1. Схвалити Концепцію розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму на 2005-2010 роки, що додається.

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади подати в місячний строк Держфінмоніторингу пропозиції щодо реалізації схваленої цим розпорядженням Концепції.

Боротьба з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом (далі - легалізація незаконних доходів), і фінансуванням тероризму є невід'ємною складовою боротьби із злочинністю, що набула сьогодні особливої актуальності.

Глобалізація світових господарських зв'язків та впровадження у фінансову сферу новітніх технологій одночасно з розвитком суспільства підвищують уразливість міжнародної фінансової системи, що дає змогу злочинцям у різних державах легалізувати незаконні доходи і фінансувати тероризм.

Легалізація незаконних доходів відбувається переважно у банківській сфері, системі страхування, на ринку капіталів, а також в індустрії розваг, зокрема з використанням казино. Крім того, як головні канали відмивання грошей використовуються ті галузі економіки, де можна без труднощів і в широкому масштабі застосовувати підроблені рахунки, накладні тощо. Варто виділити такі способи відмивання грошей, як використання процедур приватизації державних підприємств, визнання банкрутом і ліквідації юридичних осіб - суб'єктів господарювання.

Після трагічної події у США у вересні 2001 року одним з основних пріоритетів національної безпеки держав світу є боротьба з тероризмом, і у зв'язку з цим особливо небезпечними для суспільства стали дії, пов'язані з фінансуванням тероризму, у тому числі міжнародного.

Метою розвитку системи запобігання та протидії легалізації незаконних доходів і фінансуванню тероризму є:

забезпечення прозорості фінансової системи;

підвищення інвестиційної привабливості економіки України для іноземних інвесторів;

покращення міжнародного іміджу України;

подолання бар'єрів на шляху визнання України державою з ринковою економікою;

декриміналізація і детінізація економічних відносин;

розширення кореспондентських відносин українських банків з фінансовими установами держав - членів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF);

сприяння наповненню дохідної частини державного бюджету.

Виявлення та руйнування схем легалізації незаконних доходів і фінансування тероризму, у тому числі переміщення з цією метою коштів територією України, повинно стати основою спільної та цілеспрямованої роботи Держфінмоніторингу та інших заінтересованих органів виконавчої влади.

З початку 2003 року відбулися кардинальні позитивні зміни у підходах до розв'язання проблеми запобігання та протидії легалізації незаконних доходів і фінансуванню тероризму.

Використання слабких сторін фінансової системи з метою легалізації незаконних доходів і фінансування тероризму загрожує національній безпеці, становить серйозну небезпеку для розвитку національної економіки, ставить під загрозу відносини з іншими державами, а також негативно впливає на міжнародний імідж України.

Боротьба з цим небезпечним явищем перебуває в центрі уваги таких міжнародних організацій, як ООН, Рада Європи, Світовий банк, Міжнародний валютний фонд, Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) тощо. Із зазначеного питання прийнято ряд міжнародних правових актів, зокрема Міжнародну конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму, Конвенцію про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, Конвенцію ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин від 20 грудня 1988 року, Конвенцію ООН проти корупції, Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності, Європейську конвенцію про взаємну допомогу у кримінальних справах, Європейську конвенцію про боротьбу з тероризмом, Резолюцію 1373 (2001), прийняту Радою Безпеки ООН на 4385-му засіданні, Директиву 91/308/ЄЕС Ради Європейських Співтовариств щодо запобігання використанню фінансової системи для цілей відмивання грошей від 10 червня 1991 року, Сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (1990, 1996 та 2003 роки). Дев'ять спеціальних рекомендацій FATF по боротьбі з фінансуванням тероризму.

Незважаючи на те, що Україна не мала достатнього досвіду та досконалого законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації незаконних доходів і фінансуванню тероризму, а її фінансова система перебувала на етапі розвитку, державою було вжито ряд заходів для підтримки міжнародних зусиль у цьому напрямі і протягом 2002-2004 років створено систему запобігання та протидії легалізації незаконних доходів і фінансуванню тероризму.

Так, з метою впровадження міжнародних стандартів у сфері запобігання та протидії легалізації незаконних доходів і фінансуванню тероризму Верховною Радою України прийнято базовий Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", доповнення до Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації незаконних доходів, зміни до Кримінального кодексу України, якими збільшено кількість кваліфікуючих ознак відповідного злочину.

Постановами Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 р. N 644 і N 646 затверджено відповідно Порядок реєстрації фінансових операцій суб'єктами первинного фінансового моніторингу та Порядок взяття на облік Державним департаментом фінансового моніторингу фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу.

Держфінмоніторингом видано ряд нормативно-правових актів, якими встановлено вимоги до організації фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації незаконних доходів і фінансуванню тероризму, кваліфікації працівника суб'єкта первинного фінансового моніторингу, відповідального за проведення фінансового моніторингу у зазначеній сфері, а також форми обліку та подання інформації, пов'язаної із здійсненням фінансового моніторингу, інструкції щодо їх заповнення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 р. N 1565 утворено міжвідомчу робочу групу з дослідження методів та тенденцій у відмиванні доходів, одержаних злочинним шляхом.

В Україні створено дворівневу систему фінансового моніторингу. Суб'єктами первинного фінансового моніторингу є банки, професійні учасники ринку цінних паперів, фінансові установи тощо, суб'єктами державного, фінансового моніторингу - Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг та Держфінмоніторинг.

Водночас нерозв'язаними залишаються проблеми оперативного одержання Держфінмоніторингом з відповідних баз даних органів виконавчої влади інформації, необхідної для проведення аналізу та оцінки ефективності заходів, що вживаються для запобігання та протидії легалізації незаконних доходів і фінансуванню тероризму.

Удосконалення системи запобігання та протидії легалізації незаконних доходів і фінансуванню тероризму сприятиме становленню та розвитку України як демократичної, правової держави, забезпеченню захисту її національних інтересів, удосконаленню соціально-економічних відносин та формуванню засад громадянського суспільства, прискорить процеси інтеграції України до Європейського Союзу.

Розвиток системи запобігання та протидії легалізації незаконних доходів і фінансуванню тероризму є важливою складовою стратегічного курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу та посилення її ролі у побудові єдиної світової мережі запобігання та протидії легалізації незаконних доходів і фінансуванню тероризму.

Для забезпечення запобігання та протидії легалізації незаконних доходів і фінансуванню тероризму передбачається здійснення невідкладних заходів на коротко- та довгостроковий період усіма суб'єктами фінансового моніторингу, заінтересованими правоохоронними та іншими органами виконавчої влади з дотриманням принципів:

верховенства права;

пріоритету захисту прав людини;

системності;

комплексності;

відповідності потребам часу та орієнтації на кінцевий результат;

наукової обґрунтованості;

активного співробітництва з іноземними державами.

Розвиток системи запобігання та протидії легалізації незаконних доходів і фінансуванню тероризму повинен здійснюватися за такими напрямами:

запобігання виникненню передумов для легалізації незаконних доходів і фінансування тероризму;

запобігання використанню слабких сторін фінансової системи з метою легалізації незаконних доходів і фінансування тероризму;

удосконалення механізму регулювання та нагляду за суб'єктами первинного фінансового моніторингу;

підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів;

створення ефективної системи взаємодії між заінтересованими органами виконавчої влади;

підвищення кваліфікаційного рівня спеціалістів і рівня їх технічного забезпечення;

участь у міжнародному співробітництві;

формування у населення усвідомлення необхідності запобігання та протидії легалізації незаконних доходів і фінансуванню тероризму.

Відповідно до напрямів розвитку системи запобігання та протидії легалізації незаконних доходів і фінансуванню тероризму передбачається здійснення таких заходів:

проведення роботи, спрямованої на подальше впровадження міжнародних стандартів у сфері запобігання та протидії легалізації незаконних доходів і фінансуванню тероризму, шляхом прийняття нових та внесення змін до чинних нормативно-правових актів, у тому числі на підставі типологій легалізації незаконних доходів. Обов'язковим є прийняття законодавчих актів з питань легалізації та повернення в Україну вивезених за кордон коштів некримінального походження для надання можливості їх інвестування в національну економіку, а також внесення змін до Закону України "Про режим іноземного інвестування" в частині впровадження механізму запобігання внесенню іноземних інвестицій готівковими коштами, джерела походження яких неможливо підтвердити;

затвердження та виконання Державної програми розвитку системи безготівкових платежів під час проведення розрахунків з населенням у сфері надання послуг фінансовими установами (пенсійними фондами, банками, страховими компаніями, кредитними спілками, інвестиційними фондами тощо);

проведення аналізу тенденцій, методів та схем фінансування тероризму;

затвердження та виконання програми співробітництва у сфері запобігання та протидії фінансуванню тероризму між органами виконавчої влади України та компетентними органами іноземних держав;

забезпечення складення та оновлення переліку осіб і організацій, причетних до фінансування тероризму;

звернення до Верховного Суду України щодо надання судам роз'яснень про застосування законодавства з питань протидії фінансуванню тероризму під час узагальнення судової практики та аналізу судової статистики у кримінальних справах стосовно злочинів, пов'язаних із вчиненням терористичного акту;

запобігання внесенню коштів кримінального походження до статутних фондів фінансових установ та підприємств інвестиційно привабливих галузей економіки, насамперед підприємств паливно-енергетичного комплексу;

забезпечення запровадження банками стандартів Базельського комітету з питань банківського нагляду "Належне ставлення банків до клієнтів";

виявлення нових банківських та фінансових технологій, що можуть використовуватися для легалізації незаконних доходів і фінансування тероризму, та вжиття заходів до запобігання їх використанню;

недопущення внесення іноземних інвестицій готівковими коштами, джерела походження яких неможливо підтвердити;

проведення постійного моніторингу зовнішньоекономічних операцій, що здійснюються через офшорні зони;

забезпечення регулювання та нагляду за благодійними організаціями з метою запобігання та протидії легалізації незаконних доходів і фінансуванню тероризму;

залучення саморегулівних організацій до запобігання та протидії легалізації незаконних доходів і фінансуванню тероризму з метою опосередкованого впливу на суб'єктів первинного фінансового моніторингу;

недопущення до участі в конкурсах (відкритих торгах) з продажу державних пакетів акцій, насамперед об'єктів, віднесених Державною програмою приватизації до групи Г, покупців, які не надали інформацію про особу, в інтересах якої буде придбано пакет акцій, а також про усіх суб'єктів господарювання, які контролюватимуть діяльність відкритих акціонерних товариств за умови продажу їм зазначених пакетів акцій;