1. Ця Директива встановлює правила проведення публічними замовниками процедур закупівлі щодо публічних договорів, а також конкурсів проєктів, оцінна вартість яких є не нижчою за порогові значення, встановлені в статті 4.

2. У розумінні цієї Директиви "закупівлі" означає придбання за публічним договором робіт, продуктів або послуг одним чи більше публічними замовниками у суб’єктів господарювання, обраних такими публічними замовниками, незалежно від того, чи призначені такі роботи, продукти або послуги для публічних цілей.

3. Застосування цієї Директиви підпадає під дію статті 346 ДФЄС.

4. Ця Директива не впливає на свободу держав-членів визначати, відповідно до права Союзу, що вони вважають послугами загального економічного інтересу, як такі послуги повинні бути організовані та фінансовані, згідно з правилами про надання державної допомоги, і які конкретні зобов’язання слід до них застосовувати. Аналогічно, ця Директива не впливає на рішення публічних органів щодо того, наскільки, яким чином та в якій мірі вони самі бажають виконувати публічні функції відповідно до статті 14 ДФЄС та Протоколу № 26.

5. Ця Директива не впливає на те, яким чином держави-члени організовують свої системи соціального забезпечення.

6. Угоди, рішення або інші правові інструменти, які організовують передачу повноважень та обов’язків за виконання публічних завдань між публічними замовниками або групами публічних замовників, і які не передбачають оплати за виконання договорів, вважають питаннями внутрішньої організації відповідної держави-члена і, як такі, вони жодним чином не підпадають під дію цієї Директиви.

1. Для цілей цієї Директиви застосовують такі терміни та означення:

(1) "публічні замовники" означає державні, регіональні чи місцеві органи влади, органи публічного права або об’єднання, утворені одним чи декількома такими органами влади або одним чи декількома такими органами публічного права;

(2) "центральні урядові органи" означає публічних замовників, перелічених у додатку I та, якою були здійснені виправлення або зміни на національному рівні, їхніх правонаступників;

(3) "субцентральні публічні замовники" означає всіх публічних замовників, які не є центральними урядовими органами;

(4) "органи публічного права" означає органи, які мають усі зазначені нижче характеристики:

(a) створені з конкретною метою задоволення потреб, що становлять загальний інтерес і не мають промислового або комерційного характеру;

(b) мають правосуб’єктність; та

(c) отримують фінансування переважно від держави, регіональних чи місцевих органів влади або інших органів публічного права; або зазначені органи влади або органи публічного права здійснюють над ними управлінський контроль; або мають адміністративну, керівну або наглядову раду, більш ніж половину членів якої призначає держава, регіональні чи місцеві органи влади або інші органи публічного права;

(5) "публічні договори" означає оплатні договори, укладені в письмовій формі між одним чи більше суб’єктами господарювання та одним чи більше публічними замовниками, предметом яких є виконання робіт, постачання продуктів чи надання послуг;

(6) "публічні договори про виконання робіт" означає публічні договори, предметом яких є одне із зазначеного нижче:

(a) виконання або і проєктування, і виконання робіт, пов’язаних із одним із видів діяльності у розумінні додатка II;

(b) виконання або і проєктування, і виконання робіт;

(c) реалізація робіт будь-яким із засобів, яка відповідає вимогам, визначеним публічним замовником, що має вирішальний вплив на тип або проєкт робіт;

(7) "роботи" означає результат будівельних робіт або інженерно-монтажних робіт у цілому, що сам собою є достатнім для виконання економічної або технічної функції;

(8) "публічні договори про постачання продуктів" означає публічні договори, предметом яких є купівля, оренда, прокат або оренда продуктів на виплат із правом викупу чи без нього. Публічний договір про постачання продуктів може включати, як доповнення, операції з розміщення та встановлення;

(9) "публічні договори про надання послуг" означає публічні договори, предметом яких є надання послуг, інших ніж ті, що зазначені в пункті 6;

(10) "суб’єкт господарювання" означає будь-яку фізичну чи юридичну особу, публічного суб’єкта чи групу таких осіб та/або суб’єктів, у тому числі будь-які тимчасові об’єднання підприємств, які пропонують виконання робіт та/або роботи, постачання продуктів або надання послуг на ринку;

(11) "учасник процедури закупівлі" означає суб’єкта господарювання, що подав тендерну пропозицію;

(12) "конкурсант" означає суб’єкта господарювання, що звернувся із запитом щодо запрошення на участь чи був запрошений до участі у процедурі з обмеженою участю, конкурентній процедурі з переговорами, переговорній процедурі без попереднього опублікування, конкурентному діалозі або інноваційному партнерстві;

(13) "закупівельна документація" означає будь-який документ, виданий або згаданий публічним замовником для опису чи визначення елементів закупівлі чи процедури, у тому числі повідомлення про намір укласти договір, попереднє інформаційне повідомлення, у випадках, коли його використовують як запрошення до участі в конкурентній процедурі, технічні специфікації, описовий документ, пропоновані умови договору, формати надання документів конкурсантами й учасниками процедури закупівлі, інформація про загальні зобов’язання та будь-яка додаткова документація;

(14) "централізована закупівельна діяльність" означає види діяльності, здійснювані на постійній основі в одній із зазначених нижче форм:

(a) придбання продуктів та/або послуг, призначених для публічних замовників,

(b) присудження публічних договорів або укладання рамкових угод про виконання робіт, постачання продуктів або надання послуг, призначених для публічних замовників;

(15) "допоміжна закупівельна діяльність" означає діяльність, що полягає у підтримці закупівельної діяльності, зокрема у зазначених нижче формах:

(a) технічної інфраструктури, яка дає змогу публічним замовникам присуджувати публічні договори чи укладати рамкові угоди про виконання робіт, постачання продуктів або надання послуг;

(b) консультації щодо проведення чи планування процедур публічних закупівель;

(c) підготовки процедур закупівель та управління ними від імені та за рахунок зацікавленого публічного замовника;

(16) "централізована закупівельна організація" означає публічного замовника, що здійснює централізовану закупівельну діяльність і, можливо, допоміжну закупівельну діяльність;

(17) "надавач закупівельних послуг" означає публічний чи приватний орган, що пропонує послуги зі здійснення допоміжної закупівельної діяльності на ринку;

(18) "письмово" або "у письмовій формі" означає будь-який вираз, що складається зі слів чи цифр, які можна прочитати, відтворити та, в подальшому, повідомити, включно з інформацією, яку передають та зберігають за допомогою електронних засобів;

(19) "електронні засоби" означає електронне обладнання для опрацювання (в тому числі цифрового стиснення) та зберігання даних, які передають та отримують за допомогою дротових, радіо-, оптичних або інших електромагнітних засобів;

(20) "життєвий цикл" означає всі послідовні та/або взаємопов’язані етапи, у тому числі необхідні дослідження й розробки, виробництво, торгівлю та її умови, транспортування, використання і технічне обслуговування протягом усього періоду існування продукту, робіт або надання послуги, від придбання сировини чи генерування ресурсів до реалізації, ліквідації, виведення з експлуатації чи використання;

(21) "конкурс проєктів" означає процедури, які дають змогу публічному замовнику придбавати, в основному у сферах планування міст і населених пунктів, архітектури й проєктування або опрацювання даних, план чи проєкт, обраний журі за результатами участі у конкурсі з присудженням призів або без них;

(22) "інновація" означає впровадження нового чи істотно вдосконаленого продукту, послуги або процесу, у тому числі, між іншим, процесів виробництва, будівництва чи спорудження, нового методу реалізації або нового методу організації в ділові практики, організацію робочих місць або зовнішні зв’язки, між іншим, із метою надання допомоги у вирішенні суспільних проблем або підтримки стратегії розумного, сталого та інклюзивного зростання "Європа 2020";

(23) "маркування" означає будь-який документ, сертифікат або атестацію, які підтверджують, що роботи, продукти, послуги, процеси або процедури відповідають певним вимогам;

(24) "вимоги щодо маркування" означає вимоги, яким повинні відповідати певні роботи, продукти, послуги, процеси або процедури для отримання відповідного маркування.

2. Для цілей цієї статті термін "регіональні органи влади" включає органи влади, невичерпний перелік яких міститься у Номенклатурі територіальних одиниць для цілей статистики (NUTS) 1 і 2, як зазначено в Регламенті (ЄС) № 1059/2003 Європейського парламенту і Ради (- 1), в той час як термін "місцеві органи влади" включає всі органи, що належать до адміністративних одиниць рівня NUTS 3 та менших адміністративних одиниць, як зазначено в Регламенті (ЄС) № 1059/2003.

1. Параграф 2 застосовують до змішаних договорів, предметом яких є різні типи закупівель, усі з яких підпадають під дію цієї Директиви.

Параграфи 3-5 застосовують до змішаних договорів, предметом яких є закупівлі, які підпадають під дію цієї Директиви, та закупівлі, які підпадають під дію інших правових режимів.

2. Договори, предметом яких є два чи більше типів закупівель (роботи, послуги чи продукти), присуджують відповідно до положень, застосовних до того типу закупівель, що характеризує основний предмет відповідного договору.

У випадку змішаних договорів, які частково складаються з надання послуг у розумінні глави I розділу III і частково - з надання інших послуг, або змішаних договорів, які частково складаються з надання послуг і частково - з постачання продуктів, основний предмет договору визначають відповідно до того, вартість чого є найвищою - відповідних послуг чи продуктів.

3. Якщо різні частини певного договору об’єктивно подільні, застосовують параграф 4. Якщо різні частини певного договору об’єктивно неподільні, застосовують параграф 6.

Якщо частина певного договору підпадає під дію статті 346 ДФЄС або Директиви 2009/81/ЄС, застосовують статтю 16 цієї Директиви.

4. У випадку договорів, предметом яких є закупівлі, що підпадають під дію цієї Директиви, а також закупівлі, що не підпадають під дію цієї Директиви, публічні замовники можуть обирати, присуджувати окремі договори щодо окремих частин предмета договору чи присуджувати єдиний договір. Якщо публічні замовники обирають присудження окремих договорів щодо окремих частин предмета договору, рішення щодо того, який правовий режим є застосовним до кожного з таких окремих договорів, ухвалюють на основі характеристик відповідної окремої частини предмета договору.

Якщо публічні замовники обирають присудження єдиного договору, якщо інше не передбачено статтею 16, до відповідного змішаного договору застосовують положення цієї Директиви, незалежно від вартості частин його предмета, які інакше підпадали б під дію іншого правового режиму, і незалежно від того, під який правовий режим такі частини інакше би підпадали.

У випадку змішаних договорів, які містять елементи постачання продуктів, виконання робіт і надання послуг, а також концесій, змішаний договір присуджують відповідно до цієї Директиви, за умови що оцінна вартість частини договору, яка підпадає під дію цієї Директиви, розрахована відповідно до статті 5, дорівнює або перевищує відповідне порогове значення, визначене у статті 4.

5. У випадку договорів, предметом яких є і закупівлі, що підпадають під дію цієї Директиви, і закупівлі з метою здійснення діяльності, що підпадає під дію Директиви 2014/25/ЄС, застосовні правила, незважаючи на положення параграфа 4 цієї статті, визначають згідно зі статтями 5 та 6 Директиви 2014/25/ЄС.

6. Якщо різні частини певного договору є об’єктивно неподільними, застосовний правовий режим визначають на основі основного предмета такого договору.

Цю Директиву застосовують до закупівель, оцінна вартість яких, за вирахуванням податку на додану вартість (ПДВ), дорівнює або перевищує такі порогові значення:

(a) 5350000 євро для договорів про виконання робіт;

(b) 139000 євро для публічних договорів про постачання продуктів та надання послуг, присуджених центральними урядовими органами, а також конкурсів проєктів, організованих такими органами; якщо публічні договори про постачання продуктів присуджують публічні замовники, що провадять діяльність у сфері оборони, зазначене порогове значення застосовують лише до договорів, які стосуються продуктів, охоплених додатком III;

(c) 214000 євро для публічних договорів про постачання продуктів та надання послуг, присуджуваних субцентральними публічними замовниками, та конкурсів проєктів, організованих такими замовниками; вказане порогове значення також застосовують до публічних договорів про постачання продуктів, які присуджують центральні урядові органи, що провадять діяльність у сфері оборони, якщо такими договорами передбачені продукти, охоплені додатком III;

(d) 750000 євро для публічних договорів про надання соціальних та інших специфічних послуг, перерахованих у додатку XIV.

1. Розрахунок оцінної вартості закупівлі повинен ґрунтуватися на загальній сумі без ПДВ, що підлягає сплаті згідно з оцінками публічного замовника, включно з будь-якими варіантами та будь-якими поновленнями договорів, прямо визначеними в закупівельній документації.

Якщо публічний замовник передбачає присудження конкурсантам чи учасникам процедури закупівлі призів чи виплат, він повинен враховувати їх при розрахунку оцінної вартості закупівлі.

2. Якщо публічний замовник складається з окремих операційних підрозділів, повинна бути врахована загальна оцінна вартість для всіх окремих операційних підрозділів.

Незважаючи на положення першого підпараграфа, якщо окремий операційний підрозділ самостійно відповідає за свої закупівлі чи певні їх категорії, вартість закупівель може оцінюватися на рівні такого підрозділу.

3. Вибір методу, який використовують для розрахунку оцінної вартості закупівлі, не повинен здійснюватися з наміром виключення її зі сфери застосування цієї Директиви. Закупівлю не можна поділяти з метою запобігання поширенню на неї сфери застосування цієї Директиви, окрім випадків, коли це виправдано об’єктивними причинами.

4. Зазначена оцінна вартість повинна бути дійсною на момент надіслання запрошення до участі в конкурентній процедурі або, у випадках, коли запрошення до участі в конкурентній процедурі не передбачене, на момент, коли публічний замовник розпочинає процедуру закупівлі, наприклад, у відповідних випадках, зв’язуючись із суб’єктами господарювання щодо закупівлі.

5. Що стосується рамкових угод і динамічних систем закупівель, вартістю, яка підлягає врахуванню, є максимальна оцінна вартість без ПДВ усіх договорів, передбачених протягом загального строку дії рамкової угоди або динамічної системи закупівель.

6. У випадку інноваційних партнерств, вартістю, яка підлягає врахуванню, є максимальна оцінна вартість без ПДВ діяльності у сфері досліджень і розробок, яку виконуватимуть на всіх етапах передбаченого партнерства, а також продуктів, робіт чи послуг, що їх буде розроблено і закуплено на момент завершення передбаченого партнерства.

7. Що стосується публічних договорів про виконання робіт, при розрахунку оцінної вартості повинна бути врахована як вартість таких робіт, так і загальна оцінна вартість усіх продуктів і послуг, що їх надає підряднику публічний замовник, за умови що вони є необхідними для виконання робіт.

8. Якщо пропонована робота чи пропоноване надання послуг може привести до присудження договорів у формі окремих лотів, повинна бути врахована загальна оцінна вартість усіх таких лотів.

Якщо сукупна вартість лотів дорівнює пороговому значенню, встановленому у статті 4, або перевищує його, цю Директиву застосовують до присудження кожного лоту.

9. Якщо пропозиція щодо придбання аналогічних продуктів може привести до присудження договорів у формі окремих лотів, при застосуванні пунктів (b) та (c) статті 4 повинна бути врахована загальна оцінна вартість усіх таких лотів.

Якщо сукупна вартість лотів дорівнює пороговому значенню, встановленому у статті 4, або перевищує його, цю Директиву застосовують до присудження кожного лоту.

10. Незважаючи на положення параграфів 8 та 9, публічні замовники можуть присуджувати договори на окремі лоти без застосування процедур, передбачених цією Директивою, за умови що оцінна вартість без ПДВ відповідного лота є меншою за 80000 євро для продуктів чи послуг або 1 мільйона євро для робіт. Проте сукупна вартість лотів, таким чином присуджених без застосовування цієї Директиви, не повинна перевищувати 20% від сукупної вартості всіх лотів, на які були розділені пропонована робота, пропоноване придбання аналогічних продуктів чи пропоноване надання послуг.

11. У випадку публічних договорів про постачання продуктів чи надання послуг, які є регулярними за своїм характером або для яких передбачене поновлення протягом певного періоду, розрахунок оцінної вартості договору повинен ґрунтуватися на такому:

(a) або на загальній фактичній вартості послідовних договорів одного типу, присуджених протягом попередніх 12 місяців або попереднього фінансового року, скоригованій, якщо можливо, з урахуванням змін у кількості або вартості, що відбулися би протягом 12 місяців після укладення первинного договору;

(b) або на загальній оцінній вартості послідовних договорів, присуджених протягом 12 місяців після першого постачання, або протягом фінансового року, якщо його тривалість перевищує 12 місяців.

12. Що стосується публічних договорів про постачання продуктів, які пов’язані з орендою, найманням, прокатом або купівлею продуктів на виплат із правом викупу, основою для розрахунку оцінної вартості договору повинні бути:

(a) у випадку публічних договорів із фіксованим строком дії, коли такий строк дорівнює 12 місяцям або є меншим за 12 місяців, загальна оцінна вартість на строк дії договору або, якщо строк дії договору перевищує 12 місяців, загальна вартість, включно з оцінною залишковою вартістю;

(b) у випадку публічних договорів без фіксованого строку дії або зі строком дії, який неможливо визначити, місячна вартість, помножена на 48.

13. Що стосується публічних договорів про надання послуг, основою для розрахунку оцінної вартості договору, залежно від випадку, повинні бути:

(a) у випадку страхових послуг: страхова премія, що підлягає сплаті, та інші види винагороди;

(b) у випадку банківських та інших фінансових послуг: плата, комісії, що підлягають сплаті, відсотки та інші види винагороди;

(c) у випадку договорів про проєктування: гонорари, комісії, що підлягають сплаті, та інші види винагороди.

14. Що стосується публічних договорів про надання послуг, у яких не вказана загальна ціна, основою для розрахунку оцінної вартості договору, залежно від випадку, повинні бути:

(a) у випадку договорів із фіксованим строком дії, коли такий строк дорівнює 48 місяцям або є меншим за 48 місяців, загальна вартість за увесь строк дії договору;

(b) у випадку договорів без фіксованого строку дії або зі строком дії більшим за 48 місяців, місячна вартість, помножена на 48.

1. Кожні два роки з 30 червня 2013 року Комісія повинна перевіряти відповідність порогових значень, визначених у пунктах (a), (b) та (c) статті 4, пороговим значенням, встановленим Угодою про державні закупівлі (GPA) Світової організації торгівлі, та повинна, за необхідності, переглядати їх згідно з цією статтею.

Відповідно до методики розрахунку, визначеної в GPA, Комісія розраховує зазначені порогові значення на основі середньоденного курсу євро в спеціальних правах запозичення (СПЗ) протягом 24-місячного періоду, що передує перегляду і закінчується 31 серпня, з набуттям чинності з 01 січня. Переглянуті таким чином порогові значення, за необхідності, округлюють до найближчої тисячі євро, щоб забезпечити дотримання чинних порогових значень, передбачених GPA і виражених у СПЗ.

2. При здійсненні перегляду відповідно до параграфа 1 цієї статті, Комісія повинна, крім того, переглянути:

(a) порогове значення, визначене в пункті (a) першого параграфу статті 13, узгодивши його із переглянутим пороговим значенням, застосовним до публічних договорів про виконання робіт;

(b) порогове значення, визначене в пункті (b) першого параграфу статті 13, узгодивши його із переглянутим пороговим значенням, застосовним до публічних договорів про надання послуг, присуджуваних субцентральними публічними замовниками.

3. Кожні два роки з 01 січня 2014 року Комісія повинна визначати, в національних валютах держав-членів, валютою яких не є євро, порогові значення, вказані в пунктах (a), (b) та (c) статті 4, переглянутих згідно з параграфом 1 цієї статті.

Водночас із цим Комісія повинна визначати, в національних валютах держав-членів, валютою яких не є євро, порогове значення, вказане в пункті (d) статті 4.

Відповідно до методики розрахунку, визначеної в GPA, вказані порогові значення визначають на основі середньоденного курсу таких валют відповідно до застосовних порогових значень, виражених у євро, за 24-місячний період, що передує перегляду і закінчується 31 серпня, з набуттям чинності з 01 січня.

4. Комісія публікує переглянуті порогові значення, згадані в параграфі 1, відповідні їм значення в національних валютах, вказані в першому підпараграфі параграфа 3, та значення, визначене згідно з другим підпараграфом параграфа 3, в Офіційному віснику Європейського Союзу на початку листопада, що слідує за переглядом.

5. Комісія вповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 87 для адаптації методології, визначеної в другому підпараграфі параграфа 1 цієї статті, до будь-яких змін у методології, передбаченій GPA для перегляду порогових значень, вказаних у пунктах (a), (b) та (c) статті 4, та для визначення відповідних значень у національних валютах держав-членів, валютою яких не є євро, як зазначено в параграфі 3 цієї статті.

Комісія вповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 87 для перегляду порогових значень, вказаних у пунктах (a), (b) та (c) статті 4, згідно з параграфом 1 цієї статті, а також для перегляду порогових значень, вказаних у пунктах (a) та (b) першого параграфа статті 13, згідно з параграфом 2 цієї статті.

6. Якщо необхідно переглянути порогові значення, вказані в пунктах (a), (b) та (c) статті 4, та порогові значення, згадані в пунктах (a) та (b) першого параграфа статті 13, а часові обмеження не дають змоги використати процедуру, визначену у статті 87, і, отже, цього вимагають підстави невідкладної терміновості, до делегованих актів, ухвалених згідно з другим підпараграфом параграфа 5 цієї статті, застосовують процедуру, передбачену у статті 88.

7. Комісія вповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 87 для внесення змін до додатка I з метою оновлення переліку публічних замовників після отримання нотифікації від держав-членів, якщо такі зміни виявляються необхідними для коректної ідентифікації публічних замовників.

Цю Директиву не застосовують до публічних договорів та конкурсів проєктів, які, згідно з Директивою 2014/25/ЄС, присуджують чи організовують публічні замовники, що здійснюють один або більше видів діяльності, зазначених у статтях 8-14 вказаної Директиви, та які присуджують для здійснення таких видів діяльності, до публічних договорів, які виключені зі сфери застосування вказаної Директиви відповідно до її статей 18, 23 та 34 або, якщо їх присуджує публічний замовник, що надає поштові послуги в розумінні пункту (b) статті 13 (2) вказаної Директиви, а також до договорів, присуджених для здійснення таких видів діяльності:

(a) послуг із доданою вартістю, що пов’язані з електронними засобами і які повністю надають за допомогою таких засобів (включно з захищеним передаванням зашифрованих документів за допомогою електронних засобів, послуг з управління адресами та передаванням зареєстрованої електронної пошти);

(b) фінансових послуг, що підпадають під коди CPV 66100000-1-66720000-3 та дію пункту (d) статті 21 Директиви 2014/25/ЄС, у тому числі, зокрема, поштових грошових переказів і безготівкових поштових переказів;

(c) філателістичних послуг; або

(d) логістичних послуг (послуг, що поєднують фізичну доставку та/або складську діяльність із іншими непоштовими функціями).

Цю Директиву не застосовують до публічних договорів і конкурсів проєктів, головною метою яких є дозволити публічним замовникам надавати чи використовувати комунікаційні мережі загального користування або надавати громадськості одну чи декілька електронних комунікаційних послуг.

Для цілей цієї статті терміни "комунікаційна мережа загального користування" та "електронна комунікаційна послуга" мають те саме значення, що і в Директиві Європейського Парламенту і Ради 2002/21/ЄС (- 2).

1. Цю Директиву не застосовують до публічних договорів і конкурсів проєктів, які публічний замовник зобов’язаний присуджувати чи організовувати згідно з процедурами закупівель, відмінними від тих, що встановлені в цій Директиві і передбачені будь-чим/ким із зазначеного нижче:

(a) правовим інструментом, який створює міжнародні правові зобов’язання, таким як міжнародна угода, укладена відповідно до Договорів, між державою-членом і однією чи кількома третіми країнами або їхніми територіями, і стосується робіт, продуктів чи послуг, призначених для спільної реалізації чи експлуатації проєкту сторонами такої угоди;

(b) міжнародною організацією.

Держави-члени повинні повідомляти про всі правові інструменти, зазначені в пункті (a) першого підпараграфа цього параграфа, Комісію, яка може звертатися за консультаціями до Дорадчого комітету з питань публічних закупівель, зазначеного у статті 89.

2. Цю Директиву не застосовують до публічних договорів і конкурсів проєктів, які публічний замовник присуджує чи організовує відповідно до правил закупівель, передбачених міжнародною організацією чи міжнародною фінансовою установою, коли відповідні публічні договори та конкурси проєктів повністю фінансує така організація чи установа; у випадку публічних договорів і конкурсів проєктів, які спільно фінансує у більшій мірі міжнародна організація або міжнародна фінансова установа, застосовні процедури закупівель погоджуються сторонами.

3. До договорів і конкурсів проєктів, які охоплюють питання оборони чи безпеки та які присуджують чи організовують згідно з міжнародними правилами, застосовують статтю 17. Параграфи 1 та 2 цієї статті не застосовують до таких договорів та конкурсів проєктів.

Цю Директиву не застосовують до публічних договорів про надання послуг, які стосуються:

(a) придбання чи оренди, за допомогою будь-яких фінансових засобів, землі, наявних будівель або іншого нерухомого майна чи прав на них;

(b) придбання, розробки, виробництва або спільного виробництва програмного матеріалу, призначеного для аудіовізуальних медіапослуг чи радіо медіапослуг, які присуджують надавачі аудіовізуальних чи радіо медіапослуг, або договорів про надання ефірного часу чи програм, які присуджують надавачам аудіовізуальних чи радіо медіапослуг. Для цілей цього пункту терміни "аудіовізуальні медіапослуги" та "надавачі медіапослуг" мають, відповідно, те саме значення, що і в пунктах (a) та (d) статті 1(1) Директиви Європейського Парламенту і Ради 2010/13/ЄС (- 3). Термін "програма" має те саме значення, що і в пункті (b) статті 1 (1) зазначеної Директиви, однак включає також радіопрограми та матеріали радіопрограм. Окрім того, для цілей цього положення термін "програмний матеріал" має те саме значення, що й термін "програма";

(c) арбітражних послуг та послуг із примирення;

(d) будь-яких із зазначених нижче юридичних послуг:

(i) представництво клієнта юристом в розумінні статті 1 Директиви Ради 77/249/ЄЕС (- 4) у:

- арбітражній процедурі або процедурі примирення, яка відбувається у державі-члені, третій країні або в міжнародних арбітражі чи інстанції з примирення; або

- судових провадженнях у судах, трибуналах чи публічних органах держави-члена чи третьої країни або міжнародних судах, трибуналах чи установах;

(ii) юридичні консультації, які надають під час підготовки до будь-яких проваджень, згаданих у підпункті (i) цього пункту, або якщо є реальні ознаки та велика ймовірність того, що питання, якого стосуються такі консультації, стануть предметом таких проваджень, за умови що консультації надає юрист у розумінні статті 1 Директиви 77/249/ЄЕС;

(iii) послуги із засвідчення документів, що їх повинні надавати нотаріуси;

(iv) юридичні послуги, які надають довірені особи або призначені опікуни, чи інші юридичні послуги, надавачі яких призначені судом чи трибуналом у відповідній державі-члені або призначені законом для виконання конкретних завдань під наглядом таких трибуналів чи судів;

(v) інші юридичні послуги, які у відповідній державі-члені пов’язані, навіть непостійно, з виконанням офіційних повноважень;

(е) фінансових послуг у зв’язку із випуском, продажем, купівлею або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів у розумінні Директиви Європейського Парламенту і Ради 2004/39/ЄС (- 5), послуг центрального банку та операцій, які здійснює Європейський фонд фінансової стабільності та Європейський стабілізаційний механізм;

(f) позик, незалежно від того, чи пов’язані вони з випуском, продажем, купівлею або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів;

(g) трудових договорів;

(h) послуг у сфері цивільної оборони, цивільного захисту та послуг із запобігання небезпекам, що їх надають неприбуткові організації чи об’єднання та які підпадають під коди CPV 75250000-3, 75251000-0, 75251100-1, 75251110-4, 75251120-7, 75252000-7, 75222000-8, 98113100-9 та 85143000-3, за винятком послуг із перевезення пацієнтів швидкою допомогою;

(i) громадських послуг пасажирських перевезень залізничним транспортом чи метро;

(j) послуг із проведення політичних кампаній, які підпадають під коди CPV 79341400-0, 92111230-3 та 92111240-6, при їх замовленні партією в контексті виборчої кампанії.

Цю Директиву не застосовують до публічних договорів про надання послуг, присуджених публічним замовником іншому публічному замовнику або об’єднанню публічних замовників на основі виключного права, яке їм належить згідно з законом, нормативно-правовим актом чи опублікованим адміністративним положенням, сумісним із ДФЄС.

1. Публічний договір, присуджений публічним замовником юридичній особі, діяльність якої регулює приватне чи публічне право, не підпадає під дію цієї Директиви, якщо виконані всі зазначені нижче умови:

(a) публічний замовник здійснює над відповідною юридичною особою контроль, аналогічний тому, який він здійснює над своїми власними підрозділами;

(b) більш ніж 80% діяльності підконтрольної юридичної особи здійснюється для виконання завдань, доручених їй публічним замовником, що здійснює контроль, або іншими юридичними особами, підконтрольними такому публічному замовнику; та

(c) відсутня пряма приватна участь у капіталі підконтрольної юридичної особи, за винятком передбачених національним законодавством форм приватної участі в капіталі, що не призводять до контролю чи блокування, відповідно до Договорів, і що не мають вирішального впливу на підконтрольну юридичну особу.

Вважається, що публічний замовник здійснює над юридичною особою контроль, аналогічний тому, який він здійснює над своїми власними підрозділами у розумінні пункту (a) першого підпараграфа, якщо він здійснює вирішальний вплив як на стратегічні цілі, так і на важливі рішення підконтрольної юридичної особи. Такий контроль також може здійснювати інша юридична особа, яку публічний замовник контролює таким самим чином.

2. Параграф 1 також застосовують у випадках, коли підконтрольна юридична особа, яка є публічним замовником, присуджує договір публічному замовнику, що здійснює над нею контроль, або іншій юридичній особі, підконтрольній тому самому публічному замовнику, за умови відсутності прямої приватної участі в капіталі юридичної особи, якій присуджують публічний договір, за винятком передбачених національним законодавством форм приватної участі в капіталі, що не призводять до контролю чи блокування, відповідно до Договорів, і що не мають вирішального впливу на підконтрольну юридичну особу.

3. Публічний замовник, який не здійснює над юридичною особою, діяльність якої регулює приватне чи публічне право, контролю в розумінні параграфа 1, може, тим не менш, присуджувати такій юридичній особі публічний договір без застосування цієї Директиви, якщо дотримані всі зазначені нижче умови.

(a) публічний замовник, спільно з іншими публічними замовниками, здійснює над такою юридичною особою контроль, аналогічний тому, який вони здійснюють над власними підрозділами;

(b) більш ніж 80% діяльності такої юридичної особи здійснюється для виконання завдань, доручених їй публічними замовниками, що здійснюють контроль, або іншими юридичними особами, підконтрольними таким публічним замовникам; та

(c) відсутня пряма приватна участь у капіталі підконтрольної юридичної особи, за винятком передбачених національним законодавством форм приватної участі в капіталі, що не призводять до контролю чи блокування, відповідно до Договорів, і що не мають вирішального впливу на підконтрольну юридичну особу.

Для цілей пункту (a) першого підпараграфа публічні замовники здійснюють спільний контроль над юридичною особою, якщо дотримані всі зазначені нижче умови:

(i) повноважні ухвалювати рішення органи підконтрольної юридичної особи складаються із представників усіх залучених публічних замовників. Окремі представники можуть представляти кількох або всіх залучених публічних замовників;

(ii) такі публічні замовники здатні спільно здійснювати вирішальний вплив на стратегічні цілі й істотні рішення підконтрольної юридичної особи; та

(iii) підконтрольна юридична особа не переслідує інтересів, які суперечать інтересам публічних замовників, які здійснюють контроль.

4. Договір, укладений виключно між двома чи більшою кількістю публічних замовників, не підпадає під дію цієї Директиви, якщо дотримані всі зазначені нижче умови:

(a) договір встановлює або реалізує співпрацю між залученими публічними замовниками з метою забезпечення надання громадських послуг, які вони повинні виконувати, для досягнення спільних для них цілей;

(b) реалізація такої співпраці керується лише міркуваннями, пов’язаними з суспільним інтересом; та

(c) залучені публічні замовники здійснюють на відкритому ринку менш ніж 20% видів діяльності, охоплених зазначеною співпрацею.

5. Для визначення відсоткової частки видів діяльності, зазначених у пункті (b) першого підпараграфа параграфа 1, пункті (b) першого підпараграфа параграфа 3 та пункті (c) параграфа 4, враховують середній загальний оборот або відповідний альтернативний показник на основі діяльності, такий як витрати, понесені відповідною юридичною особою або публічним замовником щодо послуг, продуктів та робіт за три роки, що передують присудженню договору.

У випадках, коли через дату, на яку відповідна юридична особа або публічний замовник були створені чи розпочали діяльність, або через реорганізацію діяльності оборот або альтернативний показник на основі діяльності, такий як витрати, за попередні три роки не доступні або більше не є релевантними, достатньо продемонструвати, що відповідний показник діяльності є достовірним, зокрема за допомогою бізнес-прогнозів.

Цю Директиву застосовують до присудження таких договорів:

(a) договорів про виконання робіт, прямо субсидованих публічним замовником більш ніж на 50%, оцінна вартість яких без ПДВ дорівнює або перевищує 5350000 євро, коли такі договори передбачають один із зазначених нижче видів діяльності:

(i) інженерно-монтажні роботи, як зазначено в додатку II,

(ii) роботи з будівництва лікарень, об’єктів, призначених для спорту, відпочинку та дозвілля, шкільних та університетських споруд, а також споруд, які використовують для адміністративних цілей;

(b) договорів про надання послуг, прямо субсидованих публічним замовником більш ніж на 50%, оцінна вартість яких без ПДВ дорівнює або перевищує 214000 євро та які пов’язані з договором про виконання робіт, як зазначено в пункті (a).

Публічні замовники, які надають субсидії, зазначені в пунктах (a) та (b) першого підпараграфа, повинні гарантувати відповідність цій Директиві, якщо вони самі не присуджують субсидований договір, або якщо вони присуджують такий договір для та від імені інших суб’єктів.

Цю Директиву застосовують лише до тих публічних договорів про надання послуг із дослідження й розробки, які підпадають під коди CPV 73000000-2-73120000-9, 73300000-5, 73420000-2 та 73430000-5, за умови дотримання обох зазначених нижче умов:

(a) відповідні вигоди отримує виключно публічний замовник для використання у власній діяльності, та

(b) винагороду за надані послуги повністю оплачує публічний замовник.

1. Цю Директиву застосовують до присудження публічних договорів і конкурсів проєктів, організованих у сферах безпеки й оборони, за винятком таких договорів:

(a) договорів, що підпадають під дію Директиви 2009/81/ЄС;

(b) договорів, до яких Директиву 2009/81/ЄС не застосовують згідно з її статтями 8, 12 та 13.

2. Цю Директиву не застосовують до публічних договорів і конкурсів проєктів, які не звільнено відповідно до параграфа 1, тією мірою, якою захист основних інтересів безпеки держави-члена не може бути гарантований за рахунок менш радикальних заходів, наприклад, шляхом встановлення вимог, спрямованих на захист конфіденційного характеру інформації, до якої публічний замовник відкриває доступ у процедурі присудження договору, як передбачено в цій Директиві.

Окрім того, відповідно до пункту (a) статті 346 (1) ДФЄС, цю Директиву не застосовують до публічних договорів і конкурсів проєктів, які не звільнено відповідно до параграфа 1 цієї статті, тією мірою, якою застосування цієї Директиви зобов’язує державу-члена надавати інформацію, розкриття якої, на її думку, суперечить істотним інтересам її безпеки.

3. Коли закупівлю й виконання публічного договору чи конкурс проєктів оголошують таємними або коли вони повинні супроводжуватися спеціальними заходами безпеки згідно з законами, нормативно-правовими актами або адміністративними положеннями, чинними в державі-члені, цю Директиву не застосовують, якщо держава-член встановила, що відповідні істотні інтереси не можуть бути гарантовані за рахунок менш радикальних заходів, таких як ті, що вказані в першому підпараграфі параграфа 2.

1. Цю статтю застосовують у випадку змішаних договорів, предметом яких є закупівля, що підпадає під дію цієї Директиви, а також закупівля, охоплена статтею 346 ДФЄС або Директивою 2009/81/ЄC.

2. Якщо різні частини певного публічного договору об’єктивно подільні, публічні замовники можуть обирати, присуджувати окремі договори щодо окремих його частин чи присуджувати єдиний договір.

Якщо публічні замовники обирають присудження окремих договорів щодо окремих частин, рішення щодо того, який правовий режим є застосовним до кожного з таких окремих договорів, ухвалюють на основі характеристик відповідної окремої частини договору.

Якщо публічні замовники обирають присудження єдиного договору, для визначення застосовного правового режиму використовують такі критерії:

(a) якщо частина певного договору підпадає під дію статті 346 ДФЄС, договір може бути присуджений без застосування цієї Директиви, за умови що присудження єдиного договору виправдане об’єктивними причинами;

(b) якщо частина відповідного договору підпадає під дію Директиви 2009/81/ЄС, договір може бути присуджений згідно із зазначеною Директивою, за умови що присудження єдиного договору виправдане об’єктивними причинами. Цей пункт не повинен обмежувати граничні значення та винятки, передбачені зазначеною Директивою.

При цьому рішення про присудження єдиного договору не повинне ухвалюватися в цілях уникнення застосування до договорів цієї Директиви чи Директиви 2009/81/ЄС.

3. Пункт (a) третього підпараграфа параграфа 2 застосовують до змішаних договорів, до яких в іншому випадку могли би бути застосовними і пункт (a), і пункт (b) зазначеного підпараграфа.

4. Якщо різні частини певного договору об’єктивно неподільні, договір може бути присуджений без застосування цієї Директиви, якщо він включає елементи, до яких є застосовною стаття 346 ДФЄС; в іншому випадку він може бути присуджений згідно з Директивою 2009/81/ЄС.

1. Цю Директиву не застосовують до публічних договорів і конкурсів проєктів, які охоплюють питання оборони чи безпеки та які публічний замовник зобов’язаний присуджувати чи організовувати згідно з процедурами закупівель, відмінними від тих, що встановлені в цій Директиві, і передбачені будь-чим/ким із зазначеного нижче:

(a) міжнародною угодою чи домовленістю, що укладена відповідно до Договорів між державою-членом і однією чи кількома третіми країнами або їхніми територіями та стосується робіт, продуктів чи послуг, призначених для спільної реалізації чи експлуатації проєкту сторонами такої угоди;

(b) міжнародною угодою чи домовленістю, що стосуються дислокації військ і підприємств держави-члена чи третьої країни;

(c) міжнародною організацією.

Про всі угоди та домовленості, зазначені в пункті (a) першого підпараграфа цього параграфа, повідомляють Комісію, яка може звертатися за консультаціями до Дорадчого комітету з питань публічних закупівель, зазначеного у статті 89.

2. Цю Директиву не застосовують до публічних договорів і конкурсів проєктів, які охоплюють питання безпеки чи оборони та які публічний замовник присуджує відповідно до правил закупівель, передбачених міжнародною організацією чи міжнародною фінансовою установою, коли відповідні публічні договори та конкурси проєктів повністю фінансує така організація чи установа. У випадку публічних договорів і конкурсів проєктів, які спільно фінансує у більшій мірі міжнародна організація або міжнародна фінансова установа, застосовні процедури закупівель погоджуються сторонами.

1. Публічні замовники повинні однаково і без дискримінації ставитися до суб’єктів господарювання і діяти у прозорий і пропорційний спосіб.

Організація закупівлі не повинна бути спрямована на виключення її зі сфери застосування цієї Директиви або штучне звуження конкуренції. Конкуренцію вважають штучно звуженою, коли організація закупівель має на меті неналежне надання переваг певним суб’єктам господарювання або неналежне позбавлення переваг певних суб’єктів господарювання.

2. Держави-члени повинні вживати відповідних заходів для забезпечення дотримання суб’єктами господарювання при виконанні публічних договорів застосовних зобов’язань у сферах екологічного, соціального та трудового права, встановлених правом Союзу, національним правом, колективними договорами або положеннями міжнародного екологічного, соціального і трудового права, перерахованими в додатку X.

1. Суб’єктам господарювання, які, згідно з нормами права держави-члена, на території якої вони мають осідок, мають право надавати відповідні послуги, не може бути відмовлено виключно на підставі того, що згідно з нормами права держави-члена, в якій присуджують договір, від них вимагають мати статус або фізичної, або юридичної особи.

Однак, у випадку публічних договорів про надання послуг та виконання робіт, а також публічних договорів про постачання продуктів, які на додачу включають послуги чи операції з розміщення та встановлення, від юридичних осіб можуть вимагати зазначення в тендерній пропозиції чи заявці на участь імен та відповідних професійних кваліфікацій членів персоналу, який відповідатиме за виконання відповідного договору.

2. Групи суб’єктів господарювання, включно з тимчасовими об’єднаннями, можуть брати участь у процедурах закупівлі. Публічні замовники не повинні вимагати від них мати певну правову форму для подання тендерної пропозиції чи заявки на участь.

За необхідності публічні замовники можуть роз’яснювати в закупівельній документації, яким чином групи суб’єктів господарювання повинні відповідати вимогам щодо економічного й фінансового стану або технічної й професійної спроможності, зазначеним у статті 58, за умови що це виправдано об’єктивними причинами і є пропорційним. Держави-члени можуть встановлювати стандартні умови щодо того, як групи суб’єктів господарювання повинні відповідати таким вимогам.

Будь-які умови для виконання договору такими групами суб’єктів господарювання, що є відмінними від тих, які передбачені для окремих учасників, також повинні бути обґрунтовані об’єктивними причинами та бути пропорційними.

3. Незважаючи на положення параграфа 2, публічні замовники можуть вимагати у груп суб’єктів господарювання набувати певної правової форми у випадку присудження їм договору тією мірою, якою така зміна є необхідною для задовільного виконання договору.

1. Держави-члени можуть залишати право на участь у процедурах публічних закупівель за майстернями для людей з інвалідністю та суб’єктами господарювання, головною метою яких є соціальна й професійна інтеграція людей з інвалідністю та малозабезпечених осіб, або передбачати виконання таких договорів у контексті програм захищеної зайнятості, за умови що принаймні 30% працівників зазначених майстерень, суб’єктів господарювання або програм є людьми з інвалідністю чи малозабезпеченими особами.

2. Запрошення до участі в конкурентній процедурі повинне містити покликання на цю статтю.

1. Якщо інше не передбачено цією Директивою або нормами національного права, дія яких поширюється на публічного замовника, зокрема законодавства стосовно доступу до інформації, і без обмеження зобов’язань, пов’язаних із оголошенням присуджених договорів та інформації для конкурсантів та учасників процедури закупівлі, визначених у статтях 50 та 55, публічний замовник не повинен розголошувати інформацію, передану йому суб’єктами господарювання і визначену ними як конфіденційну, у тому числі, але не виключно, технічні чи комерційні таємниці й конфіденційні аспекти тендерних пропозицій.

2. Публічні замовники можуть встановлювати для суб’єктів господарювання вимоги, спрямовані на захист конфіденційності інформації, до якої публічні замовники надають доступ протягом процедури закупівлі.

1. Держави-члени повинні забезпечувати здійснення всіх комунікацій та обмінів інформацією згідно з цією Директивою, зокрема подання документів в електронній формі, з використанням електронних засобів комунікації відповідно до вимог цієї статті. Інструменти і пристрої, які будуть використовувати для комунікації за допомогою електронних засобів, а також їхні технічні характеристики повинні бути недискримінаційними, загальнодоступними і функціонально сумісними з продуктами ІКТ загального користування та не повинні обмежувати доступ суб’єктів господарювання до процедури закупівлі.

Незважаючи на положення першого підпараграфа, публічні замовники не зобов’язані вимагати використання електронних засобів комунікації у процесі подання документації в таких випадках:

(a) через спеціалізований характер закупівлі використання електронних засобів комунікації вимагатиме конкретних інструментів, пристроїв або форматів файлів, які не є загальнодоступними або не підтримуються загальнодоступними застосунками;

(b) застосунки, що підтримують формати файлів, які підходять для опису тендерних пропозицій, використовують формати файлів, які не можуть бути опрацьовані за допомогою будь-яких інших відкритих чи загальнодоступних застосунків, або захищені правом власності й не можуть бути надані для завантаження чи віддаленого використання публічним замовником;

(c) використання електронних засобів зв’язку потребуватиме спеціалізованого офісного обладнання, якого публічні замовники загалом не мають у своєму розпорядженні;

(d) закупівельна документація вимагає подання фізичних або масштабованих моделей, які не можуть бути передані за допомогою електронних засобів.

Що стосується комунікації, для якої електронні засоби не використовуються згідно з другим підпараграфом, комунікацію здійснюють поштою або за допомогою інших придатних для цього носіїв інформації, або шляхом поєднання пошти, іншого прийнятного носія інформації та електронних засобів.

Незважаючи на положення першого підпараграфа цього параграфа, публічні замовники не зобов’язані вимагати використовувати електронні засоби комунікації у процесі подання документів тією мірою, якою використання засобів комунікації, інших ніж електронні засоби, є необхідним через порушення безпечності електронних засобів комунікації або для захисту особливо чутливого характеру інформації, що вимагає такого високого рівня захисту, який неможливо належним чином забезпечити за допомогою електронних інструментів і пристроїв, які або є загальнодоступними для суб’єктів господарювання, або можуть стати доступними для них через альтернативні засоби доступу в розумінні параграфа 5.

Публічні замовники, які відповідно до другого підпараграфа цього параграфа вимагають використання у процесі подання документів засобів комунікації, інших ніж електронні, зобов’язані вказувати причини встановлення такої вимоги в окремому звіті, зазначеному у статті 84. Якщо застосовно, публічні замовники вказують у такому окремому звіті причини, з яких використання засобів комунікації, інших ніж електронні, було визнане необхідним у застосуванні четвертого підпараграфа цього параграфа.

2. Незважаючи на положення параграфа 1, для комунікації, відмінної від тієї, що стосується істотних елементів процедури закупівлі, можна використовувати усне спілкування, за умови що зміст такого усного спілкування задокументований у достатній мірі. Для зазначених цілей істотні елементи процедури закупівлі включають закупівельну документацію, заявки на участь, підтвердження зацікавленості та тендерні пропозиції. Зокрема, усне спілкування з учасниками процедури закупівлі, яке може мати істотний вплив на зміст і оцінювання тендерних пропозицій, повинне бути задокументоване в достатній мірі за допомогою відповідних засобів, таких як письмові чи аудіозаписи або резюме основних елементів спілкування.

3. При здійсненні будь-якої комунікації, обміну та зберігання інформації, публічні замовники повинні забезпечувати цілісність даних та конфіденційність тендерних пропозицій і заявок на участь. Вони повинні вивчати зміст тендерних пропозицій та заявок на участь лише після закінчення строку, встановленого для їх подання.

4. У випадку публічних договорів про виконання робіт і конкурсів проєктів держави-члени можуть вимагати використання конкретних електронних інструментів, таких як електронні інструменти моделювання інформації щодо будівництва чи подібні. У таких випадках публічні замовники повинні пропонувати альтернативні засоби доступу, як передбачено в параграфі 5, допоки зазначені інструменти не стануть загальнодоступними в розумінні другого речення першого підпараграфа параграфа 1.

5. Публічні замовники можуть, за необхідності, вимагати використання інструментів і пристроїв, які не є загальнодоступними, за умови що такі публічні замовники пропонують альтернативні засоби доступу.

Вважається, що публічні замовники пропонують відповідні альтернативні засоби доступу в будь-якій із зазначених нижче ситуацій, коли вони:

(a) пропонують необмежений і повний прямий безкоштовний доступ за допомогою електронних засобів до таких інструментів і пристроїв з дати опублікування повідомлення згідно з додатком VIII або з дати надіслання запрошення до підтвердження зацікавленості. У тексті повідомлення або запрошення до підтвердження зацікавленості повинна бути вказана інтернет-адреса, за якою можна отримати доступ до відповідних інструментів і пристроїв;

(b) забезпечують учасникам процедури закупівлі, які не мають доступу до відповідних інструментів і пристроїв чи можливості отримати їх у межах відповідних строків, за умови що відсутність такого доступу не залежить від самого учасника процедури закупівлі, можливість отримати доступ до процедури закупівлі із використанням тимчасових ключів безпеки, доступних безкоштовно в режимі онлайн; або

(c) підтримують альтернативний канал для електронного подання тендерних пропозицій.

6. На додаток до вимог, визначених у додатку IV, до інструментів та пристроїв для передавання й отримання тендерних пропозицій в електронній формі та для подання заявок на участь в електронній формі застосовують такі правила:

(a) інформація про специфікації для електронного подання тендерних пропозицій і заявок на участь, у тому числі шифрування й визначення часових міток, повинна бути доступною для зацікавлених сторін;

(b) держави-члени чи публічні замовники, що діють у загальних рамках, встановлених відповідною державою-членом, повинні вказувати рівень захисту, який вимагається для електронних засобів комунікації на різних етапах конкретної процедури закупівлі; такий рівень повинен відповідати пов’язаним ризикам;

(c) якщо держави-члени чи публічні замовники, що діють у загальних рамках, встановлених відповідною державою-членом, доходять висновку, що рівень ризиків, оцінений згідно з пунктом (b) цього параграфа, є таким, що вимагає посилених електронних підписів, як означено в Директиві Європейського Парламенту і Ради 1999/93/ЄС (- 6), публічні замовники повинні приймати посилені електронні підписи, підкріплені сертифікатом, що відповідає встановленим вимогам, із урахуванням того, чи надані такі сертифікати надавачем послуг сертифікації, який включений до довірчого списку, передбаченого Рішенням Комісії 2009/767/ЄС (- 7), створені за допомогою пристрою для створення захищених підписів або без нього, при дотриманні таких умов:

(i) публічні замовники повинні визначити вимоги щодо формату посилених підписів на основі форматів, визначених у Рішенні Комісії 2011/130/ЄС (- 8), та вжити необхідних заходів, щоб мати технічну можливість опрацьовувати такі формати; у разі використання іншого формату електронного підпису електронний підпис чи носій електронних документів повинен містити інформацію про наявні можливості валідації, за яку повинна відповідати держава-член. Можливості валідації повинні дозволяти публічному замовнику валідувати в режимі онлайн, безкоштовно і у такий спосіб, що є цілком зрозумілим для неносіїв мови, отриманий електронний підпис як посилений електронний підпис, підкріплений сертифікатом, що відповідає встановленим вимогам.

Держави-члени повинні передавати інформацію про надавача валідаційних послуг Комісії, яка надає громадськості доступ до інформації, отриманої від держав-членів, через інтернет;

(ii) якщо тендерна пропозиція містить підпис, підкріплений сертифікатом, що відповідає встановленим вимогам та включений до довірчого списку, публічні замовники не повинні застосовувати додаткові вимоги, які можуть перешкоджати використанню таких підписів учасниками процедури закупівлі.

Що стосується документів, які використовують у контексті процедури закупівлі, підписаних компетентним органом держави-члена або іншим суб’єктом видачі, компетентний орган або суб’єкт видачі може встановити вимоги щодо формату посиленого підпису згідно з вимогами, визначеними у статті 1(2) Рішення 2011/130/ЄС. Вони повинні вжити необхідних заходів, щоб мати технічну можливість опрацьовувати такий формат, шляхом включення інформації, необхідної для цілей опрацювання підпису, у відповідний документ. Такі документи повинні містити в електронному підписі або в носії електронного документа інформацію про наявні можливості валідації, які дають змогу валідувати отримані електронні підписи в режимі онлайн, безкоштовно та у спосіб, що є зрозумілим для неносіїв мови.

7. Комісія вповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 87 для внесення змін до технічних даних і характеристик, визначених у додатку IV, для врахування технічних розробок.

Комісія вповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 87 для внесення змін до списку, визначеного в пунктах (a)-(d) другого підпараграфа параграфа 1 цієї статті, якщо завдяки технологічним розробкам постійні винятки щодо використання електронних засобів комунікації стають невідповідними або, у виняткових випадках, якщо через технологічні розробки повинні бути передбачені нові винятки.

З метою забезпечення функціональної сумісності технічних форматів, а також процесу й стандартів передавання повідомлень, особливо в транскордонному контексті, Комісія вповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 87 для встановлення обов’язкового використання таких конкретних технічних стандартів, зокрема щодо використання електронного подання, електронних каталогів та засобів для електронної автентифікації, лише у випадках, коли технічні стандарти були ретельно протестовані й довели свою корисність на практиці. Перед встановленням обов’язкового використання будь-якого технічного стандарту Комісія повинна також ретельно врахувати пов’язані з цим витрати, зокрема в розрізі адаптації до наявних рішень щодо електронних закупівель, включно з інфраструктурою, процесами або програмним забезпеченням.

1. Будь-яке покликання на номенклатуру в контексті публічних закупівель роблять із використанням Єдиного закупівельного словника (CPV), ухваленого Регламентом (ЄС) № 2195/2002.

2. Комісія вповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 87 для адаптації кодів CPV, зазначених у цій Директиві, повсякчас, коли зміни в номенклатурі CPV повинні бути відображені в цій Директиві і вони не передбачають змін у її сфері застосування.

Держави-члени повинні забезпечити, щоб публічні замовники вживали відповідних заходів для дієвого запобігання, виявлення та вирішення конфліктів інтересів, що виникають при проведенні процедур закупівлі, з метою уникнення будь-яких викривлень конкуренції та забезпечення однакового ставлення до всіх суб’єктів господарювання.

Поняття конфлікту інтересів охоплює щонайменше будь-які ситуації, в яких члени персоналу публічного замовника чи надавача закупівельних послуг, що діє від імені публічного замовника, які беруть участь у проведенні процедури закупівлі або можуть вплинути на результати такої процедури, мають, прямо або опосередковано, фінансовий, економічний або інший особистий інтерес, який може сприйматися як такий, що загрожує їхній неупередженості та незалежності в контексті процедури закупівлі.

Тією мірою, якою вони підпадають під дію додатків 1, 2, 4 та 5, Загальних приміток до доповнення I Європейського Союзу до GPA, а також інших міжнародних угод, які є обов’язковими для Європейського Союзу, публічні замовники повинні забезпечувати для робіт, продуктів, послуг і суб’єктів господарювання підписантів таких угод режим, не менш сприятливий, ніж той, що забезпечений для робіт, продуктів, послуг і суб’єктів господарювання Союзу.

1. При присудженні публічних договорів публічні замовники застосовують національні процедури, скориговані для забезпечення їх відповідності цій Директиві, за умови що, без обмеження положень статті 32, запрошення до участі в конкурентній процедурі було опубліковане згідно з цією Директивою.

2. Держави-члени повинні передбачити можливість застосування публічними замовниками відкритих процедур чи процедур із обмеженою участю відповідно до цієї Директиви.

3. Держави-члени повинні передбачити можливість застосування публічними замовниками інноваційних партнерств відповідно до цієї Директиви.

4. Держави-члени повинні передбачити можливість застосування публічними замовниками конкурентної процедури з переговорами чи конкурентного діалогу в таких випадках:

(a) щодо робіт, продуктів чи послуг, які відповідають одному чи більше з зазначених нижче критеріїв:

(i) потреби публічного замовника не можуть бути задоволені без адаптації уже наявних рішень;

(ii) вони включають концептуальні або інноваційні рішення;

(iii) договір не може бути присуджений без попередніх переговорів через конкретні обставини, пов’язані з характером, складністю або юридичними та фінансовими особливостями договору чи пов’язаними з ними ризиками;

(iv) технічні специфікації не можуть бути встановлені публічним замовником із достатньою точністю на основі стандарту, Європейської технічної оцінки, загальної технічної специфікації або технічного покликання в розумінні пунктів 2-5 додатка VII;

(b) щодо робіт, продуктів або послуг, коли у відповідь на відкриту процедуру чи процедуру з обмеженою участю були подані лише невідповідні або неприйнятні тендерні пропозиції. У таких випадках публічні замовники не повинні публікувати повідомлення про намір укласти договір, якщо вони включають до процедури всіх і лише тих учасників процедури закупівлі, які відповідають критеріям, визначеним у статтях 57-64, і які під час попередньої відкритої процедури чи процедури з обмеженою участю подали тендерні пропозиції відповідно до офіційних вимог процедури закупівлі.

Зокрема, тендерні пропозиції, які не відповідають закупівельній документації, які були отримані із запізненням, якщо існують докази змови чи корупції, або які були визначені публічним замовником як такі, що мають незвичайно низьку вартість, вважають невідповідними. Зокрема, тендерні пропозиції, подані учасниками процедури закупівлі, які не мають кваліфікації, що вимагається, та тендерні пропозиції, ціна яких перевищує максимальний бюджет публічного замовника, визначений і задокументований до початку процедури закупівлі, вважають неприйнятними.

5. Запрошення до участі в конкурентній процедурі здійснюють за допомогою повідомлення про намір укласти договір згідно зі статтею 49.

Якщо договір присуджений за процедурою з обмеженою участю або конкурентною процедурою з переговорами, незважаючи на перший підпараграф цього параграфа, держави-члени можуть передбачати можливість субцентральних публічних замовників або певних їх категорій здійснювати запрошення до участі в конкурентній процедурі за допомогою попереднього інформаційного повідомлення згідно зі статтею 48(2).

Якщо запрошення до участі в конкурентній процедурі здійснюють за допомогою попереднього інформаційного повідомлення згідно зі статтею 48(2), суб’єктів господарювання, які висловили зацікавленість в результаті опублікування попереднього інформаційного повідомлення, запрошують підтвердити свою зацікавленість у письмовій формі за допомогою запрошення до підтвердження зацікавленості відповідно до статті 54.

6. У конкретних випадках і обставинах, чітко зазначених у статті 32, держави-члени можуть передбачити публічним замовникам можливість застосування переговорних процедур без попереднього опублікування запрошення до участі в конкурентній процедурі. Держави-члени не повинні дозволяти застосування зазначеної процедури в будь-яких інших випадках, окрім тих, що зазначені у статті 32.

1. У відкритих процедурах будь-який зацікавлений суб’єкт господарювання може подати тендерну пропозицію у відповідь на запрошення до участі в конкурентній процедурі.

Мінімальний строк для отримання тендерних пропозицій повинен складати 35 днів від дати надіслання повідомлення про намір укласти договір.

Тендерна пропозиція повинна супроводжуватися інформацією для якісного відбору, яку вимагає публічний замовник.

2. Якщо публічні замовники опублікували попереднє інформаційне повідомлення, яке саме по собі не використовували як засіб запрошення до участі в конкурентній процедурі, мінімальний строк для отримання тендерних пропозицій, як установлено в другому підпараграфі параграфа 1 цієї статті, може бути скорочений до 15 днів, за умови дотримання всіх зазначених нижче умов:

(a) попереднє інформаційне повідомлення включало всю інформацію, яка є обов’язковою для повідомлення про намір укласти договір згідно з секцією I частини B додатка V, якщо зазначена інформація була доступна на момент опублікування попереднього інформаційного повідомлення;

(b) попереднє інформаційне повідомлення було надіслане для опублікування у строк від 35 днів до 12 місяців до дати надіслання повідомлення про намір укласти договір.

3. Якщо з огляду на нагальність, належним чином обґрунтовану публічним замовником, застосування строку, встановленого в другому підпараграфі параграфа 1, стає неможливим, публічний замовник може встановлювати строк, який становить не менше 15 днів від дати відправлення повідомлення про намір укласти договір.

4. Публічний замовник може зменшити строк для отримання тендерних пропозицій, визначений у другому підпараграфі параграфа 1 цієї статті, на п’ять днів, якщо він дозволяє подання тендерних пропозицій за допомогою електронних засобів згідно з першим підпараграфом статті 22(1) та статті 22(5) та (6).

1. У процедурах із обмеженою участю будь-який суб’єкт господарювання може подати заявку на участь у відповідь на запрошення до участі в конкурентній процедурі, що містить інформацію, визначену в частинах B або C додатка V, залежно від випадку, шляхом надання інформації для якісного відбору, яку вимагає публічний замовник.

Мінімальний строк для отримання заявок на участь повинен складати 30 днів від дати надіслання повідомлення про намір укласти договір або, у разі використання попереднього інформаційного повідомлення як засобу запрошення до участі в конкурентній процедурі, від дати надіслання запрошення до підтвердження зацікавленості.

2. Подавати тендерні пропозиції можуть лише ті суб’єкти господарювання, які отримали відповідне запрошення від публічного замовника за результатами оцінювання наданої йому інформації. Публічні замовники можуть обмежити кількість відповідних конкурсантів, які будуть запрошені до участі у процедурі, згідно зі статтею 65.

Мінімальний строк для отримання тендерних пропозицій повинен складати 30 днів від дати надіслання запрошення до участі в тендері.

3. Якщо публічні замовники опублікували попереднє інформаційне повідомлення, яке саме по собі не використовували як засіб запрошення до участі в конкурентній процедурі, мінімальний строк для отримання тендерних пропозицій, як установлено в другому підпараграфі параграфа 2 цієї статті, може бути скорочений до 10 днів, за умови дотримання всіх зазначених нижче умов:

(a) попереднє інформаційне повідомлення включало всю інформацію, яку вимагають відповідно до секції I частини B додатка V, якщо зазначена інформація була доступна на момент опублікування попереднього інформаційного повідомлення;

(b) попереднє інформаційне повідомлення було надіслане для опублікування у строк від 35 днів до 12 місяців до дати надіслання повідомлення про намір укласти договір.

4. Держави-члени можуть передбачити для всіх або певних категорій субцентральних публічних замовників можливість установлювати строк для отримання тендерних пропозицій за взаємною домовленістю між публічним замовником і відібраними конкурсантами, за умови що всі відібрані конкурсанти мають однаковий час для підготовки й подання своїх тендерних пропозицій. За відсутності домовленості щодо строку для отримання тендерних пропозицій, такий строк повинен бути не меншим за 10 днів від дати надіслання запрошення до участі в тендері.

5. Строк для отримання тендерних пропозицій, передбачений у параграфі 2 цієї статті, може бути зменшений на п’ять днів, якщо публічний замовник дозволяє подання тендерних пропозицій за допомогою електронних засобів із дотриманням статей 22(1), (5) та (6).

6. Якщо з огляду на нагальність, належним чином обґрунтовану публічними замовниками, застосування строку, встановленого в цій статті, стає неможливим, публічні замовники можуть установити:

(a) строк для отримання заявок на участь, який повинен бути не меншим за 15 днів від дати надіслання повідомлення про намір укласти договір;

(b) строк для отримання тендерних пропозицій, який повинен бути не меншим за 10 днів від дати надіслання запрошення до участі в тендері.

1. У конкурентних процедурах із переговорами будь-який суб’єкт господарювання може подати заявку на участь у відповідь на запрошення до участі в конкурентній процедурі, що містить інформацію, визначену в частинах B та C додатка V, шляхом надання інформації для якісного відбору, яку вимагає публічний замовник.

У закупівельній документації публічні замовники визначають предмет закупівлі, надаючи опис їхніх потреб та характеристик, яких вимагають від робіт, продуктів чи послуг, що будуть закуплені, а також вказують застосовні критерії присудження договору. Вони повинні також зазначити, які елементи такого опису встановлюють мінімальні вимоги, що їм повинні відповідати всі тендерні пропозиції.

Надана інформація повинна бути достатньо точною для того, щоб суб’єкти господарювання могли визначити характер і обсяг закупівлі та вирішити, чи слід їм подавати заявку на участь у процедурі.

Мінімальний строк для отримання заявок на участь повинен складати 30 днів від дати надіслання повідомлення про намір укласти договір або, у разі використання попереднього інформаційного повідомлення як засобу запрошення до участі в конкурентній процедурі, від дати надіслання запрошення до підтвердження зацікавленості. Мінімальний строк для отримання початкових тендерних пропозицій повинен складати 30 днів від дати надіслання запрошення. У таких випадках застосовують статтю 28(3)-(6).

2. Лише ті суб’єкти господарювання, які отримали відповідне запрошення від публічного замовника за результатами аналізу наданої інформації, можуть подавати початкові тендерні пропозиції, які будуть основою для подальших переговорів. Публічні замовники можуть обмежити кількість відповідних конкурсантів, які будуть запрошені до участі у процедурі, згідно зі статтею 65.

3. Якщо інше не передбачено в параграфі 4, публічні замовники проводять із учасниками процедури закупівлі переговори щодо початкової і всіх наступних тендерних пропозицій, поданих ними, за винятком остаточних тендерних пропозицій у розумінні параграфа 7, для вдосконалення їхнього змісту.

Мінімальні вимоги та критерії присудження не підлягають обговоренню.

4. Публічні замовники можуть присуджувати договори на основі початкових тендерних пропозицій без проведення переговорів, якщо у повідомленні про намір укласти договір або запрошенні до підтвердження зацікавленості було вказано, що вони залишають за собою можливість робити це.

5. Під час переговорів публічні замовники повинні забезпечити рівне ставлення до всіх учасників процедури закупівлі. Для цього вони не повинні надавати інформацію в дискримінаційний спосіб, який може надати деяким учасникам процедури закупівлі перевагу над іншими. Вони повинні інформувати в письмовій формі всіх учасників процедури закупівлі, тендерні пропозиції яких не були відхилені згідно з параграфом 6, про будь-які зміни в технічних специфікаціях чи іншій закупівельній документації, іншій ніж та, що встановлює мінімальні вимоги. Після внесення зазначених змін публічні замовники повинні надати учасникам процедури закупівлі достатній час для внесення змін у тендерні пропозиції та їх повторного подання, залежно від випадку.

Згідно зі статтею 21 публічні замовники не повинні розкривати іншим учасникам конфіденційної інформації, отриманої від конкурсанта або учасника процедури закупівлі, який бере участь у переговорах, без його згоди. Така згода не повинна бути оформлена як загальний виняток, натомість її надають із покликанням на передбачене повідомлення певної інформації.

6. Конкурентні процедури з переговорами можуть проводити в декілька послідовних етапів для скорочення кількості тендерних пропозицій, щодо яких вестимуть переговори, із застосуванням критеріїв присудження, зазначених у повідомленні про намір укласти договір, у запрошенні до підтвердження зацікавленості або в іншій закупівельній документації. Публічний замовник повинен вказати, чи буде він використовувати зазначену можливість, у повідомленні про намір укласти договір, у запрошенні до підтвердження зацікавленості або в іншій закупівельній документації.

7. Коли публічний замовник має намір завершити переговори, він повинен поінформувати про це учасників, які продовжують брати участь у тендері, і встановити загальний кінцевий термін для надіслання будь-яких нових або переглянутих тендерних пропозицій. Він повинен перевіряти відповідність остаточних тендерних пропозицій мінімальним вимогам і статті 56(1), оцінити остаточні тендерні пропозиції на основі критеріїв присудження та присудити договір згідно зі статтями 66-69.

1. У конкурентних діалогах будь-який суб’єкт господарювання може подати заявку на участь у відповідь на повідомлення про намір укласти договір шляхом надання інформації для якісного відбору, яку вимагає публічний замовник.

Мінімальний строк для отримання заявок на участь повинен складати 30 днів від дати надіслання повідомлення про намір укласти договір.

Участь у діалозі можуть брати лише ті суб’єкти господарювання, які були запрошені публічним замовником за результатами оцінювання наданої інформації. Публічні замовники можуть обмежити кількість відповідних конкурсантів, які будуть запрошені до участі у процедурі, згідно зі статтею 65. Договір присуджують лише за критерієм найкращого співвідношення ціни та якості відповідно до статті 67(2).

2. Публічні замовники повинні встановити свої потреби й вимоги в повідомленні про намір укласти договір та повинні визначити такі потреби й вимоги в зазначеному повідомленні та/або описовому документі. У той самий час і в тих самих документах вони також повинні встановити й визначити обрані критерії присудження та орієнтовні строки.

3. З учасниками, обраними згідно з відповідними положеннями статей 56-66, публічні замовники повинні відкривати діалог, мета якого полягає у виявленні та визначенні засобів, які найбільше підходять для задоволення їхніх потреб. Під час такого діалогу вони можуть обговорювати з обраними учасниками всі аспекти закупівлі.

У ході зазначеного діалогу публічні замовники повинні забезпечити однакове ставлення до всіх учасників. Для цього вони не повинні надавати інформацію в дискримінаційний спосіб, який може надати деяким учасникам перевагу над іншими.

Згідно зі статтею 21 публічні замовники не повинні розкривати іншим учасникам рішення, що були запропоновані, або іншу конфіденційну інформацію, що була повідомлена конкурсантом або учасником процедури закупівлі, який бере участь у діалозі, без його згоди. Така згода не повинна бути оформлена як загальний виняток, натомість її надають із покликанням на передбачене повідомлення певної інформації.

4. Конкурентні діалоги можуть відбуватися поетапно для скорочення кількості рішень, обговорюваних на етапі діалогу, шляхом застосування оголошених критеріїв присудження, встановлених у повідомленні про намір укласти договір або описовому документі. Публічний замовник зазначає, чи використовуватиме він таку можливість, у повідомленні про намір укласти договір або описовому документі.

5. Публічний замовник повинен продовжувати діалог, допоки не зможе визначити одне чи більше рішень, що здатні задовольнити його потреби.

6. Після оголошення діалогу завершеним і повідомлення про це учасників, які продовжують участь у тендері, публічні замовники звертаються до кожного з учасників із проханням про подання остаточних тендерних пропозицій на основі рішення або рішень, представлених та визначених під час діалогу. Такі тендерні пропозиції повинні містити всі елементи, яких вимагають та які є необхідними для виконання проєкту.

На прохання публічного замовника зазначені тендерні пропозиції можуть бути роз’яснені, уточнені та оптимізовані. Однак такі роз’яснення, уточнення, оптимізація або додаткова інформація не можуть передбачати змін основних характеристик тендеру чи публічної закупівлі, в тому числі потреб і вимог, визначених у повідомленні про намір укласти договір або описовому документі, якщо зміна таких характеристик, потреб і вимог може викривляти конкуренцію або мати дискримінаційний вплив.

7. Публічні замовники повинні оцінювати отримані тендерні пропозиції на основі критеріїв присудження, встановлених у повідомленні про намір укласти договір або в описовому документі.

На запит публічного замовника з учасником процедури закупівлі, якого визначили як такого, що подав тендерну пропозицію з найкращим співвідношення ціни і якості відповідно до статті 67, можуть бути проведені переговори для підтвердження фінансових зобов’язань чи інших умов, що містяться в тендерній пропозиції, шляхом доопрацювання умов договору, за умови що це не призведе до значної зміни істотних характеристик тендеру чи публічної закупівлі, включно з потребами й вимогами, визначеними в повідомленні про намір укласти договір чи в описовому документі, і не створить ризику викривлення конкуренції чи спричинення дискримінації.

8. У процесі діалогу публічні замовники можуть уточнювати призи чи виплати для його учасників.

1. В інноваційних партнерствах будь-який суб’єкт господарювання може подати заявку на участь у відповідь на повідомлення про намір укласти договір шляхом надання інформації для якісного відбору, яку вимагає публічний замовник.

У закупівельній документації публічний замовник повинен визначити потребу в інноваційних продуктах, послугах чи роботах, які неможливо задовольнити шляхом закупівлі продуктів, послуг чи робіт, які вже наявні на ринку. Він повинен зазначити, які елементи такого опису визначають мінімальні вимоги, яким повинні відповідати всі тендерні пропозиції. Надана інформація повинна бути достатньо точною для того, щоб суб’єкти господарювання могли визначити характер і обсяг необхідного рішення та вирішити, чи слід їм подавати заявку на участь у процедурі.

Публічний замовник може ухвалити рішення про створення інноваційного партнерства з одним партнером або з декількома партнерами, що провадять окрему діяльність у сфері досліджень і розробок.

Мінімальний строк для отримання заявок на участь повинен складати 30 днів від дати надіслання повідомлення про намір укласти договір. Участь у процедурі можуть брати лише ті суб’єкти господарювання, які були запрошені публічним замовником за результатами оцінювання наданої інформації. Публічні замовники можуть обмежити кількість відповідних конкурсантів, які будуть запрошені до участі у процедурі, згідно зі статтею 65. Договори присуджують лише за критерієм найкращого співвідношення ціни та якості відповідно до статті 67.

2. Інноваційне партнерство повинне бути спрямоване на розробку інноваційного продукту, послуги чи робіт та подальшу закупівлю отриманих продуктів, послуг чи робіт, за умови що вони відповідають показникам ефективності й максимальному рівню витрат, узгодженим між публічними замовниками та учасниками.

Інноваційне партнерство повинне бути структуроване як послідовні етапи, які відповідають послідовності кроків процесу досліджень та інновацій, що може включати виготовлення продуктів, надання послуг або виконання робіт. У рамках інноваційного партнерства повинні бути встановлені проміжні цілі, що їх повинні досягнути партнери, та бути передбачена виплата винагороди відповідними частинами.

Виходячи із зазначених цілей, публічний замовник може після кожного етапу ухвалювати рішення про припинення інноваційного партнерства або, в разі інноваційного партнерства з декількома партнерами, про скорочення кількості партнерів шляхом розірвання окремих договорів, за умови що публічний замовник зазначив такі можливості та умови їх використання у закупівельній документації.

3. Якщо інше не передбачено у цій статті, публічні замовники проводять із учасниками процедури закупівлі переговори щодо початкової і всіх наступних тендерних пропозицій, поданих ними, за винятком остаточних тендерних пропозицій, для вдосконалення їхнього змісту.

Мінімальні вимоги та критерії присудження не підлягають обговоренню.

4. Під час переговорів публічні замовники повинні забезпечити однакове ставлення до всіх учасників процедури закупівлі. Для цього вони не повинні надавати інформацію в дискримінаційний спосіб, який може надати деяким учасникам процедури закупівлі перевагу над іншими. Вони повинні інформувати в письмовій формі учасників процедури закупівлі, тендерні пропозиції яких не були відхилені згідно з параграфом 5, про будь-які зміни у технічних специфікаціях чи іншій закупівельній документації, іншій ніж та, що встановлює мінімальні вимоги. Після внесення зазначених змін публічні замовники повинні надати учасникам процедури закупівлі достатньо часу для внесення змін у тендерні пропозиції та їх повторного подання, залежно від випадку.

Згідно зі статтею 21 публічні замовники не повинні розкривати іншим учасникам конфіденційної інформації, отриманої від конкурсанта або учасника процедури закупівлі, що бере участь у переговорах, без його згоди. Така згода не повинна бути оформлена як загальний виняток, натомість її надають із покликанням на передбачене повідомлення певної інформації.

5. Переговори в рамках процедури інноваційного партнерства можуть проводити в декілька послідовних етапів для скорочення кількості тендерних пропозицій, щодо яких вестимуть переговори, із застосуванням критеріїв присудження, зазначених у повідомленні про намір укласти договір, у запрошенні до підтвердження зацікавленості або в закупівельній документації. Публічний замовник повинен вказати, чи буде він використовувати зазначену можливість, у повідомленні про намір укласти договір, у запрошенні до підтвердження зацікавленості або у закупівельній документації.

6. При відборі конкурсантів публічні замовники повинні, зокрема, застосовувати критерії щодо спроможності конкурсантів у сфері дослідження й розробки, а також розроблення й реалізації інноваційних рішень.

Лише ті суб’єкти господарювання, які були запрошені публічним замовником за результатами оцінювання ним запитуваної інформації, можуть подавати дослідницькі й інноваційні проєкти, спрямовані на задоволення потреб, які були визначені замовником і які не можна задовольнити за допомогою наявних рішень.

У закупівельній документації публічний замовник повинен зазначити умови, застосовні до прав інтелектуальної власності. У випадку інноваційного партнерства з декількома партнерами публічний замовник не повинен, згідно зі статтею 21, розкривати іншим партнерам рішення, які були запропоновані, або іншу конфіденційну інформацію, яка була повідомлена одним із партнерів у рамках партнерства, без згоди такого партнера. Така згода не повинна бути оформлена як загальний виняток, натомість її надають із покликанням на передбачене повідомлення певної інформації.

7. Публічний замовник повинен забезпечити, щоб структура партнерства та, зокрема, тривалість і вартість різних етапів відображали ступінь інноваційності запропонованого рішення та послідовність дослідницької й інноваційної діяльності, необхідної для розробки інноваційного рішення, ще не доступного на ринку. Оцінна вартість придбаних продуктів, послуг чи робіт повинна бути пропорційною інвестиціям, необхідним для їх розроблення.

1. У конкретних випадках і обставинах, установлених у параграфах 2-5, держави-члени можуть передбачити можливість публічних замовників присуджувати публічні договори із застосуванням переговорної процедури без попереднього опублікування.

2. Переговорна процедура без попереднього опублікування може бути використана для укладання публічних договорів про виконання робіт, публічних договорів про постачання продуктів та публічних договорів про надання послуг у будь-якому із зазначених нижче випадків:

(a) коли у відкритій процедурі чи процедурі з обмеженою участю не було подано жодної тендерної пропозиції чи жодної прийнятної тендерної пропозиції або жодної заявки на участь чи жодної прийнятної заявки на участь, за умови що початкових умов договору суттєво не змінювали і що Комісії був направлений відповідний звіт, якщо нею встановлена така вимога.

Тендерну пропозицію вважають неприйнятною, якщо вона не є релевантною в рамках договору, оскільки чітко не спроможна, без суттєвих змін, задовольнити потреби й вимоги публічного замовника, як зазначено в закупівельній документації. Заявку на участь вважають неприйнятною, якщо відповідний суб’єкт господарювання повинен або може бути відсторонений від участі в процедурі закупівлі відповідно до статті 57 або якщо він не відповідає критеріям відбору, визначеним публічним замовником відповідно до статті 58;

(b) коли роботи, продукти або послуги можуть бути виконані, постачені або надані лише конкретним суб’єктом господарювання з будь-якої із зазначених нижче причин:

(i) метою закупівлі є створення чи придбання унікального витвору мистецтва або художнього виконання;

(ii) конкуренція відсутня з технічних причин;

(iii) захист виключних прав, у тому числі прав інтелектуальної власності;

Винятки, визначені в пунктах (ii) та (iii), застосовують лише якщо не існує обґрунтованої альтернативи чи заміни, а відсутність конкуренції не є результатом штучного звуження параметрів закупівлі;

(c) якщо це суворо необхідно, коли з причин надзвичайної невідкладності, зумовленої непередбачуваними для публічного замовника подіями, строки для проведення відкритої процедури, процедури з обмеженою участю або конкурентних процедур із переговорами не можуть бути дотримані. Обставини, якими виправдовують надзвичайну невідкладність, у жодному разі не повинні бути пов’язані з публічним замовником.

3. Переговорна процедура без попереднього опублікування може бути використана для укладання публічних договорів про постачання продуктів:

(a) якщо відповідні продукти виробляють виключно для цілей досліджень, експериментів, вивчення або розробок; однак договори, присуджені згідно з цим пунктом, не повинні включати серійне виробництво для демонстрації комерційної придатності або для покриття витрат на дослідження й розробки;

(b) для додаткових постачань від первинного постачальника, що повинні або частково замінити продукти чи установки, або доповнити наявні продукти чи установки, коли зміна постачальника зобов’язувала б публічного замовника придбавати продукти з іншими технічними характеристиками, що призводило б до несумісності або непропорційних технічних труднощів при експлуатації та технічному обслуговуванні; строк дії таких договорів, а також повторних договорів, як правило, не повинен перевищувати трьох років;

(c) для продуктів, які котирують і придбавають на товарній біржі;

(d) для придбання продуктів чи послуг на особливо вигідних умовах у постачальника, що остаточно припиняє свою господарську діяльність, або в ліквідаторів у рамках процедури банкрутства, угоди з кредиторами або аналогічної процедури згідно з національними законами чи нормативно-правовими актами.

4. Переговорну процедуру без попереднього опублікування можна застосовувати для укладання публічних договорів про надання послуг, якщо відповідний договір укладають за результатами конкурсу проєктів, організованого згідно з цією Директивою, і присуджують відповідно до правил, передбачених конкурсом проєктів, переможцю або одному з переможців такого конкурсу; в останньому випадку всі переможці повинні бути запрошені до участі в переговорах.

5. Переговорну процедуру без попереднього опублікування можна застосовувати для нових робіт чи послуг, що полягають у повторюванні аналогічних робіт чи послуг, доручених суб’єкту господарювання, якому ті самі публічні замовники присудили первинний договір, за умови що такі роботи чи послуги відповідають основному проєкту, щодо якого було присуджено первинний договір згідно з процедурою, передбаченою статтею 26(1). Основний проєкт повинен визначати масштаб можливих додаткових робіт чи послуг, а також умови, на яких вони будуть присуджені.

Можливість використання цієї процедури повинна бути оголошена щойно перший проєкт буде виставлено на тендер, а загальна оцінна вартість подальших робіт чи послуг - врахована публічними замовниками при застосуванні статті 4.

Зазначену процедуру можна застосовувати лише протягом трьох років після укладення первинного договору.

1. Публічні замовники можуть укладати рамкові угоди, за умови що вони застосовують процедури, передбачені в цій Директиві.

Рамкова угода означає угоду, укладену між одним або більше публічними замовниками та одним або більше суб’єктами господарювання, метою якої є визначення умов, що регулюють договори, які будуть присуджені згідно з нею протягом певного строку, зокрема щодо передбачених цін та, у відповідних випадках, обсягів.

Строк дії рамкової угоди не повинен перевищувати чотирьох років, окрім виняткових випадків, що належним чином обґрунтовані, зокрема предметом рамкової угоди.

2. Договори на основі рамкових угод присуджують згідно з процедурами, встановленими в цьому параграфі та параграфах 3 та 4.

Такі процедури можуть бути застосовані лише між тими публічними замовниками, які чітко визначені для цієї мети у запрошенні до участі в конкурентній процедурі чи в запрошенні до підтвердження зацікавленості, та тими суб’єктами господарювання, які є сторонами укладеної рамкової угоди.

Договори на основі рамкових угод за жодних обставин не можуть передбачати істотних змін в умовах, встановлених у такій рамковій угоді, зокрема у випадку, зазначеному в параграфі 3.

3. Якщо рамкову угоду укладено з одним суб’єктом господарювання, договори на основі такої угоди присуджують у межах встановлених рамковою угодою умов.

Для укладення таких договорів публічні замовники можуть звертатися до суб’єкта господарювання, який є стороною рамкової угоди, із письмовим проханням про доповнення його тендерної пропозиції за необхідності.

4. Якщо рамкову угоду укладено з більш ніж одним суб’єктом господарювання, таку рамкову угоду виконують в один із зазначених нижче способів:

(a) згідно з умовами рамкової угоди, без відновлення конкурентної процедури, якщо вона визначає всі умови, що регулюють виконання відповідних робіт, постачання відповідних продуктів чи надання відповідних послуг, та об’єктивні умови для визначення того, котрий із суб’єктів господарювання, які є сторонами рамкової угоди, повинен їх виконувати, постачати або надавати; останні умови повинні бути зазначені в закупівельній документації, що стосується рамкової угоди;

(b) якщо вона визначає всі умови, що регулюють виконання відповідних робіт, постачання відповідних продуктів чи надання відповідних послуг, частково без відновлення конкурентної процедури відповідно до пункту (a) й частково з відновленням конкурентної процедури серед суб’єктів господарювання, які є сторонами рамкової угоди, відповідно до пункту (c), якщо така можливість була передбачена публічними замовниками в закупівельній документації, що стосується рамкової угоди. Рішення щодо того, як повинне бути здійснене придбання певних робіт, продуктів або послуг - із відновленням конкурентної процедури чи безпосередньо на умовах, визначених у рамковій угоді, повинне ґрунтуватися на об'єктивних критеріях, які мають бути визначені в закупівельній документації, що стосується рамкової угоди. У такій закупівельній документації також має бути зазначено, які умови можуть вимагати відновлення конкурентної процедури.

Можливості, передбачені першим параграфом цього пункту, також застосовують до будь-якого лоту рамкової угоди, для якого всі умови, що регулюють виконання відповідних робіт, постачання відповідних продуктів чи надання відповідних послуг, визначені в рамковій угоді, незалежно від того, чи були викладені всі умови, які регулюють виконання відповідних робіт, постачання відповідних продуктів чи надання відповідних послуг, визначені для інших лотів.

(c) якщо в рамковій угоді встановлені не всі умови, що регулюють виконання відповідних робіт, постачання відповідних продуктів чи надання відповідних послуг, шляхом відновлення конкурентної процедури серед суб’єктів господарювання, які є сторонами рамкової угоди.

5. Конкурентні процедури, зазначені в підпунктах (b) та (c) параграфа 4, повинні ґрунтуватися на тих самих умовах, які застосовують для присудження рамкової угоди, та, за необхідності, чіткіше сформульованих умовах та, у відповідних випадках, інших умовах, вказаних у закупівельній документації, що стосується рамкової угоди, згідно із зазначеною нижче процедурою:

(a) для кожного договору, який має буде присуджений, публічні замовники звертаються в письмовій формі до суб’єктів господарювання, здатних виконувати відповідний договір;

(b) публічні замовники встановлюють граничний строк, достатній для подання тендерних пропозицій щодо кожного конкретного договору, з урахуванням таких факторів, як складність предмета договору й час, потрібний для надсилання тендерних пропозицій;

(c) тендерні пропозиції повинні подаватися в письмовому вигляді, а їхній зміст не підлягає розкриттю до встановленого кінцевого терміну надання відповідей;

(d) публічні замовники присуджують кожен договір учаснику процедури закупівлі, який подав найкращу тендерну пропозицію на основі критеріїв присудження, визначених у закупівельній документації, що стосується рамкової угоди.

1. Для часто здійснюваних купівель, характеристики яких, як загальнодоступних на ринку, відповідають вимогам публічних замовників, публічні замовники можуть використовувати динамічну систему закупівель. Динамічна система закупівель повинна працювати як повністю електронний процес і протягом усього строку свого існування бути відкритою для будь-якого суб’єкта господарювання, що відповідає критеріям відбору. Вона може бути поділена на категорії продуктів, робіт або послуг, об’єктивно визначені на основі характеристик закупівлі, що здійснюватиметься в рамках відповідної категорії. Такі характеристики можуть включати покликання на максимальний допустимий розмір подальших конкретних договорів або певну географічну зону, в якій будуть виконувати подальші конкретні договори.

2. Для здійснення закупівель через динамічну систему закупівель публічні замовники повинні дотримуватися правил процедури з обмеженою участю. До системи допускають усіх конкурсантів, які відповідають критеріям відбору, і кількість конкурсантів, які будуть допущені до системи, не повинна бути обмежена відповідно до статті 65. Якщо публічні замовники розділили систему на категорії продуктів, робіт або послуг згідно з параграфом 1 цієї статті, вони повинні вказати критерії відбору, застосовні до кожної категорії.

Незважаючи на положення статті 28, застосовують такі строки:

(a) мінімальний строк для отримання заявок на участь повинен складати 30 днів від дати надіслання повідомлення про намір укласти договір або, у разі використання попереднього інформаційного повідомлення як засобу запрошення до участі в конкурентній процедурі, від дати надіслання запрошення до підтвердження зацікавленості. Після надіслання запрошення до участі в тендері для першої конкретної закупівлі у рамках динамічної системи закупівель жодних подальших строків для подання заявок на участь не застосовують.

(b) мінімальний строк для отримання тендерних пропозицій повинен складати щонайменше 10 днів від дати надіслання запрошення до участі в тендері. Залежно від випадку застосовують статтю 28(4). Статтю 28(3) та (5) не застосовують.

3. Всю комунікацію в контексті динамічної системи закупівель здійснюють лише за допомогою електронних засобів згідно зі статтями 22(1), (3), (5) та (6).

4. Для цілей присудження договорів у рамках динамічної системи закупівель публічні замовники повинні:

(a) опублікувати запрошення до участі в конкурентній процедурі, чітко вказавши, що застосовуватимуть динамічну систему закупівель;

(b) зазначити в закупівельній документації щонайменше характер і розрахункову кількість передбачених закупівель, а також усю необхідну інформацію стосовно динамічної системи закупівель, у тому числі принципів роботи динамічної системи закупівель, використовуваного електронного обладнання та технічних умов і специфікацій підключення;

(c) вказати будь-який розподіл на категорії продуктів, робіт або послуг та характеристики, що визначають їх;

(d) запропонувати необмежений і повний прямий доступ на весь термін дії системи до закупівельної документації відповідно до статті 53.

5. Протягом усього строку дії динамічної системи закупівель публічні замовники повинні надавати будь-якому суб’єкту господарювання можливість подати заявку на участь у такій системі на умовах, зазначених у параграфі 2. Публічні замовники повинні завершити оцінювання таких запитів відповідно до критеріїв відбору протягом 10 робочих днів після їх отримання. В окремих випадках, якщо це обґрунтовано, зазначений кінцевий термін може бути продовжений до 15 робочих днів, зокрема у зв’язку з потребою вивчення додаткової документації чи перевірки іншим чином відповідності критеріям відбору.

Незважаючи на положення першого підпараграфа, якщо запрошення до участі в тендері для першої конкретної закупівлі у рамках динамічної системи закупівель не було надіслане, публічні замовники можуть продовжити період оцінювання, за умови що протягом продовженого періоду оцінювання не було видано жодного запрошення до участі в тендері. Публічні замовники повинні вказувати в закупівельній документації тривалість продовженого періоду, який вони мають намір застосувати.

Публічні замовники повинні якомога швидше повідомити відповідного суб’єкта господарювання про те, чи був він допущений до динамічної системи закупівель.

6. Публічні замовники запрошують усіх допущених учасників до подання тендерних пропозицій для кожної конкретної закупівлі в рамках динамічної системи закупівель відповідно до статті 54. Якщо динамічна система закупівель була розділена на категорії робіт, продуктів або послуг, публічні замовники повинні запросити до подання тендерних пропозицій усіх учасників, допущених до категорії, яка відповідає конкретній закупівлі.

Вони повинні присудити договір учаснику процедури закупівлі, який подав найкращу тендерну пропозицію на основі критеріїв присудження, визначених у повідомленні про намір укласти договір для динамічної системи закупівель, або, у разі використання попереднього інформаційного повідомлення як засобу запрошення до участі в конкурентній процедурі, у запрошенні до підтвердження зацікавленості. У відповідних випадках зазначені критерії можуть бути точніше сформульовані в запрошенні до участі в тендері.

7. Публічні замовники можуть у будь-який момент протягом строку дії динамічної системи закупівель вимагати від допущених учасників подати оновлену і актуалізовану самодекларацію, як передбачено у статті 59(1), протягом п’яти робочих днів від дати передавання такої вимоги.

Статтю 59(4)-(6) застосовують протягом усього строку дії динамічної системи закупівель.

8. Публічні замовники зазначають строк дії динамічної системи закупівель у запрошенні до участі в конкурентній процедурі. Вони повинні повідомляти Комісію про будь-які зміни в терміні дії з використанням таких стандартних форм:

(a) якщо термін дії змінюють без припинення дії системи, форми, яку використовували від початку для запрошення до участі в конкурентній процедурі для динамічної системи закупівель;

(b) якщо дію системи припиняють, повідомлення про присудження договору, зазначене у статті 50.

9. До початку або протягом строку дії динамічної системи закупівель суб’єктам господарювання, які є сторонами динамічної системи закупівель або зацікавлені в ній, не можуть бути виставлені жодні рахунки для сплати.

1. Публічні замовники можуть використовувати електронні аукціони, на яких подають нові ціни, скориговані в бік зменшення, та/або нові вартості щодо певних елементів тендерних пропозицій.

Для таких цілей публічні замовники повинні структурувати електронний аукціон як повторюваний електронний процес, що відбувається після повного первинного оцінювання тендерних пропозицій, даючи змогу визначати їх рейтинг за допомогою автоматизованих методів оцінювання.

Певні публічні договори про надання послуг та певні публічні договори про виконання робіт, предметом яких є інтелектуальна робота, така як проєктування робіт, рейтинг якої не можна визначити за допомогою автоматичних методів оцінювання, не повинні бути об’єктом електронних аукціонів.

2. У відкритих процедурах, процедурах із обмеженою участю або конкурентних процедурах із переговорами публічні замовники можуть вирішити, що перед присудженням публічного договору повинен бути проведений електронний аукціон, якщо зміст закупівельної документації, зокрема технічних специфікацій, може бути визначений із точністю.

За тих самих обставин електронний аукціон може бути проведений при відновленні конкурентної процедури між сторонами рамкової угоди згідно з пунктами (b) або (c) статті 33(4) та при відкритті конкурентної процедури для договорів, що будуть присуджені в рамках динамічної системи закупівель, згаданої у статті 34.

3. Електронний аукціон повинен ґрунтуватися на одному із зазначених нижче елементів тендерних пропозицій:

(a) виключно на цінах, якщо договір присуджують лише на основі ціни;

(b) на цінах та/або на нових вартостях характеристик тендерних пропозицій, зазначених у закупівельній документації, коли договір присуджують на основі найкращого співвідношення ціни та якості чи тендерної пропозиції з найнижчою вартістю із застосуванням підходу економічної ефективності.

4. Публічні замовники, які вирішують провести електронний аукціон, повинні зазначати такий факт у повідомленні про намір укласти договір або в запрошенні до підтвердження зацікавленості. Закупівельна документація повинна включати щонайменше інформацію, визначену в додатку VI.

5. Перед проведенням електронного аукціону публічні замовники повинні здійснити повне первинне оцінювання тендерних пропозицій відповідно до критерію або критеріїв присудження і питомої ваги, визначеної для них.

Тендерну пропозицію вважають прийнятною, якщо вона подана учасником процедури закупівлі, який не був відсторонений від участі в процедурі закупівлі відповідно до статті 57, відповідає критеріям відбору і тендерна пропозиція якого відповідає технічним специфікаціям і не є невідповідною, неприйнятною або непридатною.

Зокрема, тендерні пропозиції, які не відповідають закупівельній документації, які були отримані з запізненням, щодо яких існують докази змови чи корупції або які були визначені публічним замовником як такі, що мають незвичайно низьку вартість, вважають невідповідними. Зокрема, тендерні пропозиції, подані учасниками процедури закупівлі, які не мають кваліфікації, що вимагається, та тендерні пропозиції, ціна яких перевищує максимальний бюджет публічного замовника, визначений і задокументований до початку процедури закупівлі, вважають неприйнятними.

Тендерну пропозицію вважають неприйнятною, якщо вона не є релевантною в рамках договору, оскільки чітко не спроможна, без суттєвих змін, задовольнити потреби й вимоги публічного замовника, як зазначено в закупівельній документації. Заявку на участь вважають неприйнятною, якщо відповідний суб’єкт господарювання повинен або може бути відсторонений від участі в процедурі закупівлі відповідно до статті 57 або якщо він не відповідає критеріям відбору, визначеним публічним замовником відповідно до статті 58.

Усі учасники процедури закупівлі, що подали прийнятні тендерні пропозиції, повинні бути одночасно запрошені до участі в електронному аукціоні з використанням, у зазначений день і час, методів зв’язку, вказаних в інструкціях у запрошенні. Електронний аукціон може відбуватися в декілька послідовних етапів. Електронний аукціон починається не раніше ніж через два робочі дні після дати надіслання запрошень.

6. Запрошення повинне супроводжуватися результатами повного оцінювання відповідної тендерної пропозиції, проведеного відповідно до питомої ваги, зазначеної в першому підпараграфі статті 67(5).

У запрошенні також зазначають математичну формулу, яку будуть використовувати під час електронного аукціону для автоматичної зміни рейтингу на основі поданих нових цін та/або нових вартостей. За винятком випадків визначення найбільш економічно вигідної пропозиції лише на основі ціни, така формула повинна включати питому вагу всіх критеріїв, встановлених для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції, як зазначено в повідомленні, використовуваному як засіб запрошення до участі в конкурентній процедурі, або в іншій закупівельній документації. При цьому для цього будь-які діапазони повинні бути попередньо зведені до встановленої вартості.

Якщо дозволені варіанти, для кожного варіанта повинна бути передбачена окрема формула.

7. Протягом кожного етапу електронного аукціону публічні замовники миттєво повідомляють усім учасникам процедури закупівлі інформацію, якої достатньо принаймні для того, щоб вони могли в будь-який момент визначити свої відносні рейтинги. Вони також можуть, якщо про це попередньо зазначали, повідомляти іншу інформацію щодо інших поданих цін або вартостей. Вони також можуть у будь-який момент оголосити кількість учасників відповідного етапу аукціону. При цьому вони у жодному випадку не повинні розкривати особи учасників процедури закупівлі протягом будь-якого етапу електронного аукціону.

8. Публічні замовники закривають електронний аукціон в один чи декілька із зазначених нижче способів:

(a) у попередньо зазначені день і час;

(b) коли вони більше не отримують нових цін або нових значень, що відповідають вимогам щодо мінімальних різниць, за умови що вони попередньо зазначили час, що повинен минути з моменту отримання останнього подання до закриття ними електронного аукціону; або

(c) коли була завершена попередньо вказана кількість етапів аукціону.

Якщо публічні замовники мають намір закрити електронний аукціон відповідно до пункту (c) першого підпараграфа, можливо, у поєднанні з умовами, встановленими в його пункті (b), запрошення до участі в аукціоні повинне містити розклад проведення кожного етапу аукціону.

9. Після закриття електронного аукціону публічні замовники присуджують договір на основі результатів такого аукціону згідно зі статтею 67.

1. Якщо вимагається використання електронних засобів комунікації, публічні замовники можуть вимагати подання тендерних пропозицій у формі електронного каталогу або включення до них електронного каталогу.

Держави-члени можуть робити використання електронних каталогів обов’язковим для деяких типів закупівель.

Тендерні пропозиції, представлені у вигляді електронного каталогу, можуть супроводжуватися іншими документами, які доповнюють тендерну пропозицію.

2. Електронні каталоги створюють конкурсанти чи учасники тендерів з метою участі в певній процедурі закупівлі відповідно до технічних специфікацій і формату, встановлених публічним замовником.

Крім того, електронні каталоги повинні відповідати вимогам до електронних інструментів комунікації, а також будь-яким додатковим вимогам, встановленим публічним замовником відповідно до статті 22.

3. Якщо представлення тендерних пропозицій у формі електронних каталогів є прийнятним або вимагається, публічні замовники повинні:

(a) зазначити це у повідомленні про намір укласти договір або у запрошенні до підтвердження зацікавленості, якщо як засіб запрошення до участі в конкурентній процедурі використовують попереднє інформаційне повідомлення;

(b) зазначити в закупівельній документації всю необхідну інформацію, згідно зі статтею 22(6), стосовно формату, використовуваного електронного обладнання й технічних умов та специфікацій підключення для каталогу.

4. Якщо після подання тендерних пропозицій у формі електронних каталогів було укладено рамкову угоду з більш ніж одним суб’єктом господарювання, публічні замовники можуть передбачити відновлення конкурентних процедур щодо конкретних договорів на основі актуалізованих каталогів. У такому випадку публічні замовники повинні використовувати один із таких методів:

(a) запрошувати учасників процедури закупівлі повторно подати їхні електронні каталоги, адаптовані до вимог відповідного договору; або

(b) повідомляти учасників процедури закупівлі про свій намір отримати з уже поданих електронних каталогів інформацію, потрібну для формування тендерних пропозицій, адаптованих до вимог відповідного договору, за умови що використання цього методу було оголошено в закупівельній документації щодо рамкової угоди.

5. Якщо публічні замовники відновлюють конкурентну процедуру для конкретних договорів згідно з пунктом (b) параграфа 4, вони повинні повідомити учасників процедури закупівлі про дату й час, коли вони мають намір отримати інформацію, потрібну для формування тендерних пропозицій, адаптованих до вимог відповідного договору, та надати учасникам процедури закупівлі можливість відмовити в такому отриманні інформації.

Публічні замовники повинні забезпечити достатній час між зазначеним повідомленням і фактичним отриманням інформації.

Перед присудженням договору публічні замовники повинні надати отриману інформацію відповідному учаснику процедури закупівлі, щоб дати йому можливість оскаржити або підтвердити, що створена таким чином тендерна пропозиція не містить жодних суттєвих помилок.

6. Публічні замовники можуть присуджувати договори на основі динамічної системи закупівель та вимагати представлення пропозицій для конкретного договору у формі електронного каталогу.

Публічні замовники також можуть присуджувати договори на основі динамічної системи закупівель відповідно до пункту (b) параграфа 4 та параграфа 5, за умови що до заявки на участь у динамічній системі закупівель додається електронний каталог згідно з технічними специфікаціями та форматом, встановленими публічним замовником. Надалі конкурсанти повинні доповнювати такий каталог, коли їх повідомляють про намір публічного замовника скласти тендерні пропозиції за допомогою процедури, визначеної в пункті (b) параграфа 4.

1. Держави-члени можуть передбачити для публічних замовників можливість придбавати продукти та/або послуги у централізованої закупівельної організації, яка пропонує централізовану закупівельну діяльність, зазначену в підпункті (a) пункту (14) статті 2(1).

Держави-члени також можуть передбачити для публічних замовників можливість придбавати роботи, продукти та послуги з використанням договорів, присуджених централізованою закупівельною організацією, із використанням динамічних систем закупівель, якими управляє централізована закупівельна організація, або, в обсязі, визначеному в другому підпараграфі статті 33(2), із використанням рамкової угоди, укладеної централізованою закупівельною організацією, яка пропонує централізовану закупівельну діяльність, зазначену в підпункті (b) пункту (14) статті 2(1). Якщо динамічна система закупівель, якою управляє централізована закупівельна організація, може бути використана іншими публічними замовниками, таке зазначають у запрошенні до участі в конкурентній процедурі, яким створюють таку динамічну систему закупівель.

Що стосується першого і другого підпараграфів, держави-члени можуть передбачати здійснення певних закупівель зі зверненням до централізованих закупівельних організацій або однієї чи декількох конкретних централізованих закупівельних організацій.

2. Публічний замовник виконує свої зобов’язання відповідно до цієї Директиви, коли він придбаває продукти чи послуги у централізованої закупівельної організації, що пропонує централізовану закупівельну діяльність, зазначену в підпункті (a) пункту (14) статті 2(1).

Крім того, публічний замовник також виконує свої зобов’язання згідно з цією Директивою, коли він придбаває роботи, продукти або послуги з використанням договорів, присуджених централізованою закупівельною організацією, із використанням динамічних систем закупівель, якими управляє централізована закупівельна організація, або, в обсязі, визначеному в другому підпараграфі статті 33(2), з використанням рамкової угоди, укладеної централізованою закупівельною організацією, що пропонує централізовану закупівельну діяльність, зазначену в підпункті (b) пункту (14) статті 2(1).

При цьому відповідний публічний замовник повинен відповідати за виконання зобов’язань згідно з цією Директивою щодо тих частин, які він здійснює сам, таких як:

(a) присудження договору в рамках динамічної системи закупівель, якою управляє централізована закупівельна організація;

(b) відновлення конкурентної процедури згідно з рамковою угодою, яка була укладена централізованою закупівельною організацією;

(c) визначення, згідно з пунктами (a) або (b) статті 33(4), які з суб’єктів господарювання, що є сторонами рамкової угоди, повинні виконувати певне завдання відповідно до рамкової угоди, яка була укладена централізованою закупівельною організацією.

3. Всі процедури закупівель, які проводить централізована закупівельна організація, повинні виконуватися з використанням електронних засобів комунікації відповідно до вимог, визначених у статті 22.

4. Публічні замовники можуть присуджувати публічні договори про надання послуг зі здійснення централізованої закупівельної діяльності централізованій закупівельній організації без застосування процедур, передбачених у цій Директиві.

Такі публічні договори про надання послуг можуть також передбачати здійснення допоміжної закупівельної діяльності.

1. Двоє або більше публічних замовників можуть погодитися спільно проводити певні конкретні закупівлі.

2. Якщо процедуру закупівлі в повному обсязі проводять спільно від імені й в інтересах усіх відповідних публічних замовників, вони спільно відповідають за виконання своїх зобов’язань відповідно до цієї Директиви. Це стосується також і тих випадків, коли один публічний замовник управляє процедурою, діючи у своїх інтересах та в інтересах інших відповідних публічних замовників.

Якщо процедуру закупівлі не в повному обсязі проводять спільно від імені й в інтересах відповідних публічних замовників, вони спільно відповідають лише за ті частини, які виконують спільно. Кожен публічний замовник несе одноосібну відповідальність за виконання своїх зобов’язань відповідно до цієї Директиви щодо частин, які він здійснює від свого власного імені та у своїх власних інтересах.

1. Без обмеження положень статті 12, публічні замовники з різних держав-членів можуть діяти спільно при присудженні публічних договорів, використовуючи один із засобів, передбачених у цій статті.

Публічні замовники не повинні використовувати засоби, передбачені в цій статті, з метою уникнення застосування обов’язкових положень публічного права згідно з вимогами права Союзу, які поширюються на них у їхній державі-члені.

2. Держава-член не повинна забороняти своїм публічним замовникам використовувати централізовану закупівельну діяльність, пропоновану централізованими закупівельними організаціями, розташованими в іншій державі-члені.

Що стосується централізованої закупівельної діяльності, пропонованої централізованою закупівельною організацією, розташованою в іншій державі-члені, ніж публічний замовник, держави-члени, однак, можуть вказати, що їхні публічні замовники можуть використовувати лише централізовану закупівельну діяльність, як визначено або в підпункті (a), або підпункті (b) пункту (14) статті 2(1).

3. Централізована закупівельна організація, розташована в іншій державі-члені, повинна здійснювати централізовану закупівельну діяльність відповідно до національних положень держави-члена, в якій вона розташована.

Національні положення держави-члена, в якій розташована централізована закупівельна організація, також застосовують щодо такого:

(a) присудження договору в рамках динамічної системи закупівель;

(b) відновлення конкурентної процедури згідно з рамковою угодою;

(c) визначення, згідно з пунктами (a) або (b) статті 33(4), які з суб’єктів господарювання, що є сторонами рамкової угоди, повинні виконувати певне завдання.

4. Декілька публічних замовників із різних держав-членів можуть спільно присуджувати публічний договір, укладати рамкову угоду або управляти динамічною системою закупівель. Вони також можуть, в обсязі, визначеному в другому підпараграфі статті 33(2), присуджувати договори на основі рамкової угоди або динамічної системи закупівель. Окрім випадків, коли необхідні елементи були врегульовані міжнародною угодою, укладеною між відповідними державами-членами, залучені публічні замовники укладають угоду, яка визначає:

(a) обов’язки сторін та відповідні застосовні національні положення;

(b) внутрішню організацію процедури закупівель, у тому числі управління такою процедурою, розподіл закуповуваних робіт, продуктів або послуг та укладання договорів.

Залучений публічний замовник виконує свої зобов’язання згідно з цією Директивою, коли він закуповує роботи, продукти або послуги у публічного замовника, який відповідає за процедуру закупівлі. При визначенні обов’язків і застосовного національного права, як зазначено в пункті (a), залучені публічні замовники можуть розподіляти конкретні обов’язки між собою та визначати застосовні положення національних законів будь-якої з їхніх відповідних держав-членів. Інформація про розподіл обов’язків та застосовні положення національного права повинна бути вказана в закупівельній документації, що стосується спільно присуджуваних публічних договорів.

5. Якщо декілька публічних замовників із різних держав-членів створили спільну організацію, включно з Європейськими групуваннями територіального співробітництва відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1082/2006 (- 9) або іншими організаціями, створеними відповідно до положень права Союзу, залучені публічні замовники, за рішенням компетентного органу такої спільної організації, домовляються про застосування національних правил закупівель однієї із зазначених нижче держав-членів:

(a) національних положень держави-члена, в якій спільна організація має зареєстрований офіс;

(b) національних положень держави-члена, в якій спільна організація провадить свою діяльність.

Домовленість, зазначена в першому підпараграфі, може або застосовуватися протягом невизначеного періоду, якщо це зафіксовано в установчому акті спільної організації, або бути обмежена певним періодом, певними типами договорів або присудженням одного чи більше окремих договорів.

Перед початком процедури закупівлі публічні замовники можуть проводити ринкові консультації з метою підготовки закупівлі та інформування суб’єктів господарювання щодо їхніх закупівельних планів та вимог.

Для цього публічні замовники можуть, наприклад, запитувати й отримувати консультації незалежних експертів чи органів або учасників ринку. Такі консультації можуть використовувати при плануванні та проведенні процедури закупівлі, за умови що вони не призводять до викривлення конкуренції та до порушення принципів недискримінації й прозорості.

Якщо конкурсант чи учасник процедури закупівлі або підприємство, пов’язане з конкурсантом чи учасником процедури закупівлі, надавали консультації публічному замовнику, в контексті статті 40 чи ні, або іншим чином брали участь у підготовці процедури закупівлі, публічний замовник повинен вжити належних заходів для запобігання викривленню конкурентної процедури через участь такого конкурсанта або учасника процедури закупівлі.

Такі заходи повинні включати передавання іншим конкурсантам і учасникам процедури закупівлі відповідної інформації, обмін якою відбувся у контексті або в результаті залучення конкурсанта чи учасника процедури закупівлі до підготовки процедури закупівлі, та встановлення належних строків для отримання тендерних пропозицій. Відповідного конкурсанта чи учасника процедури закупівлі відстороняють від участі процедури закупівлі лише у разі відсутності жодних інших засобів для забезпечення виконання обов’язку з дотримання принципу однакового ставлення.

Перед будь-яким таким відстороненням конкурсантам чи учасникам процедури закупівлі повинна бути надана можливість довести, що їхня участь у підготовці процедури закупівлі не здатна викривити конкуренцію. Вжиті заходи повинні бути задокументовані в окремому звіті, передбаченому вимогами статті 84.

1. Технічні специфікації, як означено в пункті 1 додатка VII, повинні бути визначені в закупівельній документації. Технічна специфікація повинна визначати характеристики, яких вимагають від робіт, продуктів або послуг.

Такі характеристики також можуть стосуватися певного процесу чи методу виробництва, виконання запитаних робіт, постачання запитаних продуктів чи надання запитаних послуг, або конкретного процесу іншого етапу їхнього життєвого циклу, навіть якщо такі фактори не є для них суттєвими, за умови що вони пов’язані з предметом договору й пропорційні його вартості й цілям.

Технічні специфікації можуть також вказувати на те, чи буде потрібне передавання прав інтелектуальної власності.

Для всіх закупівель, призначених для використання фізичними особами, незалежно від того, чи це громадськість або персонал публічного замовника, технічні специфікації повинні, за винятком належним чином обґрунтованих випадків, бути складені таким чином, щоб враховувати критерії доступності для осіб з інвалідністю або проєктування для всіх категорій користувачів.

Якщо обов’язкові вимоги щодо доступності затверджені правовим актом Союзу, технічні специфікації, тією мірою, якою вони стосуються критеріїв доступності для осіб з інвалідністю чи проєктування для всіх категорій користувачів, повинні містити покликання на такий акт.

2. Технічні специфікації повинні забезпечувати можливість рівного доступу суб’єктів господарювання до процедури закупівлі і не повинні призводити до створення невиправданих перешкод для відкриття публічної закупівлі для конкуренції.

3. Без обмеження обов’язкових національних технічних правил, за умови що вони сумісні із нормами права Союзу, технічні специфікації повинні бути сформульовані в один із зазначених нижче способів:

(a) з точки зору вимог щодо ефективності чи функціональності, включно з екологічними характеристиками, за умови що параметри є достатньо точними для того, щоб учасники процедури закупівлі могли визначити предмет договору, а публічні замовники - присудити договір;

(b) з покликанням на технічні специфікації та, в порядку пріоритетності, на національні стандарти, якими транспоновані європейські стандарти, Європейські технічні оцінки, загальні технічні специфікації, міжнародні стандарти, інші технічні довідкові системи, створені європейськими органами стандартизації, або, в разі їх відсутності, національні стандарти, національні технічні свідоцтва або національні технічні специфікації, що стосуються проєктування, розрахунку та виконання робіт і використання продуктів; кожне покликання повинне супроводжуватися словами "або еквівалент";

(c) з точки зору вимог щодо ефективності чи функціональності, як зазначено в пункті (a), з покликанням на технічні специфікації, зазначені у пункті (b), як засіб припущення відповідності таким вимогам щодо ефективності чи функціональності;

(d) з покликанням на технічні специфікації, зазначені в пункті (b), для певних характеристик і з покликанням на вимоги щодо ефективності чи функціональності, зазначені в пункті (a), для інших характеристик.

4. Окрім випадків, коли це виправдано предметом договору, у технічних специфікаціях не повинна бути зазначена конкретна марка, джерело чи конкретний процес, які характеризують продукти чи послуги, що їх надає певний суб’єкт господарювання, або торговельні марки, патенти, типи чи певне походження або виробництво, якщо це сприятиме певним підприємствам чи продуктам або усуватиме певні підприємства чи певні продукти. Таке зазначення дозволене у виняткових випадках, коли описати предмет договору в достатньо точний і зрозумілий спосіб згідно з параграфом 3 неможливо. Таке зазначення повинне супроводжуватися словами "або еквівалент".

5. Якщо публічний замовник використовує можливість покликання на технічні специфікації, зазначені в пункті (b) параграфа 3, він не повинен відхиляти тендерну пропозицію на тій підставі, що роботи, продукти чи послуги, які є предметом тендеру, не відповідають зазначеним ним технічним специфікаціям, якщо учасник процедури закупівлі у своїй тендерній пропозиції доведе за допомогою будь-яких належних засобів, зазначених у статті 44, що запропоновані рішення так само відповідають вимогам, визначеним у технічних специфікаціях.

6. Якщо публічний замовник використовує можливість, встановлену в пункті (a) параграфа 3, для формулювання технічних специфікацій із точки зору вимог щодо ефективності чи функціональності, він не повинен відхиляти тендерну пропозицію щодо робіт, продуктів чи послуг, які відповідають національному стандарту, яким транспоновано європейський стандарт, європейському технічному схваленню, спільним технічним специфікаціям, міжнародному стандарту або технічній довідковій системі, створеній європейським органом стандартизації, якщо такі специфікації передбачають встановлені ними вимоги щодо ефективності чи функціональності.

Учасник процедури закупівлі повинен довести будь-якими належними засобами, у тому числі тими, що зазначені у статті 44, що робота, продукт чи послуга, що відповідає певному стандарту, також відповідає вимогам щодо ефективності й функціональності, встановленим публічним замовником.

1. Якщо публічні замовники мають намір придбати роботи, продукти або послуги зі конкретними екологічними, соціальними або іншими характеристиками, вони можуть вимагати в технічних специфікаціях, критеріях присудження або інших умовах виконання договору наявності конкретного маркування як засобу підтвердження того, що такі роботи, продукти або послуги відповідають таким характеристикам, за умови дотримання всіх зазначених нижче вимог:

(a) вимоги щодо маркування стосуються лише тих критеріїв, що пов’язані з предметом договору та є відповідними для визначення характеристик робіт, продуктів чи послуг, які є предметом договору;

(b) вимоги щодо маркування ґрунтуються на об’єктивно верифіковних недискримінаційних критеріях;

відповідне маркування визначене в рамках відкритої та прозорої процедури, в якій можуть брати участь усі відповідні стейкхолдери, у тому числі урядові органи, споживачі, соціальні партнери, виробники, розповсюджувачі та неурядові організації;

(d) маркування доступне всім зацікавленим сторонам;

(e) вимоги щодо маркування встановлені третьою стороною, на яку суб’єкт господарювання, що подає заявку на маркування, не може мати вирішального впливу.

Якщо публічні замовники не вимагають, щоб роботи, продукти або послуги відповідали всім вимогам щодо маркування, вони повинні вказати, на які вимоги щодо маркування робити покликання.

Публічні замовники, що вимагають наявності конкретного маркування, повинні приймати будь-яке маркування, яке підтверджує відповідність робіт, продуктів або послуг вимогам щодо еквівалентного маркування.

Якщо суб’єкт господарювання явно не мав можливості отримати конкретного маркування, зазначене публічним замовником, або еквівалентне маркування у встановлені строки з причин, які не залежали від такого суб’єкта господарювання, публічний замовник повинен приймати інші відповідні засоби підтвердження відповідності, які можуть включати технічне досьє від виробника, за умови що відповідний суб’єкт господарювання доведе, що роботи, які виконуватимуть, продукти, які постачатимуть, або послуги, які надаватимуть, відповідають вимогам для отримання конкретного маркування або конкретним вимогам, визначеним публічним замовником.

2. Якщо маркування відповідає умовам, передбаченим у пунктах (b), (c), (d) та (e) параграфа 1, але також встановлює вимоги, не пов’язані з предметом договору, публічні замовники не повинні вимагати маркування як таке, але можуть визначати технічну специфікацію шляхом покликання на детальні специфікації такого маркування або, за необхідності, їх частини, що пов’язані з предметом договору й підходять для визначення характеристик такого предмета.

1. Публічні замовники можуть вимагати надання суб’єктами господарювання протоколу випробувань від органу з оцінювання відповідності або сертифіката, виданого таким органом, як засобу підтвердження відповідності вимогам чи критеріям, визначеним у технічних специфікаціях, критеріях присудження або умовах виконання договору.

Якщо публічні замовники вимагають надання сертифікатів, виданих конкретним органом з оцінювання відповідності, вони повинні також приймати сертифікати від еквівалентних інших органів з оцінювання відповідності.

Для цілей цього параграфа "орган з оцінювання відповідності" означає орган, який виконує діяльність з оцінювання відповідності, у тому числі калібрування, випробування, сертифікацію та інспектування, акредитований згідно з Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 765/2008 (- 10).

2. Публічні замовники повинні приймати інші відповідні засоби підтвердження, відмінні від тих, що зазначені в параграфі 1, такі як технічне досьє від виробника, якщо відповідний суб’єкт господарювання не мав доступу до сертифікатів чи протоколів випробувань, зазначених у параграфі 1, або не мав можливості отримати їх протягом відповідних строків, за умови що така відсутність доступу не спричинена самим цим суб’єктом господарювання та за умови що відповідний суб’єкт господарювання доведе, що роботи, які він виконуватиме, продукти, які він постачатиме, або послуги, які він надаватиме, відповідають вимогам чи критеріям, визначеним у технічних специфікаціях, критеріям присудження або умовам виконання договору.

3. Держави-члени повинні надавати на запит іншим державам-членам будь-яку інформацію, пов’язану з доказами та документами, поданими відповідно до статті 42(6), статті 43 та параграфів 1 та 2 цієї статті. Компетентні органи держави-члена, в якій суб’єкт господарювання має осідок, повинні надавати зазначену інформацію згідно зі статтею 86.

1. Публічні замовники можуть дозволяти учасникам процедури закупівлі або вимагати від них представляти варіанти. Вони повинні вказувати в повідомленні про намір укласти договір або, якщо як засіб запрошення до участі в конкурентній процедурі використовують попереднє інформаційне повідомлення, у запрошенні до підтвердження зацікавленості, чи дозволяють вони або чи вимагають представляти варіанти. Без такої вказівки надання варіантів не є дозволеним. Варіанти повинні бути пов’язані з предметом договору.

2. Публічні замовники, які дозволяють або вимагають надавати варіанти, повинні вказувати в закупівельній документації мінімальні вимоги, яким повинні відповідати такі варіанти, та будь-які конкретні вимоги до їх представлення, зокрема, зазначення того, чи можуть варіанти бути подані лише у тих випадках, коли було подано також тендерну пропозицію, яка не є варіантом. Вони також повинні забезпечувати можливість застосування обраних критеріїв присудження до варіантів, які відповідають зазначеним мінімальним вимогам, а також до відповідних тендерних пропозицій, які не є варіантами.

3. До розгляду приймають лише ті варіанти, які відповідають мінімальним вимогам, встановленим публічним замовником.

При проведенні процедур для присудження публічних договорів про постачання продуктів чи надання послуг публічні замовники, які дозволили або висунули вимогу про надання варіантів, не повинні відхиляти варіант лише на підставі того, що його обрання може призвести до укладення договору про надання послуг, а не публічного договору про постачання продуктів, або навпаки договору про постачання продуктів, а не публічного договору про надання послуг.

1. Публічні замовники можуть ухвалювати рішення про присудження договору в формі окремих лотів та визначати розмір і предмет таких лотів.

За винятком договорів, поділ яких є обов’язковим відповідно до параграфа 4 цієї статті, публічні замовники повинні вказувати основні причини ухвалення рішення про відмову від поділу договору на лоти в закупівельній документації або в окремому звіті, зазначеному у статті 84.

2. Публічні замовники повинні вказувати в повідомленні про намір укласти договір чи в запрошенні до підтвердження зацікавленості, чи можна подавати тендерні пропозиції для одного, декількох або всіх лотів.

Навіть якщо тендерні пропозиції можна подавати для декількох або всіх лотів, публічні замовники можуть обмежити кількість лотів, які можуть бути присуджені одному учаснику процедури закупівлі, за умови що максимальна кількість лотів на одного учасника процедури закупівлі вказана в повідомленні про намір укласти договір або у запрошенні до підтвердження зацікавленості. Публічні замовники повинні вказувати в закупівельній документації об’єктивні й недискримінаційні критерії чи правила, які вони мають намір застосовувати для визначення того, які лоти будуть присуджені у випадках, коли застосування критеріїв присудження призводить до присудження одному учаснику процедури закупівлі більшої за встановлений максимум кількості лотів.

3. Держави-члени можуть передбачити у випадках, коли одному й тому самому учаснику процедури закупівлі може бути присуджено більше ніж один лот, можливість публічних замовників присуджувати договори із об’єднанням декількох або всіх лотів, за умови що вони зазначили в повідомленні про намір укласти договір або запрошенні до висловлення зацікавленості, що вони залишають за собою таку можливість, і вказати лоти чи групи лотів, які можуть бути об’єднані.

4. Держави-члени можуть імплементувати другий підпараграф параграфа 1 шляхом встановлення обов’язку присуджувати договори у формі окремих лотів за умов, які повинні бути зазначені згідно з положеннями їхнього національного права, та з урахуванням положень права Союзу. У таких випадках застосовують перший підпараграф параграфа 2 та, у відповідних випадках, параграф 3.

1. При встановленні строків для отримання тендерних пропозицій і заявок на участь публічні замовники повинні враховувати складність договору й час, необхідний для складання тендерних пропозицій, без обмеження мінімальних строків, визначених у статтях 27-31.

2. Якщо тендерні пропозиції можуть бути підготовані лише після здійснення візиту на об’єкт або інспектування на місці супровідної документації до закупівельної документації, строки для отримання тендерних пропозицій, які повинні бути довшими за мінімальні строки, визначені в статтях 27-31, встановлюють таким чином, щоб усі відповідні суб’єкти господарювання могли отримати усю інформацію, потрібну для підготовки тендерних пропозицій.

3. Публічні замовники повинні продовжувати строки для отримання тендерних пропозицій таким чином, щоб усі відповідні суб’єкти господарювання могли отримати усю інформацію, потрібну для підготовки тендерних пропозицій, у таких випадках:

(a) якщо, з будь-яких причин, додаткової інформації, запит на отримання якої вчасно був наданий суб’єктом господарювання, не було надано щонайбільше за шість днів до настання строку, встановленого для отримання тендерних пропозицій. У випадку застосування прискореної процедури, як зазначено у статті 27(3) та статті 28(6), зазначений період складає чотири дні;

(b) якщо до закупівельної документації були внесені суттєві зміни.

Час, на який буде продовжений зазначений термін, повинен бути пропорційним важливості інформації або змін.

Якщо додаткова інформація не була запитана вчасно або якщо її важливість із точки зору підготовки належних тендерних пропозицій є незначною, від публічних замовників не вимагають продовження зазначених строків.

1. Публічні замовники можуть повідомляти про свої наміри щодо запланованих закупівель шляхом опублікування попереднього інформаційного повідомлення. Такі повідомлення повинні містити інформацію, визначену в секції I частини B додатка V. Їх повинен публікувати або Офіс публікацій Європейського Союзу, або публічні замовники у своєму профілі покупця згідно з пунктом 2(b) додатка VIII. Якщо публічні замовники публікують попереднє інформаційне повідомлення у своєму профілі покупця, вони повинні надіслати повідомлення про опублікування у своєму профілі покупця Офісу публікацій Європейського Союзу згідно з додатком VIII. Такі повідомлення повинні містити інформацію, визначену в частині A додатка V.

2. У випадку процедур із обмеженою участю та конкурентних процедур із переговорами субцентральні публічні замовники можуть використовувати попереднє інформаційне повідомлення як запрошення до участі в конкурентній процедурі відповідно до статті 26(5), за умови що таке повідомлення відповідає всім зазначеним нижче умовам:

(a) повідомлення стосується конкретно продуктів, робіт чи послуг, що будуть предметом договору, який присуджують;

(b) повідомлення демонструє, що договір буде присуджений на основі процедури з обмеженою участю або конкурентної процедури з переговорами без подальшого опублікування запрошення до участі в конкурентній процедурі, й запрошує зацікавлених суб’єктів господарювання до висловлення їхньої зацікавленості;

(c) повідомлення містить, додатково до інформації, визначеної в секції I частини B додатка V, інформацію, визначену в секції II частини B додатка V;

(d) повідомлення було відправлене для опублікування у період від 35 днів до 12 місяців до дати надіслання запрошення, зазначеного у статті 54(1).

Такі повідомлення не публікують у профілі покупця. Однак додаткове опублікування на національному рівні згідно зі статтею 52, за наявності, може бути здійснене у профілі покупця.

Період, охоплений попереднім інформаційним повідомленням, повинен складати щонайбільше 12 місяців від дати відправлення повідомлення для опублікування. При цьому, у випадку публічних договорів про надання соціальних та інших специфічних послуг, попереднє інформаційне повідомлення, зазначене в пункті (b) статті 75(1), може охоплювати період, довший за 12 місяців.

Повідомлення про намір укласти договір використовують як засіб запрошення до участі в конкурентній процедурі для всіх процедур, без обмеження положень другого підпараграфа статті 26(5) та статті 32. Повідомлення про намір укласти договір повинне містити інформацію, визначену в частині С додатка V та бути опубліковане згідно зі статтею 51.

1. Не пізніше ніж через 30 днів після укладення договору чи рамкової угоди відповідно до рішення про їх присудження чи укладення, публічні замовники повинні надіслати повідомлення про присудження договору за результатами процедури закупівлі.

Такі повідомлення повинні містити інформацію, визначену в частині D додатка V та бути опубліковані згідно зі статтею 51.

2. Якщо запрошення до участі в конкурентній процедурі для відповідного договору було надане у формі попереднього інформаційного повідомлення і публічний замовник вирішив, що він не присуджуватиме наступні договори протягом періоду, охопленого попереднім інформаційним повідомленням, повідомлення про присудження договору повинне містити конкретну вказівку на це.

У випадку рамкових угод, укладених відповідно до статті 33, публічні замовники не зобов’язані надсилати повідомлення про результати процедури закупівлі для кожного договору на основі такої угоди. Держави-члени можуть передбачити обов’язок публічних замовників групувати повідомлення про результати процедури закупівлі для договорів на основі рамкової угоди на щоквартальній основі. У таких випадках публічні замовники повинні надсилати згруповані повідомлення протягом 30 днів після закінчення кожного кварталу.

3. Публічні замовники повинні надсилати повідомлення про присудження договорів протягом 30 днів після присудження кожного договору на основі динамічної системи закупівель. При цьому вони можуть групувати такі повідомлення на щоквартальній основі. У такому випадку вони повинні надсилати згруповані повідомлення протягом 30 днів після закінчення кожного кварталу.

4. Певну інформацію про присудження договору або укладення рамкової угоди можуть не опубліковувати, якщо її оприлюднення може перешкодити правозастосуванню або іншим чином суперечити суспільному інтересу, зашкодити законним комерційним інтересам певного суб’єкта господарювання або поставити під загрозу добросовісну конкуренцію між суб’єктами господарювання.

1. Повідомлення, зазначені у статтях 48, 49 та 50, повинні включати інформацію, визначену в додатку V, у стандартних формах, у тому числі стандартні форми для виправлень.

Комісія визначає зазначені стандартні форми за допомогою імплементаційних актів. Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з дорадчою процедурою, зазначеною у статті 89(2).

2. Повідомлення, зазначені у статтях 48, 49 та 50, складають, передають за допомогою електронних засобів до Офісу публікацій Європейського Союзу та публікують згідно з додатком VIII. Повідомлення повинні бути опубліковані не пізніше ніж через п’ять днів після їх надіслання. Витрати, пов’язані з опублікуванням повідомлень Офісом публікацій Європейського Союзу, несе Союз.

3. Повідомлення, зазначені у статтях 48, 49 та 50, повинні бути опубліковані в повному обсязі офіційними мовами установ Союзу, обраних публічним замовником. Зазначені мовна версія або мовні версії є єдиним автентичним текстом. Резюме важливих елементів кожного повідомлення повинне бути опубліковане іншими офіційними мовами установ Союзу.

4. Офіс публікацій Європейського Союзу повинен забезпечувати продовження опублікування повного тексту й резюме попередніх інформаційних повідомлень, зазначених у статті 48(2), а також запрошень до участі в конкурентній процедурі, якими встановлена динамічна система закупівель, як зазначено в пункті (a) статті 34(4):

(a) у випадку попередніх інформаційних повідомлень, протягом 12 місяців або до отримання повідомлення про присудження договору, як передбачено в статті 50, із зазначенням того, що протягом 12-місячного періоду, охопленого запрошенням до участі в конкурентній процедурі, не будуть присуджувати жодних наступних договорів. При цьому, у випадку публічних договорів про надання соціальних та інших специфічних послуг, попереднє інформаційне повідомлення, зазначене в пункті (b) статті 75(1), публікують до кінця його початково зазначеного строку дії або до отримання повідомлення про присудження договору, як передбачено у статті 50, із зазначенням того, що протягом періоду, охопленого запрошенням до участі в конкурентній процедурі, не будуть присуджувати жодних наступних договорів;

(b) у випадку запрошень до участі в конкурентній процедурі, якими встановлена динамічна система закупівель, протягом терміну дії такої динамічної системи закупівель.

5. Публічні замовники повинні бути в змозі надати підтвердження дат відправлення повідомлень.

Офіс публікацій Європейського Союзу повинен надати публічному замовнику підтвердження отримання повідомлення та опублікування надісланої інформації з зазначенням дати такого опублікування. Таке підтвердження слугує доказом опублікування.

6. Публічні замовники можуть публікувати повідомлення щодо публічних договорів, які не охоплені вимогами щодо опублікування, встановленими у цій Директиві, за умови що такі повідомлення надсилають до Офісу публікацій Європейського Союзу за допомогою електронних засобів відповідно до формату й процедур для передавання, зазначених у додатку VIII.

1. Повідомлення, зазначені у статтях 48, 49 та 50, а також інформацію, що міститься в них, не публікують на національному рівні до опублікування згідно зі статтею 51. При цьому опублікування на національному рівні може бути здійснене в будь-якому випадку, якщо публічних замовників не повідомили про опублікування протягом 48 годин після підтвердження отримання повідомлення відповідно до статті 51.

2. Повідомлення, опубліковані на національному рівні, не повинні містити інформацію, іншу ніж та, що міститься в повідомленнях, направлених до Офісу публікацій Європейського Союзу, або опублікована у профілі покупця, але повинні містити дату направлення повідомлення до Офісу публікацій Європейського Союзу або дату їх опублікування у профілі покупця.

3. Попередніх інформаційних повідомлень не публікують у профілі покупця до відправлення до Офісу публікацій Європейського Союзу повідомлення про їх опублікування в такій формі. У таких повідомленнях повинна бути вказана дата зазначеного відправлення.

1. Публічні замовники за допомогою електронних засобів повинні надавати необмежений і повний прямий безкоштовний доступ до закупівельної документації з дати опублікування повідомлення згідно зі статтею 51 або з дати надіслання запрошення до підтвердження зацікавленості. У тексті повідомлення або запрошення до підтвердження зацікавленості повинна бути вказана інтернет-адреса, за якою можна отримати доступ до закупівельної документації.

У випадках, коли необмежений і повний прямий безкоштовний доступ до певної закупівельної документації не може бути наданий за допомогою електронних засобів із однієї з причин, визначених у другому підпараграфі статті 22(1), публічні замовники можуть вказувати у повідомленні або запрошенні до підтвердження зацікавленості, що відповідна закупівельна документація буде передаватися за допомогою засобів, інших ніж електронні, відповідно до параграфа 2 цієї статті. У такому випадку строк для подання тендерних пропозицій продовжують на п’ять днів, за винятком випадків належним чином обґрунтованої нагальності, зазначених у статті 27(3), статті 28(6), та в четвертому підпараграфі статті 29(1).

У випадках, коли необмежений і повний прямий безкоштовний доступ не може бути наданий за допомогою електронних засобів до певної закупівельної документації, оскільки публічні замовники мають намір застосовувати статтю 21(2) цієї Директиви, вони повинні вказати у повідомленні чи запрошенні до підтвердження зацікавленості, яких заходів, спрямованих на захист конфіденційного характеру інформації, вони вимагають, та яким чином можна отримати доступ до відповідної документації. У такому випадку строк для подання тендерних пропозицій продовжують на п’ять днів, за винятком випадків належним чином обґрунтованої нагальності, зазначених у статті 27(3), статті 28(6), та в четвертому підпараграфі статті 29(1).

2. За умови своєчасного подання відповідних запитів публічні замовники повинні надати всім учасникам процедури закупівлі, що беруть участь у процедурі закупівлі, додаткову інформацію стосовно специфікацій та будь-яку супровідну документацію не пізніше ніж за шість днів до настання строку, встановленого для отримання тендерних пропозицій. У випадку застосування прискореної процедури, як зазначено у статті 27(3) і статті 28(6), зазначений період складає чотири дні.

1. При застосуванні процедур із обмеженою участю, процедур конкурентного діалогу, інноваційних партнерств та конкурентних процедур із переговорами публічні замовники повинні одночасно в письмовій формі запросити обраних конкурсантів до подання їхніх тендерних пропозицій або, у випадку конкурентного діалогу, до участі в такому діалозі.

Якщо попереднє інформаційне повідомлення використовують як запрошення до участі в конкурентній процедурі відповідно до статті 48(2), публічні замовники повинні одночасно в письмовій формі запросити суб’єктів господарювання, які висловили свою зацікавленість, підтвердити подальшу зацікавленість.

2. Запрошення, зазначені в параграфі 1 цієї статті, повинні містити покликання на електронну адресу, за якою забезпечений прямий доступ до закупівельної документації за допомогою електронних засобів. Такі запрошення повинні супроводжуватися закупівельною документацією, якщо така документація не була надана для необмеженого й повного прямого безкоштовного доступу з причин, визначених у другому чи третьому підпараграфі статті 53(1), і не була надана до цього в інший спосіб. Крім того, запрошення, зазначені в параграфі 1 цієї статті, повинні містити інформацію, визначену в додатку IX.

1. Публічні замовники повинні якнайшвидше інформувати кожного конкурсанта й учасника процедури закупівлі щодо рішень, ухвалених стосовно укладення рамкової угоди, присудження договору або допуску до динамічної системи закупівель, у тому числі пояснювати підстави для ухвалення будь-якого рішення не укладати рамкової угоди, не присуджувати договору, для якого було опубліковане запрошення до участі в конкурентній процедурі, відновити процедуру або не застосовувати динамічної системи закупівель.

2. На запит зацікавленого конкурсанта чи учасника процедури закупівлі публічний замовник повинен якомога швидше, але в будь-якому випадку протягом 15 днів від моменту отримання письмового запиту, проінформувати:

(a) будь-якого конкурсанта, якого не було обрано переможцем, про причини відхилення його заявки на участь,

(b) будь-якого учасника процедури закупівлі, якого не було обрано переможцем, про причини відхилення його тендерної пропозиції, в тому числі, у випадках, зазначених у статті 42(5) та (6), про причини свого рішення щодо нееквівалентності або свого рішення щодо невідповідності робіт, продуктів або послуг вимогам щодо ефективності чи функціональності,

(c) будь-якого учасника процедури закупівлі, який надав прийнятну тендерну пропозицію, про характеристики та відносні переваги обраної тендерної пропозиції, а також найменування переможця процедури закупівлі чи сторін рамкової угоди,

(d) будь-якого учасника процедури закупівлі, який надав прийнятну тендерну пропозицію, про проведення та хід переговорів і діалогу з учасниками процедури закупівлі.

3. Публічні замовники можуть вирішити не оприлюднювати певної інформації, зазначеної в параграфах 1 та 2, щодо присудження договору, укладення рамкових угод або допущення до динамічної системи закупівель, якщо оприлюднення такої інформації може перешкодити правозастосуванню або іншим чином суперечити суспільному інтересу, завдати шкоди законним комерційним інтересам певного суб’єкта господарювання, публічного чи приватного, або поставити під загрозу добросовісну конкуренцію між суб’єктами господарювання.

1. Договори укладають на основі критеріїв, встановлених відповідно до статей 67-69, за умови що публічний замовник перевірив відповідно до статей 59-61 дотримання таких умов:

(a) тендерна пропозиція відповідає вимогам, умовам та критеріям, визначеним у повідомленні про намір укласти договір або запрошенні до підтвердження зацікавленості та в закупівельній документації, з урахуванням, якщо застосовно, статті 45;

(b) тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, не відстороненим відповідно до статті 57, та відповідає критеріям відбору, встановленим публічним замовником відповідно до статті 58, та, якщо застосовно, недискримінаційним правилам та критеріям, зазначеним у статті 65.

Публічні замовники можуть вирішити не присуджувати договір учаснику процедури закупівлі, який подав найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію, якщо ними було встановлено, що тендерна пропозиція не відповідає застосовним зобов’язанням, зазначеним у статті 18(2).

2. У відкритих процедурах публічні замовники можуть вирішити перевірити тендерні пропозиції перед перевіркою відсутності підстав для відсторонення та виконання критеріїв відбору відповідно до статей 57-64. У випадках, коли вони використовують таку можливість, вони повинні забезпечити здійснення перевірки відсутності підстав для відсторонення та виконання критеріїв відбору у неупереджений та прозорий спосіб, таким чином, щоб жоден договір не був присуджений учаснику процедури закупівлі, якого потрібно було відсторонити відповідно до статті 57 або який не відповідає критеріям відбору, визначеним таким публічним замовником.

Держави-члени можуть виключити використання процедури, зазначеної в першому підпараграфі, для окремих типів закупівель або конкретних обставин або обмежити таке використання окремими типами закупівель або конкретними обставинами.

3. Якщо інформація або документація, яку повинні подати суб’єкти господарювання, є або видається неповною чи помилковою або якщо відсутні окремі документи, публічні замовники можуть, якщо іншого не передбачено в нормах національного права, що імплементує цю Директиву, звертатися до відповідних суб’єктів господарювання з запитом подати, доповнити, уточнити або заповнити відповідну інформацію чи документацію впродовж належного строку за умови що подання таких запитів повністю відповідає принципам однакового ставлення та прозорості.

4. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 87 з метою внесення змін до списку, визначеного в додатку X, якщо це необхідно, із додаванням нових міжнародних угод, ратифікованих усіма державами-членами, або якщо вказані там наявні міжнародні угоди більше не є ратифікованими всіма державами-членами чи до них були внесені інші зміни, наприклад, до сфери їх застосування, змісту або назви.

1. Публічні замовники повинні відсторонити суб’єкта господарювання від участі в процедурі закупівлі, якщо вони встановлять шляхом перевірки відповідно до статей 59, 60 та 61 або дізнаються іншим способом, що такий суб’єкт господарювання був визнаний винним остаточним судовим рішенням із однієї з таких причин:

(a) участь у злочинній організації, як означено в статті 2 Рамкового рішення Ради 2008/841/ЮВС (- 11);

(b) корупція, як означено в статті 3 Конвенції про боротьбу з корупцією за участі посадових осіб Європейських співтовариств або посадових осіб держав-членів Європейського Союзу (- 12) та статті 2(1) Рамкового рішення Ради 2003/568/ЮВС (- 13), а також корупція, як означено в національному праві публічного замовника або суб’єкта господарювання;

(c) шахрайство в розумінні статті 1 Конвенції про захист фінансових інтересів Європейських співтовариств (- 14);

(d) терористична діяльність або злочини, пов’язані з терористичною діяльністю, як означено в статтях 1 та 3 Рамкового рішення Ради 2002/475/ЮВС (- 15) відповідно, або підбурювання до вчинення таких злочинів, сприяння їх учиненню, співучасть в їх учиненні або спроба їх учинення відповідно до статті 4 зазначеного Рамкового рішення;

(e) відмивання грошей або фінансування тероризму, як означено в статті 1 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2005/60/ЄС (- 16);

(f) дитяча праця або інші злочини у сфері торгівлі людьми, як означено в статті 2 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2011/36/ЄС (- 17);

Зобов’язання щодо відсторонення суб’єкта господарювання також застосовне, якщо особа, яку визнали винною остаточним судовим рішенням, є членом адміністративного, керівного чи наглядового органу такого суб’єкта господарювання або має повноваження представництва, ухвалення рішень чи контролю щодо такого суб’єкта господарювання.

2. Суб’єкт господарювання повинен бути відсторонений від участі у процедурі закупівлі, якщо публічному замовнику відомо, що такий суб’єкт господарювання порушує свої зобов’язання щодо сплати податків або внесків на соціальне страхування, та якщо таке було встановлено судовим або адміністративним рішенням, що має остаточну та зобов’язальну силу, відповідно до правових положень країни, в якій він має осідок, або відповідно до правових положень держави-члена публічного замовника.

Крім того, публічні замовники можуть відсторонити або отримати вимогу від держав-членів відсторонити суб’єкта господарювання від участі в процедурі закупівлі, якщо публічний замовник може за допомогою будь-яких належних засобів довести, що такий суб’єкт господарювання порушує свої зобов’язання щодо сплати податків або внесків на соціальне страхування.

Цей параграф більше не застосовують, якщо суб’єкт господарювання виконав свої обов’язки, сплативши або уклавши зобов’язальні домовленості щодо сплати заборгованої суми податків або внесків на соціальне страхування, включно з нарахованими процентами або штрафами, якщо застосовно.

3. У виняткових випадках держави-члени можуть передбачати відступ від обов’язкового відсторонення, передбаченого в параграфах 1 та 2, з переважних причин, пов’язаних із суспільним інтересом, як-от громадським здоров’ям або захистом довкілля.

Крім того, держави-члени можуть передбачати відступ від обов’язкового відсторонення, передбаченого в параграфі 2, якщо таке відсторонення буде явно непропорційним, зокрема, якщо не сплачені лише невеликі суми податків чи внесків на соціальне страхування або якщо суб’єкта господарювання поінформували про точну суму заборгованості внаслідок невиконання зобов’язань щодо сплати податків та внесків на соціальне страхування в такий час, що в нього не було можливості вжити заходів, як передбачено в третьому підпараграфі параграфа 2, до кінцевого терміну подачі заявок або, у випадку відкритих процедур, до кінцевого терміну подачі ним тендерної пропозиції.

4. Публічні замовники можуть відсторонити або отримати вимогу від держав-членів відсторонити суб’єкта господарювання від участі у процедурі закупівлі у будь-якій із наведених нижче ситуацій:

(a) якщо публічний замовник може за допомогою будь-яких належних засобів довести порушення застосовних зобов’язань, зазначених у статті 18(2);

(b) якщо суб’єкт господарювання є банкрутом або підлягає процедурам неплатоспроможності або ліквідації, якщо його активами управляє ліквідатор або суд, якщо він уклав компромісну угоду з кредиторами, якщо його господарська діяльність тимчасово зупинена або він перебуває в аналогічній ситуації, що випливає з подібної процедури, передбаченої національними законами та підзаконними нормативно-правовими актами;

(c) якщо публічний замовник може за допомогою будь-яких належних засобів довести, що суб’єкт господарювання винен у вчиненні серйозних професійних порушень, що ставить під сумнів його доброчесність;

(d) якщо публічний замовник має достатньо переконливі дані, що дають змогу дійти висновку про те, що суб’єкт господарювання уклав з іншими суб’єктами господарювання угоди, спрямовані на викривлення конкуренції;

(e) якщо конфлікт інтересів у розумінні статті 24 неможливо ефективно врегулювати за допомогою менш радикальних заходів;

(f) якщо проблему викривлення конкуренції, що виникла внаслідок попереднього залучення суб’єктів господарювання до підготовки процедури закупівлі, як зазначено в статті 41, неможливо вирішити за допомогою менш радикальних заходів;

(g) якщо при виконанні суб’єктом господарювання суттєвих вимог попереднього публічного договору, попереднього договору з підрядним суб’єктом або попереднього концесійного договору були виявлені суттєві чи систематичні недоліки, які призвели до дострокового розірвання такого попереднього договору, відшкодування збитків або інших порівнянних санкцій;

(h) якщо суб’єкт господарювання винен у наданні недостовірної інформації, яка вимагається для перевірки відсутності підстав для відсторонення або виконання критеріїв відбору, приховав таку інформацію або не може подати супровідної документації, яка вимагається відповідно до статті 59; або

(i) якщо суб’єкт господарювання намагався неправомірно вплинути на процес вироблення й ухвалення рішень публічного замовника, отримати конфіденційну інформацію, яка може надати йому неправомірні переваги в процедурі закупівлі, або з недбалості надавав оманливу інформацію, яка може суттєво вплинути на рішення стосовно відсторонення, відбору або присудження.

Незважаючи на пункт (b) першого підпараграфа, держави-члени можуть вимагати або передбачати публічним замовникам можливість не відстороняти суб’єкта господарювання, який опинився в одній із ситуацій, зазначених у вказаному пункті, якщо публічний замовник установив, що відповідний суб’єкт господарювання зможе виконати умови договору, з урахуванням застосовних національних правил та заходів, що стосуються продовження господарської діяльності у випадку ситуацій, зазначених у пункті (b).

5. Публічні замовники повинні в будь-який момент процедури відсторонити суб’єкта господарювання, якщо виявиться, що такий суб’єкт господарювання, з огляду на його дії або бездіяльність до або під час процедури, перебуває в одній із ситуацій, зазначених у параграфах 1 та 2.

Публічні замовники можуть в будь-який момент процедури відсторонити або отримати вимогу від держав-членів відсторонити суб’єкта господарювання, якщо виявиться, що такий суб’єкт господарювання, з огляду на його дії або бездіяльність до або під час процедури, перебуває в одній із ситуацій, зазначених у параграфі 4.

6. Будь-який суб’єкт господарювання, який перебуває в одній із ситуацій, зазначених у параграфах 1 та 4, може надати докази на підтвердження того, що вжитих таким суб’єктом господарювання заходів достатньо, щоб продемонструвати свою надійність, незважаючи на наявність відповідних підстав для відсторонення. Якщо такі докази вважатимуть достатніми, відповідного суб’єкта господарювання не буде відсторонено від участі в процедурі закупівлі.

Для цього суб’єкт господарювання повинен довести, що він сплатив або зобов’язався сплатити компенсацію стосовно будь-якої шкоди, спричиненої кримінальним злочином або правопорушенням, вичерпно роз’яснив факти та обставини в активній співпраці зі слідчими органами та вжив належних конкретних технічних, організаційних і кадрових заходів для запобігання подальшим кримінальним злочинам чи правопорушенням.

Вжиті суб’єктами господарювання заходи оцінюють з урахуванням тяжкості та конкретних обставин кримінального злочину чи правопорушення. Якщо такі заходи визнають недостатніми, суб’єкту господарювання надають обґрунтування причин такого рішення.

Суб’єкт господарювання, якого остаточним рішенням відсторонили від участі в процедурах закупівель або процедурах присудження концесійних договорів, не має права використовувати передбачену в цьому параграфі можливість у період відсторонення, присудженого таким рішенням, у державах-членах, у яких таке рішення є чинним.

7. Держави-члени визначають умови імплементації цієї статті в законі, підзаконному нормативно-правовому акті або адміністративному положенні, беручи до уваги право Союзу. Зокрема, вони визначають максимальний період відсторонення, якщо суб’єкт господарювання не вжив заходів, зазначених у параграфі 6, щоб продемонструвати свою надійність. Якщо період відсторонення не визначений в остаточному рішенні, такий період не перевищує п’яти років із дати остаточного судового рішення, відповідно до якого суб’єкта господарювання було визнано винним, у випадках, зазначених у параграфі 1, та трьох років із дати відповідної події у випадках, зазначених у параграфі 4.

1. Критерії відбору можуть стосуватися:

(a) придатності для ведення професійної діяльності;

(b) економічного та фінансового стану;

(c) технічних та професійних спроможностей.

Публічні замовники можуть встановлювати як вимоги до участі суб’єктів господарювання лише критерії, зазначені в параграфах 2, 3 та 4. Вони обмежують вимоги такими, що є належними для забезпечення правоздатності й фінансових спроможностей та технічних і професійних спроможностей конкурсанта або учасника процедури закупівлі для виконання умов договору, який буде присуджений. Усі вимоги повинні бути пов’язані з предметом договору та пропорційні йому.