Республіка Білорусь, Республіка Казахстан, Російська Федерація та Україна, далі - Сторони,

прагнучи сприяти економічному та соціальному прогресу своїх народів, підвищенню рівня їхнього життя;

керуючись прагненням зміцнити економіки Сторін та забезпечити їхній гармонічний розвиток, послідовно здійснюючи економічні реформи для подальшого поглиблення багатостороннього економічного співробітництва та посилення інтеграційних процесів шляхом досягнення взаємовигідних домовленостей щодо формування Єдиного економічного простору (далі - ЄЕП);

визнаючи при цьому право Сторін визначати свою участь у процесі формування ЄЕП з урахуванням їхньої готовності до подальшого поглиблення інтеграційних процесів;

підтверджуючи дружні відносини, які пов'язують держави і народи, прагнучи забезпечити їхнє процвітання, ґрунтуючись на загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права;

беручи до уваги Заяву Президентів Республіки Білорусь, Республіки Казахстан, Російської Федерації та України від 23 лютого 2003 року;

домовились про таке:

З метою створення умов для стабільного та ефективного розвитку економік Сторін та підвищення рівня життя населення Сторони розпочинають процес формування ЄЕП.

Під Єдиним економічним простором Сторони розуміють економічний простір, який об'єднує митні території Сторін, на якому функціонують механізми регулювання економік, які ґрунтуються на єдиних принципах, що забезпечують вільний рух товарів, послуг, капіталу і робочої сили, та здійснюється єдина зовнішньоторговельна та узгоджена, тією мірою і в тому обсязі, в яких це необхідно для забезпечення рівноправної конкуренції та підтримання макроекономічної стабільності, податкова, грошово-кредитна та валютно-фінансова політика.

Сторони прагнуть сприяти:

розвитку торгівлі та інвестицій між Сторонами, який забезпечуватиме сталий розвиток економік Сторін на базі загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, а також правил і принципів СОТ;

зміцненню єдності та розвитку економічних потенціалів, а також підвищенню конкурентоспроможності економік Сторін на зовнішніх ринках.

Поетапне вирішення завдань поглиблення інтеграції обумовлене виконанням Сторонами взятих зобов'язань та фактичним виконанням таких завдань:

формування зони вільної торгівлі без вилучень та обмежень, яка передбачає незастосування у взаємній торгівлі антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних захисних заходів на основі проведення єдиної політики у сфері тарифного та нетарифного регулювання, єдиних правил конкуренції, застосування субсидій та інших форм державної підтримки;

уніфікація принципів розробки та застосування технічних регламентів і стандартів, санітарних та фітосанітарних норм;

гармонізація макроекономічної політики;

створення умов для вільного руху товарів, послуг, капіталу та робочої сили;

гармонізація законодавств Сторін тією мірою, якою це необхідно для функціонування ЄЕП, включаючи торговельну та конкурентну політику;

формування єдиних принципів регулювання діяльності природних монополій (у сфері залізничного транспорту, магістральних телекомунікацій, транспортування електроенергії, нафти, газу та інших сферах), єдиної конкурентної політики та забезпечення недискримінаційного доступу та однакового рівня тарифів на послуги суб'єктів природних монополій.

Сторони згідно із зазначеними у статтях 1 і 2 цієї Угоди цілями та завданнями здійснюють заходи, передбачені Концепцією щодо формування Єдиного економічного простору, яка додається до цієї Угоди і є її невід'ємною частиною.

З метою реалізації цієї Угоди Сторони розробляють Комплекс основних заходів щодо формування Єдиного економічного простору.

Координація процесів формування та функціонування ЄЕП здійснюється відповідними органами, структура яких формується з урахуванням рівня інтеграції.

Органи ЄЕП створюються на основі поєднання міждержавних елементів та принципу передачі частини повноважень Сторін єдиному регулюючому органу з поступовим підвищенням значущості останнього.

Здійснення координації та управління формуванням і функціонуванням ЄЕП на міждержавному рівні забезпечується Радою глав держав (далі - РГД).

Кількість голосів кожної держави-учасниці в рамках РГД розподіляється виходячи з принципу "одна держава - один голос". Рішення РГД приймаються консенсусом.

Сторони засновують єдиний регулюючий орган ЄЕП, якому вони на основі міжнародних договорів делегують частину своїх повноважень. Його рішення є обов'язковими для виконання усіма Сторонами.

У єдиному регулюючому органі ЄЕП рішення з усіх питань приймаються виваженим голосуванням. Кількість голосів кожної зі Сторін визначається з урахуванням її економічного потенціалу. Розподіл голосів встановлюється на основі домовленості Сторін.

Будь-яка Сторона має право внести до РГД пропозицію про перегляд рішення єдиного регулюючого органу ЄЕП.

Окремим міжнародним договором буде передбачено механізм компенсації, якщо прийняте рішення завдає суттєвих економічних збитків одній або декільком Сторонам.

ЄЕП формується поетапно, з урахуванням можливості різнорівневої та різношвидкісної інтеграції.

Перехід від одного етапу до іншого здійснюють ті Сторони, які у повному обсязі виконали заходи, передбачені у попередньому етапі Комплексу основних заходів щодо формування Єдиного економічного простору.

Сторони приєднуються до міжнародних договорів, які забезпечують формування та функціонування ЄЕП, у міру готовності. При цьому кожна Сторона повинна дотримуватися узгодженої послідовності приєднання до таких міжнародних договорів. Жодна зі Сторін не може перешкоджати іншим Сторонам прискорено просуватися до більш високого ступеня інтеграції.

Різнорівнева та різношвидкісна інтеграція означає, що кожна Сторона самостійно визначає, в яких з напрямків розвитку інтеграції або окремих інтеграційних заходах вона бере участь та у якому обсязі.

Правовою основою забезпечення формування та функціонування ЄЕП є міжнародні договори та рішення органів ЄЕП, які укладаються та приймаються з урахуванням законодавств Сторін та згідно із загальновизнаними нормами та принципами міжнародного права.

Спори та розбіжності між Сторонами щодо тлумачення та/або застосування положень цієї Угоди вирішуються шляхом проведення консультацій та переговорів.

Ця Угода відкрита для приєднання інших держав, які поділяють її цілі та принципи, на умовах, узгоджених з усіма Сторонами цієї Угоди.

Для держави, яка приєднується, ця Угода набуває чинності з дня отримання депозитарієм останнього повідомлення Сторін про згоду на таке приєднання.

За взаємною згодою Сторін до цієї Угоди можуть вноситися зміни та доповнення, які оформлюються окремими протоколами, які є невід'ємною частиною цієї Угоди та набувають чинності у порядку, передбаченому статтею 10 цієї Угоди.

Ця Угода набуває чинності з дня отримання депозитарієм останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття нею чинності.

Ця Угода укладається на невизначений термін.

Кожна Сторона може вийти з цієї Угоди шляхом письмового повідомлення про це депозитарію не менше ніж за 12 місяців до виходу.

Депозитарієм цієї Угоди є Республіка Казахстан.

Депозитарій повідомляє у місячний термін усім учасникам цієї Угоди про вихід будь-якої Сторони з Угоди.

Вчинено у місті Ялта, 19 вересня 2003 року в одному дійсному примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається в архіві Республіки Казахстан, яка направить кожній державі, яка підписала цю Угоду, її завірену копію.

Україна братиме участь у формуванні та функціонуванні Єдиного економічного простору в межах, що відповідають Конституції України.

Концепція формування Єдиного економічного простору (далі - Концепція) являє собою програму заходів щодо формування Єдиного економічного простору Республіки Білорусь, Республіки Казахстан, Російської Федерації та України (далі - держави-учасниці) з метою поглиблення багатостороннього економічного співробітництва.

Під Єдиним економічним простором (далі - ЄЕП) держави-учасниці розуміють економічний простір, що поєднує митні території держав-учасниць, на якому функціонують механізми регулювання економік, які грунтуються на єдиних принципах, що забезпечують вільний рух товарів, послуг, капіталу і робочої сили, та проводиться єдина зовнішньоторговельна і узгоджена, у тій мірі та у тому обсязі, в яких це необхідно для забезпечення рівноправної конкуренції і підтримання макроекономічної стабільності, податкова, грошово-кредитна, валютно-фінансова політика.

Метою формування ЄЕП є створення умов для стабільного й ефективного розвитку економік держав-учасниць і підвищення рівня життя населення.

Держави-учасниці прагнуть сприяти:

розвитку торгівлі та інвестицій між державами-учасницями, що забезпечуватиме сталий розвиток економік держав-учасниць на основі загальновизнаних норм і принципів міжнародного права;

створенню можливостей для розвитку підприємницької діяльності шляхом встановлення гармонізованих систем регулювання та інтегрування інфраструктурного комплексу;

інтеграції та нарощуванню економічних потенціалів держав-учасниць з метою підвищення конкурентоспроможності економік держав-учасниць на зовнішніх ринках.

Поетапне вирішення завдань поглиблення інтеграції обумовлюється виконанням державами-учасницями взятих зобов'язань та фактичним вирішенням таких завдань:

формування зони вільної торгівлі без вилучень та обмежень, що передбачає незастосування у взаємній торгівлі антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних захисних заходів на базі проведення єдиної політики в галузі тарифного і нетарифного регулювання, єдиних правил конкуренції, застосування субсидій та інших форм державної підтримки;

уніфікація принципів розробки та застосування технічних регламентів і стандартів, санітарних і фітосанітарних норм;

гармонізація макроекономічної політики;

створення умов для вільного руху товарів, послуг, капіталу та робочої сили;

гармонізація законодавств держав-учасниць у тій мірі, в якій це необхідно для функціонування ЄЕП, включаючи торгову і конкурентну політику;

формування єдиних принципів регулювання діяльності природних монополій (у сфері залізничного транспорту, магістральних телекомунікацій, транспортування електроенергії, нафти, газу та інших сферах), єдиної конкурентної політики та забезпечення недискримінаційного доступу та однакового рівня тарифів на послуги суб'єктів природних монополій.

Основними принципами функціонування ЄЕП є забезпечення свободи переміщення товарів, послуг, капіталу та робочої сили через кордони держав-учасниць.

Принцип вільного руху товарів передбачає усунення вилучень з режиму вільної торгівлі та зняття обмежень у взаємній торгівлі на основі уніфікації митних тарифів, формування спільного митного тарифу, встановленого на основі погодженої державами-учасницями методики, заходів нетарифного регулювання, застосування інструментів регулювання торгівлі товарами з третіми країнами. Механізми застосування у взаємній торгівлі антидемпінгових, компенсаційних, спеціальних і захисних заходів будуть замінятися єдиними правилами в галузі конкуренції та субсидій.