1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Закон України


ЗАКОН УКРАЇНИ
Про телебачення і радіомовлення
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, № 10, ст. 43) (Вводиться в дію Постановою ВР № 3760-XII від 21.12.93 , ВВР, 1994, № 10, ст. 44) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 75/95-ВР від 28.02.95, ВВР, 1995, № 13, ст. 85 № 198/95-ВР від 02.06.95, ВВР, 1996, № 5, ст. 18 № 70/97-ВР від 14.02.97, ВВР, 1997, № 15, ст.115 № 595/97-ВР від 22.10.97, ВВР, 1998, № 2, ст. 6 № 196/98-ВР від 05.03.98, ВВР, 1998, № 34, ст.233 № 193-XIV від 20.10.98, ВВР, 1998, № 49, ст.302 № 998-XIV від 16.07.99, ВВР, 1999, № 41, ст.373 № 1642-III від 06.04.2000, ВВР, 2000, № 27, ст.213 № 1709-III від 11.05.2000, ВВР, 2000, № 32, ст.257 № 2680-III від 13.09.2001, ВВР, 2002, № 2, ст.5 № 2921-III від 10.01.2002, ВВР, 2002, № 16, ст.114 № 744-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003, № 29, ст.234 № 762-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003, № 30, ст.247 № 871-IV від 22.05.2003, ВВР, 2003, № 37, ст.303 № 1294-IV від 20.11.2003, ВВР, 2004, № 13, ст.181 № 1407-IV від 03.02.2004, ВВР, 2004, № 16, ст.238 № 2810-IV від 06.09.2005, ВВР, 2005, № 49, ст.518 № 3099-IV від 17.11.2005, ВВР, 2005, № 52, ст.566 № 3253-IV від 21.12.2005, ВВР, 2006, № 5-6, ст.75 ) ( В редакції Закону № 3317-IV від 12.01.2006, ВВР, 2006, № 18, ст.155 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 145-VI від 18.03.2008, ВВР, 2008, № 18, ст.197 № 1573-VI від 25.06.2009, ВВР, 2010, № 1, ст.7 ) ( Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду № 21-рп/2009 від 15.09.2009 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 1957-VI від 10.03.2010, ВВР, 2010, № 28, ст.352 № 2592-VI від 07.10.2010, ВВР, 2011, № 10, ст.63 № 2822-VI від 21.12.2010, ВВР, 2011, № 27, ст.225 № 2850-VI від 22.12.2010, ВВР, 2011, № 28, ст.252 № 2912-VI від 11.01.2011, ВВР, 2011, № 31, ст.297 № 2938-VI від 13.01.2011, ВВР, 2011, № 32, ст.313 № 3205-VI від 07.04.2011, ВВР, 2011, № 41, ст.413 № 3610-VI від 07.07.2011, ВВР, 2012, № 7, ст.53 № 4311-VI від 12.01.2012, ВВР, 2012, № 39, ст.461 № 4316-VI від 12.01.2012, ВВР, 2012, № 39, ст.463 № 4386-VI від 09.02.2012, ВВР, 2012, № 40, ст.478 № 5029-VI від 03.07.2012, ВВР, 2013, № 23, ст.218 № 5410-VI від 02.10.2012, ВВР, 2013, № 42, ст.586 № 5460-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 2-3, ст.41 № 5463-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 4, ст.61 № 245-VII від 16.05.2013, ВВР, 2014, № 12, ст.178 № 409-VII від 04.07.2013, ВВР, 2014, № 20-21, ст.715 ) ( Щодо втрати чинності Закону № 2592-VI від 07.10.2010 додатково див. Закон № 763-VII від 23.02.2014, ВВР, 2014, № 12, ст.189 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 159-VIII від 05.02.2015, ВВР, 2015, № 18, ст.131 № 271-VIII від 19.03.2015, ВВР, 2015, № 23, ст.159 № 317-VIII від 09.04.2015, ВВР, 2015, № 26, ст.219 № 319-VIII від 09.04.2015, ВВР, 2015, № 25, ст.192 № 422-VIII від 14.05.2015, ВВР, 2015, № 29, ст.265 № 674-VIII від 03.09.2015, ВВР, 2015, № 45, ст.409 № 856-VIII від 08.12.2015, ВВР, 2016, № 4, ст.37 № 1364-VIII від 17.05.2016, ВВР, 2016, № 39, ст.599 № 1421-VIII від 16.06.2016, ВВР, 2016, № 31, ст.547 № 1663-VIII від 06.10.2016, ВВР, 2016, № 47, ст.797 № 1715-VIII від 01.11.2016, ВВР, 2016, № 51, ст.835 № 2054-VIII від 23.05.2017, ВВР, 2017, № 26, ст.298 № 2210-VIII від 16.11.2017, ВВР, 2018, № 6-7, ст.38 № 2244-VIII від 07.12.2017, ВВР, 2018, № 6-7, ст.42 № 2415-VIII від 15.05.2018, ВВР, 2018, № 32, ст.242 № 2581-VIII від 02.10.2018, ВВР, 2018, № 46, ст.371 № 2704-VIII від 25.04.2019, ВВР, 2019, № 21, ст.81 № 124-IX від 20.09.2019, ВВР, 2019, № 46, ст.295 № 158-IX від 03.10.2019, ВВР, 2019, № 46, ст.305 № 540-IX від 30.03.2020, ВВР, 2020, № 18, ст.123 № 692-IX від 16.06.2020, ВВР, 2020, № 43, ст.371 № 738-IX від 19.06.2020 № 1089-IX від 16.12.2020 № 1556-IX від 17.06.2021, ВВР, 2021, № 35, ст.295 № 1616-IX від 01.07.2021, ВВР, 2021, № 38, ст.319 ) ( Щодо визнання конституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду № 3-р/2021 від 21.12.2021 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 2109-IX від 03.03.2022 № 2265-IX від 22.05.2022 № 2310-IX від 19.06.2022 № 2529-IX від 16.08.2022 № 2534-IX від 16.08.2022 № 2811-IX від 01.12.2022 )
( У тексті Закону слова "статутний фонд" в усіх відмінках і числах замінено словами "статутний капітал" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом № 2850-VI від 22.12.2010 ) ( У тексті Закону слово "телекомунікації" у всіх відмінках замінено словами "електронні комунікації" у відповідному відмінку; слова "оператор телекомунікацій", "провайдер або оператор телекомунікацій" у всіх відмінках і числах замінено словами "постачальник електронних комунікаційних послуг" у відповідному відмінку та числі згідно із Законом № 1089-IX від 16.12.2020 )
Цей Закон відповідно до Конституції України та Закону України "Про інформацію" регулює відносини, що виникають у сфері телевізійного та радіомовлення на території України, визначає правові, економічні, соціальні, організаційні умови їх функціонування, спрямовані на реалізацію свободи слова, прав громадян на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, на відкрите і вільне обговорення суспільних питань.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
1. Для цілей цього Закону вживаються такі терміни:
аудіовізуальна інформація - будь-які сигнали, що сприймаються зоровими і слуховими рецепторами людини та ідентифікуються як повідомлення про події, факти, явища, процеси, відомості про осіб, а також коментарі (думки) про них, що передаються за допомогою зображень та звуків;
аудіовізуальний твір - частина телерадіопрограми, яка є об’єктом авторського права, має певну тривалість, авторську назву і власну концепцію, складається з епізодів або цілісних авторських творів, поєднаних між собою творчим задумом і зображувальними чи звуковими засобами та яка є результатом спільної діяльності авторів, виконавців та виробників;
аудіовізуальний (електронний) засіб масової інформації - організація, яка надає для масового приймання споживачами аудіовізуальну інформацію, передану у вигляді електричних сигналів і прийняту за допомогою побутових електронних пристроїв;
афілійована особа - будь-яка юридична особа, що має істотну участь у суб’єкті інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення;
( Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом № 674-VIII від 03.09.2015 )
багатоканальна телемережа - електронна комунікаційна мережа, призначена для надання споживачам послуг по типу телевізійних, зокрема передавання телерадіопрограм, а також надання інших електронних комунікаційних і телевізійних послуг на замовлення, здатна забезпечити одночасну трансляцію більше ніж однієї телерадіопрограми і може інтегруватися з іншими електронними комунікаційними мережами;
( Термін статті 1 в редакції Закону № 1089-IX від 16.12.2020 )
будинкова розподільна мережа - електронна комунікаційна мережа, призначена для спрямування телерадіопрограм в окремі приміщення (квартири) будинку, яка є однією з внутрішніх комунікацій будинку і не входить до складу багатоканальних телемереж;
( Термін статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1089-IX від 16.12.2020 )
ведучий (диктор) передачі - особа, яка у кадрі чи поза кадром або в радіоефірі здійснює координацію та/або загальне керування процесом реалізації творчого задуму іншими учасниками передачі або супроводжує хід передачі поясненнями та/або оголошенням правил. Ведучий (диктор) передачі здійснює діяльність на підставі трудових, цивільно-правових чи інших відносин з телерадіоорганізацією або з іншою особою, яка забезпечує створення або виготовлення передачі, у тому числі на замовлення телерадіоорганізації;
( Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом № 2054-VIII від 23.05.2017 )
власний продукт телерадіоорганізації - програми та передачі, їх частини, які повністю або частково створені та/чи профінансовані телерадіоорганізацією;
власник суб’єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення - фізична особа або юридична особа, стосовно якої не існує фізичних осіб, яка володіє прямою або опосередкованою істотною участю суб’єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення (крім фізичних осіб, які здійснюють опосередковане володіння істотною участю виключно за дорученням, за відсутності інших ознак опосередкованого володіння). Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) є власником суб’єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення;
( Термін статті 1 в редакції Закону № 674-VIII від 03.09.2015 )
громадські телерадіоорганізації - телерадіоорганізації, які відповідно до закону є неприбутковими організаціями, створеними з метою задоволення інформаційних потреб територіальних громад;
державні телерадіоорганізації - телерадіоорганізації, які є державними підприємствами і засновані органами державної влади;
дозвіл на тимчасове мовлення - рішення, прийняте Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, що надає телерадіоорганізації право на позаконкурсних засадах відповідно до умов дозволу здійснювати тимчасове мовлення на територіях з особливим режимом мовлення та/або в окремих місцевостях, на території яких введено воєнний стан, строком до одного року;
( Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом № 2244-VIII від 07.12.2017; в редакції Закону № 2534-IX від 16.08.2022 )
ефірний час - проміжок часу, протягом якого відповідно до ліцензії на мовлення телерадіоорганізація здійснює трансляцію (ретрансляцію) будь-якої аудіовізуальної інформації;
( Абзац статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2912-VI від 11.01.2011 )
істотна участь - пряме та/або опосередковане володіння особою самостійно чи спільно з іншими особами 10 і більше відсотками статутного капіталу та/або права голосу часток (паїв, акцій) суб’єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення або незалежна від формального володіння можливість значного впливу на управління таким суб’єктом інформаційної діяльності. Особа визнається власником опосередкованої істотної участі незалежно від того, чи здійснює вона контроль прямого власника істотної участі в суб’єкті інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення або контроль будь-якої іншої особи в ланцюгу володіння корпоративними правами зазначеного суб’єкта інформаційної діяльності;
( Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом № 674-VIII від 03.09.2015 )
канал телевізійний - певна смуга частот, призначена для потреб телебачення і зазначена у плані розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні;
( Термін статті 1 в редакції Закону № 2529-IX від 16.08.2022 )
канал мовлення - сукупність технічних засобів мовлення (кабельного, оптичного, радіозв’язку), призначених для розповсюдження теле- та/чи радіопрограм на територію, що визначається параметрами цих засобів, які забезпечують трансляцію в реальному часі однієї телерадіопрограми;
канал мовлення багатоканальної телемережі - частина ресурсу багатоканальної телемережі, яка забезпечує трансляцію в реальному часі однієї телерадіопрограми;
кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність суб’єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення безпосередньо або через інших осіб, який здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов’язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в суб’єкті інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення;
( Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом № 674-VIII від 03.09.2015 )
комунальні телерадіоорганізації - створені органами місцевого самоврядування за участі територіальної громади у встановленому законом порядку телерадіоорганізації, не менше половини акцій або часток статутного капіталу яких перебувають у комунальній власності;
конкурсна гарантія - встановлений Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення грошовий внесок, що підтверджує наміри та зобов’язання учасника конкурсу на отримання ліцензії;
контроль - володіння часткою статутного капіталу юридичної особи у розмірі більш як 50 відсотків, крім привілейованих акцій, або правом на більш як 50 відсотків голосів у вищому органі управління юридичною особою, або можливість здійснювати вирішальний вплив на управління юридичною особою на основі правочину;
( Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 409-VII від 04.07.2013; термін статті 1 в редакції Закону № 674-VIII від 03.09.2015 )
ланцюг володіння корпоративними правами - інформація про склад засновників, учасників, акціонерів суб’єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, що включає дані про засновників, учасників, акціонерів першого і кожного наступного рівня володіння корпоративними правами суб’єкта інформаційних послуг у сфері телебачення і радіомовлення;
( Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом № 674-VIII від 03.09.2015 )
ліцензія на мовлення - документ державного зразка, який видається Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення та засвідчує право ліцензіата відповідно до умов ліцензії здійснювати мовлення, використовувати канали мовлення, мережі мовлення, канали багатоканальних телемереж;
ліцензія провайдера програмної послуги - документ державного зразка, який видається Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення та засвідчує право ліцензіата надавати програмні послуги з використанням ресурсу багатоканальних телемереж;
ліцензійні вимоги - кваліфікаційні, організаційні, технічні, технологічні, фінансово-економічні, особливі вимоги до телерадіоорганізацій, які мають на меті отримання ліцензії на мовлення;
ліцензіат (власник ліцензії) - юридична або фізична особа, якій Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення видала відповідну ліцензію;
ліцензування мовлення - видача, продовження, переоформлення, анулювання ліцензій на мовлення, внесення змін до ліцензій на мовлення, видача дублікатів ліцензій на мовлення, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов і умов ліцензії, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов і умов ліцензії, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування мовлення;
логотип (фірмовий, торговий знак) - будь-яка комбінація позначень (слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів), які придатні для вирізнення ефірного часу однієї телерадіоорганізації від іншої;
( Абзац статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2912-VI від 11.01.2011 )
мовлення (телерадіомовлення) - створення (комплектування та/або пакетування) і розповсюдження програм, пакетів програм, передач з використанням технічних засобів електронних комунікацій для публічного приймання за допомогою побутових теле- та радіоприймачів у відкритий спосіб чи за абонентну плату на договірних засадах;
мовник (теле- чи радіо) - суб’єкт господарювання, який створює (комплектує та/або пакетує) телевізійні чи радіопрограми та передачі і розповсюджує їх у відкритому або кодованому вигляді за допомогою технічних засобів шляхом трансляції та ретрансляції для приймання їх споживачами;
мережа мовлення - сукупність визначених ліцензією на мовлення каналів мовлення, телемереж, радіочастот, супутників, які використовуються мовником для розповсюдження теле- чи радіопрограм та передач;
музичний кліп - змістовно завершений аудіовізуальний твір, основою звукового ряду якого є виконання музичного твору з текстом або без тексту;
( Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом № 2054-VIII від 23.05.2017; визначення терміна статті 1 в редакції Закону № 2310-IX від 19.06.2022 )
національний аудіовізуальний продукт - програми, фільми, аудіовізуальні твори, вироблені фізичними або юридичними особами України;
новини (передача новин) - інформаційна, інформаційно-аналітична телерадіопередача, яка згідно з розкладом мовлення телерадіоорганізації регулярно виходить в ефір;
( Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом № 2054-VIII від 23.05.2017 )
оператор багатоканальної телемережі - суб’єкт господарювання (юридична або фізична особа), який здійснює обслуговування та технічну експлуатацію багатоканальної телемережі відповідно до вимог Закону України "Про електронні комунікації" без права надання програмної (інформаційної) послуги;
( Термін статті 1 в редакції Закону № 2529-IX від 16.08.2022 )
опосередковане володіння істотною участю - володіння особою самостійно або спільно з іншими особами принаймні одним з наведених нижче прав і правомочностей:
здійснення контролю прямого власника істотної участі в телерадіоорганізації;
здійснення контролю групи прямих власників юридичних осіб, які є прямими власниками істотної участі в телерадіоорганізації;
право голосу на загальних зборах учасників (акціонерів) телерадіоорганізації з часткою (акціями, паями тощо) в розмірі 10 і більше відсотків статутного (складеного) капіталу, яке ґрунтується на будь-якій не забороненій законом підставі (крім випадків, коли за дорученням право голосу 10 і більше відсотків статутного (складеного) капіталу суб’єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення надається довірителем особі, яка перебуває у трудових відносинах з довірителем, або коли в довіреності визначено перелік питань порядку денного загальних зборів із зазначенням того, як і за яке (проти якого) рішення потрібно проголосувати);
наявність у особи (групи осіб) незалежно від формального володіння можливості вирішального впливу на керівництво чи діяльність суб’єкта інформаційної діяльності чи будь-якої з наведених у цьому визначенні осіб;
здійснення контролю групи осіб, яка здійснює контроль будь-якої з наведених у цьому визначенні осіб;
( Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом № 674-VIII від 03.09.2015 )
пакет програм - перелік телерадіопрограм, які провайдер програмної послуги пропонує абонентам на договірних засадах як цілісну інформаційну послугу;
передача (телерадіопередача) - змістовно завершена частина програми (телерадіопрограми), яка має відповідну назву, обсяг трансляції, авторський знак, може бути використана незалежно від інших частин програми і розглядається як цілісний інформаційний продукт;
пов’язані особи з суб’єктом інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення - особи, які мають істотну участь у суб’єкті інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення; керівники, афілійовані особи суб’єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення; особи, які мають істотну участь в афілійованих особах суб’єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення; члени сім’ї (чоловік, дружина, діти та батьки, мачуха та вітчим, рідні брати, сестри та їхні діти, чоловіки і дружини) власників суб’єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення; юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені вище, є керівниками або власниками істотної участі; студія-виробник, з якою суб’єктом інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення протягом календарного року здійснено господарських операцій на загальну суму, що перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість);
( Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 409-VII від 04.07.2013; термін статті 1 в редакції Закону № 674-VIII від 03.09.2015 )
провайдер програмної послуги - суб’єкт господарювання, який на підставі ліцензії, виданої Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення, на договірних засадах надає абонентам можливість перегляду пакетів програм, використовуючи для передавання цих програм ресурси багатоканальних телемереж;
проводова мережа - комплекс поєднаних у єдиному технологічному процесі споруд і технічних засобів, призначений для трансляції однієї чи кількох радіопрограм у штучному закритому середовищі (проводі);
програма (телерадіопрограма) - поєднана єдиною творчою концепцією сукупність передач (телерадіопередач), яка має постійну назву і транслюється телерадіоорганізацією за певною сіткою мовлення;
програмна послуга - формування пакетів програм та забезпечення абонентам можливості їх перегляду на договірних засадах;
програмна концепція мовлення - обов’язковий додаток до ліцензії на мовлення, яким визначаються основні змістовні характеристики мовлення відповідно до вимог цього Закону;
пряма трансляція - безпосередня трансляція теле- або радіопередач без попереднього запису і монтажу;
публічна компанія - юридична особа, створена у формі публічного акціонерного товариства, акції якої допущені до торгів на регульованому фондовому ринку, який відповідає критеріям, визначеним Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
( Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом № 674-VIII від 03.09.2015; в редакції Закону № 738-IX від 19.06.2020 )
радіомовлення - виробництво, комплектування та розповсюдження аудіопередач (аудіопрограм) з використанням радіочастотного спектра, що приймаються будь-якою кількістю приймачів;
( Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом № 1421-VIII від 16.06.2016; в редакції Закону № 2529-IX від 16.08.2022 )
ретрансляція - прийом і одночасна передача, незалежно від використаних технічних засобів, повних і незмінних телерадіопрограм або істотних частин таких програм, які транслюються мовником;
розклад мовлення телерадіоорганізацій - відкрита інформація телерадіоорганізацій, на яку не розповсюджується авторське право, про послідовність виходу в ефір та хронометраж телерадіопередач протягом певного визначеного відрізку часу;
сітка мовлення - документ, що містить перелік, послідовність, назву, час виходу в ефір теле- чи радіопрограм, теле- чи радіопередач і відображає основні напрями програмної концепції мовлення на конкретний період;
система колективного прийому - комплекс обладнання, який забезпечує в межах одного будинку можливість прийому теле- чи радіопрограм за допомогою побутових приймальних засобів без обмеження можливості у виборі програм, без права наступного розповсюдження цих програм та отримання абонентної плати;
соціальне телерадіомовлення - передачі чи програми освітнього, навчального та довідкового характеру, передачі для сліпих, глухих, людей з послабленим слухом, а також програми і передачі з проблем екологічного виховання;
структура власності - система взаємовідносин юридичних та фізичних осіб, що дає змогу визначити:
всіх власників, учасників, акціонерів суб’єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення (телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги), у тому числі бенефіціарних власників (контролерів), а за їх відсутності - всіх власників, учасників, акціонерів суб’єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення і всіх фізичних осіб та власників, учасників, акціонерів юридичних осіб на всіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами суб’єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення (крім публічних компаній);
всіх осіб, які мають пряму або опосередковану істотну участь у суб’єкті інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення;
всіх ключових учасників кожної юридичної особи, яка присутня в ланцюгу володіння корпоративними правами такого суб’єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення;
відносини контролю щодо суб’єкта інформаційної діяльності між усіма особами, зазначеними в абзацах другому і третьому цього визначення;
( Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом № 674-VIII від 03.09.2015 )
суб’єкт інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення - юридична особа, що здійснює господарську діяльність у сфері телебачення і радіомовлення (телерадіоорганізація, провайдер програмної послуги тощо);
( Термін статті 1 в редакції Закону № 674-VIII від 03.09.2015 )
Суспільне телебачення і радіомовлення України - організаційно-правова форма некомерційного телебачення і радіомовлення, засади діяльності якої визначено Законом України "Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України";
( Абзац статті 1 виключено на підставі Закону № 145-VI від 18.03.2008 )
студія-виробник (незалежний продюсер) - суб’єкт господарювання, який займається створенням (виготовленням) фільмів, реклами, окремих теле- та/або радіопередач чи програм;
суборенда каналу мовлення - юридично оформлена або прихована поступка визначеного ліцензією на мовлення каналом (часом) мовлення іншій юридичній або фізичній особі, включаючи не передбачену умовами ліцензії (програмною концепцією мовлення) систематичну ретрансляцію програм і передач інших телерадіоорганізацій;
телебачення (телемовлення) - виробництво аудіовізуальних програм та передач або комплектування (пакетування) придбаних аудіовізуальних програм та передач і їх поширення незалежно від технічних засобів розповсюдження, які приймаються необмеженою кількістю осіб;
( Термін статті 1 в редакції Закону № 2054-VIII від 23.05.2017 )
телерадіоорганізація - зареєстрована у встановленому законодавством порядку юридична особа, яка на підставі виданої Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення ліцензії на мовлення створює або комплектує та/чи пакетує телерадіопрограми і/або передачі та розповсюджує їх за допомогою технічних засобів мовлення;
телерадіожурналіст - штатний або позаштатний творчий працівник телерадіоорганізації, який професійно збирає, одержує, створює і готує інформацію для розповсюдження;
телерадіопрацівник - штатний або позаштатний працівник телерадіоорганізації, який за характером своєї професійної діяльності та відповідно до посадових обов’язків бере участь у створенні та розповсюдженні телерадіопрограм та передач;
території з особливим режимом мовлення - райони України, що межують з тимчасово окупованою територією України (Автономною Республікою Крим та містом Севастополем), райони Донецької і Луганської областей;
( Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом № 2244-VIII від 07.12.2017 )
технічні засоби мовлення - сукупність радіоелектронних засобів та технічних пристроїв, за допомогою яких програми і передачі доводяться до споживачів;
тимчасове мовлення - мовлення з використанням радіочастотного спектра, що здійснюється телерадіоорганізаціями на підставі наданого Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення дозволу на тимчасове мовлення;
( Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом № 2244-VIII від 07.12.2017; в редакції Закону № 2529-IX від 16.08.2022 )
трансляція (телерадіотрансляція) - початкова передача, яка здійснюється наземними передавачами, за допомогою кабельного телебачення або супутниками будь-якого типу в кодованому або відкритому вигляді телевізійних чи радіопрограм, що приймаються населенням;
умови дозволу - нормативно-правовий акт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, положення якого встановлюють вичерпний перелік вимог, обов’язкових для виконання телерадіоорганізацією, що здійснює мовлення на територіях з особливим режимом мовлення, та вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання дозволу;
( Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом № 2244-VIII від 07.12.2017 )
умови ліцензії - визначені ліцензією на мовлення та додатками до ліцензії організаційні, технологічні та змістовні характеристики мовлення, а також організаційно-технічні, фінансові, інвестиційні зобов’язання організації-ліцензіата;
універсальна програмна послуга - перелік телерадіопрограм, отримання яких усіма абонентами провайдера програмної послуги є обов’язковим і до складу якого входять такі телерадіопрограми:
1) публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України";
2) телерадіоорганізацій місцевої і регіональної категорій мовлення, що здійснюють мовлення в межах не більш як однієї області (або виключно в межах Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя), що відповідно до ліцензій на мовлення здійснюють ефірне телевізійне мовлення або цифрове мовлення з використанням радіочастотного спектра, на території розташування відповідної багатоканальної телемережі, що використовується провайдером програмної послуги, за умови що такі телерадіоорганізації не здійснюють ретрансляції програм інших мовників та не володіють іншими ліцензіями, що дозволяють здійснювати ефірне або багатоканальне мовлення в інших областях (регіонах) України;
3) державного підприємства "Парламентський телеканал "Рада" або його правонаступника, за умови наявності у нього ліцензії на мовлення.
( Термін статті 1 в редакції Законів № 1663-VIII від 06.10.2016, № 2529-IX від 16.08.2022 )
Стаття 2. Сфера дії Закону
1. Дія цього Закону поширюється на відносини між суб’єктами діяльності в галузі телебачення і радіомовлення незалежно від їхньої форми власності, мети створення, виду статутної діяльності, а також від способу розповсюдження телерадіопрограм та передач, розрахованих на масове приймання споживачами.
2. Стосовно організацій, які знаходяться за межами країни і діють відповідно до законодавства інших держав, цей Закон застосовується виключно в частині регулювання порядку розповсюдження їх програм і передач на території України, якщо інше не передбачається міжнародними угодами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
3. Дія цього Закону не поширюється на відносини, що регулюють засади створення і діяльності технологічних телемереж і проводових мереж закритого типу та спеціального призначення, не розрахованих на масове приймання їхніх передач.
Стаття 3. Законодавство про телебачення і радіомовлення
1. Законодавство України про телебачення і радіомовлення складається з Конституції України, Закону України "Про інформацію", цього Закону, законів України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України", "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", "Про електронні комунікації", міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
( Частина перша статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 271-VIII від 19.03.2015; в редакції Закону № 2529-IX від 16.08.2022 )
Стаття 4. Основні принципи державної політики у сфері телебачення і радіомовлення
1. Держава проводить політику протекціонізму щодо розповсюдження програм і передач вітчизняного виробництва.
2. Держава створює умови для забезпечення засобами телерадіомовлення культурних та інформаційних потреб громадян України, а також потреб етнічних українців, які проживають за межами України.
3. Держава підтримує об’єднання суб’єктів інформаційної діяльності в галузі телебачення і радіомовлення (телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги) у самоврядні організації.
4. Держава не чинить перепон прямому прийому телевізійних і радіопрограм та передач з інших країн, які транслюються мовою національної меншини або подібною до неї регіональною мовою.
5. Держава встановлює дієві обмеження щодо монополізації телерадіоорганізацій промислово-фінансовими, політичними та іншими групами чи окремими особами, а також гарантує захист телерадіоорганізацій від фінансового і політичного тиску з боку фінансово-політичних груп та органів державної влади і органів місцевого самоврядування.
6. Держава гарантує реалізацію прав на інформацію, на вільне і відкрите обговорення суспільно важливих проблем із застосуванням телебачення і радіомовлення.
7. Держава всіма можливими законними засобами не допускає в інформаційних та інших телерадіопрограмах систематичного цілеспрямованого безпідставного загострення уваги на війні, насильстві і жорстокості, розпалюванні расової, національної та релігійної ворожнечі або позитивного їх подання (трактування), а також забезпечує ідеологічний і політичний плюралізм у сфері аудіовізуальних засобів масової інформації.
8. Держава законодавчо визначає органи влади, які здійснюють реєстраційні та регулюючі функції у галузі телерадіомовлення і не допускає створення нових чи наділення існуючих державних органів тотожними або дублюючими повноваженнями щодо аудіовізуальних засобів масової інформації.
9. Не допускається подвійне ліцензування одного й того ж виду діяльності в галузі телебачення і радіомовлення.
Стаття 5. Гарантії свободи діяльності телерадіоорганізацій
1. Цензура інформаційної діяльності телерадіоорганізації забороняється.
2. Телерадіоорганізація є незалежною у визначенні змісту програм та передач.
3. Не вмотивоване законодавством України втручання органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, громадських чи релігійних об’єднань, їх посадових осіб чи працівників, а також власників у сферу професійної діяльності телерадіоорганізацій не допускається.
Стаття 6. Неприпустимість зловживання свободою діяльності телерадіоорганізацій
1. Телерадіоорганізації в інформаційних блоках зобов’язані подавати інформацію про офіційно оприлюднену у будь-який спосіб позицію всіх представлених в органах влади політичних сил.
2. Не допускається використання телерадіоорганізацій для:
поширення відомостей, що становлять державну таємницю, або іншої інформації, яка охороняється законом;
закликів до насильницької зміни конституційного ладу України;
закликів до розв’язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті;
( Абзац четвертий частини другої статті 6 в редакції Закону № 1715-VIII від 01.11.2016 )
приниження чи зневажання державної мови;
( Частину другу статті 6 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2704-VIII від 25.04.2019 )
необґрунтованого показу насильства;
пропаганди винятковості, зверхності або неповноцінності осіб за ознаками їх релігійних переконань, ідеології, належності до тієї чи іншої нації або раси, фізичного або майнового стану, соціального походження;
трансляції програм та передач, у яких телеглядачам та/або радіослухачам надаються послуги з ворожіння та гадання, а також платні послуги у сфері народної та/або нетрадиційної медицини;
( Частину другу статті 6 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4316-VI від 12.01.2012 )
трансляції програм або їх відеосюжетів, які можуть завдати шкоди фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків, якщо вони мають змогу їх дивитися;
трансляції телепередач, виготовлених після 1 серпня 1991 року, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, що виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України. Для цілей застосування цієї норми використовуються визначення та критерії, встановлені Законом України "Про кінематографію";
( Частину другу статті 6 доповнено новим абзацом гідно із Законом № 159-VIII від 05.02.2015 )
трансляції аудіовізуальних творів (фільмів, телепередач, крім інформаційних та інформаційно-аналітичних телепередач), одним із учасників яких є особа, внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, оприлюдненого в установленому порядку. При цьому учасником аудіовізуального твору вважається фізична особа, яка брала участь у його створенні під власним ім’ям (псевдонімом) або як виконавець будь-якої ролі, виконавець музичного твору, що використовується в аудіовізуальному творі, автор сценарію та/або текстів чи діалогів, режисер-постановник, продюсер;
( Частину другу статті 6 доповнено новим абзацом гідно із Законом № 159-VIII від 05.02.2015; в редакції Закону № 2310-IX від 19.06.2022 ) ( Приписи першого речення абзацу десятого частини другої статті 6 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 3-р/2021 від 21.12.2021 )
пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну;
( Частину другу статті 6 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2265-IX від 22.05.2022; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2534-IX від 16.08.2022 )
залучення осіб, які пропагують або виправдовують, визнають правомірною, заперечують агресію Російської Федерації проти України, або беруть участь у заходах, які організовує держава-агресор на тимчасово окупованих територіях України;
( Частину другу статті 6 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2534-IX від 16.08.2022 )
розповсюдження і реклами порнографічних матеріалів та предметів;
пропаганди наркотичних засобів, психотропних речовин з будь-якою метою їх застосування;
поширення інформації, яка порушує законні права та інтереси фізичних і юридичних осіб, посягає на честь і гідність особи;
здійснення інших вчинків, за якими наступає кримінальна відповідальність;
виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього конфлікту, громадянського конфлікту, громадянської війни, заперечення тимчасової окупації частини території України;
( Частину другу статті 6 доповнено новим абзацом гідно із Законом № 2109-IX від 03.03.2022 )
глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, представників збройних формувань Російської Федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи та інші структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, у тому числі шляхом їх визначення як "повстанці", "ополченці", "ввічливі військові люди".
( Частину другу статті 6 доповнено новим абзацом гідно із Законом № 2109-IX від 03.03.2022 )
3. Трансляція програм та передач з інтерактивними конкурсами (іграми, вікторинами), умови яких прямо чи опосередковано передбачають оплатне набуття особою статусу її учасника та/або в яких телеглядачам і радіослухачам з метою отримання виграшу у грошовій або майновій формі за особисту перемогу пропонується звернутися до телерадіоорганізації у будь-який спосіб (здійснити телефонний дзвінок, відправити смс-повідомлення тощо), що передбачає стягнення коштів за з’єднання та/або телефонну розмову за ціною, що не відповідає обраному абонентом тарифному плану, або отримання додаткової послуги постачальника електронних комунікаційних послуг, не включеної до переліку послуг, передбачених договором (тарифним планом), забороняється.
Ця заборона не поширюється на:
канали з обмеженим доступом (канали мовлення, на яких за допомогою використання кодувальних пристроїв та/чи програмного забезпечення обмежено вільний доступ абонентів до перегляду певних телепрограм таким чином, щоб прийом сигналу став неможливим без декодувального пристрою);
трансляцію програм та/або передач з проведення розіграшів лотерей;
трансляцію програм та/або передач з проведення творчих конкурсів, спортивних змагань тощо, незважаючи на те, передбачається чи не передбачається їх умовами грошовий або майновий виграш;
трансляцію програм та/або передач з проведення розіграшів на безоплатній основі з рекламуванням (популяризацією) окремого товару, послуги, торговельної марки (знака для товарів і послуг), найменування або напрямів діяльності суб’єктів господарювання, комерційної програми з видачею виграшів у грошовій або майновій формі;
трансляцію програм та/або передач з проведення конкурсів (ігор, вікторин), умови яких передбачають безоплатне набуття особою статусу її учасника та отримання учасником, який виявив кращі особисті знання та вміння, виграшів у грошовій або майновій формі за особисту перемогу;
трансляцію програм та/або передач з проведення розіграшів на безоплатній основі для розважальних, благодійних або пізнавальних цілей.
( Статтю 6 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4386-VI від 09.02.2012 )
4. Забороняється використання у програмах та передачах на телебаченні і радіо прихованих вставок, які впливають на підсвідомість людини та/або чинять шкідливий вплив на стан їх здоров’я.
5. Дані про кожну індивідуальну програму чи передачу мають містити ім’я автора чи авторів, назву і адресу виробника програми.
6. Відповідальність за зміст програм та передач несе керівник телерадіоорганізації або автор (автори) програми та/чи передачі.
7. У випадках, передбачених законодавством України, відповідальність за зміст окремих передач можуть нести інші особи.
Стаття 7. Державне управління та регулювання у сфері телерадіомовлення
1. Верховна Рада України визначає державну політику щодо телебачення і радіомовлення, законодавчі основи її реалізації, гарантії соціального і правового захисту працівників цієї сфери.
2. Кабінет Міністрів України забезпечує проведення державної політики щодо телебачення і радіомовлення, спрямовує і координує діяльність міністерств та інших органів виконавчої влади у цій сфері.
( Частина друга статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2592-VI від 07.10.2010, № 5460-VI від 16.10.2012 )
3. Забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері телебачення і радіомовлення покладаються на центральний орган виконавчої влади.
( Статтю 7 доповнено новою частиною згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012 )
4. Єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Національна рада).
( Частина четверта статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012 )
5. Правові засади формування та діяльності, статус, компетенція, повноваження, функції Національної ради та порядок їх здійснення визначаються Законом України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення".
6. Державне регулювання національного телерадіоінформаційного простору здійснюється відповідно до Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору, який розробляє і затверджує Національна рада згідно з визначеними законами України принципами, завданнями та пріоритетами.
7. Повноваження інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері телебачення і радіомовлення визначаються законодавством України про телебачення і радіомовлення.
Стаття 8. Захист економічної конкуренції у сфері телерадіомовлення
1. Норми цього Закону, а також правових актів, виданих на його виконання, не можуть трактуватися як обмеження вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції". Зокрема, жодна фізична або юридична особа одноособово та/або спільно з групою пов’язаних осіб не має права контролювати у будь-який спосіб, у тому числі через вплив на формування управлінських та/або наглядових органів телерадіоорганізації або шляхом здійснення контролю власника телерадіоорганізації, більше 35 відсотків загального обсягу відповідного територіального телерадіоінформаційного ринку - загальнонаціонального, регіонального або місцевого.
( Частина перша статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 674-VIII від 03.09.2015 )
2. Контроль за дотриманням суб’єктами інформаційної діяльності законодавства про захист економічної конкуренції та недопущення ними недобросовісної конкуренції здійснюють відповідно до своїх повноважень органи Антимонопольного комітету України.
3. Один суб’єкт господарювання може мати лише одну ліцензію на наземне ефірне мовлення у кожному територіальному сегменті телерадіоінформаційного ринку - загальнонаціональному (на всю територію України), регіональному (на окремий регіон, область), місцевому (на окремий населений пункт або групу населених пунктів, що можуть розглядатися як компактне територіальне утворення).
4. Забороняється застосування демпінгових тарифів на рекламу та надання послуг.
5. Інші обмеження щодо економічної конкуренції у сфері телерадіомовлення встановлюються антимонопольним законодавством України.
Стаття 9. Захист інтересів держави та національного телерадіовиробництва
1. У загальному обсязі мовлення кожної телерадіоорганізації не менше 50 відсотків має становити національний аудіовізуальний продукт, крім випадків, визначених абзацами другим та третім цієї частини.
У загальному обсязі мовлення телерадіоорганізацій, основу програмної концепції яких становлять дитячі передачі та які відповідно до ліцензій здійснюють ефірне, кабельне, супутникове та/або багатоканальне (в тому числі цифрове) мовлення з використанням радіочастотного ресурсу, не менше 25 відсотків має становити національний аудіовізуальний продукт за умови, що такі телерадіоорганізації здійснюють мовлення виключно державною мовою.
Вимоги абзацу першого цієї частини не поширюються на телерадіоорганізації, які на підставі ліцензій на мовлення розповсюджують на території України в повній та незмінній формі іноземні (за виключенням держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та/або державою-окупантом) програми організацій мовлення, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення і законодавства України, за умови, що такі телерадіоорганізації здійснюють мовлення виключно державною мовою.
( Частина перша статті 9 в редакції Законів № 1421-VIII від 16.06.2016, № 2310-IX від 19.06.2022 )
2. Телерадіоорганізації при здійсненні радіомовлення (крім випадку, передбаченого частиною третьою цієї статті) повинні забезпечувати частку пісень (словесно-музичних творів) державною мовою в обсязі не менше 40 відсотків загального обсягу пісень, поширених протягом доби, а також не менше 40 відсотків загального обсягу пісень, поширених у кожному проміжку часу між 07.00 та 14.00 і між 15.00 та 22.00.
( Статтю 9 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1421-VIII від 16.06.2016; в редакції Закону № 2310-IX від 19.06.2022 )
3. При здійсненні радіомовлення телерадіоорганізації, які поширюють музичні твори, серед яких частка пісень офіційними мовами Європейського Союзу відповідно до умов ліцензії становить не менше 60 відсотків загального обсягу пісень, поширених протягом доби, а також не менше 60 відсотків загального обсягу пісень, поширених у кожному проміжку часу між 07.00 та 14.00 і між 15.00 та 22.00, повинні забезпечувати частку пісень державною мовою не менше 25 відсотків загального обсягу пісень, поширених протягом доби, а також не менше 25 відсотків загального обсягу пісень, поширених у кожному проміжку часу між 07.00 та 14.00 і між 15.00 та 22.00.
( Статтю 9 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1421-VIII від 16.06.2016 )
4. Обсяг частки пісень державною мовою та/або іноземними мовами, які є офіційними мовами Європейського Союзу, визначається в ліцензії на мовлення телерадіоорганізації, яка здійснює радіомовлення.
( Статтю 9 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1421-VIII від 16.06.2016 ) ( Частину п'яту статті 9 виключено на підставі Закону № 2704-VIII від 25.04.2019 )
6. Мовник не має права розповсюджувати аудіовізуальні твори, у яких заперечується або виправдовується злочинний характер комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років в Україні, злочинний характер націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, створюється позитивний образ осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім випадків, пов’язаних з розвитком української науки та культури), працівників радянських органів державної безпеки, виправдовується діяльність радянських органів державної безпеки, встановлення радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті.
( Статтю 9 доповнено новою частиною згідно із Законом № 317-VIII від 09.04.2015 )
7. При проведенні конкурсів на видачу ліцензії на мовлення Національна рада керується необхідністю:
забезпечення інформаційних потреб громадян, у тому числі забезпечення громадян місцевими новинами;
захисту інтересів держави, протидії інформаційній агресії;
захисту інтересів виробників національного аудіовізуального продукту;
розвитку державної мови;
захисту прав та інтересів національних меншин;
захисту осіб, які опинилися на тимчасово окупованих територіях;
захисту інтересів національних мовників;
розвитку регіональних, місцевих і некомерційних мовників;
реалізації державної політики з вивчення іноземних мов, спрямованої на забезпечення інтеграції України до європейського політичного, економічного і науково-освітнього простору.
Виходячи з цих пріоритетів Національна рада визначає на конкурсних умовах відповідні вимоги до програмної концепції мовлення.
( Частина сьома статті 9 в редакції Закону № 1421-VIII від 16.06.2016 )
8. Телерадіоорганізаціям забороняється публічне виконання, публічний показ та публічне сповіщення (доведення до загального відома) музичних фонограм, відеограм, музичних кліпів, розповсюдження яких заборонено відповідно до частини другої статті 15 Закону України "Про культуру".
( Статтю 9 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 2310-IX від 19.06.2022 )
Стаття 10. Мова аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації
1. Телерадіоорганізації здійснюють мовлення державною мовою. Обов’язковий (мінімальний) обсяг мовлення державною мовою для телерадіоорганізацій окремих категорій мовлення встановлюється цим Законом. Допустимий обсяг мовлення мовами корінних народів, національних меншин України, мовами міжнародного спілкування встановлюється цим Законом.
2. У загальному тижневому обсязі мовлення телерадіоорганізацій загальнонаціональної і регіональної категорій мовлення, які відповідно до ліцензій здійснюють ефірне та/або багатоканальне (цифрове) мовлення з використанням радіочастотного спектра, передачі та/або фільми, виконані державною мовою, мають становити не менше 90 відсотків загальної тривалості передач та/або фільмів (або їх частин) у кожному проміжку часу між 07.00 та 18.00 і між 18.00 та 22.00.
( Абзац перший частини другої статті 10 в редакції Закону № 2529-IX від 16.08.2022; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2704-VIII від 25.04.2019 )
Телерадіоорганізації, які відповідно до ліцензії, виданої Національною радою, здійснюють супутникове мовлення та програми яких ретранслюються провайдерами програмної послуги в багатоканальних телемережах більш як однієї області, в цілях застосування цієї статті прирівнюються до телерадіоорганізацій загальнонаціональної категорії мовлення та зобов’язані дотримуватися вимог, встановлених абзацом першим цієї частини.
3. У загальному тижневому обсязі мовлення телерадіоорганізацій місцевої категорії мовлення, які відповідно до ліцензій здійснюють ефірне та/або багатоканальне (цифрове) мовлення з використанням радіочастотного спектра, передачі та/або фільми, виконані державною мовою, мають становити не менше 80 відсотків загальної тривалості передач та/або фільмів (або їх частин) у кожному проміжку часу між 07.00 та 18.00 і між 18.00 та 22.00.
( Абзац перший частини третьої статті 10 в редакції Закону № 2529-IX від 16.08.2022; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2704-VIII від 25.04.2019 )
Телерадіоорганізації, які відповідно до ліцензії, виданої Національною радою, здійснюють супутникове мовлення та програми яких ретранслюються провайдерами програмної послуги в багатоканальних телемережах виключно однієї області, в цілях застосування цієї статті прирівнюються до телерадіоорганізацій місцевої категорії мовлення та зобов’язані дотримуватися вимог, встановлених абзацом першим цієї частини.
4. Телерадіоорганізації, які відповідно до ліцензії, виданої Національною радою, здійснюють ефірне та/або багатоканальне (цифрове) мовлення з використанням радіочастотного спектра та/або супутникове мовлення, забезпечують частку передач новин державною мовою в обсязі не менше 90 відсотків загальної тривалості всіх передач новин, поширених телерадіоорганізацією у кожному проміжку часу між 07.00 та 18.00 і між 18.00 та 22.00.
( Абзац перший частини четвертої статті 10 в редакції Закону № 2529-IX від 16.08.2022; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2704-VIII від 25.04.2019 )
До телерадіоорганізацій, які відповідно до ліцензії, виданої Національною радою, здійснюють супутникове мовлення та програмну концепцію мовлення яких становлять повністю або частково інформаційні передачі, застосовуються вимоги, встановлені частиною другою та абзацом першим частини четвертої цієї статті.
Телерадіоорганізації, які відповідно до ліцензії, виданої Національною радою, здійснюють мовлення мовами корінних народів України, незалежно від категорії мовлення забезпечують сумарний тижневий обсяг телемовлення державною мовою та мовами корінних народів України в обсязі не менше 75 відсотків, при цьому не менше 30 відсотків - державною мовою, та забезпечують сумарний тижневий обсяг радіомовлення державною мовою, у тому числі передач новин, інформаційно-аналітичних та розважальних передач (ведучими (дикторами) радіопередач), в обсязі не менше 30 відсотків.
5. При обчисленні частки передач та/або фільмів, виконаних державною мовою, враховується загальна тривалість фільмів, новин та інших передач (крім пісень, що транслюються окремо і не є частиною передачі відповідно до пункту "в" частини сьомої цієї статті, та музичних кліпів), створених, дубльованих або озвучених українською мовою, що транслювалися телерадіоорганізацією впродовж тижня у проміжки часу, визначені цією статтею. При цьому мова виконання (озвучення, дубляжу) передач та/або фільмів визначається відповідно до частини шостої цієї статті.
Телерадіоорганізації, зазначені в частинах другій - четвертій цієї статті, у кожному із визначених у цій статті проміжків часу здійснюють трансляцію фільмів та/або передач, які не є їхнім власним продуктом, виключно державною мовою, за винятком фільмів і передач (крім дитячих та анімаційних), створених до 1 серпня 1991 року.
Фільми та/або передачі, трансляція яких допускається недержавною мовою відповідно до абзацу другого частини п’ятої статті 10 цього Закону, субтитруються державною мовою.
Фільми, створені на території республік колишнього СРСР не російською та не українською мовами і в подальшому дубльовані російською мовою, озвучуються або дублюються українською мовою.
Порядок використання мов та обчислення частки пісень при здійсненні радіомовлення (крім випадків, передбачених абзацом третім частини четвертої цієї статті) визначається статтею 9 цього Закону.
6. Передача вважається виконаною державною мовою, якщо виступи (репліки) ведучих (дикторів) передачі, осіб, які беруть участь у передачі, виконані, дубльовані, озвучені (з урахуванням вимог цього Закону) українською мовою.
Передача, що транслюється в прямому ефірі, вважається виконаною державною мовою, якщо виступи (репліки) ведучих (дикторів) передачі виконані українською мовою.
Фільм вважається виконаним державною мовою, якщо звуковий ряд при його демонструванні (розповсюдженні) виконаний, дубльований, озвучений українською мовою.
Для цілей реалізації художнього, творчого задуму допускається у фільмі (крім дитячих та анімаційних фільмів) використання інших мов в обсязі не більше 10 відсотків загальної тривалості всіх реплік учасників фільму, при цьому всі іншомовні репліки субтитруються українською мовою.
7. У передачі, фільмі, виконаному державною мовою, допускається використання інших мов без дублювання та озвучення у таких випадках:
а) у репортажі з місця події (крім мови та реплік репортерів);
( Пункт "б" частини сьомої статті 10 виключено на підставі Закону № 2704-VIII від 25.04.2019 )
в) у музичних творах з текстом (піснях), які є частиною передачі немузичного жанру чи фільму та використані в ній лише як звуковий супровід;
г) у музичних кліпах, що містять текстовий супровід;
ґ) у будь-яких творах, виступах, виконанні тощо мовами корінних народів України.
8. Обов’язкова частка мовлення державною мовою, встановлена частинами другою - четвертою цієї статті, не застосовується до:
а) суб’єктів державного іномовлення;
б) телерадіоорганізацій, територіальна категорія мовлення яких відповідно до ліцензії, виданої Національною радою, визначена як закордонне мовлення (далі - телерадіоорганізації закордонного мовлення);
в) телерадіоорганізацій, основу програмної концепції яких відповідно до ліцензій на мовлення становлять науково-просвітницькі передачі, виконані однією або декількома офіційними мовами Європейського Союзу;
г) телерадіоорганізацій, які відповідно до ліцензії, виданої Національною радою, здійснюють супутникове мовлення та програмну концепцію мовлення яких становлять освітні передачі, спрямовані виключно на вивчення іноземних мов;
ґ) телерадіоорганізацій, які відповідно до ліцензії, виданої Національною радою, здійснюють радіомовлення (крім випадків, визначених абзацом третім частини четвертої цієї статті).
Програми телерадіоорганізацій закордонного мовлення можуть ретранслюватися на території України провайдерами програмної послуги або іншими телерадіоорганізаціями виключно з використанням звукового ряду, що відповідає вимогам частини третьої цієї статті щодо мінімального обсягу мовлення державною мовою. Умови договору на ретрансляцію на території України програм телерадіоорганізації закордонного мовлення повинні містити зобов’язання провайдера програмної послуги або іншої телерадіоорганізації щодо обрання мови звукового ряду, який використовується при ретрансляції програм.
Програми телерадіоорганізацій, основу програмної концепції яких відповідно до ліцензії на мовлення становлять науково-просвітницькі передачі, виконані однією або декількома офіційними мовами Європейського Союзу, можуть ретранслюватися на території України провайдерами програмної послуги або іншими телерадіоорганізаціями виключно з використанням звукового ряду, в якому використовуються офіційні мови Європейського Союзу, українська мова або мови корінних народів України. Умови договору на ретрансляцію на території України програм таких телерадіоорганізацій повинні містити зобов’язання провайдера програмної послуги або іншої телерадіоорганізації щодо обрання мови звукового ряду, який використовується при ретрансляції програм.
Обсяг ведення радіопередач державною мовою, частки пісень (словесно-музичних творів) державною мовою та офіційними мовами Європейського Союзу визначаються статтею 9 цього Закону.
9. Ліцензіати, які розповсюджують програми (здійснюють мовлення) в організаційно-технологічний спосіб, відмінний від виду мовлення, зазначеного у частинах другій і третій цієї статті, мають дотримуватися обов’язкової частки (обсягу) мовлення державною мовою, передбаченої частиною третьою цієї статті.
( Стаття 10 в редакції Законів № 5029-VI від 03.07.2012, № 2054-VIII від 23.05.2017 )
Розділ II
СТРУКТУРА НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ. ЗАСНУВАННЯ, ФІНАНСУВАННЯ ТА МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНА БАЗА ТЕЛЕРАДІООРГАНІЗАЦІЙ
Стаття 11. Структура національного телебачення і радіомовлення України
1. Структуру національного телебачення і радіомовлення України становлять: комунальні телерадіоорганізації, акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (далі - НСТУ), Державна телерадіокомпанія "Всесвітня служба "Українське телебачення і радіомовлення", державне підприємство "Парламентський телеканал "Рада", приватні (незалежно від способу розповсюдження програм), громадські та інші телерадіоорганізації, засновані відповідно до вимог законодавства.
( Частина перша статті 11 в редакції Закону № 271-VIII від 19.03.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2210-VIII від 16.11.2017 )
Стаття 12. Заснування телерадіоорганізацій та вимоги до їх установчих і статутних документів
1. Право на заснування телерадіоорганізацій як суб’єктів господарювання в Україні належить юридичним особам України та громадянам України, не обмеженим у цивільній дієздатності.
2. В Україні забороняється засновувати та брати участь в телерадіоорганізаціях або провайдерах програмної послуги:
органам державної влади та органам місцевого самоврядування, юридичним особам, які вони заснували, на усіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги, якщо рішення про їх створення або положення про них не передбачає повноважень засновувати телерадіоорганізації або провайдерів програмної послуги;
юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, зареєстрованим в офшорних зонах, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України, а також особам без громадянства;
фізичним і юридичним особам, які є резидентами держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, а також юридичним особам, учасниками (акціонерами) яких є такі юридичні або фізичні особи, на усіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги і кінцевим вигодоодержувачам;
політичним партіям, профспілковим, релігійним організаціям та юридичним особам, які вони заснували, на всіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги;
громадянам, які за вироком суду відбувають покарання у місцях позбавлення волі або визнані судом недієздатними.
Кінцевим бенефіціарним власником (контролером) провайдера програмної послуги багатоканальної телемережі у стандарті DVB-T, DVB-T2, іншому стандарті передавання телевізійного зображення з використанням радіочастотного спектра для цілей цифрового наземного мовлення може бути виключно громадянин України. Юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, зареєстрованим в офшорних зонах, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України, а також особам без громадянства забороняється брати участь у провайдері програмної послуги багатоканальної телемережі у стандарті DVB-T, DVB-T2, іншому стандарті передавання телевізійного зображення з використанням радіочастотного спектра для цілей цифрового наземного мовлення на усіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами.
( Абзац сьомий частини другої статті 12 в редакції Закону № 2529-IX від 16.08.2022 )
( Частина друга статті 12 в редакції Законів № 674-VIII від 03.09.2015, № 158-IX від 03.10.2019 )
3. Участь іноземних фізичних та/чи юридичних осіб у статутному капіталі телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги регулюється законом.
Діяльність телерадіоорганізацій, провайдерів програмної послуги, зазначених участині другій цієї статті, забороняється.
( Частину третя статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 409-VII від 04.07.2013; в редакції Закону № 158-IX від 03.10.2019 )
4. Структура власності суб’єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення визнається прозорою, якщо інформація, оприлюднена на його офіційному веб-сайті та надана Національній раді, дає змогу визначити всіх осіб, які мають пряму та/або опосередковану істотну участь у юридичній особі чи можливість значного або вирішального впливу на управління та/або діяльність юридичної особи, у тому числі відносини контролю між усіма особами в ланцюгу володіння корпоративними правами щодо цієї юридичної особи, а також визначити кінцевого бенефіціарного власника.
Інформація про структуру власності суб’єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення розміщується на його офіційному веб-сайті відповідно до вимог цього Закону.
Суб’єкт інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення щороку подає Національній раді інформацію про свою структуру власності в порядку та за формою , що встановлюються Національною радою. Неподання, несвоєчасне подання такої інформації або подання інформації, що не відповідає дійсності, є підставою для застосування Національною радою санкцій відповідно до цього Закону.
У разі виявлення технічної помилки в інформації про структуру власності, поданій Національній раді, суб’єкт інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення повинен упродовж двох тижнів її виправити.
( Статтю 12 доповнено новою частиною згідно із Законом № 674-VIII від 03.09.2015 )
5. Установчі та/або статутні документи суб’єкта господарювання, який має ліцензію на мовлення або претендує на отримання такої ліцензії, мають передбачати створення у складі органів його управління спеціального наглядового органу (редакційної ради тощо), половина складу якого призначається засновниками або власниками телерадіоорганізації, а половина обирається творчим колективом телерадіоорганізації.
6. Недотримання визначених цією статтею вимог є підставою для недопущення відповідної телерадіоорганізації до конкурсу на видачу ліцензії на мовлення, відмови їй у видачі та продовженні ліцензії на мовлення, а також для відмови у видачі та продовженні ліцензії провайдера програмної послуги.
У разі якщо відповідні обставини виникли або були виявлені після видачі або продовження відповідної ліцензії, Національна рада може звернутися до суду з позовом про анулювання ліцензії на мовлення відповідно до пункту "ґ" частини п’ятої статті 37 цього Закону або про анулювання ліцензії провайдера програмної послуги відповідно до статті 40 цього Закону.
( Частина шоста статті 12 в редакції Закону № 158-IX від 03.10.2019 )
Стаття 13. Державні телерадіоорганізації
1. Порядок створення державних телерадіоорганізацій, порядок призначення їх керівників, формування керівних та наглядових органів визначаються законами України.
2. Державні телерадіоорганізації можуть створюватися органами державної влади відповідно до їх функцій та повноважень. Державні телерадіоорганізації є державними підприємствами.
3. У своїй діяльності державні телерадіоорганізації керуються Конституцією України, законами України та реалізують основні завдання, визначені цим Законом.
4. Основними завданнями державних телерадіоорганізацій є:
а) оперативне інформування телеглядачів і радіослухачів про суспільно-політичні та інші події в Україні і за кордоном, про надзвичайні події та ситуації, що становлять загрозу життю чи здоров’ю населення, оприлюднення офіційних повідомлень, роз’яснення рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
б) створення та розповсюдження економічних, публіцистичних, культурно-освітніх, медико-гігієнічних, художніх, навчальних, розважальних, спортивних програм, а також програм для дітей та юнацтва;
в) сприяння зміцненню міжнародних зв’язків України, зростанню її авторитету у світі.
5. Фінансування державних телерадіоорганізацій за рахунок коштів Державного бюджету України здійснюється тільки через державне замовлення у порядку та формах, визначених законодавством України.
6. Організаційно-правовий статус обласних державних телерадіокомпаній може бути змінений лише на статус громадських телерадіокомпаній.
( Статтю 14 виключено на підставі Закону № 271-VIII від 19.03.2015 )
Стаття 15. Телерадіоорганізація Суспільного телерадіомовлення
1. Порядок створення, статус, діяльність, порядок формування керівних та наглядових органів НСТУ визначаються Законом України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України".
( Частина перша статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 271-VIII від 19.03.2015 )
2. НСТУ є телерадіоорганізацією, що здійснює мовлення на загальнонаціональних телевізійних каналах, загальнонаціональних каналах мовлення багатоканальної ефірної телемережі, на регіональних каналах мовлення багатоканальної ефірної телемережі та радіоканалах відповідно до Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України" та умов ліцензій на мовлення, виданих Національною радою.
На НСТУ не поширюються обмеження, встановлені частиною третьою статті 8 цього Закону.
( Статтю 15 доповнено частиною другою згідно із Законом № 271-VIII від 19.03.2015 )
Стаття 16. Комунальні телерадіоорганізації
1. Комунальні телерадіоорганізації створюються територіальними громадами.
2. Рішення про створення та фінансування комунальної телерадіоорганізації приймається відповідним органом місцевого самоврядування.
Стаття 17. Приватні телерадіоорганізації
1. Приватні телерадіоорганізації створюються фізичними та/або юридичними особами у порядку, визначеному цим Законом, Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України.
Стаття 18. Громадські телерадіоорганізації
1. Громадські телерадіоорганізації створюються фізичними та/або юридичними особами з метою задоволення інформаційних потреб територіальних громад у порядку, визначеному цим Законом, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та Законом України "Про об’єднання громадян".
2. Громадські телерадіоорганізації не мають права займатися підприємницькою діяльністю і здійснюють лише некомерційну господарську діяльність.
3. Громадські телерадіоорганізації мають статус неприбуткових організацій.
Стаття 19. Фінансування телерадіоорганізацій
1. Джерелами фінансування телерадіоорганізацій є бюджетні асигнування на виконання державного замовлення, абонентна плата, кошти, отримані від виробництва і трансляції реклами, створення телерадіопрограм на замовлення, іншої передбаченої законодавством і статутними документами комерційної діяльності, кредити, інвестиції, внески засновників, спонсорів, благодійних організацій.
2. Забороняється будь-яке пряме бюджетне утримання телерадіоорганізацій органами державної влади, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті. Допускається оплата за рахунок бюджетних коштів інформаційних послуг, наданих телерадіоорганізаціями органам влади та управління згідно із законодавством України.
( Частина друга статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1616-IX від 01.07.2021 )
3. Забороняється будь-яке пряме або опосередковане фінансування телерадіоорганізацій політичними партіями, професійними спілками, релігійними організаціями.
4. Іноземні інвестиції як джерело фінансування телерадіоорганізацій допускаються в порядку, встановленому законодавством України та частиною третьою статті 12 цього Закону.
5. Фінансування НСТУ здійснюється відповідно до Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України".
( Частина п’ята статті 19 в редакції Закону № 271-VIII від 19.03.2015 )
6. Фінансування системи державного іномовлення України здійснюється відповідно до Закону України "Про систему іномовлення України".
( Статтю 19 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 856-VIII від 08.12.2015 )
7. Держава може надавати підтримку засобам масової інформації, утвореним за участі представницьких органів корінних народів України, у випадках, передбачених Законом України "Про корінні народи України".
( Статтю 19 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 1616-IX від 01.07.2021 )
Стаття 20. Матеріально-технічна база телерадіоорганізації
1. Матеріально-технічна база телерадіоорганізації, що забезпечує виробництво телерадіопередач та програм і доведення їх до споживачів, може включати до свого складу будь-які технічні засоби мовлення та розповсюдження, сертифіковані в Україні в установленому порядку.
2. Технічні засоби мовлення, створені (придбані, побудовані) за рахунок державних капіталовкладень, можуть бути надані в користування приватним телерадіоорганізаціям на підставі відповідних ліцензій на мовлення у порядку, передбаченому законодавством України.
3. Технічні засоби мовлення можуть бути у власності телерадіоорганізацій і використовуватися для здійснення власного мовлення.
Розділ III
РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕЛЕРАДІОІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ, ЛІЦЕНЗУВАННЯ МОВЛЕННЯ ТА ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ СУБ’ЄКТІВ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ГАЛУЗІ ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ
Стаття 21. План розвитку національного телерадіоінформаційного простору
1. План розвитку національного телерадіоінформаційного простору (далі - План розвитку) є нормативно-правовим документом, який розробляється Національною радою і затверджується її рішенням відповідно до вимог цього Закону. На підставі Плану розвитку Національна рада приймає рішення щодо створення та розвитку каналів мовлення, мереж мовлення та телемереж, які передбачають використання радіочастотного спектра, визначає конкурсні умови та оголошує конкурси на отримання ліцензій на мовлення, визначає умови ліцензій на мовлення, яке ліцензується за реєстраційним принципом.
( Частина перша статті 21 в редакції Закону № 2529-IX від 16.08.2022 )
2. План розвитку складається з двох частин:
а) Плану використання радіочастотного спектра, виділеного для телебачення і радіомовлення;
( Пункт "а" частини другої статті 21 в редакції Закону № 2529-IX від 16.08.2022 )
б) основних вимог щодо змістовного наповнення та співвідношення форматів мовлення у кожному з територіальних сегментів телерадіоінформаційного простору.
3. План розвитку та будь-які зміни до нього затверджуються рішенням Національної ради в порядку, визначеному Законом України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення".
4. План розвитку переглядається не рідше одного разу на рік за результатами звіту Національної ради.
5. Порядок розробки Плану розвитку та змін до нього визначається Національною радою.
6. План розвитку та зміни до нього офіційно оприлюднюються Національною радою протягом місяця з дня прийняття відповідного рішення.
Стаття 22. Створення і розвиток каналів мовлення, мереж мовлення та телемереж
1. Канали мовлення, мережі мовлення та телемережі, які передбачають використання радіочастотного спектра, створюються та/або територіально змінюються за рішенням Національної ради відповідно до плану розподілу і користування радіочастотним спектром та Плану розвитку.
Визначення можливості та умов користування радіочастотним спектром для потреб телерадіомовлення здійснюється лише за замовленням Національної ради.
( Частина перша статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4311-VI від 12.01.2012; в редакції Закону № 2529-IX від 16.08.2022 )
2. На підставі рішення про створення каналу мовлення, мережі мовлення або багатоканальної телемережі, яка передбачає користування радіочастотним спектром, Національна рада звертається із замовленням про розроблення розрахунків щодо можливості та умов користування радіочастотним спектром для потреб телерадіомовлення в порядку, визначеному Законом України "Про електронні комунікації". Після отримання таких розрахунків Національна рада оголошує відповідний конкурс (конкурси) на отримання ліцензії (ліцензій) на мовлення.
Замовлення на розроблення розрахунків щодо можливості та умов користування радіочастотним спектром для створення та розвитку каналів мовлення, мереж мовлення і телемереж НСТУ здійснюється за рішенням Національної ради на підставі заяви НСТУ та відповідно до Плану розвитку.
( Частину другу статті 22 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 271-VIII від 19.03.2015 )
( Частина друга статті 22 в редакції Закону № 4311-VI від 12.01.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 271-VIII від 19.03.2015; в редакції Закону № 2529-IX від 16.08.2022 )
3. Технічну розробку каналу мовлення або мережі мовлення здійснює телерадіоорганізація, яка отримала ліцензію на мовлення, або визначені нею суб’єкти господарювання відповідно до вимог законодавства у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра.
( Частина третя статті 22 в редакції Закону № 2529-IX від 16.08.2022 )
4. Порядок технічної розробки багатоканальних телемереж забезпечується оператором багатоканальних телемереж відповідно до вимог законодавства у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра.
( Частина четверта статті 22 в редакції Закону № 2529-IX від 16.08.2022 )
5. Національна рада сприяє максимальному територіальному охопленню каналами, мережами мовлення та телемережами кожної з територіальних категорій. Розширення каналів, мереж мовлення та телемереж у межах, визначених ліцензією на мовлення Національної ради, здійснюється на підставі заяви ліцензіата на позаконкурсних засадах відповідно до Плану розвитку.
6. Зміна територіальної категорії каналу, мережі мовлення, телемережі потребує повторного ліцензування мовлення на цьому каналі, на цій мережі або на відповідних каналах багатоканальної телемережі відповідно до вимог цього Закону.
7. Перехід від аналогового до цифрового мовлення здійснюється відповідно до Плану розвитку, крім територій з особливим режимом мовлення.
( Частина сьома статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2244-VIII від 07.12.2017 )
8. Національна рада сприяє запровадженню цифрового мовлення та відповідному технологічному переоснащенню діючих каналів та мереж мовлення. Зміни умов ліцензії на мовлення при переході від аналогового до цифрового мовлення в частині змін технологічних параметрів, виду мовлення (переходу до багатоканального мовлення) та змін програмної концепції мовлення здійснюються за визначеною цим Законом процедурою переоформлення ліцензії на мовлення.
Для забезпечення можливості тимчасового мовлення із використанням радіочастотного спектра аналогове мовлення може бути продовжене на територіях з особливим режимом мовлення.
( Частину восьму статті 22 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2244-VIII від 07.12.2017; в редакції Закону № 2529-IX від 16.08.2022 )
9. У разі якщо ліцензіат протягом двох місяців з моменту готовності каналу або мережі до впровадження цифрового мовлення не подав до Національної ради відповідну заяву про переоформлення ліцензії, Національна рада оголошує конкурс на отримання ліцензії на багатоканальне мовлення. При цьому за чинним ліцензіатом залишається право мовлення на одному з каналів нової цифрової багатоканальної телемережі.
10. Порядок користування радіочастотним спектром для потреб телерадіомовлення, забезпечення електромагнітної сумісності, розміщення і експлуатації радіоелектронних засобів мовлення визначається Законом України "Про електронні комунікації".
( Частина десята статті 22 в редакції Закону № 2529-IX від 16.08.2022 )
11. Кошти на розробку розрахунків щодо можливості та умов користування радіочастотним спектром для телерадіомовлення, необхідних для передбаченого Планом розвитку створення та розвитку каналів мовлення, мереж мовлення та багатоканальних телемереж, передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком у видатках Національної ради.
( Частина одинадцята статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4311-VI від 12.01.2012; в редакції Закону № 2529-IX від 16.08.2022 )
12. Кількість каналів, мереж мовлення та телемереж, які передбачають використання радіочастотного спектра по кожній територіальній категорії, враховуючи також мовлення з використанням цифрових технологій, визначається Національною радою.
( Частина дванадцята статті 22 в редакції Закону № 2529-IX від 16.08.2022 )
( Частину тринадцяту статті 22 виключено на підставі Закону № 4311-VI від 12.01.2012 )
Стаття 23. Ліцензування мовлення
1. Ліцензування мовлення здійснюється виключно Національною радою відповідно до порядку та вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення".
2. Ліцензування мовлення іноземних телерадіоорганізацій забороняється.
3. Залежно від організаційно-технологічних особливостей розповсюдження програм Національна рада видає ліцензії на такі види мовлення:
супутникове;
ефірне;
кабельне;
проводове;
багатоканальне.
4. Залежно від території розповсюдження програм визначається територіальна категорія мовлення та територіальна категорія каналу мовлення або багатоканальної телемережі:
загальнонаціональне мовлення - мовлення не менше ніж на дві третини населення кожної з областей України;
регіональне мовлення - мовлення на регіон (область, декілька суміжних областей), але менше ніж на половину областей України;
місцеве мовлення - мовлення на один чи кілька суміжних населених пунктів, яке охоплює не більше половини території області;
закордонне мовлення - мовлення на територію поза межами державного кордону України.
5. Цифрове мовлення з використанням радіочастотного спектра ліцензується як багатоканальне мовлення.
( Частина п'ята статті 23 в редакції Закону № 2529-IX від 16.08.2022 )
6. Видача ліцензій на мовлення здійснюється на конкурсних засадах (за результатами відкритих конкурсів) або без конкурсів (за заявковим принципом) у випадках, передбачених цим Законом.
7. На конкурсних засадах здійснюється видача ліцензій на:
ефірне мовлення;
багатоканальне мовлення з використанням радіочастотного спектра.
( Частина сьома статті 23 в редакції Закону № 2529-IX від 16.08.2022 )
8. Без конкурсів здійснюється видача ліцензій на:
супутникове мовлення;
кабельне мовлення;
проводове мовлення;
ефірне мовлення на каналі мовлення багатоканальної ефірної телемережі у випадку, передбаченому частиною дев’ятою статті 22 цього Закону;
мовлення НСТУ в обсязі, визначеному статтею 5 Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України".
( Частину восьму статті 23 доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 271-VIII від 19.03.2015 )
9. Крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, ліцензія на мовлення, видана Національною радою, є єдиним і достатнім документом, що надає ліцензіату право відповідно до умов ліцензії здійснювати мовлення, користуватися каналами мовлення за умови наявності у володільців радіоелектронних засобів, передбаченого законом присвоєння радіочастот.
( Абзац перший частини дев'ятої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1089-IX від 16.12.2020 )
Дозвіл на тимчасове мовлення, виданий Національною радою, є достатнім документом, що надає телерадіоорганізації право відповідно до умов такого дозволу здійснювати тимчасове мовлення на територіях з особливим режимом мовлення за умови наявності у володільців радіоелектронних засобів, передбаченого законом присвоєння радіочастот.
( Абзац другий частини дев'ятої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1089-IX від 16.12.2020 )
Дозвіл на тимчасове мовлення на територіях з особливим режимом мовлення видається без проведення конкурсу (за заявковим принципом). Видача дозволу на тимчасове мовлення на територіях з особливим режимом мовлення здійснюється на безоплатній основі.
Порядок видачі та анулювання дозволу на тимчасове мовлення, умови дозволу та порядок здійснення нагляду за додержанням законодавства про телебачення і радіомовлення телерадіоорганізаціями, що здійснюють тимчасове мовлення на територіях з особливим режимом мовлення на підставі відповідного дозволу, визначаються Національною радою.
При видачі дозволів на тимчасове мовлення на територіях з особливим режимом мовлення Національна рада керується необхідністю захисту інтересів держави, протидії інформаційній агресії, збалансованого та неупередженого інформування аудиторії про суспільно значущі події в Україні. Виходячи з цих пріоритетів, Національна рада визначає відповідні вимоги до програмної концепції мовлення на територіях з особливим режимом мовлення.
( Частина дев’ята статті 23 в редакції Закону № 2244-VIII від 07.12.2017 )
Стаття 24. Заява про видачу (продовження) ліцензії на мовлення
1. Заявник - юридична особа (суб’єкт господарювання), яка має на меті отримати (продовжити) ліцензію на мовлення, подає до Національної ради заяву про видачу (продовження) ліцензії за встановленою формою.
( Частина перша статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 674-VIII від 03.09.2015 )
2. У заяві повинні міститися такі дані:
а) відомості про засновника (співзасновників), власника (співвласників) заявника та пов’язаних осіб (для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ, банківські реквізити, а для фізичних осіб - прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, громадянство, адреса, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку в паспорті) і про розподіл часток статутного капіталу. Для акціонерного товариства зазначається інформація, визначена цим пунктом, про акціонерів, які на момент подання заяви володіють пакетами акцій більш як по 5 відсотків;
( Пункт "а" частини другої статті 24 в редакції Закону № 409-VII від 04.07.2013 )
б) відомості про особовий склад керівних та наглядових органів заявника: керівник організації, склад ради директорів, склад наглядової ради тощо (для кожної з осіб - прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, громадянство, адреса);
в) найменування заявника, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ, банківські реквізити, контактні телефони та інші вихідні дані (логотип, позивні, емблема тощо);
( Пункт "в" частини другої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 409-VII від 04.07.2013 )
г) вид мовлення відповідно до вимог статті 23 цього Закону;
ґ) передбачувана територія розповсюдження програм відповідно до вимог статті 23 цього Закону;
д) порядок розгляду заяви - за конкурсом на отримання ліцензії або на позаконкурсних засадах відповідно до вимог статей 22 і 25 цього Закону та рішення Національної ради;
е) характеристики каналу мовлення, мережі мовлення, багатоканальної телемережі:
для наземного ефірного та мережного мовлення - частота (частоти), місцезнаходження та потужність передавача (передавачів), територія впевненого прийому сигналу;
для супутникового мовлення - відомості про параметри супутникового каналу мовлення та територію охоплення;
для мовлення в багатоканальних телемережах та багатоканального мовлення - постачальник електронних комунікаційних послуг, що здійснює обслуговування і експлуатацію телемережі, місцезнаходження головної станції багатоканальної мережі, максимальна кількість каналів (ресурс) багатоканальної мережі, територія розташування (прийому) багатоканальної мережі;
є) періодичність, час, обсяги та сітка мовлення;
( Пункт "ж" частини другої статті 24 виключено на підставі Закону № 5029-VI від 03.07.2012 )
з) кількість домогосподарств на передбачуваній території розповсюдження програм.
( Частина друга статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 674-VIII від 03.09.2015 )
3. Заявник до заяви про видачу (продовження) ліцензії додає:
( Абзац перший частини третьої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 674-VIII від 03.09.2015 )
копії затверджених у встановленому порядку установчих та статутних документів заявника як суб’єкта господарювання;
( Абзац другий частини третьої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 674-VIII від 03.09.2015 )
копію свідоцтва про реєстрацію заявника як суб’єкта інформаційної діяльності (в разі наявності);
( Абзац третій частини третьої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 674-VIII від 03.09.2015 )
орієнтовний штатний розклад заявника;
( Абзац четвертий частини третьої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 674-VIII від 03.09.2015 )
програмну концепцію мовлення відповідно до вимог статті 28 цього Закону;
інформацію про учасника, що володіє істотною участю, та кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) телерадіоорганізації та провайдера програмної послуги.
( Частину третю статті 24 доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 674-VIII від 03.09.2015 )
Ця інформація повинна містити:
( Частину третю статті 24 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 674-VIII від 03.09.2015 )
щодо фізичних осіб - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), громадянство, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
( Частину третю статті 24 доповнено абзацом восьмим згідно із Законом № 674-VIII від 03.09.2015 )
щодо юридичних осіб - найменування, держава, в якій ця юридична особа є резидентом, ідентифікаційний код юридичної особи, місце реєстрації юридичної особи;
( Частину третю статті 24 доповнено абзацом дев’ятим згідно із Законом № 674-VIII від 03.09.2015 )
інформацію про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) (бенефіціарних власників (контролерів) телерадіоорганізації, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) (бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник є юридичною особою, а саме: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), громадянство, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), відомості відповідно до декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру;
( Частину третю статті 24 доповнено абзацом десятим згідно із Законом № 674-VIII від 03.09.2015 )
інформацію про структуру власності заявника, його афілійованих та пов’язаних осіб за формою, встановленою Національною радою, яка має містити вичерпний перелік інформації про структуру власності суб’єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення.
( Частину третю статті 24 доповнено абзацом одинадцятим згідно із Законом № 674-VIII від 03.09.2015 )
Документи щодо іноземних юридичних осіб або фізичних осіб - іноземців, або видані органами іноземної держави мають подаватися до Національної ради з перекладом на українську мову, засвідченим нотаріально. Документи, видані органом іноземної держави, мають бути засвідчені нотаріально за місцем видачі та легалізовані в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
( Частину третю статті 24 доповнено абзацом дванадцятим згідно із Законом № 674-VIII від 03.09.2015 )
Національна рада повинна вимагати від заявника виправлення недоліків у поданих документах, про що вона надсилає заявнику відповідний запит не пізніш як на десятий день після отримання заяви про видачу (продовження) ліцензії. Для виправлення недоліків заявникові надається розумний строк, який не може бути меншим за 14 календарних днів з дня отримання заявником відповідного запиту. Цей строк може бути подовжений Національною радою за мотивованим клопотанням заявника, але не більше ніж на 30 календарних днів. На час, наданий заявникові для виправлення недоліків, обчислення строків розгляду заяви про видачу (продовження) ліцензії зупиняється, крім випадків розгляду заяв на конкурсних засадах.
( Частину третю статті 24 доповнено абзацом тринадцятим згідно із Законом № 674-VIII від 03.09.2015 )
4. У разі наявності розгалуженої мережі мовлення, значної кількості передавачів, інших вихідних даних телерадіоорганізація вносить їх на окремих бланках як додаток до заяви.
5. Для забезпечення дотримання визначених законодавством антимонопольних обмежень та обмежень стосовно частки іноземних власників у статутному капіталі телерадіоорганізації Національна рада має право:
додатково запитати і отримати від телерадіоорганізації інформацію щодо розподілу часток статутних капіталів юридичних осіб, які є її засновниками або власниками, зокрема акціонерами, а також юридичних осіб, що входять до структури власності заявника, у тому числі копії правочинів та інших документів, на підставі яких будь-який із власників заявника набув прямої або опосередкованої істотної участі у юридичній особі, яка подала відповідну заяву про видачу (продовження) ліцензії, а також, за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності наданої заявником інформації, на підставі мотивованого запиту Національної ради - копії документів, що дають змогу зробити висновок про майновий стан будь-якого із власників заявника: декларація про майновий стан і доходи (про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку) (у разі подання такої декларації) за рік, що передує року, в якому направлено відповідний запит, за встановленою формою (у разі наявності доходів, отриманих в Україні) та/або довідка уповноваженого органу держави проживання іноземця про його доходи та про стан виконання ним зобов’язань як платника податків;
( Абзац другий частини п’ятої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 674-VIII від 03.09.2015 )
запитати висновок органів Антимонопольного комітету України щодо монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції в інформаційній сфері.
6. Вимагання інших документів для видачі (продовження) ліцензії не допускається.
7. Національна рада у разі подання неповного пакета документів (у тому числі невиконання або несвоєчасного виконання заявником запиту, передбаченого абзацом другим частини п’ятої цієї статті) чи їх невідповідності вимогам цього Закону, або якщо подані документи не відповідають вимогам щодо прозорості структури власності заявника, ухвалює рішення про повернення документів заявникові без розгляду.
Відповідне рішення Національної ради має містити посилання на підстави, передбачені цією частиною, з яких Національна рада прийняла рішення повернути подані документи заявникові без розгляду, і не може ґрунтуватися на припущеннях.
Після усунення зазначених у рішенні Національної ради причин, що стали підставою для повернення документів заявникові без розгляду, заявник вправі повторно подати до Національної ради виправлені документи протягом 10 календарних днів, при цьому датою подання заяви вважається дата першого її подання.
( Статтю 24 доповнено новою частиною згідно із Законом № 674-VIII від 03.09.2015 )
8. Якщо видача ліцензії здійснюється за реєстраційним принципом у порядку позаконкурсного розгляду, заява про видачу ліцензії на мовлення розглядається і рішення щодо неї приймається у місячний строк з дня її надходження до Національної ради з обов’язковим повідомленням про це рішення заявника.
9. При проведенні конкурсу на видачу ліцензії розгляд заяв про видачу ліцензії здійснюється відповідно до статей 25, 26 цього Закону.
10. Розгляд заяв про продовження ліцензії здійснюється відповідно до статті 33 цього Закону.
11. Національна рада може залишити заяву про видачу (продовження) ліцензії без розгляду відповідно до вимог статті 29 цього Закону.
12. За результатами розгляду заяви Національна рада приймає рішення про видачу (продовження) ліцензії або про відмову у видачі (продовженні) ліцензії відповідно до вимог цього Закону.
Рішення про відмову у видачі ліцензії має відповідати вимогам, встановленим статтею 30 цього Закону.
( Частину дванадцяту статті 24 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 674-VIII від 03.09.2015 )
Стаття 25. Конкурс на отримання ліцензії на мовлення
1. За результатами відкритих конкурсів здійснюється видача ліцензій на мовлення, пов’язане з використанням радіочастотного спектра, а також мовлення на вільних каналах багатоканальних мереж.
( Частина перша статті 25 в редакції Закону № 2529-IX від 16.08.2022 )
2. Конкурс на отримання ліцензії ініціюється, оголошується і проводиться Національною радою. Національна рада може ініціювати проведення конкурсу за власною ініціативою або за відповідним зверненням телерадіоорганізації.
3. Національна рада оголошує конкурс на отримання ліцензії за наявності вільних каналів мовлення, мереж мовлення, вільного часу на каналах (мережах) мовлення, а також у випадках, якщо:
а) отримано розрахунки щодо можливості та умов користування радіочастотним спектром для потреб телерадіомовлення;
( Пункт "а" частини третьої статті 25 в редакції Законів № 4311-VI від 12.01.2012, № 2529-IX від 16.08.2022 )
б) попередній ліцензіат за 180 днів до закінчення строку дії ліцензії не подав заяву до Національної ради на її продовження або Національна рада відмовила цьому ліцензіату у продовженні ліцензії в порядку, визначеному цим Законом;
в) ліцензія попереднього ліцензіата анульована згідно з вимогами цього Закону;
г) ліцензія переможця попереднього конкурсу не набула чинності у зв’язку з несплатою ним у визначений термін ліцензійного збору відповідно до вимог цього Закону.
4. Конкурс на отримання ліцензії оголошується рішенням Національної ради. Повідомлення про проведення конкурсу публікується в засобах масової інформації, перелік яких визначається Національною радою, не пізніше ніж за 60 днів до закінчення терміну подачі заяв на видачу ліцензії.
5. У повідомленні вказуються:
а) граничний термін подачі заяв на видачу ліцензії, включаючи повторну подачу після усунення причин залишення заяви без розгляду відповідно до вимог статті 24 цього Закону;
б) граничні терміни підбиття підсумків конкурсу, які не повинні перевищувати 60 днів після завершення прийому заяв на видачу ліцензії;
в) стислі відомості про канал мовлення, мережу мовлення або канал (канали) багатоканальної телемережі, з використанням яких здійснюється мовлення;
г) конкурсні умови та граничні терміни їх виконання;
ґ) особливості мовлення на каналі, в мережі мовлення або на каналі (каналах) багатоканальної телемережі;
д) максимальний розмір ліцензійного збору;
е) конкурсна гарантія;
є) граничний обсяг мовлення;
ж) адреса, за якою мають подаватися заяви на видачу ліцензії.
6. До участі в конкурсі допускаються юридичні особи, які подали до Національної ради заяву про видачу ліцензії на мовлення та інші документи відповідно до вимог статті 24 цього Закону.
7. До участі в конкурсі не допускаються:
юридичні особи, заяви яких було залишено без розгляду згідно зі статтею 29 цього Закону;
юридичні особи, які не відповідають вимогам статті 12 цього Закону щодо заснування телерадіоорганізацій, частки власності іноземних фізичних та юридичних осіб в акціонерному або статутному капіталі телерадіоорганізації та установчих і статутних документів телерадіоорганізації.
8. Національна рада приймає вмотивоване рішення про недопущення юридичної особи до конкурсу і повідомляє їй про це протягом 30 днів після отримання відповідної заяви. Це рішення може бути оскаржене в судовому порядку.
9. Якщо у визначений термін не надійшло жодної заяви на видачу ліцензії, Національна рада може продовжити граничний термін прийому заяв, відкласти проведення конкурсу на певний строк, змінити конкурсні умови, припинити проведення конкурсу.
10. Наявність заяви лише одного претендента не дає підстав для продовження граничного терміну прийому заяв, відкладення проведення конкурсу на певний строк, зміни конкурсних умов, припинення проведення конкурсу.
11. Конкурсні умови визначаються Національною радою до оголошення конкурсу і затверджуються окремим рішенням Національної ради.
12. Конкурсні умови включають:
а) ліцензійні умови для відповідного виду мовлення;
б) вимоги до програмної концепції мовлення;
в) вимоги щодо організаційно-технічних, фінансових та інвестиційних зобов’язань майбутнього ліцензіата.
13. Рішення про переможця конкурсу та про видачу ліцензії приймається Національною радою в місячний термін після завершення прийому заяв на отримання ліцензії.
14. При розгляді заяв Національна рада надає перевагу телерадіоорганізації, яка:
а) здатна найкраще забезпечити виконання конкурсних умов;
б) надає перевагу соціально важливим програмам (інформаційним, соціально-політичним, дитячим тощо), задовольняє інформаційні потреби національних меншин та забезпечує свободу слова;
в) має перевагу у фінансово-економічних та професійно-технічних можливостях телерадіомовлення;
г) є організацією суспільного телебачення і радіомовлення;
( Частину чотирнадцяту статті 25 доповнено пунктом "г" згідно із Законом № 271-VIII від 19.03.2015 )
ґ) протягом одного року до дня подання заяви не допускала порушень вимог цього Закону щодо розкриття інформації про всіх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), про всіх пов’язаних осіб та про структуру власності;
( Частину чотирнадцяту статті 25 доповнено пунктом "ґ" згідно із Законом № 674-VIII від 03.09.2015 )
д) зобов’язується збільшити частку пісень державною мовою, передбачену частиною другою статті 9 цього Закону, на 5 і більше відсотків;
( Частину чотирнадцяту статті 25 доповнено пунктом "д" згідно із Законом № 1421-VIII від 16.06.2016 )
е) здатна найкраще забезпечити інтереси виробників національного аудіовізуального продукту.
( Частину чотирнадцяту статті 25 доповнено пунктом "е" згідно із Законом № 1421-VIII від 16.06.2016 )
15. Керуючись принципами діяльності телерадіоорганізацій, визначеними цим Законом, Національна рада може розширити перелік критеріїв за умови їх публічного оголошення до кожного конкурсу.
16. Протягом п’яти робочих днів після протокольного оформлення підсумків конкурсу Національна рада письмово повідомляє заявників про ухвалене рішення (копія рішення надсилається або видається).
17. Ліцензія на мовлення оформляється і видається телерадіоорганізації, яка перемогла в конкурсі, протягом 10 днів після сплати нею грошового (ліцензійного) збору, що підтверджується відповідним документом органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, за умови, що сплату здійснено протягом місяця з дня ухвалення рішення про видачу ліцензії.
( Частина сімнадцята статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5463-VI від 16.10.2012 )
18. Умови ліцензії на мовлення, отриманої за результатами конкурсу, визначаються Національною радою за погодженням з майбутнім ліцензіатом відповідно до конкурсних умов та заявлених ліцензіатом характеристик мовлення і зобов’язань. Після завершення конкурсу телерадіоорганізація-переможець може взяти на себе додаткові зобов’язання, які також оформлюються як умови ліцензії.
19. Національна рада може залучати державні установи, неурядові організації та об’єднання громадян для надання експертних висновків щодо можливостей претендентів. Ці висновки мають для Національної ради рекомендаційний характер.
Стаття 26. Конкурсна гарантія
1. Для підтвердження намірів та зобов’язань щодо власних пропозицій до конкурсу на отримання ліцензії претендент здійснює грошовий внесок під конкурсну гарантію.
2. Конкурсна гарантія є обов’язковою умовою для участі в конкурсі. Розмір грошового внеску під конкурсну гарантію встановлюється рішенням Національної ради за умови, що він не перевищує 10 відсотків заявленого максимального розміру ліцензійного збору.
3. Грошовий внесок під конкурсну гарантію зараховується переможцеві конкурсу на отримання ліцензії в загальну суму ліцензійного збору. Грошовий внесок інших учасників, які не стали переможцями конкурсу, зараховується до державного бюджету.
Стаття 27. Ліцензія на мовлення
1. Ліцензія на мовлення видається не пізніше ніж у десятиденний строк після прийняття Національною радою рішення про видачу ліцензії за умови сплати ліцензійного збору і є єдиною законною підставою на право мовлення.
2. Форма ліцензії на мовлення встановлюється Національною радою відповідно до вимог цього Закону.
3. У ліцензії на мовлення вказуються:
а) назва телерадіоорганізації, її реквізити та інші вихідні дані (логотип, позивні, емблема тощо);
б) місцезнаходження організації;
( Пункт "б" частини третьої статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 409-VII від 04.07.2013 )
в) вид мовлення та територія розповсюдження програм згідно з додатком до ліцензії;
г) загальні характеристики каналу мовлення, мережі мовлення, багатоканальної телемережі (для багатоканальних телемереж вказується постачальник електронних комунікаційних послуг);
ґ) періодичність, час, обсяги та сітка мовлення;
( Пункт "д" частини третьої статті 27 виключено на підставі Закону № 5029-VI від 03.07.2012 )
е) дата набрання ліцензією чинності;
є) строк дії ліцензії.
4. Обов’язковими додатками до ліцензії на мовлення є:
програмна концепція мовлення;
організаційно-технічні, фінансові, інвестиційні зобов’язання, взяті організацією-ліцензіатом під час конкурсного відбору або під час розгляду її заяви Національною радою при отриманні ліцензії на позаконкурсних засадах;
докладні характеристики каналу мовлення, мережі мовлення, багатоканальної телемережі: частота (частоти), місцезнаходження та потужність передавача (передавачів), територія розповсюдження програм, місцезнаходження головної станції багатоканальної телемережі, максимальна кількість каналів (ресурс) багатоканальної телемережі, територія розташування (прийому) багатоканальної мережі;
відомості про засновника (співзасновників), власника (співвласників) телерадіоорганізації-ліцензіата та пов’язаних осіб, які були зазначені у заяві про видачу (продовження строку дії) ліцензії на мовлення;
( Абзац п’ятий частини четвертої статті 27 в редакції Закону № 409-VII від 04.07.2013 )
відомості про склад управлінських та/або наглядових органів телерадіоорганізації-ліцензіата: керівника організації, склад ради директорів, склад наглядової ради тощо (для кожної з осіб - прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, громадянство, адреса, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку в паспорті).
( Абзац шостий частини четвертої статті 27 в редакції Закону № 409-VII від 04.07.2013 )
5. Визначені ліцензією на мовлення та додатками до ліцензії організаційні, технологічні та змістовні характеристики мовлення, а також організаційно-технічні, фінансові, інвестиційні зобов’язання ліцензіата становлять умови ліцензії на мовлення.
6. Умови ліцензії визначаються Національною радою за погодженням з претендентами на отримання ліцензії в порядку, визначеному цим Законом, та затверджуються рішенням Національної ради.
7. Ліцензіат зобов’язаний виконувати умови ліцензії. Національна рада контролює виконання ліцензіатами умов ліцензій, а в разі їх порушення - застосовує штрафні санкції відповідно до вимог цього Закону.
Стаття 28. Програмна концепція мовлення телерадіоорганізації
1. Вимоги до програмної концепції мовлення телерадіоорганізації визначаються Національною радою відповідно до цього Закону.
2. Програмна концепція мовлення телерадіоорганізації визначає:
частку програм власного виробництва;
мінімальну частку національного аудіовізуального продукту;
максимальну частку аудіовізуальної продукції іноземного виробництва;
максимальні обсяги ретрансляції та орієнтовний перелік (за жанрами) програм та передач, які передбачається ретранслювати;
жанровий розподіл програм та передач;
для телерадіоорганізацій, які здійснюють радіомовлення, - розмір частки пісень державною мовою та/або іноземними мовами, які є офіційними мовами Європейського Союзу.
( Частину другу статті 28 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 1421-VIII від 16.06.2016 )
3. Основу програмної концепції мовлення телерадіоорганізації мають становити такі передачі:
інформаційно-аналітичні та публіцистичні;
культурно-мистецькі;
науково-просвітницькі;
розважальні;
музичні;
( Частину третю статті 28 доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 2054-VIII від 23.05.2017 )
освітні.
( Частину третю статті 28 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 2054-VIII від 23.05.2017 )
4. Телерадіоорганізації, які відповідно до ліцензій здійснюють ефірне, супутникове та/або багатоканальне (в тому числі цифрове) мовлення з використанням радіочастотного спектра у проміжках часу між 07.00 та 23.00, повинні дотримуватися таких пропорцій між українськими та іноземними передачами:
( Абзац перший частини четвертої статті 28 в редакції Закону № 2529-IX від 16.08.2022 )
передачі європейського виробництва, а також США та Канади повинні становити не менше 70 відсотків загального тижневого обсягу мовлення, у тому числі не менше 50 відсотків загального тижневого обсягу мовлення - передачі українського виробництва, крім випадків, визначених абзацами другим та третім частини першої статті 9 цього Закону.
( Абзац другий частини четвертої статті 28 в редакції Закону № 2310-IX від 19.06.2022 )
( Абзац третій частини четвертої статті 28 виключено на підставі Закону № 1421-VIII від 16.06.2016 )
Для цілей цієї частини передачею європейського виробництва вважається передача, створена однією або декількома юридичними особами - резидентами держав, що ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення.
До передач європейського виробництва, крім випадків, визначених цією частиною, також належать передачі, створені на замовлення юридичних осіб - резидентів держав, що ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення, за умови що безпосереднім виробником таких передач є особи - резиденти таких держав.
Якщо передача створена на замовлення або за участю однієї або декількох юридичних осіб - резидентів держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та/або державою-окупантом, вона не може вважатися передачею європейського чи українського виробництва.
( Частина четверта статті 28 в редакції Закону № 1364-VIII від 17.05.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2054-VIII від 23.05.2017 )
5. Ліцензіат не має права розповсюджувати програми і передачі, трансляція яких не допускається згідно з вимогами частини другої статті 6 цього Закону, а також програми, здатні впливати на нормальний фізичний, розумовий або моральний розвиток дітей та юнацтва, і програми, що містять сцени, які викликають жах, сцени вбивства, насилля (фізичного чи психологічного), сцени, звернені до сексуальних інстинктів.
( Частина п’ята статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 159-VIII від 05.02.2015 )
6. Текстовий супровід не може містити брутальних слів, висловів тощо. Умови цього пункту не поширюються на кодовані системи багатоканального мовлення.
7. Програмна концепція багатоканального мовлення визначає:
перелік програм, які надаються у фіксованому пакеті, у тому числі власні програми ліцензіата та програми інших телерадіоорганізацій;
умови розповсюдження кожної із програм - у відкритому або кодованому вигляді;
програмні концепції мовлення по кожній з власних програм ліцензіата відповідно до вимог частин другої і третьої цієї статті.
8. Ліцензіат зобов’язаний дотримуватися визначеної програмної концепції мовлення.

................
Перейти до повного тексту