1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Угода


УГОДА
між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту і вчені звання
(укр/рос)
( Угоду денонсовано Постановою КМ № 355 від 24.03.2022 ) ( Зміни до Угоди додатково див.у Протоколі від 28.01.2003 )
Дата підписання: 26.05.2000
Дата набрання чинності для України: 26.05.2000
Кабінет Міністрів України і Уряд Російської Федерації, що надалі іменуються Сторонами,
керуючись Угодою між Урядом України і Урядом Російської Федерації про співробітництво в галузі культури, науки і освіти від 26 липня 1995 року,
Угодою між Міністерством освіти України і Міністерством загальної і професійної освіти Російської Федерації про співробітництво в галузі освіти від 27 лютого 1998 року,
з метою розвитку і зміцнення дружніх відносин у галузі освіти, науки і культури між Україною і Російською Федерацією,
зважаючи на перспективу розвитку співробітництва у цих галузях,
з метою встановлення норм взаємного визнання документів про освіту і вчені звання, що видаються в Україні і Російській Федерації,
дотримуючись загально-прийнятих міжнародних принципів визнання документів про освіту і вчені звання,
домовились про таке:
Стаття 1.
Свідоцтво про базову загальну середню освіту, що видається в Україні, і атестат про основну загальну освіту, що видається в Російській Федерації, визнаються в обох державах і еквівалентні.
Стаття 2.
Атестат про повну загальну середню освіту, що видається в Україні, і атестат про середню (повну) загальну освіту, диплом про початкову професійну освіту (з отриманням середньої загальної освіти), що видаються в Російській Федерації, визнаються в обох державах і дають право продовжити навчання у вищих навчальних закладах України, і середніх спеціальних та вищих навчальних закладах Російської Федерації відповідно до законодавства держав кожної із Сторін і за умов, котрі визначаються вищим навчальним закладом, що приймає.
Стаття 3.
Диплом і свідоцтво про професійно-технічну освіту, що видаються в Україні, та диплом про початкову професійну освіту, що видається в Російській Федерації, і документ про освіту, що видається в Російській Федерації особам, які пройшли в закладах початкової професійної освіти професійну підготовку з окремих спеціальностей, а також особам, які вступили у заклади початкової професійної освіти, але не закінчили з різних причин повний курс навчання в них, і які пройшли атестацію, визнаються еквівалентними в обох державах при влаштуванні на роботу відповідно до зазначених у цих документах спеціальності (професії) і кваліфікації.
Стаття 4.
Диплом молодшого спеціаліста, що видається в Україні, і свідчить про проходження курсу 3-річної вищої освіти, і диплом про середню професійну освіту, що видається у Російській Федерації визнаються в обох державах і еквівалентні при вступі до вищих навчальних закладів і при влаштуванні на роботу.
Стаття 5.
Академічна довідка, що видається вищими навчальними закладами України I і II рівнів акредитації та документ про освіту, який відображає обсяг і зміст отриманої освіти, що видається в Російській Федерації особам, які вступили на навчання по професійно-навчальним програмам середньої професійної освіти, але не завершили з різних причин повний курс навчання, дають право продовжувати навчання у вищих навчальних закладах України I і II рівнів акредитації і середніх спеціальних навчальних закладах Російської Федерації.
Академічна довідка, що видається вищими навчальними закладами України III і IV рівнів акредитації та диплом про неповну вищу освіту, що видається в Російській Федерації, та документ про освіту, який відображає обсяг і зміст отриманої освіти, що видається в Російській Федерації особам, які вступили на навчання з професійно освітніх програм вищої освіти, але не завершили з різних причин повний курс навчання, дають право продовжувати освіту у вищих навчальних закладах України III і IV рівнів акредитації і у вищих навчальних закладах Російської Федерації.
Стаття 6.
Диплом бакалавра, що видається в Україні вищими навчальними закладами II рівня акредитації, є еквівалентним диплому про середню професійну освіту підвищеного рівня, що видається в Російській Федерації.
Стаття 7.
Диплом бакалавра, що видається після чотирьох років очної форми навчання у вищих навчальних закладах України III та IV рівнів акредитації, і диплом бакалавра, що видається вищими навчальними закладами Російської Федерації, еквівалентні при прийомі на роботу і дають їх власникам право продовжувати вищу освіту за програмами підготовки спеціаліста і за програмами підготовки магістра у вищих навчальних закладах України III і IV рівнів акредитації і у вищих навчальних закладах Російської Федерації відповідно до законодавства держави кожної із Сторін і за умов, визначених вищим навчальним закладом, що приймає.
Стаття 8.
Диплом про одержання не менш ніж 5-річної вищої освіти очної форми навчання, що видається вищими навчальними закладами України III та IV рівнів акредитації, і свідчить про присвоєння випускнику відповідної кваліфікації спеціаліста, і диплом про вищу професійну освіту, що видається вищими навчальними закладами Російської Федерації, і свідчить про присудження випускнику кваліфікації спеціаліста, визнаються на території України і Російської Федерації еквівалентними при продовженні освіти, у тому числі в аспірантурі, і при влаштуванні на роботу відповідно до вказаних у них спеціальності і кваліфікації.
Стаття 9.
Дипломи магістра, що видаються в Україні і Російській Федерації, визнаються еквівалентними в обох державах при продовженні навчання, у тому числі в аспірантурі, і при вступі на роботу відповідно до вказаних у них напрямом підготовки (спеціальності) і кваліфікації на територіях держав Сторін.
Стаття 10.
1. Атестати доцента, що видаються в Україні і Російській Федерації, визнаються еквівалентними в обох державах.
2. Попередньою умовою застосування пункту 1 цієї статті по відношенню до власника атестата доцента є встановлення еквівалентності його диплома державного зразка кандидата або доктора наук, що проводитиметься компетентним органом Сторони, що приймає.
Стаття 11.
1. Атестати професора, що видаються в Україні і Російській Федерації, визнаються еквівалентними в обох державах.
2. Попередньою умовою застосування пункту 1 цієї статті по відношенню до власника атестата професора є встановлення еквівалентності його диплома державного зразка кандидата або доктора наук, що проводитиметься компетентним органом Сторони, що приймає.
Стаття 12.
Передбачене статтями 1-11 цієї Угоди визнання еквівалентності документів про освіту не звільняє власника документа від обов'язку виконувати також інші загальні вимоги (окрім умов, що стосуються наявності документа), які пред'являються при вступі до навчального закладу, здобутті наукового (вченого) ступеню, вченого звання або для здійснення професійної діяльності на території держав Сторін.
Стаття 13.
Ця Угода розповсюджується на документи державного зразка про освіту і вчені звання, що видаються на території держав Сторін, а також на документи державного зразка, що видаються установами освіти кожної із Сторін, що розташовані на території інших держав.
Стаття 14.
Сторони в особі відповідних державних органів управління освітою консультуватимуться одна з одною з питань втілення цієї Угоди і інформуватимуть одна одну про зміни в їх системах освіти, про зміни критеріїв державної оцінки навчальних установ та назв документів про освіту і вчені звання. На підставі цих обмінів інформацією Сторони поступово доповнюватимуть і змінюватимуть цю Угоду.
Стаття 15.
Сторони координуватимуть свої дії на багатосторонніх міжнародних форумах, конференціях і зустрічах, присвячених загальним питанням визнання і встановлення еквівалентності документів про освіту і вчені звання.
Стаття 16.
Для вирішення спірних питань, що можуть виникати у зв'язку з виконанням цієї Угоди, Сторони створять Спільну комісію експертів у кількості чотирьох осіб від кожної із Сторін. Склад Спільної комісії експертів буде передано іншій Стороні по дипломатичних каналах.
Засідання Спільної комісії експертів проходитиме за пропозицією однієї з Сторін. Місце і час засідань узгоджуватимуться по дипломатичних каналах.
Стаття 17.
Ця Угода набуває чинності з дати підписання і є безстроковою. Вона припиняє свою дію після 6 місяців з дати отримання однією із Сторін письмового повідомлення другої Сторони про такий намір.
У випадку припинення дії цієї Угоди її положення продовжуватимуть застосовуватися до зазначених Угодою документів, що видані до припинення дії Угоди, і до тих осіб, що навчаються, та співшукачам вчених звань, котрі прибули в Україну або Російську Федерацію до припинення дії Угоди. Отримані ними документи визнаватимуться еквівалентними відповідно до положень цієї Угоди.

................
Перейти до повного тексту