Про плату за землю

З А К О Н У К Р А Ї Н И

( Закон втратив чинність на підставі Кодексу N 2755-VI від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 13-14, N 15-16, N 17, ст.112 )

Про плату за землю

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 38, ст. 560 ) ( Вводиться в дію Постановою ВР N 2536-XII від 03.07.92, ВВР, 1992, N 38, ст.561 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 3091-XII від 09.04.93, ВВР, 1993, N 20, ст.212 N 3180-XII від 05.05.93, ВВР, 1993, N 26, ст.277 N 3708-XII від 16.12.93, ВВР, 1993, N 51, ст.479 N 3898-XII від 01.02.94, ВВР, 1994, N 20, ст.120 N 126/95-ВР від 06.04.95, ВВР, 1995, N 16, ст.111 N 96/96-ВР від 22.03.96, ВВР, 1996, N 16, ст. 71 ) ( В редакції Закону N 378/96-ВР від 19.09.96, ВВР, 1996, N 45, ст.238 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 404/97-ВР від 27.06.97, ВВР, 1997, N 33, ст.207 N 535/97-ВР від 19.09.97, ВВР, 1997, N 47, ст.294 N 25/98-ВР від 15.01.98, ВВР, 1998, N 25, ст.147 N 320-XIV від 17.12.98, ВВР, 1999, N 5-6, ст.39 N 378-XIV від 31.12.98, ВВР, 1999, N 8, ст.59 N 403-XIV від 15.01.99, ВВР, 1999, N 15, ст.83 N 515-XIV від 18.03.99, ВВР, 1999, N 18, ст.140 N 722-XIV від 03.06.99, ВВР, 1999, N 32, ст.264 N 971-XIV від 15.07.99, ВВР, 1999, N 38, ст.352 N 973-XIV від 15.07.99, ВВР, 1999, N 39, ст.356 N 1242-XIV від 18.11.99, ВВР, 2000, N 3, ст.20 - набуває чинності з 01.01.2000 N 1278-XIV від 03.12.99, ВВР, 2000, N 2, ст.16 N 1344-XIV від 22.12.99 - набуває чинності з 01.01.2000, ВВР, 2000, N 6-7, ст.39 N 1375-XIV від 13.01.2000, ВВР, 2000, N 10, ст.78 N 1458-III від 17.02.2000, ВВР, 2000, N 14-15-16, ст.121 N 1559-III від 16.03.2000, ВВР, 2000, N 22, ст.172 N 1715-III від 11.05.2000, ВВР, 2000, N 32, ст.260 N 1807-III від 08.06.2000, ВВР, 2000, N 38, ст.318 N 1926-III від 13.07.2000, ВВР, 2000, N 43, ст.363 N 1953-III від 14.09.2000, ВВР, 2000, N 45, ст.375 N 1991-III від 21.09.2000 - набирає чинності з 01.01.2001, ВВР, 2000, N 48, ст.406 N 2120-III від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 2-3, ст.10 N 2181-III від 21.12.2000 - набирає чинності з 1 квітня 2001 року, ВВР, 2001, N 10, ст.44 N 2199-III від 21.12.2000, ВВР, 2001, N 7, ст.36 N 2211-III від 11.01.2001, ВВР, 2001, N 11, ст.46 N 2271-III від 08.02.2001, ВВР, 2001, N 15, ст.74 N 2323-III від 22.03.2001, ВВР, 2001, N 20, ст.96 N 2660-III від 12.07.2001, ВВР, 2001, N 50, ст.261 - набуває чинності з 01.01.2002 року N 2779-III від 15.11.2001, ВВР, 2002, N 9, ст.68 N 2905-III від 20.12.2001, ВВР, 2002, N 12-13, ст.92 N 3065-III від 07.02.2002, ВВР, 2002, N 30, ст.205 N 40-IV від 04.07.2002 - набирає чинності з 01.01.2003 року, ВВР, 2002, N 36, ст.266 N 380-IV від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 10-11, ст.86 N 665-IV від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 26, ст.195 - набирає чинності з 01.01.2004 року N 756-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.243 - набирає чинності з 01.01.2004 року N 973-IV від 19.06.2003, ВВР, 2003, N 45, ст.363 N 1344-IV від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250 N 1377-IV від 11.12.2003, ВВР, 2004, N 15, ст.228 N 1766-IV від 15.06.2004, ВВР, 2005, N 3, ст.77 N 1911-IV від 29.06.2004, ВВР, 2004, N 51, ст.547 N 2229-IV від 14.12.2004, ВВР, 2005, N 4, ст.103 N 2285-IV від 23.12.2004, ВВР, 2005, N 7-8, ст.162 N 2505-IV від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19, ст.267 N 2600-IV від 31.05.2005, ВВР, 2005, N 25, ст.335 N 2960-IV від 06.10.2005, ВВР, 2006, N 2-3, ст.35 N 3235-IV від 20.12.2005, ВВР, 2006, N 9, N 10-11, ст.96 N 398-V від 30.11.2006, ВВР, 2007, N 3, ст.31 N 489-V від 19.12.2006, ВВР, 2007, N 7-8, ст.66 N 107-VI від 28.12.2007, ВВР, 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78 - зміни діють по 31 грудня 2008 року ) ( Додатково див. Рішення Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 309-VI від 03.06.2008, ВВР, 2008, N 27-28, ст.253 N 509-VI від 16.09.2008, ВВР, 2008, N 48, ст.358 ) ( Додатково див. Закон N 835-VI від 26.12.2008, ВВР, 2009, N 20, N 21-22, ст.269 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 1104-VI від 05.03.2009, ВВР, 2009, N 31, ст.452 N 1342-VI від 19.05.2009, ВВР, 2009, N 38, ст.537 N 1814-VI від 20.01.2010, ВВР, 2010, N 10, ст.101 N 1909-VI від 18.02.2010, ВВР, 2010, N 20, ст.199 N 2154-VI від 27.04.2010, ВВР, 2010, N 22-23, N 24-25, ст.263 N 2480-VI від 09.07.2010, ВВР, 2011, N 1, ст.1 )

Цей Закон визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

( Преамбула із змінами, внесеними згідно із Законом N 309-VI від 03.06.2008 )

Розділ 1

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

грошова оцінка - капіталізований рентний доход із земельної ділянки;

податок - обов'язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками;

ставка податку - законодавчо визначений річний розмір плати за одиницю площі оподатковуваної земельної ділянки;

оренда - засноване на договорі строкове платне володіння, користування земельною ділянкою;

землі сільськогосподарського призначення - землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей;

( Абзац шостий статті 1 в редакції Закону N 1377-IV від 11.12.2003 )

землі житлової та громадської забудови - земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

( Абзац сьомий статті 1 в редакції Закону N 1377-IV від 11.12.2003 )

Стаття 2. Використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

( Частина друга статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1807-III від 08.06.2000, N 2271-III від 08.02.2001 )

Справляння земельного податку за земельні ділянки, надані в користування у зв'язку з укладенням угоди про розподіл продукції, замінюється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди.

( Статтю 2 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 1807-III від 08.06.2000 )

За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

( Статтю 3 виключено на підставі Закону N 309-VI від 03.06.2008 )

Стаття 4. Розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.

( Дію частини другої статті 4 зупинено на 2006 рік згідно із Законом N 3235-IV від 20.12.2005 )

( Дію частини другої статті 4 зупинено на 2005 рік згідно із Законами N 2285-IV від 23.12.2004, N 2505-IV від 25.03.2005 )( Дію частини другої статті 4 зупинено на 2004 рік згідно ізЗаконом N 1344-IV від 27.11.2003 ) ( Дію частинидругої статті 4 зупинено на 2003 рік згідно із Законом N 380-IV від 26.12.2002 ) ( Дію частини другої статті 4 зупиненона 2002 рік згідно із Законом N 2905-III від20.12.2001 ) ( Дію частини другої статті 4 зупинено на 2001 рікзгідно із Законом N 2120-III від 07.12.2000 ) ( Діючастини другої статті 4 зупинено на 2000 рік згідно із Законом N 1458-III від 17.02.2000 )

Ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону. Зміни і доповнення до цього Закону вносяться не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

Стаття 5. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

( Частина перша статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2271-III від 08.02.2001 )

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

( Частина друга статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2271-III від 08.02.2001 )

Розділ 2

ПЛАТА ЗА ЗЕМЛІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Стаття 6. Ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх грошової оцінки у таких розмірах:

для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1;

для багаторічних насаджень - 0,03.

За сільськогосподарські угіддя, що надані у встановленому порядку і використовуються за цільовим призначенням, незалежно від того, до якої категорії земель вони віднесені, земельний податок справляється згідно з частиною першою цієї статті.

( Установити, що в 2005 році по сільськогосподарських угіддях та землях населених пунктів, грошову оцінку яких проведено і уточнено станом на 1 січня 2005 року, застосовуються ставки земельного податку, встановлені статтею 6, згідно із Законами N 2285-IV від 23.12.2004, N 2505-IV від 25.03.2005 ) ( Установити, що у 2006 році по сільськогосподарських угіддях та землях населених пунктів, грошову оцінку яких проведено і уточнено станом на 1 січня 2006 року, застосовуються ставки земельного податку, встановлені статтею 6, згідно із Законом N 3235-IV від 20.12.2005 ) ( Установити, що у 2007 році по сільськогосподарських угіддях та землях населених пунктів грошову оцінку яких проведено і уточнено станом на 1 січня 2007 року, застосовуються ставки земельного податку, встановлені статтею 6, згідно із Законом N 489-V від 19.12.2006 ) ( Установити, що у 2008 році по сільськогосподарських угіддях та землях населених пунктів грошову оцінку яких проведено і уточнено станом на 1 січня 2008 року, застосовуються ставки земельного податку, встановлені статтею 6, згідно із Законом N 107-VI від 28.12.2007 ) ( Установити, що у 2009 році по сільськогосподарських угіддях та землях населених пунктів, грошову оцінку яких проведено і уточнено станом на 1 січня 2009 року, застосовуються ставки земельного податку, встановлені статтею 6, згідно із Законом N 835-VI від 26.12.2008 ) ( Установити, що у 2010 році по сільськогосподарських угіддях та землях населених пунктів, грошову оцінку яких проведено і уточнено станом на 1 січня 2010 року, застосовуються ставки земельного податку, встановлені статтею 6, згідно із Законом N 2154-VI від 27.04.2010 )

Розділ 3

ПЛАТА ЗА ЗЕМЛІ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ

Стаття 7. Ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

( Установити, що в 2005 році по сільськогосподарських угіддях та землях населених пунктів, грошову оцінку яких проведено і уточнено станом на 1 січня 2005 року, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною першою статті 7 Закону згідно із Законами N 2285-IV від 23.12.2004, N 2505-IV від 25.03.2005 ) ( Установити, що у 2006 році по сільськогосподарських угіддях та землях населених пунктів грошову оцінку яких проведено і уточнено станом на 1 січня 2006 року, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною першою статті 7 згідно із Законом N 3235-IV від 20.12.2005 ) ( Установити, що у 2007 році по сільськогосподарських угіддях та землях населених пунктів грошову оцінку яких проведено і уточнено станом на 1 січня 2007 року, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною першою статті 7 згідно із Законом N 489-V від 19.12.2006 ) ( Установити, що у 2008 році по сільськогосподарських угіддях та землях населених пунктів грошову оцінку яких проведено і уточнено станом на 1 січня 2008 року, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною першою статті 7 згідно із Законом N 107-VI від 28.12.2007 ) ( Установити, що у 2009 році по сільськогосподарських угіддях та землях населених пунктів, грошову оцінку яких проведено і уточнено станом на 1 січня 2009 року, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною першою статті 7, згідно із Законом N 835-VI від 26.12.2008 ) ( Установити, що у 2010 році по сільськогосподарських угіддях та землях населених пунктів, грошову оцінку яких проведено і уточнено станом на 1 січня 2010 року, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною першою статті 7, згідно із Законом N 2154-VI від 27.04.2010 )

Ставки податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не проведено, встановлюються у таких розмірах:

------------------------------------------------------------------

| Групи населених | Ставка податку | Коефіцієнт, що |

| пунктів з | (гривень за | застосовується у |

| чисельністю | 1 кв. метр) | містах Києві, |

| населення | | Сімферополі, |

| (тис.осіб) | |Севастополі та містах |

| | | обласного значення |

|--------------------+--------------------+----------------------|

|до 0,2 | 0,075 | |

|від 0,2 до 1 | 0,105 | |

|від 1 до 3 | 0,135 | |

|від 3 до 10 | 0,15 | |

|від 10 до 20 | 0,24 | |

|від 20 до 50 | 0,375 | 1,2 |

|від 50 до 100 | 0,45 | 1,4 |

|від 100 до 250 | 0,525 | 1,6 |

|від 250 до 500 | 0,6 | 2,0 |

|від 500 до 1000 | 0,75 | 2,5 |

|від 1000 | 1,05 | 3,0 |

|і більше | | |

------------------------------------------------------------------

( Частина друга статті 7 в редакції Законів N 107-VIвід 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008, N 309-VI від 03.06.2008 ) ( Установити, що у 2008 році по населених пунктах, грошову оцінку земель яких не проведено, застосовуються ставки земельного податку, збільшені в 3,1 раза, згідно із Законом N 107-VI від 28.12.2007 ) ( Установити, що у 2009 році по населених пунктах, грошову оцінку земель яких не проведено, застосовуються ставки земельного податку, збільшені в 3,1 раза, згідно із Законом N 835-VI від 26.12.2008 ) ( Установити, що у 2010 році по населених пунктах, грошову оцінку земель яких не проведено, застосовуються ставки земельного податку, збільшені в 3,2 раза, згідно із Законом N 2154-VI від 27.04.2010 )

У разі придбання земельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди розмір податку розраховується від суми, що дорівнює грошовій оцінці землі, але в будь-якому разі сума, від якої розраховується розмір податку, не може бути меншою ціни земельної ділянки, що зазначена в угоді.

( Статтю 7 доповнено частиною згідно із Законом N 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008; в редакції Закону N 309-VI від 03.06.2008 )

У населених пунктах, віднесених Кабінетом Міністрів України до курортних, до ставок земельного податку, встановлених частиною другою цієї статті, застосовуються коефіцієнти:

на Південному узбережжі Автономної Республіки Крим - 3,0;

на Південно-східному узбережжі Автономної Республіки Крим - 2,5;

на Західному узбережжі Автономної Республіки Крим - 2,2;

на Чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської та Херсонської областей - 2,0;

у гірських та передгірних районах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей - 2,3, крім населених пунктів, які Законом України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" віднесені до категорії гірських;

на узбережжі Азовського моря та в інших курортних місцевостях - 1,5.

Ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням коефіцієнтів, встановлених частинами другою і третьою цієї статті.

Податок за земельні ділянки, зайняті житловим фондом, кооперативними автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, гаражно-будівельними, дачно-будівельними кооперативами, індивідуальними гаражами і дачами громадян, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими та господарськими будівлями і спорудами, справляється у розмірі трьох відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин першої та другої цієї статті.

Податок за земельні ділянки, надані для потреб лісового господарства, за винятком ділянок, зайнятих виробничими, культурно-побутовими, жилими будинками та господарськими будівлями і спорудами, справляється як складова плати за використання лісових ресурсів, що визначається лісовим законодавством.

Податок за земельні ділянки на територіях та об'єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими будівлями і спорудами, що не пов'язані з функціональним призначенням цих об'єктів, справляється у п'ятикратному розмірі відповідного земельного податку, встановленого частинами першою та другою цієї статті.

( Частина статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2505-IV від 25.03.2005 )

При визначенні розміру податку за земельні ділянки, зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими будівлями і спорудами, розташованими на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, що не пов'язані з функціональним призначенням цих об'єктів, застосовуються такі коефіцієнти до відповідного земельного податку, встановленого частинами першою та другою цієї статті:

міжнародного значення - 7,5;

загальнодержавного значення - 3,75;

місцевого значення - 1,5.

( Частина статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2505-IV від 25.03.2005 )

Податок за частину площ земельних ділянок, наданих підприємствам, установам і організаціям (за винятком сільськогосподарських угідь), що перевищують норми відведення, справляється у п'ятикратному розмірі.

( Дію частини статті 7 зупинено на 2004 рік в частині розміру податку за земельні ділянки, надані для військових формувань, утворених відповідно до законів України, в разі їх цільового використання згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003 )

( Дію частини статті 7 зупинено на 2003 рік в частині розміру податку за земельні ділянки, надані для Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, в разі їх цільового використання згідно із Законом N 380-IV від 26.12.2002 )

( Дію частини статті 7 зупинено на 2002 рік в частині розміру податку за земельні ділянки, надані для Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, в разі їх цільового використання згідно із Законом N 2905-III від 20.12.2001 )

( Дію частини статті 7 зупинено на 2001 рік в частині розміру податку за земельні ділянки, надані для Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, в разі їх цільового використання згідно із Законом N 2120-III від 07.12.2000 )

( Дію частини статті 7 зупинено на 2000 рік в частині розміру податку на земельні ділянки, надані для Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, в разі їх цільового використання згідно із Законом N 1458-III від 17.02.2000 )

Податок за земельні ділянки, надані для військових формувань, утворених відповідно до законів України, крім Збройних Сил України та Державної прикордонної служби України, залізниць, гірничодобувних підприємств, а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції, справляється у розмірі 25 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин першої та другої цієї статті.

( Частина статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законами N 665-IV від 03.04.2003, N 2600-IV від 31.05.2005 )

Встановлені частиною другою цієї статті ставки земельного податку застосовуються з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

( Статтю 7 доповнено частиною згідно із Законом N 1344-XIV від 22.12.99 - набуває чинності з 01.01.2000 )

Податок за земельні ділянки, надані підприємствам, установам і організаціям для спорудження об'єктів містобудування, справляється у розмірі, визначеному частиною десятою цієї статті, у разі:

перевищення строку, встановленого для будівництва об'єкта містобудування при наданні земельної ділянки або визначеного умовами проведення земельних торгів;

перевищення строку, встановленого для завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва, визначеного умовами приватизації.

( Статтю 7 доповнено частиною тринадцятою згідно із Законом N 509-VI від 16.09.2008 )

Розділ 4

ПЛАТА ЗА ЗЕМЛІ ПРОМИСЛОВОСТІ, ТРАНСПОРТУ, ЗВ'ЯЗКУ, ОБОРОНИ ТА ІНШОГО ПРИЗНАЧЕННЯ, А ТАКОЖ ЗА ЗЕМЛІ ПРИРОДООХОРОННОГО, ОЗДОРОВЧОГО, РЕКРЕАЦІЙНОГО, ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ЗА ЗЕМЛІ ЛІСОВОГО І ВОДНОГО ФОНДІВ (ЗА МЕЖАМИ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ)

Стаття 8. Податок за земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах другій та третій цієї статті і частині другій статті 6 цього Закону, справляється з розрахунку 5 відсотків від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

( Статтю 8 доповнено частиною згідно із Законом N 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008; в редакції Закону N 309-VI від 03.06.2008 )( Дію частини статті 8 зупинено на 2004 рік щодо справляння податку за земельні ділянки, надані для військових формувань, утворених відповідно до законів України, в разі їх цільового використання згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003 )

( Дію частини статті 8 зупинено на 2003 рік щодо справляння податку за земельні ділянки, надані для Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України згідно із Законом N 380-IV від 26.12.2002 )

( Дію частини статті 8 зупинено на 2002 рік щодо справляння податку за земельні ділянки, надані для Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України згідно із Законом N 2905-III від 20.12.2001 )

( Дію частини статті 8 зупинено на 2001 рік щодо справляння податку за земельні ділянки, надані для Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України згідно із Законом N 2120-III від 07.12.2000 )

( Дію частини статті 8 зупинено на 2000 рік щодо справляння податку за земельні ділянки, надані для Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України згідно із Законом N 1458-III від 17.02.2000 )

Податок за земельні ділянки, надані для залізничного транспорту, військових формувань, утворених відповідно до законів України, крім Збройних Сил України та Державної прикордонної служби України, справляється у розмірі 0,02 відсотка від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, крім земель військових сільськогосподарських підприємств, з яких земельний податок справляється згідно із статтею 6 цього Закону.

( Частина статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законами N 665-IV від 03.04.2003, N 2600-IV від 31.05.2005 )

У разі використання залізничним транспортом, військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, крім Збройними Силами України та Державною прикордонною службою України, земель не за цільовим призначенням, податок справляється у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.

( Частина статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законами N 665-IV від 03.04.2003, N 2600-IV від 31.05.2005 )

................

Перейти до повного тексту