З метою забезпечення виконання пріоритетних завдань розвитку стратегічного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору, на виконання рішень, прийнятих під час засідань Комісії Україна - НАТО (3 грудня 2008 року, м. Брюссель, Королівство Бельгія) та Комісії Україна - НАТО на рівні глав держав та урядів (4 вересня 2014 року, м. Ньюпорт, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії), а також відповідно до пунктів 1, 3 і 17 частини першої статті 106 Конституції України

1. Затвердити Річну національну програму співробітництва Україна - НАТО на 2015 рік (далі - Річна національна програма), що додається.

2. Кабінету Міністрів України забезпечити координацію діяльності центральних органів виконавчої влади з виконання Річної національної програми.

3. Центральним органам виконавчої влади за участю інших державних органів, залучених до виконання Річної національної програми, подати до 10 січня 2016 року Кабінету Міністрів України звіти, а Міністерству закордонних справ України - інформацію про виконання Річної національної програми для дальшого інформування Президента України.

4. Державному комітету телебачення і радіомовлення України, Міністерству закордонних справ України, Міністерству оборони України, іншим центральним органам виконавчої влади за участю інших державних органів, залучених до виконання Річної національної програми, органів місцевого самоврядування забезпечити регулярне інформування громадськості про хід та результати її виконання.

5. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Пріоритетним національним інтересом України у сфері зовнішньополітичної діяльності є розвиток та дальше поглиблення відносин стратегічного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору (НАТО), з дотриманням принципів, зафіксованих у Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору, підписаній 9 липня 1997 року, Декларації про її доповнення від 21 серпня 2009 року, а також на виконання рішень, прийнятих за результатами засідання Комісії Україна - НАТО на рівні глав держав та урядів (4 вересня 2014 року, м. Ньюпорт, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії).

Відповідно до Коаліційної угоди, укладеної учасниками коаліції депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України (далі - Коаліція), відновлення політичного курсу на інтеграцію до Євроатлантичного безпекового простору та набуття членства в НАТО є однією із стратегічних цілей зовнішньої та внутрішньої політики України.

В умовах тимчасової окупації Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, проведення на частині території Луганської та Донецької областей антитерористичної операції та загальної ситуації, що склалася внаслідок агресії Російської Федерації стосовно України, Річна національна програма співробітництва Україна - НАТО на 2015 рік (далі - Програма) набула особливого значення для забезпечення захисту національних інтересів і безпеки України, передусім у контексті використання потенціалу та практичної допомоги НАТО та держав - членів Альянсу у підвищенні обороноздатності України для протидії агресії Російської Федерації шляхом задоволення невідкладних потреб у короткостроковій перспективі та реформування за стандартами НАТО сектору безпеки і оборони та оборонно-промислового комплексу.

Для України стратегічне партнерство з НАТО є невід'ємною складовою євроінтеграційного курсу, оскільки доповнює процес внутрішньодержавних перетворень у контексті імплементації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678-VII (далі - Угода про асоціацію), реалізації Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", схваленої Указом Президента України від 12 січня 2015 року № 5, та виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2014 року № 695 та схваленої Постановою Верховної Ради України від 11 грудня 2014 року № 26-VIII, важливими реформами оборонного та безпекового секторів, оборонно-промислового комплексу та національних Збройних Сил. Це дасть змогу зробити процес інтеграції України в європейську та євроатлантичну спільноту комплексним і всеохоплюючим.

Виконання Програми не потребуватиме додаткових витрат із Державного бюджету України, оскільки здійснюватиметься за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених центральним органам виконавчої влади, іншим державним органам на відповідний рік, а також за рахунок фінансової допомоги з бюджету НАТО та окремих держав - членів Альянсу.

1.1. Внутрішня політика

У контексті очікуваних українським суспільством та необхідних для дальшого успішного розвитку держави змін внутрішня політика, спрямована на комплексне, глибинне та невідкладне реформування України, відіграє особливу роль. Ключові завдання влади на цьому шляху визначені у Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", а також у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, невід'ємною частиною якої є Коаліційна угода. Зазначені документи охоплюють основні напрями, серед яких, зокрема, оновлення влади та антикорупційна реформа; судова реформа; реформа правоохоронної системи; децентралізація та реформа державного управління; податкова реформа; дерегуляція та розвиток підприємництва; реформа системи національної безпеки та оборони тощо. Крім того, передбачено виконання двох державних програм, які стосуються енергетичної незалежності України та популяризації держави у світі.

Здійснювані та плановані реформи, метою яких є остаточне закріплення демократії та перетворення України на заможну та вільну державу, повністю відповідають цілям європейської та євроатлантичної інтеграції. Вони покликані також сприяти створенню умов для забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України.

1.1.1. Демократичні реформи

Демократичні реформи в Україні спрямовані передусім на досягнення європейських демократичних стандартів. Асоціація з Європейським Союзом є важливим стимулом для розбудови в Україні сучасної європейської держави.

Конкретними кроками для досягнення зазначеної мети в найближчій перспективі мають стати:

удосконалення системи державного управління;

децентралізація влади;

удосконалення механізму здійснення парламентського контролю, а також відповідного контролю з боку громадянського суспільства за діяльністю влади;

удосконалення виборчого законодавства;

забезпечення незалежного, справедливого і доступного судочинства.

Реформи проводитимуться з максимально широким залученням інститутів громадянського суспільства.

Україна розраховує на підтримку НАТО та держав - членів Альянсу в реформуванні держави. Україна на постійній основі інформуватиме НАТО про результати проведення реформ.

1.1.1.1. Конституційна реформа

В Україні проводитимуться реформи, які потребуватимуть внесення змін до Конституції України.

З метою напрацювання узгоджених пропозицій щодо змін до Основного Закону держави створена Конституційна Комісія як спеціальний допоміжний орган при Президентові України. Процес внесення змін до Конституції України буде грунтуватися на засадах прозорості, відкритості та гласності.

До цієї роботи залучені представники депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Ради суддів України, асоціацій органів місцевого самоврядування, Національної академії наук України, Національної академії правових наук України, вищих юридичних навчальних закладів та наукових установ, правничих громадських об'єднань, відповідних міжнародних організацій.

Конституційна Комісія напрацьовуватиме узгоджені пропозиції щодо проведення конституційної реформи в Україні з урахуванням висновків і рекомендацій Європейської Комісії "За демократію через право" (Венеціанська Комісія).

1.1.1.2. Реформа виборчого законодавства

Для забезпечення повноцінного функціонування держави увага приділятиметься створенню дієвого парламенту, стабільної партійної системи та можливостей для ротації політичних еліт.

У зв'язку із зазначеним політичними силами, що увійшли до Коаліції, досягнуто згоди щодо відмови від змішаної (пропорційно-мажоритарної) виборчої системи та запровадження пропорційної системи виборів до Верховної Ради України. На законодавчому рівні планується закріпити відповідальність суб'єктів виборчого процесу за порушення вимог виборчого законодавства, посилити відповідальність політичних партій за невиконання вимог щодо відкритості та прозорості фінансування їх діяльності.

На порядку денному перебуває також питання вдосконалення системи місцевих виборів. Так, вибори на місцях планується проводити згідно з вимогами Конституції України та з урахуванням особливостей реформи місцевого самоврядування в рамках децентралізації влади. Зміна системи місцевих виборів має на меті забезпечити справедливе представництво виборців у місцевих радах із збереженням мажоритарної виборчої системи на рівні сільських та селищних рад та запровадженням пропорційної виборчої системи з відкритими списками для проведення місцевих виборів на інших рівнях.

Планується також запровадити вибори міських голів великих міст у два тури за принципом абсолютної більшості виборців, що проголосували, зменшити граничну кількість депутатів місцевих рад, а також внести зміни до законодавства про статус столиці - міста Києва з метою забезпечення європейських стандартів місцевого самоврядування.

1.1.2. Права людини

Відповідно до статті 3 Конституції України утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Незалежно від етнічного та соціального походження, раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак Українська держава гарантує своїм громадянам рівні політичні, економічні, соціальні та культурні права і здійснюватиме заходи щодо забезпечення міжнаціональної злагоди та миру в українському суспільстві.

Держава бере на себе зобов'язання забезпечувати належний рівень захисту прав національних меншин та сприяти задоволенню їх етнокультурних потреб. Для досягнення цієї мети в Україні продовжиться робота з удосконалення законодавчої бази, спрямованої на регулювання етнонаціональних відносин, докладатимуться зусилля для покращення взаємодії з громадськими об'єднаннями національних меншин, сприяння збереженню та розвитку етнічної самобутності національних меншин. Надалі розвиватиметься міжнародне співробітництво у сфері захисту прав національних меншин.

Важливу роль у забезпеченні захисту прав і свобод людини має для України виконання міжнародних зобов'язань, пов'язаних з членством в ООН, Раді Європи, ОБСЄ та інших міжнародних організаціях, дотримання положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, інших міжнародних договорів у сфері захисту прав людини, виконання рішень Європейського суду з прав людини тощо.

Зусилля будуть спрямовані на дальше вдосконалення законодавства України у сфері захисту прав людини та утвердження верховенства права. Буде продовжена робота щодо забезпечення свободи засобів масової інформації, розвитку толерантного суспільства, що базується на демократичних стандартах, забезпечення реалізації прав національних меншин, рівності жінок та чоловіків, захисту дітей.

З метою забезпечення належного рівня захисту прав людини планується завершення розроблення і реалізація Національної стратегії у сфері прав людини та відповідного плану дій. Розроблення зазначеного документа відбувається у співробітництві між органами державної влади та громадянським суспільством, органами ООН і Ради Європи з використанням досвіду європейських держав, які вже ухвалили відповідні стратегії та застосовують їх. Стратегія передбачатиме захист прав людини в усіх сферах, зокрема забезпечення захисту прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, вразливих верств населення, забезпечення свободи слова та засобів масової інформації.

Завданням демократичної держави є утвердження прав територіальної громади як первинного суб'єкта місцевого самоврядування, удосконалення роботи інститутів місцевої демократії.

Передумовою для розширення прав і свобод кожного громадянина шляхом підвищення ефективності управління та вдосконалення механізму самоорганізації населення на місцевому рівні є утворення дієвих інститутів місцевої демократії.

1.1.3. Свобода слова

Неухильне дотримання принципів свободи слова, відкритості діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, недопущення цензури, невмотивованого законодавством втручання у діяльність засобів масової інформації та перешкоджання професійній діяльності журналістів є пріоритетними напрямами державної інформаційної політики.

Середньострокові цілі:

створення належних умов функціонування суспільного мовлення, громадських телерадіоорганізацій;

реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації;

удосконалення законодавства щодо:

- захисту журналістів та посилення відповідальності за перешкоджання їхній професійній діяльності;

- забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації;

- порядку висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування засобами масової інформації, реагування органів влади на критику.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

створення Суспільного телебачення і радіомовлення України;

супроводження у Верховній Раді України законопроектів:

- про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації (реєстр. № 1123);

- про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій законної професійної діяльності журналістів (реєстр. № 0924) та про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо удосконалення захисту професійної діяльності журналістів) (реєстр. № 1630);

вжиття заходів щодо подолання кризових явищ в інформаційній сфері та забезпечення державної підтримки засобів масової інформації відповідно до стандартів Ради Європи;

вжиття заходів щодо розвитку іномовлення.

Основні заходи:

створити Суспільне телебачення і радіомовлення України;

забезпечити супроводження у Верховній Раді України законопроектів:

- про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації (реєстр. № 1123);

- про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій законної професійної діяльності журналістів (реєстр. № 0924) та про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо удосконалення захисту професійної діяльності журналістів) (реєстр. № 1630);

1.2. Забезпечення верховенства права

Одним із основних принципів правової держави, що закріплений частиною першою статті 8 Конституції України, є верховенство права. Для забезпечення верховенства права найважливішим є створення сильної, незалежної та вільної від корупції системи судочинства.

1.2.1. Реформування системи судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів

Метою реформи є утвердження такого правопорядку, який грунтується на високому рівні правової культури в суспільстві, діяльності всіх суб'єктів суспільних відносин на засадах принципів верховенства права та захисту прав і свобод людини, а в разі порушення прав і свобод, - справедливого та адекватного їх відновлення в розумні строки.

Реформування системи судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів здійснюватиметься, зокрема, за такими напрямами:

забезпечення незалежності, безсторонності та неупередженості суддів, подолання корупції в системі;

підвищення професійного рівня суддів;

підвищення прозорості діяльності суддів та рівня їх відповідальності;

підвищення ефективності правосуддя та оптимізація повноважень судів різних юрисдикцій;

посилення гарантій здійснення адвокатської діяльності та забезпечення доступності безоплатної правової допомоги;

реорганізація системи виконання судових рішень та підвищення ефективності виконавчого провадження;

приведення повноважень та діяльності органів прокуратури до європейських стандартів;

удосконалення процесуального забезпечення справедливості і права на захист під час кримінального провадження;

підвищення рівня ефективності роботи судових та правоохоронних органів в боротьбі з організованою злочинністю та випадками корупції;

підвищення ефективності попередження злочинів і реабілітації засуджених та вдосконалення системи виконання покарань;

забезпечення належної координації правових інститутів та єдності інформаційної системи.

Реформування системи судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів проводитиметься шляхом невідкладного оновлення законодавства, спрямованого на відновлення довіри до судової влади та суміжних правових інститутів в Україні, та впровадження системних змін в законодавстві, у тому числі, прийняття змін до Конституції України.

В результаті реалізації реформи судова система України та суміжні правові інститути працюватимуть ефективно, продуктивно та скоординовано, стануть підзвітними громадянам України, будуть вільними від будь-якого політичного впливу та відповідатимуть всім стандартам і передовим практикам ЄС, грунтуючи свою діяльність на дотриманні принципу верховенства права.

1.2.2. Запобігання та протидія корупції

Боротьба з корупцією визначена одним із ключових напрямів реформування держави.

Усвідомлення пріоритетності цього завдання дало змогу прийняти низку першочергових антикорупційних законів. Зазначені законодавчі акти встановлюють комплексні засади реформування системи запобігання корупції відповідно до міжнародних стандартів, рекомендацій Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO) та з урахуванням успішного досвіду іноземних держав.

У рамках нової антикорупційної політики у 2015 році планується, зокрема, забезпечити:

виконання антикорупційного законодавства України;

функціонування Національного агентства з питань запобігання корупції як превентивного органу та Національного антикорупційного бюро України як правоохоронного органу;

моніторинг способу життя державних службовців;

створення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

проведення перевірки державних службовців відповідно до Закону України "Про очищення влади" ;

відкриття інформації про кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та про зареєстровані права на нерухоме майно (майнові реєстри).

Проблематика боротьби з корупцією є важливим елементом діалогу між Україною та НАТО. Реалізація нової антикорупційної політики передбачає також дальше впровадження в роботу оборонних і безпекових інституцій механізмів Ініціативи НАТО з побудови цілісності, прозорості, доброчесності та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій.

Середньострокові цілі:

забезпечення дотримання вимог антикорупційного законодавства та посилення роботи щодо запобігання і протидії корупції шляхом реалізації Засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014 - 2017 роки, затверджених Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1699-VII, виконання державної програми щодо запобігання і протидії корупції та розроблених на їх основі антикорупційних програм у центральних органах виконавчої влади;

продовження імплементації принципів Ініціативи НАТО з побудови цілісності, прозорості, доброчесності та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій та рекомендацій Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO).

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити здійснення заходів Ініціативи НАТО з побудови цілісності, прозорості, доброчесності та зниження корупційних ризиків в роботі оборонних і безпекових інституцій;

продовжити виконання навчальних програм щодо розбудови системи прозорості та довіри у безпекових і оборонних інституціях для підвищення рівня підготовки фахівців у сфері боротьби з корупцією в межах реалізації згаданої Ініціативи НАТО з побудови цілісності, прозорості, доброчесності та зниження корупційних ризиків, а також у рамках проекту "Розбудова чесного оборонного відомства" Ради міністрів оборони Південно-Східної Європи.

Основні заходи:

розробити з використанням досвіду НАТО стратегію зниження корупційних ризиків у секторі оборони та організувати проведення комплексу заходів з її реалізації;

підготувати, затвердити та забезпечити виконання "Дорожньої карти" Україна - НАТО із здійснення заходів Ініціативи НАТО з побудови цілісності, прозорості, доброчесності та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій;

провести на базі Національного університету оборони України імені Івана Черняховського для посадових осіб Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, викладацького складу вищих військових навчальних закладів, навчальних центрів та персоналу підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції навчальні курси щодо реалізації Ініціативи НАТО з побудови цілісності, прозорості, доброчесності та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій та вивчення досвіду діяльності міжнародної неурядової організації "Transparency International";

провести консультації з НАТО та міжнародною неурядовою організацією "Transparency International" щодо вироблення єдиного розуміння методики самооцінки, її понятійно-категорійного апарату, а також врахування рекомендацій і пропозицій за результатами підготовки Підсумкового документа "Процес самооцінки" Ініціативи НАТО з побудови цілісності, прозорості, доброчесності та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій;

розробити із залученням методичної допомоги держав - членів НАТО комунікаційну антикорупційну програму зовнішнього звітування про результати розбудови доброчесності, цілісності, прозорості, зниження корупційних ризиків, реагування на повідомлення громадян;

провести із залученням експертів держав - членів НАТО навчальний курс для управлінської ланки Державної прикордонної служби України з питань запобігання корупції.

1.3. Економічні питання

Основним елементом економічної політики України у найближчій перспективі є створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС, як це передбачено Угодою про асоціацію. Не менш важливим є відновлення повноцінного функціонування економіки України, яка зазнала значної шкоди внаслідок корупційної діяльності попередньої влади та агресивної політики Російської Федерації.

Основними пріоритетами розвитку економіки України на 2015 рік є створення базових передумов економічного зростання шляхом досягнення низького рівня інфляції, стабілізації державних фінансів і забезпечення стійкості фінансової системи.

1.3.1. Енергетична безпека

Енергетична безпека є ключовим елементом забезпечення незалежності і суверенітету України. Основою забезпечення енергетичної незалежності є політика диверсифікації джерел і шляхів постачання енергоресурсів, удосконалення технологій енергозабезпечення, забезпечення безпеки і надійності функціонування атомної енергетики, реформування енергетичного сектору, підвищення рівня енергоефективності та енергозбереження, збільшення обсягу використання альтернативних джерел енергії.

Передбачається законодавче запровадження захищених ринкових механізмів інвестування в енергомодернізацію для масштабного залучення інвестицій з метою забезпечення енергоефективності, зокрема для модернізації та ефективної експлуатації газотранспортної системи України, а також для значного зменшення енерговитрат у державному та комунальному секторах економіки і відповідно мінімізації зовнішньої енергетичної залежності держави.

Важливим кроком стане перехід до економічно обгрунтованих тарифів на газ та електроенергію з одночасним запровадженням механізмів компенсації для малозабезпечених верств населення.

Передбачається також запровадження змішаної моделі оподаткування галузей енергетики відповідно до міжнародних стандартів. Україна консультуватиметься з НАТО та державами - членами НАТО з питань забезпечення енергетичної безпеки.

Середньострокові цілі:

оптимізація структури енергетичного балансу держави шляхом зменшення частки імпортованих викопних органічних видів енергоресурсів, насамперед природного газу, та забезпечення заміщення їх власними традиційними та альтернативними видами енергоресурсів, зокрема вторинними;

зменшення обсягів технологічних витрат і невиробничих втрат енергоресурсів у результаті модернізації обладнання, впровадження сучасних енергоефективних технологій, удосконалення системи державного управління та популяризації енергоефективності.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити здійснення заходів щодо диверсифікації джерел, постачальників, маршрутів і способів постачання енергетичних ресурсів в Україну (газу, нафти, ядерних матеріалів, в тому числі ядерного палива);

забезпечити безпеку магістральних газо- та нафтопроводів на території України шляхом встановлення сучасних технічних засобів охорони (автоматизованих систем виявлення несанкціонованого втручання сторонніх осіб у роботу об'єктів) на їх лінійних частинах і стаціонарних об'єктах;

активізувати співробітництво з органами НАТО та державами - членами НАТО у сфері енергетичної безпеки.

Основні заходи:

впровадити рекомендації Групи НАТО з дорадчої консультативної підтримки із захисту критичної (ядерної) інфраструктури, підготовлені та передані Українській Стороні за результатами візиту експертів НАТО до України 5 - 9 квітня 2014 року;

установити робочі контакти та організувати взаємодію з Центром передового досвіду НАТО з енергетичної безпеки у м. Вільнюсі, Литовська Республіка;

провести засідання Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань економічної безпеки для обговорення актуальних питань енергетичної безпеки, ефективного використання енергоресурсів, подолання загроз в енергетичному секторі України;

провести консультації з державами - членами НАТО з питань організації вивчення досвіду модернізації виробництва шляхом впровадження енергоефективного обладнання та технологій;

продовжити здійснювати заходи щодо виконання зобов'язань України, взятих за Протоколом про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, ратифікованого Законом України від 15 грудня 2010 року № 2787-VI, та з урахуванням відповідних положень Угоди про асоціацію.

1.4. Зовнішня політика

Стратегічною лінією зовнішньої політики України є європейська інтеграція на основі укладеної у 2014 році Угоди про асоціацію.

Водночас в умовах нового безпекового середовища на європейському і євроатлантичному просторі на тлі агресії з боку Російської Федерації основними завданнями зовнішньої політики України є захист суверенітету та територіальної цілісності держави, зміцнення її обороноздатності.

Дальше поглиблення стратегічного партнерства з НАТО на основі рішень, прийнятих за результатами засідання Комісії Україна - НАТО на рівні глав держав та урядів (4 вересня 2014 року, м. Ньюпорт, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії), сприятиме виконанню цих завдань, а також реалізації євроінтеграційного курсу та зміцненню позицій України на міжнародній арені.

1.4.1. Інтеграція до Європейського Союзу

У контексті реалізації стратегічного курсу України на набуття членства в ЄС забезпечується співробітництво з ЄС у різних сферах.

Середньострокові цілі:

забезпечення імплементації Угоди про асоціацію;

ужиття заходів щодо оптимізації співробітництва з ЄС у сфері зовнішньої та безпекової політики, зокрема в рамках Спільної політики безпеки і оборони;

продовження співробітництва між Україною та ЄС у рамках ініціативи Європейського Союзу "Східне партнерство";

продовження виконання Порядку денного асоціації Україна - ЄС (оновленого).

1.4.2. Співробітництво з НАТО у сфері підтримання безпеки євроатлантичного простору. Участь у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки під егідою НАТО

Україна продовжує робити свій внесок у справу підтримання миру і стабільності на євроатлантичному просторі та поза його межами. Україна надаватиме підтримку міжнародним операціям Альянсу з підтримання миру і безпеки.

Середньострокові цілі:

підтримання політичного діалогу та практичного галузевого співробітництва України з НАТО в контексті реалізації заходів невійськового характеру під час операцій із врегулювання кризових ситуацій та постконфліктного відновлення, які проводяться під проводом Альянсу;

забезпечення в установленому порядку участі національного контингенту та національного персоналу в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, які проводяться під егідою НАТО, зокрема:

в операції Багатонаціональних сил НАТО в Косово (КФОР);

у тренувально-дорадчій Місії НАТО "Рішуча підтримка" в Ісламській Республіці Афганістан;

в операції НАТО "Активні зусилля" з урахуванням набуття Національним контактним пунктом Військово-Морських Сил Збройних Сил України (м. Одеса) повних операційних спроможностей шляхом постійного моніторингу надводної обстановки в акваторії Чорного моря та здійснення обміну інформацією із штабом проведення операції (штаб Командування Військово-морських сил НАТО "Нортвуд");

забезпечення участі українського військового персоналу у спільній литовсько-польсько-українській бригаді (ЛИТПОЛУКРБРИГ) з метою вивчення відповідного досвіду держав - членів НАТО.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

максимально використати можливості політичного діалогу та практичного співробітництва з НАТО з метою забезпечення суверенітету, територіальної цілісності та незалежності держави;

продовжити взаємодію України з НАТО з усіх питань, що становлять взаємний інтерес, зокрема в рамках невідкладних та довгострокових заходів щодо підвищення обороноздатності України у зв'язку з агресією Російської Федерації, рішення щодо яких було прийнято за результатами засідання Комісії Україна - НАТО на рівні глав держав та урядів (4 вересня 2014 року, м. Ньпорт, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії);

вирішити питання щодо забезпечення Офісу зв'язку НАТО в Україні і Центру інформації та документації НАТО в Україні новим, більшим за площею приміщенням в центральній частині м. Києва;

вжити заходів щодо створення кризового консультативного механізму для проведення спільних консультацій, оперативного обміну інформацією у кризових ситуаціях між Україною та НАТО відповідно до пункту 15 Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору ;

продовжити практику проведення на території України багатонаціональних військових навчань за участю підрозділів збройних сил держав - членів та інших держав - партнерів НАТО;

забезпечити тісну взаємодію з контактним посольством НАТО в Україні - Посольством Литовської Республіки в Україні шляхом надання йому інформації стосовно прогресу у реалізації реформ у секторі безпеки і оборони України, розвитку співробітництва України з НАТО, а також шляхом організації спільної діяльності у сфері інформування громадськості із зазначених питань.

Основні заходи:

ужити заходів щодо проведення засідання Комісії Україна - НАТО на рівні міністрів закордонних справ та міністрів оборони, глав дипломатичних представництв та їх заступників, а також Політичного Комітету НАТО з Україною;

ужити заходів щодо проведення засідання спільних робочих груп Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня, планування дій на випадок виникнення надзвичайної ситуації цивільного характеру, науки і захисту довкілля та з питань оборонно-технічного співробітництва в рамках Комісії Україна - НАТО;

забезпечити дальшу участь національного контингенту в операції у складі Багатонаціональних сил НАТО в Косово (КФОР) та національного персоналу в Місії НАТО "Рішуча підтримка" в Ісламській Республіці Афганістан з урахуванням розвитку воєнно-політичної обстановки на сході України;

забезпечити участь представників України в заходах Меню партнерства НАТО на 2015 рік;

опрацювати зі стороною НАТО питання щодо укладення нової поглибленої угоди між Україною та Організацією Північноатлантичного договору у сфері безпеки з метою створення умов для залучення України до планування Альянсом заходів із врегулювання кризових ситуацій та поліпшення обміну інформацією з обмеженим доступом, зокрема у рамках додаткового кризового консультаційного механізму оперативного обміну інформацією у кризових ситуаціях;

ужити в установленому порядку заходів щодо забезпечення укладення угоди між Кабінетом Міністрів України та Організацією Північноатлантичного договору щодо доступу до інформаційних мереж НАТО.

1.4.3. Контроль над озброєнням, нерозповсюдженням зброї масового знищення. Державний експортний контроль

Україна продовжує реалізацію державної політики в галузі державного експортного контролю, виходячи з пріоритетів забезпечення національної безпеки України та виконання відповідних міжнародних зобов'язань України.

Середньострокові цілі:

забезпечення додержання міжнародних зобов'язань України у сфері нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки та здійснення обміну інформацією з учасниками міжнародних режимів експортного контролю (Вассенаарська домовленість, Режим контролю за ракетними технологіями, Група ядерних постачальників, Австралійська група) щодо експорту, імпорту окремих категорій товарів;

продовження подання звітної інформації до Секретаріату ОБСЄ та Регістру звичайних озброєнь ООН, Організації по забороні хімічної зброї, Міжнародного агентства з атомної енергії, Секретаріату Конвенції про заборону розробки, виробництва та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсинної зброї та про їх знищення відповідно до міжнародних зобов'язань України у сфері нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити обмін інформацією між Україною та державами - учасницями міжнародних режимів експортного контролю (Вассенаарська домовленість, Режим контролю за ракетними технологіями, Група ядерних постачальників, Австралійська група), продовжити здійснення заходів щодо підвищення рівня довіри і безпеки України;

брати участь у засіданнях міжнародних режимів експортного контролю для повноцінного виконання міжнародних зобов'язань у сфері нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки;

забезпечити участь у засіданнях робочих органів міжнародних режимів експортного контролю;

забезпечити обмін інформацією між Україною та державами - учасницями міжнародних договорів з питань контролю над озброєнням ( Договір про звичайні збройні сили в Європі, Віденський документ про заходи зміцнення довіри і безпеки 2011 року), продовжити здійснення заходів щодо підвищення рівня довіри і безпеки, імплементацію інших зобов'язань, передбачених зазначеними міжнародними договорами;

забезпечити супроводження іноземних інспекційних груп на території України та здійснення контрольних заходів на території держав - учасниць відповідних міжнародних договорів у сфері контролю над озброєнням, а також проведення спостережних польотів, сертифікації літаків спостереження відповідно до Договору з відкритого неба, ратифікованого Законом України від 2 березня 2000 року № 1509-III;

забезпечити участь у переговорах у рамках Форуму ОБСЄ із співробітництва в галузі безпеки, Спільної консультативної групи, утвореної згідно з Договором про звичайні збройні сили в Європі, та Консультативної комісії з відкритого неба, утвореної згідно з Договором з відкритого неба. Ужити заходів щодо взаємодії у рамках діяльності зазначених міжнародних органів з державами - членами НАТО з метою належного представлення позиції України у ході переговорного процесу;

проводити консультації з державами - членами НАТО з питань нерозповсюдження зброї масового знищення та експортного контролю.

Основні заходи:

забезпечити участь у щорічному обміні між державами - учасницями ОБСЄ інформацією у сфері контролю над озброєнням за Договором про звичайні збройні сили в Європі, Віденським документом про заходи зміцнення довіри і безпеки 2011 року, документами, схваленими Форумом ОБСЄ із співробітництва в галузі безпеки про глобальний обмін військовою інформацією та про планування в галузі оборони;

забезпечити провадження інспекційної діяльності відповідно до Договору про звичайні збройні сили в Європі, Віденського документа про заходи зміцнення довіри і безпеки 2011 року та Договору з відкритого неба, забезпечення проведення спостережних польотів над територією України, супроводження іноземних інспекційних груп, допуск їх обладнання та матеріалів на територію України;

забезпечити участь делегації України в роботі Спільної консультативної групи, Форуму ОБСЄ зі співробітництва у галузі безпеки та Консультативної комісії з відкритого неба;

забезпечити участь представників України у семінарі Верифікаційного координаційного комітету НАТО з питань перевірки Щорічної Обмінної Інформації, обмін якою здійснюється за Договором про звичайні збройні сили в Європі, внесення до електронної бази НАТО "Verity" відповідної інформації щодо України;

забезпечити участь представників України у щорічному засіданні керівників верифікаційних органів у рамках Верифікаційного координаційного комітету НАТО з питань здійснення контролю над озброєнням;

ужити заходів щодо адаптації законодавства України в галузі державного експортного контролю до відповідного законодавства держав - членів НАТО та держав - членів ЄС, зокрема щодо впровадження в Україні Єдиного контрольного списку товарів і технологій подвійного використання.

1.4.4. Боротьба з тероризмом

Україна як держава - учасниця відповідних міжнародних договорів підтримує дії світової спільноти у боротьбі з тероризмом і виконує взяті на себе зобов'язання. Україна приділяє велику увагу міжнародному співробітництву в зазначеній сфері шляхом здійснення заходів, спрямованих на підвищення рівня безпеки та запобігання терористичним актам на своїй території, участі в реалізації Глобальної ініціативи щодо боротьби з актами ядерного тероризму, у роботі Комітету експертів з питань боротьби з тероризмом (CODEXTER), а також неухильно дотримується положень Глобальної контртерористичної стратегії ООН.

Головним органом загальнодержавної системи боротьби з тероризмом є Служба безпеки України. Координацію діяльності всіх суб'єктів здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України. Враховуючи факти прямого військового втручання та зазіхання на територіальну цілісність України з боку Російської Федерації, існує нагальна потреба забезпечити перегляд механізмів визначення пріоритетів у національній системі боротьби з тероризмом з використанням міжнародного досвіду.

Середньострокові цілі:

продовження співробітництва з НАТО у сфері боротьби з тероризмом та запобігання тероризму;

продовження вдосконалення законодавства з питань боротьби з тероризмом щодо забезпечення участі України в антитерористичних операціях, які проводяться під егідою міжнародних організацій;

забезпечення участі підрозділів спеціального призначення Служби безпеки України та Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у тренуваннях та навчаннях держав - членів НАТО з антитерористичної тематики;

розширення співробітництва України з правоохоронними органами, спеціальними службами іноземних держав, зокрема Сполучених Штатів Америки, Держави Ізраїль, Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії тощо, та міжнародними організаціями, насамперед НАТО, ООН, ОБСЄ тощо, стосовно подолання спільних загроз у сфері безпеки, включаючи боротьбу з міжнародним тероризмом.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити взаємодію з відповідними органами НАТО та держав - членів Альянсу щодо обміну інформацією про міжнародні екстремістські та терористичні організації, а також про запобігання незаконному розповсюдженню зброї масового знищення та засобів її доставки;

продовжити здійснення заходів з протидії розповсюдженню ідеології міжнародних терористичних організацій, закликам до терористичної діяльності, зокрема з використанням Інтернету;

продовжити здійснення заходів, спрямованих на підвищення рівня боєздатності підрозділу спеціального призначення Служби безпеки України, забезпечення його сумісності з підрозділами спеціального призначення держав - членів НАТО;

продовжити здійснення заходів, спрямованих на визначення правових засад участі підрозділу спеціального призначення Служби безпеки України в операціях НАТО у сфері боротьби з тероризмом;

забезпечити митні органи на українсько-російському кордоні, адміністративному кордоні між Херсонською областю та територією ВЕЗ "Крим" сучасними засобами митного контролю із залученням технічної допомоги держав - членів НАТО.

Основні заходи:

продовжити вивчення досвіду держав - членів НАТО у сфері реагування на кризові ситуації, що зумовлені терористичними актами;

забезпечити участь української сторони у засіданнях робочих груп та семінарах НАТО з антитерористичної тематики;

забезпечити участь української сторони у спільних з антитерористичними підрозділами спеціального призначення держав - членів НАТО навчаннях, тренінгах, семінарах;

забезпечити оснащення підрозділів спеціального призначення (протидії диверсіям і терористичним актам) Військової служби правопорядку у Збройних Силах України спорядженням і обладнанням, яке перебуває на озброєнні підрозділів спеціального призначення держав - членів НАТО;

забезпечити участь підрозділів спеціального призначення (протидії диверсіям і терористичним актам) Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у заходах за програмами підготовки підрозділів спеціального призначення Служби безпеки України та підрозділів відповідних органів держав - членів НАТО;

забезпечити залучення експертів держав - членів НАТО до підготовки особового складу підрозділів спеціального призначення Військової служби правопорядку у Збройних Силах України для виконання службових завдань;

забезпечити участь фахівців антитерористичних підрозділів Служби безпеки України у спільних з відповідними підрозділами іноземних держав навчаннях, науково-практичних конференціях та семінарах, а також підготовку українських фахівців у провідних наукових установах держав - членів НАТО;

забезпечити взаємодію з органами НАТО та державами - членами НАТО щодо обміну інформацією про діяльність членів міжнародних терористичних організацій, матеріалами з питань боротьби з міжнародним тероризмом з метою недопущення проникнення на територію України членів міжнародних терористичних організацій та осіб, які підозрюються в участі у терористичній діяльності;

провести консультації з НАТО щодо протидії фінансуванню, сприянню в інший спосіб діяльності міжнародних терористичних, релігійно-екстремістських організацій;

забезпечити у взаємодії з вітчизняними та іноземними засобами масової інформації інформування громадськості про заходи з реалізації державної політики України у сфері боротьби з тероризмом, виявлення та припинення терористичної діяльності, розкриті відповідні злочини, їх суспільно небезпечний характер та передбачену законом відповідальність за вчинення таких злочинів;

проводити моніторинг фінансових операцій з метою виявлення фактів фінансування тероризму та надсилати узагальнені матеріали правоохоронним органам згідно з компетенцією.

1.5. Інформування громадськості про співробітництво України з НАТО

Співробітництво України з НАТО в рамках стратегічного партнерства є прозорим і відкритим для громадян України.

Проведення інформаційної роботи (насамперед на регіональному рівні), координація діяльності державних органів і громадських об'єднань, розширення мережі інформаційних стендів, що створюються з використанням належної довідково-аналітичної бази, та поліпшення якості тематичних інтернет-ресурсів є основними умовами успішної реалізації відповідної інформаційної політики держави. При цьому важливим є забезпечення інформування широких верств населення про НАТО та переваги стратегічного партнерства України з Альянсом.

Проведення заходів з інформування громадськості (круглих столів, семінарів, конференцій тощо) слугуватиме підвищенню рівня обізнаності стосовно діяльності Організації Північноатлантичного договору та відносин стратегічного партнерства Україна - НАТО.

Для широкого інформування громадськості про співробітництво України з НАТО вагоме значення має залучення до зазначеного процесу громадських об'єднань, засобів масової інформації, наукових та експертних кіл.

Середньострокові цілі:

продовження роботи з інформування громадськості на регіональному та місцевому рівнях, спрямованої на підвищення рівня обізнаності стосовно відносин стратегічного партнерства України з НАТО.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити роботу з інформування громадськості на регіональному та місцевому рівнях про стратегічне партнерство України з НАТО;

сприяти висвітленню у засобах масової інформації заходів, пов'язаних зі співробітництвом України з НАТО.

Основні заходи:

відновити роботу веб-порталу Україна - НАТО;

сприяти у взаємодії з Центром інформації та документації НАТО в Україні та Офісом зв'язку НАТО в Україні висвітленню у державних засобах масової інформації заходів щодо співробітництва України з НАТО;

поліпшити співпрацю із Всеукраїнським громадським об'єднанням "Громадська Ліга Україна - НАТО" та Мережею партнерства Україна - НАТО з підвищення обізнаності громадянського суспільства;

ужити у взаємодії з Центром інформації та документації НАТО в Україні і контактним посольством НАТО в Україні - Посольством Литовської Республіки в Україні заходів щодо видання та розповсюдження інформаційно-аналітичної, наукової та навчальної літератури, сприяти створенню і розміщенню на українських теле- і радіоканалах передач та сюжетів з актуальних питань співробітництва України з НАТО;

продовжити проведення за участю Центру інформації та документації НАТО в Україні і контактного посольства НАТО в Україні - Посольства Литовської Республіки в Україні тематичних заходів у військових навчальних закладах щодо інформування про хід співробітництва України з НАТО;

провести у взаємодії з Центром інформації та документації НАТО в Україні і контактним посольством НАТО в Україні - Посольством Литовської Республіки в Україні у Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського за участю Оборонного коледжу НАТО (м. Рим, Італійська Республіка) та Школи НАТО (м. Обераммергау, Федеративна Республіка Німеччина) Міжнародний тиждень НАТО в Україні;

забезпечити проведення у вищих військових навчальних закладах днів НАТО в Україні.

1.6. Наука

Україна бере активну участь у виконанні Програми НАТО "Наука заради миру та безпеки" та продовжуватиме виконання науково-дослідних робіт, спрямованих на реалізацію державної політики з розвитку співробітництва з НАТО у сфері науки, технологій та захисту навколишнього природного середовища.

З огляду на успішну реалізацію науково-дослідних проектів за Програмою НАТО "Наука заради миру та безпеки" протягом останніх років та посилення інтересу українських вчених до участі у зазначеній Програмі Україна має намір суттєво активізувати співпрацю з НАТО у 2015 році у частині наукового співробітництва.

Середньострокові цілі:

сприяння залученню українських вчених та науково-дослідних установ України до співробітництва з НАТО у сфері науки та охорони навколишнього довкілля;

відновлення практики проведення регулярних засідань Спільної робочої групи Україна - НАТО із співробітництва з питань науки та довкілля;

забезпечення належного рівня оснащеності підрозділів Служби безпеки України сучасними зразками спеціальних технічних засобів та спецтехнікою для виконання службових завдань відповідно до законодавства України;

підвищення рівня професійної підготовки фахівців спеціальних підрозділів Служби безпеки України з урахуванням досвіду та можливостей держав - членів НАТО.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

сприяти реалізації проектів, які виконуються науково-дослідними установами України за Програмою НАТО "Наука заради миру та безпеки";

сприяти започаткуванню нових проектів між Україною та НАТО в рамках Програми НАТО "Наука заради миру та безпеки" на засадах взаємного інтересу та з урахуванням інтересів України;

продовжити співробітництво з Центром інформації та документації НАТО в Україні з метою поширення серед громадськості інформації про співробітництво України з НАТО з питань науки та довкілля;

Основні заходи:

провести засідання Спільної робочої групи Україна - НАТО зі співробітництва з питань науки та довкілля;

забезпечити участь української сторони у міжнародних конференціях, семінарах та виставках в рамках Програми НАТО "Наука заради миру та безпеки";

забезпечити виконання проекту "Проведення природовідновлювальних робіт з локалізації та ліквідації нафтохімічного забруднення на території резервуарного парку військової частини А2788, м. Київ";

започаткувати проект з посилення спроможностей України у сфері гуманітарного розмінування;

започаткувати проект з адаптації законодавства України з питань лікування гангрени до стандартів держав Європи та Північної Америки;

підготувати пропозиції щодо започаткування спільних з державами - членами Альянсу науково-технічних проектів (досліджень) у рамках Програми НАТО "Наука заради миру та безпеки" та узгодити ініціативи з Науковим комітетом НАТО;

вивчити досвід держав - членів НАТО у сфері забезпечення судово-експертної діяльності та стандартів проведення судово-експертних досліджень;

опрацювати з НАТО питання щодо можливості започаткування спільних науково-дослідних та науково-технологічних проектів у космічній галузі в інтересах безпеки та оборони.

1.6.1. Забезпечення екологічної безпеки

Україна продовжуватиме практику ініціювання та реалізації природоохоронних проектів відповідно до Закону України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року" та Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011 - 2015 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 577-р.

Середньострокові цілі:

забезпечення виконання військовими формуваннями України положень Основних засад (стратегії) державної екологічної політики України на період до 2020 року, затверджених Законом України від 21 грудня 2010 року № 2818-VI;

забезпечення взаємодії з НАТО для впровадження в Україні передового досвіду держав - членів НАТО у сфері екологічної безпеки з метою відновлення деградованих земель, що перебувають у користуванні Міністерства оборони України, та щодо створення природоохоронних об’єктів на земельних ділянках, що перебували у користуванні Міністерства оборони України.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити роботу з:

вивчення досвіду держав - членів НАТО щодо впровадження системи екологічного управління у збройних силах з метою розроблення відповідної методики та адаптування її у Збройних Силах України, а також інструкції з охорони навколишнього природного середовища під час проведення навчань;

обміну досвідом з державами - членами НАТО щодо розроблення економічних та адміністративних стимулів до заохочення впровадження систем екологічного управління у Збройних Силах України, забезпечення екологічно безпечного природокористування в ході оперативної та бойової підготовки під час проведення військових навчань і тренувань;

розвитку сучасної системи прогнозування, спостереження, оповіщення та ліквідації наслідків шкідливої дії вод та створення інформаційно-вимірювальної системи контролю, формування та прогнозу повеней і паводків на річках.

Основні заходи:

провести консультації з представниками НАТО щодо проблемних питань здійснення розрахунків розміру відшкодування збитків та плати за природокористування під час провадження військової діяльності, а також стосовно удосконалення системи екологічного менеджменту та контролю за військовою діяльністю, обміну досвідом з питань розроблення методики впровадження системи екологічного управління у Збройних Силах України;

започаткувати проекти з питань екологічної безпеки за консультативно-дорадчої допомоги держав - учасниць Скандинавсько-Балтійської програми допомоги;

опрацювати з НАТО питання щодо започаткування проекту, який передбачатиме проведення аналізу стану зброї та отруйних речовин (зокрема військового призначення), що можуть становити екологічну небезпеку на території України та в її територіальних водах;

забезпечити виконання Імплементаційної угоди між Кабінетом Міністрів України та Організацією НАТО з підтримки (ОНП) про перезахоронення радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок виконання військових програм колишнього СРСР в Україні;

започаткувати роботу проекту Трастового фонду Комісії Україна - НАТО щодо перезахоронення радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок виконання військових програм колишнього СРСР, та реабілітації території сховищ радіоактивних відходів.

1.7. Підготовка фахівців з питань співробітництва України з НАТО

Україна заінтересована в участі українських військовослужбовців та цивільних спеціалістів у заходах практичного співробітництва з НАТО, а також у Програмі НАТО з питань професійної підготовки цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України.

Середньострокові цілі:

продовження виконання Програми НАТО з питань професійної підготовки цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України;

досягнення належного рівня забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування фахівцями, які володіють знаннями та навиками, необхідними для виконання завдань з реалізації державної політики у сфері європейської інтеграції та співробітництва України з НАТО.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити ефективне функціонування внутрішньодержавних механізмів координації співробітництва України з НАТО;

забезпечити підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації державних службовців у рамках Програми НАТО з питань професійної підготовки цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України;

покращити міжвідомчу координацію виконання Програми НАТО з питань професійної підготовки цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України. Забезпечити передачу повноважень щодо організації виконання Програми НАТО з питань професійної підготовки цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України від групи підтримки Програми з боку НАТО до визначеного державного органу України.

Основні заходи:

забезпечити виконання Програми НАТО з питань професійної підготовки цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України;

провести навчальні курси з підготовки фахівців з питань співробітництва з НАТО за участю представників держав - учасниць Скандинавсько-Балтійської програми допомоги;

забезпечити впровадження Курсу з питань оборони і безпеки для керівного складу органів державної влади України в рамках Програми НАТО з питань професійної підготовки цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України;

забезпечити обмін досвідом з Грузією у рамках виконання Програми НАТО з питань професійної підготовки цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України.

1.8. Забезпечення національного представництва в органах НАТО

Місія України при НАТО на постійній основі забезпечує взаємозв'язок України з Організацією Північноатлантичного договору. Збройні Сили України забезпечують проходження служби офіцерами на посадах штабних елементів партнерства військової командної структури НАТО.

Середньострокові цілі:

забезпечення підготовки фахівців для заміщення посад у складі Місії України при НАТО та штабних елементів партнерства військової командної структури Альянсу;

продовження практики стажування представників Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України в органах НАТО.

Основні заходи:

забезпечити підвищення рівня професійної підготовки фахівців, зокрема вивчення іноземних мов, для заміщення посад у військовому представництві Місії України при НАТО;

провести планові ротації військовослужбовців на посадах штабних елементів партнерства військової командної структури Альянсу за результатами проведення прозорого та альтернативного добору кандидатів.

2.1. Політика національної безпеки

Політика у сфері національної безпеки в умовах необхідності подолання терористичної загрози, врегулювання ситуації у східних регіонах та відновлення територіальної цілісності України на тлі агресії Російської Федерації проти України підпорядкована пріоритетним завданням відновлення обороноздатності держави, забезпечення законності, правопорядку і безпеки на території України, а також захисту державних кордонів.

2.1.1. Стратегія національної безпеки України

В умовах агресії Російської Федерації проти України, прямої загрози суверенітету та територіальній цілісності держави постає завдання щодо кардинального перегляду концептуальних документів стратегічного та оборонного планування України. Зазначене завдання передбачається здійснити у рамках виконання плану заходів з проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони України.

Указом Президента України від 24 вересня 2014 року № 744"Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 серпня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності" визначено невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності у зв'язку з дальшим ускладненням ситуації у сфері національної безпеки внаслідок тривалого втручання Російської Федерації у внутрішні справи України.

Забезпечення готовності сектору безпеки і оборони, економіки та суспільства до відбиття збройної агресії проти України є основним стратегічним напрямом реалізації органами виконавчої влади державної політики у сфері національної безпеки і оборони.

Основні заходи:

завершити розроблення з використанням експертної допомоги НАТО проектів концептуальних документів стратегічного та оборонного планування;

забезпечити участь української сторони у засіданні Комісії Україна - НАТО на рівні міністрів оборони, в ході якого обговорити питання підвищення обороноздатності України та розвитку спроможності Збройних Сил України у контексті рішень, прийнятих за результатами засідання Комісії Україна - НАТО на рівні глав держав та урядів (4 вересня 2014 року, м. Ньюпорт, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії).

2.1.2. Управління національною безпекою і обороною України. Реагування на кризові ситуації

Україна заінтересована у створенні ефективного механізму реагування на кризові ситуації, а також в отриманні консультативно-дорадчої, матеріально-технічної та гуманітарної допомоги від НАТО та держав - членів Альянсу для реалізації такого механізму.

Середньострокові цілі:

удосконалення механізму міжвідомчої координації у сфері кризового менеджменту та стратегічного планування шляхом поєднання зусиль державних органів, діяльність яких спрямована на реагування на сучасні виклики і загрози національній безпеці України;

аналіз досвіду держав - членів НАТО з питань управління сектором безпеки, координації та підпорядкування його суб'єктів в умовах кризових ситуацій, а також ефективного розподілу між ними завдань і повноважень з метою впровадження такого досвіду в рамках виконання плану з проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони України.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

налагодити ефективну взаємодію суб'єктів забезпечення національної безпеки з громадськими об'єднаннями;

забезпечити участь України у консультаціях з відповідними органами Альянсу та державами - членами НАТО з питань урегулювання кризових ситуацій;

забезпечити належну міжвідомчу координацію з питань визначення пріоритетних потреб Збройних Сил України, інших військових формувань у матеріально-технічній допомозі від НАТО та держав - членів Альянсу, а також щодо її оперативного отримання та обліку.

Основні заходи:

провести комплекс заходів з удосконалення охорони українсько-російського державного кордону, посилення оборонної спроможності Державної прикордонної служби України;

провести консультації з НАТО та державами - членами НАТО з питань урегулювання кризових ситуацій та розбудови ефективної системи реагування на кризові ситуації.

2.1.3. Реформування сектору безпеки і оборони

Демократичні перетворення у сфері національної безпеки і оборони України, що здійснюються в контексті європейської інтеграції України та співробітництва з НАТО, обумовлюють необхідність грунтовного перегляду та уточнення завдань, структури і повноважень сил безпеки і оборони України з урахуванням досвіду держав - членів НАТО та ЄС і економічних можливостей держави.

З огляду на нагальну необхідність виконання комплексу завдань щодо нейтралізації загроз національній безпеці, які виникли у 2014 році, в Україні розпочато виконання плану з проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони з використанням можливостей Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня. Результати огляду стануть основою для розроблення та оновлення стратегічних документів у сфері національної безпеки і оборони.

Для більш ефективної нейтралізації наявних та потенційних загроз національній безпеці Україною здійснюються заходи щодо реорганізації Воєнної організації держави в сектор безпеки і оборони та розвитку його як цілісної системи.

Ключовим механізмом дальшого співробітництва з Альянсом у сфері реформування сектору безпеки і оборони є Спільна робоча група Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня.

Середньострокові цілі:

забезпечення здійснення заходів плану з проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони України та початок імплементації його результатів з використанням можливостей Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня, а також із залученням незалежних експертів, громадськості тощо;

забезпечення імплементації Стратегічного оборонного бюлетеня України;

проведення соціологічних досліджень для визначення проблемних питань щодо реформування складових сектору безпеки і оборони України та можливих шляхів їх вирішення.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити виконання плану з проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони з використанням можливостей Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня за підтримки експертів НАТО;

забезпечити перегляд положень концептуальних документів щодо національної безпеки України;

удосконалити діяльність суб'єктів, що є складовими сектору безпеки і оборони України, відповідно до положень документів оборонного планування;

забезпечити публічне обговорення державної політики у сфері національної безпеки і оборони, а також вироблення конструктивних підходів до її реалізації;

забезпечити ефективне використання консультативно-дорадчої допомоги, що надається іноземними радниками держав - членів НАТО, прикомандированими до Офісу зв'язку НАТО в Україні;

забезпечити проведення незалежного експертного аналізу планів заходів щодо реформування складових сектору безпеки і оборони України.

Основні заходи:

здійснити із залученням експертів НАТО виконання плану з проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони України;

провести засідання Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня з метою обговорення питань виконання плану з проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони України та імплементації його результатів;

продовжити із залученням експертів НАТО реформування і розвиток складових сектору безпеки і оборони України;

проводити на постійній основі за участю радників НАТО при Міністерстві оборони України та Генеральному штабі Збройних Сил України засідання Спільного координаційного комітету з питань співробітництва України та НАТО.

2.1.4. Демократичний цивільний контроль над сектором безпеки і оборони України

Удосконалення правового регулювання здійснення демократичного цивільного контролю над Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями, а також правоохоронними органами є важливим елементом реформування сектору безпеки та оборони України.

Середньострокові цілі:

забезпечення ефективного демократичного цивільного контролю над Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями, а також правоохоронними органами;

забезпечення ефективного функціонування громадських рад при державних органах, які відповідно до законодавства здійснюють керівництво військовими формуваннями, з метою вдосконалення механізму демократичного цивільного контролю над Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями, а також правоохоронними органами.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

провести експертні консультації та семінари з питань посилення демократичного цивільного контролю;

забезпечити щорічне видання "Білих книг" суб'єктами, що є складовими сектору безпеки і оборони України;

удосконалити механізм інформування громадськості про державну політику у сфері національної безпеки і оборони України;

забезпечити на постійній основі інформування громадськості про результати діяльності складових сектору безпеки і оборони України.

Основні заходи:

забезпечити постійне оновлення на офіційному веб-сайті Міністерства оборони України інформації про формування і реалізацію державної політики з питань національної безпеки і оборони;

провести під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня щорічну міжнародну конференцію "Захист демократичних цінностей і дотримання прав людини у діяльності спеціальних служб";

здійснити публікацію та презентацію щорічного видання Білих книг про діяльність складових сектору безпеки і оборони України, а також Зеленої книги з питань захисту критичної інфраструктури України;

забезпечити участь у щорічному обміні між державами - учасницями ОБСЄ інформацією у формі документа "Запитальник до Кодексу поведінки з військово-політичних аспектів безпеки";

2.1.5. Реформування військових формувань та інституцій сектору безпеки і оборони України

В Україні триває процес реформування військових формувань та сил безпеки з метою приведення їх у відповідність із стандартами держав - членів НАТО та ЄС.

2.1.5.1. Реформування Служби безпеки України

Основною метою реформування Служби безпеки України є утворення ефективної, динамічної та гнучкої в управлінні спеціальної служби, укомплектованої високопрофесійними фахівцями, забезпеченої сучасними матеріальними і технічними засобами; приведення завдань, функцій і напрямів її діяльності у відповідність із сучасними потребами забезпечення державної безпеки, захисту людини і громадянина, суспільства та держави від зовнішніх і внутрішніх загроз.

Середньострокові цілі:

забезпечення вдосконалення законодавства з питань діяльності Служби безпеки України відповідно до загальноприйнятих демократичних стандартів;

продовження розбудови інфраструктури Міжнародного центру спеціальної підготовки Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України з метою використання його можливостей для проведення навчальних заходів антитерористичних підрозділів іноземних держав та організацій;

вивчення організації інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронної діяльності спеціальних служб держав - членів НАТО з метою запровадження сучасних методик у роботі Служби безпеки України.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

поновити співробітництво Служби безпеки України з Комітетом НАТО з питань цивільної розвідки;

продовжити вивчення стандартів держав - членів НАТО і ЄС щодо основних параметрів бюджетної та ресурсної політики у сфері забезпечення державної безпеки, досвіду з питань гарантування соціально-правового захисту працівників спеціальних служб;

продовжити імплементацію визначених Службою безпеки України Цілей партнерства в рамках Процесу планування та оцінки сил;

забезпечити підвищення рівня боєздатності підрозділів Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України та досягнення ними взаємосумісності з відповідними підрозділами держав - членів НАТО;

вивчити досвід спеціальних служб держав - членів НАТО щодо використання інформаційних ресурсів державних органів у забезпеченні службової діяльності з метою його впровадження в роботі Служби безпеки України.

Основні заходи:

поновити діалог Служби безпеки України з Комітетом НАТО з питань цивільної розвідки з актуальних питань двостороннього співробітництва, зокрема у сфері реформування національного сектору безпеки;

застосувати досвід держав - членів НАТО з проблем люстрації кадрів спеціальних служб та оцінки корупційних ризиків під час відбору, просування та призначення на посади військового і цивільного персоналу;

продовжити планову імплементацію Цілей партнерства, що визначені Службою безпеки України на поточний етап Процесу планування та оцінки сил;

продовжити розбудову Міжнародного центру спеціальної підготовки Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України з урахуванням рекомендацій експертів НАТО;

забезпечити взаємодію з радниками держав - членів НАТО з метою напрацювання пропозицій щодо налагодження співробітництва з протидії новітнім викликам та загрозам безпеці, а також визначення оптимальних шляхів та напрямів реформування національного сектору безпеки.

2.1.5.2. Розвиток Державної прикордонної служби України та реконструкція державного кордону

Україна має намір здійснювати дальшу розбудову державного кордону та його інфраструктури згідно з європейськими критеріями та Стратегією національної безпеки України.

Середньострокові цілі:

завершення здійснення заходів третього етапу Концепції розвитку Державної прикордонної служби України на період до 2015 року, схваленої Указом Президента України від 19 червня 2006 року № 546;

забезпечення виконання Державної цільової правоохоронної програми "Облаштування та реконструкція державного кордону" на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2007 року № 831;

забезпечення реалізації Концепції інтегрованого управління кордонами, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2010 року № 2031;

забезпечення використання можливостей українсько-американського Об'єднаного координаційного комітету з питань військового співробітництва та оборонного реформування для ефективного контролю державного кордону України.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити співробітництво з Європейською агенцією з питань управління оперативним співробітництвом на зовнішніх кордонах держав - членів Європейського Союзу (FRONTEX) відповідно до Плану співробітництва на 2013 - 2015 роки шляхом участі у спільних операціях, спільному аналізі ризиків, обміні інформацією, проектах підготовки персоналу;

здійснити заходи щодо вдосконалення підготовки персоналу мобільних підрозділів та підрозділів аналізу ризиків, зокрема на базі навчальних закладів держав - членів НАТО;

забезпечити обмін інформацією, проведення спільних заходів з прикордонними (правоохоронними) органами суміжних з Україною держав - членів ЄС та НАТО для боротьби з нелегальною міграцією, незаконним переправленням мігрантів через державний кордон, торгівлею людьми, контрабандою товарів, зброї, боєприпасів та вибухових речовин.

Основні заходи:

завершити підготовку до підписання угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Румунії про спільне патрулювання українсько-румунського державного кордону;

здійснити заходи з підписання протоколу між Адміністрацією Державної прикордонної служби України та Міністерством внутрішніх справ Румунії щодо виконання Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Румунії про спільне патрулювання українсько-румунського державного кордону;

забезпечити участь представників Державної прикордонної служби України у семінарах і конференціях з питань обміну досвідом щодо організації охорони державного кордону в державах з нестабільною соціально-політичною обстановкою та загрозами терористичної діяльності;

забезпечити укладення протоколу між Адміністрацією Державної прикордонної служби України та Головним інспекторатом Прикордонної поліції Румунії про порядок обміну інформацією щодо обстановки на державному кордоні України та Румунії;

провести у взаємодії з прикордонними органами Республіки Польща, Румунії, Угорщини та Словацької Республіки аналіз ризиків та загроз на державному кордоні;

взяти участь у засіданнях українсько-американського Об'єднаного координаційного комітету з питань військового співробітництва та оборонного реформування.

2.1.5.3. Єдина система цивільного захисту

Стратегічний курс України на інтеграцію до Європейського Союзу в рамках Угоди про асоціацію та поглиблення особливого партнерства з НАТО з урахуванням нових викликів та загроз, що постають перед Україною, зумовлюють необхідність вдосконалення і розвитку національної системи реагування на надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру.

У цьому контексті Державною службою України з надзвичайних ситуацій проводиться робота з реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, забезпечення керівництва діяльністю єдиної системи цивільного захисту населення і територій, рятувальної справи, техногенної і пожежної безпеки, посилення національної безпеки у сфері оцінки ризиків надзвичайних ситуацій, поглиблення міжнародного співробітництва щодо запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків.

З метою виконання зазначених завдань планується здійснення заходів за такими напрямами:

дальший розвиток єдиної державної системи цивільного захисту та підвищення ефективності реагування на можливі надзвичайні ситуації;

зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій;

удосконалення системи управління процесами цивільного захисту, включаючи розвиток ефективних та уніфікованих сил цивільного захисту.

2.1.5.3.1. Міжнародне співробітництво України у сфері запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та забезпечення ліквідації їх наслідків

Міжнародне співробітництво України у сфері запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та забезпечення ліквідації їх наслідків здійснюється за такими пріоритетними напрямами, як європейська інтеграція, співробітництво з міжнародними організаціями, прикордонне співробітництво.

Середньострокові цілі:

забезпечення виконання міжнародних договорів України у сфері запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та забезпечення ліквідації їх наслідків, планів спільних дій, розроблених відповідно до цих міжнародних договорів;

участь у міжнародних заходах у сфері цивільного захисту, що проводяться ЄС, НАТО та іншими міжнародними організаціями;

надання в установленому порядку допомоги іноземним державам у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

удосконалення системи моніторингу небезпечних техногенних та природних процесів, прогнозування ймовірного виникнення надзвичайних ситуацій та оцінки їх наслідків, зокрема у прикордонних регіонах України;

удосконалення співробітництва із суміжними державами щодо обміну інформацією про виникнення надзвичайних ситуацій та взаємодії щодо запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Пріоритетні завдання:

забезпечити участь представників Державної служби України з надзвичайних ситуацій у міжнародних навчаннях, семінарах, тренінгах та інших навчально-практичних заходах у рамках співробітництва з НАТО, ЄС та іншими міжнародними організаціями;

провести засідання спільних комісій, утворених відповідно до двосторонніх міжнародних договорів України у сфері запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків.

Основні заходи:

забезпечити проведення в Україні у 2015 році за участю представників держав - членів та держав - партнерів НАТО в рамках програми "Партнерство заради миру" міжнародного навчання з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

забезпечити участь сил та засобів Державної служби України з надзвичайних ситуацій у міжнародних польових навчаннях з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, що проводяться НАТО та ЄС, а також у навчаннях інших міжнародних організацій;

провести засідання Спільної робочої групи Україна - НАТО у сфері планування дій на випадок виникнення надзвичайної ситуації цивільного характеру та готовності до катастроф;

участь у міжнародних заходах у рамках реалізації другої фази Програми Європейського Союзу із запобігання, готовності та реагування на катастрофи природного та техногенного характеру для держав Східного партнерства;

участь у міжнародних заходах у рамках Індивідуальної програми партнерства між Україною та НАТО на 2015 рік;

участь у міжнародних заходах систем ООН "ІНСАРАГ" та "ЮНДАК", а також у міжнародних пошуково-рятувальних місіях, які проводяться під егідою ООН та інших міжнародних організацій;

ужити заходів щодо підписання плану спільних заходів Державної служби України з надзвичайних ситуацій і Генерального Директорату Європейської Комісії з гуманітарної допомоги та управління кризовими ситуаціями щодо співробітництва у сфері цивільного захисту на 2015 - 2016 роки.

2.1.5.3.2. Вивчення іноземних мов у Державній службі України з надзвичайних ситуацій

З метою підвищення рівня взаємосумісності, готовності та спроможності підрозділів Державної служби України з надзвичайних ситуацій до дій, пов'язаних з участю у міжнародних пошуково-рятувальних та гуманітарних операціях разом з підрозділами держав - членів НАТО та держав - партнерів Альянсу і Європейського Союзу, набуття практичного досвіду та підвищення загального рівня фахової підготовки продовжується робота з удосконалення рівня володіння іноземними мовами працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Середньострокова ціль - підвищення рівня володіння іноземними мовами працівників, які беруть участь у здійсненні заходів щодо міжнародного співробітництва відповідно до компетенції Державної служби України з надзвичайних ситуацій.