1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


П О С Т А Н О В А
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Про стан виконання законодавства у сфері поводження з відходами в Україні та шляхи його вдосконалення
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2005, N 49, ст.525 )
Заслухавши та обговоривши інформацію Кабінету Міністрів України про стан виконання законодавства у сфері поводження з відходами в Україні та шляхи його вдосконалення, Верховна Рада України відзначає особливе національне значення питання скорочення утворення відходів у рамках комплексної стратегії сталого розвитку України.
Виходячи з інтересів національної безпеки щодо забезпечення екологічно та техногенно безпечних умов життєдіяльності людини і суспільства, збереження навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів, з метою забезпечення захисту навколишнього природного середовища і здоров'я людей від негативного впливу відходів, забезпечення ощадливого використання матеріально-сировинних та енергетичних ресурсів, науково обґрунтованого узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства щодо утворення та використання відходів, Верховна Рада України
постановляє:
1. Діяльність Кабінету Міністрів України щодо забезпечення ефективної реалізації державної політики у сфері поводження з відходами, удосконалення нормативно-правової бази організаційно-економічного механізму стимулювання господарської діяльності у сфері поводження з відходами як вторинними матеріальними ресурсами, державного управління в організації збору та переробки відходів і використання їх як вторинних матеріальних ресурсів визнати незадовільною.
2. Визнати, що наслідками незадовільного державного управління, недосконалої нормативно-правової бази у сфері поводження з відходами є:
негативний вплив утворюваних і накопичених відходів на здоров'я людей і навколишнє природне середовище;
відсутність дійових економічних стимулів для збору та переробки значної маси відходів;
недосконалість економічних і правових механізмів управління у цій сфері;
недосконалість сформованої в Україні інфраструктури і практики збору та видалення твердих побутових відходів, яка не передбачає селективне збирання корисних компонентів відходів як вторинної сировини;
низький рівень інформаційного забезпечення суб'єктів господарської діяльності про технології утилізації відходів, будівництво та експлуатацію об'єктів поводження з відходами і відсутність заходів, спрямованих на роз'яснення законодавства про відходи серед населення, створення необхідних умов для стимулювання залучення населення до збирання і заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини;
відсутність ефективного контролю над потоками відходів і недосконалість форм статистичної звітності, що унеможливлює отримання достовірної інформації щодо обсягів утворення, використання відходів, стану внутрішнього ринку вторинних ресурсів і ускладнює прийняття обґрунтованих рішень з регулювання цього ринку;
низька плата за розміщення відходів, що не відповідає сучасним вимогам та світовій практиці;
незаконні операції з відходами при транскордонних перевезеннях, утилізації або видаленні небезпечних відходів під час їх імпорту чи транзиту через територію України;
відсутність системності вивчення і експертизи світових новітніх наукових розробок і сучасних технологій переробки відходів та впровадження їх в Україні.
3. Враховуючи євроінтеграційну спрямованість екологічної політики України, повинно докорінним чином змінитися ставлення до проблеми використання власних відходів, що потребує вдосконалення законодавства за напрямами:
приведення у відповідність з європейською практикою;
запобігання утворенню відходів та зменшення обсягів їх утворення;
реалізація принципу відповідальності виробника за збір і переробку окремих видів продукції після її використання;
формування в Україні ринкового механізму поводження з відходами як вторинними ресурсами;
стимулювання притоку інвестицій у сферу поводження з відходами;
встановлення нормативів платежів, що стимулюють збір та утилізацію використаних тари і упаковки;
здійснення державного нормування рівня переробки окремих видів відходів, розробка для реалізації цього принципу національних планів і програм розвитку ринку вторинних ресурсів, збільшення обсягів субсидій на заходи у цій сфері;
посилення відповідальності за правопорушення у сфері поводження з відходами;
реалізація практики надання підприємствам із збору та переробки відходів податкових пільг, пільгових кредитів та транспортних тарифів;
економічне стимулювання збільшення обсягів виробництва товарів і продукції, що виготовляються з відходів або з їх використанням;
забезпечення підвищення ефективності використання природної сировини за рахунок зменшення втрат сировинних, матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів у технологічному процесі виробництва товарів і продукції.
4. Визначити, що основними напрямами вдосконалення нормативної бази у сфері поводження з відходами є розроблення і впровадження:
засобів захисту навколишнього природного середовища і здоров'я людей від негативного впливу відходів;
механізмів економічного регулювання у сфері поводження з відходами, розвитку прогресивних технологій і обладнання для збору, переробки і транспортування відходів;
механізму економії первинних матеріальних та енергетичних ресурсів за рахунок їх заміни відповідними вторинними матеріальними та енергетичними ресурсами;
порядку забезпечення розвитку організаційно-виробничої інфраструктури ринку вторинних ресурсів, залучення у цю сферу малого і середнього бізнесу з перспективою створення на цій основі галузі із збору та переробки відходів у товарну продукцію;
номенклатури відходів, які у першочерговому порядку підлягають використанню як вторинні матеріальні та енергетичні ресурси;
порядку віднесення відходів до ресурсоцінних та ціноутворення щодо відходів, які підлягають використанню як вторинні ресурси.
5. З метою ефективного розв'язання проблем поводження з відходами в Україні рекомендувати Кабінету Міністрів України:
1) розробити та до 1 січня 2006 року внести на розгляд Верховної Ради України зміни до Закону України "Про відходи", у яких передбачити:
приведення його у відповідність із Рамковою Директивою Європейського Союзу про відходи;
обов'язковість утилізації відходів упаковки, використаних автотранспортних засобів, шин, хімічних джерел струму, великогабаритної побутової техніки тощо;
встановлення поступового запровадження обов'язкових для виконання обсягів утилізації тари і упаковки;
впровадження системи роздільного збирання твердих побутових відходів;
встановлення міри відповідальності, у тому числі кримінальної, за правопорушення у сфері поводження з відходами адекватної шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу і здоров'ю населення, а також за незабезпечення утилізації відходів як вторинної сировини суб'єктами господарювання;
приведення його у відповідність із положеннями Господарського та Кримінального кодексів України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про місцеві державні адміністрації", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про державні цільові програми", "Про страхування";
2) здійснити ретельний аналіз виконання Закону України "Про Загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами", Програми використання відходів виробництва і споживання на період до 2005 року (постанова Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року N 668 та до 1 лютого 2006 року поінформувати Верховну Раду України про результати;

................
Перейти до повного тексту