1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Закон України


ЗАКОН УКРАЇНИ
Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 35, ст.358) ( Вводиться в дію Постановою ВР № 3342-XII від 30.06.93, ВВР, 1993, № 35, ст.359 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 4001-XII від 24.02.94, ВВР, 1994, № 24, ст.184 № 312-XIV від 11.12.98, ВВР, 1999, № 4, ст. 35 № 461-XIV від 02.03.99, ВВР, 1999, № 16, ст. 98 № 783-XIV від 30.06.99, ВВР, 1999, № 34, ст.274 - редакція набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом про Державний бюджет України на 2000 рік № 1593-III від 23.03.2000, ВВР, 2000, № 24, ст.184 № 2921-III від 10.01.2002, ВВР, 2002, № 16, ст.114 № 2922-III від 10.01.2002, ВВР, 2002, № 17, ст.117 № 3111-III від 07.03.2002, ВВР, 2002, № 33, ст.236 № 662-IV від 03.04.2003, ВВР, 2003, № 27, ст.209 - набуває чинності 01.08.2003 року № 762-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003, № 30, ст.247 ) ( Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду № 9-рп/2004 від 07.04.2004 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 3200-IV від 15.12.2005, ВВР, 2006, № 14, ст.116 № 3421-IV від 09.02.2006, ВВР, 2006, № 22, ст.199 № 1254-VI від 14.04.2009, ВВР, 2009, № 36-37, ст.511 ) ( Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду № 12-рп/2009 від 27.05.2009 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом № 1692-VI від 23.10.2009, ВВР, 2010, № 4, ст.34 ) ( Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду № 16-рп/2010 від 10.06.2010 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 2738-VI від 02.12.2010, ВВР, 2011, № 18, ст.120 № 2756-VI від 02.12.2010, ВВР, 2011, № 23, ст.160 № 3334-VI від 12.05.2011, ВВР, 2011, № 45, ст.485 № 4652-VI від 13.04.2012, ВВР, 2013, № 21, ст.208 № 5178-VI від 06.07.2012, ВВР, 2013, № 39, ст.517 № 5398-VI від 02.10.2012, ВВР, 2013, № 40, ст.536 № 245-VII від 16.05.2013, ВВР, 2014, № 12, ст.178 № 406-VII від 04.07.2013, ВВР, 2014, № 20-21, ст.712 № 193-VIII від 12.02.2015, ВВР, 2015, № 21, ст.134 № 630-VIII від 16.07.2015, ВВР, 2015, № 39, ст.375 № 901-VIII від 23.12.2015, ВВР, 2016, № 4, ст.44 № 1798-VIII від 21.12.2016, ВВР, 2017, № 7-8, ст.50 № 720-IX від 17.06.2020, ВВР, 2020, № 47, ст.408 № 1150-IX від 28.01.2021, ВВР, 2021, № 23, ст.197 № 2849-IX від 13.12.2022, ВВР, 2023, №№ 47-50, ст.120 № 3840-IX від 20.06.2024 ) ( У тексті Закону слова "Управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю" замінено словами "Головне управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю" у відповідному відмінку згідно із Законом № 4001-XII від 24.02.94 ) ( У тексті Закону слова "Комісія Верховної Ради України з питань боротьби з корупцією і організованою злочинністю" у всіх відмінках замінено словами "Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією" у відповідних відмінках згідно із Законом № 461-XIV від 02.03.99 ) ( У тексті Закону слова "Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією" у всіх відмінках замінено словами "Комітет Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією" у відповідних відмінках згідно із Законом № 1593-III від 23.03.2000 ) ( У тексті Закону слова "Генеральний прокурор України" в усіх відмінках замінено словами "Генеральний прокурор" у відповідному відмінку згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 ) ( У тексті Закону слова "засоби масової інформації" в усіх відмінках і числах замінено словом "медіа" згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022 )
Цей Закон визначає головні напрями загальнодержавної політики та організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Поняття організованої злочинності
1. Під організованою злочинністю в цьому Законі розуміється сукупність кримінальних правопорушень, що вчиняються у зв’язку з створенням та діяльністю організованих злочинних угруповань.
2. Види та ознаки цих кримінальних правопорушень, а також кримінально-правові заходи щодо осіб, які вчинили такі кримінальні правопорушення, встановлюються Кримінальним кодексом України.
( Стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020 )
Стаття 2. Мета боротьби з організованою злочинністю
Метою боротьби з організованою злочинністю є:
встановлення контролю над організованою злочинністю, її локалізація, нейтралізація та ліквідація;
усунення причин і умов існування організованої злочинності.
Стаття 3. Завдання Закону
Основними завданнями цього Закону є:
створення загальних правових і організаційних засад у сфері боротьби з організованою злочинністю, сприяння її попередженню та ліквідації;
визначення системи державних органів, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та їх взаємовідносин;
встановлення повноважень спеціальних державних органів по боротьбі з організованою злочинністю та спеціальних заходів, що здійснюються ними;
встановлення обов’язків інших державних органів у сфері боротьби з організованою злочинністю;
правове забезпечення фінансових, матеріально-технічних та інших умов, необхідних для боротьби з організованою злочинністю;
забезпечення гарантій прав громадян і юридичних осіб під час здійснення заходів боротьби з організованою злочинністю.
Стаття 4. Законодавство про боротьбу з організованою злочинністю
1. Законодавство про боротьбу з організованою злочинністю базується на Конституції України і включає цей Закон, Кримінальний і Кримінальний процесуальний кодекси України, закони України "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про Національну поліцію", "Про Службу безпеки України", "Про прокуратуру", "Про Бюро економічної безпеки України", інші закони, міжнародно-правові угоди, учасником яких є Україна.
( Пункт 1 статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законами № 901-VIII від 23.12.2015, № 1150-IX від 28.01.2021 )
2. Підзаконні акти, що регулюють відносини в сфері боротьби з організованою злочинністю, не можуть встановлювати повноваження державних органів чи обов’язки фізичних та юридичних осіб, які не випливають з законів України.
( Стаття 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4652-VI від 13.04.2012 )
Стаття 5. Система органів, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю
1. Систему державних органів, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю, становлять:
а) спеціально створені для боротьби з організованою злочинністю державні органи;
б) державні органи, які беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю в межах виконання покладених на них інших основних функцій.
2. До державних органів, спеціально створених для боротьби з організованою злочинністю, належать:
( Положення підпункту "а" пункту 2 статті 5 втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду № 9-рп/2004 від 07.04.2004 )
а) Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президенті України.
( Підпункт "б" пункту 2 статті 5 виключено на підставі Закону № 193-VIII від 12.02.2015 ) ( Підпункт в пункту 2 статті 5 виключено на підставі Закону № 1150-IX від 28.01.2021 )
В разі необхідності Верховною Радою України на постійній або тимчасовій основі можуть бути створені й інші спеціальні органи для боротьби з організованою злочинністю.
3. До державних органів, які беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю, належать:
а) органи Національної поліції і Служби безпеки України;
( Підпункт "а" пункту 3 статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 901-VIII від 23.12.2015, № 1150-IX від 28.01.2021 )
б) органи прокуратури України;
в) органи доходів і зборів, органи Державної прикордонної служби України та органи державного фінансового контролю;
( Підпункт "в" пункту 3 статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 662-IV від 03.04.2003 - набуває чинності з 01.08.2003 року; в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013 ) ( Підпункт "г" пункту 3 статті 5 виключено на підставі Закону № 406-VII від 04.07.2013 )
д) органи і установи виконання покарань та слідчі ізолятори;
( Пункт 3 статті 5 доповнено підпунктом "д" згідно із Законом № 312-XIV від 11.12.98; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1254-VI від 14.04.2009 )
е) розвідувальний орган Міністерства оборони України;
( Пункт 3 статті 5 доповнено підпунктом "е" згідно із Законом № 3111-III від 07.03.2002 )
є) Служба зовнішньої розвідки України;
( Пункт 3 статті 5 доповнено підпунктом "є" згідно із Законом № 3200-IV від 15.12.2005 )
ж) Національне антикорупційне бюро України;
( Частину третю статті 5 доповнено підпунктом "ж" згідно із Законом № 630-VIII від 16.07.2015 )
з) Бюро економічної безпеки України.
( Пункт 3 статті 5 доповнено підпунктом "з" згідно із Законом № 1150-IX від 28.01.2021 )
Стаття 6. Основні напрями боротьби з організованою злочинністю
Основними напрямами боротьби з організованою злочинністю є:
створення правової основи, організаційних, матеріально-технічних та інших умов для ефективної боротьби з організованою злочинністю, організація міжнародного співробітництва у цій сфері;
виявлення та усунення або нейтралізація негативних соціальних процесів і явищ, що породжують організовану злочинність та сприяють їй;
запобігання нанесенню шкоди людині, суспільству, державі;
запобігання виникненню організованих злочинних угруповань;
виявлення, розслідування, припинення і запобігання правопорушенням, вчинюваним учасниками організованих злочинних угруповань, притягнення винних до відповідальності;
забезпечення відшкодування шкоди фізичним та юридичним особам, державі;
запобігання встановленню корумпованих зв’язків з державними службовцями та посадовими особами, втягненню їх у злочинну діяльність;
протидія використанню учасниками організованих злочинних угруповань у своїх інтересах об’єднань громадян і медіа;
запобігання легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом, використанню суб’єктів підприємницької діяльності для реалізації злочинних намірів.
Стаття 7. Міжнародне співробітництво
Міжнародне співробітництво у сфері боротьби з організованою злочинністю грунтується на нормах міжнародного права і чинного законодавства України, міждержавних і міжурядових договорах, двосторонніх відомчих угодах.
Розділ II
СПЕЦІАЛЬНІ ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ ПО БОРОТЬБІ З ОРГАНІЗОВАНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ, ЇХ КОМПЕТЕНЦІЯ
( Положення статті 8 втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду № 9-рп/2004 від 07.04.2004 )
Стаття 8. Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президенті України
1. Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю здійснює координацію діяльності всіх державних органів, на які цим Законом покладено обов’язки здійснювати цю боротьбу. Положення про Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю затверджується Верховною Радою України.
2. Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю створюється у складі Голови Служби безпеки України, Міністра внутрішніх справ України, першого заступника Міністра внутрішніх справ України - керівника Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, Голови Правління Національного банку України, Голови Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Голови Державного митного комітету України, начальника Головного управління державної податкової служби України. До складу Координаційного комітету можуть входити керівники інших міністерств та відомств, які беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю.
( Абзац перший пункту 2 статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1150-IX від 28.01.2021 )
У засіданнях Координаційного комітету беруть участь Голова Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, Генеральний прокурор, начальник управління Генеральної прокуратури України по нагляду за виконанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю.
3. До компетенції Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю належить:
а) координація і сприяння діяльності органів, які беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю;
б) розробка стратегії і рекомендацій щодо тактики боротьби з організованою злочинністю;
в) організація співробітництва з питань боротьби з організованою злочинністю з відповідними органами інших держав та міжнародними установами;
г) підготовка щорічних і спеціальних доповідей (інформацій) про стан організованої злочинності в Україні, основні напрями та результати боротьби з нею і внесення їх на розгляд Президента України та Верховної Ради України;
д) вирішення питань щодо розпорядження фондом сприяння боротьбі з організованою злочинністю.
4. Рішення Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю, прийняті в межах його компетенції та відповідно до законодавства України, є обов’язковими для виконання державними органами і посадовими особами, до яких вони звернені.
5. Для науково-дослідного забезпечення боротьби з організованою злочинністю при Координаційному комітеті створюється міжвідомчий центр з проблем боротьби з організованою злочинністю.
Стаття 9.
( Статтю 9 виключено на підставі Закону № 193-VIII від 12.02.2015 )
Стаття 10.
( Статтю 10 виключено на підставі Закону № 1150-IX від 28.01.2021 )
Стаття 11.
( Статтю 11 виключено на підставі Закону № 1150-IX від 28.01.2021 )
Розділ III
ПОВНОВАЖЕННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ПО БОРОТЬБІ З ОРГАНІЗОВАНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ
Стаття 12.
( Статтю 12 виключено на підставі Закону № 1150-IX від 28.01.2021 )
Розділ IV
ЗАХОДИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БОРОТЬБИ З ОРГАНІЗОВАНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ
Стаття 13. Використання негласних співробітників
1. При здійсненні боротьби з організованою злочинністю, якщо інших заходів для розкриття організованої злочинності та притягнення винних до відповідальності недостатньо, можуть залучатися штатні та нештатні негласні співробітники, які вводяться під легендою прикриття в організовані злочинні угруповання в порядку, визначеному Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" та Кримінальним процесуальним кодексом України.
( Пункт 1 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 193-VIII від 12.02.2015; в редакції Закону № 1150-IX від 28.01.2021 )
2. Введення негласного співробітника в організовані злочинні угруповання здійснюється за наявності відомостей про організовану злочинну діяльність та на підставі письмового доручення.
3. Для виконання доручення негласний співробітник вправі під легендою прикриття вступати в трудові, цивільно-правові та інші відносини. Шкода або збитки, завдані діями негласного співробітника під час виконання доручення, відшкодовуються за рахунок державного бюджету. Негласний співробітник не несе відповідальності за завдані ним шкоду або збитки, якщо його дії були необхідними для виконання доручення.
4. Питання діяльності негласних співробітників, соціальні та інші гарантії для них регулюються Положенням про негласного співробітника спеціального підрозділу по боротьбі з організованою злочинністю, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаття 14. Використання учасників організованих злочинних угруповань у боротьбі з організованою злочинністю
1. Для здійснення заходів боротьби з організованою злочинністю учасники організованих злочинних угруповань можуть залучатися до співробітництва в порядку, визначеному Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" та Кримінальним процесуальним кодексом України.
2. Учасник організованого злочинного угруповання може бути частково або повністю звільнений від кримінальної відповідальності та покарання у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, якщо він у процесі оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування чи судового провадження сприяє викриттю організованих злочинних угруповань та вчинених ними кримінальних правопорушень, притягненню винних до відповідальності, відшкодуванню шкоди фізичним чи юридичним особам або державі.
( Пункт 2 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020 ) ( Стаття 14 в редакції Закону № 4652-VI від 13.04.2012 )
Стаття 15. Використання спеціальних технічних засобів у боротьбі з організованою злочинністю
1. У боротьбі з організованою злочинністю відповідним підрозділам надається право використовувати спеціальні технічні засоби у випадках та порядку, передбачених Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" та Кримінальним процесуальним кодексом України.
( Стаття 15 в редакції Закону № 4652-VI від 13.04.2012; із змінами, внесеними згідно із Законами № 193-VIII від 12.02.2015, № 1150-IX від 28.01.2021 )
Розділ V
ВЗАЄМОДІЯ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У БОРОТЬБІ З ОРГАНІЗОВАНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ
( Назва розділу V в редакції Закону № 1150-IX від 28.01.2021 )
Стаття 16. Взаємодія органів прокуратури, Національної поліції, Служби безпеки України у питаннях боротьби з організованою злочинністю
( Назва статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 901-VIII від 23.12.2015 )
1. З метою забезпечення взаємодії органів прокуратури, Національної поліції і Служби безпеки України у штатних розписах центральних апаратів зазначених органів передбачаються посади осіб, до функціональних обов’язків яких входить здійснення взаємодії у питаннях боротьби з організованою злочинністю.
( Пункт 1 статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 901-VIII від 23.12.2015 )
2. В Автономній Республіці Крим, областях і містах, у відповідних органах прокуратури, Національної поліції і Служби безпеки України функції щодо забезпечення взаємодії покладаються на керівників територіальних органів прокуратури, Національної поліції та Служби безпеки України.
( Пункт 2 статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1692-VI від 23.10.2009, № 193-VIII від 12.02.2015, № 901-VIII від 23.12.2015, № 1150-IX від 28.01.2021 )
3. Обмін оперативною інформацією між підрозділами Служби безпеки України та підрозділами органів Національної поліції щодо спільних заходів здійснюється за письмовим розпорядженням керівників відповідних підрозділів.
( Пункт 3 статті 16 в редакції Закону № 193-VIII від 12.02.2015; із змінами, внесеними згідно із Законами № 901-VIII від 23.12.2015, № 1150-IX від 28.01.2021 )
4. Умови і порядок обміну інформацією між підрозділами Служби безпеки України та підрозділами органів Національної поліції регулюються спільними нормативними актами Міністерства внутрішніх справ України і Служби безпеки України.
( Пункт 4 статті 16 в редакції Закону № 193-VIII від 12.02.2015; із змінами, внесеними згідно із Законами № 901-VIII від 23.12.2015, № 1150-IX від 28.01.2021 )

................
Перейти до повного тексту