Цей Регламент запроваджує спільні рамки для забезпечення точності та доброчесності індексів, які використовують у Союзі як бенчмарки у фінансових інструментах та фінансових договорах, або для вимірювання результативності інвестиційних фондів. Тому цей Регламент сприяє належному функціонуванню внутрішнього ринку, із одночасним забезпеченням досягнення високого рівня захисту споживачів та інвесторів.

1. Цей Регламент застосовують до надання бенчмарків, надання вхідних даних для бенчмарка та використання бенчмарка в межах Союзу.

2. Цей Регламент не застосовують до:

(a) центрального банку;

(b) органу публічної влади, якщо він надає дані для бенчмарків, надає бенчмарки або контролює їх надання для цілей публічної політики, у тому числі для заходів у сфері зайнятості, економічної діяльності та інфляції;

(c) центрального контрагента (CCP), якщо він надає референтні ціни або розрахункові ціни, які використовують з метою управління ризиками центральних контрагентів та розрахунку;

(d) надання єдиної референтної ціни для будь-яких фінансових інструментів, наведених у секції C додатка I до Директиви 2014/65/ЄС;

(e) преси, інших засобів масової інформації та журналістів, якщо вони лише публікують бенчмарк або покликаються на нього в своїй журналістській роботі і не контролюють надання такого бенчмарка;

(f) фізичної чи юридичної особи, яка надає або обіцяє надати кредит під час своєї торговельної, підприємницької або професійної діяльності, за умови, що така особа публікує або надає загалу свої власні змінні або фіксовані ставки запозичення, встановлені внутрішнім рішенням і застосовні тільки до фінансових договорів, укладених такою особою або компанією, що належать до тієї самої групи, що її відповідні клієнти;

(g) товарного бенчмарка на основі інформації від надавачів даних, більшість з яких є суб’єктами під наглядом і щодо яких застосовують обидві такі умови:

(i) на бенчмарк покликаються фінансові інструменти, для яких запит на допуск до торгів зроблено лише на одному торговельному майданчику, як це визначено в пункті (24) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС, або якщо такі торги проводять тільки на одному такому торговельному майданчику;

(ii) загальна умовна вартість фінансових інструментів, що покликаються на бенчмарк, не перевищує 100 млн. євро;

(h) надавача індексів щодо індексу, наданого таким надавачем, якщо надавач індексів не знає і не може об’єктивно знати, що такий індекс використовують для цілей, зазначених у пункті 3 статті 3(1).

1. Для цілей цього Регламенту застосовують такі терміни та означення:

(1) "індекс" означає будь-які кількісні дані,

(a) які публікують для громадськості або надають громадськості;

(b) які регулярно визначають:

(i) у цілому або частково, за допомогою формули або будь-якої іншої методики розрахунку або шляхом оцінювання; та

(ii) на основі вартості щонайменше одного базисного активу або цін, зокрема орієнтовних цін, фактичних або орієнтовних процентних ставок, котирувань та затверджених котирувань або інших значень чи результатів досліджень;

(2) "надавач індексу" означає фізичну чи юридичну особу, яка здійснює контроль над індексом;

(3) "бенчмарк" означає будь-який індекс, шляхом покликання на який визначають суму до сплати за фінансовим інструментом або фінансовим договором чи вартість фінансового інструмента, або індекс, який використовують для вимірювання результативності інвестиційного фонду з метою відстежування прибутку від такого індексу, або визначення розподілу активів портфеля, або розрахування винагороди за результати;

(4) "сім’я бенчмарків" означає групу бенчмарків, наданих одним адміністратором і визначених на основі вхідних даних однакового характеру, які вимірюють однаковий або подібний реальний стан ринку або економічної реалії;

(5) "надання бенчмарка" означає:

(a) адміністрування механізмів для визначення бенчмарка;

(b) збирання, аналізування чи опрацьовування вхідних даних з метою визначення бенчмарка; та

(c) визначення бенчмарка за допомогою формули чи іншої методики розрахунку або шляхом оцінювання вхідних даних, наданих з такою метою;

(6) "адміністратор" означає фізичну або юридичну особу, яка здійснює контроль над наданням бенчмарка;

(7) "використання бенчмарка" означає:

(a) випуск фінансового інструмента, у якому покликаються на індекс або комбінацію індексів;

(b) визначення суми до сплати за фінансовим інструментом або фінансовим договором, у якому покликаються на індекс або комбінацію індексів;

(c) бути стороною фінансового договору, в якому покликаються на індекс або комбінацію індексів;

(d) надання ставки запозичення, як визначено в пункті (j) статті 3 Директиви 2008/48/ЄС , розрахованої як спред або маржа за допомогою індексу або комбінації індексів, які використано у фінансовому договорі, стороною якої є кредитор, винятково як референтне значення;

(e) вимірювання результативності інвестиційного фонду з використанням індексу або комбінації індексів з метою відстежування прибутку від такого індексу або комбінації індексів, визначення розподілу активів портфелю або розрахування винагороди за результати;

(8) "надання вхідних даних" означає надання адміністратору або іншій особі для передання адміністратору будь-яких відсутніх у них вхідних даних, які є необхідним у зв’язку з визначенням бенчмарка і які надають для таких цілей;

(9) "надавач даних" означає фізичну чи юридичну особу, яка надає вхідні дані;

(10) "надавач даних під наглядом" означає суб’єкт під наглядом, який надає вхідні дані адміністратору, розташованому у Союзі;

(11) "подавач даних" означає фізичну особу, яку найняв надавач даних для цілі надання вхідних даних;

(12) "оцінювач" означає працівника адміністратора товарного бенчмарка або іншу фізичну особу, послуги якої використовує адміністратор або яка перебуває під його контролем і яка несе відповідальність за застосування методики до вхідних даних та іншої інформації чи надання судження щодо них для отримання остаточної оцінки ціни певного товару;

(13) "експертне судження" означає застосування адміністратором або надавачем даних розсуду щодо використання даних у процесі визначення бенчмарка, зокрема екстраполяції значень із попередніх або пов’язаних транзакцій, коригування значень щодо факторів, які можуть впливати на якість даних, таких як події на ринку або погіршення кредитної якості покупця чи продавця, та надання цінам покупки та цінам продажу більшого значення, ніж завершеній транзакції;

(14) "вхідні дані" означають дані щодо вартості одного або декількох базисних активів або цін, зокрема орієнтовних цін, котирувань, затверджених котирувань або інших значень, які використовує адміністратор для визначення бенчмарка;

(15) "дані транзакцій" означають спостережувані ціни, ставки, індекси або величини, що є репрезентативними для транзакцій між самостійними контрагентами на активному ринку, які зазнають дії конкурентних сил попиту та пропозиції;

(16) "фінансовий інструмент" означає будь-який із наведених у секції C додатка I до Директиви 2014/65/ЄС інструментів, щодо яких подано заявку про допуск до торгів на торговельному майданчику, як визначено в пункті (24) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС, або щодо яких проводять торги на торговельному майданчику, як визначено в пункті (24) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС, чи через позасистемних виконавців, як визначено у пункті (20) статті 4(1) зазначеної Директиви;

(17) "суб’єкт під наглядом" означає будь-яку особу, що наведено нижче:

(a) кредитну установу, як визначено в пункті (1) статті 4(1) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 575/2013 (- 1);

(b) інвестиційну фірму, як визначено у пункті (1) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС;

(c) страхову компанію, як визначено у пункті (1) статті 13 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/138/ЄС (- 2);

(d) перестрахову компанію, як визначено у пункті (4) статті 13 Директиви 2009/138/ЄС;

(e) інститут спільного інвестування в обігові цінні папери (UCITS), як визначено в статті 1(2) Директиви 2009/65/ЄС, або, у застосовних випадках, управлінську компанію UCITS, як визначено у пункті (b) статті 2(1) Директиви 2009/65/ЄС;

(f) керуючого альтернативним інвестиційним фондом (AIFM), як визначено у пункті (b) статті 4(1) Директиви Європейського Парламенту і Ради 2011/61/ЄС (- 3);

(g) установу професійного пенсійного забезпечення, як визначено в пункті (a) статті 6 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2003/41/ЄС (- 4);

(h) кредитора, як визначено в пункті (b) статті 3 Директиви 2008/48/ЄС , для цілей кредитних договорів, як визначено в пункті (c) статті 3 зазначеної Директиви;

(i) некредитну установу, як визначено у пункті (10) статті 4 Директиви 2014/17/ЄС , для цілей кредитних договорів, як визначено в пункті (3) статті 4 зазначеної Директиви;

(j) оператора ринку, як визначено у пункті (18) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС;

(k) центрального контрагента (ССР), як визначено у пункті 1 статті 2 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 648/2012 (- 5);

(l) торгового репозиторію, як визначено у пункті (2) статті 2 Регламенту (ЄС) № 648/2012;

(m) адміністратора;

(18) "фінансовий договір" означає:

(a) будь-який кредитний договір, як визначено в пункті (c) статті 3 Директиви 2008/48/ЄС ;

(b) будь-який кредитний договір, як визначено в пункті (3) статті 4 Директиви 2014/17/ЄС ;

(19) "інвестиційний фонд" означає альтернативний інвестиційний фонд (АІФ), як визначено в пункті (a) статті 4(1) Директиви 2011/61/ЄС, або інститут спільного інвестування в обігові цінні папери (UCITS), як визначено у статті 1(2) Директиви 2009/65/ЄС;

(20) "орган управління" означає орган або органи адміністратора або іншого суб’єкта під наглядом, що їх призначено відповідно до національного права, яких уповноважено визначати стратегію, цілі та загальний напрям діяльності адміністратора або іншого суб’єкта під наглядом, які здійснюють контроль та моніторинг процесу вироблення й ухвалення управлінських рішень та до складу яких входять особи, що дієво управляють діяльністю адміністратора або іншого суб’єкта під наглядом;

(21) "споживач" означає фізичну особу, яка, за фінансовими договорами, які охоплює цей Регламент, діє для цілей, що виходять за межі її торговельної, підприємницької або професійної діяльності;

(22) "бенчмарк на процентну ставку" означає бенчмарк, який для цілей пункту (1)(b)(ii) цього параграфа встановлюють на основі ставки, за якої банки можуть надавати позики іншим банкам або іншим агентам, відмінним від банків, або позичати у них на грошовому ринку;

(23) "товарний бенчмарк" означає бенчмарк, для якого базисним активом для цілей пункту (1)(b)(ii) цього параграфа є товар у значенні пункту (1) статті 2 Регламенту Комісії (ЄС) № 1287/2006 (- 6), за винятком квот на викиди, зазначених у пункті 11 секції C додатка I до Директиви 2014/65/ЄС;

(23a) "бенчмарк кліматичного переходу ЄС" означає бенчмарк, що маркується як "бенчмарк кліматичного переходу ЄС" та відповідає таким вимогам:

(a) для цілей пункту 1(b)(ii) цього параграфа та статті 19b, його базисні активи обирають, зважують або виключають у такий спосіб, що в результаті визначає орієнтування портфеля бенчмарка на траєкторію декарбонізації; та

(b) його розроблено відповідно до мінімальних стандартів, встановлених у делегованих актах, зазначених у статті 19a(2);

(23b) "бенчмарк ЄС, узгоджений з Паризькою угодою" означає бенчмарк, що маркується як "бенчмарк ЄС, узгоджений з Паризькою угодою" та відповідає таким вимогам:

(a) для цілей пункту 1(b)(ii) цього параграфа та делегованих актів, зазначених у статті 19c, його базисні активи обирають, зважують або виключають у такий спосіб, що в результаті узгоджує викиди вуглецю в портфелі бенчмарка з цілями Паризької угоди, ухваленої в рамках Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, схваленої Союзом 5 жовтня 2016 року (- 7) (далі - "Паризька угода");

(b) його розроблено відповідно до мінімальних стандартів, встановлених у делегованих актах, зазначених у статті 19a(2); та

(c)діяльність, яка стосується його базисних активів, не призводить до значної шкоди іншим екологічним, соціальним та управлінським цілям;

(23c) "траєкторія декарбонізації" означає вимірювану, науково обґрунтовану та обмежену в часі траєкторію, спрямовану на досягнення цілей Паризької угоди шляхом скорочення викидів вуглецю категорій 1, 2 і 3, як зазначено в пункті (1)(e) додатка III;

(24) "бенчмарк на основі регульованих даних" означає бенчмарк, який визначають за допомогою формули на основі:

(a) вхідних даних, отриманих повністю та безпосередньо:

(i) від торговельного майданчика, як визначено у пункті (24) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС, або торговельного майданчика у третій країні, щодо якої Комісія ухвалила імплементаційне рішення про те, що юридичні та наглядові рамки такої країни вважають рівнозначними у значенні статті 28(4) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 600/2014 (- 8), або що регульований ринок вважають рівнозначним відповідно до статті 2a Регламенту (ЄС) № 648/2012, але у будь-якому разі лише з покликанням на дані транзакцій щодо фінансових інструментів;

(ii) відповідно до затвердженої угоди про публікацію, як визначено в пункті (52) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС, або від надавача консолідованої інформації, як визначено у пункті (53) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС, відповідно до вимог до обов’язкової прозорості після торгів, але лише з покликанням на дані транзакцій щодо фінансових інструментів, якими торгують на торговельному майданчику;

(iii) від затвердженого механізму звітування, як визначено у пункті (54) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС, але лише з покликанням на дані транзакцій щодо фінансових інструментів, якими торгують на торговельному майданчику та про які необхідно поінформувати відповідно до вимог до обов’язкової прозорості після торгів;

(iv) у рамках обміну електроенергією, як зазначено у пункті (j) статті 37(1) Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/72/ЄС (- 9);

(v) у рамках обміну природним газом, як зазначено у пункті (j) статті 41(1) Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/73/ЄС (- 10);

(vi) від аукціонної платформи, зазначеної в статті 26 або статті 30 Регламенту Комісії (ЄС) № 1031/2010 (- 11);

(vii) від надавача послуг, якому адміністратор бенчмарка передав на підрядній основі збирання даних відповідно до статті 10, за умови що надавач послуг отримує дані повністю та безпосередньо від суб’єкта, зазначеного в пунктах (i)-(vi);

(b) чистої вартості активів інвестиційних фондів;

(25) "критичний бенчмарк" означає відмінний від бенчмарка на основі регульованих даних бенчмарк, який відповідає будь-якій з умов, установлених у статті 20(1), та який є у списку, встановленому Комісією відповідно до зазначеної статті;

(26) "значущий бенчмарк" означає бенчмарк, який відповідає умовам, установленим у статті 24(1);

(27) "незначущий бенчмарк" означає бенчмарк, який не відповідає умовам, установленим у статтях 20(1) та 24(1);

(28) "розташований" означає, щодо юридичної особи, країну, у якій розташовано зареєстрований офіс такої особи або її інша офіційна адреса, і, щодо фізичної особи, країну, в якій така особа є резидентом для цілей оподаткування;

(29) "орган публічної влади" означає:

(a) будь-який урядовий або інший орган публічного адміністрування, у тому числі суб’єкти, яким доручено управління публічним боргом або які втручаються в таке управління;

(b) будь-який суб’єкт чи особу, які виконують публічні адміністративні функції відповідно до національного права, або мають публічні обов’язки чи функції, або надають публічні послуги, зокрема заходи у зв’язку із зайнятістю, економічною діяльністю та інфляцією, під контролем суб’єкта в розумінні пункту (a).

2. Комісію уповноважено ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 49 для визначення додаткових технічних елементів для термінів та означень, установлених у параграфі 1 цієї статті, зокрема для визначення того, що входить у надання громадськості для цілей означення індексу.

У відповідних випадках Комісія повинна враховувати ринковий або технологічний розвиток та міжнародне зближення практик нагляду у зв’язку з бенчмарками.

3. Комісія повинна ухвалити імплементаційні акти з метою встановлення і перегляду списку органів публічної влади у Союзі, на які поширюється означення, наведене у пункті (29) параграфа 1 цієї статті. Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною в статті 50(2).

У відповідних випадках Комісія повинна враховувати ринковий або технологічний розвиток та міжнародне зближення практик нагляду у зв’язку з бенчмарками.

1. Адміністратор повинен мати надійні механізми управління з чіткою організаційною структурою та чітко визначеними, прозорими та узгодженими ролями й обов’язками для всіх осіб, залучених до надання бенчмарка.

Адміністратори повинні вживати відповідних заходів для виявлення конфліктів інтересів між собою, у тому числі з їхніми керівниками, працівниками або будь-якими особами, з якими вони безпосередньо або опосередковано пов’язані здійсненням контролю, та між надавачами даних або користувачами, щоб забезпечити незалежне та справедливе застосування експертного судження або розсуду, якщо це необхідно під час процесу визначення бенчмарка.

2. Надання бенчмарка необхідно операційно відокремити від будь-якої частини діяльності адміністратора, яка може спричинити фактичний чи потенційний конфлікт інтересів.

3. Якщо конфлікт інтересів виникає на рівні адміністратора через його структуру власності, контрольну частку або іншу діяльність, що її провадить суб’єкт, який є власником адміністратора або здійснює контроль над ним, чи суб’єкт, який перебуває у власності або під контролем адміністратора або будь-якої його філії, і такий конфлікт не можна у належний спосіб мінімізувати, відповідний компетентний орган може вимагати від адміністратора створення незалежної наглядової служби з паритетним представництвом стейкхолдерів, зокрема користувачів та надавачів даних.

4. Якщо таким конфліктом інтересів не можна у належний спосіб управляти, відповідний компетентний орган може вимагати від адміністратора припинити будь-яку діяльність чи будь-які відносини, які спричиняють конфлікт інтересів, або припинити надання бенчмарка.

5. Адміністратор публікує або розкриває інформацію про будь-які наявні або потенційні конфлікти інтересів, зокрема про конфлікти інтересів, що виникають у зв’язку із власністю або контролем адміністратора, перед користувачами бенчмарка, відповідними компетентними органами та, за доцільності, надавачами даних.

6. Адміністратор повинен запровадити та застосувати відповідні політики і процедури, а також дієві організаційні механізми для виявлення конфліктів інтересів, їх розкриття, запобігання їм, управління ними та їх мінімізації з метою охорони достовірності та незалежності у визначенні бенчмарка. Такі політики та процедури повинні підлягати регулярному перегляду та оновленню. У таких політиках та процедурах необхідно брати до уваги конфлікти інтересів, ступінь застосованого розсуду у процесі визначення бенчмарка та ризиків, які становить бенчмарк, порушують питання щодо них, а також такі політики і процедури, та:

(a) забезпечують конфіденційність наданої адміністратору або здобутої адміністратором інформації, що є предметом зобов’язань з розкриття інформації та дотримання прозорості відповідно до цього Регламенту; та

(b) в особливий спосіб пом’якшують конфлікт інтересів, що виникає внаслідок власності чи контролю адміністратора, або внаслідок інших інтересів у межах групи адміністратора, або через інших осіб, які можуть вплинути на адміністратора або контролювати його у зв’язку з визначенням бенчмарка.

7. Адміністратори повинні забезпечити, щоб їх працівники та будь-які інші фізичні особи, послугами яких вони користуються або послуги яких перебувають під їхнім контролем і яких безпосередньо залучено до надання бенчмарка:

(a) мали необхідні навички, знання та досвід для виконання покладених на них обов’язків та підлягали ефективному управлінню і нагляду;

(b) не підпадали під неналежний вплив або не ставали учасниками конфлікту інтересів і щоб винагорода та оцінення результатів діяльності таких осіб не створювали конфлікту інтересів або іншим чином не впливали на цілісність процесу визначення бенчмарка;

(c) не мали будь-яких інтересів або ділових зв’язків, які б компрометували діяльність відповідного адміністратора;

(d) не могли сприяти визначенню бенчмарка шляхом участі у формуванні цін покупки, цін продажу та в торгах особисто або від імені учасників ринку, якщо здійснення такого сприяння явно не вимагають як елемент методики визначення бенчмарка та воно не підпадає під дію конкретних правил, встановлених у ній; та

(e) підпадали під дію дієвих процедур для контролю за обміном інформацією з іншими працівниками, які беруть участь у діяльності, яка може створити ризик виникнення конфлікту інтересів, або з третіми особами, якщо обмін інформацією може вплинути на бенчмарк.

8. Адміністратор встановлює чіткі процедури внутрішнього контролю для забезпечення доброчесності та надійності працівника або особи, що визначає бенчмарк, зокрема щонайменше внутрішнє схвалення керівництвом перед розповсюдженням бенчмарка.

1. Адміністратори повинні створити та підтримувати постійну та дієву наглядову службу для забезпечення нагляду за всіма аспектами надання своїх бенчмарків.

2. Адміністратори повинні розробити та підтримувати надійні процедури щодо своєї наглядової служби, які повинні бути надані відповідним компетентним органам.

3. Наглядова служба повинна функціонувати доброчесно та повинна мати такі обов’язки, які адміністратор повинен коригувати на підставі рівня складності бенчмарка, його використання та вразливості:

(a) перегляд визначення та методики визначення бенчмарка принаймні один раз на рік;

(b) нагляд за змінами у методиці визначення бенчмарка, та можливість звертатися до адміністратора із запитом про проведення консультації щодо таких змін;

(c) нагляд за системою контролю адміністратора, управлінням бенчмарком та його функціонуванням і, якщо бенчмарк базується на вхідних даних надавачів даних, дотриманням кодексу поведінки, зазначеного в статті 15;

(d) перегляд та затвердження процедур припинення дії бенчмарка, у тому числі проведення будь-яких консультацій щодо такого припинення;

(e) нагляд за третіми особами, залученими до надання бенчмарка, у тому числі за агентами розрахунку або розповсюдження;

(f) оцінювання внутрішніх та зовнішніх аудитів або переглядів та моніторинг реалізації виявлених виправних заходів;

(g) якщо бенчмарк базується на вхідних даних надавача даних, моніторинг вхідних даних, надавачів даних та дій адміністратора у межах оспорювання або валідації таких надавачів;

(h) якщо бенчмарк базується на вхідних даних надавача даних, вжиття дієвих заходів щодо будь-яких порушень кодексу поведінки, зазначеного в статті 15; та

(i) повідомлення відповідним компетентним органам про випадки неналежної поведінки надавачів даних, якщо бенчмарк базується на вхідних даних надавачів даних або адміністраторів, про які стає відомо наглядовій службі, та про будь-які незвичайні або підозрілі вхідні дані.

4. Завдання наглядової служби повинен виконувати окремий комітет, або їх необхідно виконувати за допомогою іншого відповідного механізму управління.

5. ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для визначення процедур щодо наглядової служби та її характеристик, зокрема її складу та позиції в організаційній структурі адміністратора, щоб забезпечити доброчесність такої служби та відсутність будь-яких конфліктів інтересів. Зокрема, ESMA складає неповний список відповідних механізмів управління, як установлено в параграфі 4.

ESMA розмежовує різні типи бенчмарків і секторів, як установлено у цьому Регламенті, і враховує відмінності в структурі власності та контролю адміністраторів, характер, масштаб та складність надання бенчмарка, ризики, характерні для бенчмарка, і його вплив у світлі міжнародного зближення практик нагляду в сфері вимог до управління бенчмарками. Проте розроблені ESMA проекти регуляторних технічних стандартів не можуть охоплювати адміністраторів незначущих бенчмарків та їх не можна застосовувати до них.

ESMA повинен подати такі проекти регуляторних технічних стандартів Комісії до 1 квітня 2017 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до процедури, установленої в статтях 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

6. ESMA може, відповідно до статті 16 Регламенту (ЄС) № 1095/2010, видавати настанови для адміністраторів незначущих бенчмарків для визначення елементів, зазначених у параграфі 5 цієї статті.

1. Адміністратори повинні мати систему контролю, яка забезпечує, що їхні бенчмарки надаються, публікуються та до них надається доступ відповідно до цього Регламенту.

2. Система контролю повинна бути пропорційною рівню виявлених конфліктів інтересів, ступеню розсуду в наданні бенчмарка та характеру вхідних даних для бенчмарка.

3. Система контролю повинна охоплювати:

(a) управління операційним ризиком;

(b) належні та дієві плани безперервності діяльності та плани відновлення після надзвичайної ситуації;

(c) процедури в екстрених ситуаціях у разі дестабілізації процесу надання бенчмарка.

4. Адміністратор встановлює заходи для:

(a) забезпечення дотримання надавачами даних кодексу поведінки, зазначеного в статті 15, та застосовних стандартів для вхідних даних;

(b) здійснення моніторингу вхідних даних, у тому числі, за можливості, моніторингу вхідних даних перед опублікуванням бенчмарка та валідації вхідних даних після опублікування для виявлення помилок та аномалій.

5. Систему контролю у належний спосіб задокументовують, переглядають, оновлюють та надають компетентним органам і, на запит, користувачам.

1. Адміністратор повинен мати систему підзвітності, яка охоплює ведення обліку, проведення аудиту та переглядів і процедуру подання скарг, що підтверджує відповідність вимогам цього Регламенту.

2. Адміністратор повинен призначити внутрішню службу з необхідним потенціалом здійснювати перегляд дотримання адміністратором методики визначення бенчмарка та цього Регламенту і звітувати про це.

3. Для критичних бенчмарків адміністратор повинен призначити незалежного зовнішнього аудитора для перегляду дотримання адміністратором методики визначення бенчмарка та цього Регламенту і звітування про це щонайменше один раз на рік.

4. На запит відповідного компетентного органу адміністратор надає такому органу детальну інформацію про перегляди та звіти, передбачені в параграфі 2. На запит відповідного компетентного органу або будь-якого користувача бенчмарка адміністратор публікує детальну інформацію про аудити, передбачені в параграфі 3.

1. Адміністратор повинен вести облік:

(a) усіх вхідних даних, у тому числі використання таких даних;

(b) методики, яку використовують для визначення бенчмарка;

(c) застосування будь-яких суджень або розсуду адміністратором або, у застосовних випадках, оцінювачами у визначенні бенчмарка, у тому числі обґрунтування зазначених суджень або дій на власний розсуд;

(d) неврахування будь-яких вхідних даних, особливо якщо дані відповідають вимогам методики визначення бенчмарка, та обґрунтування такого неврахування;

(e) інших змін або відхилень від стандартних процедур та методик, у тому числі тих, які сформовано в періоди ринкового стресу або дестабілізації ринку;

(f) осіб подавачів даних та фізичних осіб, найнятих адміністратором для визначення бенчмарка;

(g) усіх документів, пов’язаних із будь-якою скаргою, у тому числі документів, поданих скаржником; та

(h) телефонних розмов або електронних повідомлень щодо бенчмарка між будь-якими особами, найнятими адміністратором, та надавачами даних або подавачами даних.

2. Адміністратор повинен вести облік, як установлено в параграфі 1, щонайменше п’ять років у такій формі, щоб можна було відтворити та повністю зрозуміти процес визначення бенчмарка і дозволити проведення аудиту або оцінювання вхідних даних, розрахунків, суджень та розсуду. Дані про телефонні розмови або електронні повідомлення, записані відповідно до пункту (h) параграфа 1, необхідно надавати особам, яких залучено до розмов або повідомлень, на запит таких осіб і зберігати протягом трьох років.

1. Адміністратор повинен мати та публікувати процедури отримання, розслідування та ведення обліку поданих скарг, у тому числі скарг щодо процесу визначення бенчмарка адміністратором.

2. Такий механізм розгляду скарг забезпечує:

(a) надання адміністратором політики розгляду скарг, за допомогою якої можна подати скарги щодо репрезентативності певного бенчмарка для ринкової вартості, запропонованої зміни процесу визначення бенчмарка, використання методики у зв’язку з визначенням певного бенчмарка та інших рішень, пов’язаних із процесом визначення бенчмарка;

(b) своєчасне та справедливе розслідування скарг та повідомлення результатів розгляду скаржнику в межах розумного періоду часу, якщо таке повідомлення не суперечить цілям публічної політики або Регламенту (ЄС) № 596/2014; та

(c) вивчення питання незалежно від будь-якого персоналу, який може бути пов’язаний або міг бути пов’язаний з предметом скарги.

1. Адміністратори не повинні передавати на підрядній основі виконання функцій щодо надання бенчмарка у такий спосіб, що істотно зашкодить здійсненню контролю адміністратором за наданням бенчмарка або спроможності відповідних компетентних органів здійснювати нагляд за бенчмарком.

2. Якщо адміністратор передає надавачу послуг на підрядній основі виконання функцій або будь-яких відповідних послуг та робіт з надання бенчмарка, адміністратор несе повну відповідальність за виконання всіх своїх обов’язків відповідно до цього Регламенту.

3. У разі залучення підрядника адміністратор повинен забезпечити виконання таких умов:

(a) надавач послуг має здатність і спроможність надійно і професійно виконувати функції, надавати послуги або проводити роботи на підрядній основі та усі необхідні за законодавством дозволи для цього;

(b) адміністратор надає відповідному компетентному органу інформацію про особу і завдання надавача послуг, який бере участь у процесі визначення бенчмарка;

(c) адміністратор вживає відповідних заходів, якщо виявляється, що надавач послуг не може виконувати на підрядній основі функції ефективно та відповідно до застосовного права і регуляторних вимог;

(d) адміністратор володіє необхідними фаховими знаннями для дієвого нагляду за функціями, що виконують на підрядній основі, та для управління ризиками, пов’язаними з аутсорсингом;

(e) надавач послуг інформує адміністратора про будь-який розвиток подій, що може істотно вплинути на здатність надавача послуг виконувати функції на підрядній основі ефективно і відповідно до застосовного права і регуляторних вимог;

(f) надавач послуг співпрацює з відповідним компетентним органом щодо робіт, які виконують на підрядній основі, адміністратор разом з відповідним компетентним органом мають фактичний доступ до даних про роботи, що виконують на підрядній основі, та до приміщень надавача послуг, а компетентний орган повинен мати спроможність реалізації згаданих прав доступу;

(g) за необхідності, адміністратор може розірвати договір про аутсорсинг;

(h) адміністратор вживає розумних заходів, включно з планами дій у разі надзвичайних ситуацій, з метою уникнення неналежних операційних ризиків, пов’язаних із участю надавачів послуг у процесі визначення бенчмарка.

1. Процес надання бенчмарка регулюють такі вимоги до вхідних даних:

(a) вхідні дані повинні бути достатніми, щоб точно та достовірно відображати ринкову або економічну реалію, на вимірювання якої спрямовано бенчмарк.

Вхідними даними є дані транзакцій, якщо вони наявні та відповідні. Якщо дані транзакцій є недостатніми або невідповідними, щоб точно та достовірно відображати ринкову або економічну реалію, на вимірювання якої спрямовано бенчмарк, можуть бути використані вхідні дані, які не є даними транзакцій, у тому числі орієнтовні ціни, котирування та затверджені котирування або інші значення;

(b) вхідні дані, зазначені в пункті (a), повинні бути такими, які можна верифікувати;

(c) адміністратор повинен розробити і опублікувати чіткі настанови щодо типів вхідних даних, пріоритету використання різних типів вхідних даних та застосування експертного судження з метою забезпечення дотримання пункту (a) та методики;

(d) якщо бенчмарк базується на вхідних даних, отриманих від надавача даних, адміністратор повинен отримати, у застосовних випадках, вхідні дані з надійної і репрезентативної вибірки або групи надавачів даних, щоб забезпечити надійність отриманого у такий спосіб бенчмарка і відображення ним ринкової або економічної реалії, на вимірювання якої спрямовано бенчмарк;

(e) адміністратор не повинен використовувати вхідні дані, отримані від надавача даних, у разі будь-яких ознак недотримання надавачем даних кодексу поведінки, зазначеного в статті 15, і в такому разі повинен отримувати загальнодоступні репрезентативні дані.

2. Адміністратори повинні забезпечити охоплення їхніми засобами контролю щодо вхідних даних:

(a) критеріїв визначення осіб, які можуть надавати вхідні дані адміністратору, та процесу вибору надавачів даних;

(b) процесу оцінювання вхідних даних надавача даних, припинення подальшого надання вхідних даних надавачем або, залежно від випадку, застосування інших штрафних санкцій до надавача даних за невідповідність; та

(c) процесу валідації вхідних даних, у тому числі порівняно з іншим показниками або даним, для забезпечення їхньої достовірності і точності.

3. Якщо вхідні дані бенчмарка надав фронт-офіс, тобто будь-який департамент, відділ, група чи персонал надавача даних або будь-яка його філія, що провадить будь-яку діяльність з ціноутворення, торгівлі, продажу, маркетингову, рекламну, агітаційну діяльність, діяльність із структуризації або брокерську діяльність, адміністратор повинен:

(a) отримати дані з інших джерел, які підтверджують такі вхідні дані; та

(b) забезпечити наявність у надавачів відповідного механізму внутрішнього нагляду та відповідних процедур верифікації.

4. Якщо адміністратор вважає, що вхідні дані не відображають ринкову або економічну реалію, на вимірювання якої спрямовано бенчмарк, такий адміністратор повинен, протягом розумного періоду часу, змінити вхідні дані, надавачів даних чи методику для забезпечення відображення вхідними даними такої ринкової або економічної реалії, або припинити надання такого бенчмарка.

5. ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для подальшого визначення способу забезпечення відповідності та можливості верифікації вхідних даних, як того вимагають у пунктах (a) та (b) параграфа 1, а також внутрішні процедури нагляду та верифікації надавача даних, наявність яких повинен забезпечити адміністратор, відповідно до пункту (b) параграфа 3, щоб забезпечити достовірність та точність вхідних даних. Проте розроблені ESMA проекти регуляторних технічних стандартів не можуть охоплювати адміністраторів незначущих бенчмарків та їх не можна застосовувати до них.

ESMA враховує різні типи бенчмарків і секторів, як установлено в цьому Регламенті, характер вхідних даних, характеристики базисної ринкової та економічної реалії та принцип пропорційності, вразливість бенчмарків до маніпуляцій та міжнародне зближення практики нагляду у зв’язку з бенчмарками.

ESMA повинен подати такі проекти регуляторних технічних стандартів Комісії до 1 квітня 2017 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до процедури, установленої в статтях 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

6. ESMA може, відповідно до статті 16 Регламенту (ЄС) № 1095/2010, видавати настанови для адміністраторів незначущих бенчмарків для визначення елементів, зазначених у параграфі 5 цієї статті.

1. Для визначення бенчмарка адміністратор повинен використовувати методику, яка:

(a) є міцною та надійною;

(b) має чіткі правила з визначення способу та моменту застосування розсуду у визначенні такого бенчмарка;

(c) є суворою, постійною і такою, яку можна валідувати, у тому числі, залежно від випадку, шляхом тестування на історичних даних порівняно з даними транзакцій;

(d) є гнучкою та забезпечує можливість розрахунку бенчмарка з урахуванням максимально можливого діапазону обставин без компрометації його достовірності;

(e) є простежуваною та такою, що можна верифікувати.

2. Під час розроблення методики визначення бенчмарка адміністратор бенчмарка повинен:

(a) враховувати такі чинники, як розмір та ринкова ліквідність за нормальних умов, прозорість торгів та позиції учасників ринку, ринкову концентрацію, динаміку ринку та відповідність кожного зразка для відображення ринкової або економічної реалії, на вимірювання якої спрямовано бенчмарк;

(b) визначати, що становить активний ринок для цілей такого бенчмарка; та

(c) встановити пріоритетність для різних типів вхідних даних.

3. Адміністратор повинен мати чіткі опубліковані механізми виявлення обставин, за яких кількість або якість вхідних даних падає нижче рівня стандартів, які є необхідними для методики точного та надійного визначення бенчмарка, й описування необхідності та способу розрахунку бенчмарка за таких обставин.

1. Адміністратор повинен розробити бенчмарк та методику, використовувати та адмініструвати їх у прозорий спосіб. Для цього адміністратор повинен опублікувати або надати таку інформацію:

(a) ключові елементи методики, яку адміністратор використовує для кожного з наданих та опублікованих бенчмарків або, за необхідності, для кожної сім’ї наданих та опублікованих бенчмарків;

(b) дані про проведення внутрішнього перегляду та затвердження відповідної методики, а також про частоту проведення такого перегляду;

(c) процедури консультування щодо кожної запропонованої суттєвої зміни в методиці адміністратора та обґрунтування таких змін, у тому числі визначення того, що є суттєвими змінами та обставинами, за яких адміністратор повинен повідомляти користувачів про будь-які такі зміни.

(d) пояснення того, як ключові елементи методології, встановлені у пункті (a), відображають екологічні, соціальні та управлінські чинники для кожного етелона або сім’ї бенчмарків, за винятком бенчмарків на процентні ставки та бенчмарків на курси валют.

Адміністратори бенчмарків повинні відповідати вимогам, встановленим у пункті (d) першого підпараграфа, починаючи з 30 квітня 2020 року.

2. Процедура, зазначена в пункті (c) параграфа 1, передбачає:

(a) попереднє повідомлення з чіткими часовими рамками, що надає можливість проаналізувати та прокоментувати вплив таких запропонованих суттєвих змін; та

(b) надання доступу до коментарів, зазначених у пункті (a) цього параграфа, та відповіді адміністратора на такі коментарі, після будь-яких консультацій, за винятком випадків, коли автор коментарів вимагає збереження конфіденційності.

2a. Комісію уповноважено ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 49 на доповнення цього Регламенту для встановлення мінімального змісту пояснення, зазначеного у пункті (d) першого підпараграфа параграфа 1 цієї статті, а також для запровадження стандартного формату, який необхідно використовувати.

3. ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для подальшого визначення інформації, яку повинні надавати адміністратори відповідно до вимог, установлених у параграфах 1 і 2, для розмежування різних типів бенчмарків і секторів, як установлено в цьому Регламенті. ESMA враховує необхідність розкриття інформації про такі елементи методики, які передбачають достатню кількість деталей, щоб дати змогу користувачам зрозуміти, у який спосіб надано бенчмарк, й оцінити його репрезентативність, його важливість для окремих користувачів, належність його використання як референтного значення для фінансових інструментів та договорів і принцип пропорційності. Проте розроблені ESMA проекти регуляторних технічних стандартів не можуть охоплювати адміністраторів незначущих бенчмарків та їх не можна застосовувати до них.

ESMA повинен подати такі проекти регуляторних технічних стандартів Комісії до 1 квітня 2017 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтями 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

4. ESMA може, відповідно до статті 16 Регламенту (ЄС) № 1095/2010, видавати настанови для адміністраторів незначущих бенчмарків для подальшого визначення елементів, зазначених у параграфі 3 цієї статті.

1. Адміністратор повинен установити відповідні системи та дієві механізми контролю для забезпечення достовірності вхідних даних, щоб мати змогу виявляти будь-які дії, які можуть мати ознаки маніпулювання або спроби маніпулювання бенчмарком, і звітувати компетентному органу про них згідно з Регламентом (ЄС) № 596/2014.

2. Адміністратор повинен здійснювати моніторинг вхідних даних та надавачів даних, щоб мати змогу інформувати відповідний компетентний орган та надати всю необхідну інформацію, якщо адміністратор підозрює, що вчинено дію щодо бенчмарка, яка може мати ознаки маніпулювання або спроби маніпулювання бенчмарком, згідно з Регламентом (ЄС) № 596/2014, у тому числі змови у намірі його вчинення.

Компетентний орган адміністратора повинен, у застосовних випадках, передати таку інформацію відповідному органу згідно з Регламентом (ЄС) № 596/2014.

3. Адміністратор повинен мати процедури для своїх керівників, працівників та інших фізичних осіб, чиї послуги він використовує або контролює, для внутрішнього звітування про порушення цього Регламенту.

1. Якщо бенчмарк базується на вхідних даних надавачів даних, адміністратор повинен розробити кодекс поведінки для кожного бенчмарка, в якому чітко визначено відповідальність надавачів даних щодо надання вхідних даних, і забезпечити відповідність такого кодексу поведінки положенням цього Регламенту. Адміністратор повинен впевнюватися, що надавачі даних дотримуються кодексу поведінки на постійній основі, щонайменше один раз на рік та у разі внесення змін до нього.

2. Кодекс поведінки повинен містити щонайменше таке:

(a) чіткий опис вхідних даних, які необхідно надати, та вимог, необхідних для забезпечення надання вхідних даних відповідно до статей 11 і 14;

(b) ідентифікаційні дані осіб, які можуть надавати вхідні дані адміністратору, та процедури верифікації особи надавача даних та будь-яких подавачів даних, а також будь-яких дозволів, наданих будь-яким подавачам даних, які надають дані від імені надавача даних;

(c) політики для забезпечення надання надавачем даних усіх необхідних вхідних даних;

(d) системи і засоби контролю, які необхідно мати надавачу даних, у тому числі:

(i) процедури надання вхідних даних, у тому числі вимоги для надавача даних вказувати, чи є вхідні дані даними транзакцій і чи відповідають вхідні дані вимогам адміністратора;

(ii) політику застосування розсуду під час надання вхідних даних;

(iii) будь-які вимоги до валідації вхідних даних перед наданням їх адміністратору;

(iv) політики ведення обліку;

(v) вимоги до звітування про підозрілі вхідні дані;

(vi) вимоги до управління конфліктами інтересів.

3. Адміністратори можуть розробити єдиний кодекс поведінки для кожної сім’ї бенчмарків, яку вони надають.

4. Якщо відповідний компетентний орган у межах здійснення своїх повноважень, зазначених у статті 41, виявляє елементи кодексу поведінки, які не відповідають вимогам цього Регламенту, він повинен повідомити про це відповідного адміністратора. Адміністратор повинен відкоригувати кодекс поведінки, щоб забезпечити його відповідність цьому Регламенту, протягом 30 днів після зазначеного повідомлення.

5. Протягом 15 робочих днів з дати застосування рішення про включення критичного бенчмарка до списку, зазначеного у статті 20(1), адміністратор такого критичного бенчмарка повинен повідомити про кодекс поведінки відповідний компетентний орган. Протягом 30 днів відповідний компетентний орган повинен верифікувати, чи зміст кодексу поведінки відповідає цьому Регламенту. Якщо відповідний компетентний орган виявляє елементи, які не відповідають цьому Регламенту, застосовують параграф 4 цієї статті.

6. ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для подальшого визначення елементів кодексу поведінки, зазначених у параграфі 2, для різних типів бенчмарків і для врахування змін бенчмарків та фінансових ринків.

ESMA враховує різні характеристики бенчмарків та надавачів даних, зокрема відмінності між вхідними даними та методиками, ризики маніпулювання вхідними даними та міжнародне зближення практик нагляду щодо бенчмарків.

ESMA повинен подати такі проекти регуляторних технічних стандартів Комісії до 1 квітня 2017 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до процедури, установленої в статтях 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

1. До надавачів даних під наглядом необхідно застосовувати такі вимоги до управління та контролю:

(a) надавач даних під наглядом повинен забезпечити, щоб на надання вхідних даних не впливали будь-які наявні або потенційні конфлікти інтересів, і, якщо є необхідність у застосуванні розсуду, його необхідно застосовувати незалежно та справедливо на основі відповідної інформації згідно з кодексом поведінки, зазначеним у статті 15;

(b) надавач даних під наглядом повинен мати систему контролю для забезпечення достовірності, точності та надійності вхідних даних та надання таких вхідних даних відповідно до цього Регламенту та кодексу поведінки, зазначеного у статті 15.

2. Надавач даних під наглядом повинен мати дієві системи та засоби контролю для забезпечення узгодженості та надійності всіх дій з надання вхідних даних адміністратору, у тому числі:

(a) засоби контролю осіб, які можуть постачити вхідні дані адміністратору, зокрема, якщо доцільно, процес схвалення фізичною особою, яка займає вищу за подавача даних посаду;

(b) відповідні курси підготовки для подавачів даних, що охоплює принаймні цей Регламент та Регламент (ЄС) № 596/2014;

(c) заходи для управління конфліктами інтересів, у тому числі, у відповідних випадках, організаційний поділ працівників та можливі способи усунення стимулів для маніпулювання бенчмарком, що виникли внаслідок політики оплати праці;

(d) ведення протягом відповідного періоду часу обліку повідомлень, пов’язаних із наданням вхідних даних, усієї інформації, яку використовують для надання можливості надавачу подати дані, та усіх наявних або потенційних конфліктів інтересів, у тому числі, але не обмежуючись цим, вплив на надавача даних фінансових інструментів, у яких покликаються на бенчмарк;

(e) ведення обліку внутрішніх та зовнішніх аудитів.

3. Якщо вхідні дані базуються на експертному судженні, надавачі даних під наглядом повинні запровадити, окрім систем та засобів контролю, зазначених у параграфі 2, політики, що супроводжують застосування судження або розсуду, та повинні вести облік обґрунтування кожного такого судження або розсуду. За доцільності, надавачі даних під наглядом повинні враховувати характер бенчмарка та його вхідні дані.

4. Надавач даних під наглядом повинен повністю співпрацювати з адміністратором та відповідним компетентним органом під час проведення аудитів та здійснення нагляду за наданням бенчмарка і надавати інформацію та записи, що зберігаються відповідно до параграфів 2 і 3.

5. ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для подальшого визначення вимог до управління, систем, засобів контролю і політик, зазначених у параграфах 1, 2 та 3.

ESMA врахує різні характеристики бенчмарків та надавачів даних під наглядом, зокрема відмінності між наданими вхідними даними та використовуваними методиками, ризики маніпулювання вхідними даними, характер діяльності надавачів даних під наглядом і зміни бенчмарків та фінансових ринків у світлі міжнародного зближення практик нагляду у зв’язку з бенчмарками. Проте розроблені ESMA проекти регуляторних технічних стандартів не можуть охоплювати надавачів даних під наглядом для незначущих бенчмарків, та їх не можна застосовувати до них.

ESMA повинен подати такі проекти регуляторних технічних стандартів Комісії до 1 квітня 2017 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до процедури, установленої в статтях 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

6. ESMA може, відповідно до статті 16 Регламенту (ЄС) № 1095/2010, видавати настанови для надавачів даних під наглядом для незначущих бенчмарків, щоб визначити елементи, зазначені у параграфі 5 цієї статті.

1. Статтю 11(1)(d) і (e), статтю 11(2) і (3), статтю 14(1) і (2) та статті 15 і 16 не застосовують до надання бенчмарків на основі регульованих даних та надання даних для них. Статтю 8(1)(a) не застосовують до надання бенчмарків на основі регульованих даних з урахуванням вхідних даних, які надано повністю та безпосередньо, як це вказано в пункті (24) статті 3(1).

2. Статті 24 і 25 або статтю 26 застосовують, відповідно, до надання бенчмарків на основі регульованих даних, які використовують прямо чи опосередковано у межах комбінації бенчмарків, що є референтними для фінансових інструментів та договорів, або для вимірювання результативності інвестиційних фондів, загальна вартість яких не перевищує 500 мільярдів євро, та до надання даних для таких показників на основі усіх строків дії бенчмарка, якщо застосовно.

До надання бенчмарків на процентні ставки та до надання даних для них застосовують конкретні вимоги, установлені в додатку I, додатково до вимог розділу II або замість них.

Статті 24, 25 і 26 застосовують до надання бенчмарків на процентні ставки та до надання даних для них.

1. До надання товарних бенчмарків та надання даних для них застосовують конкретні вимоги, встановлені в додатку I, замість вимог розділу II, за винятком статті 10, якщо відповідний бенчмарк не є бенчмарком на основі регульованих даних або на базується на інформації надавачів даних, більшість з яких є суб’єктами під наглядом.

Статті 24, 25 і 26 не застосовують до надання товарних бенчмарків і надання даних для них.

2. Якщо товарний бенчмарк є критичним бенчмарком, а базисним активом є золото, срібло або платина, то вимоги розділу II застосовують замість додатка II.

1. До надання бенчмарків кліматичного переходу ЄС та бенчмарків ЄС, узгоджених із Паризькою угодою, та надання даних для них застосовують вимоги, встановлені в додатку III, додатково до вимог розділів II, III та IV.

2. Комісію уповноважено ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 49 на доповнення цього Регламенту шляхом визначення мінімальних стандартів для бенчмарків кліматичного переходу ЄС та бенчмарків ЄС, узгоджених із Паризькою угодою, стосовно:

(a) критеріїв для вибору базисних активів, включно із, якщо застосовно, будь-якими критеріями для виключення активів;

(b) критерії та методики визначення ваги базисних активів в бенчмарку;

(c) визначення траєкторії декарбонізації для бенчмарків кліматичного переходу ЄС.

3. Адміністратори бенчмарків, які надають бенчмарк кліматичного переходу ЄС або бенчмарк ЄС, узгоджений з Паризькою угодою, повинні відповідати вимогам цього Регламенту починаючи з 30 квітня 2020 року.

Адміністратори бенчмарків кліматичного переходу ЄС повинні відібрати, визначити вагу або виключити базисні активи, що їх видають компанії, які слідують траєкторії декарбонізації, до 31 грудня 2022 року, з дотриманням таких вимог:

(i) компанії розкривають вимірювані цілі скорочення викидів вуглецю, досягнення яких заплановано протягом конкретних часових рамок;

(ii) компанії розкривають дані про скорочення викидів вуглецю з розбивкою до рівня відповідних робочих дочірніх підприємств;

(iii) компанії щорічно розкривають інформацію про прогрес, досягнутий щодо цілей;

(c) діяльність, яка стосується базисних активів, не призводить до значної шкоди іншим екологічним, соціальним та управлінським цілям.

1. Комісію уповноважено ухвалити делегований акт відповідно до статті 49 на доповнення цього Регламенту щодо визначення для бенчмарків ЄС, узгоджених із Паризькою угодою, секторів, які будуть виключені через те, що вони не мають вимірюваних цілей скорочення викидів вуглецю з конкретними часовими рамками, які б узгоджувалися з цілями Паризької угоди. Комісія повинна ухвалити такий делегований акт до 1 січня 2021 року та оновлювати його кожні три роки.

2. При розробці делегованого акта, зазначеного у параграфі 1, Комісія повинна брати до ували роботу TEG.

До 1 січня 2022 року адміністратори, які розташовані в Союзі та які надають значущі бенчмарки, визначені на основі вартості одного або більше базисних активів чи цін, повинні намагатися надати один або більше бенчмарків кліматичного переходу ЄС.

1. Комісія повинна ухвалити імплементаційні акти відповідно до експертної процедури, зазначеної в статті 50(2), щоб встановити список бенчмарків, які надають адміністратори, розташовані в Союзі, та які є критичними бенчмарками, і щонайменше один раз на два роки переглядати такий список за умов виконання однієї з таких умов:

(a) бенчмарк використовують прямо або опосередковано в межах комбінації бенчмарків як покликання для фінансових інструментів чи фінансових договорів або для вимірювання результативності інвестиційних фондів, загальна вартість яких становить не менше 500 мільярдів євро, на основі усіх строків дії бенчмарка, у відповідних випадках;

(b) бенчмарк базується на інформації надавачів даних, більшість із яких розташована в одній державі-члені, і його визнають у такій державі-члені критичним відповідно до процедури, зазначеної в параграфах 2, 3, 4 та 5 цієї статті;

(c) бенчмарк відповідає всім таким критеріям:

(i) бенчмарк використовують прямо або опосередковано в межах комбінації бенчмарків як референтне значення для фінансових інструментів чи фінансових договорів або для вимірювання результативності інвестиційних фондів, загальна вартість яких становить не менше 400 мільярдів євро на основі усіх строків дії бенчмарка, у застосовних випадках, але не перевищує вартість, передбачену в пункті (a);

(ii) бенчмарк не має або має дуже мало відповідних ринково-орієнтованих замінників;

(iii) якщо надання бенчмарка припиняють або якщо бенчмарк надають на основі вхідних даних, які вже повністю не відображають базисну ринкову або економічну реалію, або на основі недостовірних вхідних даних, він буде мати істотний та негативний вплив на доброчесність на ринку, фінансову стабільність, споживачів, реальну економіку або фінансування домогосподарств та підприємств в одній або декількох державах-членах.

Якщо бенчмарк відповідає критеріям, установленим у пункті (c)(ii) і (iii), але не відповідає критерію, встановленому в пункті (c)(i), компетентні органи відповідних держав-членів разом із компетентним органом держави-члена, в якій засновано адміністратора, можуть погодитися, що такий бенчмарк необхідно визнати критичним відповідно до цього підпараграфа. У будь-якому разі компетентний орган адміністратора повинен провести консультації з компетентними органами відповідних держав-членів. У разі виникнення суперечностей між компетентними органами, компетентний орган адміністратора ухвалює рішення про визнання такого бенчмарка критичним, відповідно до цього підпараграфа, із урахуванням причин виникнення суперечностей. Компетентні органи або, у разі виникнення суперечностей, компетентні органи адміністратора повинні передати оцінку Комісії. Після отримання оцінки Комісія ухвалює імплементаційний акт відповідно до цього параграфа. Крім того, у разі виникнення суперечностей компетентний орган адміністратора передає свою оцінку ESMA, який може опублікувати висновок.

2. Якщо компетентний орган держави-члена, зазначений у пункті (b) параграфа 1, вважає, що адміністратор, що під його наглядом, надає бенчмарк, який необхідно визнавати критичним, такий орган повинен повідомити про це ESMA та передати до ESMA задокументовану оцінку.

3. Для цілей параграфа 2, компетентний орган повинен оцінити, чи припинення дії бенчмарка або його надання на основі вхідних даних чи групи надавачів даних, які вже не відображають базисну ринкову та економічну реалію, має негативний вплив на доброчесність ринку, фінансову стабільність, споживачів, реальну економіку або фінансування домогосподарств та підприємств у його державі-члені. У своїй оцінці компетентний орган враховує:

(a) вартість фінансових інструментів і фінансових договорів, у яких покликаються на бенчмарк, та вартість інвестиційних фондів, які покликаються на бенчмарк для вимірювання своєї результативності в межах держави-члена та свого значення в контексті загальної вартості неоплачених фінансових інструментів і фінансових договорів і загальної вартості інвестиційних фондів у державі-члені;

(b) вартість фінансових інструментів і фінансових договорів, у яких покликаються на бенчмарк, та вартість інвестиційних фондів, у яких покликаються на бенчмарк для вимірювання своєї результативності в межах держави-члена та свого значення в контексті валового національного продукту держави-члена;

(c) будь-яке інше значення для об’єктивного оцінення можливого впливу припинення дії бенчмарка або недостовірності бенчмарка на доброчесність на ринку, фінансову стабільність, споживачів, реальну економіку або фінансування домогосподарств і підприємств у державі-члені.

Компетентний орган повинен переглядати свою оцінку критичності бенчмарка щонайрідше кожні два роки, повідомляти і передавати ESMA нову оцінку.

4. У межах шести тижнів після отримання повідомлення, зазначеного в параграфі 2, ESMA повинен надати свій висновок щодо того, чи оцінка компетентного органу відповідає вимогам параграфа 3, і передає такий висновок Комісії разом з оцінкою компетентного органу.

5. Комісія, після отримання висновку, зазначеного в параграфі 4, повинна ухвалити імплементаційні акти відповідно до параграфа 1.

6. Комісію уповноважено ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 49 для:

(a) визначення способу оцінювання номінальної вартості фінансових інструментів, відмінних від деривативів, умовної вартості деривативів та чистої вартості активів інвестиційних фондів, у тому числі у разі опосередкованого покликання на бенчмарк у межах комбінації бенчмарків, з метою порівняння з порогами, зазначеними в параграфі 1 цієї статті та в пункті (a) статті 24(1);

(b) перегляду методики розрахунку, яку використовують для визначення порогів, зазначених у параграфі 1 цієї статті, у світлі змін на ринку, змін цін і регуляторних змін, а також належності класифікації бенчмарків, якщо загальна вартість фінансових інструментів, фінансових договорів або інвестиційних фондів, які покликаються на них, близька до порогів; такий перегляд необхідно здійснювати щонайрідше кожні два роки з 1 січня 2018 року;

(c) визначення способу застосування критеріїв, зазначених у пункті (c)(iii) параграфа 1 цієї статті, беручи до уваги будь-які дані, які допомагають об’єктивно оцінити потенційний вплив припинення дії бенчмарка або недостовірності бенчмарка на доброчесність на ринку, фінансову стабільність, споживачів, реальну економіку або фінансування домогосподарств і підприємств у одній або декількох державах-членах.

У застосовних випадках Комісія повинна враховувати відповідний ринковий та технологічний розвиток.

1. Якщо адміністратор критичного бенчмарка має намір припинити надання такого бенчмарка, він повинен:

(a) негайно повідомити свій компетентний орган; та

(b) протягом чотирьох тижнів з моменту такого повідомлення надати оцінку того, як бенчмарк:

(i) передаватимуть новому адміністратору; або

(ii) припинять надавати, беручи до уваги процедуру, встановлену встатті 28(1).

Протягом періоду, зазначеного в пункті (b) першого підпараграфа, адміністратор не повинен припиняти надання бенчмарка.

2. Після одержання від адміністратора оцінки, зазначеної в параграфі 1, компетентний орган повинен:

(a) поінформувати ESMA та, у застосовних випадках, колегію, створену відповідно до статті 46; та

(b) протягом чотирьох тижнів сформувати власну оцінку того, як бенчмарк передаватимуть новому адміністратору або як бенчмарк припинять надавати, беручи до уваги процедуру, встановлену в статті 28(1).

Протягом періоду, зазначеного в пункті (b) першого підпараграфа цього параграфа, адміністратор не повинен припиняти надання бенчмарка без письмової згоди компетентного органу.

3. Після завершення оцінювання, зазначеного в пункті (b) параграфа 2, компетентний орган має повноваження змусити адміністратора продовжити публікування бенчмарка, допоки:

(a) надання бенчмарка не передадуть новому адміністратору;

(b) надання бенчмарка не зможуть припинити в упорядкований спосіб; або

(c) бенчмарк перестане бути критичним.

Для цілей першого підпараграфа, тривалість періоду, протягом якого компетентний орган може змусити адміністратора продовжити публікування бенчмарка, не перевищує 12 місяців.

Після закінчення такого періоду компетентний орган повинен переглянути своє рішення про зобов’язання адміністратора продовжити публікування бенчмарка. Компетентний орган може, за необхідності, подовжити такий період на належний період, що не перевищує 12 місяців. Максимальний період обов’язкового адміністрування не повинен перевищувати п’ять років.

4. Без обмеження параграфа 1, якщо йдеться про припинення адміністратора критичного бенчмарка унаслідок процедури визнання неплатоспроможності, компетентний орган повинен оцінити можливість та спосіб передання критичного бенчмарка новому адміністратору або можливості припинення його надання в упорядкований спосіб, беручи до уваги процедуру, встановлену відповідно до статті 28(1).

Без обмеження застосування конкурентного права ЄС, під час надання критичного бенчмарка адміністратор повинен вжити належних заходів, щоб забезпечити надання ліцензій щодо бенчмарків та пов’язаної з ними інформації усім користувачам на справедливій, розумній, прозорій та недискримінаційній основі.

1. Цю статтю застосовують до критичних бенчмарків на основі інформації надавачів даних, більшість з яких є суб’єктами під наглядом.

2. Адміністратори одного або декількох критичних бенчмарків повинні кожні два роки надавати компетентному органу оцінку спроможності кожного з критичних бенчмарків, які вони надають, вимірювати базисну ринкову та економічну реалію.

3. Якщо надавач даних під наглядом для критичного бенчмарка має намір припинити надання вхідних даних, він повинен негайно в письмовій формі повідомити це адміністратору бенчмарка, який своєю чергою повинен без зволікань повідомити це компетентному органу. Якщо надавач даних під наглядом розташований в іншій державі-члені, компетентний орган адміністратора повинен без зволікань повідомити це компетентному органу такого надавача даних. Адміністратор бенчмарка повинен надіслати своєму компетентному органу оцінку впливу на спроможність бенчмарка вимірювати базисну ринкову та економічну реалію якомога швидше, але не пізніше ніж через 14 днів з моменту надходження повідомлення від надавача даних під наглядом.

4. Після отримання оцінки, зазначеної у параграфах 2 і 3 цієї статті, від адміністратора бенчмарка і на підставі такої оцінки компетентний орган адміністратора негайно інформує ESMA та, за необхідності, колегію, створену відповідно до статті 46, та формує власну оцінку спроможності бенчмарка вимірювати базисну ринкову та економічну реалію, беручи до уваги процедури адміністратора для припинення бенчмарка, встановлені відповідно до статті 28(1).

5. Із дня, коли компетентний орган адміністратора поінформували про намір надавача даних припинити надання вхідних даних, і доки не буде завершено оцінювання, зазначене в параграфі 4, компетентний орган має повноваження вимагати від надавачів даних, які надіслали повідомлення відповідно до параграфа 3, продовжувати надання вхідних даних у будь-якому випадку протягом періоду, що не перевищує чотирьох тижнів, без встановлення обов’язку для суб’єктів під наглядом провести або зобов’язатися провести торги.

6. Якщо компетентний орган вважає, що після закінчення періоду, зазначеного в параграфі 5, і на підставі його оцінки, зазначеної в параграфі 4, репрезентативність критичного бенчмарка під загрозою, він має повноваження:

(a) вимагати від суб’єктів під наглядом, обраних відповідно до параграфа 7 цієї статті, зокрема суб’єктів, які ще не є надавачами даних для відповідного критичного бенчмарка, надавати вхідні дані адміністратору відповідно до методики адміністратора, кодексу поведінки, зазначеного в статті 15, та інших правил. Така вимога повинна діяти протягом відповідного періоду, що не перевищує 12 місяців, із дня ухвалення початкового рішення про вимогу обов’язкового надання даних відповідно до параграфа 5, або, для тих суб’єктів, які ще не є надавачами даних, з дня ухвалення рішення про вимогу обов’язкового надання даних згідно з цим пунктом;

(b) подовжити період обов’язкового надання даних на відповідний період, що не перевищує 12 місяців, після проведення, згідно з параграфом 9, перегляду будь-яких інструментів, ухвалених відповідно до пункту (a) цього параграфа;

(c) визначити форму, в якій необхідно надавати будь-які вхідні дані, та дату, до якої такі дані необхідно надати, без встановлення обов’язку для суб’єктів під наглядом провести або зобов’язатися провести торги;

(d) вимагати від адміністратора змінити методику, кодекс поведінки, зазначений у статті 15, або інші правила щодо критичного бенчмарка.

Максимальний період обов’язкового надання даних згідно з пунктами (a) і (b) першого підпараграфа не повинен перевищувати п’ять років.

7. Для цілей параграфа 6, суб’єктів під наглядом, від яких повинні вимагати надання вхідних даних, обирає компетентний орган адміністратора у тісній співпраці з компетентними органами суб’єктів під наглядом на основі розміру фактичної та потенційної частки участі суб’єкта під наглядом у ринку, на вимірювання якого спрямовано бенчмарк.

8. Компетентний орган надавача даних під наглядом, від якого вимагали надати дані для бенчмарка шляхом вжиття заходів відповідно до пунктів (a), (b) або (c) параграфа 6, співпрацює з компетентним органом адміністратора для забезпечення виконання таких заходів.

9. Після закінчення періоду, зазначеного в пункті (a) першого підпараграфа параграфа 6, компетентний орган адміністратора повинен переглянути інструменти, ухвалені згідно з параграфом 6. Компетентний орган скасовує будь-який із зазначених інструментів, якщо вважає, що:

(a) надавачі даних імовірно продовжать надавати вхідні дані протягом щонайменше одного року у разі скасування інструментів, що необхідно підтвердити щонайменше:

(i) письмовим зобов’язанням надавачів даних адміністратору і компетентному органу щодо продовження надання вхідних даних для критичного бенчмарка протягом щонайменше одного року, якщо інструмент буде скасовано;

(ii) письмовим звітом, що його надав адміністратор компетентному органу та який містить підтвердження оцінки адміністратора можливості забезпечення подальшого існування критичного бенчмарка після скасування обов’язкового надання даних;

(b) надання бенчмарка можна продовжити після припинення надання вхідних даних надавачами даних, уповноважених надавати їх;

(c) допустимий замінник бенчмарка існує і користувачі критичного бенчмарка можуть перейти на використання такого замінника з мінімальними затратами, що повинно бути підтверджено щонайменше письмовим звітом адміністратора, в якому детально описано засоби переходу на замінник бенчмарка, спроможність користувачів перейти на використання такого замінника і їхні затрати на таке;

(d) не можна встановити відповідних альтернативних надавачів даних і припинення надання даних відповідними суб’єктами під наглядом настільки послабить бенчмарк, що це спричинить необхідність припинення надання бенчмарка.

10. У разі надання критичного бенчмарка кожний надавач даних під наглядом для такого бенчмарка повинен надавати вхідні дані протягом періоду, що його визначив компетентний орган та який не перевищує п’ять років, передбачений в другому підпараграфі параграфа 6.

11. Адміністратор повідомляє відповідний компетентний орган про будь-яке порушення вимог, викладених у параграфі 6, надавачами даних у розумно можливий найкоротший строк.

12. Якщо бенчмарк визнають критичним згідно з процедурою, встановленою у статті 20 (2), (3), (4) і (5), компетентний орган адміністратора має повноваження вимагати надання вхідних даних згідно з параграфом 5 і пунктами (a), (b) і (c) параграфа 6 цієї статті, тільки від надавачів даних під наглядом, розташованих у державі-члені такого компетентного органу.

1. Бенчмарк, який не відповідає умовам, установленим у статті 20(1), є значущим, якщо:

(a) його застосовують прямо чи опосередковано в межах комбінації бенчмарків, які використовують як покликання для фінансових інструментів чи фінансових договорів, або для вимірювання результативності інвестиційних фондів, загальна вартість яких становить не менше 50 мільярдів євро, на основі усіх строків дії бенчмарка, якщо застосовно, протягом шести місяців; або

(b) він не має або має дуже мало відповідних орієнтованих на ринок замінників і, якщо припиняють надання бенчмарка або якщо бенчмарк надають на основі вхідних даних, які вже повністю не відображають базисну ринкову або економічну реалію, або на основі недостовірних вхідних даних, він буде мати істотний та негативний вплив на доброчесність на ринку, фінансову стабільність, споживачів, реальну економіку або фінансування домогосподарств чи підприємств в одній або декількох державах-членах.

2. Комісію уповноважено ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 49, спрямовані на перегляд методики розрахунку, яка використовується для визначення порогів, зазначених у пункті (a) параграфа 1 цієї статті, у світлі змін на ринку, змін цін і регуляторних змін, а також перегляду належності класифікації бенчмарків, якщо загальна вартість фінансових інструментів, фінансових договорів або інвестиційних фондів, які покликаються на них, близька до порогів. Такий перегляд необхідно проводити щонайрідше кожні два роки з 1 січня 2018 року.

3. Адміністратор негайно повідомляє своєму компетентному органу, якщо його значущий бенчмарк нижчий ніж поріг, зазначений у пункті (a) параграфа 1.

1. Адміністратор може вирішити не застосовувати положення статті 4(2), пунктів (c), (d) і (e) статті 4(7), пункту (b) статті 11(3) або статті 15(2) до значущого бенчмарка, якщо адміністратор вважає, що застосування одного чи декількох таких положень буде непропорційним з огляду на характер або вплив бенчмарка чи розмір адміністратора.

2. Якщо адміністратор вирішує не застосовувати одне або декілька положень, зазначених у параграфі 1, він повинен негайно повідомити про це компетентний орган та надати йому всю відповідну інформацію, яка підтверджує оцінку адміністратора того, що застосування одного або декількох таких положень буде непропорційними з огляду на характер або вплив бенчмарка чи розмір адміністратора.

3. Компетентний орган може вирішити, що адміністратор значущого бенчмарка повинен утім застосовувати одну або декілька вимог, зазначених у статті 4(2), пунктах (c), (d) і (e) статті 4(7), пункті (b) статті 11(3) та статті 15(2), якщо він вважає це доцільним з огляду на характер або вплив бенчмарка чи розмір адміністратора. У своїй оцінці компетентний орган, на основі інформації, наданої адміністратором, враховує такі критерії:

(a) вразливість бенчмарка до маніпулювання;

(b) характер вхідних даних;

(c) рівень конфлікту інтересів;

(d) ступінь розсуду адміністратора;

(e) вплив бенчмарка на ринки;

(f) характер, масштаб і складність надання бенчмарка;

(g) важливість бенчмарка для фінансової стабільності;

(h) вартість фінансових інструментів, фінансових договорів або інвестиційних фондів, які покликаються на бенчмарк;

(i) розмір, організаційна форма або структура адміністратора.

4. Протягом 30 днів з моменту отримання повідомлення від адміністратора відповідно до параграфа 2 компетентний орган повідомляє такому адміністратору своє рішення про застосування додаткової вимоги відповідно до параграфа 3. Якщо повідомлення компетентному органу здійснюють у межах процедури надання дозволу або реєстрації, застосовують строки, зазначені в статті 34.

5. При здійсненні наглядові повноваження відповідно до статті 41, компетентний орган здійснює регулярний перегляд дійсності своєї оцінки, передбаченої у параграфі 3 цієї статті.

6. Якщо компетентному органу стає відомо, на розумних підставах, про те, що інформація, надана відповідно до параграфа 2 цієї статті, є неповною або необхідна додаткова інформація, 30-денний період, зазначений у параграфі 4 цієї статті, застосовують лише з дати, коли адміністратор надає таку додаткову інформацію, якщо строки, зазначені в статті 34, не застосовують відповідно до параграфа 4 цієї статті.

7. Якщо адміністратор значущого бенчмарка не відповідає одній або декільком вимогам, установленим у статті 4(2), пунктах (c), (d) і (e) статті 4(7), пункті (b) статті 11(3) та статті 15(2), він публікує та зберігає заяву про відповідність, у якій чітко зазначено, чому невідповідність таким положенням є доцільною для такого адміністратора.

8. ESMA розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів для розроблення зразка заяви про відповідність, зазначеної у параграфі 7.

ESMA повинен подати Комісії проекти імплементаційних технічних стандартів, зазначених у першому підпараграфі, до 1 квітня 2017 року.

Комісії надано повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до статті 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

9. ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для подальшого визначення критеріїв, зазначених у параграфі 3.

ESMA повинен подати такі проекти регуляторних технічних стандартів Комісії до 1 квітня 2017 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до процедури, установленої в статтях 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

1. Адміністратор може вирішити не застосовувати положення статті 4(2), пунктів (c), (d) і (e) статті 4(7), статей 4(8), 5(2), 5(3), 5(4), 6(1), 6(3), 6(5), 7(2), пункту (b) статті 11(1), пунктів (b) і (c) статті 11(2) та статей 11(3), 13(2), 14(2), 15(2), 16(2) і (3) до своїх незначущих бенчмарків.

2. Адміністратор негайно повідомляє своєму компетентному органові, коли його незначущий бенчмарк перевищує поріг, зазначений у пункті (а) статті 24(1). У такому разі він повинен дотримуватися вимог, застосовних до значущих бенчмарків, протягом трьох місяців.

3. Якщо адміністратор незначущого бенчмарка ухвалює рішення не застосовувати одне або декілька положень, установлених у параграфі 1, він публікує та зберігає заяву про відповідність, у якій чітко зазначено, чому невідповідність таким положенням є доцільною для такого адміністратора. Адміністратор надає заяву про відповідність своєму компетентному органу.

4. Відповідний компетентний орган здійснює перегляд заяви про відповідність, зазначеної в параграфі 3 цієї статті. Компетентний орган може також звернутися із запитом про надання адміністратором додаткової інформації щодо його незначущих бенчмарків відповідно до статті 41 і може вимагати внести зміни для забезпечення відповідності цьому Регламенту.

5. ESMA розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів для розроблення зразка заяви про відповідність, зазначеної у параграфі 3.

ESMA повинен подати Комісії проекти імплементаційних технічних стандартів, зазначених у першому підпараграфі, до 1 квітня 2017 року.

Комісії надано повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до статті 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

1. Протягом двох тижнів після включення адміністратора до реєстру, зазначеного у статті 36, адміністратор повинен опублікувати заяву про бенчмарк для кожного бенчмарка або, у відповідних випадках, для кожної сім’ї бенчмарків, які можна використовувати в Союзі відповідно до статті 29, у спосіб, що забезпечує справедливий та легкий доступ.

Якщо адміністратор починає надання нового бенчмарка або сім’ї бенчмарків, які можна використовувати в Союзі відповідно до статті 29, адміністратор повинен опублікувати протягом двох тижнів заяву про бенчмарк для кожного нового бенчмарка або, у відповідних випадках, сім’ї бенчмарків, у спосіб, що забезпечує справедливий та легкий доступ.

Адміністратор переглядає та, у відповідних випадках, оновлює заяву про бенчмарк для кожного бенчмарка або сім’ї бенчмарків у разі будь-якої зміни інформації, яку необхідно надавати відповідно до цієї статті та щонайменше кожні два роки.

У заяві про бенчмарк повинні:

(a) чітко й однозначно визначити ринкову або економічну реалію, яку вимірює бенчмарк, та обставини, за яких таке вимірювання може стати ненадійним;

(b) встановити технічні специфікації, які чітко і однозначно визначають елементи розрахунку бенчмарка, щодо яких можна застосувати розсуд, критерії, застосовні до застосування такого розсуду, посади осіб, які можуть застосовувати розсуд, і спосіб подальшого оцінювання такого розсуду;

(c) надавати повідомлення про ймовірність того, що фактори, зокрема фактори поза контролем адміністратора, можуть зумовити необхідність зміни або припинення надання бенчмарка; та

(d) інформувати користувачів про те, що зміни в бенчмарку або припинення надання бенчмарка можуть вплинути на фінансові договори та фінансові інструменти, в яких покликаються на бенчмарк, або на вимірювання результативності інвестиційних фондів.

2. Заява про бенчмарк повинна містити щонайменше таке:

(a) означення усіх ключових термінів, пов’язаних із бенчмарком;

(b) підстави для ухвалення методики визначення бенчмарка та процедур перегляду і затвердження методики;

(c) критерії та процедури, які використовують для визначення бенчмарка, у тому числі опис вхідних даних, пріоритетність різних типів вхідних даних, мінімальні дані, необхідні для визначення бенчмарка, використання будь-яких моделей або методик екстраполяції та будь-які інші процедури для відновлення рівноваги компонентів індексу бенчмарка;

(d) засоби контролю і правила, що регулюють будь-яку застосування адміністратором або будь-якими надавачами даних судження або розсуду для того, щоб забезпечити узгодженість використання такого судження або розсуду;

(e) процедури, що регулюють визначення бенчмарка в періоди пікового навантаження або періоди, коли джерела даних транзакцій можуть бути недостатніми, неточними або ненадійними, і потенційні обмеження бенчмарка у такі періоди;

(f) процедури опрацьовування помилок у вхідних даних або під час визначення бенчмарка, у тому числі коли необхідне повторне визначення бенчмарка; та

(g) установлення потенційних обмежень бенчмарка, зокрема його функціонування на неліквідних або фрагментованих ринках та можливої концентрації вхідних ресурсів.

2a. До 30 квітня 2020 року для кожної вимоги, зазначеної у параграфі 2, заява про бенчмарк повинна містити пояснення того, яким саме чином екологічні, соціальні та управлінські чинники відображені у кожному наданому та опублікованому бенчмарку або кожній наданій та опублікованій сім’ї бенчмарків. Для бенчмарків або сімей бенчмарків, які не переслідують екологічні, соціальні та управлінські цілі, повинно бути достатньо, щоб адміністратори бенчмарків чітко зазначали в заяві про бенчмарк, що вони не переслідують такі цілі.

Якщо у портфелі певного адміністратора бенчмарків відсутній бенчмарк кліматичного переходу ЄС або бенчмарк ЄС, узгоджений з Паризькою угодою, або якщо у певного адміністратора бенчмарків відсутні бенчмарки, які переслідують екологічні, соціальні та управлінські цілі чи враховують екологічні, соціальні та управлінські чинники, про це повинно бути зазначено у заявах про бенчмарк усіх бенчмарків, які надає такий адміністратор. Щодо значущих бенчмарків для акцій та облігацій, як і щодо бенчмарків кліматичного переходу ЄС та бенчмарків ЄС, узгоджених із Паризькою угодою, адміністратори бенчмарків повинні розкривати у своїх заявах про бенчмарк інформацію стосовно того, чи дійсно та якою мірою забезпечується ступінь повної відповідності цілі зниження викидів вуглецю або забезпечується досягнення цілей Паризької угоди згідно з правилами щодо розкриття для фінансових продуктів, визначеними у статті 9(3) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/2088 (- 12).

До 31 грудня 2021 року адміністратори бенчмарків повинні для кожного бенчмарка або, якщо застосовно, для кожної сім’ї бенчмарків, за винятком бенчмарків на процентні ставки та бенчмарків на курси валют, включити до своїх заяв про бенчмарк пояснення того, яким чином методика узгоджується з ціллю зниження викидів вуглецю або досягає цілей Паризької угоди.

2b. Комісію уповноважено ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 49 на доповнення цього Регламенту для визначення додаткової уточнюючої інформації, що повинна надаватися у заяві про бенчмарк на виконання параграфа 2a цієї статті, а також для визначення стандартного формату, який буде використовуватися для покликання на екологічні, соціальні та управлінські чинники, з метою надання учасниками ринку змоги робити добре поінформовані рішення та забезпечити технічну здійсненність досягнення відповідності зазначеному параграфу.

3. ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для подальшого визначення змісту заяви про бенчмарк та випадків, коли необхідно оновлювати таку заяву.

ESMA розмежовує різні типи бенчмарків і секторів, як установлено у цьому Регламенті, і враховує принцип пропорційності.

ESMA повинен подати такі проекти регуляторних технічних стандартів Комісії до 1 квітня 2017 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до процедури, установленої в статтях 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

1. Адміністратор публікує разом із заявою про бенчмарк, зазначеною у статті 27, процедуру щодо заходів, що їх повинен вжити адміністратор у разі зміни або припинення надання бенчмарка, який можна застосовувати в Союзі відповідно до статті 29(1). Проект процедури може бути розроблений розробити, у відповідних випадках, для сім’ї бенчмарків; його оновлюють та публікують після внесення будь-яких суттєвих змін.

2. Суб’єкти під наглядом, що є відмінними від адміністратора, як зазначено в параграфі 1, та які використовують бенчмарк, складають та підтримують у письмовій формі ґрунтовні плани, що їх повинні вжити такі суб’єкти у разі суттєвої зміни або припинення надання бенчмарка. За можливості та доцільності, у таких планах пропонують один або декілька альтернативних бенчмарків, на які можна покликатися, щоб замінити бенчмарки, які більше не надають, із зазначенням того, чому такі бенчмарки є відповідними альтернативами. Суб’єкти під наглядом у відповідь на запит надають відповідному компетентному органу такі плани і будь-які оновлення до них та відображають їх у своїх договірних відносинах із клієнтами.

1. Суб’єкт під наглядом може використовувати в Союзі бенчмарк або сім’ю бенчмарків, якщо бенчмарк надає адміністратор, який розташований у Союзі і якого внесено у реєстр, зазначений у статті 36, або є бенчмарком, внесеним у реєстр, зазначений у статті 36.

2. Якщо предметом проспекту емісії, який необхідно опублікувати згідно з Директивою 2003/71/ЄС або Директивою 2009/65/ЄС, є обігові цінні папери або інші інвестиційні продукти, які покликаються на бенчмарк, емітент, оферент або особа, що звертається з проханням про допуск до торгів на регульованому ринку, повинні забезпечити наявність у проспекті емісії чіткої і розбірливої інформації про те, чи бенчмарк надав адміністратор, внесений у реєстр, зазначений у статті 36 цього Регламенту.

1. Для використання в Союзі бенчмарка або сім’ї бенчмарків, які надає адміністратор, розташований у третій країні, відповідно до статті 29(1) бенчмарк та адміністратор повинні бути внесені у реєстр, зазначений в статті 36. Щоб бути внесеним у реєстр, необхідно виконати такі умови:

(a) Комісія ухвалила рішення про рівнозначність відповідно до параграфа 2 чи 3 цієї статті;

(b) адміністратор має дозвіл або реєстрацію та підлягає нагляду у відповідній третій країні;

(c) адміністратор повідомляє ESMA свою згоду на використання суб’єктами під наглядом його наявних або передбачуваних бенчмарків у Союзі, список бенчмарків, на використання яких в Союзі він дав згоду, та компетентний орган, відповідальний за здійснення нагляду в третій країні; та

(d) угоди про співпрацю, зазначені в параграфі 4 цієї статті, набули чинності.

2. Комісія може ухвалити імплементаційне рішення, в якому вказують, що правові рамки та практика нагляду третьої країни забезпечують:

(a) дотримання адміністраторами, які отримали дозвіл або зареєстровані в такій третій країні, зобов’язальних вимог, рівнозначних вимогам цього Регламенту, зокрема з урахуванням того, чи забезпечують правові рамки та практика нагляду третьої країни дотримання принципів IOSCO щодо фінансових бенчмарків або, у відповідних випадках, принципів IOSCO для котирувальних агентств; та

(b) здійснення дієвого нагляду за зобов’язальними вимогами та виконання їх у такій третій країні на постійній основі.

Таке імплементаційне рішення ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною в статті 50(2).

3. Як альтернатива, Комісія може ухвалити імплементаційне рішення із зазначенням того, що:

(a) зобов’язальні вимоги у третій країні до конкретних адміністраторів, або конкретних бенчмарків, або сім’ї бенчмарків рівнозначні вимогам цього Регламенту, зокрема з урахуванням того, чи забезпечують правові рамки та практика нагляду третьої країни дотримання принципів IOSCO щодо фінансових бенчмарків або, у відповідних випадках, принципів IOSCO для котирувальних агентств; та

(b) такі конкретні адміністратори, або конкретні бенчмарки, або сім’я бенчмарків підпадають під дієвий нагляд і виконання положень у такій третій країні на постійній основі.

Таке імплементаційне рішення ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною в статті 50(2).

4. ESMA укладає угоди про співпрацю з компетентними органами третіх країн, правові рамки та практики нагляду яких визнано рівнозначними відповідно до параграфа 2 чи 3. У таких угодах визначають щонайменше:

(a) механізм обміну інформацією між ESMA та компетентними органами відповідних третіх країн, у тому числі доступ до усієї відповідної інформації щодо адміністраторів, які мають дозвіл у такій третій країні, що вимагає ESMA;

(b) механізм швидкого повідомлення ESMA, якщо компетентний орган третьої країни вважає, що адміністратор, який має дозвіл у такій третій країні та за яким компетентний орган здійснює нагляд, порушує умови надання дозволу або інші положення національного законодавства третьої країни;

(c) процедури щодо координації діяльності з нагляду, у тому числі виїзні інспектування.

5. ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для визначення мінімального змісту угод про співпрацю, зазначених у параграфі 4, таким чином, щоб забезпечити отримання компетентними органами та ESMA змоги здійснювати свої наглядові повноваження за цим Регламентом.

ESMA повинен подати такі проекти регуляторних технічних стандартів Комісії до 1 квітня 2017 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до процедури, установленої в статтях 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

1. ESMA відкликає реєстрацію адміністратора, розташованого в третій країні, шляхом вилучення такого адміністратора з реєстру, зазначеного в статті 36, якщо він має на це обґрунтовані причини, на основі задокументованих доказів того, що адміністратор:

(a) діє у спосіб, який явно шкодить інтересам користувачів його бенчмарків або упорядкованому функціонуванню ринків; або

(b) серйозно порушив національне законодавство третьої країни або інші положення, застосовні до нього в третій країні і на основі яких Комісія ухвалила імплементаційне рішення відповідно до статті 30(2) чи (3).

2. ESMA ухвалює рішення відповідно до параграфа 1 лише у разі виконання таких умов:

(a) ESMA передала відповідну справу компетентному органу третьої країни, а такий компетентний орган не вжив відповідних заходів, необхідних для захисту інвесторів та упорядкованого функціонування ринків у Союзі, або не довів, що відповідний адміністратор відповідає вимогам, застосовним до нього в третій країні;

(b) ESMA повідомив компетентний орган третьої країни про свій намір відкликати реєстрацію адміністратора принаймні за 30 днів до такого відкликання.

3. ESMA без зволікань повідомляє інші компетентні органи про будь-який інструмент, ухвалений відповідно до параграфа 1, і публікує своє рішення на своєму вебсайті.

1. До ухвалення рішення про рівнозначність відповідно до статті 30(2) чи (3) бенчмарк, який надає адміністратор, розташований у третій країні, можуть використовувати суб’єкти під наглядом у Союзі за умови, що адміністратора попередньо визнав компетентний орган його референтної держави-члена відповідно до цієї статті.

2. Адміністратор, розташований у третій країні, який має намір отримати попереднє визнання, як зазначено в параграфі 1 цієї статті, повинен відповідати вимогам, установленим у цьому Регламенті, за винятком статті 11(4) та статей 16, 20, 21 і 23. Адміністратор може виконати зазначену умову, із застосуванням принципів IOSCO щодо фінансових бенчмарків або, у відповідних випадках, принципів IOSCO для котирувальних агентств, за умови, що таке застосування рівнозначне відповідності вимогам, установленим у цьому Регламенті, за винятком статті 11(4) та статей 16, 20, 21 і 23.