1. Ця Директива встановлює правила проведення замовниками процедур закупівлі щодо договорів, а також конкурсів проєктів, оцінна вартість яких є не нижчою за порогові значення, встановлені в статті 15.

2. У розумінні цієї Директиви "закупівлі" означає придбання за договором про постачання продуктів, виконання робіт чи надання послуг робіт, продуктів або послуг одним чи більше замовниками у суб’єктів господарювання, обраних такими замовниками, за умови що такі роботи, продукти чи послуги призначені для здійснення видів діяльності, зазначених у статтях 8-14.

3. Застосування цієї Директиви підпадає під дію статті 346 ДФЄС.

4. Ця Директива не впливає на свободу держав-членів визначати, відповідно до права Союзу, що вони вважають послугами загального економічного інтересу, як такі послуги повинні бути організовані та фінансовані, згідно з правилами про надання державної допомоги, і які конкретні зобов’язання слід до них застосовувати. Аналогічно, ця Директива не впливає на рішення органів публічної влади щодо того, наскільки, яким чином та в якій мірі вони самі бажають виконувати публічні функції відповідно до статті 14 ДФЄС та Протоколу № 26.

5. Ця Директива не впливає на те, яким чином держави-члени організовують свої системи соціального забезпечення.

6. До сфери застосування цієї Директиви не належать неекономічні послуги загального інтересу.

Для цілей цієї Директиви застосовують такі терміни та означення:

(1) "договори про постачання продуктів, виконання робіт та надання послуг" означає оплатні договори, укладені в письмовій формі між одним чи більше замовниками та одним чи більше суб’єктами господарювання, предметом яких є виконання робіт, постачання продуктів чи надання послуг;

(2) "договори про виконання робіт" означає договори, предметом яких є одне із зазначеного нижче:

(a) виконання або і проєктування, і виконання робіт, пов’язаних із одним із видів діяльності в розумінні додатка I;

(b) виконання або і проєктування, і виконання робіт;

(c) реалізація будь-якими засобами робіт, які відповідають вимогам, визначеним замовником, що має вирішальний вплив на тип або проєкт робіт;

(3) "роботи" означає результат будівельних робіт або інженерно-монтажних робіт у цілому, що сам собою є достатнім для виконання економічної або технічної функції;

(4) "договори про постачання продуктів" означає договори, предметом яких є купівля, оренда, прокат або купівля продуктів на виплат із правом викупу чи без нього. Договір про постачання продуктів може включати, як доповнення, операції з розміщення та встановлення;

(5) "договори про надання послуг" означає договори, предметом яких є надання послуг, інших ніж ті, що зазначені в пункті 2;

(6) "суб’єкт господарювання" означає будь-яку фізичну чи юридичну особу, замовника чи групу таких осіб та/або суб’єктів, у тому числі будь-які тимчасові об’єднання підприємств, які пропонують виконання робіт та/або роботи, постачання продуктів або надання послуг на ринку;

(7) "учасник процедури закупівлі" означає суб’єкта господарювання, що подав тендерну пропозицію;

(8) "конкурсант" означає суб’єкта господарювання, що звернувся із запитом щодо запрошення на участь чи був запрошений до участі в процедурі з обмеженою участю, процедурі з переговорами, конкурентному діалозі або інноваційному партнерстві;

(9) "закупівельна документація" означає будь-який документ, виданий або згаданий замовником для опису чи визначення елементів закупівлі чи процедури, у тому числі повідомлення про намір укласти договір, періодичне(і) інформаційне(і) повідомлення про наявність системи кваліфікації, у випадках, коли їх використовують як запрошення до участі в конкурентній процедурі, технічні специфікації, описовий документ, пропоновані умови договору, формати надання документів конкурсантами й учасниками процедури закупівлі, інформація про загальні зобов’язання та будь-яка додаткова документацію;

(10) "централізована закупівельна діяльність" означає види діяльності, здійснювані на постійній основі в одній із зазначених нижче форм:

(a) придбання продуктів та/або послуг, призначених для замовників,

(b) присудження договорів або укладання рамкових угод про виконання робіт, постачання продуктів або надання послуг, призначених для замовників;

(11) "допоміжна закупівельна діяльність" означає діяльність, що полягає у підтримці закупівельної діяльності, зокрема у зазначених нижче формах:

(a) технічної інфраструктури, яка дає змогу замовникам присуджувати публічні договори чи укладати рамкові угоди про виконання робіт, постачання продуктів або надання послуг;

(b) консультації щодо проведення чи планування процедур закупівель;

(c) підготовки процедур закупівель та управління ними від імені та за рахунок зацікавленого замовника;

(12) "централізована закупівельна організація" означає замовника в розумінні статті 4(1) цієї Директиви або публічного замовника в розумінні пункту 1 статті 2(1) Директиви 2014/24/ЄС, що здійснює централізовану закупівельну діяльність і, можливо, допоміжну закупівельну діяльність;

Закупівля, яку здійснює централізована закупівельна організація для проведення централізованої закупівельної діяльності, повинна вважатися закупівлею, необхідною для здійснення видів діяльності, описаних у статтях 8-14. Статтю 18 не застосовують до закупівель, які здійснює централізована закупівельна організація для виконання централізованої закупівельної діяльності;

(13) "надавач закупівельних послуг" означає публічний чи приватний орган, що пропонує послуги зі здійснення допоміжної закупівельної діяльності на ринку;

(14) "письмово" або "у письмовій формі" означає будь-який вираз, що складається зі слів чи цифр, які можна прочитати, відтворити та, в подальшому, повідомити, включно з інформацією, яку передають та зберігають за допомогою електронних засобів;

(15) "електронні засоби" означає електронне обладнання для опрацювання (в тому числі цифрового стиснення) та зберігання даних, які передають та отримують за допомогою дротових, радіо-, оптичних або інших електромагнітних засобів;

(16) "життєвий цикл" означає всі послідовні та/або взаємопов’язані етапи, у тому числі необхідні дослідження й розробки, виробництво, торгівлю та її умови, транспортування, використання й технічне обслуговування протягом усього періоду існування продукту, робіт або надання послуги, від придбання сировини чи генерування ресурсів до реалізації, ліквідації, виведення з експлуатації чи використання;

(17) "конкурс проєктів" означає процедури, які дають змогу замовнику придбавати, в основному у сферах планування міст і населених пунктів, архітектури, проєктування або опрацювання даних, план чи проєкт, обраний журі за результатами участі в конкурсі з присудженням призів або без них;

(18) "інновація" означає впровадження нового чи істотно вдосконаленого продукту, послуги або процесу, у тому числі, між іншим, процесів виробництва, будівництва чи спорудження, нового методу реалізації або нового методу організації в ділові практики, організацію робочих місць або зовнішні зв’язки, між іншим, із метою надання допомоги у вирішенні суспільних проблем або підтримки стратегії розумного, сталого та інклюзивного зростання "Європа 2020";

(19) "маркування" означає будь-який документ, сертифікат або атестацію, які підтверджують, що роботи, продукти, послуги, процеси або процедури відповідають певним вимогам;

(20) "вимоги щодо маркування" означає вимоги, яким повинні відповідати певні роботи, продукти, послуги, процеси або процедури для отримання відповідного маркування.

1. Для цілей цієї Директиви "публічні замовники" означає державні, регіональні чи місцеві органи влади, органи публічного права або об’єднання, утворені одним чи декількома такими органами влади або одним чи декількома такими органами публічного права.

2. Термін "регіональні органи влади" включає органи влади, що належать до адміністративних одиниць, невичерпний перелік яких міститься у Номенклатурі територіальних одиниць для цілей статистики (NUTS) 1 та 2, як зазначено в Регламенті (ЄС) № 1059/2003 Європейського парламенту і Ради (- 1).

3. Термін "місцеві органи влади" включає всі органи, що належать до адміністративних одиниць рівня NUTS 3 та менших адміністративних одиниць, як зазначено в Регламенті (ЄС) № 1059/2003.

4. Термін "органи публічного права" означає органи, які мають усі зазначені нижче характеристики:

(a) створені з конкретною метою задоволення потреб, що становлять загальний інтерес і не мають промислового або комерційного характеру;

(b) мають правосуб’єктність; та

(c) отримують фінансування переважно від держави, регіональних чи місцевих органів влади або інших органів публічного права; або зазначені органи влади або органи публічного права здійснюють над ними управлінський контроль; або мають адміністративну, керівну або наглядову раду, більш ніж половину членів якої призначає держава, регіональні чи місцеві органи влади або інші органи публічного права.

1. Для цілей цієї Директиви замовники - це суб’єкти, які:

(a) є публічними замовниками або публічними підприємствами та які здійснюють один із видів діяльності, зазначених у статтях 8-14;

(b) якщо не є публічними замовниками або публічними підприємствами, здійснюють, серед іншого, будь-який із видів діяльності, зазначених у статтях 8-14, або будь-яке їх поєднання та функціонують на підставі спеціальних або виключних прав, наданих компетентним органом держави-члена.

2. Термін "публічне підприємство" означає будь-яке підприємство, на яке публічні замовники можуть прямо чи опосередковано здійснювати вирішальний вплив внаслідок їхнього володіння ним, їх фінансової участі у ньому або на підставі правил, що регулюють його роботу.

Вирішальний вплив з боку публічних замовників має місце у будь-якому із зазначених нижче випадків, у яких такі органи прямо чи опосередковано:

(a) володіють більшою частиною підписного капіталу підприємства;

(b) контролюють більшість голосів, що припадають на акції, випущені підприємством;

(c) можуть призначати більше половини членів адміністративного, управлінського або наглядового органу підприємства.

3. Для цілей цієї статті "спеціальні чи виключні права" означає права, які надані компетентним органом держави-члена та закріплені в законодавчих, регуляторних чи адміністративних положеннях з метою обмеження кількість суб’єктів, що можуть здійснювати види діяльності, визначені в статтях 8-14, та які суттєво впливають на здатність інших суб’єктів здійснювати такий вид діяльності.

Права, надані за допомогою процедури, в рамках якої була забезпечена належна публічність, у випадках, якщо такі права були надані на підставі об’єктивних критеріїв, не є спеціальними або виключними правами в розумінні першого підпараграфа.

Такі процедури включають:

(a) процедури закупівель із попереднім запрошенням до участі в конкурентній процедурі відповідно до Директиви 2014/24/ЄС, Директиви 2009/81/ЄС, Директиви 2014/23/ЄС або цієї Директиви;

(b) процедури відповідно до інших правових актів Союзу, перерахованих у додатку II, які забезпечують належний попередній рівень прозорості, для надання дозволів на підставі об’єктивних критеріїв.

4. Комісію уповноважено ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 103 стосовно внесення змін до переліку правових актів Союзу, визначених у додатку II, якщо такі зміни виявляться необхідними з огляду на ухвалення нових правових актів, скасування або внесення змін до таких правових актів.

1. Параграф 2 застосовують до змішаних договорів, предметом яких є різні типи закупівель, усі з яких підпадають під дію цієї Директиви.

Параграфи 3-5 застосовують до змішаних договорів, предметом яких є закупівлі, які підпадають під дію цієї Директиви, та закупівлі, які підпадають під дію інших правових режимів.

2. Договори, предметом яких є два чи більше типів закупівель (роботи, послуги чи продукти), присуджують відповідно до положень, застосовних до того типу закупівель, що характеризує основний предмет відповідного договору.

У випадку змішаних договорів, які частково складаються з надання послуг у розумінні глави I розділу III і частково - з надання інших послуг, або змішаних договорів, які частково складаються з надання послуг і частково - з постачання продуктів, основний предмет договору визначають відповідно до того, вартість чого є найвищою - відповідних послуг чи продуктів.

3. Якщо різні частини певного договору об’єктивно подільні, застосовують параграф 4. Якщо різні частини певного договору об’єктивно неподільні, застосовують параграф 5.

Якщо частина певного договору підпадає під дію статті 346 ДФЄС або Директиви 2009/81/ЄС, застосовують статтю 25 цієї Директиви.

4. У випадку договорів, предметом яких є закупівлі, що підпадають під дію цієї Директиви, а також закупівлі, що не підпадають під дію цієї Директиви, замовники можуть обирати, присуджувати окремі договори щодо окремих частин предмета договору чи присуджувати єдиний договір. Якщо замовники обирають присудження окремих договорів щодо окремих частин предмета договору, рішення щодо того, який правовий режим є застосовним до кожного з таких окремих договорів, ухвалюють на основі характеристик відповідної окремої частини предмета договору.

Якщо замовники обирають присудження єдиного договору, у випадках, якщо інше не передбачено статтею 25, до відповідного змішаного договору застосовують положення цієї Директиви, незалежно від вартості частин його предмета, які інакше підпадали б під дію іншого правового режиму, і незалежно від того, під який правовий режим такі частини інакше би підпадали.

У випадку змішаних договорів, які містять елементи постачання продуктів, виконання робіт і надання послуг, а також концесій, змішаний договір присуджують відповідно до цієї Директиви, за умови що оцінна вартість частини договору, яка підпадає під дію цієї Директиви, розрахована відповідно до статті 16, дорівнює відповідному пороговому значенню, визначеному в статті 15, або перевищує його.

5. Якщо різні частини певного договору є об’єктивно неподільними, застосовний правовий режим визначають на підставі основного предмета такого договору.

1. У випадку договорів, призначених для охоплення декількох видів діяльності, замовники можуть обирати, присуджувати окремі договори щодо кожного окремого виду діяльності чи присуджувати єдиний договір. Якщо замовники обирають присудження окремих договорів, рішення щодо того, які правила є застосовними до кожного з таких окремих договорів, ухвалюють на основі характеристик відповідного окремого виду діяльності.

Незважаючи на статтю 5, якщо замовники обирають присудження єдиного договору, застосовують параграфи 2 та 3 цієї статті. Однак, якщо один із відповідних видів діяльності підпадає під дію статті 346 ДФЄС або Директиви 2009/81/ЄС, застосовують статтю 26 цієї Директиви.

Однак вибір між присудженням єдиного договору або присудженням декількох окремих договорів не повинен здійснюватися з метою виключення договору чи договорів зі сфери застосування цієї Директиви або, якщо застосовно, Директиви 2014/24/ЄС чи Директиви 2014/23/ЄС.

2. Договір, призначений для охоплення декількох видів діяльності, повинен підпадати під дію правил, застосовних до виду діяльності, для якого він призначений переважним чином.

3. У випадку договорів, стосовно яких об’єктивно неможливо визначити, для якого виду діяльності договір призначений переважним чином, застосовні правила визначають відповідно до пунктів (a), (b) та (c):

(a) договір присуджують відповідно до Директиви 2014/24/ЄС, якщо один із видів діяльності, для яких призначений договір, підпадає під дію цієї Директиви, а інший - під дію Директиви 2014/24/ЄС;

(b) договір присуджують відповідно до цієї Директиви, якщо один із видів діяльності, для яких призначений договір, підпадає під дію цієї Директиви, а інший - під дію Директиви 2014/23/ЄС;

(c) договір присуджують відповідно до цієї Директиви, якщо один із видів діяльності, для яких призначений договір, підпадає під дію цієї Директиви, а інший - не підпадає ані під дію цієї Директиви, ані під дію Директиви 2014/24/ЄС чи 2014/23/ЄС.

Для цілей статей 8, 9 та 10 термін "постачання" включає виробництво, оптову та роздрібну торгівлю.

Однак виробництво газу у формі видобування підпадає під дію статті 14.

1. У випадках, коли це стосується газу та теплової енергії, цю Директиву застосовують до таких видів діяльності:

(a) надання або експлуатація стаціонарних мереж, які призначені для надання громадськості послуг, пов’язаних із виробництвом, транспортуванням чи розподіленням газу або теплової енергії;

(b) постачання газу або теплової енергії до таких мереж.

2. Постачання з боку замовників, інших ніж публічні замовники, газу або теплової енергії до стаціонарних мереж, які надають послуги громадськості, не вважають релевантним видом діяльності в розумінні параграфа 1, якщо дотримані всі зазначені нижче умови:

(a) виробництво таким замовником газу або теплової енергії є неминучим наслідком здійснення виду діяльності, іншого ніж зазначені в параграфі 1 цієї статті або в статтях 9-11;

(b) постачання до мережі загального користування спрямоване лише на економічне використання такого виробництва та становить не більше ніж 20% від середнього обороту замовника за попередні три роки, включно з поточним роком.

1. У випадках, коли це стосується електроенергії, цю Директиву застосовують до таких видів діяльності:

(a) надання або експлуатація стаціонарних мереж, які призначені для надання громадськості послуг, пов’язаних із виробництвом, транспортуванням чи розподіленням електроенергії;

(b) постачання електроенергії до таких мереж.

2. Постачання з боку замовників, інших ніж публічні замовники, електроенергії до стаціонарних мереж, які надають послуги громадськості, не вважають релевантним видом діяльності в розумінні параграфа 1, якщо дотримані всі зазначені нижче умови:

(a) виробництво таким замовником електроенергії відбувається у зв’язку з необхідністю її споживання для здійснення виду діяльності, іншого ніж зазначені в параграфі 1 цієї статті або в статтях 8, 10 та 11;

(b) постачання до мережі загального користування залежить лише від власних рівнів споживання замовника та становить не більше ніж 30% від загального обсягу виробництва енергії замовника за попередні три роки, включно з поточним роком.

1. У випадках, коли це стосується води, цю Директиву застосовують до таких видів діяльності:

(a) надання або експлуатація стаціонарних мереж, які призначені для надання громадськості послуг, пов’язаних із виробництвом, транспортуванням чи розподіленням питної води;

(b) постачання питної води до таких мереж.

2. Цю Директиву також застосовують до договорів або конкурсів проєктів, присуджених або організованих замовниками, які здійснюють вид діяльності, зазначений у параграфі 1, та які пов’язані з одним із вказаного нижче:

(a) з гідротехнічними проєктами, зрошенням чи дренажними роботами, за умови що об’єм води, що буде використаний для постачання питної води, становить більше 20 % загального об’єму води, доступного завдяки таким проєктам або зрошувальним чи дренажним установкам,

(b) із видаленням та очищенням стічних вод.

3. Постачання з боку замовників, інших ніж публічні замовники, питної води до стаціонарних мереж, які надають послуги громадськості, не вважають релевантним видом діяльності в розумінні параграфа 1, якщо дотримані всі зазначені нижче умови:

(a) виробництво таким відповідним замовником питної води відбувається у зв’язку з необхідністю її споживання для здійснення виду діяльності, іншого ніж зазначені в статтях 8-11;

(b) постачання до мережі загального користування залежить лише від власних рівнів споживання замовника та становить не більше ніж 30% від загального обсягу виробництва питної води замовником за попередні три роки, включно з поточним роком.

Цю Директиву застосовують до видів діяльності, пов’язаних із наданням або експлуатацією мереж, що надають громадськості послуги у сфері перевезень залізничним транспортом, за допомогою автоматизованих транспортних систем, трамваєм, тролейбусом, автобусом чи канатним транспортом.

Що стосується транспортних послуг, вважається, що мережа існує, якщо послугу надають відповідно до умов експлуатації, встановлених компетентним органом держави-члена, зокрема умов щодо обслуговування маршрутів, місткості транспортного засобу або частоти надання послуги.

Цю Директиву застосовують до видів діяльності, пов’язаних із використанням певної географічної зони з метою надання в розпорядження перевізникам повітряними, морськими чи внутрішніми водними шляхами аеропортів та морських чи внутрішніх портів або інших терміналів.

1. Цю Директиву застосовують до видів діяльності, пов’язаних із наданням:

(a) поштових послуг;

(b) інших послуг, окрім поштових, за умови, що такі послуги надає суб’єкт, який також надає поштові послуги в розумінні пункту (b) параграфа 2 цієї статті, та за умови недотримання умов, визначених у статті 34(1), стосовно послуг у розумінні пункту (b) параграфа 2 цієї статті.

2. Для цілей цієї статті та без обмеження Директиви Європейського Парламенту і Ради 97/67/ЄС (- 2):

(a) "поштове відправлення" означає адресоване відправлення в остаточній формі, в якій його будуть перевозити, незалежно від маси. Крім кореспонденції, до таких відправлень також належать, наприклад, книги, каталоги, газети, періодичні видання та поштові посилки, які містять товари з комерційною вартістю або без неї, незалежно від маси;

(b) "поштові послуги" означає послуги, до яких належить оформлення, сортування, маршрутизація та доставлення поштових відправлень. Вони повинні включати послуги в рамках чи поза рамками універсальної послуги, встановленої відповідно до Директиви 97/67/ЄС;

(c) "послуги, інші ніж поштові послуги" означає послуги, які надають у таких галузях:

(i) послуги з управління поштовими послугами (послуги до та після відправлення, у тому числі послуги з управління поштовим відділенням);

(ii) послуги, які стосуються поштових відправлень, що не включені до пункту (a), наприклад, пряма поштова розсилка без зазначення адреси.

Цю Директиву застосовують до видів діяльності, пов’язаних із використанням географічної зони з метою:

(a) видобування нафти чи газу;

(b) розвідування родовищ вугілля чи інших видів твердого палива або їх видобування.

Окрім випадку виключень закупівель відповідно до статей 18-23 чи згідно зі статтею 34, стосовно здійснення певного виду діяльності, цю Директиву застосовують до закупівель, оцінна вартість яких, за вирахуванням податку на додану вартість (ПДВ), дорівнює таким пороговим значенням або перевищує їх:

(a) 428000 євро для договорів про постачання продуктів та надання послуг, а також для конкурсів проєктів;

(b) 5350000 євро для договорів про виконання робіт;

(c) 1000000 євро для договорів про надання соціальних та інших специфічних послуг, перерахованих у додатку XVII.

1. Розрахунок оцінної вартості закупівлі повинен ґрунтуватися на загальній сумі без ПДВ, що підлягає сплаті згідно з оцінками замовника, включно з будь-якими варіантами та будь-якими поновленнями договорів, прямо визначеними в закупівельній документації.

Якщо замовник передбачає присудження конкурсантам чи учасникам процедури закупівлі призів чи виплат, він повинен враховувати їх при розрахунку оцінної вартості закупівлі.

2. Якщо замовник складається з окремих операційних підрозділів, повинна бути врахована загальна оцінна вартість для всіх окремих операційних підрозділів.

Незважаючи на положення першого підпараграфа, якщо окремий операційний підрозділ самостійно відповідає за свої закупівлі чи певні їх категорії, вартість закупівель може оцінюватися на рівні такого підрозділу.

3. Вибір методу, який використовують для розрахунку оцінної вартості закупівлі, не повинен здійснюватися з наміром виключення її зі сфери застосування цієї Директиви. Закупівлю не можна поділяти з метою запобігання поширенню на неї сфери застосування цієї Директиви, окрім випадків, коли це виправдано об’єктивними причинами.

4. Зазначена оцінна вартість повинна бути дійсною на момент надіслання запрошення до участі в конкурентній процедурі або, у випадках, коли таке запрошення до участі в конкурентній процедурі не передбачене, на момент, коли замовник розпочинає договірну процедуру закупівлі, наприклад, у відповідних випадках, зв’язуючись із суб’єктами господарювання щодо закупівлі.

5. Що стосується рамкових угод і динамічних систем закупівель, вартістю, яку потрібно враховувати, є максимальна оцінна вартість без ПДВ усіх договорів, передбачених протягом загального строку дії угоди або системи.

6. У випадку інноваційних партнерств, вартістю, яка підлягає врахуванню, є максимальна оцінна вартість без ПДВ діяльності у сфері досліджень і розробок, яку виконуватимуть на всіх етапах передбаченого партнерства, а також продуктів, робіт чи послуг, що їх буде розроблено і закуплено на момент завершення передбаченого партнерства.

7. Для цілей статті 15 замовники повинні включити до оцінної вартості договору про виконання робіт як вартість таких робіт, так і загальну оцінну вартість усіх продуктів чи послуг, що їх надають підряднику замовники, за умови що вони є необхідними для виконання робіт.

8. Якщо пропонована робота чи пропоноване надання послуг може привести до присудження договорів у формі окремих лотів, повинна бути врахована загальна оцінна вартість усіх таких лотів.

Якщо сукупна вартість лотів дорівнює пороговому значенню, встановленому у статті 15, або перевищує його, цю Директиву застосовують до присудження кожного лоту.

9. Якщо пропозиція щодо придбання аналогічних продуктів може привести до присудження договорів у формі окремих лотів, при застосуванні пунктів (b) та (c) статті 15 повинна бути врахована загальна оцінна вартість усіх таких лотів.

Якщо сукупна вартість лотів дорівнює пороговому значенню, встановленому у статті 15, або перевищує його, цю Директиву застосовують до присудження кожного лоту.

10. Незважаючи на положення параграфів 8 та 9, замовники можуть присуджувати договори на окремі лоти без застосування процедур, передбачених цією Директивою, за умови що оцінна вартість без ПДВ відповідного лота є меншою за 80000 євро для продуктів чи послуг або 1 мільйона євро для робіт. Проте сукупна вартість лотів, таким чином присуджених без застосовування цієї Директиви, не повинна перевищувати 20 % від сукупної вартості всіх лотів, на які були розділені пропонована робота, пропоноване придбання аналогічних продуктів чи пропоноване надання послуг.

11. У випадку договорів про постачання продуктів чи надання послуг, які є регулярними за своїм характером або для яких передбачене поновлення протягом певного періоду, розрахунок оцінної вартості договору повинен ґрунтуватися на такому:

(a) або на загальній фактичній вартості послідовних договорів одного типу, присуджених протягом попередніх 12 місяців або попереднього фінансового року, скоригованій, якщо можливо, з урахуванням змін у кількості або вартості, що відбулися би протягом 12 місяців після укладення первинного договору;

(b) або на загальній оцінній вартості послідовних договорів, присуджених протягом 12 місяців після першого постачання, або протягом фінансового року, якщо його тривалість перевищує 12 місяців.

12. Що стосується договорів про постачання продуктів, які пов’язані з орендою, найманням, прокатом або купівлею продуктів на виплат із правом викупу, основою для розрахунку оцінної вартості договору повинні бути:

(a) у випадку договорів із фіксованим строком дії, коли такий строк дорівнює 12 місяцям або є меншим за 12 місяців, загальна оцінна вартість на строк дії договору або, якщо строк дії договору перевищує 12 місяців, загальна вартість, включно з оцінною залишковою вартістю;

(b) у випадку договорів без фіксованого строку дії або зі строком дії, який неможливо визначити, місячна вартість, помножена на 48.

13. Що стосується договорів про надання послуг, основою для розрахунку оцінної вартості договору, залежно від випадку, повинні бути:

(a) у випадку страхових послуг: страхова премія, що підлягає сплаті, та інші види винагороди;

(b) у випадку банківських та інших фінансових послуг: плата, комісії, що підлягають сплаті, відсотки та інші види винагороди;

(c) у випадку договорів про проєктування: гонорари, комісії, що підлягають сплаті, та інші види винагороди.

14. Що стосується договорів про надання послуг, у яких не вказана загальна ціна, основою для розрахунку оцінної вартості договору, залежно від випадку, повинні бути:

(a) у випадку публічних договорів із фіксованим строком дії, коли такий строк дорівнює 48 місяцям або є меншим за 48 місяців, загальна вартість за весь строк дії договору;

(b) у випадку договорів без фіксованого строку дії або зі строком дії більшим за 48 місяців, місячна вартість, помножена на 48.

1. Кожні два роки з 30 червня 2013 року Комісія повинна перевіряти відповідність порогових значень, визначених у пунктах (a) та (b) статті 15, пороговим значенням, встановленим Угодою про державні закупівлі (GPA) Світової організації торгівлі, та повинна, за необхідності, переглядати їх згідно з цією статтею.

Відповідно до методики розрахунку, визначеної в GPA , Комісія розраховує зазначені порогові значення на основі середньоденного курсу євро в спеціальних правах запозичення (СПЗ) протягом 24-місячного періоду, що передує перегляду і закінчується 31 серпня, з набуттям чинності з 01 січня. Переглянуті таким чином порогові значення, за необхідності, округлюють до найближчої тисячі євро, щоб забезпечити дотримання чинних порогових значень, передбачених GPA і виражених у СПЗ.

2. Кожні два роки з 01 січня 2014 року Комісія повинна визначати, в національних валютах держав-членів, валютою яких не є євро, порогові значення, вказані в пунктах (a) та (b) статті 15, переглянутих згідно з параграфом 1 цієї статті.

Водночас із цим Комісія повинна визначати, в національних валютах держав-членів, валютою яких не є євро, порогове значення, вказане в пункті (c) статті 15.

Відповідно до методики розрахунку, визначеної в GPA , вказані порогові значення визначають на основі середньоденного курсу таких валют відповідно до застосовних порогових значень, виражених у євро, за 24-місячний період, що передує перегляду і закінчується 31 серпня, з набуттям чинності з 01 січня.

3. Комісія повинна публікувати переглянуті порогові значення, згадані в параграфі 1, відповідні їм значення в національних валютах, вказані в першому підпараграфі параграфа 2, та значення, визначене згідно з другим підпараграфом параграфа 2, в Офіційному віснику Європейського Союзу на початку листопада, що слідує за переглядом.

4. Комісія вповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 103 для адаптації методології, визначеної в другому підпараграфі параграфа 1 цієї статті, до будь-яких змін у методології, передбаченій в GPA для перегляду порогових значень, вказаних у пунктах (a) та (b) статті 15, та для визначення відповідних значень у національних валютах держав-членів, валютою яких не є євро, як зазначено в параграфі 2 цієї статті.

Комісія уповноважена за необхідності ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 103 для перегляду порогових значень, зазначених у пунктах (a) та (b) статті 15 першого підпараграфа.

5. Якщо необхідно переглянути порогові значення, зазначені в пунктах (a) та (b) статті 15, а часові обмеження не дають змоги використати процедуру, визначену у статті 103, і, отже, цього вимагають підстави невідкладної терміновості, до делегованих актів, ухвалених згідно з другим підпараграфом параграфа 4 цієї статті, застосовують процедуру, передбачену в статті 104.

1. Цю Директиву не застосовують до договорів, присуджених для цілей перепродажу або оренди третім особам, за умови що замовник не має жодного спеціального чи виключного права продавати або надавати в оренду предмет таких договорів, а інші суб’єкти мають право вільно продавати його або надавати в оренду на таких самих умовах, що й замовник.

2. Замовники повинні на запит повідомляти Комісію про всі категорії продуктів або види діяльності, які вони вважають виключеними зі сфери застосування відповідно до параграфа 1. Для інформаційних цілей Комісія може періодично публікувати в Офіційному віснику Європейського Союзу переліки категорій продуктів та видів діяльності, які вважає такими, що охоплені таким виключенням. При цьому Комісія повинна враховувати всі чутливі комерційні аспекти, що їх можуть вказати замовники під час надання інформації.

1. Цю Директиву не застосовують до договорів, які присуджують замовники для цілей, інших ніж здійснення своєї діяльності, як описано в статтях 8-14, або для цілей здійснення такої діяльності в третій країні на умовах, що не передбачають фізичного використання мережі чи географічної зони в межах Союзу; її також не застосовують до конкурсів проєктів, які організовують для таких цілей.

2. Замовники повинні на запит повідомляти Комісію про всі види діяльності, які вони вважають виключеними зі сфери застосування відповідно до параграфа 1. Для інформаційних цілей, Комісія може періодично публікувати в Офіційному віснику Європейського Союзу переліки категорій діяльності, які вважає такими, що охоплені таким виключенням. При цьому Комісія повинна враховувати всі чутливі комерційні аспекти, що їх можуть вказати замовники під час надання такої інформації.

1. Цю Директиву не застосовують до договорів або конкурсів проєктів, які замовник зобов’язаний присуджувати чи організовувати згідно з процедурами закупівель, відмінними від тих, що встановлені в цій Директиві і передбачені будь-чим/ким із зазначеного нижче:

(a) правовим інструментом, який створює міжнародні правові зобов’язання, таким як міжнародна угода, укладена відповідно до Договорів, між державою-членом і однією чи кількома третіми країнами або їхніми територіями, і стосується робіт, продуктів чи послуг, призначених для спільної реалізації чи експлуатації проєкту сторонами такої угоди;

(b) міжнародною організацією.

Держави-члени повинні повідомляти про всі правові інструменти, зазначені в пункті (a) першого підпараграфа цього параграфа, Комісію, яка може звертатися за консультаціями до Дорадчого комітету з питань публічних договорів, зазначеного у статті 105.

2. Цю Директиву не застосовують до договорів та конкурсів проєктів, які замовник присуджує чи організовує відповідно до правил закупівель, передбачених міжнародною організацією чи міжнародною фінансовою установою, коли відповідні договори або конкурси проєктів повністю фінансує така організація чи установа; у випадку договорів чи конкурсів проєктів, які спільно фінансує у більшій мірі міжнародна організація або міжнародна фінансова установа, застосовні процедури закупівель погоджуються сторонами.

3. До договорів та конкурсів проєктів, які охоплюють питання оборони чи безпеки та які присуджують чи організовують згідно з міжнародними правилами, застосовують статтю 27. Параграфи 1 та 2 цієї статті не застосовують до таких договорів та конкурсів проєктів.

Цю Директиву не застосовують до договорів про надання послуг, які стосуються:

(a) придбання чи оренди, за допомогою будь-яких фінансових засобів, землі, наявних будівель або іншого нерухомого майна чи прав на них;

(b) арбітражних послуг та послуг із примирення;

(c) будь-яких із зазначених нижче юридичних послуг:

(i) представництво клієнта юристом в розумінні статті 1 Директиви Ради 77/249/ЄЕС (- 3) у:

- арбітражній процедурі або процедурі примирення, яка відбувається у державі-члені, третій країні або в міжнародних арбітражі чи інстанції з примирення; або

- судових провадженнях у судах, трибуналах чи публічних органах держави-члена чи третьої країни або міжнародних судах, трибуналах чи установах;

(ii) юридичні консультації, які надають під час підготовки до будь-яких проваджень, згаданих у підпункті (i) цього пункту, або якщо є реальні ознаки та велика ймовірність того, що питання, якого стосуються такі консультації, стануть предметом таких проваджень, за умови що консультації надає юрист у розумінні статті 1 Директиви 77/249/ЄЕС;

(iii) послуги із засвідчення документів, що повинні надаватися нотаріусами;

(iv) юридичні послуги, які надають довірені особи або призначені опікуни, чи інші юридичні послуги, надавачі яких призначені судом чи трибуналом у відповідній державі-члені або призначені законом для виконання конкретних завдань під наглядом таких трибуналів чи судів;

(v) інші юридичні послуги, які у відповідній державі-члені пов’язані, навіть непостійно, з виконанням офіційних повноважень;

(d) фінансових послуг у зв’язку із випуском, продажем, купівлею або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів у розумінні Директиви Європейського Парламенту і Ради 2004/39/ЄС (- 4) та операцій, які здійснює Європейський фонд фінансової стабільності та Європейський стабілізаційний механізм;

(e) позик, незалежно від того, чи пов’язані вони з випуском, продажем, купівлею або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів;

(f) трудових договорів;

(g) громадських послуг пасажирських перевезень залізничним транспортом чи метро;

(h) послуг у сфері цивільної оборони, цивільного захисту та послуг із запобігання небезпекам, що їх надають неприбуткові організації чи об’єднання та які підпадають під коди CPV 75250000-3, 75251000-0, 75251100-1, 75251110-4, 75251120-7, 75252000-7, 75222000-8; 98113100-9 та 85143000-3, за винятком послуг із перевезення пацієнтів швидкою допомогою;

(i) договорів про надання ефірного часу чи програм, які присуджують надавачам аудіовізуальних чи радіо медіапослуг. Для цілей цього пункту термін "надавачі медіапослуг" має те саме значення, що і в пункті (d) статті 1(1) Директиви Європейського Парламенту і Ради 2010/13/ЄС (- 5). Термін "програма" має те саме значення, що і в пункті (b) статті 1(1) зазначеної Директиви, однак включає також радіопрограми та матеріали радіопрограм. Окрім того, для цілей цього положення термін "програмний матеріал" має те саме значення, що й термін "програма".

Цю Директиву не застосовують до договорів про надання послуг, присуджених замовнику, який сам є публічним замовником, або об’єднанню публічних замовників на основі виключного права, яке їм належить згідно з законом, нормативно-правовим актом чи опублікованим адміністративним положенням, сумісним із ДФЄС.

Цю Директиву не застосовують до:

(a) договорів про купівлю води, якщо їх присуджують замовники, задіяні в одному або більшій кількості видів діяльності, пов’язаних із питною водою, які зазначені в статті 10(1);

(b) договорів, які присуджують замовники, що самі беруть активну участь в енергетичному секторі та залучені до здійснення виду діяльності, зазначеного в статті 8(1), статті 9(1) або статті 14, для постачання:

(i) енергії;

(ii) палива для виробництва енергії.

1. Стосовно присудження публічних договорів і конкурсів проєктів, організованих у сферах безпеки й оборони, цю Директиву не застосовують до:

(a) договорів, що підпадають під дію Директиви 2009/81/ЄС;

(b) договорів, до яких Директиву 2009/81/ЄС не застосовують згідно з її статтями 8, 12 та 13.

2. Цю Директиву не застосовують до договорів і конкурсів проєктів, які не виключені зі сфери застосування відповідно до параграфа 1, тією мірою, якою захист основних інтересів безпеки держави-члена не може бути гарантований за рахунок менш радикальних заходів, наприклад, шляхом встановлення вимог, спрямованих на захист конфіденційного характеру інформації, до якої замовник відкриває доступ у процедурі присудження договору, як передбачено в цій Директиві.

Окрім того, відповідно до пункту (a) статті 346 (1) ДФЄС, цю Директиву не застосовують до договорів і конкурсів проєктів, які не виключені зі сфери застосування відповідно до параграфа 1 цієї статті, тією мірою, якою застосування цієї Директиви зобов’язує державу-члена надавати інформацію, розкриття якої, на її думку, суперечить істотним інтересам її безпеки.

3. Коли закупівлю й виконання договору чи конкурс проєктів оголошують таємними або коли вони повинні супроводжуватися спеціальними заходами безпеки згідно з законами, нормативно-правовими актами або адміністративними положеннями, чинними в державі-члені, цю Директиву не застосовують, якщо держава-член встановила, що відповідні істотні інтереси не можуть бути гарантовані за рахунок менш радикальних заходів, таких як ті, що вказані в першому підпараграфі параграфа 2.

1. Цю статтю застосовують у випадку змішаних договорів, що охоплюють один вид діяльності та предметом яких є закупівля, що підпадає під дію цієї Директиви, а також закупівля, охоплена статтею 346 ДФЄС або Директивою 2009/81/ЄC.

2. Якщо різні частини певного договору об’єктивно подільні, замовники можуть обирати, присуджувати окремі договори щодо окремих його частин чи присуджувати єдиний договір.

Якщо замовники обирають присудження окремих договорів щодо окремих частин, рішення щодо того, який правовий режим є застосовним до кожного з таких окремих договорів, ухвалюють на основі характеристик відповідної окремої частини договору.

Якщо замовники обирають присудження єдиного договору, для визначення застосовного правового режиму використовують такі критерії:

(a) якщо частина певного договору підпадає під дію статті 346 ДФЄС, договір може бути присуджений без застосування цієї Директиви, за умови що присудження єдиного договору виправдане об’єктивними причинами;

(b) якщо частина відповідного договору підпадає під дію Директиви 2009/81/ЄС, договір може бути присуджений згідно з зазначеною Директивою, за умови що присудження єдиного договору виправдане об’єктивними причинами. Цей пункт не повинен обмежувати граничні значення та винятки, передбачені зазначеною Директивою.

При цьому рішення про присудження єдиного договору не повинне ухвалюватися в цілях уникнення застосування до договорів цієї Директиви чи Директиви 2009/81/ЄС.

3. Пункт (a) третього підпараграфа параграфа 2 застосовують до змішаних договорів, до яких в іншому випадку могли би бути застосовними і пункт (a), і пункт (b) зазначеного підпараграфа.

4. Якщо різні частини певного договору об’єктивно неподільні, договір може бути присуджений без застосування цієї Директиви, якщо він включає елементи, до яких є застосовною стаття 346 ДФЄС; в іншому випадку він може бути присуджений згідно з Директивою 2009/81/ЄС.

1. У випадку договорів, призначених для охоплення декількох видів діяльності, замовники можуть обирати, присуджувати окремі договори щодо кожного окремого виду діяльності чи присуджувати єдиний договір. Якщо замовники обирають присудження окремих договорів щодо окремих частин, рішення щодо того, який правовий режим є застосовним до кожного з таких окремих договорів, ухвалюють на основі характеристик відповідного окремого виду діяльності.

Якщо замовники обирають присудження єдиного договору, застосовують параграф 2 цієї статті. Вибір між присудженням єдиного договору та присудженням декількох окремих договорів не повинен здійснюватися з метою виключення договору чи договорів зі сфери застосування цієї Директиви або Директиви 2009/81/ЄС.

2. У випадку договорів, призначених для охоплення виду діяльності, який підпадає під дію цієї Директиви, та іншого виду діяльності, який:

(a) підпадає під дію Директиви 2009/81/ЄС або

(b) охоплений статтею 346 ДФЄС,

договір може бути присуджений відповідно до Директиви 2009/81/ЄС у випадках, встановлених у пункті (a), та може бути присуджений без застосування цієї Директиви у випадках, встановлених у пункті (b). Цей підпараграф не обмежує порогових значень та винятків, передбачених Директивою 2009/81/ЄС.

Договори, зазначені в пункті (a) першого підпараграфа, які також включають закупівлі або інші елементи, охоплені в статті 346 ДФЄС, можуть бути присуджені без застосування цієї Директиви.

При цьому перший та другий підпараграфи застосовують за умови, що присудження єдиного договору виправдане об’єктивними причинами, а рішення про присудження єдиного договору не присуджують в цілях уникнення застосування до договорів цієї Директиви.

1. Цю Директиву не застосовують до договорів або конкурсів проєктів, що охоплюють питання оборони чи безпеки, які замовник зобов’язаний присуджувати чи організовувати згідно з процедурами закупівель, відмінними від тих, що встановлені в цій Директиві і передбачені будь-чим/ким із зазначеного нижче:

(a) міжнародною угодою чи домовленістю, що укладена відповідно до Договорів між державою-членом і однією чи кількома третіми країнами або їхніми територіями та стосується робіт, продуктів чи послуг, призначених для спільної реалізації чи експлуатації проєкту сторонами такої угоди;

(b) міжнародною угодою чи домовленістю, що стосуються дислокації військ і підприємств держави-члена чи третьої країни;

(c) міжнародною організацією.

Про всі угоди та домовленості, зазначені в пункті (a) першого підпараграфа цього параграфа, повідомляють Комісію, яка може звертатися за консультаціями до Дорадчого комітету з питань публічних закупівель, зазначеного у статті 105.

2. Цю Директиву не застосовують до договорів і конкурсів проєктів, які охоплюють питання безпеки чи оборони та які замовник присуджує відповідно до правил закупівель, передбачених міжнародною організацією чи міжнародною фінансовою установою, коли відповідні договори чи конкурси проєктів повністю фінансує така організація чи установа. У випадку договорів або конкурсів проєктів, які спільно фінансує у більшій мірі міжнародна організація або міжнародна фінансова установа, застосовні процедури закупівель погоджуються сторонами.

1. Договір, присуджений публічним замовником юридичній особі, діяльність якої регулює приватне чи публічне право, не підпадає під дію цієї Директиви, якщо виконані всі зазначені нижче умови:

(a) публічний замовник здійснює над відповідною юридичною особою контроль, аналогічний тому, який він здійснює над своїми власними підрозділами;

(b) більш ніж 80% діяльності підконтрольної юридичної особи здійснюється для виконання завдань, доручених їй публічним замовником, що здійснює контроль, або іншими юридичними особами, підконтрольними такому публічному замовнику;

(c) відсутня пряма приватна участь у капіталі підконтрольної юридичної особи, за винятком передбачених національним законодавством форм приватної участі в капіталі, що не призводять до контролю чи блокування, відповідно до Договорів, і що не мають вирішального впливу на підконтрольну юридичну особу.

Вважається, що публічний замовник здійснює над юридичною особою контроль, аналогічний тому, який він здійснює над своїми власними підрозділами в розумінні пункту (a) першого підпараграфа, якщо він здійснює вирішальний вплив як на стратегічні цілі, так і на важливі рішення підконтрольної юридичної особи. Такий контроль також може здійснювати інша юридична особа, яку публічний замовник контролює таким самим чином.

2. Параграф 1 також застосовують у випадках, коли підконтрольна особа, яка є публічним замовником, присуджує договір публічному замовнику, що здійснює над нею контроль, або іншій юридичній особі, підконтрольній тому самому публічному замовнику, за умови відсутності прямої приватної участі в капіталі юридичної особи, якій присуджують публічний договір, за винятком передбачених національним законодавством форм приватної участі в капіталі, що не призводять до контролю чи блокування, відповідно до Договорів, і що не мають вирішального впливу на підконтрольну юридичну особу.

3. Публічний замовник, який не здійснює над юридичною особою, діяльність якої регулює приватне чи публічне право, контролю в розумінні параграфа 1, може, тим не менш, присуджувати такій юридичній особі договір без застосування цієї Директиви, якщо дотримані всі зазначені нижче умови:

(a) публічний замовник, спільно з іншими публічними замовниками, здійснює над такою юридичною особою контроль, аналогічний тому, який вони здійснюють над власними підрозділами;

(b) більш ніж 80% діяльності такої юридичної особи здійснюється для виконання завдань, доручених їй публічними замовниками, що здійснюють контроль, або іншими юридичними особами, підконтрольними таким публічним замовникам; та

(c) відсутня пряма приватна участь у капіталі підконтрольної юридичної особи, за винятком передбачених національним законодавством форм приватної участі в капіталі, що не призводять до контролю чи блокування, відповідно до Договорів, і що не мають вирішального впливу на підконтрольну юридичну особу.

Для цілей пункту (a) першого підпараграфа публічних замовників вважають такими, що здійснюють спільний контроль над юридичною особою, якщо дотримані всі зазначені нижче умови:

(i) повноважні ухвалювати рішення органи підконтрольної юридичної особи складаються із представників усіх залучених публічних замовників. Окремі представники можуть представляти кількох або всіх залучених публічних замовників;

(ii) такі публічні замовники здатні спільно здійснювати вирішальний вплив на стратегічні цілі й істотні рішення підконтрольної юридичної особи; та

(iii) підконтрольна юридична особа не переслідує інтересів, які суперечать інтересам публічних замовників, що здійснюють контроль.

4. Договір, укладений виключно між двома чи більшою кількістю публічних замовників, не підпадає під дію цієї Директиви, якщо дотримані всі зазначені нижче умови:

(a) договір встановлює або реалізує співпрацю між залученими публічними замовниками з метою забезпечення надання громадських послуг, які вони повинні виконувати, для досягнення спільних для них цілей;

(b) реалізація такої співпраці керується лише міркуваннями, пов’язаними з суспільним інтересом; та

(c) залучені публічні замовники здійснюють на відкритому ринку менш ніж 20% видів діяльності, охоплених зазначеною співпрацею.

5. Для визначення відсоткової частки видів діяльності, зазначених у пункті (b) першого підпараграфа параграфа 1, пункті (b) першого підпараграфа параграфа 3 та пункті (c) параграфа 4, враховують середній загальний оборот або відповідний альтернативний показник на основі діяльності, такий як витрати, понесені відповідною юридичною особою щодо послуг, продуктів та робіт за три роки, що передують присудженню договору.

У випадках, коли через дату, на яку відповідна юридична особа була створена чи розпочала діяльність, або через реорганізацію діяльності оборот або альтернативний показник на основі діяльності, такий як витрати, за попередні три роки не доступні або більше не є релевантними, достатньо продемонструвати, що відповідний показник діяльності є достовірним, зокрема за допомогою бізнес-прогнозів.

1. Для цілей цієї статті "афілійоване підприємство" означає будь-яке підприємство, річна бухгалтерська звітність якого консолідована з річною бухгалтерською звітністю замовника відповідно до вимог Директиви 2013/34/ЄС.

2. У випадку суб’єктів, на яких не поширюється дія Директиви 2013/34/ЄС, "афілійоване підприємство" означає будь-яке підприємство:

(a) яке може перебувати під прямим чи опосередкованим вирішальним впливом замовника;

(b) яке може здійснювати вирішальний вплив на замовника; або

(c) яке разом із замовником перебуває під вирішальним впливом іншого підприємства через власництво, фінансову участь або застосовні до нього правила.

Для цілей цього параграфа "вирішальний вплив" має таке саме значення, як і в другому підпараграфі статті 4(2).

3. Незважаючи на статтю 28 та за умови, що дотримані умови, викладені в параграфі 4 цієї статті, цю Директиву не застосовують до договорів, які присуджує:

(a) замовник афілійованому підприємству або

(b) спільне підприємство, що складається виключно з декількох замовників для здійснення видів діяльності, описаних у статтях 8-14, підприємству, яке афілійоване з одним або з більшою кількістю таких замовників.

4. Параграф 3 застосовують до:

(a) договорів про надання послуг, за умови що не менше 80 % середнього загального обороту афілійованого підприємства за попередні три роки, з урахуванням усіх послуг, наданих таким підприємством, походить від надання послуг замовнику або іншим підприємствам, з якими воно афілійоване;

(b) договорів про постачання продуктів, за умови що не менше 80 % середнього загального обороту афілійованого підприємства за попередні три роки, з урахуванням усіх продуктів, постачених таким підприємством, походить від постачання продуктів замовнику або іншим підприємствам, з якими воно афілійоване;

(c) договорів про виконання робіт, за умови що не менше 80 % середнього загального обороту афілійованого підприємства за попередні три роки, з урахуванням усіх робіт, виконаних таким підприємством, походить від виконання робіт для замовника або для інших підприємств, з якими воно афілійоване.

5. У випадках, коли через дату, на яку афілійоване підприємство було створене чи розпочало діяльність, оборот за попередні три роки не доступний, такому підприємству достатньо продемонструвати, що оборот, зазначений у пунктах (a), (b) чи (c) параграфа 4, є достовірним, зокрема за допомогою бізнес-прогнозів.

6. Якщо більше ніж одне підприємство, афілійоване з замовником, з яким вони утворюють економічну групу, надає такі самі або подібні послуги, продукти або роботи, відсотки обчислюють із урахуванням загального обороту, отриманого відповідно від надання послуг, постачання продуктів або виконання робіт такими афілійованими підприємствами.

Незважаючи на статтю 28, за умови що спільне підприємство було створене для здійснення відповідного виду діяльності впродовж не менше трьох років та що інструмент, яким було створене таке спільне підприємство, передбачає, що замовники, з яких воно складається, продовжуватимуть входити до його складу впродовж принаймні такого самого періоду, цю Директиву не застосовують до договорів, які присуджує:

(a) спільне підприємство, що складається виключно з декількох замовників для здійснення видів діяльності в розумінні статей 8-14, одному з таких замовників; або

(b) замовник такому спільному підприємству, до складу якого він входить.

Замовники повинні надавати Комісії на запит таку інформацію стосовно застосування статті 29(2) та (3) й статті 30:

(a) назви відповідних підприємств чи спільних підприємств,

(b) характер та вартість відповідних договорів,

(c) підтвердження відповідності відносин між підприємством або спільним підприємством, яким присуджують договори, та замовником вимогам, зазначених у статтях 29 або 30, яке Комісія вважає необхідним.

Цю Директиву застосовують лише до тих договорів про надання послуг із дослідження й розробки, які підпадають під коди CPV 73000000-2-73120000-9, 73300000-5, 73420000-2 та 73430000-5, за умови дотримання обох зазначених нижче умов:

(a) відповідні вигоди отримує виключно замовник для використання їх у власній діяльності, та

(b) винагороду за надані послуги повністю оплачує замовник.

1. Без обмеження статті 34 цієї Директиви, Республіка Австрія та Федеративна Республіка Німеччина повинні забезпечити за допомогою умов надання дозволу або інших належних інструментів, щоб кожен суб’єкт, який провадить діяльність у секторах, зазначених у Рішенні Комісії (- 6) 2002/205/ЄС та Рішенні Комісії 2004/73/ЄС (- 7):

(a) дотримувався принципів недискримінації та конкурентної процедури закупівлі під час присудження договорів про постачання продуктів, виконання робіт та надання послуг, зокрема стосовно інформації, яку такий суб’єкт надає суб’єктам господарювання щодо своїх намірів стосовно закупівель;

(b) надавав Комісії на умовах, визначених у Рішенні Комісії 93/327/ЄЕС (- 8), інформацію щодо договорів, які він присуджує.

2. Без обмеження статті 34, Велика Британія повинна забезпечити за допомогою умов надання дозволу або інших належних інструментів застосування з боку кожного суб’єкта, який провадить діяльність у секторах, зазначених у Рішенні 97/367/ЄЕС, пунктів (a) та (b) параграфа 1 цієї статті стосовно договорів, присуджених для здійснення такого виду діяльності в Північній Ірландії.

3. Параграфи 1 та 2 не застосовують до договорів, які присуджують для цілей розвідування нафтових та газових родовищ.

1. Дія цієї Директиви не поширюється на договори, призначені для забезпечення змоги здійснення видів діяльності, зазначених у статтях 8-14, якщо держава-член або замовники, які подали запит відповідно до статті 35, можуть продемонструвати, що в державі-члені, в якій здійснюють такий вид діяльності, така діяльність перебуває під безпосереднім впливом конкуренції на ринках із вільним доступом; крім того, в такій географічній зоні дія цієї Директиви не поширюється на конкурси проєктів, які організовують для здійснення такого виду діяльності. Відповідний вид діяльності може бути частиною більшого сектора, або його можуть здійснювати лише в певних частинах відповідної держави-члена. Оцінювання рівня конкуренції, зазначене в першому реченні цього параграфа, яке буде здійснене на основі наявної в Комісії інформації та для цілей цієї Директиви, не обмежує застосування конкурентного права. Таке оцінювання виконують із урахуванням ринку відповідних видів діяльності та відповідного географічного ринку в розумінні параграфа 2.

2. Для цілей параграфа 1 цієї статті визначення того, чи діяльність перебуває під безпосереднім впливом конкуренції, здійснюють на підставі критеріїв, що відповідають положенням ДФЄС стосовно конкуренції. Вони можуть включати характеристики відповідних продуктів чи послуг, наявність альтернативних продуктів чи послуг, які вважають замінними з точки зору попиту чи пропозиції, ціни та фактичної чи потенційної присутності більше ніж одного постачальника чи надавача відповідних продуктів чи послуг.

Відповідний географічний ринок, на основі якого оцінюють вплив конкуренції, повинен складатися з зони, в межах якої відповідні підприємства залучені до сфери попиту та пропозиції продуктів чи послуг, в якій умови конкуренції достатньо однорідні і яку можна відрізнити від сусідніх зон, зокрема через істотно відмінні умови конкуренції в таких зонах. Таке оцінювання повинне зокрема враховувати характер та характеристики відповідних продуктів чи послуг, існування бар’єрів доступу чи споживчих уподобань, значних відмінностей у ринкових частках підприємств у відповідній зоні та сусідніх зонах чи істотної різниці в цінах.

3. Для цілей параграфа 1 цієї статті доступ до ринку вважають необмеженим, якщо держава-член імплементувала та застосувала законодавчі акти Союзу, наведені в додатку III.

Якщо доступ до певного ринку не може вважатися вільним на підставі першого підпараграфа, повинно бути продемонстровано, що відповідний ринок вільний де-факто та де-юре.

1. Якщо держава-член або, за умови що таке передбачено законодавством відповідної держави-члена, замовник вважає на підставі критеріїв, визначених у статті 34(2) та (3), що певний вид діяльності перебуває під безпосереднім впливом конкуренції на ринках із необмеженим доступом, вони можуть подати Комісії запит на встановлення факту незастосування цієї Директиви до присудження договорів або до організації конкурсів проєктів для здійснення такого виду діяльності, у відповідних випадках, разом із рішенням незалежного національного органа, що є компетентним стосовно відповідного виду діяльності. Такі запити можуть стосуватися видів діяльності, що є частиною більшого сектора або що їх можуть здійснювати лише в певних частинах відповідної держави-члена.

У такому запиті відповідні держава-член або замовник повинні повідомити Комісію про всі релевантні факти, зокрема про будь-який закон, підзаконний нормативно-правовий акт, адміністративне положення чи угоду щодо відповідності умовам, визначеним у статті 34(1).

2. Крім випадків, коли запит, поданий замовником, супроводжується обґрунтованим рішенням, ухваленим незалежним національним органом, що є компетентним стосовно відповідного виду діяльності, яке містить ретельний аналіз умов можливого застосування статті 34(1) до відповідного виду діяльності згідно з параграфами 2 та 3 зазначеної статті, Комісія повинна негайно інформувати відповідну державу-члена. У таких випадках відповідна держава-член повинна повідомити Комісію про всі релевантні факти, зокрема про будь-який закон, підзаконний нормативно-правовий акт, адміністративне положення чи угоду щодо відповідності умовам, визначеним у статті 34(1).

3. На запит, поданий відповідно до параграфа 1 цієї статті, Комісія може за допомогою імплементаційних актів, ухвалених впродовж періодів, визначених у додатку IV, встановити на підставі критеріїв, визначених у статті 34, чи перебуває вид діяльності, зазначений у статтях 8-14, під безпосереднім впливом конкуренції. Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з дорадчою процедурою, зазначеною в статті 105(2).

Дія цієї Директиви припиняє поширюватися на договори, призначені для надання змоги здійснення відповідного виду діяльності, та конкурси проєктів, які організовують для здійснення такого виду діяльності, у будь-якому з наведених нижче випадків:

(a) Комісія ухвалила імплементаційний акт про встановлення застосовності статті 34(1) впродовж періоду, передбаченого в додатку IV;

(b) Комісія не ухвалила імплементаційного акта впродовж періоду, передбаченого в додатку IV.

4. Після подання запиту відповідні держава-член чи замовник можуть за згодою Комісії вносити суттєві зміни до свого запиту, зокрема стосовно відповідних видів діяльності чи географічних зон. У такому разі застосовують новий період для ухвалення імплементаційного акта, який обчислюють відповідно до параграфа 1 додатка IV, окрім випадків, коли Комісією та державою-членом чи замовником, які подали запит, узгоджений коротший період.

5. Якщо вид діяльності у відповідній державі-члені вже є предметом процедури, зазначеної в параграфах 1, 2 та 4, подальші запити стосовно того самого виду діяльності в тій самій державі-члені до завершення строку дії, передбаченого стосовно першого запиту, не вважають новими процедурами та розглядають в контексті першого запиту.

6. Комісія повинна ухвалити імплементаційний акт, що встановлює детальні правила застосування параграфів 1-5. Такий імплементаційний акт повинен включати принаймні правила стосовно:

(a) опублікування з інформаційною метою в Офіційному віснику Європейського Союзу дати початку та завершення періоду, визначеного в параграфі 1 додатка IV, включно з будь-якими подовженнями чи призупиненнями таких періодів, як передбачено в зазначеному додатку;

(b) опублікування факту можливої застосовності статті 34(1) відповідно до пункту (b) другого підпараграфа параграфа 3 цієї статті;

(c) імплементаційних положень щодо форми, змісту й інших деталей запитів відповідно до параграфа 1 цієї статті;

Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з дорадчою процедурою, зазначеною в статті 105(2).

1. Замовники повинні однаково і без дискримінації ставитися до суб’єктів господарювання і діяти у прозорий і пропорційний спосіб.

Організація закупівлі не повинна бути спрямована на виключення її зі сфери застосування цієї Директиви або штучне звуження конкуренції. Конкуренцію вважають штучно звуженою, коли організація закупівель має на меті неналежне надання переваг певним суб’єктам господарювання або неналежне позбавлення переваг певних суб’єктів господарювання.

2. Держави-члени повинні вживати відповідних заходів для забезпечення дотримання суб’єктами господарювання при виконанні публічних договорів застосовних зобов’язань у сферах екологічного, соціального та трудового права, встановлених правом Союзу, національним правом, колективними договорами або положеннями міжнародного екологічного, соціального і трудового права, перерахованими в додатку XIV.

1. Суб’єктам господарювання, які відповідно до норм права держави-члена, на території якої вони мають осідок, мають право надавати відповідні послуги, не може бути відмовлено виключно на підставі того, що згідно з нормами права держави-члена, в якій присуджують договір, від них вимагають мати статус або фізичної, або юридичної особи.

Однак, у випадку договорів про надання послуг та виконання робіт, а також договорів про постачання продуктів, які на додачу включають послуги чи операції з розміщення та встановлення, від юридичних осіб можуть вимагати зазначення в тендерній пропозиції чи заявці на участь імен та відповідних професійних кваліфікацій членів персоналу, який відповідає за виконання відповідного договору.

2. Групи суб’єктів господарювання, включно з тимчасовими об’єднаннями, можуть брати участь у процедурах закупівлі. Замовники не повинні вимагати від них мати певну правову форму для подання тендерної пропозиції чи заявки на участь.

За необхідності замовники можуть роз’яснювати в закупівельній документації, яким чином групи суб’єктів господарювання повинні відповідати критеріям та вимогам щодо кваліфікації та якісного відбору, зазначеним у статтях 77-81, за умови що це виправдано об’єктивними причинами і є пропорційним. Держави-члени можуть встановлювати стандартні умови відповідності груп суб’єктів господарювання таким вимогам.

Будь-які умови для виконання договору такими групами суб’єктів господарювання, що є відмінними від тих, які передбачені для окремих учасників, також повинні бути обґрунтовані об’єктивними причинами та бути пропорційними.

3. Незважаючи на положення параграфа 2, замовники можуть вимагати від груп суб’єктів господарювання набувати певної правової форми у випадку присудження їм договору тією мірою, якою така зміна є необхідною для задовільного виконання договору.

1. Держави-члени можуть залишати право на участь у процедурах закупівель за майстернями для людей з інвалідністю та суб’єктами господарювання, головною метою яких є соціальна й професійна інтеграція людей з інвалідністю та малозабезпечених осіб, або передбачати виконання таких договорів у контексті програм захищеної зайнятості, за умови що принаймні 30 % працівників зазначених майстерень, суб’єктів господарювання або програм є людьми з інвалідністю чи малозабезпеченими особами.

2. Запрошення до участі в конкурентній процедурі повинне містити покликання на цю статтю.

1. Якщо інше не передбачено цією Директивою або нормами національного права, дія яких поширюється на замовника, зокрема законодавства стосовно доступу до інформації, і без обмеження зобов’язань, пов’язаних із оголошенням присуджених договорів та інформації для конкурсантів та учасників процедури закупівлі, визначених у статтях 70 та 75, замовник не повинен розголошувати інформацію, передану йому суб’єктами господарювання і визначену ними як конфіденційну, у тому числі, але не виключно, технічні чи комерційні таємниці й конфіденційні аспекти тендерних пропозицій.

2. Замовники можуть встановлювати для суб’єктів господарювання вимоги, спрямовані на захист конфіденційності інформації, до якої замовники надають доступ протягом процедури закупівлі, у тому числі інформації, наданої у зв’язку з функціонуванням системи кваліфікації, незалежно від того, чи така інформація була предметом повідомлення про наявність кваліфікаційної системи, використаного як засіб запрошення до участі в конкурентній процедурі.

1. Держави-члени повинні забезпечувати здійснення всіх комунікацій та обмінів інформацією згідно з цією Директивою, зокрема подання документів в електронній формі, з використанням електронних засобів комунікації відповідно до вимог цієї статті. Інструменти й пристрої, які будуть використовувати для комунікації за допомогою електронних засобів, а також їхні технічні характеристики повинні бути недискримінаційними, загальнодоступними і функціонально сумісними з продуктами ІКТ загального користування та не повинні обмежувати доступ суб’єктів господарювання до процедури закупівлі.

Незважаючи на положення першого підпараграфа, замовники не зобов’язані вимагати використання електронних засобів комунікації у процесі подання документації в таких випадках:

(a) через спеціалізований характер закупівлі використання електронних засобів комунікації вимагатиме конкретних інструментів, пристроїв або форматів файлів, які не є загальнодоступними або не підтримуються загальнодоступними застосунками;

(b) застосунки, що підтримують формати файлів, які підходять для опису тендерних пропозицій, використовують формати файлів, які не можуть бути опрацьовані за допомогою будь-яких інших відкритих чи загальнодоступних застосунків або захищені правом власності й не можуть бути надані для завантаження чи віддаленого використання замовником;

(c) використання електронних засобів комунікації потребуватиме спеціалізованого офісного обладнання, якого замовники загалом не мають у своєму розпорядженні;

(d) закупівельна документація вимагає подання фізичних або масштабованих моделей, які не можуть бути передані за допомогою електронних засобів.

Що стосується комунікації, для якої електронні засоби не використовуються згідно з другим підпараграфом, комунікацію здійснюють поштою або за допомогою інших придатних для цього носіїв інформації, або шляхом поєднання пошти, іншого прийнятного носія інформації та електронних засобів.

Незважаючи на положення першого підпараграфа цього параграфа, замовники не зобов’язані вимагати використання електронних засобів комунікації у процесі подання документів тією мірою, якою використання засобів комунікації, інших ніж електронні засоби, є необхідним через порушення безпечності електронних засобів комунікації або для захисту особливо чутливого характеру інформації, що вимагає такого високого рівня захисту, який неможливо належним чином забезпечити за допомогою електронних інструментів і пристроїв, які або є загальнодоступними для суб’єктів господарювання, або можуть стати доступними для них через альтернативні засоби доступу в розумінні параграфа 5.

Замовники, які відповідно до другого підпараграфа цього параграфа вимагають використання у процесі подання документів засобів комунікації, інших ніж електронні, зобов’язані вказувати причини встановлення такої вимоги в окремому звіті, зазначеному в статті 100. Якщо застосовно, замовники вказують у такому окремому звіті причини, з яких використання засобів комунікації, інших ніж електронні, було визнане необхідним у застосуванні четвертого підпараграфа цього параграфа.

2. Незважаючи на положення параграфа 1, для комунікації, відмінної від тієї, що стосується істотних елементів процедури закупівлі, можна використовувати усне спілкування, за умови що зміст такого усного спілкування задокументований у достатній мірі. Для зазначених цілей істотні елементи процедури закупівлі включають закупівельну документацію, заявки на участь, підтвердження зацікавленості та тендерні пропозиції. Зокрема, усне спілкування з учасниками процедури закупівлі, яке може мати істотний вплив на зміст і оцінювання тендерних пропозицій, повинне бути задокументоване в достатній мірі за допомогою відповідних засобів, таких як письмові записи чи аудіозаписи або резюме основних елементів спілкування.

3. При здійсненні будь-якої комунікації, обміну та зберігання інформації, замовники повинні забезпечувати цілісність даних та конфіденційність тендерних пропозицій і заявок на участь. Вони повинні вивчати зміст тендерних пропозицій та заявок на участь лише після закінчення строку, встановленого для їх подання.

4. У випадку публічних договорів про виконання робіт і конкурсів проєктів держави-члени можуть вимагати використання конкретних електронних інструментів, таких як електронні інструменти моделювання інформації щодо будівництва чи подібні. У таких випадках замовники повинні пропонувати альтернативні засоби доступу, як передбачено в параграфі 5, допоки зазначені інструменти не стануть загальнодоступними в розумінні другого речення першого підпараграфа параграфа 1.

5. Замовники можуть, за необхідності, вимагати використання інструментів, які не є загальнодоступними, за умови що такі замовники пропонують альтернативні засоби доступу.

Вважається, що замовники пропонують відповідні альтернативні засоби доступу в будь-якій із зазначених нижче ситуацій, коли вони:

(a) пропонують необмежений і повний прямий безкоштовний доступ за допомогою електронних засобів до таких інструментів і пристроїв з дати опублікування повідомлення згідно з додатком IX або з дати надіслання запрошення до підтвердження зацікавленості. У тексті повідомлення або запрошення до підтвердження зацікавленості повинна бути вказана інтернет-адреса, за якою можна отримати доступ до відповідних інструментів і пристроїв;

(b) забезпечують учасникам процедури закупівлі, які не мають доступу до відповідних інструментів і пристроїв чи можливості отримати їх у межах відповідних строків, за умови що відсутність такого доступу не залежить від самого учасника процедури закупівлі, можливість отримати доступ до процедури закупівлі із використанням тимчасових ключів безпеки, доступних безкоштовно в режимі онлайн; або

(c) підтримують альтернативний канал для електронного подання тендерних пропозицій.

6. На додаток до вимог, визначених у додатку V, до інструментів та пристроїв для передавання й отримання тендерних пропозицій в електронній формі та для подання заявок на участь в електронній формі застосовують такі правила:

(a) інформація про специфікації для електронного подання тендерних пропозицій і заявок на участь, у тому числі шифрування й визначення часових міток, повинна бути доступною для зацікавлених сторін;

(b) держави-члени чи замовники, що діють у загальних рамках, встановлених відповідною державою-членом, повинні вказувати рівень захисту, необхідний для електронних засобів комунікації на різних етапах конкретної процедури закупівлі; такий рівень повинен відповідати пов’язаним ризикам;

(c) якщо держави-члени чи замовники, що діють у загальних рамках, встановлених відповідною державою-членом, доходять висновку, що рівень ризиків, оцінений згідно з пунктом (b) цього параграфа, є таким, що вимагає посилених електронних підписів, як означено в Директиві Європейського Парламенту і Ради 1999/93/ЄС (- 9), замовники повинні приймати посилені електронні підписи, підкріплені сертифікатом, що відповідає встановленим вимогам, із урахуванням того, чи надані такі сертифікати надавачем послуг сертифікації, який включений до довірчого списку, передбаченого Рішенням Комісії 2009/767/ЄС (- 10), створені за допомогою пристрою для створення захищених підписів або без нього, при дотриманні таких умов:

(i) замовники повинні визначити вимоги щодо формату посилених підписів на основі форматів, визначених у Рішенні Комісії 2011/130/ЄС (- 11), та вжити необхідних заходів, щоб мати технічну можливість опрацьовувати такі формати; у разі використання іншого формату електронного підпису електронний підпис чи носій електронних документів повинен містити інформацію про наявні можливості валідації, за яку повинна відповідати держава-член. Можливості валідації повинні давати змогу замовнику валідувати в режимі онлайн, безкоштовно і в такий спосіб, що є цілком зрозумілим для неносіїв мови, отриманий електронний підпис як посилений електронний підпис, підкріплений сертифікатом, що відповідає встановленим вимогам. Держави-члени повинні передавати інформацію про надавача валідаційних послуг Комісії, яка надає громадськості доступ до інформації, отриманої від держав-членів, через інтернет;

(ii) якщо тендерна пропозиція містить підпис, підкріплений сертифікатом, що відповідає встановленим вимогам та включений до довірчого списку, замовники не повинні застосовувати додаткові вимоги, які можуть перешкоджати використанню таких підписів учасниками процедури закупівлі.

Що стосується документів, які використовують у контексті процедури закупівлі, підписаних компетентним органом держави-члена або іншим суб’єктом видачі, компетентний орган або суб’єкт видачі може встановити вимоги щодо формату посиленого підпису згідно з вимогами, визначеними у статті 1(2) Рішення 2011/130/ЄС. Вони повинні вжити необхідних заходів для отримання технічної змоги опрацьовувати такий формат шляхом включення інформації, необхідної для цілей опрацювання підпису, до відповідного документу. Такі документи повинні містити в електронному підписі або в носії електронного документа інформацію про наявні можливості валідації, які дають змогу валідувати отримані електронні підписи в режимі онлайн, безкоштовно та у спосіб, що є зрозумілим для неносіїв мови.

7. Комісія вповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 103 для внесення змін до технічних даних і характеристик, визначених у додатку V, для врахування технічних розробок.

Комісія вповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 103 для внесення змін до списку, визначеного в пунктах (a)-(d) другого підпараграфа параграфа 1 цієї статті, якщо через технологічні розробки постійні винятки щодо використання електронних засобів комунікації стають невідповідними або, у виняткових випадках, якщо через технологічні розробки повинні бути передбачені нові винятки.

З метою забезпечення функціональної сумісності технічних форматів, а також процесу й стандартів передавання повідомлень, особливо в транскордонному контексті, Комісія вповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 103 для встановлення обов’язкового використання таких конкретних технічних стандартів, зокрема щодо використання електронного подання, електронних каталогів та засобів для електронної автентифікації, лише у випадках, коли технічні стандарти були ретельно протестовані й довели свою корисність на практиці. Перед встановленням обов’язкового використання будь-якого технічного стандарту Комісія повинна також ретельно врахувати пов’язані з цим витрати, зокрема в розрізі адаптації до наявних рішень щодо електронних закупівель, включно з інфраструктурою, процесами або програмним забезпеченням.

1. Будь-яке покликання на номенклатуру в контексті публічних закупівель роблять із використанням Єдиного закупівельного словника (CPV), ухваленого Регламентом (ЄС) № 2195/2002.

2. Комісія вповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 103 для адаптації кодів CPV, зазначених у цій Директиві, повсякчас, коли зміни в номенклатурі CPV повинні бути відображені в цій Директиві і вони не передбачають змін у її сфері застосування.

Держави-члени повинні забезпечити вжиття публічними замовниками відповідних заходів для дієвого запобігання, виявлення та вирішення конфліктів інтересів, що виникають при проведенні процедур закупівлі, з метою уникнення будь-яких викривлень конкуренції та забезпечення однакового ставлення до всіх суб’єктів господарювання.

Поняття конфлікту інтересів охоплює щонайменше будь-які ситуації, в яких члени персоналу публічного замовника чи надавача закупівельних послуг, що діє від імені публічного замовника, які беруть участь у проведенні процедури закупівлі або можуть вплинути на результати такої процедури, мають, прямо або опосередковано, фінансовий, економічний або інший особистий інтерес, який може сприйматися як такий, що загрожує їхній неупередженості та незалежності в контексті процедури закупівлі.

Тією мірою, якою вони підпадають під дію додатків 3, 4 та 5, Загальних приміток до доповнення I Європейського Союзу до GPA, а також інших міжнародних угод, які є обов’язковими для Європейського Союзу, замовники в розумінні статті 4(1)(a) повинні забезпечувати для робіт, продуктів, послуг і суб’єктів господарювання підписантів таких угод режим, не менш сприятливий, ніж той, що забезпечений для робіт, продуктів, послуг і суб’єктів господарювання Союзу.

1. При присудженні договорів про постачання продуктів, виконання робіт або надання послуг замовники застосовують процедури, скориговані для забезпечення їх відповідності цій Директиві, за умови що, без обмеження положень статті 47, запрошення до участі в конкурентній процедурі було опубліковане згідно з цією Директивою.

2. Держави-члени повинні передбачити можливість застосування замовниками відкритих процедур, процедур із обмеженою участю чи переговорних процедур із попереднім запрошенням до участі в конкурентній процедурі відповідно до цієї Директиви.

3. Держави-члени повинні передбачити можливість застосування замовниками конкурентних діалогів відповідно до цієї Директиви.

4. Запрошення до участі в конкурентній процедурі здійснюють за допомогою одного з таких засобів:

(a) періодичне інформаційне повідомлення відповідно до статті 67, якщо договір присуджують за допомогою процедури з обмеженою участю або переговорної процедури;

(b) повідомлення про наявність системи кваліфікації відповідно до статті 68, якщо договір присуджують за допомогою процедури з обмеженою участю, переговорної процедури, конкурентного діалогу або інноваційного партнерства;

(c) повідомлення про намір укласти договір згідно зі статтею 69.

У випадку, зазначеному в пункті (a) цього параграфа, суб’єктів господарювання, які висловили зацікавленість у результаті опублікування періодичного інформаційного повідомлення, запрошують підтвердити свою зацікавленість у письмовій формі за допомогою запрошення до підтвердження зацікавленості відповідно до статті 74.

5. У конкретних випадках і обставинах, чітко зазначених у статті 50, держави-члени можуть передбачити замовникам можливість застосування переговорних процедур без попереднього запрошення до участі в конкурентній процедурі. Держави-члени не повинні дозволяти застосування зазначеної процедури в будь-яких інших випадках, окрім тих, що зазначені у статті 50.

1. У відкритих процедурах будь-який зацікавлений суб’єкт господарювання може подати тендерну пропозицію у відповідь на запрошення до участі в конкурентній процедурі.

Мінімальний строк для отримання тендерних пропозицій повинен складати 35 днів від дати надіслання повідомлення про намір укласти договір.

Тендерна пропозиція повинна супроводжуватися інформацією для якісного відбору, яку вимагає замовник.

2. Якщо замовники опублікували періодичне інформаційне повідомлення, яке саме по собі не використовували як засіб запрошення до участі в конкурентній процедурі, мінімальний строк для отримання тендерних пропозицій, як установлено в другому підпараграфі параграфа 1 цієї статті, може бути скорочений до 15 днів, за умови дотримання всіх зазначених нижче умов:

(a) періодичне інформаційне повідомлення містило на додаток до інформації, необхідної відповідно до секції I частини A додатка VI, усю інформацію, необхідну відповідно до секції II частини A додатка VI, тією мірою, в якій остання інформація була наявна на момент опублікування періодичного інформаційного повідомлення;

(b) періодичне інформаційне повідомлення було надіслане для опублікування у строк від 35 днів до 12 місяців до дати надіслання повідомлення про намір укласти договір.

3. Якщо з огляду на нагальність, належним чином обґрунтовану замовником, застосування строку, встановленого в другому підпараграфі параграфа 1, стає неможливим, публічний замовник може встановлювати строк, який становить не менше 15 днів від дати відправлення повідомлення про намір укласти договір.

4. Замовник може зменшити строк для отримання тендерних пропозицій, визначений у другому підпараграфі параграфа 1 цієї статті, на п’ять днів, якщо він дозволяє подання тендерних пропозицій за допомогою електронних засобів згідно з першим підпараграфом статті 40(4) та статті 40(5) та (6).

1. У процедурах із обмеженою участю будь-який суб’єкт господарювання може подати заявку на участь у відповідь на запрошення до участі в конкурентній процедурі шляхом надання інформації для якісного відбору, яку вимагає замовник.

Мінімальний строк для отримання заявок на участь повинен, як правило, складати не менше 30 днів від дати надіслання повідомлення про намір укласти договір або запрошення до підтвердження зацікавленості та не повинен у жодному разі бути меншим ніж 15 днів.

2. Подавати тендерні пропозиції можуть лише ті суб’єкти господарювання, які отримали відповідне запрошення від замовника за результатами оцінювання наданої йому інформації. Замовники можуть обмежити кількість відповідних конкурсантів, які будуть запрошені до участі у процедурі, згідно зі статтею 78(2).

Строк для отримання тендерних пропозицій може бути встановлений за взаємною домовленістю між замовником і відібраними конкурсантами, за умови що всі відібрані конкурсанти мають однаковий час для підготовки й подання своїх тендерних пропозицій.

За відсутності домовленості щодо строку для отримання тендерних пропозицій, такий строк повинен бути не меншим за 10 днів від дати надіслання запрошення до участі в тендері.

1. У переговорних процедурах з попереднім запрошенням до участі в конкурентній процедурі будь-який суб’єкт господарювання може подати заявку на участь у відповідь на запрошення до участі в конкурентній процедурі шляхом надання інформації для якісного відбору, яку вимагає замовник.

Мінімальний строк для отримання заявок на участь повинен, як правило, складати не менше 30 днів від дати надіслання повідомлення про намір укласти договір або, у разі використання періодичного інформаційного повідомлення як засобу запрошення до участі в конкурентній процедурі, від дати надіслання запрошення до підтвердження зацікавленості та не повинен у жодному разі бути меншим ніж 15 днів.

2. Брати участь у переговорах можуть лише ті суб’єкти господарювання, які отримали відповідне запрошення від замовника за результатами оцінювання наданої йому інформації. Замовники можуть обмежити кількість відповідних конкурсантів, які будуть запрошені до участі у процедурі, згідно зі статтею 78(2).

Строк для отримання тендерних пропозицій може бути встановлений за взаємною домовленістю між замовником і відібраними конкурсантами, за умови що всі вони мають однаковий час для підготовки й подання своїх тендерних пропозицій.

За відсутності домовленості щодо строку для отримання тендерних пропозицій, такий строк повинен бути не меншим за 10 днів від дати надіслання запрошення до участі в тендері.

1. У конкурентних діалогах будь-який суб’єкт господарювання може подати заявку на участь у відповідь на запрошення до участі в конкурентній процедурі відповідно до пунктів (b) та (c) статті 44(4) шляхом надання інформації для якісного відбору, яку вимагає замовник.

Мінімальний строк для отримання заявок на участь повинен, як правило, складати не менше 30 днів від дати надіслання повідомлення про намір укласти договір або, у разі використання періодичного інформаційного повідомлення як засобу запрошення до участі в конкурентній процедурі, від дати надіслання запрошення до підтвердження зацікавленості та не повинен у жодному разі бути меншим ніж 15 днів.

Участь у діалозі можуть брати лише ті суб’єкти господарювання, які були запрошені замовником за результатами оцінювання наданої інформації. Замовники можуть обмежити кількість відповідних конкурсантів, які будуть запрошені до участі у процедурі, згідно зі статтею 78(2). Договір присуджують лише за критерієм найкращого співвідношення ціни та якості тендерної пропозиції відповідно до статті 82(2).

2. Замовники повинні встановити свої потреби й вимоги в запрошенні до участі в конкурентній процедурі та/або в описовому документі. У той самий час і в тих самих документах вони також повинні встановити й визначити обрані критерії присудження та орієнтовні строки.

3. З учасниками, обраними згідно з відповідними положеннями статей 76-81, замовники повинні відкривати діалог, мета якого полягає у виявленні та визначенні засобів, які найбільше підходять для задоволення їхніх потреб. Під час такого діалогу вони можуть обговорювати з обраними учасниками всі аспекти закупівлі.

У ході зазначеного діалогу замовники повинні забезпечити однакове ставлення до всіх учасників. Для цього вони не повинні надавати інформацію в дискримінаційний спосіб, який може надати деяким учасникам перевагу над іншими.

Згідно зі статтею 39 замовники не повинні розкривати іншим учасникам рішення, що були запропоновані, або іншу конфіденційну інформацію, що була повідомлена конкурсантом або учасником процедури закупівлі, який бере участь у діалозі, без його згоди. Така згода не повинна бути оформлена як загальний виняток, натомість її надають із покликанням на передбачене повідомлення певної інформації.

4. Конкурентні діалоги можуть відбуватися поетапно для скорочення кількості рішень, обговорюваних на етапі діалогу, шляхом застосування оголошених критеріїв присудження, встановлених у запрошенні до участі в конкурентній процедурі або описовому документі. Замовник зазначає, чи використовуватиме він таку можливість, у запрошенні до участі в конкурентній процедурі або описовому документі.

5. Замовник повинен продовжувати діалог, допоки не зможе визначити одне чи більше рішень, що здатні задовольнити його потреби.

6. Після оголошення діалогу завершеним і повідомлення про це учасників, які продовжують участь у тендері, замовники звертаються до учасників із проханням про подання остаточних тендерних пропозицій на основі рішення або рішень, представлених та визначених під час діалогу. Такі тендерні пропозиції повинні містити всі елементи, яких вимагають та які є необхідними для виконання проєкту.

На прохання замовника зазначені тендерні пропозиції можуть бути роз’яснені, уточнені та оптимізовані. Однак такі роз’яснення, уточнення, оптимізація або додаткова інформація не можуть передбачати змін основних характеристик тендеру чи закупівлі, в тому числі потреб і вимог, визначених у запрошенні до участі в конкурентній процедурі або описовому документі, якщо зміна таких характеристик, потреб і вимог може викривляти конкуренцію або мати дискримінаційний вплив.

7. Замовники повинні оцінювати отримані тендерні пропозиції на основі критеріїв присудження, встановлених у запрошенні до участі в конкурентній процедурі або в описовому документі.

На запит замовника з учасником процедури закупівлі, якого визначили як такого, що подав тендерну пропозицію з найкращим співвідношення ціни і якості відповідно до статті 82(2), можуть бути проведені переговори для підтвердження фінансових зобов’язань чи інших умов, що містяться в тендерній пропозиції, шляхом доопрацювання умов договору, за умови що такі переговори не призведуть до значної зміни істотних характеристик тендеру чи закупівлі, включно з потребами й вимогами, визначеними в запрошенні до участі в конкурентній процедурі чи в описовому документі, і не створить ризику викривлення конкуренції чи спричинення дискримінації.

8. У процесі діалогу замовники можуть уточнювати призи чи виплати для його учасників.

1. В інноваційних партнерствах будь-який суб’єкт господарювання може подати заявку на участь у відповідь на запрошення до участі в конкурентній процедурі відповідно до пунктів (b) та(c) статті 44(4) шляхом надання інформації для якісного відбору, яку вимагає замовник.

У закупівельній документації замовник повинен визначити потребу в інноваційних продуктах, послугах чи роботах, які неможливо задовольнити шляхом закупівлі продуктів, послуг чи робіт, які вже наявні на ринку. Він повинен зазначити, які елементи такого опису визначають мінімальні вимоги, яким повинні відповідати всі тендерні пропозиції. Така інформація повинна бути достатньо точною для того, щоб суб’єкти господарювання могли визначити характер і обсяг необхідного рішення та вирішити, чи слід їм подавати заявку на участь у процедурі.

Замовник може ухвалити рішення про створення інноваційного партнерства з одним партнером або з декількома партнерами, що провадять окрему діяльність у сфері досліджень і розробок.

Мінімальний строк для отримання заявок на участь повинен, як правило, складати не менше 30 днів від дати надіслання повідомлення про намір укласти договір та не повинен у жодному разі бути меншим ніж 15 днів. Участь у процедурі можуть брати лише ті суб’єкти господарювання, які були запрошені замовником за результатами оцінювання наданої інформації. Замовники можуть обмежити кількість відповідних конкурсантів, які будуть запрошені до участі у процедурі, згідно зі статтею 78(2). Договори присуджують лише за критерієм найкращого співвідношення ціни та якості тендерної пропозиції відповідно до статті 82(2).

2. Інноваційне партнерство повинне бути спрямоване на розробку інноваційного продукту, послуги чи робіт та подальшу закупівлю отриманих продуктів, послуг чи робіт, за умови що вони відповідають показникам ефективності й максимальному рівню витрат, узгодженим між замовниками та учасниками.

Інноваційне партнерство повинне бути структуроване як послідовні етапи, які відповідають послідовності кроків процесу досліджень та інновацій, що може включати виготовлення продуктів, надання послуг або виконання робіт. У рамках інноваційного партнерства повинні бути встановлені проміжні цілі, що їх повинні досягнути партнери, та бути передбачена виплата винагороди відповідними частинами.

Виходячи із зазначених цілей, замовник може після кожного етапу ухвалювати рішення про припинення інноваційного партнерства або, в разі інноваційного партнерства з декількома партнерами, про скорочення кількості партнерів шляхом розірвання окремих договорів, за умови що замовник зазначив такі можливості та умови їх використання у закупівельній документації.

3. Якщо інше не передбачено в цій статті, замовники проводять із учасниками процедури закупівлі переговори щодо початкової і всіх наступних тендерних пропозицій, поданих ними, за винятком остаточних тендерних пропозицій, для вдосконалення їхнього змісту.

Мінімальні вимоги та критерії присудження не підлягають обговоренню.

4. Під час переговорів замовники повинні забезпечити однакове ставлення до всіх учасників процедури закупівлі. Для цього вони не повинні надавати інформацію в дискримінаційний спосіб, який може надати деяким учасникам процедури закупівлі перевагу над іншими. Вони повинні інформувати в письмовій формі учасників процедури закупівлі, тендерні пропозиції яких не були відхилені згідно з параграфом 5, про будь-які зміни у технічних специфікаціях чи іншій закупівельній документації, іншій ніж та, що встановлює мінімальні вимоги. Після внесення зазначених змін замовники повинні надати учасникам процедури закупівлі достатньо часу для внесення змін у тендерні пропозиції та їх повторного подання, залежно від випадку.

Згідно зі статтею 39 замовники не повинні розкривати іншим учасникам конфіденційної інформації, отриманої від конкурсанта або учасника процедури закупівлі, що бере участь у переговорах, без його згоди. Така згода не повинна бути оформлена як загальний виняток, натомість її надають із покликанням на передбачене повідомлення певної інформації.

5. Переговори в рамках процедур інноваційного партнерства можуть проводити в декілька послідовних етапів для скорочення кількості тендерних пропозицій, щодо яких вестимуть переговори, із застосуванням критеріїв присудження, зазначених у повідомленні про намір укласти договір, у запрошенні до підтвердження зацікавленості або в закупівельній документації. Замовник повинен вказати, чи буде він використовувати зазначену можливість, у повідомленні про намір укласти договір, у запрошенні до підтвердження зацікавленості або в закупівельній документації.

6. При відборі конкурсантів замовники повинні, зокрема, застосовувати критерії щодо спроможності конкурсантів у сфері дослідження й розробки, а також розроблення й реалізації інноваційних рішень.

Лише ті суб’єкти господарювання, які були запрошені замовником за результатами оцінювання ним запитуваної інформації, можуть подавати дослідницькі й інноваційні проєкти, спрямовані на задоволення потреб, які були визначені замовником і які не можна задовольнити за допомогою наявних рішень.

У закупівельній документації замовник повинен зазначити умови, застосовні до прав інтелектуальної власності. У випадку інноваційного партнерства з декількома партнерами замовник не повинен, згідно зі статтею 39, розкривати іншим партнерам рішення, які були запропоновані, або іншу конфіденційну інформацію, яка була повідомлена одним із партнерів у рамках партнерства, без згоди такого партнера. Така згода не повинна бути оформлена як загальний виняток, натомість її надають із покликанням на передбачене повідомлення певної інформації.

7. Замовник повинен забезпечити, щоб структура партнерства та, зокрема, тривалість і вартість різних етапів відображали ступінь інноваційності запропонованого рішення та послідовність дослідницької й інноваційної діяльності, необхідної для розробки інноваційного рішення, ще не доступного на ринку. Оцінна вартість придбаних продуктів, послуг чи робіт повинна бути пропорційною інвестиціям, необхідним для їх розроблення.

Замовники можуть використовувати переговорну процедуру без попереднього запрошення до участі в конкурентній процедурі в таких випадках:

(a) якщо у процедурі з попереднім запрошенням до участі в конкурентній процедурі не було подано жодної тендерної пропозиції чи жодної прийнятної тендерної пропозиції або жодної заявки на участь чи жодної прийнятної заявки на участь, за умови що первинних умов договору суттєво не змінювали;

Тендерну пропозицію вважають неприйнятною, якщо вона не є релевантною в рамках договору, оскільки чітко не спроможна, без суттєвих змін, задовольнити потреби й вимоги замовника, як зазначено в закупівельній документації. Заявку на участь вважають неприйнятною, якщо відповідний суб’єкт господарювання повинен або може бути відсторонений від участі в процедурі закупівлі відповідно до статті 78(1) чи 80(1) або якщо він не відповідає критеріям відбору, встановленим замовником відповідно до статті 78 чи 80;

(b) якщо договір має на меті виключно дослідження, експерименти, вивчення або розробки, а не отримання прибутку чи відшкодування витрат на дослідження і розробки та якщо присудження такого договору не перешкоджає присудженню на конкурентній основі подальших договорів, які мають, зокрема, таких цілі;

(c) якщо роботи, продукти або послуги можуть бути виконані, постачені або надані лише конкретним суб’єктом господарювання з будь-якої із зазначених нижче причин:

(i) метою закупівлі є створення чи придбання унікального витвору мистецтва або художнього виконання;

(ii) конкуренція відсутня з технічних причин;

(iii) захист виключних прав, у тому числі прав інтелектуальної власності.

Винятки, визначені в пунктах (ii) та (iii), застосовують лише якщо не існує обґрунтованої альтернативи чи заміни, а відсутність конкуренції не є результатом штучного звуження параметрів закупівлі;

(d) якщо це суворо необхідно, коли з причин надзвичайної невідкладності, зумовленої непередбачуваними для замовника подіями, строки, встановлені для проведення відкритих процедур, процедур із обмеженою участю або переговорних процедур із попереднім запрошенням до участі в конкурентній процедурі, не можуть бути дотримані. Обставини, якими виправдовують надзвичайну невідкладність, у жодному разі не повинні бути пов’язані з замовником;

(e) у випадку договорів про постачання, для додаткових постачань від первинного постачальника, що повинні або частково замінити продукти чи установки, або доповнити наявні продукти чи установки, коли зміна постачальника зобов’язувала б замовника придбавати продукти з іншими технічними характеристиками, що призводило б до несумісності або непропорційних технічних труднощів при експлуатації та технічному обслуговуванні;

(f) для нових робіт чи послуг, що полягають у повторюванні аналогічних робіт чи послуг, доручених підряднику, якому ті самі замовники раніше присудили договір, за умови що такі роботи чи послуги відповідають основному проєкту, щодо якого було присуджено перший договір згідно з процедурою, передбаченою статтею 44(1).

Основний проєкт повинен визначати масштаб можливих додаткових робіт чи послуг, а також умови, на яких вони будуть присуджені. Можливість використання цієї процедури повинна бути оголошена щойно перший проєкт буде виставлено на тендер, а загальна оцінна вартість подальших робіт чи послуг - врахована замовниками при застосуванні статей 15 та 16;

(g) для продуктів, які котирують і придбавають на товарній біржі;

(h) для вигідних покупок, якщо можливо отримати продукти з використанням особливо вигідної короткочасної можливості за ціною, значно нижчою за звичайні ринкові ціни;

(i) для придбання продуктів чи послуг на особливо вигідних умовах у постачальника, що остаточно припиняє свою господарську діяльність, або в ліквідаторів у рамках процедури банкрутства, в рамках угоди з кредиторами або аналогічної процедури згідно з національними законами чи нормативно-правовими актами;

(j) якщо договір про надання послуг укладають за результатами конкурсу проєктів, організованого згідно з цією Директивою, і присуджують відповідно до правил, передбачених конкурсом проєктів, переможцю або одному з переможців такого конкурсу; в останньому випадку всіх переможців запрошують до участі в переговорах.

1. Замовники можуть укладати рамкові угоди, за умови що вони застосовують процедури, передбачені в цій Директиві.

Рамкова угода означає угоду, укладену між одним або більше замовниками та одним або більше суб’єктами господарювання, метою якої є визначення умов, що регулюють договори, які будуть присуджені згідно з нею протягом певного строку, зокрема щодо передбачених цін та, у відповідних випадках, обсягів.

Строк дії рамкової угоди не повинен перевищувати вісім років, окрім виняткових випадків, що належним чином обґрунтовані, зокрема предметом рамкової угоди.

2. Договори на основі рамкової угоди присуджують відповідно до об’єктивних правил та критеріїв, до яких може належати відновлення конкурентної процедури для суб’єктів господарювання, які є сторонами такої укладеної рамкової угоди. Такі правила та критерії повинні бути визначені в закупівельній документації, що стосується рамкової угоди.

Об’єктивні правила та критерії, зазначені в першому підпараграфі, повинні забезпечувати однакове ставлення до суб’єктів господарювання, які є сторонами такої угоди. Якщо передбачене відновлення конкурентної пропозиції, замовники повинні встановити строк, достатньо довгий для подання тендерних пропозицій щодо кожного окремого договору, крім того, замовники повинні присуджувати кожен договір учаснику процедури закупівлі, який подав найкращу тендерну пропозицію, на основі критеріїв присудження, визначених у специфікаціях рамкової угоди.

Замовники не повинні використовувати рамкові угоди неналежним чином або таким чином, що може призвести до перешкоджання конкуренції, її обмеження або викривлення.

1. Для часто здійснюваних купівель, характеристики яких, як загальнодоступних на ринку, відповідають вимогам замовників, вони можуть використовувати динамічну систему закупівель. Динамічна система закупівель повинна працювати як повністю електронний процес і протягом усього строку її дії бути відкритою для будь-якого суб’єкта господарювання, що відповідає критеріям відбору. Вона може бути поділена на категорії продуктів, робіт або послуг, об’єктивно визначені на основі характеристик закупівлі, що здійснюватиметься в рамках відповідної категорії. Такі характеристики можуть включати покликання на максимальний допустимий розмір подальших конкретних договорів або певну географічну зону, в якій будуть виконувати подальші конкретні договори.

2. Для здійснення закупівель через динамічну систему закупівель замовники повинні дотримуватися правил процедури з обмеженою участю. До системи допускають усіх конкурсантів, які відповідають критеріям відбору, і кількість конкурсантів, які будуть допущені до системи, не повинна бути обмежена відповідно до статті 78(2). Якщо замовники розділили систему на категорії продуктів, робіт або послуг згідно з параграфом 1 цієї статті, вони повинні вказати критерії відбору, застосовні до кожної категорії.

Незважаючи на положення статті 46, застосовують такі строки:

(a) мінімальний строк для отримання заявок на участь повинен, як правило, складати не менше 30 днів від дати надіслання повідомлення про намір укласти договір або, у разі використання періодичного інформаційного повідомлення як засобу запрошення до участі в конкурентній процедурі, від дати надіслання запрошення до підтвердження зацікавленості та не повинен у жодному разі бути меншим ніж 15 днів. Після надіслання запрошення до участі в тендері для першої конкретної закупівлі у рамках динамічної системи закупівель жодних подальших строків для подання заявок на участь не застосовують.

(b) Мінімальний строк для отримання тендерних пропозицій повинен складати щонайменше 10 днів від дати надіслання запрошення до участі в тендері. Застосовують другий та третій підпараграфи статті 46(2).

3. Всю комунікацію в контексті динамічної системи закупівель здійснюють лише за допомогою електронних засобів згідно зі статтями 40(1), (3), (5) та (6).

4. Для цілей присудження договорів у рамках динамічної системи закупівель замовники повинні:

(a) опублікувати запрошення до участі в конкурентній процедурі, чітко вказавши, що застосовуватимуть динамічну систему закупівель;

(b) зазначити в закупівельній документації щонайменше характер та оцінну кількість передбачених закупівель, а також усю необхідну інформацію стосовно динамічної системи закупівель, у тому числі принципів роботи динамічної системи закупівель, використовуваного електронного обладнання та технічних умов і специфікацій підключення;

(c) вказати будь-який розподіл на категорії продуктів, робіт або послуг та характеристики, що визначають їх;

(d) запропонувати необмежений і повний прямий доступ на весь строк дії системи до закупівельної документації відповідно до статті 73.

5. Протягом усього строку дії динамічної системи закупівель замовники повинні надавати будь-якому суб’єкту господарювання можливість подати заявку на участь у такій системі на умовах, зазначених у параграфі 2. Замовники повинні завершити оцінювання таких запитів відповідно до критеріїв відбору протягом 10 робочих днів після їх отримання. В окремих випадках, якщо це обґрунтовано, зазначений кінцевий термін може бути продовжений до 15 робочих днів, зокрема у зв’язку з потребою вивчення додаткової документації чи перевірки іншим чином відповідності критеріям відбору.

Незважаючи на положення першого підпараграфа, якщо запрошення до участі в тендері для першої конкретної закупівлі у рамках динамічної системи закупівель не було надіслане, замовники можуть подовжити період оцінювання, за умови що протягом подовженого періоду оцінювання не було видано жодного запрошення до участі в тендері. Замовники повинні вказувати в закупівельній документації тривалість подовженого періоду, який вони мають намір застосувати.

Замовники повинні якомога швидше повідомити відповідного суб’єкта господарювання про те, чи був він допущений до динамічної системи закупівель.

6. Замовники запрошують усіх допущених учасників до подання тендерних пропозицій для кожної конкретної закупівлі в рамках динамічної системи закупівель відповідно до статті 74. Якщо динамічна система закупівель була розділена на категорії робіт, продуктів або послуг, замовники повинні запросити до подання тендерних пропозицій усіх учасників, допущених до категорії, яка відповідає конкретній закупівлі.

Вони повинні присудити договір учаснику процедури закупівлі, який подав найкращу тендерну пропозицію на основі критеріїв присудження, визначених у повідомленні про намір укласти договір для динамічної системи закупівель, у запрошенні до підтвердження зацікавленості або, у разі використання повідомлення про наявність системи кваліфікації як засобу запрошення до участі в конкурентній процедурі, у запрошенні до участі в тендері. У відповідних випадках зазначені критерії можуть бути точніше сформульовані в запрошенні до участі в тендері.

7. Замовники, які відповідно до статті 80 застосовують підстави для відсторонення та критерії присудження, передбачені в Директиві 2014/24/ЄС, можуть у будь-який момент протягом строку дії динамічної системи закупівель вимагати від допущених учасників подання оновленої й актуалізованої самодекларації, як передбачено у статті 59(1) зазначеної Директиви, протягом п’яти робочих днів від дати передавання такої вимоги.

Параграфи 2-4 статті 59 застосовують протягом усього строку дії динамічної системи закупівель.

8. Замовники зазначають строк дії динамічної системи закупівель у запрошенні до участі в конкурентній процедурі. Вони повинні повідомляти Комісію про будь-які зміни в строку дії з використанням таких стандартних форм:

(a) якщо строк дії змінюють без припинення дії системи, форми, яку використовували від початку для запрошення до участі в конкурентній процедурі для динамічної системи закупівель;

(b) якщо дію системи припиняють, повідомлення про присудження договору, зазначене у статті 70.

9. До початку або протягом строку дії динамічної системи закупівель суб’єктам господарювання, які є сторонами динамічної системи закупівель або зацікавлені в ній, не можуть бути виставлені жодні рахунки для сплати.

1. Замовники можуть використовувати електронні аукціони, на яких подають нові ціни, скориговані в бік зменшення, та/або нові вартості щодо певних елементів тендерних пропозицій.

Для таких цілей замовники повинні структурувати електронний аукціон як повторюваний електронний процес, що відбувається після повного первинного оцінювання тендерних пропозицій, даючи змогу визначати їх рейтинг за допомогою автоматизованих методів оцінювання.

Певні договори про надання послуг та певні договори про виконання робіт, предметом яких є інтелектуальна робота, така як проєктування робіт, рейтинг якої не можна визначити за допомогою автоматичних методів оцінювання, не повинні бути об’єктом електронних аукціонів.

2. У відкритих процедурах, процедурах із обмеженою участю або переговорних процедурах з попереднім запрошенням до участі в конкурентній процедурі замовники можуть вирішити, що перед присудженням договору повинен бути проведений електронний аукціон, якщо зміст закупівельної документації, зокрема технічних специфікацій, може бути визначений із точністю.

За тих самих обставин електронний аукціон може бути проведений при відновленні конкурентної процедури між сторонами рамкової угоди згідно зі статтею 51(2) та при відкритті конкурентної процедури для договорів, що будуть присуджені в рамках динамічної системи закупівель, згаданої у статті 52.

3. Електронний аукціон повинен ґрунтуватися на одному із зазначених нижче елементів тендерних пропозицій:

(a) виключно на цінах, якщо договір присуджують лише на основі ціни,

(b) на цінах та/або на нових вартостях характеристик тендерних пропозицій, зазначених у закупівельній документації, коли договір присуджують на основі найкращого співвідношення ціни та якості чи тендерної пропозиції з найнижчою вартістю із застосуванням підходу економічної ефективності.

4. Замовники, які вирішують провести електронний аукціон, повинні зазначати такий факт у повідомленні про намір укласти договір, в запрошенні до підтвердження зацікавленості або, якщо повідомлення про наявність системи кваліфікації використовують як засіб запрошення до участі в конкурентній процедурі, в запрошенні до участі в тендері. Закупівельна документація повинна включати щонайменше інформацію, визначену в додатку VII.

5. Перед проведенням електронного аукціону замовники повинні здійснити повне первинне оцінювання тендерних пропозицій відповідно до критерію або критеріїв присудження і питомої ваги, визначеної для них.

Тендерну пропозицію вважають прийнятною, якщо вона подана учасником процедури закупівлі, який не був відсторонений від участі в процедурі закупівлі відповідно до статті 78(1) або 80(1), відповідає критеріям відбору, встановленим відповідно до статей 78 та 80, та тендерна пропозиція якого відповідає технічним специфікаціям і не є невідповідною, неприйнятною або непридатною.

Зокрема, тендерні пропозиції, які не відповідають закупівельній документації, які були отримані з запізненням, щодо яких існують докази змови чи корупції або які були визначені публічним замовником як такі, що мають незвичайно низьку вартість, вважають невідповідними. Зокрема, тендерні пропозиції, подані учасниками процедури закупівлі, які не мають кваліфікації, що вимагається, та тендерні пропозиції, ціна яких перевищує максимальний бюджет публічного замовника, визначений і задокументований до початку процедури закупівлі, вважають неприйнятними.

Тендерну пропозицію вважають неприйнятною, якщо вона не є релевантною в рамках договору, оскільки чітко не спроможна, без суттєвих змін, задовольнити потреби й вимоги замовника, як зазначено в закупівельній документації. Заявку на участь вважають неприйнятною, якщо відповідний суб’єкт господарювання повинен або може бути відсторонений від участі в процедурі закупівлі відповідно до статті 78(1) чи 80(1) або якщо він не відповідає критеріям відбору, встановленим замовником відповідно до статті 78 чи 80.

Усі учасники процедури закупівлі, що подали прийнятні тендерні пропозиції, повинні бути одночасно за допомогою електронних засобів запрошені до участі в електронному аукціоні з використанням, у зазначений день і час, методів зв’язку, визначених в інструкціях у запрошенні. Електронний аукціон може відбуватися в декілька послідовних етапів. Електронний аукціон починається не раніше ніж через два робочі дні після дати надіслання запрошень.

6. Запрошення повинне супроводжуватися результатами повного оцінювання відповідної тендерної пропозиції, проведеного відповідно до питомої ваги, зазначеної в першому підпараграфі статті 82(5).

У запрошенні також зазначають математичну формулу, що використовуватиметься на електронному аукціоні для автоматичної зміни рейтингу на основі поданих нових цін та/або нових вартостей. За винятком випадків визначення найбільш економічно вигідної пропозиції лише на основі ціни, така формула повинна включати питому вагу всіх критеріїв, встановлених для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції, як зазначено в повідомленні, використовуваному як засіб запрошення до участі в конкурентній процедурі, або в іншій закупівельній документації. При цьому для цього будь-які діапазони повинні бути попередньо зведені до встановленої вартості.

Якщо дозволені варіанти, для кожного варіанта повинна бути передбачена окрема формула.

7. Протягом кожного етапу електронного аукціону замовники миттєво повідомляють усім учасникам процедури закупівлі інформацію, якої достатньо для того, щоб вони могли в будь-який момент визначити свої відносні рейтинги. Вони також можуть повідомляти іншу інформацію щодо інших поданих цін або вартостей, за умови що таке зазначено в специфікаціях. Вони також можуть у будь-який момент оголосити кількість учасників відповідного етапу аукціону. При цьому вони в жодному випадку не повинні розкривати особи учасників процедури закупівлі протягом будь-якого етапу електронного аукціону.

8. Замовники закривають електронний аукціон в один чи декілька із зазначених нижче способів:

(a) у попередньо зазначені дату і час;

(b) коли вони більше не отримують нових цін або нових вартостей, що відповідають вимогам щодо мінімальних різниць, за умови що вони попередньо зазначили час, що повинен минути з моменту отримання останнього подання до закриття ними електронного аукціону; або

(c) коли попередньо вказана кількість етапів аукціону буде завершена.

Якщо замовники мають намір закрити електронний аукціон відповідно до пункту (c) першого підпараграфа, можливо, у поєднанні з умовами, встановленими в його пункті (b), запрошення до участі в аукціоні повинне містити розклад проведення кожного етапу аукціону.

9. Після закриття електронного аукціону замовники присуджують договір на основі результатів такого аукціону згідно зі статтею 82.

1. Якщо вимагається використання електронних засобів комунікації, замовники можуть вимагати подання тендерних пропозицій у формі електронного каталогу або включення до них електронного каталогу.

Держави-члени можуть робити використання електронних каталогів обов’язковим для деяких типів закупівель.

Тендерні пропозиції, представлені у вигляді електронного каталогу, можуть супроводжуватися іншими документами, які доповнюють тендерну пропозицію.

2. Електронні каталоги створюють конкурсанти чи учасники процедури закупівлі з метою участі в певній процедурі закупівлі відповідно до технічних специфікацій і формату, встановлених замовником.

Крім того, електронні каталоги повинні відповідати вимогам до електронних інструментів комунікації, а також будь-яким додатковим вимогам, встановленим замовником відповідно до статті 40.

3. Якщо представлення тендерних пропозицій у формі електронних каталогів є прийнятним або вимагається, замовники повинні:

(a) зазначати такий факт у повідомленні про намір укласти договір, в запрошенні до підтвердження зацікавленості або, якщо повідомлення про наявність системи кваліфікації використовують як засіб запрошення до участі в конкурентній процедурі, в запрошенні до участі в тендері чи переговорах;

(b) зазначити в закупівельній документації всю необхідну інформацію, згідно зі статтею 40(6), стосовно формату, використовуваного електронного обладнання й технічних умов та специфікацій підключення для каталогу.

4. Якщо після подання тендерних пропозицій у формі електронних каталогів було укладено рамкову угоду з більш ніж одним суб’єктом господарювання, замовники можуть передбачити відновлення конкурентних процедур щодо конкретних договорів на основі актуалізованих каталогів. У такому випадку замовники повинні використовувати один із таких методів:

(a) запрошувати учасників процедури закупівлі повторно подати їхні електронні каталоги, адаптовані до вимог відповідного договору; або

(b) повідомляти учасників процедури закупівлі про свій намір отримати з уже поданих електронних каталогів інформацію, потрібну для формування тендерних пропозицій, адаптованих до вимог відповідного договору, за умови що використання цього методу було оголошено в закупівельній документації щодо рамкової угоди.

5. Якщо замовники відновлюють конкурентну процедуру для конкретних договорів згідно з пунктом (b) параграфа 4, вони повинні повідомити учасників процедури закупівлі про дату й час, коли вони мають намір отримати інформацію, потрібну для формування тендерних пропозицій, адаптованих до вимог відповідного договору, та надати учасникам процедури закупівлі можливість відмовити в такому отриманні інформації.

Замовники повинні забезпечити достатній час між зазначеним повідомленням і фактичним отриманням інформації.

Перед присудженням договору замовники повинні надати отриману інформацію відповідному учаснику процедури закупівлі, щоб дати йому можливість оскаржити або підтвердити, що створена таким чином тендерна пропозиція не містить жодних суттєвих помилок.

6. Замовники можуть присуджувати договори на основі динамічної системи закупівель та вимагати представлення пропозицій для конкретного договору у формі електронного каталогу.

Замовники також можуть присуджувати договори на основі динамічної системи закупівель відповідно до пункту (b) параграфа 4 та параграфа 5, за умови що до заявки на участь у динамічній системі закупівель додається електронний каталог згідно з технічними специфікаціями та форматом, встановленими замовником. Надалі конкурсанти повинні доповнювати такий каталог, коли їх повідомляють про намір замовника скласти тендерні пропозиції за допомогою процедури, визначеної в пункті (b) параграфа 4.

1. Держави-члени можуть передбачити для замовників можливість придбавати роботи, продукти та/або послуги у централізованої закупівельної організації, яка пропонує централізовану закупівельну діяльність, зазначену в підпункті (a) пункту (10) статті 2.

Держави-члени також можуть передбачити для замовників можливість придбавати роботи, продукти та послуги з використанням договорів, присуджених централізованою закупівельною організацією, із використанням динамічних систем закупівель, якими управляє централізована закупівельна організація, або з використанням рамкової угоди, укладеної централізованою закупівельною організацією, яка пропонує централізовану закупівельну діяльність, зазначену в підпункті (b) пункту (10) статті 2. Якщо динамічна система закупівель, якою управляє централізована закупівельна організація, може бути використана іншими замовниками, таке зазначають у запрошенні до участі в конкурентній процедурі, яким створюють таку динамічну систему закупівель.

Що стосується першого й другого підпараграфів, держави-члени можуть передбачати здійснення певних закупівель зі зверненням до централізованих закупівельних організацій або однієї чи декількох конкретних централізованих закупівельних організацій.

2. Замовник виконує свої зобов’язання відповідно до цієї Директиви, коли він придбаває продукти чи послуги у централізованої закупівельної організації, що пропонує централізовану закупівельну діяльність, зазначену в підпункті (a) пункту (10) статті 2.

Крім того, замовник також виконує свої зобов’язання згідно з цією Директивою, коли він придбаває роботи, продукти або послуги з використанням договорів, присуджених централізованою закупівельною організацією, із використанням динамічних систем закупівель, якими управляє централізована закупівельна організація, або з використанням рамкової угоди, укладеної централізованою закупівельною організацією, що пропонує централізовану закупівельну діяльність, зазначену в підпункті (b) пункту (10) статті 2.

При цьому відповідний замовник повинен відповідати за виконання зобов’язань згідно з цією Директивою щодо тих частин, які він здійснює сам, таких як:

(a) присудження договору в рамках динамічної системи закупівель, якою управляє централізована закупівельна організація; або

(b) відновлення конкурентної процедури згідно з рамковою угодою, яка була укладена централізованою закупівельною організацією.

3. Всі процедури закупівель, які проводить централізована закупівельна організація, повинні виконуватися з використанням електронних засобів комунікації відповідно до вимог, визначених у статті 40.

4. Замовники можуть присуджувати договори про надання послуг зі здійснення централізованої закупівельної діяльності централізованій закупівельній організації без застосування процедур, передбачених у цій Директиві.

Такі договори про надання послуг можуть також передбачати здійснення допоміжної закупівельної діяльності.

1. Двоє або більше замовників можуть погодитися спільно проводити певні конкретні закупівлі.

2. Якщо процедуру закупівлі в повному обсязі проводять спільно від імені й в інтересах усіх відповідних замовників, вони спільно відповідають за виконання своїх зобов’язань відповідно до цієї Директиви. Це стосується також і тих випадків, коли один замовник управляє процедурою закупівель, діючи у своїх інтересах та в інтересах інших відповідних замовників.

Якщо процедуру закупівлі не в повному обсязі проводять спільно від імені й в інтересах відповідних замовників, вони спільно відповідають лише за ті частини, які виконують спільно. Кожен замовник несе одноосібну відповідальність за виконання своїх зобов’язань відповідно до цієї Директиви щодо частин, які він здійснює від свого власного імені та у своїх власних інтересах.

1. Без обмеження положень статей 28-31, замовники з різних держав-членів можуть діяти спільно при присудженні договорів із використанням одного з засобів, передбачених у цій статті.

Замовники не повинні використовувати засоби, передбачені в цій статті, з метою уникнення застосування обов’язкових положень публічного права згідно з вимогами права Союзу, які поширюються на них у їхній державі-члені.

2. Держава-член не повинна забороняти своїм замовникам використовувати централізовану закупівельну діяльність, пропоновану централізованими закупівельними організаціями, розташованими в іншій державі-члені.

Що стосується централізованої закупівельної діяльності, пропонованої централізованою закупівельною організацією, розташованою в іншій державі-члені, ніж замовник, держави-члени, однак, можуть вказати, що їхні замовники можуть використовувати лише централізовану закупівельну діяльність, як визначено або в підпункті (a), або підпункті (b) пункту (10) статті 2.

3. Централізована закупівельна організація, розташована в іншій державі-члені, повинна здійснювати централізовану закупівельну діяльність відповідно до національних положень держави-члена, в якій вона розташована.

Національні положення держави-члена, в якій розташована централізована закупівельна організація, також застосовують щодо такого:

(a) присудження договору в рамках динамічної системи закупівель;

(b) відновлення конкурентної процедури згідно з рамковою угодою.

4. Декілька замовників із різних держав-членів можуть спільно присуджувати договір, укладати рамкову угоду або управляти динамічною системою закупівель. Вони також можуть присуджувати договори на основі рамкової угоди або динамічної системи закупівель. Окрім випадків, коли необхідні елементи були врегульовані міжнародною угодою, укладеною між відповідними державами-членами, залучені замовники укладають угоду, яка визначає:

(a) обов’язки сторін та відповідні застосовні національні положення;

(b) внутрішню організацію процедури закупівлі, у тому числі управління такою процедурою, розподіл закуповуваних робіт, продуктів або послуг та укладання договорів.

Залучений замовник виконує свої зобов’язання згідно з цією Директивою, коли він закуповує роботи, продукти або послуги у замовника, який відповідає за процедуру закупівлі. При визначенні обов’язків і застосовного національного права, як зазначено в пункті (a), залучені замовники можуть розподіляти конкретні обов’язки між собою та визначати застосовні положення національних законів будь-якої з їхніх відповідних держав-членів. Інформація про розподіл обов’язків та застосовні положення національного права повинна бути вказана в закупівельній документації, що стосується спільно присуджуваних договорів.

5. Якщо декілька замовників із різних держав-членів створили спільну організацію, включно з Європейськими групуваннями територіального співробітництва відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1082/2006 (- 12) або іншими організаціями, створеними відповідно до положень права Союзу, залучені замовники, за рішенням компетентного органу такої спільної організації, домовляються про застосування національних правил закупівель однієї із зазначених нижче держав-членів:

(a) національних положень держави-члена, в якій спільна організація має зареєстрований офіс;

(b) національних положень держави-члена, в якій спільна організація здійснює свою діяльність.

Домовленість, зазначена в першому підпараграфі, може або застосовуватися протягом невизначеного періоду, якщо це зафіксовано в установчому акті спільної організації, або бути обмежена певним періодом, певними типами договорів або присудженням одного чи більше окремих договорів.

Перед початком процедури закупівлі замовники можуть проводити ринкові консультації з метою підготовки закупівлі та інформування суб’єктів господарювання щодо їхніх закупівельних планів та вимог.

Для цього замовники можуть, наприклад, запитувати й отримувати консультації незалежних експертів чи органів або учасників ринку. Такі консультації можуть використовувати при плануванні та проведенні процедури закупівлі, за умови що вони не призводять до викривлення конкуренції та до порушення принципів недискримінації й прозорості.

Якщо конкурсант чи учасник процедури закупівлі або підприємство, пов’язане з конкурсантом чи учасником процедури закупівлі, надавали консультації замовнику, в контексті статті 58 чи ні, або іншим чином брали участь у підготовці процедури закупівлі, замовник повинен вжити належних заходів для запобігання викривленню конкурентної процедури через участь такого конкурсанта або учасника процедури закупівлі.

Такі заходи повинні включати передавання іншим конкурсантам та учасникам процедури закупівлі відповідної інформації, обмін якою відбувся в контексті або в результаті залучення конкурсанта чи учасника процедури закупівлі до підготовки процедури закупівлі, та встановлення належних строків для отримання тендерних пропозицій. Відповідного конкурсанта чи учасника процедури закупівлі відстороняють від участі процедури закупівлі лише у разі відсутності жодних інших засобів для забезпечення виконання обов’язку з дотримання принципу однакового ставлення.

Перед будь-яким таким відстороненням конкурсантам чи учасникам процедури закупівлі повинна бути надана можливість довести, що їхня участь у підготовці процедури закупівлі не здатна викривити конкуренцію. Вжиті заходи повинні бути задокументовані в окремому звіті, передбаченому вимогами статті 100.

1. Технічні специфікації, як означено в пункті 1 додатка VIII, повинні бути визначені в закупівельній документації. Технічні специфікації повинні визначати характеристики, яких вимагають від робіт, послуг або продуктів.

Такі характеристики також можуть стосуватися певного процесу чи методу виробництва, виконання запитаних робіт, постачання запитаних продуктів чи надання запитаних послуг, або конкретного процесу іншого етапу їхнього життєвого циклу, навіть якщо такі фактори не є для них суттєвими, за умови що вони пов’язані з предметом договору й пропорційні його вартості й цілям.

Технічні специфікації можуть також вказувати на те, чи буде потрібне передавання прав інтелектуальної власності.

Для всіх закупівель, призначених для використання фізичними особами, незалежно від того, чи це громадськість або персонал замовника, технічні специфікації повинні, за винятком належним чином обґрунтованих випадків, бути складені таким чином, щоб враховувати критерії доступності для осіб з інвалідністю або проєктування для всіх категорій користувачів.

Якщо обов’язкові вимоги щодо доступності затверджені правовим актом Союзу, технічні специфікації, тією мірою, якою вони стосуються критеріїв доступності для осіб з інвалідністю чи проєктування для всіх категорій користувачів, повинні містити покликання на такий акт.

2. Технічні специфікації повинні забезпечувати можливість рівного доступу суб’єктів господарювання до процедури закупівлі і не повинні призводити до створення невиправданих перешкод для відкриття публічної закупівлі для конкуренції.

3. Без обмеження обов’язкових національних технічних правил, за умови що вони сумісні із нормами права Союзу, технічні специфікації повинні бути сформульовані в один із зазначених нижче способів:

(a) з точки зору вимог щодо ефективності чи функціональності, включно з екологічними характеристиками, за умови що параметри є достатньо точними для того, щоб учасники процедури закупівлі могли визначити предмет договору, а замовники - присудити договір;

(b) з покликанням на технічні специфікації та, в порядку пріоритетності, на національні стандарти, якими транспоновані європейські стандарти, Європейські технічні оцінки, загальні технічні специфікації, міжнародні стандарти, інші технічні довідкові системи, створені європейськими органами стандартизації, або, в разі їх відсутності, національні стандарти, національні технічні свідоцтва або національні технічні специфікації, що стосуються проєктування, розрахунку та виконання робіт і використання продуктів; кожне покликання повинне супроводжуватися словами "або еквівалент";

(c) з точки зору вимог щодо ефективності чи функціональності, як зазначено в пункті (a), з покликанням на технічні специфікації, зазначені в пункті (b), як засіб припущення відповідності таким вимогам щодо ефективності чи функціональності;

(d) з покликанням на технічні специфікації, зазначені в пункті (b), для певних характеристик і з покликанням на вимоги щодо ефективності чи функціональності, зазначені в пункті (a), для інших характеристик.

4. Окрім випадків, коли це виправдано предметом договору, у технічних специфікаціях не повинна бути зазначена конкретна марка, джерело чи конкретний процес, які характеризують продукти чи послуги, що їх надає певний суб’єкт господарювання, або торговельні марки, патенти, типи чи певне походження або виробництво, якщо це сприятиме певним підприємствам чи продуктам або усуватиме певні підприємства чи певні продукти. Таке зазначення дозволене у виняткових випадках, коли описати предмет договору в достатньо точний і зрозумілий спосіб згідно з параграфом 3 неможливо. Таке покликання повинне супроводжуватися словами "або еквівалент".

5. Якщо замовник використовує можливість покликання на технічні специфікації, зазначені в пункті (b) параграфа 3, він не повинен відхиляти тендерну пропозицію на тій підставі, що роботи, продукти чи послуги, які є предметом тендеру, не відповідають зазначеним ним технічним специфікаціям, якщо учасник процедури закупівлі у своїй тендерній пропозиції доведе за допомогою будь-яких належних засобів, зазначених у статті 62, що запропоновані рішення так само відповідають вимогам, визначеним у технічних специфікаціях.

6. Якщо замовник використовує можливість, передбачену пунктом (a) параграфа 3, для формулювання технічних специфікацій із точки зору вимог щодо ефективності чи функціональності, він не повинен відхиляти тендерну пропозицію щодо продуктів, послуг чи робіт, які відповідають національному стандарту, яким транспоновано європейський стандарт, європейському технічному схваленню, спільним технічним специфікаціям, міжнародному стандарту або технічній довідковій системі, створеній європейським органом стандартизації, якщо такі специфікації передбачають встановлені ними вимоги щодо ефективності чи функціональності.

Учасник процедури закупівлі повинен довести будь-якими належними засобами, включно з тими, що зазначені у статті 62, що продукт, послуга чи робота, що відповідає певному стандарту, також відповідає вимогам щодо ефективності й функціональності, встановленим замовником.

1. Якщо замовники мають намір придбати роботи, продукти або послуги з конкретними екологічними, соціальними або іншими характеристиками, вони можуть вимагати в технічних специфікаціях, критеріях присудження або інших умовах виконання договору наявності конкретного маркування як засобу підтвердження того, що такі роботи, продукти або послуги відповідають таким характеристикам, за умови дотримання всіх зазначених нижче вимог:

(a) вимоги щодо маркування стосуються лише тих критеріїв, що пов’язані з предметом договору та є відповідними для визначення характеристик робіт, продуктів чи послуг, які є предметом договору;

(b) вимоги щодо маркування ґрунтуються на критеріях, що можуть бути об’єктивно перевірені та є недискримінаційними;

(c) відповідне маркування визначені в рамках відкритої та прозорої процедури, в якій можуть брати участь усі відповідні стейкхолдери, у тому числі урядові органи, споживачі, соціальні партнери, виробники, розповсюджувачі та неурядові організації;

(d) маркування доступне всім зацікавленим сторонам;

(e) вимоги щодо маркування встановлюються третьою особою, на яку економічний оператор, що подає заявку на маркування, не може мати вирішального впливу.

Якщо замовники не вимагають, щоб роботи, продукти або послуги відповідали всім вимогам щодо маркування, вони повинні вказати, на які вимоги щодо маркування робити покликання.

Замовники, що вимагають наявності конкретного маркування, повинні приймати будь-яке маркування, яке підтверджує відповідність робіт, продуктів або послуг вимогам щодо еквівалентного маркування.

Якщо суб’єкт господарювання явно не мав можливості отримати конкретне маркування, зазначене замовником, або еквівалентне маркування у встановлені строки з причин, які не залежали від такого суб’єкта господарювання, замовник повинен приймати інші відповідні засоби підтвердження відповідності, які можуть включати технічне досьє виробника, за умови що відповідний суб’єкт господарювання доведе, що роботи, які виконуватимуть, продукти, які постачатимуть, та послуги, які надаватимуть, відповідають вимогам для отримання конкретного маркування або конкретним вимогам, визначеним замовником.

2. Якщо маркування відповідає умовам, передбаченим у пунктах (b), (c), (d) та (e) параграфа 1, але також встановлює вимоги, не пов’язані з предметом договору, замовники не повинні вимагати маркування як таке, але можуть визначати технічну специфікацію шляхом покликання на детальні специфікації такого маркування або, за необхідності, їх частини, що пов’язані з предметом договору й підходять для визначення характеристик такого предмета.

1. Замовники можуть вимагати надання суб’єктами господарювання протоколу випробувань від органу з оцінювання відповідності або сертифіката, виданого таким органом, як засобу підтвердження відповідності вимогам чи критеріям, визначеним у технічних специфікаціях, критеріях присудження або умовах виконання договору.

Якщо замовники вимагають надання сертифікатів, виданих конкретним органом з оцінювання відповідності, вони повинні також приймати сертифікати від еквівалентних інших органів з оцінювання відповідності.

Для цілей цього параграфа "орган з оцінювання відповідності" означає орган, що здійснює оцінювання відповідності, у тому числі калібрування, випробування, сертифікацію та інспектування, який акредитований згідно з Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 765/2008 (- 13).

2. Замовники повинні приймати інші відповідні засоби підтвердження, відмінні від тих, що зазначені в параграфі 1, такі як технічне досьє виробника, якщо відповідний суб’єкт господарювання не мав доступу до таких сертифікатів чи протоколів випробувань, зазначених у параграфі 1, або не мав можливості отримати їх протягом відповідних строків, за умови що така відсутність доступу не спричинена самим цим суб’єктом господарювання та за умови що відповідний суб’єкт господарювання доведе, що роботи, продукти або послуги відповідають вимогам чи критеріям, визначеним у технічних специфікаціях, критеріям присудження або умовам виконання договору.

3. Держави-члени повинні надавати на запит іншим державам-членам будь-яку інформацію, пов’язану з доказами та документами, поданими відповідно до статті 60(6), статті 61 та параграфів 1 та 2 цієї статті. Компетентні органи держави-члена, в якій суб’єкт господарювання має осідок, повинні надавати зазначену інформацію згідно зі статтею 102.

1. На запит суб'єктів господарювання, які зацікавлені в отриманні договору, замовники повинні надавати технічні специфікації, які вони регулярно зазначають у своїх договорах про постачання продуктів, виконання робіт чи надання послуг, або технічні специфікації, які вони мають намір застосовувати до договорів, стосовно яких засобом до запрошення до участі в конкурентній процедурі є періодичне інформаційне повідомлення. Такі специфікації надають за допомогою електронних засобів шляхом надання до них необмеженого і повного прямого безкоштовного доступу.

Однак технічні специфікації надають за допомогою засобів, відмінних від електронних засобів, у випадках, коли необмежений і повний прямий безкоштовний доступ до певної закупівельної документації не може бути наданий за допомогою електронних засобів з однієї з причин, визначених у другому підпараграфі статті 40(1), або якщо за допомогою електронних засобів неможливо надати необмежений і повний прямий безкоштовний доступ через намір замовників застосовувати статтю 39(2).

2. Якщо технічні специфікації ґрунтуються на документах, до яких зацікавлені суб’єкти господарювання мають необмежений і повний прямий безкоштовний доступ за допомогою електронних засобів, повинно бути достатньо включення покликання на такі документи.

1. Замовники можуть дозволяти учасникам процедури закупівлі або вимагати від них представляти варіанти, що відповідають мінімальним вимогам, визначеним замовниками.

Замовники повинні вказувати в закупівельній документації, дозволяють вони представлення варіантів, вимагають їх чи ні, і, якщо так, мінімальні вимоги, яким повинні відповідати такі варіанти, та будь-які конкретні вимоги до їх представлення, зокрема, зазначення того, чи можуть варіанти бути подані лише у тих випадках, коли було подано також тендерну пропозицію, яка не є варіантом. Якщо варіанти дозволені чи вимагаються, вони також повинні забезпечувати можливість застосування обраних критеріїв присудження до варіантів, які відповідають зазначеним мінімальним вимогам, а також до відповідних тендерних пропозицій, які не є варіантами.

2. При проведенні процедур для присудження договорів про постачання продуктів чи надання послуг замовники, які дозволили або висунули вимогу про надання варіантів, не повинні відхиляти варіант лише на підставі того, що його обрання може призвести до укладення договору про надання послуг, а не договору про постачання продуктів, або навпаки договору про постачання продуктів, а не договору про надання послуг.

1. Замовники можуть ухвалювати рішення про присудження договору в формі окремих лотів та визначати розмір і предмет таких лотів.

Замовники повинні зазначати такий факт у повідомленні про намір укласти договір, в запрошенні до підтвердження зацікавленості або, якщо повідомлення про наявність системи кваліфікації використовують як засіб запрошення до участі в конкурентній процедурі, в запрошенні до участі в тендері чи переговорах, незалежно від того, можливе подання тендерної пропозиції для одного, декількох чи для всіх лотів.

2. Навіть якщо тендерні пропозиції можна подавати для декількох або всіх лотів, замовники можуть обмежити кількість лотів, які можуть бути присуджені одному учаснику процедури закупівлі, за умови що максимальна кількість лотів на одного учасника процедури закупівлі вказана в повідомленні про намір укласти договір або в запрошенні до підтвердження зацікавленості, до участі в тендері чи переговорах. Замовники повинні вказувати в закупівельній документації об’єктивні й недискримінаційні критерії чи правила, які вони мають намір застосовувати для визначення того, які лоти будуть присуджені у випадках, коли застосування критеріїв присудження призводить до присудження одному учаснику процедури закупівлі більшої за встановлений максимум кількості лотів.

3. Держави-члени можуть передбачити у випадках, коли одному й тому самому учаснику процедури закупівлі може бути присуджено більше ніж один лот, можливість замовників присуджувати договір із об’єднанням декількох або всіх лотів, за умови що вони зазначили в повідомленні про намір укласти договір або запрошенні до висловлення зацікавленості, участі в тендері чи переговорах, що вони залишають за собою таку можливість, і вказати лоти чи групи лотів, які можуть бути об’єднані.

4. Держави-члени можуть запроваджувати обов’язкове присудження договорів у формі окремих лотів за умов, які повинні бути зазначені згідно з положеннями їхнього національного права, та з урахуванням положень права Союзу. Застосовують другий підпараграф параграфа 1 та, у відповідних випадках, параграф 3.

1. При встановленні строків для подання заявок на участь та отримання тендерних пропозицій замовники повинні зокрема враховувати складність договору й час, необхідний для складання тендерних пропозицій, без обмеження мінімальних строків, визначених у статтях 45-49.

2. Якщо тендерні пропозиції можуть бути підготовані лише після здійснення візиту на об’єкт або інспектування на місці супровідної документації до закупівельної документації, строки для отримання тендерних пропозицій, які повинні бути довшими за мінімальні строки, визначені в статтях 45-49, встановлюють таким чином, щоб усі відповідні суб’єкти господарювання могли отримати всю інформацію, потрібну для підготовки тендерних пропозицій.

3. Замовники повинні подовжувати строки для отримання тендерних пропозицій таким чином, щоб усі відповідні суб’єкти господарювання могли отримати всю інформацію, потрібну для підготовки тендерних пропозицій, у таких випадках:

(a) якщо, з будь-яких причин, додаткової інформації, запит на отримання якої вчасно був наданий суб’єктом господарювання, не було надано щонайбільше за шість днів до настання строку, встановленого для отримання тендерних пропозицій. У випадку застосування прискореної відкритої процедури, як зазначено у статті 45(3), зазначений період складає чотири дні;

(b) якщо до закупівельної документації були внесені суттєві зміни.

Час, на який буде подовжений зазначений період, повинен бути пропорційним важливості інформації або змін.

Якщо додаткова інформація не була запитана вчасно або якщо її важливість із точки зору підготовки належних тендерних пропозицій є незначною, від замовників не вимагають подовження зазначених строків.

1. Замовники можуть повідомляти про свої наміри щодо запланованих закупівель шляхом опублікування періодичного інформаційного повідомлення. Такі повідомлення повинні містити інформацію, визначену в секції I частини A додатка VI. Їх повинен публікувати або Офіс публікацій Європейського Союзу, або замовники у своїх профілях покупця згідно з пунктом 2(b) додатка IX. Якщо замовники публікують періодичне інформаційне повідомлення у своєму профілі покупця, вони повинні надіслати повідомлення про опублікування у своєму профілі покупця періодичного інформаційного повідомлення Офісу публікацій Європейського Союзу згідно з пунктом 3 додатка IX. Такі повідомлення повинні містити інформацію, визначену в частині B додатка VI.

2. Якщо періодичне інформаційне повідомлення використовують як засіб запрошення до участі в конкурентних процедурах із обмеженою участю або переговорних процедурах із попереднім запрошенням до участі в конкурентній процедурі, повідомлення повинне відповідати всім зазначеним нижче вимогам:

(a) повідомлення стосується конкретно продуктів, робіт чи послуг, що будуть предметом договору, який присуджують;

(b) повідомлення демонструє, що договір буде присуджений на основі процедури з обмеженою участю або переговорної процедури без подальшого опублікування запрошення до участі в конкурентній процедурі, й запрошує зацікавлених суб’єктів господарювання до висловлення зацікавленості;

(c) повідомлення містить, додатково до інформації, визначеної в секції I частини A додатка VI, інформацію, визначену в секції II частини A додатка VI;

(d) повідомлення було відправлене для опублікування в період від 35 днів до 12 місяців до дати надіслання запрошення до підтвердження зацікавленості.

Такі повідомлення не публікують у профілі покупця. Однак додаткове опублікування на національному рівні згідно зі статтею 72, якщо таке передбачене, може бути здійснене у профілі покупця.

Період, охоплений періодичним інформаційним повідомленням, повинен складати щонайбільше 12 місяців від дати відправлення повідомлення для опублікування. При цьому, у випадку договорів про надання соціальних та інших специфічних послуг, періодичне інформаційне повідомлення, зазначене в пункті (b) статті 92(1), може охоплювати період, довший за 12 місяців.

1. Якщо замовники вирішать встановити систему кваліфікації відповідно до статті 77, така система повинна бути предметом повідомлення, як зазначено в додатку X, у якому також повинні бути зазначені мета такої системи кваліфікації та спосіб доступу до правил щодо її функціонування.

2. Замовники зазначають строк дії системи кваліфікації в повідомленні про наявність системи кваліфікації. Вони повинні повідомляти Офіс публікацій Європейського Союзу про будь-які зміни в строку дії з використанням таких стандартних форм:

(a) якщо строк дії змінюють без припинення дії системи, форми повідомлень про наявність систем кваліфікації;

(b) якщо дію системи припиняють, повідомлення про присудження договору, зазначене у статті 70.

Повідомлення про намір укласти договір можуть використовувати як засіб запрошення до участі в конкурентній процедурі для всіх процедур. Вони повинні містити інформацію, визначену в відповідній частині додатка XI, та бути опубліковані згідно зі статтею 71.

1. Не пізніше ніж через 30 днів після укладення договору чи рамкової угоди відповідно до рішення про їх присудження чи укладення, замовники повинні надіслати повідомлення про присудження договору за результатами процедури закупівлі.

Таке повідомлення повинне містити інформацію, визначену в додатку XII, та бути опубліковане згідно зі статтею 71.

2. Якщо запрошення до участі в конкурентній процедурі для відповідного договору було надане в формі періодичного інформаційного повідомлення і замовник вирішив, що він не присуджуватиме наступних договорів протягом періоду, охопленого періодичним інформаційним повідомленням, повідомлення про присудження договору повинне містити конкретну вказівку на це.

У випадку рамкових угод, укладених відповідно до статті 51, замовники не зобов’язані надсилати повідомлення про результати процедури закупівлі для кожного договору на основі такої угоди. Держави-члени можуть передбачити обов’язок замовників групувати повідомлення про результати процедури закупівлі для договорів на основі рамкової угоди на щоквартальній основі. У таких випадках замовники повинні надсилати згруповані повідомлення протягом 30 днів після закінчення кожного кварталу.

Замовники повинні надсилати повідомлення про присудження договору протягом 30 днів після присудження кожного договору на основі динамічної системи закупівель. При цьому вони можуть групувати такі повідомлення на щоквартальній основі. У такому випадку вони повинні надсилати згруповані повідомлення протягом 30 днів після закінчення кожного кварталу.

3. Інформацію, надану відповідно до додатка XII та призначену для опублікування, публікують згідно з додатком IX. Певну інформацію про присудження договору або укладення рамкової угоди можуть не опубліковувати, якщо її оприлюднення може перешкодити правозастосуванню або іншим чином суперечити суспільному інтересу, зашкодити законним комерційним інтересам певного суб’єкта господарювання або поставити під загрозу добросовісну конкуренцію між суб’єктами господарювання.

У випадку договорів про надання послуг з дослідження й розробок, інформація щодо характеру та обсягу послуг може бути обмежена:

(a) зазначенням "послуги з дослідження та розробок", якщо договір було присуджено за допомогою переговорної процедури без запрошення до участі в конкурентній процедурі відповідно до статті 50(b);

(b) інформацією, деталізованою принаймні так, як було зазначено в повідомленні, що було використане як засіб запрошення до участі в конкурентній процедурі.

4. Інформація, надана відповідно до додатка XII та позначена як інформація, що не призначена для опублікування, повинна бути опублікована лише в спрощеній формі та згідно з додатком IX для статистичних цілей.

1. Повідомлення, зазначені у статтях 67-70, повинні включати інформацію, визначену в додатках VI, частині A, VI, частині B, X, XI та XII, а також у стандартних формах, у тому числі в стандартних формах для виправлень.

Комісія визначає зазначені стандартні форми за допомогою імплементаційних актів. Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з дорадчою процедурою, зазначеною в статті 105.

2. Повідомлення, зазначені у статтях 67-70, складають, передають за допомогою електронних засобів до Офісу публікацій Європейського Союзу та публікувати згідно з додатком IX. Повідомлення повинні бути опубліковані не пізніше ніж через п’ять днів після їх надіслання. Витрати, пов’язані з опублікуванням повідомлень Офісом публікацій Європейського Союзу, несе Союз.

3. Повідомлення, зазначені у статтях 67-70, повинні бути опубліковані в повному обсязі офіційними мовами установ Союзу, обраних замовником. Зазначені мовна версія або мовні версії є єдиним автентичним текстом. Резюме важливих елементів кожного повідомлення повинне бути опубліковане іншими офіційними мовами установ Союзу.

4. Офіс публікацій Європейського Союзу повинен забезпечувати продовження опублікування повного тексту й резюме періодичних інформаційних повідомлень, зазначених у статті 67(2), а також запрошень до участі в конкурентній процедурі, якими встановлена динамічна система закупівель, як зазначено в пункті (a) статті 52(4), та повідомлень про наявність системи кваліфікації, які використовують як засіб запрошення до участі в конкурентній процедурі згідно з пунктом (b) статті 44(4):

(a) у випадку періодичних інформаційних повідомлень, протягом 12 місяців або до отримання повідомлення про присудження договору, як передбачено в статті 70(2), із зазначенням того, що протягом 12-місячного періоду, охопленого запрошенням до участі в конкурентній процедурі, не будуть присуджувати жодних наступних договорів. При цьому, у випадку договорів про надання соціальних та інших специфічних послуг, періодичне інформаційне повідомлення, зазначене в пункті (b) статті 92(1), публікують до кінця його початково зазначеного строку дії або до отримання повідомлення про присудження договору, як передбачено у статті 70, із зазначенням того, що протягом періоду, охопленого запрошенням до участі в конкурентній процедурі, не будуть присуджувати жодних наступних договорів;

(b) у випадку запрошень до участі в конкурентній процедурі, якими встановлена динамічна система закупівель, протягом строку дії такої динамічної системи закупівель;

(c) у випадку повідомлень про наявність системи кваліфікації, протягом строку її дії.

5. Замовники повинні бути в змозі надати підтвердження дат відправлення повідомлень.

Офіс публікацій Європейського Союзу повинен надати замовнику підтвердження отримання повідомлення та опублікування надісланої інформації з зазначенням дати такого опублікування. Таке підтвердження слугує доказом опублікування.

6. Замовники можуть публікувати повідомлення щодо договорів про виконання робіт, постачання продуктів чи надання послуг, які не охоплені вимогами щодо опублікування, встановленими в цій Директиві, за умови що такі повідомлення надсилають до Офісу публікацій Європейського Союзу за допомогою електронних засобів відповідно до формату й процедур для передавання, зазначених у додатку IX.

1. Повідомлення, зазначені у статтях 67-70, а також інформацію, що міститься в них, не публікують на національному рівні до опублікування згідно зі статтею 71. При цьому опублікування на національному рівні може бути здійснене в будь-якому випадку, якщо замовників не повідомили про опублікування протягом 48 годин після підтвердження отримання повідомлення відповідно до статті 71.

2. Повідомлення, опубліковані на національному рівні, не повинні містити інформацію, іншу ніж та, що міститься в повідомленнях, відправлених до Офісу публікацій Європейського Союзу, або опублікована у профілі покупця, але повинні містити дату відправлення повідомлення до Офісу публікацій Європейського Союзу або дату їх опублікування у профілі покупця.

3. Періодичних інформаційних повідомлень не публікують у профілі покупця до відправлення до Офісу публікацій Європейського Союзу повідомлення про їх опублікування в такій формі; вони повинні містити дату такого відправлення.

1. Замовники за допомогою електронних засобів повинні надавати необмежений і повний прямий безкоштовний доступ до закупівельної документації з дати опублікування повідомлення згідно зі статтею 71 або з дати надіслання запрошення до підтвердження зацікавленості.

Якщо повідомлення про наявність системи кваліфікації використовують як засіб запрошення до участі в конкурентній процедурі, такий доступ повинен бути наданий якнайшвидше та не пізніше дати надіслання запрошення до участі в тендері чи переговорах. У тексті повідомлення або таких запрошень повинна бути вказана інтернет-адреса, за якою можна отримати доступ до закупівельної документації.

У випадках, коли необмежений і повний прямий безкоштовний доступ до певної закупівельної документації не може бути наданий за допомогою електронних засобів з однієї з причин, визначених у другому підпараграфі статті 40(1), замовники можуть вказувати в повідомленні або запрошенні до підтвердження зацікавленості, що відповідна закупівельна документація буде передаватися за допомогою засобів, інших ніж електронні, відповідно до параграфа 2 цієї статті. У такому випадку строк для подання тендерних пропозицій подовжують на п’ять днів, за винятком випадків належним чином обґрунтованої нагальності, зазначених у статті 45(3), та якщо за взаємною згодою встановлено строк відповідно до другого підпараграфа статті 46(2) або до другого підпараграфа статті 47(2).

У випадках, коли необмежений і повний прямий безкоштовний доступ до певної закупівельної документації не може бути наданий за допомогою електронних засобів, оскільки замовники мають намір застосовувати статтю 39(2), вони повинні вказати в повідомленні, в запрошенні до підтвердження зацікавленості або, якщо повідомлення про наявність системи кваліфікації використовують як запрошення до участі в конкурентній процедурі, у закупівельній документації, яких заходів, спрямованих на захист конфіденційного характеру інформації, вони вимагають, та яким чином можна отримати доступ до відповідної документації. У такому випадку строк для подання тендерних пропозицій подовжують на п’ять днів, за винятком випадків належним чином обґрунтованої нагальності, зазначених у статті 45(3), та якщо за взаємною згодою встановлено строк відповідно до другого підпараграфа статті 46(2) або до другого підпараграфа статті 47(2).

2. За умови своєчасного подання відповідних запитів замовники повинні надати всім учасникам процедури закупівлі, що беруть участь у процедурі закупівлі, додаткову інформацію стосовно специфікацій та будь-яку супровідну документацію не пізніше ніж за шість днів до настання строку, встановленого для отримання тендерних пропозицій. У випадку застосування прискореної відкритої процедури, як зазначено у статті 45(3), зазначений період складає чотири дні.

1. При застосуванні процедур із обмеженою участю, процедур конкурентного діалогу, інноваційних партнерств та переговорних процедур із попереднім запрошенням до участі в конкурентній процедурі замовники повинні одночасно в письмовій формі запросити обраних конкурсантів до подання їхніх тендерних пропозицій до участі в діалозі чи переговорах.

Якщо періодичне інформаційне повідомлення використовують як запрошення до участі в конкурентній процедурі відповідно до пункту (a) статті 44(4), замовники повинні одночасно в письмовій формі запросити суб’єктів господарювання, які висловили свою зацікавленість, підтвердити подальшу зацікавленість.

2. Запрошення, зазначені в параграфі 1 цієї статті, повинні містити покликання на електронну адресу, за якою забезпечений прямий доступ до закупівельної документації за допомогою електронних засобів. Такі запрошення повинні супроводжуватися закупівельною документацією, якщо така документація не була надана для необмеженого й повного прямого безкоштовного доступу з причин, визначених у третьому чи четвертому підпараграфі статті 73(1), і не була надана до цього в інший спосіб. Крім того, запрошення, зазначені в параграфі 1 цієї статті, повинні містити інформацію, визначену в додатку XIII.

1. Замовники повинні якнайшвидше інформувати кожного конкурсанта й учасника процедури закупівлі щодо рішень, ухвалених стосовно укладення рамкової угоди, присудження договору або допуску до динамічної системи закупівель, у тому числі пояснювати підстави для ухвалення будь-якого рішення не укладати рамкової угоди, чи не присуджувати договору, для якого було опубліковане запрошення до участі в конкурентній процедурі, чи відновити процедуру або не застосовувати динамічної системи закупівель.

2. На запит зацікавленого конкурсанта чи учасника процедури закупівлі замовники повинні якомога швидше, але в будь-якому випадку протягом 15 днів від моменту отримання письмового запиту, проінформувати:

(a) будь-якого конкурсанта, якого не було обрано переможцем, про причини відхилення його заявки на участь;

(b) будь-якого учасника процедури закупівлі, якого не було обрано переможцем, про причини відхилення його тендерної пропозиції, в тому числі, у випадках, зазначених у статті 60(5) та(6), про причини свого рішення щодо нееквівалентності або свого рішення щодо невідповідності робіт, продуктів або послуг вимогам щодо ефективності чи функціональності;

(c) будь-якого учасника процедури закупівлі, який надав прийнятну тендерну пропозицію, про характеристики та відносні переваги обраної тендерної пропозиції, а також найменування переможця процедури закупівлі чи сторін рамкової угоди;