1. Схвалити Національну стратегію контролю злоякісних новоутворень на період до 2030 року, що додається.

2. Затвердити план дій з реалізації на період до 2025 року Національної стратегії контролю злоякісних новоутворень на період до 2030 року (далі - план дій), що додається.

3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, обласним та Київській міській державним адміністраціям (військовим адміністраціям) забезпечити:

1) виконання плану дій у межах і за рахунок видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік, а також міжнародної технічної та фінансової допомоги, інших джерел, не заборонених законодавством;

2) подання щороку до 1 березня Міністерству охорони здоров’я інформації про стан виконання плану дій для її узагальнення.

4. Міністерству охорони здоров’я забезпечити:

1) проведення моніторингу виконання плану дій;

2) подання щороку до 1 квітня Кабінетові Міністрів України звіту про хід реалізації Національної стратегіїконтролю злоякісних новоутворень на період до 2030 року, схваленої цим розпорядженням;

3) подання Кабінетові Міністрів України:

до 1 вересня 2025 р. проекту плану дій з реалізації у 2026-2028 роках Національної стратегії контролю злоякісних новоутворень на період до 2030 року;

до 1 вересня 2028 р. проекту плану дій з реалізації у 2029 і 2030 роках Національної стратегії контролю злоякісних новоутворень на період до 2030 року.

Проблемами, що потребують розв’язання, є низький рівень обізнаності населення та певної частини медичних працівників щодо профілактики захворювань, викликаних злоякісними новоутвореннями (далі - онкозахворювання), висока поширеність поведінкових і біологічних факторів ризику неінфекційних захворювань, діагностика на пізній стадії хвороби, висока смертність та інвалідизація, що спричинені онкозахворюваннями, недостатній рівень доступу до своєчасної діагностики та якісного лікування пацієнтів, низький рівень якості життя пацієнтів із онкозахворюваннями.

Онкозахворювання - один із найскладніших і найважливіших викликів для сфери охорони здоров’я, постійне зростання рівня онкозахворювань, труднощі, пов’язані із діагностикою на ранній стадії, високою вартістю і складністю лікування, робить питання про злоякісні новоутворення надзвичайно актуальним.

Серед причин смертності в Україні онкозахворювання посідають друге місце (перше - серцево-судинні захворювання). Питання щодо профілактики, діагностики, лікування онкозахворювань, надання паліативної та реабілітаційної допомоги перебувають у центрі складного комплексу соціально-економічних, медичних, психологічних і морально-етичних проблем, що виводить зазначену патологію за рамки суто медичної.

Одна із Цілей сталого розвитку ООН до 2030 року передбачає зменшення кількості передчасних смертей, спричинених неінфекційними захворюваннями, на третину, зокрема це стосується і онкозахворювань. Також завданням Національного плану заходів щодо неінфекційних захворювань для досягнення глобальних цілей сталого розвитку, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 липня 2018 р. № 530, є профілактика, раннє виявлення та лікування злоякісних новоутворень.

Основними проблемами, що потребують вирішення протягом 2024-2030 років, є:

особливості онкозахворювань (тривалий прихований перебіг захворювання і його прояви нерідко на тих стадіях, коли лікування високозатратне, проте малоефективне);

недостатній рівень обізнаності населення в цілому про симптоми злоякісних новоутворень, що призводить до несвоєчасної діагностики онкозахворювань;

відсутність налагодженої системи маршрутизації пацієнтів із онкозахворюваннями. Значна кількість пацієнтів отримують послуги із діагностики, лікування та подальшого спостереження в закладах охорони здоров’я, які не мають команд спеціалістів різних спеціальностей або спроможності забезпечувати надання якісної медичної допомоги;

недостатньо досконала система оцінки якості послуг із діагностики та лікування злоякісних новоутворень;

дефіцит медичних працівників і професіоналів із вищою немедичною освітою, які забезпечують надання якісних медичних послуг пацієнтам із онкозахворюваннями;

недостатній рівень професійної підготовки медичних працівників, які надають спеціалізовану медичну допомогу пацієнтам із онкозахворюваннями;

практика неформальних платежів під час надання медичної допомоги пацієнтам із онкозахворюваннями;

відсутність системи психологічної допомоги пацієнтам із онкозахворюваннями;

ускладнений доступ населення, яке проживає на тимчасово окупованих територіях і територіях, наближених до зони бойових дій, до діагностики та лікування різних типів злоякісних новоутворень, що спричиняє підвищення рівня онкозахворювань, виявлених на пізній стадії, серед населення, відкладення попиту на медичні послуги, а також призводить до підвищення рівня смертності.

З метою ефективного розв’язання зазначених проблем Національна стратегія контролю злоякісних новоутворень на період до 2030 року (далі - Стратегія) буде реалізовуватися у координації із виконанням Національного плану заходів щодо неінфекційних захворювань для досягнення глобальних цілей сталого розвитку, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 липня 2018 р. № 530, реалізацією Стратегії розвитку медичної освіти в Україні, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 р. № 95 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 21, ст. 734), Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 526 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 57, ст. 1983), Концепції розвитку електронної охорони здоров’я, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2020 р. № 1671, Стратегії людського розвитку, затвердженої Указом Президента України від 2 червня 2021 р. № 225 та відповідно до пункту 2 плану заходів з реалізації Стратегії людського розвитку на 2021-2023 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2021 р. № 1617 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 100, ст. 6613), виконанням рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22 грудня 2023 р. "Щодо профілактики, ранньої діагностики та лікування злоякісних новоутворень", введеного в дію Указом Президента України від 22 грудня 2023 р. № 842, шляхом виконання завдань і здійснення заходів зазначених стратегічних документів завдяки узгодженій взаємодії представників міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, закладів охорони здоров’я, міжнародних благодійних організацій і громадських об’єднань, пацієнтських організацій, відповідальних за реалізацію Стратегії.

Стратегія розроблена відповідно до положень Конституції України, Основ законодавства України про охорону здоров’я, Законів України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" і "Про лікарські засоби", інших нормативно-правових актів.

У Стратегії термін "онкозахворювання" стосується злоякісних новоутворень відповідно до кодів С00 - С97 Міжнародного статистичного класифікатора хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я (МКХ -10).

Пандемія гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричинена коронавірусом SARS-CoV-2, призвела до зниження всіх показників ефективності діяльності онкологічної служби, зокрема, за даними державного закладу "Центр медичної статистики Міністерства охорони здоров’я України", у 2020 році спостерігалося зниження показника онкозахворюваності порівняно із 2015 роком на 16,1 відсотка.

За даними Національного канцер-реєстру України, у 2020 році спостерігалося зниження показника онкозахворюваності порівняно із 2019 роком на 18,2 відсотка.

У 2021 році показник онкозахворюваності в Україні зріс порівняно із 2020 роком на 6 відсотків, проте був нижчим на 13,3 відсотка порівняно із 2019 роком.

У 2022 році на роботу як закладів охорони здоров’я, так і системи реєстрації раку вплинули збройна агресія Російської Федерації проти України. Впродовж 2022 року в Україні було зареєстровано на 26,8 тисячі (22,3 відсотка) менше виявлених випадків онкозахворювань, ніж у 2021 році.

За даними державної установи "Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України", у 2022 році на обліку в онкологічних закладах системи МОЗ на кінець звітного року перебувало 1149478 пацієнтів із онкозахворюваннями, вперше зареєстровано 95843 хворих із злоякісними новоутвореннями.

За даними Національного канцер-реєстру України, у 2021 році показник онкозахворюваності становив 344,5 на 100 тисяч населення, із них чоловіків - 350,4 на 100 тисяч населення, жінок - 339,3 на 100 тисяч населення. Зростання кількості випадків онкозахворювань порівняно із даними 2020 року становило 6,1 відсотка.

За даними Державної служби статистики, кількість померлих від злоякісних новоутворень у 2021 році становила 73715 осіб, із них чоловіків - 40919, жінок - 32796.

У 2021 році злоякісні новоутворення були діагностовані у 886 дітей у віці 0-17 років, показник онкозахворюваності дітей дорівнював 13,6 на 100 тисяч дитячого населення. У віці 0-17 років від злоякісних новоутворень померло 239 дітей (3,3 на 100 тисяч осіб відповідного віку).

У 2022 році внаслідок збройної агресії Російської Федерації та активних бойових дій на території України в окремих регіонах було ускладнено функціонування онкологічних центрів і отримання їх підрозділами - регіональними канцер-реєстрами відомостей про хворих із злоякісними новоутвореннями як вперше виявлених, так і тих, які вже перебували на обліку.

За даними Національного канцер-реєстру України, у 2022 році зареєстровано нових випадків онкозахворювань серед чоловіків - 45426, серед жінок - 47850, що на 22,3 відсотка менше, ніж у 2021 році. Найбільша різниця між зареєстрованою у 2022 році кількістю випадків онкозахворювань порівняно із уточненими даними 2021 року спостерігалася в Запорізькій (- 44,5 відсотка), Луганській (- 89 відсотків), Миколаївській (- 55,9 відсотка), Харківській (- 82,1 відсотка), Херсонській (- 54,5 відсотка) областях і м. Києві (- 30,9 відсотка) - тобто, у тих регіонах, де показники онкозахворюваності зазвичай були серед найвищих в Україні.

За даними державної установи "Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України", питома вага онкозахворювань, виявлених на ранніх стадіях (тобто, I і II стадії) в Україні, у 2022 році становила 45,7 відсотка, тобто, йдеться про погіршення порівняно із даними 2018 року, коли цей показник становив 51,2 відсотка.

Питома вага хворих, у яких онкологічне захворювання було діагностовано на пізній стадії (тобто, III і IV стадія для візуальних локалізацій і IV стадія для всіх інших локалізацій), серед хворих із вперше встановленим діагнозом онкозахворювання в Україні у 2022 році становила 27,1 відсотка, що порівняно із 2018 роком, коли цей показник становив 21,1 відсотка, є негативною тенденцією.

Із числа хворих із вперше встановленим діагнозом онкозахворювання у 2021 році було охоплено спеціальним лікуванням 72,3 відсотка, не прожили одного року з часу виявлення онкозахворювання 20 відсотків хворих.

Приблизно 60 відсотків смертей від онкозахворювань серед чоловіків спричиняють злоякісні новоутворення легень, передміхурової залози, шлунка, колоректальний рак і рак підшлункової залози, серед жінок - рак грудної залози, колоректальний рак, злоякісні новоутворення шлунка, яєчника, шийки і тіла матки.

Серед дітей основними причинами смерті є лейкемія, злоякісні новоутворення головного мозку, кісток, м’яких тканин, заочеревинного простору та нирки - приблизно 80 відсотків усіх випадків.

За даними Інституту метрики та оцінювання в системі охорони здоров’я при Вашингтонському університеті, в Україні перше місце за показником кількості років якісного життя, втрачених внаслідок настання непрацездатності та передчасної смерті в результаті захворювання (disability-adjusted life years, далі - DALY), посідає рак легень, на другому місці - колоректальний рак, потім рак шлунку, грудної залози та підшлункової залози серед 30 онкологічних патологій для всіх вікових груп у 2019 році. Загалом показник онкозахворювань на другому місці серед 22 груп захворювань, для яких визначався DALY, із показником у 2,7 млн. DALY у 2019 році для України.

Рівень онкозахворювань і смертності серед дітей є невисоким в абсолютних цифрах: він обчислюється в сотнях тисяч у світовому масштабі. Проте якщо оцінювати тягар дитячого раку у втрачених роках життя (years of life lost, далі - YLL) і за показником DALY, він є більш суттєвим і обчислюється мільйонами. У 2017 році у світі дитячий рак був причиною 11,5 млн. DALY, із них 97,3 відсотка - YLL. Дитячий рак посідає шосте місце за тягарем для світової економіки у вимірі DALY, поступаючись лише раку легень, печінки, шлунку, грудної залози та колоректальному раку.

Розв’язання визначених проблем планується забезпечити шляхом реалізації таких стратегічних цілей Стратегії.

Стратегічна ціль 1. Забезпечення ефективного функціонування спроможної мережі закладів охорони здоров’я, що забезпечують надання медичної допомоги пацієнтам із онкозахворюваннями, якісних медичних послуг із діагностики, комплексного лікування та реабілітації на основі мультидисциплінарного підходу.

Стратегічна ціль 2. Запровадження багаторівневої системи заходів із профілактики злоякісних новоутворень із урахуванням наявної та оновленої інформації про розподіл та інтенсивність впливу чинників їх виникнення, зокрема поведінкових факторів ризику, системне інформування населення про такі чинники ризику та популяризація здорового способу життя.

Стратегічна ціль 3. Підвищення рівня виявлення онкозахворювань на ранній стадії за рахунок створення окремого завдання державної інформаційної політики з метою формування поміркованої онкологічної настороженості та заклику до профілактичних оглядів, а також введення пілотних програм із виявлення онкозахворювань, зокрема програм із рутинного або обов’язкового онкоскринінгу.

Стратегічна ціль 4. Забезпечення надання пацієнтам із онкозахворюваннями медичних послуг із якісної та доступної паліативної, психологічної та реабілітаційної допомоги.

Стратегічна ціль 5. Удосконалення функціонування державної централізованої системи збору, обробки та аналізу спеціальної медичної статистичної інформації щодо показника онкозахворюваності, передбачивши заходи для посилення аналітичної складової такої інформації.

Стратегічна ціль 6. Підвищення рівня професійної освіти медичних працівників і збереження кадрового потенціалу закладів охорони здоров’я, що надають спеціалізовану медичну допомогу пацієнтам із онкозахворюваннями.

Стратегічна ціль 7. Забезпечення проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень з питань онкології на принципах доказової медицини, розвиток міжнародного партнерства з питань онкології.

Показниками досягнення стратегічних цілей є:

зниження щороку на два відсотки смертності від онкозахворювань;

підвищення рівня загальної та безрецидивної тривалості життя пацієнтів із онкозахворюваннями;

підвищення щороку на піввідсотка питомої ваги пацієнтів із онкозахворюваннями, які перебували на обліку п’ять і більше років із моменту встановлення діагнозу, порівняно із попереднім роком;

підвищення щороку на один відсоток показників виявлення випадків онкозахворювань, діагностованих на ранніх стадіях, порівняно із попереднім роком;

покращення якості надання медичної допомоги пацієнтам із онкозахворюваннями;

підвищення якості життя пацієнтів із онкозахворюваннями.

Завдання, що спрямовані на досягнення стратегічної цілі 1:

забезпечення ефективного функціонування спроможної мережі закладів охорони здоров’я, що забезпечують надання медичної допомоги пацієнтам із онкозахворюваннями, шляхом:

- актуалізації структурно-організаційної моделі системи надання медичної допомоги пацієнтам із онкозахворюваннями на рівні медичної допомоги, зокрема із застосуванням телемедицини;

- забезпечення розвитку державного некомерційного підприємства "Національний інститут раку";

- визначення та забезпечення розвитку мережі референтних центрів, що надають медичну допомогу дітям із онкозахворюваннями, із повноцінними педіатричними мультидисциплінарними командами, які мають бути доступні для дітей із усіх областей України та забезпечувати високу якість лікування;

- розвитку спеціалізованих закладів охорони здоров’я, що надають спеціалізовану медичну допомогу пацієнтам із онкозахворюваннями, зміцнення їх матеріально-технічної бази;

- забезпечення належної інформатизації державних і комунальних закладів охорони здоров’я, що надають медичну допомогу пацієнтам із онкологічною патологією відповідно до рекомендацій Міжнародної агенції з дослідження раку і Європейської мережі канцер-реєстрів;

забезпечення населення якісними медичними послугами із діагностики та лікування онкозахворювань шляхом:

- оновлення медико-технологічних документів із стандартизації медичної допомоги пацієнтам із онкозахворюваннями;

- удосконалення клінічних маршрутів пацієнтів із онкозахворюваннями;

максимальне охоплення спеціальним лікуванням пацієнтів із онкозахворюваннями виключно на основі мультидисциплінарного підходу, який передбачає:

- підвищення рівня поінформованості пацієнтів про перелік медичних послуг, які надаються закладами охорони здоров’я в межах програми державних гарантій медичного обслуговування населення, а також щодо наявності лікарських засобів, матеріалів, медичних виробів, які пацієнт має право отримати безкоштовно;

- поступове розширення переліку медичних послуг, які надаються в межах програми державних гарантій медичного обслуговування населення пацієнтам із онкозахворюваннями;

- розвиток і приведення морфологічної та молекулярно-генетичної діагностики новоутворень у відповідність до сучасних вимог;

розвиток і матеріально-технічне забезпечення спеціалізованих закладів охорони здоров’я із урахуванням сучасних підходів до діагностики та лікування онкозахворювань, зокрема у дітей;

підвищення якості життя пацієнтів, зокрема дітей із онкозахворюваннями, під час лікування шляхом:

- забезпечення умов для спільного перебування дітей і батьків під час лікування або можливості для тимчасового проживання;

- забезпечення доступу до здобуття освіти дітям, які отримують лікування.

Очікуваними результатами досягнення стратегічної цілі є:

проведено аналіз діяльності спроможної мережі закладів охорони здоров’я, що забезпечують надання медичної допомоги пацієнтам із онкозахворюваннями, зокрема із застосуванням телемедицини, і розроблено заходи із удосконалення структурно-організаційної моделі системи надання медичної допомоги пацієнтам із онкозахворюваннями на відповідних територіях;

затверджено план розвитку державного некомерційного підприємства "Національний інститут раку";

визначено та забезпечено функціонування мережі референтних центрів із повноцінними педіатричними мультидисциплінарними командами, що можуть забезпечити надання спеціалізованої медичної допомоги дітям із онкозахворюваннями відповідно до міжнародних і галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я;

покращено матеріально-технічну базу спеціалізованих закладів охорони здоров’я, що надають медичну допомогу пацієнтам із онкозахворюваннями;

забезпечено належну інформатизацію державних і комунальних закладів охорони здоров’я, що надають медичну допомогу пацієнтам із онкозахворюваннями;

забезпечено населення якісними медичними послугами із діагностики та лікування онкозахворювань;

затверджено медико-технологічні документи із стандартизації медичної допомоги пацієнтам із онкозахворюваннями, положення про формування мультидисциплінарних команд, забезпечено надання високоякісної персоналізованої онкологічної допомоги із урахуванням сучасної доказової бази, удосконалено клінічні маршрути пацієнтів із онкозахворюваннями;

підвищено рівень поінформованості пацієнтів щодо переліку медичних послуг, які надаються закладом охорони здоров’я в межах програми державних гарантій медичного обслуговування населення, а також щодо наявності лікарських засобів, матеріалів, медичних виробів, які пацієнт має право отримати безкоштовно;

забезпечено поступове розширення переліку медичних послуг, які надаватимуться в межах програми державних гарантій медичного обслуговування населення пацієнтам із онкозахворюваннями;

відповідає сучасним вимогам рівень морфологічної та молекулярно-генетичної діагностики новоутворень;

здійснено заходи із максимального охоплення спеціальним лікуванням пацієнтів із онкозахворюваннями на основі мультидисциплінарного підходу;

підвищено якість життя пацієнтів, зокрема дітей із онкозахворюваннями, під час лікування.

Запланований строк досягнення цільових показників протягом 2024-2025 років.

Завдання, що спрямовані на досягнення стратегічної цілі 2:

запровадження багаторівневої системи заходів із профілактики злоякісних новоутворень із урахуванням наявної та оновленої інформації про розподіл та інтенсивність впливу чинників їх виникнення, зокрема поведінкових факторів ризику, шляхом:

- розроблення та здійснення заходів із зменшення впливу шкідливих факторів на розвиток онкозахворювань (створення мережі лабораторій для дослідження всього спектра канцерогенних факторів, державне регулювання та контроль за вмістом шкідливих для здоров’я людини речовин тощо), аналіз даних про наявність канцерогенних речовин у довкіллі;

- удосконалення виробничого контролю за вмістом хлорорганічних сполук у воді питній із поверхневих джерел водопостачання на підприємствах питного водопостачання;

- забезпечення нормативно-правового регулювання оцінки безпечності хімічних речовин і класифікації небезпечності хімічної продукції;

- обмеження виробництва, використання або надання на ринку України хімічної продукції, яка становить ризик для здоров’я людини та/або довкілля, що неможливо контролювати;

- удосконалення системи показників питної води та питного водопостачання із урахуванням вимог Директиви (ЄС) 2020/2184 Європейського Парламенту та Ради від 16 грудня 2020 р. про якість води, призначеної для споживання людиною;

- захисту працівників від шкідливих факторів, що можуть впливати на розвиток онкозахворювань;

- забезпечення проведення перегляду переліку професійних захворювань;

впровадження заходів з метою зменшення негативного впливу вживання тютюнових виробів, алкогольних напоїв;

зменшення негативного впливу техногенних канцерогенних факторів на населення України;

проведення вакцинації проти вірусу папіломи людини;

підвищення рівня обізнаності населення щодо профілактики злоякісних новоутворень шляхом:

- проведення регулярних інформаційних кампаній, спрямованих на реалізацію комунікаційної стратегії з питань профілактики злоякісних новоутворень;

- залучення закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу, до пропагування здорового способу життя, профілактики онкозахворювань, забезпечення безперервності надання медичної допомоги пацієнтам із онкозахворюваннями.

Очікуваними результатами досягнення стратегічної цілі є:

запроваджено багаторівневу систему заходів із профілактики злоякісних новоутворень, розроблено та здійснено заходи із зменшення впливу шкідливих факторів на розвиток онкозахворювань;

встановлено заборони щодо хімічних речовин, обмежено використання хімічних речовин, виведено з ринку особливо небезпечні хімічні речовини, що мають канцерогенний характер;

удосконалено системи показників питної води та питного водопостачання;

впроваджено заходи з метою зменшення негативного впливу вживання тютюнових виробів, алкогольних напоїв, зменшено рівень споживання населенням продуктів і виробів, що містять шкідливі для здоров’я людини речовини;

зменшено негативний вплив техногенних канцерогенних факторів на населення України;

підвищено рівень вакцинації проти вірусу папіломи людини;

підвищено рівень обізнаності населення про чинники ризику виникнення, профілактику та/або ранню діагностику злоякісних новоутворень.

Запланований строк досягнення цільових показників протягом 2024-2030 років.

Завдання, що спрямовані на досягнення стратегічної цілі 3:

розроблення та поетапне впровадження програм із ранньої діагностики визначених видів злоякісних новоутворень відповідно до науково обґрунтованих рекомендацій шляхом:

- проведення аналізу територіального та професійного розподілу чинників ризику, зокрема зумовлених воєнними чинниками (воєнне забруднення, фізичні та психічні травми, надмірні навантаження тощо), виникнення злоякісних новоутворень з метою виявлення груп ризику для залучення таких категорій населення до програм із обов’язкового раннього виявлення злоякісних новоутворень за визначеними нозологіями, зокрема до програм із онкоскринінгу;

- розроблення та затвердження порядку діагностування на ранніх стадіях злоякісних новоутворень, зокрема онкоскринінгу, моніторингу за станом здоров’я пацієнтів із груп ризику та із передпухлинною патологією;

- впровадження та реалізації місцевих програм із діагностики на ранніх стадіях найбільш поширених серед населення злоякісних новоутворень, зокрема програм із онкоскринінгу;

- здійснення комплексу заходів з інформування населення про необхідність проходження програм із виявлення на ранніх стадіях злоякісних новоутворень і самообстеження;

розроблення та затвердження порядку впровадження програм із популяційного онкоскринінгу.

Очікуваними результатами досягнення стратегічної цілі є:

впроваджено обов’язкові програми із виявлення на ранніх стадіях злоякісних новоутворень, зокрема із онкоскринінгу, за визначеними нозологіями;

збільшено випадки самозвернень для діагностування на ранніх стадіях злоякісних новоутворень, збільшено кількість виконаних відповідних діагностичних тестів із ранньої діагностики у разі самозвернення;

підвищено частку випадків онкозахворювань, діагностованих на ранніх стадіях у дітей і дорослих;

запроваджено інформування населення про необхідність проходження програм із раннього виявлення злоякісних новоутворень і самообстеження.

Запланований строк досягнення цільових показників протягом 2024-2030 років.

Завдання, що спрямовані на досягнення стратегічної цілі 4:

реалізація комплексу заходів із належного забезпечення населення паліативною допомогою шляхом забезпечення своєчасного доступу пацієнтам до паліативної допомоги у стаціонарних умовах або за місцем перебування пацієнта із залученням мультидисциплінарної команди;

створення умов для розвитку та забезпечення реабілітації у сфері охорони здоров’я, психологічної, професійної та соціальної реабілітації пацієнтів із онкозахворюваннями з метою підвищення рівня якості їх життя.

Очікуваними результатами досягнення стратегічної цілі є:

підвищено рівень якості життя пацієнтів із онкозахворюваннями;

закуплено послуги із реабілітаційної допомоги в надавачів медичних послуг;

забезпечено розбудову регіональних мереж паліативної допомоги пацієнтам із інкурабельними захворюваннями (зокрема із онкозахворюваннями);

забезпечено пацієнтів із онкозахворюваннями та їх родини інформаційною та психологічною підтримкою шляхом розроблення інформаційних матеріалів.

Запланований строк досягнення цільових показників протягом 2024-2025 років.

Завдання, що спрямовані на досягнення стратегічної цілі 5:

забезпечення своєчасного збору та проведення аналізу повних і достовірних даних щодо онкоепідеміологічної ситуації в Україні загалом і регіонах зокрема, оцінки результатів здійснення заходів контролю за онкозахворюваннями шляхом:

- внесення даних до електронної системи охорони здоров’я щодо онкологічних захворювань для планування протиракових заходів;

- відстеження динаміки та оцінки результатів дій із контролю за онкозахворюваннями, зокрема із використанням міжнародних довідників і класифікаторів;

- підготовки аналітичного звіту щодо онкоепідеміологічної ситуації в Україні.

Очікуваними результатами досягнення стратегічної цілі є:

забезпечено своєчасний збір та проведено аналіз повних і достовірних даних щодо онкоепідеміологічної ситуації в Україні загалом і регіонах зокрема, оцінку результатів здійснення заходів із контролю за онкозахворюваннями;

підготовлено аналітичний звіт щодо онкоепідеміологічної ситуації в Україні для планування заходів, відстеження динаміки та оцінки результатів дій із контролю за онкозахворюваннями.

Запланований строк досягнення цільових показників протягом 2024-2025 років.

Завдання, що спрямовані на досягнення стратегічної цілі 6:

систематичне підвищення рівня професійної підготовки лікарів та інших медичних працівників закладів охорони здоров’я, зокрема комунальних, державних некомерційних підприємств, що надають медичну допомогу пацієнтам із онкозахворюваннями, із питань щодо сучасних підходів до діагностики та лікування онкозахворювань шляхом:

- впровадження програм навчання для лікарів-спеціалістів, які, зокрема, надають первинну, спеціалізовану та екстрену медичну допомогу пацієнтам із онкозахворюваннями, з метою вироблення високого рівня онкологічної настороженості медичних працівників під час надання медичної допомоги, ефективної профілактики та ранньої діагностики злоякісних новоутворень;

- удосконалення програм навчання для лікарів за спеціальністю "Клінічна онкологія";

- уведення резидентури в закладах вищої та/або післядипломної освіти у сфері охорони здоров’я за лікарськими спеціальностями: "Дитяча гематологія-онкологія", "Клінічна онкологія", "Онкогінекологія", "Онкоотоларингологія", "Онкохірургія", "Променева терапія", "Радіологія", "Радіонуклідна діагностика";

- впровадження комплексу заходів із підготовки сестер/братів медичних для роботи із пацієнтами із онкозахворюваннями відповідно до сучасних практик доказової медицини;

- впровадження комплексу заходів із підготовки професіоналів із медичної фізики та інженерів біомедичних для роботи із сучасним обладнанням, яке використовується для надання онкологічної допомоги;

збереження кадрового потенціалу закладів охорони здоров’я шляхом впровадження та реалізації програм місцевих стимулів для збереження в комунальних закладах охорони здоров’я висококваліфікованих медичних працівників за спеціальностями: "Дитяча онкологія", "Дитяча гематологія-онкологія", "Клінічна онкологія", "Онкогінекологія", "Онкоотоларингологія", "Онкохірургія", "Променева терапія", "Радіологія", "Радіонуклідна діагностика" тощо.

Очікуваними результатами досягнення стратегічної цілі є:

забезпечено підготовку лікарів-спеціалістів, які, зокрема, надають первинну, спеціалізовану та екстрену медичну допомогу пацієнтам із онкозахворюваннями, з метою вироблення високого рівня онкологічної настороженості медичних працівників під час надання медичної допомоги, ефективної профілактики та ранньої діагностики злоякісних новоутворень;

забезпечено високий рівень підготовки медичних працівників та надання медичної допомоги лікарями таких спеціальностей: "Гематолог-онколог дитячий", "Гінеколог-онколог", "Онколог", "Хірург-онколог", "Гематолог", "Патологоанатом", "Радіолог", "Лікар із променевої терапії", "Клінічний психолог" відповідно до сучасних міжнародних стандартів;

підвищено рівень якості надання медичних послуг пацієнтам із онкозахворюваннями сестрами/братами медичними, зокрема молодшими;

забезпечено введення резидентури в закладах вищої та/або післядипломної освіти у сфері охорони здоров’я за лікарськими спеціальностями: "Дитяча гематологія-онкологія", "Клінічна онкологія", "Онкогінекологія", "Онкохірургія", "Онкоотоларингологія", "Променева терапія", "Радіологія", "Радіонуклідна діагностика";

впроваджено комплекс заходів із підготовки професіоналів із медичної фізики та інженерів біомедичних для роботи із сучасним обладнанням, яке використовується для надання онкологічної допомоги;

збережено кадровий потенціал закладів охорони здоров’я;

впроваджено програми місцевих стимулів для збереження в комунальних закладах охорони здоров’я висококваліфікованих медичних працівників за спеціальностями: "Дитяча онкологія", "Дитяча гематологія-онкологія", "Клінічна онкологія", "Онкогінекологія", "Онкоотоларингологія", "Онкохірургія", "Променева терапія", "Радіологія", "Радіонуклідна діагностика" тощо.

Запланований строк досягнення цільових показників протягом 2024-2030 років.

Завдання, що спрямовані на досягнення стратегічної цілі 7:

забезпечення проведення наукових досліджень з метою розроблення сучасних методів організації онкологічної допомоги, визначення пріоритетів під час здійснення протиракових заходів на всіх етапах надання медичної допомоги у зв’язку із онкозахворюваннями;

забезпечення проведення доклінічних, клінічних, неінтервенційних та академічних досліджень із профілактики, діагностики та лікування онкозахворювань шляхом:

- оновлення порядку проведення клінічних досліджень з метою приведення їх у відповідність до міжнародних стандартів;

- розроблення та впровадження порядку збирання, зберігання, використання та отримання біологічних зразків людини із дослідницькою метою;

- створення передумов для розвитку академічних біобанків в Україні для стимулювання розвитку дослідницької інфраструктури;

розвиток міжнародного співробітництва шляхом посилення міжнародного співробітництва у сфері боротьби із раком із широким залученням до нього провідних міжнародних експертів у сфері онкології для вивчення світового досвіду та обміну досвідом із питань протиракової боротьби, сприяння участі вітчизняних науковців і практичних лікарів у відповідних міжнародних проектах у зазначеній сфері.

Очікуваними результатами досягнення стратегічної цілі є:

проведено дослідження з метою розроблення сучасних методів організації онкологічної допомоги, визначено пріоритети під час здійснення протиракових заходів на всіх етапах надання медичної допомоги у зв’язку із онкозахворюваннями в рамках науково-дослідних робіт, які виконуються за рахунок коштів державного бюджету;

оновлено порядок проведення клінічних досліджень з метою приведення їх у відповідність до міжнародних стандартів;

розроблено та впроваджено порядок збирання, зберігання, використання та отримання біологічних зразків людини із дослідницькою метою;

створено Український вузол Європейської дослідницької інфраструктури біобанкінгу та біомолекулярних ресурсів у сфері охорони здоров’я та життя Європейського консорціуму дослідницьких інфраструктур (BBMRI-ERIC, Biobanking and BioMolecular Resources Research Infrastructure; European Research Infrastructure Consortium);

реалізовано спільні наукові проекти із Всесвітньою організацією охорони здоров’я, Міжнародним агентством з атомної енергії, Міжнародним товариством дитячої онкології, Міжнародним союзом по боротьбі з онкологічними захворюваннями, іншими міжнародними ініціативами.

Запланований строк досягнення цільових показників протягом 2024-2030 років.

Реалізація Стратегії передбачається протягом 2024-2030 років та забезпечується в межах компетенції спільними зусиллями заінтересованих центральних та місцевих органів виконавчої влади, державних установ, державних та комунальних підприємств, органів місцевого самоврядування та громадськості у три етапи: перший етап - 2024-2025 роки, другий етап - 2026-2028 роки, третій етап - 2029-2030 роки.

МОЗ є відповідальним за впровадження Стратегії, проведення моніторингу та оцінки стану її реалізації.

Міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, державні установи, державні та комунальні підприємства подають щороку до 1 березня МОЗ інформацію про стан виконання відповідного плану дій з реалізації Стратегії.

МОЗ аналізує і узагальнює подану міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, державними установами, державними та комунальними підприємствами інформацію про виконання відповідного плану дій з реалізації Стратегії, на основі поданої інформації готує звіт про хід реалізації Стратегії і щороку до 1 квітня починаючи з 2025 року подає його Кабінетові Міністрів України та оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті.

Оцінка результативності виконання відповідного плану дій з реалізації Стратегії здійснюється за визначеними в ній показниками досягнення стратегічних цілей.

Результати моніторингу враховуються під час розроблення заходів із реалізації визначених Стратегією шляхів досягнення стратегічних цілей.

Узагальнена оцінка результативності Стратегії проводиться протягом шести місяців після завершення строку її дії та подається на розгляд Кабінету Міністрів України.