Кабінет Міністрів України та Уряд Грузії (далі - "Договірні Сторони"),

які є учасниками Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, прийнятої в Чикаго 7 грудня 1944 року,

бажаючи укласти Угоду, додатково до згаданої Конвенції, з метою здійснення повітряного сполучення між Україною та Грузією, а також за їх межами,

домовились про таке:

У цій Угоді, якщо контекст не передбачає інше:

a. термін "авіаційні власті" означає стосовно України Міністерство транспорту та зв'язку, а стосовно Грузії - Міністерство економічного розвитку та (або) Єдину транспортну адміністрацію або в обох випадках - будь-яку особу чи орган, уповноважений здійснювати будь-які функції, що в цей час виконуються згаданими властями;

b. термін "Угода" означає цю Угоду, додаток до неї, а також будь-які зміни та доповнення до них;

c. термін "сертифікат експлуатанта" означає документ, виданий авіапідприємству авіаційними властями Договірної Сторони, яка призначає авіапідприємство, на підтвердження того, що авіапідприємство має відповідну структуру та компетенцію здійснювати авіаційну діяльність, зазначену в сертифікаті, забезпечивши при цьому необхідний рівень безпечної експлуатації повітряних суден;

d. терміни "повітряне сполучення", "міжнародне повітряне сполучення", "авіапідприємство" та "зупинка з некомерційними цілями" вживаються в значенні, наведеному в статті 96 Чиказької Конвенції;

e. термін "ємність" означає щодо повітряного судна - комерційне завантаження цього повітряного судна, яке використовується на маршруті або частині маршруту; а щодо встановленого маршруту - ємність повітряного судна, яке експлуатується за цим маршрутом, помножена на кількість рейсів, виконаних цим повітряним судном протягом певного періоду за зазначеним маршрутом або на його частині;

f. термін "Чиказька Конвенція" означає Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію, прийняту в Чикаго 7 грудня 1944 року, яка містить: (i) будь-яку поправку до неї, що набрала чинності відповідно до статті 94 (a) та ратифікована обома Договірними Сторонами; та (ii) будь-який Додаток або будь-яку поправку до нього, прийняту відповідно до статті 90 цієї Конвенції, за умови, що цей Додаток або поправка до нього чинні для обох Договірних Сторін;

g. термін "призначене авіапідприємство" означає авіапідприємство, яке призначено та отримало дозволи відповідно до статті 4 цієї Угоди;

h. термін "фактичний нормативний контроль" означає відносини, що виникають на підставі прав і обов'язків, які надають можливість значною мірою впливати на авіапідприємство за допомогою відповідних нормативних актів;

i. термін "стандарт" означає будь-які вимоги до фізичних характеристик, конфігурацій, матеріальної частини, технічних характеристик, персоналу або правил, однакове застосування яких визнається необхідним для забезпечення безпеки або регулярності міжнародної аеронавігації та яких будуть дотримуватися Договірні Сторони відповідно до Чиказької Конвенції; у випадку неможливості дотримання стандарту Договірні Сторони в обов'язковому порядку направляють до Міжнародної організації цивільної авіації (далі - ІКАО) повідомлення згідно зі статтею 38 Чиказької Конвенції;

j. термін "тариф" означає розмір оплати за перевезення пасажирів, багажу та вантажу, а також умови, згідно з якими ця оплата застосовується, включаючи оплату й умови стосовно агентських та інших додаткових послуг;

k. термін "територія" вживається в значенні, наведеному в статті 2 Чиказької Конвенції;

l. термін "збори з користувача" означає плату, яка стягується з авіапідприємства за надання відповідних послуг, користування аеропортовим майном, аеропортовими або аеронавігаційними засобами, включаючи обладнання для обслуговування повітряних суден, екіпажів, пасажирів і вантажу, за ставками, установленими компетентними органами держави Договірної Сторони.

Ніщо в цій Угоді не завдає шкоди правам і зобов'язанням Договірних Сторін, що випливають із Чиказької Конвенції.

1. Кожна Договірна Сторона надає іншій Договірній Стороні права, передбачені цією Угодою, з метою здійснення регулярних міжнародних повітряних сполучень за маршрутами, встановленими в додатку до цієї Угоди. Такі сполучення і маршрути іменуються далі "договірні лінії" та "встановлені маршрути".

2. Авіапідприємства, призначені кожною Договірною Стороною, під час експлуатації договірної лінії за встановленим маршрутом користуються такими правами:

a. здійснювати проліт території держави іншої Договірної Сторони без посадки;

b. здійснювати зупинки на території держави іншої Договірної Сторони з некомерційними цілями; та

с. здійснювати зупинки на території держави іншої Договірної Сторони в пунктах, зазначених для цього маршруту в додатку до цієї Угоди, з метою прийняття на борт і зняття з нього міжнародного комерційного завантаження - пасажирів, вантажу та пошти, що перевозяться окремо або комбіновано.

3. Зазначене в пункті 2 цієї статті не розглядається як надання права призначеним авіапідприємствам однієї Договірної Сторони приймати на борт повітряного судна на території держави іншої Договірної Сторони пасажирів, вантаж і пошту для перевезення до іншого пункту на території держави іншої Договірної Сторони за винагороду або на умовах найму.

4. Якщо у випадку збройного конфлікту, політичної нестабільності або надзвичайних обставин призначене авіапідприємство однієї Договірної Сторони не може здійснювати перевезення за звичайним маршрутом, інша Договірна Сторона вживає всіх можливих заходів для забезпечення безперервності таких перевезень шляхом відповідної тимчасової зміни маршрутів.

1. Кожна Договірна Сторона має право призначити одне або більше авіапідприємств з метою здійснення перевезень за встановленими маршрутами, а також відкликати або замінити такі призначення, письмово повідомивши про це іншу Договірну Сторону.

2. Після отримання повідомлення про призначення авіапідприємства та заявок, поданих призначеним авіапідприємством за встановленою формою та в порядку, передбаченому для видачі дозволів на експлуатацію договірних ліній і на виконання польотів, інша Договірна Сторона своєчасно надає відповідні дозволи за умови, що:

a. призначене авіапідприємство засновано та зареєстровано як юридична особа на території держави Договірної Сторони, яка призначає авіапідприємство, і має дійсний сертифікат експлуатанта відповідно до чинного законодавства держави цієї Договірної Сторони;

b. основне місце діяльності призначеного авіапідприємства знаходиться на території держави Договірної Сторони, яка призначає це авіапідприємство;

c. фактичний нормативний контроль над авіапідприємством здійснюється та підтримується Договірною Стороною, яка призначає авіапідприємство;

d. Договірна Сторона, яка призначає авіапідприємство, дотримується положень статті 10 і статті 12 цієї Угоди.

3. Авіаційні власті однієї Договірної Сторони можуть вимагати від авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, доказів того, що воно здатне виконувати умови, передбачені чинним законодавством держави цієї Договірної Сторони, які звичайно та обґрунтовано застосовуються цими властями для здійснення міжнародних і повітряних сполучень згідно з положеннями Чиказької Конвенції.

4. Якщо авіапідприємство належним чином призначено та отримало дозвіл на виконання польотів, воно може розпочати експлуатацію договірних ліній за умови дотримання авіапідприємством положень цієї Угоди.

1. Кожна Договірна Сторона має право скасувати дозвіл на експлуатацію договірної лінії або на виконання польотів або тимчасово припинити користування правами, зазначеними в пункті 2 статті 3 цієї Угоди, авіапідприємством, призначеним іншою Договірною Стороною, або встановити такі умови, які вважатиме за необхідне для користування такими правами у випадку, якщо:

a. вона не має задовільних доказів того, що призначене авіапідприємство засновано та зареєстровано як юридична особа на території держави Договірної Сторони, яка призначає це авіапідприємство, або не має чинного сертифіката експлуатанта, що видається відповідно до чинного законодавства держави цієї Договірної Сторони;

b. основне місце діяльності авіапідприємства не знаходиться на території держави Договірної Сторони, яка призначає авіапідприємство;

c. у випадку, якщо вона не має задовільних доказів того, що Договірна Сторона, яка призначає авіапідприємство, здійснює або підтримує фактичний нормативний контроль над авіапідприємством;

d. Договірна Сторона, яка призначає авіапідприємство, не дотримується положень статті 10 або статті 12 цієї Угоди;

e. призначене авіапідприємство не в змозі виконувати умови, передбачені чинним законодавством держави Договірної Сторони, які звичайно застосовуються для здійснення міжнародних повітряних сполучень Договірною Стороною, яка розглядає заявку або заявки; або

f. авіапідприємство не в змозі здійснювати повітряні сполучення відповідно до умов, передбачених цією Угодою.

2. Якщо вжиття негайних заходів не є необхідним для запобігання подальшим порушенням, зазначеним у пунктах 1d, 1e або 1f цієї статті, то права, установлені цією статтею, використовуються тільки після консультації з іншою Договірною Стороною. Такі консультації розпочнуться протягом тридцяти (30) днів з дати одержання запиту іншою Договірною Стороною, якщо Договірні Сторони не домовилися про інше.

1. Призначеним авіапідприємствам обох Договірних Сторін надаються справедливі та рівні можливості експлуатувати договірні лінії за встановленими маршрутами.

2. Призначені авіапідприємства обох Договірних Сторін визначають ємність установленого маршруту, виходячи з експлуатаційних умов, зазначених у додатку до цієї Угоди. Авіаційні власті будь-якої Договірної Сторони не встановлюють в односторонньому порядку обмеження щодо частоти перевезень, ємності або типу повітряного судна, яке експлуатується призначеним авіапідприємством іншої Договірної Сторони, якщо тільки це не викликано митними, технічними, експлуатаційними вимогами або вимогами стосовно охорони навколишнього середовища відповідно до єдиних умов, зазначених у статті 15 Чиказької Конвенції.

3. Авіапідприємства, призначені однією Договірною Стороною, подають на затвердження авіаційним властям іншої Договірної Сторони розклад руху за сорок п'ять (45) днів до запропонованої дати початку виконання перевезень. В окремих випадках цей термін може бути скорочений за домовленістю між авіаційними властями обох Договірних Сторін.

1. Тарифи на перевезення на будь-якій договірній лінії встановлюються призначеними авіапідприємствами з урахуванням усіх супутніх факторів, включаючи експлуатаційні витрати, помірний прибуток і особливості перевезень. Авіаційні власті Договірних Сторін вважатимуть неприйнятними тарифи, які є дискримінаційними, надто високими або обмежуючими через зловживання домінуючим становищем на ринку, або штучно заниженими через пряму або непряму підтримку або субсидію.

2. Авіаційні власті кожної Договірної Сторони можуть вимагати від призначеного авіапідприємства повідомлення про встановлення та про опублікування тарифів на пасажирські перевезення, які здійснюються відповідно до цієї Угоди, за винятком тарифів на вантажні авіаперевезення або тарифів, які встановлюються призначеним авіапідприємством або авіапідприємствами іншої Договірної Сторони на перевезення між пунктами на території держави першої Договірної Сторони та третьою державою.

3. Не обмежуючи застосування антимонопольного законодавства та законодавства стосовно захисту прав споживачів держави кожної Договірної Сторони, втручання авіаційних властей Договірної Сторони обмежується таким:

a. запобіганням установленню необґрунтовано низьких або дискримінаційних тарифів;

b. захистом споживачів від застосування необґрунтовано високих або надмірно обмежуючих тарифів, пов'язаних зі зловживанням домінуючим становищем на ринку або змовою авіапідприємств; або

c. захистом авіапідприємств від установлення тарифів, які штучно занижені через пряму або непряму урядову субсидію чи підтримку.

4. Якщо авіаційні власті будь-якої Договірної Сторони вважають, що поданий тариф не відповідає положенням пункту 1 цієї статті, вони направляють відповідне повідомлення призначеному авіапідприємству, яке після отримання такого повідомлення одразу призупиняє застосування тарифу. Направляючи таке повідомлення, авіаційні власті можуть направити авіаційним властям іншої Договірної Сторони запит про проведення консультацій стосовно тарифів. Такі консультації проводяться не пізніше ніж через чотирнадцять (14) днів після одержання запиту. Якщо домовленостей не досягнуто, перевага надається рішенню авіаційних властей Договірної Сторони, на території держави якої розпочинається перевезення. Інша Договірна Сторона може скористатися правами, зазначеними в статті 5 цієї Угоди.

1. Кожна Договірна Сторона на основі взаємності в максимальному обсязі відповідно до національного законодавства звільняє призначене авіапідприємство іншої Договірної Сторони від мита і митних зборів на повітряні судна, які експлуатуються на договірних лініях призначеним авіапідприємством однієї Договірної Сторони, на паливо, мастильні матеріали, витратні технічні запаси, запасні частини, включаючи двигуни, комплектне бортове обладнання, бортові запаси (включаючи продукти харчування, напої та тютюнові вироби), необхідні документи (друковані бланки квитків, авіавантажні накладні, будь-які друковані матеріали з зображенням на них товарного знака авіапідприємства, які розповсюджуються призначеним авіапідприємством безкоштовно), а також на інші предмети, призначені для власного використання призначеним авіапідприємством іншої Договірної Сторони виключно у зв'язку з експлуатацією чи обслуговуванням повітряних суден, що здійснюють перевезення на договірних лініях, крім зборів за надане обслуговування.

2. Звільнення, надане цією статтею, застосовується до зазначених у пункті 1 цієї статті предметів, які:

a. ввозяться на територію держави однієї Договірної Сторони призначеним авіапідприємством іншої Договірної Сторони або від його імені;

b. знаходяться на борту повітряного судна призначеного авіапідприємства однієї Договірної Сторони після прибуття на територію держави іншої Договірної Сторони або після відправлення з цієї території;

c. приймаються на борт повітряного судна призначеного авіапідприємства однієї Договірної Сторони на території держави іншої Договірної Сторони та призначені для використання під час експлуатації договірних ліній;

незалежно від того, використовуються чи споживаються такі предмети цілком у межах території держави Договірної Сторони, яка надає звільнення, за умови, що такі предмети не відчужуються та (або) не продаються на території держави згаданої Договірної Сторони.

3. Комплектне бортове обладнання, а також матеріали та запаси, що звичайно знаходяться на борту повітряного судна призначеного авіапідприємства будь-якої Договірної Сторони, можуть бути вивантажені на території держави іншої Договірної Сторони тільки за згодою митних органів цієї держави. У такому випадку вони можуть бути розміщені під наглядом зазначених органів доти, доки не будуть вивезені в зворотному напрямку або використані іншим чином відповідно до митного законодавства держави цієї Договірної Сторони.

1. Пасажири, багаж, вантаж і пошта прямого транзиту через територію держави будь-якої Договірної Сторони, які не залишають зони аеропорту, відведеної для такої мети, підлягають спрощеному контролю, за винятком заходів з безпеки, зазначених у статті 10 цієї Угоди.

2. Багаж і вантаж, що прямують прямим транзитом, звільняються від мита та інших податків.

1. Згідно зі своїми правами й зобов'язаннями, які виникають на основі міжнародного права, Договірні Сторони підтверджують взаємне зобов'язання захищати цивільну авіацію від актів незаконного втручання. Не обмежуючи загальне застосування своїх прав і зобов'язань з міжнародного права, Договірні Сторони діють відповідно до положень Конвенції про злочини та деякі інші акти, що вчиняються на борту повітряного судна, прийнятої в Токіо 14 вересня 1963 року, Конвенції про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден, прийнятої в Гаазі 16 грудня 1970 року, Конвенції про боротьбу з незаконними актами, що спрямовані проти безпеки цивільної авіації, прийнятої в Монреалі 23 вересня 1971 року, Протоколу про боротьбу з незаконними актами насильства в аеропортах, що обслуговують міжнародну цивільну авіацію, який доповнює Конвенцію про боротьбу з незаконними актами, що спрямовані проти безпеки цивільної авіації, підписаного в Монреалі 24 лютого 1988 року, Конвенції про маркування пластичних вибухових речовин з метою їх виявлення, прийнятої в Монреалі 1 березня 1991 року, та будь-якого іншого міжнародного договору про безпеку цивільної авіації, учасниками якого будуть обидві Договірні Сторони.