ЗАКОН УКРАЇНИ
Про оборону України
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 9, ст.106)
( Вводиться в дію Постановою ВР № 1933-XII від 06.12.91, ВВР, 1992, № 9, ст.107 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 3547-XII від 21.10.93, ВВР, 1993, № 44, ст.420
№ 221/94-ВР від 20.10.94, ВВР, 1994, № 45, ст.410
№ 387/95-ВР від 17.10.95, ВВР, 1995, № 38, ст.284 )
( В редакції Закону
№ 2020-III від 05.10.2000, ВВР, 2000, № 49, ст.420 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 662-IV від 03.04.2003, ВВР, 2003, № 27, ст.209
№ 1003-IV від 19.06.2003, ВВР, 2004, № 2, ст.8
№ 3428-IV від 09.02.2006, ВВР, 2006, № 26, ст.215
№ 1014-V від 11.05.2007, ВВР, 2007, № 33, ст.442
№ 107-VI від 28.12.2007, ВВР, 2008, № 5-6, № 7-8, ст.78 - зміни діють по 31 грудня 2008 року )
( Додатково див. Рішення Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 803-VI від 25.12.2008, ВВР, 2009, № 19, ст.258
№ 2526-VI від 21.09.2010, ВВР, 2011, № 4, ст.27
№ 2592-VI від 07.10.2010, ВВР, 2011, № 10, ст.63
№ 5286-VI від 18.09.2012, ВВР, 2013, № 38, ст.499
№ 5404-VI від 02.10.2012, ВВР, 2013, № 41, ст.550 )
( Щодо втрати чинності Закону № 2592-VI від 07.10.2010 додатково див. Закон № 763-VII від 23.02.2014, ВВР, 2014, № 12, ст.189 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 1127-VII від 17.03.2014, ВВР, 2014, № 17, ст.595
№ 1190-VII від 08.04.2014, ВВР, 2014, № 23, ст.871
№ 1194-VII від 09.04.2014, ВВР, 2014, № 25, ст.890
№ 133-VIII від 03.02.2015, ВВР, 2015, № 13, ст.86
№ 186-VIII від 12.02.2015, ВВР, 2015, № 16, ст.110
№ 901-VIII від 23.12.2015, ВВР, 2016, № 4, ст.44
№ 1420-VIII від 16.06.2016, ВВР, 2016, № 31, ст.546
№ 1437-VIII від 07.07.2016, ВВР, 2016, № 33, ст.564
№ 2163-VIII від 05.10.2017, ВВР, 2017, № 45, ст.403
№ 2396-VIII від 05.04.2018, ВВР, 2018, № 21, ст.194
№ 2469-VIII від 21.06.2018, ВВР, 2018, № 31, ст.241
№ 2581-VIII від 02.10.2018, ВВР, 2018, № 46, ст.371
№ 2742-VIII від 06.06.2019, ВВР, 2019, № 29, ст.117
№ 133-IX від 20.09.2019, ВВР, 2019, № 43, ст.251
№ 808-IX від 17.07.2020
№ 912-IX від 17.09.2020
№ 1357-IX від 30.03.2021, ВВР, 2021, № 29, ст.234
№ 1702-IX від 16.07.2021, ВВР, 2021, № 41, ст.339 - вводиться в дію з 01.01.2022
№ 1882-IX від 16.11.2021, ВВР, 2023, № 5, ст.13
№ 2124-IX від 15.03.2022
№ 2158-IX від 24.03.2022
№ 2394-IX від 09.07.2022
№ 2834-IX від 13.12.2022, ВВР, 2023, № 46, ст.116
№ 2952-IX від 24.02.2023, ВВР, 2023, № 61, ст.199
№ 3000-IX від 21.03.2023, ВВР, 2023, № 64, ст.220
№ 3549-IX від 16.01.2024, ВВР, 2024, № 18, ст.76
№ 3576-IX від 07.02.2024
№ 3724-IX від 22.05.2024
№ 3783-IX від 05.06.2024 )
( У тексті Закону слова "миротворчих операціях" замінено словами "операціях з підтримання миру і безпеки" згідно із Законом № 5286-VI від 18.09.2012 )
( У тексті Закону слово "інвалідами" замінено словами "особами з інвалідністю" згідно із Законом № 2581-VIII від 02.10.2018 )
( У тексті Закону слова "громадський порядок" в усіх відмінках замінено словами "громадська безпека і порядок" у відповідному відмінку згідно із Законом № 1702-IX від 16.07.2021 - вводиться в дію з 01.01.2022 )
Цей Закон встановлює засади оборони України, а також повноваження органів державної влади, основні функції та завдання органів військового управління, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, обов'язки підприємств, установ, організацій, посадових осіб, права та обов'язки громадян України у сфері оборони.
Розділ I
ЗАСАДИ ОБОРОНИ УКРАЇНИ ТА ПІДГОТОВКИ ДЕРЖАВИ ДО ОБОРОНИ
Стаття 1. Визначення основних термінівУ цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
оборона України - система політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту;
бойовий імунітет - звільнення військового командування, військовослужбовців, поліцейських поліції особливого призначення Національної поліції України, добровольців Сил територіальної оборони Збройних Сил України, працівників правоохоронних органів, які відповідно до своїх повноважень беруть участь в обороні України, осіб, визначених Законом України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України", від відповідальності, у тому числі кримінальної, за втрати особового складу, бойової техніки чи іншого військового майна, наслідки застосування збройної та іншої сили під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань з оборони України із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння), настання яких з урахуванням розумної обачності неможливо було передбачити при плануванні та виконанні таких дій (завдань) або які охоплюються виправданим ризиком, крім випадків порушення законів та звичаїв війни або застосування збройної сили, визначених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
( Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2124-IX від 15.03.2022; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3000-IX від 21.03.2023 )
план оборони України - складова частина оборонного планування, що містить сукупність документів, які визначають зміст, обсяги, виконавців, порядок і строки здійснення політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту;
( Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 133-IX від 20.09.2019 )
обороноздатність держави - здатність держави до захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Вона складається з матеріальних і духовних елементів та є сукупністю воєнного, економічного, соціального та морально-політичного потенціалу у сфері оборони та належних умов для його реалізації;
збройна агресія - застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій:
вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України;
блокада портів, узбережжя або повітряного простору, порушення комунікацій України збройними силами іншої держави або групи держав;
напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України;
засилання іншою державою або від її імені озброєних груп регулярних або нерегулярних сил, що вчиняють акти застосування збройної сили проти України, які мають настільки серйозний характер, що це рівнозначно переліченим в абзацах п'ятому - сьомому цієї статті діям, у тому числі значна участь третьої держави у таких діях;
дії іншої держави (держав), яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження третьої держави, використовувалася цією третьою державою (державами) для вчинення дій, зазначених в абзацах п'ятому - восьмому цієї статті;
застосування підрозділів збройних сил іншої держави або групи держав, які перебувають на території України відповідно до укладених з Україною міжнародних договорів, проти третьої держави або групи держав, інше порушення умов, передбачених такими договорами, або продовження перебування цих підрозділів на території України після припинення дії зазначених договорів;
особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій;
( Абзац статті 1 в редакції Закону № 803-VI від 25.12.2008 )
воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;
військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій;
( Абзац статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 803-VI від 25.12.2008 )
підрозділ збройних сил іншої держави (далі - підрозділ збройних сил) - військове формування іноземної держави, що має постійну чи тимчасову організацію, належить до сухопутних (наземних), морських, повітряних або спеціальних військ (сил) цієї держави, оснащене легкою зброєю чи важкою бойовою технікою, яка підпадає під дію Договору про звичайні збройні сили в Європі, перебуває під командуванням особи, відповідальної перед своєю державою і законами України за поведінку своїх підлеглих, які зобов'язані дотримуватися внутрішньої дисципліни, законів України, норм міжнародного права, та яке направляється в Україну з конкретною метою, визначеною міжнародним договором України;
військове командування - Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об’єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з’єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань;
( Абзац статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 803-VI від 25.12.2008; в редакції Закону № 1420-VIII від 16.06.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2396-VIII від 05.04.2018; в редакції Закону № 1702-IX від 16.07.2021 - вводиться в дію з 01.01.2022 )
органи військового управління - Міністерство оборони України, інші центральні органи виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, Генеральний штаб Збройних Сил України, інші штаби, командування, управління, постійні чи тимчасово утворені органи у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, призначені для виконання функцій з управління, в межах їх компетенції, військами (силами), з'єднаннями, військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями, які належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, а також територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації;
( Абзац статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1014-V від 11.05.2007, № 803-VI від 25.12.2008, № 1357-IX від 30.03.2021 )
спеціальна операція - сукупність узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем та часом спеціальних дій підрозділів Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, спрямованих на створення умов для досягнення стратегічних (оперативних) цілей, які проводяться за єдиним задумом самостійно або у взаємодії з військовими частинами, іншими підрозділами Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів України та інших складових сил оборони для виконання завдань;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 1437-VIII від 07.07.2016 )
військова стандартизація - діяльність, що полягає в установленні положень для загального та неодноразового використання щодо наявних чи потенційних завдань і спрямована на досягнення оптимального ступеня упорядкування у сфері оборони;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 2742-VIII від 06.06.2019 )
військовий стандарт - стандарт, прийнятий органом військової стандартизації, що встановлює для загального і неодноразового використання правила та настанови щодо діяльності у сфері оборони і спрямований на досягнення оптимального ступеня упорядкування у зазначеній сфері. Для цілей цього Закону до військових стандартів також належать стандарти НАТО та стандарти у сфері оборони держави - члена НАТО;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 2742-VIII від 06.06.2019 )
стандарт НАТО - стандарт, розроблений, прийнятий та опублікований Організацією Північноатлантичного договору;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 2742-VIII від 06.06.2019 )
стандарт у сфері оборони держави - члена НАТО - стандарт, розроблений, прийнятий та опублікований державою - членом Організації Північноатлантичного договору;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 2742-VIII від 06.06.2019 )
орган військової стандартизації - орган військового управління, до функцій якого віднесено розроблення, прийняття, внесення змін, скасування, відновлення дії, оприлюднення, запровадження та застосування військових стандартів;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 2742-VIII від 06.06.2019 )
бойові дії - форма застосування з’єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння);
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 1702-IX від 16.07.2021 - вводиться в дію з 01.01.2022; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3000-IX від 21.03.2023 )
воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 1702-IX від 16.07.2021 - вводиться в дію з 01.01.2022 )
район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 1702-IX від 16.07.2021 - вводиться в дію з 01.01.2022 )
Стаття 2. Основи оборони УкраїниОборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.
( Частина перша статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законами № 803-VI від 25.12.2008, № 2469-VIII від 21.06.2018, № 2394-IX від 09.07.2022 )
Правовою основою оборони держави є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України та відповідні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Для організації оборони держави Президент України за поданням Кабінету Міністрів України затверджує структуру плану оборони України, план оборони України та військово-адміністративний поділ території України на військово-сухопутні, військово-морські та військово-повітряні зони (райони), який є обов’язковим до врахування під час визначення меж зон (ділянок) відповідальності регіональних (територіальних, міжрегіональних, міжтериторіальних) органів управління інших військових формувань, утворених відповідно до законів України та відповідних правоохоронних (спеціальних) органів. Порядок розроблення плану оборони України визначається Кабінетом Міністрів України.
( Частина третя статті 2 в редакції Законів № 133-IX від 20.09.2019, № 1702-IX від 16.07.2021 - вводиться в дію з 01.01.2022 )
З метою запобігання збройній агресії та збройному конфлікту, забезпечення національних інтересів і реалізації власної воєнної політики Україна, дотримуючись норм відповідальної і заснованої на співробітництві поведінки в галузі безпеки, бере участь у міжнародних системах безпеки та міжнародному співробітництві у сфері оборони на підставі міжнародних договорів України та в порядку і на умовах, визначених законодавством України.
Визначаючи способи забезпечення власної безпеки у процесі підготовки держави до оборони та під час воєнних дій, Україна додержується принципів і норм міжнародного права, враховує законні інтереси безпеки інших держав.
Фінансування потреб національної оборони держави здійснюється за рахунок і в межах коштів, визначених у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
( Частина шоста статті 2 в редакції Закону № 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1190-VII від 08.04.2014 )
Фінансування потреб національної оборони держави може здійснюватися додатково за рахунок благодійних пожертв фізичних та юридичних осіб у порядку , визначеному Кабінетом Міністрів України.
( Статтю 2 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 1190-VII від 08.04.2014 )
Стаття 3. Підготовка держави до оборониПідготовка держави до оборони в мирний час включає:
прогнозування та оцінку воєнної небезпеки і воєнної загрози;
проведення розвідувальної та інформаційно-аналітичної діяльності в інтересах підготовки держави до оборони;
( Статтю 3 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2526-VI від 21.09.2010 )
здійснення заходів у зовнішньополітичній сфері, спрямованих на запобігання збройному конфлікту та відсіч збройній агресії;
формування та реалізацію воєнної, воєнно-економічної, військово-технічної та військово-промислової політики держави;
удосконалення структури, уточнення завдань і функцій Збройних Сил України та інших військових формувань, забезпечення необхідної чисельності їх особового складу, а також їх розвиток, підготовку і підтримання на належному рівні боєздатності, бойової та мобілізаційної готовності до оборони держави, планування їх застосування;
розвиток військово-промислового комплексу, створення сприятливих умов для мобілізаційного розгортання галузей національної економіки з метою виробництва озброєння, військової техніки і майна в необхідних обсягах;
забезпечення на особливий період Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту підготовленими кадрами, рятувальною та іншою технікою, продовольством, речовим майном, іншими матеріальними та фінансовими ресурсами;
( Статтю 3 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 186-VIII від 12.02.2015 )
здійснення заходів з планування та підготовки руху опору;
( Статтю 3 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1437-VIII від 07.07.2016 )
забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об’єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права;
( Статтю 3 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 186-VIII від 12.02.2015; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1882-IX від 16.11.2021, № 2394-IX від 09.07.2022 )
забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів підготовленими кадрами, озброєнням, військовою та іншою технікою, продовольством, речовим майном, іншими матеріальними та фінансовими ресурсами;
розвиток військово-технічного співробітництва з іншими державами з метою забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів озброєнням, військовою технікою і майном, які не виробляються в Україні;
підготовку національної економіки, об’єктів критичної інфраструктури, території, органів державної влади, органів військового управління, органів місцевого самоврядування, а також населення до дій в особливий період;
( Абзац тринадцятий статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1882-IX від 16.11.2021 )
створення державного матеріального резерву та резервних фондів грошових коштів;
забезпечення охорони державного кордону України та її посилення у разі загострення обстановки, виникнення реальної загрози здійснення збройних та інших провокацій на державному кордоні України;
( Абзац п'ятнадцятий статті 3 в редакції Закону № 2952-IX від 24.02.2023 )
військово-патріотичне виховання громадян України, підготовку молоді до служби в Збройних Силах України, забезпечення престижу військової служби;
забезпечення розвитку воєнної науки, формування науково-технічного і технологічного набутку для створення високоефективних засобів збройної боротьби;
захист інформаційного простору України та її входження у світовий інформаційний простір, створення розвинутої інфраструктури в інформаційній сфері;
здійснення військової стандартизації;
( Статтю 3 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2742-VIII від 06.06.2019 )
забезпечення відкритого та демократичного цивільного контролю у сфері оборони в порядку, визначеному законодавством, та дотримання вимог щодо збереження державної таємниці;
здійснення заходів з кібероборони (активного кіберзахисту) для захисту суверенітету держави та забезпечення її обороноздатності, запобігання збройному конфлікту та відсічі збройній агресії;
( Статтю 3 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2163-VIII від 05.10.2017 )
інші заходи, що впливають на стан обороноздатності держави.
Стаття 4. Відсіч збройній агресії проти УкраїниУ разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.
Органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії. На підставі відповідного рішення Президента України Збройні Сили України разом з іншими військовими формуваннями розпочинають воєнні дії, у тому числі проведення спеціальних операцій (розвідувальних, інформаційно-психологічних тощо) у кіберпросторі.
( Частина друга статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2163-VIII від 05.10.2017 )
З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.
Розділ II
ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ТА ЗАВДАННЯ ОРГАНІВ ВІЙСЬКОВОГО УПРАВЛІННЯ, МІСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ПІДПРИЄМСТВ, УСТАНОВ І ОРГАНІЗАЦІЙ, ОБОВ'ЯЗКИ ПОСАДОВИХ ОСІБ, ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ У СФЕРІ ОБОРОНИ
Стаття 5. Верховна Рада УкраїниВерховна Рада України в межах повноважень, визначених Конституцією України, здійснює законодавче регулювання питань сфери оборони.
Стаття 6. Президент УкраїниПрезидент України здійснює повноваження у сфері оборони відповідно до Конституції України.
Повноваження Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України визначаються законами.
( Частина друга статті 6 в редакції Закону № 803-VI від 25.12.2008 )
Для здійснення повноважень у сфері оборони, визначених Конституцією та законами України, Президент України видає укази і розпорядження. Як Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України Президент України видає накази і директиви з питань оборони, у тому числі з питань оперативного доукомплектування в особливий період Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
( Статтю 6 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 803-VI від 25.12.2008; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021 )
Стаття 7. Рада національної безпеки і оборони УкраїниРада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері оборони в межах повноважень, визначених Конституцією України та Законом України "Про Раду національної безпеки і оборони України".
Стаття 8. Ставка Верховного ГоловнокомандувачаДля забезпечення стратегічного керівництва Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями та правоохоронними органами в особливий період може створюватися Ставка Верховного Головнокомандувача як вищий колегіальний орган воєнного керівництва обороною держави у цей період.
Пропозиції про утворення Ставки Верховного Головнокомандувача, її персонального складу та граничної чисельності подаються Радою національної безпеки і оборони України на розгляд Президенту України і вводяться в дію Указом Президента України. Положення про Ставку Верховного Головнокомандувача затверджує Президент України.
Стаття 9. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері оборониКабінет Міністрів України:
забезпечує в межах своєї компетенції державний суверенітет України, здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України у сфері оборони держави;
визначає потреби в оборонних витратах, забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України щодо фінансування заходів у сфері оборони у визначених обсягах;
організовує розроблення і виконання державних програм розвитку Збройних Сил України, інших військових формувань та розвитку озброєння і військової техніки, інших програм (планів) з питань оборони;
здійснює передбачені законодавством заходи у сфері оборонних закупівель для потреб Збройних Сил України, інших військових формувань;
( Абзац п'ятий статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 808-IX від 17.07.2020 )
встановлює порядок надання Збройним Силам України, іншим військовим формуванням у користування державного майна, в тому числі земельних (водних) ділянок, інших природних, енергетичних ресурсів, фондів, майна і послуг, використання повітряного і водного простору, морських і річкових портів, аеропортів та аеродромів (посадочних майданчиків), засобів зв'язку і радіочастотного ресурсу, комунікацій, інших об'єктів інфраструктури держави, навігаційної, топогеодезичної, метеорологічної, гідрографічної та іншої інформації, ведення геодезичних і картографічних робіт, необхідних для належного виконання покладених на ці органи функцій та завдань, як на платній, так і безоплатній основі, у грошовій та інших формах розрахунків;
здійснює загальнодержавні заходи щодо забезпечення живучості важливих об’єктів національної економіки, об’єктів критичної інфраструктури та державного управління у воєнний час;
( Абзац сьомий статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1882-IX від 16.11.2021 )
забезпечує комплектування особовим складом Збройних Сил України, інших військових формувань та відповідних правоохоронних органів, здійснює заходи, пов'язані з підготовкою та проведенням призову громадян України на строкову військову службу;
( Абзац восьмий статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 662-IV від 03.04.2003 )
здійснює згідно із законодавством України заходи з мобілізаційної підготовки та мобілізації, територіальної оборони, створення державного матеріального резерву, резервного фонду грошових коштів, інших резервів для забезпечення потреб оборони держави;
( Абзац дев'ятий статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1702-IX від 16.07.2021 - вводиться в дію з 01.01.2022 )
організовує підготовку населення і території держави до оборони;
вирішує питання щодо врегулювання діяльності місцевих органів військового управління (територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), підготовки громадян України до військової служби, ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, виконання військово-транспортного обов’язку;
( Абзац одинадцятий статті 9 в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3724-IX від 22.05.2024 )
встановлює відповідно до закону порядок і терміни повного відшкодування вартості об'єктів права приватної власності, що згідно із законом відчужувалися у зв'язку із здійсненням заходів правового режиму воєнного стану;
утворює, реорганізовує, ліквідовує науково-дослідні установи Збройних Сил України, інших військових формувань і військові навчальні заклади та військові кафедри (відділення, факультети) інших державних вищих навчальних закладів;
забезпечує реалізацію права на соціально-економічний захист військовослужбовців та осіб, звільнених у запас або у відставку, членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти, стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби або потрапили в полон у ході бойових дій (війни) чи під час участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки;
здійснює у визначених законом випадках регулювання господарської діяльності у Збройних Силах України та інших військових формуваннях;
встановлює відповідно до закону порядок реалізації та утилізації озброєння, військової техніки, іншого майна Збройних Сил України та інших військових формувань і правоохоронних органів, а також утилізації металобрухту, який утворився в них;
забезпечує здійснення передбачених законодавством заходів щодо цивільного захисту України, надання військової допомоги іншим державам, направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав, допуску та умов перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України та участі України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки;
( Абзац сімнадцятий частини першої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 803-VI від 25.12.2008 )
установлює порядок здійснення заходів щодо поводження з військовополоненими в особливий період відповідно до норм міжнародного права;
( Статтю 9 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 133-VIII від 03.02.2015; в редакції Закону № 2158-IX від 24.03.2022 )
установлює порядок тримання військовополонених в особливий період відповідно до норм міжнародного права;
( Абзац частини першої статті 9 в редакції Закону № 2158-IX від 24.03.2022 )
визначає за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань тимчасово окупованих територій України, а також прилеглих до них територій, державне підприємство, на яке покладаються функції Національного інформаційного бюро відповідно до статті 122 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року, для збирання та аналізу інформації про військовополонених, ведення централізованого обліку військовополонених, збирання та передачі особистих цінних речей військовополонених, обміну інформацією про військовополонених з органами державної влади, Міжнародним комітетом Червоного Хреста, а також Центральним агентством (у разі його створення);
( Абзац частини першої статті 9 в редакції Закону № 2158-IX від 24.03.2022 )
контролює виконання законів у сфері оборони, здійснює відповідно до законів інші заходи щодо забезпечення обороноздатності України, координує і контролює їх виконання та несе, в межах своїх повноважень, відповідальність за забезпечення оборони України.
Для цілей цього Закону під військовополоненими розуміються особи, які мають право на цей статус відповідно до статті 4 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року та статті 44 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року.
( Статтю 9 доповнено абзацом двадцять другим згідно із Законом № 2158-IX від 24.03.2022 )
Стаття 10. Основні функції Міністерства оборони УкраїниМіністерство оборони України як центральний орган виконавчої влади забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони, функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність і підготовку Збройних Сил України до здійснення покладених на них функцій і завдань.
Міністерство оборони України:
бере участь у формуванні та реалізації державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, оборони і військового будівництва, підготовці проектів законодавчих та інших нормативних актів у сфері оборони, забезпечує їх виконання у Збройних Силах України, у встановленому порядку координує діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування щодо підготовки держави до оборони;
( Абзац другий частини другої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 803-VI від 25.12.2008 )
провадить розвідувальну та інформаційно-аналітичну діяльність в інтересах національної безпеки та оборони держави, бере участь в аналізі воєнно-політичної обстановки, прогнозуванні, виявленні та визначенні рівня воєнної загрози національній безпеці України;
( Абзац третій частини другої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 803-VI від 25.12.2008 )
забезпечує належний рівень боєздатності, укомплектованості, бойової та мобілізаційної готовності і підготовки Збройних Сил України;
бере участь у формуванні оборонного бюджету, звітує перед Кабінетом Міністрів України про використання виділених коштів;
проводить державну військову кадрову політику, забезпечує розвиток військової освіти і науки, зміцнення дисципліни та правопорядку, військово-патріотичне виховання особового складу, здійснює заходи щодо військово-патріотичного виховання громадян України в межах компетенції;
( Абзац шостий частини другої статті 10 в редакції Закону № 2834-IX від 13.12.2022 )