Цей Закон встановлює правові, економічні і організаційні основи діяльності в галузі зв'язку в Україні та визначає відносини підприємств, об'єднань, установ і організацій зв'язку з органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування і споживачами послуг зв'язку, а також особливості галузі, пов'язані з особливими суспільними інтересами.

Закон захищає інтереси держави, громадян, підприємств, об'єднань, установ і організацій, що користуються послугами зв'язку, а також працівників галузі зв'язку.

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

електричний зв'язок - передача, випромінювання або прийом знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах;

поштовий зв'язок - приймання, обробка, перевезення та доставка (вручення) поштових відправлень, виконання доручень споживачів щодо поштових переказів, банківських операцій;

розподіл смуг радіочастот - визначення в Національній таблиці розподілу радіочастот смуг радіочастот з метою їх застосування однією чи кількома службами радіозв'язку, радіонавігації або радіоастрономії;

виділення радіочастоти або радіочастотного каналу - запис певного частотного каналу в узгодженому плані, прийнятому відповідним органом;

присвоєння радіочастоти або радіочастотного каналу - дозвіл на використання конкретної радіочастоти або смуги;

засоби зв'язку - технічне обладнання, що використовується для організації зв'язку;

споруди зв'язку - будівлі, вежі, антени, повітряні і кабельні лінії, проміжні та кінцеві пристрої ліній зв'язку, поштові шафи та інші пристрої, що використовуються для організації поштового або електричного зв'язку;

мережа зв'язку - сукупність засобів та споруд зв'язку, поєднаних в єдиному технологічному процесі для забезпечення інформаційного обміну;

мережа зв'язку загального користування - мережа зв'язку, що експлуатується підприємствами та об'єднаннями зв'язку для забезпечення потреб в послугах зв'язку усіх споживачів;

відомча мережа зв'язку - мережа зв'язку, що експлуатується юридичною або фізичною особою для задоволення власних потреб;

мережа спеціального зв'язку - мережа зв'язку, яка забезпечує обмін інформацією з обмеженим доступом;

мережа технологічного зв'язку - відомча мережа зв'язку для обміну інформацією з метою забезпечення технологічних процесів у виробничій діяльності;

мережа зв'язку подвійного призначення - мережа зв'язку, що експлуатується юридичною або фізичною особою для задоволення власних потреб та надання на умовах ліцензування послуг усім споживачам послуг зв'язку;

єдина національна система зв'язку - сукупність мереж зв'язку загального користування, відомчих та подвійного призначення, які забезпечують задоволення потреб споживачів (підприємств, установ, організацій, населення та інших) у послугах зв'язку;

первинна мережа зв'язку - сукупність лінійних та станційних споруд, які утворюють мережу типових каналів передачі та типових трактів;

місцева первинна мережа зв'язку - частина первинної мережі зв'язку, обмежена територією міста та його приміською зоною або адміністративного району;

державна система урядового зв'язку - система спеціального зв'язку, яка забезпечує передачу інформації, що містить державну таємницю, і функціонує в інтересах управління державою в мирний та воєнний час;

підприємство (оператор) зв'язку - підприємство, що здійснює свою господарську діяльність для забезпечення функціонування засобів, споруд та мереж зв'язку з метою надання послуг зв'язку або в установленому законодавством України порядку надає послуги зв'язку;

власник засобів, споруд або мереж зв'язку - юридична або фізична особа, яка є суб'єктом права власності відповідно на засоби, споруди або мережі зв'язку;

послуга зв'язку - продукт (результат) діяльності оператора зв'язку, спрямований на задоволення потреб споживачів;

абонентна плата - платіж, який сплачує користувач за користування послугами зв'язку на постійній основі за тарифами, встановленими відповідно до законодавства України.

Зв'язок є однією з пріоритетних і найважливіших галузей в Україні і покликаний задовольняти потреби споживачів, органів державної влади, місцевого самоврядування, оборони та безпеки держави у засобах і послугах поштового та електричного зв'язку.

Розвиток і вдосконалення зв'язку здійснюється відповідно до Комплексної програми створення єдиної національної системи зв'язку з урахуванням його пріоритету та на основі сучасних досягнень науково-технічного прогресу.

Відносини у галузі зв'язку регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими актами законодавства України та нормативними актами міністерств і відомств України.

Правовий статус, повноваження і обов'язки операторів зв'язку, а також використання радіочастотного ресурсу визначаються окремими законодавчими актами України.

Дія цього Закону поширюється на відносини в галузі зв'язку, в яких беруть участь органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації зв'язку та споживачі послуг зв'язку і радіочастот.

Дія цього Закону не поширюється (крім питань використання радіочастотного ресурсу) на державну систему урядового зв'язку, а також на мережі технологічного зв'язку і відомчі мережі зв'язку та відносини, що забезпечують їх функціонування, за винятком питань їх взаємодії з мережами зв'язку загального користування.

Верховна Рада України визначає державну політику в галузі зв'язку та законодавчі основи її реалізації.

Управління єдиною національною системою зв'язку здійснює Кабінет Міністрів України.

Центральним органом державної виконавчої влади в галузі зв'язку, підпорядкованим Кабінету Міністрів України, є Адміністрація зв'язку України, яка регулює відносини в галузі шляхом:

забезпечення в установленому законодавством України порядку ліцензування певних видів господарської діяльності в галузі зв'язку;

нагляду за функціонуванням засобів зв'язку всіх форм власності у мережах зв'язку загального користування та взаємодіючими з ними засобами зв'язку відомчих мереж зв'язку та мереж подвійного призначення;

контролю за якістю надання послуг зв'язку операторами в мережах зв'язку загального користування і подвійного призначення всіх форм власності;

контролю за дотриманням граничних тарифів на послуги зв'язку;

організації наукових розробок та розробок стандартів для галузі;

організації підготовки кадрів для галузі.

Адміністрація зв'язку України не має права втручатися в господарську діяльність операторів зв'язку.

Повноваження і обов'язки Адміністрації зв'язку України покладаються на Міністерство зв'язку України з відповідною зміною функцій.

Вирішення питань координації роботи міністерств і відомств щодо створення, розвитку, забезпечення функціонування єдиної національної системи зв'язку, розподілу і використання радіочастот, а також забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів покладено на Державну комісію з питань зв'язку і радіочастот, створену Кабінетом Міністрів України.

Головне управління з питань радіочастот при Кабінеті Міністрів України є центральним органом державної виконавчої влади в галузі розподілу та використання радіочастот.

Питання організації, координації взаємодії та функціонування мереж зв'язку всіх форм власності, що стосуються потреб оборони і безпеки України, погоджуються з відповідними міністерствами і відомствами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Управління відомчими мережами зв'язку, мережами технологічного зв'язку та мережами зв'язку подвійного призначення, а також мережами, що не знаходяться в загальнодержавній власності, забезпечується їх власниками.

До земель зв'язку належать землі, які надаються підприємствам, установам і організаціям зв'язку відповідно до земельного законодавства України для будівництва і експлуатації підземних кабельних, повітряних ліній зв'язку та проводового мовлення, морських кабельних ліній зв'язку, під кабелі зв'язку при переходах через судноплавні та сплавні річки, озера, водосховища і канали, під надземні та підземні підсилювальні (регенераційні) пункти, під споруди радіорелейних, тропосферних, супутникових ліній зв'язку, телевізійних, радіомовних і приймально-передавальних радіостанцій і центрів з антенними системами, під будинки, споруди та інші об'єкти, необхідні для експлуатації, технічного переозброєння та реконструкції систем електрозв'язку і підприємств поштового зв'язку тощо.

Для тимчасового користування в період будівництва або для користування в період експлуатації підземних кабельних і повітряних ліній зв'язку та проводового мовлення, морських кабельних ліній зв'язку, під кабелі зв'язку при переходах через судноплавні та сплавні річки, озера, водосховища і канали, під надземні та підземні підсилювальні (регенераційні) пункти землі надаються власникам засобів, споруд або мереж зв'язку відповідно до земельного законодавства України.

Уздовж повітряних, підземних і підводних ліній електрозв'язку та навколо випромінюючих споруд електрозв'язку встановлюються охоронні зони, а в разі необхідності створюються просіки. Охорона ліній і споруд зв'язку на землях і водах здійснюється відповідно до Правил охорони ліній зв'язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Підприємствам зв'язку на наданих їм відповідно до земельного законодавства України земельних ділянках дозволяється у встановленому порядку прокладати кабельні та повітряні лінії зв'язку і встановлювати пристрої, що забезпечують їх надійне функціонування, а також прокладати кабельні та повітряні лінії зв'язку через мости, тунелі, вулиці, шляхи, ліси і води, в будівлях, колекторах, на лініях електропередачі та встановлювати в/на цих об'єктах пристрої, що забезпечують їх надійне функціонування. Порядок і умови проведення зазначених робіт встановлюються підприємствами і об'єднаннями зв'язку за погодженням з власниками і користувачами земель та об'єктів. Використання об'єктів, які були збудовані за рахунок державних коштів, для організації ліній зв'язку і проводового мовлення здійснюється безоплатно.

Під час спорудження або реконструкції будівель, шляхів, мостів, ліній енергопостачання із спільним використанням опор для підвіски проводів радіомовлення та інших об'єктів роботи, пов'язані з упорядкуванням і перенесенням мереж зв'язку, виконуються замовниками будівництва та реконструкції відповідно до технічних умов і під контролем власників засобів, споруд або мереж зв'язку.

Розвиток засобів та споруд зв'язку загального користування, що входять до єдиної національної системи зв'язку, координується Адміністрацією зв'язку у взаємодії з Кабінетом Міністрів України і здійснюється за рахунок коштів підприємств зв'язку, загального фонду розвитку об'єднань, бюджетних асигнувань, залучених коштів юридичних та фізичних осіб на договірних засадах.

Підприємства зв'язку мають право випускати і реалізовувати цінні папери на розвиток мереж зв'язку відповідно до чинного законодавства.

При проектуванні та розвитку міст, інших населених пунктів місцеві Ради народних депутатів здійснюють за рахунок коштів інвесторів виготовлення проектної документації та будівництво спеціальних приміщень для відділень зв'язку, автоматичних телефонних станцій та станцій радіотрансляційних вузлів, а також переобладнання приміщень, що не відповідають технологічним нормам галузі.

Зазначені приміщення передаються у користування державним підприємствам і об'єднанням зв'язку безкоштовно.

Проектна документація на будівництво і реконструкцію (розширення, технічне переозброєння) мереж та споруд зв'язку підлягає експертизі та узгодженню відповідними органами державного контролю та нагляду в порядку, встановленому чинним законодавством.

Нові об'єкти житлово-цивільного призначення повинні бути обладнані мережами і пристроями для організації зв'язку, телевізійного та проводового мовлення.

У разі, коли житлові масиви будуються при промислових та інших підприємствах і будовах, замовник повинен проектувати і будувати мережі, засоби та споруди електричного і поштового зв'язку одночасно з основним промисловим об'єктом за рахунок власних коштів відповідно до норм і технічних умов, виданих підприємствами та об'єднаннями зв'язку.

Під час проектування, будівництва і реконструкції ліній електропередачі енергопідприємства повинні передбачати сумісну підвіску проводів електропостачання та проводового мовлення відповідно до норм і технічних умов, виданих підприємствами і об'єднаннями зв'язку.

Взаємодія підприємств, об'єднань, установ і організацій зв'язку з місцевими Радами народних депутатів здійснюється на договірних засадах та відповідно до чинного законодавства України.

Засоби і споруди зв'язку, приміщення для відділень зв'язку, телефонних станцій та радіотрансляційних вузлів, жилі приміщення, в тому числі службові для листонош і працівників, які обслуговують ці засоби і споруди, передаються власниками у користування підприємствам і об'єднанням зв'язку на договірних засадах.

Приміщення для сільських відділень зв'язку, службові жилі приміщення для обслуговуючого персоналу надаються підприємствам зв'язку на договірних засадах сільськими Радами народних депутатів або організаціями - споживачами послуг зв'язку.

Окремі приміщення для надання послуг зв'язку на залізничних вокзалах, в аеропортах, морських і річкових портах, на пристанях, автовокзалах (автостанціях), а також контрольно-пропускних пунктах на державному кордоні, станціях технічного обслуговування, в мотелях і на інших підприємствах, в установах та організаціях, що обслуговують громадян, передаються в оренду державним підприємствам і об'єднанням зв'язку.

Підприємства, об'єднання зв'язку та власники засобів, споруд або мереж зв'язку, що входять до єдиної національної системи зв'язку, зобов'язані забезпечувати якісний зв'язок та оповіщення в умовах надзвичайного стану.

Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, виконавчі комітети обласних, міських, районних, районних у містах, сільських і селищних Рад народних депутатів подають підприємствам і об'єднанням зв'язку допомогу в ліквідації аварій, що сталися внаслідок стихійного лиха, і в усуненні їх наслідків, у придбанні необхідних матеріальних ресурсів, а також надають для цього робочу силу, транспортні та інші технічні засоби.

У разі стихійного лиха, аварій, епідемій, епізоотій та в екстремальних ситуаціях, що виникли внаслідок виробничих обставин, підприємства і об'єднання зв'язку з метою забезпечення зв'язком відбудовних робіт та недопущення розповсюдження епідемій, епізоотій через поштові відправлення за погодженням з Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, виконавчими комітетами обласних, міських, районних, районних у містах, сільських і селищних Рад народних депутатів встановлюють тимчасові обмеження щодо надання послуг зв'язку населенню до закінчення ліквідації наслідків зазначених обставин.

Забезпечення функціонування мереж зв'язку всіх форм власності в мирний і воєнний час та їх мобілізаційна готовність здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У воєнний час всі засоби та мережі зв'язку, які є в Україні, незалежно від форм власності використовуються для забезпечення потреб оборони та безпеки держави.

Діяльність, пов'язана з виплатою та доставкою пенсій, грошової допомоги малозабезпеченим громадянам, здійснюється виключно державними підприємствами зв'язку.

Право власності, а також право на технічне обслуговування і експлуатацію мереж телекомунікацій загального користування може належати будь-якій юридичній особі - резиденту України. Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" не може передавати первинні мережі зв'язку загального користування у власність або управління іншим особам.

Розвиток первинних мереж зв'язку проводять суб'єкти права власності на первинні мережі.

У разі визнання відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" банкрутом переважне право на придбання первинних мереж зв'язку, що перебувають на балансі відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", належить державі.

Підприємства і об'єднання зв'язку вживають заходів щодо задоволення потреб юридичних та фізичних осіб у всіх видах послуг зв'язку та щодо підвищення їх якості.

Державні підприємства і об'єднання зв'язку зобов'язані задовольняти потреби споживачів зв'язку у всіх видах послуг зв'язку, які згідно з частиною першою статті 11 цього Закону віднесені до виключного права державних підприємств і об'єднань зв'язку, та у послугах міжнародного, міжміського телефонного і телеграфного зв'язку, а також у послугах щодо отримання державних телерадіомовних програм в межах своїх технічних та економічних можливостей, які встановлюються Кабінетом Міністрів України для кожного етапу розвитку мереж зв'язку та згідно з встановленими рівнями якості. Якісні показники послуг зв'язку встановлюються Адміністрацією зв'язку України відповідно до вимог Закону України "Про захист прав споживачів" і повинні відповідати вимогам державних стандартів та нормативно-технічної документації. Ці якісні показники є обов'язковими для всіх операторів зв'язку незалежно від форм власності. Підприємствам і об'єднанням зв'язку всіх форм власності забороняється встановлювати плату за вхідні телефонні сигнали для усіх видів телефонного зв'язку.

Захист прав споживачів на послуги поштового і електричного зв'язку гарантованої якості, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюються цим Законом, Законом України "Про захист прав споживачів" та Законом України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності".

У разі використання абонентами лічильників обліку тривалості послуг електрозв'язку (далі - лічильник), що встановлюються на абонентських пристроях для перевірки правильності нарахування підприємствами електрозв'язку плати за надані послуги електрозв'язку, абоненти зобов'язані:

використовувати лічильники, які мають сертифікат відповідності згідно із законодавством України;

періодично здійснювати метрологічну повірку лічильників як засобів вимірювальної техніки в порядку, визначеному законодавством України.

Порядок встановлення лічильників, їх реєстрації, контролю за точністю показів лічильників, а також порядок здійснення технічної експертизи у разі розбіжностей у показах тривалості послуг електрозв'язку лічильників абонентів та підприємств зв'язку встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кожне підприємство зв'язку, яке надає послуги споживачам, повинно мати книгу скарг та пропозицій і видавати її на першу вимогу.

Керівники підприємств зв'язку зобов'язані розглядати скарги та заяви споживачів в терміни, передбачені чинним законодавством, та інформувати їх про це.

У разі, якщо оператор зв'язку встановлює плату за послуги зв'язку згідно з часовими тарифами, то при розрахунках із споживачами він зобов'язаний враховувати лише повні тарифні одиниці часу.

Підприємства і об'єднання зв'язку всіх форм власності несуть матеріальну відповідальність перед споживачами послуг за невиконання чи неналежне виконання послуг:

з пересилання внутрішніх поштових відправлень, за невиконання доручень споживачів послуг щодо поштових переказів, інші порушення у сфері надання послуг поштового зв'язку - у розмірах і порядку, встановлених Законом України "Про поштовий зв'язок" та іншими актами законодавства України;