого належного звільнення книжки CPD від зобов'язань. Незважаючи на це, цей період набуває чинності лише з дати закінчення терміну чинності книжки CPD. Якщо митні органи оспорюють чинність наданого доказу, то вони повинні інформувати про це асоціацію-гаранта протягом терміну, який не перевищує один рік.

b) Якщо такі докази не надаються у зазначений термін, асоціація-гарант вносить на депозит або сплачує як авансовий платіж ввізне мито і податки протягом трьох місяців. Це внесення на депозит чи платіж стають остаточними розрахунками через один рік з дати внесення на депозит чи платежу. Протягом такого останнього терміну асоціація-гарант ще може подати докази, передбачені в підпункті a цього пункту, з метою повернення внесених на депозит чи сплачених сум.

c) Для Договірних Сторін, законодавство яких не передбачає внесення на депозит чи авансовий платіж ввізного мита і податків, платежі, здійснені на умовах, передбачених у підпункті b цього пункту, вважаються остаточними, але їхня сума повертається, якщо докази, передбачені у підпункті a цього пункту, надаються протягом року після дати сплати.

1. Доказ вивезення товарів (у тому числі транспортних засобів), ввезених на підставі документів на тимчасове ввезення, забезпечується поданням корінця відривного талона цього документа, заповненого митним органом території тимчасового ввезення, на якому є відбиток печатки митного органу території тимчасового ввезення.

2. Якщо не засвідчено, що вивезення відбулось відповідно до пункту 1 цієї статті, митні органи території тимчасового ввезення можуть прийняти як доказ вивезення, навіть після втрати чинності документів:

a) записи, зроблені митними органами іншої Договірної Сторони на документах на тимчасове ввезення при ввезенні чи повторному ввезенні, або довідку таких органів, складену на підставі записів, зроблених на відривному аркуші документа при ввезенні чи повторному ввезенні на їхню територію, за умови, що ці записи стосуються ввезення чи повторного ввезення, стосовно якого можна довести, що воно відбулося після вивезення, факт якого існує намір встановити;

b) будь-який інший документальний доказ того, що товари (включаючи транспортні засоби) перебувають за межами такої території.

3. У кожному випадку, коли митні органи Договірної Сторони звільняють від обов'язку реекспортувати певні товари (у тому числі транспортні засоби), ввезені на їхню територію на підставі документа на тимчасове ввезення, асоціація-гарант звільняється від своїх зобов'язань, тільки якщо такі органи засвідчили на самому документі те, що стан цих товарів (у тому числі транспортних засобів) був належним чином упорядкований.

У випадках, передбачених у пункті 2 статті 10 цього Додатка, митні органи мають право стягувати збори за оформлення.

Підтвердження документів на тимчасове ввезення, що використовуються за умов, передбачених цим Додатком, не є підставою для сплати зборів за послуги митниць, якщо ця операція здійснюється в митних установах у звичайний час їхньої роботи.

У випадку знищення, втрати чи крадіжки документів на тимчасове ввезення у той час, як товари (у тому числі транспортні засоби), яких вони стосуються, перебувають на території однієї з Договірних Сторін, митні органи такої Договірної Сторони приймають, на прохання асоціації, що видає документи, і за умов, які можуть встановити такі органи, документи, що замінюють їх, термін чинності яких закінчується тією ж датою, що і термін чинності документів, які вони заміняють.

1. Якщо очікується, що операція тимчасового ввезення перевищить термін чинності документів на тимчасове ввезення через неспроможність власника вивезти товари (у тому числі транспортні засоби) протягом такого терміну, асоціація, що видала ці документи, може видати документи, що їх замінюють. Такі документи подаються для контролю митним органам Договірних Сторін, яких вони стосуються. При прийманні документів, які замінюють, відповідні митні органи знімають зобов'язання з документів, які вони замінюють.

2. Термін чинності книжок CPD може продовжуватись лише один раз на період, що не перевищує один рік. Нова книжка має видаватися після цього терміну на заміну попередньої і прийматися митними органами.

Якщо застосовується пункт 3 статті 7 цієї Конвенції, митні органи повідомляють, наскільки це можливо, асоціацію-гаранта про затримання, здійснене ними або від їхнього імені, товарів (у тому числі транспортних засобів), на які поширюється дія документа на тимчасове ввезення, гарантованого такою асоціацією, і попереджують її про заходи, яких вони збираються вжити.

У разі шахрайства, порушення чи зловживання, Договірні Сторони мають право, незважаючи на положення цього Додатка, притягати до відповідальності осіб, які використовують документи на тимчасове ввезення, для погашення ввізного мита, податків, та інших належних сум, а також для накладання санкцій, яким такі особи підлягають. У таких випадках асоціації надають допомогу митним органам.

Пропускаються із звільненням від ввізного мита та податків і не підлягають ніяким заборонам та обмеженням при ввезенні документи на тимчасове ввезення чи частини таких документів, видані чи призначені для видачі на території ввезення зазначених документів, які відправлені асоціаціям, що видають документи, асоціацією-гарантом, міжнародною організацією чи митними органами Договірної Сторони. Відповідні пільги надаються при вивезенні.

1. Кожна Договірна Сторона має право робити застереження відповідно до статті 29 цієї Конвенції стосовно прийняття книжок ATA для поштових перевезень.

2. Ніякі інші застереження до цього Додатка не дозволяються.

1. При набутті чинності цей Додаток, відповідно до статті 27 цієї Конвенції, скасує і замінить Митну конвенцію стосовно книжок ATA на тимчасове ввезення товарів, підписану у Брюсселі 6 грудня 1961 року (Конвенцію ATA), у стосунках між Договірними Сторонами, які прийняли цей Додаток і які є Договірними Сторонами зазначеної Конвенції.

2. Незважаючи на положення пункту 1 цієї статті, книжки ATA, які були видані із застосуванням Конвенції ATA, до набуття чинності цим Додатком, приймаються до закінчення виконання операцій, для яких вони були видані.

Книжка ATA повинна бути надрукована англійською чи французькою мовами, а також може бути надрукована іншою мовою.

Розміри книжки ATA повинні бути 396 x 210 міліметрів, розміри відривного талона повинні бути 297 x 210 міліметрів.

1. Усі товари, на які заводиться книжка, повинні бути записані у колонки 1-6 загального переліку. Якщо місця, відведеного для цього на зворотному боці обкладинки, виявиться недостатньо, то можна скористатись додатковими аркушами, що відповідають офіційному зразку.

2. Для того, щоб закрити загальний перелік, слід у кінці записати, цифрами і словами, підсумки у колонках 3 і 5. Якщо загальний перелік складається з кількох сторінок, то кількість додаткових аркушів повинна бути зазначена цифрами і словами внизу на звороті обкладинки.

Такі самі методи слід застосовувати для переліків відривних талонів.

3. Кожному виду товарів слід присвоїти порядковий номер, який повинен бути проставлений у колонці 1. Товари, які мають відокремлені частини (у тому числі запасні частини (деталі) та додаткові пристосування), можуть мати один порядковий номер. У такому разі в колонці 2 слід уточнити характер, вартість і, якщо це потрібно, вагу кожної частини, а в колонках 4 і 5 повинні бути вказані лише підсумкові значення ваги та вартості.

4. При складанні переліків відривних талонів слід користуватись тими самими порядковими номерами, які наведено в загальному переліку.

5. Для полегшення митного контролю рекомендується розбірливо наносити на кожній одиниці товару (у тому числі відокремлені частини) відповідний порядковий номер.

6. Товари одного й того ж характеру можуть групуватись, за умови, що кожному з них буде присвоєно порядковий номер. Якщо згруповані товари мають різну вартість чи вагу, то слід вказувати їхню відповідну вартість і, якщо є, їхню вагу в колонці 2.

7. У випадку товарів для виставок, імпортеру рекомендується, в його ж власних інтересах, зазначати у пункті C відривного талона на ввезення назву виставки і місце, де вона проводиться, а також ім'я та адресу її організатора.

8. Книжка повинна заповнюватись розбірливо, а записи не повинні витиратись.

9. Усі товари, внесені в книжку, повинні перевірятись та братись під відповідальність у країні відправлення і там з цією метою пред'являтись для огляду разом із книжкою митним установам, за винятком випадків, коли цей огляд не передбачується митними правилами цієї країни.

10. Якщо книжка заповнюється іншою мовою, яка не є мовою країни ввезення, митні установи можуть вимагати переклад її змісту.

11. Власник повертає прострочені книжки та книжки, якими більше не користуються, асоціації, яка видає ці книжки.

12. Усі цифрові дані повинні записуватись арабськими цифрами.

13. Відповідно до стандарту ISO 8601, дати повинні зазначатись у такому порядку: рік/місяць/день.

14. Якщо використовуються блакитні бланки (аркуші) для операцій митного транзиту, то власник повинен подати свою книжку до установи з надання режиму митного транзиту, і пізніше, протягом термінів, встановлених для транзиту, до установи, названою "установою призначення" операції митного транзиту. Митні служби повинні належним чином ставити штамп та підпис на корінцях та відривних талонах цих бланків.

Книжка CPD друкується англійською та французькою мовами.

Розмір книжки CPD повинен бути 297 x 210 міліметрів.

Асоціація, яка видає документи, повинна вказати свою назву на кожному відривному талоні та перші літери міжнародної ланцюгової системи гарантій, до якої вона належить.

Для цілей цього Додатка термін "захід" означає:

1. Виставку, ярмарок та подібний показ або демонстрацію в галузях торгівлі, промисловості, сільського господарства або ремісництва;

2. Виставку або зустріч, організовану головним чином у благодійних цілях;

3. Виставку або зустріч, організовану головним чином для сприяння дослідженням, мистецтву, ремісництву, спорту або науковій, освітній чи культурній діяльності, сприяння релігійним знанням або культу, для розвитку туризму або для сприяння дружбі між народами;

4. Зустріч представників будь-якої міжнародної організації або міжнародної групи організацій, або

5. Представницьку зустріч офіційного чи меморіального характеру;

за винятком виставок, організованих для приватних цілей в магазинах чи торгових приміщеннях з метою продажу іноземних товарів.

1. Відповідно до статті 2 цієї Конвенції, правом на тимчасове ввезення користуються такі товари:

a) товари, призначені бути виставленими чи стати предметом показу під час заходу, у тому числі устаткування, зазначене у Додатках до Угоди про ввезення предметів освітнього, наукового та культурного характеру, ЮНЕСКО, Нью-Йорк, 22 листопада 1950 року, та в Додатках до Протоколу до неї, Найробі, 26 листопада 1976 року;

b) товари, призначені для використання для потреб презентації іноземних товарів на заходах, у тому числі:

i) товари, необхідні для демонстрації виставлених іноземних машин чи пристроїв,

ii) матеріали для будівництва та виконання декоративних робіт, у тому числі електричне обладнання, для тимчасових стендів іноземних експонентів,

iii) рекламні та демонстраційні матеріали, явно призначені для використання як реклама для виставлених іноземних товарів, такі, як відео- та аудіозаписи, плівки та діапозитиви, а також апаратура, необхідна для їх використання;

c) устаткування, у тому числі технічні засоби для усного перекладу, аудіо- та відеозаписуюча апаратура, а також фільми навчального, наукового чи культурного характеру, призначені для використання на міжнародних зустрічах, конференціях та конгресах.

2. Для того, щоб можна було скористатись пільгами, які надаються цим Додатком:

a) кількість чи обсяг кожного ввезеного товару повинні бути обґрунтованими й відповідати меті його ввезення;

b) умови, встановлені цією Конвенцією, повинні виконуватись таким чином, щоб задовольнити митні органи території тимчасового ввезення.

Протягом усього періоду користування правами на пільги, передбаченими цією Конвенцією, товари, на які поширено режим тимчасового ввезення, за винятком випадків, коли це дозволяється національним законодавством території тимчасового ввезення, не можуть бути:

a) позичені чи використані будь-яким чином як винагорода або предмет оренди; або

b) перевезені з місця проведення заходу.

1. Термін вивезення товарів, ввезених з метою їхньої демонстрації чи використання на виставці, ярмарку, конгресі чи іншому подібному заході, становить не менше шести місяців, починаючи з дати тимчасового ввезення.

2. Незважаючи на положення пункту 1 цієї статті, митні органи дозволяють залишати на території тимчасового ввезення товари, призначені для показу чи використання у рамках заходу, що відбудеться пізніше, за умови, що вони відповідають положенням законодавства цієї території та що товари будуть потім вивезені у термін до одного року від дати їхнього тимчасового ввезення.

1. Відповідно до положень статті 13 цієї Конвенції, надається звільнення від ввізного мита і податків та не застосовуються заборони і обмеження на ввезення для внутрішнього вжитку таких товарів:

a) Невеликі зразки, які представляють іноземні товари, виставлені на заході, у тому числі зразки продуктів харчування і напоїв, ввезених у вигляді таких зразків або одержаних у рамках такого заходу з товарів, ввезених у нефасованому стані, за умови, що:

i) вони є іноземними товарами, поставленими безоплатно, і служать виключно для безкоштовного розповсюдження серед публіки в рамках заходу для індивідуального використання чи споживання особами, яким вони надаються,

ii) вони можуть бути ідентифіковані як зразки рекламного характеру та мають невисоку індивідуальну вартість,

iii) вони непридатні для комерційних цілей і, якщо це можливо, упаковані в кількості, значно меншій, ніж у найменшій упаковці, що продається вроздріб,

iv) зразки харчових продуктів і напоїв, які не розповсюджуються в упаковках, передбачених у пункті "iii" вище, споживаються на заході, та

v) згідно з оцінкою митних органів території тимчасового ввезення, загальна вартість і кількість зразків перебувають у розумних межах, з урахуванням характеру заходу, кількості відвідувачів та важливості участі у заході експонента;

b) Товари, ввезені виключно для цілей показу їх або для показу роботи іноземних машин та апаратури, представлених на заході, і які споживаються чи руйнуються у процесі цього показу, за умови, що, згідно з оцінкою митних органів території тимчасового ввезення, загальна вартість і кількість зразків перебуває у розумних межах, з урахуванням характеру заходу, кількості відвідувачів та важливості участі у заході експонента;

c) Вироби низької вартості, які цілком використовуються для спорудження, облаштування та оздоблення тимчасових стендів іноземних експонентів на заході, такі як фарби, лаки та шпалери;

d) Друкована продукція, каталоги, проспекти, прейскуранти, рекламні плакати, календарі, як ілюстровані, так і неілюстровані, та фотографії без рамок, явно призначені для використання в цілях реклами товарів, виставлених на заході, якщо тільки:

i) вони є іноземними товарами, поставленими безоплатно, і служать виключно для безкоштовного поширення серед публіки в рамках заходу, та

ii) згідно з оцінкою митних органів території тимчасового ввезення, загальна вартість і кількість зразків перебувають у розумних межах, з урахуванням характеру заходу, кількості відвідувачів та важливості участі у заході експонента;

e) Архіви, бланки та інші документи, призначені для використання як такі у ході чи у зв'язку із міжнародними зібраннями, конференціями чи конгресами.

2. Положення пункту 1 цієї статті не поширюються на алкогольні напої, тютюнові вироби та пальне.

1. Митний огляд та розмитнення при ввезенні і при реекспорті товарів, які мають бути чи були представлені або використані в рамках заходу, здійснюються, коли це є можливим та доцільним, на місцях проведення такого заходу.

2. Кожна Договірна Сторона намагатиметься, в усіх випадках, коли вона вважатиме за доцільне, з урахуванням важливості та розміру заходу, на розумний період часу відкрити митну установу на місцях проведення заходу, організованого на її території.

На вироби, випадково одержані з тимчасово ввезених товарів завдяки демонстрації виставлених машин чи устаткування в рамках заходу, поширюються положення цієї Конвенції.

Кожна Договірна Сторона має право зробити застереження відповідно до статті 29 цієї Конвенції щодо положень підпункту 1.a статті 5 цього Додатка.

При набутті чинності, цей Додаток, відповідно до положень статті 27 цієї Конвенції, скасує і замінить Митну конвенцію про пільги, що надаються при ввезенні товарів, призначених бути представленими чи використаними на виставці, ярмарку, конгресі чи подібному заході, Брюссель, 8 червня 1961 року, у відносинах між Договірними Сторонами, які прийняли цей Додаток і які є Договірними Сторонами цієї Конвенції.

Для цілей цього Додатка, термін "професіональне устаткування" означає:

1. Устаткування для преси, радіо- і телепередач, необхідне представникам преси, радіо і телебачення, які прибувають на територію іншої країни з метою репортажів, запису чи передачі в рамках визначених програм. Ілюстративний перелік такого устаткування наведено у Додатку I до цього Додатка;

2. Кінематографічне устаткування, необхідне для особи, яка прибуває на територію іншої країни з метою зняти один чи кілька визначених фільмів. Ілюстративний перелік такого устаткування наведено у Додатку II до цього Додатка;

3. Будь-яке інше устаткування, необхідне для виконання роботи чи професійних обов'язків особою, яка прибуває на територію іншої країни з метою виконати там визначену роботу. Сюди не включається устаткування, яке має використовуватися для виготовлення або упаковки товарів у промисловому масштабі, або (за винятком інструментів для ручної роботи) для розробки природних ресурсів, будівництва, ремонту або технічного обслуговування будинків, для виконання земляних робіт чи подібних робіт. Ілюстративний перелік такого устаткування наведено у Додатку III до цього Додатка;

4. Допоміжні пристрої для устаткування, зазначеного у пунктах 1, 2 і 3 цієї статті, та допоміжні пристрої, пов'язані з ними.

Відповідно до статті 2 цієї Конвенції, правом на тимчасове ввезення користуються такі товари:

a) професіональне устаткування;

b) запасні частини, що ввозяться для ремонту професіонального устаткування, тимчасово ввезеного на підставі підпункту a вище.

1. Для того, щоб можна було скористатись правами на пільги, які надаються цим Додатком, професіональне устаткування повинне:

a) належати особі, яка зареєстрована чи проживає за межами території тимчасового ввезення;

b) бути ввезеним особою, яка зареєстрована чи проживає за межами території тимчасового ввезення;

c) використовуватись виключно особою, яка прибуває на територію тимчасового ввезення, або під її особистим наглядом.

2. Підпункт 1.c цієї статті не поширюється на устаткування, ввезене для зйомок фільму, телевізійної програми чи аудіовідеотвору у рамках виконання договору про спільне виробництво, стороною якого є особа, зареєстрована на території тимчасового ввезення, і який затверджено компетентними органами влади такої території відповідно до міжурядової угоди про спільне виробництво.

3. Кінематографічне, радіо- і телевізійне обладнання, обладнання для преси не повинно ставати предметом договору оренди чи подібного договору, в якому стороною є особа, офіційно зареєстрована на території тимчасового ввезення, при цьому ця умова не поширюється на випадки реалізації спільних програм для радіо чи телебачення.

1. Право на тимчасове ввезення устаткування для підготовки радіо- чи телепередач і репортажів, та транспортних засобів, спеціально пристосованих для використання для цілей радіо- чи телепередач, і їхня апаратура, ввезена державними чи приватними організаціями, які отримали дозвіл на це від митних органів території тимчасового ввезення, надається без вимог щодо митного документа або гарантій.

2. Митні органи можуть вимагати пред'явити детальний список або інвентарну відомість устаткування, зазначеного у пункті 1 цієї статті, та письмового зобов'язання потім його вивезти.

Термін вивезення професіонального устаткування становить не менше дванадцяти місяців, починаючи з дати тимчасового ввезення. Однак для транспортних засобів термін вивезення може встановлюватись з урахуванням мети та запланованої тривалості перебування на території тимчасового ввезення.

Кожна Договірна Сторона має право відмовити чи скасувати право на тимчасове ввезення транспортних засобів, зазначених у Додатках I-III до цього Додатка, які, навіть нерегулярно, за плату беруть пасажирів або завантажують товари на її території для того, щоб висадити чи вивантажити їх у місці, розташованому на тій самій території.

Додатки до цього Додатка становлять його невід'ємну частину.

При набутті чинності цей Додаток, відповідно до положень статті 27 цієї Конвенції, скасує і замінить Митну конвенцію про тимчасове ввезення професіонального устаткування, Брюссель, 8 червня 1961 року, у відносинах між Договірними Сторонами, які прийняли цей Додаток і які є Договірними Сторонами цієї Конвенції.

A. Устаткування для преси, таке як:

- Персональні комп'ютери;

- Телефаксові апарати;

- Друкарські машинки;

- Камери усіх типів (плівкові та електронні);

- Апаратура для передачі, запису та відтворення звуку чи зображень (аудіомагнітофони, відеомагнітофони, відеоплейєри, мікрофони, мікшерні пульти, акустичні колонки);

- Носії звуку та зображення, чисті та із записами;

- Інструменти та апаратура для вимірювань і технічного контролю (осцилографи, блоки контролю для аудіомагнітофонів і відеомагнітофонів, універсальні вимірювальні пристрої, ящики і сумки з інструментами, вектороскопи, генератори відеосигналів тощо);

- Освітлювальна апаратура (прожектори, трансформатори, штативи);

- Допоміжне приладдя (касети, фотометри, об'єктиви, підставки, акумулятори, батарейні пояси, зарядні пристрої для батарей, монітори).

B. Устаткування для радіомовлення, таке як:

- Телекомунікаційне устаткування, таке як радіопередавачі-приймачі або передавачі; термінали, що підключаються до мережі або до кабелю; засоби супутникового зв'язку;

- Устаткування для генерування звукових частот (пристрої для прийому, запису і відтворення звуку);

- Інструменти та апаратура для вимірювань і технічного контролю (осцилографи, блоки контролю для аудіомагнітофонів, відеомагнітофонів, універсальні вимірювальні пристрої, ящики і сумки з інструментами, вектороскопи, генератори відеосигналів тощо);

- Допоміжне приладдя (годинники, хронометри, компаси, мікрофони, мікшерні пульти, магнітні стрічки для запису звуку, блоки живлення, трансформатори, батареї і акумулятори, зарядні пристрої для батарей, пристрої для обігріву, кондиціонування повітря та вентиляції тощо);

- Носії звуку, чисті та із записами.

C. Устаткування для телемовлення, таке як:

- Телекамери;

- Телекінодатчики;

- Інструменти та апаратура для вимірювань і технічного контролю;

- Апаратура для передачі і ретрансляції;

- Засоби зв'язку;

- Апаратура для запису та відтворення звуку чи зображень (аудіомагнітофони, відеомагнітофони, відеоплейєри, мікрофони, мікшерні пульти, акустичні колонки);

- Освітлювальна апаратура (прожектори, трансформатори, штативи);

- Устаткування для монтажу;

- Допоміжне приладдя (годинники, хронометри, компаси, об'єктиви, фотометри, підставки, зарядні пристрої для батарей, касети, блоки живлення, трансформатори, батареї і акумулятори, пристрої для обігріву, кондиціонування повітря та вентиляції тощо);

- Носії звуку та зображення, чисті та із записами (титри, позивні станцій, музичні записи тощо);

- Плівки з поточним відзнятим матеріалом ("film rushes");

- Музичні інструменти, костюми, сценічні декорації та інші реквізити, постаменти, грим, пристрої для сушіння волосся.

D. Транспортні засоби, спроектовані чи спеціально адаптовані для використання у зазначених вище цілях, такі як транспортні засоби для:

- Телевізійних передач;

- Додаткових пристосувань для телебачення;

- Запису відеосигналів;

- Запису і відтворення звуку;

- Ефектів уповільнення;

- Освітлення.

A. Устаткування, таке як:

- Камери усіх типів (плівкові та електронні);

- Інструменти та апаратура для вимірювань і технічного контролю (осцилографи, блоки контролю для аудіомагнітофонів, відеомагнітофонів, універсальні вимірювальні пристрої, ящики і сумки з інструментами, вектороскопи, генератори відеосигналів тощо);

- Операторські візки і крани;

- Освітлювальна апаратура (прожектори, трансформатори, штативи);

- Устаткування для монтажу;

- Апаратура для запису та відтворення звуку чи зображень (аудіомагнітофони, відеомагнітофони, відеоплейєри, мікрофони, мікшерні пульти, акустичні колонки);

- Носії звуку та зображення, чисті та із записами (титри, позивні станцій, музичні записи тощо);

- Плівки з поточним відзнятим матеріалом ("film rushes");

- Допоміжне приладдя (годинники, хронометри, компаси, мікрофони, мікшерні пульти, аудіокасети, генератори, трансформатори, батареї і акумулятори, зарядні пристрої для акумуляторів, пристрої для обігріву, кондиціонування повітря та вентиляції тощо);

- Музичні інструменти, костюми, сценічні декорації та інші реквізити, постаменти, грим, пристрої для сушіння волосся.

B. Транспортні засоби, спроектовані чи спеціально адаптовані для використання у вищезазначених цілях.

A. Устаткування для монтажу, випробування, запуску, контролю, перевірки, технічного обслуговування або ремонту машин, установок, транспортного устаткування тощо, таке як:

- Інструменти;

- Устаткування та апаратура для вимірювань, перевірки і контролю (температури, тиску, відстані, висоти, площі поверхні, швидкості тощо), у тому числі електрична апаратура (вольтметри, амперметри, вимірювальні кабелі, компаратори, трансформатори, самописці тощо) і габарити;

- Апаратура і устаткування для фотографування машин і установок під час і після їхнього монтажу;

- Прилади для технічного контролю суден.

B. Устаткування, необхідне для ділових людей, експертів з наукової або технічної організації праці, продуктивності, сумісності, і представників подібних професій, таке як:

- Персональні комп'ютери;

- Друкарські машинки;

- Апаратура для передачі, запису та відтворення звуку чи зображень;

- Інструменти та апаратура для обчислень.

C. Устаткування, необхідне для експертів, які здійснюють топографічні зйомки та роботи з геофізичної розвідки, таке як:

- Вимірювальні інструменти та прилади;

- Устаткування для бурових робіт;

- Засоби зв'язку і передавальна апаратура.

D. Устаткування, необхідне для експертів, які борються із забрудненням.

E. Інструменти та апаратура, необхідні для лікарів, хірургів, ветеринарів, акушерок та осіб подібних професій.

F. Устаткування, необхідне для археологів, палеонтологів, географів, зоологів та інших науковців.

G. Устаткування, необхідне для естрадних артистів, театральних труп та оркестрів, у тому числі всі предмети, що використовуються для публічних або приватних виступів (музичні інструменти, костюми, декорації тощо).

H. Устаткування, необхідне для лекторів, щоб проілюструвати виступи.

I. Устаткування, необхідне під час подорожей, що здійснюються для цілей фотозйомки (фотоапарати усіх типів, касети, експонометри, об'єктиви, штативи, акумулятори, передавальні паси, зарядні пристрої для батарей, монітори, освітлювальне устаткування, модні вироби і аксесуари для моделей тощо).

J. Транспортні засоби, спроектовані чи спеціально адаптовані для використання у зазначених вище цілях, такі як пересувні пункти контролю, автомобілі-майстерні та автомобілі-лабораторії.

Для цілей цього Додатка термін:

a) "товари, ввезені в рамках торгової операції" означає:

контейнери, піддони, упаковки, зразки, рекламні фільми, та будь-які інші товари, що ввозяться в рамках торгової операції, при цьому власне їхнє ввезення не є торговою операцією;

b) "упаковка" означає:

усі вироби та матеріали, які служать або призначені служити у тому стані, в якому вони ввозяться, для упаковування, захисту, розміщення і кріплення або розділення товарів, за винятком пакувальних матеріалів, таких як солома, папір, скловолокно, стружка тощо, у разі, якщо товари ввозяться навалом. Виключаються також контейнери і піддони, які визначені відповідно у пунктах c і d цієї статті;

c) "контейнер" означає:

виріб транспортного обладнання (зйомна рамка, резервуар або інший аналогічний засіб):

i) що є секцією, повністю або частково закритою, призначеною для розміщення в ній товарів,

ii) має постійний характер і тому є достатньо міцним для повторного використання,

iii) спеціально спроектований для того, щоб полегшити перевезення товарів одним або кількома видами транспорту, без додаткового розвантаження/навантаження у ході такого перевезення,

iv) спроектований таким чином, щоб ним було легко маніпулювати, особливо при його перевантаженні з одного виду транспорту на інший,

v) спроектований таким чином, щоб його легко було заповнювати і спорожнювати, та

vi) внутрішній об'єм якого становить принаймні один кубічний метр,

термін "контейнер" поширюється на всі допоміжні пристосування і обладнання контейнера, залежно від його категорії, за умови, що такі пристосування і обладнання перевозитимуться з контейнером. Термін "контейнер" не поширюється на транспортні засоби, допоміжні пристосування і запасні частини транспортних засобів, упаковки і піддони. "Знімні кузови" вважаються контейнерами;

d) "піддон" означає:

пристосування на настилі, в якому може бути зібрана певна кількість товарів, що становитимуть одиницю завантаження з метою перевезення, завантажувально-розвантажувальних робіт чи штабелювання за допомогою механічного устаткування. Це пристосування складається або з двох настилів, з'єднаних між собою розпірками, або з одного настилу, встановленого на ніжках; його загальна висота зменшується настільки, наскільки це необхідно для того, щоб здійснювати завантажувально-розвантажувальні роботи за допомогою виделкових автонавантажувачів або навантажувачів піддонів; воно може бути оснащене або не оснащене надбудовою;

e) "зразки" означає:

вироби, які є представницькими певної категорії товарів, які уже випускаються, або які є зразками товарів, виробництво яких планується, за винятком ідентичних товарів, що ввозяться однією і тією ж особою або відправляються одному й тому ж одержувачеві в таких кількостях, у яких, взяті разом, вони вже не є зразками, згідно з нормальними торговими звичаями;

f) "рекламні фільми" означає:

носій зображення із записом, з чи без звукового супроводу, який складається переважно із зображень, що показують природу або функціонування виробів чи матеріалів, які випускаються у продаж або в оренду особою, яка офіційно зареєстрована або постійно проживає за межами території тимчасового ввезення, за умови того, що вони мають такий характер, що можуть бути представлені потенційним клієнтам, а не загальній публіці, і ввозяться у пакеті, який містить не більше, ніж одну копію кожного фільму і не є частиною більшої поставки фільмів;

g) "внутрішні перевезення" означає:

перевезення товарів, завантажених у межах митної території Договірної Сторони, для наступного розвантаження у межах митної території тієї ж Договірної Сторони.

Правом на тимчасове ввезення відповідно до статті 2 цієї Конвенції користуються такі товари, ввезені в рамках торгової операції:

a) упаковки, ввезені наповненими з метою реекспорту порожніми або наповненими, або ввезені порожніми з метою реекспорту наповненими;

b) контейнери, завантажені або не завантажені товарами, а також тимчасово ввезені додаткові пристосування та обладнання контейнерів, які ввозяться з контейнерами з метою реекспорту окремо чи з іншим контейнером, або ввозяться окремо, з метою вивезення з контейнером;

c) частини, які ввозяться з метою ремонту контейнерів, на яких поширюється режим тимчасового ввезення відповідно до пункту b цієї статті;

d) піддони;

e) зразки;

f) рекламні фільми;

g) будь-які інші товари, що ввозяться в рамках торгової операції для цілей, наведених у Додатку I до цього Додатка, ввезення яких не є торговою операцією само по собі.

Положення цього Додатка не є перешкодою для застосування митного законодавства Договірних Сторін, яке застосовується при ввезенні товарів, що перевозяться у контейнерах чи упаковках, або на піддонах.

1. Для того, щоб можна було скористатись правами на пільги, що надаються цим Додатком:

a) упаковки можуть вивозитися після ввезення лише користувачем права на тимчасове ввезення. Вони не можуть, навіть випадково, використовуватись для внутрішніх перевезень;

b) на контейнери повинні бути нанесені позначення з дотриманням умов, визначених у Додатку II до цього Додатка. Вони можуть використовуватись для внутрішніх перевезень товарів, але у такому випадку кожна Договірна Сторона має право встановити такі умови:

- контейнер спрямовуватиметься по маршруту, який достатньо прямо веде до місця чи близько до місця, де повинні завантажуватись товари, що підлягають вивезенню, або до місця, з якого контейнер мають вивезти порожнім;

- контейнер буде використовуватись для внутрішніх перевезень перед вивезенням після попереднього ввезення лише один раз;

c) піддони, або така сама кількість піддонів цього ж типу і приблизно такої ж вартості повинні бути вивезені раніше або вивезені після попереднього ввезення;

d) зразки і рекламні фільми повинні належати особі, яка офіційно зареєстрована або постійно проживає за межами території тимчасового ввезення і можуть бути ввезені тільки з метою бути представленими чи стати предметом демонстрації на території тимчасового ввезення для пошуку замовлень на товари, які ввозитимуться на таку територію. Вони не повинні продаватись або надаватись для використання за їхнім прямим призначенням, за винятком потреб демонстрації, та не повинні використовуватись будь-яким способом для здавання в оренду або як винагорода під час їхнього перебування на території тимчасового ввезення;

e) використання товарів, зазначених у пунктах 1 і 2 Додатка I до цього Додатка, має бути неприбутковою діяльністю.

2. Кожна Договірна Сторона має право відмовити у тимчасовому ввезенні контейнерів, піддонів чи упаковок, які стали предметом купівлі, договору про довготермінову оренду з подальшим викупом, оренди чи подібного договору, укладеного особою, яка офіційно зареєстрована або постійно проживає на її території.

1. Право на тимчасове ввезення контейнерів, піддонів та упаковок надається без вимагання митного документа або гарантії.

2. Замість митного документа та гарантій на контейнери від користувача права на тимчасове ввезення можуть вимагатися такі письмові зобов'язання:

i) надавати митним органам, на їхній запит, детальні відомості стосовно пересування кожного контейнера, на який поширюється режим тимчасового ввезення, із зазначенням дати і місця надходження їх на територію тимчасового ввезення та вивезення з цієї території; або перелік контейнерів, супроводжуваний зобов'язанням щодо наступного вивезення,

ii) сплачувати таке ввізне мито та податки, які можуть вимагатись у випадку, коли не виконуватимуться умови, що регулюють тимчасове ввезення.

3. Замість митного документа та гарантій на піддони та упаковки від користувача права на тимчасове ввезення може вимагатися подання митним органам письмового зобов'язання щодо пізнішого їх вивезення.

4. Особам, які регулярно користуються режимом тимчасового ввезення, дозволяється підписати загальне зобов'язання.

Термін подальшого вивезення товарів, ввезених у рамках торгової операції, становить принаймні шість місяців від дати тимчасового ввезення.

Кожна Договірна Сторона має право робити застереження відповідно до статті 29 цієї Конвенції, стосовно:

a) не більш ніж трьох груп товарів, зазначених у статті 2;

b) пункту 1 статті 5 цього Додатка.

Додатки до цього Додатка є його невід'ємною частиною.

При набутті чинності цей Додаток, відповідно до положень статті 27 цієї Конвенції, скасує і замінить такі Конвенції і положення:

- Європейську конвенцію про митний режим щодо піддонів, які використовуються у міжнародних перевезеннях, Женева, 9 грудня 1960 р.,

- Митну конвенцію про тимчасове ввезення упаковок, Брюссель, 6 жовтня 1960 р.,

- Статті 2-11 і Додатки 1 (пункти 1 і 2)-3 Митної конвенції про контейнери, Женева, 2 грудня 1972 р.,

- Статті 3, 5 і 6 (1.b і 2) Міжнародної конвенції про пільги при ввезенні комерційних зразків та рекламних матеріалів, Женева, 7 листопада 1952 р.

у відносинах між Договірними Сторонами, які прийняли цей Додаток і які є Договірними Сторонами цих Конвенцій.

1. Товари, ввезені для випробувань, перевірок, експериментів чи демонстрацій.

2. Товари, що використовуються для здійснення випробувань, перевірок, експериментів чи демонстрацій.

3. Кіноплівки, віддруковані і проявлені, позитиви та інші носії зображення із записом на них, призначені для перегляду перед їхнім комерційним використанням.

4. Плівки, магнітні стрічки, намагнічені плівки та інші носії звуку та зображення, призначені для трекінгу, дублювання чи відтворення звуку.

5. Носії інформації із записами, надіслані безкоштовно і призначені для використання при автоматизованій обробці даних.

6. Предмети (у тому числі транспортні засоби), які, за їхнім характером, не можуть використовуватися інакше ніж реклама певного товару або для цілей реклами з певною метою.

1. На контейнери повинні чітко і стійкими засобами, у відповідних і добре помітних місцях, наноситись наведені нижче дані:

a) ідентифікація власника чи основного користувача;

b) позначки та ідентифікаційні номери контейнера, надані власником чи користувачем; та

c) тарна вага контейнера, разом з усіма постійно прикріпленими до нього пристосуваннями.

2. Країна, якій належить контейнер, може бути зазначена або повністю, або з використанням коду країни ISO Alpha-2, передбаченого міжнародним стандартом ISO 3166, або за допомогою розрізнювального знака, що використовується для зазначення країни реєстрації на автомобільному транспорті в міжнародному дорожньому русі. Кожна країна може встановити, що використання на контейнерах її назви чи знака має здійснюватися відповідно до її національного законодавства. Ідентифікація власника чи користувача може бути здійснена або шляхом зазначення його повної назви (повного імені), або скорочення, яке стало звичним, за винятком таких символів, як емблеми та прапори.

3. Для того, щоб позначення та ідентифікаційні номери на контейнерах вважалися нанесеними стійкими засобами, у разі використання пластикових плівок, повинні виконуватись такі умови:

a) має використовуватися високоякісний клей. Після наклеювання плівка повинна мати міцність на розрив меншу, ніж остаточна сила зчеплення, так, щоб було неможливо відклеїти смугу, не пошкодивши її. Плівка, одержана шляхом заливання, задовольняє цим вимогам. Плівка, зроблена шляхом каландрування, не підлягає використанню;

b) якщо позначення та ідентифікаційні номери необхідно змінити, плівку, яку слід замінити, необхідно повністю зняти, перш ніж буде прикріплено нову плівку; накладання нової плівки на вже приклеєну не дозволяється.

4. Технічні вимоги щодо використання пластикових плівок для маркування контейнерів, викладені у пункті 3 цього Додатка, не виключають можливість використання інших способів стійкого маркування.

Для цілей цього Додатка, термін "товари, які ввозяться в рамках виробничої операції" означає:

1. a) матриці, друковані форми, кліше, трафарети, креслення, плани, моделі та інші подібні предмети,

b) інструменти для вимірювання, контролю і перевірки та інші подібні предмети,

c) спеціальні інструменти та приладдя,

які ввозяться з метою використання у процесі виготовлення товарів; та

2. "замінні засоби виробництва" означає:

інструменти, апарати і машини, які, в очікуванні поставки чи ремонту подібних товарів, надаються у розпорядження клієнта постачальником чи ремонтником.

Товари, які ввозяться в рамках виробничої операції, користуються правом на тимчасове ввезення відповідно до статті 2 цієї Конвенції.

Для того, щоб можна було скористатись правами на пільги, що надаються цим Додатком:

a) товари, які ввозяться в рамках виробничої операції, повинні належати особі, зареєстрованій за межами території тимчасового ввезення, і призначатись для особи, зареєстрованої на такій території;

b) уся або частина (залежно від вимог національного законодавства) продукції, одержаної в результаті використання товарів, ввезених у рамках виробничої операції, зазначеної у пункті 1 статті 1 цього Додатка, повинна вивозитись з території тимчасового ввезення;

c) замінні засоби виробництва повинні тимчасово і безоплатно надаватись у розпорядження особи, зареєстрованої на території тимчасового ввезення, постачальником або за допомоги постачальника засобів виробництва, поставка яких затримується чи які потребують ремонту.

1. Термін подальшого вивезення товарів, зазначених у пункті 1 статті 1 цього Додатка, становить принаймні дванадцять місяців від дати тимчасового ввезення.

2. Термін подальшого вивезення замінних засобів виробництва становить принаймні шість місяців від дати тимчасового ввезення.

Для цілей цього Додатка:

a) термін "товари, які ввозяться з навчальною, науковою чи культурною метою" означає:

наукове і педагогічне устаткування, матеріали для забезпечення добробуту мореплавців, а також будь-які інші товари, які ввозяться в рамках освітньої, наукової чи культурної діяльності;

b) у пункті a вище:

i) термін "наукове і педагогічне устаткування" означає:

будь-які моделі, інструменти, апарати, машини чи додаткові пристосування для них, які використовуються для цілей наукових досліджень або освіти чи професійного навчання;

ii) термін "матеріали для забезпечення добробуту мореплавців" означає:

матеріали, призначені для діяльності культурного, навчального, розважального, релігійного чи спортивного характеру осіб, яким доручено виконання завдань, пов'язаних з роботою чи службою на морі іноземного судна, яке бере участь у міжнародних морських перевезеннях.

Ілюстративні списки "педагогічного устаткування", "матеріалів для забезпечення добробуту мореплавців", та "будь-яких інших товарів, які ввозяться в рамках освітньої, наукової чи культурної діяльності", наведено відповідно в Додатках I, II і III до цього Додатка.

Правом на тимчасове ввезення відповідно до статті 2 цієї Конвенції користуються такі товари:

a) товари, які ввозяться виключно для освітніх, наукових чи культурних цілей;

b) запасні частини для наукового і педагогічного устаткування, на яке поширюється режим тимчасового ввезення відповідно до пункту a вище, а також інструменти, спеціально розроблені для технічного обслуговування, контролю, калібрування або ремонту такого устаткування.

Для того, щоб можна було скористатись правами на пільги, що надаються цим Додатком:

a) товари, які ввозяться для освітніх, наукових чи культурних цілей, повинні належати особі, зареєстрованій за межами території тимчасового ввезення, і ввозитись уповноваженими для цього установами та в розумних кількостях, з урахуванням мети ввезення. Вони не повинні використовуватись у комерційних цілях;

b) матеріали для забезпечення добробуту мореплавців повинні використовуватись на борту іноземних суден, які беруть участь у міжнародних морських перевезеннях, або тимчасово вивантажуватись з судна для використання на землі екіпажем, або ввозитись для використання в гуртожитках, клубах та центрах відпочинку моряків, якими розпоряджаються офіційні організації або релігійні чи інші неприбуткові організації, а також у культових місцях, де регулярно здійснюються богослужіння для мореплавців.

Дозвіл на тимчасове ввезення наукового і педагогічного устаткування та матеріалів для забезпечення добробуту мореплавців, що використовуються на борту суден, надається без вимагання митного документа або гарантії. У разі потреби може вимагатись інвентарна відомість та письмове зобов'язання щодо подальшого вивезення наукового і педагогічного устаткування.

Термін подальшого вивезення товарів, ввезених з освітньою, науковою чи культурною метою, становить принаймні дванадцять місяців від дати тимчасового ввезення.

Кожна Договірна Сторона має право робити застереження, за умов, передбачених у статті 29 цієї Конвенції, стосовно положень статті 4 цього Додатка щодо наукового і педагогічного устаткування.

Додатки до цього Додатка становлять його невід'ємну частину.

Цей Додаток при набутті чинності, відповідно до положень статті 27 цієї Конвенції, скасує і замінить Митну конвенцію про матеріали для забезпечення добробуту мореплавців, Брюссель, 1 грудня 1964 року, Митну конвенцію про тимчасове ввезення наукового устаткування, Брюссель, 11 червня 1968 року, та Митну конвенцію про тимчасове ввезення педагогічного устаткування, Брюссель, 8 червня 1970 року, у стосунках між Договірними Сторонами, які прийняли цей Додаток і які є Договірними Сторонами цих Конвенцій.

a) Пристрої для запису або відтворення звуку чи зображення, такі як:

- Проектори для діапозитивів або діафільмів;

- Кінопроектори;

- Ретропроектори та панорамні перископи;

- Магнітофони, магнітоскопи та відеообладнання;

- Замкнуті телевізійні контури.

b) Носії звуку та зображення, такі як:

- Діапозитиви, діафільми та мікрофільми;

- Кінофільми;

- Звукові записи (магнітні стрічки, диски);

- Відеокасети.

c) Спеціалізовані матеріали, такі як:

- Бібліографічне устаткування та аудіовізуальне устаткування для бібліотек;

- Пересувні бібліотеки;

- Лінгафонні кабінети;

- Устаткування для синхронного перекладу;

- Програмовані механічні та електронні навчальні пристрої;

- Матеріали, спеціально створені для навчання чи професійної підготовки осіб з фізичними або розумовими вадами.

d) Інше устаткування, таке як:

- Учбові плакати, макети, діаграми, карти, плани, фотографії та креслення;

- Інструменти, апарати та моделі, призначені для демонстрації;

- Колекції предметів, які містять педагогічну відео- або аудіоінформацію, підготовлену для вивчення теми (навчальний набір);

- Інструменти, апарати, пристрої та верстати для технічного навчання чи навчання ремеслу;

- Устаткування, у тому числі транспортні засоби, спроектовані чи спеціально адаптовані для використання для цілей операцій з надання допомоги, призначені для навчання осіб, заняттям яких буде надання різних видів допомоги.

a) Друковані матеріали, такі як:

- Книги усіх видів;

- Заочні курси;

- Газети і періодичні видання;

- Брошури, які надають інформацію про забезпечення добробуту в портах.

b) Аудіо- і відеоапаратура, така як:

- Апаратура для відтворення звуку і зображення;

- Пристрої запису на магнітну стрічку;

- Радіоприймачі, телевізори;

- Кінопроектори та інші проекційні апарати;

- Записи на дисках чи касетах (мовні курси, радіопередачі, поздоровлення, музика і розважальні матеріали);

- Фільми, відзняті і проявлені;

- Діапозитиви;

- Відеокасети.

c) Спорттовари, такі як:

- Спортивний одяг;

- М'ячі;

- Ракетки та сітки;

- Настільні ігри;

- Устаткування для атлетики;

- Устаткування для гімнастики.

d) Матеріали, пов'язані з хоббі, такі як:

- Кімнатні ігри;

- Музичні інструменти;

- Матеріали для самодіяльних театрів;

- Устаткування для малярства, скульптури, обробки дерева і металів, виготовлення килимів тощо.

e) Предмети культу.

f) Запасні частини, деталі і додаткові пристосування для матеріалів для забезпечення добробуту.

Товари, такі як:

1. Сценічні костюми і декорації, безоплатно надіслані для тимчасового використання у драматичних гуртках або театрах.

2. Музичні партитури, безоплатно надіслані для тимчасового використання у музичних театрах або оркестрах.

Для цілей цього Додатка термін:

a) "особа, яка подорожує" означає:

будь-яку особу, яка тимчасово в'їжджає на територію Договірної Сторони, де вона не має свого звичайного місця проживання, для цілей туризму, спорту, бізнесу, професійних зібрань, здоров'я, навчання тощо;

b) "особисті речі" означає:

усі вироби, нові і такі, що були у вжитку, в яких особа, що подорожує, може обґрунтовано мати потребу для свого особистого користування під час своєї подорожі, з урахуванням усіх обставин цієї подорожі, за винятком товарів, що ввозяться у комерційних цілях. Ілюстративний список речей особистого користування наведено у Додатку I до цього Додатка;

c) "товари, ввезені для спортивних цілей" означає:

спортивні реквізити та інше устаткування, призначене для використання особами, які подорожують, на спортивних змаганнях чи показових виступах, чи для цілей тренування на території тимчасового ввезення. Ілюстративний список таких товарів наведено у Додатку II до цього Додатка.

Особисті речі і товари, ввезені для спортивних цілей, користуються правом на тимчасове ввезення відповідно до статті 2 цієї Конвенції.

Для того, щоб можна було скористатись правами на пільги, що надаються цим Додатком:

a) особисті речі повинні ввозитись особою, яка подорожує, на ній самій або в її багажі (який її супроводжує або не супроводжує);

b) товари, ввезені для спортивних цілей, повинні належати особі, яка зареєстрована або постійно проживає за межами території тимчасового ввезення і бути ввезеними в кількості, обґрунтованій їхнім запланованим використанням.

1. Згода на тимчасове ввезення особистих речей надається без вимагання митного документа або гарантії. Однак, якщо ввозяться товари, на які нараховується висока сума ввізного мита та податків, може вимагатися митний документ або гарантія.

2. Якщо можливо, для товарів, ввезених для спортивних цілей, замість митного документа та гарантії може прийматись інвентарна відомість і письмове зобов'язання про подальше вивезення.

1. Вивезення попередньо ввезених особистих речей відбувається не пізніше, ніж тоді, коли особа, яка їх ввезла, залишить територію тимчасового ввезення.

2. Термін подальшого вивезення товарів, ввезених для спортивних цілей, становить принаймні дванадцять місяців від дати тимчасового ввезення.

Додатки до цього Додатка становлять його невід'ємну частину.

Цей Додаток при набутті чинності, відповідно до положень статті 27 цієї Конвенції, скасує і замінить положення статей 2 і 5 Митної конвенції про митні пільги для туризму, Нью-Йорк, 4 червня 1954 року, у відносинах між Договірними Сторонами, які прийняли цей Додаток, і які є Договірними Сторонами відповідної Конвенції.

1. Одяг.

2. Предмети туалету.

3. Особисті ювелірні вироби.

4. Фотоапарати і відеокамери з обґрунтованою кількістю плівок та додаткових пристосувань.

5. Портативні проекційні апарати для діапозитивів або плівки та додаткові пристосування для них, з обґрунтованою кількістю діапозитивів та плівок.

6. Відеокамери і портативні пристрої для відеозапису з обґрунтованою кількістю касет.

7. Портативні музичні інструменти.

8. Портативні грамофони з платівками.

9. Портативні пристрої для запису і відтворення звуку (у тому числі диктофони) з касетами.

10. Портативні радіоприймачі.

11. Портативні телеприймачі.

12. Портативні друкарські машинки.

13. Портативні калькулятори.

14. Портативні персональні комп'ютери.

15. Біноклі.

16. Дитячі коляски.

17. Крісла-коляски для інвалідів.

18. Спортивне приладдя та устаткування, таке як палатки та інше обладнання для кемпінгів, рибальське знаряддя, устаткування для альпінізму, підводного плавання, зброя для полювання з набоями, велосипеди без двигунів, каное або каяки довжиною менше 5,5 м, лижі, тенісні ракетки, дошки для серфінгу, віндсерфінгу, приладдя для гольфа, дельтаплани, парашути для стрибків з гірських схилів.

19. Портативні апарати для діалізу і подібне медичне устаткування, а також витратні матеріали, що ввозяться для використання з цим устаткуванням.

20. Інші вироби, що мають явно особистий характер.

A. Устаткування для легкої атлетики, таке як:

- Бар'єри;

- Списи, диски, жердини, ядра, молоти.

B. Устаткування для ігор з м'ячем, таке як:

- М'ячі будь-якого типу;

- Ракетки, дерев'яні молотки, ключки, бити й подібне знаряддя;

- Сітки будь-якого виду;

- Стійки воріт.

C. Устаткування для зимових видів спорту, таке як:

- Лижі і палки;

- Ковзани;

- Сани і швидкісні сани ("бобслей");

- Устаткування для гри в курлінг.

D. Спортивний одяг, взуття, рукавички, головні убори для занять спортом тощо будь-якого виду.

E. Устаткування для заняття водними видами спорту, такими як:

- Каное і каяки;

- Вітрильні і веслові човни, паруси, весла і байдаркові весла;

- Дошки для серфінгу і вітрила.

F. Транспортні засоби, такі як:

- Автомобілі;

- Мотоцикли;

- Моторні човни.

G. Устаткування, призначене для інших заходів, таких як:

- Спортивна зброя і набої;

- Велосипеди без двигунів;

- Луки і стріли;

- Спорядження для фехтування;

- Устаткування для гімнастики;

- Компаси;

- Килими і татамі для спортивної боротьби;

- Устаткування для важкої атлетики;

- Устаткування для кінного спорту, бігові дрожки (двоколки);

- Парашути для стрибків з гірських схилів, дельтаплани, віндсерфінги;

- Альпіністське спорядження;

- Музичні касети, призначені для акомпанементу під час заходів.

H. Допоміжне устаткування, таке як:

- Устаткування для вимірювання і показу результатів;

- Прилади для аналізу крові і сечі.

Для цілей цього Додатка, термін "матеріали для пропаганди туризму" означає:

товари, які ввозяться з метою заохочення громадськості відвідати іншу країну, зокрема, з метою відвідання заходів культурного, релігійного, туристського, спортивного чи професійного характеру, які у ній проводяться. Ілюстративний список таких матеріалів наведено в Додатку до цього Додатка.

Матеріали для пропаганди туризму користуються правом на тимчасове ввезення відповідно до статті 2 цієї Конвенції, за винятком матеріалів, зазначених у статті 5 цього Додатка, на які надається дозвіл на ввезення із повним звільненням від ввізного мита і податків.

Для того, щоб можна було скористатись правами на пільги, що надаються цим Додатком, матеріали для пропаганди туризму повинні належати особі, яка зареєстрована за межами території тимчасового ввезення, і ввозитися у кількостях, обґрунтованих їхнім запланованим призначенням.

Термін подальшого вивезення матеріалів для пропаганди туризму становить принаймні дванадцять місяців від дати тимчасового ввезення.

Ввезення із повним звільненням від ввізного мита та податків надається таким видам матеріалів для пропаганди туризму:

a) Документальні матеріали (буклети, брошури, книги, журнали, путівники, плакати в рамках і без них, фотографії та збільшені фотографії, ілюстровані або неілюстровані географічні карти, зображення на склі), призначені для розповсюдження безоплатно, якщо тільки ці матеріали містять не більше 25% приватної комерційної реклами і якщо очевидною є їхня мета загальної пропаганди;

b) Переліки та довідники іноземних готелів, опубліковані або спонсоровані офіційними органами з галузі туризму або під їхнім патронажем, та закордонні транспортні розклади, якщо такі матеріали призначені для розповсюдження безоплатно і містять не більше 25% приватної комерційної реклами;

c) Технічні засоби, що надсилаються акредитованим представникам або кореспондентам, призначеним офіційними національними органами туризму, які не підлягають поширенню, тобто довідники, телефонні довідники, переліки готелів, каталоги ярмарків, зразки продукції ремісників незначної вартості, документація стосовно музеїв, університетів, курортів з мінеральними водами чи інших аналогічних інституцій.

Додаток до цього Додатка становить його невід'ємну частину.

Цей Додаток при набутті чинності, відповідно до положень статті 27 цієї Конвенції, скасує і замінить Додатковий протокол до Конвенції про митні пільги для стимулювання туризму, стосовно ввезення документів та матеріалів для пропаганди туризму, Нью-Йорк, 4 червня 1954 року, у відносинах між Договірними Сторонами, які прийняли цей Додаток і які є Договірними Сторонами відповідного Протоколу.

1. Матеріали, призначені для показу в офісах акредитованих представників чи кореспондентів, призначених офіційними національними органами туризму, або в інших приміщеннях, затверджених митними органами території тимчасового ввезення: малюнки і креслення, фотографії та збільшені фотографії в рамках, книги з питань мистецтва, картини, гравюри або літографії, скульптури і килимові вироби та інші подібні предмети мистецтва.

2. Матеріали для показу товарів (вітрини, підставки та подібні предмети), у тому числі електричні чи механічні пристрої, необхідні для такого показу.

3. Документальні фільми, платівки, касети із записом та інші звукові записи, призначені для безоплатних виступів, за винятком тих, тема яких зорієнтована на комерційну рекламу, і тих, які знаходяться у загальному продажу на території тимчасового ввезення.

4. Прапори у розумних кількостях.

5. Діорами, макети, діапозитиви, кліше для друку, фотонегативи.

6. Зразки виробів національних ремісників, регіональних костюмів та інших подібних виробів фольклорного характеру в розумних кількостях.

Для цілей цього Додатка термін:

a) "товари, що ввозяться в рамках прикордонного обігу" означає:

- товари, які провозять із собою мешканці прикордонної зони при здійсненні ними своєї професіональної діяльності (ремісники, медичні працівники тощо);

- особисті або домашні речі мешканців прикордонної зони, які вони ввозять з метою ремонту, виробництва або обробки;

- устаткування, призначене для виконання робіт на землі, розташованій в межах прикордонної зони території тимчасового ввезення;

- устаткування, що належить офіційній організації і ввозиться в межах акції надання допомоги (пожежа, повінь і т.п.);

b) "прикордонна зона" означає:

зону митної території, що прилягає до наземного кордону, межі якої визначено національним законодавством і відмежування якої слугує для того, щоб відрізняти прикордонний обіг від інших видів обігу;

c) "мешканці прикордонної зони" означає:

осіб, які зареєстровані чи постійно проживають у прикордонній зоні;

d) "прикордонний обіг" означає:

перевезення, що здійснюється мешканцями прикордонних зон між двома суміжними прикордонними зонами.

Товари, що ввозяться в рамках прикордонного обігу, користуються правом на тимчасове ввезення відповідно до статті 2 цієї Конвенції.

Для того, щоб можна було скористатись правами на пільги, що надаються цим Додатком:

a) товари, що ввозяться в рамках прикордонного обігу, повинні належати мешканцеві прикордонної зони, суміжної з прикордонною зоною тимчасового ввезення;

b) устаткування, призначене для виконання робіт на землі, повинно використовуватись мешканцями прикордонної зони, суміжної з прикордонною зоною тимчасового ввезення, які працюють на землі, розташованій в цій останній прикордонній зоні. Це устаткування повинно використовуватись для виконання сільськогосподарських робіт або лісогосподарських робіт, таких як трелювання, вивезення або перевезення деревини, або рибництва;

c) прикордонний обіг з метою ремонту, виробництва або обробки повинен мати явно некомерційний характер.

1. Згода на тимчасове ввезення товарів, що ввозяться в рамках прикордонного обігу, надається без вимагання митного документа або гарантії.

2. Кожна Договірна Сторона може обумовити надання права на тимчасове ввезення товарів, що ввозяться в рамках прикордонного обігу, поданням інвентарної відомості на зазначені товари та письмового зобов'язання щодо їхнього подальшого вивезення.

3. Право на тимчасове ввезення може також надаватись на підставі простого запису в реєстрі, що зберігається у митній установі.

1. Термін подальшого вивезення товарів, ввезених в рамках прикордонного обігу, становить принаймні дванадцять місяців від дати тимчасового ввезення.

2. Однак устаткування, призначене для роботи на землі, вивозиться відразу після проведення робіт.

Для цілей цього Додатка, термін:

a) "товари, які ввозяться з гуманітарною метою" означає:

медичне, хірургічне і лабораторне устаткування та вантажі, призначені для надання допомоги;

b) "вантажі, призначені для надання допомоги":

будь-які товари, такі як автомобілі чи інші транспортні засоби, ковдри, намети, збірні будинки, чи інші товари першої необхідності, відправлені як допомога потерпілим від стихійного лиха чи подібних катастроф.

Товари, які ввозяться з гуманітарною метою, користуються правом на тимчасове ввезення відповідно до статті 2 цієї Конвенції.

Для того, щоб можна було скористатись правами на пільги, що надаються цим Додатком:

a) товари, які ввозяться з гуманітарною метою, повинні належати особі, яка зареєстрована за межами території тимчасового ввезення, і надаватися на безоплатній основі;

b) медичне, хірургічне і лабораторне устаткування повинно призначатись для використання лікарнями та іншими санітарними установами, які, перебуваючи у надзвичайних обставинах, терміново його потребують, якщо тільки такого устаткування немає у достатній кількості на території тимчасового ввезення;

c) вантажі, призначені для надання допомоги, повинні призначатись особам, схваленим компетентними органами влади території тимчасового ввезення.

1. Якщо можливо, на медичне, хірургічне і лабораторне устаткування замість митного документа й гарантії може прийматися інвентарна відомість та письмове зобов'язання щодо подальшого вивезення.

2. Згода на тимчасове ввезення вантажів, призначених для надання допомоги, надається без вимагання митного документа або гарантії. Однак митні органи можуть вимагати подання інвентарної відомості на зазначені товари та письмового зобов'язання щодо подальшого їх вивезення.

1. Термін подальшого вивезення медичного, хірургічного і лабораторного устаткування встановлюється з урахуванням потреб у ньому.

2. Термін подальшого вивезення вантажів, призначених для надання допомоги, становить принаймні дванадцять місяців від дати тимчасового ввезення.

Для цілей цього Додатка, термін:

a) "транспортні засоби" означає:

будь-яке судно (у тому числі ліхтери, баржі та шаланди, навіть якщо вони перевозяться на борту судна, і судна на підводних крилах), апарати на повітряній подушці, літальні апарати, наземні транспортні засоби (у тому числі велосипеди з двигунами, причепи, напівпричепи і поєднання транспортних засобів) і рухомий склад залізничного транспорту; а також їхні звичайні запасні частини, додаткові пристосування та обладнання, які перевозяться на борту транспортних засобів (включаючи спеціальне обладнання, що використовується для завантаження, розвантаження, обробки та захисту вантажів);

b) "комерційне використання" означає:

платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення вантажів;

c) "приватне використання" означає:

перевезення особою виключно для особистих потреб, за винятком будь-якого комерційного використання;

d) "внутрішні перевезення" означає:

перевезення осіб, які здійснили посадку, чи товарів, які були завантажені на території тимчасового ввезення, для здійснення висадки чи розвантаження в межах цієї самої території;

e) "стандартні баки" означає:

баки, розроблені конструктором для всіх транспортних засобів того ж типу, що і засіб, якого ця розробка стосується, і постійне розташування якого дозволяє безпосередньо використовувати пальне як для цілей руху, так і для роботи систем охолодження та інших систем під час перевезення, де це доцільно. Стандартними баками вважаються також встановлені на транспортні засоби баки, які дозволяють безпосередньо використовувати інші типи пального, а також баки, встановлені на інші системи, якими можуть бути оснащені транспортні засоби.

Користуються правом на тимчасове ввезення відповідно до статті 2 цієї Конвенції:

a) транспортні засоби комерційного чи приватного використання;

b) запасні частини та устаткування, які ввозяться для використання при ремонті раніше тимчасово ввезеного транспортного засобу. На замінені та не вивезені частини та устаткування нараховуватимуться ввізне мито й податки, якщо тільки з ними не були проведені дії, передбачені статтею 14 цієї Конвенції.

Регулярні операції технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, необхідність в яких виникла під час подорожі до території тимчасового ввезення чи в її межах, і які здійснюються під час перебування в режимі тимчасового ввезення, не вважаються такими, що спричиняють зміни відповідно до пункту "a" статті 1 цієї Конвенції.

1. На пальне, що міститься в стандартних баках тимчасово ввезених транспортних засобів, а також мастильні матеріали, призначені для звичайних потреб зазначених транспортних засобів, надаватиметься звільнення від ввізного мита та податків і не застосовуватимуться заборони та обмеження на ввезення.

2. Однак стосовно наземних транспортних засобів комерційного використання кожна Договірна Сторона має право встановити максимальні значення кількості пального, що міститься в стандартних баках тимчасово ввезеного наземного транспортного засобу і що може звільнюватись від ввізного мита та податків та стосовно якої не застосовуються заборони та обмеження щодо ввезення на її територію.

Для того, щоб можна було скористатись правами на пільги, що надаються цим Додатком:

a) транспортні засоби комерційного використання повинні бути зареєстрованими на території, яка не є територією тимчасового ввезення, на ім'я особи, яка зареєстрована або постійно проживає за межами території тимчасового ввезення, і ввозитись та використовуватись особами, які здійснюють свою діяльність з такої території;

b) транспортні засоби приватного використання повинні бути зареєстрованими на території, яка не є територією тимчасового ввезення, на ім'я особи, яка зареєстрована або постійно проживає за межами території тимчасового ввезення, і ввозитись та використовуватись особами, які постійно проживають на такій території.

Згода на тимчасове ввезення транспортних засобів надається без вимагання митного документа або гарантії.

Незважаючи на положення статті 5 цього Додатка:

a) транспортні засоби комерційного використання можуть використовуватись третіми особами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення і які здійснюють свою діяльність на користь останнього, навіть якщо вони зареєстровані або постійно проживають на території тимчасового ввезення;

b) транспортні засоби приватного використання можуть використовуватись третіми особами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення. Кожна Договірна Сторона може дозволити таке використання особою, яка постійно проживає на її території, зокрема якщо вона використовує його від імені і згідно з інструкціями користувача права на тимчасове ввезення.

Кожна Договірна Сторона має право відмовити у наданні права на тимчасове ввезення або відкликати його стосовно:

a) транспортних засобів комерційного використання, які використовуються для внутрішніх перевезень;

b) транспортних засобів приватного використання, які використовуються у комерційних цілях на внутрішніх перевезеннях;

c) транспортних засобів, зданих в оренду після їхнього ввезення, або, якщо вони були зданими в оренду в момент їхнього ввезення, - транспортних засобів, повторно зданих в оренду або переданих в суборенду з метою, що не полягає в їхньому негайному вивезенні.

1. Подальше вивезення транспортних засобів комерційного використання відбувається відразу ж після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені.

2. Протягом кожного дванадцятимісячного періоду транспортні засоби приватного використання можуть перебувати на території тимчасового ввезення протягом шестимісячного терміну, який може бути як неперервним, так і з перервами.

Кожна Договірна Сторона має право робити застереження відповідно до статті 29 цієї Конвенції стосовно:

a) Підпункту a статті 2 стосовно тимчасового ввезення для комерційного використання наземних транспортних засобів і рухомого складу залізничного транспорту;

b) Статті 6 стосовно тимчасового ввезення наземних транспортних засобів для комерційного використання і транспортних засобів приватного використання;

c) Пункту 2 статті 9;

цього Додатка.

Цей Додаток при набутті чинності, відповідно до положень статті 27 цієї Конвенції, скасує і замінить Митну конвенцію про тимчасове ввезення приватних наземних транспортних засобів, Нью-Йорк, 4 червня 1954 року, Митну конвенцію про тимчасове ввезення комерційних наземних транспортних засобів, Женева, 18 травня 1956 року, і Митну конвенцію про тимчасове ввезення для приватного використання повітряних засобів транспорту та прогулянкових суден, Женева, 18 травня 1956 року, у відносинах між Договірними Сторонами, які прийняли цей Додаток і які є Договірними Сторонами зазначених Конвенцій.

Для цілей цього Додатка, термін:

a) "тварини" означає:

живих тварин будь-якого виду;

b) "прикордонна зона" означає:

зону митної території, що прилягає до наземного кордону, межі якої визначено національним законодавством і відмежування якої слугує для того, щоб відрізняти прикордонний обіг від інших видів обігу;

c) "мешканці прикордонної зони" означає:

осіб, які зареєстровані чи постійно проживають у прикордонній зоні;

d) "прикордонний обіг" означає:

перевезення, що здійснюється мешканцями прикордонних зон між двома суміжними прикордонними зонами.

Користуються правом на тимчасове ввезення відповідно до статті 2 цієї Конвенції тварини, які ввозяться для цілей, наведених у Додатку до цього Додатка.

Для того, щоб можна було скористатись правами на пільги, що надаються цим Додатком:

a) тварини повинні належати особі, яка зареєстрована або постійно проживає за межами території тимчасового ввезення;

b) робоча (тяглова) худоба, яка ввозиться для виконання робіт на землі, розташованій в межах прикордонної зони території тимчасового ввезення, повинна ввозитися мешканцем прикордонної зони, суміжної з прикордонною зоною тимчасового ввезення.

1. Згода на тимчасове ввезення тяглових тварин, зазначених у пункті b статті 3 цього Додатка, й тварин, ввезених для перегону на нове пасовисько чи випасання на землях, розташованих у прикордонній зоні, надається без вимагання митного документа або гарантії.

2. Кожна Договірна Сторона може обумовити користування правом на тимчасове ввезення тварин, зазначених у пункті 1 цієї Статті, поданням інвентарної відомості та письмового зобов'язання щодо їхнього подальшого вивезення.

1. Кожна Договірна Сторона має право робити застереження, відповідно до статті 29 цієї Конвенції, стосовно пункту 1 статті 4 цього Додатка.

2. Кожна Договірна Сторона має також право робити застереження, відповідно до статті 29 цієї Конвенції, стосовно пунктів 12 і 13 Додатка до цього Додатка.

Термін подальшого вивезення ввезених тварин становить принаймні дванадцять місяців від дати тимчасового ввезення.

Додаток до цього Додатка становить його невід'ємну частину.

1. Дресирування.

2. Тренування.

3. Розведення.

4. Підковування або зважування.

5. Ветеринарне лікування.

6. Випробування (наприклад, з метою купівлі).

7. Участь у публічних заходах, виставках, конкурсах, змаганнях чи показах.

8. Спектаклі (циркові тварини тощо).

9. Туристичні подорожі (у тому числі свійські тварини подорожуючих).

10. Здійснення діяльності (поліцейські собаки чи коні; собаки-шукачі, собаки-поводирі для сліпих тощо).

11. Рятувальні операції.

12. Перегін на нове пасовисько чи випасання.

13. Виконання роботи чи перевезення.

14. Використання для потреб медицини (виробництво зміїної отрути тощо).

Для цілей цього Додатка, термін:

a) "товари, які ввозяться з частковим звільненням" означає:

товари, які зазначено в інших Додатках до цієї Конвенції, але які не задовольняють усіх умов, які там передбачаються для користуванням правом на тимчасове ввезення з повним звільненням від ввізного мита та податків, а також товари, які не зазначені у таких інших Додатках і які ввозяться для тимчасового використання для таких цілей, як, наприклад, виробництво чи виконання робіт;

b) "часткове звільнення" означає:

звільнення від сплати частини суми ввізного мита й податків, які мали б бути стягнуті, якби товари пройшли процедуру митного оформлення для використання в межах території ввезення, за станом на дату, на яку на них було поширено режим тимчасового ввезення.

Користуються правом на тимчасове ввезення відповідно до статті 2 цієї Конвенції товари, зазначені у пункті (a) статті 1 цього Додатка.

Для того, щоб можна було скористатись правами на пільги, що надаються цим Додатком, товари, які ввозяться з частковим звільненням, повинні належати особі, яка зареєстрована або постійно проживає за межами території тимчасового ввезення.

Кожна Договірна Сторона може скласти перелік товарів, на які поширюється чи не поширюється право на тимчасове ввезення з частковим звільненням. Зміст такого переліку повідомляється Депозитарію цієї Конвенції.

Розмір ввізного мита та податків, які підлягають стягненню на підставі цього Додатка, не повинен перевищувати 5%, за місяць або частину місяця, протягом якого на товари було поширено режим тимчасового ввезення з частковим звільненням, від суми ввізного мита й податків, які мали б бути стягнуті, якби товари пройшли процедуру митного оформлення для використання в межах території ввезення, за станом на дату, на яку на них було поширено режим тимчасового ввезення.

Розмір ввізного мита й податків, які підлягають стягненню, у жодному випадку не повинен перевищувати суму, яка підлягала б стягненню у випадку, якби товари пройшли процедуру митного оформлення для використання в межах території ввезення, за станом на дату, на яку на них було поширено режим тимчасового ввезення.

1. Стягнення суми ввізного мита й податків, відповідно до цього Додатка, здійснюється компетентними органами влади тоді, коли дія режиму припинена.

2. Якщо, відповідно до статті 13 цієї Конвенції, припинення дії режиму тимчасового ввезення здійснюється шляхом митного оформлення для використання в межах території ввезення, сума будь-якого ввізного мита або податків, вже стягнутих на підставі часткового звільнення, підлягає відрахуванню з суми ввізного мита й податків, що підлягає сплаті на підставі митного оформлення для використання в межах території ввезення.

Термін подальшого вивезення товарів, які ввозяться з частковим звільненням, встановлюється з урахуванням положень статей 5 і 6 цього Додатка.

Кожна Договірна Сторона має право робити застереження відповідно до статті 29 цієї Конвенції стосовно статті 2 цього Додатка стосовно часткового звільнення від ввізного мита.

Договаривающиеся стороны настоящей Конвенции, разработанной под эгидой Совета Таможенного Сотрудничества,

констатируя тот факт, что современная ситуация, отличающаяся ростом числа и разрозненностью международных Таможенных конвенций о временном ввозе, является неудовлетворительной,

считая, что это положение может еще более ухудшиться в будущем, когда придется осуществлять международную регламентацию новых объектов временного ввоза,

учитывая пожелания представителей торговли и других заинтересованных кругов в отношении упрощения выполнения формальностей, связанных с временным ввозом,

считая, что упрощение и гармонизация таможенных режимов и, в частности, принятие единого международного договора, который охватил бы все существующие Конвенции о временном ввозе, смогут облегчить доступ к действующим международным постановлениям, касающимся временного ввоза, и эффективно способствовать развитию международной торговли и других форм международного обмена,

будучи убеждены в том, что международный договор, предлагающий единообразные положения в области временного ввоза, может принести существенные выгоды при международных обменах и еще более упростить и гармонизировать таможенные режимы, что является одной из основных целей Совета таможенного сотрудничества,

приняв решение облегчить временный ввоз путем упрощения и гармонизации процедур в целях достижения экономических, гуманитарных, культурных, социальных и туристских целей,

считая, что принятие стандартизованных типов документов о временном ввозе в качестве международных таможенных документов наряду с международной гарантией будет способствовать облегчению процедуры временного ввоза в тех случаях, когда требуются таможенный документ и гарантия,

договорились о следующем:

В целях применения настоящей Конвенции нижеприведенные термины имеют следующие значения:

а) "временный ввоз"

таможенный режим, позволяющий ввозить на таможенную территорию с условным освобождением от уплаты ввозных пошлин и сборов и без применения запрещений или ограничений на импорт экономического характера некоторые товары (включая транспортные средства), ввозимые с определенной целью и вывозимые в определенный срок без каких-либо изменений, за исключением естественного износа в результате их использования;

b) "ввозные пошлины и сборы"

таможенные пошлины и все другие пошлины, налоги, сборы и прочие суммы, взимаемые при ввозе или в связи с ввозом товаров (включая транспортные средства), но исключая выплаты и сборы, ограниченные по величине приблизительной стоимостью оказанных услуг;

с) "гарантия"

это то, что к удовлетворению таможни обеспечивает выполнение какого-либо обязательства по отношению к ней. Гарантия считается общей, когда она обеспечивает выполнение обязательств по нескольким операциям;

d) "документ о временном ввозе"

международный таможенный документ, приравниваемый к таможенной декларации, позволяющий идентифицировать товары (включая транспортные средства) и включающий международнодействующую гарантию на уплату ввозных пошлин и сборов;

е) "таможенный или экономический союз"

союз, учрежденный или образованный членами организаций, упомянутых в пункте I статьи 24 настоящей Конвенции, и уполномоченный принимать свое собственное законодательство, обязательное для соблюдения его членами в вопросах, регулируемых данной Конвенцией, а также, в соответствии с его внутренними процедурами принимать решения в отношении подписания настоящей Конвенции, ее ратификации или присоединения к ней;

f) "лицо"

физическое или юридическое лицо, если только из контекста не следует иное;

g) "Совет"

организация, созданная в соответствии с Конвенцией об учреждении Совета Таможенного Сотрудничества, совершенной в Брюсселе 15 декабря 1950 г.;

h) "ратификация"

ратификация, принятие или одобрение.

1. Каждая Договаривающаяся Сторона обязуется разрешать временный ввоз товаров (включая транспортные средства), о которых идет речь в Приложениях к настоящей Конвенции, на условиях, предусмотренных настоящей Конвенцией.

2. Без ущерба для положений Приложения Е (отсутствует) времен. ввоз разрешается при полном условном освобождении от уплат ввозн. пошлин и сборов и без применения запрещений и ограничений экономического характера на импорт.

Как правило, каждое Приложение к настоящей Конвенции включает:

а) определения основных таможенных терминов, используемых в этом Приложении;

b) особые положения, применяемые к товарам (включая транспортные средства), о которых идет речь в этом Приложении.

1. Если только в Приложении не предусмотрено иное, каждая Договаривающаяся Сторона имеет право обусловить временный ввоз товаров (включая транспортные средства) предъявлением таможенного документа и предоставлением гарантии.

2. В том случае, когда в соответствии с пунктом I настоящей статьи требуется гарантия, лицам, регулярно занимающимся операциями, связанными с временным ввозом, может быть разрешено предоставлять общую гарантию.

3. За исключением иных положений, предусмотренных в каком-либо Приложении, сумма этой гарантии не может превышать суммы ввозных пошлин и сборов, взимание которых отсрочено.

4. Для товаров (включая транспортные средства), на которые распространяются запрещения и ограничения на импорт, предусмотренные национальным законодательством, может быть потребована дополнительная гарантия, удовлетворяющая положениям национального законодательства.

Без ущерба для операций временного ввоза, указанных в Приложении Е, каждая Договаривающаяся Сторона принимает вместо своих национальных таможенных документов и в качестве гарантии сумм, оговоренных в статье 8 Приложения А, любой действительный на ее территории документ о временном ввозе, выданный и используемый в соответствии с определенными в указанном Приложении условиями для товаров (включая транспортные средства), временно ввезенных в соответствии с положениями других Приложений, принятых ею.

Каждая Договаривающаяся Сторона может обусловить временный ввоз товаров (включая транспортные средства) возможностью их идентификации по окончании временного ввоза.

1. Товары (включая транспортные средства), ввезенные в соответствии с процедурой временного ввоза, подлежат обратному вывозу в течение определенного срока, достаточного для достижения цели их временного ввоза. Этот срок оговаривается отдельно в каждом Приложении.

2. Таможенные органы могут либо устанавливать более поздний срок вывоза, чем срок, предусмотренный в каждом Приложении, либо продлевать первоначальный срок.

3. Когда товары (включая транспортные средства), ввезенные в соответствии с процедурой временного ввоза, не могут быть обратно вывезены вследствие наложения на них ареста, и этот арест не был наложен по требованию частных лиц, действие обязательства об их обратном вывозе приостанавливается на срок этого ареста.

Каждая Договаривающаяся Сторона может, по просьбе об этом, разрешать передачу права пользования режимом временного ввоза любому другому лицу, если это лицо:

а) удовлетворяет условиям, предусмотренным настоящей Конвенцией, и

b) берет на себя обязательства лица, на которое первоначально распространялись льготы режима временного ввоза.

Действие режима временного ввоза обычно прекращается с обратным вывозом товаров (включая транспортные средства), ввезенных в соответствии с процедурой временного ввоза.

Товары (включая транспортные средства), ввезенные в соответствии с процедурой временного ввоза, могут быть обратно вывезены одной или несколькими партиями.

Товары (включая транспортные средства), ввезенные в соответствии с процедурой временного ввоза, могут быть обратно вывезены через иную таможню, чем та, через которую они были ввезены.

С согласия компетентных органов действие режима временного ввоза может быть прекращено путем помещения товаров (включая транспортные средства) в свободный порт или свободную зону, на таможенный склад или применения к ним режима таможенного транзита с целью их последующего обратного вывоза, или любым другим установленным порядком.

Действия режима временного ввоза может быть прекращено путем выпуска товаров для свободного обращения, когда это оправдывается обстоятельствами и допускается национальным законодательством, и если выполнены условия и формальности, применяемые в этом случае.

1. Действие режима временного ввоза может быть прекращено, если товары (включая транспортные средства), серьезно поврежденные в результате аварии или действия непреодолимой силы, по решению таможенных органов:

а) облагаются ввозными пошлинами и сборами, которые должны взиматься на дату их предъявления таможне в поврежденном состоянии с целью прекращения действия режима временного ввоза;

b) безвозмездно передаются компетентным органам территории временного ввоза; в этом случае лицо, пользующееся льготами, связанными с временным ввозом, будет освобождено от обязанности уплаты ввозных пошлин и сборов; или

с) уничтожаются под официальным контролем за счет заинтересованных сторон, причем уцелевшие детали или материалы в случае их выпуска для свободного обращения подлежат обложению ввозными пошлинами и сборами, которые должны с них взиматься в зависимости от их состояния на дату их предъявления таможне после аварии или действия непреодолимой силы.

2. Действие режима временного ввоза может быть также прекращено, если по просьбе заинтересованного лица и согласно решения таможенных органов к товарам (включая транспортные средства) применяются меры, указанные в подпунктах (b) и (с) пункта I настоящей статьи.

3. Действие режима временного ввоза может быть также прекращено по просьбе заинтересованного лица, если это лицо приведет таможенным органам удовлетворительное доказательство полного уничтожения или утраты товаров (включая транспортные средства) вследствие аварии или действия непреодолимой силы. В этом случае лицо, пользующееся льготами, связанными с временным ввозом, будет освобождено от уплаты ввозных пошлин и сборов.

Каждая Договаривающаяся Сторона максимально уменьшит таможенные формальности, связанные с получением льгот, предусмотренных настоящей Конвенцией, и в кратчайшие сроки опубликует свои правила, касающиеся этих формальностей.

1. Когда временный ввоз обусловлен получением на него предварительного разрешения, оно выдается соответствующей таможней по возможности в кратчайшие сроки.

2. Когда, в исключительных случаях, помимо разрешения таможни требуется еще какое-либо разрешение, оно должно выдаваться по возможности в кратчайшие сроки.

Положения настоящей Конвенции предусматривают минимальные льготы и не могут служить препятствием для применения более широких льгот, которые Договаривающиеся стороны предоставляют или предоставят в будущем либо в одностороннем порядке, либо на основании двусторонних или многосторонних соглашений.

1. Для целей применения настоящей Конвенции территории Договаривающихся Сторон, образующих какой-либо таможенный или экономический союз, могут рассматриваться в качестве единой территории.

2. Ни одно из положений настоящей Конвенции не исключает право Договаривающихся Сторон, образующих таможенный или экономический союз, устанавливать особые правила, касающиеся временного ввоза на территорию этого союза, если только эти правила не уменьшают льготы, предусмотренные настоящей Конвенцией.

Положения настоящей Конвенции не препятствуют применению запрещений и ограничений, вводимых национальным законодательством и основанных на соображениях неэкономического характера, таких, как соображения морали или поддержания общественного порядка, соображения общественной безопасности, гигиены или здравоохранения, ветеринарии или фитосанитарии или соображения, имеющие отношение к защите видов дикой фауны и флоры, которым угрожает опасность исчезновения, или защиты авторских прав и прав промышленной собственности.

1. Любое нарушение положений настоящей Конвенции влечет за собой санкции на территории той Договаривающейся Стороны, где совершено это нарушение, в соответствии с законодательством этой Договаривающейся Стороны.

2. Когда не представляется возможным определить территорию, на которой было совершено нарушение, считается, что оно было совершено на территории той Договаривающейся стороны, где оно было зарегистрировано.

По просьбе и в пределах, разрешенных национальным законодательством, Договаривающиеся Стороны передают друг другу информацию, необходимую для применения положений настоящей Конвенции.

1. Административный комитет создается в целях применения настоящей Конвенции и изучения мер по обеспечению ее одинакового толкования и применения, а также изучения предложенных поправок к ней. Он принимает решение о включении в настоящую Конвенцию новых Приложений.

2. Договаривающиеся Стороны являются членами Административного комитета. Комитет может постановить, что компетентный орган любого члена организаций, государства или таможенной территории, упомянутых в статье 24 настоящей Конвенции, которые не являются Договаривающимися Сторонами, или представители международных организаций могут присутствовать на сессиях Комитета в качестве наблюдателей при рассмотрении интересующих их вопросов.

3. Совет таможенного сотрудничества предоставляет Комитету необходимые услуги секретариата.

4. На каждой сессии Комитет избирает Председателя и заместителя Председателя.

5. Компетентные органы Договаривающихся Сторон направляют Совету мотивированные предложения о внесении поправок в настоящую Конвенцию, а также просьбы о включении тех или иных пунктов в повестку дня сессий Комитета. Совет доводит эти предложения до сведения компетентных органов Договаривающихся Сторон и членов организаций, государств или таможенных территорий, упомянутых в статье 24 настоящей Конвенции, не являющихся Договаривающимися Сторонами.

6. Совет созывает Комитет в сроки, установленные Комитетом, а также по просьбе компетентных органов не менее двух Договаривающихся Сторон. Он рассылает предварительную повестку дня компетентным органам Договаривающихся сторон и членов организаций, государств или таможенных территорий, упомянутых в статье 24 настоящей Конвенции, не являющихся Договаривающимися Сторонами, не позднее, чем за шесть недель до начала сессии Комитета.