Цей текст слугує суто засобом документування та не має юридичної сили. Установи Союзу не несуть жодної відповідальності за його зміст. Автентичні версії відповідних актів, включно з їхніми преамбулами, опубліковані в Офіційному віснику Європейського Союзу і доступні на EUR-Lex.

Цей Регламент встановлює спільні правила, що застосовують до Європейського фонду регіонального розвитку (ERDF), Європейського соціального фонду (ESF), Фонду гуртування, Європейського сільськогосподарського фонду розвитку сільських територій (EAFRD) та Європейського фонду морського та рибного господарства (EMFF), які діють згідно зі спільними рамками ("Європейські структурні та інвестиційні" - "ЄСІ фонди"). Він також встановлює положення, що є необхідними для забезпечення дієвості ЄСІ фондів, їх координації між собою та з іншими інструментами Союзу. Спільні правила, що застосовують до ЄСІ фондів, викладено в частині два.

Частина три встановлює загальні правила, що регулюють ERDF, ESF (разом зазначені як "структурні фонди") та Фонд гуртування, стосовно завдань, пріоритетних цілей та організації структурних фондів і Фонду гуртування ("Фонди"), критеріїв, яких повинні дотримуватися держави-члени та регіони для того, щоб бути прийнятними для допомоги з фондів, наявних фінансових ресурсів і критеріїв для їх розподілення.

Частина чотири встановлює загальні правила, що застосовують до фондів і EMFF, щодо управління та контролю, фінансового управління, звітності та фінансових коригувань.

Правила, які викладено в цьому Регламенті, застосовують без обмеження положень, встановлених у Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1306/2013 (- 1), та конкретних положень, встановлених у таких Регламентах ("Регламенти щодо окремих фондів"), відповідно до п’ятого параграфу цієї статті:

(1) Регламенті (ЄС) № 1301/2013 ("Регламент про ERDF");

(2) Регламенті (ЄС) № 1304/2013 ("Регламент про ESF");

(3) Регламенті (ЄС) № 1300/2013 ("Регламент про Фонд гуртування");

(4) Регламенті (ЄС) № 1299/2013 ("Регламент про ЕТС");

(5) Регламенті (ЄС) № 1305/2013 ("Регламент про EAFRD"); і

(6) майбутньому нормативно-правовому акті Союзу про встановлення умов для надання фінансової підтримки морської політики та політики щодо рибальства на період планування програм на 2014-2020 роки ("Регламент про EMFF").

Частину два цього Регламенту застосовують до всіх ЄСІ фондів, окрім випадків, коли цей Регламент чітко дозволяє відступи. У частинах три та чотири цього Регламенту встановлено додаткові правила до частини два, що застосовують відповідно до фондів і до фондів та EMFF, а також що можуть чітко дозволяти відступи в регламентах щодо окремих фондів. Регламенти щодо окремих фондів можуть встановлювати додаткові правила до частини два цього Регламенту для ЄСІ фондів, до частини три цього Регламенту для фондів і до частини чотири цього Регламенту для фондів і EMFF. Додаткові правила у регламентах щодо окремих фондів не повинні суперечити частинам два, три чи чотири цього Регламенту. У разі сумніву щодо застосування того чи іншого положення, частина два цього Регламенту має переважну силу над правилами окремих фондів, а частини два, три та чотири цього Регламенту мають переважну силу над регламентами щодо окремих фондів.

Для цілей цього Регламенту застосовують такі терміни та означення:

(1) "стратегія Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання" означає цілі та спільні завдання, що визначають діяльність держав-членів і Союзу та які викладено у Висновках, ухвалених Європейською Радою 17 червня 2010 року як Додаток I (Нова європейська стратегія щодо зайнятості та зростання, Основні цілі Союзу), Рекомендаціях Ради від 13 липня 2010 року (- 2) та в Рішенні Ради 2010/707/ЄС (- 3), а також будь-який перегляд таких цілей і спільних завдань;

(2) "рамки стратегічної політики" означає документ або пакет документів, встановлений на національному чи регіональному рівні, що викладає обмежену кількість узгоджених пріоритетів, встановлених на основі фактів, та часові рамки для впровадження таких пріоритетів, а також що може містити механізм моніторингу;

(3) "стратегія смарт-спеціалізації" означає національні чи регіональні інноваційні стратегії, що визначають пріоритети для формування конкурентних переваг шляхом розвитку та узгодження власних сильних сторін у галузі дослідження та інновацій відповідно до потреб бізнесу з метою реагування на нові можливості та ринкові зміни в узгоджений спосіб, водночас уникаючи дублювання та фрагментації зусиль; стратегія смарт-спеціалізації може набувати форми національних або регіональних рамок стратегічної політики дослідження та інновацій або може бути включена до них;

(4) "правила окремого фонду" означає положення, встановлені в частинах три, чотири цього Регламенту чи у регламенті, що регулює один або більше ЄСІ фондів, перерахованих у четвертому параграфі статті 1, чи запроваджені на їх основі;

(5) "планування програм" означає процес організації, вироблення й ухвалення рішень та розподілення фінансових ресурсів у декілька етапів, із залученням партнерів відповідно до статті 5, з метою для впровадження, на довгостроковій основі, спільних заходів Союзу та держав-членів для досягнення цілей стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання;

(6) "програма" означає "операційну програму", як зазначено в частині три чи частині чотири цього Регламенту та в Регламенті про EMFF, та "програму розвитку сільських територій", як зазначено в Регламенті про EAFRD;

(7) "територія програми" означає географічну територію, на яку поширюється дія окремої програми, чи, в разі програми, що поширюється на більш ніж одну категорію регіону, географічну територію, що відповідає кожній окремій категорії регіону;

(8) "пріоритет" в частинах два та чотири цього Регламенту означає "вісь пріоритетів", зазначену в частині три цього Регламенту для ERDF, ESF і Фонду гуртування, та "пріоритет Союзу", зазначений у Регламенті про EMFF і Регламенті про EAFRD;

(9) "операція" означає проект, контракт, діяльність чи групу проектів, яку обрали органи управління відповідних програм чи яку було обрано за їх відповідальності, що сприяє виконанню цілей пріоритету чи пріоритетів; у контексті фінансових інструментів, операцію становлять фінансові внески з програми до фінансових інструментів та наступна фінансова підтримка, яку надають такі фінансові інструменти;

(10) "бенефіціар" означає публічний або приватний орган або фізичну особу, що несе відповідальність за ініціювання або як за ініціювання, так і за здійснення операцій, а також:

(a) у контексті державної допомоги, орган, що отримує допомогу, за винятком випадків, коли розмір допомоги на однин суб’єкт господарювання становить менше 200000 євро, в разі чого відповідна держава-член може вирішити, що бенефіціаром є орган, що надає допомогу, без обмеження Регламентів Комісії (ЄС) № 1407/2013 (- 4), (ЄС) № 1408/2013 (- 5) і (ЄС) № 717/2014 (- 6); та

(b) у контексті фінансових інструментів згідно з розділом IV частини два цього Регламенту, орган, що використовує фінансовий інструмент або, у відповідних випадках, фонд фондів;

(11) "фінансовий інструмент" означає фінансові інструменти, як визначено у Фінансовому регламенті, якщо інше не передбачено в цьому Регламенті;

(12) "кінцевий одержувач" означає юридичну чи фізичну особу, яка отримує фінансову підтримку з фінансового інструменту;

(13) "державна допомога" означає допомогу, що підпадає під дію статті 107(1) ДФЄС, яку, для цілей цього Регламенту, розглядають як допомогу, що також включає мінімальну допомогу у розумінні Регламенту Комісії (ЄС) № 1998/2006 (- 7), Регламенту Комісії (ЄС) № 1535/2007 (- 8) та Регламенту Комісії (ЄС) № 875/2007 (- 9);

(14) "завершена операція" означає операцію, яку фізично завершили чи повністю виконали, та відносно якої бенефіціари здійснили всі пов’язані платежі, а бенефіарам було сплачено відповідний публічний внесок;

(15) "публічні видатки" означає будь-який публічний внесок у фінансування операцій, джерелом якого є бюджет національних, регіональних або місцевих органів публічної влади, бюджет Союзу, пов’язаний з ЄСІ фондами, бюджет органів публічного права чи бюджет асоціацій органів публічної влади або органів публічного права та, для цілей визначення рівня спільного фінансування для програм ESF або пріоритетів, може включати будь-які фінансові ресурси, що вносяться колективно роботодавцями та працівниками;

(16) "орган публічного права" означає будь-який орган публічного права у розумінні пункту 9 статті 1 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2004/18/ЄС (- 10) та будь-яке європейське групування територіальної співпраці, створене згідно з Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1082/2006 (- 11), незалежно від того, чи вважають євпропейське групування територіальної співпраці органом публічного права чи органом приватного права згідно з відповідними національними імплементаційними положеннями;

(17) "документ" означає паперовий або електронний носій інформації, що є актуальною в контексті цього Регламенту;

(18) "проміжний орган" означає будь-який публічний або приватний орган, що діє за відповідальності органу управління чи органу із засвідчення, чи який виконує обов’язки від імені такого органу, щодо бенефіціарів, що впроваджують операції;

(19) "стратегія місцевого розвитку під керівництвом громади" означає узгоджений комплекс операцій, мета якого полягає у виконанні місцевих завдань та задоволенні потреб, і який сприяє досягненню стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання, та який розробляє та виконує місцева група дій;

(20) "Угода про партнерство" означає документ, який підготувала держава-член за участі партнерів відповідно до підходу багаторівневого врядування, що викладає стратегію, пріоритети та механізми такої держави-члена для використання ЄСІ фондів у ефективний та дієвий спосіб з метою реалізації стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання, та який затверджує Комісія після проведення оцінювання та діалогу з відповідною державою-членом;

(21) "категорія регіонів" означає категоризацію регіонів як "менш розвинених регіонів", "регіонів з перехідною економікою" чи "більш розвинених регіонів" відповідно до статті 90(2);

(22) "заявка на виплату" означає заявку на виплату або декларацію про видатки, яку держава-член подає до Комісії;

(23) "ЄІБ" означає Європейський інвестиційний банк, Європейський інвестиційний фонд або будь-яку дочірню компанію Європейського інвестиційного банку;

(24) "Публічно-приватні партнерства" (ППП) означає форму співпраці між публічними органами та приватним сектором, що спрямована на вдосконалення надання інвестицій у інфраструктурні проекти чи інші типи операцій, надання публічних послуг через розподіл ризиків, об’єднання експертних знань приватного сектору чи додаткові джерела капіталу;

(25) "операція ППП" означає операцію, яку впроваджують чи планують впровадити згідно зі структурою публічно-приватного партнерства;

(26) "рахунок ескроу" означає банківський рахунок, на який поширюється письмова угода між органом управління або проміжним органом і органом, що імплементує фінансовий інструмент, або, в разі операції ППП, письмова угода між публічним органом- бенефіціаром та приватним партнером, якого затвердив орган управління або проміжний орган, створений спеціально для забезпечення виплати коштів після строку прийнятності у разі фінансового інструменту, чи протягом строку прийнятності та/або після строку прийнятності у разі операції ППП, виключно для цілей, передбачених у пункті (с) статті 42(1), статті 42(2), статті 42(3) та статті 64, чи банківський рахунок, відкритий на умовах, що надають еквівалентні гарантії на платежі з фондів;

(27) "фонд фондів" означає фонд, створений з метою надання підтримки, передбаченої програмою чи програмами, декільком фінансовим інструментам. Якщо фінансові інструменти впроваджують за допомогою фонду фондів, орган, який впроваджує фонд фондів, вважають єдиним бенефіціаром у розумінні пункту 10 цієї статті;

(28) "МСП" означає мікропідприємства, малі та середні підприємства, як визначено в Рекомендації Комісії 2003/361/ЄС (- 12);

(29) "звітний рік" означає, для цілей частини три та частини чотири, період з 1 липня до 30 червня, крім першого звітного року періоду планування програм, відносно якого він означає період з дати початку прийнятності видатків до 30 червня 2015 року. Останнім звітним роком є рік з 1 липня 2023 року до 30 червня 2024 року;

(30) "фінансовий рік" означає, для цілей частини три та частини чотири, період з 1 січня до 31 грудня;

(31) "макрорегіональна стратегія" означає загальні рамки, погоджені Радою та, у відповідних випадках, схвалені Європейською Радою, що можуть бути підтримані в тому числі ЄСІ фондами для вирішення загальних проблем, з якими стикається певний географічний регіон та які стосуються держав-членів і третіх країн, що розташовані на тій самій географічній території та що таким чином отримують вигоду від посиленої співпраці, що сприяє досягненню економічного, соціального і територіального гуртування;

(32) "стратегія басейну моря" означає структуровані рамки співпраці щодо визначеної географічної території, які розробили установи Союзу, держави-члени, їхні регіони та, у відповідних випадках, треті країни, що поділяють басейн моря; стратегія басейну моря враховує географічні, кліматичні, економічні та політичні особливості басейну моря;

(33) "застосовні умови ex ante " означає конкретний і заздалегідь чітко визначений критичний фактор, що є передумовою для дієвого та ефективного досягнення конкретної цілі для інвестиційного пріоритету чи пріоритету Союзу, а також що має прямий і справжній зв’язок з таким досягненням, а також безпосередньо впливає на нього.

(34) "конкретна ціль" означає результат, досягненню якого сприяє інвестиційний пріоритет або пріоритет Союзу в конкретному національному чи регіональному контексті через заходи чи інструменти, що вживають у межах такого пріоритету;

(35) "відповідні рекомендації для окремої країни, ухвалені відповідно до статті 121(2) ДФЄС" та "відповідні рекомендації Ради, ухвалені відповідно до статті 148(4) ДФЄС" означає рекомендації щодо структурних викликів, які доцільно вирішити за допомогою довгострокових інвестицій, що прямо підпадають під дію ЄСІ фондів, як викладено в регламентах щодо окремих фондів;

(36) "порушення" означає будь-яке порушення законодавства Союзу чи національного законодавства щодо його застосування, що є наслідком дії чи бездіяльності економічного оператора, залученого до реалізації ЄСІ фондів, що спричиняє чи могло б спричинити порушення бюджету Союзу через внесення необґрунтованої статті видатків до бюджету Союзу.

(37) "економічний оператор" означає будь-яку фізичну чи юридичну особу чи іншу установу, що бере участь у впровадженні допомоги з ЄСІ фондів, за винятком держави-члена, що реалізовує свої прерогативи як орган публічної влади;

(38) "системне порушення" означає будь-яке порушення, що може повторюватися, з високою ймовірністю виникнення в подібних типах операцій і яке спричинено серйозним недоліком у дієвому функціонуванні системи управління та контролю, в тому числі неспроможність запровадити належні процедури відповідно до цього Регламенту та правил окремого фонду;

(39) "серйозний недолік у дієвому функціонуванні системи управління та контролю" означає, для цілей реалізації фондів і EMFF згідно з частиною чотири, недолік, для якого необхідні істотні вдосконалення системи, що піддає Фонди та EMFF значному ризику порушень, та існування якого є несумісним із беззастережним аудиторським висновком щодо функціонування системи управління та контролю.

Якщо, відповідно до статей 16(2) та (4), 29(4), 30(2) та (3), 102(2), 107(2) та 108(3), встановлено строк для ухвалення Комісією рішення чи внесення до нього змін, у формі імплементаційного акту, такий строк не повинен включати період, що починається наступного дня після дати, коли Комісія надсилає свої спостереження державі-члену, та триває до того часу, поки держава-член надає відповідь на спостереження.

1. ЄСІ фонди надають підтримку, через довгострокові програми, яка доповнює національну, регіональну та місцеву інтервенцію, з метою реалізації стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання, а також місій окремих фондів, відповідно до їхніх договірних цілей, у тому числі економічного, соціального та територіального гуртування, з урахуванням відповідних Інтегрованих Настанов Європа 2020 та відповідних рекомендацій для окремої країни, ухвалених відповідно до статті 121(2) ДФЄС, та відповідних рекомендацій Ради, ухвалених відповідно до статті 148(4) ДФЄС, та, у відповідних випадках, на національному рівні, національної програми реформування.

2. Комісія та держави-члени забезпечують, з урахуванням конкретного контексту кожної держави-члена, щоб підтримка з ЄСІ фондів була сумісною з відповідними політиками, горизонтальними принципами, зазначеними у статтях 5, 7 і 8, та пріоритетами Союзу, а також щоб вона доповнювала інші інструменти Союзу.

3. Підтримку з ЄСІ фондів впроваджують за тісної співпраці Комісії та держав-членів відповідно до принципу субсидіарності.

4. Держави-члени, на відповідному територіальному рівні, відповідно до своїх інституційних, правових і фінансових рамок, і органи, яких вони призначили для таких цілей, несуть відповідальність за підготовку та впровадження програм, а також здійснення своїх завдань, на основі партнерства з відповідними партнерами, зазначеними в статті 5, з дотриманням цього Регламенту та правил окремих фондів.

5. Механізми впровадження та використання ЄСІ фондів і, зокрема, фінансові та адміністративні ресурси, необхідні для підготовки та впровадження програм, відносно моніторингу, звітування, оцінювання, управління та контролю, повинні відповідати принципу пропорційності, беручи до уваги рівень наданої підтримки, та повинні враховувати загальну мету скорочення адміністративного тягаря, який покладають на органи, залучені до управління програмами та контролю за ними.

6. Згідно з їхніми відповідними обов’язками, Комісія та держави-члени забезпечують координацію між ЄСІ фондами та між ЄСІ фондами та іншими відповідними політиками, стратегіями та інструментами Союзу, в тому числі тими, що знаходяться в рамках зовнішніх заходів Союзу.

7. Частину бюджету Союзу, розподіленого для ЄСІ фондів, впроваджують у рамках спільного управління між державами-членами та Комісією, відповідно до статті 63 Фінансового регламенту, за винятком суми підтримки з Фонду гуртування, яку переносять до CEF, як зазначено в статті 92(6) цього Регламенту, інноваційних заходів за ініціативи Комісії згідно зі статтею 8 Регламенту про ERDF, технічної допомоги за ініціативи Комісії та підтримки прямого управління згідно з Регламентом про EMFF.

8. Комісія та держави-члени повинні дотримуватися принципу належного фінансового управління відповідно до статті 33, статті 36(1) та статті 61 Фінансового регламенту.

9. Комісія та держави-члени забезпечують дієвість ЄСІ фондів під час підготовки та впровадження, стосовно моніторингу, звітування та оцінювання.

10. Комісія та держави-члени виконують свої відповідні завдання відносно ЄСІ фондів з метою скорочення адміністративного тягаря для бенефіціарів.

1. Щодо Угоди про партнерство та кожної програми, кожна держава-член, відповідно до своїх інституційних і правових рамок, організовує партнерство з компетентними регіональними та місцевими органами влади. Партнерство також включає таких партнерів:

(a) компетентні міські та інші органи публічної влади;

(b) економічних і соціальних партнерів; та

(c) відповідні органи, що представляють громадянське суспільство, в тому числі партнерів зі сфери охорони довкілля, неурядові організації, та органи, відповідальні за сприяння соціальній інкліюзії, гендерній рівності та недискримінації.

2. Відповідно до підходу багаторівневого врядування, держави-члени залучають партнерів, зазначених у параграфі 1, до підготовки Угод про партнерство і звітів про прогрес та протягом підготовки та впровадження програм, у тому числі через участь у комітетах з моніторингу програм відповідно до статті 48.

3. Комісію необхідно наділити повноваженням ухвалити делегований акт відповідно до статті 149 для підготовки Європейського кодексу поведінки щодо партнерства ("кодекс поведінки") з метою підтримки та сприяння державам-членам в організації партнерства відповідно до параграфів 1 і 2 цієї статті. Кодекс поведінки повинен викладати рамки, в яких держави-члени, відповідно до своїх інституційних і правових рамок, а також своїх національних і регіональних компетенцій, досягають впровадження партнерства. Кодекс поведінки, за повного дотримання принципів субсидіарності та пропорційності, встановлює такі елементи:

(a) основні принципи щодо прозорих процедур, яких потрібно дотримуватися для визначення відповідних партнерів, у тому числі, у відповідних випадках, їхніх головних організацій, з метою сприяння державам-членам у призначенні найбільш репрезентативних відповідних партнерів, згідно з їхніми інституційними та правовими рамками;

(b) основні принципи та належну практику щодо залучення різних категорій відповідних партнерів, викладених у параграфі 1, до підготовки Угоди про партнерство та програм; інформацію, яку потрібно надати щодо їхнього залучення, та на різних стадіях впровадження;

(c) належну практику щодо формулювання правил членства та внутрішніх процедур комітетів з моніторингу, які повинні вирішити, у відповідних випадках, держави-члени чи комітети з моніторингу програм згідно з відповідними положеннями цього Регламенту та правилами окремих фондів;

(d) основні цілі та належну практику в разі, якщо орган управління залучає відповідних партнерів до підготовки запитів на внесення пропозицій та зокрема належної практики для запобігання потенційним конфліктам інтересів у разі, якщо є ймовірність того, що відповідні партнери також виступають потенційними бенефіціарами, а також залучення відповідних партнерів до підготовки звітів про прогрес і відносно моніторингу та оцінювання програм згідно з відповідними положеннями цього Регламенту та правил окремих фондів;

(e) орієнтовні сфери, теми та належну практику стосовно того, як компетентні органи держав-членів можуть використовувати ЄСІ фонди, в тому числі технічну допомогу, для зміцнення інституційної спроможності відповідних партнерів згідно з відповідними положеннями цього Регламенту та правилами окремих фондів;

(f) роль Комісії в розповсюдженні інформації про належну практику;

(g) основні принципи та належну практику, які здатні сприяти оцінюванню державами-членами втілення партнерства та його додаткових переваг.

У жодному випадку положення кодексу поведінки не повинні суперечити відповідним положенням цього Регламенту чи правилам окремих фондів.

4. Комісія повідомляє до 18 квітня 2014 року одночасно Європейському Парламенту і Раді делегований акт, зазначений у параграфі 3 цієї статті, про Європейський кодекс поведінки щодо партнерства. Такий делегований акт не повинен вказувати датою застосування дату, що є ранішою, ніж дата його ухвалення.

5. Порушення будь-якого зобов’язання, накладеного на держав-членів, цією статтею чи делегованим актом, ухваленим відповідно до параграфу 3 цієї статті, не становить порушення, що призводить до фінансового коригування відповідно до статті 85.

6. Щонайменше один раз на рік, для кожного ЄСІ фонду, Комісія проводить консультації з організаціями, що представляють партнерів на рівні Союзу, щодо впровадження підтримки від такого ЄСІ фонду та звітує перед Європейським Парламентом і Радою про результати.

Операції, яким надають підтримку ЄСІ фонди, повинні відповідати застосовному законодавству Союзу та національному законодавству відносно їх застосування ("застосовне право").

Держави-члени та Комісія забезпечують, щоб рівність між чоловіками та жінками та інтеграцію гендерних аспектів було враховано та щоб їх заохочували через підготовку та впровадження програм, у тому числі відносно моніторингу, звітування та оцінювання.

Держави-члени та Комісія вживають відповідних заходів для запобігання будь-якої дискримінації на підставі статі, расової чи етнічної приналежності, релігії чи вірувань, інвалідності, віку чи сексуальної орієнтації під час підготовки та впровадження програм. Зокрема, в ході підготовки та впровадження програм потрібно враховувати доступність для осіб з інвалідністю.

Цілі ЄСІ фондів потрібно виконувати відповідно до принципу сталого розвитку та за сприяння Союзом меті збереження, охорони та покращення стану довкілля, як викладено в статті 11 та статті 191(1) ДФЄС, беручи до уваги принцип "забруднювач платить".

Держави-члени та Комісія забезпечують, щоб вимоги щодо охорони довкілля, ресурсоефективності, пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації до них, біорізноманіття, стійкості до стихійних лих і запобігання ризикам і управління ними заохочувалися під час підготовки та впровадження Угод про партнерство та програм. Держави-члени повинні надавати інформацію на підтримку цілей боротьби зі зміною клімату з використанням методології на підставі категорій інтервенції, основних сфер або інструментів, за необхідності, для кожного з ЄСІ фондів. Така методологія передбачає встановлення конкретного вагового коефіцієнту для підтримки, передбаченої згідно з ЄСІ фондами, на рівні, що відображає розмір, у якому така підтримка робить внесок у напрямку досягнення цілей пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації до них. Встановлений конкретний ваговий коефіцієнт потрібно диференціювати на основі того, чи підтримка становить вагомий чи незначний внесок у напрямку досягнення цілей боротьби зі зміною клімату. Якщо підтримка не становить внесок у досягнення таких цілей або якщо внесок є незначним, встановлюють нульовий ваговий коефіцієнт. У випадку ERDF, ESF і Фонду гуртування, вагові коефіцієнти встановлюють для категорій інтервенції, визначених у рамках номенклатури, ухваленої Комісією. У випадку EAFRD, вагові коефіцієнти встановлюють для основних сфер, викладених у Регламенті про EAFRD, та у разі EMFF - для інструментів, викладених у Регламенті про EMFF.

Комісія встановлює однакові умови для кожного з ЄСІ фондів для застосування методології, зазначеної в другому підпараграфі, у формі імплементаційного акту. Імплементаційний акт необхідно ухвалювати відповідно до експертної процедури, викладеної в статті 150(3).

Для того, щоб сприяти стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання, а також місіям окремих фондів, відповідно до їхніх договірних цілей, у тому числі економічному, соціальному і територіальному гуртуванню, кожен ЄСІ фонд повинен надавати підтримку таким тематичним цілям:

(1) посилення досліджень, технологічного розвитку та інноваційної діяльності;

(2) вдосконаленню доступу до ІКТ, їх використанню та якості;

(3) вдосконаленню конкурентоспроможності МСП, аграрного сектору (для EAFRD) і сектору рибальства та аквакультури (для EMFF);

(4) підтримка переходу до низьковуглецевої економіки в усіх секторах;

(5) сприяння пристосуванню до змін клімату, запобігання ризикам та управління ними;

(6) збереження та захист довкілля, а також сприяння ресурсоефективності;

(7) сприяння сталому транспорту та усунення стримуючих факторів у ключовій мережевій інфраструктурі;

(8) сприяння сталій та якісній зайнятості, а також підтримка трудової мобільності;

(9) сприяння соціальній інклюзії, подолання бідності та будь-якої дискримінації;

(10) інвестування в освіту, навчання та професійну підготовку для підвищення кваліфікації та навчання протягом усього життя;

(11) сприяння інституційній спроможності органів публічної влади і стейкхолдерів, а також ефективне публічне адміністрування;

Тематичні цілі втілюють у пріоритетах, що відповідають кожному конкретному ЄСІ фонду та які викладено в правилах окремих фондів.

Пріоритети, встановлені для кожного з ЄСІ фондів у правилах окремих фондів, включають, зокрема, належне використання кожного ЄСІ фонду в сферах міграції та притулку. У цьому контексті, за необхідності, забезпечується узгодження з Фондом з питань притулку, міграції та інтеграції, створеним згідно з Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 516/2014 (- 13).

1. Для того, щоб сприяти гармонійному, збалансованому і сталому розвитку Союзу, цим встановлюють спільні стратегічні рамки, як викладено в додатку I. Спільні стратегічні рамки встановлюють стратегічні керівні принципи для полегшення процесу планування програм і секторальної та територіальної координації інтервенції Союзу в рамках ЄСІ фондів та інших відповідних політик та інструментів Союзу, відповідно до завдань і цілей стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання, беручи до уваги ключові територіальні виклики різних типів територій.

2. Стратегічні керівні принципи, як викладено в спільних стратегічних рамках, встановлюють відповідно до цілей і у рамках підтримки, яку надає кожен ЄСІ фонд, а також відповідно до правил, що регулюють діяльність кожного ЄСІ фонду, як визначено в цьому Регламенті та правилах окремих фондів. Спільні стратегічні рамки не повинні встановлювати додаткових зобов’язань для держав-членів, крім тих, які викладено в рамках відповідних секторальних політик Союзу.

3. Спільні стратегічні рамки полегшують підготовку Угоди про партнерство та програм відповідно до принципів пропорційності та субсидіарності, беручи до уваги національні та регіональні компетенції, з метою ухвалення рішень щодо конкретних та належних інструментів політики та координації.

Спільні стратегічні рамки створюють:

(a) механізми для забезпечення внеску ЄСІ фондів до стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання, а також узгодженості та відповідності планування програм ЄСІ фондів відносно відповідних рекомендацій для конкретної країни, ухвалених відповідно до статті 121(2) ДФЄС, відповідних рекомендацій Ради, ухвалених відповідно до статті 148(4) ДФЄС, та, у відповідних випадках, на національному рівні, національної програми реформування;

(b) домовленості для сприяння комплексному використанню ЄСІ фондів;

(c) механізми координації між ЄСІ фондами та іншими відповідними політиками та інструментами Союзу, в тому числі зовнішніми інструментами співпраці;

(d) горизонтальні принципи, які зазначено в статтях 5, 7 і 8, і цілі наскрізної політики для імплементації ЄСІ фондів;

(e) домовленості стосовно ключових територіальних викликів для міських, сільських і прибережних районів, а також зон рибальства, демографічних викликів регіонів або конкретних потреб географічних територій, що страждають від суворих і постійних природних або демографічних вад, як зазначено в статті 174 ДФЄС, та конкретних викликів найвіддаленіших регіонів у розумінні статті 349 ДФЄС;

(f) пріоритетні сфери діяльності зі співпраці згідно з ЄСІ фондами, у відповідних випадках, з урахуванням макрорегіональних стратегій і стратегій басейну моря.

У випадку суттєвих змін соціальної та економічної ситуації в Союзі чи внесення змін до стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання, Комісія може подати пропозицію щодо перегляду спільних стратегічних рамок, або Європейський Парламент чи Рада, діючи згідно зі статтями 225 або 241 ДФЄС відповідно, можуть вимагати від Комісії подати таку пропозицію.

Комісію необхідно наділити повноваженням ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 149 з метою доповнення Секцій 4 та 7 додатку I чи внесення до них змін і доповнень, у разі необхідності врахування змін у політиках і інструментах Союзу, зазначених у Секції 4, чи змін у заходах співпраці, зазначених у Секції 7, або врахування запровадження нових політик Союзу чи заходів співпраці.

1. Комісія готує настанови щодо ефективного доступу до ЄСІ фондів і їх використання, а також щодо використання факторів взаємодоповнення з іншими інструментами відповідних політик Союзу.

2. Настанови розробляють до 30 червня 2014 року та вони передбачають, для кожної тематичної цілі, огляд доступних відповідних інструментів на рівні Союзу з детальними джерелами інформації, прикладами належної практики для поєднання наявних інструментів фінансування у рамках сфер політики та між ними, описом відповідних органів, залучених до управління кожним інструментом, контрольним списком для потенційних бенефіціарів з метою надання їм допомоги у визначенні найбільш належних джерел фінансування.

3. Настанови оприлюднюють на веб-сайтах відповідних Генеральних директоратів Комісії. Комісія і органи управління, діючи відповідно до правил окремих фондів, та в співпраці з Комітетом регіонів, забезпечують розповсюдження настанов серед потенційних бенефіціарів.

1. Кожна держава-член готує Угоду про партнерство на період з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2020 року.

2. Угоду про партнерство розробляють держави-члени в співпраці з партнерами, зазначеними в статті 5. Угоду про партнерство готують у діалозі з Комісією. Держави-члени розробляють Угоду про партнерство на підставі процедур, що є прозорими для громадськості, та відповідно до своїх інституційних і правових рамок.

3. Угода про партнерство поширюється на всю допомогу з ЄСІ фондів у відповідних державах-членах.

4. Кожна держава-член подає до Комісії свою Угоду про партнерство до 22 квітня 2014 року.

5. Якщо один чи декілька регламентів щодо окремих фондів не набувають чинності чи очікується, що вони не набудуть чинності до 22 лютого 2014 року, від Угоди про партнерство, поданої державою-членом, як зазначено в параграфі 4, не вимагається наявність елементів, зазначених в пунктах (a)(ii), (iii), (iv) і (vi) статті 15(1), для ЄСІ фонду, на який вплинула така затримка чи очікувана затримка набуття чинності регламентом щодо окремого фонду.

1. Угода про партнерство встановлює:

(a) механізми забезпечення зближення зі стратегією Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання, а також місії окремого фонду, відповідно до їхніх цілей, що базуються на Договорі, у тому числі економічного, соціального та територіального гуртування, в тому числі:

(i) аналіз розбіжностей, потреб розвитку та потенціалу росту з покликанням на тематичні цілі та територіальні виклики, а також беручи до уваги національну програму реформування, у відповідних випадках, і відповідні рекомендації для конкретної країни, ухвалені відповідно до статті 121(2) ДФЄС, та відповідні рекомендації Ради, ухвалені відповідно до статті 148(4) ДФЄС;

(ii) короткий виклад оцінювань ex ante програм або ключові результати оцінювання ex ante Угоди про партнерство, якщо таке оцінювання проводить держава-члена за своєю власною ініціативою;

(iii) обрані тематичні цілі та, для кожної з обраних тематичних цілей, короткий виклад очікуваних основних результатів для кожного з ЄСІ фондів;

(iv) орієнтовне розподілення підтримки Союзом за тематичними цілями на національному рівні для кожного з ЄСІ фондів, а також загальна орієнтовна сума підтримки, передбачена для цілей боротьби зі зміною клімату;

(v) застосування горизонтальних принципів, зазначених у статтях 5, 7 і 8, і цілей політики для імплементації ЄСІ фондів;

(vi) список програм у рамках ERDF, ESF і Фонду гуртування, крім програм у рамках мети "Європейське територіальне співробітництво", та програм EAFRD і EMFF, з відповідним орієнтовним розподіленням ресурсів за ЄСІ фондами та за роками;

(vii) інформацію про розподілення, пов’язане з резервом результативності, поділену за ЄСІ фондами, та, у відповідних випадках, за категорією регіону, а також про суми, виключені з метою розрахунку резерву результативності відповідно до статті 20;

(b) механізми забезпечення ефективного впровадження ЄСІ фондів, у тому числі:

(i) відповідно до інституційних рамок держав-членів, механізми забезпечення координації між ЄСІ фондами та іншими інструментами фінансування Союзу та національними інструментами фінансування, а також з ЄІБ;

(ii) необхідну інформацію для перевірки ex ante дотримання правил щодо додатковості, як їх визначено в частині три;

(iii) короткий виклад оцінювання виконання застосовних ex ante умов відповідно до статті 19 і додатку XI на національному рівні та, в разі невиконання застосовних ex ante умов, - заходів, яких потрібно вжити, відповідальних органів і графіку впровадження таких заходів;

(iv) методологію та механізми забезпечення відповідності у функціонуванні рамок оцінювання ефективності відповідно до статті 21;

(v) оцінювання потреби в зміцненні адміністративної спроможності органів, залучених до управління програмами та контролю за ними та, у відповідних випадках, бенефіарів, а також, у разі необхідності, короткий виклад заходів, яких потрібно вжити з такою метою;

(vi) короткий виклад заходів, запланованих у програмах, у тому числі орієнтовний графік досягнення скорочення адміністративного тягаря для бенефіарів;

(c) механізми для принципу партнерства, як зазначено в статті 5;

(d) орієнтовний список партнерів, зазначений у статті 5, і короткий виклад заходів, вжитих для їх залучення відповідно до статті 5, та їхньої ролі в підготовці Угоди про партнерство та звіту про прогрес, як зазначено в статті 52.

2. Угода про партнерство також вказує:

(a) інтегрований підхід до територіального розвитку, що підтримують ЄСІ фонди, чи короткий виклад інтегрованих підходів до територіального розвитку на підставі змісту програм, з викладенням:

(i) механізмів забезпечення інтегрованого підходу до використання ЄСІ фондів для територіального розвитку конкретних субрегіональних територій, зокрема механізмів імплементації статей 32, 33 та 36 разом з принципами ідентифікації міських територій, де потрібно вжити інтегрованих заходів для сталого міського розвитку;

(ii) основних пріоритетних сфер співпраці в рамках ЄСІ фондів, беручи до уваги, у відповідних випадках, макрорегіональні стратегії та стратегії басейну моря;

(iii) у відповідних випадках, інтегрованого підходу до вирішення конкретних потреб географічних територій, на які найбільше вплинула бідність, або цільових груп з найвищим рівнем ризику дискримінації чи соціального відчуження, з наданням особливої уваги маргіналізованим спільнотам, особам з інвалідністю, особам, які тривалий час не мають роботи, та молодим людям, що не мають роботи, не отримують освіту чи професійну підготовку;

(iv) у відповідних випадках, інтегрованого підходу до врегулювання демографічних викликів регіонів або конкретних потреб географічних територій, що страждають від суворих і постійних природних або демографічних вад, як зазначено в статті 174 ДФЄС;

(b) механізми забезпечення ефективного впровадження ЄСІ фондів, у тому числі оцінювання існуючих систем електронного обміну даними, і короткий виклад заходів, запланованих для потупового дозволу всіх обмінів інформацією між бенефіарами, а також органи, відповідальні за управління програмами та контроль за ними, що буде здійснено за допомогою електронного обміну даними.

1. Комісія оцінює відповідність Угоди про партнерство цьому Регламенту, беручи до уваги національну програму реформування, у відповідних випадках, і відповідні рекомендації для конкретної країни, ухвалені відповідно до статті 121(2) ДФЄС, та відповідні рекомендації Ради, ухвалені відповідно до статті 148(4) ДФЄС, а також оцінювання ex ante програм, і надає свої спостереження протягом трьох місяців з дати подання державою-членом своєї Угоди про партнерство. Відповідна держава-член надає всю необхідну додаткову інформацію та, у відповідних випадках, переглядає Угоду про партнерство.

2. Комісія ухвалює рішення за допомогою імплементаційних актів, якими затверджує елементи Угоди про партнерство, що підпадають під дію статті 15(1), і елементи, що підпадають під дію статті 15(2), у разі, якщо держава-член скористалася положеннями статті 96(8), для елементів, що вимагають рішення Комісії відповідно до статті 96(10), не пізніше, ніж через чотири місяці після дати подання державою-членом своєї Угоди про партнерство, за умови, що будь-які спостереження Комісії було належним чином взято до уваги. Угода про партнерство не набуває чинності до 1 січня 2014 року.

3. Комісія готує звіт про результати переговорів щодо Угод про партнерство та програм, у тому числі огляд ключових питань, для кожної держави-члена, до 31 грудня 2015 року. Такий звіт подають до Європейського Парламенту, Ради, Європейського економічно-соціального комітету та Комітету регіонів одночасно.

4. Якщо держава-член пропонує внесення змін і доповнень до елементів Угоди про партнерство, на які поширюється рішення Комісії, як зазначено в параграфі 2, Комісія проводить оцінювання відповідно до параграфу 1 та, у відповідних випадках, ухвалює рішення, у формі імплементаційних актів, якими затверджує внесення змін і доповнень протягом трьох місяців з дати подання державою-членом пропозиції про внесення змін.

4a. У відповідних випадках, держава-член щороку до 31 січня подає змінену Угоду про партнерство після схвалення Комісією змін до однієї або більше програм у попередньому календарному році.

Комісія щороку до 31 березня ухвалює рішення, що підтверджує, що зміни до Угоди про партнерство відображають одну або більше схвалених Комісією у попередньому календарному році змін до програм.

Таке рішення може включати внесення змін до інших елементів Угоди про партнерство відповідно до пропозиції, згаданої в параграфі 4, за умови що пропозицію подано до Комісії до 31 грудня попереднього календарного року.

5. Якщо держава-член вносить зміни до елементів Угоди про партнерство, на які не поширюється рішення Комісії, як зазначено в параграфі 2, вона повинна повідомити про це Комісію протягом одного місяця з дати ухвалення рішення про внесення змін.

1. Якщо застосовують статтю 14(5), кожна держава-член подає до Комісії переглянуту Угоду про партнерство, що містить елементи, відсутні в Угоді про партнерство для відповідного ЄСІ фонду, протягом двох місяців з дати набуття чинності регламентом щодо окремого фонду, що підпадав під дію затримки.

2. Комісія оцінює відповідність переглянутої Угоди про партнерство цьому Регламенту відповідно до статті 16(1) та ухвалює рішення за допомогою імплементаційних актів, якими затверджує переглянуту Угоду про партнерство відповідно до статті 16(2).

Держави-члени спрямовують підтримку, відповідно до правил окремого фонду, на інтервенції, які надають найбільшу додану вартість відносно стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання, беручи до уваги ключові територіальні виклики різних типів територій відповідно до спільних стратегічних рамок, виклики, виявлені в національних програмах реформування, у відповідних випадках, і відповідні рекомендації для окремої країни згідно зі статтею 121(2) ДФЄС, та відповідні рекомендації Ради, ухвалені відповідно до статті 148(4) ДФЄС. Положення про тематичну спрямованість згідно з правилами окремого фонду не застосовують до технічної допомоги.

1. Держави-члени оцінюють відповідно до своїх інституційних і правових рамок та в контексті підготовки програм і, у відповідних випадках, Угоди про партнерство, чи умови ex ante, встановлені у відповідних правилах окремого фонду, та загальні умови ex ante, викладені в Частині II додатку XI, є застосовними до конкретних цілей, які переслідують у рамках пріоритетів їхніх програм і чи виконано застосовні умови ex ante.

Умови ex ante застосовують виключно тією мірою та за умови, що вони відповідають означенню, встановленому в пункті (33) статті 2 щодо конкретних цілей, які переслідують у рамках пріоритетів програми. Оцінювання застосовності, без обмеження означення, встановленого в пункті (33) статті 2, враховує принцип пропорційності відповідно до статті 4(5), беручи до уваги, у відповідних випадках, рівень наданої підтримки. Оцінювання виконання обмежують критеріями, встановленими в правилах окремого фонду та в Частині II додатку XI.

2. Угода про партнерство дає короткий виклад оцінювання виконання застосовних умов ex ante на національному рівні, а для тих, що, відповідно до оцінювання, зазначеного в параграфі 1, не виконані на дату подання Угоди про партнерство, заходи, яких необхідно вжити, відповідальні органи та графік для впровадження таких заходів. Кожна програма визначає, яку з умов ex ante, встановлених у правилах окремих фондів, та загальних умов ex ante, визначених у Частині II додатку XI, застосовують до неї та яку з них, відповідно до оцінювання, зазначеного в параграфі 1, виконують на дату подання Угоди про партнерство та програм. Якщо застосовні умови ex ante не виконано, програма повинна містити опис заходів, які необхідно вжити, відповідальні органи та графік впровадження таких заходів. Держави-члени повинні виконати такі умови ex ante не пізніше 31 грудня 2016 року та надати звіти про їх виконання не пізніше, ніж в щорічному звіті про впровадження в 2017 році відповідно до статті 50(4) чи звіті про хід виконання у 2017 році відповідно до пункту (c) статті 52(2).

3. Комісія оцінює відповідність та адекватність інформації, яку надала держава-член щодо застосовності умов ex ante та щодо виконання застосовних умов ex ante в рамках свого оцінювання програм і, у відповідних випадках, Угоди про партнерство.

Оцінювання застосовності, що проводить Комісія, відповідно до статті 4(5), враховує принцип пропорційності, беручи до уваги, у належних випадках, рівень наданої підтримки. Оцінювання виконання Комісією обмежується критеріями, встановленими в правилах окремого фонду та в Частині II додатку XI, та повинно відповідати національним і регіональним компетенціям стосовно ухвалення рішень щодо конкретних і належних інструментів політики, в тому числі змісту стратегій.

4. У разі відсутності згоди між Комісією та державою-членом щодо застосовності умови ex ante до конкретної цілі пріоритетів програми чи її виконання, Комісія повинна довести як застосовність відповідно до означення в пункті (33) статті 2, так і невиконання.

5. Під час ухвалення програми Комісія може вирішити призупинити всі чи частину проміжних платежів на відповідний пріоритет такої програми до завершення дій, зазначених у параграфі 2, якщо необхідно уникнути серйозних порушень дієвості та ефективності досягнення конкретних цілей відповідного пріоритету. Неспроможність завершити дії для виконання застосовної умови ex ante, яку не було виконано на дату подання Угоди про партнерство та відповідних програм до граничного строку, викладеного в параграфі 2, становить підставу для призупинення Комісією проміжних платежів на пріоритети відповідної програми, що зазнали впливу. В обох випадках межі призупинення повинні бути пропорційними та враховувати заходи, яких потрібно вжити, та кошти, що піддаються ризику.

6. Параграф 5 не застосовують у разі згоди між Комісією та державою-членом щодо незастосовності умови ex ante чи щодо факту, що застосовну умову ex ante було виконано, як вказано в затвердженні програми та Угоди про партнерство, чи за відсутності спостережень Комісії протягом 60 днів з моменту подання відповідного звіту, зазначеного в параграфі 2.

7. Комісія повинна без затримки відмінити призупинення проміжних платежів для пріоритету, якщо держава-член завершила дії відносно виконання умов ex ante, які застосовують до відповідної програми та які не було виконано на час ухвалення Комісією рішення про призупинення. Вона повинна також без затримки відмінити призупинення, якщо після внесення змін до програми, що стосуються відповідного пріоритету, відповідну умову ex ante більше не застосовують.

8. Параграфи 1-7 не застосовують до програм у рамках мети "Європейське територіальне співробітництво".

6 % ресурсів, розподілених для ERDF, ESF і Фонду гуртування відповідно до мети "Інвестиції задля зростання та робочих місць", зазначеної в пункті (a) статті 89(2) цього Регламенту, а також для EAFRD і для інструментів, що фінансуються згідно зі спільним управлінням відповідно до Регламенту про EMFF, складають резерв результативності, що буде встановлено в Угоді про партнерство та програмах, і розподіляються для конкретних пріоритетів відповідно до статті 22 цього Регламенту.

Наступні ресурси виключають для цілей розрахунку резерву результативності:

(a) ресурси, які розподіляють для Ініціативи в галузі зайнятості для молоді, як визначено в операційній програмі відповідно до статті 18 Регламенту про ESF;

(b) ресурси, які розподіляють для технічної допомоги за ініціативою Комісії;

(c) ресурси, які переносять з першого компоненту CAP до EAFRD відповідно до статей 7(2) та 14(1) Регламенту (ЄС) № 1307/2013;

(d) перенесення до EAFRD під час застосування статей 10b, 136 і 136b Регламенту Ради (ЄС) № 73/2009 відносно календарних 2013 та 2014 років відповідно;

(e) ресурси, які переносять до Фонду CEF з Фонду гуртування відповідно до статті 92(6) цього Регламенту;

(f) ресурси, які переносять до Європейського фонду з надання допомоги для найбільш знедолених відповідно до статті 92(7) цього Регламенту;

(g) ресурси, які розподіляють для інноваційних заходів у галузі сталого міського розвитку відповідно до статті 92(8) цього Регламенту.

1. Комісія, в співпраці з державами-членами, проводить перегляд результативності програм у кожній державі-члені в 2019 році ("перегляд результативності"), з покликанням на рамки результативності, визначені у відповідних програмах. Метод встановлення рамок результативності визначено в додатку II.

2. Перегляд результативності перевіряє досягнення цільових етапів програми на рівні пріоритетів, на підставі інформації та оцінювань, які представляють у щорічному звіті про впровадження, який держави-члени подають у 2019 році.

1. Резерв результативності складає від 5 % до 7 % від розподілення для кожного пріоритету в рамках програми, за винятком пріоритетів, призначених для технічної допомоги, та програм, призначених для фінансових інструментів відповідно до статті 39. Загальна сума резерву результативності, який розподіляють з ЄСІ фонду та категорії регіону, складає 6 %. Суми, що відповідають резерву результативності, визначають у програмах, розподілених за пріоритетом, і, у відповідних випадках, за ЄСІ фондами та категорією регіону.

2. На підставі перегляду результативності Комісія, протягом двох місяців з дати отримання відповідних щорічних звітів про впровадження в 2019 році, ухвалює рішення, у формі імплементаційних актів, з метою визначення для кожного ЄСІ фонду та держави-члена програм і пріоритетів, що досягли своїх цільових етапів, з викладенням такої інформації за ЄСІ фондами та категорією регіону, якщо пріоритет поширюється на більш ніж один ЄСІ фонд або категорію регіону.

3. Резерв результативності розподіляють виключно для програм і пріоритетів, що досягли своїх цільових етапів. Якщо пріоритети досягли своїх цільових етапів, суму резерву результативності, встановлену для пріоритету, вважають остаточно розподіленою на підставі рішення Комісії, зазначеного в параграфі 2.

4. Якщо пріоритети не досягли своїх цільових етапів, держава-член пропонує перерозподіл відповідної суми резерву результативності для пріоритетів, визначених у рішенні Комісії, зазначеному в параграфі 2, та інші зміни до програми, що випливають з перерозподілу резерву результативності, не пізніше, ніж за три місяці після ухвалення рішення, зазначеного в параграфі 2.

Комісія затверджує, відповідно до статті 30(3) та (4), внесення змін до відповідних програм. Якщо держава-член не подає інформацію відповідно до статті 50(5) і (6), резерв результативності для програм або відповідних пріоритетів не розподіляють для відповідних програм або пріоритетів.

5. Пропозиція держави-члена про перерозподіл резерву результативності повинна відповідати вимогам тематичної спрямованості та мінімальному розподіленню, визначеному в цьому Регламенті та правилах окремого фонду. Як відступ, у разі, якщо один або більше пріоритетів, пов’язаних з вимогами тематичної спрямованості чи мінімального перерозподілу, не досягли своїх цільових етапів, держава-член може запропонувати перерозподіл резерву, що не відповідає зазначеним вимогам і мінімальному розподіленню.

6. Якщо є підтвердження, виходячи з перегляду результативності для пріоритету, що мала місце серйозна неспроможність в досягненні цільових етапів такого пріоритету та ключових кроків з впровадження, визначених у рамках результативності, і що така неспроможність спричинена чітко визначеними недоліками впровадження, про які Комісія попередньо повідомила відповідно до статті 50(8) після тісних консультацій з відповідною державою-членом, і така держава-члена не вжила необхідних коригувальних дій для врегулювання таких недоліків, Комісія може, не раніше, ніж через п’ять місяців після такого повідомлення, призупинити всі проміжні платежі чи частину проміжних платежів пріоритету програми відповідно до процедури, встановленої в правилах окремого фонду.

Комісія повинна без затримки відмінити призупинення проміжних платежів, якщо держава-член здійснила необхідні коригувальні дії. Якщо коригувальні дії стосуються перенесення фінансових розподілень до інших програм або пріоритетів, що досягнули своїх цільових етапів, Комісія ухвалює, за допомогою імплементаційного акту, внесення необхідних змін і доповнень до відповідних програм згідно зі статтею 30(2). Як відступ від статті 30(2), у такому разі Комісія ухвалює рішення про внесення змін не пізніше, ніж протягом двох місяців після подання державою-членом запиту про внесення змін.

7. Якщо Комісія, на підставі перевірки заключного звіту про впровадження програми, встановлює серйозну непроможність досягнути цілі виключно відносно фінансових показників, показників результативності та ключових заходів з впровадження, визначених у рамках результативності, в зв’язку з чітко визначеними недоліками впровадження, про які Комісія попередньо повідомила відповідно до статті 50(8) після тісних консультацій з відповідною державою-членом, і держава-член не вчинила необхідні дії з виправлення для врегулювання таких недоліків, Комісія може, незважаючи на статтю 85, застосувати фінансові коригування відносно відповідних пріоритетів згідно з правилами окремого фонду.

При застосуванні фінансових коригувань Комісія враховує, надаючи належну увагу принципу пропорційності, рівень покриття витрат і зовнішні фактори, що вплинули на неспроможність.

Фінансові коригування не застосовують, якщо неспроможність досягнути цілей спричинена впливом соціально-економічних і екологічних факторів, суттєвими змінами в економічних або екологічних умовах у відповідній державі-члені чи у зв’язку з форс-мажором, що серйозно впливають на втілення відповідних пріоритетів.

Комісію необхідно наділити повноваженням ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 149, для встановлення детальних правил щодо критеріїв для визначення рівня фінансового коригування, який будуть застосовувати.

Комісія ухвалює імплементаційні акти, що встановлюють детальні механізми забезпечення послідовного підходу для визначення цільових етапів і цілей у рамках діяльності для кожного пріоритету та для оцінювання досягнення цільових етапів і цілей. Імплементаційні акти необхідно ухвалювати відповідно до експертної процедури, викладеної в статті 150(3).

1. Комісія може вимагати від держави-члена переглядати та пропонувати внесення змін до своєї Угоди про партнерство та відповідних програм, якщо це необхідно для підтримки імплементації відповідних рекомендацій Ради чи для забезпечення максимального зростання та впливу конкурентоспроможності ЄСІ фондів у державах-членах, що отримують фінансову допомогу.

Така вимога може стосуватися таких цілей:

(a) підтримки імплементації відповідних рекомендацій для конкретної країни, ухвалених відповідно до статті 121(2) ДФЄС, та відповідних рекомендацій Ради, ухвалених відповідно до статті 148(4), та адресованих відповідній державі-члену;

(b) підтримки імплементації відповідних рекомендацій Ради, адресованих відповідній державі-членові та ухвалених відповідно до статей 7(2) чи 8(2) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1176/2011 (- 14), за умови, що такі зміни вважають необхідним для допомоги у виправленні макроекономічних дисбалансів; або

(c забезпечення максимального зростання та впливу конкурентоспроможності наявних ЄСІ фондів, якщо держава-член дотримується однієї з таких умов:

(i) їй надано фінансову допомогу Союзу відповідно до Регламенту Ради (ЄС) № 407/2010 (- 15);

(ii) їй надано фінансову допомогу відповідно до Регламенту Ради (ЄС) № 332/2002 (- 16);

(iii) їй надано фінансову допомогу, що ініціює програму макроекономічної адаптації відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 472/2013 (- 17) чи що ініціює рішення Ради відповідно до статті 136(1) ДФЄС.

Для цілей пункту (c) другого підпараграфу вважають, що кожної з цих умов дотримано, якщо таку допомогу було надано державі-членові до чи після 21 грудня 2013 року та її надання продовжується.

2. Вимога Комісії до держави-члена відповідно до параграфу 1 повинна бути обгрунтованою, з покликанням на потребу в підтримці імплементації відповідних рекомендацій або забезпеченні максимального впливу ЄСІ фондів на зростання та конкурентоспроможність, у відповідних випадках, і вона повинна зазначати програми чи пріоритети, які вона вважає відповідними, та природу очікуваних змін. Таку вимогу не висувають до 2015 року чи після 2019 року, а також відносно тих самих програм протягом двох років підряд.

3. Держава-член подає свою відповідь на вимогу, зазначену в параграфі 1, протягом двох місяців з дати її отримання, з викладенням змін, які вона вважає необхідними в Угоді про партнерство та програмах, причин для внесення таких змін, визначенням відповідних програм і описом характеру запропонованих змін і їх очікуваних наслідків для імплементації рекомендацій та для впровадження ЄСІ фондів. У разі необхідності, Комісія надає спостереження протягом одного місяця з дати отримання такої відповіді.

4. Держава-член подає пропозицію про внесення змін до Угоди про партнерство та відповідних програм протягом двох місяців з дати подання відповіді, зазначеної в параграфі 3.

5. Якщо Комісія не подала спостережень або якщо Комісія вважає, що будь-які подані спостереження було належним чином враховано, Комісія повинна ухвалити рішення, що затверджує внесення змін до Угоди про партнерство та відповідних програм без неналежної затримки та в будь-якому разі не пізніше, ніж протягом трьох місяців після їх подання державою-членом відповідно до параграфу 4.

6. Якщо держава-член не вживає дієвих заходів у відповідь на вимогу, висунуту відповідно до параграфу 1, у рамках граничних строків, визначених у параграфах 3 та 4, Комісія може, протягом трьох місяців після своїх спостережень відповідно до параграфу 3 чи після подання державою-членом пропозиції відповідно до параграфу 4, пропонувати Раді призупинити частину платежів або всі платежі для відповідних програм або пріоритетів. У своїй пропозиції Комісія викладає підстави для ухвалення рішення про те, що держава-член не вжила дієвих заходів. Готуючи пропозицію, Комісія враховує всю відповідну інформацію та повинна належним чином розглянути всі елементи, що випливають зі структурованого діалогу відповідно до параграфу 15, а також всі позиції, висловлені в рамках такого діалогу.

Рада ухвалює рішення щодо такої пропозиції за допомогою імплементаційного акту. Такий імплементаційний акт застосовують виключно щодо заявок на виплати, подані після дати ухвалення такого імплементаційного акту.

7. Масштаб та рівень призупинення платежів, здійсненого відповідно до параграфу 6, повинні бути пропорційними та дієвими, а також дотримуватися принципу однакового ставлення до держав-членів, зокрема щодо впливу призупинення на економіку відповідної держави-члена. Програми, що підлягатимуть призупиненню, встановлюють на підставі потреб, визначених у вимозі, зазначеній у параграфах 1 і 2.

Призупинення платежів не повинно перевищувати 50 % платежів кожної з відповідних програм. Рішення може передбачати підвищення рівня призупинення до 100 % платежів, якщо держава-член не вживає дієвих заходів у відповідь на вимогу відповідно до параграфу 1 протягом трьох місяців з дати рішення про призупинення платежів, зазначеного в параграфі 6.

8. Якщо держава-член запропонувала зміни до Угоди про партнерство та відповідних програм, як того вимагала Комісія, Рада, діючи за пропозицією Комісії, ухвалює рішення про відміну призупинення платежів.

9. Комісія надає пропозицію Раді призупинити частину зобов’язань або платежів для програм держави-члени, або всі зобов’язання чи платежі для програм держави-члена в таких випадках:

(a) якщо Рада ухвалює рішення відповідно до статті 126(8) або статті 126(11) ДФЄС про те, що держава-член не вжила дієвих заходів для виправлення свого надлишкового дефіциту;

(b) якщо Рада ухвалює дві послідовні рекомендації в рамках тієї ж процедури дисбалансу, відповідно до статті 8(3) Регламенту (ЄС) № 1176/2011 на тій підставі, що держава-член подала недостатній план коригувальних дій;

(c) якщо Рада ухвалює два послідовних рішення в рамках тієї ж процедури дисбалансу, відповідно до статті 10(4) Регламенту (ЄС) № 1176/2011, встановлюючи невідповідність держави-члена на тій підставі, що вона не вжила рекомендованих коригувальних дій;

(d) якщо Комісія приходить до висновку, що держава-член не вжила заходів для впровадження програми адаптації, зазначеної в Регламенті (ЄС) № 407/2010 чи в Регламенті (ЄС) № 332/2002, та, як наслідок, вирішує не надавати дозвіл на виплату фінансової допомоги, наданої такій державі-членові;

(e) якщо Рада вирішує, що держава-член не відповідає програмі макроекономічної адаптації, зазначеній у статті 7 Регламенту (ЄС) № 472/2013, чи заходам, необхідним згідно з рішенням Ради, ухваленим відповідно до статті 136(1) ДФЄС.

Готуючи пропозицію, Комісія дотримується положень параграфу 11 та повинна враховувати всю відповідну інформацію з даного питання, та вона повинна належним чином розглянути всі елементи, що випливають зі структурованого діалогу відповідно до параграфу 15, а також всі позиції, висловлені в рамках такого діалогу.

Пріоритет надають призупиненню зобов’язань: платежі призупиняють лише якщо потрібні негайні заходи і в разі суттєвого невиконання. Призупинення платежів застосовують до заявок на виплати, подані для відповідних програм після дати ухвалення рішення про призупинення.

10. Пропозицію Комісії, зазначену в параграфі 9 відносно призупинення зобов’язань, вважають ухваленою Радою, якщо тільки Рада не ухвалює рішення, за допомогою імплементаційного акту, відхилити таку пропозицію кваліфікованою більшістю голосів протягом одного місяця з дати подання пропозиції Комісії. Призупинення зобов’язань застосовують до зобов’язань з ЄСІ фондів для відповідної держави-члена з 1 січня року після ухвалення рішення про призупинення.

Рада ухвалює рішення, за допомогою імплементаційного акту, щодо пропозиції Комісії, зазначеної в параграфі 9 відносно призупинення платежів.

11. Масштаб та рівень призупинення зобов’язань або платежів, що буде здійснено на підставі параграфу 10, повинні бути пропорційними, дотримуватися принципу рівного ставлення до держав-членів і враховувати економічні та соціальні обставини відповідних держав-членів, зокрема рівень безробіття у відповідній державі-члені відносно середнього рівня в Союзі, а також вплив призупинення на економіку відповідної держави-члена. Вплив призупинень на програми, що мають надзвичайно важливе значення для вирішення негативних економічних або соціальних умов, повинен бути окремим фактором, який потрібно враховувати.

Детальні положення для визначення масштабів і рівня призупинень викладено в додатку III.

Призупинення зобов’язань підлягають застосуванню нижчої з таких верхніх меж:

(a) Максимум 50 % зобов’язань відносно наступного фінансового року для ЄСІ фондів у першому випадку невідповідності процедурі щодо надмірного дефіциту, як зазначено в пункті (a) першого підпараграфу параграфу 9, та максимум 25 % зобов’язань відносно наступного фінансового року для ЄСІ фондів у першому випадку невідповідності стосовно плану коригувальних дій відповідно до процедури щодо надмірних дисбалансів, як зазначено в пункті (b) першого підпараграфу параграфу 9, чи невідповідності рекомендованим коригувальним діям відповідно до процедури щодо надмірних дисбалансів, як зазначено в пункті (c) першого підпараграфа параграфа 9.

Рівень призупинення збільшують поступово до максимальних 100 % зобов’язань відносно наступного фінансового року для ЄСІ фондів у разі процедури щодо надмірного дефіциту та до 50 % зобов’язань відносно наступного фінансового року для ЄСІ фондів у разі процедури щодо надмірних дисбалансів, відповідно до серйозності невідповідності;

(b) максимум 0,5 % від номінального ВВП, що застосовують у першому випадку невідповідності процедурі щодо надмірного дефіциту, як зазначено в пункті (a) першого підпараграфу параграфу 9, та максимум 0,25 % від номінального ВВП, що застосовують у першому випадку невідповідності відносно плану коригувальних дій відповідно до процедури щодо надмірних дисбалансів, як зазначено в пункті (b) першого підпараграфу параграфу 9, чи невідповідності рекомендованому плану коригувальних дій відповідно до процедури щодо надмірних дисбалансів, як зазначено в пункті (c) першого підпараграфу параграфу 9.

Якщо невідповідність коригувальним діям, зазначеним у пунктах (a), (b) та (c) першого підпараграфу параграфу 9, зберігається, такий відсоток ВВП поступово збільшують до:

- максимум 1 % від номінального ВВП, що застосовують у разі постійної невідповідності процедурі щодо надмірного дефіциту відповідно до пункту (a) першого підпараграфу параграфу 9; та

- максимум 0,5 % від номінального ВВП, що застосовують у разі постійної невідповідності процедурі щодо надмірних дисбалансів відповідно до пункту (b) чи (c) першого підпараграфу параграфу 9, відповідно до серйозності невідповідності;

(c) максимум 50 % зобов’язань відносно наступного фінансового року для ЄСІ фондів або максимум 0,5 % від номінального ВВП у першому випадку невідповідності, як зазначено в пунктах (d) та (e) першого підпараграфу параграфу 9.

Визначаючи рівень призупинення, а також те, чи призупиняти зобов’язання або платежі, потрібно враховувати стадію циклу програми, беручи до уваги, зокрема, період, що залишився для використання фондів після повторного складання бюджетів для призупинених зобов’язань.

12. Без обмеження правил щодо зняття зобов’язань, викладених у статтях 86-88, Комісія відміняє призупинення зобов’язань, без затримки, в таких випадках:

(a) якщо розгляд процедури щодо надмірного дефіциту відкладено відповідно до статті 9 Регламенту Ради (ЄС) № 1467/97 (- 18) чи якщо Рада вирішила відповідно до статті 126(12) ДФЄС скасувати рішення про існування надмірного дефіциту;

(b) якщо Рада схвалила план коригувальних дій, поданий відповідною державою-членом відповідно до статті 8(2) Регламенту (ЄС) № 1176/2011, чи якщо розгляд процедури щодо надлишкових дисбалансів відкладено відповідно до статті 10(5) такого Регламенту, чи якщо Рада закрила процедуру щодо надлишкових дисбалансів відповідно до статті 11 такого Регламенту;

(c) якщо Комісія прийшла до висновку, що відповідна держава-член вжила необхідних заходів для виконання програми адаптації, як зазначено у статті 7 Регламенту (ЄС) № 472/2013, чи заходів, необхідних згідно з рішенням Ради відповідно до статті 136(1) ДФЄС.

При відміні призупинення зобов’язань Комісія переглядає бюджет у частині призупинених зобов’язань відповідно до статті 8 Регламенту Ради (ЄС, Євратом) № 1311/2013.

Рада ухвалює рішення, що стосується відміни призупинення платежів, за пропозицією Комісії, якщо виконано застосовні умови, визначені в пунктах (a), (b) та (c) першого підпараграфу.

13. Параграфи 6-12 не застосовують до Великої Британії тією мірою, якою призупинення зобов’язань або платежів відноситься до питань, на які поширюється дія пунктів (a), (b) та (c)(iii) другого підпараграфу параграфу 1 або пунктів (a), (b) чи (c) першого підпараграфу параграфу 9.

14. Цю статтю не застосовують до програм згідно з метою "Європейське територіальне співробітництво".

15. Комісія повинна продовжувати інформувати Європейський Парламент про імплементацію цієї статті. Зокрема в разі, якщо одну з умов, визначених у параграфі 6 чи пунктах (a)-(e) першого підпараграфу параграфу 9, виконано для держави-члена, Комісія повинна негайно повідомити Європейський Парламент і надати деталі ЄСІ фондів і програм, що можуть підлягати призупиненню зобов’язань або платежів.

Європейський Парламент може запросити Комісію до структурованого діалогу щодо застосування цієї статті, беручи до уваги, зокрема, передачу інформації, яку зазначено в першому підпараграфі.

Комісія передає пропозицію про призупинення зобов’язань або платежів або пропозицію про відміну такого призупинення до Європейського Парламенту та Ради негайно після її ухвалення. Європейський Парламент може запросити Комісію роз’яснити причини подання її пропозиції.

16. У 2017 році Комісія повинна здійснити перегляд застосування цієї статті. З цією метою Комісія готує звіт, який вона передає до Європейського Парламенту та Ради, в разі необхідності разом з законодавчою пропозицією.

17. Якщо є суттєві зміни соціальної та економічної ситуації в Союзі, Комісія може подати пропозицію про переглад застосування цієї статті, чи Європейський Парламент або Рада, діючи відповідно до статей 225 або 241 ДФЄС відповідно, можуть вимагати від Комісії подання такої пропозиції.

1. На вимогу держави-члена, проміжні платежі може бути збільшено на 10 процентних пунктів понад ставки спільного фінансування, яку застосовують до кожного пріоритету для ERDF, ESF і Фонду гуртування чи до кожного інструменту для EAFRD та EMFF.

Якщо держава-член відповідає одній з таких умов після 21 грудня 2013 року, підвищену ставку, що не може перевищувати 100 %, застосовують до її заявок на виплати протягом періоду до 30 червня 2016 року:

(a) якщо відповідна держава-член отримує позику від Союзу відповідно до Регламенту (ЄС) № 407/2010;

(b) якщо відповідна держава-член отримує середньострокову фінансову допомогу відповідно до Регламенту (ЄС) № 332/2002 за умови впровадження програми макроекономічної адаптації;

(c) якщо фінансову допомогу відповідній державі-членові надають за умови впровадження програми макроекономічної адаптації, як зазначено в Регламенті (ЄС) № 472/2013.

Якщо держава-член відповідає одній з умов, викладених у другому підпараграфі після 30 червня 2016 року, підвищену ставку застосовують до її заявок на виплати протягом періоду до 30 червня року після календарного року, в якому завершується надання відповідної фінансової допомоги.

Цей параграф не застосовують до програм відповідно до Регламенту про ЕТС.

2. Незважаючи на параграф 1, підтримка Союзу через проміжні платежі та виплати остаточного залишку, не може бути вищою, ніж:

(a) публічні витрати; чи

(b) максимальна сума підтримки з ЄСІ фондів для кожного пріоритету для ERDF, ESF і Фонду гуртування, чи для кожного інструменту для EAFRD та EMFF, як встановлено в рішенні Комісії, що затверджує програму,

залежно від того, що є нижчим.

1. На вимогу держави-члена відповідно до статті 11 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2017/825 (-19), частину ресурсів, передбачених відповідно до статті 59 цього регламенту та внесених до програми відповідно до правил окремих фондів, за погодженням із Комісією, може бути перенесено до технічної допомоги за ініціативою Комісії для впровадження заходів відносно відповідної держави-члена згідно з пунктом (l) третього підпараграфу статті 58(1) цього Регламенту через пряме чи опосередковане управління.

2. Ресурси, зазначені в параграфі 1, доповнюють суми, визначені відповідно до верхніх меж, встановлених у правилах окремого фонду для технічної допомоги за ініціативою Комісії. Якщо верхню межу для технічної допомоги за ініціативою держави-члена викладено в правилах окремого фонду, суму, яку потрібно перенести, включають для цілей розрахунку дотримання такої верхньої межі.

3. Держава-член вимагає перенесення, зазначеного в параграфі 1, за календарний рік до 31 січня року, в якому необхідно здійснити таке перенесення. Вимогу супроводжують пропозицією внести зміни до програми чи програм, з яких буде здійснено перенесення. Відповідні зміни вносять до Угоди про партнерство відповідно до статті 30(2), що викладає загальну суму, яку щороку переносять до Комісії.

Якщо станом на 1 січня 2014 року держава-член відповідає умовам, які викладено в статті 24(1), вона може направити вимогу за такий рік разом з поданням своєї Угоди про партнерство, що викладає суму, яку потрібно перенести до технічної допомоги за ініціативою Комісії.

4. Ресурси, які держава-член перенесла відповідно до параграфу 1 цієї статті, підлягають застосуванню правила щодо анулювання зобов’язань, викладеного в статті 136 цього Регламенту та статті 38 Регламенту (ЄС) № 1306/2013.

1. Як відступ від статті 60(1) та першого і четвертого підпараграфів статті 120(3), на запит держави-члена ставка спільного фінансування в розмірі 100 % може застосовуватися до видатків, заявлених у заявках на виплати протягом звітного року, що починається 1 липня 2020 року та закінчується 30 червня 2021 року, для однієї чи декількох пріоритетних осей у програмі, що підтримується ERDF, ESF або Фондом гуртування.

Запити на зміну ставки спільного фінансування необхідно подавати відповідно до процедури внесення змін до програм, визначеної у статті 30, та супроводжувати переглянутою програмою чи програмами. Ставка спільного фінансування у розмірі 100 % застосовується тільки якщо відповідні зміни до операційної програми схвалені Комісією перед поданням кінцевої заявки на проміжний платіж відповідно до статті 135(2).

Перед поданням заявки на перший платіж за звітний рік, що починається 1 липня 2021 року, держави-члени повинні повідомити таблицю, зазначену у пункті (d)(ii) статті 96(2), що підтверджує ставку спільного фінансування, яка була застосовна протягом звітного року, який закінчується 30 червня 2020 року, для пріоритетів, яких стосується тимчасове збільшення до 100 %.

2. У відповідь на спалах COVID-19, ресурси, доступні для планування програм на 2020 рік для мети "Інвестиції задля зростання та робочих місць", можуть, на запит держави-члена, переноситися між ERDF, ESF та Фондом гуртування, незважаючи на відсотки, зазначені у пунктах (a)-(d) статті 92(1).

Для цілей такого перенесення, вимоги, встановлені у статті 92(4), не застосовуються.

Перенесення не впливають на ресурси, які розподіляють на користь Ініціативи в галузі зайнятості для молоді відповідно до статті 92(5), або допомогу для найбільш знедолених відповідно до мети "Інвестиції задля зростання та робочих місць" згідно зі статтею 92(7).

Ресурси, перенесені між ERDF, ESF та Фондом гуртування відповідно до цього параграфа, впроваджують відповідно до правил фонду, на користь якого переносять такі ресурси.

3. Як відступ від статті 93(1) та на додаток до можливості, передбаченої статтею 93(2), ресурси, доступні для планування програм на 2020 рік, можуть, на запит держави-члена, переноситися між категоріями регіонів у відповідь на спалах COVID-19.

4. Запити на перенесення відповідно до параграфів 2 і 3 необхідно подавати відповідно до процедури внесення змін до програм, визначеної у статті 30, їх необхідно належним чином обґрунтовувати та супроводжувати переглянутою програмою чи програмами, що визначають перенесені суми за фондом та за категорією регіону, у відповідному випадку.

5. Як відступ від статті 18 цього Регламенту та регламентів щодо окремих фондів, до фінансових розподілень, встановлених у поданих запитах на внесення змін до програм або повідомлених перенесеннях відповідно до статті 30(5) цього Регламенту, починаючи з 24 квітня 2020, не застосовуються вимоги тематичної спрямованості, визначені у цьому Регламенті або регламентах щодо окремих фондів.

6. Як відступ від статті 16, з 24 квітня 2020 року зміни до Угод про співпрацю не вносяться, а зміни до програм не передбачають внесення змін до Угод про співпрацю.

Як відступ від статей 26(1), 27(1), 30(1) та 30(2), з 24 квітня 2020 року відповідність програм та їх впровадження Угоді про партнерство не перевіряється.

7. Для операцій, що підвищують спроможність реагування на кризу у контексті спалаху COVID-19, як зазначено у другому підпараграфі статті 65(10), стаття 65(6) не застосовується.

Як відступ від пункту (b) статті 125(3), такі операції можуть бути обрані для підтримки з боку ERDF або ESF перед затвердженням зміненої програми.

8. Для цілей пункту (b) статті 87(1), якщо спалах COVID-19 зазначається як причина форс-мажору, інформація про суми, на які не можливо було подати заявку на виплату, надається на агрегованому рівні за пріоритетом для операцій, сукупні прийнятні витрати яких є меншими 1000000 євро.

9. Річний звіт про імплементацію програми, зазначений у статті 50(1), за 2019 рік, подається до 30 вересня 2020 року для усіх ЄСІ фондів, як відступ від термінів, встановлених у регламентах щодо окремих фондів. Передачу підсумкового звіту, який Комісія повинна підготувати у 2020 році, відповідно до статті 53(1), можна відповідно перенести.

10. Як відступ від пункту (g) статті 37(2), перегляд або оновлення оцінювання ex ante не вимагається, якщо зміни до фінансових інструментів необхідні для надання ефективної відповіді на спалах COVID-19.

11. Якщо фінансові інструменти передбачають підтримку у формі оборотного капіталу для МСП відповідно до другого підпараграфа статті 37(4) цього Регламенту, нові або оновлені бізнес-плани або еквівалентні документи та докази, що дозволяють перевірити, що підтримка, надана через фінансові інструменти, була використана за цільовим призначенням, як частина супровідних документів не вимагається.

Як відступ від Регламенту (ЄС) № 1305/2013, така підтримка може також надаватися з боку EAFRD у рамках заходів, зазначених у Регламенті (ЄС) № 1305/2013, та відповідно до впровадження фінансових інструментів. Такі прийнятні видатки не повинні перевищувати 200 000 євро.

12. Для цілей другого підпараграфа статті 127(1), спалах COVID-19 становить належно обґрунтований випадок, який органи аудиту можуть зазначати, на підставі їхнього професійного судження, для застосування нестатистичних методів вибірки для звітного року, що починається 1 липня 2019 року та закінчується 30 червня 2020 року.

13. Для цілей застосування пункту (f) статті 30(1) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС, Євратом) № 2018/1046 (- 20), умова щодо того, щоб асигнування призначалися для тих же цілей, не застосовується для перенесення відповідно до параграфів 2 і 3 цієї статті.

1. ЄСІ фонди впроваджують через програми відповідно до Угоди про партнерство. Дія кожної програми поширюється на період з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2020 року.

2. Програми розробляють держави-члени чи будь-який орган, який вони призначили, в співпраці з партнерами, зазначеними в статті 5. Держави-члени розробляють програми на підставі процедур, що є прозорими для громадськості, та відповідно до своїх інституційних і правових рамок.

3. Держави-члени та Комісія співпрацюють з метою забезпечення дієвої координації в підготовці та впровадженні програм для ЄСІ фондів, у тому числі, у відповідних випадках, програм, призначених для багатьох фондів, з урахуванням принципу пропорційності.

4. Держави-члени подають програми до Комісії протягом трьох місяців з дати подання Угоди про партнерство. Програми Європейської територіальної співпраці подають до 22 вересня 2014 року. Усі програми супроводжують оцінюванням ex ante, як викладено в статті 55.

5. Якщо один чи декілька регламентів щодо окремих фондів для ЄСІ фондів набувають чинності між 22 лютого 2014 року та 22 червня 2014 року, програму чи програми, яким надає підтримку ЄСІ фонд і на які вплинула затримка набуття чинності регламентом щодо окремого фонду, подають протягом трьох місяців з дати подання переглянутої Угоди про партнерство, яку зазначено в статті 17(1).

6. Якщо один чи декілька регламентів щодо окремих фондів для ЄСІ фондів набувають чинності після 22 червня 2014 року, програму чи програми, яким надає підтримку ЄСІ фонд і на які вплинула затримка набуття чинності регламентом щодо окремого фонду, подають протягом трьох місяців з дати набуття чинності регламентом щодо окремого фонду, що підпадав під дію затримки.

1. Кожна програма викладає стратегію для внеску програми до стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання, що відповідає цьому Регламенту, правилам окремого фонду та змісту Угоди про партнерство.

Кожна програма містить механізми забезпечення дієвого, ефективного та скоординованого впровадження ЄСІ фондів, а також заходи для досягнення скорочення адміністративного тягаря для бенефіціарів.

2. Кожна програма визначає пріоритети з викладенням конкретних цілей, фінансових асигнувань для підтримки з ЄСІ фондів і відповідне національне спільне фінансування, в тому числі суми, пов’язані з резервом результативності, що можуть бути публічними чи приватними відповідно до правил окремого фонду.

3. Якщо держави-члени чи регіони беруть участь у макроекономічних стратегіях або стратегіях басейну моря, відповідна програма, згідно з потребами території програми, як вказано державою-членом, викладає внесок запланованих інтервенцій у такі стратегії.

4. Кожен пріоритет викладає показники та відповідні цілі, виражені в якісному чи кількісному співвідношенні, відповідно до правил окремого фонду, з метою оцінювання прогресу у впровадженні програми, спрямованої на досягнення цілей як основи для моніторингу, оцінювання та перегляду результативності. Такі показники складаються з:

(a) фінансових показників, що відносяться до розподілених видатків;

(b) показників здобутків, що відносяться до операцій, яким надають підтримку;

(c) показників результативності, що відносяться до відповідного пріоритету.

Для кожного ЄСІ фонду правила окремого фонду встановлюють спільні показники та можуть встановлювати положення, пов’язані з показниками щодо окремої програми.

5. Кожна програма, за винятком тих, дія яких поширюється виключно на технічну допомогу, містить опис, відповідно до правил окремого фонду, заходів, з урахуванням принципів, які викладено в статтях 5, 7 і 8.

6. Кожна програма, за винятком тих, де технічну допомогу впроваджують згідно з конкретною програмою, викладає орієнтовну суму підтримки, що буде використана для цілей боротьби зі зміною клімату, на підставі методології, зазначеної в статті 8.

7. Держави-члени розробляють програму відповідно до правил окремого фонду.

1. Як відступ від статті 27, спеціальні програми, зазначені впункті (b) першого підпараграфу статті 39(4), містять:

(a) елементи, визначені відповідно до першого підпараграфа статті 27(1) та згідно з параграфами 2, 3 та 4 цієї статті відносно принципів, визначених згідно зі статтею 5;

(b) визначення органів, зазначених згідно зі статтями 125, 126 і 127 цього Регламенту та статтею 65(2) Регламенту про EAFRD, що стосується відповідного фонду;

(c) для кожної умови ex ante, встановленої відповідно до статті 19 та додатку XI, що є застосовною до програми, оцінювання того, чи виконано умову ex ante на дату подання Угоди про партнерство та програми, та якщо умови ex ante не виконано, - опис заходів з метою виконання умови ex ante, відповідальні органи та розклад для таких заходів відповідно до короткого викладу, поданого в Угоді про партнерство.

2. Як відступ від статті 55, оцінювання ex ante, зазначене в пункті (a) першого підпараграфу статті 39(4), вважають оцінюванням ex ante таких програм.

3. Для цілей програм, зазначених в пункті (b) першого підпараграфу статті 39(4) цього Регламенту, статтю 6(2) та статтю 59(5) і (6) Регламенту про EAFRD не застосовують. Крім елементів, зазначених в параграфі 1 цієї статті, до програм згідно з EAFRD застосовують виключно положення, викладені в пунктах (c)(i), (f), (h), (i) та (m)(i)-(iii) статті 8(1) Регламенту про EAFRD.

1. Комісія оцінює відповідність програм цьому Регламенту та правилам окремого фонду, їхній дієвий внесок в обрані тематичні цілі та пріоритети Союзу, конкретно для кожного ЄСІ фонду, а також відповідність Угоді про партнерство, з урахуванням відповідних рекомендацій для конкретної країни, ухвалених відповідно до статті 121(2) ДФЄС, та відповідних рекомендацій Ради, ухвалених відповідно до статті 148(4) ДФЄС, а також оцінювання ex ante. Оцінювання включає, зокрема, адекватність стратегії програми, відповідні цілі, показники, завдання та розподілення бюджетних ресурсів.

2. Як відступ від параграфу 1, Комісія не повинна оцінювати відповідність спеціальних операційних програм для Ініціативи в галузі зайнятості для молоді, які зазначено в пункті (a) другого параграфа статті 18 Регламенту про ESF, і спеціальних програм, які зазначено в пункті (b) першого підпараграфу статті 39(4) цього Регламенту, Угоді про партнерство за відсутності подання державою-членом своєї Угоди про партнерство на дату подання таких спеціальних програм.

3. Комісія надає спостереження протягом трьох місяців з дати подання програми. Держава-член надає Комісії всю необхідну додаткову інформацію та, у відповідних випадках, переглядає запропоновану програму.

4. Відповідно до правил окремого фонду, Комісія затверджує кожну програму не пізніше, ніж за шість місяців після її подання відповідною державою-членом, за умови, що будь-які спостереження Комісії було належним чином враховано, але не раніше 1 січня 2014 року чи до ухвалення Комісією рішення, що затверджує Угоду про партнерство.

Як відступ від вимог, які зазначено в першому підпараграфі, Комісія може затверджувати програми згідно з метою "Європейське територіальне співробітництво" до ухвалення рішення про затвердження Угоди про партнерство, а спеціальні операційні програми для Ініціативи в галузі зайнятості для молоді, зазначені в пункті (a) другого параграфу статті 18 Регламенту про ESF, і спеціальні програми, зазначені в пункті (b) першого підпараграфу статті 39(4) цього Регламенту, - до подання Угоди про партнерство.

1. Запити щодо внесення змін до програм, які подає держава-член, повинні бути належним чином обґрунтованими та, зокрема, викладати очікуваний вплив змін на програму щодо досягнення стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання, та конкретних цілей, які визначено у програмі, з урахуванням цього Регламенту та правил окремого фонду, горизонтальних принципів, які зазначено в статтях 5, 7 і 8, а також Угоди про партнерство. Їх доповнює переглянута програма.

2. Комісія оцінює інформацію, яку надано відповідно до параграфу 1, з урахуванням обґрунтування, що надала держава-член. Комісія може надавати спостереження протягом одного місяця з дати подання переглянутої програми, а держава-член надає Комісії всю необхідну додаткову інформацію. Відповідно до правил окремого фонду, Комісія затверджує запити щодо внесення змін і доповнень до програми якомога раніше, але не пізніше, ніж за три місяці після їх подання державою-членом, за умови, що будь-які спостереження Комісії було належним чином враховано.

Якщо зміна до програми впливає на інформацію, передбачену Угодою про партнерство, застосовується процедура, викладена в статті 16(4a).

3. Як відступ від параграфу 2, якщо запит щодо внесення змін подано до Комісії з метою повторного виділення резерву результативності після перегляду результативності, Комісія надає спостереження, лише якщо вважає, що запропоноване розподілення не відповідає застосовним правилам, не є сумісним з потребами розвитку держави-члена чи регіону, чи передбачає істотний ризик того, що цілей та завдань, що містить пропозиція, неможливо досягнути. Комісія затверджує запит щодо внесення змін і доповнень до програми якомога раніше, але не пізніше, ніж за два місяці після подання запиту державою-членом, за умови, що будь-які спостереження Комісії було належним чином враховано.

4. Як відступ від параграфу 2, конкретні процедури для внесення змін і доповнень до операційних програм може бути встановлено в Регламенті про EMFF.

5. Як відступ від параграфів 1 і 2, для програм, які підтримуються ERDF, Фондом гуртування та ESF, держава-член може переносити протягом періоду планування програм суму в розмірі до 8 % розподілення станом на 1 лютого 2020 року від пріоритету та не більше 4 % від бюджету програми до іншого пріоритету того ж фонду тієї ж програми.

Таке перенесення не впливає на попередні роки. Воно вважається не істотним та не вимагає ухвалення рішення Комісії про внесення змін до програми. Однак, воно повинно дотримуватися регуляторних вимог та ухвалюватися комітетом з моніторингу заздалегідь. Держава-член повинна повідомити Комісії переглянуті фінансові таблиці.

1. ЄІБ може, на вимогу держав-членів, брати участь у підготовці Угоди про партнерство, а також у діяльності щодо підготовки операцій, зокрема основних проектів, фінансових інструментів і ППП.

2. Комісія може консультуватися з ЄІБ перед ухваленням Угоди про партнерство чи програм.

3. Комісія може вимагати від ЄІБ перевірити технічну якість, економічну та фінансову стабільність і життєздатність основних проектів, а також допомагати в тому, що стосується фінансових інструментів, які потрібно запровадити чи розробити.

4. Під час імплементації положень цього Регламенту Комісія може надавати ЄІБ гранти чи договори про надання послуг, що поширюються на ініціативи, які реалізовують на довгостроковій основі. Зобов’язання щодо внесків до бюджету Союзу для таких грантів або договорів про надання послуг виконують щороку.

1. Місцевий розвиток під керівництвом громади отримує підтримку від EAFRD, називається "місцевий розвиток LEADER" і може отримувати підтримку від ERDF, ESF або EMFF. Для цілей цієї Глави такі фонди далі називають "відповідні ЄСІ фонди".

2. Місцевий розвиток під керівництвом громади:

(a) зосереджується на конкретних субрегіональних територіях;

(b) керується місцевими групами дій, що складаються з представників державних і приватних місцевих соціально-економічних інтересів, серед яких, на рівні вироблення й ухвалення рішень, ані органи публічної влади, як визначено відповідно до національних правил, ані будь-яка єдина група інтересів не представляє більше 49 % прав голосу;

(c) втілюється через інтегровані та мультисекторальні територіальні стратегії місцевого розвитку;

(d) розроблений з урахуванням місцевих потреб і потенціалу та містить інноваційні елементи в місцевому контексті, мережевій взаємодії і, у відповідних випадках, співпраці.

3. Підтримку відповідними ЄСІ фондами місцевого розвитку під керівництвом громади потрібно узгоджувати та координувати між відповідними ЄСІ фондами. Це забезпечують, між іншим, через скоординоване нарощення спроможності, відбір, затвердження та фінансування стратегій місцевого розвитку під керівництвом громади та місцевих груп дій.

4. Якщо комітет із відбору стратегій місцевого розвитку під керівництвом громади, створений відповідно до статті 33(3), визначить, що для реалізації обраної стратегії місцевого розвитку під керівництвом громади потрібна підтримка більш ніж з одного фонду, він може призначити відповідно до національних правил та процедур головний фонд для підтримки всіх підготовчих, поточних витрат та витрат на підвищення обізнаності згідно з пунктами (a), (d) та (e) статті 35(1) для стратегії місцевого розвитку під керівництвом громади.

5. Місцевий розвиток під керівництвом громади, що отримує підтримку з відповідних ЄСІ фондів, втілюють відповідно до одного чи більше пріоритетів відповідної програми чи програм згідно з правилами окремого фонду відповідних ЄСІ фондів.

1. Стратегія місцевого розвитку під керівництвом громади містить щонайменше такі елементи:

(a) означення території та населення, на які поширюється дія стратегії;

(b) аналіз потреб розвитку та потенціалу території, в тому числі аналіз сильних та слабких сторін, можливостей і загроз;

(c) опис стратегії та її цілей, опис інтегрованих і інноваційних елементів стратегії, а також ієрархію цілей, у тому числі цільові показники, що піддаються вимірюванню, для здобутків або результатів. Відносно результатів, цільові показники можуть бути виражені в кількісному чи якісному співвідношенні. Стратегія повинна бути сумісною з відповідними програмами всіх залучених відповідних ЄСІ фондів;

(d) опис процесу залучення громади до розробки стратегії;

(e) план дій, що показує, яким чином цілі перетворюються в дії;

(f) опис механізмів управління стратегією та її моніторингу, що показує спроможність місцевої групи дій впроваджувати стратегію, а також опис конкретних механізмів оцінювання;

(g) фінансовий план стратегії, в тому числі заплановане розподілення від кожного з відповідних ЄСІ фондів.

2. Держави-члени визначають критерії для відбору стратегій місцевого розвитку під керівництвом громади.

3. Стратегії місцевого розвитку під керівництвом громади відбирає комітет, створений для такої цілі органом управління або відповідальними органами та затверджений органом управління або відповідальними органами.

4. Перший етап відбору стратегій місцевого розвитку під керівництвом громади потрібно завершити протягом двох років з дати затвердження Угоди про партнерство. Держави-члени можуть відбирати додаткові стратегії місцевого розвитку під керівництвом громади після такої дати, але не пізніше 31 грудня 2017 року.

5. Рішення про затвердження стратегії місцевого розвитку під керівництвом громади визначає розподілення з кожного з відповідних ЄСІ фондів. Рішення також визначає обов’язки з управління та завдання щодо контролю згідно з програмою чи програмами відносно стратегії місцевого розвитку під керівництвом громади.

6. Населення території, зазначене в пункті (а) параграфу 1, не повинно бути меншим, ніж 10000, і більшим, ніж 150000 жителів. Проте в належно обґрунтованих випадках і на підставі пропозиції держави-члена, Комісія може ухвалити обмеження щодо кількості населення чи внести до неї зміни в своєму рішенні згідно зі статтею 16(2) чи (4), щоб затвердити Угоду про партнерство чи внести до неї відповідні зміни відносно такої держави-члена, з метою врахування рідконаселених і густонаселених територій для забезпечення територіальної узгодженості територій, на які поширюється дія стратегій місцевого розвитку під керівництвом громади.

1. Місцеві групи дій розробляють та впроваджують стратегії місцевого розвитку під керівництвом громади.

Держави-члени визначають відповідні ролі місцевої групи дій та органів, що несуть відповідальність за впровадження відповідних програм, щодо всіх завдань з впровадження відносно стратегії місцевого розвитку під керівництвом громади.

2. Орган управління або відповідальні органи забезпечують, щоб місцеві групи дій або відбирали одного партнера в межах групи як основного партнера з адміністративних і фінансових питань, або об’єднувалися у юридично оформлену структуру.

3. Завдання місцевих груп дій включають:

(a) нарощення спроможності місцевих суб’єктів, включаючи потенційних бенефіціарів, розробляти і виконувати операції, в тому числі шляхом підвищення їхньої спроможності готувати свої проекти й управляти ними;

(b) розроблення недискримінаційної та прозорої процедури відбору, що дає можливість уникати конфліктів інтересів, забезпечує, щоб при ухваленні рішень про відбір принаймні 50 % голосів віддавали партнери, що не є органами публічної влади, й уможливлює відбір згідно з письмовою процедурою;

(c) розроблення та затвердження недискримінаційних об’єктивних критеріїв відбору операцій, що забезпечують узгодженість зі стратегією місцевого розвитку під керівництвом громади шляхом визначення пріоритетності цих операцій відповідно до їхнього внеску в досягнення цілей та завдань такої стратегії;

(d) підготування та публікування запрошень подати пропозиції або поточної процедури подавання проектів;

(e) отримання та оцінювання заявок на отримання підтримки;

(f) відбір операцій і встановлення суми підтримки та, у відповідних випадках, представлення пропозицій органу, що несе відповідальність за остаточну перевірку прийнятності перед затвердженням;

(g) моніторинг і впровадження стратегії місцевого розвитку під керівництвом громади та операцій, на які надається підтримка, а також ведення окремої діяльності з оцінювання, пов’язаної з такою стратегією.

Якщо місцеві групи дій виконують завдання, не передбачені пунктами (a)-(g) першого підпараграфа, що належать до сфери відповідальності органу управління, органу із засвідчення або агентства, що здійснює платежі, то такі місцеві групи дій призначаються як проміжні органи згідно з правилами окремого фонду.

4. Без обмеження пункту (b) параграфу 3, місцева група дій може бути бенефіціаром і впроваджувати операції відповідно до стратегії місцевого розвитку під керівництвом громади.

5. У разі діяльності зі співпраці, яку ведуть місцеві групи дій, як зазначено в пункті (c) статті 35(1), завдання, які викладено в пункті (f) параграфу 3 цієї статті, може здійснювати відповідальний орган управління.

1. Підтримка з відповідних ЄСІ фондів для місцевого розвитку під керівництвом громади поширюється на:

(a) витрати на підтримку в ході підготовки, що складається з нарощення спроможності, навчання та мережевої взаємодії з метою підготовки та впровадження стратегії місцевого розвитку під керівництвом громади.

Такі витрати можуть складатися з одного чи більше таких елементів:

(i) навчальних заходів для місцевих стейкхолдерів;

(ii) дослідження відповідної території;

(iii) витрат, пов’язаних з розробкою стратегії місцевого розвитку під керівництвом громади, в тому числі витрат на консультації і витрат, пов’язаних з консультаціями стейкхолдерів для цілей підготовки стратегії;

(iv) адміністративних витрат (операційних витрат і витрат на персонал) організації, що подає заявку на отримання підтримки під час етапу підготовки;

(v) підтримки невеликих пілотних проектів.

Така підтримка в ході підготовки повинна бути прийнятною незалежно від того, чи відбірковий комітет, створений відповідно до статті 33(3), відібрав для фінансування стратегію місцевого розвитку під керівництвом громади, яку розробила місцева група дій, що користується підтримкою.

(b) впровадження операцій згідно зі стратегією місцевого розвитку під керівництвом громади;

(c) підготовку та впровадження видів діяльності зі співпраці місцевої групи дій;

(d) поточні витрати, пов’язані з управлінням реалізацією стратегії місцевого розвитку під керівництвом громади, що складаються з операційних витрат, витрат на персонал, витрат на навчання, витрат, пов’язаних зі зв’язками з громадськістю, фінансовими витратами, а також витратами, пов’язаними з моніторингом та оцінюванням такої стратегії, як зазначено в пункті (g) статті 34(3);

(e) підвищення обізнаності щодо стратегії місцевого розвитку під керівництвом громади з метою полегшення обміну між стейкхолдерами для надання інформації та сприяння стратегії, а також підтримки потенційних бенефіціарів в інтересах розробки операцій і підготовки заявок.

2. Підтримка поточних витрат і підвищення обізнаності, як зазначено в пунктах (d) та (e) параграфу 1, не повинна перевищувати 25 % від загальних публічних видатків, понесених в рамках стратегії місцевого розвитку під керівництвом громади.

1. Якщо стратегія міського розвитку чи інша стратегія розвитку територій, або пакт розвитку територій, зазначений у статті 12(1) Регламенту про ESF, вимагає інтегрованого підходу, пов’язаного з залученням інвестицій ESF, ERDF або Фонду гуртування, відповідно до більш ніж однієї осі пріоритетів однієї чи декількох операційних програм, заходи може бути виконано як інтегровані територіальні інвестиції ("ITI").

Заходи, що виконують як ITI, може бути доповнено фінансовою підтримкою з EAFRD або EMFF.

2. Якщо ITI отримує підтримку з ESF, ERDF або Фонду гуртування, відповідна операційна програма чи програми повинні описувати підхід до використання інструменту ITI і орієнтовне фінансове розподілення з кожної осі пріоритетів відповідно до правил окремого фонду.

Якщо ITI доповнено фінансовою підтримкою з EAFRD або EMFF, потрібно викласти орієнтовне фінансове розподілення та заходи, на які воно поширюється, у відповідній програмі чи програмах згідно з правилами окремого фонду.

3. Держава-член або орган управління може делегувати певні завдання відповідно до правил окремого фонду одному або декільком проміжним органам, включаючи місцеві органи влади, органи регіонального розвитку або неурядові організації, пов’язані з управлінням та здійсненням ІТІ.

4. Держава-член або відповідні органи управління забезпечують, щоб система моніторингу програми чи програм передбачала ідентифікацію операцій і здобутків пріоритету, що сприяє ITI.

1. ЄСІ фонди можуть бути використані для підтримки фінансових інструментів відповідно до однієї чи декількох програм, у тому числі, якщо їх організовано через фонди фондів, з метою сприяння досягненню конкретних цілей, викладених у рамках пріоритету.

Фінансові інструменти впроваджують для підтримки інвестицій, що, як очікують, будуть фінансово життєздатними та не мобілізують достатнє фінансування з ринкових джерел. Застосовуючи цей Розділ, органи управління, органи, які впроваджують ресурси фондів, і органи, які впроваджують фінансові інструменти, повинні дотримуватися застосовного права, зокрема щодо державної допомоги та публічних закупівель.

2. Підтримку фінансових інструментів ґрунтують на оцінюванні ex ante, що встановлює підтвердження неспроможності ринку чи субоптимальних ситуацій у сфері інвестування, а також очікуваний рівень і масштаби публічних інвестиційних потреб, у тому числі типи фінансових інструментів, яким потрібно надати підтримку. Таке оцінювання ex ante включає:

(a) аналіз неспроможності ринку, субоптимальних інвестиційних ситуацій та інвестиційних потреб сфер політики і тематичних цілей або інвестиційних пріоритетів, які потрібно розглянути з метою сприяння досягненню конкретних цілей, викладених у рамках пріоритету, та яким потрібно надати підтримку через фінансові інструменти. Такий аналіз повинен ґрунтуватися на наявній методології належної практики;

(b) оцінювання доданої вартості фінансових інструментів, які розглядають для підтримки з ЄСІ фондів, сумісність з іншими формами публічних інтервенцій, що пов’язані з тим самим ринком, можливі наслідки державної допомоги, пропорційність передбачених інтервенцій та заходів для зменшення викривлення ринку;

(c) оцінку додаткових публічних та приватних ресурсів, що потенційно будуть залучені фінансовим інструментом до рівня кінцевого одержувача (очікуваний ефект левериджу), включаючи, у відповідних випадках, оцінку необхідності та обсягу диференційованого режиму згідно зі статтею 43а для залучення відповідних ресурсів від інвесторів, що працюють згідно з принципом ринкової економіки, та/або опис механізмів, що будуть використовуватись для визначання необхідності та обсягу такого диференційованого режиму, наприклад конкурентного або достатньо незалежного процесу оцінювання;

(d) оцінювання уроків, отриманих з подібних інструментів, і оцінювання ex ante, що проводила держава-член у минулому, а також як наслідки таких уроків буде застосовано в майбутньому;

(e) пропоновану інвестиційну стратегію, у тому числі перевірку варіантів для механізмів впровадження у розумінні статті 38, фінансових продуктів, що будуть запропоновані, цільових кінцевих одержувачів і, за необхідності, передбачене поєднання з грантовою підтримкою;

(f) конкретизацію очікуваних результатів і того, яким очікується внесок відповідного фінансового інструменту в напрямку досягнення конкретних цілей, викладених згідно з відповідним пріоритетом, у тому числі показників такого внеску;

(g) положення, що дозволяють перегляд і оновлення оцінювання ex ante, необхідні під час впровадження будь-якого фінансового інструменту, впроваджені на підставі такого оцінювання, якщо на етапі впровадження орган управління вважає, що оцінювання ex ante більше не може точно відображати ринкові умови, що існують на час впровадження.

3. Оцінювання ex ante, згадане в параграфі 2 цієї статті, може враховувати оцінювання ex ante, згадане в пункті (h) першого підпараграфа та в другому підпараграфі статті 209(2) Фінансового регламенту, і може здійснюватися поетапно. У будь-якому разі його необхідно завершити до ухвалення рішення органом управління про надання програмних внесків до фінансового інструменту.

Узагальнені результати та висновки оцінювань ex ante в зв’язку з фінансовими інструментами опубліковують протягом трьох місяців з дати їх оформлення в остаточну версію.

Оцінювання ex ante подають до комітету з моніторингу для інформаційних цілей відповідно до правил окремого фонду.

4. Якщо фінансові інструменти надають підтримку фінансуванню підприємств, у тому числі МСП, таку підтримку спрямовують на створення нових підприємств, початкового капіталу, тобто первісного та стартового капіталу, капіталу на етапі розширення, капіталу для зміцнення загальних видів діяльності підприємства, чи на реалізацію нових проектів, проникнення на нові ринки чи до нових тенденцій існуючих підприємств, без обмеження застосовних правил Союзу щодо надання державної допомоги та відповідно до правил окремого фонду. Така підтримка може передбачати інвестування водночас у матеріальні та нематеріальні активи, а також у оборотний капітал у межах застосовних правил Союзу щодо надання державної допомоги та з метою стимулювання приватного сектора як постачальника фінансування для підприємств. Вона може також передбачати витрати на передачу майнових прав у підприємствах за умови, що такі передачі відбуваються між незалежними інвесторами.

Фінансові інструменти можуть також надавати підтримку у формі оборотного капіталу для МСП, якщо це необхідно як тимчасовий захід, для забезпечення ефективної реакції на кризу громадського здоров’я.

5. Інвестиції, що отримають підтримку з фінансових інструментів, не повинні бути фізично завершеними чи повністю впровадженими на дату ухвалення рішення про інвестування.

6. Якщо фінансові інструменти надають підтримку кінцевим одержувачам у зв’язку з інвестиціями в інфраструктуру з метою надання підтримки міському розвитку чи регенерації міст або подібним інвестиціям у інфраструктуру з метою диверсифікації неаграрних видів діяльності у сільській місцевості, така підтримка може включати суму, необхідну для реорганізації портфелю боргових зобов’язань відносно інфраструктури, що становить частину нової інвестиції, максимум до 20 % від сукупної суми підтримки програми з фінансового інструменту на інвестицію.

7. Фінансові інструменти можна поєднувати з грантами, субсидуванням процентних ставок і субсидуванням гарантійних внесків. Якщо підтримку з ЄСІ фондів надають за допомогою фінансових інструментів і поєднують в єдиній операції з іншими формами підтримки, що прямо пов’язані з фінансовими інструментами, які спрямовано на тих самих кінцевих одержувачів, у тому числі технічною підтримкою, субсидуванням процентних ставок і субсидуванням гарантійних внесків, положення, застосовні до фінансових інструментів, застосовують до всіх форм підтримки в межах такої операції. У таких випадках необхідно дотримуватися правил Союзу щодо надання державної допомоги та вести окремий облік щодо кожної форми підтримки.

8. Кінцеві одержувачі, підтримувані фінансовим інструментом ЄСІ фонду, можуть також отримувати допомогу від іншого пріоритету або програми ЄСІ фондів або від іншого інструмента, підтримуваного з бюджету Союзу, в тому числі від Європейського фонду стратегічних інвестицій (EFSI), створеного згідно з Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/1017 (- 21), відповідно до застосовних правил надання державної допомоги Союзу, у відповідних випадках. У цьому разі щодо кожного джерела допомоги ведеться окремий облік, а підтримка з фінансового інструмента ЄСІ фонду повинна бути частиною операції, при цьому прийнятні витрати повинні бути відділені від інших джерел допомоги.

9. Поєднання підтримки, яку надають за рахунок грантів і фінансових інструментів, як зазначено в параграфах 7 і 8, може, відповідно до застосовних правил Союзу щодо надання державної допомоги, охоплювати ту саму статтю видатків за умови, що сума всіх форм підтримки не перевищує сукупної суми відповідної статті видатків. Гранти не використовують для відшкодування підтримки, отриманої з фінансових інструментів. Фінансові інструменти не використовують для грантів попереднього фінансування.

10. Внески у натуральній формі не становлять прийнятні видатки відносно фінансових інструментів, крім внесків у формі земельних ділянок або нерухомості відносно інвестицій з метою надання підтримки сільському розвитку, міському розвитку чи регенерації міст, якщо земельні ділянки чи нерухомість становлять частину інвестицій. Такі земельні внески та внески нерухомістю є прийнятними в разі дотримання умов, встановлених у статті 69(1).

11. ПДВ не становить прийнятні видатки на операцію, крім випадків неможливості стягнення ПДВ згідно з національним законодавством щодо ПДВ. Застосування ПДВ на рівні інвестицій, що здійснюють кінцеві одержувачі, не враховують для цілей визначення прийнятності видатків згідно з фінансовим інструментом. Проте, якщо фінансові інструменти поєднано з грантами згідно з параграфами 7 і 8 цієї статті, положення статті 69(3) застосовують до гранту.

12. Для цілей застосування цієї статті, застосовними правилами Союзу щодо надання державної допомоги є правила, що є чинними на час, коли орган управління або орган, що впроваджує фонд фондів, у договірному порядку зобов’язується надати програмні внески до фінансового інструменту, чи коли фінансовий інструмент у договірному порядку зобов’язаний надати програмні внески кінцевим одержувачам, у відповідних випадках.

13. Комісію необхідно наділити повноваженням ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 149, що встановлюють додаткові конкретні правила щодо придбання земельної ділянки та щодо поєднання технічної підтримки з фінансовими інструментами.

1. При імплементації статті 37, органи управління можуть надавати фінансовий внесок до таких фінансових інструментів:

(a) фінансових інструментів, які створено на рівні Союзу та якими прямо чи опосередковано керує Комісія;

(b) фінансових інструментів, які створено на національному, регіональному, транснаціональному чи транскордонному рівні, якими керує орган управління або якими керують за відповідальності органу управління.

(c) фінансових інструментів, що поєднують такий внесок із фінансовими продуктами ЄІБ у рамках EFSI відповідно до статті 39а.

2. Внески з ЄСІ фондів до фінансових інструментів згідно з пунктом (а) параграфу 1 розміщують на окремих рахунках і використовують, відповідно до цілей відповідних ЄСІ фондів, для надання підтримки заходам і кінцевим одержувачам, що є сумісними з програмою чи програмами, з яких роблять такі внески.

Внески до фінансових інструментів, які зазначені в першому підпараграфі, підпадають під дію цього Регламенту, якщо тільки чітко не передбачено винятки.

Другий підпараграф не перешкоджає застосуванню правил, що регулюють створення та функціонування фінансових інструментів, згідно з Фінансовим регламентом, якщо тільки такі правила не суперечать правилам цього Регламенту, у разі чого перевагу надають цьому Регламенту.

3. Для фінансових інструментів згідно з пунктом (b) параграфу 1, орган управління може надавати фінансовий внесок до таких фінансових інструментів:

(a) фінансових інструментів, що відповідають типовим положенням і умовам, які встановила Комісія, відповідно до другого підпараграфу цього параграфу;

(b) фінансових інструментів, що вже діють або які є новоствореними та які спеціально призначено для досягнення конкретних цілей, викладених згідно з відповідними пріоритетом.

Комісія ухвалює імплементаційні акти стосовно типових положень і умов, яким повинні відповідати фінансові інструменти згідно з пунктом (a) першого підпараграфу. Імплементаційні акти необхідно ухвалювати відповідно до експертної процедури, викладеної в статті 150(3).

4. Для підтримки фінансових інструментів, зазначених у пункті (b) параграфу 1, орган управління може:

(a) інвестувати в капітал існуючих або новостворених юридичних осіб, у тому числі юридичних осіб, що отримують фінансування з інших ЄСІ фондів, які призначено для впровадження фінансових інструментів, сумісних з цілями відповідних ЄСІ фондів, що будуть виконувати завдання з впровадження; підтримку таким особам обмежують сумами, що є необхідними для впровадження нових інвестувань відповідно до статті 37 та в спосіб, що є сумісним з цілями цього Регламенту;

(b) доручити завдання з використання шляхом прямого укладення договору:

(i) ЄІБ;

(ii) міжнародній фінансовій установі, учасником якої є держава-член;

(iii) публічному банку або установі, створеній як юридична особа, що провадить фінансову діяльність на професійній основі та відповідає всім таким умовам:

- відсутня пряма участь приватного капіталу, за винятком передбачених національним законодавством форм участі приватного капіталу, що не призводять до виникнення права контролю або права блокування, відповідно до Договорів, і що не мають вирішального впливу на відповідний банк чи установу, а також за винятком форм участі приватного капіталу, що не мають впливу на рішення стосовно поточного управління фінансовим інструментом, підтримуваного ЄСІ фондами;

- функціонує в рамках мандата публічної політики, наданого відповідним органом держави-члена на національному або регіональному рівні, що включає реалізацію заходів з економічного розвитку, які становлять усю її діяльність або її частину, що сприяють досягненню цілей ЄСІ фондів;

- реалізує заходи з економічного розвитку, що становлять усю її діяльність або її частину, що сприяють досягненню цілей ЄСІ фондів у регіонах, сферах політики або галузях, для яких доступ до фінансування з ринкових джерел загалом недоступний або недостатній;

- не ставить максимальне збільшення прибутків за основну мету своєї діяльності, але забезпечує її довгострокову фінансову стійкість;

- забезпечує шляхом належних заходів відповідно до чинного законодавства, щоб пряме укладення договору, зазначене в пункті (b), не давало будь-яких прямих або непрямих вигод для комерційної діяльності;

- підлягає нагляду з боку незалежного органу відповідно до чинного законодавства;

(c) доручити завдання з впровадження іншому органу, що регулюється публічним чи приватним правом; або

(d) виконувати завдання з впровадження безпосередньо в разі фінансових інструментів, що складаються виключно з позик або гарантій. У цьому випадку орган управління вважається бенефіціаром у значенні пункту (10) статті 2.

При використанні фінансового інструмента органи, зазначені в пунктах (a)-(d) першого підпараграфа цього параграфа, забезпечують відповідність застосовному законодавству та вимогам, установленим у статті 155(2) та (3) Фінансового регламенту.

Комісію необхідно наділити повноваженням ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 149, що встановлюють додаткові спеціальні правила щодо ролі, обов’язків і відповідальності органів, що впроваджують фінансові інструменти, пов’язаних критеріїв відбору та продуктів, які може бути реалізовано за допомогою фінансових інструментів відповідно до статті 37. Комісія повідомляє одночасно Європейський Парламент і Раду про делеговані акти до 22 квітня 2014 року.

5. Органи, зазначені в пунктах (a), (b) та (c) першого підпараграфа параграфа 4 цієї статті, можуть при впровадження фондів фондів доручати частину впровадження фінансовим посередникам, за умови що такі органи забезпечують під свою відповідальність, щоб фінансові посередники відповідали критеріям, викладеним у статтях 33(1) та 209(2) Фінансового регламенту. Фінансові посередники обираються згідно з відкритими, прозорими, пропорційними та недискримінаційними процедурами із забезпеченням відсутності конфлікту інтересів.

6. Органи, зазначені в пунктах (b) та (c) першого підпараграфа параграфа 4, що на них покладено завдання з впровадження, відкривають фідуціарні рахунки від свого імені та в інтересах органу управління або встановлюють фінансовий інструмент як окремий блок фінансів у межах установи. У разі окремого блоку фінансів проводиться бухгалтерське розрізнення між програмними ресурсами, вкладеними у фінансовий інструмент, та іншими ресурсами, наявними в установі. Управління активами на фідуціарних рахунках і такими окремими блоками фінансів здійснюється відповідно до принципу належного фінансового управління і з дотриманням відповідних пруденційних правил, і такі активи повинні мати належну ліквідність.

7. Якщо фінансовий інструмент використовується відповідно до пунктів (a), (b) та (c) першого підпараграфа параграфа 4, з урахуванням структури використання фінансового інструмента, умови стосовно внесків від програм у фінансові інструменти повинні бути визначені в угодах про фінансування згідно з додатком IV на таких рівнях:

(a) у відповідних випадках, між належним чином уповноваженими представниками органу управління та органом, що використовує фонд фондів; та

(b) між належним чином уповноваженими представниками органу управління чи, у відповідних випадках, органом, що впроваджує фонд фондів, і органом, що впроваджує фінансовий інструмент.

8.  Щодо фінансових інструментів, що використовуються відповідно до пункту (d) першого підпараграфа параграфа 4, умови стосовно внесків від програм у фінансові інструменти повинні бути визначені в документі-стратегії згідно з додатком IV, що повинен бути перевірений комітетом з моніторингу.

9. Національні публічні та приватні внески, в тому числі, у відповідних випадках, внески такого типу, як зазначено в статті 37(10), може бути здійснено на рівні фонду фондів, на рівні фінансового інструменту чи на рівні кінцевих одержувачів, відповідно до правил окремого Фонду.

10. Комісія ухвалює імплементаційні акти, що встановлюють єдині умови щодо детальних процедур перенесення програмних внесків та управління програмними внесками, що перебувають під управлінням органів, зазначених у першому підпараграфі параграфа 4 цієї статті та в статті 39а(5). Імплементаційні акти необхідно ухвалювати відповідно до експертної процедури, викладеної в статті 150(3).

1. Для цілей цієї статті "боргове фінансування" означає позики, лізинг або гарантії.

2. Держави-члени можуть використовувати ERDF та EAFRD протягом строку прийнятності, зазначеного в статті 65(2) цього Регламенту, для надання фінансового внеску в фінансові інструменти, зазначені в пункті (а) статті 38(1) цього Регламенту, що непрямо використовуються Комісією з ЄІБ відповідно до пункту (c)(iii) першого підпараграфа статті 62(1) Фінансового регламенту та статті 208(4) Фінансового регламенту, стосовно таких видів діяльності:

(a) необмежених гарантій, що забезпечують послаблення вимог до капіталу для фінансових посередників щодо нових портфелів боргового фінансування для МСП, прийнятних відповідно до статті 37(4) цього Регламенту;

(b) сек’юритизації, як означено в пункті (61) статті 4 (1) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 575/2013 (- 22), будь-чого з:

(i) наявних портфелів боргового фінансування для МСП та інших підприємств, що мають менш ніж 500 працівників;

(ii) нових портфелів боргового фінансування для МСП.

Фінансовий внесок, зазначений у пунктах (a) та (b) першого підпараграфу цього параграфу, спрямовують на найменші та/чи мезонінні транші портфелів, згадані у ньому, за умови, що відповідний фінансовий посередник несе достатню частину ризику портфелів, що щонайменше дорівнює вимозі щодо збереження ризику, викладеній у Директиві Європейського Парламенту і Ради 2013/36/ЄС (-23 ) та в Регламенті (ЄС) № 575/2013, для забезпечення належного узгодження інтересів. У разі сек’юритизації згідно з пунктом (b) першого підпараграфу цього параграфу, фінансовий посередник повинен сформувати нове боргове фінансування для прийнятних МСП відповідно до статті 37(4) цього Регламенту.

Кожна держава-член, що має намір брати участь у таких фінансових інструментах, повинна внести суму, що відповідає потребам боргового фінансування МСП у такій державі-члені та передбачуваному попиту на таке боргове фінансування МСП, з урахуванням оцінювання ex ante, зазначеного в пункті (a) першого підпараграфу параграфу 4, та що в будь-якому разі не перевищує 7 % від розподілення з ERDF і EAFRD для держави-члена. До загальної суми внеску всіх держав-членів, що беруть участь, до ERDF і EAFRD застосовується глобальна верхня межа розмірі 8500000000 євро (в цінах 2011 року).

Якщо Комісія після консультацій з ЄІБ вважає, що загальний мінімальний внесок до інструмента, що відображає суму внесків усіх держав-членів, що беруть участь, є недостатнім з належним урахуванням мінімальної критичної маси, означеної в оцінюванні ex ante, зазначеному в пункті (a) першого підпараграфу параграфу 4, впровадження фінансового інструменту припиняють, а внески повертають державам-членам.

Якщо держава-член і ЄІБ не можуть домовитися щодо умов угоди про фінансування, зазначеної в пункті (c) першого підпараграфу параграфу 4, держава-член повинна подати запит на внесення змін до програми, зазначеної в пункті (b) першого підпараграфу параграфу 4, та перерозподілити внесок до інших програм і пріоритетів відповідно до вимог щодо тематичної спрямованості.

В разі виконання умов для припинення дії внеску держави-члена до інструмента, запроваджених в угоді про фінансування між відповідною державою-членом і ЄІБ, зазначеній у пункті (c) першого підпараграфу параграфу 4, держава-член повинна подати запит на внесення змін і доповнень до програми, зазначеної в пункті (b) першого підпараграфу параграфу 4, та перерозподілити решту внеску до інших програм і пріоритетів відповідно до вимог щодо тематичної спрямованості.

Якщо участь держави-члена припинено, така держава-член повинна подати запит на внесення змін і доповнень до програми. Якщо мало місце звільнення від зобов’язань за невикористаними асигнуваннями, такі асигнування, щодо яких було здійснено звільнення від зобов’язань, знову надають відповідній державі-члену з метою перепрограмування для інших програм і пріоритетів відповідно до вимог щодо тематичної спрямованості.

3. МСП, що отримують нове боргове фінансування в результаті нового портфеля, накопиченого фінансовим посередником у контексті фінансового інструменту, зазначеного в параграфі 2, вважають кінцевими одержувачами внеску з ERDF і EAFRD до відповідного фінансового інструменту.

4. Фінансовий внесок, зазначений у параграфі 2, повинен відповідати таким умовам:

(a) як відступ від статті 37(2), він повинен ґрунтуватися на оцінюванні ex ante на рівні Союзу, що його проводять ЄІБ та Комісія, або, якщо доступні новіші дані, на оцінюванні ex ante на рівні Союзу, національному або регіональному рівні.

З урахуванням доступних джерел даних про банківське боргове фінансування та МСП оцінювання ex ante повинне включати, серед іншого, аналіз потреб у фінансуванні МСП на відповідному рівні, умови фінансування та потреби в фінансуванні МСП, а також зазначення розриву в фінансуванні МСП, характеристику економічного та фінансового стану сектора МСП на відповідному рівні, мінімальну критичну масу сукупних внесків, діапазон оцінного загального обсягу позик, що випливає з таких внесків, і додану вартість;

(b) він надається кожною державою-членом, що бере участь, як частина окремої осі пріоритетів у рамках програми в разі внеску ERDF або в рамках єдиної спеціальної національної програми на кожен фінансовий внесок ERDF та EAFRD для підтримання тематичної цілі, зазначеної в пункті (3) першого параграфа статті 9;

(c) він підлягає дотриманню умов, викладених в угоді про фінансування, укладеній кожною державою-членом, що бере участь, і ЄІБ, у тому числі, між іншим:

(i) завдань і обов’язків ЄІБ, у тому числі щодо відшкодування;

(ii) мінімального левериджу, якого потрібно досягнути з чітко означеними цільовими етапами протягом строку прийнятності, вказаного в статті 65(2);

(iii) умов для нового боргового фінансування;

(iv) положень щодо видів діяльності, що не відповідають критеріям, а також щодо критеріїв виключення;

(v) графіку платежів;

(vi) санкцій у разі невиконання обов’язків фінансовими посередниками;

(vii) відбору фінансових посередників;

(viii) моніторингу, звітування та аудиту;

(ix) видимості;

(x) умов для припинення угоди.

Для цілей впровадження інструменту, ЄІБ укладає домовленості з відібраними фінансовими посередниками;

(d) у разі, якщо угоду про фінансування, зазначену в пункті (c), не укладено протягом шести місяців з дати ухвалення програми, зазначеної в пункті (b), держава-член має право перерозподілити такий внесок до інших програм і пріоритетів відповідно до вимог щодо тематичної спрямованості.

Для того, щоб забезпечити однакові умови для імплементації цієї статті, Комісія ухвалює імплементаційний акт, що встановлює модель угоди про фінансування, зазначеної в пункті (c) першого підпараграфу. Імплементаційний акт необхідно ухвалювати відповідно до експертної процедури, викладеної в статті 150(3).

5. Необхідно досягнути мінімального левериджу в кожній державі-члені, що бере участь, на цільових етапах, викладених в угоді про фінансування, зазначеній у пункті (c) першого підпараграфу параграфу 4, а також розрахованого як співвідношення між новим борговим фінансуванням на користь прийнятних МСП, що формують фінансові посередники, та відповідним внеском з ERDF і EAFRD від відповідної держави-члена до фінансових інструментів. Такий мінімальний леверидж може відрізнятися в різних державах-членах, що беруть участь.

У разі, якщо фінансовий посередник не досягає мінімального левериджу, викладеного в угоді про фінансування, зазначеній у пункті (c) першого підпараграфу параграфу 4, він повинен, відповідно до контрактних зобов’язань, сплатити штраф на користь держави-члена, що бере участь, згідно з положеннями та умовами, викладеними в угоді про фінансування.

Видані гарантії та відповідні операції із сек’юритизації не повинні зазнавати негативних наслідків у зв’язку з нездатністю фінансового посередника досягнути мінімального левериджу, викладеного в угоді про фінансування.

6. Як відступ від першого підпараграфу статті 38(2), фінансові внески, зазначені в параграфі 2 цієї статті, можуть бути розміщені на окремих рахунках кожної держави-члена чи, якщо дві або більше держав-членів, що беруть участь, надали свою згоду, - на єдиному рахунку, що поширюється на всіх таких держав-членів і який використовують відповідно до конкретних цілей програм, з яких здійснюють внески.

7. Як відступ від статті 41(1) та (2), стосовно зазначених у параграфі 2 цієї статті фінансових внесків, заявка держави-члена на виплату до Комісії ґрунтується на 100 % сум, що підлягають сплаті ЄІБ державою-членом згідно з графіком, визначеним в угоді про фінансування, зазначеній упункті (c) першого підпараграфа параграфа 4 цієї статті. Такі заявки на виплату ґрунтуються на запитуваних ЄІБ сумах, що вважаються необхідними для покриття зобов’язань за гарантійними угодами або операціями сек’юритизації, що повинні бути завершені протягом трьох наступних місяців. Платежі держав-членів на користь ЄІБ здійснюються невідкладно і в будь-якому випадку до того, як ЄІБ прийме зобов’язання.

8. При закритті програми прийнятними видатками, що зазначені в пунктах (a) та (b) першого підпараграфа статті 42(1), є загальна сума програмних внесків, сплачених у фінансовий інструмент, що відповідає:

(a) зазначеним у пункті (b) першого підпараграфа статті 42(1) ресурсам - стосовно діяльності, зазначеної в пункті (a) першого підпараграфа параграфа 2 цієї статті;

(b) загальній сумі нового боргового фінансування, отриманого в результаті операцій сек’юритизації, що сплачена прийнятним МСП або на їхню користь протягом строку прийнятності, зазначеного в статті 65(2) - стосовно діяльності, зазначеної в пункті (b) першого підпараграфа параграфа 2 цієї статті.

9. Для цілей статей 44 та 45, незатребувані гарантії та суми, отримані в зв’язку з, відповідно, необмеженими гарантіями та операціями із сек’юритизації, вважають ресурсами, повернутими на рахунки фінансових інструментів. Під час ліквідації фінансових інструментів, чисту виручку від ліквідації, після відрахування витрат, зборів і сум, які необхідно виплатити кредиторам, що мають вищий рівень пріоритету ніж внесені ERDF і EAFRD, потрібно повернути відповідним державам-членам пропорційно до їхніх внесків до фінансового інструменту.

10. Звіт, зазначений у статті 46(1), повинен містити такі додаткові елементи:

(a) сукупну суму підтримки з ERDF і EAFRD, виплачену на користь фінансового інструмента в зв’язку з обмеженими гарантіями чи операціями із сек’юритизації, за програмою та пріоритетом або заходом;

(b) прогрес у мобілізації фінансування нової заборгованості відповідно до статті 37(4), для прийнятних МСП.

11. Незважаючи на статтю 93(1), ресурси, розподілені для інструментів згідно з параграфом 2 цієї статті, можуть бути використані для цілей мобілізації фінансування нової заборгованості МСП на всій території держави-члена незалежно від категорій регіону, якщо інше не передбачено в угоді про фінансування, зазначеній у пункті (c) першого підпараграфу параграфу 4.

12. Статтю 70 не застосовують до програм, створених для впровадження фінансових інструментів згідно з цією статтею.

1. Для залучення додаткових інвестицій у приватний сектор органи управління можуть використовувати ЄСІ фонди для сплати внеску у фінансові інструменти, зазначені в пункті (c) статті 38(1), за умови що це, між іншим, сприяє досягненню цілей ЄСІ фондів і реалізації стратегії Союзу, спрямованої на розумне, стійке та інклюзивне зростання.

2. Внесок, згаданий у параграфі 1, не повинен перевищувати 25 % загальної суми підтримки, наданої кінцевим одержувачам. У менш розвинених регіонах, зазначених у пункті (b) першого підпараграфа статті 120(3), фінансовий внесок може перевищувати 25 %, якщо це належним чином обґрунтовують оцінки, згадані в статті 37(2) або в параграфі 3 цієї статті, але не повинен бути більше 40 %. Загальна підтримка, згадана в цьому параграфі, включає загальну суму нових позик та гарантованих позик, а також інвестиції у капітал та інвестиції у квазікапітал, що були надані кінцевим одержувачам. Зазначені в цьому параграфі гарантовані позики беруться до уваги, тільки якщо на гарантійні контракти виділяються ресурси ЄСІ фондів, розраховувані на основі пруденційного оцінювання ризиків ex ante, яке охоплює різні нові позики.

3. Як відступ від статті 37(2), внески згідно з параграфом 1 цієї статті можуть ґрунтуватися на підготовчому оцінюванні, включаючи комплексу перевірку, що його проводить ЄІБ для цілей свого внеску в фінансовий продукт у рамках EFSI.

4. Звітність органів управління згідно зі статтею 46 цього Регламенту щодо операцій, що включають фінансові інструменти згідно з цією статтею, ґрунтується на інформації, що зберігається ЄІБ для цілей його звітності відповідно до статті 16(1) та (2) Регламенту (ЄС) 2015/1017, а також на додатковій інформації, що вимагається відповідно до статті 46(2) цього Регламенту. Вимоги, викладені в цьому параграфі, повинні забезпечувати єдині умови звітності відповідно до статті 46(3) цього Регламенту.

5. Здійснюючи внесок у фінансові інструменти, зазначені в пункті (c) статті 38(1), орган управління може робити будь-що таке:

(a) інвестувати в капітал наявної або новоствореної юридичної особи, призначеної для здійснення інвестицій у кінцевих одержувачів, згідно з цілями відповідних ЄСІ фондів, що будуть займатися завданнями з використання;

(b) доручати завдання з використання відповідно до пунктів (b) та (c) першого підпараграфа статті 38(4).

Орган, що на нього покладено завдання з використання, зазначені в пункті (b) першого підпараграфа цього параграфа, відкриває фідуціарний рахунок від свого імені та в інтересах органу управління або створює окремий блок фінансів в установі для програмного внеску. У разі окремого блоку фінансів проводиться бухгалтерське розрізнення між програмними ресурсами, вкладеними у фінансовий інструмент, та іншими ресурсами, наявними в установі. Управління активами на фідуціарних рахунках і такими окремими блоками фінансів здійснюється відповідно до принципу належного фінансового управління і з дотриманням відповідних пруденційних правил, і такі активи повинні мати належну ліквідність.

Для цілей цієї статті фінансовий інструмент може також мати форму або бути частиною інвестиційної платформи відповідно до статті 2(4) Регламенту (ЄС) 2015/1017, за умови що інвестиційна платформа має форму юридичної особи спеціального призначення або керованого рахунку.

6. При впровадженні фінансових інструментів відповідно до пункту (с) статті 38(1) цього Регламенту органи, зазначені в параграфі 5 цієї статті, забезпечують відповідність чинному законодавству та вимогам, установленим у статті 155(2) та (3) Фінансового регламенту.

7. До 3 листопада 2018 року Комісія ухвалює делеговані акти згідно зі статтею 149 на доповнення цього Регламенту, встановлюючи додаткові спеціальні правила щодо ролі, зобов’язань та відповідальності органів, що впроваджують фінансові інструменти, відповідних критеріїв відбору та продуктів, що можуть поставлятися через фінансові інструменти відповідно до пункту (с) статті 38(1).

8. Органи, зазначені в параграфі 5 цієї статті, можуть при використанні фондів фондів доручати частину виконання фінансовим посередникам, за умови що такі органи забезпечують під свою відповідальність, щоб фінансові посередники відповідали критеріям, викладеним у статтях 33(1) та 209(2) Фінансового регламенту. Фінансові посередники обираються згідно з відкритими, прозорими, пропорційними та недискримінаційними процедурами із забезпеченням відсутності конфлікту інтересів.

9. Якщо для цілей впровадження фінансових інструментів, зазначених у пункті (c) статті 38(1), органи управління вносять програмні ресурси ЄСІ фондів у наявний інструмент, менеджер фонду якого вже обраний ЄІБ, у міжнародну фінансову установу, що її учасником є держава-член, або в публічний банк чи установу, створену як юридична особа, що провадить фінансову діяльність на професійній основі та виконує умови, зазначені в пункті (b)(iii) першого підпараграфа статті 38(4), вони покладають завдання з використання на такого менеджера фонду шляхом укладення прямого контракту.

10. Як відступ від статті 41(1) та (2), стосовно внесків у фінансові інструменти згідно з параграфом 9 цієї статті, заявки на проміжні виплати повинні бути узгоджені з графіком виплат, визначеним в угоді про фінансування. Графік виплат, зазначений у першому реченні цього параграфа, повинен відповідати графіку виплат, погодженому для інших інвесторів у рамках того самого фінансового інструмента.

11. Умови стосовно внесків згідно з пунктом (c) статті 38(1) повинні бути визначені в угодах про фінансування згідно з додатком IV на таких рівнях:

(a) у відповідних випадках, між належним чином уповноваженими представниками органу управління та органом, що використовує фонд фондів;

(b) між належним чином уповноваженими представниками органу управління або, у відповідних випадках, між органом, що використовує фонд фондів, та органом, що використовує фінансовий інструмент.

12. Для внесків згідно з параграфом 1 цієї статті в інвестиційні платформи, що отримують внески від інструментів, створених на рівні Союзу, забезпечується відповідність правилам державної допомоги відповідно до пункту (c) першого підпараграфа статті 209(2) Фінансового регламенту.

13. У разі фінансових інструментів, зазначених у пункті (c) статті 38(1), що мають форму гарантійного інструмента, держави-члени можуть вирішити, щоб ЄСІ фонди робили внески, у відповідних випадках, до різних траншів портфелів позик, що покриваються також гарантією ЄС відповідно до Регламенту (ЄС) 2015/1017.

14. Для фінансування операцій, що здійснюються через фінансові інструменти, зазначені в пункті (c) статті 38(1), у рамках програми може створюватися для ERDF, ESF, Фонду гуртування та EMFF окремий пріоритет, а для EAFRD - окремий тип операції зі ставкою спільного фінансування до 100 %.

15. Незважаючи на статтю 70 та статтю 93(1), внески згідно з параграфом 1 цієї статті можуть бути використані з метою отримання нового боргового та часткового фінансування на всій території держави-члена без урахування категорій регіону, якщо інше не передбачено в угоді про фінансування.

16. До 31 грудня 2019 року Комісія повинна переглядати застосування цієї статті та, у відповідних випадках, подати до Європейського парламенту і Ради законодавчу пропозицію.

1. Органи, визначені відповідно до статті 124 цього Регламенту та статті 65 Регламенту про EAFRD, не проводять перевірки на місцях на рівні ЄІБ чи інших міжнародних фінансових установ, учасником яких є держава-член, стосовно використовуваних ними фінансових інструментів.

Однак призначені органи повинні проводити перевірки відповідно до статті 125(5) цього Регламенту та перевірки відповідно до статті 59(1) Регламенту (ЄС) № 1306/2013 на рівні інших органів, що використовують фінансові інструменти в юрисдикції їхньої відповідної держави-члена.

ЄІБ та інші міжнародні фінансові установи, учасниками яких є держава-член, надають призначеним органам контрольний звіт з кожною заявкою на виплату. Вони також надають Комісії та призначеним органам річний аудиторський звіт, складений їхніми зовнішніми аудиторами. Ці зобов’язання щодо звітності не обмежують передбачених у статті 46(1) та (2) цього Регламенту зобов’язань щодо звітності, в тому числі тих із них, що стосуються показників фінансових інструментів.

Комісія уповноважена ухвалювати імплементаційний акт стосовно зразків контрольних звітів та річних аудиторських звітів, зазначених у третьому підпараграфі цього параграфа.

Такий імплементаційний акт ухвалюється згідно з дорадчою процедурою, зазначеною в статті 150(2).

2. Без обмеження статті 127 цього Регламенту і статті 9 Регламенту (ЄС) № 1306/2013, відповідальні за аудит програм органи не проводять перевірки на місцях на рівні ЄІБ чи інших міжнародних фінансових установ, учасником яких є держава-член, стосовно використовуваних ними фінансових інструментів.

Органи, відповідальні за аудит програм, проводять перевірки операцій та систем управління та контролю на рівні інших органів, що використовують фінансові інструменти у своїх відповідних державах-членах, і на рівні кінцевих одержувачів, при цьому встановлені в параграфі 3 умови повинні бути виконані.

Комісія може проводити перевірки на рівні органів, зазначених у параграфі 1, якщо вона дійде висновку, що це необхідно для отримання обґрунтованого запевнення з огляду на виявлені ризики.

2a. Стосовно фінансових інструментів, зазначених у пункті (а) статті 38(1) та в статті 39, що були встановлені угодою про фінансування, підписаною до 2 серпня 2018 року, застосовуються викладені в цій статті правила, що чинні на момент підписання угоди про фінансування, як відступ від параграфів 1 та 2 цієї статті.

Органи, що несуть відповідальність за аудит програм, можуть здійснювати аудит на рівні кінцевих одержувачів виключно в разі виникнення однієї або кількох з таких ситуацій:

(a) супровідні документи, що засвідчують надання підтримки з фінансового інструменту кінцевим одержувачам, а також її використання за призначенням відповідно до застосовного права, не доступні на рівні органу управління або на рівні органів, що впроваджують фінансові інструменти;

(b) є свідчення того, що документи, доступні на рівні органу управління чи на рівні органів, що впроваджують фінансові інструменти, не представляють собою достовірне та точне підтвердження наданої підтримки.

4. До 3 листопада 2018 року Комісія ухвалює делеговані акти згідно зі статтею 149 на доповнення цього Регламенту, встановлюючи додаткові спеціальні правила щодо управління та контролю за фінансовими інструментами, зазначеними в пунктах (b) та (c) статті 38(1), видів контролю, що його повинні здійснювати органи управління та аудиту, порядку зберігання підтвердних документів, а також щодо питань, що повинні доводитись за допомогою підтвердних документів.

5. Органи, що впроваджують фінансові інструменти, несуть відповідальність за забезпечення наявності супровідних документів і не повинні вимагати від кінцевих одержувачів ведення звітності, що виходить за межі того, що є необхідним для уможливлення виконання ними такого обов’язку.

5a. Як відступ від статті 143(4) цього Регламенту та від другого параграфа статті 56 Регламенту (ЄС) № 1306/2013, в операціях, що включають фінансові інструменти, внесок, анульований відповідно до статті 143(2) цього Регламенту або відповідно до першого параграфа статті 56 Регламенту (ЄС) № 1306/2013 унаслідок окремого порушення, може бути використаний повторно в рамках тієї самої операції за таких умов:

(a) якщо порушення, що призводить до анулювання внеску, виявлено на рівні кінцевого одержувача, анульований внесок може бути використаний повторно лише для інших кінцевих одержувачів у межах того самого фінансового інструмента;

(b) якщо порушення, що призводить до анулювання внеску, виявлено на рівні фінансового посередника в фонді фондів, анульований внесок може бути використаний повторно лише для інших фінансових посередників.

Якщо порушення, що призводить до анулювання внеску, виявлено на рівні органу, що використовує фонди фондів, або на рівні органу, що впроваджує фінансові інструменти, якщо фінансовий інструмент використовується через структуру без фонду фондів, анульований внесок не може бути використаний повторно в рамках тієї самої операції.

Якщо фінансове коригування здійснюється щодо систематичного порушення, анульований внесок не може бути використаний повторно для будь-якої операції, що на нього впливає таке систематичне порушення.

1. Стосовно зазначених у пунктах (a) та (c) статті 38(1) фінансових інструментів, а також стосовно зазначених у пункті (b) статті 38(1) фінансових інструментів, використовуваних відповідно до пунктів (a), (b) та (c) першого підпараграфа статті 38(4), подаються поетапні заявки на проміжну виплату щодо програмних внесків, що сплачуються в фінансовий інструмент протягом строку прийнятності, встановленого в статті 65(2) (надалі - "строк принятності"), відповідно до таких умов:

(a) сума внеску програми до фінансового інструменту, включеного до кожної заявки на проміжний платіж, яку подано протягом строку прийнятності, не перевищує 25% від сукупної суми внесків програми, виділених на фінансовий інструмент згідно з відповідною угодою про фінансування, що відповідає видаткам у розумінні пунктів (a), (b) та (d) статті 42(1), які потрібно сплатити протягом строку прийнятності. Заявки на проміжний платіж, що подано після завершення строку прийнятності, повинні включати сукупну суму прийнятних видатків у розумінні статті 42;

(b) кожна заявка на проміжний платіж, як зазначено в пункті (a) цього параграфу, може включати до 25 % від сукупної суми національного спільного фінансування, як зазначено в статті 38(9), сплати якої очікують на рахунок фінансового інструменту, чи на рівні кінцевих одержувачів для видатків у розумінні пунктів (a), (b) та (d) статті 42(1), протягом строку прийнятності;

(c) наступні заявки на проміжні платежі, які подано протягом строку прийнятності, здійснюють виключно:

(i) для другої заявки на проміжний платіж - коли щонайменше 60 % суми, включеної до першої заявки на проміжний платіж, було використано як прийнятні видатки у розумінні пунктів (a), (b) та (d) статті 42(1);

(ii) для третьої та наступних заявок на проміжний платіж - коли щонайменше 85 % сум, включених до попередніх заявок на проміжний платіж, було використано як прийнятні видатки у розумінні пунктів (a), (b) та (d) статті 42(1);

(d) кожна заявка на проміжний платіж, що включає видатки, пов’язані з фінансовими інструментами, окремо розкриває сукупну суму внесків програми, сплачених на рахунки фінансових інструментів, і суми, сплачені як прийнятні видатки у розумінні пунктів (a), (b) та (d) статті 42(1).

На час закриття програми, заявка на виплату остаточного залишку повинна містити сукупну суму прийнятних видатків, як зазначено в статті 42.

2. Стосовно зазначених у пункті (b) статті 38(1) фінансових інструментів, використовуваних відповідно до пункту (d) першого підпараграфа статті 38(4), заявки на проміжний платіж та на виплату остаточного залишку повинні включати загальну суму платежів, здійснених органом управління на інвестиції в кінцевих одержувачів згідно з пунктами (a) та (b) першого підпараграфа статті 42(1).

3. Комісію необхідно наділити повноваженням ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 149, що встановлюють правила скасування платежів до фінансових інструментів і відповідні коригування відносно заявок на платіж.

4. Для того, щоб забезпечити однакові умови для імплементації цієї статті, Комісія ухвалює імплементаційні акти, що встановлюють моделі, які потрібно використовувати при поданні до Комісії додаткової інформації стосовно фінансових інструментів разом з заявками на платіж. Імплементаційні акти необхідно ухвалювати відповідно до експертної процедури, викладеної в статті 150(3).

1. На момент закриття програми прийнятні видатки на фінансовий інструмент повинні становити сукупну суму внесків програми, які було фактично сплачено, чи, у випадку гарантій, виділено за рахунок фінансового інструменту протягом строку прийнятності, що відповідає:

(a) платежам кінцевим одержувачам і, у випадках, зазначених у статті 37(7), платежам на користь кінцевих одержувачів;

(b) ресурсам, виділеним для договорів гарантії, незалежно від того, чи строк сплати за ними вже настав, з метою виконання можливих гарантійних вимог щодо відшкодування втрат, які розраховано на підставі пруденційного оцінювання ex ante, що охоплює різні основні нові позики або інші пов’язані з ризиком інструменти для нових інвестувань у кінцевих одержувачів;

(c) капіталізованому субсидуванню процентних ставок або субсидуванню гарантійних внесків, які підлягають сплаті за період, що не перевищує 10 років після закінчення строку прийнятності, і що використовують у поєднанні з фінансовими інструментами, сплачують на рахунок ескроу, спеціально створений для такої цілі, для дієвої виплати коштів після закінчення строку прийнятності, але відносно позик або інших інструментів, пов’язаних з ризиком і сплачених для інвестувань у кінцевих одержувачів протягом строку прийнятності;

(d) відшкодуванню витрат на управління, що виникли, чи виплаті комісії за управління фінансового інструменту.

Комісію необхідно наділити повноваженням ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 149, що встановлюють конкретні правила стосовно створення системи капіталізації річних виплат на субсидування процентних ставок і субсидування гарантійних внесків, зазначених у пункті (c) першого підпараграфу.

2. У випадку інструментів, заснованих на власному капіталі, та мікрокредитування, капіталізовані витрати на управління чи комісії за управління, які необхідно сплатити за період, що не перевищує шести років після строку прийнятності, відносно інвестувань у кінцевих одержувачів, що мали місце протягом строку прийнятності, які не підпадають під дію статей 44 чи 45, можуть вважатися прийнятними видатками в разі сплати на спеціально створений для цієї мети рахунок ескроу.

3.  У випадку інструментів, орієнтованих на зазначені в статті 37(4) підприємства, засновані на власному капіталі, щодо яких до 31 грудня 2018 року було підписано зазначену в пункті (b) статті 38(7) угоду про фінансування та через які до кінця строку прийнятності було інвестовано принаймні 55 % програмних ресурсів, передбачених відповідною угодою про фінансування, обмежений обсяг виплат на інвестиції в кінцевих одержувачів, що здійснюватимуться протягом строку не більше чотирьох років після закінчення строку прийнятності може вважатися прийнятними видатками в разі сплати на спеціально створений для цієї мети рахунок ескроу за умови дотримання правил державної допомоги та виконання всіх наведених нижче умов.

Суму, сплачену на цільовий депозитний рахунок:

(a) потрібно використовувати виключно для подальших інвестицій у кінцевих одержувачів, що отримали початкові інвестиції в капітал з фінансового інструменту протягом строку прийнятності і які залишаються не виплаченими повністю або частково;

(b) потрібно використовувати виключно для подальших інвестицій, здійснюваних відповідно до стандартів ринку та стандартних ринкових договірних механізмів і обмежених до необхідного мінімуму з метою заохочення спільного інвестування в приватний сектор, з одночасним забезпеченням безперервності фінансування для цільових підприємств для того, щоб водночас публічні та приватні інвестори могли користуватися перевагами від інвестицій;

(c) не слід встановлювати в розмірі, що перевищує 20 % від прийнятних видатків на інструмент, заснований на власному капіталі, зазначених у пункті (a) першого підпараграфу параграфу 1, з яких вираховують максимальні капітальні ресурси та доходи, які повертають такому інструменту, заснованому на власному капіталі, протягом строку прийнятності.

Будь-які суми, сплачені на рахунок ескроу, які не використовують для інвестування у кінцевих одержувачів, які здійснено протягом періоду, зазначеного в першому підпаграграфі, необхідно використовувати відповідно до статті 45.

4. Прийнятні видатки, розкриті відповідно до параграфів 1, 2 та 3, не повинні перевищувати суму:

(a) сукупної підтримки з ЄСІ фондів, сплаченої для цілей параграфів 1, 2 та 3; та

(b) відповідного національного спільного фінансування.

5. Якщо витрати на управління та комісії за управління, зазначені в пункті (d) першого підпараграфа параграфа 1 цієї статті та в параграфі 2 цієї статті, стягуються органом, що впроваджує фонд фондів, або органами, що впроваджують фінансові інструменти відповідно до пункту (c) статті 38(1) та пунктів (a), (b) та (c) першого підпараграфа статті 38(4), вони не повинні перевищувати межі, визначені в делегованому акті, згаданому в параграфі 6 цієї статті. У той час як витрати на управління включають прямі або непрямі витрати, що відшкодовуються на підставі підтвердження видатків, комісія за управління стосується узгодженої ціни на надані послуги, що визначається в рамках конкурентного ринкового процесу, у відповідних випадках. Витрати на управління і комісії за управління ґрунтуються на методології розрахунку, заснованій на результативності.

Витрати на управління та комісії за управління можуть включати комісії за організацію. Якщо комісії за організацію, чи будь-яку їх частину, стягують з кінцевих одержувачів, їх не заявляють як прийнятні видатки.

Витрати на управління та комісії за управління, в тому числі витрати та комісії, що виникли в зв’язку з підготовчою роботою, пов’язаною з фінансовим інструментом, до підписання відповідної угоди про фінансування, є прийнятними з дати підписання відповідної угоди про фінансування.

6. Комісію уповноважено ухвалювати делеговані акти, відповідно до статті 149, що встановлюють конкретні правила з викладенням критеріїв для визначення витрат на управління та комісії за управління на підставі результативності та застосовних граничних значень, а також правила для відшкодування капіталізованих витрат на управління та комісії за управління для інструментів, заснованих на власному капіталі, та мікрокредитування.

1. Підтримку з ЄСІ фондів, сплачену фінансовим інструментам, розміщують на рахунках, що знаходяться в межах фінансових установ у державах-членах, і її інвестують на тимчасовій основі відповідно до принципів розсудливого фінансового управління.

2. Відсоток і інші прибутки, що походять від підтримки з ЄСІ фондів, сплаченої фінансовим інструментам, використовують для тих самих цілей, у тому числі для відшкодування витрат на управління, що виникли, чи комісії за управління фінансового інструменту відповідно до пункту (d) першого підпараграфу статті 42(1) і відповідно до статті 42(2) та (3), як початкової підтримки з ЄСІ фондів, або в межах того самого фінансового інструменту, або, після ліквідації фінансового інструменту, в інших фінансових інструментах або формах підтримки відповідно до конкретних цілей, викладених згідно з пріоритетом, до закінчення строку прийнятності.

3. Орган управління забезпечує ведення належних записів щодо використання відсотків та інших прибутків.

1. Підтримка інвестованих у кінцевих одержувачів фінансових інструментів з ЄСІ фондів та прибутки й інші надходження, наприклад відсотки, гарантійні платежі, дивіденди, приріст капіталу чи будь-який інший дохід, отриманий від таких інвестицій, що можуть бути віднесені до підтримки з ЄСІ фондів, можуть використовуватися для встановлення диференційованого режиму для інвесторів, що працюють згідно з принципом ринкової економіки, а також для ЄІБ при використанні гарантії ЄС відповідно до Регламенту (ЄС) 2015/1017. Такий диференційований режим повинен бути виправданий необхідністю залучення приватних ресурсів партнерів та залучення публічного фінансування.

2. Зазначені в статтях 37(2) та 39a(3) оцінки повинні включати, у відповідних випадках, оцінку необхідності та обсягу диференційованого режиму, згаданого в параграфі 1 цієї статті, та/або опис механізмів, що будуть використовуватись для визначання необхідності та обсягу такого диференційованого режиму.

3. Диференційований режим не повинен виходити за межі того, що необхідно для створення стимулів для залучення приватних ресурсів партнерів. Він не повинен передбачати надмірну компенсацію для інвесторів, що працюють згідно з принципом ринкової економіки, або для ЄІБ при використанні гарантії ЄС відповідно до Регламенту (ЄС) 2015/1017. Узгодження інтересів забезпечується шляхом відповідного розподілу ризиків та прибутків.

4. Диференційований режим для інвесторів, що працюють згідно з принципом ринкової економіки, не обмежує правила державної допомоги Союзу.

1. Без обмеження статті 43а, ресурси, що повертаються фінансовим інструментам за рахунок інвестицій або вивільнення ресурсів, передбачених для дороворів гарантії, включаючи повернення капіталу та прибуток на капітал, інші прибутки чи надходження, наприклад відсотки, гарантійні платежі, дивіденди, приріст капіталу або будь-які інші доходи, отримані від інвестицій, що можуть бути віднесені до підтримки з ЄСІ фондів, використовуються повторно для зазначених нижче цілей у необхідному розмірі та в порядку, встановленому у відповідних угодах про фінансування:

(a) подальші інвестиції через ті самі або інші фінансові інструменти відповідно до конкретних завдань, визначених у рамках пріоритету;

(b) у відповідних випадках, для покриття збитків у номінальній сумі внеску ЄСІ фондів у фінансовий інструмент, що зумовлені негативними відсотками, якщо такі збитки виникають, незважаючи на активне управління казначейськими операціями з боку органів, що впроваджують фінансові інструменти;

(c) у відповідних випадках, відшкодування понесених управлінських витрат і сплата комісії за управління фінансового інструмента.

2. Орган управління забезпечує ведення належних записів повторного використання ресурсів, зазначених у параграфі 1.

Держави-члени ухвалюють необхідні інструменти для забезпечення повторного використання згідно з цілями програми чи програм ресурсів, які повернуто фінансовим інструментам, у тому числі сплаченого капіталу і доходів та інших прибутків чи надходжень, отриманих протягом періоду в щонайменше вісім років після закінчення строку прийнятності, що обумовлені підтримкою з ЄСІ фондів фінансовим інструментам відповідно до статті 37, або в межах того самого фінансового інструменту, або, після виділення таких ресурсів з фінансового інструменту, в інших фінансових інструментах за умови, що, в обох випадках, оцінювання ринкових умов підтверджує постійну потребу в такому інвестуванні чи в інших формах підтримки.

1. Орган управління надсилає Комісії окремий звіт, що поширюється на операції з фінансовими інструментами, як додаток до річного звіту про використання.

2. Окремий звіт, зазначений у параграфі 1, повинен містити, для кожного фінансового інструменту, таку інформацію:

(a) встановлення програми та пріоритету чи заходу, за допомогою яких надають підтримку з ЄСІ фондів;

(b) опис фінансового інструменту та механізмів використання;

(c) зазначення органів, що впроваджують фінансові інструменти, та органів, що впроваджують фонди фондів, у відповідних випадках, згідно з пунктами (a), (b) та (c) статті 38(1);

(d) сукупну суму внесків програми за пріоритетом або заходом, сплачених на рахунок фінансового інструменту;

(e) сукупну суму підтримки, сплачену кінцевим одержувачам або на користь кінцевих одержувачів, або передбачену в договорах гарантії фінансовим інструментом для інвестування у кінцевих одержувачів, а також витрати на управління, що виникли, чи сплачена комісія за управління, відповідно до програми та пріоритету чи заходу;

(f) виконання фінансового інструменту, в тому числі прогрес у його створенні та у відборі органів для впровадження фінансового інструменту, в тому числі органу для впровадження фонду фондів;

(g) відсоткові та інші прибутки, зумовлені підтримкою фінансового інструмента з ЄСІ фондів, та програмні ресурси, що повертаються фінансовим інструментам за рахунок інвестицій згідно зі статтями 43 та 44, а також суми, що використовуються для диференційованого режиму згідно зі статтею 43a;

(h) прогрес у досягненні очікуваного ефекту левериджу інвестицій, здійснених фінансовим інструментом;

(i) вартість інвестицій у капітал, відносно попередніх років;

(j) внесок фінансового інструменту для досягнення показників відповідного пріоритету чи заходу.

Інформацію в пунктах (h) та (j) першого підпараграфу може бути включено виключно до додатку до річних звітів про виконання, які подають у 2017 та 2019 роках, а також до заключного звіту про виконання. Обов’язки щодо звітування, які викладено в пунктах (а) - (j) першого підпараграфу, не застосовують на рівні кінцевих одержувачів.

3. Щоб забезпечити однакові умови для імплементації цієї статті, Комісія ухвалює імплементаційні акти, що встановлюють моделі, які потрібно використовувати при звітуванні Комісії щодо фінансових інструментів. Імплементаційні акти необхідно ухвалювати відповідно до експертної процедури, викладеної в статті 150(3).

4. Кожного року, починаючи з 2016 року, Комісія, протягом шести місяців з дати завершення строку для подачі річних звітів про виконання, зазначених у статті 111(1) для ERDF, ESF, Фонду гуртування, статті 75 Регламенту про EAFRD для EAFRD і відповідних положень конкретних правил Фонду для EMFF, надає короткі виклади даних щодо прогресу, досягнутого в фінансуванні та використанні фінансових інструментів, які надсилають органи управління відповідно до цієї статті. Такі короткі виклади передають до Європейського Парламенту та Ради, а також оприлюднюють.

1. Протягом трьох місяців з дати повідомлення держави-члена про рішення Комісії щодо затвердження програми, держава-член створює комітет, відповідно до своїх інституційних, правових і фінансових рамок, для моніторингу впровадження програми, за погодженням з органом управління ("комітет з моніторингу").

Держава-член може створити єдиний комітет з моніторингу для охоплення більш ніж однієї програми, спільне фінансування яких здійснюють ЄСІ фонди.

2. Кожен комітет з моніторингу розробляє та ухвалює свій внутрішній регламент відповідно до інституційних, правових і фінансових рамок відповідної держави-члена.

3. Комітет з моніторингу програми згідно з метою "Європейське територіальне співробітництво" створюють держави-члени, що беруть участь у програмі співпраці, та треті країни, за умови, що вони прийняли запрошення на участь у програмі співпраці, за погодженням з органом управління протягом трьох місяців з дати повідомлення держав-членів про рішення щодо ухвалення програми співпраці. Такий комітет з моніторингу розробляє та ухвалює свій внутрішній регламент.

1. Держава-член ухвалює рішення щодо складу комітету з моніторингу за умови, що комітет з моніторингу складається з представників органів відповідної держави-члена та проміжних органів, а також представників партнерів, зазначених у статті 5. Відповідні партнери за допомогою прозорих процесів делегують своїх представників до комітету з моніторингу. Кожен член комітету з моніторингу може мати право голосу.

Склад комітету з моніторингу програми в рамках цілі Європейської територіальної інтеграції погоджують держави-члени, що беруть участь в програмі, та треті країни в разі, якщо вони прийняли запрошення брати участь у програмі співпраці. Комітет з моніторингу повинен включати відповідних представників таких держав-членів і третіх країн. Комітет з моніторингу може включати представників європейського групування територіальної співпраці, що ведуть діяльність, пов’язану з програмою в рамках території програми.

2. Список членів комітету з моніторингу повинен бути опублікований.

3. Комісія бере участь у роботі комітету з моніторингу як дорадчий орган.

4. Якщо ЄІБ надає внесок до програми, він може брати участь у роботі комітету з моніторингу як дорадчий орган.

5. Комітет з моніторингу очолює представник держави-члена чи органу управління.

1. Комітет з моніторингу повинен збиратися щонайменше раз на рік і переглядати впровадження програми та прогрес у напрямку досягнення її цілей. При цьому він повинен брати до уваги фінансові дані, спільні показники та показники окремої програми, в тому числі зміни в значенні показників результату та прогресу в напрямку кількісних цільових етапів, а також цільових етапів, визначених у рамках результативності, як зазначено у статті 21(1), і, за необхідності, результати якісного аналізу.

2. Комітет з моніторингу розглядає всі питання, що впливають на результативність програми, в тому числі висновки перегляду результативності.

3. Необхідно провести консультацію з комітетом з моніторингу, який, якщо він вважає це за належне, надає свою позицію щодо будь-якого внесення змін до програми, запропонованої органом управління.

4. Комітет із моніторингу може робити зауваження органу управління щодо виконання та оцінювання програми, включаючи дії, пов’язані зі зменшенням адміністративного тягаря бенефіціарів. Він може також робити зауваження щодо видимості підтримки з боку ЄСІ фондів та щодо підвищення обізнаності про результати такої підтримки. Він моніторить заходи, вжиті за результатами його зауважень.

1. З 2016 року до 2023 року включно кожна держава-член повинна подавати Комісії річний звіт про впровадження програми в попередньому фінансовому році. Кожна держава-член подає Комісії заключний звіт про впровадження програми для ERDF, ESF і Фонду гуртування, а також річний звіт про впровадження для EAFRD і EMFF до граничного строку, встановленого в правилах фонду.

2. Річні звіти про впровадження повинні викладати ключову інформацію про впровадження програми та її пріоритети з покликанням на фінансові дані, спільні показники та показники окремої програми, а також кількісні цільові значення, в тому числі, в разі необхідності, зміни в значенні показників результату, та, починаючи з річного звіту про впровадження, який потрібно подати в 2017 році, цільові етапи, визначені в рамках результативності. Передані дані повинні стосуватися значень показників повністю впроваджених операцій і також, де це можливо, беручи до уваги стадію впровадження, обраних операцій. Вони повинні також викладати узагальнення висновків усіх оцінювань програми, що стали доступними протягом попереднього фінансового року, будь-яких питань, що впливають на виконання програми, та вжитих заходів. Річний звіт про впровадження, який потрібно подати в 2016 році, може також викладати, в разі необхідності, вжиті заходи для виконання умов ex ante.

3. Як відступ від параграфу 2, конкретні правила щодо даних, які потрібно передати для ESF, може бути встановлено в Регламенті про ESF.

4. Річний звіт про впровадження, який потрібно подати в 2017 році, повинен викладати та оцінювати інформацію, зазначену в параграфі 2, а також прогрес у напрямку досягнення цілей програми, в тому числі внесок ЄСІ фондів до змін у значенні показників результату, якщо підтвердження є доступним з відповідних оцінювань. Такий річний звіт про впровадження повинен викладати вжиті заходи для виконання умов ex ante, що не було виконано на час ухвалення програм. Він повинен також оцінювати впровадження заходів з урахуванням принципів, викладених у статтях 7 і 8, роль партнерів, зазначених у статті 5, у впровадженні програми та звіт про підтримку, використану для цілей боротьби зі зміною клімату.

5. Річний звіт про впровадження, який потрібно подати в 2019 році, та заключний звіт про впровадження для ЄСІ фондів повинні, в доповнення до інформації та оцінювання, зазначених у параграфах 2 та 4, включати інформацію про досягнення цілей програми та оцінювати прогрес в напрямку досягнення цілей програми, а також її внесок до досягнення стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання.

6. Для того, щоб вважатися прийнятним, річні звіти про впровадження, зазначені в параграфах 1-5, повинні містити всю необхідну інформацію, передбачену в таких параграфах і правилах окремого фонду.

Комісія повинна повідомити державу-члена протягом 15 робочих днів з дати отримання річного звіту про впровадження в разі, якщо він не є прийнятним. За відсутності повідомлення його вважають прийнятним.

7. Комісія повинна перевірити річний і заключний звіти про впровадження та повідомити державу-члена про свої спостереження протягом двох місяців з дати отримання річного звіту про впровадження та протягом п’яти місяців з дати отримання заключного звіту про впровадження. Якщо Комісія не надає спостережень до завершення таких граничних строків, звіти вважають прийнятими.

8. Комісія може надавати спостереження органу управління щодо питань, що істотно впливають на впровадження програми. Якщо такі спостереження зроблено, орган управління повинен надати всю необхідну інформацію стосовно таких спостережень і, в разі необхідності, повідомити Комісію, протягом трьох місяців, про вжиті заходи.

9. Річний і заключний звіти про впровадження, а також короткий виклад їх змісту для громадян, оприлюднюють для громадськості.

1. Щороку з 2016 року до 2023 року включно між Комісією та кожною державою-членом проводиться щорічна зустріч для цілей перегляду для вивчення результатів кожної програми, беручи до уваги річний звіт про виконання та зауваження Комісії, у відповідних випадках. На зустрічі також переглядають комунікаційні та інформаційні заходи програми, зокрема результати та ефективність заходів, ужитих для інформування громадськості про результати і додану вартість підтримки з ЄСІ фондів.

2. Щорічна зустріч для цілей перегляду може охоплювати більш ніж одну програму. У 2017 та 2019 роках щорічна зустріч для цілей перегляду повинна охоплювати усі програми у державі-члені та повинна враховувати звіти про прогрес, які подали держави-члени, відповідно до статті 52, в зазначені роки.

3. Як відступ від параграфу 1, держава-член і Комісія можуть погодитися не організувати щорічну зустріч для цілей перегляду програми в інші роки, крім 2017 та 2019 років.

4. На щорічній зустрічі для цілей перегляду головує Комісія чи, якщо є відповідний запит держави-члена, головування здійснюється спільно державою-членом і Комісією.

5. Держава-член забезпечує вжиття подальших заходів відносно коментарів Комісії в результаті щорічної зустрічі для цілей перегляду стосовно питань, що істотно впливають на впровадження програми та, у відповідних випадках, повідомляє Комісію, протягом трьох місяців, про вжиті заходи.

1. До 31 серпня 2017 року та до 31 серпня 2019 року держава-член повинна подати до Комісії звіт про прогрес в імплементації Угоди про партнерство на 31 грудня 2016 року та 31 грудня 2018 року відповідно.

2. Звіт про прогрес викладає інформацію та оцінює:

(a) зміни в потребах розвитку в державі-члені після ухвалення Угоди про партнерство;

(b) прогрес в напрямку досягнення стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання, а також місій окремого фонду, зазначених у статті 4(1), через внесок ЄСІ фондів до відібраних тематичних цілей і, зокрема, в зв’язку з цільовими етапами, викладеними в рамках результативності для кожної програми, та до підтримки, яку використовують для цілей боротьби зі зміною клімату;

(c) чи заходи, вжиті для виконання застосовних умов ex ante, викладені в Угоді про партнерство і не виконані на дату ухвалення Угоди про партнерство, було впроваджено відповідно до встановленого графіку. Цей пункт застосовують виключно до звіту про прогрес, який потрібно подати в 2017 році;

(d) впровадження механізмів забезпечення координації між ЄСІ фондами та іншими інструментами фінансування Союзу та національними інструментами фінансування, а також з ЄІБ;

(e) реалізацію інтегрованого підходу до територіального розвитку, чи короткий виклад впровадження інтегрованих підходів, що ґрунтуються на програмах, у тому числі прогрес у напрямку досягнення пріоритетних сфер, встановлених для співпраці;

(f) у разі необхідності, заходи вжиті для зміцнення спроможності органів держав-членів і бенефіціарів для адміністрування та використання ЄСІ фондів;

(g) вжиті заходи, а також прогрес у зв’язку зі скороченням адміністративного тягаря для бенефіціарів;

(h) роль партнерів, зазначених у статті 5, в імплементації Угоди про партнерство;

(i) короткий виклад вжитих заходів відносно застосування горизонтальних принципів, зазначених у статтях 5, 7 і 8, і цілей політики для впровадження ЄСІ фондів;

3. Якщо Комісія визначає, протягом двох місяців з дати подання звіту про прогрес, що подана інформація є неповною чи нечіткою у спосіб, що суттєво впливає на якість і достовірність відповідного оцінювання, вона може вимагати надання додаткової інформації від держави-члена, за умови, що вимога не спричиняє необґрунтовані затримки та що Комісія надає обґрунтування заявленої недостатньої якості та достовірності. Держава-член надає Комісії всю необхідну додаткову інформацію протягом трьох місяців і, в разі необхідності, відповідним чином переглядає звіт про прогрес.

4. Для того, щоб забезпечити однакові умови для імплементації цієї статті, Комісія ухвалює імплементаційні акти, що встановлюють модель, яку потрібно використовувати при поданні звіту про прогрес. Імплементаційні акти необхідно ухвалювати відповідно до дорадчої процедури, викладеної в статті 150(2).

1. Комісія передає щороку, починаючи з 2016 року, до Європейського Парламенту, Ради, Європейського економічно-соціального комітету та Комітету регіонів заключний звіт у зв’язку з програмами ЄСІ фондів, що ґрунтується на річних звітах держав-членів про впровадження, поданих згідно зі статтею 50, а також узагальнення отриманих висновків щодо наявних оцінювань програм. У 2017 та 2019 роках заключний звіт складає частину стратегічного звіту, зазначеного в параграфі 2.

2. У 2017 та 2019 роках Комісія готує стратегічний звіт, що узагальнює звіти держав-членів про прогрес, які до 31 грудня 2017 року та 31 грудня 2019 року відповідно вона повинна подати до Європейського Парламенту, Ради, Європейського економічно-соціального комітету та Комітету регіонів, а відповідні установи запрошують до їх обговорення.

3. Рада обговорює стратегічний звіт, зокрема відносно внеску ЄСІ фондів у досягнення стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання, та її запрошують надати свої матеріали на весняне засідання Європейської Ради.

4. Кожні два роки, починаючи з 2018 року, Комісія включає до свого Річного звіту про хід роботи на весняне засідання Європейської Ради секцію, де узагальнює останні звіти, зазначені в параграфах 1 і 2, зокрема щодо внеску ЄСІ фондів у досягнення стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання.

1. Оцінювання проводять з метою вдосконалення якості розробки та впровадження програм, а також оцінювання їхньої дієвості, ефективності та впливу. Вплив програм потрібно оцінювати, виходячи із завдання кожного ЄСІ фонду, відносно цільових показників відповідно до стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання та, беручи до уваги розмір програми, відносно ВВП і безробіття на відповідній території програми, в разі необхідності.

2. Держави-члени надають ресурси, необхідні для проведення оцінювань, і забезпечують наявність процедур для підготовки та збору даних, необхідних для оцінювань, у тому числі даних, пов’язаних зі спільними показниками та, у відповідних випадках, показниками, властивими конкретній програмі.

3. Оцінювання проводять внутрішні чи зовнішні експерти, що є функціонально незалежними від органів, які несуть відповідальність за впровадження програми. Комісія надає настанови щодо проведення оцінювань, негайно після набуття чинності цим Регламентом.

4. Усі оцінювання оприлюднюють для громадськості.

1. Держави-члени проводять оцінювання ex ante для вдосконалення якості розробки кожної програми.

2. Оцінювання ex ante проводять за відповідальності органу, відповідального за підготовку програм. Їх подають Комісії в той самий час, коли і програму, разом з резюме. Правила окремого фонду можуть встановлювати граничні значення, нижче яких оцінювання ex ante може бути поєднано з оцінюванням для іншої програми.

3. Оцінювання ex ante оцінює:

(a) внесок до стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання, беручи до уваги відібрані тематичні цілі та пріоритети, з урахуванням національних і регіональних потреб і потенціалу для розвитку, а також уроків, винесених з попередніх періодів планування програм;

(b) внутрішню узгодженість запропонованої програми чи діяльності та її співвідношення з іншими відповідними інструментами;

(c) послідовність розподілення бюджетних ресурсів цілям програми;

(d) послідовність відібраних тематичних цілей, пріоритетів і відповідних цілей програм спільним стретегічним рамкам, Угоді про партнерство та відповідним рекомендаціям для конкретної країни, ухваленим відповідно до статті 121(2) ДФЄС, та, у відповідних випадках, на національному рівні, національній програмі реформування;

(e) актуальність і ясність запропонованих показників програми;

(f) яким чином очікувані здобутки сприятимуть досягненню результатів;

(g) чи кількісних значень цільових показників може бути досягнуто, беручи до уваги підтримку, передбачену з ЄСІ фондів;

(h) обґрунтування форми пропонованої підтримки;

(i) достатність людських ресурсів і адміністративної спроможності для управління програмою;

(j) доцільність процедур для моніторингу програми та для збору даних, необхідних для проведення оцінювань;

(k) доцільність цільових етапів, відібраних для рамок результативності;

(l) актуальність запланованих заходів для заохочення рівних можливостей для чоловіків і жінок та для запобігання будь-якої дискримінації, зокрема у зв’язку з доступністю для осіб з інвалідністю;

(m) актуальність запланованих заходів для заохочення сталого розвитку;

(n) заходи, заплановані для скорочення адміністративного тягаря для бенефіціарів.

4. Оцінювання ex ante враховують, у відповідних випадках, вимоги для стратегічного екологічного оцінювання, викладені в Директиві Європейського Парламенту і Ради 2001/42/ЄС (- 24), з урахуванням потреб пом’якшення наслідків зміни клімату.

1. Орган управління або держава-член розробляє план оцінювання, що може поширюватися більш ніж на одну програму. Його подають відповідно до правил окремого фонду.

2. Держави-члени забезпечують наявність відповідної спроможності в сфері оцінювання.

3. Під час періоду планування програм орган управління забезпечує, щоб оцінювання, в тому числі оцінювання дієвості, ефективності та впливу, проводили для кожної програми на підставі плану оцінювання та щоб кожне оцінювання підлягало відповідному механізму забезпечення виконання відповідно до правил окремого фонду. Щонайменше один раз під час періоду планування програм оцінювання повинно визначати, яким чином підтримка з ЄСІ фондів сприяла досягненню цілей для кожного пріоритету. Комітет з моніторингу розглядає всі оцінювання та надсилає їх до Комісії.

4. Комісія може проводити, за своєю власною ініціативою, оцінювання програм. Вона повідомляє орган управління, а результати надсилають органу управління та надають відповідному комітету з моніторингу.

1. Оцінювання ex post проводить Комісія чи держава-члени в тісній співпраці з Комісією. Оцінювання ex post перевіряють дієвість і ефективність ЄСІ фондів і їх внесок до стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання, з урахуванням цілей, встановлених у такій стратегії Союзу, та відповідно до конкретних вимог, встановлених у правилах окремого фонду.

2. Оцінювання ex post необхідно завершити до 31 грудня 2024 року.

3. Параграфи 1 і 2 цієї статті також застосовуються до внесків з ERDF або EAFRD до спеціальних програм, зазначених у пункті (b) першого підпараграфа статті 39(4).

4. Для кожного з ЄСІ фондів, Комісія готує, до 31 грудня 2025 року, узагальнюючий звіт з викладенням основних висновків оцінювань ex post.

1. За ініціативою Комісії ЄСІ фонди можуть підтримувати підготовку, моніторинг, адміністративну та технічну допомогу, оцінювання, аудит та заходи контролю, необхідні для імплементації цього Регламенту.

Заходи, зазначені в першому підпараграфі, можуть бути виконані або безпосередньо Комісією, або опосередковано установами та особами, крім держав-членів, відповідно до статті 154 Фінансового регламенту.

Заходи, зазначені в першому підпараграфі, можуть включати, зокрема:

(a) допомогу в підготовці проекту та експертному оцінюванні, в тому числі з ЄІБ;

(b) підтримку зміцнення інституційної спроможності та нарощення адміністративної спроможності для дієвого управління ЄСІ фондами;

(c) дослідження, пов’язані зі звітуванням Комісії про ЄСІ фонди та звітом про гуртування;

(d) заходи, пов’язані з аналізом, управлінням, моніторингом, обміном інформацією та впровадженням ЄСІ фондів, а також заходи, пов’язані з впровадженням систем контролю та технічної і адміністративної допомоги;

(e) оцінювання, експертні звіти, статистичні дані та дослідження, в тому числі дослідження загального характеру, стосовно поточної та майбутньої діяльності ЄСІ фондів, що може здійснювати, в разі необхідності, ЄІБ;

(f) заходи з поширення інформації, підтримання мережевої взаємодії, комунікації з особливою увагою до результатів і доданої вартості підтримки з боку ЄСІ фондів, підвищення обізнаності та сприяння співпраці, обміну досвідом, у тому числі з третіми країнами;

(g) встановлення, експлуатацію та взаємоз'єднання комп’ютеризованих систем для управління, аудиту, контролю та оцінювання;

(h) заходи для вдосконалення методів оцінювання та обмін інформацією про практики оцінювання;

(i) заходи, пов’язані з проведенням аудиту;

(j) зміцнення національної та регіональної спроможності відносно інвестиційного планування, оцінювання потреб, підготовки, розробки та імплементації фінансових інструментів, спільних планів дій і основних проектів, у тому числі спільних ініціатив з ЄІБ;

(k) розповсюдження належної практики для того, щоб допомогти державам-членам зміцнити спроможність відповідних партнерів, зазначених у статті 5, та їхніх головних організацій;

(l) заходи, фінансування яких здійснюють відповідно до Регламенту (ЄС) 2017/825, з метою сприяння здійсненню стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання.

Комісія виділяє щонайменше 15 % ресурсів, зазначених у цій статті, для досягнення більшої ефективності комунікації з громадськістю та посилення синергії між комунікаційними заходами, що проводяться за ініціативою Комісії, шляхом розширення бази знань про результати, зокрема шляхом більш ефективного збору та розповсюдження даних, оцінювання та звітування, і особливо шляхом висвітлення внеску ЄСІ фондів у покращення життя людей, а також шляхом збільшення видимості підтримки з боку ЄСІ фондів та підвищення обізнаності про результати і додану вартість такої підтримки. Інформаційні, комунікаційні заходи і заходи зі збільшення видимості результатів і доданої вартості підтримки з боку ЄСІ фондів з особливим акцентом на операціях продовжуються після закриття програм, у відповідних випадках. Такі заходи також повинні сприяти корпоративній комунікації політичних пріоритетів Союзу тією мірою, якою вони пов’язані із загальними цілями цього Регламенту.

Залежно від їхньої мети, заходи, зазначені в цій статті, можуть фінансуватися як операційні або адміністративні видатки.

2. Комісія викладає щороку свої плани щодо типу дій, пов’язаних з заходами, перерахованими в параграфі 1, якщо передбачено внесок з ЄСІ фондів, у формі імплементаційних актів.

1. За ініціативою держави-члена ЄСІ фонди можуть надавати підтримку заходам з підготовки, управління, моніторингу, оцінювання, інформаційної та комунікаційної діяльності, мережевої взаємодії, розгляду скарг, контролю та аудиту. Держави-члени можуть використовувати ЄСІ фонди для підтримки заходів зі скорочення адміністративного тягаря для бенефіціарів, у тому числі електронних систем обміну даними, та заходів для зміцнення спроможності органів держав-членів і бенефіціарів для адміністрування та використання таких фондів. ЄСІ фонди можна також використовувати для підтримки заходів для зміцнення спроможності відповідних партнерів відповідно до пункту (е) статті 5(3) та для підтримки обміну належною практикою між такими партнерами. Заходи, зазначені в такому параграфі, можуть стосуватися попередніх і наступних періодів планування програм.

1a. Кожен ЄСІ фонд може підтримувати операції з технічної допомоги, що є прийнятними для фінансуванні в рамках будь-якого іншого ЄСІ фонду.

2. Правила окремого фонду можуть додавати чи виключати заходи, що можна фінансувати через технічну допомогу кожного ЄСІ фонду.

3. Без обмеження параграфа 2, держави-члени можуть уживати заходів, зазначених у параграфі 1, шляхом прямого укладення договору з:

(a) ЄІБ;

(b) міжнародній фінансовій установі, учасником якої є держава-член;

(c) публічним банком або установою, зазначеною в пункті (b)(iii) першого підпараграфа статті 38(4).

1. Рішення Комісії про ухвалення програми закріплює ставку чи ставки спільного фінансування та максимальну суму підтримки з ЄСІ фондів відповідно до правил окремого фонду.

2. Інструменти технічної допомоги, впроваджені за ініціативою Комісії чи від її імені, можуть бути фінансовані за ставкою 100 %.

1. Ця стаття застосовується до операцій, що приносять чистий дохід після їх завершення. Для цілей цієї статті "чистий дохід" означає грошові надходження, що безпосередньо сплачуються користувачами за товари або послуги, що надаються в результаті операції, наприклад платежі, що їх здійснюють безпосередньо користувачі за використання інфраструктури, продаж або оренду землі чи будівель, або платежі за послуги за вирахуванням будь-яких операційних витрат і витрат на заміну обладнання з коротким строком використання, понесених за відповідний період. Заощадження на операційних витратах, досягнуті в результаті операції, за винятком заощаджень, що виникають у результаті впровадження заходів з енергоефективності, розглядаються як чистий дохід, якщо вони не компенсуються зменшенням операційних субсидій на ту саму суму.

У разі, якщо не всі інвестиційні витрати прийнятні для спільного фінансування, чистий дохід розподіляють пропорційно до прийнятних і неприйнятних частин інвестиційних витрат.

2. Прийнятні видатки на операцію, що будуть предметом спільного фінансування з ЄСІ фондів, заздалегідь скорочують з урахуванням спроможності операції до генерування чистого доходу за конкретний референтний період, що водночас охоплює впровадження операції та період після її завершення.

3. Потенційний чистий дохід від операції визначають заздалегідь за допомогою одного з таких методів, який обирає орган управління для галузі, підгалузі чи типу операції:

(a) застосування фіксованої ставки відсотка чистого доходу для галузі чи підгалузі, застосовної до операції, як визначено в додатку V чи в будь-якому делегованому акті, зазначеному в другому, третьому та четвертому підпараграфах;

(aa) застосування фіксованої ставки відсотка чистого доходу, встановленої державою-членом для галузі або підгалузі, на яку не поширюється дія пункту (a). Перед застосуванням фіксованої ставки відповідальний орган аудиту пересвідчується, що фіксована ставка була встановлена за допомогою справедливого і такого, що може бути перевірений, методу, заснованого на історичних даних або об’єктивних критеріях;

(b) розрахунок чистого дисконтованого доходу з операції з урахуванням референтного періоду, що відповідає галузі чи підгалузі, застосовній до операції, економічної доцільності, якої за звичайних умов очікують від відповідної категорії інвестиції, застосування принципу "забруднювач платить" і, у відповідних випадках, міркувань рівності, пов’язаних з відносним достатком відповідної держави-члени чи регіону.

Комісію необхідно наділити повноваженням ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 149 у належним чином обґрунтованих випадках з метою внесення змін до додатку V шляхом коригування фіксованих ставок, встановлених у ньому, з урахуванням історичних даних, потенціалу до відшкодування витрат і, у відповідних випадках, принципу "забруднювач платить".

Комісію необхідно наділити повноваженням ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 149, що встановлюють фіксовані ставки для галузей або підгалузей у рамках сфер ІКТ, досліджень та інновацій, а також енергоефективності. Комісія повідомляє делеговані акти Європейському Парламенту і Раді не пізніше 30 червня 2015 року.

Крім того, Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 149 у належним чином обґрунтованих випадках у зв’язку з включенням галузей або підгалузей, у тому числі підгалузей для галузей у додатку V, що підпадають під тематичні цілі, означені в першому параграфі статті 9, та отримують підтримку з ЄСІ фондів.

Якщо застосовують метод, зазначений у пункті (a) першого підпараграфу, увесь чистий дохід, отриманий протягом виконання операції та після її завершення, вважають врахованим шляхом застосування фіксованої ставки та, таким чином, його пізніше не вираховують з прийнятних видатків на операцію.

Якщо фіксовану ставку для нової галузі чи підгалузі встановлюють шляхом ухвалення делегованого акту відповідно до третього та четвертого підпараграфів, орган управління може обрати застосування методу, викладеного в пункті (а) першого підпараграфу для нових операцій відносно відповідної галузі чи підгалузі.

Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 149, що встановлюють метод, зазначений у пункті (b) першого підпараграфу. Якщо застосовують такий метод, чистий дохід, отриманий протягом виконання операції та що випливає з джерел отримання доходу, які не було враховано під час визначення потенційного чистого доходу від операції, вираховують з прийнятних видатків на операції щонайпізніше у вимозі остаточного платежу, яку подає бенефіціар.

4. Метод, за допомогою якого чистий дохід вираховують з видатків на операцію, що включають до заявки на виплату, яку подають до Комісії, визначають відповідно до національних правил.

5. Як альтернатива застосуванню методів, викладених у параграфі 3 цієї статті, максимальна ставка спільного фінансування, зазначена в статті 60(1), може на вимогу держави-члена бути зменшена для пріоритету або заходу, внаслідок чого у всіх підтримуваних операціях може застосовуватися єдина фіксована ставка відповідно до пункту (а) першого підпараграфа параграфа 3 цієї статті. Таке зменшення не повинне бути меншим за суму, обчислену шляхом множення максимальної ставки спільного фінансування Союзу, застосовної відповідно до правил окремого фонду, на відповідну фіксовану ставку, зазначену в згаданому пункті.

6. Якщо об’єктивно неможливо заздалегідь визначити дохід на підставі будь-якого з методів, викладених у параграфах 3 чи 5, чистий дохід, отриманий протягом трьох років з дати завершення операції чи до граничного строку подання документів на закриття програми, встановленого в правилах окремого фонду, залежно від того, яка з дат є ранішою, вираховують з видатків, заявлених Комісії.

7. Параграфи 1 - 6 не застосовують до:

(a) операцій або частин операцій, що отримують підтримку виключно з ESF;

(b) операцій, сукупні прийнятні витрати яких до застосування параграфів 1-6 не перевищують 1000000 євро;

(c) поворотної допомоги, що підлягає зобов’язанню повного відшкодування та наданню призів;

(d) технічної допомоги;

(e) підтримки фінансовим інструментів або за рахунок фінансових інструментів;

(f) операцій, для яких публічна підтримка має форму єдиних сум чи стандартної шкали питомих витрат;

(g) операцій, які виконують у рамках спільного плану дій;

(h) операцій, стосовно яких суми або ставки підтримки визначені в додатку II до Регламенту EAFRD або в Регламенті EMFF.

Незважаючи на пункт (b) першого підпараграфу цього параграфу, якщо держава-член застосовує параграф 5, вона може включити до відповідного пріоритету чи заходу операції, сукупні прийнятні витрати яких до застосування параграфів 1-6 не перевищують 1000000 євро.

8. Крім того, параграфи 1-6 не застосовуються до операцій, підтримка яких за програмою становить державну допомогу.

ЄСІ фонди можуть бути використані для підтримки операцій ППП. Операції ППП повинні відповідати застосовному праву, зокрема стосовно державної допомоги та публічних закупівель.

1. У зв’язку з операцією ППП і як відступ від пункту (10) статті 2, бенефіціар може бути або:

(a) органом публічного права, що ініціює операцію; або

(b) органом, діяльність якого регулює приватне право держави-члена ("приватний партнер"), та який було відібрано чи буде відібрано для впровадження операції.

2. Орган публічного права, що ініціює операцію ППП, може пропонувати, щоб приватний партнер, якого буде відібрано після затвердження операції, виступив бенефіціаром для цілей отримання підтримки з ЄСІ фондів. У такому разі, рішення щодо ухвалення залежить від органу управління, який переконується в тому, що відібраний приватний партнер виконує та бере на себе всі відповідні обов’язки бенефіціара згідно з цим Регламентом.

3. Приватного партнера, якого відібрали для впровадження операції, може бути замінено як бенефіціара під час впровадження, якщо це необхідно згідно з положеннями та умовами ППП чи угодою про фінансування між приватним партнером і фінансовою установою, що спільно фінансує операцію. У такому разі приватний партнер або орган публічного права, що виступає замінником, стає бенефіціаром за умови, що орган управління переконується в тому, що партнер, що виступає замінником, виконує та бере на себе всі відповідні обов’язки бенефіціара згідно з цим Регламентом.

4. Комісію необхідно наділити повноваженням ухвалювати делеговані акти, відповідно до статті 149, що встановлюють додаткові правила щодо заміни бенефіціара та відповідних обов’язків.

5. Заміну бенефіціара не вважають зміною права власності у розумінні пункта (b) статті 71(1), якщо така заміна відповідає застосовним умовам, викладеним у параграфі 3 цієї статті та в делегованому акті, ухваленому відповідно до параграфу 4 цієї статті.

1. У разі операції ППП, якщо бенефіціаром є орган публічного права, видатки згідно з операцією ППП, які виникли та які сплатив приватний партнер, можуть, як відступ від статті 65(2), вважатися видатками, які виникли та які сплатив бенефіціар, а також які було включено до заявки на виплату до Комісії, за умови, що виконано такі умови:

(a) бенефіціар уклав угоду НІНІ з приватним партнером;

(b) орган управління перевірив, щоб видатки, які заявив бенефіціар, було сплачено приватним партнером та щоб операція відповідала застосовному праву Союзу та національному праву, програмі та умовам для надання підтримки операції.

2. Платежі бенефіціарам, які здійснено в зв’язку з видатками, включеними до заявки на виплату, відповідно до параграфу 1, сплачують на рахунок ескроу, відкритий для таких цілей від імені бенефіціара.

3. Кошти, сплачені на цільовий рахунок ескроу, зазначений у параграфі 2, використовують для платежів відповідно до угоди ППП, у тому числі будь-яких платежів, які потрібно здійснити в разі припинення угоди ППП.

4. Комісію уповноважено ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 149, що встановлюють мінімальні вимоги, які потрібно передбачити в угодах ППП і які є необхідними для застосування відступу, встановленого в параграфі 1 цієї статті, в тому числі положення, пов’язані з припиненням угоди ППП і для цілей забезпечення належного аудиторського сліду.

1. Прийнятність видатків визначають на підставі національних правил, якщо тільки не встановлено спеціальні правила, чи на підставі цього Регламенту або правил окремого фонду.

2. Видатки є прийнятними для внеску з ЄСІ фондів, якщо вони виникли в бенефіціара та їх сплачено між датою подання програми до Комісії чи з 1 січня 2014 року, залежно від того, яка дата є ранішою, та 31 грудня 2023 року. Крім того, видатки є прийнятними для внеску з EAFRD лише якщо відповідну допомогу фактично сплачено агентством-платником між 1 січня 2014 року та 31 грудня 2023 року.

3. Як відступ від параграфу 2, видатки згідно з Ініціативою в галузі зайнятості для молоді є прийнятними, починаючи з 1 вересня 2013 року.

4. У разі витрат, відшкодованих відповідно до пунктів (b) та (c) першого підпараграфу статті 67(1), заходи, що становлять основу для відшкодування, вживають між 1 січня 2014 року та 31 грудня 2023 року.

5. Як відступ від параграфу 4, датою початку вжиття заходів відносно витрат, відшкодованих на підставі пунктів (b) та (c) першого підпараграфу статті 67(1), згідно з Ініціативою в галузі зайнятості для молоді є 1 вересня 2013 року.

6. Операції не відбирають для отримання підтримки з ЄСІ фондів, якщо їх фізично завершено чи повністю впроваджено до подання бенефіціаром заявки на фінансування згідно з програмою до органу управління, незалежно від того, чи бенефіціар здійснив усі пов’язані платежі.

7. Ця стаття не обмежує правила щодо прийнятності технічної допомоги за ініціативою Комісії, як викладено в статті 58.

8. Цей параграф застосовують до операцій, що генерують чистий дохід протягом свого виконання, та до яких не застосовують параграфи 1-6 статті 61.

Прийнятні витрати операції, яка буде спільно фінансуватися з ЄСІ фондів, зменшують на чистий дохід, який не було враховано під час схвалення операції, безпосередньо згенерований лише протягом її впровадження, щонайпізніше у вимозі остаточного платежу, яку подає бенефіціар. Якщо не всі витрати є прийнятними для спільного фінансування, чистий дохід розподіляють пропорційно для прийнятних та не прийнятних частин витрат.

Цей параграф не застосовують до:

(a) технічної допомоги;

(b) фінансових інструментів;

(c) поворотної фінансової допомоги, що підпадає під дію зобов’язання щодо повного відшкодування;

(d) призів;

(e) операцій згідно з правилами щодо надання державної допомоги;

(f) операцій, для яких публічна підтримка має форму єдиних сум чи стандартної шкали питомих витрат за умови ex ante врахування чистого доходу;

(g) операцій, які впроваджують у рамках спільного плану дій за умови ex ante врахування чистого доходу;

(h) операцій, стосовно яких суми або ставки підтримки визначені в додатку II до Регламенту EAFRD або в Регламенті EMFF, за винятком тих операцій, щодо яких у Регламенті EMFF міститься покликання на цей параграф; або

(i) операцій, для яких сума сукупних прийнятних витрат не перевищує 100000 євро.

Для цілей цієї статті та статті 61, будь-який платіж, отриманий бенефіціаром на підставі договірних санкцій в результаті порушення договору між бенефіціаром і третьою стороною чи третіми сторонами або санкцій, що виникли в результаті відкликання пропозиції третьою стороною, обраною згідно з правилами щодо публічних закупівель ("депозит"), не вважається доходом і його не вираховують з прийнятних видатків операції.

9. Видатки, що стають прийнятними в результаті внесення змін до програми, повинні бути прийнятними виключно з дати подання до Комісії запиту про внесення змін чи, в разі застосування статті 96(11), з дати набуття чинності рішенням про внесення змін до програми.

Правила окремого фонду для EMFF можуть відступати від першого підпараграфу.

10. Як відступ від параграфу 9, спеціальні положення щодо дати початку прийнятності може бути встановлено в Регламенті про EAFRD.

Як відступ від параграфу 9, видатки на операції на підвищення спроможності протидії кризі у контексті спалаху COVID-19 є прийнятними з 1 лютого 2020 року.

11. Операція може отримувати підтримку від одного або більше ЄСІ фондів або від однієї або більше програм та від інших інструментів Союзу, за умови що видатки, заявлені в заявці на виплату щодо одного з ЄСІ фондів, не заявлені на підтримку з іншого фонду або інструмента Союзу чи на підтримку з того самого фонду за іншою програмою. Сума видатків, що підлягає внесенню до заявки на виплату ЄСІ фонду, може бути розрахована пропорційно для кожного ЄСІ фонду та для відповідної програми чи програм згідно з документом, що встановлює умови підтримки.

Необхідно використовувати ЄСІ фонди для надання підтримки у формі грантів, призів, поворотної фінансової допомоги та фінансових інструментів, або їх поєднання.

У разі поворотної фінансової допомоги, підтримку, яку повернено органу, який її надав, або іншому компетентному органу держави-члена, зберігають на окремому рахунку чи відокремлюють за допомогою звітних кодів і повторно використовують для тієї самої цілі чи відповідно до цілей програми.

1. Гранти та поворотна фінансова допомога можуть мати будь-яку з таких форм:

(a) відшкодування прийнятних витрат, що фактично виникли та які було сплачено, за необхідності, за допомогою внесків у натуральній формі та амортизації;

(b) стандартної шкали питомих витрат;

(c) єдині суми;

(d) фінансування за фіксованої ставки, визначеної шляхом застосування процентного співвідношення до однієї чи більше означених категорій витрат.

(e) фінансування, що не пов’язане з витратами на відповідні операції, але залежить від виконання умов, пов’язаних із досягненням прогресу у виконанні або досягненням цілей програм згідно з делегованим актом, ухваленим відповідно до параграфа 5а.

Правила окремого фонду можуть обмежувати форми грантів або поворотної фінансової допомоги, що застосовують до окремих операцій.

Стосовно форми фінансування, зазначеної в пункті (е) першого підпараграфа, аудит повинен бути спрямований виключно на перевіряння виконання умов відшкодування.

2. Як відступ від параграфу 1, додаткові форми грантів і методи розрахунку можуть бути встановлені в Регламенті про EMFF.

2a. Щодо операції або проекту, що не підпадає під перше речення параграфа 4 та що одержує підтримку від ERDF та ESF, гранти і поворотна допомога, для яких публічна підтримка не перевищує 100000 євро, повинні мати форму стандартних шкал питомих витрат, єдиних сум або фіксованих ставок, за винятком операцій, що одержують підтримку в рамках державної допомоги, що не є допомогою de minimis.

При використанні фінансування за фіксованою ставкою категорії витрат, що до них застосовується фіксована ставка, можуть бути відшкодовані відповідно до пункту (а) першого підпараграфа параграфа 1.

Стосовно операцій, підтримуваних EAFRD, ERDF або ESF, при використанні фіксованої ставки, зазначеної в статті 68b(1), виплачувані учасникам винагороди і зарплати можуть бути відшкодовані відповідно до пункту (а) першого підпараграфа параграфа 1 цієї статті.

На цей параграф поширюється дія перехідних положень, викладених у статті 152(7).

3. Варіанти, зазначені в параграфі 1, можуть бути об’єднані виключно, якщо кожен варіант охоплює різні категорії витрат або якщо їх використовують для різних проектів, що складають частину операції чи для послідовних етапів операції.

4. Якщо операція або проект, що є частиною операції, реалізується виключно шляхом публічних закупівель робіт, товарів чи послуг, застосовуються лише пункти (а) та (е) першого підпараграфа параграфа 1. Якщо публічні закупівлі в рамках операції або проекту, що є частиною операції, обмежуються певними категоріями витрат, усі зазначені в параграфі 1 варіанти можуть застосовуватися до всієї операції або проекту, що є частиною операції.

5. Суми, зазначені в пунктах (b), (c) та (d) першого підпараграфу параграфу 1, визначають в один з таких способів:

(a) справедливий і такий, що може бути перевірений, метод розрахунку, заснований на будь-чому з такого:

(i) статистичні дані, інша об’єктивна інформація або експертне судження;

(ii) перевірені історичні дані окремих бенефіціарів;

(iii) застосування звичайної практики обліку витрат окремих бенефіціарів;

(aa) проект бюджету, що складається в кожному окремому випадку та погоджується ex ante органом управління, або у випадку EAFRD, органом, відповідальним за вибір операцій, якщо публічна підтримка не перевищує 100000 євро;

(b) відповідно до правил щодо застосування відповідної шкали питомих витрат, єдиних сум і фіксованих ставок, що застосовують у політиках Союзу до подібного типу операції та бенефіціара;

(c) відповідно до правил щодо застосування відповідної шкали питомих витрат, єдиних сум і фіксованих ставок, що застосовують згідно зі схемами для грантів, що повністю фінансує держава-член для подібного типу операції та бенефіціара;

(d) за ставками, встановленими цим Регламентом або правилами окремого фонду;

(e) конкретними методами для визначення сум, встановлених відповідно до правил окремого фонду.

5a. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 149 на доповнення цього Регламенту стосовно визначення стандартних шкал питомих витрат або фінансування за фіксованою ставкою, зазначених у пунктах (b) та (d) першого підпараграфа параграфа 1 цієї статті, відповідних методів, зазначених у пункті (а) параграфа 5 цієї статті, та форми підтримки, зазначеної в пункті (е) першого підпараграфа параграфа 1 цієї статті, шляхом установлення детальних процедур щодо умов фінансування та їх застосування.

6. У документі, в якому викладено умови для надання підтримки для кожної операції, викладають метод, який необхідно застосовувати для визначення витрат на операцію та умов для виплати гранту.

Якщо здійснення операції призводить до непрямих витрат, вони можуть розраховуватись за фіксованою ставкою одним із таких способів:

(a) фіксована ставка в розмірі до 25 % прийнятних прямих витрат, за умови що ця ставка розраховується на основі справедливого і такого, що може бути перевірений, методу розрахунку або методу, застосовуваного в рамках програм надання грантів, що повністю фінансуються державою-членом, для операцій та бенефіціарів подібного виду;

(b) фіксована ставка в розмірі до 15 % прийнятних прямих витрат на персонал, при цьому від держави-члена не вимагається проведення розрахунку для визначення застосовної ставки;

(c) фіксована ставка, що застосовується до прийнятних прямих витрат на основі наявних методів та відповідних ставок, застосовних у політиці Союзу для операцій та бенефіціарів подібного виду.

Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 149 на доповнення положень щодо фіксованої ставки та відповідних методів, зазначених у пункті (с) першого підпараграфа цього параграфа.

1. Прямі витрати на персонал операції можуть розраховуватись за фіксованою ставкою в розмірі до 20 % прямих витрат, відмінних від витрат на персонал цієї операції. Держави-члени не зобов’язані проводити розрахунок для визначення застосовної ставки, за умови що прямі витрати на операцію не включають публічні договори про виконання робіт, вартість яких вища за межу, встановлену в пункті (а) статті 4 Директиви 2014/24/ЄС.

2. Для цілей визначення витрат на персонал погодинна ставка може розраховуватись шляхом ділення останніх задокументованих річних валових витрат на найманих працівників на 1720 годин - для осіб, що працюють повний робочий день, або на відповідну частку 1720 годин - для осіб, що працюють неповний робочий день.

3. При застосуванні погодинної ставки, розрахованої відповідно до параграфа 2, загальна кількість годин, заявлена на особу за певний рік, не повинна перевищувати кількості годин, використаної для розрахунку цієї погодинної ставки.

Перший підпараграф не застосовується до програм у рамках мети "Європейське територіальне співробітництво" щодо витрат на персонал, пов’язаних з особами, яким доручене виконання операції на умовах неповного робочого дня.

4. Якщо річні валові витрати на найманих працівників відсутні, вони можуть бути отримані з наявних задокументованих валових витрат на найманих працівників або з трудового контракту з відповідним коригуванням на 12-місячний період.

5. Витрати на персонал, пов’язані з особами, яким доручене виконання операції на умовах неповного робочого дня, можуть розраховуватись як фіксований відсоток валових витрат на найманих працівників відповідно до фіксованого відсотка часу, витраченого на операцію на місяць, без зобов’язання створити окрему систему реєстрації робочого часу. Роботодавець видає для працівників документ із зазначенням такого фіксованого відсотка.

1. Для покриття залишкових прийнятних витрат на операцію може використовуватися фіксована ставка в розмірі до 40 % прийнятних прямих витрат на персонал, при цьому від держави-члена не вимагається проведення будь-якого розрахунку для визначення застосовної ставки.

Щодо операцій, підтримуваних ESF, ERDF або EAFRD, заробітні плати і винагороди, що виплачуються учасникам, вважаються додатковими прийнятними витратами, не включеними до фіксованої ставки.

2. Фіксована ставка, зазначена в параграфі 1, не застосовується до витрат на персонал, розраховуваних на основі фіксованої ставки.

1. Внески у натуральній формі та у формі виконання робіт, надання товарів і послуг, земельної ділянки та нерухомості, для яких не було здійснено жодного готівкового розрахунку, що супроводжується інвойсами чи документами, що мають еквівалентне доказове значення, можуть бути прийнятними за умови, якщо це передбачено в правилах прийнятності ЄСІ фондів і програми, а також якщо виконано всі такі критерії:

(a) публічна підтримка, яку сплачено на операцію та яка включає внески у натуральній формі, не перевищує сукупні прийнятні видатки з вирахуванням внесків у натуральній формі, наприкінці операції;

(b) вартість внеску у натуральній формі не перевищує витрат, що є загально визнаними на відповідному ринку;

(c) величину та здійснення внеску може бути оцінено та перевірено в незалежний спосіб;

(d) у разі надання земельної ділянки чи нерухомості може бути здійснено готівковий розрахунок, для цілей договору оренди, у номінальній вартості на рік, що не перевищує єдину одиницю валюти держави-члена;

(e) у разі внесків у натуральній формі у вигляді неоплачуваної роботи, вартість такої роботи визначають з урахуванням перевіреного витраченого часу та ставки винагороди за еквівалентну роботу.

Вартість земельної ділянки чи нерухомості, зазначених у пункті (d) першого підпараграфу цього параграфу, підтверджують висновком незалежного кваліфікованого експерта чи уповноваженого незалежного органу та вона не перевищує обмеження, встановлене в пункті (b) параграфу 3.

2. Амортизаційні витрати можуть вважати прийнятними за умови дотримання таких умов:

(a) це дозволено згідно з правилами програми щодо прийнятності;

(b) суму видатків належним чином обґрунтовано за допомогою супровідних документів, що мають доказове значення, рівнозначне рахункам-фактурам для прийнятних витрат, якщо їх відшкодовано у формі, зазначеній у пункті (a) першого підпараграфу статті 67(1);

витрати пов’язані виключно з періодом надання підтримки для операції;

публічні гранти не сприяли придбанню списаних активів.

3. Такі витрати не є прийнятними для внеску з ЄСІ фондів або із суми підтримки, яку переносять з Фонду гуртування до Фонду CEF, як зазначено в статті 92(6):

(a) відсоток на заборгованість, крім у зв’язку з грантами, наданими у формі субсидованої процентної ставки чи гарантійної субсидії;

(b) купівля незабудованої земельної ділянки та забудованої земельної ділянки в сумі, що перевищує 10 % сукупних прийнятних видатків на відповідну операцію. Для покинутих ділянок і ділянок, що раніше перебували у промисловому використанні, в тому числі будівель, таку межу може бути підвищено до 15 %. У виняткових і належним чином обґрунтованих випадках, межу може бути підвищено понад відповідні згадані відсотки для операцій, що стосуються збереження довкілля;

(c) податок на додану вартість, крім випадків коли він не підлягає відшкодуванню згідно з національним законодавством щодо ПДВ.

1. З урахуванням відступів, зазначених у параграфі 2, та правил окремого фонду, підтримувані ЄСІ фондами операції повинні розташовуватися на території програми.

Операції, що стосуються надання послуг громадянам або підприємствам, що охоплюють усю територію держави-члена, вважаються такими, що розташовані на всій території програми у межах держави-члена. У таких випадках видатки пропорційно розподіляються на відповідні території програми згідно з об’єктивними критеріями.

Другий підпараграф цього параграфа не застосовується до національної програми, зазначеної в статті 6(2) Регламенту (ЄС) № 1305/2013, або до спеціальної програми створення та функціонування національної сільської мережі, згаданої в статті 54(1) зазначеного Регламенту.

2. Орган управління може погодити здійснення операції за межами території програми, але в межах Союзу в разі дотримання всіх таких умов:

(a) операція здійснюється на користь території програми;

(b) загальна сума з ERDF, Фонду гуртування, EAFRD або EMFF, виділена в рамках програми на операції, розташовані за межами території програми, не перевищує 15 % суми підтримки, виділеної з ERDF, Фонду гуртування, EAFRD або EMFF на рівні пріоритету на момент ухвалення програми;

(c) комітет із моніторингу дав свою згоду на відповідну операцію або види операцій;

(d) зобов’язання органів влади за програмою в частині управління, контролю та аудиту щодо операції виконуються органами, відповідальними за програму, в рамках якої ця операція підтримується, або вони укладають угоди з органами влади на території, де здійснюється операція.

Якщо операції, що фінансуються з Фондів та EMFF, здійснюються за межами території програми згідно з цим параграфом і створюють вигоди як за межами, так і в межах території програми, такі видатки пропорційно розподіляються на ці території згідно з об’єктивними критеріями.

Якщо операції стосуються тематичного завдання, зазначеного в пункті (1) першого параграфа статті 9, і здійснюються за межами держави-члена, але в межах Союзу, застосовуються лише пункти (b) і (d) першого підпараграфа цього параграфа.

3. На операції, що стосуються технічної допомоги або інформаційних, комунікаційних заходів, заходів зі збільшення видимості та рекламних заходів, а також на операції, що стосуються тематичного завдання, зазначеного в пункті (1) першого параграфа статті 9, видатки можуть здійснюватися за межами Союзу, за умови що такі видатки необхідні для задовільного здійснення операції.

4. Параграфи 1, 2 та 3 не застосовуються до програм у рамках мети "Європейське територіальне співробітництво". Параграфи 2 та 3 не застосовуються до операцій, підтримуваних з ESF.

1. Операція, що передбачає інвестування в інфраструктуру чи у виробництво, повинна відшкодувати внесок з ЄСІ фондів, якщо протягом п’яти років з дати остаточного платежу бенефіціару чи протягом періоду часу, викладеного в правилах щодо державної допомоги, у відповідних випадках, вона підлягає будь-чому з такого:

(a) припиненню чи переведенню виробничої діяльності за межі території програми;

(b) зміні права власності на об’єкт інфраструктури, що надає неналежної переваги компанії чи публічному органу;

(c) суттєвій зміні, що впливає на її характер, цілі чи умови впровадження, що могли б призвести до порушення її початкових цілей.

Держава-член повинна відшкодувати суми, які неналежно сплачено в зв’язку з операцією, пропорційно до періоду, протягом якого не виконувалися вимоги.

Держави-члени можуть скорочувати строк, викладений у першому підпараграфі, до трьох років у випадках, що стосуються підтримання інвестувань або робочих місць, створених МСП.

2. Операція, що передбачає інвестування в інфраструктуру чи у виробництво, повинна відшкодувати внесок з ЄСІ фондів, якщо протягом 10 років з дати остаточного платежу бенефіціару виробнича діяльність підлягає переведенню за межі Союзу, крім випадків, коли бенефіціар є МСП. Якщо внесок з ЄСІ фондів набуває форми державної допомоги, період у 10 років замінюють граничним строком, який застосовують згідно з правилами щодо надання державної допомоги.

3. Операції, що отримують підтримку з ЄСФ, і операції, що отримують підтримку з інших ЄСІ фондів, що не є інвестиціями в інфраструктуру чи у виробництво, повинні відшкодувати внесок з Фонду виключно, якщо до них застосовують зобов’язання підтримувати інвестиції згідно з застосовними правилами щодо державної допомоги та якщо вони зазнають припинення чи переведення виробничої діяльності протягом періоду, встановленого в цих правилах.

4. Параграфи 1, 2 та 3 цієї статті не застосовуються до внесків у фінансові інструменти або фінансових інструментів чи для оренди з наступною купівлею відповідно до пункту (b) статті 45(2) Регламенту (ЄС) № 1305/2013, а також до будь-якої операції, за якою припиняється виробнича діяльність через банкрутство, що не є шахрайським.

5.  Параграфи 1, 2 та 3 не застосовують до фізичних осіб, які є бенефіціарами інвестиційної підтримки та, після завершення інвестиційної операції, стають прийнятними для отримання підтримки та отримують її згідно з Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1309/2013, якщо відповідна інвестиція має прямий зв’язок з типом діяльності, який визначено як прийнятний для підтримки з Європейського фонду адаптації до глобалізації.

Системи управління та контролю, відповідно до статті 4(8), передбачають:

(a) опис функцій кожного органу, залученого до управління та контролю, та розподілення функцій всередині кожного органу;

(b) відповідність принципу розділення функцій між такими органами та всередині таких органів;

(c) процедури забезпечення точності та правильності зявлених видатків;

(d) комп’ютеризовані системи для звітності, для зберігання та передавання фінансових даних і даних про показники, для моніторингу та для звітування;

(e) системи для звітування та моніторингу, якщо відповідальний орган доручає виконання завдань іншому органу;

(f) механізми аудиту функціонування систем управління та контролю;

(g) системи та процедури для забезпечення належного аудиторського сліду;

(h) запобігання порушенням, виявлення та виправлення порушень, у тому числі шахрайства, а також повернення неналежним чином сплачених сум, разом з будь-яким відсотком за затримку платежу.

Відповідно до принципу спільного управління, держави-члени та Комісія несуть відповідальність за управління програмами та контроль за ними згідно з їхніми відповідними обов’язками, встановленими в цьому Регламенті та в правилах окремого фонду.

1. Держави-члени виконують зобов’язання з управління, контролю та аудиту, та несуть усю пов’язану відповідальність, встановлену в правилах про спільне управління, які викладено у Фінансовому регламенті та правилах окремих фондів.

2. Держави-члени забезпечують створення своїх систем управління та контролю для програм відповідно до правил окремих фондів, а також дієве функціонування таких систем.

3. Держави-члени забезпечують наявність дієвих механізмів розгляду скарг стосовно ЄСІ фондів. Масштаби, правила та процедури стосовно таких механізмів входять до сфери відповідальності держав-членів відповідно до їхніх інституційних і правових рамок. На вимогу Комісії держави-члени розглядають скарги, які подано до Комісії та які підпадають під дію їхніх механізмів. Держави-члени повідомляють Комісію, на вимогу, про результати такого розгляду.

4. Усі офіційні обміни інформацією між державами-членами та Комісією проводять з використанням електронної системи обміну даними. Комісія ухвалює імплементаційні акти, що встановлюють строки та умови, яким повинна відповідати електронна система обміну даними. Імплементаційні акти необхідно ухвалювати відповідно до експертної процедури, викладеної в статті 150(3).

1. Комісія пересвідчується, на підставі наявної інформації, в тому числі інформації про призначення органів, відповідальних за управління та контроль, документів, які надають щороку, відповідно до статті 63(5), (6) та (7) Фінансового регламенту, такі призначені органи, контрольних звітів, річних звітів про впровадження та аудитів, що проводять національні органи та органи Союзу, в тому що, держави-члени створили системи управління та контролю, які відповідають цьому Регламенту та правилам окремого фонду, та що такі системи дієво функціонують під час впровадження програм.

2. Посадові особи Комісії чи уповноважені представники Комісії можуть проводити аудити чи перевірки на місцях за умови повідомлення компетентного національного органу щонайменше за 12 робочих днів, крім невідкладних випадків. Комісія дотримується принципу пропорційності з урахуванням потреби уникати необґрунтованого дублювання аудитів або перевірок, які проводять держави-члени, рівня ризику для бюджету Союзу та потреби в скороченні адміністративного тягаря для бенефіціарів відповідно до правил окремого фонду.

Масштаби таких аудитів або перевірок можуть включати, зокрема, перевірку дієвого функціонування систем управління та контролю в програмі чи їх частину, в операціях і оцінювання розсудливого фінансового управління операцій або програм. Посадові особи чи уповноважені представники держави-члена можуть брати участь у таких аудитах або перевірках.

Посадові особи чи уповноважені представники Комісії, належним чином уповноважені на проведення аудитів або перевірок на місцях, повинні мати доступ до всіх необхідних записів, документів і метаданих, незалежно від носія, на якому їх збережено, відносно операцій, підтримку яким надають ЄСІ фонди, чи систем управління та контролю. Держави-члени надають копії таких записів, документів і метаданих Комісії на її вимогу.

Повноваження, викладені в цьому параграфі, не повинні впливати на застосування національних положень, що зберігають певні акти за агентами, спеціально призначеними відповідно до національного законодавства. Посадові особи та уповноважені представники Комісії не беруть участь, між іншим, у домашніх візитах або формальному опитуванні осіб у рамках національного законодавства. Проте такі посадові особи та представники повинні мати доступ до інформації, отриманої в такий спосіб, без обмеження компетенції національних судів та з повним дотриманням фундаментальних прав відповідних суб’єктів права.

2а. Комісія надає компетентному національному органу:

(a) проект аудиторського звіту за результатами виїзного аудиту або перевірки протягом трьох місяців після закінчення такого аудиту або перевірки;

(b) остаточний аудиторський звіт протягом трьох місяців з моменту отримання повної відповіді від компетентного національного органу на проект аудиторського звіту за результатами відповідного виїзного аудиту або перевірки.

Звіти, зазначені в пунктах (a) та (b) першого підпараграфа, надаються протягом строків, визначених у згаданих пунктах, принаймні однією з офіційних мов установ Союзу.

Строк, передбачений у пункті (a) першого підпараграфа, не включає строк, що починається з дати, наступної за датою, коли Комісія надсилає свій запит на отримання додаткової інформації державі-члену, і що триває, поки ця держава-член не відповість на такий запит.

Цей параграф не застосовується до EAFRD.

3. Комісія може вимагати від держави-члена вжиття заходів, необхідних для забезпечення дієвого функціонування своїх систем управління та контролю чи точності витрат відповідно до правил окремого фонду.

Бюджетні зобов’язання Союзу відносно кожної програми виконують щорічними виплатами для кожного Фонду протягом періоду з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2020 року. Бюджетні зобов’язання, пов’язані з резервом результативності у кожній програмі, виконують окремо від решти розподілення для програми.

Рішення Комісії щодо ухвалення програми становить рішення про фінансування у розумінні статті 110(1) Фінансового регламенту, а після повідомлення відповідної держави-члена - юридичне зобов’язання у розумінні зазначеного Регламенту.

Для кожної програми, бюджетні зобов’язання щодо першої виплати виконують відразу після ухвалення Комісією програми.

Комісія повинна виконати бюджетні зобов’язання щодо наступних виплат до 1 травня кожного року, на підставі рішення, зазначеного в другому підпараграфі цієї статті, крім випадків застосування статті 16 Фінансового регламенту.

Після застосування рамок результативності відповідно до статті 22, якщо пріоритети не досягнули своїх цільових етапів, Комісія, в разі необхідності, анулює зобов’язання щодо відповідних асигнувань, призначених для відповідних програм як частина резерву результативності, та надає до них доступ для програм, для яких збільшено розподілення ресурсів в результаті внесення змін, затвердженого Комісією відповідно до статті 22(5).

1. Сплату Комісією внеску з ЄСІ фондів для кожної програми здійснюють відповідно до бюджетних асигнувань та з урахуванням наявного фінансування. Кожен платіж відносять до бюджетного зобов’язання відповідного фонду, що було відкрито першим.

2. Платежі, пов’язані з зобов’язаннями резерву результативності, не виконують до остаточного розподілення резерву результативності, відповідно до статті 22(3) та (4).

3. Платежі мають форму попереднього фінансування, проміжних платежів і виплати остаточного залишку.

4. Для форм підтримки згідно з пунктами (b), (c) та (d) першого підпараграфу статті 67(1) та згідно зі статтями 68 і 69, кошти, розраховані на застосовній підставі, вважають прийнятними витратами.

Правила окремого фонду встановлюють правила для розрахунку суми, відшкодованої як проміжні платежі, та остаточного залишку. Така сума відображає конкретну ставку спільного фінансування, застосовну до прийнятних видатків.

1. Спеціальну процедуру та інформацію, яку потрібно подати для заявок на виплати відносно кожного ЄСІ фонду, встановлюють у правилах окремого фонду.

2. Заявка на виплату, яку потрібно подати до Комісії, повинна містити всю інформацію, необхідну для Комісії, щоб підготувати звітність відповідно до статті 82(2) Фінансового регламенту.

Суми, викладені в програмах, які подають держави-члени, прогноз видатків, заявки на виплати, звітності та видатки, згадані в річному та заключному звітах про впровадження, виражають у євро.

1. Після рішення Комісії про ухвалення програми Комісія сплачує суму початкового попереднього фінансування за весь період планування програми. Суму початкового попереднього фінансування сплачують частинами відповідно до бюджетних потреб. Об’єм частин визначають у правилах окремого фонду.

2. Початкове попереднє фінансування використовують виключно для виплат бенефіціарам під час впровадження програми. Його надають без затримки органу, що несе відповідальність з такого питання.

Суму, яку сплачено як початкове попереднє фінансування, повністю списують з рахунків Комісії не пізніше ніж на час закриття програми.

1. Уповноважена посадова особа шляхом делегування може призупинити граничний строк для вимоги проміжного платежу у розумінні Фінансового регламенту на максимальний період у шість місяців, у таких випадках:

(a) виходячи з інформації, яку надав національний аудиторський орган або аудиторський орган Союзу, є чітке підтвердження суттєвих прогалин у функціонуванні системи управління та контролю;

(b) уповноважена посадова особа шляхом делегування повинна провести додаткові перевірки, виходячи з інформації, яку отримала така посадова особа та в якій її попереджають про те, що видатки в заявці на виплату пов’язані з порушенням, що має серйозні фінансові наслідки;

(c) ненадання одного з документів, необхідних відповідно до статті 63(5), (6) та (7) Фінансового регламенту.

Держава-член може погодитися на продовження періоду призупинення ще на три місяці.

Правила окремого фонду для EMFF можуть встановлювати спеціальні підстави для призупинення платежів, пов’язаних з недотриманням правил, застосовних відповідно до Спільної політики щодо рибальства, що повинні бути пропорційними, беручи до уваги характер, тяжкість, тривалість і повторюваність невідповідності.

2. Уповноважена посадова особа шляхом делегування обмежує призупинення частини видатків, на які поширюється вимога оплати та які зазнали впливу елементів, зазначених у першому підпараграфі параграфу 1, крім випадків, коли не можливо визначити частину видатків, що зазнали впливу. Уповноважена посадова особа шляхом делегування повинна негайно письмово повідомити державу-члена та орган управління про причину призупинення та звернутися до них із проханням про виправлення ситуації. Уповноважена посадова особа шляхом делегування припинає призупинення відразу після вжиття необхідних заходів.

До 31 травня року, наступного після закінчення звітного періоду, Комісія повинна, відповідно до статті 63(8) Фінансового регламенту, застосувати процедури для перевірки та прийняття звітності і повідомити державу-члена про те, чи визнає вона, що звітність є повною, точною та достовірною відповідно до правил окремого фонду.

1. Комісія здійснює фінансові коригування шляхом анулювання всього чи частини внеску Союзу до програми, а також стягнення відшкодування з держави-члени з метою виключення з фінансування Союзу видатків, що порушують застосовне право.

2. Порушення застосовного права призводить до фінансового коригування виключно відносно видатків, які були заявлені Комісії, та в разі виконання однієї з таких умов:

(a) порушення вплинуло на відбір операції органом, що несе відповідальність за надання підтримки з ЄСІ фондів, або в разі, коли, зважаючи на характер порушення, неможливо встановити такі наслідки, але є обґрунтований ризик того, що порушення мало такі наслідки;

(b) порушення вплинуло на суму видатків, які було заявлено до відшкодування з бюджету Союзу чи у випадках, коли, зважаючи на характер порушення, неможливо кількісно визначити фінансові наслідки, але є обґрунтований ризик того, що порушення мало такі наслідки.

3. При ухваленні рішення щодо фінансового коригування згідно з параграфом 1 Комісія дотримується принципу пропорційності з урахуванням характеру та тяжкості порушення застосовного права та його фінансових наслідків для бюджету Союзу. Комісія продовжує повідомляти Європейський Парламент про рішення, ухвалені для застосування фінансових коригувань.

4. Критерії та процедури застосування фінансових коригувань встановлюють у правилах окремого фонду.

1. Усі програми подають на процедуру анулювання, встановлену на підставі того, що суми, пов’язані із зобов’язанням, на які не поширюється попереднє фінансування чи заявка на виплату протягом визначеного періоду, в тому числі будь-яка заявка на виплату, до якої повністю або частково застосовується переривання строку платежу чи призупинення платежів, необхідно анулювати.

Зобов’язання, що відноситься до останнього року періоду, анулюють відповідно до правил, яких необхідно дотримуватися в разі закриття програм.

3. Правила окремих фондів визначають точне застосування правила щодо анулювання для кожного ЄСІ фонду.

4. Частину зобов’язань, що залишаються невиконаними, анулюють у разі, якщо будь-який з документів, що є необхідними для закриття, не був поданий до Комісії до завершення строків, встановлених у правилах окремого фонду.

5. Бюджетні зобов’язання відносно резерву результативності підлягають виключно процедурі анулювання, викладеній у параграфі 4.

1. Суму, якої стосується анулювання, зменшують на суми, що відповідають тій частині бюджетного зобов’язання, для якої:

(a) операції призупиняють у зв’язку з судовим провадженням або оскарженням в адміністративному порядку, що має відкладальну силу; чи

(b) не було можливості здійснити заявку на виплату з причин форс-мажору, що серйозно вплинув на впровадження всієї програми чи її частини.

Національні органи, що заявляють про форс-мажор згідно з пунктом (b) першого підпараграфу, повинні довести прямі наслідки форс-мажору на впровадження всієї програми чи її частини.

Для цілей пунктів (a) та (b) першого підпараграфу, запит щодо зменшення можна подавати один раз, якщо призупинення чи форс-мажор тривали не довше одного року, чи таку кількість разів, що відповідає тривалості форс-мажору чи кількості років між датою ухвалення судового чи адміністративного рішення про призупинення виконання операції та датою остаточного судового чи адміністративного рішення.

2. До 31 січня держави-члени повинні надіслати Комісії інформацію про винятки, зазначені в пунктах (a) та (b) першого підпараграфу параграфу 1, для суми, яку необхідно заявити до кінця попереднього року.

1. Комісія своєчасно повідомляє державу-члена та орган управління про ризик застосування правила щодо анулювання згідно зі статтею 86.

2. На підставі інформації, отриманої станом на 31 січня, Комісія повідомляє державу-члена та орган управління про суму анулювання, що випливає з такої інформації.

3. Держави-члени повинні протягом двох місяців або погодитися на суму, що підлягає анулюванню, або подати свої зауваження.

4. До 30 червня держава-член повинна подати до Комісії переглянутий план фінансування, що відображає, за відповідний фінансовий рік, зменшену суму підтримки на один або більше пріоритетів програми з урахуванням розподілення за фондами та за категорією регіону, у відповідних випадках. За відсутності такого подання, Комісія переглядає план фінансування, зменшуючи внесок з ЄСІ фондів на відповідний фінансовий рік. Таке зменшення спрямовують на кожен пріоритет пропорційно.

5. Комісія вносить зміни і доповнення до рішення про ухвалення програми у формі імплементаційних актів не пізніше 30 вересня.

1. Фонди сприяють розробці та втіленню заходів Союзу, що ведуть до зміцнення його економічного, соціального та територіального згуртування відповідно до статті 174 ДФЄС.

Заходи, що отримують підтримку з фондів, також сприяють реалізації стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання.

2. Для виконання місії, зазначеної в параграфі 1, необхідно досягнути таких цілей:

(a) Інвестиції задля зростання та робочих місць у державах-членах і регіонах, за підтримки з фондів; і

(b) Європейське територіальне співробітництво, за підтримки ERDF.

1. Структурні фонди надають підтримку меті "Інвестиції задля зростання та робочих місць" в усіх регіонах, що відповідають 2-му рівню спільної класифікації територіальних одиниць для статистичних цілей ("регіони 2-го рівня NUTS"), як встановлено Регламентом (ЄС) № 1059/2003 зі змінами, внесеними Регламентом (ЄС) № 105/2007.

2. Ресурси для мети "Інвестиції задля зростання та робочих місць" розподіляють серед таких трьох категорій регіонів 2-го рівня NUTS:

(a) менш розвинуті регіони, у яких ВВП на душу населення є меншим, ніж 75 % від середнього ВВП ЄС-27;

(b) регіони з перехідною економікою, у яких ВВП на душу населення становить між 75 % та 90 % від середнього ВВП ЄС-27;

(c) більш розвинуті регіони, у яких ВВП на душу населення є вищим, ніж 90 % від середнього ВВП ЄС-27.

Класифікацію регіонів відповідно до однієї з трьох категорій регіонів визначають на підставі того, як ВВП на душу населення кожного регіону, розрахований за паритетом купівельної спроможності (ПКС) та на підставі даних Союзу за період 2007-2009 років, співвідноситься із середнім ВВП ЄС-27 за той же самий референтний період.

3. Фонд гуртування надає підтримку тим державам-членам, чий ВНП на душу населення, розрахований за ПКС і на підставі даних Союзу за період 2008-2010 років, є меншим, ніж 90 % від середнього ВНП на душу населення ЄС-27 за той самий референтний період.

Держави-члени, що мають право на фінансування з Фонду гуртування в 2013 році, але чий ВНП на душу населення перевищує 90 % від середнього ВНП на душу населення ЄС-27, як розраховано відповідно до першого підпараграфу, отримують підтримку з Фонду гуртування на перехідній та спеціальній основі.

4. Одразу після набуття чинності цим Регламентом Комісія ухвалює рішення, у формі імплементаційного акту, що встановлює список регіонів, які відповідають критеріям трьох категорій регіонів, зазначених у параграфі 2, та держав-членів, що відповідають критеріям параграфу 3. Такий список діє з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2020 року.

5. У 2016 році Комісія переглядає прийнятність держав-членів для отримання підтримки з Фонду гуртування на підставі даних про ВНП Союзу за період 2012-2014 років для ЄС-27. Ті держави-члени, чий номінальний ВНП на душу населення падає до менше ніж 90 % від середнього ВНП на душу населення ЄС-27, знову стають прийнятними для підтримки з Фонду гуртування, а ті держави-члени, які були прийнятними для підтримки з Фонду гуртування та чий номінальний ВНП на душу населення перевищує 90 %, більше не є прийнятними та отримують підтримку з Фонду гуртування на перехідній та спеціальній основі.

1. Ресурси для економічного, соціального та територіального згуртування, доступні для бюджетного зобов’язання на період 2014-2020 років, становлять 330105627309 євро за цінами 2011 року, відповідно до річного розподілу, викладеного в додатку VI, з яких 325938694233 євро становлять глобальні ресурси, виділені для ERDF, ESF і Фонду гуртування, та 4166933076 євро становить окреме розподілення для Ініціативи в галузі зайнятості для молоді. Для цілей планування програм і подальшого включення до бюджету Союзу суму ресурсів для економічного, соціального та територіального згуртування індексують на 2 % на рік.

2. Комісія ухвалює рішення у формі імплементаційних актів, де викладає річну розбивку глобальних ресурсів на державу-члена в рамках мети "Інвестиції задля зростання та робочих місць" та мети "Європейське територіальне співробітництво", та річну розбивку ресурсів з конкретного розподілення на користь Ініціативи в галузі зайнятості для молоді на державу-члена, а також список прийнятних регіонів відповідно до критеріїв і методології, викладеної в додатках VII і VIII відповідно, без обмеження параграфу 3 цієї статті чи статті 92(8).

3. 0,35 % від глобальних ресурсів після вирахування підтримки на користь Фонду CEF, зазначеної в статті 92(6), а також допомоги для найбільш знедолених, зазначеної у статті 92(7), розподіляють для технічної допомоги за ініціативою Комісії, з якої максимум 112233000 євро в поточних цінах виділяють на Програму підтримки структурних реформ, запроваджену Регламентом (ЄС) 2017/825 для використання в межах сфери дії та цілей такої програми.

1. Ресурси для мети "Інвестиції задля зростання та робочих місць" складають 96,09 % від глобальних ресурсів (тобто загалом 317073545392 євро) та їх розподіляють так:

(a) 51,52 % (тобто загалом 163359380738 євро) для менш розвинутих регіонів;

(b) 10,82 % (тобто загалом 34319221039 євро) для регіонів з перехідною економікою;

(c) 16,33 % (тобто загалом 51773321432 євро) для більш розвинутих регіонів;

(d) 20,89 % (тобто загалом 66236030665 євро) для держав-членів, які отримують підтримку з Фонду гуртування;

(e) 0,44 % (тобто загалом 1385591518 євро) як додаткове фінансування для найвіддаленіших регіонів, визначених у статті 349 ДФЄС,

та регіонів 2-го рівня NUTS, що відповідають критеріям, встановленим у статті 2 Протоколу № 6 Акту про вступ 1994 року.

2. Крім сум, викладених у статті 91 і параграфі 1 цієї статті, для 2014 та 2015 років, додаткові суми в розмірі 94200000 євро та 92400000 євро відповідно стають доступними, як викладено в "Додаткових коригуваннях" відповідно до додатку VII. Такі суми вказують у рішенні Комісії, зазначеному в статті 91(2).

3. У 2016 році Комісія, у своїх технічних змінах за 2017 рік відповідно до статей 6 і 7 Регламенту (ЄС, Євратом) № 1311/2013, переглядає загальні суми розподілення в рамках мети "Інвестиції задля зростання та робочих місць" кожної держави-члена на 2017-2020 роки, застосовуючи метод розподілення, викладений у параграфах 1-16 додатку VII на підставі останніх статистичних даних і порівняння, для держав-членів, щодо яких встановлено обмеження, між сукупним національним ВВП за 2014-2015 роки, та сукупним національним ВВП за той самий періоду 2012 році відповідно до параграфу 10 додатку VII. Якщо сукупна різниця складає понад +/-5 % між переглянутими розподіленнями та загальними розподіленнями, загальні розподілення відповідним чином узгоджують. Відповідно до статті 7 Регламенту (ЄС, Євратом) № 1311/2013, узгодження здійснюють у рівних пропорціях за 2017-2020 роки, а відповідні верхні межі фінансових рамок відповідним чином змінюють. Загальний чистий результат коригувань, позитивних або негативних, не повинен перевищувати 4000000000 євро. Після технічних змін Комісія ухвалює рішення, у формі імплементаційних актів, яке викладає переглянутий річний розподіл глобальних ресурсів для кожної держави-члена.

4. Для того, щоб забезпечити виділення достатніх інвестицій, спрямованих на зайнятість молоді, мобільності трудових ресурсів, знання, соціальну інклюзію та боротьбу з бідністю, частка ресурсів структурних фондів, доступних для планування операційних програм, в рамках мети "Інвестиції для зростання та робочих місць", та розподілених для ESF у кожній державі-члені, не повинна бути нижчою, ніж відповідна частка ESF для такої держави-члена, встановлена в операційних програмах для цілей "Конвергенція" і "Регіональна конкурентоспроможність та зайнятість" на період планування програм на 2007-2013 роки. До такої частки додають додаткову суму для кожної держави-члена, визначену відповідно до методу, викладеного в додатку IX, для того, щоб забезпечити, що частка ESF як відсоткове співвідношення загальної кількості ресурсів для фондів на рівні Союзу, за винятком підтримки з Фонду гуртування для транспортної інфраструктури в рамках Фонду CEF, зазначеної в параграфі 6, та підтримки зі структурних фондів для допомоги для найбільш знедолених, зазначеної в параграфі 7, у державах-членах є не меншою, ніж 23,1 %. Для цілей цього параграфу інвестиції, передбачені з ESF для Ініціативи в галузі зайнятості для молоді, вважають частиною частки структурних фондів, виділеної для ESF.

5. Ресурси для Ініціативи в галузі зайнятості для молоді складають 4166933076 євро, 23,7 мільйонів євро з яких становлять додаткові ресурси на 2020 рік. Такі ресурси доповнюють цільовим інвестуванням ESF відповідно до статті 22 Регламенту про ESF.

Держави-члени, які користуються додатковими ресурсами для окремого розподілення на користь Ініціативи в галузі зайнятості для молоді, можуть направити запит на перенесення до 50 % цих додаткових ресурсів до ESF для забезпечення відповідного цільового інвестування, що вимагається відповідно до статті 22(1) Регламенту про ESF. Таке перенесення здійснюють до відповідних категорій регіонів, що відповідають категоризації регіонів, прийнятних для збільшення окремого розподілення на користь Ініціативи в галузі зайнятості для молоді. Держави-члени направляють запит на перенесення у запиті на внесення змін до програми відповідно до статті 30(1) цього Регламенту. Ресурси, розподілені на минулі роки, переносити не можна.

Другий підпараграф цього параграфа застосовується до додаткових ресурсів на окреме розподілення на користь Ініціативи в галузі зайнятості для молоді у 2019 та 2020 роках.

6. Сума підтримки з Фонду гуртування, яку потрібно перенести до CEF, становить 10000000000 євро. Її використовують для проектів транспортної інфраструктури відповідно до Регламенту (ЄС) № 1316/2013 виключно в державах-членах, прийнятних для фінансування з Фонду гуртування.

Комісія ухвалює рішення у формі імплементаційного акту, де викладає суму, яку потрібно перенести з розподілення Фонду гуртування кожної держави-члена до CEF і яку визначають на пропорційній основі за весь період. Розподілення з Фонду гуртування для кожної держави-члена зменшують відповідним чином.

Річні асигнування, що відповідають підтримці з Фонду гуртування, зазначеній у першому підпараграфі, вносять до відповідних рядків бюджету CEF, починаючи з бюджетного періоду 2014 року.

Суму, перенесену з Фонду гуртування до CEF та зазначену в першому підпараграфі, впроваджують за допомогою конкретних запитів на проекти, що впроваджують основні мережі, чи на проекти та горизонтальну діяльність, як встановлено в частині I додатку I до Регламенту (ЄС) № 1316/2013.

Правила, застосовні до транспортного сектору відповідно до Регламенту (ЄС) № 1316/2013, застосовують до конкретних запитів, зазначених у четвертому підпараграфі. До 31 грудня 2016 року відбір проектів, принятних для фінансування, повинен відповідати національним розподіленням в рамках Фонду гуртування. Станом на 1 січня 2017 року ресурси, перенесені до CEF, що не було призначено для проекту транспортної інфраструктури, роблять доступними для всіх держав-членів, прийнятних для фінансування з Фонду гуртування, для фінансування проектів транспортної інфраструктури відповідно до Регламенту (ЄС) № 1316/2013.

З метою надання підтримки державам-членам, прийнятним для фінансування з Фонду гуртування, які можуть мати труднощі з розробкою проектів достатньої готовності, якості чи водночас готовності та якості, а також які мають достатню додану вартість для Союзу, потрібно звертати особливу увагу на заходи з підтримки програми, спрямовані на зміцнення інституційної спроможності та ефективності публічної адміністрації та публічних послуг у зв’язку з розробкою та впровадженням проектів, внесених до списку в Частині I додатку I до Регламенту (ЄС) № 1316/2013. Щоб забезпечити максимально можливе використання перенесених фондів в усіх державах-членах, прийнятних для фінансування з Фонду гуртування, Комісія може організовувати додаткові запити.

7. Підтримка зі структурних фондів, яку виділяють для допомоги найбільш знедоленим згідно з метою "Інвестиції задля зростання та робочих місць", не повинна бути меншою, ніж 2500000000 євро, та може бути збільшена на суму до 1000000000 євро за рахунок додаткової підтримки, рішення щодо якої ухвалили держави-члени на добровільній основі.

Комісія ухвалює рішення у формі імплементаційного акту, що встановлює суму, яку потрібно перенести з розподілення зі структурних фондів кожної держави-члена на допомогу для найбільш знедолених за весь період. Розподілення зі структурних фондів кожної держави-члена відповідним чином скорочують на підставі пропорційного скорочення відповідно до категорії регіону.

Річні асигнування, що відповідають підтримці зі структурних фондів, зазначених у першому підпараграфі, вносять до відповідних рядків бюджету, що стосуються інструменту допомоги для найбільш знедолених у бюджетному періоді 2014 року.

8. 330000000 євро з ресурсів структурних фондів для мети "Інвестиції задля зростання та робочих місць" виділяють на інноваційні заходи під прямим або опосередкованим керівництвом Комісії у сфері сталого міського розвитку.

9. Ресурси для мети "Європейське територіальне співробітництво" становлять 2,69 % від глобальних ресурсів, доступних для бюджетного зобов’язання з фондів на період 2014-2020 років (тобто загалом 8865148841 євро).

10. Для цілей цієї статті, статей 18, 91, 93, 95, 99, 120, додатку I та додатку X цього Регламенту, статті 4 Регламенту про ERDF, статті 4 та статей 16 - 23 Регламенту про ESF, статті 3(3) Регламенту про ETC, найвіддаленіший регіон Майотти вважають регіоном 2-го рівня NUTS, що належить до категорії менш розвинутих регіонів. Для цілей статті 3(1) і (2) Регламенту про ЕТС регіони Майотти та Сен-Мартена вважають регіонами 3-го рівня NUTS.

Заходи, зазначені у статті 1(2) Регламенту Ради (ЄС) 2020/2094 (- 25) впроваджують в рамках структурних фондів у розмірі до 47500000000 євро у цінах 2018 року, як зазначено у пункті (a)(i) статті 2(2) вказаного регламенту, з урахуванням його статті 3(3), (4), (7) та (9).

Ці додаткові ресурси на 2021 і 2022 роки, що походять з Інструменту відновлення Європейського Союзу, повинні надати допомогу для подолання кризи в контексті пандемії COVID-19 та її соціальних наслідків, а також для підготування зеленого, цифрового та стійкого відновлення економіки ("ресурси REACT-EU").

Як передбачено у статті 3(1) Регламенту (ЄС) 2020/2094, ресурси REACT-EU становлять зовнішні цільові доходи для цілей статті 21(5) Фінансового регламенту.

1. Ресурси REACT-EU надаються в межах мети "Інвестиції задля зростання та робочих місць".

Як відступ від статті 94, держави-члени також спільно розподіляють частину своїх ресурсів REACT-EU для програм транскордонного співробітництва в межах мети "Європейське територіальне співробітництво", у яких вони беруть участь, якщо вони погодяться, що таке розподілення відображає їхні відповідні національні пріоритети.

Ресурси REACT-EU використовують для впровадження технічної допомоги відповідно до параграфа 6 цієї статті та операцій, що реалізують тематичні цілі, зазначені у першому підпараграфі параграфа 9 цієї статті.

2. Ресурси REACT-EU надаються для бюджетних зобов’язань на 2021 та 2022 роки, додатково до глобальних ресурсів, встановлених у статті 91, у такому розмірі:

- 2021: 37 500000000 євро,

- 2022: 10000000 000 євро.

Ресурси REACT-EU також підтримують адміністративні витрати в розмірі до 18000000 євро у цінах 2018 року.

Операції, що підтримуються з ресурсів REACT-EU, можуть відбиратися для підтримки до завершення 2023 року. Положення про поетапне проведення, визначені у Регламенті, що встановлює загальні положення Європейського фонду регіонального розвитку, Європейського соціального фонду, Фонду гуртування, Фонду справедливого переходу, Європейського фонду морського та рибного господарства та фінансові правила цих фондів, а також Фонду притулку та міграції, Фонду внутрішньої безпеки та Інструменту управління кордонами та візами, застосовують до операцій, підтримуваних з ресурсів REACT-EU.

3. 0,35 % ресурсів REACT-EU розподіляють на технічну допомогу за ініціативою Комісії, приділяючи особливу увагу державам-членам, що зазнали найбільшого впливу пандемії COVID-19 та державам-членам з нижчим рівнем поглинання та показниками впровадження.

4. Комісія ухвалює рішення, у формі імплементаційних актів, яке викладає розподіл ресурсів REACT-EU як асигнування зі Структурного фонду на 2021 рік для кожної держави-члена відповідно до критеріїв та методології, визначених у Додатку VIIa. Таке рішення переглядають у 2021 році для встановлення розподілу ресурсів REACT-EU на 2022 рік на основі даних, доступних до 19 жовтня 2021 року.

5. Як відступ від першого параграфа статті 76, бюджетні зобов’язання щодо ресурсів REACT-EU стосовно відповідної операційної програми приймаються для кожного Фонду на 2021 та 2022 роки.

Юридичне зобов’язання, зазначене у другому параграфі статті 76 на 2021 та 2022 роки набуває чинності та дату, зазначену у статті 3(3) Регламенту (ЄС) 2020/2094 або після такої дати.

Третій та четвертий параграфи статті 76 не застосовують стосовно ресурсів REACT-EU.

Як відступ від статті 14(3) Фінансового регламенту, правила анулювання, визначені у главі IV розділу IX частини II та статті 136 цього Регламенту, застосовують до бюджетних зобов’язань, які ґрунтуються на ресурсах REACT-EU. Як відступ від пункту (c) статті 12(4) Фінансового регламенту, ресурси REACT-EU не використовують для подальших програм або заходів

Як відступ від статей 86(2) та 136(1) цього Регламенту, зобов’язання щодо ресурсів REACT-EU анулюють відповідно до правил, яких необхідно дотримуватися для закриття програм.

Кожна держава-член розподіляє ресурси REACT-EU, доступні для планування програм у рамках ERDF та ESF, на операційні програми або програми транскордонного співробітництва із залученням місцевих та регіональних органів, а також відповідних органів, що представляють громадянське суспільство та соціальних партнерів відповідно до принципу партнерства.

Як відступ від статті 92(7), частина ресурсів REACT-EU також пропонується для використання, якщо відповідна держава-член вважає це належним для посилення підтримки Фонду європейської допомоги найбільш знедоленим (FEAD) з метою вирішення ситуації тих, хто зазнав безпрецедентного рівня впливу кризи COVID-19. Частина ресурсів REACT-EU також може бути використана для підсилення підтримки Ініціативи в галузі зайнятості для молоді. В обох випадках підсилення можна пропонувати перед розподіленням до ERDF та ESF або під час такого розподілення.

Після первинного розподілення ресурси REACT-EU, на запит держави-члена щодо внесення змін до операційної програми відповідно до статті 30(1), можна переносити між ERDF та ESF, незалежно від відсоткового співвідношення, зазначеного у пунктах (a), (b) та (c) статті 92(1), підтримуючи операційну спроможність ESF на рівні Союзу. Цей підпараграф не застосовують до ресурсів ERDF, які розподіляють на програми транскордонного співробітництва відповідно до мети "Європейське територіальне співробітництво".

Статтю 30(5) не застосовують до ресурсів REACT-EU. Такі ресурси виключають з основи розрахунку для цілей верхніх меж, встановлених у цьому параграфі.

Для цілей застосування пункту (f) статті 30(1) Фінансового регламенту, умова щодо того, щоб асигнування призначалися для тих же цілей, не застосовується для таких перенесень. Такі перенесення можуть тільки застосовуватися до поточного року або до наступних років у фінансовому плані.

Вимоги, встановлені у статті 92(4) цього Регламенту, не застосовуються до первинного розподілення або подальшого перенесення ресурсів REACT-EU.

Ресурси REACT-EU впроваджують відповідно до правил Фонду, на користь якого такі ресурси розподіляють або переносять.

6. До 4 % загальних ресурсів REACT-EU у межах ERDF та ESF можуть розподілятися на технічну підтримку за ініціативою держав-членів за будь-якою існуючою операційною програмою, яка підтримується з ERDF або ESF, чи новою операційною програмою чи програмами, зазначеними у параграфі 10.

До 6 % додаткових ресурсів ERDF, які розподіляють на програми транскордонного співробітництва відповідно до мети "Європейське територіальне співробітництво" згідно з другим підпараграфом 1, можуть розподілятися на технічну допомогу.

7. Як відступ від статей 81(1) та 134(1), первинне попереднє фінансування, що підлягає сплаті після рішення Комісії про ухвалення операційної програми або схвалення змін до операційної програми розподілення ресурсів REACT-EU, становить 11 % ресурсів REACT-EU, розподілених на програми на 2021 рік.

Для цілей застосування статті 134(2) до річного попереднього фінансування у 2021, 2022 та 2023 роках сума підтримки з фондів для усього періоду планування програм для операційної програми включає ресурси REACT-EU.

Суму, яку сплачено як додаткове початкове попереднє фінансування, зазначене у першому підпараграфі, повністю списують з рахунків Комісії не пізніше ніж на час закриття програми.

8. Ресурси REACT-EU, не розподілені на технічну допомогу, використовують у межах тематичних цілей, зазначених у першому підпараграфі параграфа 9 для підтримки операцій, які допомагають подоланню кризи в контексті пандемії COVID-19 та її соціальних наслідків, а також для підготування зеленого, цифрового та стійкого відновлення економіки.

Держави-члени асигнують ресурси REACT-EU для одної або декількох пріоритетних осей у межах існуючої операційної програми або програм в рамках мети "Інвестиції задля зростання та робочих місць" або існуючої програми чи програм транскордонного співробітництва в рамках мети "Європейське територіальне співробітництво" або нової операційної програми чи програм, зазначених у параграфі 10 цієї статті в рамках мети "Інвестиції задля зростання та робочих місць". Як відступ від статті 26(1), програма поширюється на період до 31 грудня 2022 року, з урахуванням параграфа 4 цієї статті.

Для ERDF ресурси REACT-EU використовують в першу чергу для підтримки інвестицій у товари та послуги для медичних послуг або соціальної інфраструктури, для надання підтримки у формі оборотного капіталу або інвестиційної підтримки для інвестицій МСПу секторах з високим потенціалом створення робочих місць, для підтримки інвестиційних внесків для переходу до цифрової зеленої економіки, для підтримання інвестицій в інфраструктуру, що надає базові послуги громадянам, та для підтримання економічних заходів підтримки у регіонах, які є найбільш залежними від секторів, що найбільше постраждали від кризи COVID-19.

Для ESF ресурси REACT-EU використовують в першу чергу для підтримки доступу до ринку праці, зберігаючи робочі місця для найманих робітників та самозайнятих осіб, включаючи короткострокові схеми роботи, навіть якщо підтримка не поєднується з активними заходами на ринку праці, крім випадків, коли такі заходи запроваджуються відповідно до національного права. Ресурси REACT-EU підтримують створення робочих місць та якісну зайнятість, зокрема для людей у вразливих ситуаціях, що розширюють заходи щодо зайнятості молоді відповідно до підсилених Гарантій для молоді. Інвестування в освіту, підготовку та розвиток навичок спрямовується на вирішення переходу до зеленої та цифрової економіки.

Ресурси REACT-EU також підтримують соціальну систему, що сприяє соціальній інклюзії, антидискримінації та заходам подолання бідності, приділяючи особливу увагу дитячій бідності та посиленню рівного доступу до соціальних послуг, що становлять загальний інтерес, в тому числі для дітей, людей літнього віку, осіб з інвалідністю, етнічних меншин та безпритульних.

9. За виключенням технічної допомоги, зазначеної у параграфі 6 цієї статті, ресурси REACT-EU використовують для FEAD або Ініціативи в галузі зайнятості для молоді, зазначених у сьомому підпараграфі параграфу 5 цієї статті, ресурси REACT-EU підтримують операції в межах нової тематичної цілі "Допомога подоланню кризи в контексті пандемії COVID-19 та її соціальних наслідків, а також підготування зеленого, цифрового та стійкого відновлення економіки", що доповнює тематичні цілі, встановлені у статті 9.

Тематичні цілі, зазначені у першому підпараграфі цього параграфа, доступні виключно для планування програм ресурсів REACT-EU. Як відступ від пунктів (b), (c) і (d) статті 96(1) цього Регламенту та від статті 8(1) Регламенту (ЄС) № 1299/2013, їх не поєднують з іншими інвестиційними пріоритетами.

Тематичні цілі, зазначені у першому підпараграфі цього параграфа, також становлять єдиний інвестиційний пріоритет для планування програм та впровадження ресурсів REACT-EU з ERDF та ESF.

Якщо одна або більше окремих пріоритетних осей створені відповідно до тематичної цілі, зазначеної у першому підпараграфі цього параграфу в межах існуючої операційної програми, елементи, перераховані у пунктах (b)(v) і (vii) статті 96(2) цього Регламенту та пунктах (b)(v) і (vi) статті 8(2) Регламенту (ЄС) №1299/2013 не вимагаються для опису осей пріоритетів у переглянутій операційній програмі.

Переглянутий план фінансування, визначений у пункті (d) статті 96(2) цього Регламенту та пункті (d) of статті 8(2) Регламенту (ЄС) № 1299/2013, визначає розподілення REACT-EU на 2021 рік та, якщо застосовно, на 2022 рік, без визначення сум для резерву результативності та без розподілу за категорією регіонів.

Як відступ від статті 30(1) цього Регламенту, запити на внесення змін до програми, подані державою-членом, повинні бути належним чином обґрунтовані та повинні зокрема визначати очікуваний вплив змін до програми на допомогу у подоланні кризи у контексті пандемії COVID- 19 та її соціальних наслідків, а також на підготування зеленого, цифрового та стійкого відновлення економіки. Такі запити супроводжують переглянутою програмою.

10. Як відступ від статті 26(4), держави члени можуть складати нові цільові операційні програми у рамках до мети "Інвестиції задля зростання та робочих місць" відповідно до нової тематичної цілі, зазначеної у першому підпараграфі параграфа 9 цієї статті. Оцінювання ex ante, викладене в статті 55, не вимагається.

Як відступ від пункту (a) статті 96(2), якщо створюється така нова операційна програма, обґрунтування повинно визначати очікуваний вплив операційної програми на допомогу в подоланні кризи у контексті пандемії COVID-19 та її соціальних наслідків, а також на підготування зеленого, цифрового та стійкого відновлення економіки.

Якщо створюється така нова операційна програма, держави члени можуть визначати для цілей пункту (a) статті 96(5) лише органи, вже призначені відповідно до триваючої операційної програми, яку підтримує ERDF, ESF та Фонд гуртування.

Елементи, визначені у пунктах (b)(v) та (vii) першого підпараграфа параграфа 2, у параграфі 4, у пунктах (b) та (c) параграфа 6 та параграфа 7 статті 96, не вимагаються для такої нової операційної програми. Елементи, визначені у статті 96(3), вимагаються тільки якщо надається відповідна підтримка.

Як відступ від статті 29(3) і (4) та статті 30(2), Комісія докладає усіх можливих зусиль для покращення будь-якої нової цільової операційної програми або внесення змін до існуючої програми протягом 15 робочих днів з моменту їх подання державою-членом.

11. Як відступ від статті 65(2) та (9), витрати на операції, підтримувані в рамках тематичної цілі, зазначеної у першому підпараграфі параграфа 9 цієї статті, є прийнятними з 1 лютого 2020 року.

12. Як відступ від першого та другого підпараграфів статті 120(3), ставка спільного фінансування в розмірі до 100% може застосовуватися до осі або осей пріоритетів, підтримуваних за рахунок ресурсів REACT-EU, запланованих в рамках тематичної цілі, зазначеної у першому підпараграфі параграфа 9 цієї статті. Додатково до спільних індикаторів, визначених у правилах окремого фонду, держави члени повинні, у відповідних випадках, використовувати індикатори окремих програм щодо COVID-19, надані Комісією.

Як відступ від статей 56(3) та 114(2), держави-члени повинні забезпечити, щоб до 31 грудня 2024 року було проведено принаймні оцінювання використання ресурсів REACT-EU для оцінки їх дієвості, ефективності, впливу та, у відповідних випадках, інклюзивності та недискримінації, включаючи гендерні аспекти, а також їх внеску до тематичної цілі, зазначеної у першому підпараграфі параграфу 9 цієї статті.

13. Такі положення не застосовують до ресурсів REACT-EU:

(a) вимога щодо тематичної спрямованості, включаючи порогові значення, встановлені для сталого міського розвитку, як визначено в цьому Регламенті або правилах окремого фонду, як відступ від статті 18;

(b) умови ex ante, як відступ від статті 19 та правил окремого фонду;

(c) вимоги щодо резерву результативності та застосування рамок результативності, як відступ від статей 20 та 22, відповідно;

(d) стаття 65(6) для операцій, що розпочалися з 1 лютого 2020 року та які допомагають подоланню кризи в контексті пандемії COVID-19 та її соціальних наслідків, а також для підготування зеленого, цифрового та стійкого відновлення економіки, що підтримуються в рамках тематичної цілі, зазначеної в першому підпараграфі параграфа 9 цієї статті;

(e) вимоги щодо підготування комунікаційної стратегії, як відступ від статті 116 та пункту (a) статті 115(1).

Як відступ від вимог, визначених у статті 12(4) Регламенту (ЄС) № 1299/2013 для операцій, підтримуваних за рахунок ресурсів REACT-EU в межах мети "Європейське територіальне співробітництво", є достатньою співпраця бенефеціарів принаймні у двох сферах.

14. При виконанні своїх обов’язків, пов'язаних з інформацією, комунікацією та видимістю відповідно до статті 115(1) та (3) і додатком XII, держави-члени та органи управління повинні забезпечити, щоб потенційні бенефіціари, бенефіціари, учасники, кінцеві отримувачі фінансових інструментів та громадськість знали про існування, обсяг та додаткову підтримку з ресурсів REACT-EU.

Держави-члени та органи управління роз’яснюють громадянам, що відповідна операція фінансувається як частина реагування Союзу на пандемію COVID-19 та повинні забезпечити повну прозорість з використанням, у відповідних випадках, соціальних медіа.

Покликання на "фонд", "фонди", "ЄСІ фонди" у секції 2.2 додатка XII доповнюють покликанням на "що фінансується/фінансуються як частина реагування Союзу на пандемію COVID-19", якщо фінансова підтримка надається операціям за рахунок ресурсів REACT-EU.

1. Сукупну суму асигнувань, розподілених для кожної держави-члена відносно менш розвинутих регіонів, регіонів з перехідною економікою та більш розвинутих регіонів, не переносять між такими категоріями регіонів.

2. Як відступ від параграфу 1, Комісія може прийняти, за належно обґрунтованих обставин, що пов’язані з виконанням однієї чи більше тематичних цілей, пропозицію держави-члена, внесену до її першого подання Угоди про партнерство, чи, за належно обґрунтованих обставин, на момент розподілення з резерву результативності, чи в зв’язку з суттєвим переглядом Угоди про партнерство, щодо перенесення максимум 3 % від сукупної суми асигнування для категорії регіонів до інших категорій регіонів.

1. Сукупну суму асигнувань, які розподіляють для кожної держави-члена в рамках мети "Інвестиції задля зростання та робочих місць" та мети "Європейське територіальне співробітництво", не переносять між такими цілями.

2. Як відступ від параграфу 1, Комісія може, з метою підтримання дієвого внеску з фондів для місій, зазначених у статті 89(1), за належно обґрунтованих обставин і з урахуванням умови, встановленої в параграфі 3, прийняти у формі імплементаційного акту пропозицію держави-члена, внесену до її першого подання Угоди про партнерство для перенесення частини її асигнувань для мети "Європейське територіальне співробітництво" до мети "Інвестиції задля зростання та робочих місць".

3. Частка мети "Європейське територіальне співробітництво" в державі-члені, що подає пропозицію, зазначену в параграфі 2, не повинна бути меншою, ніж 35 % від сукупної суми асигнувань для такої держави-члена в рамках мети "Інвестиції задля зростання та робочих місць" та мети "Європейське територіальне співробітництво", та після перенесення не повинна бути меншою, ніж 25 % від такої сукупної суми.

1. Для цілей цієї статті та додатку X застосовують такі терміни та означення:

(1) "валове накопичення основного капіталу" означає всі придбання виробниками, що є резидентами, основних засобів, з вирахуванням списань, протягом визначеного періоду та певний приріст вартості невироблених активів, реалізованих внаслідок виробничої діяльності виробника чи інституційних підрозділів, як означено в Регламенті Ради (ЄС) № 2223/96 (- 26);

(2|) "основні засоби" означає всі матеріальні та нематеріальні активи, вироблені як результати процесів виробництва, які використовують повторно або постійно, в процесах виробництва протягом понад одного року;

(3) "загальне державне управління" означає сукупність інституційних одиниць, що, крім виконання своїх політичних обов’язків і їхньої ролі в економічному регулюванні, виробляють неринкові послуги (можливо, товари) для індивідуального чи колективного споживання, а також перерозподіляють доходи та цінності;

(4) "публічні або еквівалентні структурні видатки" означає валове накопичення основних засобів загального державного управління.

2. Підтримка з фондів для мети "Інвестиції задля зростання та робочих місць" не замінює публічні або еквівалентні структурні видатки держави-члена.

3. Держави-члени підтримують протягом періоду 2014-2020 років рівень публічних або еквівалентних структурних видатків у середньому за рік, який щонайменше дорівнює референтному рівню, встановленому в Угоді про партнерство.

При встановленні референтного рівня, зазначеного в першому підпараграфі, Комісія та держави-члени враховують загальні макроекономічні умови та конкретні чи виняткові обставини, такі як приватизація, винятковий обсяг публічних або еквівалентних структурних видатків на державу-члена за період планування програм на 2007-2013 роки і еволюцію інших показників державних інвестицій. Вони також враховують зміни в національному розподіленні ресурсів з фондів у порівнянні з 2007-2013 роками.

4. Перевірка того, чи підтримувався протягом періоду обсяг публічних або еквівалентних структурних видатків у рамках мети "Інвестиції задля зростання та робочих місць", повинна мати місце виключно в тих державах-членах, у яких у менш розвинутих регіонах проживає щонайменше 15 % від загальної чисельності населення.

У державах-членах, у яких у менш розвинутих регіонах проживає щонайменше 65 % від загальної чисельності населення, перевірка повинна мати місце на національному рівні.

У державах-членах, у яких у менш розвинутих регіонах проживає понад 15 %, але менш ніж 65 % від загальної чисельності населення, перевірка повинна мати місце на регіональному рівні. З цією метою відповідні держави-члени повинні надавати Комісії інформацію про видатки в менш розвинутих регіонах на кожному етапі процесу перевірки.

5. Перевірка того, чи підтримувався протягом періоду обсяг публічних або еквівалентних структурних видатків згідно з метою "Інвестиції задля зростання та робочих місць", повинна мати місце на час подання Угоди про партнерство ("перевірка ex ante "), у 2018 році ("проміжна перевірка") та у 2022 році ("перевірка ex post ").

Детальні правила щодо перевірки додатковості викладено в пункті 2 додатку X.

6. Якщо шляхом перевірки ex post Комісія встановлює, що держава-член не підримувала вихідний об’єм публічних або еквівалентних структурних видатків в рамках мети "Інвестиції задля зростання та робочих місць", викладеній в Угоді про партнерство та як викладено в додатку X, Комісія може, зважаючи на ступінь невідповідності, здійснити фінансове коригування шляхом ухвалення рішення у формі імплементаційного акту. При визначенні необхідності здійснення фінансового коригування Комісія враховує наявність істотних змін у економічній ситуації держави-члена після проведення проміжної перевірки. Детальні правила щодо ставок фінансового коригування викладено в пункті 3 додатку X.

7. Параграфи 1-6 не застосовують до програм у рамках мети "Європейське територіальне співробітництво".

1. Операційна програма складається з пріоритетних осей. Вісь пріоритетів стосується одного фонду та однієї категорії регіону, за винятком Фонду гуртування, та повиненна відповідати, без обмеження статті 59, тематичній цілі та містити один або більше інвестиційних пріоритетів такої тематичної цілі, відповідно до правил окремого фонду. У разі необхідності та для того, щоб підвищити його вплив і дієвість за допомогою тематично узгодженого інтегрованого підходу, вісь пріоритетів може:

(a) стосуватися понад однієї категорії регіону;

(b) поєднувати один або більше допоміжних інвестиційних пріоритетів з ERDF, Фонду гуртування та ESF у рамках однієї тематичної цілі;

(c) у належним чином обґрунтованих випадках поєднувати один або більше допоміжних інвестиційних пріоритетів з різних тематичних цілей для того, щоб досягти максимального внеску до такої осі пріоритетів;

(d) для ESF, поєднувати інвестиційні пріоритети з різних тематичних цілей, викладених у пунктах (8), (9), (10) і (11) першого підпараграфу статті 9, щоб сприяти їхньому внеску до інших пріоритетних осей та для того, щоб реалізувати соціальні інновації та транснаціональну співпрацю.

Держави-члени можуть поєднувати два варіанти чи більше варіантів у пунктах (a)-(d).

2. Операційна програма сприяє виконанню стратегії Союзу для розумного, сталого та інклюзивного зростання, а також досягненню економічного, соціального і територіального згуртування та викладає:

(a) обґрунтування вибору тематичних цілей, інвестиційних пріоритетів, що їм відповідають, і розподілень, беручи до уваги Угоду про партнерство, на підставі визначення регіональних і, в разі необхідності, національних потреб, у тому числі потреби у відповіді на виклики, встановлені у відповідних рекомендаціях для окремої країни, ухвалених відповідно до статті 121(2) ДФЄС, та відповідних рекомендацій Ради, ухвалених відповідно до статті 148(4) ДФЄС, з урахуванням оцінювання ex ante відповідно до статті 55;

(b) для кожної осі пріоритетів, крім технічної допомоги:

(i) інвестиційні пріоритети та конкретні цілі, що їм відповідають;

(ii) для того, щоб посилити орієнтацію планування програм на результати, очікувані результати для окремих цілей і показники результатів, що їм відповідають, з базовою величиною та цільовим значенням, в разі необхідності виражені в кількісному співвідношенні відповідно до правил окремого фонду;

(iii) опис типу та приклади заходів, яким потрібно надати підтримку, в рамках кожного інвестиційного пріоритету та їхній очікуваний внесок до конкретних цілей, зазначених у пункті (i), в тому числі керівні принципи для відбору операцій і, в разі необхідності, встановлення основних цільових груп, конкретних цільових територій, типів бенефіціарів, запланованого використання фінансових інструментів і основних проектів;

(iv) кінцеві показники, в тому числі кількісне цільове значення, які, як очікується, сприятимуть досягненню результатів, відповідно до правил окремого фонду, для кожного інвестиційного пріоритету;

(v) визначення заходів з впровадження та фінансових показників і показників здобутків, а також, у разі необхідності, показників результату, які потрібно використовувати як цільові етапи та цілі для рамок результативності відповідно до статті 21(1) та додатку II;

(vi) відповідні категорії інтервенції, що ґрунтуються на номенклатурі, ухваленій Комісією, та орієнтовний розподіл програмних ресурсів;

(vii) у відповідних випадках, короткий виклад запланованого використання технічної допомоги, в тому числі, в разі необхідності, заходи зміцнення адміністративної спроможності органів, залучених до управління програмами та контролю за ними, а також бенефіціарів;

(c) для кожної осі пріоритетів стосовно технічної допомоги:

(i) конкретні цілі;

(ii) очікувані результати для кожної конкретної цілі та, в разі надання об’єктивно обґрунтованого змісту заходів, відповідні показники результатів, з базовим значенням та цільовим значенням, відповідно до правил окремого фонду;

(iii) опис заходів, яким потрібно надати підтримку, та їхній очікуваний внесок до конкретних цілей, зазначених у пункті (i);

(iv) показники здобутків, які, як очікується, сприятимуть досягненню результатів;

(v) відповідні категорії інтервенцій, що ґрунтуються на номенклатурі, ухваленій Комісією, та орієнтовний розподіл програмних ресурсів.

Пункт (ii) не застосовують, якщо внесок Союзу до осі чи осей пріоритетів стосовно технічної допомоги в операційній програмі не перевищує 15000000 євро.

(d) план фінансування, що містить такі таблиці:

Якщо національне спільне фінансування складається з публічного та приватного спільного фінансування, таблиця надає орієнтовний розподіл публічних і приватних компонентів. Вона показує, для інформативних цілей, очікувану участь з ЄІБ;

(e) список основних проектів, виконання яких заплановано протягом періоду планування програм.

Комісія ухвалює імплементаційні акти стосовно номенклатури, зазначеної в пунктах (b)(vi) та (c)(v) першого підпараграфу. Імплементаційні акти необхідно ухвалювати відповідно до експертної процедури, викладеної в статті 150(3).

3. Враховуючи її зміст і цілі, операційна програма описує інтегрований підхід до територіального розвитку, беручи до уваги Угоду про партнерство та показуючи, яким чином така операційна програма сприяє досягненню її цілей і очікуваних результатів, зазначаючи, в разі необхідності, таке:

(a) підхід до використання інструментів місцевого розвитку під керівництвом громади та принципів встановлення територій, де їх буде реалізовано;

(b) орієнтовну суму підтримки ERDF для інтегрованих заходів для сталого міського розвитку, які потрібно реалізувати відповідно до статті 7(4) Регламенту про ERDF, та орієнтовне розподілення ESF для інтегрованих заходів;

(c) підхід до використання інструменту ITI, крім випадків, на які поширюється дія пункту (b), та його орієнтовне розподілення з кожної осі пріоритетів;

(d) механізми міжрегіональних і транснаціональних заходів, у рамках операційних програм, з бенефіціарами, розташованими в щонайменше одній іншій державі-члені;

(e) якщо держави-члени та регіони беруть участь в макрорегіональних стратегіях і стратегіях басейну моря, з урахуванням потреб території програми, як встановила держава-член, внесок запланованих інтервенцій у рамках програми до таких стратегій.

4. Крім того, операційна програма зазначає таке:

(a) у разі необхідності, встановлення того, чи та яким чином вона вирішує конкретні потреби географічних територій, що зазнали найбільшого впливу бідності, чи цільових груп з найвищим ризиком дискримінації чи соціального відчуження, з особливою увагою до маргіналізованих спільнот і осіб з інвалідністю, та, де це доцільно, внесок до інтегрованого підходу, викладеного в Угоді про партнерство;

(b) у разі необхідності, встановлення того, чи та яким чином вона вирішує демографічні виклики регіонів або конкретні потреби територій, що страждають від суворих і постійних природних або демографічних вад, як зазначено в статті 174 ДФЄС, та внесок до інтегрованого підходу, викладеного в Угоді про партнерство з цією метою.

5. Операційна програма вказує:

(a) орган управління, орган із засвідчення, у відповідних випадках, і орган аудиту;

(b) орган, якому Комісія буде здійснювати платежі;

(c) заходи, вжиті для залучення відповідних партнерів, зазначених у статті 5, до підготовки операційної програми, та роль таких партнерів у впровадженні, моніторингу та оцінюванні операційної програми.

6. Беручи до уваги зміст Угоди про партнерство та з урахуванням інституційних і правових рамок держав-членів, операційна програма також викладає таке:

(a) механізми забезпечення координації між Фондами, EAFRD, EMFF та іншими інструментами фінансування Союзу та національними інструментами фінансування, а також з ЄІБ, з урахуванням відповідних положень, встановлених у спільних стратегічних рамках;

(b) для кожної умови ex ante, встановленої відповідно до статті 19 та додатку XI, що є застосовним до програми, оцінювання того, чи виконано умову ex ante на дату подання Угоди про партнерство та операційної програми, а якщо умови ex ante не виконано, - опис заходів з метою виконання умови ex ante, відповідальні органи та графік таких заходів відповідно до короткого викладу, поданого в Угоді про партнерство;

(c) короткий виклад оцінювання адміністративного тягаря для бенефіціарів і, в разі необхідності, запланованих заходів, які супроводжують орієнтовні часові рамки, для скорочення адміністративного тягаря.

7. Кожна операційна програма, крім програм, де технічну допомогу надають відповідно до конкретної операційної програми, повинна, з урахуванням належним чином обґрунтованого оцінювання державою-членом їх відповідності змісту та цілям операційних програм, містити опис:

(a) конкретних заходів з урахуванням вимог охорони довкілля, ресурсоефективності, пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації до них, стійкості до стихійних лих, запобігання ризикам і управління ними, у відборі операцій;

(b) конкретних заходів для заохочення рівних можливостей і запобігання дискримінації на підставі статі, расової чи етнічної приналежності, релігії чи вірувань, інвалідності, віку чи сексуальної орієнтації під час підготовки, розробки та впровадження операційної програми та, зокрема, відносно доступу до фінансування, з урахуванням потреб різних цільових груп, що можуть зазнати такої дискримінації, та, зокрема, вимог для забезпечення доступності для осіб з інвалідністю;

(c) внеску операційної програми до заохочення рівності між чоловіками та жінками та, в разі необхідності, механізмів забезпечення інтеграції гендерних аспектів до операційної програми та на операційному рівні.

Держави-члени можуть подавати позицію національних органів з питань рівності щодо заходів, викладених у пунктах (b) чи (c) першого підпараграфу, з пропозицією для операційної програми в рамках мети "Інвестиції задля зростання та робочих місць".

8. Якщо держава-член готує максимум одну операційну програму для кожного фонду, елементи операційної програми, що підпадають під пункт (a) першого підпараграфу параграфу 2, пункти (a), (c) та (d) параграфу 3, параграф 4 та параграф 6, може бути повністю включено згідно з відповідними положеннями Угоди про партнерство.

9. Операційну програму готують відповідно до моделі. Для того, щоб забезпечити однакові умови для імплементації цієї статті, Комісія ухвалює імплементаційний акт, що встановлює таку модель. Такий імплементаційний акт ухвалюється згідно з дорадчою процедурою, зазначеною в статті 150(2).

10. Без обмеження статті 30(5), Комісія ухвалює рішення, у формі імплементаційних актів, про затвердження всіх елементів операційної програми, у тому числі будь-які з майбутніх змін до неї, що підпадають під дію цієї статті, крім тих, що підпадають під дію пунктів (b)(vi), (c)(v) та (e) першого підпараграфу параграфу 2, параграфів 4 та 5, пунктів (a) та (c) параграфу 6 та параграфу 7, що залишаються у сфері відповідальності держав-членів.

11. Орган управління повідомляє Комісію про будь-яке рішення, що вносить зміни до елементів операційної програми, на які не поширюється рішення Комісії, як зазначено в параграфі 10, протягом одного місяця з дати ухвалення рішення про внесення змін. У рішенні про внесення змін зазначають дату його набуття чинності, що не повинна бути ранішою, ніж дата його ухвалення.