Кабінет Міністрів України та Уряд Грецької Республіки (далі - Договірні Сторони),

будучи сторонами Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, прийнятої в Чикаго 7 грудня 1944 року;

бажаючи укласти Угоду з метою встановлення та здійснення регулярних повітряних сполучень між Україною та Грецькою Республікою та за межами їхніх відповідних3 територій;

домовились про таке:

Для цілей цієї Угоди, якщо контекст не вимагає іншого:

a) термін "авіаційні власті" означає стосовно України - Державну авіаційну службу, а стосовно Грецької Республіки - Керуючого Цивільною авіаційною владою, або в обох випадках будь-яку особу чи орган, які можуть бути уповноважені здійснювати функції, які зараз виконують зазначені вище власті;

b) термін "Конвенція" означає Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію, підписану в Чикаго 7 грудня 1944 року, яка охоплює:

(i) будь-яку поправку до неї, що набрала чинності відповідно до статті 94 (a) Конвенції та ратифікована обома Договірними Сторонами; а також

(ii) будь-який додаток або будь-які поправки до нього, прийняті відповідно до статті 90 Конвенції за умови, що цей додаток або поправка чинні для обох Договірних Сторін;

c) термін "Угода" означає цю Угоду, додатки до неї, будь-який Протокол або подібний документ, який змінює цю Угоду чи додатки до неї;

d) термін "призначене авіапідприємство" означає авіапідприємство, яке призначено та отримало дозволи відповідно до статті 3 цієї Угоди;

e) термін "договірні лінії" означає регулярні повітряні сполучення за маршрутами, встановленими в додатку 1 до цієї Угоди, що здійснюються з метою перевезення пасажирів, вантажу і пошти, окремо чи комбіновано;

f) термін "ємність" означає стосовно повітряного судна - комерційне завантаження цього повітряного судна, яке використовується на маршруті або частині маршруту, а стосовно договірної лінії - ємність повітряного судна, яке використовується на цій лінії, помножену на частоту рейсів, виконаних цим повітряним судном протягом певного періоду на маршруті або на частині маршруту;

g) термін "територія Договірної Сторони" означає територію держави Договірної Сторони та вживається в значенні, наведеному в статті 2 Конвенції;

h) терміни "повітряне сполучення", "міжнародне повітряне сполучення", "авіапідприємство" та "зупинка з некомерційними цілями" вживаються в значенні, наведеному в статті 96 Конвенції;

i) термін "тариф" означає розмір оплати за перевезення пасажирів, багажу та вантажу, а також умови згідно з якими ця оплата застосовується, включаючи оплату й умови стосовно агентських та інших додаткових послуг, наданих авіапідприємством у зв'язку з перевезеннями, але за винятком винагороди й умов щодо перевезення пошти;

j) термін "збір з користувача" означає плату, що стягується з авіапідприємств компетентними органами держави Договірної Сторони або дозволена ними до стягнення за надання відповідних послуг, користування аеропортовим майном, аеропортовими або аеронавігаційними засобами (включаючи обладнання, яке використовуються для прольоту території), а також за користування засобами для обслуговування повітряних суден, екіпажів, пасажирів і вантажу;

k) термін "сертифікат експлуатанта" означає документ, виданий авіапідприємству компетентними органами держави Договірної Сторони на підтвердження того, що це авіапідприємство має відповідну структуру і компетенцію здійснювати авіаційну діяльність, зазначену в сертифікаті, забезпечивши при цьому необхідний рівень безпечної експлуатації повітряних суден;

l) термін "держава-член Європейського Співтовариства" означає державу, яка є договірною стороною Договору про заснування Європейського Співтовариства;

m) термін "стандарт" означає будь-які вимоги до фізичних характеристик, конфігурацій, матеріальної частини, технічних характеристик, персоналу або правил та до іншого, про що йдеться в статті 37 Конвенції, однакове застосування яких визнається необхідним для забезпечення безпеки, регулярності або ефективності міжнародної аеронавігації та яких будуть дотримуватись Договірні Сторони відповідно до Конвенції; у випадку неможливості дотримання стандарту в обов'язковому порядку до Міжнародної організації цивільної авіації (далі - "IKAO") направляється повідомлення згідно зі статтею 38 Конвенції;

n) термін "фактичний нормативний контроль"

- щодо України означає відносини, що виникають на підставі прав і обов'язків, які надають можливість значною мірою впливати на авіапідприємство за допомогою відповідних нормативних актів та Україна має та впроваджує програми з нагляду за безпекою польотів, а також з авіаційної безпеки відповідно до стандартів, встановлених IKAO;

- щодо Грецької Республіки означає наступне, але не обмежується цим: авіапідприємство має чинну ліцензію на здійснення перевезень і відповідає критеріям щодо здійснення міжнародного повітряного сполучення, які стосуються доказу фінансової спроможності, здатності, у разі необхідності, відповідати вимогам, пов'язаним із захистом суспільних інтересів, дотримання обов'язків стосовно гарантії обслуговування тощо, а держава-член Європейського Співтовариства, яка видає ліцензію, має та впроваджує програми з нагляду за безпекою польотів, а також з авіаційної безпеки відповідно до стандартів, встановлених IKAO.

При цьому розуміється, що назви статей цієї Угоди жодним чином не обмежують та не розширюють значення будь-яких положень цієї Угоди.

1. Кожна Договірна Сторона з метою здійснення призначеними авіапідприємствами іншої Договірної Сторони регулярних міжнародних повітряних сполучень надає іншій Договірній Стороні права, передбачені цією Угодою, а саме:

a) здійснювати проліт її території без посадки;

b) здійснювати зупинки на її території з некомерційними цілями; та

c) здійснювати зупинки на її території в пунктах, встановлених для цього маршруту в додатку 1 до цієї Угоди, з метою прийняття на борт повітряного судна і зняття з нього пасажирів, вантажу і пошти, що перевозяться окремо чи комбіновано.

2. Ніщо в пункті 1 цієї статті не розглядається як надання права призначеним авіапідприємствам однієї Договірної Сторони приймати на борт повітряного судна на території іншої Договірної Сторони пасажирів, вантаж або пошту для перевезення до іншого пункту на території іншої Договірної Сторони за винагороду або на умовах оренди.

1. Кожна Договірна Сторона має право призначити одне або більше авіапідприємств з метою експлуатації договірних ліній за встановленими маршрутами, а також відкликати чи змінити такі призначення. Повідомлення про призначення в письмовій формі надсилається іншій Договірній Стороні дипломатичними каналами.

2. Після одержання повідомлення про призначення авіапідприємства та заявок, поданих призначеним авіапідприємством за встановленою формою та в порядку, передбаченому для видачі дозволів на експлуатацію договірної лінії та дозволів на виконання польотів, інша Договірна Сторона надає відповідні дозволи за умови, що:

a) призначене Україною авіапідприємство:

(i) засновано на території Грецької Республіки відповідно до Договору про заснування Європейського Співтовариства та має чинну ліцензію на здійснення перевезень, яка видається відповідно до норм права Європейського Співтовариства;

(ii) фактичний нормативний контроль над авіапідприємством здійснюється та підтримується державою-членом Європейського Співтовариства, відповідальною за видачу сертифіката експлуатанта, а в призначенні вказані відповідні авіаційні власті; та

(iii) авіапідприємство чи контрольний пакет акцій авіапідприємства належить державам-членам Європейського Співтовариства та (або) громадянам держав-членів Європейського Співтовариства, та (або) іншим державам, зазначеним в додатку 2 до цієї Угоди, та (або) громадянам таких інших держав, і забезпечується фактичний контроль;

b) призначене Грецькою Республікою авіапідприємство:

(i) засновано та зареєстровано як юридична особа на території України та має чинну ліцензію на здійснення перевезень, яка видається відповідно до її чинного національного законодавства;

(ii) Україна здійснює та підтримує фактичний нормативний контроль над авіапідприємством; а також

(iii) авіапідприємство чи контрольний пакет акцій авіапідприємства належить Україні та (або) громадянам України та забезпечується фактичний контроль;

c) призначене авіапідприємство здатне виконувати умови, передбачені чинним законодавством, які звичайно застосовуються для здійснення міжнародних повітряних сполучень Договірною Стороною, яка отримала повідомлення про призначення.

3. Після одержання дозволу на виконання польотів, про який йдеться в пункті 2 цієї статті, призначене авіапідприємство може розпочати експлуатацію договірних ліній за умови дотримання авіапідприємством положень цієї Угоди.

1. Кожна Договірна Сторона може відмовити у видачі, скасувати, тимчасово припинити дію або обмежити дозвіл на експлуатацію договірної лінії чи дозвіл на виконання польотів авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, у випадку, якщо:

a) призначене Україною авіапідприємство:

(i) не засновано або не зареєстровано як юридична особа на території України або не має чинної ліцензії на здійснення перевезень, яка видається відповідно до її чинного національного законодавства;

(ii) Україна не здійснює або не підтримує фактичний нормативний контроль над авіапідприємством; або

(iii) авіапідприємство чи контрольний пакет акцій авіапідприємства не належить Україні та (або) громадянам України або не забезпечується фактичний контроль;

b) призначене Грецькою Республікою авіапідприємство:

(i) не засновано на території Грецької Республіки відповідно до Договору про заснування Європейського Співтовариства або не має чинної ліцензії на здійснення перевезень, яка видається відповідно до норм права Європейського Співтовариства;

(ii) фактичний нормативний контроль над авіапідприємством не здійснюється або не підтримується державою-членом Європейського Співтовариства, відповідальною за видачу сертифіката експлуатанта, а в призначенні не вказані відповідні авіаційні власті; або

(iii) авіапідприємство чи контрольний пакет акцій авіапідприємства не належить державам-членам Європейського Співтовариства та (або) громадянам держав-членів Європейського Співтовариства, та (або) іншим державам, зазначеним в додатку 2 до цієї Угоди, та (або) громадянам таких інших держав, або не забезпечується фактичний контроль;

c) авіапідприємство не має переконливих доказів того, що воно здатне виконувати передбачені чинним законодавством умови, які звичайно та обґрунтовано застосовуються для здійснення міжнародних повітряних сполучень Договірною Стороною, яка отримала повідомлення про призначення;

d) авіапідприємство не дотримується чинного законодавства держави Договірної Сторони, яка надає права, зазначені в статті 2 цієї Угоди;

e) авіапідприємство не в змозі здійснювати перевезення відповідно до умов, передбачених цією Угодою; або

f) інша Договірна Сторона не вживає заходів для підвищення рівня безпеки польотів відповідно до пункту 2 або пункту 6 статті 7 цієї Угоди.

2. Якщо вжиття негайних заходів не є необхідним для запобігання подальшим порушенням, зазначеним у пункті 1(d), 1(e) або 1(f) цієї статті, то права, передбачені цією статтею, використовуються тільки після консультацій з іншою Договірною Стороною згідно зі статтею 16 цієї Угоди.

1. Призначені авіапідприємства однієї Договірної Сторони дотримуються чинного законодавства держави іншої Договірної Сторони, яке регулює прибуття на її територію або відправлення з неї повітряних суден, зайнятих у міжнародній аеронавігації, або експлуатацію та навігацію таких повітряних суден, під час прибуття на згадану територію, відправлення з неї або перебування в її межах.

2. Чинне законодавство держави будь-якої Договірної Сторони, яке регулює прибуття на її територію, порядок розмитнення, перебування в її межах, здійснення еміграційного або імміграційного, паспортного, митного контролю та карантину, поширюється на пасажирів, екіпаж або на осіб, які діють від їхнього імені, та застосовується до вантажу та пошти, що перевозиться повітряними судами авіапідприємства іншої Договірної Сторони, під час прибуття на її територію, відправлення з неї, або під час перебування в межах цієї території.

3. Пасажири, багаж і вантаж, які прямують транзитом через територію будь-якої Договірної Сторони і не залишають при цьому спеціально відведеної для такої мети зони аеропорту, підлягають лише контролю на авіаційну безпеку. Багаж і вантаж, які прямують транзитом, звільняються від мит та інших подібних податків.

1. Сертифікати льотної придатності, посвідчення про кваліфікацію та свідоцтва, які видані або визнані дійсними згідно з чинним законодавством держави однієї Договірної Сторони, включаючи, у випадку Грецької Республіки, законодавство Європейського Співтовариства, та строк дії яких не завершився, визнаються дійсними іншою Договірною Стороною для експлуатації договірних ліній за умови, що вимоги, згідно з якими такі посвідчення або свідоцтва були видані чи визнані дійсними, дорівнюють мінімальним стандартам, які встановлені на той час згідно з Конвенцією. Проте кожна Договірна Сторона залишає за собою право не визнавати дійсними для виконання польотів над її територією посвідчень про кваліфікацію та свідоцтв, виданих громадянам її держави чи визнаних дійсними іншою Договірною Стороною.

2. Якщо вимогами щодо свідоцтв або посвідчень, згаданих у пункті 1 цієї статті, які видані авіаційними властями однієї Договірної Сторони будь-якій особі або призначеному авіапідприємству, чи щодо повітряного судна, яке експлуатується при здійсненні перевезень на договірних лініях за встановленими маршрутами, передбачається відмінність від стандартів, встановлених згідно з Конвенцією, і така відмінність була зареєстрована в IKAO, авіаційні власті іншої Договірної Сторони відповідно до статті 16 цієї Угоди можуть направити запит про проведення консультацій з авіаційними властями першої Договірної Сторони, щоб впевнитися, що така відмінність є для них прийнятною. Якщо згоди не досягнуто, то це буде підставою для застосування статті 4 цієї Угоди.

1. Кожна Договірна Сторона може в будь-який час направити іншій Договірній Стороні запит про проведення консультацій стосовно стандартів з безпеки польотів, щодо екіпажів, повітряних суден або їх експлуатації, прийнятих іншою Договірною Стороною. Такі консультації мають розпочатися протягом 30 днів з дати одержання такого запиту.

2. Якщо за результатами таких консультацій одна Договірна Сторона виявляє, що інша Договірна Сторона не дотримується та належним чином не застосовує мінімальні стандарти, встановлені на той час згідно з Конвенцією, перша Договірна Сторона повідомляє іншій Договірній Стороні про виявлені недоліки, а також про заходи, які необхідно вжити для приведення у відповідність до цих мінімальних стандартів, а інша Договірна Сторона повинна усунути виявлені недоліки. Якщо інша Договірна Сторона не може усунути недоліки протягом 15 днів або протягом більш тривалого погодженого періоду, то це буде підставою для застосування статті 4 цієї Угоди.

3. Відповідно до статті 16 Конвенції Договірні Сторони домовляються, що повітряні судна, які використовуються призначеними авіапідприємствами однієї Договірної Сторони для перевезень на територію іншої Договірної Сторони або з неї, можуть під час перебування на території іншої Договірної Сторони бути об'єктом для проведення уповноваженими представниками авіаційних властей іншої Договірної Сторони огляду (далі - "інспекція на пероні") за умови, що це не призведе до необґрунтованої затримки в експлуатації таких повітряних суден. Без шкоди зобов'язанням згідно зі статтею 33 Конвенції метою проведення інспекції на пероні є перевірка дійсності відповідних документів щодо повітряного судна, свідоцтв членів екіпажу, а також стану повітряного судна та його обладнання на відповідність стандартам з безпеки польотів, встановленим на той час згідно з Конвенцією.

4. Якщо під час проведення інспекції на пероні або серії інспекцій на пероні виникають серйозні підстави вважати, що:

a) повітряне судно або його експлуатація не відповідає мінімальним стандартам, встановленим на той час згідно з Конвенцією; або

b) відсутні ефективне впровадження та дотримання стандартів з безпеки польотів, встановлених на той час згідно з Конвенцією;

то Договірна Сторона, яка здійснила інспекцію на пероні, може в цілях статті 33 Конвенції дійти висновку, що вимоги, згідно з якими були видані або визнані дійсними посвідчення чи свідоцтва стосовно повітряного судна або його екіпажу, або вимоги щодо експлуатації повітряного судна не відповідають мінімальним стандартам, встановленим згідно з Конвенцією.

5. У разі відмови представника призначеного авіапідприємства або авіапідприємств однієї Договірної Сторони в проведенні згідно з пунктом 3 цієї статті інспекції на пероні інша Договірна Сторона може зробити висновок, про який йдеться в пункті 4 цієї статті.

6. Кожна Договірна Сторона залишає за собою право негайно призупинити дію дозволу на експлуатацію договірних ліній призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони або змінити його умови, якщо за результатами інспекції на пероні або серії інспекцій на пероні, у разі відмови в проведенні інспекції на пероні, за результатами консультацій або в інших випадках вирішить, що такі дії є необхідними для забезпечення безпеки польотів.

7. Будь-які дії однієї Договірної Сторони по відношенню до призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони згідно з пунктом 2 або пунктом 6 цієї статті припиняються, як тільки підставу для вжиття заходів усунуто.

8. У випадку якщо Уряд Грецької Республіки призначив авіапідприємство, фактичний нормативний контроль над яким здійснюється та підтримується іншою державою-членом Європейського Співтовариства, то надані Україні відповідно до цієї статті права однаково застосовуються нею щодо прийняття, застосування або дотримання стандартів з безпеки польотів цією іншою державою-членом Європейського Співтовариства, а також щодо дозволу на виконання польотів цього авіапідприємства.

1. Згідно зі своїми правами та обов'язками, які виникають на основі міжнародного права, Договірні Сторони підтверджують взаємне зобов'язання стосовно захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання. Не обмежуючи загальне застосування своїх прав і зобов'язань з міжнародного права, Договірні Сторони будуть, зокрема, діяти відповідно до положень Конвенції про злочини та деякі інші акти, що вчиняються на борту повітряного судна, прийнятої в Токіо 14 вересня 1963 року, Конвенції про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден, прийнятої в Гаазі 16 грудня 1970 року, Конвенції про боротьбу з незаконними актами, що спрямовані проти безпеки цивільної авіації, прийнятої в Монреалі 23 вересня 1971 року, Протоколу про боротьбу з незаконними актами насильства в аеропортах, що обслуговують міжнародну цивільну авіацію, який доповнює Конвенцію про боротьбу з незаконними актами, що спрямовані проти безпеки цивільної авіації, підписаного в Монреалі 24 лютого 1988 року, Конвенції про маркування пластичних вибухових речовин з метою їх виявлення, прийнятої в Монреалі 1 березня 1991 року, та відповідно до положень будь-якого іншого міжнародного договору про безпеку цивільної авіації, учасниками якого будуть обидві Договірні Сторони.