- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Конвенція
Конвенція
про кіберзлочинність
( Додатковий протокол від 28.01.2003
до
Конвенції див. )
( Конвенцію ратифіковано із застереженнями і заявами Законом
N 2824-IV від 07.09.2005, ВВР, 2006, N 5-6, ст.71 )
Дата підписання: 23.11.2001
Дата ратифікації: 07.09.2005
Дата набрання чинності: 01.07.2006
Офіційний переклад
Преамбула
Держави-члени Ради Європи та інші Держави, які підписали цю Конвенцію,
Вважаючи, що метою Ради Європи є досягнення більшої єдності між її членами;
Визнаючи цінність налагодження співробітництва з іншими Державами, які є Сторонами цієї Конвенції;
Впевнені у першочерговій необхідності спільної кримінальної політики, спрямованої на захист суспільства від кіберзлочинності, між іншим, шляхом створення відповідного законодавства і налагодження міжнародного співробітництва;
Усвідомлюючи глибокі зміни, спричинені переходом на цифрові технології, конвергенцією і глобалізацією комп'ютерних мереж, яка продовжується;
Стурбовані ризиком того, що комп'ютерні мережі та електронна інформація може також використовуватися для здійснення кримінальних правопорушень, і того, що докази, пов'язані з такими правопорушеннями, можуть зберігатися і передаватися такими мережами;
Визнаючи необхідність співробітництва між Державами і приватними підприємствами для боротьби з кіберзлочинністю і необхідність захисту законних інтересів у ході використання і розвитку інформаційних технологій;
Вважаючи, що ефективна боротьба з кіберзлочинністю вимагає більшого, швидкого і ефективно функціонуючого міжнародного співробітництва у кримінальних питаннях;
Впевнені, що ця Конвенція є необхідною для зупинення дій, спрямованих проти конфіденційності, цілісності і доступності комп'ютерних систем, мереж і комп'ютерних даних, а також зловживання такими системами, мережами і даними, шляхом встановлення кримінальної відповідальності за таку поведінку, як це описано у Конвенції, надання повноважень, достатніх для ефективної боротьби з такими кримінальними правопорушеннями шляхом сприяння їхньому виявленню, розслідуванню та переслідуванню, як на внутрішньодержавному, так і на міжнародному рівнях, і укладення домовленостей щодо швидкого і надійного міжнародного співробітництва;
Беручи до уваги існуючі конвенції Ради Європи про співробітництво у кримінальній сфері і подібні угоди, що існують між Державами-членами Ради Європи та іншими Державами, і підкреслюючи, що ця Конвенція має на меті доповнення цих конвенцій для підвищення ефективності кримінальних розслідувань і переслідувань, що стосуються кримінальних правопорушень, пов'язаних з комп'ютерними системами і даними, і для надання можливості збирання доказів, що стосуються кримінального злочину, в електронній формі;
Вітаючи нещодавні події, які сприяють міжнародному порозумінню і співробітництву у боротьбі з кіберзлочинністю, включаючи заходи ООН, ОЕСР, ЄС і "Великої вісімки";
Посилаючись на Рекомендації Комітету Міністрів N R(85)10, що стосується практичного застосування Європейської Конвенції про взаємодопомогу у кримінальних справах по відношенню до листів, які створюють необхідність перехоплення телекомунікацій, N R(88)2 про піратство у сфері авторських і суміжних прав, N R(87)15, яка регулює використання особистих даних у поліцейській галузі, N R(95)4 про захист особистих даних у сфері телекомунікаційних послуг, з особливим посиланням на телефонні послуги, а також N R(89)9 про злочини, пов'язані з комп'ютерами, яка надає орієнтири для національного законодавства щодо визначення певних комп'ютерних злочинів, і N R(95)13, що стосується проблем кримінально-процесуального права, пов'язаних з інформаційними технологіями;
Посилаючись на Резолюцію N 1, прийняту європейськими міністрами юстиції на своїй 21-й Конференції (Прага, 10 - 11 червня 1997 р.), яка рекомендувала Комітету Міністрів підтримати роботу, що проводиться Європейським комітетом з проблем злочинності (ЄКПЗ) щодо кіберзлочинності для зближення внутрішньодержавних положень кримінального права і створення можливостей для застосування ефективних засобів розслідування таких правопорушень, а також на Резолюцію N 3, прийняту на 23-й Конференції європейських міністрів юстиції (Лондон, 8 - 9 червня 2000 р.), яка заохочувала сторони переговорів до пошуку відповідних рішень для надання можливості якомога більшій кількості Держав стати учасниками цієї Конвенції, і визнала необхідність швидкодіючої і ефективної системи міжнародного співробітництва, яка б належним чином враховувала специфічні вимоги боротьби з кіберзлочинністю;
Також посилаючись на План дій, прийнятий Головами Держав та Урядів Ради Європи з нагоди їх Другого Самміту (Страсбург, 10 - 11 жовтня 1997 р.), для пошуку спільних відповідей на розвиток нових інформаційних технологій, які базуються на стандартах і цінностях Ради Європи;
Домовились про таке:
Розділ I - Використання термінів
Стаття 1 - Визначення
Для цілей цієї Конвенції:
a. "комп'ютерна система" означає будь-який пристрій або групу взаємно поєднаних або пов'язаних пристроїв, один чи більш з яких, відповідно до певної програми, виконує автоматичну обробку даних;
b. "комп'ютерні дані" означає будь-яке представлення фактів, інформації або концепцій у формі, яка є придатною для обробки у комп'ютерній системі, включаючи програму, яка є придатною для того, щоб спричинити виконання певної функції комп'ютерною системою;
c. "постачальник послуг" означає:
i. будь-яку державну або приватну установу, яка надає користувачам своїх послуг можливість комунікацій за допомогою комп'ютерної системи, та
ii. будь-яку іншу установу, яка обробляє або зберігає комп'ютерні дані від імені такої комунікаційної послуги або користувачів такої послуги.
d. "дані про рух інформації" означає будь-які комп'ютерні дані, пов'язані з комунікацією за допомогою комп'ютерної системи, які були створені комп'ютерною системою, що складала частину ланцюга комунікації, і які зазначають походження, кінцевий пункт, маршрут, час, дату, розмір і тривалість комунікації або тип основної послуги.
Розділ II - Заходи, які мають здійснюватися на національному рівні
Частина 1 - Матеріальне кримінальне право Заголовок 1- Правопорушення проти конфіденційності, цілісності та доступності комп'ютерних даних і систем
Стаття 2 - Незаконний доступ
Кожна Сторона вживає такі законодавчі та інші заходи, які можуть бути необхідними для встановлення кримінальної відповідальності відповідно до її внутрішнього законодавства за навмисний доступ до цілої комп'ютерної системи або її частини без права на це. Сторона може вимагати, щоб таке правопорушення було вчинене шляхом порушення заходів безпеки з метою отримання комп'ютерних даних або з іншою недобросовісною метою, або по відношенню до комп'ютерної системи, поєднаної з іншою комп'ютерною системою.
Стаття 3 - Нелегальне перехоплення
Кожна Сторона вживає такі законодавчі та інші заходи, які можуть бути необхідними для встановлення кримінальної відповідальності відповідно до її внутрішнього законодавства за навмисне перехоплення технічними засобами, без права на це, передач комп'ютерних даних, які не є призначеними для публічного користування, які проводяться з, на або всередині комп'ютерної системи, включаючи електромагнітні випромінювання комп'ютерної системи, яка містить в собі такі комп'ютерні дані. Сторона може вимагати, щоб таке правопорушення було вчинене з недобросовісною метою або по відношенню до комп'ютерної системи, поєднаної з іншою комп'ютерною системою.
Стаття 4 - Втручання у дані
1. Кожна Сторона вживає такі законодавчі та інші заходи, які можуть бути необхідними для встановлення кримінальної відповідальності відповідно до її внутрішнього законодавства за навмисне пошкодження, знищення, погіршення, зміну або приховування комп'ютерної інформації без права на це.
2. Сторона може залишити за собою право вимагати, щоб поведінка, описана у пункті 1, завдавала серйозну шкоду.
Стаття 5 - Втручання у систему
Кожна Сторона вживає такі законодавчі та інші заходи, які можуть бути необхідними для встановлення кримінальної відповідальності відповідно до її внутрішнього законодавства за навмисне серйозне перешкоджання функціонуванню комп'ютерної системи шляхом введення, передачі, пошкодження, знищення, погіршення, заміни або приховування комп'ютерних даних без права на це.
Стаття 6 - Зловживання пристроями
1. Кожна Сторона вживає такі законодавчі та інші заходи, які можуть бути необхідними для встановлення кримінальної відповідальності відповідно до її внутрішнього законодавства за навмисне вчинення, без права на це:
a. виготовлення, продажу, придбання для використання, розповсюдження або надання для використання іншим чином:
i. пристроїв, включаючи комп'ютерні програми, створених або адаптованих, в першу чергу, з метою вчинення будь-якого зі злочинів, перерахованих у статтях 2 - 5 вище;
ii. комп'ютерних паролів, кодів доступу або подібних даних, за допомогою яких можна здобути доступ до усієї або частини комп'ютерної системи
з наміром використання її для вчинення будь-якого зі злочинів, перерахованих у статтях 2 - 5; та
b. володіння предметом, перерахованим у підпунктах a.i або ii вище, з наміром його використання для вчинення будь-якого зі злочинів, перерахованих у статтях 2 - 5. Сторона може передбачити у законодавстві, що для встановлення кримінальної відповідальності необхідно володіти певною кількістю таких предметів.
2. Ця стаття не тлумачиться як така, що встановлює кримінальну відповідальність у разі, якщо виготовлення, продаж, придбання для використання, розповсюдження чи надання для використання іншим чином або володіння, зазначені у пункті 1 цієї статті, не призначені для вчинення будь-якого зі злочинів, перерахованих у статтях 2 - 5 цієї Конвенції, такі як дозволене випробування або захист комп'ютерної системи.
3. Кожна Сторона може залишити за собою право не застосовувати пункт 1 цієї статті, за умови, що таке застереження не стосується продажу, розповсюдження або надання для використання іншим чином предметів, перерахованих у підпункті 1.a.ii цієї статті.
Заголовок 2 - Правопорушення, пов'язані з комп'ютерами
Стаття 7 - Підробка, пов'язана з комп'ютерами
Кожна Сторона вживає такі законодавчі та інші заходи, які можуть бути необхідними для встановлення кримінальної відповідальності відповідно до її внутрішнього законодавства за навмисне вчинення, без права на це, введення, зміни, знищення або приховування комп'ютерних даних, яке призводить до створення недійсних даних з метою того, щоб вони вважались або відповідно до них проводилися б законні дії, як з дійсними, незалежно від того, можна чи ні такі дані прямо прочитати і зрозуміти. Сторона може вимагати наявність наміру обману або подібної нечесної поведінки для встановлення кримінальної відповідальності.
Стаття 8 - Шахрайство, пов'язане з комп'ютерами
Кожна Сторона вживає такі законодавчі та інші заходи, які можуть бути необхідними для встановлення кримінальної відповідальності відповідно до її внутрішнього законодавства за навмисне вчинення, без права на це, дій, що призводять до втрати майна іншої особи шляхом:
a. будь-якого введення, зміни, знищення чи приховування комп'ютерних даних,
b. будь-якого втручання у функціонування комп'ютерної системи,
з шахрайською або нечесною метою набуття, без права на це, економічних переваг для себе чи іншої особи.
Заголовок 3 - Правопорушення, пов'язані зі змістом
Стаття 9 - Правопорушення, пов'язані з дитячою порнографією
1. Кожна Сторона вживає такі законодавчі та інші заходи, які можуть бути необхідними для встановлення кримінальної відповідальності відповідно до її внутрішнього законодавства за навмисне вчинення, без права на це, наступних дій:
a. вироблення дитячої порнографії з метою її розповсюдження за допомогою комп'ютерних систем;
b. пропонування або надання доступу до дитячої порнографії за допомогою комп'ютерних систем;
c. розповсюдження або передача дитячої порнографії за допомогою комп'ютерних систем;
d. здобуття дитячої порнографії за допомогою комп'ютерних систем для себе чи іншої особи;
e. володіння дитячою порнографією у комп'ютерній системі чи на комп'ютерному носії інформації.
2. Для цілей пункту 1 вище "дитяча порнографія" включає в себе порнографічний матеріал, який візуально зображує:
a. неповнолітню особу, задіяну у явно сексуальній поведінці;
b. особу, яка виглядає як неповнолітня особа, задіяну у явно сексуальній поведінці;
c. реалістичні зображення неповнолітньої особи, задіяної у явно сексуальній поведінці.
3. Для цілей пункту 2 вище термін "неповнолітня особа" включає в себе усіх осіб до 18 років. Сторона може, однак, передбачити нижчий віковий поріг, який має бути не меншим за 16 років.
4. Кожна Сторона може залишити за собою право не застосовувати, частково чи повністю, підпункти 1.d, 1.e, 2.b та 2.c.
Заголовок 4 - Правопорушення, пов'язані з порушенням авторських та суміжних прав
Стаття 10 - Правопорушення, пов'язані з порушенням авторських та суміжних прав
3. Кожна Сторона може залишити за собою право не встановлювати кримінальну відповідальність відповідно до пунктів 1 і 2 цієї статті у обмежених випадках, за умови існування інших ефективних засобів впливу, і за умови того, що таке застереження не порушує міжнародних зобов'язань Сторони відповідно до міжнародних документів, на які містяться посилання у пунктах 1 і 2 цієї статті.
Заголовок 5 - Додаткова відповідальність і санкції
Стаття 11 - Спроба і допомога або співучасть
1. Кожна Сторона вживає такі законодавчі та інші заходи, які можуть бути необхідними для встановлення кримінальної відповідальності відповідно до її внутрішнього законодавства за навмисну допомогу чи співучасть у вчиненні будь-якого зі злочинів, перерахованих у статтях 2 - 10 цієї Конвенції, з метою вчинення такого злочину.
2. Кожна Сторона вживає такі законодавчі та інші заходи, які можуть бути необхідними для встановлення кримінальної відповідальності відповідно до її внутрішнього законодавства за навмисну спробу вчинити будь-який зі злочинів, перерахованих у статтях 3 - 5, 7, 8, 9.1.a та 9.1.c цієї Конвенції.
3. Кожна Сторона може залишити за собою право не застосовувати, повністю чи частково, пункт 2 цієї Статті.
Стаття 12 - Корпоративна відповідальність
1. Кожна Сторона вживає такі законодавчі та інші заходи, які можуть бути необхідними для забезпечення того, щоб юридична особа могла нести відповідальність за кримінальне правопорушення, встановлене відповідно до цієї Конвенції, яке було вчинене на її користь будь-якою фізичною особою, як індивідуально, так і в якості частини органу такої юридичної особи. Така фізична особа має займати керівну посаду в рамках юридичної особи, в силу:
a. повноважень представляти цю юридичну особу;
b. повноважень приймати рішення від імені цієї юридичної особи;
c. повноважень здійснювати контроль в рамках цієї юридичної особи.
2. На додаток до випадків, вже передбачених у пункті 1 цієї статті, кожна Сторона вживає заходів для забезпечення того, щоб юридична особа могла понести відповідальність у разі, коли недостатній нагляд чи контроль, який мав здійснюватися особою, вказаною у пункті 1, створив можливість вчинення кримінального правопорушення, встановленого відповідно до цієї Конвенції, на користь такої юридичної особи фізичною особою, яка діяла під її контролем.
3. Відповідно до юридичних принципів Сторони, відповідальність юридичної особи може бути кримінальною, цивільною або адміністративною.
4. Така відповідальність не впливає на кримінальну відповідальність фізичних осіб, які вчинили правопорушення.
Стаття 13 - Санкції і заходи
1. Кожна Сторона вживає такі законодавчі та інші заходи, які можуть бути необхідними для забезпечення того, щоб кримінальні правопорушення, встановлені відповідно до статей 2 - 11, каралися ефективними, пропорційними і переконливими санкціями, включаючи позбавлення волі.
2. Кожна Сторона забезпечує, щоб юридичні особи, які несуть відповідальність відповідно до статті 12, каралися ефективними, пропорційними і переконливими кримінальними або некримінальними санкціями або заходами, включаючи грошові санкції.
Частина 2 - Процедурне право
Заголовок 1 - Загальні положення
Стаття 14 - Сфера процедурних положень
1. Кожна Сторона вживає такі законодавчі та інші заходи, які можуть бути необхідними для визначення повноважень і процедур, передбачених цією частиною, з метою конкретних кримінальних розслідувань або переслідувань.
2. За винятком обставин, конкретно передбачених статтею 21, кожна Сторона застосовує повноваження і процедури, передбачені у пункті 1 цієї статті, до:
a. кримінальних правопорушень, встановлених відповідно до статей 2 - 11 цієї Конвенції;
b. інших кримінальних правопорушень, вчинених за допомогою комп'ютерних систем; та
c. збору доказів у електронній формі стосовно кримінального правопорушення.
3. a. Кожна Сторона може залишити за собою право застосовувати заходи, які містяться у статті 20, тільки до правопорушень або до категорій правопорушень, зазначених у застереженні, за умови, що обсяг таких правопорушень або категорій правопорушень не менший за обсяг правопорушень, до яких вона застосовує заходи, які містяться у статті 21. Кожна Сторона розгляне можливість обмеження такого застереження з метою якомога ширшого застосування заходів, які містяться у статті 20.
b. Якщо Сторона внаслідок обмежень, встановлених її чинним законодавством під час прийняття цієї Конвенції, не може застосовувати заходи, які містяться у статтях 20 і 21, до комунікацій, які передаються всередині комп'ютерної системи постачальника послуг, причому така система
i. використовується на користь закритої групи користувачів, та
ii. не використовує мережі зв'язку загального доступу, і не пов'язана з іншою комп'ютерною системою, відкритою для загального доступу чи приватною,
така Сторона може залишити за собою право не застосовувати ці заходи для таких комунікацій. Кожна Сторона розгляне можливість обмеження такого застереження з метою якомога ширшого застосування заходів, які містяться у статтях 20 і 21.
Стаття 15 - Умови і запобіжні заходи
1. Кожна Сторона забезпечує, щоб встановлення, імплементація і застосування повноважень і процедур, передбачених цією частиною, регулювалися умовами і запобіжними заходами, передбаченими її внутрішньодержавним правом, які б забезпечували адекватний захист прав і свобод людини, включаючи права, що випливають із зобов'язань за
Конвенцією Ради Європи про захист прав людини і основних свобод 1950 р.,
Міжнародною Хартією ООН про громадянські і політичні права 1966 р., та інших відповідних міжнародних угод з прав людини, і які б включали в себе принцип пропорційності.
2. Такі умови і запобіжні заходи включатимуть, між іншим, як це є доречним з огляду на природу відповідного повноваження або процедури, судовий або інший незалежний нагляд, підстави, які виправдовують застосування, і обмеження сфери застосування і терміну таких повноважень або процедур.
3. У тій мірі, наскільки це відповідає суспільним інтересам, зокрема, належному відправленню правосуддя, кожна Сторона розгляне вплив повноважень і процедур, які містяться у цій частині, на права, відповідальність і законні інтереси третіх сторін.
Заголовок 2 - Загальні положення
Стаття 16 - Термінове збереження комп'ютерних даних, які зберігаються
1. Кожна Сторона вживає такі законодавчі та інші заходи, які можуть бути необхідними для надання можливості своїм компетентним органам видавати ордери або іншим подібним шляхом спричиняти термінове збереження визначених комп'ютерних даних, включаючи дані про рух інформації, які зберігалися за допомогою комп'ютерної системи, зокрема у випадку, коли існують підстави вважати, що такі комп'ютерні дані особливо вразливі до втрати чи модифікації.
2. Якщо Сторона застосовує пункт 1 вище шляхом видачі ордеру особі, яким така особа зобов'язується зберігати визначені комп'ютерні дані, які зберігаються і знаходяться у власності або під контролем такої особи, вона вживає такі законодавчі та інші заходи, які можуть бути необхідними для того, щоб зобов'язати таку особу зберігати і підтримувати цілісність таких комп'ютерних даних протягом такого періоду, який буде необхідним для того, щоб компетентні органи мали можливість отримати дозвіл на їхнє розкриття, з максимальним терміном у 90 днів. Сторона може передбачити можливість наступного продовження терміну дії такого ордеру.
3. Кожна Сторона вживає такі законодавчі та інші заходи, які можуть бути необхідними для того, щоб зобов'язати особу, яка має зберігати комп'ютерні дані, зберігати конфіденційність факту проведення таких процедур протягом періоду, визначеного її внутрішньодержавним законодавством.
4. Повноваження і процедури, на які містяться посилання у цій статті, регулюються положеннями статей 14 і 15.
Стаття 17 - Термінове збереження і часткове розкриття даних про рух інформації
1. Кожна Сторона вживає по відношенню до даних про рух інформації, які мають зберігатися відповідно до статті 16, такі законодавчі та інші заходи, які можуть бути необхідними для:
a. забезпечення того, щоб таке термінове збереження даних про рух інформації могло проводитися, незважаючи на те, один чи більше постачальників послуг було залучено до передачі такої інформації;
та
b. забезпечити термінове розкриття компетентному органові Сторони або особі, призначеній таким органом, обсягу даних про рух інформації, достатнього для ідентифікації постачальників послуг і маршруту, яким була передана інформація.
2. Повноваження і процедури, на які містяться посилання у цій статті, регулюються положеннями статей 14 і 15.
Заголовок 3 - Порядок представлення
Стаття 18 - Порядок представлення
1. Кожна Сторона вживає такі законодавчі та інші заходи, які можуть бути необхідними для надання повноважень своїм компетентним органам видавати ордери:
a. особі, яка знаходиться на її території - про надання зазначених комп'ютерних даних, якими така особа володіє або контролює, і які зберігаються у комп'ютерній системі або на комп'ютерному носії інформації; та
b. постачальнику послуг, який пропонує свої послуги на території Сторони - про надання інформації про користувача послуг, пов'язаної з такими послугами, яка знаходиться у власності або під контролем такого постачальника послуг.
2. Повноваження і процедури, на які містяться посилання у цій статті, регулюються положеннями статей 14 і 15.
3. Для цілей цієї статті термін "інформація про користувача послуг" означає будь-яку інформацію, у формі комп'ютерних даних чи у іншій формі, яка знаходиться у постачальника послуг, відноситься до користувачів його послуг, не є даними про рух даних або власне даними змісту інформації, та за допомогою якої можна встановити:
a. тип комунікаційної послуги, яка використовувалася, її технічні положення і період користування послугою;
b. особистість користувача послуг, поштову або географічну адресу, телефони та інший номер доступу, інформацію про рахунки і платежі, яку можна отримати за допомогою угоди або домовленості про постачання послуг;
c. будь-яку іншу інформацію про місце встановлення комунікаційного обладнання, яку можна отримати за допомогою угоди або домовленості про постачання послуг.
Заголовок 4 - Обшук і арешт комп'ютерних даних, які зберігаються
Стаття 19 - Обшук і арешт комп'ютерних даних, які зберігаються
1. Кожна Сторона вживає такі законодавчі та інші заходи, які можуть бути необхідними для надання повноважень своїм компетентним органам для обшуку або подібного доступу до:
a. комп'ютерної системи або її частини і комп'ютерних даних, які зберігаються в ній; та
b. комп'ютерного носія інформації, на якому можуть зберігатися комп'ютерні дані на її території.
2. Кожна Сторона вживає такі законодавчі та інші заходи, які можуть бути необхідними для забезпечення того, щоб у випадку, коли її компетентні органи здійснюють обшук або подібний доступ до конкретної комп'ютерної системи або її частини відповідно до підпункту 1.a, і мають підстави вважати, що дані, які розшукуються, зберігаються у іншій комп'ютерній системі чи її частині, яка знаходиться на її території, і до таких даних можна здійснити законний доступ з першої системи чи вони є доступними першій системі, такі компетентні органи мали право терміново поширити обшук або подібний доступ на іншу систему.
3. Кожна Сторона вживає такі законодавчі та інші заходи, які можуть бути необхідними для надання своїм компетентним органам повноважень арештовувати або вчиняти подібні дії щодо комп'ютерних даних, до яких був здійснений доступ відповідно до пунктів 1 або 2. Такі заходи включатимуть повноваження на:
a. арешт або подібні дії щодо комп'ютерної системи або її частини або комп'ютерного носія інформації;
b. копіювання і збереження копії таких комп'ютерних даних;
c. збереження цілісності відповідних збережених комп'ютерних даних;
d. заборону доступу або вилучення цих комп'ютерних даних з комп'ютерної системи, до якої здійснювався доступ.
4. Кожна Сторона вживає такі законодавчі та інші заходи, які можуть бути необхідними для надання своїм компетентним органам повноважень вимагати від будь-якої особи, яка знає про функціонування комп'ютерної системи або про заходи, які були здійснені для захисту комп'ютерних даних, які містяться у ній, надавати, наскільки це можливо, необхідну інформацію для проведення дій, які містяться у пунктах 1 і 2.
5. Повноваження і процедури, на які містяться посилання у цій статті, регулюються положеннями статей 14 і 15.
Заголовок 5 - Збирання комп'ютерних даних у реальному масштабі часу
Стаття 20 - Збирання даних про рух інформації у реальному масштабі часу
1. Кожна Сторона вживає такі законодавчі та інші заходи, які можуть бути необхідними для надання своїм компетентним органам повноважень:
a. збирати або записувати технічними засобами на території такої Сторони, та
b. зобов'язувати постачальника послуг, в межах його існуючих технічних можливостей:
i. збирати або записувати технічними засобами на території такої Сторони; або
ii. співробітничати і допомагати компетентним органам у зборі або запису даних про рух інформації у реальному масштабі часу, які пов'язані з визначеною передачею інформації на її території, яка передається за допомогою комп'ютерних систем.
2. Якщо Сторона, в силу встановлених принципів її юридичної системи, не може застосувати заходи, на які містяться посилання у пункті 1.a, вона замість цього може вжити такі законодавчі та інші заходи, які можуть бути необхідними для забезпечення збору або запису даних про рух інформації у реальному масштабі часу, які пов'язані з визначеною передачею інформації на її території, шляхом застосування технічних засобів на такій території.
3. Кожна Сторона вживає такі законодавчі та інші заходи, які можуть бути необхідними для того, щоб зобов'язати постачальника послуг зберігати конфіденційність факту використання будь-якого з повноважень, зазначених у цій статті, і будь-якої інформації, пов'язаної з цим.
4. Повноваження і процедури, на які містяться посилання у цій статті, регулюються положеннями статей 14 і 15.
Стаття 21 - Перехоплення даних змісту інформації
1. Кожна Сторона вживає такі законодавчі та інші заходи, які можуть бути необхідними стосовно певних серйозних злочинів, які визначаються внутрішньодержавним законодавством, для надання повноважень своїм компетентним органам:
a. збирати або записувати технічними засобами на території такої Сторони, або
b. зобов'язувати постачальника послуг, в межах його існуючих технічних можливостей:
i. збирати або записувати технічними засобами на території такої Сторони; або
ii. співробітничати і допомагати компетентним органам у зборі або запису даних змісту інформації у реальному масштабі часу, які належать до визначеної передачі інформації на її території, яка здійснюється за допомогою комп'ютерних систем.
2. Якщо Сторона, в силу встановлених принципів її юридичної системи, не може застосувати заходи, на які містяться посилання у пункті 1.a, вона замість цього може вжити такі законодавчі та інші заходи, які можуть бути необхідними для забезпечення збору або запису даних змісту інформації у реальному масштабі часу, які належать до визначеної передачі інформації на її території, шляхом застосування технічних засобів на такій території.
3. Кожна Сторона вживає такі законодавчі та інші заходи, які можуть бути необхідними для того, щоб зобов'язати постачальника послуг зберігати конфіденційність факту використання будь-якого з повноважень, зазначених у цій статті, і будь-якої інформації, пов'язаної з цим.
4. Повноваження і процедури, на які містяться посилання у цій статті, регулюються положеннями статей 14 і 15.
Частина 3 - Юрисдикція
Стаття 22 - Юрисдикція
1. Кожна Сторона вживає такі законодавчі та інші заходи, які можуть бути необхідними для встановлення юрисдикції стосовно будь-якого злочину, встановленого відповідно до статей 2 - 11 цієї Конвенції, у випадках, коли таке правопорушення вчинене:
a. на її території; або
b. на борту судна, яке плаває під прапором такої Сторони; або
c. на борту літака, зареєстрованого відповідно до законодавства такої Сторони; або
d. одним з її громадян, якщо таке правопорушення карається кримінальним законодавством у місці його вчинення, або якщо правопорушення вчинено поза межами територіальної юрисдикції будь-якої Держави.
2. Кожна Держава може залишити за собою право не застосовувати або застосовувати лише у окремих випадках або за окремих умов правила юрисдикції, викладені у пунктах 1.b - 1.d цієї статті або у будь-якій їх частині.
3. Кожна Сторона вживає такі законодавчі та інші заходи, які можуть бути необхідними для встановлення юрисдикції стосовно злочинів, встановлених відповідно до пункту 1 статті 24 цієї Конвенції, у випадках, коли підозрюваний правопорушник знаходиться на її території, і після запиту про екстрадицію не передається іншій Стороні лише на підставі його громадянства.
................Перейти до повного тексту