ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу, зокрема його статтю 108(4),

Беручи до уваги Регламент Ради (ЄС) № 994/98 від 7 травня 1998 року про застосування статей 107 і 108 Договору про функціонування Європейського Союзу до певних категорій горизонтальної державної допомоги (- 1),

Після опублікування проекту цього Регламенту (- 2),

Після консультацій із Дорадчим комітетом з питань державної допомоги,

Оскільки:

(1) Державне фінансування, що відповідає критеріям статті 107(1) Договору, становить державну допомогу і підлягає нотифікації Комісії на підставі статті 108(3) Договору. Проте, відповідно до статті 109 Договору, Рада може визначати категорії допомоги, на які не поширюється вимога щодо нотифікації. Відповідно до статті 108(4) Договору, Комісія може ухвалювати регламенти, які стосуються таких категорій державної допомоги. На підставі Регламенту (ЄС) № 994/98, Рада вирішила, відповідно до статті 109 Договору, що допомога de minimis може становити одну з таких категорій. На основі цього, допомога de minimis, тобто допомога, яку надають єдиному підприємству впродовж певного періоду та яка не перевищує певний встановлений розмір, вважається такою, що не відповідає всім критеріям, встановленим у статті 107(1) Договору і, таким чином, не підлягає процедурі нотифікації.

(2) Комісія неодноразово у своїх рішеннях надавала роз'яснення поняття "допомога" у розумінні статті 107(1) Договору. Комісія також визначила свою політику щодо граничного розміру допомоги de minimis, нижче якої статтю 107(1) Договору можна вважати незастосовною, спочатку у своєму повідомленні про правило de minimis щодо державної допомоги (- 3), а згодом - в Регламентах Комісії (ЄС) № 69/2001 (- 4) та (ЄС) № 1998/2006 (- 5). З огляду на досвід, здобутий в ході застосування Регламенту (ЄС) № 1998/2006, доцільно переглянути деякі з умов, встановлених в зазначеному Регламенті та замінити його.

(3) Доцільно зберегти граничний розмір допомоги на рівні 200000 євро як розмір допомоги de minimis, що його єдине підприємство в одній державі-члені може отримати протягом будь-якого трирічного періоду. Такий граничний розмір все ще необхідний для того, щоб будь-який інструмент, що підпадає під цей Регламент міг вважатися таким, що не впливає на торгівлю між державами-членами, не викривлює або не загрожує викривленням конкуренції.

(4) Для цілей правил конкуренції, встановлених у Договорі, підприємство - це будь-який суб'єкт, який провадить господарчу діяльність, незалежно від його правового статусу та способу його фінансування (- 1). Суд Європейського Союзу постановив, що всі суб'єкти, які перебувають під контролем (де-юре чи де-факто) одного і того самого суб'єкта, повинні вважатися єдиним підприємством (- 2). Для забезпечення правової визначеності та зменшення адміністративного навантаження, у цьому Регламенті необхідно надати вичерпний перелік чітких критеріїв визначення випадків, коли два чи більше підприємств у межах тієї самої держави-члена вважаються єдиним підприємством. Комісія обрала з усталених критеріїв визначення "зв'язаних підприємств" в означенні малих чи середніх підприємств (МСП) у Рекомендації Комісії 2003/361/ЄС (- 3) і в додатку I до Регламенту Комісії № (ЄС) № 800/2008 (- 4), ті критерії, які є доцільними для цілей цього Регламенту. Ці критерії вже відомі органам публічної влади, їх необхідно застосовувати, з огляду на сферу застосування цього Регламенту, як до МСП, так і до великих підприємств. Такі критерії повинні забезпечувати, щоб групу зв'язаних підприємств вважали одним єдиним підприємством для застосування правила de minimis, а підприємства, які не мають взаємовідносин одне з одним, окрім факту безпосереднього зв'язку кожного з них з одним і тим самим органом чи органами публічної влади, не вважали зв'язаними одне з одним. Таким чином, до уваги беруть конкретне становище підприємств, які контролює один і той самий орган чи органи публічної влади, що мають повноваження незалежно ухвалювати рішення.

(5) Зважаючи на малий середній розмір підприємств, що провадять діяльність у секторі вантажних автомобільних перевезень, доцільно зберігати граничний розмір допомоги на рівні 100000 євро для підприємств, які займаються вантажними автомобільними перевезеннями за наймом чи за винагороду. Надання комплексної послуги, в якій фактичне перевезення є тільки одним елементом, такої як послуги переїзду, поштові або кур'єрські послуги, послуги вивезення або перероблення сміття, не повинно вважатися транспортною послугою. З огляду на надлишкові потужності в секторі вантажних автомобільних перевезень і цілі транспортної політики щодо заторів на дорогах та вантажних перевезень, допомога на придбання автомобільних вантажних транспортних засобів підприємствами, які займаються вантажними автомобільними перевезеннями за наймом чи за винагороду, повинна бути виключеною зі сфери застосування цього Регламенту. З огляду на розвиток сектора пасажирських автомобільних перевезень, застосування меншого граничного розміру допомоги для цього сектора вже не є доцільним.

(6) З огляду на особливі правила, які застосовуються в секторах первинного виробництва сільськогосподарських продуктів, рибальства та аквакультури, а також з огляду на ризик, що суми допомоги, нижчі за граничний розмір допомоги, встановлений цим Регламентом, все-таки можуть відповідати критеріям статті 107(1) Договору, цей Регламент не повинен застосовуватися до зазначених секторів.

(7) З огляду на подібність перероблення та реалізації сільськогосподарських продуктів і перероблення та реалізації несільськогосподарських продуктів, цей Регламент необхідно застосовувати до перероблення та реалізації сільськогосподарських продуктів, тільки у разі виконання певних умов. При цьому, ані діяльність на фермерських господарствах, необхідна для підготування продукту до першого продажу, така як збирання врожаю, збирання та вимолочення злаків або пакування яєць, ані перший продаж торговельним посередникам або переробникам не вважається переробленням чи реалізацією.

(8) Суд Європейського Союзу встановив, що як тільки Союз ухвалює законодавчий акт про встановлення спільної організації ринку в певному секторі сільського господарства, держави-члени мають зобов'язання утримуватися від вжиття будь-яких заходів, які можуть його підірвати або створити винятки з нього (- 1). Тому, цей Регламент не повинен застосовуватися до допомоги, розмір якої є фіксованим на основі ціни або кількості продуктів, що їх придбали або випустили на ринок. Він також не повинен застосовуватися до підтримки, зв'язаної з зобов'язанням розподіляти допомогу між первинними виробниками.

(9) Цей Регламент не повинен застосовуватися ані до допомоги на експортну діяльність, ані до допомоги, залежної від використання вітчизняних, а не імпортованих продуктів. Зокрема, він не повинен застосовуватися до допомоги, яка фінансує встановлення та функціонування мережі розповсюдження в інших державах-членах чи третіх країнах. Допомога для покриття витрат на участь у торгових ярмарках, витрат на дослідження або консалтингові послуги, необхідні для запуску нового або існуючого продукту на новому ринку в іншій державі-члені чи третій країні, як правило, не становить допомогу на експортну діяльність.

(10) Трирічний період, який необхідно брати до уваги для цілей цього Регламенту, необхідно оцінювати безперервно, з тим, щоб у кожному випадку нового надання допомоги de minimis був врахований загальний розмір допомоги de minimis, наданої за відповідний фінансовий рік і за попередні два фінансові роки.

(11) Якщо підприємство провадить діяльність у секторах, виключених зі сфери застосування цього Регламенту, і також провадить діяльність в інших секторах або провадить інші види діяльності, цей Регламент необхідно застосовувати до таких інших секторів чи видів діяльності за умови, що відповідна держава-член забезпечує - належними засобами, такими як розмежування видів діяльності або розрізнення витрат - неотримання вигоди від допомоги de minimis для діяльності у таких виключених секторах. Такий самий принцип необхідно застосовувати, якщо підприємство провадить діяльність у секторах, до яких застосовуються нижчі граничні розміри допомоги de minimis. Якщо неможливо забезпечити, щоб діяльність у секторах, до яких застосовуються нижчі граничні розміри допомоги de minimis, отримувала вигоду від допомоги de minimis, що не перевищує такі нижчі граничні розміри, до всіх видів діяльності підприємства необхідно застосовувати найнижчий граничний розмір допомоги.

(12) Цей Регламент повинен встановити правила, які запобігають можливості обходити максимальну інтенсивність допомоги, встановлену в конкретних регламентах або рішеннях Комісії. Він також повинен містити чіткі правила поєднання, які є простими в застосуванні.

(13) Цей Регламент не виключає можливості, що інструмент може вважатися таким, що не є державною допомогою у розумінні статті 107 Договору на підставах, відмінних від підстав, викладених у цьому Регламенті, наприклад, через те, що такий інструмент відповідає принципу оператора в умовах ринкової економіки або тому що цей інструмент не передбачає передавання державних ресурсів. Зокрема, надання Союзом коштів, якими централізовано управляє Комісія і які не підпадають під безпосередній чи опосередкований контроль держави-члена, не становить державну допомогу і його не потрібно враховувати під час визначення питання, чи дотримано граничного розміру допомоги.

(14) Для цілей прозорості, однакового ставлення та дієвого моніторингу, цей Регламент необхідно застосовувати тільки до допомоги de minimis, для якої можливо точно розрахувати валовий грантовий еквівалент ех апіе без жодної потреби проводити оцінювання ризиків ("прозора допомога"). Такий точний розрахунок можна зробити, наприклад, для грантів, субсидій на часткове відшкодування витрат на процентні ставки, звільнення від податків чи інших інструментів з верхнім обмеженням, що забезпечує неперевищення відповідного граничного розміру допомоги. Передбачення верхньої межі означає, що позаяк точна суми допомоги невідома або ще невідома, держава-член повинна припускати, що ця сума дорівнює цій верхній межі, щоб забезпечити, що декілька інструментів допомоги разом не перевищать граничний розмір, зазначений у цьому Регламенті, а також забезпечити застосування правил щодо поєднання.

(15) Для цілей прозорості, однакового ставлення та правильного застосування граничного розміру de minimis, усі держави-члени повинні застосовувати один і той самий метод розрахування. Для спрощення такого розрахування, суми допомоги у формі, відмінній від грошового гранта, необхідно конвертувати у валовий грантовий еквівалент. Розрахування валового грантового еквівалента для прозорих типів допомоги, відмінних від гранта, і допомоги, що її виплачують частинами, вимагає використання ринкових процентних ставок, що переважають на момент надання допомоги. Для рівномірного, прозорого та простого застосування правил державної допомоги, ринкові ставки, застосовні для цілей цього Регламенту, повинні бути референтними ставками, як визначено в Повідомленні Комісії про перегляд методу встановлення референтної та облікової ставки (- 1).

(16) Допомога у формі позик, у тому числі допомога de minimis на ризикове фінансування у формі позик, вважається прозорою допомогою de minimis, якщо валовий грантовий еквівалент розраховано на основі ринкових процентних ставок, що переважають на момент надання допомоги. Щоби спростити розгляд невеликих позик короткої тривалості, цей Регламент повинен передбачити чітке правило, яке просто застосовувати і яке враховує як суму, так і тривалість позики. Відповідно до досвіду Комісії, позики, забезпечені заставою, що покриває принаймні 50% позики, які не перевищують 1000000 євро з тривалістю п'ять років або 500000 євро з тривалістю 10 років, можуть вважатися такими, що їх валовий грантовий еквівалент не перевищує граничний розмір de minimis. З огляду на труднощі, зв'язані з визначенням валового грантового еквівалента допомоги, наданої підприємствам, що можуть бути неспроможними повернути позику, це правило не повинне застосовуватися до таких підприємств.

(17) Допомога у формі вливань капіталу, не вважається прозорою допомогою de minimis, окрім випадків, коли загальна сума державного вливання не перевищує граничний розмір de minimis. Допомога в рамках інструментів ризикового фінансування у формі інвестицій в акціонерний капітал чи квазі-акціонерний капітал, як зазначено в настановах щодо ризикового фінансування (- 2), не вважається прозорою допомогою de minimis, окрім випадків, коли відповідний інструмент забезпечує капітал, що не перевищує граничний розмір de minimis.

(18) Допомога у формі гарантій, включно з допомогою de minimis на ризикове фінансування у формі гарантій, вважається прозорою, якщо валовий грантовий еквівалент розраховано на основі мінімальних гарантованих премій (премій безпечної гавані), встановлених у Повідомленні Комісії для типу відповідного підприємства (- 3). Щоб спростити розгляд гарантій короткої тривалості, які забезпечують до 80% відносно невеликої позики, цей Регламент повинен передбачити чітке правило, яке просто застосовувати і яке враховує як суму основної позики, так і тривалість гарантії. Це правило не застосовується до гарантій на основні операції, які не становлять позику, такі як гарантії на операції з акціонерним капіталом. Якщо гарантія забезпечує не більше 80% основної позики, гарантована сума не перевищує 1500000 євро, а тривалість гарантії не перевищує п'ять років, гарантія може вважатися такою, що її валовий грантовий еквівалент не перевищує граничний розмір de minimis. Те саме положення застосовується, якщо гарантія не перевищує 80% основної позики, гарантована сума не перевищує 750000 євро, а тривалість гарантії не перевищує десять років. Окрім того, розраховуючи валовий грантовий еквівалент для гарантій, держава-член може використовувати методику, нотифіковану Комісії відповідно до іншого, застосовного на той момент Регламенту Комісії у сфері державної допомоги, яку Комісія прийняла як таку, що відповідає Повідомленню щодо гарантії чи будь-якому наступному повідомленню, за умови, що така прийнята методика прямо стосується типу гарантії та типу відповідної основної операції в контексті застосування цього Регламенту. З огляду на труднощі, зв'язані з визначенням валового грантового еквівалента допомоги, наданої підприємствам, що можуть бути неспроможними повернути позику, це правило не повинне застосовуватися до таких підприємств.

(19) Якщо схему допомоги de minimis упроваджують через фінансових посередників, необхідно забезпечити, щоб останні не отримували жодної державної допомоги. Для цього, наприклад, можна вимагати від фінансових посередників, які отримують вигоду від державної гарантії, сплачувати відповідну премію за ринковими умовами або повністю передавати будь-яку перевагу кінцевим бенефіціарам, або дотримуватися граничного розміру de minimis та інших умов цього Регламенту також на рівні посередників.

(20) Отримавши нотифікацію від держави-члена, Комісія може перевірити, чи не призводить інструмент, до складу якого не входить грант, позика, гарантія, вливання капіталу або інструмент ризикового фінансування у формі інвестицій в акціонерний капітал чи квазі-акціонерний капітал, до перевищення валовим грантовим еквівалентом граничного розміру de minimis і чи може, відповідно, на нього поширюватися сфера застосування цього Регламенту.

(21) Комісія має обов'язок забезпечувати дотримання правил державної допомоги, а держави-члени, відповідно до принципу співпраці, встановленого в статті 4(3) Договору про Європейський Союз, повинні сприяти виконанню цього завдання шляхом створення необхідних інструментів, щоб забезпечити неперевищення загальною сумою допомоги de minimis, наданою єдиному підприємству відповідно до правила de minimis, загального дозволеного граничного розміру. Для цього, держави-члени, які надають допомогу de minimis, повинні поінформувати відповідне підприємство про суму наданої допомоги de minimis та про те, що вона є de minimis, із чітким покликанням на цей Регламент. Від держав-членів необхідно вимагати здійснювати моніторинг наданої допомоги, щоб забезпечувати неперевищення відповідних граничних розмірів і дотримання правил поєднання. Для виконання зазначеного обов'язку, відповідна держава-член, перед наданням такої допомоги, повинна отримати від підприємства заяву про іншу допомогу de minimis, на яку розповсюджується цей Регламент чи інші регламенти про допомогу de minimis і яка була отримана протягом відповідного фінансового року та протягом попередніх двох фінансових років. Як варіант, держави-члени повинні мати можливість створити центральний реєстр з повною інформацією про надану допомогу de minimis і перевіряти, щоб будь-яке нове надання допомоги не перевищувало відповідний граничний розмір.