Верховна Рада України

I. Внести до Митного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., №№ 44-48, ст. 552) такі зміни:

1. У статті 4:

1) у частині першій:

доповнити новим пунктом 1-1 такого змісту:

"1-1) авторизований об’єкт - об’єкт, утримувачем якого є підприємство, якому надано таку авторизацію:

на застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням";

на застосування транзитного спрощення "статус авторизованого вантажовідправника", "статус авторизованого вантажоодержувача", передбаченого Конвенцією про процедуру спільного транзиту;

на застосування транзитного спрощення "статус авторизованого вантажовідправника МДП", "статус авторизованого вантажоодержувача МДП";

на експлуатацію митного складу;

на експлуатацію складу тимчасового зберігання".

У зв’язку з цим пункт 1-1 вважати пунктом 1-2;

пункт 8 викласти в такій редакції:

"8) декларант - особа, яка подає від власного імені митну декларацію, декларацію тимчасового зберігання, загальну декларацію прибуття, чи особа, від імені якої подається така декларація";

включити пункт 9-1 такого змісту:

"9-1) декларація тимчасового зберігання - заява встановленої форми, яка засвідчує факт розміщення товарів на тимчасове зберігання під митним контролем";

у пункті 17:

у підпункті "б" слово "назву" замінити словами "назву (найменування)";

у підпункті "в" слово "гарантія" замінити словами "гарантійний документ", слово "представлені" - словом "пред’явлені", а слово "назву" - словами "назву (найменування)";

у пункті 19-1 після слів "механізм взаємодії" доповнити словами "(у тому числі через особистий кабінет)", а слова "їх представників" виключити;

пункт 20 викласти в такій редакції:

"20) митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митний режим, у який вона бажає помістити товари, та до якої внесено відомості залежно від митних формальностей, встановлених цим Кодексом для митних режимів";

у пункті 22 слово "запірно-пломбові" замінити словом "запірно-пломбувальні";

доповнити пунктом 24-1 такого змісту:

"24-1) митний представник - особа, яка уповноважена іншою особою на виконання необхідних дій і митних формальностей, визначених законодавством України з питань митної справи, у рамках взаємовідносин такої іншої особи з митними органами";

у пункті 34 слова "їх" і "або інших перевізних" виключити;

доповнити пунктами 34-2 і 34-3 такого змісту:

"34-2) об’єкти підприємства - приміщення, будівлі, споруди, території, резервуари, елеватори, холодильні чи морозильні камери, криті чи відкриті майданчики (або їх сукупність, якщо такі об’єкти розташовані за однією адресою), газосховища або частина магістральних нафтопроводів, по якій не виконується транспортування нафти та яка призначена для зберігання нафти безпосередньо у трубопроводі, що використовуються у господарській діяльності підприємства;

34-3) облікові записи - записи (дані), відображені в документах (регістрах) бухгалтерського обліку (в тому числі первинних документах) та/або документах (регістрах) управлінського (в тому числі оперативного) обліку, та/або інших документах, що використовуються для цілей, передбачених законодавством України з питань митної справи, зокрема, для моніторингу, спостереження, перевірки та/або контролю за господарськими операціями (процесами)";

у пункті 35 слова "фізичні особи" замінити словами "фізичні особи, в тому числі фізичні особи - підприємці";

у пункті 38 слово "громадянин-підприємець" замінити словами "фізична особа - підприємець";

пункт 40 виключити;

у пункті 42 слово "автоматизованої" виключити;

пункт 47 викласти в такій редакції:

"47) правовласник - особа, якій відповідно до закону або на підставі правочину належать права на об’єкт права інтелектуальної власності";

доповнити пунктами 47-1 і 48-1 такого змісту:

"47-1) пред’явлення товарів - повідомлення митним органам про прибуття товарів у місце, визначене митними органами, та їх доступність для митного контролю";

"48-1) продукти переробки - товари, що поміщені під процедуру переробки та які були піддані операціям з переробки";

пункт 51 викласти в такій редакції:

"51) ремонт - операції, що проводяться для усунення недоліків, експлуатаційних дефектів, матеріальних пошкоджень товарів і забезпечення відповідності технічним вимогам, приведення їх у робочий стан, відновлення первісної функції товару, ресурсу або характеристик і не призводять до зміни коду цих товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, які, зокрема, включають відновлення та технічне обслуговування товару, але не включають операцію або процес, який:

знищує суттєві характеристики товару чи створює новий товар;

перетворює незавершений товар на готовий товар (тобто товар, над яким завершено виробничий процес, і він готовий до використання);

використовується для покращення чи модернізації технічних характеристик товару";

доповнити пунктом 51-2 такого змісту:

"51-2) ризик - ймовірність і наслідки настання події, пов’язаної із ввезенням, вивезенням, транзитом, переміщенням або кінцевим використанням товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також перебуванням іноземних товарів на митній території України, що може:

перешкоджати правильному застосуванню заходів, передбачених законодавством України;

ставити під загрозу фінансові інтереси України;

становити загрозу національній безпеці України, життю і здоров’ю людей, тварин, рослин, довкіллю, інтересам споживачів";

у пункті 52 слова "або уповноваженими ними особами" і "чи інших перевізних" виключити;

у пункті 55 слова "або інших перевізних" виключити;

доповнити пунктом 56-1 такого змісту:

"56-1) тимчасове зберігання - зберігання іноземних товарів під митним контролем з моменту пред’явлення їх митному органу до моменту поміщення їх у митний режим";

пункт 63 виключити;

доповнити пунктами 63-1-63-4 такого змісту:

"63-1) управління ризиками - систематичне виявлення ризиків, у тому числі шляхом випадкових перевірок, та вжиття всіх заходів, необхідних для зменшення ймовірності настання ризику;

63-2) утримувач митного режиму:

особа, яка здійснює декларування від власного імені (у разі, якщо декларування здійснюється самостійно або прямим митним представником), або особа, в інтересах якої здійснюється декларування (у разі, якщо декларування здійснюється непрямим митним представником);

особа, якій передано права та обов’язки щодо митного режиму з дотриманням вимог цього Кодексу;

63-3) утримувач місця доставки - підприємство, у власності чи користуванні якого перебуває територія місця доставки;

63-4) утримувач товару - особа, яка є власником товарів, або особа, яка має право володіння чи розпорядження цими товарами, або особа, яка фізично утримує товари (крім митних органів, до яких перейшло право розпорядження на ці товари)";

2) частину другу доповнити абзацом такого змісту:

"Термін "піддон" у цьому Кодексі вживається у значенні, наведеному в Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік)".

2. Статтю 8 доповнити частиною другою такого змісту:

"2. Митний орган приймає рішення, визначені цим Кодексом, а також виконує митні формальності протягом розумного строку (у найкоротший строк, достатній для їх прийняття/виконання), але не пізніше граничних строків, визначених законодавством України з питань митної справи".

3. Частину п’яту статті 11 викласти в такій редакції:

"5. Не вважається розголошенням інформації з обмеженим доступом надання або оприлюднення, у тому числі публічне обговорення в засобах масової інформації та суспільстві:

1) знеособленої зведеної інформації для статистичних цілей;

2) знеособленої аналітичної інформації;

3) знеособленої інформації щодо конкретних експортно-імпортних операцій, внесеної декларантом до митної декларації відповідно до частини восьмої статті 257 цього Кодексу, крім інформації, визначеної пунктами 2, 4, підпунктами "б", "в", "д", "є", "з" пункту 5, пунктами 6, 7 і 9 частини восьмої зазначеної статті;

4) знеособлених текстів рішень за результатами розгляду скарг (крім інформації щодо конкретних експортно-імпортних операцій, визначеної пунктами 2, 4, підпунктами "б", "в", "д", "є", "з" пункту 5, пунктами 6, 7 і 9 частини восьмої статті 257 цього Кодексу);

5) знеособленої інформації щодо загальних питань роботи митного органу;

6) знеособленої інформації, яка стосується правопорушень".

4. Главу 1 доповнити статтею 11-1 такого змісту:

"Стаття 11-1. Митний представник

1. Будь-яка особа може призначити митного представника.

2. Представництво може бути прямим або непрямим.

3. У разі прямого представництва митний представник діє в інтересах і від імені особи, яку він представляє (прямий митний представник).

У разі непрямого представництва митний представник діє в інтересах особи, яку він представляє, але від власного імені (непрямий митний представник).

4. Під час виконання своїх повноважень митний представник заявляє про те, що він діє в інтересах особи, яку він представляє, та зобов’язаний надати митним органам документи, що підтверджують його повноваження і визначають вид представництва (пряме чи непряме).

5. Особа, яка не заявляє про те, що вона діє як митний представник, або без належного уповноваження заявляє, що вона діє як митний представник, вважається такою, що діє від власного імені та у власних інтересах.

6. Митні органи мають право вимагати від особи, яка заявляє про те, що вона діє як митний представник, надати документи, що підтверджують надання їй відповідних повноважень.

Митні органи не повинні вимагати від особи, яка діє як митний представник і виконує дії та митні формальності на регулярній основі, щоразу надавати документи, що підтверджують його повноваження, за умови що така особа може надати такі документи на вимогу митних органів.

7. Митний представник має право здійснювати декларування товарів в інтересах іншої особи, за умови наявності авторизації на провадження митної брокерської діяльності.

8. Непрямому митному представнику заборонено:

1) мати інших митних представників;

2) здійснювати декларування у митні режими:

імпорту товарів, на які у випадках, встановлених цим Кодексом та іншими законами з питань оподаткування, надаються звільнення від оподаткування митними платежами (податкові пільги) під час їх випуску для вільного обігу;

імпорту (у частині процедури кінцевого використання);

тимчасового ввезення;

безмитної торгівлі;

переробки на митній території;

переробки за межами митної території;

знищення або руйнування;

відмови на користь держави".

5. У статті 12:

1) пункти 3 і 6 частини першої викласти в такій редакції:

"3) митний представник - у значенні, наведеному в цьому Кодексі";

"6) утримувач складу - підприємство, у власності чи користуванні якого перебуває об’єкт, визначений у відповідній авторизації на експлуатацію митного складу, складу тимчасового зберігання або у відповідному дозволі на експлуатацію вільної митної зони";

2) пункт 2 частини третьої викласти в такій редакції:

"2) демонстрація заявником високого рівня контролю своїх операцій і товарних потоків на основі бухгалтерського обліку, системи управління комерційними обліковими записами та, у відповідних випадках, товарно-транспортною документацією, що дають змогу здійснювати належний митний контроль";

3) у частині дев’ятій:

в абзаці четвертому слова "порядок ведення" замінити словами "порядок створення та ведення";

в абзаці шостому слова "уповноваженій ним особі" замінити словами "представнику підприємства".

6. У статті 13:

1) частину першу викласти в такій редакції:

"1. Підприємство має право в порядку та на умовах, визначених цим Кодексом, застосовувати такі спрощення:

1) використання загальної гарантії;

2) використання загальної гарантії із зменшенням розміру забезпечення референтної суми до 50 відсотків;

3) використання загальної гарантії із зменшенням розміру забезпечення референтної суми до 30 відсотків;

4) використання звільнення від гарантії;

5) використання пломб спеціального типу;

6) процедура спрощеного декларування;

7) процедура випуску за місцезнаходженням";

2) у частині третій:

в абзаці першому слова "яке отримало" замінити словами "якому надано";

пункт 1 викласти в такій редакції:

"1) пропуск через митний кордон, митний контроль та/або виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення в першочерговому порядку, в тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних систем, що регулюють черговість прибуття до державного кордону та/або його перетину";

3) у частині четвертій:

в абзаці першому слова "яке отримало" замінити словами "якому надано";

підпункт 2 викласти в такій редакції:

"2) пропуск через митний кордон, митний контроль та/або виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення в першочерговому порядку, в тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних систем, що регулюють черговість прибуття до державного кордону та/або його перетину";

4) частину шосту викласти в такій редакції:

"6. На застосування кожного окремого спрощення, визначеного пунктами 1-6 частини першої цієї статті, надається окрема авторизація. На застосування спрощення, визначеного пунктом 7 частини першої цієї статті, для кожного об’єкта підприємства надається окрема авторизація".

7. У статті 14:

1) у частині першій:

абзац п’ятий пункту 2 після слова "України" доповнити словами "або задекларованих";

доповнити пунктом 3 такого змісту:

"3) до підприємства не застосовано санкції відповідно до Закону України "Про санкції", а також підприємством вжито заходів до недопущення здійснення операцій із товарами та/або підприємствами, до яких застосовані секторальні або персональні санкції відповідно до Закону України "Про санкції";

2) частини другу - п’яту викласти в такій редакції:

"2. Підприємство відповідає критерію, визначеному пунктом 2 частини третьої статті 12 цього Кодексу, у разі дотримання таких умов:

1) система обліку підприємства:

а) відповідає основним принципам бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні;

б) забезпечує фіксування у хронологічному порядку всіх господарських операцій, що дає змогу митним органам прослідкувати факт реєстрації господарської операції від її виникнення в первинному документі та до внесення такої операції до відповідних облікових та/або звітних документів, а також перевірити правильність і достовірність облікових записів шляхом вивчення послідовності зафіксованих фактів здійснення господарських операцій;

в) забезпечує можливість виокремлення відомостей про товари з різним митним статусом і у доречних випадках, зазначення їх місця розташування. Цей підпункт не застосовується для авторизації АЕО-Б;

г) забезпечує фізичний та/або із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій доступ посадових осіб митних органів до первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, а також до комерційних облікових записів та товарно-транспортної документації;

ґ) забезпечує, щоб облікові записи, які підприємство веде для митних цілей, були інтегровані в його бухгалтерський облік або ведення таких записів давало змогу робити перехресні звіряння інформації, що в них міститься, із даними бухгалтерського обліку;

2) організаційно-штатна структура підприємства, впроваджені на ньому процедури щодо прийняття і виконання управлінських рішень відповідають змісту і масштабам його діяльності, забезпечують управління і контроль за операціями з товарами, а також попередження та виявлення несанкціонованих дій і правопорушень;

3) підприємством запроваджено процедури для забезпечення контролю за здійсненням передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

4) підприємством вжито всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню облікових записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку, а також у комерційних облікових записах і товарно-транспортній документації;

5) підприємством запроваджено процедури для забезпечення належного зберігання, попередження втрати та захисту облікових записів, документів та інформації щодо його господарської діяльності;

6) працівників підприємства зобов’язано (посадовими інструкціями, настановами тощо) інформувати митні органи про випадки порушення вимог податкового законодавства та законодавства України з питань митної справи;

7) підприємством вжито всіх необхідних заходів для захисту первинних та інших документів, регістрів бухгалтерського обліку, комерційних облікових записів і товарно-транспортної документації, інформаційно-комунікаційних та інформаційних (автоматизованих) систем від несанкціонованого доступу до них.

3. Підприємство відповідає критерію, визначеному пунктом 3 частини третьої статті 12 цього Кодексу, у разі дотримання таких умов:

1) підприємство не перебуває у процедурі санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також щодо такого підприємства не відкрито провадження у справі про банкрутство;

2) протягом календарного року, в якому проводиться оцінка відповідності підприємства цьому критерію, та попередніх трьох календарних років підприємство не мало податкового боргу із сплати митних платежів, а також не має податкового боргу із сплати інших податків, що не належать до митних платежів, на момент прийняття рішення щодо відповідності підприємства цьому критерію;

3) протягом календарного року, в якому проводиться оцінка відповідності підприємства зазначеному критерію, та попередніх трьох календарних років дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства підтверджують, що фінансовий стан цього підприємства достатній для виконання його зобов’язань з урахуванням виду та обсягу комерційної діяльності, а також відсутність від’ємних чистих активів, крім випадків, якщо такі від’ємні чисті активи можуть бути забезпечені.

У разі якщо підприємство зареєстровано менше трьох років, оцінка виконання умов, передбачених цією частиною, проводиться за період з дати його реєстрації.

4. Підприємство відповідає критерію, визначеному пунктом 4 частини третьої статті 12 цього Кодексу, у разі дотримання будь-якої з умов, визначеної пунктом 1 або 3, і дотримання умов, визначених пунктами 2 і 4 цієї частини:

1) підприємство має досвід здійснення діяльності в межах міжнародного ланцюга постачання товарів протягом календарного року, в якому проводиться оцінка відповідності підприємства цьому критерію, та попередніх трьох календарних років;

2) підприємство має працівника, відповідального за митні питання;

3) працівник, відповідальний за митні питання, має досвід практичної роботи за напрямом здійснення митних формальностей не менше трьох років;

4) на працівника, відповідального за митні питання, повинні бути покладені, зокрема, але не виключно, такі обов’язки:

а) взаємодія з митними органами з питань відповідності підприємства критеріям та/або умовам надання авторизації;

б) проведення самостійного контролю за дотриманням підприємством відповідності критеріям та/або умовам надання авторизації та умовам, визначеним такою авторизацією;

в) невідкладне інформування митних органів про зміни в діяльності підприємства, що мають значення для проведення оцінки відповідності, в тому числі щодо втрати або передання іншій особі права користування відповідним об’єктом підприємства, виникнення подій та/або обставин, що можуть мати вплив на дотримання підприємством відповідності критеріям та/або умовам надання авторизації, та умов, визначених такою авторизацією.

5. Підприємство відповідає критерію, визначеному пунктом 5 частини третьої статті 12 цього Кодексу, у разі дотримання таких умов:

1) конструкція та облаштування об’єктів підприємства, що використовуються підприємством та мають значення для оцінки відповідності, забезпечують захист від протиправного проникнення до таких об’єктів;

2) підприємством запроваджені та виконуються задокументовані (у вигляді інструкцій, порядків, політик тощо) процедури для:

а) унеможливлення несанкціонованого доступу до об’єктів підприємства, що використовуються підприємством та мають значення для оцінки відповідності;

б) виявлення та попередження несанкціонованих дій із товарами, транспортними засобами комерційного призначення, що підлягають або підлягатимуть митному контролю;

в) ідентифікації контрагентів, а також включення в договори (контракти) положень щодо забезпечення такими контрагентами безпеки в міжнародному ланцюзі постачання товарів;

г) забезпечення контролю безпечного доступу на об’єкти підприємства, що використовуються підприємством та мають значення для оцінки відповідності, осіб, які надають такому підприємству послуги на договірній основі;

ґ) перевірки ділових якостей та доброчесності кандидатів на посади, пов’язані із безпекою та надійністю підприємства, а також періодичної перевірки ділових та особистих якостей працівників, які обіймають такі посади;

д) регулярного підвищення кваліфікації працівників, відповідальних за безпеку на підприємстві;

3) підприємство має працівника, на якого покладений обов’язок із взаємодії з митними органами з питань безпеки та надійності.

Підприємство відповідає критерію, визначеному пунктом 5 частини третьої статті 12 цього Кодексу, за наявності в нього сертифіката про дотримання стандартів безпеки та надійності, отриманого відповідно до міжнародних договорів України або міжнародних стандартів, у разі якщо умови отримання такого сертифіката еквівалентні умовам, встановленим цією частиною".

8. У статті 19-2:

1) частину першу викласти в такій редакції:

"1. За заявою підприємства митні органи приймають рішення щодо:

1) авторизації АЕО;

2) авторизації на застосування спрощення (у тому числі транзитного спрощення);

3) реєстрації гаранта;

4) авторизації на провадження виду діяльності, визначеного пунктами 1, 3 чи 5 частини першої статті 404 цього Кодексу;

5) дозволу на провадження виду діяльності, визначеного пунктом 2 чи 4 частини першої статті 404 цього Кодексу;

6) авторизації для поміщення товарів у митний режим:

а) імпорту (у частині процедури кінцевого використання);

б) тимчасового ввезення;

в) переробки на митній території;

г) переробки за межами митної території;

7) зобов’язуючої інформації;

8) інші рішення відповідно до законів України.

Положення статей 19-3-19-18 цього Кодексу застосовуються виключно для рішень, визначених пунктами 1-7 цієї частини";

2) у частинах другій і третій цифри "1-6" замінити цифрами "1-7";

3) частину четверту після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:

"Митні органи не приймають рішення, визначені пунктами 8-11 частини третьої цієї статті, щодо авторизацій для поміщення товарів у митний режим, якщо рішення про надання авторизації було прийнято на підставі митної декларації відповідно до статті 73-1 цього Кодексу".

У зв’язку з цим абзац п’ятий вважати абзацом шостим.

9. Статтю 19-3 викласти в такій редакції:

"Стаття 19-3. Митний орган, уповноважений приймати рішення

1. Митними органами, уповноваженими приймати рішення, є:

1) щодо авторизації АЕО - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;

2) щодо авторизації на застосування спрощення - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;

3) щодо реєстрації гаранта - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;

4) щодо авторизації на провадження виду діяльності, визначеного пунктами 1, 3 чи 5 частини першої статті 404 цього Кодексу:

а) на провадження митної брокерської діяльності - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;

б) на експлуатацію митного складу та на експлуатацію складу тимчасового зберігання - митниця, у зоні діяльності якої розташовані об’єкти підприємства;

5) щодо дозволу на провадження виду діяльності, визначеного пунктом 2 чи 4 частини першої статті 404 цього Кодексу:

а) на експлуатацію магазину безмитної торгівлі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, спільно із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону;

б) на експлуатацію вільної митної зони комерційного або сервісного типу - митниця, у зоні діяльності якої розташована вільна митна зона комерційного або сервісного типу;

6) щодо авторизації для поміщення товарів у митні режими:

а) митниця, у зоні діяльності якої буде розпочато або здійснено повний цикл виробництва, - у разі якщо рішення щодо авторизації для поміщення товарів у митні режими імпорту (у частині процедури кінцевого використання), переробки на митній території приймається на підставі заяви підприємства;

б) митний орган, що здійснює випуск товарів у митний режим, - у разі якщо рішення щодо авторизації для поміщення товарів у митні режими переробки за межами митної території та тимчасового ввезення приймається на підставі заяви підприємства;

в) митний орган, що здійснює випуск товарів у митний режим, - у разі якщо рішення щодо авторизації приймається на підставі митної декларації;

7) щодо зобов’язуючої інформації - митний орган, визначений центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику".

10. У статті 19-4:

1) після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"2. Митні органи приймають рішення про надання авторизацій для поміщення товарів у митний режим на підставі заяви підприємства або на підставі митної декларації відповідно до статті 73-1 цього Кодексу. Для цілей застосування цієї глави така митна декларація вважається заявою про надання авторизації".

У зв’язку з цим частини другу - четверту вважати відповідно частинами третьою - п’ятою;

2) частину третю доповнити абзацом такого змісту:

"Митна декларація, що подається для прийняття митним органом рішення про надання авторизації для поміщення товарів у митний режим, інші документи або їх копії, що додаються до такої митної декларації, подаються виключно в електронній формі, крім випадку, якщо замість митної декларації використовуються інші документи, передбачені законодавством України з питань митної справи";

3) у частині п’ятій:

у пункті 4 слова "результати застосування процедури кінцевого використання товарів" замінити словами "завершення митного режиму";

пункт 7 викласти в такій редакції:

"7) порядок проведення митними органами оцінки (повторної оцінки) відповідності підприємства критеріям та/або умовам надання авторизації, у тому числі порядок оцінювання відповідності критерію, визначеному пунктом 3 частини третьої статті 12 цього Кодексу, залежно від авторизації, щодо надання якої подано заяву, а також способи забезпечення від’ємних чистих активів";

доповнити пунктом 9 такого змісту:

"9) форму заяви про передачу прав та обов’язків, визначених в авторизації для поміщення товарів у митний режим, порядок її подання та розгляду".

11. У статті 19-5:

1) частини другу - четверту викласти в такій редакції:

"2. Митний орган здійснює попередній розгляд заяви та документів, поданих для прийняття ним рішення, визначеного пунктом 5 частини третьої статті 19-2 цього Кодексу, у такі строки:

1) щодо авторизації АЕО - протягом 30 днів;

2) щодо авторизації на застосування спрощення - протягом 15 днів;

3) щодо реєстрації гаранта - протягом 15 днів;

4) щодо авторизації на провадження виду діяльності, визначеного пунктами 1, 3 чи 5 частини першої статті 404 цього Кодексу:

а) на провадження митної брокерської діяльності - протягом п’яти робочих днів;

б) на експлуатацію митного складу та на експлуатацію складу тимчасового зберігання - протягом 10 днів;

5) щодо дозволу на провадження виду діяльності, визначеного пунктом 2 чи 4 частини першої статті 404 цього Кодексу, - протягом 10 днів;

6) щодо авторизації для поміщення товарів у митний режим - протягом 10 днів (якщо рішення приймається на підставі заяви підприємства);

7) щодо зобов’язуючої інформації - протягом 15 днів.

У разі якщо підприємство має діючу авторизацію, для надання якої підтверджено відповідність підприємства всім критеріям та/або умовам, дотримання яких необхідно для надання авторизації, щодо якої подано заяву, митний орган здійснює попередній розгляд заяви та документів протягом п’яти робочих днів.

У разі якщо рішення щодо авторизації для поміщення товарів у митний режим приймається на підставі митної декларації, митний орган здійснює попередній розгляд заяви та документів протягом 4 годин.

3. Попередній розгляд заяви та документів, поданих для прийняття митним органом рішень, визначених пунктами 3, 7-9, 12 частини третьої статті 19-2 цього Кодексу, не здійснюється.

4. Перебіг строку, визначеного частиною другою цієї статті, починається з робочого дня, наступного за днем реєстрації заяви митним органом.

У разі прийняття рішень щодо авторизації для поміщення товарів у митний режим, яку було надано на підставі митної декларації, перебіг строку, визначеного частиною другою цієї статті, починається з моменту реєстрації митної декларації в автоматизованій системі митного оформлення";

2) у частині шостій слова "або третьою" виключити;

3) пункт 2 частини сьомої доповнити словами "(крім авторизації для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення)".

12. У статті 19-6:

1) частини першу і другу викласти в такій редакції:

"1. Митний орган здійснює розгляд заяви та документів, поданих для прийняття ним рішення, визначеного пунктом 5 частини третьої статті 19-2 цього Кодексу, у такі строки:

1) щодо авторизації АЕО - протягом 120 днів;

2) щодо авторизації на застосування спрощення - протягом 120 днів;

3) щодо реєстрації гаранта - протягом 45 днів;

4) щодо авторизації на провадження виду діяльності, визначеного пунктами 1, 3 чи 5 частини першої статті 404 цього Кодексу:

а) на провадження митної брокерської діяльності - протягом 10 робочих днів;

б) на експлуатацію митного складу та на експлуатацію складу тимчасового зберігання - протягом 20 днів;

5) щодо дозволу на провадження виду діяльності, визначеного пунктом 2 чи 4 частини першої статті 404 цього Кодексу, - протягом 20 днів;

6) щодо авторизації для поміщення товарів у митний режим - протягом 10 днів (якщо рішення приймається на підставі заяви підприємства);

7) щодо зобов’язуючої інформації - протягом 30 днів.

У разі якщо підприємство має діючу авторизацію, необхідною умовою надання якої є відповідність усім критеріям та/або умовам, дотримання яких необхідно для надання авторизації, щодо якої подано заяву, митний орган здійснює розгляд заяви та документів протягом 15 днів.

У разі якщо рішення щодо авторизації для поміщення товарів у митний режим приймається на підставі митної декларації, митний орган здійснює розгляд заяви та документів протягом одного робочого дня.

2. Митний орган здійснює розгляд заяви та документів, поданих для прийняття ним рішень, визначених пунктами 3, 7-9, 12 частини третьої статті 19-2 цього Кодексу, протягом 15 днів.

У разі прийняття рішень щодо авторизації для поміщення товарів у митний режим, яку було надано на підставі митної декларації, митний орган здійснює розгляд заяви та документів, поданих для прийняття ним рішень, визначених пунктами 3, 7, 12 частини третьої статті 19-2 цього Кодексу, протягом одного робочого дня";

2) частину п’яту доповнити абзацом такого змісту:

"У разі прийняття рішень щодо авторизації для поміщення товарів у митний режим, яку було надано на підставі митної декларації, строк прийняття рішення, визначений частиною першою або другою цієї статті, може бути продовжено за заявою підприємства або за рішенням митного органу, але не більш як на один робочий день".

13. У статті 19-7:

1) у частині першій слова "цим Кодексом" замінити словами "законодавством України з питань митної справи";

2) абзац другий частини п’ятої доповнити реченням такого змісту: "У разі прийняття рішень про надання авторизації для поміщення товарів у митний режим на підставі митної декларації строк надання документів та інформації становить не більш як 10 днів з дня отримання запиту митного органу".

14. В абзаці одинадцятому частини першої статті 19-8 слова "(будівель, споруд, відкритих або закритих майданчиків тощо)" замінити словом "підприємства".

15. Частину другу статті 19-9 викласти в такій редакції:

"2. Для цілей цього Кодексу несприятливими рішеннями є рішення, визначені пунктами 6, 7, 9, 12 і 13 частини третьої статті 19-2 цього Кодексу, прийняті за ініціативою митного органу, а також рішення, визначене пунктом 2 частини четвертої статті 73-9 цього Кодексу".

16. У статті 19-10:

1) частину першу доповнити пунктом 6-1 такого змісту:

"6-1) у разі отримання інформації від Національного банку України щодо позбавлення фінансової установи, яка має статус гаранта, відповідної ліцензії";

2) доповнити частиною другою такого змісту:

"2. У разі прийняття несприятливих рішень щодо авторизації для поміщення товарів у митний режим, яку було надано на підставі митної декларації, строк, передбачений частинами шостою, сьомою, десятою статті 19-9 цього Кодексу, становить не більше 24 години у кожному відповідному випадку".

17. В абзаці восьмому частини четвертої статті 19-12 слова "відкриття та" виключити.

18. У статті 21:

1) у частині другій слова "в усній, письмовій або, за бажанням заінтересованої особи, електронній формі" замінити словами "усно, письмово (у паперовій або, за бажанням заінтересованої особи, в електронній формі)";

2) у частині п’ятій слова "наданої в письмовій або електронній формі" замінити словами "наданої письмово (у паперовій або електронній формі)".

19. Статтю 26-5 після частини п’ятої доповнити новою частиною такого змісту:

"6. Знеособлений текст рішення за результатами розгляду скарг (крім інформації щодо конкретних експортно-імпортних операцій, визначеної пунктами 2, 4, підпунктами "б", "в", "д", "є", "з" пункту 5, пунктами 6, 7 і 9 частини восьмої статті 257 цього Кодексу) оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, протягом трьох робочих днів з дати його прийняття".

У зв’язку з цим частини шосту і сьому вважати відповідно частинами сьомою і восьмою.

20. Частину третю статті 31 доповнити словами "та можуть бути сумісними з аналогічними системами, що використовуються в Європейському Союзі, або мати інтерфейс інтеграційної взаємодії з ними".

21. Частину першу статті 31-1 викласти в такій редакції:

"1. Особи можуть подавати заяви, звернення, запити, скарги, інші документи, подання яких до митних органів передбачено законодавством, в електронній формі.

Митні органи можуть надсилати особам, установам та організаціям, уповноваженим органам іноземних держав запити, акти, довідки, рішення та інші документи, складання та надсилання яких митними органами передбачено законодавством, в електронній формі".

22. У статті 33-1:

1) частину першу після слів "з використанням механізму "єдиного вікна" доповнити словами "(у тому числі через особистий кабінет)";

2) в абзаці десятому частини шостої слово "сайті" замінити словом "веб-сайті";

3) частину сьому доповнити пунктом 14 такого змісту:

"14) листування митного органу з декларантом, утримувачем митного режиму, а також іншими особами щодо направлення повідомлень про проведення документальної перевірки, запитів, наказів та інших документів, що стосуються проведення пост-митного контролю відповідно до норм статті 344-1 цього Кодексу, та отримання відповідних документів (інформації)";

4) у тексті слова "їх представник" у всіх відмінках і числах та слова "його представником" виключити.

23. У частині восьмій статті 41 слова "або уповноважена ним особа" виключити.

24. У статті 52:

1) у частині першій слова "або уповноваженою ним особою" виключити;

2) абзаци перший і другий частини другої викласти в такій редакції:

"2. Декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов’язаний:

1) заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій із митним органом";

3) у частині третій:

абзац перший викласти в такій редакції:

"3. Декларант, який заявляє митну вартість товару, має право";

в абзаці п’ятому слова "або уповноваженої ним особи" виключити;

в абзаці шостому слова "або уповноваженої ним особи" виключити, а слово "гарантій" замінити словами "забезпечення сплати митних платежів";

4) у частині шостій слова "або уповноваженої ним особи" виключити.

25. У статті 53:

1) в абзаці першому частини третьої слова "або уповноважена ним особа" виключити, а слово "зобов’язані" замінити словом "зобов’язаний";

2) в абзаці першому частини четвертої слова "або уповноважена ним особа" виключити;

3) у частині п’ятій слова "або уповноваженої ним особи" виключити;

4) у частині шостій слова "або уповноважена ним особа" виключити, а слово "ними" замінити словом "ним".

26. У статті 54:

1) у частині третій слова "або уповноваженою ним особою" виключити;

2) у частині четвертій:

у пункті 1 слова "або уповноваженою ним особою" і "зазначеними особами" виключити;

у пункті 2 слова "або уповноваженій ним особі" виключити, а слово "ними" замінити словом "ним";

у пункті 3 слова "або уповноваженій ним особі" виключити;

у пункті 4:

в абзаці третьому слова "або уповноваженої ним особи" виключити;

в абзаці четвертому слова "або уповноваженої ним особи" виключити, а слово "гарантій" замінити словами "забезпечення сплати митних платежів";

3) у частині п’ятій:

у пункті 2 слова "або уповноваженої ним особи" виключити;

після пункту 5 доповнити новим пунктом такого змісту:

"6) обмінюватися інформацією, що стосується митної вартості товарів, в електронній формі у форматі міжнародних стандартів обміну електронною інформацією з митними органами іноземних держав із використанням інформаційних технологій, за умови дотримання вимог щодо її конфіденційності".

У зв’язку з цим пункт 6 вважати пунктом 7;

4) у частинах шостій і сьомій слова "або уповноваженою ним особою" виключити.

27. У статті 55:

1) частину одинадцяту викласти в такій редакції:

"11. У разі якщо митним органом протягом строку, зазначеного в частині дев’ятій цієї статті, надано обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів або якщо протягом строку, зазначеного в частині восьмій цієї статті, декларант не надав митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, надане забезпечення сплати митних платежів використовується для сплати відповідних митних платежів";

2) у тексті слова "або уповноважена ним особа" у всіх відмінках і числах виключити.

28. У частині сьомій статті 57 слова "або уповноваженої ним особи" виключити.

29. У статті 58 слова "або уповноваженою ним особою", "або уповноваженій ним особі", "чи уповноваженою ним особою" та "або уповноваженої ним особи" виключити.

30. У статті 62:

1) у частині першій слова "або уповноваженої ним особи" виключити;

2) в абзаці другому пункту 1 частини другої слово "поданої" замінити словом "наданої", а слова "або уповноваженою ним особою" виключити;

3) у частині четвертій слова "або уповноваженої ним особи" виключити.

31. Частину другу статті 63 після слів "до будь-якого рахунка чи інших" доповнити словом "обліковим".

32. У частині четвертій статті 64 слова "уповноваженої ним особи" виключити, а слово "їх" замінити словом "його".

33. У статті 69:

1) у частині третій слова "або уповноважена ним особа зобов’язані" замінити словом "зобов’язаний", а слово "ними" виключити;

2) в абзаці першому частини п’ятої слова "або уповноваженою ним особою" виключити;

3) в абзаці першому частини сьомої слова "або уповноважена ним особа" виключити.

34. У частині третій статті 71 слова "інший митний режим" замінити словами "інший митний режим, та за умови пред’явлення товарів митному органу (крім випадків, коли товари знаходяться за межами митної території України)".

35. Главу 12 доповнити статтями 73-1-73-10 такого змісту:

"Стаття 73-1. Авторизація для поміщення товарів у митний режим

1. Поміщення товарів у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання), тимчасового ввезення, переробки на митній території, переробки за межами митної території здійснюється за умови наявності у підприємства відповідної авторизації для поміщення товарів у митний режим.

2. Рішення щодо авторизації для поміщення товарів у митний режим приймаються митними органами на підставі заяви підприємства або на підставі митної декларації.

У разі прийняття рішення щодо авторизації для поміщення товарів у митний режим на підставі заяви підприємства такі рішення приймаються в порядку, передбаченому главою 3 цього Кодексу.

У разі прийняття рішення щодо авторизації для поміщення товарів у митний режим на підставі митної декларації такі рішення приймаються в порядку, передбаченому главою 3 цього Кодексу, з урахуванням таких особливостей:

1) прийняття митної декларації до митного оформлення є рішенням, визначеним пунктом 1 частини третьої статті 19-2 цього Кодексу;

2) відмова у прийнятті митної декларації до митного оформлення є рішенням, визначеним пунктом 2 частини третьої статті 19-2 цього Кодексу;

3) продовження строку митного оформлення є рішенням, визначеним пунктом 3 частини третьої статті 19-2 цього Кодексу;

4) запит документів та/або інформації є рішенням, визначеним пунктом 4 частини третьої статті 19-2 цього Кодексу;

5) оформлення митної декларації є рішенням, визначеним пунктом 5 частини третьої статті 19-2 цього Кодексу;

6) відмова у митному оформленні є рішенням, визначеним пунктом 6 частини третьої статті 19-2 цього Кодексу;

7) внесення змін до митної декларації є рішенням, визначеним пунктом 7 частини третьої статті 19-2 цього Кодексу;

8) визнання митної декларації недійсною є рішенням, визначеним пунктом 12 або 13 частини третьої статті 19-2 цього Кодексу.

3. Умови надання авторизації для поміщення товарів у відповідний митний режим визначаються цим Кодексом.

4. У разі надання авторизації для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення на підставі митної декларації замість митної декларації можуть використовуватися інші документи, передбачені законодавством України з питань митної справи.

5. Заборонено надання авторизації для поміщення товарів у митний режим на підставі митної декларації в разі:

1) передачі прав та обов’язків іншому підприємству відповідно до статті 73-4 цього Кодексу;

2) використання еквівалентних товарів відповідно до статті 73-7 цього Кодексу;

3) застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням";

4) застосування спрощення "процедура спрощеного декларування";

5) якщо підприємству було надано три або більше авторизацій для поміщення товарів у митний режим на підставі митної декларації протягом одного місяця або підприємству було надано 20 чи більше авторизацій для поміщення товарів у митний режим на підставі митної декларації протягом одного року;

6) поміщення в митний режим товарів вартістю понад 10000 євро.

Обмеження, встановлені цією частиною, не застосовуються, якщо товари переміщуються через митний кордон України із застосуванням книжки (карнета) А.Т.А., книжки (карнета) CPD.

6. Після надання авторизації для поміщення товарів у митний режим:

1) підприємство має дотримуватися умов, визначених в авторизації для поміщення товарів у митний режим, а також не допускати випадків невідповідності умовам надання такої авторизації;

2) митні органи проводять моніторинг відповідності відповідно до статті 19-12 цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених статтею 73-10 цього Кодексу.

7. Підприємство, якому надано авторизацію для поміщення товарів у митний режим, є утримувачем відповідного митного режиму.

Стаття 73-2. Строк дії авторизації для поміщення товарів у митний режим

1. Строк дії авторизації для поміщення товарів у митний режим, що надається на підставі заяви підприємства, встановлюється митним органом у такій авторизації, виходячи з кількості товарів, переліку операцій, які передбачається здійснювати з такими товарами, способу та тривалості їх здійснення, мети ввезення товарів, використання еквівалентних товарів, але не може перевищувати п’яти років з дня набрання чинності рішенням про надання авторизації.

За заявою підприємства строк дії такої авторизації може бути продовжено митним органом, але не більш як на 180 днів.

2. Строк дії авторизації для поміщення товарів у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання), переробки на митній території, переробки за межами митної території, що надається на підставі митної декларації, встановлюється митним органом у такій митній декларації та не може перевищувати 180 днів з дня завершення митного оформлення.

3. Строк дії авторизації для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення, що надається на підставі митної декларації, не може перевищувати трьох років з дня завершення митного оформлення.

Стаття 73-3. Зберігання документів та ведення облікових записів

1. Підприємство, якому надано авторизацію для поміщення товарів у митний режим, має забезпечити зберігання документів та ведення облікових записів щодо товарів, поміщених у відповідний митний режим.

2. Облікові записи підприємства, якому надано авторизацію для поміщення товарів у митний режим, мають містити інформацію та відомості, що дозволяють митним органам здійснювати контроль за відповідним митним режимом, зокрема щодо ідентифікації товарів, поміщених у відповідний митний режим, їх митного статусу та їх переміщення.

3. Підприємство має право вести облікові записи в паперовій або електронній формі.

4. Облікові записи підприємства, якому надано авторизацію для поміщення товарів у митний режим, з урахуванням виду та характеру господарських операцій мають містити таку інформацію:

1) номер авторизації, на підставі якої товари поміщуються у митний режим;

2) номер митної декларації (декларації тимчасового зберігання) або документа, який відповідно до законодавства її замінює, на підставі якої здійснюється поміщення товарів у митний режим, та відомості про спосіб завершення митного режиму;

3) відомості щодо інших документів, крім митних декларацій, на підставі яких здійснюється поміщення товарів у митний режим та завершення митного режиму;

4) відомості, що дозволяють ідентифікувати товари:

а) ідентифікаційні номери, кількість і вид паковання (упаковки);

б) кількість товарів;

в) звичайний торговельний опис та/або технічний опис товару;

г) ідентифікаційні позначки та/або номер контейнера (за наявності), необхідні для ідентифікації товарів;

5) відомості про місцезнаходження товарів та відомості про переміщення товарів між різними місцями на митній території України;

6) відомості про митний статус товарів (у разі зберігання товарів з різним митним статусом облікові записи повинні забезпечувати можливість виокремлення відомостей про товари з різним митним статусом);

7) відомості про країну походження товарів (у разі якщо така інформація необхідна для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру);

8) відомості про передачу прав та обов’язків, зокрема відомості про підприємства, яким передавалися права та обов’язки в межах авторизації, із зазначенням прав та обов’язків, які передавалися;

9) відомості про здійснення звичайних операцій з товарами та відомості про новий код товарів згідно з УКТ ЗЕД (у разі здійснення звичайних операцій з товарами, які призводять до зміни коду товару згідно з УКТ ЗЕД);

10) відомості про використання еквівалентних товарів, зокрема перелік еквівалентних товарів, які були використані, їх код згідно з УКТ ЗЕД, кількість, опис, якісні та технічні характеристики;

11) відомості про використання замінних товарів, зокрема перелік замінних товарів, які були використані, їх код згідно з УКТ ЗЕД, кількість, опис, якісні та технічні характеристики (у разі поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території);

12) обсяг виходу продуктів переробки (у разі поміщення товарів у митний режим переробки на митній території, переробки за межами митної території);

13) вартість послуг за зберігання та/або здійснення звичайних операцій з товарами;

14) відомості про місцезнаходження бухгалтерської, комерційної та транспортної документації підприємства.

5. Підприємство забезпечує фізичний та/або із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій доступ посадових осіб митних органів до облікових записів підприємства.

6. Підприємство, яке відповідає критерію, визначеному пунктом 2 частини третьої статті 12 цього Кодексу, вважається таким, що відповідає умові зберігання документів та ведення облікових записів, зазначеній у цій статті.

Стаття 73-4. Передача прав та обов’язків, визначених в авторизації для поміщення товарів у митний режим

1. Права та обов’язки, визначені в авторизації для поміщення товарів у митний режим, можуть бути повністю або частково передані іншому підприємству або підприємствам.

2. Підприємство може передати такі права:

1) здійснення операцій з товарами, поміщеними у відповідний митний режим, у тому числі звичайних операцій із товарами, передбачених статтею 73-6 цього Кодексу, використання товарів за кінцевим (цільовим) призначенням;

2) переміщення товарів відповідно до статті 73-5 цього Кодексу;

3) завершення митного режиму відповідно до статті 73-8 цього Кодексу;

4) повернення (вивільнення) забезпечення сплати митних платежів.

3. Разом із передачею прав підприємство може передати такі обов’язки:

1) здійснення операцій з товарами, поміщеними у відповідний митний режим, на умовах, визначених у авторизації;

2) зберігання документів та ведення записів щодо товарів, поміщених у відповідний митний режим відповідно до статті 73-3 цього Кодексу;

3) подання звіту про завершення митного режиму відповідно до статті 73-9 цього Кодексу;

4) надання забезпечення сплати митних платежів;

5) сплата митних платежів у разі невиконання умов відповідного митного режиму.

4. Передача прав та обов’язків може здійснюватися шляхом:

1) повної або часткової передачі прав та обов’язків іншому підприємству, але без передачі обов’язку щодо подання звіту про завершення митного режиму відповідно до статті 73-8 цього Кодексу;

2) повної передачі всіх прав та обов’язків, включаючи передачу обов’язку щодо подання звіту про завершення митного режиму відповідно до статті 73-8 цього Кодексу.

У випадку, передбаченому пунктом 1 цієї частини, підприємство, якому надано авторизацію для поміщення товарів у митний режим, несе відповідальність за недотримання умов, визначених в авторизації, підприємством, якому передано права та обов’язки за такою авторизацією.

5. Передача прав та обов’язків підприємства, якому надано авторизацію для поміщення товарів у митний режим, іншому підприємству здійснюється за заявою про передачу прав та обов’язків, яка подається до митного органу, який прийняв рішення про надання авторизації для поміщення товарів у митний режим.

6. Заява про передачу прав та обов’язків подається до митного органу разом із заявою про надання авторизації для поміщення товарів у митний режим або окремо після надання такої авторизації.

7. У разі якщо заява про передачу прав та обов’язків подається разом із заявою про надання авторизації для поміщення товарів у митний режим, її розгляд здійснюється митним органом у межах строків, встановлених для прийняття рішення про надання авторизації для поміщення товарів у митний режим.

У разі подання заяви про передачу прав та обов’язків після отримання авторизації для поміщення товарів у митний режим її розгляд здійснюється митним органом у строк не більше 30 днів з дати отримання такої заяви.

8. Під час розгляду заяви про передачу прав та обов’язків відповідно до пункту 1 частини четвертої цієї статті митний орган проводить перевірку відповідності підприємства, якому передаються права та обов’язки, умовам, визначеним в авторизації для поміщення товарів у митний режим, необхідним для реалізації відповідних прав або виконання відповідних обов’язків.

Під час розгляду заяви про передачу прав та обов’язків відповідно до пункту 2 частини четвертої цієї статті митний орган проводить оцінку відповідності підприємства, якому передаються права та обов’язки, умовам надання авторизації для поміщення товарів у митний режим.

9. За результатом розгляду заяви митний орган приймає рішення про надання згоди на передачу прав та обов’язків або про відмову у наданні згоди на передачу прав та обов’язків.

10. У разі прийняття митним органом рішення про надання згоди на передачу прав та обов’язків відповідно до пункту 1 частини четвертої цієї статті в авторизації для поміщення товарів у митний режим зазначається перелік підприємств, яким передаються права та обов’язки, із зазначенням відповідних прав та обов’язків, які передаються, а також інші умови передачі таких прав та обов’язків.

У разі прийняття митним органом рішення про надання згоди на передачу прав та обов’язків відповідно до пункту 2 частини четвертої цієї статті підприємство, яке передає права та обов’язки, зобов’язано подати звіт про завершення митного режиму (щодо товарів, з якими були здійснені операції із товарами) станом на дату, визначену митним органом як дата передачі прав та обов’язків іншому підприємству. Митні органи проводять моніторинг відповідності підприємства, якому передано права та обов’язки, з дати передачі прав та обов’язків, визначеної митним органом. Підприємство, якому передано права та обов’язки відповідно до пункту 2 частини четвертої цієї статті, вважається утримувачем митного режиму з дати, визначеної митним органом як дата передачі прав та обов’язків.

11. У разі передачі прав та обов’язків отримання підприємством, якому передаються права та обов’язки, нової авторизації для поміщення товарів у митний режим не вимагається. Подання нової митної декларації щодо таких товарів здійснюється у разі застосування забезпечення сплати митних платежів, а також у разі повної передачі прав та обов’язків на товари, поміщені в митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування.

Стаття 73-5. Переміщення товарів митною територією України без поміщення товарів у митний режим транзиту

1. З дозволу митного органу підприємство має право переміщувати товари, поміщені у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання), тимчасового ввезення, тимчасового вивезення, митного складу, переробки на митній території, переробки за межами митної території, з одного місця в інше місце на митній території України.

2. Переміщення товарів, поміщених у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання), тимчасового ввезення, переробки на митній території, може здійснюватися між різними місцями на митній території України без застосування до них митних формальностей, крім тих, що стосуються зберігання документів та ведення облікових записів підприємства відповідно до статті 73-3 цього Кодексу.

3. Переміщення товарів, поміщених у митний режим тимчасового вивезення або переробки за межами митної території, може здійснюватися від митного органу, який здійснив випуск товарів у митний режим, до пункту пропуску через державний кордон України.

4. Переміщення товарів, поміщених у митний режим митного складу, може здійснюватися без застосування до них митних формальностей, крім тих, що стосуються зберігання документів та ведення облікових записів підприємства відповідно до статті 73-3 цього Кодексу, в таких випадках:

1) переміщення товарів між різними місцями зберігання товарів, які зазначені в одній авторизації;

2) переміщення товарів від митного органу, який здійснив випуск товарів у митний режим, до місць зберігання таких товарів;

3) переміщення товарів від місць зберігання таких товарів до пункту пропуску через державний кордон України чи до будь-якого митного органу, зазначеного в авторизації.

Строк переміщення товарів, поміщених у митний режим митного складу, не може перевищувати 30 днів з дня вивезення товарів з митного складу.

За заявою декларанта митні органи можуть продовжити строк, зазначений в абзаці п’ятому частини четвертої цієї статті, але не більш як на 30 днів.

5. Переміщення товарів, поміщених у митний режим вільної митної зони або безмитної торгівлі, може здійснюватися у межах вільної митної зони або в межах магазину безмитної торгівлі.

6. Переміщення товарів, поміщених у митний режим знищення або руйнування, відмови на користь держави, може здійснюватися від митного органу, який здійснив випуск товарів у митний режим, до місця виконання операцій із знищення або руйнування товарів або до складу митного органу.

Стаття 73-6. Звичайні операції з товарами

1. З товарами, поміщеними у митний режим митного складу, переробки на митній території, переробки за межами митної території, вільної митної зони, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, можуть проводитися звичайні операції для збереження таких товарів, покращення їх зовнішнього вигляду чи товарної якості або підготовки до розповсюдження чи продажу.

2. У разі якщо інше не передбачено цією статтею, звичайні операції з товарами не повинні вести до зміни коду товарів, з якими проводяться такі операції, згідно з УКТ ЗЕД.

3. Заборонено здійснення звичайних операцій з товарами у разі, якщо такі операції призводять до зміни коду таких товарів згідно з УКТ ЗЕД та/або зміни їх країни походження, внаслідок чого до таких товарів не застосовуватимуться мито, акцизний податок, податок на додану вартість або застосовуватимуться менші ставки мита, акцизного податку або податку на додану вартість у разі їх випуску у вільний обіг на митній території України.

4. Звичайні операції з товарами включають такі операції:

1) навантаження, вивантаження, перевантаження, переміщення товарів у межах складу з метою раціонального розміщення, провітрювання, сушіння (у тому числі зі створенням потоку тепла), чищення, видалення пилу, усунення пошкодження упаковки, простий ремонт пошкоджень, що виникли під час транспортування або зберігання, нанесення або видалення захисного покриття для транспортування;

2) збірка, складання, монтаж товарів, що транспортувалися в розібраному стані;

3) інвентаризація, взяття проб та зразків, сортування, розкладання, просіювання, механічна фільтрація та зважування;

4) усунення пошкоджених або забруднених компонентів;

5) консервація шляхом пастеризації, стерилізації, опромінення або додавання консервантів;

6) боротьба із шкідниками, обробка від паразитів;

7) захист від корозії;

8) обробка шляхом підвищення температури, без подальшої обробки або процесу дистиляції чи шляхом зниження температури, навіть якщо це призводить до зміни коду цих товарів згідно з УКТ ЗЕД;

9) електростатична обробка, вирівнювання або прасування текстильних виробів;

10) обробка, що складається з видалення плодоніжок та/або кісточок з фруктів, розрізання та подрібнення сушених фруктів або овочів, регідратація, дегідратація фруктів, навіть якщо це призводить до зміни коду згідно з УКТ ЗЕД;

11) знесолення, чистка та вичинка шкур;

12) додавання товарів або додавання чи заміна комплектуючих, якщо таке додавання чи заміна є обмеженими, призначене для забезпечення відповідності технічним стандартам і не змінює характер та/або не покращує характеристики товарів, з якими проводяться такі операції, навіть якщо це призводить до зміни коду доданих або замінних товарів згідно з УКТ ЗЕД;

13) розбавлення або концентрування рідин без подальшої обробки або дистиляції, навіть якщо це призводить до зміни коду цих товарів згідно з УКТ ЗЕД;

14) змішування між собою товарів одного виду, але різної якості, з метою отримання постійної якості або якості, яка вимагається замовником, без зміни характеру товару;

15) поділ або розрізання за розміром товарів, якщо виконуються лише прості операції з поділу (розрізання);

16) пакування, розпакування, зміна упаковки, декантування, просте переміщення в контейнери або іншу тару, навіть якщо це призводить до зміни коду цих товарів згідно з УКТ ЗЕД, маркування, наклеювання, видалення та зміна позначень, пломб, етикеток, цінників або інших подібних розпізнавальних знаків;

17) випробування, налагодження, регулювання та приведення в робочий стан машин, апаратів і транспортних засобів, зокрема з метою контролю за дотриманням технічних стандартів, якщо це стосується лише простих операцій;

18) притуплення відбивної здатності (матування) трубної арматури з метою підготовки товарів до певних ринків;

19) будь-які інші звичайні операції з товарами, крім вищезазначених, призначені для їх збереження, покращення зовнішнього вигляду чи товарної якості або підготовки до розповсюдження чи продажу, за умови що такі операції не змінюють характер та/або не покращують характеристики товарів, з якими проводяться такі операції.

5. Про намір здійснення звичайних операцій з товарами підприємство зазначає у заяві про надання авторизації або заявляє про такий намір після отримання такої авторизації шляхом внесення змін до неї.

6. Звичайні операції з товарами, передбачені пунктами 1 (у частині простого ремонту пошкоджень, що виникли під час транспортування або зберігання), 5, 8, 10-14, 16 (у частині декантування) частини четвертої цієї статті, здійснюються за умови надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу. У разі якщо таке забезпечення не надавалося під час поміщення товарів у відповідний митний режим, вносяться зміни до митної декларації, за якою оформлено товари, з якими будуть проводитися звичайні операції.

7. З підакцизними товарами дозволяється здійснення звичайних операцій з товарами, визначеними пунктами 1-4, 6, 7 частини четвертої цієї статті.

Стаття 73-7. Еквівалентні товари

1. Під еквівалентними товарами розуміються товари, які:

1) використовуються замість товарів, що поміщуються у митні режими імпорту (у частині процедури кінцевого використання), тимчасового ввезення, переробки на митній території, переробки за межами митної території, митного складу, вільної митної зони, у випадках та на умовах, передбачених цим Кодексом; та

2) є ідентичними за описовими, якісними та технічними характеристиками з товарами та класифікуються за однією товарною підкатегорією згідно з УКТ ЗЕД.

2. У разі використання еквівалентних іноземних товарів замість українських товарів, які будуть поміщені у митні режими імпорту (у частині процедури кінцевого використання), тимчасового ввезення, переробки на митній території, митного складу, вільної митної зони, еквівалентні товари набувають статусу іноземних, а іноземні товари, які замінюються еквівалентними товарами, набувають статусу українських товарів після завершення митного оформлення іноземних товарів, які замінюються еквівалентними товарами.

У разі використання еквівалентних українських товарів замість іноземних товарів, поміщених у митні режими імпорту (у частині процедури кінцевого використання), тимчасового ввезення, переробки на митній території, митного складу, вільної митної зони, еквівалентні товари набувають статусу іноземних, а іноземні товари, які замінюються еквівалентними товарами, набувають статусу українських товарів після завершення митного оформлення еквівалентних товарів.

У разі використання еквівалентних іноземних товарів замість українських товарів, які будуть поміщені у митний режим переробки за межами митної території, еквівалентні товари набувають статусу українських, а українські товари, які замінюються еквівалентними товарами, набувають статусу іноземних товарів після завершення митного оформлення українських товарів, які замінюються еквівалентними.

У разі використання еквівалентних іноземних товарів замість українських товарів, поміщених у митний режим переробки за межами митної території, еквівалентні товари набувають статусу українських, а українські товари, які замінюються еквівалентними товарами, набувають статусу іноземних товарів після завершення митного оформлення еквівалентних товарів.

3. Про намір використання еквівалентних товарів підприємство зазначає у заяві про надання авторизації для поміщення товарів у митний режим або заявляє про такий намір після отримання авторизації шляхом внесення змін до неї.

4. Заборонено використовувати еквівалентні товари:

1) які класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД, щодо яких застосовуються особливі види мита в разі їх випуску у вільний обіг на митній території України;

2) які є генетично модифікованими організмами або продукцією, виробленою із застосуванням генетично модифікованих організмів;

3) для заміни органічної продукції на неорганічну продукцію та/або для заміни неорганічної продукції на органічну продукцію, що поміщується в митні режими переробки на митній території, переробки за межами митної території, митного складу;

4) в інших випадках, встановлених цим Кодексом для відповідного митного режиму.

Стаття 73-8. Завершення та припинення митних режимів транзиту, тимчасового ввезення, тимчасового вивезення, митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території, переробки за межами митної території

1. Митні режими тимчасового ввезення, митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території завершуються у таких випадках:

1) вивезення (реекспорту) товарів та/або продуктів їх переробки за межі митної території України;

2) випуску у вільний обіг товарів та/або продуктів переробки товарів, що ввозилися в митному режимі переробки на митній території;

3) поміщення товарів та/або продуктів їх переробки в інший митний режим, що допускається цим Кодексом;

4) у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті.

2. Митні режими тимчасового вивезення, переробки за межами митної території завершуються у разі:

1) ввезення (реімпорту) товарів на митну територію України;

2) ввезення (імпорту) продуктів переробки;

3) експорту товарів та/або продуктів їх переробки, що вивозилися в режимі переробки за межами митної території;

4) поміщення товарів та/або продуктів їх переробки в інший митний режим, що допускається цим Кодексом;

5) у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті.

3. Митний режим транзиту завершується з моменту встановлення митним органом належного виконання всіх визначених законодавством України з питань митної справи умов поміщення товарів у митний режим транзиту та вимог до переміщення товарів у цьому режимі на підставі порівняння даних митного органу відправлення з даними, наявними в митному органі призначення після пред’явлення товарів.

4. У разі встановлення обставин або виникнення подій, що можуть свідчити про невиконання умов митних режимів, визначених частинами першою - третьою цієї статті, або митних формальностей, необхідних для завершення митного режиму, митні органи вживають заходів, передбачених цим Кодексом.

5. Особливості завершення митних режимів, визначених частинами першою - третьою, встановлюються цим Кодексом та іншим законодавством України з питань митної справи.

6. Митні режими транзиту, тимчасового ввезення, тимчасового вивезення, митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території, переробки за межами митної території припиняються митним органом у таких випадках:

1) конфіскації товарів;

2) повної втрати товарів, транспортних засобів комерційного призначення внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту такої аварії або дії обставин непереборної сили в порядку, визначеному відповідно до частини третьої статті 192 цього Кодексу;

3) примусового відчуження або вилучення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до законів України "Про правовий режим воєнного стану" і "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану";

4) реалізації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі тих, які відповідно до кримінального процесуального законодавства передані Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для реалізації в порядку та на умовах, визначенихЗаконом України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", та після надходження на рахунки, відкриті для зарахування надходжень державного бюджету, контроль за справлянням яких покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, коштів у сумі митних платежів, що підлягали б сплаті у разі випуску таких товарів у вільний обіг на митній території України;

5) реалізації товарів відповідно до частини шостої статті 243 цього Кодексу;

6) з інших підстав, передбачених цим Кодексом.

7. У разі припинення митного режиму відповідно до частини шостої цієї статті поміщення товарів в інший митний режим, ввезення товарів та/або продуктів їх переробки на митну територію України або вивезення товарів та/або продуктів їх переробки за межі митної території України не вимагається, а забезпечення сплати митних платежів повертається (вивільняється).

Стаття 73-9. Звіт про завершення митного режиму

1. У разі поміщення товарів у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання) або переробки на митній території підприємство зобов’язане подати до митного органу звіт про завершення митного режиму для фактичного підтвердження:

1) завершення митного режиму переробки на митній території відповідно до статті 73-8 цього Кодексу;

2) завершення митного режиму імпорту (у частині процедури кінцевого використання) відповідно до статті 76-4 цього Кодексу.

2. Звіт про завершення митного режиму подається протягом 30 днів з дня завершення строку переробки або строку використання товарів за кінцевим (цільовим) призначенням, зазначеного в авторизації.

3. За обґрунтованим зверненням підприємства строк подання звіту про завершення митного режиму продовжується митним органом, але не більш як на 60 днів з дня отримання такого звернення.

4. Митний орган розглядає звіт про завершення митного режиму та приймає рішення про:

1) дотримання вимог митного режиму - у разі якщо підприємством забезпечено дотримання умов, визначених в авторизації, та виконання положень, передбачених цим Кодексом для завершення відповідного митного режиму;

2) недотримання вимог митного режиму - у разі якщо підприємством не забезпечено дотримання умов, визначених в авторизації, та/або виконання положень, передбачених цим Кодексом для завершення відповідного митного режиму.

5. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини четвертої цієї статті, до прийняття рішення про недотримання вимог митного режиму митний орган застосовує правила, передбачені статтями 19-9 і 19-10 цього Кодексу.

6. Рішення, передбачені частиною четвертою цієї статті, митний орган приймає протягом 15 днів після отримання звіту про завершення митного режиму.

7. У разі якщо митний орган прийняв рішення, визначене пунктом 1 частини четвертої цієї статті, забезпечення сплати митних платежів повертається (вивільняється).

У разі якщо митний орган прийняв рішення, визначене пунктом 2 частини четвертої цієї статті, митний орган вживає заходів, встановлених частиною сьомою статті 317 цього Кодексу.

8. У разі неподання підприємством звіту про завершення митного режиму в межах строку, визначеного відповідно до частин другої та третьої цієї статті, митний орган приймає рішення про недотримання вимог митного режиму.

9. У разі якщо авторизацію для поміщення товарів у митний режим було надано на підставі заяви підприємства, митний орган, крім рішення про недотримання вимог митного режиму, приймає рішення про зупинення авторизації відповідно до статті 19-15 цього Кодексу.

Стаття 73-10. Моніторинг відповідності умовам, визначеним в авторизації для поміщення товарів у митний режим

1. Митні органи мають право здійснювати виїзд на об’єкти підприємств, яким надано авторизацію для поміщення товарів у митний режим та/або передано права та обов’язки за такою авторизацією, з метою перевірки дотримання умов, визначених в авторизації, у тому числі проводити перевірку:

1) товарів, поміщених у митний режим, їх обліку та зберігання;

2) зберігання документів та ведення облікових записів щодо таких товарів;

3) здійснення операцій із товарами, найменування та обов’язкового обсягу виходу продуктів виробництва або переробки, залишків та відходів, що утворюються в результаті здійснення операцій з виробництва або переробки товарів;

4) фактичного використання товарів за кінцевим (цільовим) призначенням.

2. Моніторинг відповідності умовам, визначеним в авторизації для поміщення товарів у митний режим, завершується в разі:

1) прийняття митним органом рішення про дотримання вимог митного режиму відповідно до частини четвертої статті 73-9 цього Кодексу - у разі поміщення товарів у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання) або переробки на митній території;

2) завершення митного режиму відповідно до статті 73-8 цього Кодексу - у разі поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення або переробки за межами митної території.

У разі якщо товари, поміщені в митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання), є товарами, які за своїми характеристиками придатні для багаторазового (повторного) використання, підприємство підлягає моніторингу відповідності щодо дотримання умови до використання таких товарів за кінцевим (цільовим) призначенням протягом двох років після прийняття митним органом рішення про дотримання вимог митного режиму відповідно до частини четвертої статті 73-9 цього Кодексу".

36. У статті 75:

1) у частині четвертій слова "або уповноваженої ним особи" виключити;

2) абзац перший частини шостої викласти в такій редакції:

"6. Окремі іноземні товари можуть бути випущені у вільний обіг на митній території України за зниженими ставками ввізного мита, встановленими Митним тарифом України, за умови їх подальшого використання за кінцевим (цільовим) призначенням (далі - процедура кінцевого використання)".

37. Статтю 76-1 викласти в такій редакції:

"Стаття 76-1. Авторизація на процедуру кінцевого використання

1. Поміщення товарів підприємствами у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання) здійснюється на підставі авторизації на процедуру кінцевого використання.

2. Підприємство, яке має намір отримати авторизацію на процедуру кінцевого використання, повинно:

1) відповідати умові зберігання документів та ведення облікових записів, визначеній статтею 73-3 цього Кодексу, або критерію, визначеному пунктом 2 частини третьої статті 12 цього Кодексу;

2) забезпечувати належне проведення операцій із товарами, поміщеними у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання) (наявність приміщень, умов для обліку та зберігання товарів, належного технологічного обладнання тощо).

3. Рішення про надання авторизації на процедуру кінцевого використання приймається на підставі заяви підприємства або на підставі митної декларації відповідно до статті 73-1 цього Кодексу.

Разом із заявою або митною декларацією підприємство подає митному органу:

1) зовнішньоекономічні договори або документи, що їх замінюють, на підставі яких здійснюватиметься кінцеве використання товарів. Якщо зовнішньоекономічний договір або документ, що його замінює, не містить зазначених відомостей, такі відомості подаються окремим документом;

2) документи (інструкція, порядок, настанова, інформаційний лист тощо), що підтверджують відповідність підприємства умові зберігання документів та ведення облікових записів, визначених статтею 73-3 цього Кодексу (якщо рішення про надання авторизації приймається на підставі митної декларації за необхідності підтвердження відповідності підприємства цій умові);

3) інші документи за бажанням підприємства (висновки державних органів, експертних установ, організацій, стандарти, кодекси усталеної практики, технічні умови, описи чи креслення зразків, відповідно до яких здійснюватиметься кінцеве використання товарів, тощо).

При поміщенні товарів у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання) підприємство повинно надати забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу".

38. Статтю 76-2 виключити.

39. Статті 76-3 і 76-4 викласти в такій редакції:

"Стаття 76-3. Строк використання товарів за кінцевим (цільовим) призначенням

1. Строк, протягом якого товари, поміщені у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання), повинні бути використані за кінцевим (цільовим) призначенням, встановлюється митним органом в авторизації на процедуру кінцевого використання, виходячи з конкретних особливостей використання товарів за кінцевим (цільовим) призначенням, у тому числі переліку операцій, які передбачається здійснювати із товарами, способу та тривалості їх здійснення, використання еквівалентних товарів. Зазначений строк не може перевищувати 180 днів з дня завершення митного оформлення товарів, поміщених у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання).

2. За обґрунтованим зверненням підприємства, якому надано авторизацію на процедуру кінцевого використання, строк, встановлений відповідно до частини першої цієї статті, продовжується митним органом, але не більш як на 180 днів.

3. У разі якщо товари, поміщені у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання), не можуть бути своєчасно вивезені внаслідок накладення на них арешту (крім арешту внаслідок позовів приватних осіб), вилучення у справі про порушення митних правил, аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту такої аварії або дії обставин непереборної сили в порядку, визначеному відповідно до частини третьої статті 192 цього Кодексу, строк, протягом якого товари, поміщені у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання), повинні бути використані за кінцевим (цільовим) призначенням, та строк подання звіту про завершення митного режиму зупиняється на час такого арешту (вилучення, аварії, дії обставин непереборної сили).

Стаття 76-4. Завершення митного режиму імпорту (у частині процедури кінцевого використання)

1. Митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання) завершується шляхом фактичного використання товарів, поміщених у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання), за кінцевим (цільовим) призначенням або виконання умов, передбачених частиною другою цієї статті.

2. Після поміщення товарів у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання) підприємство має право відмовитися від використання таких товарів за кінцевим (цільовим) призначенням, за умови:

1) сплати митних платежів у порядку і розмірах, визначених цим Кодексом; або

2) вивезення товарів за межі митної території України.

3. Залишки та відходи, що утворилися в результаті здійснення операцій з виробництва або переробки товарів, поміщених у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання), а також природні втрати таких товарів за нормальних умов зберігання вважаються продуктами виробництва або переробки товарів, поміщених у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання), та митному контролю, митному оформленню не підлягають".

40. Статті 76-5 і 76-6 виключити.

41. Статтю 76-7 викласти в такій редакції:

"Стаття 76-7. Розпорядження товарами, поміщеними у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання), у разі зупинення, скасування або анулювання авторизації на процедуру кінцевого використання

1. У разі зупинення, скасування або анулювання авторизації на процедуру кінцевого використання поміщення нових партій товарів у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання) забороняється.

2. У разі якщо товари були поміщені у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання), але не використані за кінцевим (цільовим) призначенням протягом 30 днів з дня набрання чинності рішенням про скасування або анулювання авторизації на процедуру кінцевого використання, підприємство, якому надано таку авторизацію, повинно:

1) сплатити митні платежі у порядку і розмірах, визначених цим Кодексом; або

2) вивезти товари за межі митної території України.

3. У разі якщо товари були поміщені у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання) та використані за кінцевим (цільовим) призначенням, протягом п’яти днів з дня набрання чинності рішенням про скасування або анулювання авторизації на процедуру кінцевого використання підприємство повинно подати до митного органу звіт про завершення митного режиму, після отримання якого митний орган розглядає такий звіт та приймає рішення відповідно до частини четвертої статті 73-9 цього Кодексу".

42. У пункті 2 частини третьої статті 78 слова "в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику" замінити словами та цифрами "в порядку, визначеному відповідно до частини третьої статті 192 цього Кодексу".

43. Частину першу статті 84 викласти в такій редакції:

"1. Товари, поміщені у митний режим експорту, втрачають статус українських товарів з моменту їх фактичного вивезення за межі митної території України:

1) у митному режимі експорту;

2) у митному режимі транзиту на умовах Конвенції про процедуру спільного транзиту".

44. Главу 15 доповнити статтею 84-1 такого змісту:

"Стаття 84-1. Завершення митного режиму експорту

1. Митний режим експорту завершується у момент вивезення за межі митної території України товарів, поміщених у такий митний режим, крім випадків, зазначених у частині другій цієї статті.

2. Митний режим експорту також завершується:

1) у випадках, зазначених у пункті "б" частини першої статті 84 цього Кодексу, у момент поміщення товарів у митний режим транзиту на умовах Конвенції про процедуру спільного транзиту;

2) у випадках, зазначених у частині другій статті 84 цього Кодексу, у момент поміщення товарів у митний режим експорту.

3. Вивезення за межі митної території України товарів, щодо яких митний режим експорту завершився відповідно до частини другої цієї статті, підтверджується митною декларацією, згідно з якою такі товари поміщені у митний режим експорту, та повідомленням про фактичне вивезення товарів за межі митної території України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України".

45. У статті 86:

1) у пункті 3 частини першої слова "продуктів їх переробки" замінити словами "продуктів, залишків або відходів їх переробки";

2) у пункті 2 частини другої слова "у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику" замінити словами та цифрами "в порядку, визначеному відповідно до частини третьої статті 192 цього Кодексу".

46. У частині першій статті 91-1:

у пункті 1 слова "без пред’явлення таких товарів та книжки МДП митному органу відправлення" виключити;

у пункті 2 слова "без пред’явлення таких товарів та книжки МДП митному органу призначення" виключити.

47. В абзаці першому частини п’ятої статті 92 слова "у тому числі пломб спеціального типу, відповідно" замінити словами "пломб спеціального типу або запірно-пломбувальних пристроїв підприємств залізничного транспорту, відповідно".

48. У частині четвертій статті 96 слова "особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму" виключити, а слова "письмово або в електронній формі" замінити словами "письмово (у паперовій або електронній формі)".

49. У статті 99:

1) у частині другій слова "письмово або в електронній формі" замінити словами "письмово (у паперовій або електронній формі)";

2) у частині четвертій слово "власника" замінити словом "утримувача", а слова "чи уповноваженої ним особи" виключити.

50. Статтю 102 викласти в такій редакції:

"Стаття 102. Завершення митного режиму транзиту

1. Митний режим транзиту завершується відповідно до частини третьої статті 73-8 цього Кодексу.

2. Завершення митного режиму транзиту товарів, поміщених у митний режим транзиту на умовах Конвенції про процедуру спільного транзиту, здійснюється відповідно до положень зазначеної Конвенції.

3. Для завершення митного режиму транзиту до закінчення строку, встановленого статтею 95 цього Кодексу, митному органу призначення повинні бути пред’явлені товари, поміщені у митний режим транзиту, та митна декларація або інший документ, визначений статтею 94 цього Кодексу.

4. Митний орган призначення після пред’явлення товарів, поміщених у митний режим транзиту, та митної декларації або іншого документа, визначеного статтею 94 цього Кодексу, перевіряє дотримання вимог, встановлених законодавством України з питань митної справи, до переміщення товарів у митному режимі транзиту, та виконує митні формальності, необхідні для завершення митного режиму транзиту.

5. Українські товари, що переміщувалися у митному режимі транзиту згідно з положеннями підпунктів "в" і "г" пункту 2 частини другої статті 91 цього Кодексу, випускаються з-під митного контролю після фактичного доставлення цих товарів до відповідного розташованого на митній території України пункту, визначеного митним органом або узгодженого з ним.

6. Митний режим транзиту припиняється відповідно до частини шостої статті 73-8 цього Кодексу.

7. Митний режим транзиту також припиняється за рішенням митного органу в разі надання декларантом:

митної декларації або документа, що її замінює, оформлених у країні, в якій товари поміщені під митну процедуру; або

будь-якого іншого документального доказу того, що товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають за межами митної території України, засвідченого митним органом іноземної держави".

51. Частину шосту статті 104 виключити.

52. Доповнити статтею 104-1 такого змісту:

"Стаття 104-1. Авторизація на тимчасове ввезення

1. Поміщення товарів підприємствами у митний режим тимчасового ввезення здійснюється на підставі авторизації на тимчасове ввезення.

2. Підприємство, яке має намір отримати авторизацію на тимчасове ввезення, повинно:

1) відповідати умові зберігання документів та ведення облікових записів, визначеній статтею 73-3 цього Кодексу, або критерію, визначеному пунктом 2 частини третьої статті 12 цього Кодексу;

2) забезпечувати належне проведення операцій з товарами, що ввозяться з метою тимчасового ввезення.

3. Рішення про надання авторизації на тимчасове ввезення приймається на підставі заяви підприємства або на підставі митної декларації відповідно до статті 73-1 цього Кодексу, в тому числі якщо замість митної декларації використовуються інші документи, передбачені законодавством України з питань митної справи.

Разом із заявою або митною декларацією підприємство подає митному органу:

1) документи на товари, що підтверджують мету їх тимчасового ввезення;

2) у випадках, передбачених законодавством, зобов’язання про реекспорт товарів, які тимчасово ввозяться, у строки, встановлені митним органом;

3) дозвіл відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення товарів, якщо отримання такого дозволу передбачено законодавством;

4) документи (інструкція, порядок, настанова, інформаційний лист тощо), що підтверджують відповідність підприємства умові зберігання документів та ведення облікових записів, визначеній статтею 73-3 цього Кодексу (якщо рішення про надання авторизації приймається на підставі митної декларації за необхідності підтвердження відповідності підприємства цій умові).

При поміщенні товарів у митний режим тимчасового ввезення підприємство повинно сплатити митні платежі відповідно до статті 106 цього Кодексу або надати забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.

4. Отримання авторизації на тимчасове ввезення не вимагається щодо транспортних засобів комерційного призначення, упаковок, піддонів, контейнерів та запасних частин, аксесуарів, обладнання для таких піддонів та контейнерів.

5. Поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення громадянами здійснюється відповідно до розділу XII цього Кодексу".

53. У статті 106:

1) частину другу доповнити реченням такого змісту: "При цьому календарним місяцем вважається проміжок часу з першого по останній день кожного місяця у календарному році";

2) частину сьому доповнити реченням такого змісту: "Відповідні проценти підлягають сплаті також, якщо продовження строку тимчасового ввезення товарів здійснюється понад строк, протягом якого сплачується сума митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахована на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення, при цьому проценти підлягають сплаті лише за такий період".

54. У частині третій статті 108 слова "власника цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноваженої ним особи" замінити словами "утримувача митного режиму", а слова "письмово або в електронній формі" - словами "письмово (у паперовій або електронній формі)".

55. Статтю 109 викласти в такій редакції:

"Стаття 109. Передача прав та обов’язків на тимчасове ввезення

1. Права та обов’язки, визначені в авторизації на тимчасове ввезення, можуть бути повністю або частково передані від підприємства, якому надано таку авторизацію, іншому підприємству відповідно до статті 73-4 цього Кодексу".

56. Доповнити статтею 109-1 такого змісту:

"Стаття 109-1. Особливості використання еквівалентних товарів у митному режимі тимчасового ввезення

1. На підставі авторизації на тимчасове ввезення в разі поміщення у митний режим тимчасового ввезення дозволяється використання як еквівалентних товарів виключно піддонів, контейнерів та запасних частин, аксесуарів, обладнання для таких піддонів та контейнерів".

57. Статті 112 і 120 викласти в такій редакції:

"Стаття 112. Завершення митного режиму тимчасового ввезення

1. Митний режим тимчасового ввезення завершується відповідно до частини першої статті 73-8 цього Кодексу.

2. Митний режим тимчасового ввезення припиняється відповідно до частини шостої статті 73-8 цього Кодексу та частини четвертої цієї статті.

3. У разі якщо заборони або обмеження щодо імпорту, що діяли на момент тимчасового ввезення товарів, скасовано протягом їх перебування у митному режимі тимчасового ввезення, дозволяється завершення митного режиму тимчасового ввезення шляхом випуску товарів для вільного обігу на митній території України.

4. Митний режим тимчасового ввезення товарів військового призначення та подвійного використання, ввезених на митну територію України з використанням дозвільного документа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, які використані (спожиті) або знищені, припиняється на підставі погодження зазначеного органу, отриманого митним органом із використанням механізму "єдиного вікна" відповідно до цього Кодексу";

"Стаття 120. Завершення митного режиму тимчасового вивезення

1. Митний режим тимчасового вивезення завершується відповідно до частини другої статті 73-8 цього Кодексу.

2. Митний режим тимчасового вивезення припиняється відповідно до частини шостої статті 73-8 цього Кодексу та частини четвертої цієї статті.

3. Якщо заборони або обмеження щодо експорту, що діяли на момент тимчасового вивезення товарів, скасовано протягом їх перебування у митному режимі тимчасового вивезення, дозволяється завершення митного режиму тимчасового вивезення шляхом випуску товарів у митному режимі експорту.

4. Митний режим тимчасового вивезення товарів військового призначення та подвійного використання, вивезених за межі митної території України з використанням дозвільного документа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, які використані (спожиті) або знищені, припиняється на підставі погодження зазначеного органу, отриманого митним органом з використанням механізму "єдиного вікна" відповідно до цього Кодексу".

58. У статті 122:

1) частину другу викласти в такій редакції:

"2. Митні склади можуть використовуватися будь-якою особою для поміщення товарів у митний режим митного складу (митний склад відкритого типу) або для поміщення товарів у митний режим митного складу виключно утримувачем митного складу (митний склад закритого типу).

Для поміщення товарів у митний режим митного складу митному органу подаються митна декларація, товарно-транспортний документ на перевезення та рахунок (інвойс) або інший документ, який визначає вартість товару.

Товари, що поміщуються у митний режим митного складу, декларуються митному органу утримувачем митного режиму";

2) частину третю після слів "Розміщення на митному складі" доповнити словами "відповідного типу";

3) доповнити частинами шостою і сьомою такого змісту:

"6. При поміщенні товарів у митний режим митного складу забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу щодо товарів, розміщених у митний режим митного складу, надається:

1) утримувачем митного складу - у разі розміщення товарів на митному складі закритого типу або митному складі відкритого типу I;

2) утримувач митного режиму - у разі розміщення товарів на митному складі відкритого типу II. При поміщенні товарів у митний режим митного складу на митному складі відкритого типу III (склад митного органу) забезпечення сплати митних платежів не надається.

7. На час виконання митних формальностей, що передбачають доступ посадових осіб митних органів на територію митного складу закритого типу, митного складу відкритого типу I, митного складу відкритого типу II, частина території такого складу, на якій знаходяться товари під митним контролем, щодо яких виконуються такі митні формальності, є тимчасовою зоною митного контролю.

На митному складі відкритого типу III (склад митного органу) утворюється постійна зона митного контролю".

59. У статті 124:

1) частини третю і п’яту виключити;

2) частину четверту викласти в такій редакції:

"4. Переміщення товарів, поміщених у митний режим митного складу, здійснюється відповідно до статті 73-5 цього Кодексу".

60.Статті 125, 127 і 129 викласти в такій редакції:

"Стаття 125. Строк зберігання товарів у митному режимі митного складу

1. Строк зберігання товарів у митному режимі митного складу не обмежується, крім строку зберігання товарів, які за своїми характеристиками можуть становити небезпеку для довкілля, життя i здоров’я людей, тварин та рослин внаслідок їх довготривалого зберігання.

2. В окремих випадках, якщо довгострокове зберігання товарів, виходячи з їх характеристик, може становити небезпеку для довкілля, життя i здоров’я людей, тварин та рослин, строк зберігання в митному режимі митного складу таких товарів встановлюється митним органом.

3. Іноземні товари, що зберігаються в митному режимі митного складу, до закінчення строку їх придатності або до закінчення встановленого митним органом строку зберігання повинні бути задекларовані для ввезення на митну територію України в іншому митному режимі або реекспортовані. Якщо іноземні товари під час зберігання в митному режимі митного складу були зіпсовані або ушкоджені внаслідок аварії чи дії обставин непереборної сили, такі товари за умови належного підтвердження зазначених фактів дозволяється декларувати для вільного обігу на митній території України так, ніби вони були ввезені в зіпсованому (ушкодженому) стані.

4. У разі невиконання вимог частини третьої цієї статті щодо розпорядження товарами до закінчення строку їх придатності або до закінчення встановленого митним органом строку зберігання утримувач митного складу повинен протягом 30 днів після закінчення строку зберігання цих товарів у митному режимі митного складу передати їх на склад митного органу, а в разі закінчення строку придатності зазначених товарів та непоміщення утримувачем таких товарів у митний режим знищення або руйнування - задекларувати їх у митний режим знищення або руйнування протягом 30 днів після закінчення строку їх придатності";

"Стаття 127. Операції з товарами, поміщеними у митний режим митного складу

1. Із товарами, поміщеними у митний режим митного складу, можуть проводитися звичайні операції з товарами, зазначені у статті 73-6 цього Кодексу";

"Стаття 129. Завершення митного режиму митного складу

1. Митний режим митного складу завершується відповідно до частини першої статті 73-8 цього Кодексу.

2. Митний режим митного складу припиняється відповідно до частини шостої статті 73-8 цього Кодексу, а також у разі передачі товарів на склад митного органу у зв’язку із закінченням строків зберігання в режимі митного складу.

3. У разі якщо встановлені законом заборони або обмеження щодо імпорту чи експорту відповідних товарів, що діяли під час перебування цих товарів у митному режимі митного складу, скасовано, дозволяється завершення митного режиму митного складу шляхом експорту зазначених товарів або випуску їх для вільного обігу на митній території України".

61. Частини першу і другу статті 131 викласти в такій редакції:

"1. Із товарами, поміщеними у митний режим вільної митної зони, що знаходяться на територіях вільних митних зон комерційного типу, можуть проводитися звичайні операції з товарами, зазначені у статті 73-6 цього Кодексу.

2. Із товарами, поміщеними у митний режим вільної митної зони, що знаходяться на територіях вільних митних зон сервісного типу, можуть проводитися операції, пов’язані з ремонтом, модернізацією, будівництвом повітряних, морських і річкових суден, інших плавучих засобів, їх складових частин, а також звичайні операції з товарами, зазначені у статті 73-6 цього Кодексу, необхідність у яких виникла у зв’язку з експлуатацією вільної митної зони цього типу".

62. Частину першу статті 133 доповнити абзацом такого змісту:

"Строки перебування товарів на території вільної митної зони визначаються на договірній основі між утримувачем вільної митної зони та підприємством, яке поміщує товари у митний режим вільної митної зони".

63. У частині третій статті 136 слово "отримують" замінити словом "набувають".

64. Статтю 137 викласти в такій редакції:

"Стаття 137. Завершення митного режиму вільної митної зони

1. Митний режим вільної митної зони завершується відповідно до частини першої статті 73-8 цього Кодексу.

2. Митний режим вільної митної зони припиняється відповідно до частини шостої статті 73-8 цього Кодексу.

3. Для реекспорту іноземних товарів, поміщених у митний режим вільної митної зони відповідно до частини четвертої статті 132 цього Кодексу, використовуються транспортні або комерційні документи, які містять опис таких товарів і супроводжують їх під час вивезення.

4. У разі якщо встановлені законом заборони або обмеження щодо імпорту відповідних товарів, які діяли під час перебування цих товарів у митному режимі вільної митної зони, скасовано, дозволяється завершення митного режиму вільної митної зони шляхом випуску зазначених товарів для вільного обігу на митній території України.

5. Випуск у вільний обіг продуктів переробки товарів, поміщених у митний режим вільної митної зони, здійснюється із сплатою митних платежів і процентів, що підлягали б сплаті у разі перенесення строків сплати митних платежів у зв’язку з наданням розстрочення або відстрочення їх сплати відповідно до статті 100 Податкового кодексу України".

65. Частину другу статті 138 викласти в такій редакції:

"2. За заявою декларанта відходи (залишки), зазначені в частині першій цієї статті, можуть декларуватися за одним класифікаційним кодом згідно з УКТ ЗЕД відповідно до статті 267 цього Кодексу".

66. У частині першій статті 139 слова "власником або уповноваженою ним особою" замінити словами "утримувачем товарів".

67. У частині першій статті 143 слова "або іншим підприємством, уповноваженим експлуатантом на укладання таких договорів" виключити.

68. У частині другій статті 145 слово "отримують" замінити словом "набувають".

69. Статтю 146 викласти в такій редакції:

"Стаття 146. Завершення митного режиму безмитної торгівлі

1. Митний режим безмитної торгівлі завершується відповідно до частини першої статті 73-8 цього Кодексу.

Для завершення митного режиму товарів, реалізованих громадянам, утримувач магазину безмитної торгівлі щомісяця до 15 числа місяця, що настає за кожним календарним місяцем, зобов’язаний проводити декларування товарів, реалізованих у магазині, шляхом заповнення митної декларації відповідно до митного режиму реекспорту.

У разі втрати товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі, внаслідок протиправних дій третіх осіб утримувач магазину безмитної торгівлі зобов’язаний не пізніше 15 числа місяця, що настає за місяцем виявлення такої втрати, сплатити митні платежі, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту, розраховані на дату поміщення товарів у митний режим безмитної торгівлі.

За заявою утримувача магазину безмитної торгівлі митний орган приймає рішення про припинення митного режиму безмитної торгівлі після сплати митних платежів, зазначених в абзаці третьому цієї частини.

2. Митний режим безмитної торгівлі припиняється відповідно до частини шостої статті 73-8 цього Кодексу, а також у разі списання товарів (крім підакцизних), що використовуються магазином безмитної торгівлі виключно в рекламних та/або презентаційних цілях і не призначені для реалізації, на підставі документів бухгалтерського обліку. Граничні обсяги товарів, щодо яких митний режим безмитної торгівлі може бути припинений митним органом, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

3. У разі якщо встановлені законом заборони або обмеження щодо імпорту відповідних товарів, які діяли під час перебування цих товарів у режимі безмитної торгівлі, скасовано, дозволяється завершення режиму безмитної торгівлі шляхом випуску зазначених товарів для вільного обігу на митній території України.

4. У разі псування товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі, ці товари підлягають поміщенню у митний режим знищення або руйнування утримувачем магазину безмитної торгівлі".

70. У частині першій статті 147 після слова "переробці" доповнити словами "з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та", а слова "за умови подальшого реекспорту продуктів переробки" виключити.

71. Статті 148-150 викласти в такій редакції:

"Стаття 148. Забезпечення дотримання умов перебування товарів у митному режимі переробки на митній території та обмеження щодо поміщення окремих товарів у цей митний режим

1. У процесі переробки іноземних товарів не допускається використання українських товарів (крім палива та енергії), на які законом встановлено вивізне мито.

2. Обмеження або заборони щодо ввезення окремих видів товарів на митну територію України з метою переробки встановлюються законом. За обґрунтованої необхідності Кабінет Міністрів України має право визначати:

1) перелік товарів, при поміщенні яких у митний режим переробки на митній території надається забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу;

2) перелік продуктів переробки та/або товарів, продукти переробки яких підлягають обов’язковому вивезенню за межі митної території України;

3) мінімальне співвідношення вартості іноземних та українських товарів для окремих категорій товарів, що піддаються операціям з переробки;

4) перелік товарів, які не можуть бути допущені до переробки для вільного обігу на митній території України;

5) перелік товарів, поміщення яких у митний режим переробки на митній території забороняється.

3. Товари, поміщені в митний режим переробки на митній території, а також продукти їх переробки протягом всього строку перебування в цьому режимі знаходяться під митним контролем.

4. У разі встановлення відповідно до частини третьої цієї статті заборон чи обмежень щодо переробки відповідних товарів на митній території України переробка таких товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території, завершується на умовах, що діяли на момент поміщення цих товарів у зазначений митний режим.

Стаття 149. Авторизація на переробку товарів на митній території

1. Поміщення товарів підприємствами у митний режим переробки на митній території здійснюється на підставі авторизації на переробку на митній території.

2. Підприємство, яке має намір отримати авторизацію на переробку на митній території, повинно:

1) відповідати умові зберігання документів та ведення облікових записів, визначеній статтею 73-3 цього Кодексу, або критерію, визначеному пунктом 2 частини третьої статті 12 цього Кодексу;

2) забезпечувати належне проведення операцій з товарами, що ввозяться з метою переробки (наявність приміщень, умов для обліку і зберігання товарів, належного технологічного обладнання тощо).

3. Рішення про надання авторизації на переробку на митній території приймається на підставі заяви підприємства або на підставі митної декларації відповідно до статті 73-1 цього Кодексу.

Разом із заявою або митною декларацією підприємство подає митному органу:

1) зовнішньоекономічні договори або документи, що їх замінюють, на підставі яких здійснюватиметься переробка товарів;

2) технологічні схеми або опис процесу переробки, у тому числі шляхом модернізації (крім випадків ввезення товарів з метою ремонту), в яких повинні бути зазначені відомості про всі етапи переробки та процесу перетворення товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території, на продукти переробки із зазначенням відомостей про обсяг виходу продуктів переробки, конкретний обсяг робіт і строк їх виконання. Якщо зовнішньоекономічний договір або документ, що його замінює, не містить зазначених відомостей, такі відомості подаються окремим документом;

3) документи (інструкція, порядок, настанова, інформаційний лист тощо), що підтверджують відповідність підприємства умові зберігання документів та ведення облікових записів, визначеній статтею 73-3 цього Кодексу (якщо рішення про надання авторизації приймається на підставі митної декларації за необхідності підтвердження відповідності підприємства цій умові);

4) інші документи за бажанням підприємства (висновки державних органів, експертних установ, організацій, стандарти, кодекси усталеної практики, технічні умови, описи чи креслення зразків, відповідно до яких здійснюватиметься переробка, тощо).

4. При поміщенні товарів у митний режим переробки на митній території підприємство повинно забезпечити сплату митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу щодо товарів, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до пункту 1 частини другої статті 148 цього Кодексу.

5. Вимоги до ідентифікації окремих товарів, що ввозяться на митну територію України з метою переробки, можуть встановлюватися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з урахуванням характеру операцій з переробки та особливостей технологічного процесу.

6. Для забезпечення ідентифікації товарів, що поміщуються у митний режим переробки на митній території, можуть застосовуватися засоби, передбачені частинами другою і третьою статті 326 цього Кодексу.

Стаття 150. Операції з переробки товарів

1. Кількість операцій з переробки товарів у митному режимі переробки на митній території не обмежується.

2. Операції з переробки товарів можуть включати:

1) власне переробку товарів;

2) обробку товарів, у тому числі: монтаж, демонтаж, складання чи пристосування до інших товарів;

3) модернізацію та ремонт товарів, у тому числі їх відновлення та приведення до належного стану, регулювання та калібрування;

4) використання товарів, які не входять до складу продуктів переробки, але полегшують або сприяють виробництву цих продуктів, навіть якщо вони повністю або частково витрачаються в процесі переробки.

3. Окремі операції з переробки товарів або повний цикл переробки можуть здійснюватися іншими підприємствами, за умови передачі прав і обов’язків відповідно до статті 73-4 цього Кодексу.

4. Із товарами, поміщеними у митний режим переробки на митній території, також можуть проводитися звичайні операції з товарами, зазначені в статті 73-6 цього Кодексу".

72. У статті 151:

1) у частині першій:

у першому реченні слово "дозволу" замінити словами "авторизації на переробку на митній території";

у третьому реченні слова "дозвіл на переробку товарів" замінити словами "авторизацію на переробку на митній території";

2) частини третю і четверту викласти в такій редакції:

"3. Виходячи з технологічних особливостей переробки окремих товарів та/або інших обставин, попередньо встановлений строк їх переробки за письмовою заявою підприємства, якому видано авторизацію на переробку на митній території, може бути продовжений митним органом, яким видано відповідну авторизацію на переробку, у тому числі понад строк, передбачений частиною першою цієї статті. У разі відмови у продовженні такого строку митний орган зобов’язаний невідкладно письмово (у паперовій або електронній формі) повідомити особі, яка звернулася із заявою про його продовження, про причини та підстави такої відмови.

4. У разі якщо товари, поміщені у митний режим переробки на митній території, не можуть бути своєчасно вивезені внаслідок накладення на них арешту (крім арешту внаслідок позовів приватних осіб), вилучення у справі про порушення митних правил, аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту такої аварії або дії обставин непереборної сили в порядку, визначеному відповідно до частини третьої статті 192 цього Кодексу, строк переробки на митній території та строк подання звіту про завершення митного режиму зупиняються на час такого арешту (вилучення, аварії, дії обставин непереборної сили)".

73. Статтю 152 виключити.

74. Статтю 153 викласти в такій редакції:

"Стаття 153. Обсяг виходу продуктів переробки

1. Митні органи здійснюють контроль за обсягом виходу продуктів переробки, що утворюються в результаті переробки товарів на митній території України.

2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, може встановлювати обов’язковий обсяг виходу продуктів переробки у випадках, коли операції з переробки на митній території України здійснюються за типовими (однаковими) технічними умовами, а товари та продукти їх переробки мають постійні характеристики.

3. У разі якщо обсяг виходу, встановлений в авторизації на переробку товарів на митній території, не відповідає фактичному обсягу виходу, підприємство, якому надано авторизацію на переробку на митній території, зобов’язано повідомити про це митний орган відповідно до частини другої статті 19-12 цього Кодексу".

75. У статті 154:

1) у частині першій слово "реекспорту" замінити словом "вивезення";

2) у частині третій слово "реекспортуватися" замінити словом "вивозитися";

3) доповнити частинами четвертою - шостою такого змісту:

"4. Під час вивезення продуктів переробки застосовується механізм заборони повернення та звільнення від сплати ввізного мита на іноземні товари непреференційного походження, які були поміщені у митний режим переробки на митній території України і використані для виготовлення продуктів переробки, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

5. Зобов’язання із сплати ввізного мита на іноземні товари непреференційного походження, які були поміщені у митний режим переробки на митній території України, виникає на момент видачі або складання преференційного документа про походження товару з України на продукти переробки відповідно до міжнародних договорів про вільну торгівлю.

6. Для цілей нарахування ввізного мита застосовуються ставки, чинні на день подання митниці митної декларації, за якою іноземні товари непреференційного походження було поміщено у митний режим переробки на митній території України".

76. Доповнити статтею 154-1 такого змісту:

"Стаття 154-1. Вивезення товарів для подальшої переробки за межами митної території України

1. Підприємство, якому надано авторизацію на переробку на митній території, має право вивезти в митному режимі реекспорту всі або частину товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території, та/або продуктів їх переробки для цілей подальшої переробки за межами митної території:

1) із наступним поверненням всіх або частини товарів та/або продуктів їх переробки для завершення переробки на митній території України на підставі раніше наданої авторизації; або

2) без повернення товарів та/або продуктів їх переробки із завершенням митного режиму переробки на митній території України.

Про намір вивезення товарів для подальшої переробки за межами митної території України підприємство зазначає у заяві про надання авторизації на переробку на митній території або після отримання авторизації шляхом внесення змін до неї.

2. Вивезення товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території, або продуктів їх переробки дозволяється митними органами, за умови можливості ідентифікації таких товарів або продуктів їх переробки:

1) у разі їх вивезення за межі митної території України;

2) у разі їх ввезення на митну територію України після переробки за межами митної території України.

3. До товарів, зазначених у частині першій цієї статті, можуть бути застосовані засоби забезпечення ідентифікації, передбачені частинами другою і третьою статті 326 цього Кодексу.

4. Митні органи визначають строк вивезення товарів або продуктів їх переробки у кожному випадку, виходячи з тривалості процесу переробки товарів та розпорядження продуктами їх переробки, в межах строку, зазначеного в авторизації на переробку на митній території.

За заявою підприємства строк вивезення товарів або продуктів їх переробки може бути продовжений митним органом, яким видано авторизацію на переробку на митній території.

5. У разі вивезення товарів та/або продуктів їх переробки відповідно до частини першої цієї статті заборонено використання еквівалентних товарів у операціях з подальшої переробки таких товарів та/або продуктів їх переробки за межами митної території України".

77. Частину другу статті 157 викласти в такій редакції:

"2. За заявою декларанта залишки або відходи, зазначені в частині першій цієї статті, можуть декларуватися за одним класифікаційним кодом згідно з УКТ ЗЕД відповідно до статті 267 цього Кодексу".

78. Статтю 158 викласти в такій редакції:

"Стаття 158. Особливості використання еквівалентних товарів при переробці на митній території України

1. Дозволяється вивозити продукти переробки, одержані з використанням еквівалентних товарів, до ввезення товарів для переробки на митній території України або до завершення операцій з їх переробки.

Декларант зобов’язаний забезпечити поміщення іноземних товарів у митний режим переробки на митній території у строк, визначений в авторизації на переробку на митній території.

2. У разі використання еквівалентних товарів згідно з цією статтею в авторизації на переробку товарів на митній території зазначається строк, протягом якого іноземні товари підлягають декларуванню, з урахуванням строку, необхідного для закупівлі та транспортування товарів на митну територію України.

Строк, зазначений в абзаці першому цієї частини, не повинен перевищувати 180 днів і починається з дати реекспорту продуктів переробки, одержаних із використанням еквівалентних товарів.

За обґрунтованим зверненням підприємства, якому надано авторизацію на переробку на митній території, строк, встановлений відповідно до абзацу другого цієї частини, продовжується митним органом, але не більш як на 180 днів.

3. Заборонено використання еквівалентних товарів, якщо:

1) авторизація для поміщення товарів у митний режим переробки на митній території передбачає проведення виключно звичайних операцій з товарами, зазначених у статті 73-6 цього Кодексу;

2) застосовується механізм заборони повернення та звільнення від сплати ввізного мита на іноземні товари непреференційного походження, поміщені у митний режим переробки на митній території, що використовуються у виробництві продуктів переробки, на які видається або складається преференційний документ про походження товару з України в рамках міжнародних договорів про вільну торгівлю".

79. У частині третій статті 159 слово "отримують" замінити словом "набувають".

80. Статтю 160 викласти в такій редакції:

"Стаття 160. Завершення митного режиму переробки на митній території

1. Митний режим переробки на митній території завершується відповідно до частини першої статті 73-8 цього Кодексу.

2. Митний режим переробки на митній території припиняється відповідно до частини шостої статті 73-8 цього Кодексу".

81. У статті 161:

1) назву викласти в такій редакції:

"Стаття 161. Розпорядження товарами, що поміщені у митний режим переробки на митній території, у разі скасування чи анулювання авторизації на переробку на митній території";

2) у першому реченні частини першої слова "від дати відкликання дозволу" замінити словами "від дати скасування або анулювання авторизації", а слова "відкликання дозволу на переробку товарів" - словами "скасування або анулювання авторизації на переробку на митній території товарів".

82. Статтю 163 доповнити частиною другою такого змісту:

"2. З товарами, поміщеними у митний режим переробки за межами митної території України, також можуть проводитися звичайні операції з товарами, зазначені у статті 73-6 цього Кодексу".

83. Статтю 165 викласти в такій редакції:

"Стаття 165. Авторизація на переробку за межами митної території України

1. Поміщення товарів підприємством у митний режим переробки за межами митної території здійснюється на підставі авторизації на переробку за межами митної території.

2. Підприємство, яке має намір отримати авторизацію на переробку за межами митної території, повинно відповідати умові зберігання документів та ведення облікових записів, визначеній статтею 73-3 цього Кодексу, або критерію, визначеному пунктом 2 частини третьої статті 12 цього Кодексу.

3. Рішення про надання авторизації на переробку за межами митної території приймається на підставі заяви підприємства або на підставі митної декларації відповідно до статті 73-1 цього Кодексу.

Разом із заявою або митною декларацією підприємство подає митному органу:

1) зовнішньоекономічні договори або документи, що їх замінюють, на підставі яких здійснюватиметься переробка товарів;

2) технологічні схеми або опис процесу переробки, у тому числі шляхом модернізації (крім випадків ввезення товарів з метою ремонту), в яких повинні бути зазначені відомості про всі етапи переробки та процесу перетворення товарів, поміщених у митний режим переробки за межами митної території, на продукти переробки із зазначенням відомостей про обсяг виходу продуктів переробки, конкретний обсяг робіт і строк їх виконання. Якщо зовнішньоекономічний договір або документ, що його замінює, не містить зазначених відомостей, такі відомості подаються окремим документом;

3) документи (інструкція, порядок, настанова, інформаційний лист тощо), що підтверджують відповідність підприємства умові зберігання документів та ведення облікових записів, визначеній статтею 73-3 цього Кодексу (якщо рішення про надання авторизації приймається на підставі митної декларації за необхідності підтвердження відповідності підприємства цій умові);

4) інші документи за бажанням підприємства (висновки державних органів, експертних установ, організацій, стандарти, кодекси усталеної практики, технічні умови, описи чи креслення зразків, відповідно до яких здійснюватиметься переробка, тощо).

4. При поміщенні товарів у митний режим переробки за межами митної території підприємство у випадках, передбачених законом, повинно сплатити вивізне мито, а також надати відповідно до частини п’ятої статті 164 цього Кодексу забезпечення на суму вартості товарів, продукти переробки яких визначені Кабінетом Міністрів України як обов’язкові до повернення на митну територію України.

5. Виникнення або виявлення митним органом обставин, які не відображені в документах підприємства, але які впливають на найменування та обсяг виходу продуктів переробки, а також встановлення законодавством України заборон чи обмежень щодо переробки відповідних товарів за межами митної території України є підставою для надання відмови у митному оформленні наступних партій товарів, що вивозяться за межі митної території України з метою переробки. У разі якщо такі обставини не мають впливу на найменування та обсяг виходу продуктів переробки, відомості про них вносяться до раніше наданої авторизації.

6. Вимоги до ідентифікації окремих товарів, що вивозяться за межі митної території України з метою переробки, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з урахуванням характеру операцій з переробки та особливостей технологічного процесу.

7. Для забезпечення ідентифікації товарів, що поміщуються у митний режим переробки за межами митної території, можуть застосовуватися засоби, передбачені частинами другою і третьою статті 326 цього Кодексу".

84. У статті 166:

1) у частині першій:

у першому реченні слова "дозволу підприємству-резиденту" замінити словами "авторизації підприємству";

у третьому реченні слова "дозвіл на переробку товарів" замінити словами "авторизацію на переробку за межами митної території";

2) частини третю і четверту викласти в такій редакції:

"3. Виходячи з технологічних особливостей переробки окремих товарів та/або з інших обставин, попередньо встановлений строк їх переробки за письмовою заявою підприємства, якому видано відповідну авторизацію на переробку за межами митної території, може бути продовжений митним органом, яким видано відповідну авторизацію на переробку, у тому числі понад строк, передбачений частиною першою цієї статті. У разі відмови у продовженні такого строку митний орган зобов’язаний невідкладно письмово (у паперовій або електронній формі) повідомити особі, яка звернулася із заявою про його продовження, про причини та підстави такої відмови.

4. У разі якщо товари, поміщені в митний режим переробки за межами митної території, не можуть бути своєчасно реімпортовані внаслідок накладення на них арешту (крім арешту внаслідок позовів приватних осіб), вилучення у справі про порушення митних правил, аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту такої аварії або дії обставин непереборної сили в порядку, визначеному відповідно до частини третьої статті 192 цього Кодексу, строк переробки за межами митної території та строк подання звіту про завершення митного режиму зупиняються на час такого арешту (аварії, дії обставин непереборної сили)".

85. У статті 167:

1) частину першу викласти в такій редакції:

"1. Митні органи здійснюють контроль за обсягом виходу продуктів переробки, що утворюються в результаті переробки товарів за межами митної території України";

2) у другому реченні частини другої слово "дозволу" замінити словом "авторизації", а слово "дозволів" - словом "авторизацій";

3) у частині третій слова "Митні органи можуть встановлювати обов’язкові норми" замінити словами "Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, може встановлювати обов’язковий обсяг";

4) доповнити частиною четвертою такого змісту:

"4. Якщо обсяг виходу, встановлений в авторизації на переробку товарів за межами митної території, не відповідає фактичному обсягу виходу, підприємство, якому надано авторизацію на переробку за межами митної території, зобов’язано повідомити про це митний орган відповідно до частини другої статті 19-12 цього Кодексу".

86. Статтю 171 викласти в такій редакції:

"Стаття 171. Особливості використання еквівалентних товарів у разі переробки за межами митної території України

1. Дозволяється ввезення продуктів переробки, одержаних із використанням еквівалентних товарів, на митну територію України до вивезення українських товарів для переробки за межами митної території України або до завершення операцій з їх переробки.

2. У разі використання еквівалентних товарів згідно з частиною першою цієї статті в авторизації на переробку за межами митної території зазначається строк, протягом якого українські товари підлягають вивезенню з урахуванням строку, необхідного для закупівлі та транспортування товарів за межі митної території України.

Строк, зазначений в абзаці першому цієї частини, не повинен перевищувати 180 днів і починається з дати ввезення продуктів переробки, одержаних із використанням еквівалентних товарів.

За заявою підприємства, якому надано авторизацію на переробку за межами митної території, строк, встановлений відповідно до абзацу другого цієї частини, продовжується митним органом, але не більш як на 180 днів.

3. Ввезення продуктів переробки, виготовлених із еквівалентних товарів, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється за умови забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.

Забезпечення сплати митних платежів вивільняється (повертається) після вивезення українських товарів, призначених для переробки, за межі митної території України".

87. Доповнити статтею 171-1 такого змісту:

"Стаття 171-1. Стандартна система заміни

1. За заявою підприємства митні органи можуть дозволити використання замінних товарів у митному режимі переробки за межами митної території України.

Під замінними товарами розуміються іноземні товари, які є ідентичними за описовими, кількісними, вартісними і технічними характеристиками, класифікуються в межах однієї товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД і замінюють товари з дефектами виробництва в рамках гарантійних зобов’язань та поміщені в митний режим переробки за межами митної території України.

2. Про намір використання замінних товарів підприємство зазначає в заяві про надання авторизації на переробку за межами митної території або заявляє про такий намір після отримання такої авторизації шляхом внесення змін до неї.

3. Дозволяється ввезення замінних товарів:

1) якщо товари з дефектами виробництва були попередньо вивезені;

2) до вивезення товарів із дефектами виробництва.

Товари з дефектами виробництва, що були у використанні, можуть замінюватися в рамках гарантійних зобов’язань лише на нові замінні товари або на замінні товари, що були у використанні.

Товари з дефектами виробництва, що були у використанні, можуть замінюватися після завершення строку гарантійних зобов’язань тільки на замінні товари, що були у використанні.

4. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини третьої цієї статті, товари з дефектами виробництва мають бути вивезені за межі митної території України протягом 60 днів з дати прийняття митним органом митної декларації для випуску замінних товарів у вільний обіг на митній території України.

За заявою декларанта строк, встановлений відповідно до абзацу першого цієї частини, продовжується митним органом, але не більш як на 30 днів.

5. Ввезення замінних товарів здійснюється із застосуванням умовного повного звільнення від сплати митних платежів.

6. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини третьої цієї статті, для поміщення замінних товарів у митний режим реімпорту декларант зобов’язаний надати митному органу:

1) документи на такі товари, що підтверджують мету їх ввезення на митну територію України;

2) зобов’язання про вивезення товарів з дефектами виробництва, що були ввезені на митну територію України, у строки, зазначені у частині четвертій цієї статті;

3) забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.

Забезпечення сплати митних платежів вивільняється (повертається) після вивезення товарів з дефектами виробництва за межі митної території України".

88. У частині першій статті 172 слово "отримують" замінити словом "набувають".

89. Статтю 173 викласти в такій редакції:

"Стаття 173. Завершення режиму переробки за межами митної території

1. Митний режим переробки за межами митної території завершується відповідно до частини другої статті 73-8 цього Кодексу.

2. Митний режим переробки за межами митної території припиняється відповідно до частини шостої статті 73-8 цього Кодексу".

90. У статті 174:

1) назву викласти в такій редакції:

"Стаття 174. Розпорядження товарами, поміщеними у митний режим переробки за межами митної території, у разі скасування або анулювання авторизації на переробку за межами митної території";

2) у частині першій слова "відкликання дозволу" замінити словами "скасування або анулювання авторизації".

91. Статтю 175 доповнити частиною другою такого змісту:

"2. Українські товари можуть бути поміщені у митний режим знищення або руйнування на виконання вимог статті 401 цього Кодексу".

92. У статті 176:

1) у частині першій слова "власника товарів чи уповноваженої ним особи" замінити словами "утримувача товарів";

2) в абзаці першому частини другої слова "власником чи уповноваженою ним особою" замінити словами "утримувачем товарів";

3) у частині п’ятій:

у першому реченні слово "декларантові" замінити словом "декларанту";

у другому реченні слова "власника товарів" замінити словом "декларанта";

4) доповнити частинами сьомою і восьмою такого змісту:

"7. Подати заяву щодо надання дозволу на поміщення товарів у митний режим знищення або руйнування може:

1) утримувач товарів, відмінний від декларанта, власника товарів, а саме:

утримувач авторизованого об’єкта, вільної митної зони, на якому (якій) товари зберігаються під митним контролем;

перевізник;

утримувач митного режиму;

2) правовласник, за наявності підстав, передбачених частиною дев’ятою статті 401 цього Кодексу.

У такому випадку особи, зазначені у пункті 1 цієї частини, мають надати митному органу документальні докази відмови від виконання зобов’язань або неможливості виконання зобов’язань щодо поміщення товарів до іншого митного режиму власником товарів.

8. Декларування залишків, що утворилися в результаті знищення або руйнування товарів, в порядку, визначеному статтею 401 цього Кодексу, може здійснюватися правовласником".

93. У статті 178:

1) у частині першій слова "їх власника, уповноваженої ним особи" замінити словом "декларанта";

2) у частині другій слова "у разі незгоди власника або уповноваженої ним особи" замінити словами "у разі відсутності згоди декларанта", а слова "власника або уповноваженої ним особи" - словом "декларанта".

94. У частині першій статті 182:

у пункті 1 слова "власник товарів (уповноважена особа)" замінити словом "декларант";

у пункті 2 слова "власнику товарів (уповноваженій особі)" замінити словом "декларанту".

95. У частині першій статті 183 слово "власник" замінити словами "утримувач товарів".

96. У частині другій статті 184 слово "власника" замінити словом "утримувача".

97. У другому реченні пункту 4 частини першої статті 191 слова "його власником" замінити словами "утримувачем товару або іншими заінтересованими особами".

98. У статті 192:

1) у частині другій слово "перевізнику" виключити;

2) доповнити частиною третьою такого змісту:

"3. Підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику".

99. Частину третю статті 193 доповнити словами і цифрами "в порядку, визначеному відповідно до частини третьої статті 192 цього Кодексу".

100. У частині першій статті 194 слова "або уповноважена ним особа" виключити, а слово "повідомляють" замінити словом "повідомляє".

101. Частину третю статті 194-1 викласти в такій редакції:

"3. Загальна декларація прибуття подається до митного органу перевізником.

Незважаючи на обов’язок перевізника подати загальну декларацію прибуття, загальна декларація прибуття може бути подана замість нього однією з таких осіб:

1) імпортером, одержувачем товарів або іншою особою, від імені якої або в інтересах якої діє перевізник;

2) іншою особою, яка може пред’явити або пред’являє товари митному органу, зазначеному в абзаці першому частини першої цієї статті.

У разі змішаного (комбінованого) перевезення загальна декларація прибуття подається до митного органу особою, уповноваженою доставити товари до митного органу на транспортному засобі, розміщеному на активному транспортному засобі".

102. Статтю 195 викласти в такій редакції:

"Стаття 195. Місця переміщення через митний кордон України товарів та транспортних засобів комерційного призначення

1. Переміщення товарів та транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

2. Переміщення окремих видів товарів через митний кордон України може здійснюватися у спеціально визначених пунктах пропуску через державний кордон України. Переліки таких товарів та пунктів пропуску затверджуються Кабінетом Міністрів України.

3. Переміщення товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України може здійснюватися поза пунктами пропуску через державний кордон або в пунктах пропуску в неробочий час у разі введення воєнного стану, виникнення особливих потреб гуманітарного характеру, невідкладних обставин, пов’язаних з ліквідацією надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та їх наслідків, загрози життю, за умови відсутності загроз національній безпеці України.

Рішення про переміщення товарів та транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза пунктами пропуску через державний кордон або в пунктах пропуску в неробочий час приймається керівником митниці, у зоні діяльності якої перебуває ділянка державного кордону, на якій буде здійснено таке переміщення, за погодженням з начальником відповідного органу охорони державного кордону".

103. У статті 196:

1) частину першу викласти в такій редакції:

"1. Не можуть бути пропущені через митний кордон України та/або випущені відповідно до заявленої мети:

1) товари, пропуск яких через митний кордон України та/або випуск відповідно до заявленої мети заборонено законом або міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або відповідно до закону чи міжнародного договору України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України;

2) товари (крім товарів для власного споживання, що ввозяться громадянами в обсязі та порядку, встановлених статтями 376 і 378 цього Кодексу), на пропуск та/або випуск яких відповідно до закону потрібні документи та/або відомості, передбачені частиною першою статті 197 цього Кодексу, державних органів, установ та організацій, уповноважених на їх видачу, - в разі відсутності таких документів та/або відомостей;

3) товари, що переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог цього Кодексу та інших законів України;

4) товари, щодо яких відповідно до закону отримано вимогу органу ринкового нагляду не випускати продукцію у вільний обіг або посадовою особою відповідного уповноваженого органу за результатами проведення заходів офіційного контролю прийнято рішення про заборону ввезення товарів на митну територію України чи заборону випуску товарів у заявлений митний режим відповідно до мети їх ввезення в Україну";

2) у частині другій слово "Перевізник" замінити словами "Утримувач товару".

104. У статті 197:

1) у частині першій слова "переміщення таких товарів через митний кордон України" замінити словами "пропуску таких товарів через митний кордон України та/або їх випуску", а слова "або уповноваженою ним особою" виключити;

2) частину четверту викласти в такій редакції:

"4. Пропуск на митну територію України та/або випуск відповідно до заявленої мети на митній території України товарів, які за кодом згідно з УКТ ЗЕД та описом можуть належати, але за своїми характеристиками та фізико-хімічними властивостями не належать до товарів, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюються митними органами на підставі заяви декларанта про незастосування до таких товарів встановлених відповідними законами обмежень.

Зазначена в абзаці першому цієї частини заява вноситься декларантом до митної декларації у вигляді коду, визначеного центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та засвідчує факти, які мають юридичне значення".

105. Статті 200-202 викласти в такій редакції:

"Стаття 200. Доставка, пред’явлення товарів та документів у місце, визначене митним органом

1. Після надання митним органом дозволу на пропуск товарів через митний кордон України особа, яка ввозить товари (перевізник або інша особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму транзиту), зобов’язана забезпечити доставку товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них без будь-якої зміни їх стану у визначене митним органом місце - місце доставки або на об’єкт підприємства, зазначений в авторизації на застосування спрощення, або до центральної сортувальної станції (регіональної сортувальної станції), або місця міжнародного поштового обміну, чи з дозволу митного органу призначення в інше місце, узгоджене з цим митним органом призначення, і забезпечити пред’явлення цих товарів та документів посадовим особам митного органу.

Місця доставки можуть створюватися на території (або її частині) морського чи річкового порту, аеропорту, залізничної станції, підрозділу митного органу призначення, в якому безпосередньо проводиться митне оформлення, або на території, прилеглій до складу тимчасового зберігання або митного складу.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику:

1) встановлює порядок відкриття та закриття місць доставки;

2) встановлює вимоги до облаштування місць доставки;

3) визначає товари, які можуть бути доставлені в інше місце, узгоджене з митним органом призначення.

Для отримання дозволу на доставку товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них в інше місце, узгоджене з митним органом призначення, декларантом подається заява до митного органу призначення. У разі відмови у наданні дозволу митний орган зобов’язаний невідкладно письмово (в паперовій або електронній формі) повідомити особі, яка звернулася з проханням надати дозвіл, про причини і підстави такої відмови.

2. Доставка товарів та документів на них повинна бути здійснена у строк, встановлений статтею 95 цього Кодексу або митним органом країни відправлення, відповідно до положень Конвенції про процедуру спільного транзиту.

3. У місці доставки або в іншому місці, узгодженому з митним органом призначення, товари і транспортні засоби комерційного призначення пред’являються, а документи на них передаються до митного органу в мінімально можливий строк після їх прибуття, а в разі прибуття поза робочим часом, встановленим для митного органу, - у мінімально можливий строк після початку роботи цього органу. У разі якщо доставка товарів, транспортних засобів комерційного призначення в межах спрощень, наданих підприємству, здійснюється до об’єктів підприємства, визначених для застосування спрощень, подальші митні формальності здійснюються у порядку, визначеному для відповідних спрощень.

Доставка та пред’явлення товарів та документів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, здійснюються відповідно до глави 36 цього Кодексу.

4. Зміна місця стоянки (доставки) транспортного засобу, вивантаження, перевантаження товарів, розпакування, пакування чи перепакування товарів, зміна, вилучення чи пошкодження засобів забезпечення ідентифікації, фізичний огляд товарів, взяття проб та зразків допускаються лише з дозволу митного органу. У разі відмови у наданні дозволу митний орган зобов’язаний невідкладно письмово (у паперовій або електронній формі) повідомити особу, яка звернулася за отриманням дозволу, про причини і підстави такої відмови.

5. Товари, що ввозяться на митну територію України морським або повітряним транспортом та залишаються на борту тих самих транспортних засобів, пред’являються митному органу в порту чи аеропорту, в якому здійснюється їх розвантаження або перевантаження для подальшого переміщення. У разі якщо розвантаження таких товарів здійснюється із зворотним завантаженням на той самий транспортний засіб з метою розвантаження чи завантаження інших товарів, такі товари не пред’являються митному органу в такому порту чи аеропорту.

6. У разі видачі без дозволу митного органу або втрати товарів, що перебувають під митним контролем у місці доставки або в іншому місці, узгодженому з митним органом призначення, утримувач місця доставки або особа, яка звернулася за отриманням дозволу на доставку товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них в інше місце, ніж місце доставки, несе адміністративну відповідальність, передбачену цим Кодексом. Крім того, у таких випадках на цих осіб покладається обов’язок щодо сплати митних платежів, установлених законом на імпорт зазначених товарів.

7. Утримувач місця доставки або особа, яка звернулася за отриманням дозволу на доставку товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них в інше місце, ніж місце доставки, звільняється від обов’язку із сплати митних платежів, установлених законом на імпорт товарів, якщо товари, що перебувають в місці доставки або в іншому місці, узгодженому з митним органом призначення, втрачено внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідними документами.

Стаття 201. Тимчасове зберігання

1. Товари з моменту пред’явлення їх митному органу до моменту поміщення їх у відповідний митний режим вважаються такими, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем.

Товари, ввезені на митну територію України в митному режимі транзиту на умовах Конвенції про процедуру спільного транзиту, після їх пред’явлення на об’єкті підприємства, визначеного в авторизації на застосування спрощення, перебувають на тимчасовому зберіганні на цьому об’єкті з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом для відповідної процедури митного оформлення.

Тимчасове зберігання товарів під митним контролем здійснюється на складах тимчасового зберігання або на об’єктах підприємств, визначених в авторизаціях на застосування відповідних спрощень, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

2. Товари гуманітарної допомоги для їх тимчасового зберігання з дозволу відповідного митного органу можуть розміщуватися на складах організацій - отримувачів гуманітарної допомоги. При цьому керівник організації - отримувача гуманітарної допомоги забезпечує ведення обліку товарів, що розміщуються на складі цієї організації та випускаються з нього. Митний орган має право вимагати подання звіту про рух товарів на таких складах.

3. На час виконання митних формальностей, що передбачають доступ посадових осіб митних органів на територію авторизованого об’єкта підприємства, частина території такого об’єкта, на якій знаходяться товари під митним контролем, щодо яких виконуються такі митні формальності, є тимчасовою зоною митного контролю.

На складі організації - отримувача гуманітарної допомоги на час тимчасового зберігання на ньому під митним контролем товарів гуманітарної допомоги створюється тимчасова зона митного контролю.

4. На тимчасове зберігання під митним контролем із застосуванням положень цієї глави товари також можуть розміщуватися на митних складах або на складах митних органів.

5. Утримувач складу тимчасового зберігання, утримувач митного складу, керівник організації - отримувача гуманітарної допомоги, утримувач об’єкта підприємства, визначеного в авторизації на застосування спрощення, звільняються від відповідальності за втрату товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, та зобов’язання щодо сплати митних платежів, установлених законом на імпорт цих товарів, лише у разі, якщо ці товари були знищені або безповоротно пошкоджені внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або природних втрат за нормальних умов зберігання.

6. Особа, яка розміщує товари на тимчасове зберігання на склад тимчасового зберігання або на об’єкт підприємства, визначеного в авторизації на застосування спрощення, надає забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу щодо товарів, які перебуватимуть на тимчасовому зберіганні, на час такого зберігання на цьому складі тимчасового зберігання, об’єкті.

Стаття 202. Декларація тимчасового зберігання

1. Документом, необхідним для розміщення товарів на тимчасове зберігання під митним контролем, є декларація тимчасового зберігання за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

2. У разі розміщення товарів на тимчасове зберігання замість декларації тимчасового зберігання може використовуватися попередня митна декларація, яка містить інформацію, необхідну для розміщення товарів на тимчасове зберігання, або дані митної декларації, за якою товари були переміщені митною територією України у митному режимі транзиту.

3. Декларацію тимчасового зберігання подає утримувач складу тимчасового зберігання, а в разі тимчасового зберігання на об’єктах підприємств, визначених в авторизаціях на застосування відповідних спрощень, - підприємство, якому надана така авторизація.

Незважаючи на обов’язок осіб, зазначених в абзаці першому цієї частини, декларація тимчасового зберігання може бути подана однією з таких осіб:

1) особою, яка ввезла товари на митну територію України;

2) особою, від імені якої або в інтересах якої діє особа, яка ввезла товари на митну територію України;

3) особою, відповідальною за переміщення товарів, після їх ввезення на митну територію України.

4. Декларація тимчасового зберігання не подається, якщо до пред’явлення товарів митному органу або під час пред’явлення товарів митний статус українських товарів буде підтверджено відповідно до законодавства України з питань митної справи.

Українські товари можуть зберігатися на складі тимчасового зберігання, однак такі товари не потребують розміщення на тимчасове зберігання та не підлягають декларуванню.

5. Декларація тимчасового зберігання повинна містити посилання на загальну декларацію прибуття, якщо така подавалася при переміщенні товарів через митний кордон України.

6. Під час розміщення товарів на тимчасове зберігання митний орган має право:

1) перевіряти дані, зазначені в декларації тимчасового зберігання та наданих документах;

2) запитувати інші документи, необхідні для розміщення товарів на тимчасове зберігання;

3) проводити огляд товарів, що розміщуються на тимчасове зберігання;

4) відбирати проби та зразки товарів у порядку, визначеному цим Кодексом.

7. За письмовим зверненням особи, яка подавала декларацію тимчасового зберігання, та з дозволу митного органу відомості, зазначені в поданій митному органу декларації тимчасового зберігання, можуть бути змінені, зокрема шляхом доповнення, або декларація може бути відкликана.

Зміни до відомостей про товари можуть бути внесені лише щодо товарів, зазначених у поданій декларації тимчасового зберігання.

Внесення змін або відкликання декларації тимчасового зберігання не здійснюється після надання митним органом інформації про призначення митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення або перевірки документів на товари (крім випадків, якщо після проведення зазначених митних формальностей порушень митних правил не виявлено)".

106. Частини першу і другу статті 203 викласти в такій редакції:

"1. Із товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, можуть проводитися операції, призначені для збереження товарів у незмінному стані, за умови що такі операції не змінюють зовнішній вигляд та/або не покращують характеристики товарів, з якими проводяться такі операції, зокрема звичайні операції з товарами, зазначені в пунктах 1, 3, 6, 7 частини четвертої статті 73-6 цього Кодексу.

2. Із товарами гуманітарної допомоги, розміщеними на тимчасове зберігання на складах організацій - отримувачів гуманітарної допомоги, операції, зазначені в частині першій цієї статті, проводяться утримувачем таких товарів з дозволу митного органу.

У разі відмови у наданні дозволу на проведення операцій, зазначених у частині першій цієї статті, митні органи зобов’язані невідкладно письмово повідомити утримувача товарів про причини та підстави такої відмови".

107. У статті 204:

1) частину першу викласти в такій редакції:

"1. Строк тимчасового зберігання товарів становить 90 календарних днів";

2) частину другу доповнити словами і цифрами "крім випадку, передбаченого частиною другою статті 439 цього Кодексу";

3) частину третю викласти в такій редакції:

"3. Строк тимчасового зберігання товарів, зазначений у частині першій цієї статті, за заявою декларанта може бути продовжений, але не більш як на 30 днів. Якщо особа, яка зберігає товари на складі тимчасового зберігання або митному складі відкритого типу, не є утримувачем цього складу, її заява про продовження строку тимчасового зберігання зазначених товарів попередньо погоджується з утримувачем складу. У разі відмови у продовженні строку тимчасового зберігання митний орган зобов’язаний невідкладно письмово (у паперовій або електронній формі) повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови";

4) пункт 2 частини четвертої виключити;

5) частину п’яту викласти в такій редакції:

"5. У разі невиконання вимог частини четвертої цієї статті щодо розпорядження товарами, що зберігаються на складі тимчасового зберігання, утримувач складу тимчасового зберігання повинен протягом 30 днів після закінчення строку тимчасового зберігання передати їх на склад митного органу, а в разі закінчення строку придатності зазначених товарів та непоміщення утримувачем таких товарів у митний режим знищення або руйнування - протягом 30 днів після закінчення такого строку задекларувати їх у митний режим знищення або руйнування".

108. У статті 206:

1) у першому реченні частини першої слово "кінцевому" виключити;

2) частину шосту викласти в такій редакції:

"6. Із товарами, що перебувають на складах тимчасового зберігання, розташованих поза межами пунктів пропуску через державний кордон України на територіях аеропортів, морських та/або річкових портів, можуть проводитися операції з товарами, передбачені частиною першою статті 203 цього Кодексу".

109. Статтю 208 доповнити частиною третьою такого змісту:

"3. У разі якщо судно (пором) закордонного плавання, відповідно до затвердженого графіка, більше одного разу на добу перетинає державний кордон України, його митне оформлення проводиться один раз на 24 години, а саме:

судна (порома), яке плаває під іноземним прапором, - під час його першого заходу в український порт та під час його останнього вибуття з українського порту;

судна (порома), яке плаває під Державним прапором України, - під час його першого вибуття з українського порту та під час його останнього заходу до українського порту".

110. У статті 210:

1) у третьому реченні частини першої слова "письмово або в електронній формі" замінити словами "письмово (у паперовій або електронній формі)", а слова "власника товарів або уповноважену ним особу" - словами "особу, яка звернулася за отриманням дозволу";

2) частини другу і третю викласти в такій редакції:

"2. Товари, вивантажені з судна в зону митного контролю на території морського, річкового порту, для митних цілей вважаються такими, що перебувають на тимчасовому зберіганні.

3. У разі втрати товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні на території морського, річкового порту (крім природних втрат за нормальних умов зберігання), або видачі їх без дозволу митного органу обов’язок із сплати митних платежів, установлених законом на імпорт цих товарів, покладається на портового оператора, адміністрацію річкового порту (термінала), які здійснювали зберігання цих товарів".

111. У статті 218:

1) у частині першій слова "контролюючими органами" замінити словами "органами, уповноваженими на здійснення заходів офіційного контролю";

2) у частині другій слова "власників товарів або уповноважених ними осіб" замінити словами "утримувача товарів".

112. У другому реченні частини другої статті 223 слова "письмово або в електронній формі" замінити словами "письмово (у паперовій або електронній формі)".

113. У статті 233:

1) частину сьому викласти в такій редакції:

"7. Строк зберігання міжнародних експрес-відправлень під митним контролем не може перевищувати 30 днів. Цей строк за письмовою заявою експрес-перевізника або декларанта може бути продовжений (але не більш як на 15 днів) митним органом, у зоні діяльності якого розташована центральна (регіональна) сортувальна станція, або митним органом, що здійснює митне оформлення товарів, що переміщуються (пересилаються) у відправленні, за місцем розташування (проживання) одержувача. У разі відмови у продовженні строку зберігання митний орган зобов’язаний невідкладно повідомити письмово (в паперовій або електронній формі) експрес-перевізника або декларанта про причини і підстави такої відмови";

2) в абзаці першому частини дев’ятої слова "їх повірені", "чи уповноважені ними особи" виключити;

3) в абзаці другому частини одинадцятої слова "або передає його на склад митного органу" виключити;

4) у частині тринадцятій слова "чи їх повірені" виключити.

114. У статті 236:

1) у першому реченні частини першої слова "чи декларантом або уповноваженою ним особою" замінити словами "одержувачем (відправником)";

2) частину другу викласти в такій редакції:

"2. Декларування товарів, зазначених у частині першій статті 234 цього Кодексу, здійснюється одержувачем (відправником) шляхом подання митної декларації за формою єдиного адміністративного документа чи іншого документа, що відповідно до законодавства може використовуватися замість митної декларації або її замінювати, у тому числі з використанням інформаційних технологій, або оператором поштового зв’язку чи експрес-перевізником шляхом подання реєстрів (тимчасових та/або додаткових) міжнародних поштових та експрес-відправлень";

3) частину третю доповнити абзацом такого змісту:

"Громадянин має право декларувати такі товари у порядку, встановленому для громадян, шляхом подання митної декларації за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України, у тому числі з використанням інформаційних технологій";

4) в абзаці другому частини четвертої слова "(уповноважена ним особа)" і "самостійно" виключити;

5) частину п’яту доповнити абзацом такого змісту:

"Громадянин має право декларувати такі товари у порядку, встановленому для громадян, шляхом подання митної декларації за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України, у тому числі з використанням інформаційних технологій";

6) в абзаці третьому частини шостої слова "(уповноваженою ним особою)" виключити.

115. У статті 238:

1) пункти 3-5 частини першої викласти в такій редакції:

"3) товари, щодо яких до закінчення строків тимчасового зберігання під митним контролем не були вчинені дії, зазначені у частині четвертій статті 204 цього Кодексу;

4) товари, граничний строк перебування яких під митним контролем, встановлений статтею 321 цього Кодексу, закінчився;

5) товари, транспортні засоби комерційного призначення, які перебувають під митним контролем і за якими утримувач товару не звернувся до закінчення граничних строків, встановлених статтею 199 цього Кодексу";

2) у частині третій слова "без передачі на склад митного органу" замінити словами "без розміщення на складі митного органу за рахунок утримувача товарів";

3) у частині п’ятій:

у пункті 2 слова "на прохання власників таких товарів, транспортних засобів або уповноважених ними осіб" замінити словами "за заявою утримувача таких товарів, транспортних засобів";

доповнити пунктом 9 такого змісту:

"9) товари, транспортні засоби комерційного призначення, які відповідно до частини третьої статті 263 цього Кодексу набули статус таких, що зберігаються на складі митного органу".

116. Частини першу, п’яту - сьому статті 239 викласти в такій редакції:

"1. Під складами митних органів розуміються приміщення, будівлі, споруди, території, резервуари, елеватори, холодильні чи морозильні камери, криті чи відкриті майданчики, газосховища або частина магістральних нафтопроводів, по якій не виконується транспортування нафти та яка призначена для зберігання нафти безпосередньо у трубопроводі, тощо, які належать митним органам або використовуються ними і спеціально обладнані для зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення";

"5. Товари, які через свої властивості та/або громіздкість не можуть зберігатися на складі митного органу, за рішенням керівника митного органу або його заступника можуть бути залишені на зберігання за місцем їх виявлення/перебування або передані на зберігання підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для належного зберігання таких товарів. Для цілей цього Кодексу таке зберігання вважається зберіганням на складі митного органу.

6. Митні органи несуть передбачену законом відповідальність за втрату або пошкодження товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що зберігаються ними. У випадку, передбаченому частиною п’ятою цієї статті, таку відповідальність несе адміністрація підприємств, на складах яких розміщуються товари, передані митними органами цим підприємствам на зберігання.

7. Витрати митних органів на огляд товарів та інші витрати, пов’язані з переміщенням товарів на склад митного органу та зберіганням товарів, транспортних засобів, зазначених у пунктах 1-5 частини першої та в частині п’ятій статті 238 цього Кодексу, відшкодовуються утримувачем товарів або іншими заінтересованими особами. Витрати митних органів на зберігання товарів, митне оформлення яких призупинено відповідно до статей 399, 400 і 401-1 цього Кодексу, відшкодовуються їхнім правовласником.

При цьому відшкодування витрат на огляд товарів та інші витрати, пов’язані з переміщенням товарів на склад митного органу та зберіганням товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 6 частини п’ятої статті 238 цього Кодексу, здійснюється з урахуванням положень частини третьої статті 243 та частини третьої статті 541 цього Кодексу. Розмір суми, що підлягає відшкодуванню, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, і розраховується в порядку, передбаченому для визначення собівартості платних послуг. Готівкові кошти на відшкодування витрат на огляд товарів та інші витрати, пов’язані з переміщенням товарів на склад митного органу та зберіганням товарів, транспортних засобів на складах митних органів, можуть прийматися цими органами із заповненням уніфікованої митної квитанції, яка видається утримувачу зазначених товарів, транспортних засобів".

117. У статті 240:

1) у частині другій слова і цифри "але не більше 90 днів" виключити;

2) після частини шостої доповнити новою частиною такого змісту:

"7. Товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені в пункті 9 частини п’ятої статті 238 цього Кодексу, зберігаються на складі митного органу до закінчення граничного строку перебування під митним контролем, визначеного частиною четвертою статті 321 цього Кодексу".

У зв’язку з цим частину сьому вважати частиною восьмою;

3) доповнити частиною дев’ятою такого змісту:

"9. Строки зберігання товарів на складі митного органу не встановлюються щодо:

1) товарів, які швидко псуються або мають обмежений строк зберігання (товарів, які швидко псуються під впливом умов навколишнього середовища (температури, вологості тощо), вимагають дотримання особливих умов транспортування та зберігання та/або строк придатності для споживання або використання яких закінчиться протягом наступних 45 днів);

2) товарів, витрати із забезпечення спеціальних умов зберігання яких перевищують їх вартість.

Такі товари підлягають негайному розпорядженню без передачі на склад митного органу".

118. У статті 241:

1) частину першу викласти в такій редакції:

"1. З товарами, що зберігаються на складах митних органів, можуть з дозволу митного органу проводитися операції, передбачені частиною першою статті 203 цього Кодексу";

2) у частині другій слова "письмово або в електронній формі" замінити словами "письмово (в паперовій або електронній формі)".

119. У частині першій статті 242 слова "власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними" замінити словом "утримувачу".

120. У статті 243:

1) у першому реченні частини першої слова "власник або уповноважена ним особа не звернулися" замінити словами "утримувач товару не звернувся", а слова "власника зазначених товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноважену ним особу" - словами "утримувача товару";

2) у частині третій:

у першому реченні слова "власникові або уповноваженій ним особі" замінити словами "їх утримувачу";

у другому реченні слова "власником цих товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою" виключити;

3) у частині шостій слова "які швидко псуються або мають обмежений строк зберігання" замінити словами і цифрами "визначені в частині дев’ятій статті 240 цього Кодексу";

4) у частині сьомій слова "власником або уповноваженою ним особою" виключити;

5) частину дев’яту доповнити словами і цифрами "після здійснення контролю, передбаченого статтею 402-1 цього Кодексу";

6) частину одинадцяту доповнити словами і цифрами "крім випадку, зазначеного у частині третій статті 238 цього Кодексу".

121. У статті 244:

1) частину першу після цифри "7" доповнити цифрою "9";

2) у частині п’ятій слова "відшкодування витрат" замінити словами "вирахування сум належних митних платежів та витрат";

3) у частині шостій слово "Власник" замінити словом "Утримувач", а слова "або уповноважена ним особа" виключити.

122. Участині другій статті 245 слова "власник або уповноважена ним особа не звернулися" замінити словами "утримувач товару не звернувся".

123. В абзаці четвертому частини третьої статті 246 слова "або уповноваженій ним особі" виключити.

124. Частини сьому і восьму статті 247 викласти в такій редакції:

"7. За письмовим зверненням декларанта митні формальності можуть виконуватися митними органами поза місцем розташування цих органів, а також поза робочим часом, установленим для них, на умовах, визначених цим Кодексом.

Форма письмового звернення декларанта визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Письмове звернення декларанта може подаватися в електронній формі з використанням систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів із накладенням електронного підпису.

У разі необхідності виконання посадовою особою митного органу форм митного контролю, визначених із застосуванням системи управління ризиками, поза місцем розташування митного органу та у робочий час, установлений для нього, письмове звернення декларанта не вимагається, дата та час виконання митних формальностей зазначаються посадовою особою митного органу в акті огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, форма якого затверджена відповідно до частини одинадцятої статті 338 цього Кодексу.

8. За виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для них, із заінтересованих осіб справляється плата у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, та в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Така плата може справлятися із заповненням уніфікованої митної квитанції. Така плата не справляється за виконання митними органами митних формальностей поза місцем розташування митних органів у межах наданого підприємству спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням", транзитних спрощень "статус авторизованого вантажовідправника МДП", "статус авторизованого вантажоодержувача МДП", а також транзитних спрощень "статус авторизованого вантажовідправника", "статус авторизованого вантажоодержувача", передбачених Конвенцією про процедуру спільного транзиту, крім випадків:

1) виклику посадової особи митного органу таким підприємством;

2) здійснення посадовою особою митного органу митних формальностей безпосередньо на об’єкті підприємства, визначеному в авторизації на застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням", відповідно до частини четвертої статті 249-1 цього Кодексу.