1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Закон України


ЗАКОН УКРАЇНИ
Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 33-34, ст. 404) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 2603-IV від 31.05.2005, ВВР, 2005, № 25, ст.338 № 3133-VI від 15.03.2011, ВВР, 2011, № 39, ст.389 № 3137-VI від 15.03.2011, ВВР, 2011, № 39, ст.392 № 3668-VI від 08.07.2011, ВВР, 2012, № 12-13, ст.82 № 5290-VI від 18.09.2012, ВВР, 2013, № 41, ст.549 № 5462-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 6-7, ст.80 № 231-VII від 14.05.2013, ВВР, 2014, № 11, ст.135 № 1836-VIII від 07.02.2017, ВВР, 2017, № 11, ст.103 № 2148-VIII від 03.10.2017, ВВР, 2017, № 40-41, ст.383 № 2443-VIII від 22.05.2018, ВВР, 2018, № 33, ст.250 № 2745-VIII від 06.06.2019, ВВР, 2019, № 30, ст.119 № 293-IX від 14.11.2019, ВВР, 2020, № 6, ст.32 № 540-IX від 30.03.2020, ВВР, 2020, № 18, ст.123 № 646-IX від 02.06.2020, ВВР, 2020, № 40, ст.316 - застосовується з 1 січня 2020 року № 2471-IX від 28.07.2022 ) ( Установити на 2005 рік рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до цього Закону з 1 січня 2005 року для працездатних осіб у сумі 80 гривень, непрацездатних осіб - 120 гривень, інвалідів - 130 гривень; з 1 квітня 2005 року для працездатних осіб у сумі 100 гривень, непрацездатних осіб - 140 гривень, інвалідів - 150 гривень згідно із Законами № 2285-IV від 23.12.2004, ВВР, 2005, № 7-8, ст.162, № 2505-IV від 25.03.2005, ВВР, 2005, № 17, № 18-19, ст.267 ) ( Установити у 2006 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до цього Закону встановлюється для працездатних осіб у сумі 110 гривень, непрацездатних осіб - 155 гривень, інвалідів - 165 гривень згідно із Законом № 3235-IV від 20.12.2005, ВВР, 2006, № 9, № 10-11, ст.96 ) ( Установити, що у 2007 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до цього Закону встановлюється для працездатних осіб у сумі 121 гривня, непрацездатних осіб - 170,5 гривні, інвалідів - 181,5 гривні; розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям не може бути більшим ніж 75 відсотків від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім'ї згідно із Законом № 489-V від 19.12.2006, ВВР, 2007, № 7-8, ст.66 ) ( У назві та тексті Закону слова "інвалід", "інвалід з дитинства", "дитина-інвалід" та "інвалід війни" в усіх відмінках і числах замінено відповідно словами "особа з інвалідністю", "особа з інвалідністю з дитинства", "дитина з інвалідністю" та "особа з інвалідністю внаслідок війни" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 )
Цей Закон визначає правові засади надання державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, а також надання державної соціальної допомоги на догляд.
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю - щомісячна державна допомога, що надається відповідно до норм цього Закону у грошовій формі особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю;
особа, яка не має права на пенсію, - дитина померлого годувальника (у тому числі народжена до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника), який на день смерті не мав страхового стажу, необхідного для призначення пенсії для особи з інвалідністю III групи (далі - дитина померлого годувальника), особа, яка досягла 65 років та не має права на пенсію відповідно до закону. До досягнення зазначеного віку до осіб, які не мають права на пенсію, належать жінки 1960 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
( Абзац третій статті 1 в редакції Законів № 3668-VI від 08.07.2011, № 1836-VIII від 07.02.2017; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 )
58 років - які народилися до 30 вересня 1953 року включно;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011 )
58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1953 року по 31 березня 1954 року;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011 )
59 років - які народилися з 1 квітня 1954 року по 30 вересня 1954 року;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011 )
59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1954 року по 31 березня 1955 року;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011 )
60 років - які народилися з 1 квітня 1955 року по 30 вересня 1955 року;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011 )
60 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1955 року по 31 березня 1956 року;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011 )
61 рік - які народилися з 1 квітня 1956 року по 30 вересня 1956 року;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011 )
61 рік 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011 )
62 роки - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011 )
62 роки 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011 )
63 роки - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 )
63 роки 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;
( Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 )
64 роки - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;
( Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 )
64 роки 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;
( Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 )
65 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 31 грудня 1960 року;
( Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 )
одинока особа - особа, яка не має працездатних родичів, зобов'язаних за законом її утримувати.
Стаття 2. Право осіб на державну соціальну допомогу
Громадяни України, які є дітьми померлого годувальника або досягли віку, встановленого статтею 1 цього Закону, і не мають права на пенсію, або є особами з інвалідністю і не мають права на пенсію по інвалідності або державну допомогу у зв’язку з інвалідністю та постійно проживають на території України, мають право на державну соціальну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
( Частина перша статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011; в редакції Закону № 1836-VIII від 07.02.2017 )
Особи, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, мають право на державну соціальну допомогу нарівні з громадянами України на умовах, передбачених цим Законом, іншими законами або міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
( Частина друга статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5290-VI від 18.09.2012 )
Іноземці та особи без громадянства мають право на державну соціальну допомогу на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо міжнародним договором України передбачено інші норми, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються норми, встановлені міжнародним договором.
Стаття 3. Види державної соціальної допомоги
Відповідно до цього Закону призначаються такі види державної соціальної допомоги:
державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю;
державна соціальна допомога на догляд.
Стаття 4. Умови призначення державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю
Державна соціальна допомога згідно із цим Законом призначається особі, яка:
1) є дитиною померлого годувальника або досягла віку, встановленого статтею 1 цього Закону, та не мають права отримувати у зв’язку з цим пенсію відповідно до закону, або визнана особою з інвалідністю у встановленому порядку;
( Пункт 1 частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011; в редакції Закону № 1836-VIII від 07.02.2017 )
2) не одержує пенсію або соціальні виплати, що призначаються для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві, передбачені Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування";
( Пункт 2 частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 )
3) є малозабезпеченою особою (крім осіб з інвалідністю I групи та дітей померлого годувальника);
( Пункт 3 частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3133-VI від 15.03.2011, № 1836-VIII від 07.02.2017; в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017 )
4) є особою з інвалідністю I групи.
( Частину першої статті 4 доповнено пунктом 4 згідно із Законом № 3133-VI від 15.03.2011; в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017 )
Призначення і виплата державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Стаття 5. Період, на який призначається державна соціальна допомога, умови її перерахунку
Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державна соціальна допомога на догляд призначаються з дня звернення за допомогою. Якщо звернення за допомогою відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення віку, встановленого статтею 1 цього Закону або встановлення інвалідності, допомога призначається з дня досягнення віку, встановленого статтею 1 цього Закону або визнання осіб особами з інвалідністю органами медико-соціальної експертизи. Допомога дитині померлого годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду допомоги надійшло не пізніше 12 місяців з дня смерті годувальника.
( Частина перша статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3668-VI від 08.07.2011, № 1836-VIII від 07.02.2017 )
Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державна соціальна допомога на догляд призначаються:
особам, які досягли віку, встановленого статтею 1 цього Закону, - довічно;
особам з інвалідністю - на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи;
дитині померлого годувальника - до досягнення 18 років.
( Частина друга статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011; в редакції Закону № 1836-VIII від 07.02.2017 )
Дітям померлого годувальника, які навчаються за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти та вступом до іншого закладу освіти або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), державна соціальна допомога призначається до закінчення ними закладів освіти, але не довше ніж до досягнення 23 років, а дітям-сиротам - до досягнення 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.
( Статтю 5 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1836-VIII від 07.02.2017; в редакції Закону № 2745-VIII від 06.06.2019 )
У разі зміни групи інвалідності допомога в новому розмірі призначається особі з інвалідністю з дня зміни групи інвалідності, якщо така зміна приводить до збільшення розміру, та з місяця, наступного за тим, у якому встановлена нова група інвалідності, - при зменшенні розміру допомоги.
Якщо особа, яка не має права на пенсію, якій була призначена державна соціальна допомога або державна соціальна допомога на догляд, визнана особою з інвалідністю, виплата допомоги здійснюється в новому розмірі з дня встановлення їй інвалідності.
Стаття 6. Розмір державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю
Розмір державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю за умовами, передбаченими частиною першою статті 4 цього Закону, встановлюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність:
особам з інвалідністю I групи, жінкам, яким присвоєно звання "Мати-героїня", на одну дитину померлого годувальника - 100 відсотків, на двох дітей - 120 відсотків, на трьох і більше дітей - 150 відсотків;
( Абзац другий статті 6 в редакції Закону № 1836-VIII від 07.02.2017 )
особам з інвалідністю II групи - 80 відсотків;
особам з інвалідністю III групи - 60 відсотків;
священнослужителям, церковнослужителям та особам, які протягом не менше десяти років до введення в дію Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" займали виборні або за призначенням посади у релігійних організаціях, офіційно визнаних в Україні та легалізованих згідно з законодавством України, за наявності архівних документів відповідних державних органів та релігійних організацій або показань свідків, які підтверджують факт такої роботи, - 50 відсотків;
особам, які досягли віку, встановленого статтею 1 цього Закону, - 30 відсотків.
( Абзац шостий статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011 )
Стаття 7. Умови призначення державної соціальної допомоги на догляд
Державна соціальна допомога на догляд призначається:
1) особам з інвалідністю внаслідок війни з числа військовослужбовців та інших осіб, яким призначено пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб":
а) особам з інвалідністю I групи;
б) особам з інвалідністю II групи, які є одинокими та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду;
в) особам з інвалідністю III групи, які є одинокими та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду;
( Пункт 1 частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 231-VII від 14.05.2013 )

................
Перейти до повного тексту