Цей текст слугує суто засобом документування та не має юридичної сили. Установи Союзу не несуть жодної відповідальності за його зміст. Автентичні версії відповідних актів, включно з їхніми преамбулами, опубліковані в Офіційному віснику Європейського Союзу і доступні на EUR-Lex.

1. Цей Регламент установлює перехідні заходи щодо вказаних у статті 278 Кодексу засобів обміну даними та їх зберігання на період, поки електронні системи, що необхідні для застосовування положень Кодексу, не будуть функціонувати.

2. Вимоги до даних, формати та коди, що повинні застосовуватись протягом перехідних періодів, зазначених у цьому Регламенті, Делегованому регламенті (ЄС) 2015/2446 на доповнення Регламенту (ЄС) № 952/2013 та в Імплементаційному регламенті (ЄС) 2015/2447 про детальні правила імплементування певних положень Регламенту (ЄС) № 952/2013, викладені в додатках до цього Регламенту.

До дати розгортання системи митних рішень Митного кодексу Союзу, вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, митні органи можуть дозволяти використання засобів, інших ніж засоби електронного опрацювання даних, щодо заяв та рішень, а також щодо будь-якої наступної події, що може вплинути на оригінальну заяву або рішення, що має вплив в одній чи декількох державах-членах.

1. До дати розгортання системи митних рішень Митного кодексу Союзу, вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, митні органи забезпечують доступність засобів обміну інформацією та її зберігання, щоб забезпечити консультації, що повинні відбутися відповідно до статті 14 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2015/2447.

2. Кожен митний орган призначає контактні пункти, відповідальні за будь-який обмін інформацією між ними та іншими митними органами, а також між ними та Комісією, та повідомляє Комісії контактні дані контактних пунктів.

3. Комісія розміщує список контактних пунктів на своєму веб-сайті.

1. До дат модернізації системи BTI, вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, митні органи можуть дозволяти використання засобів, інших ніж засоби електронного опрацювання даних, щодо заяв та рішень щодо ЗТІ або щодо будь-якої наступної події, що може впливати на оригінальну заяву або рішення.

2. У вказаних у параграфі 1 випадках застосовується таке:

(a) до дати модернізації першого етапу електронної системи:

(i) заяви на ухвалення рішення щодо BTI подаються з використанням бланка, наведеного в додатку 2; та

(ii) рішення щодо BTI ухвалюються з використанням бланка, наведеного в додатку 3;

(b) із дати модернізації першого етапу електронної системи до дати модернізації другого етапу електронної системи:

(i) заяви на ухвалення рішення щодо BTI подаються з використанням бланка, наведеного в додатку 4; та

(ii) рішення щодо BTI ухвалюються з використанням бланка, наведеного в додатку 5.

1. До дати модернізації системи АЕО, вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, митні органи можуть дозволяти використання засобів, інших ніж засоби електронного опрацювання даних, щодо заяв та рішень щодо АЕО або щодо будь-якої наступної події, що може впливати на оригінальну заяву або рішення.

2. У вказаних у параграфі 1 цієї статті випадках застосовується таке:

(а) заяви на отримання статусу АЕО подаються з використанням бланка, наведеного в додатку 6; та

(b) дозволи на надання статусу АЕО видаються з використанням бланка, наведеного в додатку 7.

1. До дат модернізації Національних систем ввозу, вказаних у додатку до Імплементаційного рішення (ЄС) 2014/255/ЄС, митна декларація для випуску для вільного обігу повинна включати дані щодо митної вартості.

2. Митні органи можуть дозволяти використання засобів, інших ніж засоби електронного опрацювання даних, щодо надання даних,зазначених у параграфі 1.

3. Якщо вказані в параграфі 1 дані надаються з використанням засобів, інших ніж засоби електронного опрацювання даних, це робиться з використанням бланка, наведеного в додатку 8.

4. Митні органи можуть звільняти від зобов’язання надавати дані, вказані в параграфі 1 цієї статті, якщо митну вартість відповідних товарів не можна визначити на підставі статті 70 Кодексу.

5. Окрім випадків, коли це необхідно для правильного визначення митної вартості, митні органи повинні звільняти від зобов’язання надавати дані, вказані в параграфі 1, у будь-якому з таких випадків:

(a) якщо митна вартість ввезених товарів у відправленні не перевищує 20000 євро, за умови що це відправлення не є одним із поділених відправлень або одним із серії відправлень від того самого вантажовідправника тому самому вантажоодержувачу;

(b) якщо операція, що лежить в основі випуску товарів для вільного обігу, має некомерційний характер;

(c) якщо подання відповідних даних не є необхідною для застосування Спільного митного тарифу;

(d) якщо передбачені в Спільному митному тарифі мита не нараховуються.

6. У випадку безперервної торгівлі товарами між тим самим продавцем і тим самим покупцем відповідно до тих самих комерційних умов митні органи можуть не вимагати надання даних, зазначених у параграфі 1.

1. До дат розгортання системи управління гарантіями (GUM) Митного кодексу Союзу, вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, митні органи можуть дозволяти використання засобів, інших ніж засоби електронного опрацювання даних, щодо обміну інформацією стосовно гарантій та зберігання такої інформації.

2. У вказаному в параграфі 1 цієї статті випадку зазначене нижче застосовується щодо обміну інформацією та зберігання інформації стосовно гарантій, що можуть використовуватись у більш ніж одній державі-члені, згідно зі статтею 147 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2015/2447, та що надаються з будь-якою метою, крім як з метою транзиту:

(a) зберігання інформації повинні здійснювати митні органи кожної держави-члена відповідно до наявної національної системи, та

(b) для обміну інформацією між митними органами повинна використовуватись електронна пошта.

3. Контактний пункт, призначений відповідно до статті 3(2), відповідає за згаданий у параграфі 2(b) обмін.

1. До дати розгортання системи GUM, згаданої в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, особа, зазначена в статті 155(4) Імплементаційного регламенту (ЄС) 2015/2447, повинна вказувати в заяві на надання комплексної гарантії розподіл референтної суми між державами-членами, де вона здійснює операції, крім як щодо товарів, поміщених під процедуру транзиту Союзу, які будуть покриті гарантією.

2. Митниця гарантування, що отримує заяву, консультується з іншими вказаними в заяві державами-членами щодо розподілу референтної суми, що її вимагає особа, що повинна надати гарантію, відповідно до статті 14 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2015/2447.

3. Відповідно до статті 157 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2015/2447, кожна держава-член відповідальна за моніторинг своєї частини референтної суми.

До дат розгортання систем повідомлення про прибуття, повідомлення про пред’явлення і тимчасового зберігання Митного кодексу Союзу, вказаних у додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, митні органи можуть дозволяти використання засобів, інших ніж засоби електронного опрацювання даних, щодо подання повідомлення про прибуття морського або повітряного судна відповідно до статті 133 Кодексу.

До дат розгортання систем повідомлення про прибуття, повідомлення про пред’явлення і тимчасового зберігання Митного кодексу Союзу, вказаних у додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, митні органи можуть дозволяти використання засобів, інших ніж засоби електронного опрацювання даних, щодо пред’явлення товарів митниці відповідно до статті 139 Кодексу.

До дат розгортання систем повідомлення про прибуття, повідомлення про пред’явлення і тимчасового зберігання Митного кодексу Союзу, вказаних у додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, митні органи можуть дозволяти використання засобів, інших ніж засоби електронного опрацювання даних, щодо подання декларації тимчасового зберігання відповідно до статті 145 Кодексу.

До дат запровадження NCTS, вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, якщо паперова процедура транзиту Союзу щодо товарів, що перевозяться повітряним або морським транспортом, використовується відповідно до статті 24(1) цього Регламенту, підтвердження митного статусу товарів Союзу надається шляхом зазначення літери "С" (еквівалент "T2L") поряд із відповідними пунктами в маніфесті.

1. До дати розгортання системи підтвердження митного статусу Союзу (PoUS) Митного кодексу Союзу, вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, митні органи можуть дозволяти використання засобів, інших ніж засоби електронного опрацювання даних, щодо обміну інформацією та зберігання інформації стосовно підтвердження митного статусу товарів Союзу.

2. Якщо для підтверджування митного статусу товарів Союзу використовують засоби, інші ніж засоби електронного опрацювання даних, документ "T2L" або "T2LF" надається в формі примірника 4 або примірника 4/5, що наведені в розділі III додатка В-01 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446.

3. За необхідності такий бланк супроводжується одним чи більше додаткових аркушів, що відповідають примірнику 4 або примірнику 4/5, що наведені в розділі IV додатка В-01 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446.

4. До дати розгортання системи PoUS, зазначеної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, митні органи дозволяють використання описів вантажу, складених згідно з бланком, наведеним у главі III частини II додатка 72-04 до Імплементаційного регламенту (ЄС) 2015/2447, замість додаткових аркушів як описової частини документа "T2L" або "T2LF".

5. Якщо митні органи використовують засоби електронного опрацювання даних для складання документа "T2L" або "T2LF" і він не дає змоги використовувати додаткові аркуші, то наведений у параграфі 2 цієї статті бланк доповнюється одним чи більше бланками, що відповідають примірнику 4 або примірнику 4/5, наведеному в розділі III додатка В-01 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446.

6. Якщо уповноважений емітент використовує спеціальну печатку, згадану в статті 128a(2)(e)(ii) Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446, таку печатку повинні погодити митні органи, і вона повинна відповідати зразку, наведеному в главі II частини II додатка 72-04 до Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446. Застосовується секція 23 та 23.1 додатка 72-04 до Імплементаційного регламенту (ЄС) 2015/2447.

До дат модернізації Національних систем ввозу, вказаних у додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, митні органи можуть дозволяти використання засобів, інших ніж засоби електронного опрацювання даних, щодо подання митних декларацій для поміщення товарів під такі митні процедури:

(a) випуск для вільного обігу;

(b) митний склад;

(c) тимчасовий ввіз;

(d) кінцеве використання;

(e) перероблення на митній території.

До дат модернізації Національних систем ввозу, вказаних у додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, якщо використовуються засоби, інші ніж засоби електронного опрацювання даних, щодо митних процедур, перелічених у статті 14, митні декларації подаються з використанням бланків, передбачених у доповненнях B1-D1 до додатка 9, у відповідних випадках.

1. До дат модернізації Національних систем ввозу, вказаних у додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, якщо згадана в статті 166 Кодексу спрощена митна декларація подається за допомогою засобів, інших ніж засоби електронного опрацювання даних, для вказаної в статті 14 цього Регламенту процедури, це повинно здійснюватись із використанням відповідних бланків, наведених у доповненнях B1-B5 до додатка 9.

2. До дат модернізації систем, зазначених у параграфі 1, якщо особі надано дозвіл на регулярне використання спрощеної декларації відповідно до статті 166(2) Кодексу щодо процедури, вказаної в статті 14 цього Регламенту, митні органи можуть приймати комерційний або адміністративний документ як спрощену декларацію за умови, що такий документ містить щонайменше дані, необхідні для ідентифікації товарів, та супроводжується заявою на товари, що повинні бути поміщені під відповідну митну процедуру.

До відповідних дат розгортання Автоматизованої системи вивозу (AES) Митного кодексу Союзу та модернізації Національних систем ввозу, вказаних у додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, якщо митна декларація подається до пред’явлення товарів відповідно до статті 171 Кодексу, митні органи можуть дозволяти використання засобів, інших ніж засоби електронного опрацювання даних, щодо подання повідомлення про пред’явлення.

1. До відповідних дат розгортання системи централізованого митного очищення для ввозу (CCI) Митного кодексу Союзу та AES,зазначених у додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, митні органи, залучені до видачі дозволів на централізоване митне очищення, співпрацюють для визначення заходів для забезпечення дотримання статті 179(4) та (5) Кодексу .

2. Митні органи можуть дозволяти використання засобів, інших ніж засоби електронного опрацювання даних, щодо обміну інформацією між митними органами та між митними органами і власниками дозволів на централізоване митне очищення.

1. Держави-члени надають Комісії список заяв і дозволів на централізоване митне очищення, що їх остання повинна зберігати у відповідній групі в Комунікаційному та інформаційному ресурсному центрі для адміністрацій, підприємств та громадян (CIRCABC).

2. Держави-члени повинні підтримувати актуальність зазначеного в параграфі 1 списку.

До відповідних дат розгортання CCI та AES, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, митний орган, компетентний ухвалювати рішення, може відхиляти заяви на централізоване митне очищення, якщо дозвіл створюватиме непропорційний адміністративний тягар.

1. До відповідних дат модернізації Національних систем ввозу та розгортання AES, що вказані в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, митні органи можуть дозволяти використання засобів, інших ніж засоби електронного опрацювання даних, щодо подання повідомлення про пред’явлення, крім випадків звільнення від зобов’язання пред’являти товари митниці відповідно до статті 182(3) Кодексу.

2. До дати розгортання AES, зазначеної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, для поміщення товарів під процедуру вивозу чи зворотного вивозу митні органи можуть дозволяти заміну повідомлення про пред’явлення декларацією, в тому числі спрощеною декларацією.

1. До дати розгортання системи митних рішень Митного кодексу Союзу, вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, якщо заява на видачу дозволу, передбаченого в статті 211(1) Кодексу, не ґрунтується на митній декларації та якщо вона подається з використанням засобів, інших ніж засоби електронного опрацювання даних, така заява подається з використанням бланка, викладеного в додатку 12 до цього Регламенту.

2. Якщо митні органи, компетентні ухвалювати рішення щодо вказаної в параграфі 1 заяви, вирішать надати дозвіл, вони повинні робити це з використанням бланка, викладеного в додатку 12.

1. До дат розгортання Інформаційних листів (INF) Митного кодексу Союзу для системи спеціальних процедур, вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, митні органи можуть дозволяти використання засобів, інших ніж засоби електронного опрацювання даних, щодо стандартизованого обміну інформацією.

2. Якщо для стандартизованого обміну інформацією відповідно до статті 181 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446 використовують інші засоби, ніж засоби електронного опрацювання даних, використовуються інформаційні листи, наведені в додатку 13 до цього Регламенту.

3. Для цілей параграфа 1 інформаційні листи, наведені в додатку 13, повинні читатися згідно з таблицею відповідності в доповненні до нього.

4. Якщо стандартизований обмін інформацією відповідно до статті 181 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446 вимагається для сценарію, зазначеного в статті 1(27) вказаного Регламенту, можна використовувати будь-який метод стандартизованого обміну інформацією.

1. До дат модернізації NCTS, вказаної в додатку до Імплементаційного рішення 2014/255/ЄС, застосовується паперова процедура транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним, повітряним або морським транспортом згідно зі статтями 25, 26 та 29-51 цього Регламенту.

2. До 1 травня 2018 року процедури транзиту Союзу, засновані на електронному маніфесті для товарів, що перевозяться повітряним або морським транспортом згідно зі статтями 27, 28, 29, 52 та 53 цього Регламенту, застосовуються до тих економічних операторів, що ще не модернізували системи, необхідні для застосування статті 233(4)(e) Кодексу.

До вказаної дати процедури, зазначені в статтях 27, 28, 29, 52 та 53, вважаються еквівалентними процедурі, встановленій у статті 233(4)(e) Кодексу, і гарантія відповідно до статті 89(8)(d) Кодексу не вимагається.

1. Дозвіл на використання паперової процедури транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом, надається заявникам, що виконують такі умови:

(a) заявник є залізничним підприємством;

(b) заявник має осідок на митній території Союзу;

(c) заявник регулярно використовує процедуру транзиту Союзу, або компетентний митний орган знає, що заявник може виконати зобов’язання за такою процедурою; та

(d) заявник не вчинив будь-яких серйозних чи повторних порушень митного чи податкового законодавства.

2. Дозвіл на використання паперової процедури транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом, діє в усіх державах-членах.

1. Дозвіл на використання паперових процедур транзиту Союзу для товарів, що перевозяться повітряним або морським транспортом, надається заявникам, що виконують такі умови:

(a) у разі паперової процедури транзиту Союзу для товарів, що перевозяться повітряним транспортом, заявником є авіаційна компанія;

(b) у разі паперової процедури транзиту Союзу для товарів, що перевозяться морським транспортом, заявником є судноплавна компанія;

(c) заявник має осідок на митній території Союзу;

(d) заявник регулярно використовує процедуру транзиту Союзу, або компетентний митний орган знає, що заявник може виконати зобов’язання за такою процедурою; та

(e) заявник не вчинив будь-яких серйозних чи повторних порушень митного чи податкового законодавства.

2. Дозвіл на використання паперових процедур транзиту Союзу для товарів, що перевозяться повітряним або морським транспортом, діє в державах-членах, зазначених у дозволі.

1. Дозвіл на використання процедури транзиту Союзу на підставі електронного маніфесту для товарів, що перевозяться повітряним транспортом, надається заявникам, що виконують такі умови:

(a) заявник є авіаційною компанією, що здійснює значну кількість рейсів між аеропортами Союзу;

(b) заявник має осідок на митній території Союзу або має зареєстрований офіс, головний офіс або постійне комерційне представництво в Союзі;

(c) заявник регулярно використовує процедуру транзиту Союзу, або компетентний митний орган знає, що заявник може виконати зобов’язання за такою процедурою; та

(d) заявник не вчинив будь-яких серйозних чи повторних порушень митного чи податкового законодавства.

2. Після прийняття заяви на такий дозвіл компетентні митні органи повідомляють інші держави-члени, на території яких розташовані аеропорти відправлення та призначення, з’єднані електронними системами, що уможливлюють обмін інформацією.

Якщо заперечення не надійдуть протягом 60 днів із дати повідомлення, компетентні митні органи видають дозвіл.

3. Дозвіл на використання процедури транзиту Союзу на підставі електронного маніфесту для товарів, що перевозяться повітряним транспортом, поширюється на операції транзиту Союзу між аеропортами, зазначеними в дозволі.

1. Дозвіл на використання процедури транзиту Союзу на підставі електронного маніфесту для товарів, що перевозяться морським транспортом, надається заявникам, що виконують такі умови:

(a) заявник є судноплавною компанією, що здійснює значну кількість рейсів між портами Союзу;

(b) заявник має осідок на митній території Союзу або має зареєстрований офіс, головний офіс або постійне комерційне представництво в Союзі;

(c) заявник регулярно використовує процедуру транзиту Союзу, або компетентний митний орган знає, що заявник може виконати зобов’язання за такою процедурою; та

(d) заявник не вчинив будь-яких серйозних чи повторних порушень митного чи податкового законодавства.

2. Після прийняття заяви на такий дозвіл компетентні митні органи повідомляють інші держави-члени, на території яких розташовані порти відправлення та призначення, з’єднані електронними системами, що уможливлюють обмін інформацією.

Якщо заперечення не надійдуть протягом 60 днів із дати повідомлення, компетентні митні органи видають дозвіл.

3. Дозвіл на використання процедури транзиту Союзу на підставі електронного маніфесту для товарів, що перевозяться морським транспортом, поширюється тільки на операції транзиту Союзу між портами, зазначеними в дозволі.

1. Зазначений у статтях 25, 26, 27 та 28 дозвіл надається, тільки якщо:

(a) компетентний митний орган вважає, що він зможе вести нагляд за використанням процедури транзиту Союзу та здійснювати контроль без адміністративних зусиль, що непропорційні вимогам відповідної особи;

(b) заявник веде облік, що дає можливість компетентним митним органам здійснювати ефективний контроль.

2. Якщо заявник має зазначену в статті 38(2)(а) Кодексу ліцензію АЕО, то викладені в статтях 25(1)(d), 26(1)(e), 27(1)(d), 28(1)(d) та параграфі 1 цієї статті вимоги вважаються виконаними.

Накладна CIM вважається транзитною декларацією для використання паперової процедури транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом, за умови що вона використовується для транспортних операцій, що їх здійснюють уповноважені залізничні підприємства у співпраці одне з одним.

1. Суб’єктом паперової процедури транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом, є одна з таких осіб:

(a) уповноважене залізничне підприємство, яке має осідок у державі-члені та приймає товари для перевезення за накладною CIM як транзитною декларацією для використання паперової процедури транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом, і яке заповнює графу 58b накладної CIM шляхом позначення варіанта "так" і внесення свого коду UIC; або

(b) коли транспортна операція починається за межами митної території Союзу, а товари прибувають на таку митну територію, будь-яке інше уповноважене залізничне підприємство, що має осідок у державі-члені та що від його імені графу 58b заповнює залізничне підприємство третьої країни.

2. Суб’єкт такої процедури бере на себе відповідальність за імпліцитну заяву про те, що подальші або замінні залізничні підприємства, що беруть участь у використанні операції транзиту Союзу на основі паперових документів, також відповідають вимогам паперової процедури транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом.

1. Товари послідовно отримують і перевозять різні уповноважені залізничні підприємства на внутрішньодержавному рівні, і залучені уповноважені залізничні підприємства повинні заявити про свою солідарну відповідальність перед митним органом за будь-який потенційний митний борг.

2. Незважаючи на зобов’язання суб’єкта процедури, що зазначені в статті 233(1) та (2) Кодексу , інші уповноважені залізничні підприємства, що отримують товари під час транспортної операції та вказані у графі 57 накладної CIM, також несуть відповідальність за належне застосування паперової процедури транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом.

3. Залізничні підприємства у співпраці одне з одним забезпечують функціонування спільно погодженої системи для перевіряння та розслідування порушень переміщення ними товарів, а також несуть відповідальність за таке:

(a) окреме відшкодування транспортних витрат на основі інформації, що повинна бути наявною щодо кожної операції транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом, і за кожний місяць для відповідних незалежних уповноважених залізничних підприємств у кожній державі-члені;

(b) розподіл транспортних витрат для кожної держави-члена, що на її територію прибувають товари під час використання операції транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом; та

(c) сплату відповідної частки витрат, понесених кожним з уповноважених залізничних підприємств, що співпрацюють одне з одним.

1. Якщо товари поміщені під паперову процедуру транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом, а операція транзиту Союзу починається та буде завершена в межах митної території Союзу, товари та накладна CIM повинні бути пред’явлені на митниці відправлення.

2. Митниця відправлення повинна чітко вносити до призначених для митниць граф на аркушах 1, 2 і 3 накладної CIM:

(a) код "Т1", якщо товари переміщуються в рамках процедури зовнішнього транзиту Союзу відповідно до статей 226(1) та 226(2) Кодексу ;

(b) код "Т2", якщо товари переміщуються в рамках процедури внутрішнього транзиту Союзу відповідно до статті 227(1) Кодексу; або

(c) код "T2F" у випадку, вказаному в статті 188 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446.

Коди "T2" або "T2F" засвідчуються штампом митниці відправлення.

3. Усі примірники накладної CIM повертаються відповідній особі.

4. Уповноважене залізничне підприємство забезпечує, щоб товари, що перевозяться в рамках паперової процедури транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом, мали етикетки з піктограмою, зразок якої наведено в додатку 10. Етикетки повинні бути нанесені або безпосередньо надруковані на накладній CIM та на відповідному залізничному вагоні в разі повного завантаження або, в інших випадках, на індивідуальному пакованні або пакованнях. Етикетки можуть бути замінені штампом, що відтворює піктограму, наведену в додатку 10.

5. Якщо транспортна операція починається за межами митної території Союзу і буде завершена в межах такої території, то митниця,відповідальна за прикордонну станцію, що через неї товари прибувають на митну територію Союзу, діє як митниця відправлення.

У митниці відправлення жодних формальностей здійснювати непотрібно.

1. Якщо накладна CIM містить більше одного вагона чи контейнера, можуть бути використані описи вантажу, зазначені в бланку,наведеному в додатку 11.

2. Описи вантажу включають номер вагона, до якого відноситься накладна CIM, або, у відповідних випадках, номер контейнера, що містить товари.

3. Стосовно транспортних операцій, що починаються на митній території Союзу та включають як товари, що переміщуються в рамках процедури зовнішнього транзиту Союзу, так і товари, що переміщуються в рамках процедури внутрішнього транзиту Союзу, складаються окремі описи вантажу.

Серійні номери описів вантажу, що відносяться до кожної з цих двох категорій товарів, вносяться до графи, передбаченої для опису товарів у накладній CIM.

4. Описи вантажу, що супроводжують накладну CIM, становлять її невід’ємну частину та мають такі самі юридичні наслідки.

5. Оригінали описів вантажу повинні бути засвідчені штампом станції відправлення.

У разі застосування паперової процедури транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом, виконання будь-яких формальностей у митниці транзиту не вимагається.

1. Якщо товари, поміщені під паперову процедуру транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом, надходять до митниці призначення, то уповноважене залізничне підприємство повинне пред’явити такій митниці:

(a) товари;

(b) аркуші 2 і 3 накладної CIM.

Митниця призначення повертає аркуш 2 накладної CIM уповноваженому залізничному підприємству після того, як вона поставить на ньому штамп, і зберігає аркуш 3 накладної CIM.

2. Митниця, відповідальна за станцію призначення, діє як митниця призначення.

Однак якщо товари випущено для вільного обігу або поміщено під іншу митну процедуру на проміжній станції, митниця, відповідальна за таку станцію, діє як митниця призначення. Така митниця ставить штамп на аркушах 2 та 3 накладної CIM та додатковому примірнику аркуша 3 накладної CIM, наданої уповноваженим залізничним підприємством, і ставить на них один із таких надписів:

Така митниця негайно повертає аркуші 2 та 3 накладної CIM уповноваженому залізничному підприємству після того, як вона поставила на них штамп, та залишає собі додатковий примірник аркуша 3 накладної CIM.

3. Процедура, вказана в параграфі 2 цієї статті, не застосовується до продуктів, що оподатковуються акцизними зборами, як визначено в статті 1(1) Директиви Ради 2008/118/ЄС (-1) від 16 грудня 2008 року про загальний режим акцизних зборів та про скасування Директиви 92/12/ЄЕС.

4. У вказаному в параграфі 2 цієї статті випадку компетентний митний орган держави-члена призначення може вимагати апостеріорі перевірки надписів, поставлених компетентним митним органом для проміжної станції на аркушах 2 та 3 накладної CIM.

5. Стаття 33(1), (2) та (3) застосовується до використання паперової процедури транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом, коли транспортна операція починається на митній території Союзу та буде завершена за межами такої території.

Митниця, відповідальна за прикордонну станцію, через яку товари в рамках паперової процедури транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом, залишають митну територію Союзу, діє як митниця призначення. Виконання формальностей у митниці призначення не вимагається.

(a) транспортна операція, що повинна була завершитися за межами митної території Союзу, завершується в її межах, або

(b) транспортна операція, що повинна була завершитися в межах митної території Союзу, завершується за її межами, уповноважені залізничні підприємства не повинні виконувати змінений договір без попередньої згоди митниці відправлення.

У всіх інших випадках уповноважені залізничні підприємства можуть виконувати змінений договір; вони повинні негайно повідомляти митницю відправлення про внесені зміни.

Якщо застосовується паперова процедура транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом, і перевезення починається та буде завершено за межами митної території Союзу, то митниці, що повинні діяти як митниця відправлення та митниця призначення, є митницями, вказаними в статтях 33(5) та 36(5) відповідно.

Виконання формальностей у митниці відправлення чи призначення не вимагається.

1. Якщо застосовуються положення Конвенції про процедуру спільного транзиту і товари Союзу перевозяться через одну чи більше країн спільного транзиту, товари повинні бути поміщені під процедуру внутрішнього транзиту Союзу на весь час перевезення від станції відправлення на митній території Союзу до станції призначення на митній території Союзу відповідно до порядку та умов, визначених кожною державою-членом, без пред’явлення митниці відправлення накладної CIM і товарів, а також без нанесення або друку етикеток, зазначених у статті 33(4).

Виконання формальностей у митниці призначення не вимагається.

2. Якщо товари Союзу перевозяться залізничним транспортом з пункту в державі-члені до пункту в іншій державі-члені через одну чи більше територій третьої країни, крім країни спільного транзиту, застосовується процедура внутрішнього транзиту Союзу. У цьому випадку положення параграфа 1 застосовуються mutatis mutandis.

3. У вказаному в параграфі 2 цієї статті випадку паперова процедура транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом, призупиняється на території третьої країни.

У зазначених у статтях 33(5) та 38 випадках товари поміщаються під процедуру зовнішнього транзиту Союзу, якщо митний статус товарів Союзу не встановлено відповідно до статей 153, 154 та 155 Кодексу.

1. Уповноважені залізничні підприємства повинні вести облік у своїх бухгалтеріях та використовувати спільно погоджену систему,впроваджену в таких бухгалтеріях для розслідування порушень.

2. Митний орган держави-члена, в якій уповноважене залізничне підприємство має осідок, повинен мати доступ до даних у бухгалтерії такого підприємства.

3. Для цілей митного контролю уповноважене залізничне підприємство в країні призначення надає всі накладні CIM, що використовуються як транзитні декларації для використання паперової процедури спільного транзиту для товарів, що перевозяться залізничним транспортом, митному органу в державі-члені призначення відповідно до будь-яких положень, визначених за взаємною згодою з цим органом.

1. Якщо застосовується процедура транзиту Союзу, статті 25 та 29-45 не виключають використання процедури, встановленої в статтях 188, 189 та 190 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446, проте статті 291-312 та пункт 19 додатка 72-04 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2015/2447, статті 33(4) та 41 цього Регламенту застосовуються.

2. У зазначених у параграфі 1 випадках MRN транзитної декларації вноситься в графу, передбачену для даних супровідних документів,під час складання накладної CIM.

3. Крім того, аркуш 2 накладної CIM повинен бути засвідчений залізничним підприємством, відповідальним за останню залізничну станцію, що бере участь в операції транзиту Союзу. Це підприємство засвідчує документ, переконавшись, що перевезення товарів здійснюється на підставі транзитної декларації Союзу.

Якщо пред’явлення накладної CIM як транзитної декларації та товарів на митниці відправлення не вимагається для товарів, що повинні бути поміщені уповноваженим вантажовідправником під паперову процедуру транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом, митниця відправлення вживає необхідних заходів, щоб забезпечити, щоб аркуші 1, 2 і 3 накладної CIM містили коди "T1", "T2" або "T2F" відповідно.

Якщо товари надходять до уповноваженого вантажоодержувача, зазначеного в статті 233(4)(b) Кодексу, митні органи можуть передбачити, що, як відступ від статті 315 Імплементаційного регламенту (ЄС) 2015/2447, уповноважене залізничне підприємство або транспортне підприємство повинне доставити аркуші 2 і 3 накладної CIM безпосередньо митниці призначення.

За умови що імплементація інструментів Союзу, застосовних до поміщених під процедуру транзиту Союзу товарів є гарантованою:

(a) держави-члени мають право продовжувати застосування інших паперових процедур транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом, якщо такі процедури вже передбачені двосторонніми або багатосторонніми угодами між ними; та

(b) кожна держава-член має право продовжувати застосування інших паперових процедур транзиту Союзу для товарів, що перевозяться залізничним транспортом, стосовно товарів, що їх переміщення на територію іншої держави-члена не вимагається.

1. Авіаційній компанії може бути дозволено використовувати вантажний маніфест як транзитну декларацію, якщо він по суті відповідає формі, наведеній у доповненні 3 до додатка 9 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, вчиненої в Чикаго 7 грудня 1944 року.

2. У зазначеному в статті 26 дозволі повинна бути встановлена форма маніфесту, а також аеропорти відправлення та призначення для операцій транзиту Союзу. Авіаційна компанія, що отримала дозвіл відповідно до статті 26, повинна надіслати засвідчену копію такого дозволу компетентним митним органам кожного з відповідних аеропортів.

3. Якщо транспортна операція включає товари, що переміщуються за процедурою зовнішнього транзиту Союзу відповідно до статті 226 Кодексу, або товари, що переміщуються відповідно до статті 188 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446, то такі товари повинні бути внесені до окремих маніфестів.

1. Авіаційна компанія повинна вносити до маніфесту таку інформацію:

(a) код "Т1", якщо товари переміщуються за процедурою зовнішнього транзиту Союзу відповідно до статті 226 Кодексу;

(b) код "T2F", у випадку, вказаному в статті 188 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446;

(c) назва авіаційної компанії, що перевозить товари;

(d) номер рейсу;

(e) дата рейсу;

(f) аеропорт відправлення та аеропорт призначення.

2. На додаток до запитуваної відповідно до параграфа 1 інформації авіаційна компанія повинна щодо кожного відправлення вносити до маніфесту таку інформацію:

(a) номер авіанакладної;

(b) кількість вантажних місць;

(c) торговий опис товарів, у тому числі всі дані, необхідні для їх ідентифікації;