Кабінет Міністрів України та Уряд Ісландії (далі - Сторони),

які є учасниками Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, вчиненої в Чикаго 7 грудня 1944 року,

бажаючи активізувати свої взаємні відносини в галузі цивільної авіації та укласти Угоду з метою встановлення та здійснення регулярних повітряних сполучень між Україною та Ісландією, а також за межами їх відповідних територій;

бажаючи сприяти розвитку міжнародної авіаційної системи, яка ґрунтується на конкуренції між авіапідприємствами на ринку з мінімальним урядовим втручанням та регулюванням;

бажаючи сприяти розширенню можливостей для міжнародного повітряного сполучення;

бажаючи гарантувати найвищий рівень безпеки польотів і авіаційної безпеки під час здійснення міжнародних повітряних сполучень та, в черговий раз підтверджуючи своє серйозне занепокоєння з приводу актів або загроз безпеці повітряних суден, які загрожують безпеці людей або майна, негативно впливають на здійснення повітряних сполучень і підривають суспільну довіру в безпеці цивільної авіації;

домовились про таке:

У цій Угоді, якщо не передбачено іншого, термін:

(a) "авіаційні власті" щодо України означає Державну авіаційну службу, а щодо Ісландії - Міністерство комунікацій або в обох випадках - будь-яку особу чи орган, який може бути уповноважений здійснювати функції, що в цей час виконують згадані власті;

(b) "Угода" означає цю Угоду, додаток до неї, який становить її невід’ємну частину, а також будь-які зміни та доповнення до них;

(c) "договірні лінії" означає регулярні міжнародні повітряні сполучення за маршрутами, встановленими в додатку до цієї Угоди, що здійснюються з метою перевезення пасажирів, вантажу та пошти, окремо чи комбіновано;

(d) "повітряне сполучення", "міжнародне повітряне сполучення", "авіапідприємство" та "зупинка з некомерційними цілями" вживаються в значеннях, наведених у статті 96 Конвенції;

(e) "ємність" щодо повітряного судна означає комерційне завантаження цього повітряного судна, яке використовується на маршруті або частині маршруту; а щодо встановленого маршруту - ємність повітряного судна, яке експлуатується за цим маршрутом, помножену на кількість рейсів, виконаних таким повітряним судном протягом певного періоду на цьому маршруті або на його частині;

(f) "Конвенція" означає Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію, вчинену в Чикаго 7 грудня 1944 року, яка містить: будь-яку поправку до неї, яка набрала чинності згідно зі статтею 94 (a) Конвенції та була ратифікована обома Сторонами, а також будь-який Додаток або будь-які зміни та доповнення до нього, прийняті згідно зі статтею 90 Конвенції, в тій мірі, в якій такі Додатки або зміни та доповнення в будь-який час є чинними для обох Сторін;

(g) "призначене авіапідприємство" означає авіапідприємство, яке призначено та отримало дозволи згідно зі статтею 3 цієї Угоди;

(h) "держави ЕЄП ЄАВТ" означає держави-члени Європейської асоціації вільної торгівлі, які також є сторонами Угоди про Європейський економічний простір;

(i) "Європейський економічний простір" (ЄЕП) означає розширену зону вільної торгівлі, встановлену Угодою про Європейський економічний простір, вчиненою в м. Опорто 2 травня 1992 року, між Європейським Співтовариством та його державами-членами з однієї сторони та державами Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ), державою-членом якої є Ісландія, за виключенням Швейцарії, з іншої сторони;

(j) "сертифікат експлуатанта" означає документ, виданий компетентними органами держави Сторони авіапідприємству на підтвердження того, що авіапідприємство має професійну компетенцію та структуру здійснювати авіаційну діяльність, зазначену в сертифікаті, забезпечивши при цьому необхідний рівень безпечної експлуатації повітряних суден;

(k) "законодавство Сторони" означає чинні закони та нормативно-правові акти держави Сторони;

(l) "встановлений маршрут" означає будь-який маршрут, встановлений у додатку до цієї Угоди;

(m) "стандарт" означає будь-які вимоги до фізичних характеристик, конфігурацій, матеріальної частини, технічних характеристик, персоналу або правил, однакове застосування яких визнається необхідним для забезпечення безпеки або регулярності міжнародної аеронавігації, та яких будуть дотримуватись Сторони відповідно до Конвенції; у випадку неможливості дотримання стандарту Сторони в обов’язковому порядку направляють до Міжнародної організації цивільної авіації (далі - "IKAO") повідомлення згідно зі статтею 38 Конвенції;

(n) "територія Сторони" означає територію держави Сторони та вживається в значенні, наведеному в статті 2 Конвенції;

(o) "тариф" означає розмір оплати, яка стягується за перевезення пасажирів, багажу та вантажу й умови, відповідно до яких ця оплата застосовується, включаючи оплату й умови стосовно агентських та інших додаткових послуг, наданих авіапідприємством у зв’язку з здійсненням повітряних перевезень, але за винятком винагороди й умов щодо перевезення пошти;

(p) "збори з користувачів" означає збір або збори, що стягуються з авіапідприємств компетентним органом держави Сторони або дозволені ним до стягнення за користування аеропортовими, аеронавігаційними засобами або засобами з авіаційної безпеки чи послугами, включаючи відповідні послуги та засоби для обслуговування повітряних суден, їх екіпажів, пасажирів і вантажу.

1. З метою здійснення регулярних міжнародних повітряних сполучень за маршрутами, встановленими в додатку до цієї Угоди, кожна Сторона надає призначеним авіапідприємствам іншої Сторони такі права:

(a) право здійснювати проліт її території без посадки;

(b) право здійснювати зупинки на її території з некомерційними цілями; та

(c) право здійснювати зупинки на її території в пунктах, визначених у додатку до цієї Угоди, з метою прийняття на борт та (або) зняття з нього міжнародного комерційного завантаження - пасажирів, багажу, вантажу та пошти, які перевозяться окремо чи комбіновано під час експлуатації договірних ліній.

2. Зазначене в цій статті не розглядається як надання права призначеному авіапідприємству або авіапідприємствам однієї Сторони приймати на борт повітряного судна на території іншої Сторони пасажирів, їх багаж, вантаж або пошту, які перевозяться за винагороду або на умовах оренди та призначені для перевезення до іншого пункту на території цієї іншої Сторони.

1. Кожна Сторона має право призначити одне авіапідприємство або авіапідприємства з метою експлуатації договірних ліній за кожним із маршрутів, встановлених у додатку до цієї Угоди, а також скасувати або змінити такі призначення. Повідомлення про призначення, його скасування або зміну оформлюються письмово та передаються дипломатичними каналами іншій Стороні.

2. Після отримання такого повідомлення про призначення авіапідприємства та заявки, поданої призначеним авіапідприємством за формою та в порядку, передбаченому для надання дозволів на виконання польотів, а також на експлуатацію договірних ліній, інша Сторона надає відповідні дозволи з мінімальною процедурною затримкою за умови, якщо:

(a) авіапідприємство, призначене Україною:

(i) засновано та зареєстровано як юридична особа на території України, а також має чинну ліцензію на здійснення перевезень, яка видається відповідно до її національного законодавства;

(ii) Україна здійснює і підтримує фактичний нормативний контроль над авіапідприємством; та

(iii) авіапідприємство чи контрольний пакет акцій авіапідприємства належить Україні та (або) громадянам України, та Україною та (або) громадянами України забезпечується фактичний контроль над ним;

(b) авіапідприємство, призначене Ісландією:

(i) засновано на території Ісландії згідно з Угодою про Європейський економічний простір, а також має чинну ліцензію на здійснення перевезень, яка видається відповідно до національного законодавства, прийнятого згідно з Угодою про Європейський економічний простір;

(ii) фактичний нормативний контроль над авіапідприємством здійснюється і підтримується державою-членом Європейського економічного простору, відповідальною за видачу сертифіката експлуатанта, та в призначенні чітко і вказані відповідні авіаційні власті; та

(iii) авіапідприємство чи контрольний пакет акцій авіапідприємства належить і має і постійно належати державам-членам Європейського економічного простору та (або) громадянам держав-членів Європейського економічного простору, та такими державами та (або) громадянами постійно забезпечується фактичний контроль над ним;

(c) призначене авіапідприємство здатне виконувати умови, передбачені законодавством, які звичайно застосовуються щодо здійснення міжнародних повітряних сполучень Стороною, яка розглядає заявку або заявки; та

(d) положення, передбачені статтею 7 та статтею 8 цієї Угоди, виконуються та застосовуються Стороною, яка призначає авіапідприємство.

3. Якщо авіапідприємство належним чином призначено та отримало відповідні дозволи, воно може розпочати експлуатацію договірних ліній за встановленими маршрутами за умови дотримання авіапідприємством всіх застосовних положень цієї Угоди.

1. Будь-яка Сторона має право скасувати, відмовити в наданні дозволу на виконання польотів або дозволів на експлуатацію договірних ліній авіапідприємства, призначеного іншою Стороною, тимчасово припинити або обмежити їх дію за умови, якщо:

(a) авіапідприємство, призначене Україною:

(i) не засновано або не зареєстровано як юридична особа на території України або не має чинної ліцензії на здійснення перевезень, яка видасться відповідно до її національного законодавства;

(ii) Україна не здійснює або не підтримує фактичний нормативний контроль над авіапідприємством; або

(iii) авіапідприємство чи контрольний пакет акцій авіапідприємства не належить Україні та (або) громадянам України, або фактичний контроль над ним не забезпечується Україною та (або) громадянами України;

(b) авіапідприємство, призначене Ісландією:

(i) не засновано на території Ісландії згідно з Угодою про Європейський економічний простір або не має чинної ліцензії на здійснення перевезень, яка видається відповідно до національного законодавства, прийнятого згідно з Угодою про Європейський економічний простір;

(ii) фактичний нормативний контроль над авіапідприємством не здійснюється або не підтримується державою-членом Європейського економічного простору, відповідальною за видачу сертифіката експлуатанта, або в призначенні чітко не вказані відповідні авіаційні власті; або

(iii) авіапідприємство чи контрольний пакет акцій авіапідприємства не належить державі-члену Європейського економічного простору та (або) громадянам держав-членів Європейського економічного простору, або фактичний контроль над ним постійно не забезпечується державою-членом економічного простору та (або) громадянами держав-членів економічного простору;

(с) призначене авіапідприємство не може навести переконливих доказів своєї спроможності виконувати умови, передбачені законодавством, які звичайно застосовуються щодо здійснення міжнародних повітряних сполучень Стороною, яка розглядає заявку або заявки;

(d) призначене авіапідприємство не дотримується законодавства Сторони, яка надає права, зазначені в статті 2 цієї Угоди;

(e) призначене авіапідприємство не в змозі здійснювати перевезення відповідно до умов, передбачених цією Угодою; або

(f) Сторона, яка призначає авіапідприємство, не дотримується положень статті 7 або статті 8 цієї Угоди.

2. Якщо вжиття негайних заходів не є необхідним для запобігання подальшим порушенням, зазначеним у пунктах 1 (d), 1(e) або 1(f) цієї статті, то права, передбачені цією статтею, використовуються тільки після консультацій з іншою Стороною згідно зі статтею 15 цієї Угоди.

3. Ця стаття не обмежує прав будь-якої Сторони щодо відмови у наданні, скасування дозволу на виконання польотів або на експлуатацію договірних ліній призначеного авіапідприємства або авіапідприємств іншої Сторони, обмеження їх дії або щодо встановлення умов по відношенню до таких дозволів згідно з положеннями статті 7 та статті 8 цієї Угоди.

1. Під час прибуття на територію однієї Сторони, перебування в межах цієї території або відправлення з неї призначені авіапідприємства іншої Сторони мають дотримуватися її законодавства щодо експлуатації та навігації повітряних суден, які використовуються під час здійснення міжнародних повітряних сполучень.

2. Під час прибуття на територію однієї Сторони, перебування в межах цієї території або відправлення з неї законодавство цієї Сторони, яке регулює прибуття на її територію або відправлення з неї пасажирів, екіпажу або вантажу, що перевозиться на борту повітряних суден (включаючи правила щодо в’їзду, порядку розмитнення, авіаційної безпеки, здійснення імміграційного, паспортного, митного контролю та карантину, а у випадку перевезення пошти - поштові правила), є обов’язковим для дотримання такими пасажирами, екіпажем або особами, які діють від їхнього імені, та має застосовуватися до вантажу, що перевозиться призначеними авіапідприємствами іншої Сторони.

3. Застосовуючи передбачене цією статтею законодавство, жодна Сторона не надає переваги своєму власному або будь-якому іншому авіапідприємству перед призначеним авіапідприємством іншої Сторони, яке здійснює подібні міжнародні повітряні сполучення.

1. З метою експлуатації договірних ліній, передбачених цією Угодою, кожна Сторона визнає дійсними сертифікати льотної придатності, посвідчення про кваліфікацію та свідоцтва, які були видані або визнані дійсними державою, відповідальною за регуляторний контроль над призначеним авіапідприємством, та все ще залишаються чинними, за умови, що вимоги, згідно з якими такі посвідчення або свідоцтва були видані чи визнані дійсними, дорівнюють мінімальним стандартам, які встановлені або можуть бути встановлені відповідно до Конвенції.

2. Проте, кожна Сторона залишає за собою право відмовитися визнавати дійсними для виконання польотів над її власною територією або посадки на цій території посвідчення про кваліфікацію та свідоцтва, видані громадянам її держави іншою Стороною чи визнані нею дійсними.

1. Кожна Сторона може в будь-який час направити іншій Стороні запит щодо проведення консультацій стосовно стандартів з безпеки польотів, які підтримуються іншою Стороною в будь-якій зі сфер, що стосуються аеронавігаційних засобів, екіпажів, повітряних суден та їх експлуатації. Такі консультації розпочнуться протягом тридцяти (30) днів з дати отримання цього запиту.

2. Якщо за результатами таких консультацій одна Сторона виявляє, що інша Сторона не дотримується та належним чином не застосовує стандарти з безпеки польотів у сферах, зазначених у пункті 1 цієї статті, які принаймні відповідають мінімальним стандартам, встановленим на той час відповідно до Конвенції, інша Сторона повинна бути поінформована першою Стороною про такі недоліки, а також про заходи, які необхідно вжити для приведення у відповідність до вищезазначених стандартів. Інша сторона повинна вжити відповідних заходів з метою усунення виявлених недоліків. Якщо інша і Сторона не може усунути недоліки протягом п’ятнадцяти (15) днів або протягом більш тривалого погодженого періоду, то це буде підставою для застосування статті 4 цієї Угоди.

3. Згідно зі статтею 16 Конвенції Сторони також домовилися, що будь-які повітряні судна, які експлуатуються призначеним авіапідприємством однієї Сторони або від його імені для здійснення перевезень на територію іншої Сторони або з неї, можуть під час перебування на на території іншої Сторони бути об’єктом для проведення уповноваженими представниками авіаційних властей іншої Сторони огляду (далі - "інспекція на пероні") за умови, що це не призведе до необґрунтованої затримки в експлуатації повітряного судна. Не зважаючи на зобов’язання згідно зі статтею 33 Конвенції, метою проведення інспекції на пероні є перевірка дійсності відповідних бортових документів, свідоцтв членів екіпажу, а також стану повітряного судна та його обладнання на відповідність стандартам з безпеки польотів, встановленим на той час відповідно до Конвенції.

4. Якщо під час проведення інспекції на пероні або серії інспекцій на пероні виникають серйозні підстави вважати, що:

(a) повітряне судно або його експлуатація не відповідає мінімальним стандартам, встановленим на той час відповідно до Конвенції; або

(b) відсутні ефективне дотримання та застосування стандартів з безпеки польотів, встановлених на той час відповідно до Конвенції,

то Сторона, уповноважені представники якої проводять інспекцію на пероні, може в цілях статті 33 Конвенції дійти висновку, що вимоги, згідно з якими були видані або визнані дійсними посвідчення чи свідоцтва стосовно цього повітряного судна або його екіпажу, або вимоги щодо експлуатації цього повітряного судна, не відповідають мінімальним стандартам, встановленим відповідно до Конвенції.

5. У разі відмови представника призначеного авіапідприємства або авіапідприємств однієї Сторони в проведенні згідно з пунктом 3 цієї статті інспекції на пероні повітряного судна, яке експлуатується цим авіапідприємством або авіапідприємствами, інша Сторона може зробити висновок, про який йдеться в пункті 4 цієї статті.

6. Кожна Сторона залишає за собою право негайно призупинити дію дозволу на виконання польотів та дозволів на експлуатацію договірних ліній призначеного авіапідприємства іншої Сторони або змінити його умови, якщо перша Сторона за результатами інспекції на пероні, серії інспекцій на пероні, у разі відмови в проведенні інспекції на пероні, за результатами консультацій або в інших випадках вирішить, що такі дії є необхідними для забезпечення безпеки польотів авіапідприємства.

7. Будь-які дії однієї Сторони по відношенню до призначеного авіапідприємства або авіапідприємств іншої Сторони згідно з пунктом 2 або пунктом 6 цієї статті припиняються, як тільки підставу для вжиття таких заходів буде усунуто.

8. Якщо з урахуванням пункту 2 цієї статті, встановлено, що одна Сторона продовжує не дотримуватися вищезазначених стандартів після закінчення погодженого періоду, Генеральний секретар IKAO повинен бути поінформований про це. Він також повинен бути поінформований про подальше задовільне вирішення ситуації.

1. Згідно зі своїми правами та зобов’язаннями, які виникають на підставі міжнародного права, Сторони підтверджують, що їх взаємне зобов’язання щодо захисту безпеки цивільної авіації від актів незаконного втручання становить невід’ємну частину цієї Угоди. Не обмежуючи загальне застосування своїх прав і зобов’язань з міжнародного права, Сторони будуть, зокрема, діяти згідно з Положеннями Конвенції про злочини та деякі інші акти, що вчиняються на борту повітряного судна, вчиненої в м. Токіо 14 вересня 1963 року, Конвенції про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден, вчиненої в м. Гаага 16 грудня 1970 року, Конвенції про боротьбу з незаконними актами, що спрямовані проти безпеки цивільної авіації, вчиненої в м. Монреаль 23 вересня 1971 року, та Протоколу про боротьбу з незаконними актами насильства в аеропортах, що обслуговують міжнародну цивільну авіацію, який доповнює Конвенцію про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації, підписаного в м. Монреаль 24 лютого 1988 року, а також Конвенції про маркування пластичних вибухових речовин з метою їх виявлення, вчиненої в м. Монреаль 1 березня 1991 року, та будь-якого іншого міжнародного договору про безпеку цивільної авіації, учасниками якого будуть держави обох Сторін.

2. Сторони надають одна одній за запитом усю необхідну допомогу з метою запобігання актам незаконного захоплення цивільних повітряних суден та іншим незаконним актам, спрямованим проти безпеки таких повітряних суден, їх пасажирів та екіпажу, аеропортів та аеронавігаційних засобів, а також з метою запобігання будь-якій іншій загрозі безпеці цивільної авіації.

3. Сторони у своїх відносинах діють згідно з положеннями з авіаційної безпеки та відповідної рекомендованої практики, встановленої ІКАО та визначеної як Додатки до Конвенції, в тій мірі, в якій такі положення з авіаційної безпеки застосовуються до Сторін. Сторони вимагатимуть, щоб експлуатанти повітряних суден, зареєстровані на їх території, експлуатанти повітряних суден, які постійно базуються або мають основне місце діяльності на їх території, та експлуатанти аеропортів на їх території, діяли згідно з такими положеннями з авіаційної безпеки.

4. Кожна Сторона погоджується з тим, що до її експлуатантів повітряних суден висувається вимога дотримуватись положень з авіаційної безпеки, зазначених у пункті 3 цієї статті, дотримання яких вимагається іншою Стороною під час прибуття на територію цієї іншої Сторони, відправлення з неї або перебування в її межах. Кожна Сторона забезпечує вжиття на своїй території ефективних заходів для захисту повітряних суден і перевірки пасажирів, екіпажу та їх багажу й ручної поклажі, а також вантажу та бортових запасів перед і під час прийняття на борт або завантаження. Кожна Сторона також доброзичливо розглядає будь-яке прохання іншої Сторони щодо вжиття спеціальних заходів з безпеки у відповідь на певну загрозу.