Цей Регламент встановлює Рамкову програму з наукових досліджень та інновацій "Горизонт 2020" (2014-2020 роки) (далі - "Горизонт 2020") і визначає правові рамки, які регулюють підтримку Союзом діяльності в сфері наукових досліджень та інновацій, задля посилення науково-технологічної бази Європи, збільшення користі для суспільства, а також уможливлення кращого використання економічного та промислового потенціалу політики інновацій, досліджень і технологічного розвитку.

Для цілей цього Регламенту застосовують такі терміни та означення:

(1) "науково-дослідна та інноваційна діяльність" означає весь спектр діяльності, пов’язаної з науковими дослідженнями, технологічним розвитком, демонстраціями та інноваціями, в тому числі сприяння співпраці з третіми країнами та міжнародними організаціями, розповсюдження і оптимізація результатів, а також стимулювання високоякісної підготовки та мобільності дослідників у Союзі;

(2) "пряма діяльність" означає науково-дослідну та інноваційну діяльність, яку веде Комісія через свій Спільний науково-дослідний центр (СНДЦ);

(3) "непряма діяльність" означає науково-дослідну та інноваційну діяльність учасників, на ведення якої Союз надає фінансову підтримку;

(4) "публічно-приватне партнерство" означає партнерство, в якому партнери з приватного сектора, Союз та, у відповідних випадках, інші партнери, як-от органи публічного сектора, спільно зобов’язуються підтримувати розроблення та реалізацію програми з наукових досліджень та інновацій або відповідну діяльність;

(5) "партнерство в рамках публічного сектора" означає партнерство, в якому органи публічного сектора або органи, що виконують функції публічних служб на місцевому, регіональному, національному або міжнародному рівні, та Союз спільно зобов’язуються підтримувати розроблення та реалізацію програми з наукових досліджень та інновацій або відповідну діяльність;

(6) "дослідницькі інфраструктури" означає об’єкти, ресурси та послуги, що їх використовують дослідники для проведення наукових досліджень і стимулювання інновацій у своїй галузі. У відповідних випадках такі об’єкти, ресурси та послуги можуть бути використані поза межами досліджень, наприклад, для освіти або надання публічних послуг. Вони включають важливе наукове обладнання або набори інструментів; ресурси, що ґрунтуються на знаннях, як-от колекції, архіви або наукові дані; електронні інфраструктури, як-от системи даних, обчислювальні системи та мережі зв’язку; а також будь-які інші унікальні інфраструктури, що є важливими для досягнення досконалості в дослідженнях та інноваціях. Такі інфраструктури можуть бути "локально розташовані", "віртуальні" або "розподілені";

(7) "стратегія розумної спеціалізації" має те саме значення, що й стратегія розумної спеціалізації в розумінні пункту (3) статті 2 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1303/2013 (- 1).

Цим положенням Регламенту створюється Програма "Горизонт 2020" на період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2020 року.

Програма "Горизонт 2020" максимізує додану вартість для Союзу та її вплив з акцентом на цілях і діяльності, які неможливо ефективно реалізувати зусиллями поодиноких держав-членів. "Горизонт 2020" відіграє провідну роль у досягненні успіху стратегії "Європа 2020" для розумного, сталого та інклюзивного зростання (далі - стратегія "Європа 2020"), оскільки забезпечує спільні стратегічні рамки фінансування Союзом передового досвіду в сфері науково-дослідної діяльності та інновацій, і таким чином є інструментом мобілізації приватних і публічних інвестицій, створення нових робочих місць і забезпечення довготривалої сталості Європи, її зростання, економічного розвитку, соціальної інклюзії та галузевої конкурентоспроможності, а також реагування на суспільні виклики в усьому Союзі.

1. Загальна ціль програми "Горизонт 2020" - сприяти створенню в усьому Союзі суспільства та економіки, заснованих на знаннях та інноваціях, за допомогою залучення додаткових коштів на фінансування наукових досліджень, розробок та інновацій і сприяння досягненню цілей у сфері наукових досліджень і розробок, у тому числі до 2020 року досягти виділення 3% ВВП на наукові дослідження та розробки в усіх державах-членах Союзу. У такий спосіб досягається підтримка реалізації стратегії "Європа 2020" та інших стратегій Союзу, а також створення та функціонування Європейського науково-дослідного простору (ЄНДП). Перший набір відповідних показників ефективності для оцінювання прогресу щодо загальної цілі наведено у вступі до додатку I.

2. Загальної цілі, встановленої в параграфі 1, досягають за допомогою трьох пріоритетів, що посилюють один одного, у таких сферах:

(a) Передова наука;

(b) Лідерство в промисловості;

(c) Суспільні виклики.

Конкретні цілі, які відповідають кожному з цих трьох пріоритетів, разом із загальними напрямами діяльності, викладені в частинах I-III додатка I.

3. Загальної цілі, встановленої в параграфі 1, також досягають за допомогою конкретних цілей "Поширення передового досвіду та розширення участі" та "Наука з суспільством і для суспільства", викладених, відповідно, в частинах IV і V додатка I разом із загальними напрямами діяльності.

4. Спільний науково-дослідний центр (СНДЦ) сприяє досягненню загальної цілі та пріоритетів, викладених, відповідно, в параграфах 1 і 2, через надання науково-технічної підтримки стратегіям Союзу в співпраці з відповідними національними та, у відповідних випадках, регіональними стейкхолдерами в сфері наукових досліджень, наприклад, у розробленні стратегій розумної спеціалізації. Конкретні цілі разом із загальними напрями діяльності викладені в частині VI додатка I.

5. Європейський інститут інновацій і технологій (ЄІІТ) сприяє досягненню загальної цілі та пріоритетів, встановлених, відповідно, у параграфах 1 і 2, з конкретною ціллю інтегрувати трикутник знань, який складається з вищої освіти, досліджень та інновацій. Відповідні показники ефективності ЄІІТ встановлені у вступі до додатка I, а конкретна ціль та загальні напрями діяльності - в частині VII додатка I.

6. У контексті пріоритетів, конкретних цілей і загальних напрямів діяльності, зазначених у параграфах 2 і 3, можна взяти до уваги нові та непередбачені потреби, що виникають у період реалізації програми "Горизонт 2020". Серед них, у належно обґрунтованих випадках, можуть бути відповіді на нові можливості, кризи та загрози, а також відповіді на потреби, пов’язані з розробкою нових стратегій Союзу.

1. Фінансування реалізації програми "Горизонт 2020" становить 74828,3 мільйонів євро в поточних цінах, з яких максимум 72445,3 мільйони євро спрямовується на діяльність відповідно до розділу XIX ДФЄС.

Європейський Парламент і Комісія затверджують щорічні асигнування в межах багаторічної фінансової рамки.

2. Сума, що виділяється на діяльність відповідно до розділу XIX ДФЄС, розподіляється між пріоритетами, зазначеними в статті 5(2) цього Регламенту таким чином:

(a) Передова наука - 24232,1 мільйони євро в поточних цінах;

(b) Лідерство в промисловості - 16466,5 мільйонів євро в поточних цінах;

(c) Суспільні виклики - 28629,6 мільйонів євро в поточних цінах.

Встановлено таку максимальну загальну суму фінансового внеску Союзу в рамках програми "Горизонт 2020" на конкретні цілі, викладені в статті 5(3), та на неядерну пряму діяльність СНДЦ:

(i) Поширення передового досвіду та розширення участі - 816,5 мільйонів євро в поточних цінах;

(ii) Наука з суспільством і для суспільства - 444,9 мільйони євро в поточних цінах;

(iii) Неядерна пряма діяльність СНДЦ - 1855,7 мільйонів євро в поточних цінах.

Орієнтовний розподіл по пріоритетах і конкретних цілях, визначених у статті 5(2) і (3), визначений у додатку II.

3. Фінансування ЄІІТ здійснюється по лінії програми "Горизонт 2020" у максимальному розмірі 2383 мільйони євро в поточних цінах, визначеному в додатку II.

4. Фінансування реалізації програми "Горизонт 2020" може покривати витрати, пов’язані з діяльністю з підготовки, моніторингу, контролю, аудиту та оцінювання, необхідною для управління програмою "Горизонт 2020" і досягнення її цілей, зокрема витрати на наукові дослідження та зустрічі експертів у тій мірі, в якій вони пов’язані з цілями програми "Горизонт 2020", витрати, пов’язані з мережами інформаційних технологій, орієнтованими на опрацювання інформації та обмін інформацією, а також всі інші витрати Комісії на технічну та адміністративну підтримку, необхідну для управління програмою "Горизонт 2020".

У разі потреби та в належним чином обґрунтованих випадках, асигнування можна вносити до бюджету програми "Горизонт 2020" на період після 2020 року для покриття витрат на технічну та адміністративну підтримку, що уможливить управління діяльністю, не завершеною до 31 грудня 2020 року. Програма "Горизонт 2020" не фінансує створення та роботу програми "Галілео", програми "Коперник" або спільного підприємства ЄС з реалізації проекту створення Міжнародного термоядерного експериментального реактора (МТЕР).

5. Щоб реагувати на непередбачені ситуації або нові обставини та потреби, Комісія, після проміжного оцінювання програми "Горизонт 2020", як зазначено в статті 32(3), та результатів перевірки ЄІІТ, як зазначено в статті 32(2), може в рамках щорічної бюджетної процедури переглянути суми, виділені на пріоритети та конкретні цілі "Поширення передового досвіду та розширення участі" та "Наука з суспільством і для суспільства", згідно з параграфом 2 цієї статті, а також орієнтовний розподіл по конкретних цілях в рамках цих пріоритетів, наведений у додатку II, і внесок на діяльність ЄІІТ відповідно до параграфа 3 цієї статті. Комісія також може, на таких самих умовах, переводити асигнування між пріоритетами та конкретними цілями, а також ЄІІТ в розмірі до 7,5% загального обсягу коштів, початково виділених на пріоритети та конкретні цілі "Поширення передового досвіду й розширення участі" та "Наука з суспільством і для суспільства", і до 7,5% початкового орієнтовного розподілу за кожною конкретною ціллю, і до 7,5% максимального внеску на діяльність ЄІІТ. Подібне переведення асигнувань на пряму діяльність СНДЦ відповідно до параграфа 2 цієї статті не дозволяється.

1. Програма "Горизонт 2020" відкрита для асоціації:

(a) країн, що вступають до ЄС, країн-кандидатів і потенційних кандидатів, відповідно до загальних принципів і загальних положень та умов участі таких країн у програмах Союзу, визначених у відповідних рамкових угодах і рішеннях рад асоціації або аналогічних угодах;

(b) членів Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ) або країн або територій, на які поширюється Європейська політика сусідства, якщо вони задовольняють всім наведеним нижче критеріям:

(i) мають значний потенціал у галузі науки, технологій та інновацій;

(ii) показали гарні результати під час участі в програмах Союзу з науково-дослідної та інноваційної діяльності;

(iii) забезпечують справедливе та безстороннє поводження з правами інтелектуальної власності;

(c) країни або території, асоційовані з Сьомою рамковою програмою.

2. Конкретні умови участі асоційованих країн у програмі "Горизонт 2020", у тому числі умови щодо фінансового внеску, розрахованого на основі ВВП асоційованої країни, визначають у міжнародних угодах між Союзом і асоційованими країнами.

Умови асоціації держав-членів ЄАВТ, які є сторонами Угоди про Європейський економічний простір (ЄЕП), відповідають положенням зазначеної Угоди.

Програму "Горизонт 2020" реалізовують за допомогою консолідованої конкретної програми, запровадженої Рішенням Ради 2013/743/ЄС (- 2), яка встановлює цілі та детальні правила реалізації, а також через фінансовий внесок до ЄІІТ.

Конкретна програма містить по одній частині для кожного з трьох пріоритетів, визначених у статті 5(2), по одній частині для кожної з конкретних цілей, визначених у статті 5(3), і одну частину щодо неядерної прямої діяльності СНДЦ.

Необхідно забезпечити дієву координацію між трьома пріоритетами програми "Горизонт 2020".

Програму "Горизонт 2020" реалізовує Комісія відповідно до положень Регламенту (ЄС, Євратом) № 966/2012.

Комісія також може доручити часткову реалізацію програми "Горизонт 2020" органам фінансування, зазначеним у пункті (c) статті 58(1) Регламенту (ЄС, Євратом) № 966/2012.

Програма "Горизонт 2020" підтримує непряму діяльність за допомогою однієї або декількох форм фінансування, передбачених Регламентом (ЄС, Євратом) № 966/2012, зокрема грантів, премій, закупівель і фінансових інструментів. Фінансові інструменти є основною формою фінансування діяльності, наближеної до ринку, яку підтримують у рамках програми "Горизонт 2020".

Програма "Горизонт 2020" також підтримує пряму діяльність, яку здійснює СНДЦ.

Якщо пряма діяльність, яку здійснює СНДЦ, сприяє ініціативам, передбаченим статтею 185 або статтею 187 ДФЄС, такий внесок не вважають частиною фінансового внеску, спрямованого на зазначені ініціативи.

Правила участі та розповсюдження результатів, встановлені у Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1290/2013 (- 3), застосовуються до непрямої діяльності.

1. Для реалізації програми "Горизонт 2020" враховують рекомендації та дані, отримані від незалежних дорадчих груп експертів високого рівня, створених Комісією із залученням широкого кола стейкхолдерів, у тому числі дослідників, представників промисловості та громадянського суспільства, для забезпечення необхідних міждисциплінарних і міжгалузевих перспектив, беручи до уваги відповідні чинні ініціативи на рівні Союзу, а також на національному та регіональному рівні. Іншими джерелами внесків є структури для ведення діалогу, створені відповідно до міжнародних угод у галузі науки та технології; перспективна діяльність; цільові публічні консультації, в тому числі, у відповідних випадках, консультації національних або регіональних органів влади або стейкхолдерів; а також прозорі та інтерактивні процеси, які забезпечують підтримку відповідальних наукових досліджень та інновацій.

У відповідних випадках також враховують консультації Комітету Європейського науково-дослідного простору та інновацій (КЄНДПІ), інших груп, пов’язаних з ЄНДП, і Групи у справах політики щодо підприємств (ГСПП) стосовно визначення та формулювання стратегічних пріоритетів.

2. Повною мірою враховують також відповідні аспекти дослідних та інноваційних програм,встановлених, між іншим, ЄІІТ, Європейськими технологічними платформами та Європейськими інноваційними партнерствами, а також консультації таких наукових груп як Наукова група з питань здоров’я.

1. Для реалізації програми "Горизонт 2020" слід враховувати необхідність створення відповідних синергій і взаємодоповнюваності між національними та європейськими програмами з наукових досліджень та інновацій, наприклад, у сферах, де координація здійснюється за допомогою спільних програмних ініціатив.

2. Можна передбачити підтримку ініціатив Союзу зі спільних ініціатив з планування програм у поєднанні з будь-якою підтримкою в рамках інструментів, зазначених у статті 26, відповідно до умов і критеріїв, встановлених для таких інструментів.

1. Між пріоритетами програми "Горизонт 2020" і в рамках самих цих пріоритетів повинна існувати взаємодія та координація. У цьому контексті особливу увагу слід звернути на:

(a) розвиток і застосування ключових високоефективних і промислових технологій, а також майбутніх і новітніх технологій;

(b) сфери, пов’язані зі шляхом від відкриття до застосування на ринку;

(c) міждисциплінарні та міжгалузеві дослідження та інновації;

(d) суспільні, економічні та гуманітарні науки;

(e) питання зміни клімату та сталого розвитку;

(f) сприяння функціонуванню та досягненню цілей ЄНДП і флагманської ініціативи "Інноваційний Союз";

(g) рамкові умови на підтримку флагманської ініціативи "Інноваційний Союз";

(h) внесок у всі відповідні флагманські ініціативи стратегії "Європа 2020" (включно з "Цифровим порядком денним для Європи");

(i) розширення участі у науково-дослідній та інноваційній діяльності в межах Союзу та допомогу з подоланням відмінностей у науково-дослідній та інноваційній діяльності в країнах Європи;

(j) міжнародні мережі для провідних дослідників і новаторів, такі як "Європейська співпраця в сфері науки та технологій" (ЄСНТ);

(k) співпраця з третіми країнами;

(l) відповідальні дослідження та інновації з урахуванням гендерної рівності;

(m) залучення МСП до науково-дослідної та інноваційної діяльності та ширшу участь приватного сектора;

(n) підвищення привабливості професії науковця; та

(o) сприяння транскордонній і міжгалузевій мобільності дослідників.

2. Якщо передбачена підтримка непрямої діяльності, яка має велике значення для низки пріоритетів або конкретних цілей, зазначених у статті 5(2) і (3), обсяг фінансування такої діяльності може складатися з обсягів коштів, спрямованих на кожний відповідний пріоритет або конкретну ціль.

Програму "Горизонт 2020" реалізовують таким чином, щоб забезпечувати відповідність пріоритетів і підтримуваної діяльності мінливим потребам і враховувати еволюційний характер науки, технологій, інновацій, економіки та суспільства в глобалізованому світі, де інновації охоплюють бізнес, організаційні, технологічні, суспільні та екологічні аспекти. Пропозиції щодо зміни пріоритетів і діяльності в рамках програми "Горизонт 2020" повинні враховувати рекомендації зовнішніх експертів, зазначені в статті 12, а також рекомендації в рамках проміжного оцінювання, зазначеного в статті 32(3).

Програма "Горизонт 2020" забезпечує ефективну підтримку гендерної рівності та гендерного аспекту в змісті наукових досліджень та інновацій. Особливу увагу слід приділяти гендерному балансу залежно від ситуації у конкретній сфері наукових досліджень та інновацій, в комітетах з оцінювання і в таких органах як дорадчі групи і групи експертів.

Гендерний аспект в належний спосіб інтегрують у зміст наукових досліджень та інновацій у рамках стратегій, програм і проектів, з контролем дотримання на всіх етапах циклу досліджень.

Програму "Горизонт 2020" реалізовують відповідно до Регламенту (ЄС) № 1290/2013, що покликаний сприяти зміцненню єдиного ринку для дослідників і підвищенню привабливості дослідницької кар’єри в межах Союзу в контексті ЄНДП з урахуванням міжнаціонального характеру більшості напрямів діяльності за програмою.

1. Слід забезпечити відкритий доступ до наукових публікацій, які стали результатом досліджень, профінансованих публічними коштами в рамках програми "Горизонт 2020". Надання такого доступу забезпечують згідно з положеннями Регламенту (ЄС) № 1290/2013.

2. Потрібно заохочувати надання відкритого доступу до дослідних даних, отриманих в результаті науково-дослідної діяльності, профінансованої публічними коштами в рамках програми "Горизонт 2020". Надання такого доступу заохочують згідно з положеннями Регламенту (ЄС) № 1290/2013.

1. Уся науково-дослідна та інноваційна діяльність в рамках програми "Горизонт 2020" відповідає етичним принципам і відповідному національному та міжнародному праву, а також праву Союзу, в тому числі Хартії фундаментальних прав Європейського Союзу, Європейській конвенції з прав людини та її додатковим протоколам .

Особливу увагу слід приділити принципу пропорційності, праву на приватність, праву на захист персональних даних, праву на фізичну та психічну недоторканність особи, праву на недискримінацію, а також потребі в забезпеченні високого рівня охорони здоров’я людини.

2. Науково-дослідна та інноваційна діяльність в рамках програми "Горизонт 2020" спрямована виключно на цивільне застосування.

3. Не надається фінансування на такі види наукових досліджень:

(a) науково-дослідна діяльність з метою клонування людини для репродуктивних цілей;

(b) науково-дослідна діяльність, спрямована на модифікацію генетичного фонду людини, яка могла б зробити такі зміни спадковими (- 4);

(c) науково-дослідна діяльність з метою створення ембріонів людини виключно для дослідів або для отримання стовбурових клітин, у тому числі шляхом пересадки ядер соматичних клітин.

4. Фінансування може бути надано на проведення дослідів стовбурових клітин людини, як отриманих від дорослого, так і від ембріону, залежно від змісту наукової пропозиції та правових систем залучених держав-членів. Не надається фінансування на науково-дослідну діяльність, заборонену в усіх державах-членах. Жоден вид діяльності не отримує фінансування в державі-члені, де такий вид діяльності заборонений.

5. Сфери науково-дослідної діяльності, визначені в параграфі 3 цієї статті, можуть бути переглянуті в контексті проміжного оцінювання, встановленого в статті 32(3) у світлі останніх досягнень науки.

Програму "Горизонт 2020" реалізовують таким чином, щоб забезпечити взаємодоповнюваність із іншими стратегіями та програмами фінансування, запровадженими Союзом, включно з європейськими структурними та інвестиційними фондами (фондами ЄСІ), спільною аграрною політикою, програмами конкурентоспроможності підприємств і МСП (КПМСП) (2014- 2020 роки), програмою "Еразмус+" і програмою "Життя".

Окрім внеску в структурну політику на рівні Союзу, а також на національному та регіональному рівні, програма "Горизонт 2020" також сприяє подоланню розриву в науково-дослідній та інноваційній діяльності в Союзі через сприяння синергії з фондами ЄСІ. За можливості застосовують накопичувальне фінансування, визначене в Регламенті (ЄС) № 1290/2013.

1. Впродовж усього періоду реалізації програми "Горизонт 2020" особливу увагу слід приділяти забезпеченню достатнього рівня участі мікропідприємств, малих і середніх підприємств (МСП), а також впливу на них наукових досліджень та інновацій. Кількісне та якісне оцінювання участі МСП проводиться в рамках оцінювання та моніторингу.

2. Окрім створення кращих умов для того, щоб МСП могли скористатися всіма відповідними можливостями програми "Горизонт 2020", вживають конкретних заходів. Зокрема, в рамках єдиної централізованої системи управління необхідно створити спеціальний інструмент для МСП, спрямований на всі типи МСП з інноваційним потенціалом, у широкому сенсі, та впровадити його за висхідним принципом через постійно відкритий конкурс заявок, адаптований до потреб МСП і визначений у рамках конкретної цілі "Інновації в МСП" у пункті 3.3(a) частини II додатка I. Такий інструмент враховує конкретну ціль "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях", визначену в пункті 1 частини II додатка I, і кожну з конкретних цілей пріоритету "Суспільні виклики", визначених у пунктах 1-7 частини III додатка I, і реалізовується послідовно.

3. Інтегрований підхід, визначений у параграфах 1 і 2, та спрощення процедур повинні призвести до того, що принаймні 20% загального об’єднаного бюджету, призначеного для конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях" і пріоритету "Суспільні виклики" спрямовуватиметься до МСП.

4. Особливу увагу слід приділяти адекватному представництву МСП у публічно-приватних партнерствах, зазначених у статті 25.

Програму "Горизонт 2020" необхідно реалізовувати, в основному, за допомогою міжнаціональних спільних проектів, відібраних під час проведення конкурсів заявок у рамках робочих програм "Горизонт 2020", зазначених у Рішенні 2013/743/ЄС. Такі проекти будуть доповнені публічно-приватними партнерствами та партнерствами в рамках публічного сектора. Партнерства створюватимуться за підтримки держав-членів і розроблятимуть принципи свого внутрішнього управління.

"Швидкий шлях до інновацій" (ШШІ) реалізовують у формі повномасштабного пілотного проекту відповідно до статті 54 Регламенту (ЄС) № 1290/2013 шляхом проведення конкурсу заявок з 2015 року.

1. Програма "Горизонт 2020" може бути реалізована через публічно-приватні партнерства, в рамках яких усі відповідні партнери зобов’язуються підтримувати розвиток і проведення передконкурентної науково-дослідної та інноваційної діяльності, яка має стратегічне значення для конкурентоспроможності Союзу та його лідерства в промисловості або для реагування на конкретні суспільні виклики. Публічно-приватні партнерства мають реалізовуватися в такий спосіб, щоб не перешкоджати широкій участі найкращих європейських гравців.

2. Участь Союзу в публічно-приватних партнерствах спирається на чинні та раціональні структури врядування і може набувати однієї з таких форм:

(a) фінансові внески Союзу у спільні підприємства, створені в контексті Сьомої рамкової програми відповідно до статті 187 ДФЄС, з урахуванням змін і доповнень до їх основних актів; у нові публічно-приватні партнерства, створені відповідно до статті 187 ДФЄС; та в інші органи фінансування, зазначені в пунктах (iv) і (vii) статті 58(1)(c) Регламенту (ЄС, Євратом) № 966/2012. Таку форму партнерства реалізовують лише якщо це виправдовує масштаби поставлених цілей і рівень необхідних ресурсів з повним урахуванням відповідних оцінок впливу, а також якщо інші форми партнерства не досягли б цілей або не забезпечили б необхідний мультиплікаторний ефект;

(b) договірні зобов’язання між партнерами, зазначеними в параграфі 1, що уточнюють цілі партнерства, взаємні зобов’язання партнерів, ключові показники ефективності та очікувані результати діяльності, в тому числі визначення напрямів науково-дослідної та інноваційної діяльності, які вимагають підтримки програми "Горизонт 2020".

З метою залучення зацікавлених партнерів, у тому числі, у відповідних випадках, кінцевих споживачів, університетів, МСП і науково-дослідних установ, публічно-приватне партнерство забезпечить доступність публічних коштів за допомогою прозорих процедур і переважно через проведення тендерів за правилами участі, що відповідають вимогам програми "Горизонт 2020". Винятки щодо проведення тендерів повинні бути належним чином обґрунтовані.

3. Публічно-приватні партнерства ідентифікують та реалізують у відкритий, прозорий і ефективний спосіб. Їх ідентифікація ґрунтується на таких критеріях:

(a) демонстрація доданої вартості діяльності на рівні Союзу та вибору інструменту, який буде застосовуватися;

(b) масштаби впливу на галузеву конкурентоспроможність, створення робочих місць, сталий розвиток і соціально-економічні проблеми, в тому числі суспільні виклики, що їх оцінюють з точки зору чітко визначених і вимірних цілей;

(c) довгострокові зобов’язання, в тому числі пропорційний внесок усіх партнерів на основі спільного бачення та чітко визначених цілей;

(d) обсяг залучених ресурсів і спроможність залучити додаткові інвестиції в дослідження та інновації;

(e) чітке визначення ролей кожного з партнерів і узгоджені ключові показники ефективності, що їх оцінюють впродовж обраного періоду;

(f) взаємодоповнюваність з іншими компонентами програми "Горизонт 2020" і узгодження зі стратегічними пріоритетами Союзу в сфері науково-дослідної та інноваційної діяльності, зокрема з пріоритетами стратегії "Європа 2020".

У відповідних випадках необхідно забезпечити взаємодоповнюваність пріоритетів, діяльності та участі держав-членів у публічно-приватному партнерстві.

4. Пріоритети публічно-приватних партнерств у сфері науково-дослідної діяльності можуть, у відповідних випадках, бути включені до регулярних конкурсів заявок у рамках робочих програм "Горизонт 2020" з метою створення нових синергій з науково-дослідною та інноваційною діяльністю стратегічного значення.

1. Програма "Горизонт 2020" сприяє, у відповідних випадках, зміцненню партнерств у рамках публічного сектора, в якому діяльність на регіональному, національному або міжнародному рівні ведеться спільно з Союзом.

Особливу увагу слід приділити спільним ініціативам з планування програм держав-членів. Спільні ініціативи з планування програм, які одержують підтримку в рамках програми "Горизонт 2020", залишаються відкритими для участі будь-яких держав-членів або асоційованих країн.

2. Партнерства в рамках публічного сектора можуть одержувати підтримку як у рамках пріоритетів, встановлених у статті 5(2), так і на стику таких пріоритетів, зокрема за допомогою:

(a) інструменту ERA-NET, який залучає гранти на підтримку партнерств у рамках публічного сектора на етапі їх підготовки, створення мережевих структур, розроблення, реалізації та координації спільної діяльності, а також додаткового фінансування Союзом не більше однієї спільної заявки на рік, і діяльності міжнаціонального характеру;

(b) участі Союзу в програмах, що їх реалізовують декілька держав-членів відповідно до статті 185 ДФЄС, якщо участь обґрунтована сферою поставлених цілей і масштабом необхідних ресурсів.

Для цілей пункту (a) першого підпараграфа додаткове фінансування залежить від демонстрування доданої вартості діяльності на рівні Союзу та від попередніх орієнтовних фінансових зобов’язань суб’єктів-учасників конкурсів заявок і діяльності у грошовій або натуральній формі. Однією з цілей інструменту ERA-NET може бути, за можливості, гармонізація правил і способів реалізації спільних конкурсів заявок і діяльності. Його також можна використати для підготовки до ініціативи відповідно до статті 185 ДФЄС.

Для цілей пункту (b) першого підпараграфа такі ініціативи пропонують лише якщо є потреба у спеціально призначеній структурі реалізації, і якщо країни-учасниці продемонстрували високий рівень готовності до інтеграції на науковому, управлінському та фінансовому рівні.

Крім того, заявки на такі ініціативи визначають на основі всіх зазначених нижче критеріїв:

(a) чітке визначення переслідуваної цілі та її актуальність в контексті цілей програми "Горизонт 2020" і ширших цілей політики Союзу;

(b) орієнтовні фінансові зобов’язання країн-учасниць у грошовій або натуральній формі, в тому числі попередні зобов’язання щодо узгодження інвестицій на національному та/ або регіональному рівні для транснаціональної науково-дослідної та інноваційної діяльності, а також, у відповідних випадках, щодо об’єднування ресурсів;

(c) додана вартість діяльності на рівні Союзу;

(d) критична маса за обсягом і кількістю залучених програм, подібністю або взаємодоповнюваністю напрямів діяльності та за часткою відповідних досліджень, яку вони охоплюють;

(e) доцільність статті 185 ДФЄС для досягнення цілей.

1. Суб’єкти права, як визначено в пункті 13 статті 2(1) Регламенту (ЄС) № 1290/2013, створені в третіх країнах, і міжнародні організації можуть брати участь у непрямій діяльності в рамках програми "Горизонт 2020" на умовах, встановлених у зазначеному Регламенті. Міжнародну співпрацю з третіми країнами та міжнародними організаціями заохочують та інтегрують в програму "Горизонт 2020" для досягнення, зокрема, таких цілей:

(a) зміцнення передового досвіду та привабливості Союзу в сфері наукових досліджень та інновацій, а також його економічної та галузевої конкурентоспроможності;

(b) ефективного вирішення спільних суспільних викликів;

(c) підтримки цілей зовнішньої політики Союзу та його політики зі сприяння розвитку, доповнення зовнішніх програм і програм розвитку, в тому числі міжнародних зобов’язань і їх відповідних цілей, як-от встановлених ООН Цілей розвитку тисячоліття. Буде докладено зусиль для налагодження синергій з іншими стратегіями Союзу.

2. Цільові заходи, покликані сприяти співпраці з певними третіми країнами або групами третіх країн, у тому числі зі стратегічними партнерами Союзу, реалізовують на основі стратегічного підходу та спільного інтересу, пріоритетів і взаємної вигоди з урахуванням їх науково-технологічних можливостей і конкретних потреб, ринкових можливостей і очікуваного впливу таких заходів.

Необхідно заохочувати взаємний доступ до програм третіх країн та, у відповідних випадках, здійснювати їх моніторинг. Щоб максимізувати вплив міжнародної співпраці, необхідно сприяти координації та синергії з ініціативами держав-членів і асоційованих країн. Залежно від конкретних країн-партнерів співпраця може мати різний характер.

Пріоритети співпраці враховують еволюцію стратегій Союзу, можливості для співпраці з третіми країнами, а також справедливе та безстороннє поводження з правами інтелектуальної власності.

3. Крім того, в рамках програми "Горизонт 2020" реалізовують горизонтальні та наскрізні заходи, що сприяють стратегічному розвитку міжнародної співпраці.

Комісія реалізовує інформаційні та комунікаційні заходи за програмою "Горизонт 2020", у тому числі інформаційні та комунікаційні заходи щодо підтримуваних проектів і результатів. Зокрема, Комісія своєчасно надає державам-членам детальну інформацію.

Частка бюджету програми "Горизонт 2020", спрямована на комунікаційні заходи, також покриває інституційну комунікацію з питань політичних пріоритетів Союзу, тією мірою, якою вони стосуються загальної мети цього Регламенту.

Діяльність, спрямована на розповсюдження інформації та налагодження комунікації становить невід’ємну частину всіх напрямів діяльності, які підтримує програма "Горизонт 2020". Інформація та комунікація щодо програми "Горизонт 2020", у тому числі підтримувані проекти, оприлюднюється і доступна в цифровому форматі.

Крім цього підтримують такі конкретні дії:

(a) ініціативи, спрямовані на підвищення обізнаності та полегшення доступу до фінансування в рамках програми "Горизонт 2020", зокрема для регіонів або типів учасників з порівняно низьким рівнем участі;

(b) адресна допомога проектам і консорціумам для забезпечення їм відповідного доступу до навичок, необхідних для оптимізації комунікації, використання та розповсюдження результатів;

(c) заходи, які об’єднують і розповсюджують результати низки проектів, у тому числі проектів, які можуть отримувати фінансування з інших джерел, для створення зручних баз даних і надання узагальнених звітів про ключові результати, а також, у відповідних випадках, для комунікації та розповсюдження в наукових колах, серед представників промисловості та громадськості;

(d) розповсюдження серед виробників політики, у тому числі серед органів стандартизації, для сприяння використанню значущих для політики рішень відповідними органами на міжнародному, національному та регіональному рівнях, а також на рівні Союзу;

(e) ініціативи, спрямовані на сприяння діалогу та дискусіям з питань науки, технологій та інновацій з громадськістю через залучення наукових та інноваційних кіл і організацій громадянського суспільства, а також ініціативи, спрямовані на використання потенціалу соціальних мереж та інших інноваційних технологій і методів, зокрема з метою підвищення обізнаності громадськості щодо переваг наукових досліджень та інновацій у реагуванні на суспільні виклики.

1. Систему контролю імплементації положень цього Регламенту розробляють так, щоб із належною мірою впевненості забезпечити зниження ризиків до прийнятного рівня та адекватне управління ризиками, пов’язаними з дієвістю та ефективністю операційної діяльності, а також законністю та правильністю основних операцій з урахуванням багаторічного характеру програм і природи відповідних платежів.

2. Система контролю забезпечує належний баланс між довірою та контролем з урахуванням адміністративних та інших витрат, пов’язаних із контролем на всіх рівнях, особливо для учасників, з метою досягнення цілей програми "Горизонт 2020" і залучення до неї найбільш компетентних дослідників та найбільш інноваційних компаній.

3. Стратегія аудиту витрат на непряму діяльність у рамках програми "Горизонт 2020" є частиною системи контролю і спирається на результати фінансового аудиту репрезентативної вибірки видатків за програмою "Горизонт 2020" в цілому. Таку репрезентативну вибірку доповнюють даними, отриманими на основі оцінювання ризиків, пов’язаних із витратами.

Аудит витрат на непряму діяльність в рамках програми "Горизонт 2020" проводять у послідовний спосіб відповідно до принципів економії, дієвості та ефективності для мінімізації навантаження на учасників, пов’язаного з проведенням аудиту.

1. Комісія вживає відповідних заходів на забезпечення захисту фінансових інтересів Союзу підчас ведення діяльності, фінансованої відповідно до цього Регламенту, а саме: вживає запобіжних заходів проти шахрайства, корупції та будь-яких інших незаконних дій, проводить ефективні перевірки, в разі виявлення порушень повертає помилково сплачені кошти та, у відповідних випадках, застосовує дієві, пропорційні та стримувальні адміністративні та фінансові санкції.

2. Комісія або її представники та Рахункова палата мають повноваження проводити аудит, - на підставі документів та на місці, - всіх одержувачів грантів, підрядників і субпідрядників, які отримали кошти Союзу в рамках програми "Горизонт 2020".

Без обмеження параграфа 3, Комісія може проводити аудиторські перевірки в період до двох років після здійснення остаточного платежу.

3. Європейське бюро боротьби із шахрайством (OLAF) може проводити розслідування, в томучислі за допомогою виїзних перевірок та інспектувань, відповідно до положень і процедур, встановлених у Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС, Євратом) № 883/2013 (- 5) і у Регламенті Ради (Євратом, ЄС) № 2185/96 (- 6), з метою встановлення факту шахрайства, корупції або іншої неправомірної дії, що негативно впливає на фінансові інтереси Союзу, в зв’язку з будь-якою угодою про надання гранту, рішенням про надання гранту або угоди в рамках програми "Горизонт 2020".

4. Без обмеження положень параграфів 1, 2 і 3, укладені з третіми країнами та з міжнародними організаціями угоди про співпрацю, а також угоди про надання гранту, рішення про його надання і відповідні угоди, які є результатом імплементації цього Регламенту, повинні містити положення, які прямо дають Комісії, Рахунковій Палаті та OLAF повноваження проводити такі аудиторські перевірки та розслідування згідно з їхніми відповідними компетенціями.

1. Комісія щорічно проводить моніторинг реалізації програми "Горизонт 2020", її конкретної програми та діяльності ЄІІТ. Зазначений моніторинг, який спирається на кількісні та, у відповідних випадках, якісні дані, також охоплює інформацію щодо наскрізних тем, як-от суспільно-економічні та гуманітарні науки, сталість і зміну клімату, в тому числі інформацію про обсяг витрат, пов’язаних із кліматичними змінами, участь МСП, участь приватного сектора, гендерна рівність, розширення участі та прогрес у досягненні показників ефективності. Моніторинг також включає інформацію про рівень фінансування публічно-приватних партнерств і партнерств у рамках публічного сектора, в тому числі спільних ініціатив з планування програм. У відповідних випадках моніторинг фінансування публічно-приватних партнерств здійснюється у тісній консультації з учасниками.

2. Комісія надає та оприлюднює звіт про результати такого моніторингу.

1. Оцінювання проводять достатньо завчасно, щоб урахувати його результати у процесі вироблення та ухвалення рішень.

2. До 31 грудня 2017 року Комісія, за сприяння незалежних експертів, обраних на основі прозорої процедури, проводить перевірку ЄІІТ на основі процедури оцінювання, зазначеної в статті 16 Регламенту (ЄС) № 294/2008. За задовільними результатами такої перевірки в 2018 році буде оголошено про конкурс заявок у рамках СЗІ. Під час перевірки оцінюють прогрес ЄІІТ на підставі всіх наведених нижче аспектів:

(a) рівень та ефективність використання коштів, виділених відповідно до статті 6(3) цього Регламенту з диференціацією обсягів коштів, використаних для розвитку першої черги СЗІ, вплив стартового капіталу на наступні черги, а також здатність ЄІІТ залучати кошти партнерів в рамках СЗІ, зокрема з приватного сектора, як визначено в Регламенті (ЄС) № 294/2008;

(b) внесок ЄІІТ і СЗІ у пріоритет "Суспільні виклики" та досягнення конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях", а також ефективність діяльності, оцінена на підставі показників, визначених у додатку I;

(c) внесок ЄІІТ і СЗІ в інтеграцію вищої освіти, науково-дослідної та інноваційної діяльності;

(d) здатність СЗІ об’єднувати відповідних нових партнерів, які можуть забезпечити додану вартість.

3. До 31 грудня 2017 року, і беручи до уваги оцінювання ex post Сьомої рамкової програми, яке має завершитися до 31 грудня 2015 року, і перевірку ЄІІТ, Комісія, за сприяння незалежних, обраних у прозорий спосіб експертів, проводить проміжне оцінювання програми "Горизонт 2020", її конкретної програми, в тому числі Європейської дослідницької ради (ЄДР), та діяльності ЄІІТ.

Під час проміжного оцінювання дають оцінку прогресу різних компонентів програми "Горизонт 2020" на підставі всіх наведених нижче аспектів:

(a) досягнення (на рівні результатів і прогресу в напрямку здійснення впливу, у відповідних випадках, на основі показників, зазначених у додатку II конкретної програми) цілей програми "Горизонт 2020" і збереження актуальності всіх пов’язаних заходів;

(b) ефективність і використання ресурсів, з акцентом на наскрізних питаннях та інших елементах, зазначених у статті 14(1); та

(c) додана вартість для Союзу.

У рамках проміжного оцінювання предметом глибокого оцінювання мають бути як наявні, так і нещодавно створені публічно-приватні партнерства, а також Спільні технологічні ініціативи (СТІ), у тому числі, між іншим, аналіз ступеню їх відкритості, прозорості та дієвості. Під час такого аналізу враховують оцінювання ЄІІТ, як передбачено в статті 16 Регламенту (ЄС) № 294/2008, для уможливлення проведення аналізу на основі спільних принципів.

У рамках проміжного оцінювання проводять поглиблений аналіз пілотної ініціативи ШШІ, між іншим, разом із аналізом її внеску в інновації, участь галузі, участь нових заявників, операційну дієвість і фінансування, а також рівень приватних інвестицій. Подальша реалізація ініціативи ШШІ визначається на основі результатів оцінювання і може бути відповідно адаптована або розширена.

Проміжне оцінювання враховує аспекти, які стосуються розповсюдження та використання результатів досліджень.

Проміжне оцінювання також враховує можливості подальшого спрощення та аспекти доступу приватного сектора, зокрема МСП, та учасників з усіх регіонів до можливостей фінансування, а також можливості сприяння гендерному балансу. Воно також враховує вплив заходів на досягнення цілей стратегії "Європа 2020", результатів, які стосуються довгострокового впливу попередніх заходів, і рівня синергії та взаємодії з іншими програмами, фінансованими Союзом, у тому числі фондами ЄСІ.

У рамках проміжного оцінювання проводять детальний аналіз моделі фінансування "Горизонт 2020", між іншим, за такими показниками:

- рівень участі учасників, які мають у своєму розпорядженні висококласні дослідницькі інфраструктури, або які під час участі в Сьомій рамковій програмі використовували систему повного врахування витрат;

- спрощення для учасників, які мають у своєму розпорядженні висококласні дослідницькі інфраструктури, або які під час участі в Сьомій рамковій програмі використовували систему повного врахування витрат;

- прийняття звичайних методів бухгалтерського обліку бенефіціарів;

- обсяг використання додаткової винагороди персоналу, як зазначено в статті 27 Регламенту (ЄС) № 1290/2013.

Під час проміжного оцінювання, у відповідних випадках, також беруть до уваги відомості про координацію науково-дослідної та інноваційної діяльності, яку ведуть держави-члени, в тому числі за спільними ініціативами з планування програм.

4. До 31 грудня 2023 року Комісія, за сприяння незалежних, обраних у прозорий спосіб експертів, проводить оцінювання ex post програми "Горизонт 2020", її конкретної програми та діяльності ЄІІТ. Оцінювання охоплює обґрунтування, реалізацію та досягнення, а також довгострокові наслідки й сталість вжитих заходів, і його беруть до уваги при ухваленні рішення щодо можливого поновлення, модифікації або призупинення будь-якого з подальших заходів. Оцінювання враховує аспекти, які стосуються розповсюдження та використання результатів досліджень.

5. Показники ефективності, що їх використовують для оцінювання прогресу щодо загальної мети програми "Горизонт 2020" і ЄІІТ, визначені у вступі до додатку I, та для оцінювання конкретних цілей, встановлених у конкретній програмі, разом із відповідними референтними показниками, забезпечують мінімальну основу для оцінювання ступеня досягнення цілей програми "Горизонт 2020".

6. У відповідних випадках держави-члени надають Комісії дані та інформацію, необхідну для моніторингу та оцінювання відповідних заходів.

7. Комісія передає висновки оцінювань, про які йдеться у цій статті, а також свої зауваження, Європейському Парламенту, Раді, Європейському економічно-соціальному комітету та Комітету регіонів.

1. Рішення Комісії № 1982/2006/ЄС скасувати з 1 січня 2014 року.

2. Незважаючи на параграф 1, Рішення № 1982/2006/ЄС застосовують до діяльності, розпочатої відповідно до зазначеного Рішення, та пов’язаних із нею фінансових зобов’язань, до повного їх завершення.

3. Фінансування, зазначене в статті 6 цього Регламенту, може також охоплювати витрати на технічну та адміністративну підтримку, необхідну для забезпечення переходу від інструментів, ухвалених у рамках Рішення № 1982/2006/ЄС, до програми "Горизонт 2020".

Цей Регламент набуває чинності на третій день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.

Загальна ціль програми "Горизонт 2020" - сприяти створенню в усьому Союзі суспільства та економіки, заснованих на знаннях та інноваціях, з одночасним сприянням сталому розвитку. Програма підтримує реалізацію стратегії "Європа 2020" та інших стратегій Союзу, а також створення та функціонування Європейського науково-дослідницького простору (ЄНДП).

Показники ефективності для оцінювання прогресу щодо цієї конкретної цілі включають:

- показники наукових досліджень і розробок (3% ВВП) стратегії "Європа 2020";

- показник результатів інновацій у контексті стратегії "Європа 2020" (- 7);

- частка дослідників серед активного населення.

Цієї загальної цілі досягають за допомогою трьох різних пріоритетів, що посилюють один одного, кожен з яких містить комплекс конкретних цілей. Впровадження зазначених пріоритетів відбуватиметься на комплексній основі з метою сприяння взаємодії між різними конкретними цілями, уникнення дублювання зусиль і підсилювання їх комбінованого впливу.

Спільний науково-дослідний центр (СНДЦ) сприяє досягненню загальної цілі та пріоритетів програми "Горизонт 2020" з конкретною ціллю - забезпечити орієнтовану на клієнта наукову та технічну підтримку стратегій Союзу.

Європейський інститут інновацій і технологій (ЄІІТ) сприяє досягненню загальної цілі та пріоритетів програми "Горизонт 2020" з конкретною ціллю - інтегрувати трикутник знань, який складається з вищої освіти, досліджень та інновацій. Показники для оцінювання ефективності функціонування ЄІІТ включають:

- академічні, комерційні та науково-дослідні організації, інтегровані до співтовариств знань та інновацій (СЗІ);

- співпраця в рамках трикутника знань, яка призводить до створення інноваційних продуктів, послуг і процесів.

Цей додаток встановлює основні напрями конкретних цілей і діяльності, зазначених у статті 5(2), (3), (4) і (5).

Наскрізні питання, приблизний список яких наведений у статті 14, будуть просуватися між конкретними цілями трьох пріоритетів, як такі, що є необхідними для вироблення нових знань, основних компетенцій і важливих технологічних досягнень, а також для надання знанням економічної та суспільної цінності. Крім того, у багатьох випадках потрібно буде знайти міждисциплінарні рішення, що охоплюватимуть різноманітні конкретні цілі програми "Горизонт 2020". Програма "Горизонт 2020" заохочує до дій, пов’язаних з такими наскрізними питаннями, в тому числі за допомогою ефективного об’єднування бюджетів.

Дослідна діяльність у сфері суспільних і гуманітарних наук буде повністю інтегрована до кожного з пріоритетів і кожної з конкретних цілей програми "Горизонт 2020", і сприятиме укладенню бази фактичних даних для вироблення політики на міжнародному, національному, регіональному і місцевому рівнях і на рівні Союзу. Що стосується суспільних викликів, суспільні та гуманітарні науки будуть інтегровані як суттєвий елемент діяльності, необхідної для подолання кожного з суспільних викликів, для посилення впливу такої діяльності. Конкретна ціль суспільного виклику "Європа в мінливому світі - інклюзивні, інноваційні та рефлективні суспільства" сприяє дослідженням у сфері суспільних і гуманітарних наук з акцентом на створенні інклюзивних, інноваційних і рефлективних суспільств.

Зв’язки між наукою та суспільством, а також сприяння відповідальним дослідженням та інноваціям, науковій освіті та культурі, поглиблюються, а довіра громадськості до науки посилюється завдяки діяльності в рамках програми "Горизонт 2020", яка сприяє поінформованому залученню громадян і громадянського суспільства до наукових досліджень та інновацій.

Союз зобов’язується сприяти гендерній рівності в науці та інноваціях. У програмі "Горизонт 2020" підхід до вирішення гендерних питань матиме наскрізний характер для усунення дисбалансу між чоловіками й жінками та інтегрування гендерного аспекту до програм з наукових досліджень та інновацій.

Програма "Горизонт 2020" комплексно заохочує та підтримує залучення МСП до всіх конкретних цілей. Відповідно до статті 22 заходи, встановлені в рамках конкретної цілі "Інновації в МСП" (спеціальний інструмент для МСП), застосовуються в рамках конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях" і пріоритету "Суспільні виклики".

ШШІ, визначений у статті 24, підтримує інноваційні напрями діяльності в рамках конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях" і пріоритету "Суспільні виклики" на основі з граничним терміном надання грантів, що не перевищує шість місяців.

Науково-дослідний та інноваційний потенціал держав-членів, попри певний ступінь нещодавно досягнутої конвергенції, залишається дуже нерівномірним, з глибоким розривом між "інноваційними лідерами" та "скромними новаторами". Діяльність допомагає подолати відмінності, які існують у Європі в сфері науково-дослідної та інноваційної діяльності, що сприяє синергії між європейськими структурними та інвестиційними фондами (фондами ЄСІ), а також за допомогою конкретних інструментів для розкриття потенціалу регіонів з низькою ефективністю науково-дослідної та інноваційної діяльності, що розширює можливості участі в програмі "Горизонт 2020" і сприяє створенню ЄНДП.

Міжнародна співпраця з третіми країнами та міжнародними, регіональними і світовими організаціями є необхідною для ефективного досягнення багатьох конкретних цілей, встановлених у програмі "Горизонт 2020". Міжнародна співпраця має суттєве значення для проведення передових і фундаментальних досліджень з метою отримання вигоди від нових наукових і технологічних можливостей. Співпраця необхідна для подолання суспільних викликів і посилення конкурентоспроможності європейської промисловості. Сприяння міжнародній мобільності дослідницьких та інноваційних кадрів також має вирішальне значення для зміцнення цієї глобальної співпраці. Міжнародна співпраця у сфері науково-дослідної та інноваційної діяльності - ключовий аспект глобальних зобов’язань Союзу. Таким чином, кожен з трьох пріоритетів програми "Горизонт 2020" сприятиме міжнародній співпраці. Окрім цього, з метою забезпечення послідовного та ефективного розвитку міжнародної співпраці, в рамках усієї програми "Горизонт 2020" будуть підтримуватися спеціальні горизонтальні заходи.

Програма "Горизонт 2020" заохочує та підтримує діяльність, спрямовану на використання передових позицій Європи в естафеті розроблення нових процесів і технологій для сприяння сталому розвитку, в широкому значенні, та боротьби зі зміною клімату. Такий горизонтальний підхід, повністю інтегрований у пріоритети програми "Горизонт 2020", допоможе Союзу досягти успіху в світі низьковуглецевої економіки та обмежених ресурсів, і водночас сприятиме розбудові ресурсоефективної, сталої та конкурентоспроможної економіки.

"Наведення мостів" у рамках програми "Горизонт 2020" спрямоване на полегшення та прискорення комерційного використання наукових відкриттів, і, у відповідних випадках, веде до комерціалізації наукових ідей і отримання прибутку. Така діяльність повинна ґрунтуватися на широкій концепції інновацій і стимулювати міжгалузеву інноваційну діяльність.

Вирішенню наскрізних питань сприятиме низка горизонтальних заходів підтримки, в тому числі спрямованих на: підвищення привабливості професії дослідника, разом із загальними принципами Європейської хартії дослідників; зміцнення доказової бази, розбудову та розвиток ЄНДП (в тому числі п’ятьох ініціатив ЄНДП) та Інноваційного Союзу; покращення рамкових умов на підтримку Інноваційного Союзу, в тому числі принципів, викладених у Рекомендації Комісії щодо управління інтелектуальною власністю (- 8), та вивчення можливості запровадження європейського інструменту валоризації прав інтелектуальної власності; адміністрування та координацію міжнародних мереж для передових дослідників та новаторів, як-от ЄСНТ.

Ця частина покликана зміцнити та розширити передові позиції наукової бази Союзу та консолідувати ЄНДП з метою підвищення конкурентоспроможності науково-дослідної та інноваційної системи Союзу на світовому рівні. Вона складається з чотирьох конкретних цілей:

(a) Ціль "Європейська дослідницька рада (ЄДР)" надає привабливе і гнучке фінансування для того, щоб талановиті та креативні дослідники та їхні команди могли переслідувати найамбітніші цілі на вістрі науки, в умовах конкуренції в межах Союзу.

(b) Ціль "Майбутні та новітні технології (МНТ)" підтримує спільну науково-дослідну діяльність з метою розширення можливостей Європи створювати передові революційні інновації. Це посилює співпрацю між науковими дисциплінами в роботі над радикально новими ідеями з високим ступенем ризику та прискорює розвиток найперспективніших нових сфер науки і технології, а також процес структуризації відповідних наукових спільнот у межах Союзу.

(c) Ціль "Програма імені Марії Склодовської-Кюрі" забезпечує передову та інноваційну підготовку кадрів у сфері наукових досліджень, а також створює можливості для розвитку кар’єри та обміну знаннями завдяки транскордонній і міжгалузевій мобільності дослідників, щоб якнайкраще підготувати їх до подолання наявних і майбутніх суспільних викликів.

(d) Ціль "Дослідницькі інфраструктури" розвиває та підтримує європейські дослідницькі інфраструктури найвищого рівня та сприяє їхньому внеску до функціонування ЄНДП через підтримку їх інноваційного потенціалу, залучення дослідників світового рівня та підготовки людського капіталу, а також підкріплює таку діяльність відповідною політикою Союзу і міжнародною співпрацею.

Кожна з цих цілей має доведену високу додану вартість для Союзу. Разом вони становлять потужний і збалансований комплекс заходів, які, в тісній взаємодії з діяльністю на національному, регіональному та місцевому рівнях, охоплюють увесь діапазон потреб Європи щодо передової науки та технології. Поєднання цих цілей у межах однієї програми дасть їм можливість працювати у більш узгоджений, ефективний, простий і сфокусований спосіб, і водночас забезпечить послідовність, життєво важливу для підтримування їх дієвості.

Така діяльність за своєю суттю націлена на майбутнє, на створення навичок у довгостроковій перспективі, зосереджена на прийдешніх поколіннях дослідників, на майбутніх інноваціях, наукових і технологічних здобутках, на підтримці нових талантів з будь-яких куточків Союзу, асоційованих країн і світу. З огляду на чільне місце, відведене науці, та механізми фінансування значною мірою за висхідним принципом, тобто пропоновані самими дослідниками, Європейська наукова спільнота відіграватиме значну роль у визначенні напрямів наукових досліджень у рамках програми "Горизонт 2020".

Ця частина покликана прискорити розвиток технологій та інновацій, які закладають підґрунтя для майбутніх підприємств і допомагають європейським інноваційним МСП перетворитися на провідні компанії світового рівня. Вона складається з трьох конкретних цілей:

(a) Ціль "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях" забезпечує цілеспрямовану підтримку наукових досліджень, розробок і демонстрації, а також, у відповідних випадках, стандартизації та сертифікації в сфері інформаційних та комунікаційних технологій (ІКТ), нанотехнологій, новітніх матеріалів, біотехнологій, сучасних технологій виробництва та оброблення, а також космосу. Головну увагу буде зосереджено на взаємодії та конвергенції в рамках різних технологій і між ними, та їх зв’язку із суспільними викликами. У всіх цих сферах враховуються потреби користувачів.

(b) Ціль "Доступ до фінансування ризиків" має подолати дефіцит у доступності фінансування заборгованості та капітальних вкладень для наукових досліджень і розробок, а також орієнтованих на інновації компаній і проектів на всіх етапах розвитку. Разом з інструментом власного капіталу Програми конкурентоспроможності підприємств і МСП (КПМСП) (2014-2020 роки) ця ціль підтримує розвиток венчурного капіталу на рівні Союзу.

(c) Ціль "Інновації в МСП" забезпечує адаптовану для МСП підтримку для стимулювання всіх форм інноваційної діяльності в МСП, спрямовану на МСП з потенціалом до зростання та виходу на міжнародний рівень в межах одного ринку і поза ними.

Програма таких дій спирається на потреби бізнесу. Бюджети на досягнення конкретних цілей "Доступ до фінансування ризиків" та "Інновації в МСП" складають за висхідним принципом з урахуванням потреб. Такі бюджети доповнюють використанням фінансових інструментів. Спеціальний інструмент для МСП впроваджують переважно за висхідним принципом і адаптують до потреб МСП з урахуванням конкретних цілей пріоритету "Суспільні виклики" і конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях".

Програма "Горизонт 2020" передбачає інтегрований підхід до участі МСП, з урахуванням, між іншим, їх потреби у передаванні знань і технологій; тому на МСП повинно припадати принаймні 20% загальних сукупних бюджетів усіх конкретних цілей у рамках пріоритету "Суспільні виклики" і конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях".

Конкретна ціль "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях" застосовує технологічно обумовлений підхід до розроблення передових технологій, які можуть бути використані в багатьох сферах, різних галузях промисловості та послуг. Застосування зазначених технологій для подолання суспільних викликів підтримують разом із пріоритетом "Суспільні виклики".

Ця частина безпосередньо відповідає пріоритетам політики та суспільним викликам, визначеним у стратегії "Європа 2020", які покликані сприяти створенню критичної маси зусиль у сфері науково-дослідної та інноваційної діяльності, необхідних для досягнення цілей політики Союзу. Фінансування зосереджують на досягненні таких конкретних цілей:

(a) Здоров’я, демографічні зміни та добробут

(b) Продовольча безпека, стале сільське господарство та лісівництво, дослідження у сфері морів, мореплавства та внутрішніх вод, і біоекономіка

(c) Безпечна, чиста та ефективна енергетика

(d) Розумний, екологічно безпечний та інтегрований транспорт;

(e) Протидія змінам клімату, довкілля, ефективність використання ресурсів і сировинних матеріалів;

(f) Європа в мінливому світі - інклюзивні, інноваційні та рефлективні суспільства;

(g) Безпечні суспільства - захист свободи та безпеки Європи та її громадян

Спільним для всієї діяльності є підхід, спрямований на подолання викликів, який може включати фундаментальні дослідження, прикладні дослідження, передавання знань та інновацій, зосереджений на політичних пріоритетах без попередньо заданих конкретних технологій або рішень, які необхідно розробити. Окрім рішень, в основі яких лежать технологічні здобутки, увагу також приділяють нетехнологічним, організаційним і системним інноваціям, а також інноваціям у публічному секторі. В центрі уваги - мобілізація критичної маси ресурсів і знань з різних сфер, технологій і наукових дисциплін, а також дослідницьких інфраструктур для подолання викликів. Види діяльності охоплюють повний цикл від фундаментальних досліджень до виходу на ринок з новим акцентом на інноваційній діяльності, такій як пілотна та демонстраційна діяльність, тестовий запуск, підтримка публічних закупівель, дизайн, інновації на користь кінцевого споживача, соціальні інновації, передавання знань, ринкова реалізація інновацій і стандартизація.

Конкретна ціль "Поширення передового досвіду та розширення участі" покликана повністю використати потенціал висококваліфікованих кадрів Європи та забезпечити максимізацію переваг економіки, заснованої на інноваціях, та її широке розповсюдження в межах Союзу згідно з принципом досконалості.

Конкретна ціль "Наука з суспільством і для суспільства" покликана створювати ефективну співпрацю між наукою та суспільством, залучати нові таланти до наукової діяльності та поєднувати наукову передову думку з соціальною обізнаністю та відповідальністю.

Діяльність СНДЦ є невід’ємною частиною програми "Горизонт 2020", що уможливлює забезпечення надійної, підкріпленої фактами підтримки політики Союзу. Вона орієнтована на потреби клієнтів, а також доповнюється перспективною діяльністю.

ЄІІТ відіграватиме провідну роль шляхом об’єднання передових досліджень, інновацій та вищої освіти, та інтегруватиме в такий спосіб трикутник знань. ЄІІТ досягає своїх цілей переважно через СЗІ. Крім того він забезпечує обмін досвідом між СЗІ і поза їх межами через цільові заходи, спрямовані на розповсюдження та обмін знаннями, та заохочує в такий спосіб швидше практичне впровадження інноваційних моделей по всьому Союзу.

1.1. Конкретна ціль

Конкретна ціль полягає у зміцненні провідних позицій, динамізму та креативності європейських наукових досліджень.

Європа встановила амбітну ціль - перейти до нової економічної моделі, заснованої на розумному, сталому та інклюзивному зростанні. Такий тип трансформації потребуватиме більше ніж поступового покращення наявних технологій і знань. Він потребуватиме значно більшого потенціалу для фундаментальних досліджень та інновацій, активізованого за допомогою нових революційних знань, що дасть Європі змогу відігравати провідну роль у революційних наукових і технологічних змінах, які стануть головними рушіями підвищення продуктивності, конкурентоспроможності, добробуту, сталого розвитку та соціального прогресу в майбутніх галузях і секторах економіки. Історично такі революційні зміни часто виходили з наукової бази публічного сектора, перш ніж стати підґрунтям для нових галузей і секторів економіки.

Інновації світового масштабу тісно пов’язані з передовою наукою. Європа, яка колись була безперечним світовим лідером, у нещодавньому минулому втратила позиції у сфері новітніх наукових здобутків, відігравала другорядну роль і віддала Сполученим Штатам пальму першості за найбільші в повоєнні часи досягнення в сфері технологій. Хоча Союз залишається лідером за кількістю наукових публікацій, у США друкується вдвічі більше найвпливовіших наукових матеріалів (тих, які з’являються серед 1% найчастіше цитованих публікацій). Крім того, міжнародні рейтинги університетів свідчать, що перші місця теж утримують університети США. До того ж, 70% лауреатів Нобелівської премії працюють у Сполучених Штатах.

Виклик частково полягає в тому, що в той час як Європа інвестує у свої наукові бази публічного сектора обсяги коштів, подібні до обсягів інвестицій Сполучених Штатів, Союз має майже втричі більше дослідників у публічному секторі, що призводить до значно нижчих обсягів інвестицій на одного дослідника. Більше того, у США діє вибірковий підхід до розподілення ресурсів між провідними дослідниками. Це пояснює, чому дослідники в публічному секторі Союзу в середньому менш продуктивні та разом чинять менший науковий вплив, ніж їхні американські колеги, чисельність яких значно нижча.

Інший важливий аспект виклику полягає в тому, що в багатьох європейських країнах ані публічний, ані приватний сектор не пропонує достатньо привабливих умов для найкращих дослідників. Талановиті молоді дослідники можуть роками чекати на те, аби нарешті стати по-справжньому незалежними вченими. Такий стан справ призводить до марнування європейського дослідницького потенціалу, оскільки затримує появу нового покоління дослідників, здатних принести нові ідеї та енергію, а інколи навіть перешкоджає їх появі, а також змушує передових дослідників починати нову професійну кар’єру в інших сферах.

Більше того, разом ці фактори пояснюють відносну непривабливість Європи у світовій конкуренції за наукові таланти.

1.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу

ЄДР була створена для забезпечення найкращих дослідників Європи, як жінок, так і чоловіків, ресурсами, потрібними для підвищення їх конкурентоспроможності на світовому рівні через фінансування окремих груп дослідників, обраних за результатами загальноєвропейського конкурсу. ЄДР функціонує автономно: незалежна Наукова рада, до складу якої входять досвідчені та знані науковці, інженери та вчені, як жінки, так і чоловіки різного віку, визначає загальну наукову стратегію і має всі повноваження для ухвалення рішень щодо видів наукових досліджень, які отримають фінансування. Зазначені суттєві особливості ЄДР гарантують дієвість її наукової програми, якість її дій і процесу експертного оцінювання, а також її авторитет у наукових колах.

Оскільки ЄДР працює в межах Європи на конкурентних засадах, вона має можливість залучати ширше коло людських ресурсів та ідей, ніж будь-яка національна схема. Найкращі дослідники та найкращі ідеї конкурують між собою. Кандидати знають, що мають продемонструвати найвищий рівень підготовки, щоб отримати винагороду у формі гнучкого фінансування на рівних умовах, незалежно від місцевих труднощів або наявності національного фінансування.

Таки чином очікується, що передові дослідження, які фінансує ЄДР, матимуть значний безпосередній вплив у формі розширення меж знань, прокладатимуть шлях новим і часто неочікуваним розробкам у галузі науки і технологій, які, зрештою, можуть генерувати радикально нові ідеї, що дадуть поштовх інноваціям і підприємницькій винахідливості, та сприятимуть подоланню суспільних викликів. Таке поєднання передових науковців та інноваційних ідей закладає підґрунтя для кожного етапу ланцюга інновацій.

Крім того, ЄДР справляє значний структурний вплив, оскільки дає потужний стимул для підвищення якості європейської науково-дослідної системи, що виходить далеко за межі індивідуальних дослідників і проектів, які вона безпосередньо фінансує. Фінансовані ЄДР проекти та дослідники встановлюють чітку й наснажливу ціль у сфері передових наукових досліджень у Європі, підвищують їх престижність і привабливість для найкращих дослідників світового рівня. Престижність залучення стипендіатів ЄДР і супутній "знак якості" посилює конкуренцію між європейськими університетами та іншими дослідними організаціями, які прагнуть запропонувати найкращі умови найкращим дослідникам. Здатність національних систем і окремих науково-дослідних установ залучати та приймати дослідників, які отримали гранти ЄДР, також є орієнтиром для оцінювання їх відносно сильних і слабких сторін, а також для відповідного реформування їх політики та усталеної практики. Отже фінансування ЄДР доповнює зусилля, яких докладають на рівні Союзу, на національному та регіональному рівнях для реформування, розбудови потужності та розкриття всього потенціалу та привабливості європейської науково-дослідної системи.

1.3. Загальні напрями діяльності

Фундаментальна діяльність ЄДР полягає в забезпеченні привабливого довгострокового фінансування для підтримки провідних дослідників і їх команд для проведення інноваційних досліджень з високими можливими вигодами, але й з високим рівнем ризику.

ЄДР надає фінансування відповідно до таких затверджених принципів. Єдиним критерієм, на підставі якого ЄДР присуджує гранти, є передові наукові думки. ЄДР функціонує за висхідним принципом без визначених наперед пріоритетів. Гранти ЄДР можуть отримати окремі дослідницькі групи, що складаються з науковців будь-якого віку, статі та з будь-якої країни, які працюють у Європі. ЄДР має на меті сприяння здоровій конкуренції в Європі на основі надійних, прозорих і неупереджених процедур оцінювання, які стосуються, зокрема, потенційної гендерної нерівності.

Окремим пріоритетом ЄДР є допомога найкращим дослідникам-початківцям з передовими ідеями у переході до незалежної діяльності завдяки наданню належної підтримки на важливому етапі створення або зміцнення власної дослідницької групи або програми. ЄДР також продовжуватиме надавати належну підтримку досвідченим дослідникам.

За потреби ЄДР також надає підтримку новим способам роботи в науковому світі, які можуть потенційно сприяти отриманню революційних результатів і полегшити вивчення комерційного та соціального інноваційного потенціалу фінансованого дослідження.

Отже мета ЄДР - продемонструвати до 2020 року, що найкращі дослідники беруть участь у конкурсах ЄДР, що гранти, надані ЄДР, сприяли появі високоякісних наукових публікацій і результатів наукових досліджень зі значним соціальним та економічним впливом, і що ЄДР зробила значний внесок у підвищення привабливості Європи для найкращих вчених світу. Зокрема, метою ЄДР є вимірюване збільшення частки європейських публікацій у 1% найчастіше цитованих публікацій світу. ЄДР також ставить за мету суттєве збільшення кількості передових дослідників з-поза меж Європи, яких вона фінансує. ЄДР ділиться досвідом та кращими практиками з регіональними та національними агентствами з фінансування досліджень, щоб сприяти підтримці передових дослідників. Крім того, ЄДР продовжує покращувати доступність своїх програм.

Наукова рада ЄДР проводить постійний моніторинг діяльності та процедур оцінювання ЄДР і намагається визначити, як краще досягти своїх цілей за допомогою системи грантів з акцентом на дієвості, ясності, стабільності та простоті як для заявників, так і в процесі реалізації та управління, а також, у разі необхідності, найкращим чином реагувати на потреби, що виникають. Наукова рада намагається підтримувати та надалі вдосконалювати створену ЄДР систему експертного оцінювання, яка базується на повністю прозорому, справедливому та неупередженому ставленні до пропозицій, що дає змогу розпізнавати наукові прориви, інноваційні ідеї та таланти дослідників, незалежно від їхньої статі, національності, установи, в якій вони працюють, або віку. Зрештою, ЄДР продовжує проводити власні стратегічні дослідження для підготовки та підтримки власної діяльності, підтримування тісних контактів із науковою спільнотою, регіональними та національними агентствами з фінансування та іншими стейкхолдерами, і прагне, щоб її діяльність доповнювала дослідження, які проводяться на інших рівнях.

ЄДР забезпечує надання науковій спільноті та широкій громадськості прозорої інформації про свою діяльність і її результати, а також зберігає актуальні дані за фінансованими проектами.

2.1. Конкретна ціль

Конкретна ціль - просувати радикально нові технології з потенціалом відкриття нових сфер наукових знань і технологій, і робити внесок у європейські галузі промисловості нового покоління через вивчення інноваційних і ризикованих ідей на основі наукових знань. МНТ визначають та використовують можливості отримання довгострокових переваг для громадян, економіки та суспільства через надання гнучкої підтримки цільовим і міждисциплінарним спільним дослідженням різного рівня та впровадження інноваційної практики досліджень.

МНТ надають сучасним дослідженням додану вартість для Союзу.

МНТ сприяють дослідженням і технологіям за межами відомого, загальноприйнятого або поширеного та заохочують до інноваційного та перспективного мислення для прокладання перспективних шляхів до створення нових потужних технологій, деякі з яких можуть перерости в провідні технологічні та інтелектуальні парадигми наступних десятиліть. МНТ заохочують зусилля, спрямовані на проведення маломасштабних наукових досліджень у всіх сферах, у тому числі в новітніх сферах та в питаннях, що створюють грандіозні наукові та технологічні виклики, які потребують тісної співпраці програм в Європі та поза її межами. Такий підхід ґрунтується на передових знаннях та поширюється на вивчення передконкурентних ідей, які визначатимуть майбутнє технологій, надаватимуть суспільству та промисловості можливість користуватися перевагами співпраці у сфері міждисциплінарних досліджень, яку необхідно налагодити на європейському рівні шляхом пов’язання між собою досліджень, орієнтованих на науку, та досліджень, рушієм яких є суспільні цілі та виклики або галузева конкурентоздатність.

2.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу

Радикальні прориви, які мають перетворювальну силу, все більше покладаються на тісну співпрацю між різними науково-технічними дисциплінами (наприклад, між інформаційними та комунікаційними технологіями, біологією, біоінженерією і робототехнікою, хімією, фізикою, математикою, медичним моделюванням, геонауками, матеріалознавством, нейронауками та когнітивістикою, суспільствознавством або економічними науками) та художніми дисциплінами, поведінковими й гуманітарними науками. Це може вимагати не тільки передових науково-технічної ідей, але й нового ставлення та нових видів взаємодії між широким колом гравців науково-дослідної сфери.

Хоча деякі ідеї можна розвивати в невеликому масштабі, інші так важко реалізувати, що для цього необхідні спільні зусилля протягом тривалого періоду часу. Основні країни світу це визнали, тож зростає глобальна конкуренція за виявлення та вивчення новітніх технологічних можливостей на вістрі науки, що може значно вплинути на створення інновацій і переваг для суспільства. Для забезпечення ефективності зазначених видів діяльності їх, можливо, доведеться розбудовувати швидко та широко, спільними зусиллями на рівні Європи задля досягнення спільних цілей створення критичної маси, сприяння синергії та отримання оптимального кумулятивного ефекту.

МНТ охоплюють весь спектр наукових інновацій, від початкових стадій вивчення ідей в їхньому зародку до створення нових дослідницько-інноваційних співтовариств у трансформаційних нових сферах наукових досліджень і великих спільних науково-дослідницьких ініціативах, побудованих навколо плану досліджень для досягнення амбітних і прогресивних цілей. Кожен з цих трьох рівнів залучення має власну конкретну цінність і водночас доповнює та підкріплює інші рівні. Наприклад, маломасштабні дослідження можуть виявити потребу в розробленні нових тематичних напрямів, які можуть призвести до широкомасштабних дій за відповідними сценаріями. До таких досліджень можуть бути залучені широкі кола гравців науково-дослідної сфери, в тому числі молоді дослідники та МСП, які активно займаються дослідженнями, а також кола стейкхолдерів (громадянське суспільство, виробники політики, промислові дослідники та дослідники з публічного сектора, згуртовані навколо програм з наукових досліджень, які з розвитком еволюціонують, набувають форми, вдосконалюються та розгалужуються.

2.3. Загальні напрями діяльності

Незважаючи на прогресивну, трансформаційну, нешаблонну природу МНТ, діяльність у рамках цієї цілі ведуть за різною логікою, від повністю відкритої до різною мірою структурованої за темами, громадами та фінансуванням.

Діяльність надасть чіткішої форми різним логічним підходам до напрямів дій у відповідному масштабі через виявлення та використання можливості забезпечення довгострокових переваг для громадян, економіки та суспільства:

(a) Через заохочення інноваційних ідей ("FET Open"/"МНТ відкриття") МНТ підтримують на ранніх етапах науково-технологічні дослідження, орієнтовані на пошуки нових фундаментальних ідей, які будуть використовуватися для розробки радикально нових технологій майбутнього шляхом переосмислення наявних парадигм та освоєння досі невідомих сфер діяльності. Висхідний процес відбору, широко відкритий для будь-яких дослідницьких ідей, дасть змогу намітити широку гамму проектів. Ключовими факторами стануть раннє виявлення перспективних нових сфер, напрацювань і тенденцій, а також залучення нових гравців з високим потенціалом у науково-дослідній сфері.

(b) Через заохочення розвитку нових тем і спільнот ("FET Proactive"/"МНТ ініціативність") МНТ у тісному зв’язку з цілями "Суспільні виклики" та "Лідерство в промисловості" опрацьовують низку перспективних тем пошукових досліджень, здатних створити критичну масу взаємопов’язаних проектів, які разом забезпечать широке та різнобічне вивчення зазначених тем і сформують європейський банк знань.

(c) Через подолання надскладних міждисциплінарних науково-технічних викликів ("FET Flagships"/"МНТ флагманство") шляхом повного урахування результатів своїх підготовчих проектів, МНТ підтримують амбітні широкомасштабні науково-технологічні дослідження для здійснення науково-технологічних проривів у сферах, визначених як ключові, у відкритий та прозорий спосіб і за участі держав-членів і відповідних стейкхолдерів. Така діяльність може виграти від координації європейських, національних і регіональних програмам. Науковий поступ має закласти міцний і широкий фундамент для майбутніх технологічних інновацій і їх економічного застосування, а також надати нові переваги суспільству. Таку діяльність ведуть з використанням наявних фінансових інструментів.

На "МНТ відкриття" спрямовується 40% усіх ресурсів МНТ.

3.1. Конкретна ціль

Конкретна ціль полягає в забезпеченні оптимального розвитку та динамічного використання інтелектуального капіталу Європи задля створення, розвитку та передавання нових навичок, знань та інновацій, а отже, для повноцінної реалізації його потенціалу в усіх секторах і регіонах.

Добре підготовані, динамічні та креативні дослідники є запорукою передової науки та найпродуктивніших інновацій на основі наукових досліджень.

Попри те що Європа має значні, диверсифіковані та кваліфіковані кадрові ресурси у сфері наукових досліджень та інновацій, їх необхідно невпинно поповнювати, вдосконалювати та адаптувати до потреб ринку праці, які швидко змінюються. У 2011 році лише 46% таких кадрових ресурсів працювало в комерційному секторі; це значно менше, ніж у головних економічних конкурентах Європи, наприклад, 69% у КНР, 73% в Японії, та 80% у Сполучених Штатах. Крім того, непропорційно велика кількість дослідників досягне пенсійного віку у найближчому майбутньому через дію демографічних факторів. Разом із потребою створення великої кількості додаткових робочих місць для висококваліфікованих дослідників, обумовленою посиленням інтенсивності дослідної діяльності в європейській економіці, в найближчі роки це стане одним із головних викликів для європейських систем наукових досліджень, інновацій і освіти.

Необхідна реформа має починатися на перших етапах кар’єри дослідників, під час навчання в аспірантурі або аналогічного післядипломного навчання. Європа має розробити надсучасні інноваційні навчальні схеми, які відповідатимуть висококонкурентним та зростаючими міждисциплінарними вимогами до наукових досліджень та інновацій. Забезпечення дослідників наскрізними інноваційними та підприємницькими навичками, яких у майбутньому вимагатиме ринок праці, та заохочення їх будувати професійну кар’єру в промисловості або в найбільш інноваційних компаніях, потребує значних зусиль підприємницьких кіл, в тому числі МСП та інших соціально-економічних суб’єктів. Також важливо підвищити мобільність таких дослідників, оскільки наразі вона перебуває на дуже низькому рівні: лише 7% від загальної кількості європейських докторів наук навчалися в іншій державі-члені у 2008 році, тоді як цільовий показник до 2030 року становить 20%.

Зазначена реформа повинна тривати на кожному етапі професійного шляху дослідника. Життєво важливо підвищити мобільність дослідників на всіх рівнях, у тому числі в середині їхнього професійного шляху, і не тільки між країнами, а й між публічним і приватним секторами. Це створює потужний стимул для подальшого навчання та набуття нових навичок. Водночас це відіграє ключову роль у співпраці між академічним середовищем, дослідними центрами та промисловістю різних країн. Людський фактор - це фундамент сталої співпраці, яка є головним рушієм розбудови інноваційної та креативної Європи, здатної вирішувати проблеми суспільства, та подолання фрагментарності національних стратегій. Співпраця та обмін знаннями завдяки індивідуальній мобільності на всіх етапах кар’єри та через обмін висококваліфікованими науково-дослідницькими кадрами є вкрай важливими для повернення Європи на шлях сталого розвитку та вирішення суспільних проблем, щоб у такий спосіб сприяти подоланню розбіжностей у дослідницьких та інноваційних можливостях.

У цьому контексті програма "Горизонт 2020" також має сприяти професійному розвитку та мобільності дослідників через покращені умови, які необхідно визначити для забезпечення мобільності грантів у рамках програми "Горизонт 2020".

Програма імені Марії Склодовської-Кюрі забезпечуватиме ефективні рівні можливості для мобільності дослідників незалежно від їхньої статі, в тому числі за допомогою конкретних інструментів для подолання бар’єрів.

Якщо Європа прагне наздогнати конкурентів у сфері наукових досліджень та інновацій, їй необхідно заохочувати молодих жінок і чоловіків до кар’єри науковців і створювати дуже привабливі можливості та умови для наукових досліджень та інновацій. Європа має стати найбажанішим місцем роботи для найталановитіших осіб з Європи та будь-якої іншої країни. Гендерна рівність, стабільні та високоякісні робочі місця та умови роботи, а також визнання є найважливішими аспектами, які необхідно забезпечити в узгоджений спосіб по всій Європі.

3.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу

Вирішити це питання неможливо ані за допомогою фінансування, наданого виключно Союзом, ані зусиллями окремих держав-членів. Хоча держави-члени впровадили реформи для вдосконалення своїх закладів вищої освіти та модернізації систем професійної підготовки, прогрес у європейському масштабі відбувається нерівномірно, між деякими країнами існують великі розбіжності. В цілому науково-технологічна співпраця між публічним і приватним секторами в Європі здебільшого залишається слабкою. Те саме стосується питань гендерної рівності та зусиль щодо залучення студентів і дослідників з-поза меж ЄНДП. Наразі близько 20% докторів наук, які працюють в Союзі, є громадянами третіх країн, тоді як у Сполучених Штатах вони становлять близько 35%. Для прискорення змін у цій сфері необхідно запровадити на рівні Союзу стратегічний підхід, який виходить за межі національних кордонів. Фінансування з боку Союзу має вирішальне значення для створення відповідних стимулів і сприяння вкрай необхідним структурним реформам.

Програма імені Марії Склодовської-Кюрі значно сприяла підвищенню мобільності дослідників як між державами, так і між науковими секторами, а також допомогла відкрити доступ до дослідницької кар’єри на європейському та міжнародному рівнях із чудовими умовами праці та працевлаштування відповідно до принципів Європейської хартії дослідників і Кодексу працевлаштування наукових працівників. Програма не має аналогів в державах-членах за масштабом і обсягом, фінансуванням, міжнародним характером, створенням і передаванням знань. Заходи, здійснені в рамках цієї програми, зміцнили ресурсну базу установ, які змогли залучити міжнародних дослідників, і в такий спосіб сприяли поширенню провідних науково-дослідних центрів по всьому Союзу. Такі заходи стали прикладом для наслідування, що має виразний структурний ефект, завдяки поширенню відповідних кращих практик на національному рівні. За допомогою висхідного підходу Програма імені Марії Склодовської-Кюрі також дала змогу значній більшості зазначених вище установ забезпечити навчання та вдосконалити навички нового покоління дослідників, здатних реагувати на суспільні виклики.

Подальший розвиток Програми імені Марії Склодовської-Кюрі стане значним внеском у розбудову Європейського науково-дослідного простору (ЄНДП). Завдяки всеєвропейській конкурентоспроможній структурі фінансування, Програма імені Марії Склодовської-Кюрі, дотримуючись принципу субсидіарності, сприятиме впровадженню нових, креативних та інноваційних типів навчання, таких як спільні або мультидисциплінарні докторські ступені та докторські ступені у сфері промисловості, та залучатиме гравців з науково-дослідних, інноваційних та індустріальних сфер, яким доведеться змагатися за репутацію провідних науковців на світовому рівні. Через забезпечення фінансування Союзом кращих науково-дослідних і навчальних програм за принципами інноваційної підготовки докторів наук у Європі, Програма імені Марії Склодовської-Кюрі також сприятиме розповсюдженню та ширшому застосуванню таких принципів, а, отже, більш структурованій підготовці докторів наук.

Гранти за Програмою імені Марії Склодовської-Кюрі також поширюються на тимчасову мобільність досвідчених дослідників та інженерів між публічними установами та приватним сектором, що спонукає університети, дослідні центри, підприємства та інші соціально-економічні суб’єкти до співпраці на європейському та міжнародному рівні. Завдяки прозорій, справедливій і усталеній системі оцінювання, Програма імені Марії Склодовської-Кюрі виявлятиме видатні таланти в сфері наукових досліджень та інновацій у контексті міжнародної конкуренції, що забезпечує престиж і таким чином мотивує дослідників будувати кар’єру в Європі.

Суспільні виклики, що їх мають вирішувати висококваліфіковані наукові кадри, - це проблема не лише Європи. Це міжнародні виклики величезної складності та масштабу. Найкращі науковці Європи та світу мають працювати разом, незважаючи на національні кордони, різні сектори й дисципліни. Програма імені Марії Склодовської-Кюрі відіграватиме в цьому ключову роль завдяки заохоченню обміну персоналом, і в такий спосіб сприятиме колективному мисленню через міжнародний та міжгалузевий обмін знаннями, який є вкрай необхідним для відкритих інновацій.

Механізм співфінансування Програми імені Марії Склодовської-Кюрі матиме вирішальне значення для розширення європейської бази талантів. Кількісний і структурний вплив діяльності Союзу буде посилено через мобілізацію регіонального, національного і міжнародного фінансування, як публічного, так і приватного, для розроблення нових програм з подібними та супутніми цілями та адаптування наявних програм до умов міжнародного та міжгалузевого навчання, мобільності та кар’єрного росту. Такий механізм зміцнюватиме зв’язки між науковими та академічними ініціативами на національному рівні та на рівні Союзу.

Вся діяльність у рамках зазначеного виклику сприятиме створенню нового типу мислення в Європі, який є запорукою креативності та інновацій. Заходи з фінансування в рамках Програми імені Марії Склодовської-Кюрі заохочуватимуть об’єднання ресурсів у Європі, що призведе до вдосконалення координації та врядування в сфері підготовки дослідників, забезпечення їхньої мобільності та кар’єрного зростання. Вони допоможуть досягти цілей, визначених у політичній програмі таких флагманських ініціатив, як Innovation Union ("Інноваційний Союз"), Youth on the Move ("Молодь у русі") та Agenda for New Skills and Jobs ("Програма створення нових умінь і робочих місць"), і стануть життєво необхідними для втілення в життя Європейського науково-дослідного простору (ЄНДП). Отже, Програма імені Марії Склодовської-Кюрі буде розвиватися в тісній синергії з іншими програмами, які підтримують зазначені вище стратегічні цілі, у тому числі з програмою "Еразмус+" і СЗІ ЄІІТ.

3.3. Загальні напрями діяльності

(a) Підтримка нових навичок через високоякісну початкову підготовку дослідників

Ціль - підготувати нове покоління креативних та інноваційних дослідників, здатних перетворювати знання та ідеї в продукти і послуги в економічних і соціальних інтересах Союзу.

Основна діяльність полягає в забезпеченні передової та інноваційної підготовки молодих дослідників-аспірантів через міждисциплінарні проекти, у тому числі наставництво, спрямоване на обмін знаннями та досвідом між дослідниками або в рамках докторських програмам, що допоможе дослідникам розвивати кар’єру в сфері наукових досліджень за участі університетів, науково-дослідних установ, дослідницьких інфраструктур, підприємств, МСП та інших соціально-економічних груп з різних держав-членів, асоційованих країн і/або третіх країн. Це покращить кар’єрні перспективи молодих дослідників-аспірантів як у публічному, так і в приватному секторі.

(b) Заохочення передового досвіду за допомогою транскордонної та міжгалузевої мобільності

Ціль - посилювати креативний та інноваційний потенціал досвідчених дослідників на всіх етапах професійного шляху через створення можливостей для транскордонної та міжгалузевої мобільності.

Основна діяльність полягає в тому, щоб спонукати досвідчених дослідників до розширення або поглиблення вмінь за допомогою мобільності через відкриття привабливих кар’єрних можливостей в університетах, науково-дослідних установах, дослідницьких інфраструктурах, на підприємствах, МСП і в інших соціально-економічних групах у Європі та поза її межами. Це має активізувати інноваційну діяльність приватного сектора і сприяти міжгалузевій мобільності. Також необхідно підтримувати можливості навчання та набуття нових знань у провідних науково-дослідних установах третіх країн, відновлення дослідницької кар’єри після перерви, а також призначення на довгострокові дослідницькі посади або поновлення на довгострокових дослідницьких посадах дослідників у Європі, в тому числі в їхній країні походження, після набуття транснаціонального або міжнародного досвіду роботи за обміном, яка охоплювала б аспекти, пов’язані з поверненням і реінтеграцією.

(c) Стимулювання інноваційної діяльності через взаємне збагачення знаннями

Ціль - зміцнити міжнародну транскордонну та міжгалузеву співпрацю у сфері наукових досліджень та інновацій шляхом обміну науковими та інноваційними кадрами для більш ефективного реагування на глобальні виклики.

Основна діяльність полягає в заохоченні обміну науково-інноваційними кадрами в рамках партнерства між університетами, науково-дослідними установами, дослідницькими інфраструктурами, підприємствами, МСП та іншими соціально-економічними групами як у Європі, так і в світі. Сюди входить також підтримка співпраці з третіми країнами.

(d) Підвищення структурного впливу завдяки співфінансуванню діяльності

Ціль - збільшити кількісний і структурний вплив Програми імені Марії Склодовської-Кюрі шляхом мобілізації додаткових фінансових ресурсів та сприяти розвитку передового досвіду на національному рівні у сфері підготовки, мобільності та кар’єрного зростання наукових кадрів.

Основна діяльність полягає в тому, щоб за допомогою механізму співфінансування заохочувати регіональні, національні та міжнародні організації як у приватному, так і в публічному секторі, до створення нових програм і адаптування наявних програм до умов міжнародного та міжгалузевого навчання, мобільності та кар’єрного росту. Це підвищить якість підготовки дослідницьких кадрів у Європі на всіх етапах професійного розвитку, в тому числі на етапі навчання в аспірантурі, сприятиме вільному обігу наукових знань і обміну науковими кадрами в Європі, створюватиме привабливі можливості для професійного розвитку завдяки відкритому процесу добору кадрів і привабливим робочим умовам, підтримуватиме співпрацю в сфері наукових досліджень та інновацій між університетами, науково-дослідними установами та підприємствами, а також співпрацю з третіми країнами та міжнародними організаціями.

(e) Конкретна підтримка та стратегічні дії

Цілі - відстежувати прогрес, визначати недоліки та перепони діяльності в рамках Програми імені Марії Склодовської-Кюрі та підвищувати її вплив. У цьому контексті необхідно розробити показники та проаналізувати дані щодо мобільності дослідників, їхніх вмінь, професійного розвитку та гендерної рівності задля досягнення синергії та тісної координації стратегічних дій, спрямованих на підтримку дослідників, їхніх працедавців і спонсорів, які здійснюються в рамках конкретної цілі "Європа в мінливому світі - інклюзивні, інноваційні та рефлективні суспільства". Зазначена діяльність також спрямована на посилення поінформованості щодо важливості та привабливості кар’єри в науково-дослідній сфері та на розповсюдження результатів науково-інноваційної діяльності, отриманих внаслідок роботи, яку підтримує Програма імені Марії Склодовської-Кюрі.

4.1. Конкретна ціль

Конкретна ціль - створення в Європі дослідницьких інфраструктур світового рівня, доступних для всіх дослідників у Європі та поза її межами, і забезпечення повного використання потенціалу таких інфраструктур для наукового прогресу та інновацій.

Дослідницькі інфраструктури є визначальним фактором конкурентоспроможності Європи в усьому спектрі наукових сфер і суттєвим елементом інновацій на науковій основі. Відсутність доступу до суперкомп’ютерів, аналітичного обладнання, джерел випромінення для нових матеріалів, "чистих приміщень" і передової метрології для нанотехнологій, спеціально обладнаних лабораторій для біологічних та медичних досліджень, баз даних для геноміки та суспільних наук, обсерваторій і датчиків для наук про Землю та довкілля, швидкісних широкосмугових мереж для передавання даних тощо унеможливлює наукові дослідження в багатьох сферах. Дослідницькі інфраструктури потрібні для проведення наукових досліджень, що уможливлюють подолання основних суспільних викликів. Вони сприяють транскордонній і міжгалузевій співпраці та створюють цілісний і відкритий європейський простір для проведення наукових досліджень онлайн. Вони сприяють мобільності людей та ідей, об’єднують найкращих науковців з усіх куточків Європи та світу, а також допомагають вдосконалювати наукову освіту. Вони заохочують дослідників та інноваційні компанії до створення найсучасніших технологій. У такий спосіб вони зміцнюють високотехнологічну інноваційну індустрію Європи. Вони є рушієм передових досягнень наукових та інноваційних кіл Європи і в цілому можуть слугувати взірцевим прикладом науки для суспільства.

Щоб утримати світові позиції у сфері дослідної діяльності, Європі необхідно на основі спільно погоджених критеріїв створити адекватну і стабільну основу побудови, утримання та використання дослідницьких інфраструктур. Це потребує плідної та ефективної співпраці спонсорів на рівні Союзу, а також на національному та регіональному рівні, забезпечення якої передбачає синергію дій і послідовний підхід за допомогою міцних зв’язків з політикою згуртованості.

Зазначена конкретна ціль спрямована на виконання основного зобов’язання флагманської ініціативи "Інноваційний Союз", яка підкреслює ключову роль дослідницьких інфраструктур світового рівня в уможливленні революційних наукових досліджень та інновацій. Ініціатива наголошує на потребі об’єднання європейських і, в деяких випадках, світових ресурсів задля розбудови й експлуатації дослідницьких інфраструктур. Так само флагманська ініціатива "Цифровий порядок денний для Європи" надає особливого значення потребі зміцнити електронні інфраструктури Європи та важливості розвитку інноваційних кластерів для забезпечення переваг Європи в сфері інновацій.

4.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу

Новітні дослідницькі інфраструктури стають дедалі складнішими та дорожчими, часто потребують інтеграції різного обладнання, послуг і джерел даних, а також широкої транснаціональної співпраці. Жодна країна не має достатньо ресурсів, щоб самостійно підтримувати всі потрібні їй дослідницькі інфраструктури. В останні роки європейський підхід до дослідницьких інфраструктур значно просунувся вперед завдяки невпинному розвитку та реалізації дорожньої карти Європейського стратегічного форуму з питань дослідницьких інфраструктур (ЄСФДІ) щодо інфраструктур, інтеграції та відкриття національних науково-дослідних баз і розвитку електронних інфраструктур для сприяння відритому цифровому ЄНДП. Мережі дослідницьких інфраструктур у Європі зміцнюють її кадровий потенціал, забезпечують високу якість навчання нового покоління дослідників та інженерів, розвивають міжгалузеву співпрацю. Заохочуються синергії з Програмою імені Марії Склодовської-Кюрі.

Подальший розвиток і ширше використання дослідницьких інфраструктур на європейському рівні зробить значний внесок у розбудову ЄНДП. Незважаючи на центральну роль держав - членів у процесі розвитку та фінансування дослідницьких інфраструктур, Союз також робить важливий внесок у підтримку інфраструктури на європейському рівні: заохочує координацію роботи європейських дослідницьких інфраструктур шляхом створення нових інтегрованих об’єктів, організації та підтримання широкого доступу до національних і європейських інфраструктур, а також забезпечення узгодженості та дієвості регіональних, національних, європейських і міжнародних стратегій. Необхідно уникати дублювання та розпорошеності зусиль, сприяти координованому та ефективному використанню науково-дослідних баз, а також, у відповідних випадках, об’єднувати ресурси для того, щоб у Європі з’явились і почали функціонувати дослідницькі інфраструктури світового рівня.

Інформаційні та комунікаційні технології змінили науку завдяки можливостям дистанційної співпраці, опрацювання великих масивів даних, експериментів in silico, а також доступу до віддалених ресурсів. Отже науково-дослідна діяльність дедалі більше набуває міжнаціонального та міждисциплінарного характеру і вимагає використання таких самих наднаціональних інформаційних та комунікаційних інфраструктур, як і наука.

Економія на масштабах і обсягах, якої досягнуто завдяки європейському підходу до створення, використання та управління дослідницькими інфраструктурами, в тому числі електронними інфраструктурами, значно сприятиме збільшенню європейського дослідницького та інноваційного потенціалу та зміцненню конкурентоспроможності Союзу на міжнародному рівні.

4.3. Загальні напрями діяльності

Ціль діяльності - розвиток європейських дослідницьких інфраструктур до і після 2020 року, підтримка їх інноваційного потенціалу та людських ресурсів, а також зміцнення європейської політики у сфері дослідницьких інфраструктур.

(a) Розвиток європейських дослідницьких інфраструктур до і після 2020 року

Ціль - сприяння та підтримання діяльності, пов’язаної з: (1) підготовкою, реалізацією та роботою ЄСФДІ та інших дослідницьких інфраструктур світового рівня, в тому числі розвитком регіональних партнерських об’єктів, якщо втручання Союзу принесе значну додану вартість; (2) інтеграцією національних і регіональних дослідницьких інфраструктур, які представляють інтерес для Європи, і надання транснаціонального доступу до них європейським науковцям для проведення досліджень на вищому рівні незалежно від їх місцезнаходження; (3) розвитком, розміщенням і експлуатацією електронних інфраструктур для забезпечення можливостей світового рівня в сфері створення мереж, наукових даних і електронного опрацювання інформації.

(b) Розбудова інноваційного потенціалу дослідницьких інфраструктур і їх людських ресурсів

Ціль - заохочувати дослідницькі інфраструктури ставати піонерами впровадження або розробки новітніх технологій, сприяти встановленню партнерських відносин із промисловістю у сфері наукових досліджень і розробок, стимулювати промислове використання дослідницьких інфраструктур і вмотивовувати створення інноваційних кластерів. Така діяльність також передбачає підготовку кадрів і/або обмін виробничим та управлінським персоналом дослідницьких інфраструктур.

(c) Зміцнення європейської політики щодо дослідницьких інфраструктур і міжнародної співпраці

Ціль - сприяти партнерству між відповідними виробниками політики та фінансовими установами, визначенню інструментів моніторингу для вироблення та ухвалення рішень і міжнародній співпраці. Можлива підтримка європейських дослідницьких інфраструктур у рамках їх діяльності у сфері міжнародних відносин.

Цілей, встановлених за напрямами діяльності (b) і (c), досягають за допомогою цілеспрямованих дій, а також, у відповідних випадках, у рамках дій, встановлених за напрямом діяльності (a).

Конкретна ціль - утримання та розширення світового лідерства за допомогою досліджень та інновацій у високоефективних технологіях і в космічній сфері, які складають основу конкурентоспроможності багатьох сучасних і нових секторах і галузях економіки.

Тенденції у світовому підприємницькому середовищі швидко змінюються, тож цілі стратегії "Європа 2020" ставлять перед європейською промисловістю нові завдання і відкривають нові можливості. Європі необхідно прискорити інновації через трансформацію отриманих знань для підтримки та вдосконалення наявних або створення нових продуктів, послуг і ринків і водночас продовжувати приділяти основну увагу якості та сталості. Інновації необхідно використовувати в найширшому розумінні не тільки у технологічній сфері, але й у комерційних, організаційних та соціальних аспектах.

Щоб залишатися на крок попереду глобальної конкуренції з потужною технологічною базою та промисловими можливостями, необхідно збільшити стратегічні інвестиції в дослідження, розвиток, оцінювання якості та запуск пілотних проектів у сферах інформаційних і комунікаційних технологій, нанотехнологій, новітніх матеріалів, біотехнології, сучасних технологій виробництва та оброблення, а також космосу.

Успішне опанування, інтеграція та впровадження високоефективних технологій європейськими компаніями є ключовим фактором зміцнення продуктивності та інноваційної спроможності Європи, а також забезпечення розвиненої, стабільної та конкурентоспроможної економіки, передових позицій на світовій арені у галузях застосування високих технологій і здатності давати ефективні та сталі відповіді на суспільні виклики. Наскрізний характер такої діяльності може стимулювати подальший розвиток через винаходи, застосування та послуги, які взаємно доповнюються, що підвищить ефективність інвестицій у такі технології порівняно з інвестиціями в будь-якій іншій сфері.

Така діяльність сприятиме досягненню цілей флагманських ініціатив стратегії "Європа 2020", як-от "Інноваційний Союз", "Ресурсоефективна Європа", "Промислова політика в епоху глобалізації" та "Цифровий порядок денний для Європи", а також цілей політики Союзу в космічній сфері.

Діяльність у рамках конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях" у першу чергу базуватиметься на програмах з наукових досліджень та інновацій, розроблених на відкритих і прозорих засадах за участі промисловості та бізнесу, у тому числі з МСП, разом із науково-дослідною спільнотою і державами-членами, і приділятиме особливу увагу залученню інвестицій приватного сектора та інноваціям.

Інтеграція високоефективних технологій у процеси подолання суспільних викликів підтримується разом з відповідними викликами. Застосування високоефективних технологій, які не входять у категорію суспільних викликів, але є важливими для зміцнення конкурентоспроможності європейської промисловості, підтримується в рамках конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях". Необхідно забезпечити відповідну координацію з пріоритетами "Передова наука" і "Суспільні виклики".

Підхід включає як заходи, передбачені програмою, так і менш суворо регламентовану діяльність для сприяння інноваційним проектам і революційним рішенням уздовж усього ланцюга створення вартості, в тому числі на етапах наукових досліджень і розробок, широкомасштабних пілотних і демонстраційних заходів, на випробувальних платформах і в "живих" лабораторіях, на етапах створення промислових зразків і оцінювання якості продукту на пілотних лініях. Діяльність спрямована на підвищення галузевої конкурентоспроможності через заохочення представників промисловості, в тому числі МСП, до збільшення інвестування в дослідження та інновації, в тому числі через проведення відкритих тендерів. Належна увага приділятиметься маломасштабним і середньомасштабним проектам.

Основним компонентом конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях" є ключові високоефективні технології (KВT), які включають мікро- та наноелектроніку, фотоніку, нанотехнологію, біотехнологію, новітні матеріали та сучасні виробничі системи (- 9). Зазначені мультидисциплінарні наукомісткі та капіталомісткі технології використовуються в багатьох різних галузях і закладають підвалини значних конкурентних переваг європейської промисловості, що стимулює розвиток і створення нових робочих місць. Інтегрований підхід, який сприяє комбінаційному, конвергентному і взаємозбагачувальному ефекту КВТ у рамках різних інноваційних циклів і ланцюгів створення вартості, може забезпечити перспективні результати досліджень і відкрити шлях для нових промислових технологій, продуктів, послуг і новаторського застосування (як-от у сфері космічних досліджень, транспорту, сільського господарства, лісівництва, довкілля, харчових продуктів, енергетики та охорони здоров’я). Отже численні взаємодії KВT та інших промислових високоефективних технологій будуть використовуватися у гнучкий спосіб як важливе джерело інновацій. Це доповнюватиме підтримку наукових досліджень та інновацій в сфері KВT, яку можуть надавати національні або регіональні органи влади за допомогою Фондів політики гуртування в рамках стратегії розумної спеціалізації.

Інноваційна діяльність вимагає активізації крос-технологічних досліджень. Таким чином, багатопрофільні проекти та проекти із залученням різнопланових КВТ мають стати невід’ємною частиною пріоритету "Лідерство в промисловості". Структура реалізації програми "Горизонт 2020", яка підтримує КВТ і відповідні наскрізні заходи (мульти-KВT), має також забезпечити синергії та ефективну координацію з пріоритетом "Суспільні виклики". Крім того, у відповідних випадках, слід прагнути синергії між діяльністю в рамках КВТ і заходами в рамках політики гуртування в період з 2014 по 2020 роки, а також з ЄІІТ.

Основна мета всіх високоефективних і промислових технологій, в тому числі KВT, - сприяти взаємодії технологій та їх застосуванням у рамках пріоритету "Суспільні виклики". Це необхідно повною мірою враховувати під час розроблення та реалізації відповідних програм і пріоритетів. Це вимагає всебічної участі стейкхолдерів, які представляють різні точки зору, до встановлення пріоритетів та виконання програм. У певних випадках це також вимагатиме дій, які будуть спільно профінансовані по лінії високоефективних і промислових технологій та по лінії відповідних суспільних викликів. Це може включати спільне фінансування публічно-приватних партнерств, мета яких полягає в розвитку технологій, стимулюванні інновацій та застосовуванні зазначених технології для подолання суспільних викликів.

ІКТ відіграють важливу роль, оскільки забезпечують ключові базові інфраструктури, технології та системи, необхідні для життєво важливих економічних і соціальних процесів, а також нових приватних і публічних продуктів і послуг. Європейська промисловість має залишатися на вістрі технологічного розвитку в сфері ІКТ, де численні технології переходять на новий революційний етап і відкривають нові можливості.

Космічні дослідження - це галузь, яка бурхливо розвивається та надає надзвичайно важливу інформацію багатьом сферам сучасного суспільства, забезпечує його базові потреби, займається універсальними науковими питаннями та допомагає зміцнити передові позиції Союзу на міжнародній арені. Космічні дослідження лежать в основі всієї діяльності, яка проводиться в космічному просторі, але наразі їх проводять а рамках програм, запроваджених державами-членами, Європейським космічним агентством (ЄКА) або в контексті рамкових програм Союзу з наукових досліджень. Дії на рівні Союзу та інвестиції в космічні дослідження необхідні відповідно до Статті 189 ДФЄС, щоб підтримати конкурентоспроможність Союзу, захистити космічні інфраструктури та програми Союзу, такі як "Коперник" і "Галілео", а також забезпечити майбутню роль Європи у космічній сфері.

Крім того, інноваційні послуги нижчого рівня та зручні застосунки, які використовують інформацію, надану космічним сектором, є важливими факторами зростання та створення робочих місць, а їх розвиток відкриває великі можливості для Союзу.

Європа може досягти необхідної критичної маси за допомогою налагодження партнерських зв’язків, створення кластерів і мереж, стандартизації та сприяння співпраці між різними науково-технологічними дисциплінами і секторами з подібними потребами у сфері наукових досліджень і розробок, що вестиме до проривів, створення нових технологій та інноваційних рішень для продуктів, послуг і процесів.

Вироблення та реалізація науково-дослідних та інноваційних стратегій, в тому числі через публічно-приватне партнерство, а також через налагодження ефективних зв’язків між промисловістю та академічним сектором, залучення додаткових інвестицій, доступ до фінансування ризиків, стандартизацію та підтримку докомерційних закупівель, а також закупівель інноваційних продуктів і послуг є вкрай важливими аспектами забезпечення конкурентоспроможності.

Тому необхідно також підтримувати тісні зв’язки з ЄІІТ задля формування та просування найталановитіших підприємницьких кадрів і прискорення інновацій через об’єднування представників різних країн, спеціальностей і організацій.

Співпраця на рівні Союзу також може сприяти торгівлі через підтримку вироблення європейських або міжнародних стандартів для нових продуктів, послуг і технологій, які з’являються. Вироблення таких стандартів після консультацій зі стейкхолдерами, в тому числі стейкхолдерами з наукового та промислового секторів, може мати позитивний вплив. Заохочуватиметься діяльність на підтримку стандартизації, операційної сумісності та безпечності, а також дорегуляторна діяльність.

1.1. Інформаційні та комунікаційні технології (ІКТ)

1.1.1. Конкретна ціль у сфері ІКТ

Відповідно до флагманської ініціативи "Цифровий порядок денний для Європи" (- 10), конкретна ціль у сфері досліджень та інновацій, пов’язаних з ІКТ, полягає в тому, щоб дати Європі змогу підтримувати, розвивати та використовувати можливості, пов’язані з розвитком ІКТ, на користь громадян, бізнесу та наукових спільнот.

Європа, яка має найбільшу в світі економіку та найбільшу частку світового ринку ІКТ, обсяг якого в 2011 році становив понад 2600 млрд. євро (2600000000000 євро), має обґрунтовані підстави прагнути того, щоб її компанії, публічні органи влади, проектно-дослідні центри та університети утримували першість у сфері ІКТ на європейському та глобальному рівнях, стояли на чолі розвитку в секторі ІКТ в Європі й світі, сприяли зростанню ділової активності та збільшували інвестиції в інновації у сфері ІКТ.

До 2020 року європейський сектор ІКТ має досягти показників, принаймні еквівалентних своїй частці світового ринку ІКТ, яка в 2011 році становила близько третини. Європа також має сприяти розвитку інноваційних компаній у сфері ІКТ з тим, щоб третина всіх комерційних інвестицій в дослідження та розробки ІКТ в ЄС, яка в 2011 році становила понад 35 млрд. євро на рік, припадала на компанії, створені протягом останніх двох десятиліть. Це вимагатиме збільшення публічних інвестицій у проведення наукових досліджень і розробок у сфері ІКТ способами, які залучатимуть приватні кошти з метою розширення обсягів інвестицій протягом наступного десятиліття та значного збільшення кількості європейських центрів і кластерів передового досвіду світового рівня у сфері ІКТ.

Необхідно створювати партнерства, розподіляти ризики та мобілізувати критичну масу ресурсів на рівні Союзу з метою опанування дедалі складніших та багатопрофільних технології та комерційних ланцюгів в сфері ІКТ. Діяльність на рівні Союзу має допомогти галузі ІКТ дотримуватись стратегії єдиного ринку та досягти економії на масштабах і обсягах. Співпраця в рамках спільних і відкритих технологічних платформ матиме ефект поширювання та мультиплікаторний ефект, що надасть змогу широкому колу стейкхолдерів отримувати переваги від нових розробок і створювати нові інновації. Утворення партнерств на рівні Союзу також уможливлює досягнення консенсусу, слугує своєрідним координаційним центром для міжнародних партнерів і підтримуватиме вироблення стандартів та функціонально сумісних рішень як на європейському, так і та глобальному рівні.

1.1.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу

ІКТ є підґрунтям інновацій і конкурентоспроможності в широкому діапазоні приватних і публічних ринків і секторів; вони забезпечують науковий прогрес у всіх дисциплінах. Протягом наступного десятиліття перетворювальний вплив цифрових технологій і компонентів ІКТ, інфраструктур і послуг буде дедалі помітнішим у всіх сферах життя. Обчислювальні та комунікаційні ресурси і ресурси зберігання даних продовжуватимуть поширюватися в прийдешні роки. Значні обсяги інформації та даних, у тому числі в режимі реального часу, будуть генерувати датчики, машини та продукти, які використовують інформаційні технології, завдяки чому дистанційне керування стане звичною справою, що уможливить розгортання бізнес-процесів і сталих виробничих об’єктів по всьому світу і створення широкого спектра послуг і застосунків.

За допомогою ІКТ будуть забезпечуватися, а отже, ставати доступнішими, численні важливі комерційні та публічні послуги, а також всі ключові процеси виробництва знань у науці, освіті, бізнесі, у сфері культури та творчості, а також у публічному секторі. ІКТ створюватимуть інфраструктуру, необхідну для процесів виробництва і бізнес-процесів, комунікації та комерційних операцій. ІКТ також стануть незамінними в подоланні ключових суспільних викликів і сприянні соціальним процесам, таким як створення громад, споживча поведінка, участь у політичному житті та публічне врядування, наприклад, за допомогою соціальних мереж і платформ та інструментів колективної обізнаності. Для вироблення конкурентних рішень вкрай важливо підтримувати та інтегрувати дослідження, орієнтовані на користувачів.

Підтримка, яку Союз надає дослідженням та інноваціям у секторі ІКТ, робить значущий внесок у розвиток технологій і застосунків наступного покоління, оскільки становить велику частку загальних витрат на спільні наукові дослідження та інновації з середнім і високим ступенем ризику в Європі. Публічні інвестиції в дослідження та інновації у сфері ІКТ на рівні Союзу були та залишаються необхідними для мобілізації критичної маси, що спричиняє революційні досягнення, ширше прийняття та краще використання інноваційних рішень, продуктів і послуг. Таке інвестування продовжує відігравати головну роль у розробленні відкритих платформ і технологій, застосовних в усьому Союзі, у випробуванні та впровадженні пілотних інновацій у реальному загальноєвропейському контексті та в оптимізації ресурсів задля зміцнення конкурентоспроможності Союзу і подолання спільних суспільних викликів. Через підтримку наукових досліджень та інновацій у сфері ІКТ Союз також дає високотехнологічним МСП змогу розвиватися та отримувати переваги від розмірів європейських ринків. Це зміцнює співпрацю та прагнення досконалості серед вчених та інженерів Союзу, посилює синергію між ними та між національними бюджетами та слугуючи осередком співпраці між партнерами поза межами Європи.

Послідовні оцінювання діяльності у сфері ІКТ під час Сьомої рамкової програми показали, що цільові інвестиції на рівні Союзу в дослідження та інновації у сфері ІКТ ефективно сприяли здобуванню лідерства в промисловості, в таких секторах як мобільний зв’язок і системи ІКТ, у критично важливих для безпеки системах ІКТ, а також забезпечували вирішення проблем, пов’язаних із енергоефективністю, охороною здоров’я, продовольчою безпекою, транспортом або демографічними змінами. Інвестиції Союзу в дослідницькі інфраструктури в сфері ІКТ забезпечили європейських дослідників найкращими у світі дослідницькими мережами та обчислювальними потужностями.

1.1.3. Загальні напрями діяльності

Низка напрямів діяльності буде націлена на подолання викликів на шляху досягнення промислового та технологічного лідерства у сфері ІКТ і охоплюватиме типові програми з наукових досліджень та інновацій у сфері ІКТ, в тому числі, зокрема:

(a) Нове покоління компонентів і систем: створення передових, вбудованих, ресурсоефективних та енергоефективних компонентів і систем;

(b) Наступне покоління обчислювальних технологій: передові та надійні обчислювальні системи і технології, в тому числі обчислювання за допомогою "хмарних" технологій;

(c) Майбутнє інтернету: програмне забезпечення, апаратне забезпечення, інфраструктури, технології та послуги;

(d) Технології контенту та управління інформацією: ІКТ для цифрового контенту, а також для культурного та креативного секторів;

(e) Сучасні інтерфейси і роботи: робототехніка і розумний простір;

(f) Мікро- і наноелектроніка і фотоніка: ключові високоефективні технології, пов’язані з мікро- і наноелектронікою та фотонікою, а також квантові технології.

Очікується, що зазначені шість основних напрямів діяльності зможуть охопити увесь спектр потреб, беручи до уваги конкурентоспроможність європейської промисловості у світовому масштабі. Серед цих потреб - лідерство в промисловості в сфері типових рішень, продуктів і послуг на основі ІКТ для подолання основних суспільних викликів, а також прикладні стратегії наукових досліджень та інновацій у сфері ІКТ, які будуть підтримуватися разом з відповідним суспільним викликом. З огляду на дедалі інтенсивніший технологічний прогрес у всіх сферах життя, взаємодія між людьми та технологіями матиме велике значення і стане частиною зазначених вище досліджень у сфері ІКТ.

Ці шість основних напрямів діяльності включають також спеціальні дослідницькі інфраструктури для ІКТ, як-от "живі" лабораторії для проведення експериментів та інфраструктури, які лежать в основі ключових високоефективних технологій, і їх інтеграції в сучасні продукти та інноваційні розумні системи разом із обладнанням, інструментами, сервісними службами, "чистими приміщеннями" та доступом до ливарних цехів для виготовлення прототипів.

Програма "Горизонт 2020" підтримуватиме дослідження і розробки систем ІКТ, з повним дотриманням фундаментальних прав і свобод фізичних осіб, зокрема їх права на приватність.

1.2. Нанотехнології

1.2.1. Конкретна ціль у сфері нанотехнологій

Конкретна ціль наукових досліджень та інновацій у сфері нанотехнологій полягає в забезпеченні провідної ролі Союзу на цьому експансивному світовому ринку через стимулювання науково-технологічного прогресу та заохочення інвестицій у нанотехнології, їх інтеграції в конкурентоспроможні продукти та послуги з високою доданою вартістю в різних секторах і сферах застосування.

До 2020 року нанотехнології набудуть широкого застосування, тобто будуть гармонійно інтегровані в більшість технологій і застосунків для створення переваг для споживачів, покращення якості життя, охорони здоров’я, сприяння сталому розвитку та зміцнення виробничого потенціалу для втілення новітніх рішень щодо продуктивності та ресурсоефективності.

Європа також повинна стати світовим взірцем безпечного та відповідального поширення нанотехнологій і врядування, що забезпечить великі переваги як для суспільства, так і для промисловості, з дотриманням суворих стандартів безпеки та сталості.

Продукти з використанням нанотехнологій представляють світовий ринок, який Європа не може дозволити собі ігнорувати. Прогнозована ринкова вартість товарів, ключовим компонентом яких є нанотехнології, сягнула 700 мільярдів євро у 2015 році, а до 2020 року становитиме 2 трильйони євро, що, відповідно, означає створення 2 і 6 мільйонів робочих місць. Європейським компаніям слід використати це двозначне зростання ринку та бути здатними до 2020 року зайняти частку ринку, принаймні еквівалентну частці Європи у світовому фінансуванні наукових досліджень (тобто чверть).

1.2.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу

Нанотехнології - це спектр технологій з доведеним потенціалом, які невпинно розвиваються і чинитимуть революційний вплив, наприклад, у сфері матеріалів, ІКТ, транспортної мобільності, наук про життя, охорони здоров’я (разом із лікуванням), споживчих товарів і виробництва, після перетворення досліджень на революційні, сталі та конкурентоспроможні продукти та виробничі процеси.

Нанотехнологіям відведена ключова роль у вирішенні завдань, окреслених у стратегії "Європа 2020". Успішне застосування цих ключових високоефективних технологій сприятиме конкурентоспроможності промисловості Союзу, уможливлюватиме створення інноваційних і вдосконалених продуктів або ефективніших процесів і дозволить долати нинішні та майбутні суспільні виклики.

За чотири роки обсяги фінансування досліджень у сфері нанотехнологій збільшилися вдвічі, з близько 6,5 мільярдів євро у 2004 році до біля 12,5 мільярдів євро в 2008 році, при цьому частка Союзу складає приблизно чверть загального обсягу. Союз є визнаним лідером досліджень у сфері нанонаук і нанотехнологій; очікується, що до 2015 року у цій сфері працюватимуть близько 4000 європейських компаній. Такі провідні позиції у сфері досліджень необхідно підтримувати, посилювати, комерціалізувати, та забезпечувати їх практичне застосування.

Сьогодні Європа повинна захистити та зміцнити свої позиції на світовому ринку шляхом заохочення широкомасштабної співпраці в рамках великої кількості ланцюгів створення вартості та між ними, а також між різними галузями промисловості задля промислового застосування цих технологій і створення безпечних, сталих і життєздатних комерційних продуктів. Питання оцінювання ризику, управління ризиками та відповідального врядування постають як фактори, що визначають майбутній вплив нанотехнологій на суспільство, довкілля та економіку.

Отже діяльність націлена на широке, відповідальне і стале застосування нанотехнологій в економіці задля створення переваг, що матимуть велике суспільне та промислове значення. Для забезпечення потенційних можливостей, в тому числі створення нових компаній і робочих місць, дослідження мають надавати необхідний набір інструментів, що дозволять належним чином реалізовувати процеси стандартизації та регулювання.

1.2.3. Загальні напрями діяльності

(a) Розроблення наноматеріалів, нанопристроїв і наносистем нового покоління

Ціль - фундаментально нові продукти, які уможливлюють сталі рішення у широкому спектрі секторів.

(b) Забезпечення безпечного та сталого розвитку та застосування нанотехнологій

Поглиблення наукових знань про потенційний вплив нанотехнологій і наносистем на здоров’я або довкілля, створення інструментів оцінювання та управління ризиками впродовж усього життєвого циклу, в тому числі питання стандартизації.

(c) Розвиток соціального виміру нанотехнологій

Акцент на врядуванні в нанотехнологіях на користь суспільства та довкілля.

(d) Ефективний і сталий синтез і виробництво наноматеріалів, компонентів і систем

Акцент на нових операціях, розумній інтеграції нових і наявних процесів, у тому числі конвергенції технологій, а також розширенні для запуску великомасштабного та високоточного виробництва продукції та гнучких і багатофункціональних виробничих майданчиках, які забезпечать ефективне перенесення знань у промислові інновації.

(e) Розроблення та стандартизація методики збільшення потужностей, методів вимірювання та вимірювального обладнання

Акцент на фундаментальних технологіях, які підтримують розвиток і впровадження на ринок безпечних комплексних наноматеріалів і наносистем.

1.3. Новітні матеріали

1.3.1. Конкретна ціль у сфері новітніх матеріалів

Конкретна ціль наукових досліджень та інновацій у сфері новітніх матеріалів полягає в розробленні матеріалів з новими функціональними характеристиками та покращеними експлуатаційними властивостями для створення більш конкурентоспроможних і безпечних продуктів, які мінімізують вплив на довкілля та споживання ресурсів.

Матеріали відіграють основну роль в інноваційних промислових процесах і виступають ключовими каталізаторами. Новітні матеріали з вищим вмістом знань, новими функціональними характеристиками та покращеними експлуатаційними властивостями є незамінними для промислової конкурентоспроможності та сталого розвитку широкого кола програм і секторів.

1.3.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу

Новітні матеріали необхідні для розроблення сталих продуктів і процесів з покращеною продуктивністю, а також на заміну обмеженим ресурсам. Такі матеріали частково вирішують наші промислові та громадські проблеми, забезпечують кращі експлуатаційні характеристики, зменшують ресурсні та енергетичні потреби, забезпечують сталість продуктів протягом усього їх життєвого циклу.

Розвиток, який має прикладний характер, часто передбачає розроблення принципово нових матеріалів, здатних забезпечити планові експлуатаційні характеристики. Такі матеріали є важливою ланкою ланцюга постачання в процесі виробництва з високою доданою вартістю. Вони також становлять основу для прогресу в наскрізних технологічних сферах (як-от у сфері медичних технологій, біонаук, електроніки та фотоніки) та практично в усіх секторах ринку. Матеріали самі по собі є важливим кроком до збільшення вартості продуктів і покращення їх експлуатаційних характеристик. Новітні матеріали мають значну оцінну вартість і чинять неабиякий вплив: щорічні темпи зростання становлять близько 6%, і очікується, що до 2015 року обсяг ринку таких матеріалів складе близько 100 мільярдів євро.

Підхід до створення матеріалів має базуватися на врахуванні повного життєвого циклу, від постачання доступних матеріалів до кінця строку їх експлуатації ("від колиски до колиски"), на впровадженні інноваційних підходів для мінімізації ресурсів (у тому числі енергії), необхідних для їх перетворення або зведення до мінімуму несприятливих наслідків для людини та довкілля. Також слід врахувати безперервне використання, перероблення або повторне використання матеріалів після закінчення терміну їх експлуатації та відповідні суспільні інновації, як-от зміни у споживчій поведінці та нові бізнес-моделі.

З метою прискорення прогресу перевага надаватиметься багатопрофільному та конвергентному підходу, який включатиме в себе хімію, фізику, технічні науки, теоретичне та комп’ютерне моделювання, а також все більшою мірою креативний промисловий дизайн.

Заохочуватимуться новітні "зелені" інноваційні альянси та промисловий симбіоз, що дозволятиме галузям диверсифікувати і розширювати власні бізнес-моделі, повторно використовувати власні відходи як основу для виробництва нових продуктів.

1.3.3. Загальні напрями діяльності

(a) Наскрізні та високоефективні технології виробництва матеріалів

Дослідження в сфері проектування матеріалів, функціональних матеріалів, багатофункціональних наукомістких матеріалів з новими функціональними характеристиками та покращеними експлуатаційними властивостями, а також структурних матеріалів для інновацій у всіх секторах промисловості, в тому числі креативних.

(b) Розроблення та трансформування матеріалів

Дослідження і розробки для забезпечення ефективного, безпечного і сталого розвитку та розширення масштабів з метою запуску промислового виробництва майбутніх, заснованих на проектних розробках, продуктів задля безвідходного управління матеріалами в Європі.

(c) Управління компонентами матеріалів

Дослідження і розробки в сфері нових та інноваційних методик виробництва матеріалів та їх компонентів і систем.

(d) Матеріали для сталої, ресурсоефективної промисловості з низьким рівнем викидів

Розроблення нових продуктів і програм, розроблення бізнес-моделей та формування відповідальної споживчої поведінки, що знижує попит на енергію та сприяє низьковуглецевому виробництву.

(e) Матеріали для креативних секторів, у тому числі для сектора культурної спадщини

Проектування та розроблення конвергентних технологій для створення нових бізнес-можливостей, у тому числі зберігання та відновлення матеріалів, які мають історичну або культурну цінність, а також новітніх матеріалів.

(f) Метрологія, характеризація, стандартизація та контроль якості

Просування таких технологій як характеризація, неруйнівне оцінювання, безперервне оцінювання та моніторинг, а також прогнозне моделювання експлуатаційних характеристик задля досягнення прогресу та здійснення впливу в сфері матеріалознавства і технічних наук.

(g) Оптимізація використання матеріалів

Дослідження і розробки для вивчення варіантів заміщення і альтернатив використанню матеріалів та інноваційних підходів до створення бізнес-моделей, а також визначення життєво важливих ресурсів.

1.4. Біотехнологія

1.4.1. Конкретна ціль в сфері біотехнології

Конкретна ціль наукових досліджень та інновацій у сфері біотехнології полягає в розробленні конкурентоспроможних, сталих, безпечних та інноваційних промислових продуктів і процесів, а також у сприянні інноваціям у низці європейських секторів, таких як сільське господарство, лісівництво, харчова промисловість, енергетика, хімічна промисловість і охорона здоров’я, а також наукомістка біоекономіка.

Сильна наукова, технологічна та інноваційна база біотехнології допоможе європейським галузям закріпити лідерські позиції у цій ключовій високоефективній технології. Така позиція продовжуватиме посилюватися через інтеграцію аспектів оцінювання здоров’я та безпечності, економічного впливу та впливу технології на довкілля, а також аспектів управління загальними і конкретними ризиками використання біотехнології.

1.4.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу

Завдяки поглибленню знань про живі системи біотехнологія має забезпечувати потік нових можливостей застосування і зміцнювати промислову базу та інноваційну спроможність Союзу. Прикладами дедалі більшого значення біотехнології є її промислове застосування, в тому числі виробництво біофармацевтичних продуктів, харчових продуктів і кормів, а також біохімічних речовин, при чому очікується, що до 2015 року частка ринку виробництва біохімічних речовин зросте на 12-20% від загального рівня виробництва хімічної продукції. Біотехнологія також відповідає низці так званих дванадцяти принципів зеленої хімії завдяки селективності та ефективності біосистем. Потенційне економічне навантаження на підприємства Союзу можна зменшити за допомогою використання потенціалу біотехнологічних процесів і біологічних продуктів для зниження викидів СО2, і цей потенціал, за оцінками, становитиме до 2030 року від 1 до 2,5 млрд. тонн на рік у перерахунку на CO2.

Наразі в європейському біофармацевтичному секторі приблизно 20% усіх ліків виробляються із застосуванням біотехнології, причому до 50% з них - це нові види ліків. Біотехнологія відіграватиме важливу роль у переході до біоекономіки завдяки розвитку нових промислових процесів. Біотехнологія також відкриває нові можливості для розвитку сталого сільського господарства, аквакультури та лісівництва, а ще - для використання величезного потенціалу морських ресурсів для розроблення інноваційних способів застосування в промисловості, охороні здоров’я, енергетиці, хімічній промисловості та секторі охорони довкілля. За прогнозами, сектор морської (блакитної) біотехнології, який наразі перебуває в процесі становлення, зростатиме на 10% на рік.

Іншими ключовими джерелами інновацій є взаємозв’язки між біотехнологією та іншими високоефективними та конвергентними технологіями, зокрема нанотехнологіями та ІКТ, які знаходять своє застосування в діагностиці та зондуванні.

1.4.3. Загальні напрями діяльності

(a) Розвиток новітніх біотехнологій як рушій майбутніх інновацій

Розвиток нових технологічних сфер, як-от синтетичної біології, біоінформатики та системної біології, які мають значний потенціал для створення інноваційних продуктів і технологій та радикально нових варіантів застосування.

(b) Промислові продукти та процеси на основі біотехнології

Розвиток промислової біотехнології та проектування біологічних процесів у промислових масштабах для виробництва конкурентоспроможної промислової продукції та налагодження сталих процесів (наприклад, у хімічній, гірничодобувній, енергетичній, целюлозно-паперовій, волоконній і деревообробній, текстильній, крохмальній, харчовій промисловості), а також їх екологічних і медичних аспектів, в тому числі операцій з очищування.

(c) Інноваційні та конкурентоспроможні платформні технології

Розроблення так званих платформних технологій (наприклад, геноміка, метагеноміка, протеоміка, метаболоміка, молекулярні інструменти, системи експресії, платформи для фенотипування та стільникові платформи) для зміцнення провідної ролі та конкурентних переваг у багатьох галузях, які мають економічний вплив.

1.5. Сучасні технології виробництва та оброблення

1.5.1. Конкретна ціль

Конкретна ціль наукових досліджень в сфері сучасних технологій виробництва та оброблення полягає у трансформуванні теперішніх виробничих підприємств, систем і процесів. Це буде зроблено, між іншим, за допомогою ефективного використання ключових високоефективних технологій, щоб отримати більш наукомісткі, стабільні, ресурсоефективні та енергоефективні транссекторальні технології виробництва та оброблення, що призведе до створення більш інноваційних продуктів, процесів і послуг. Уможливлення появи нових, сталих продуктів, процесів і послуг та їх конкурентоспроможне застосування разом із сучасними технологіями виробництва та оброблення також є ключовими елементами досягнення цілей пріоритету "Суспільні виклики".

1.5.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу

Виробничий сектор має величезне значення для європейської економіки: в 2007 році його частка в Союзі становила приблизно 17% ВВП і близько 22 мільйонів робочих місць. Усунення економічних бар’єрів торгівлі та позитивний вплив комунікаційних технологій призвели до появи значної конкуренції в промисловому виробництві та започаткували тенденцію перенесення виробничих потужностей до країн з найнижчими загальними витратами. Отже існує потреба радикально змінити європейський підхід до промислового виробництва, щоб зберегти конкурентоспроможність на світовій арені, а програма "Горизонт 2020" може об’єднати всіх відповідних стейкхолдерів для досягнення зазначеної цілі.

Європі потрібно нарощувати інвестиції на рівні Союзу, щоб зберегти передові позиції та компетентність у виробничих технологіях і перейти до виробництва наукомістких товарів з високою доданою вартістю шляхом створення необхідних умов і залучення ресурсів для сталого виробництва та обслуговування виробів протягом усього терміну їх експлуатації. Ресурсоінтенсивні виробничі та переробні галузі потребують подальшої мобілізації ресурсів і знань на рівні Союзу, а також збільшення інвестицій в дослідження, розробки та інновації з метою забезпечення подальшого розвитку в напрямку конкурентоспроможної ресурсоефективної та сталої низьковуглецевої економіки та дотримання узгоджених в межах

Союзу темпів скорочення викидів парникових газів до 2050 року за галузями промисловості (- 11).

Завдяки амбітній політиці Союзу Європа забезпечить зростання в сучасних галузях і сприятиме розвитку нових галузей майбутнього. Значущими є очікувана цінність і вплив сектора сучасних виробничих систем; очікується, що обсяг ринку складе приблизно 150 млрд. євро до 2015 року, а сукупний річний приріст - близько 5%.

Вкрай важливо зберегти знання і компетенції для збереження потужностей виробництва та оброблення в Європі. Основний наголос у рамках науково-дослідної та інноваційної діяльності слід ставити на сталому та безпечному виробництві та обробленні, впровадженні необхідних технічних інновацій і орієнтованості на клієнта для виробництва наукомістких товарів і послуг з низьким споживанням матеріалів і енергії.

Європі також необхідно перенести зазначені високоефективні технології та знання в інші виробничі сектори, такі як будівництво, яке є основним джерелом викидів парникових газів, адже на будівельну діяльність припадає приблизно 40% загального споживання енергії в Європі, що, відповідно, дорівнює 36% загального обсягу викидів CO2. Будівельний сектор, який генерує 10% ВВП і створює приблизно 16 мільйонів робочих місць у Європі на 3 мільйонах підприємств, з яких 95% - це малі та середні підприємства, повинен впроваджувати інноваційні підходи до матеріалів і виробничих процесів, щоб обмежити свій негативний вплив на довкілля.

1.5.3. Загальні напрями діяльності

(a) Технології для заводів майбутнього

Сприяти сталому зростанню промисловості через полегшення стратегічного переходу в Європі від виробництва, орієнтованого на витрати, до ресурсоефективного підходу та створення продуктів з високою доданою вартістю, інтелектуального та високоефективного виробництва на основі ІКТ в інтегрованій системі.

(b) Технології, які підтримують енергоефективні системи та енергоефективні будівлі з низьким впливом на довкілля

Зменшення енергоспоживання та викидів СО2 завдяки дослідженням, розвитку та впровадженню сталих будівельних технологій і систем на всьому ланцюгу створення вартості, а також зниження загального впливу будівель на довкілля.

(c) Сталі, ресурсоефективні та низьковуглецеві технології в енергоінтенсивних переробних галузях

Підвищення конкурентоспроможності переробної промисловості за допомогою значно ефективнішого використання енергії та ресурсів і зменшення впливу такої промислової діяльності на довкілля на всьому ланцюгу створення вартості, сприяння впровадженню низьковуглецевих технологій, більш сталих промислових процесів, а також, у відповідних випадках, інтеграції відновлюваних джерел енергії.

(d) Нові сталі бізнес-моделі

Створення концепцій і методик адаптивних наукомістких бізнес-моделей на основі індивідуальних підходів, у тому числі з застосуванням альтернативних ресурсоефективних підходів.

1.6. Космічна промисловість

1.6.1. Конкретна ціль у космічній промисловості

Конкретна ціль наукових досліджень та інновацій у космічній промисловості полягає в сприянні створенню економічно ефективної, конкурентоспроможної та інноваційної космічної галузі (в тому числі МСП) та дослідницької спільноти для розвитку і експлуатації космічної інфраструктури для реагування на майбутні потреби суспільства та стратегічні потреби Союзу.

Зміцнення європейського публічного та приватного космічного сектора через розширення космічних досліджень та інновацій має вирішальне значення для забезпечення спроможності Європи використовувати космічний простір на підтримку стратегій Союзу, міжнародних стратегічних інтересів і конкурентоспроможності серед космічних держав, як загальновизнаних, так і тих, які тільки розпочинають дослідження космосу. На рівні Союзу така діяльність буде провадитися спільно з діяльністю держав-членів і Європейського космічного агентства (ЄКА) з вивчення космічного простору з метою забезпечення взаємодоповнюваності дій різних гравців.

1.6.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу

Космос - важливий, але часто невидимий рушій створення різноманітних послуг і продуктів, що мають вирішальне значення для сучасного суспільства, таких як навігація та комунікація, а також метеорологічні прогнози та географічні дані, отримані завдяки спостереженню за Землею зі супутників. Формування та реалізація політики на європейському, національному та регіональному рівнях дедалі більше залежить від інформації, отриманої з космосу. Світовий космічний сектор швидко розвивається і охоплює нові регіони (як-от Китай, Південну Америку та Африку). Наразі європейська промисловість є великим експортером першокласних комерційних і наукових супутників. Збільшення світової конкуренції загрожує позиціям Європи у цій сфері.

Тож інтереси Європи полягають у тому, щоб забезпечити подальший успішний розвиток її космічної галузі на цьому надзвичайно конкурентному ринку. Крім того, завдяки даним, отриманим з європейських наукових супутників і зондів, в останні десятиліття були зроблені певні найвагоміші наукові прориви у сфері наук про Землю, фундаментальної фізики, астрономії та планетології. Крім того, інноваційні космічні технології, наприклад, робототехніка, сприяли розвитку знань і технологій в Європі. Унікальні можливості європейського космічного сектора зумовлюють його вирішальну роль у реагуванні на виклики, визначені в стратегії "Європа 2020".

Дослідження, технологічний розвиток та інновації становлять основу можливостей космічних програм, які мають особливе значення для європейського суспільства. У той час як Сполучені Штати витрачають близько 25% свого космічного бюджету на дослідження та розробки, Союз витрачає менше 10%. Крім того, питання космічних досліджень в Союзі внесені до національних програм держав-членів, програм ЄКА та рамкових програм з науково-дослідної діяльності.

Збереження технологічних і конкурентних переваг Європи та використання інвестицій потребує дій на рівні Союзу, беручи до уваги положення статті 4(3) та статті 189 ДФЄС, з одночасним проведенням космічних досліджень державами-членами та ЄКА, яке з 1975 року відповідає за розвиток промисловості супутників і космічних місій на міжурядовій основі від імені держав-членів ЄКА. Необхідно докласти зусиль на рівні ЄС для заохочення участі кращих дослідників з усіх держав-членів і усунення перешкод реалізації спільних міжнаціональних проектів досліджень космічного простору.

Крім того, інформація, яку надають європейські супутники, забезпечуватиме дедалі більший потенціал для подальшого розвитку інноваційних супутникових послуг нижчого рівня. МСП зазвичай ведуть активну діяльність у зазначеному секторі, і його необхідно підтримувати заходами у сфері досліджень та інновацій для повного використання наданих можливостей і, зокрема, значних інвестицій у рамках двох програм Союзу, "Галілео" та "Коперник".

Космічний простір природним чином долає сухопутні кордони; він є унікальним спостережним пунктом глобального виміру, що ініціює масштабні проекти, які потребують міжнародної співпраці. Щоб відігравати важливу роль у зазначеній міжнародній космічній діяльності у найближчі десятиліття, абсолютно необхідними є спільна європейська космічна політика, а також космічна науково-дослідна та інноваційна діяльність на європейському рівні.

Космічні дослідження та інновації в рамках програми "Горизонт 2020" узгоджені з пріоритетами космічної політики Союзу та потребами Європейських операційних програм, які продовжують визначати Рада і Комісія (- 12).