ЗАКОН УКРАЇНИ
( Закон втратив чинність на підставі Закону
N 5007-VI від 21.06.2012, ВВР,
2013, N 19-20, ст.190 )
Про ціни і ціноутворення
( Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1990, N 52, ст.650 )
( Вводиться в дію Постановою ВР
N 508-XII від 03.12.90, ВВР, 1990, N 52, ст.651 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2032-XII від 04.01.92, ВВР, 1992, N 17, ст.209
N 642/97-ВР від 18.11.97, ВВР, 1998, N 10, ст.36
N 184/98-ВР від 05.03.98, ВВР, 1998, N 33, ст.225
N 495-XIV від 17.03.99, ВВР, 1999, N 24, ст.210 )
( Щодо визнання неконституційними окремих положень див.
Рішення Конституційного Суду
N 2-рп/2000 від 10.02.2000 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 3047-III від 07.02.2002, ВВР, 2002, N 29, ст.194
N 762-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247
N 1280-IV від 18.11.2003, ВВР, 2004, N 12, ст.155
N 1294-IV від 20.11.2003, ВВР, 2004, N 13, ст.181
N 189-V від 22.09.2006, ВВР, 2006, N 47, ст.462
N 2404-VI від 01.07.2010, ВВР, 2010, N 40, ст.524
N 2479-VI від 09.07.2010, ВВР, 2010, N 49, ст.571 )
( У Законі слова "Українська РСР" і "Рада Міністрів Української
РСР" у всіх відмінках замінені словами "Україна" і "Кабінет
Міністрів України" у відповідних відмінках, а слова "народних
депутатів" виключені згідно із Законом
N 184/98-ВР від
05.03.98 )
Україна згідно з Декларацією про державний суверенітет України та Законом України "Про економічну самостійність Української РСР" самостійно здійснює політику цін. Закон визначає основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх дотриманням на території республіки.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Законодавство України про ціноутворенняЗаконодавство України про ціноутворення складається з цього Закону та інших актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.
Стаття 2. Сфера застосування ЗаконуЦей Закон поширюється на всі підприємства й організації незалежно від форм власності, підпорядкованості і методів організації праці та виробництва.
Стаття 3. Політика ціноутворенняПолітика ціноутворення є складовою частиною загальної економічної і соціальної політики України і спрямована на забезпечення:
рівних економічних умов і стимулів для розвитку всіх форм власності, економічної самостійності підприємств, організацій і адміністративно-територіальних регіонів республіки;
збалансованого ринку засобів виробництва, товарів і послуг;
протидії монопольним тенденціям виготовлювачів продукції, товарів і послуг;
об'єктивних співвідношень у цінах на промислову і сільськогосподарську продукцію, що забезпечує еквівалентність обміну;
розширення сфери застосування вільних цін;
підвищення якості продукції;
соціальних гарантій в першу чергу для низькооплачуваних і малозабезпечених громадян, включаючи систему компенсаційних виплат у зв'язку із зростанням цін і тарифів;
створення необхідних економічних гарантій для виробників;
орієнтації цін внутрішнього ринку на рівень світового ринку.
Стаття 4. Повноваження Кабінету Міністрів України в галузі ціноутворенняКабінет Міністрів України:
забезпечує здійснення в республіці державної політики цін;
визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій, електроенергетики, централізованого теплопостачання, водопостачання та водовідведення;
( Абзац третій статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1280-IV від 18.11.2003,
N 2479-VI від 09.07.2010 )
визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
Стаття 5. Соціальний захист населення від підвищення цін і тарифівОргани державної влади і управління України послідовно проводять в життя заходи щодо підтримки життєвого рівня населення, в першу чергу низькооплачуваних і малозабезпечених громадян, шляхом введення компенсації втрат у зв'язку з підвищенням цін і тарифів, а також шляхом індексації доходів стосовно соціально-економічних груп населення.
( Положення частини другої статті 5 втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду
N 2-рп/2000 від 10.02.2000 )
У разі виникнення заборгованості по виплаті заробітної плати, стипендій, пенсій та інших соціальних виплатах забороняється до погашення такої заборгованості підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та послуги громадського транспорту, що надаються громадянам України.
( Статтю 5 доповнено частиною другою згідно із Законом
N 495-XIV від 17.03.99 )
Громадяни мають право оскаржити в суді неправомірні дії державних органів, підприємств та інших юридичних і фізичних осіб і вимагати відшкодування завданих їм збитків у випадках реалізації їм товарів та послуг з порушенням вимог законодавства по цінах.
Розділ II
ВСТАНОВЛЕННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ЦІН І ТАРИФІВ
Стаття 6. Види цін і тарифівВ народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.
Стаття 7. Вільні ціни і тарифиВільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.
Стаття 8. Державне регулювання цін і тарифівДержавне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення:
державних фіксованих цін (тарифів);
граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.
В разі надмірного зростання цін, раніше виведених з-під контролю за рішенням Кабінету Міністрів України, виконавчих комітетів обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад, допускається тимчасове повернення до державного регулювання цін і тарифів.
Урядом України можуть вводитись інші методи державного регулювання цін і тарифів.
Стаття 9. Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифиДержавні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.
( Частина перша статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1294-IV від 20.11.2003 )