- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Угода
УГОДА
між Кабінетом Міністрів України та Урядом Держави Катар про повітряне сполучення
Кабінет Міністрів України та Уряд Держави Катар, далі - Договірні Сторони,
бажаючи укласти Угоду, що доповнює зазначену
Конвенцію , з метою встановлення на основі справедливих і рівних можливостей повітряного сполучення між Україною та Державою Катар і за межами їхніх відповідних територій;

Стаття 1
Визначення
Для цілей цієї Угоди, якщо контекстом не вимагається іншого тлумачення:
b) термін "Угода" означає цю Угоду, додаток до неї та будь-який Протокол або подібний документ, який змінює та доповнює цю Угоду або додаток до неї;
c) термін "авіаційні власті" означає стосовно України - Державну авіаційну службу, або будь-яку особу чи орган, уповноважений здійснювати функції, які на цей момент виконують зазначені вище власті, а стосовно Уряду Держави Катар - Голову Цивільної авіаційної влади та будь-яку особу чи орган, уповноважений здійснювати будь-які функції, що на цей момент виконує вищезгаданий Голова або подібні функції;
d) термін "призначене авіапідприємство" означає авіапідприємство, яке призначено та отримало дозвіл на виконання польотів відповідно до статті 4 цієї Угоди;
e) терміни "повітряне сполучення", "міжнародне повітряне сполучення", "авіапідприємство" та "зупинка з некомерційними цілями" мають ті значення, які їм надано в статті
96 Конвенції ;
f) термін "ємність" стосовно повітряного судна означає комерційне завантаження повітряного судна на маршруті або частині маршруту; та стосовно встановленого маршруту означає ємність повітряного судна, яке експлуатується на такому маршруті, помножену на частоту рейсів, виконаних цим повітряним судном протягом певного періоду на цьому маршруті або на частині маршруту;
g) термін "договірні лінії" означає регулярні повітряні сполучення за маршрутами, установленими в додатку до цієї Угоди, для перевезення пасажирів, вантажу й пошти, окремо чи комбіновано;
h) термін "установлений маршрут" означає будь-який маршрут, який установлено в додатку до цієї Угоди;
i) термін "тариф" означає розмір оплати за перевезення пасажирів, багажу та вантажу, а також умови, за яких ця оплата застосовується, у тому числі оплату й умови стосовно агентських та інших додаткових послуг, але за винятком винагороди та умов стосовно перевезення пошти;
j) термін "збори з користувача" означає ставки, що встановлюються, або збори, що стягуються за користування аеропортами, аеронавігаційними засобами та іншими подібними послугами, що надаються однією Договірною Стороною іншій Договірній Стороні;
k) термін "територія" вживається в значенні, наведеному в статті
2 Конвенції ;
l) термін "стандарт" означає будь-які вимоги до фізичних характеристик, конфігурацій, матеріальної частини, технічних характеристик, персоналу або правила, однакове застосування яких визнається необхідним для забезпечення безпеки або регулярності міжнародної аеронавігації та яких Договірні Сторони дотримуватимуться відповідно до
Конвенції ; у разі неможливості дотримання стандарту до Міжнародної організації цивільної авіації в обов'язковому порядку надсилається повідомлення згідно зі статтею 38 Конвенції.
Стаття 2
Застосування Конвенції ( 995_038 )
Ніщо в цій Угоді не впливає або не обмежує права та зобов'язання Договірних Сторін відповідно до
Конвенції .
Стаття 3
Надання прав
1. Кожна Договірна Сторона надає призначеному авіапідприємству іншої Договірної Сторони права, зазначені в цій Угоді, для здійснення регулярних міжнародних повітряних сполучень за маршрутами, установленими в додатку до цієї Угоди:
a) право здійснювати проліт територією своєї держави без посадки;
b) право здійснювати зупинки на території своєї держави з некомерційними цілями;
c) право здійснювати зупинки на території держави іншої Договірної Сторони в пунктах, зазначених для цього маршруту в додатку до цієї Угоди, для прийняття на борт повітряного судна і висадки пасажирів, завантаження та вивантаження вантажу, у тому числі пошти, що перевозяться окремо чи комбіновано.
2. Зазначене в пункті 1 цієї статті не розглядається як надання права призначеному авіапідприємству однієї Договірної Сторони приймати на борт на території держави іншої Договірної Сторони пасажирів і вантаж, у тому числі пошту, для перевезення за винагороду або на умовах найму до іншого пункту на території держави іншої Договірної Сторони.

Стаття 4
Призначення та надання дозволу на виконання польотів
1. Кожна Договірна Сторона має право призначити одне авіапідприємство для експлуатації договірних ліній за встановленими маршрутами, письмово повідомивши про це іншій Договірній Стороні дипломатичними каналами.
2. Після одержання такого повідомлення інша Договірна Сторона надає призначеному авіапідприємству з мінімальною процедурною затримкою відповідні дозволи на виконання польотів за умови, що:
a) переважне володіння цим авіапідприємством і фактичний контроль над ним належить Договірній Стороні, яка призначає авіапідприємство, та (або) громадянам держави цієї Договірної Сторони;
b) Договірна Сторона, яка призначає авіапідприємство, дотримується та застосовує стандарти, зазначені в статті 12 і статті 13 цієї Угоди.
3. Авіаційні власті однієї Договірної Сторони можуть вимагати від авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, доказів того, що воно здатне виконувати умови, передбачені чинним законодавством, які звичайно та обґрунтовано застосовуються цими властями для здійснення міжнародних повітряних сполучень згідно з положеннями
Конвенції .
Стаття 5
Скасування дозволу на виконання польотів
1. Кожна Договірна Сторона має право скасувати дозвіл на виконання польотів або призупинити користування правами, зазначеними в статті 3 цієї Угоди, авіапідприємством, призначеним іншою Договірною Стороною, або встановити такі умови, які вона вважатиме необхідними для користування цими правами у разі, якщо:
a) переважне володіння цим авіапідприємством і фактичний контроль над ним не належить Договірній Стороні, яка призначає авіапідприємство, та (або) громадянам держави цієї Договірної Сторони;
b) авіапідприємство не дотримується чинного законодавства держави Договірної Сторони, яка надає ці права;
c) авіапідприємство не може здійснювати експлуатацію договірних ліній відповідно до умов, передбачених цією Угодою; або
d) Договірна Сторона, яка призначає авіапідприємство, не дотримується положень статті 12 або 13 цієї Угоди.
2. Якщо вжиття негайних заходів не є необхідним для запобігання подальшим порушенням, зазначеним у підпунктах "b", "c" або "d" пункту 1 цієї статті, то права, передбачені цією статтею, використовуються тільки після консультацій з іншою Договірною Стороною відповідно статті 17 цієї Угоди.
Стаття 6
Звільнення від мит та інших зборів
1. Кожна Договірна Сторона на основі взаємності в максимально можливому обсязі відповідно до чинного національного законодавства своєї держави звільняє призначене авіапідприємство іншої Договірної Сторони від мит і зборів, крім зборів за надане обслуговування, на повітряні судна, які експлуатуються на договірних лініях призначеним авіапідприємством однієї Договірної Сторони, а також на паливо, мастильні матеріали, витратні технічні запаси, запасні частини, у тому числі двигуни, комплектне бортове обладнання, бортові запаси (у тому числі продукти харчування, напої і тютюнові вироби), уніформу, необхідне офісне обладнання та документи (бланки авіаквитків для автоматизованого заповнення, авіавантажні накладні, будь-які друковані матеріали із зображенням на них товарного знака компанії та звичайні рекламні матеріали, які розповсюджуються призначеним авіапідприємством безоплатно), а також інші предмети, призначені для використання або які використовуються призначеним авіапідприємством іншої Договірної Сторони виключно в зв'язку з експлуатацією або обслуговуванням повітряних суден, що здійснюють перевезення на договірних лініях.
2. Звільнення, надані цією статтею, застосовуються до зазначених у пункті 1 цієї статті предметів, які:
a) увозяться на територію держави однієї Договірної Сторони призначеним авіапідприємством іншої Договірної Сторони або від його імені;
b) знаходяться на борту повітряного судна призначеного авіапідприємства однієї Договірної Сторони після прибуття на територію держави іншої Договірної Сторони або після відправлення з цієї території;
c) які приймаються на борт повітряного судна призначеного авіапідприємства однієї Договірної Сторони на території держави іншої Договірної Сторони і призначені для використання під час експлуатації договірних ліній, незалежно від того, використовуються або споживаються такі предмети цілком у межах території держави Договірної Сторони, яка надає звільнення, за умови, що такі предмети не відчужуються та (або) не продаються на території держави згаданої Договірної Сторони.
3. Комплектне бортове обладнання, а також матеріали та запаси, які звичайно знаходяться на борту повітряного судна призначеного авіапідприємства будь-якої Договірної Сторони, можуть бути вивантажені на території держави іншої Договірної Сторони тільки за згодою митних органів держави цієї Договірної Сторони. У такому випадку вони можуть бути розміщені під наглядом або контролем зазначених органів доти, доки не будуть вивезені в зворотному напрямку або використані іншим чином відповідно до чинного митного законодавства держави цієї Договірної Сторони.
4. Пасажири, багаж і вантаж, які прямують транзитом через територію держави однієї Договірної Сторони та не залишають відведеної для такої мети зони аеропорту, підлягають лише контролеві на авіаційну безпеку. Багаж і вантаж прямого транзиту звільняються від мит й інших подібних податків.

Стаття 7
Принципи, що регулюють експлуатацію договірних ліній
1. Призначеним авіапідприємствам обох Договірних Сторін надаються справедливі та рівні можливості експлуатації договірних ліній за встановленими маршрутами.
2. Під час експлуатації договірних ліній призначене авіапідприємство однієї Договірної Сторони бере до уваги інтереси призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони для унеможливлення завдання шкоди перевезенням, які здійснюються ним за цими маршрутами або на їхній частині.
3. Експлуатація договірних ліній призначеними авіапідприємствами Договірних Сторін здійснюється таким чином, щоб задовольнити потреби громадськості в перевезеннях за встановленими маршрутами, а першочерговою їхньою метою є надання такої ємності, яка при обґрунтованому коефіцієнті завантаження повітряного судна відповідала б існуючим та обґрунтовано очікуваним потребам у перевезенні пасажирів і вантажу, у тому числі пошти, які відправляються чи прибувають на територію держави Договірної Сторони, яка призначила авіапідприємство. Забезпечення перевезень пасажирів і вантажу, у тому числі пошти, що прийняті на борт або вивантажені в пунктах на встановлених маршрутах на територіях держав, інших ніж та, що призначила авіапідприємство, відбувається відповідно до загальних принципів того, що ємність стосується:
a) потреб у перевезеннях на територію держави Договірної Сторони, яка призначила авіапідприємство, та з неї;
b) потреб у перевезеннях у регіоні, через який проходить договірна лінія, з урахуванням інших перевезень, які здійснюються авіапідприємствами держав, що знаходяться у регіоні; та
c) необхідності в транзитних перевезеннях.
4. Здійснюючи або пропонуючи повітряні перевезення за встановленими маршрутами, призначене авіапідприємство однієї Договірної Сторони може укладати спільні маркетингові домовленості, а саме: угоди про надання блоку крісел або про спільне використання кодів з призначеним авіапідприємством іншої Договірної Сторони та авіапідприємствами третіх країн, які мають відповідні повноваження на здійснення перевезень.
5. Кожне авіапідприємство, яке уклало домовленості про спільне використання кодів, повинно під час продажу квитка інформувати покупця в пункті продажу про авіапідприємство, яке фактично здійснюватиме перевезення на кожному із секторів і з яким авіапідприємством або авіапідприємствами покупець матиме договірні відносини.
6. Частота перевезень за угодою про спільне використання кодів зараховується як частота перевезень лише фактичному перевізнику.
7. Під час здійснення перевезень на договірних лініях призначеному авіапідприємству кожної Договірної Сторони дозволяється змінювати повітряне судно в пунктах на встановлених маршрутах, використовуючи ті ж самі чи інші номери рейсів на відповідних секторах.
Стаття 8
Тарифи
1. Тарифи, які застосовуються призначеним авіапідприємством однієї Договірної Сторони, на перевезення до або з території держави іншої Договірної Сторони, встановлюються на обґрунтованому рівні з урахуванням усіх супутніх факторів, у тому числі експлуатаційних витрат, помірного прибутку та тарифів інших авіапідприємств, які здійснюють перевезення на такому ж маршруті, на його частині або на подібних маршрутах, а також з урахуванням ринкових умов.
2. Тарифи, зазначені в пункті 1 цієї статті, при можливості погоджуються призначеними авіапідприємствами Договірних Сторін.
3. Тарифи, погоджені таким чином, подаються для реєстрації авіаційним властям обох Договірних Сторін не менш ніж за тридцять (30) днів до запропонованої дати їх введення в дію. В особливих випадках цей строк може бути скороченим за згодою зазначених властей.
4. Не обмежуючи застосування антимонопольного законодавства та законодавства стосовно захисту прав споживачів держави кожної Договірної Сторони, втручання авіаційних властей Договірної Сторони обмежується таким:
a) запобіганням встановленню необґрунтовано низьких або дискримінаційних тарифів або практик;
b) захистом споживачів від застосування необґрунтовано високих або необґрунтовано обмежуючих тарифів, пов'язаних зі зловживанням домінуючим становищем на ринку чи змовою авіапідприємств; або
c) захистом авіапідприємств від установлення тарифів, які штучно занижені через пряму або непряму субсидію чи підтримку.
5. Якщо авіаційні власті будь-якої Договірної Сторони вважають, що тариф встановлено без дотримання положень цієї статті, вони надсилають запит про проведення консультацій і повідомляють авіаційні власті іншої Договірної Сторони про причини свого незадоволення протягом чотирнадцяти (14) днів з дати одержання тарифів. Такі консультації проводяться не пізніше ніж через тридцять (30) днів після одержання запиту.
Стаття 9
Затвердження розкладів руху
Призначене авіапідприємство однієї Договірної Сторони подає на затвердження авіаційним властям іншої Договірної Сторони розклад руху, зазначивши як тип повітряного судна, що використовується, так і його ємність. Розклад руху подається не пізніше тридцяти (30) днів до початку виконання регулярних польотів. Такі вимоги застосовуються також до подальших змін до нього. В окремих випадках за необхідності цей строк може бути скорочено за результатами консультацій між зазначеними властями.
Стаття 10
Надання статистичних даних
Авіаційні власті однієї Договірної Сторони на запит авіаційних властей іншої Договірної Сторони надають їм періодичні або інші статистичні дані, необхідні для перегляду ємності, що надається на договірних лініях призначеним авіапідприємством першої Договірної Сторони. Такі дані повинні містити всю інформацію, необхідну для визначення обсягу перевезень, які здійснюються цим авіапідприємством на договірних лініях, а також інформацію стосовно пунктів відправлення та призначення таких перевезень.
Стаття 11
Переказ доходів
1. Кожна Договірна Сторона надає призначеному авіапідприємству іншої Договірної Сторони право переказувати на територію своєї держави доходи, отримані цим авіапідприємством на території держави іншої Сторони від реалізації послуг з перевезень на договірних лініях пасажирів, вантажу та пошти, сума яких перевищує видатки. Такий переказ здійснюється за офіційним курсом обміну, проте, якщо офіційний курс валют відсутній, переказ здійснюється згідно з превалюючим ринковим курсом обміну для поточних платежів.
2. Якщо одна Договірна Сторона встановлює обмеження на переказ доходів, отриманих призначеними авіапідприємствами іншої Договірної Сторони, сума яких перевищує видатки, остання також має право встановити такі ж самі обмеження по відношенню до призначеного авіапідприємства цієї Договірної Сторони.
Стаття 12
Авіаційна безпека
1. Згідно зі своїми правами та зобов'язаннями за міжнародним правом Договірні Сторони підтверджують їхнє взаємне зобов'язання стосовно захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання. Без обмеження загального застосування своїх прав і зобов'язань за міжнародним правом, Договірні Сторони, зокрема, діють відповідно до положень
Конвенції про злочини та деякі інші акти, що вчиняються на борту повітряного судна, прийнятої в м. Токіо 14 вересня 1963 р. ,
Конвенції про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден, прийнятої в м. Гаага 16 грудня 1970 р. ,
Конвенції про боротьбу з незаконними актами, що спрямовані проти безпеки цивільної авіації, прийнятої в Монреалі 23 вересня 1971 р. , Протоколу про боротьбу з незаконними актами насильства в аеропортах, що обслуговують міжнародну цивільну авіацію, який доповнює
Конвенцію про боротьбу з незаконними актами, що спрямовані проти безпеки цивільної авіації, підписаного в м. Монреаль 24 лютого 1988 р. , а також до положень будь-якого іншого міжнародного договору про безпеку цивільної авіації, якого дотримуються обидві Договірні Сторони.
................Перейти до повного тексту