ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ І РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу, зокрема його статтю 100(2),

Беручи до уваги пропозицію Європейської Комісії,

Після передачі проекту законодавчого акта національним парламентам,

Беручи до уваги висновок Європейського економічно-соціального комітету (- 1),

Після консультацій із Комітетом регіонів,

Діючи згідно зі звичайною законодавчою процедурою (- 2),

Оскільки:

(1) Право Європейського Союзу, що стосується системи обов’язкових оглядів для безпечної експлуатації пасажирських суден типу ро-ро та високошвидкісних пасажирських суден у перевезеннях, встановлене у 1999 році. Виникла необхідність оновлення права з метою врахування прогресу у сфері імплементації режиму контролю державою порту, запровадженого Директивою Європейського Парламенту і Ради 2009/16/ЄС , (- 3) та досвіду, здобутого в рамках функціонування Паризького меморандуму про взаєморозуміння щодо контролю державою порту, підписаного в Парижі 26 січня 1982 року.

(2) Перевірка відповідності Програмі формування і розвитку регулятивної системи (REFIT) засвідчила, що правові засади Європейського Союзу щодо забезпечення безпеки пасажирських суден сприяли досягненню спільного рівня безпеки пасажирських суден у межах Союзу. Крім того, механізм подальшого розвитку законодавства Європейського Союзу щодо забезпечення безпеки пасажирів у відповідь на різноманітні потреби та ситуації призвів до виникнення низки збігів та дублювань, що потребують упорядкування та спрощення з метою зменшення адміністративного тягаря для судновласників та раціоналізації роботи морських адміністрацій держав-членів.

(3) Більшість держав-членів уже поєднують, за можливості, проведення обов’язкових оглядів для безпечного здійснення регулярних перевезень пасажирськими суднами типу ро-ро з іншими видами оглядів та інспектувань, наприклад, оглядами держави прапора та інспектуваннями в рамках контролю суден державою порту. З метою подальшого скорочення інспекційної діяльності та забезпечення максимального періоду комерційної експлуатації пасажирських суден та плавучих засобів, за умови дотримання високих стандартів безпеки, усі судна, що підлягають інспектуванню з боку держави порту, слід віднести до сфери застосування Директиви 2009/16/ЄС. Сферу застосування цієї Директиви необхідно обмежити пасажирськими суднами типу ро-ро та високошвидкісними пасажирськими суднами, що здійснюють регулярні перевезення між портами держави-члена або портами держави-члена та третьої країни під прапором відповідної держави-члена. У випадку з пасажирськими суднами типу ро-ро та високошвидкісними пасажирськими суднами, що здійснюють регулярні перевезення між портами держави-члена та третьої країни не під прапором відповідної держави-члена, слід застосовувати положення Директиви 2009/16/ЄС.

(4) Поняття "приймаючої держави" було запроваджено Директивою Ради 1999/35/ЄС (- 4) з метою посилення співпраці з третіми країнами перед розширенням Європейського Союзу в 2004 році. Це поняття більше не є актуальним, а тому його слід вилучити.

(5) Директива 1999/35/ЄС передбачала проведення приймаючими державами спеціального огляду суден один раз на 12 місяців, а також огляду суден під час регулярних перевезень. Запровадження цієї вимоги мало забезпечити існування достатнього проміжку часу між проведенням інспектувань, однак перевірка відповідності за програмою REFIT засвідчила, що подібний проміжок часу існує не завжди. З метою уточнення режиму інспектування та встановлення гармонізованого механізму інспектування, що дозволять забезпечити високий рівень безпеки з урахуванням спільних потреб сфери пасажирського обслуговування, слід уточнити, що обидва щорічні інспектування мають проводитися регулярно з інтервалом приблизно у шість місяців. У випадку із суднами, що перебувають в експлуатації, проведення інспектувань має відбуватися з інтервалом не менше чотирьох місяців, але не більше восьми місяців.

(6) У тексті Директиви 1999/35/ЄС термін "огляд" використовується замість терміну "інспектування". Термін "огляд" використовується в текстах міжнародних конвенцій на позначення зобов’язань держави прапора контролювати відповідність суден міжнародним стандартам, а також видавати або поновлювати, у разі необхідності, відповідні сертифікати. У свою чергу, спеціальний інспекційний режим для пасажирських суден ро-ро та високошвидкісних пасажирських суден, що здійснюють регулярні перевезення, не може вважатися проведенням огляду, а інспекційні форми не можуть вважатися свідоцтвами про придатність судна до плавання. Таким чином, термін "огляд" у значенні спеціальних оглядів, передбачених положеннями Директиви 1999/35/ЄС, слід замінити терміном "інспектування".

(7) З огляду на особливий профіль ризику, пасажирські судна типу ро-ро та високошвидкісні пасажирські судна мають, у першу чергу, проходити регулярне інспектування. Будь-яке інспектування пасажирських суден типу ро-ро та високошвидкісних пасажирських суден, на які поширюється Директива 2009/16/ЄС, має включатися до загального переліку щорічних інспектувань, що проводяться кожною державою-членом.

(8) Витрати на проведення інспектувань, що призвели до заборони відправлення судна, мають сплачуватися відповідною компанією.

(9) З метою врахування прогресу на міжнародному рівні та здобутого досвіду, повноваження ухвалювати акти відповідно до статті 290 Договору про функціонування Європейського Союзу необхідно делегувати Комісії, зокрема, стосовно незастосування, для цілей цієї Директиви, змін до міжнародних інструментів, якщо це необхідно, та оновлення технічних специфікацій. Особливо важливим є надання Комісією відповідних консультацій у межах своєї підготовчої роботи, у тому числі на експертному рівні, та проведення таких консультацій згідно з принципами, встановленими в Міжінституційній угоді про краще законотворення від 13 квітня 2016 року (- 5). Зокрема, для забезпечення рівної участі у підготовці делегованих актів Європейський Парламент і Рада отримують усі документи одночасно з експертами держав-членів, а їхні експерти систематично отримують доступ до засідань експертних груп Комісії, що займаються підготовкою делегованих актів.

(10) До Директиви 2009/16/ЄС слід внести зміни, щоб забезпечити збереження змісту та періодичності проведення інспектувань пасажирських суден типу ро-ро та високошвидкісних пасажирських суден. Це передбачає включення конкретних положень щодо проведення інспектувань та верифікацій пасажирських суден типу ро-ро та високошвидкісних пасажирських суден, що здійснюють регулярні перевезення та підлягають контролю з боку держави порту, до Директиви 2009/16/ЄС.

(11) Якщо інспектування проводиться згідно з Директивою 2009/16/ЄС, необхідно докласти всіх можливих зусиль для уникнення неналежного затримання та затримки судна.

(12) Важливо враховувати умови праці та побуту екіпажу, а також рівень його підготовки та кваліфікації з огляду на існування тісного зв’язку між охороною здоров’я, безпекою та соціальними факторами.

(13) 3 огляду на повний цикл моніторингових візитів Європейського агентства з морської безпеки, Комісія повинна оцінити імплементацію цієї Директиви не пізніше ніж через сім років після дати транспозиції цієї Директиви і подати відповідний звіт Європейському Парламенту і Раді. Держави-члени повинні співпрацювати з Комісією в питаннях збору всієї необхідної інформації для проведення згаданого оцінювання.

(14) Щоб не накладати непропорційний адміністративний тягар на держави-члени, що не мають виходу до моря, правило de minimis дасть змогу таким державам-членам відступати від положень цієї Директиви; це означає, що, в разі відповідності певним критеріям, такі держави-члени не зобов’язані транспонувати цю Директиву.

(15) Оскільки цілі цієї Директиви, а саме забезпечення безпечної експлуатації пасажирських суден типу ро-ро та високошвидкісних пасажирських суден, що залучаються до регулярних перевезень, не можуть бути достатньою мірою досягнуті державами-членами, враховуючи розміри внутрішнього ринку морських пасажирських перевезень та транскордонний характер експлуатації суден у Союзі та на міжнародному рівні, але можуть бути краще досягнуті на рівні Союзу шляхом встановлення спільного рівня безпеки та уникнення спотворень конкуренції, Союз може ухвалювати інструменти відповідно до принципу субсидіарності, як зазначено в статті 5 Договору про Європейський Союз . Відповідно до принципу пропорційності, як встановлено у згаданій статті, ця Директива не виходить за межі необхідного для досягнення зазначених цілей.

(16) Для підвищення правової ясності та послідовності, а також з огляду на кількість відповідних змін, необхідно скасувати Директиву 1999/35/ЄС та внести відповідні зміни до Директиви 2009/16/ЄС,

УХВАЛИЛИ ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

1. Ця Директива застосовується до пасажирських суден типу ро-ро та високошвидкісних пасажирських суден, що здійснюють:

(a) регулярні перевезення між портами держави-члена та третьої країни, якщо прапор судна є таким самим, що й прапор відповідної держави-члена; або

(b) регулярні перевезення на внутрішніх рейсах у морських районах, у яких можуть експлуатуватися судна класу А відповідно до статті 4 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/45/ЄС. (- 6).

2. Ця Директива не застосовується до пасажирських суден типу ро-ро та високошвидкісних пасажирських суден, що підпадають під дію Директиви 2009/16/ЄС.

3. Держави-члени можуть застосовувати цю Директиву до пасажирських суден типу ро-ро та високошвидкісних пасажирських суден, що здійснюють регулярні перевезення на внутрішніх рейсах у морських районах, інших ніж ті, що зазначені в параграфі 1(b).

4. Держави-члени, що не мають морських портів і можуть довести, що пасажирські судна або високошвидкісні пасажирські судна, на які поширюється дія цієї Директиви, становлять менше 5 % від загальної кількості окремих суден, які щороку заходили в їхні річкові порти впродовж трьох попередніх років, можуть відступати від положень цієї Директиви, за винятком обов’язків, визначених у другому підпараграфі.

Держави-члени, що не мають морських портів, до 21 грудня 2019 року повідомляють Комісію про загальну кількість суден, а також кількість пасажирських суден типу ро-ро та високошвидкісних пасажирських суден, що заходили в їхні порти впродовж трирічного періоду, передбаченого положеннями першого підпараграфа, та щорічно інформують Комісію про будь-які подальші зміни згаданої вище кількості.

Для цілей цієї Директиви застосовуються такі терміни та означення:

(1) "пасажирське судно типу ро-ро" означає судно, здатне перевозити понад 12 пасажирів та обладнане засобами для забезпечення в’їзду та виїзду автомобільних і залізничних транспортних засобів;

(2) "високошвидкісне пасажирське судно" означає судно, означене у правилі 1 глави X СОЛАС 74, яке здатне перевозити понад 12 пасажирів;

(3) "СОЛАС 74" означає Міжнародну Конвенцію 1974 року з охорони людського життя на морі разом із Протоколами та змінами до неї, у її чинній версії;

(4) "Кодекс високошвидкісних суден" означає "Міжнародний кодекс безпеки високошвидкісних суден", що міститься в Резолюції комітету з безпеки на морі ММО MSC.36 (63) від 20 травня 1994 року, або Міжнародний кодекс безпеки високошвидкісних суден 2000 (Кодекс HSC 2000), що міститься в Резолюції ММО MSC.97(73) від грудня 2000 року, у його чинній версії;

(5) "HSSC" означає Настанови ММО з проведення огляду відповідно до Гармонізованої системи огляду та оформлення свідоцтв, у їх чинній версії;

(6) "регулярні перевезення" означає серію рейсів пасажирського судна типу ро-ро або високошвидкісного пасажирського судна, яка забезпечує сполучення між тими самими двома або більше портами, або серію рейсів з/до того самого порту без проміжних зупинок, під час яких судно експлуатується:

(a) відповідно до опублікованого розкладу; або

(b) з настільки регулярними або частими рейсами, що вони становлять упізнавані систематичні серії;

(7) "морський район" означає будь-який морський район або морський маршрут, встановлений відповідно до статті 4 Директиви 2009/45/ЄС;

(8) "сертифікати" означає:

(a) для пасажирських суден типу ро-ро та високошвидкісних пасажирських суден, що залучаються до виконання міжнародних рейсів, сертифікати про безпеку судна, видані згідно з СОЛАС 74 або Міжнародним кодексом безпеки високошвидкісних суден відповідно, разом із відповідними документами на обладнання;

(b) для пасажирських суден типу ро-ро та високошвидкісних пасажирських суден, що залучаються до виконання внутрішніх рейсів, сертифікати про безпеку судна, видані згідно з Директивою 2009/45/ЄС, разом із відповідними документами на обладнання;

(9) "адміністрація держави прапора" означає компетентні органи держави, під прапором якої має право плавати пасажирське судно типу ро-ро або високошвидкісне пасажирське судно;

(10) "внутрішні рейси" означають рейси у морських районах з порту держави-члена в той самий або інший порт у межах такої держави-члена;

(11) "компанія" означає будь-яку особу або організацію, яка погодилася взяти на себе всі обов’язки та зобов’язання, передбачені Міжнародним кодексом з управління безпечною експлуатацією суден та попередження забруднення (далі - МКУБ) у його чинній версії, або, якщо глава IX СОЛАС 74 не застосовується, власник пасажирського судна типу ро-ро чи високошвидкісного пасажирського судна або інша організація чи особа, така як керівник або фрахтувальник судна без екіпажу, яка перебрала від власника судна відповідальність за експлуатацію пасажирського судна типу ро-ро або високошвидкісного пасажирського судна;

(12) "інспектор" означає працівника державного сектору або особу, належним чином уповноважену компетентним органом держави-члена проводити інспектування, передбачені цією Директивою, та звітувати перед таким компетентним органом, та яка відповідає мінімальним критеріям, встановленим у додатку XI до Директиви 2009/16/ЄС ;

(13) "компетентний орган держави-члена" означає державний орган, призначений державою-членом згідно з цією Директивою, який відповідає за виконання завдань, покладених на нього цією Директивою.

1. Перш ніж пасажирське судно типу ро-ро або високошвидкісне пасажирське судно розпочне виконання регулярних перевезень згідно з цією Директивою, компетентні органи держави-члени повинні провести передексплуатаційне інспектування, що включає:

(a) перевірку на відповідність вимогам, встановленим у додатку I; та

(b) інспектування пасажирського судна типу ро-ро або високошвидкісного пасажирського судна згідно з додатком II для перевірки на відповідність вимогам безпечної експлуатації в ході регулярних перевезень.

2. Передексплуатаційне інспектування проводить інспектор.

3. На запит держави-члена, компанії надають докази відповідності вимогам додатка I заздалегідь, але не раніше ніж за один місяць до проведення передексплуатаційного інспектування.

1. У випадку з передексплуатаційним інспектуванням, держава-член може вирішити не застосовувати окремі вимоги чи процедури, викладені в додатках I та II, до будь-якого щорічного огляду чи інспектування державою прапора, проведених протягом попередніх шести місяців, за умови проведення огляду відповідно до процедур та настанов, передбачених нормами HSSC, або інших процедур, призначених для досягнення цієї ж мети. Держави-члени передають відповідну інформацію до бази даних про результати інспектувань відповідно до статті 10.

2. Якщо пасажирське судно типу ро-ро або високошвидкісне пасажирське судно планується залучати до регулярних перевезень, держава-член може врахувати результати попередніх інспектувань та оглядів, проведених стосовно такого пасажирського судна типу ро-ро або високошвидкісного пасажирського судна для експлуатації в інших регулярних перевезеннях, охоплених цією Директивою. Якщо держава-член задоволена результатами таких попередніх інспектувань та оглядів, за умови їх відповідності новим умовам експлуатації, інспектування, передбачені статтею 3(1), не проводяться до початку експлуатації пасажирського судна типу ро-ро або високошвидкісного пасажирського судна в нових регулярних перевезеннях.

3. На запит компанії, держави-члени можуть заздалегідь підтвердити, що вони погоджуються, що попередні інспектування та огляди є релевантними новим умовам експлуатації.

4. Якщо у разі виникнення непередбачених обставин виникає нагальна потреба у швидкому введенні в експлуатацію резервного пасажирського судна типу ро-ро або високошвидкісного пасажирського судна з метою забезпечення безперервності перевезень, та при цьому параграф 2 не застосовується, держава-член може дозволити розпочати експлуатацію пасажирського судна типу ро-ро чи плавучого засобу за умови дотримання таких умов:

(a) візуальний огляд та перевірка документів не викликають занепокоєння щодо відповідності такого пасажирського судна типу ро-ро або високошвидкісного пасажирського судна вимогам до безпечної експлуатації; та

(b) держава-член завершить передексплуатаційне інспектування, передбачене у статті 3(1), протягом одного місяця.

Регулярні інспектування

1. Один раз на 12 місяців держави-члени проводять:

(a) інспектування, відповідно до додатка II; та

(b) інспектування під час регулярних перевезень, яке проводиться не раніше ніж за 4 місяці до та не пізніше 8 місяців після проведення інспектування, зазначеного у пункті (a), та з охопленням позицій, перелічених у додатку III, та яке, на професійну думку інспектора, охоплює достатню кількість позицій, перелічених у додатках I і II, та гарантує, що пасажирське судно типу ро-ро або високошвидкісне пасажирське судно продовжить виконувати всі вимоги, необхідні для безпечної експлуатації.

Передексплуатаційне інспектування згідно зі статтею 3 повинно вважатися інспектуванням для цілей пункту (a).

2. Інспектування, зазначене в пункті (a) параграфа 1, може, на розсуд держави-члена, проводитись одночасно або спільно зі щорічним оглядом державою прапора за умови застосування відповідних процедур та настанов для проведення огляду, як вказано у HSSC, або процедур, розроблених для досягнення аналогічної мети.

3. Держави-члени проводять інспектування відповідно до додатка II після завершення значного ремонту, реконструкції або модифікації пасажирського судна типу ро-ро або високошвидкісного пасажирського судна, а також у разі зміни керівництва чи передачі класу судна. Однак, у разі зміни керівництва або передачі класу судна держава-член може, з огляду на результати попередніх інспектувань стосовно такого пасажирського судна типу ро-ро або високошвидкісного пасажирського судна та за умови відсутності впливу згаданої зміни чи передачі на безпеку експлуатації такого пасажирського судна типу ро-ро або плавучого засобу, звільнити пасажирське судно типу ро-ро або високошвидкісне пасажирське судно від проходження інспектування, що вимагається згідно з першим реченням цього параграфа.

1. Після завершення будь-якого інспектування, що проводилося відповідно до цієї Директиви, інспектор складає звіт відповідно до додатка IX до Директиви 2009/16/ЄС .

2. Зміст звіту передається до бази даних про результати інспектувань, передбаченої у статті 10. Копія звіту про інспектування надається капітану судна.

1. Держави-члени забезпечують усунення будь-яких недоліків, підтверджених або виявлених за результатами інспектування, що проводилося відповідно до цієї Директиви.

2. Якщо виявлені недоліки становлять очевидний ризик для здоров’я чи безпеки або безпосередню загрозу для здоров’я чи життя екіпажу та пасажирів пасажирського судна типу ро-ро або високошвидкісного пасажирського судна, компетентний орган держави-члена має забезпечити, щоб стосовно такого пасажирського судна типу ро-ро або високошвидкісного пасажирського судна було видано припис про заборону його відправлення ("припис про заборону відправлення"). Копія припису повинна надаватися капітану судна.

3. Припис про заборону відправлення не може бути скасований до усунення недоліку чи загрози на виконання вимог компетентного органу держави-члена або до встановлення компетентним органом держави-члена здатності, за умови дотримання всіх необхідних умов, судна чи плавучого засобу вийти в море або відновлення його експлуатаційної придатності без ризику для безпеки та здоров’я пасажирів чи екіпажу або без ризику для самого пасажирського судна типу ро-ро, високошвидкісного пасажирського судна чи інших суден.

4. Якщо недолік, зазначений у параграфі 2, не може бути швидко усунений на базі порту, де було виявлено чи підтверджено існування недоліку, компетентний орган держави-члена може дозволити судну чи плавучому засобу здійснити перехід до відповідного судноремонтного заводу для швидкого усунення недоліку.

5. За виняткових обставин, якщо загальний стан пасажирського судна типу ро-ро чи високошвидкісного пасажирського судна очевидно не відповідає стандарту, компетентний орган держави-члена може призупинити інспектування такого судна чи плавучого засобу, доки компанія не забезпечить вжиття заходів для усунення очевидного ризику пасажирського судна типу ро-ро чи високошвидкісного пасажирського судна для безпеки та здоров’я, безпосередньої загрози для здоров’я чи життя членів екіпажу та пасажирів або забезпечить дотримання вимог діючих міжнародних конвенцій.

6. Якщо компетентний орган держави-члена призупиняє проведення інспектування відповідно до параграфа 5, пасажирське судно типу ро-ро або високошвидкісне пасажирське судно автоматично отримують припис про заборону відправлення. Припис про заборону відправлення не може бути скасований до поновлення та успішного проходження інспектування, а також до виконання вимог, визначених у параграфі 3 цієї статті та статті 9(2).

7. З метою зменшення перевантаженості порту, компетентний орган держави-члена може дозволити пасажирському судну типу ро-ро чи високошвидкісному пасажирському судну з приписом про заборону відправлення переміститися в іншу частину порту, якщо такі дії є безпечними. Проте ризик перевантаженості порту не береться до уваги при ухваленні рішення щодо накладання або зняття припису про заборону відправлення. Портові органи надають допомогу з розміщенням таких суден.

1. Компанія має право на оскарження припису про заборону відправлення, накладеного компетентним органом держави-члена. Оскарження не призупиняє дію припису про заборону відправлення, крім випадків запровадження тимчасових заходів відповідно до національного законодавства. З цією метою держави-члени встановлюють та застосовують необхідні процедури відповідно до свого національного законодавства.

2. Компетентний орган держави-члена інформує капітана пасажирського судна типу ро-ро чи високошвидкісного пасажирського судна, на яке накладається припис про заборону відправлення, щодо права на оскарження ухваленого рішення та порядку його реалізації. У разі скасування або зміни припису про заборону відправлення в результаті оскарження, держава-член забезпечує оперативне внесення відповідних змін до бази даних про результати інспектувань, передбаченої у статті 10.

1. У разі виявлення або підтвердження недоліків, що передбачають накладання припису про заборону відправлення, під час проведення інспектування, зазначеного у статтях 3 та 5, усі витрати на проведення такого інспектування покладаються на компанію.

2. Припис про заборону відправлення не скасовують, доки не буде сплачено повну суму витрат або надано достатніх гарантій їх відшкодування.

1. Комісія розробляє, підтримує та оновлює базу даних про результати інспектувань, до якої підключаються всі держави-члени. Така база даних повинна містити всю необхідну інформацію для імплементації системи інспектування, передбаченої цією Директивою. Ця база даних формується на основі бази даних про результати інспектувань, зазначеної у статті 24 Директиви 2009/16/ЄС , та має подібну функціональність, як і зазначена база даних.

2. Держави-члени забезпечують передачу інформації про результати проведення інспектування згідно з цією Директивою, зокрема інформації про виявлені недоліки та накладання приписів про заборону відправлення, до бази даних про результати інспектувань одразу після складання звіту про інспектування або припису про заборону відправлення. Що стосується конкретного інформаційного наповнення, положення додатка XIII до Директиви 2009/16/ЄС застосовуються mutatis mutandis.

3. Держави-члени повинні забезпечити, щоб інформація, надіслана до бази даних про результати інспектувань, була підтверджена для цілей публікації протягом 72 годин.

4. Комісія забезпечує можливість отримання з бази даних про результати інспектувань будь-яких даних, що стосуються імплементації цієї Директиви, на основі інформації про результати інспектування, наданої державами-членами.

5. Держави-члени повинні мати доступ до всієї інформації в базі даних про результати інспектувань, що має відношення до імплементації системи інспектування, передбаченої цією Директивою та Директивою 2009/16/ЄС.

Держави-члени повинні встановити правила щодо санкцій, застосовних до порушень національних положень, ухвалених відповідно до цієї Директиви, та вживати усіх необхідних заходів для забезпечення їх застосування. Передбачені санкції повинні бути дієвими, пропорційними і стримувальними.

1. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 13 на внесення змін і доповнень до додатків до цієї Директиви, щоб адаптувати їх до розробок на міжнародному рівні, зокрема на рівні Міжнародної морської організації (ММО), та підвищити її технічні специфікації у світлі здобутого досвіду.

2. За виняткових обставин, належним чином підтверджених відповідним аналізом Комісії, та необхідності усунути виявлену неприйнятну загрозу для морської безпеки, охорони здоров’я, умов життя чи роботи на борту судна або для морського середовища, або для уникнення невідповідності морському законодавству Союзу, Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 13 на внесення змін до цієї Директиви, щоб не застосовувати, для цілей цієї Директиви, зміни до міжнародних документів, зазначених у статті 2.

Такі делеговані акти ухвалюються щонайменше за 3 місяці до завершення періоду, встановленого на міжнародному рівні для забезпечення мовчазного прийняття відповідної зміни або передбаченої дати набрання чинності такої зміни. У період, що передує набранню чинності такого делегованого акта, держави-члени утримуються від будь-якої ініціативи щодо включення зміни до національного законодавства або застосування зміни до відповідного міжнародного документу.

1. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені у статті 12, надають Комісії відповідно до умов, встановлених у цій статті.

2. Повноваження ухвалювати делеговані акти зазначені у статті 12, покладають на Комісію на семирічний період, починаючи з 20 грудня 2017 року. Комісія складає звіт про здійснення делегованих повноважень не пізніше ніж за дев’ять місяців до закінчення семирічного періоду. Делеговані повноваження автоматично подовжуються на періоди такої самої тривалості, якщо Європейський Парламент або Рада не ухвалять рішення проти такого подовження не пізніше, ніж за три місяці до закінчення кожного такого періоду.

3. Делеговані повноваження, зазначені у статті 12, можуть бути в будь-який час відкликані Європейським Парламентом або Радою. Рішення про відкликання припиняє делеговані повноваження, вказані в такому рішенні. Рішення набуває чинності на наступний день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу або на пізнішу дату, вказану в рішенні. Воно не впливає на чинність будь-яких делегованих актів, які вже набули чинності.

4. Перед ухваленням делегованого акта Комісія проводить консультації з експертами, призначеними кожною державою-членом відповідно до принципів, встановлених у Міжінституційній угоді про краще законотворення від 13 квітня 2016 року.

5. Як тільки Комісія ухвалює делегований акт, вона надає його одночасно Європейському Парламенту і Раді.

6. Делегований акт, ухвалений відповідно до статті 12, набуває чинності, тільки якщо ні Європейський Парламент, ні Рада не висловили жодних заперечень протягом двомісячного періоду з моменту надання такого акта Європейському Парламенту і Раді, або якщо до закінчення такого періоду Європейський Парламент і Рада повідомили Комісію про те, що вони не заперечуватимуть. Такий період подовжують на 2 місяці за ініціативою Європейського Парламенту або Ради.

Внести до Директиви 2009/16/ЄС такі зміни:

(1) до тексту статті 2 додати такі пункти:

"25. "пасажирське судно типу ро-ро" означає судно, здатне перевозити понад 12 пасажирів та обладнане засобами для забезпечення в’їзду та виїзду автомобільних і залізничних транспортних засобів;

26. "високошвидкісне пасажирське судно" означає судно, означене в правилі 1 глави X СОЛАС 74, яке здатне перевозити понад 12 пасажирів;

27. "регулярні перевезення" означає серію рейсів пасажирського судна типу ро-ро або високошвидкісного пасажирського судна, яка забезпечує сполучення між тими самими двома або більше портами, або серію рейсів з/до того самого порту без проміжних зупинок, під час яких судно експлуатується: