Цей Закон визначає поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов’язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1) автентифікація - процедура, що дає змогу надавачу платіжних послуг установити та підтвердити особу користувача платіжних послуг та/або належність користувачу платіжних послуг певного платіжного інструменту, наявність у нього підстав для використання конкретного платіжного інструменту, у тому числі шляхом перевірки індивідуальної облікової інформації користувача платіжних послуг;

2) авторизація діяльності - визначена цим Законом процедура допуску до провадження діяльності з надання платіжних послуг, обмежених платіжних послуг, допоміжних послуг, що здійснюється шляхом видачі ліцензії та/або включення до Реєстру платіжної інфраструктури;

3) безготівкові розрахунки - перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів;

4) вразливі платіжні дані - дані (їх сукупність), включаючи індивідуальну облікову інформацію, за допомогою яких можуть вчинятися шахрайські дії;

5) дата валютування - зазначена платником у платіжній інструкції дата, починаючи з якої кошти, що становлять суму платіжної операції і переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. Порядок застосування дати валютування надавачами платіжних послуг визначається Національним банком України. Порядок застосування дати валютування у платіжній системі визначається правилами платіжної системи відповідно до вимог цього Закону;

6) дебетовий переказ - платіжна операція, що здійснюється з рахунку платника на підставі наданої отримувачем платіжної інструкції, за умови отримання згоди платника на виконання платіжної операції, наданої ним отримувачу, надавачу платіжних послуг отримувача або платника, або на підставі платіжної інструкції стягувача без отримання згоди платника;

7) держатель платіжного інструменту - фізична особа, яка на законних підставах використовує платіжний інструмент для ініціювання платіжної операції з відповідного рахунку для виконання платіжних операцій або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного платіжного інструменту;

8) дистанційна платіжна операція - платіжна операція, що здійснюється із застосуванням засобів дистанційної комунікації;

9) ділова репутація - відомості, зібрані Національним банком України, про відповідність діяльності юридичної або фізичної особи, у тому числі керівників юридичної особи та власників істотної участі у юридичній особі, вимогам закону, діловій практиці та професійній етиці, а також відомості про порядність, професійні та управлінські здібності фізичної особи;

9-1) доступ до рахунку - можливість отримання стороннім надавачем платіжних послуг визначеного користувачем обсягу інформації щодо рахунку та користувача такого рахунку, якою на вимогу та за згодою такого користувача має забезпечити надавач послуг з обслуговування рахунку з метою надання таким стороннім надавачем платіжних послуг такому користувачу послуг з ініціювання платіжної операції та/або з надання відомостей з рахунків. Така можливість забезпечується шляхом взаємодії інформаційних систем зазначених надавачів платіжних послуг;

10) еквайринг платіжних інструментів (далі - еквайринг) - платіжна послуга, що полягає у прийнятті платіжних інструментів, результатом якої є переказ коштів отримувачу та/або видача коштів у готівковій формі;

11) еквайрингова установа (далі - еквайр) - надавач платіжних послуг, який надає послугу еквайрингу платіжних інструментів та має ліцензію на надання такої послуги;

12) електронний гаманець - обліковий запис для обліку, зберігання електронних грошей та здійснення операцій з ними;

13) електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом;

14) електронні гроші - одиниці вартості, що зберігаються в електронному вигляді, випущені емітентом електронних грошей для виконання платіжних операцій (у тому числі з використанням наперед оплачених платіжних карток багатоцільового використання), які приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж їх емітент, та є грошовим зобов’язанням такого емітента електронних грошей;

15) емісія платіжних інструментів - платіжна послуга, що надається надавачем платіжних послуг на договірних засадах із платником, яка полягає у випуску (наданні) платнику платіжного інструменту для ініціювання та оброблення платіжних операцій;

16) емітент електронних грошей - установа електронних грошей або інша визначена цим Законом юридична особа, яка надає платіжні послуги з випуску електронних грошей та виконання платіжних операцій з ними, у тому числі відкриття та обслуговування електронних гаманців, та має право на надання такої платіжної послуги відповідно до цього Закону;

17) емітент платіжних інструментів (далі - емітент) - надавач платіжних послуг, який надає послугу емісії платіжних інструментів та має право на надання такої послуги відповідно до цього Закону;

18) засіб дистанційної комунікації - засіб комунікації, що використовується у процесі укладання правочинів щодо надання платіжних послуг (у тому числі для надсилання та отримання всіх необхідних для цього документів та відомостей) та/або ініціювання платіжних операцій без фізичної присутності надавача платіжних послуг та користувача;

19) значний вплив на управління або діяльність юридичної особи - пряме та/або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами голосуючими акціями, часткою у статутному (складеному, пайовому) капіталі або правом голосу за акціями, часткою у статутному (складеному, пайовому) капіталі юридичної особи в розмірі від 10 до 50 відсотків та/або незалежна від формального володіння можливість, ознаки якої встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України, здійснення рівнозначного впливу на управління чи діяльність юридичної особи;

20) індивідуальна облікова інформація - індивідуалізований набір інформації, що надається надавачем платіжних послуг користувачу або його уповноваженому представнику для цілей автентифікації;

21) ініціатор - особа, яка на законних підставах ініціює платіжну операцію шляхом формування та/або подання відповідної платіжної інструкції, у тому числі із застосуванням платіжного інструменту. До ініціаторів належать платник, отримувач, стягувач, обтяжувач;

22) іноземна платіжна установа/іноземна установа електронних грошей (далі - іноземна платіжна установа) - юридична особа - нерезидент, яка відповідно до законодавства держави, в якій вона зареєстрована, має право надавати платіжні послуги;

23) істотна участь - пряме та/або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами 10 і більше відсотками статутного капіталу та/або права голосу, часток, акцій, паїв юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість значного впливу та/або вирішального впливу (контролю) на управління чи діяльність юридичної особи;

24) керівники надавача платіжних послуг (крім банку) - одноосібний виконавчий орган або члени колегіального виконавчого органу юридичної особи та члени наглядової, спостережної ради (за наявності) надавача платіжних послуг;

25) кліринг - механізм, що включає збирання, сортування, реконсиляцію та проведення взаємозаліку зустрічних вимог учасників платіжної системи, а також обчислення за кожним із них сумарного сальдо за визначений період часу між загальними обсягами вимог та зобов’язань;

26) ключовий учасник юридичної особи - будь-яка:

а) фізична особа, яка володіє часткою у статутному (складеному, пайовому) капіталі (акціями) такої юридичної особи, при цьому:

якщо юридична особа має більше 20 учасників - фізичних осіб, ключовими учасниками юридичної особи вважаються 20 учасників - фізичних осіб, частки яких є найбільшими;

якщо однакові за розміром частки (пакети акцій) у статутному (складеному, пайовому) капіталі юридичної особи належать більше 20 учасникам - фізичним особам, ключовими учасниками юридичної особи вважаються всі фізичні особи, які володіють частками (пакетом акцій) у розмірі 2 і більше відсотків у статутному (складеному, пайовому) капіталі такої юридичної особи;

б) юридична особа, яка володіє часткою (пакетом акцій) у розмірі 2 і більше відсотків у статутному (складеному, пайовому) капіталі такої юридичної особи.

Вважається, що публічна компанія не має ключових учасників юридичної особи;

27) комерційний агент (агент) - юридична особа або фізична особа-підприємець, яка діє від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок особи, яку вона представляє під час надання платіжних послуг на підставі відповідного договору;

28) користувач платіжних послуг (далі - користувач) - фізична особа або юридична особа, яка отримує чи має намір отримати платіжну послугу як платник або отримувач (або обидва одночасно) та/або є власником електронних грошей (цифрових грошей Національного банку України), а в разі надання послуг банком - клієнт банку;

29) кредитовий переказ - платіжна операція з рахунку платника на підставі платіжної інструкції, наданої платником або надавачем послуг з ініціювання платіжних операцій, за умови отримання згоди платника на виконання платіжної операції, наданої надавачу платіжних послуг платника;

30) кредитовий трансфер - платіжний інструмент у вигляді сукупності процедур, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку України, що використовується для ініціювання кредитового переказу;

31) ліцензія на надання фінансових платіжних послуг (далі - ліцензія) - ліцензія, що надається Національним банком України юридичній особі відповідно до цього Закону та засвідчує право такої юридичної особи на провадження діяльності з надання всіх або окремих фінансових платіжних послуг;

32) мала платіжна установа - платіжна установа, діяльність якої передбачає надання платіжних послуг з дотриманням обмежень, визначених цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України;

33) маршрутизація - обмін даними між учасниками платіжної системи під час виконання платіжних операцій;

34) міжнародні стандарти оверсайта - документи, прийняті Комітетом з платіжних систем та ринкової інфраструктури Банку міжнародних розрахунків та Технічним комітетом Міжнародної організації комісій з цінних паперів, що визначають стандарти оверсайта для інфраструктури фінансового ринку;

35) момент безвідкличності - визначений момент часу, після настання якого ініціатор не може відкликати платіжну інструкцію та свою згоду на виконання платіжної операції;

36) надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку - надавач платіжних послуг, у якому відкритий рахунок платника для виконання платіжних операцій;

37) надавач платіжних послуг з ініціювання платіжної операції - юридична особа, яка в установленому цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України порядку отримала право на надання послуг з ініціювання платіжної операції;

38) надавач платіжних послуг з надання відомостей з рахунків - юридична особа, яка в установленому цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України порядку отримала право на надання послуги з надання відомостей з рахунків;

39) неакцептована платіжна операція - платіжна операція, виконана надавачем платіжних послуг платника на підставі наданої ініціатором платіжної інструкції без отримання згоди платника (крім примусового списання (стягнення) або після відкликання такої згоди;

40) небанківський надавач платіжних послуг - надавач платіжних послуг, що не є банком. До небанківських надавачів платіжних послуг для цілей цього Закону належать надавачі платіжних послуг, передбачені пунктами 2-7 частини першої статті 10 цього Закону;

41) негайно - найкоротший можливий строк, але не пізніше наступного операційного дня, визначений внутрішніми документами надавача платіжних послуг та передбачений договором з користувачем платіжних послуг, у який мають виконуватися (відбуватися) відповідні дії з моменту настання підстави для їх виконання;

42) неналежна платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі;

43) неналежний отримувач - особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі;

44) неналежний платник - особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно);

45) неналежний стягувач - особа, яка не має визначених законом підстав на ініціювання платіжної операції з рахунку платника;

46) непрямий учасник платіжної системи - учасник платіжної системи, який надає користувачам послуги з виконання платіжних операцій на підставі договору, укладеного з прямим учасником платіжної системи, якому надано право на укладання таких договорів оператором платіжної системи;

47) обтяжувач - ініціатор за обтяженням, предметом якого є майнові права на кошти, що знаходяться на рахунку;

48) оверсайт платіжної інфраструктури - діяльність Національного банку України щодо забезпечення безперервного, надійного та ефективного функціонування платіжної інфраструктури, що включає:

а) моніторинг платіжної інфраструктури;

б) оцінювання платіжної інфраструктури на відповідність вимогам законодавства та міжнародним стандартам оверсайта;

в) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності платіжної інфраструктури;

г) надання рекомендацій щодо удосконалення діяльності платіжної інфраструктури та/або застосування заходів впливу;

49) оператор платіжної системи - юридична особа, яка встановлює правила платіжної системи, виконує інші функції для забезпечення функціонування платіжної системи та несе відповідальність за діяльність цієї платіжної системи відповідно до її правил та вимог законодавства;

50) операційний день - день, протягом якого надавач платіжних послуг платника або надавач платіжних послуг отримувача, залучений до виконання платіжної операції, здійснює свою діяльність, необхідну для виконання платіжних операцій;

51) операційний час - частина операційного дня надавача платіжних послуг, протягом якої приймаються платіжні інструкції та інструкції на відкликання. Тривалість операційного часу встановлюється надавачем платіжних послуг самостійно та закріплюється його внутрішніми документами;

52) отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума платіжної операції або яка отримує суму платіжної операції в готівковій формі;

53) переказ коштів без відкриття рахунку - платіжна послуга, що надається платнику з метою переказу коштів у готівковій чи безготівковій формі отримувачу або надавачу платіжних послуг, який діє від імені отримувача, під час якої надавач цієї послуги не використовує відкритий у нього рахунок платника та/або отримувача;

54) платіжна інструкція - розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції;

55) платіжна інфраструктура - надавачі платіжних послуг, платіжні системи, технологічні оператори платіжних послуг та відносини між ними під час виконання платіжних операцій;

56) платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки;

57) платіжна операція - будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього;

58) платіжна послуга - передбачена цим Законом діяльність надавача платіжних послуг з виконання та/або супроводження платіжних операцій;

59) платіжна система - система для виконання платіжних операцій із формальними та стандартизованими домовленостями і загальними правилами щодо процесингу, клірингу та/або виконання розрахунків між учасниками платіжної системи;

60) платіжна установа - юридична особа (крім банку, фінансової установи, що має право на надання платіжних послуг, оператора поштового зв’язку, органу державної влади, органу місцевого самоврядування), яка в установленому порядку отримала право на надання всіх або окремих фінансових платіжних послуг (крім платіжної послуги з випуску та виконання платіжних операцій з електронними грошима);

61) платіжний додаток - програмний засіб, розміщений в апаратно-програмному середовищі електронного платіжного засобу, за допомогою якого здійснюються платіжні та інші операції, передбачені договором;

62) платіжний застосунок - програмне забезпечення, що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію з рахунку платника (у тому числі за допомогою платіжних інструментів) та/або здійснювати інші операції, передбачені договором з надавачем платіжних послуг;

63) платіжний інструмент - персоналізований засіб, пристрій та/або набір процедур, що відповідають вимогам законодавства та погоджені користувачем і надавачем платіжних послуг для надання платіжної інструкції;

64) платіжний моніторинг - обов’язкова діяльність надавачів фінансових платіжних послуг з контролю платіжних операцій з метою виявлення та запобігання неналежним платіжним операціям;

65) платіжний пристрій - технічний пристрій (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій), що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього пристрою;

66) платіжний рахунок - рахунок, що відкривається небанківським надавачем платіжних послуг користувачу на договірній основі виключно для цілей виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства;

67) платіжний ринок - сукупність учасників платіжного ринку та правовідносин між ними щодо надання платіжних послуг;

68) платник - особа, з рахунку якої ініціюється платіжна операція на підставі платіжної інструкції або яка ініціює платіжну операцію шляхом подання/формування платіжної інструкції разом з відповідною сумою готівкових коштів;

69) помилкова платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини надавача платіжних послуг здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі;

70) посилена автентифікація - процедура автентифікації, яка передбачає використання двох чи більше сукупностей даних, що належать до таких різних категорій:

а) знань (володіння інформацією (даними), що відома лише користувачу);

б) володінь (застосування матеріального предмета, яким володіє лише користувач);

в) притаманність (перевірка біометричних даних або інших властивостей (рис, характеристик), притаманних лише користувачу, що відрізняють його від інших користувачів);

71) послуга з ініціювання платіжної операції - нефінансова платіжна послуга, що полягає в ініціюванні платіжної інструкції надавачем послуги з ініціювання платіжної операції на запит платника з рахунку платника, відкритого в іншому надавачі платіжних послуг;

72) послуга з надання відомостей з рахунків - нефінансова платіжна послуга, що полягає у наданні в режимі реального часу консолідованої інформації щодо одного або кількох рахунків, відкритих на ім’я користувача в одному або більше надавачах платіжних послуг;

73) примусове списання (стягнення) - платіжна операція з рахунку платника, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановленого законом виконавчого документа у випадках, передбачених законодавством, або на підставі рішення суду, що набрало законної сили, чи рішення керівника органу стягнення (його заступника або уповноваженої особи) у випадках, передбачених Податковим кодексом України;

74) процесинг - діяльність, що включає будь-що з такого: виконання за платіжними операціями авторизації, моніторингу, збору, оброблення та зберігання інформації, надання обробленої інформації учасникам розрахунків;

75) процесингова установа - юридична особа, що здійснює процесинг;

76) прямий дебет - платіжний інструмент, що використовується для ініціювання платіжної операції дебетового переказу;

77) прямий учасник платіжної системи - учасник платіжної системи, який надає послуги користувачам з виконання платіжних операцій на підставі договору, укладеного з оператором платіжної системи;

78) пруденційні нормативи - кількісні показники, дотримання певного значення яких є обов’язковим для надавачів платіжних послуг, які встановлюються Національним банком України з метою оцінки фінансового стану надавачів платіжних послуг та виявлення потенційних ризиків у їхній діяльності, мінімізації таких ризиків і своєчасного реагування на можливі негативні наслідки діяльності таких осіб;

79) Реєстр платіжної інфраструктури (далі - Реєстр) - електронний реєстр, що ведеться Національним банком України за допомогою відповідного комплексу організаційно-технічних засобів, у якому зазначаються відомості про надавачів платіжних послуг та інших осіб, відомості про яких підлягають включенню до Реєстру відповідно до цього Закону;

80) реконсиляція - процедура контролю, що полягає в ідентифікації та перевірці виконання кожної платіжної операції за допомогою щонайменше трьох визначених показників;

81) розрахунковий банк - уповноважений оператором відповідної платіжної системи банк, що бере участь у проведенні розрахунків у платіжній системі;

82) споживач - фізична особа, яка отримує або має намір отримати платіжну послугу для задоволення особистих потреб, не пов’язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю;

83) структура власності - документально підтверджена система взаємовідносин фізичних та юридичних осіб, трастів, інших подібних правових утворень, що дає змогу визначити:

а) ключових учасників юридичної особи;

б) ключових учасників кожної юридичної особи у ланцюгу володіння корпоративними правами такої юридичної особи;

в) усіх осіб, які прямо та/або опосередковано є власниками істотної участі у такій юридичній особі;

г) взаємовідносини між усіма особами, зазначеними у підпунктах "а", "б", "в", а також між такими особами та надавачем фінансових послуг;

84) стягувач - особа, яка може бути ініціатором платіжної операції примусового списання (стягнення) з рахунку платника для виконання платіжних операцій на підставі виконавчих документів, визначених законом, або на підставі рішення суду, що набрало законної сили, або рішення керівника органу стягнення (його заступника або уповноваженої особи) відповідно до Податкового кодексу України;

85) суб’єкти платіжних операцій - користувачі (платники, отримувачі) та відповідні надавачі платіжних послуг;

86) сума платіжної операції - відповідна сума коштів, яка в результаті виконання платіжної операції має бути зарахована на рахунок отримувача або видана отримувачу в готівковій формі;

87) схема виконання платіжних операцій - єдиний набір правил, стандартів та/або процедур, що розроблені та використовуються для виконання платіжних операцій (у тому числі в платіжній системі) і визначають порядок ініціювання, виконання та завершення платіжних операцій, платіжні інструменти, що використовуються для виконання платіжних операцій, порядок їх емісії та еквайрингу;

88) технологічний оператор платіжних послуг (далі - технологічний оператор) - юридична особа, що надає послуги процесингу, клірингу або виконує операційні, інформаційні та інші технологічні функції, пов’язані з наданням платіжних послуг, без залучення коштів за платіжними операціями на свій рахунок;

89) торговець - суб’єкт господарювання (юридична особа або фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, незалежну професійну діяльність), який відповідно до договору з відповідним надавачем платіжних послуг (еквайром або іншим) приймає до обслуговування платіжні інструменти для здійснення оплати вартості товарів чи послуг, включаючи послуги з видачі коштів у готівковій формі;

90) унікальний ідентифікатор - комбінація літер, цифр, символів або знаків, що надається користувачу надавачем платіжних послуг та дає змогу однозначно ідентифікувати користувача та/або його рахунок для цілей виконання платіжної операції;

91) установа електронних грошей - юридична особа, яка на підставі отриманої ліцензії набула право на надання платіжної послуги з випуску та виконання платіжних операцій з електронними грошима;

92) учасник платіжної системи - юридична особа, яка на підставі договору про участь у платіжній системі надає користувачам послуги з виконання платіжних операцій за допомогою цієї системи та відповідно до законодавства має право надавати такі послуги;

93) учасники платіжного ринку - суб’єкти платіжних операцій (їх комерційні агенти), надавачі обмежених платіжних послуг, платіжні системи (оператори платіжних систем) та технологічні оператори;

94) фінансова установа, що має право на надання платіжних послуг, - небанківська фінансова установа, яка не має статусу платіжної установи або установи електронних грошей та у порядку, визначеному законом, має право надавати окремі фінансові платіжні послуги;

95) цифровий контент - товари чи послуги, що створюються і постачаються (надаються) виключно в електронному вигляді, споживаються з використанням технічних (цифрових, електронних) пристроїв та не передбачають використання або споживання фізичних товарів чи послуг;

96) цифрові гроші Національного банку України (далі - цифрові гроші) - електронна форма грошової одиниці України, емітентом якої є Національний банк України.

2. Терміни " контролер", " ланцюг володіння корпоративними правами", " публічна компанія" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про банки і банківську діяльність".

Терміни "абонент", "електронна комунікаційна послуга", "постачальник електронних комунікаційних послуг" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про електронні комунікації".

Термін " оператор поштового зв’язку" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про поштовий зв’язок".

Терміни " контроль (вирішальний вплив)", " корпоративне управління", " професійне судження" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про фінансові послуги та фінансові компанії".

Терміни " резидент", " нерезидент" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про валюту і валютні операції".

Термін " кіберзагроза" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України".

Термін "ділові відносини" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

Інші терміни в цьому Законі вживаються у значеннях, наведених у відповідних актах законодавства.

1. Загальні засади функціонування платіжного ринку, відносини у сфері надання платіжних послуг користувачам регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України та прийнятими на їх основі нормативно-правовими актами.

2. Під час надання споживачам послуг на платіжному ринку надавачі платіжних послуг зобов’язані дотримуватися вимог законів України "Про фінансові послуги та фінансові компанії ", "Про захист прав споживачів" та інших нормативно-правових актів у сфері захисту прав споживачів.

3. У разі суперечності норм цього Закону нормам інших законів норми цього Закону мають перевагу.

4. У разі запровадження Національним банком України заходів захисту відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції" норми цього Закону застосовуються під час проведення платіжних операцій, надання фінансових платіжних послуг з урахуванням таких заходів захисту.

1. Грошові кошти (кошти) існують в Україні у готівковій (формі грошових знаків) та безготівковій (формі записів на рахунках) формах.

2. Грошові кошти (кошти) для цілей цього Закону включають також електронні гроші та цифрові гроші у випадках, передбачених цим Законом.

Електронні гроші та цифрові гроші існують лише в безготівковій формі.

3. Грошові знаки випускаються у формі банкнот і монет, що мають зазначену на них номінальну вартість.

4. Гривня як грошова одиниця України є законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення платіжних операцій та розрахунків.

5. Електронні гроші, номіновані в гривні, та цифрові гроші використовуються фізичними і юридичними особами для проведення платіжних операцій та розрахунків виключно у випадках, передбачених законами України та/або нормативно-правовими актами Національного банку України.

1. Для проведення платіжних операцій використовуються кошти в готівковій або безготівковій формі.

2. Особливості здійснення розрахунків за валютними операціями визначаються валютним законодавством.

1. До фінансових платіжних послуг належать такі послуги:

1) послуги із зарахування готівкових коштів на рахунки користувачів, а також усі послуги щодо відкриття, обслуговування та закриття рахунків (крім електронних гаманців);

2) послуги із зняття готівкових коштів з рахунків користувачів, а також усі послуги щодо відкриття, обслуговування та закриття рахунків (крім електронних гаманців);

3) послуги з виконання платіжних операцій із власними коштами користувача з рахунку/на рахунок користувача (крім платіжних операцій з електронними грошима), у тому числі:

а) виконання кредитового переказу;

б) виконання дебетового переказу;

в) виконання іншої платіжної операції, у тому числі з використанням платіжних інструментів;

4) послуги з виконання платіжних операцій з рахунку/на рахунок користувача (крім платіжних операцій з електронними грошима), за умови що кошти для виконання платіжної операції надаються користувачу надавачем платіжних послуг на умовах кредиту, у тому числі:

а) виконання кредитового переказу;

б) виконання дебетового переказу;

в) виконання іншої платіжної операції, у тому числі з використанням платіжних інструментів;

5) послуги з емісії платіжних інструментів та/або здійснення еквайрингу платіжних інструментів;

6) послуги з переказу коштів без відкриття рахунку;

7) послуги з випуску електронних грошей та виконання платіжних операцій з ними, у тому числі відкриття та обслуговування електронних гаманців.

2. До нефінансових платіжних послуг належать:

1) послуги з ініціювання платіжної операції;

2) послуги з надання відомостей з рахунків.

1. Поєднання платіжними установами та установами електронних грошей діяльності з надання фінансових платіжних послуг із будь-якими іншими видами діяльності забороняється, крім:

1) надання послуг, що є допоміжними до платіжних послуг;

3) надання послуг з торгівлі валютними цінностями для виконання платіжних операцій з урахуванням вимог, встановлених валютним законодавством;

4) надання інших фінансових послуг у випадках, передбачених законом та нормативно-правовими актами Національного банку України;

5) здійснення інших видів діяльності, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку України.

Обмеження, встановлені цією частиною, не поширюються на Національний банк України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування та операторів поштового зв’язку.

2. Банки, платіжні установи, установи електронних грошей, а також філії іноземних платіжних установ та філії іноземних установ електронних грошей (далі - філії іноземних платіжних установ) мають виключне право на суміщення діяльності з надання фінансових платіжних послуг з діяльністю з надання нефінансових платіжних послуг.

3. Діяльність з надання нефінансових платіжних послуг може поєднуватися з будь-якими іншими видами діяльності (крім діяльності з надання фінансових послуг), якщо інше не передбачено законодавством.

4. Надавачам платіжних послуг (крім банків) забороняється здійснювати діяльність із залучення фінансових активів із зобов’язанням щодо наступного їх повернення, крім випадків, визначених законодавчими актами України та нормативно-правовими актами Національного банку України.

1. Крім надання платіжних послуг, платіжні установи, банки, оператори поштового зв’язку, установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ мають право надавати послуги, що є допоміжними до платіжних послуг:

1) послуги, передбачені пунктом 8 частини першої статті 9 цього Закону;

2) послуги оператора платіжної системи;

3) послуги технологічного оператора;

4) інші послуги, визначені як допоміжні до надання платіжних послуг відповідно до законодавства.

1. До обмежених платіжних послуг належать:

1) послуги, що надаються особами, які отримали ліцензію з надання банкам послуг з інкасації, із зарахування інкасованих коштів на власний рахунок та подальшого їх перерахування суб’єктам господарювання на їхні поточні рахунки за реквізитами та у строк, визначені умовами договорів з урахуванням вимог законодавства;

2) послуги з виконання платіжних операцій, що надаються постачальником електронних комунікаційних послуг, провайдером аудіовізуальних сервісів своєму абоненту - отримувачу послуг для:

а) оплати цифрового контенту;

б) оплати квитків, ініційованої з використанням мобільного телефону, за умови що квиток надається абоненту - отримувачу послуг в електронній формі на підтвердження оплати: відвідування культурно-розважальних заходів (кіно, концертів, вистав, музеїв, виставок, фестивалів, екскурсій, наукових, ділових, культурних, освітніх та інших масових заходів); відвідування природних, архітектурних та культурних об’єктів; залізничних (у тому числі приміських) перевезень; проїзду в міському і приміському транспорті (у тому числі оплати електронних квитків для проїзду в такому транспорті); маршрутних пасажирських перевезень; поповнення проїзних і транспортних карт для проїзду в міському і приміському транспорті;

в) сплати коштів на цілі благодійної діяльності з використанням благодійного електронно-комунікаційного повідомлення;

г) переказу коштів між ідентифікованими абонентами;

ґ) переказу залишку з особового рахунку абонента під час надання послуги з перенесення абонентського номера;

д) оплати електронних комунікаційних послуг та доступу до мережі Інтернет, аудіовізуальних медіа-сервісів, комунальних послуг, податків та зборів, митних платежів, штрафів, послуг, що надаються державними органами та установами.

Сума разової платіжної операції за надання послуг, передбачених пунктом 2 цієї частини, не може перевищувати 20 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої законом на дату здійснення платіжної операції, а загальна сума таких операцій за календарний місяць стосовно окремого отримувача послуг не може перевищувати одного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом у такому місяці.

2. Юридичні особи мають право надавати обмежені платіжні послуги відповідно до вимог і обмежень, встановлених цією статтею та нормативно-правовими актами Національного банку України, лише за умови включення їх до Реєстру як надавачів обмежених платіжних послуг.

3. Критерії визначення інших видів обмежених платіжних послуг встановлюються нормативно-правовим актом Національного банку України. Національний банк України має право запроваджувати додаткові вимоги та заходи контролю щодо надання обмежених платіжних послуг, зокрема:

1) порядок та умови включення до Реєстру надавачів обмежених платіжних послуг;

2) порядок, вимоги та строки подання надавачами обмежених платіжних послуг до Національного банку України звітності про виконані платіжні операції в рамках надання обмежених платіжних послуг.

Національний банк України у разі виявлення практики надання обмежених платіжних послуг, що порушує права споживачів обмежених платіжних послуг, у межах своєї компетенції встановлює додаткові вимоги до надавачів таких послуг та порядку їх надання.

4. Національний банк України має право приймати рішення:

1) про належність платіжної операції до обмежених платіжних послуг;

2) про визначення операції як обмеженої платіжної послуги, про відсутність такої платіжної послуги серед обмежених платіжних послуг, визначених частиною першою цієї статті, та про заборону надання такої послуги.

5. Національний банк України має право прийняти рішення про належність платіжної операції до обмежених платіжних послуг або про визначення операції як обмеженої платіжної послуги, якщо операція відповідає хоча б одному з таких критеріїв:

1) надається обмеженому колу осіб;

2) надається для придбання обмеженого асортименту товарів або послуг.

Порядок прийняття Національним банком України рішення про належність платіжної операції до обмежених платіжних послуг або про визначення операції як обмеженої платіжної послуги, а також вимоги щодо виконання таких платіжних операцій встановлюються нормативно-правовим актом Національного банку України.

6. Якщо надавачі обмежених платіжних послуг під час здійснення своєї діяльності перевищують обмеження, встановлені цим Законом та/або нормативно-правовими актами Національного банку України щодо обмежених платіжних послуг, вони зобов’язані негайно припинити надання будь-яких обмежених платіжних послуг та звернутися до Національного банку України за отриманням ліцензії на надання фінансових платіжних послуг на загальних підставах у порядку, передбаченому цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

У разі невиконання надавачем обмежених платіжних послуг обов’язку, визначеного абзацом першим цієї частини, Національний банк України приймає рішення про виключення з Реєстру такого надавача обмежених платіжних послуг.

7. До діяльності з надання обмежених платіжних послуг не застосовуються вимоги цього Закону, крім положень цієї статті та інших положень цього Закону, у яких прямо зазначено інше.

1. Положення цього Закону не застосовуються до:

1) передачі коштів у готівковій формі, що здійснюється між двома фізичними особами без залучення будь-якого надавача платіжних послуг та/або його комерційного агента;

2) платіжних операцій з видачі готівкових коштів з використанням платіжного інструменту, що здійснюються торговцями на запит держателя платіжного інструменту (у частині необхідності авторизації діяльності торговців з виконання такої платіжної операції);

3) платіжних операцій через комерційного агента або повіреного, який відповідно до договору уповноважений укладати договори купівлі-продажу товарів чи надання послуг від імені та за рахунок лише платника або лише отримувача, але не обох одночасно;

4) видів діяльності, що провадиться на підставі ліцензії Національного банку України на здійснення операцій з готівкою, крім діяльності, визначеної пунктом 1 частини першої статті 8 цього Закону;

5) платіжних операцій, що полягають у збиранні та доставці готівкових коштів у межах публічного збирання благодійних пожертв відповідно до Закону "Про благодійну діяльність та благодійні організації";

6) професійної діяльності на ринках капіталу;

7) платіжних операцій, що стосуються виплати доходів за цінними паперами, під час погашення боргових цінних паперів, у тому числі за цінними паперами, що розміщені та перебувають в обігу за межами України, чи під час здійснення емітентом інших корпоративних операцій відповідно до законодавства про депозитарну систему України;

8) послуг технічного характеру, що супроводжують надання платіжних послуг.

До послуг технічного характеру належать, у тому числі, послуги з надання інформаційних та комунікаційних технологій, сервісного обслуговування платіжних пристроїв та іншого обладнання, що використовується під час надання платіжних послуг, за умови що надавач таких послуг не має доступу до коштів користувачів платіжних послуг.

До послуг технічного характеру не належать нефінансові платіжні послуги та надання послуг технологічного оператора;

9) справляння плати за транспортні послуги особою, уповноваженою органом місцевого самоврядування, у разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду відповідно до законодавства;

10) платіжних операцій щодо розрахунків за простими і переказними векселями, розрахунків за акредитивами, розрахунків за інкасо, платежів за гарантіями, розрахунків із застосуванням розрахункових чеків (у тому числі дорожніх чеків) та інших платіжних операцій, що здійснюються виключно банками відповідно до закону та нормативно-правових актів Національного банку України;

11) діяльності суб’єктів господарювання в частині надання користувачам послуги з видачі готівкових коштів з використанням електронних платіжних засобів, за умови що суб’єкт господарювання:

а) діє від імені одного або кількох емітентів електронних платіжних засобів;

б) не має відносин з користувачем за договором про надання платіжних послуг;

в) не є надавачем платіжних послуг.

1. До надавачів платіжних послуг належать:

1) банки, філії іноземних банків (далі - банки);

2) платіжні установи (у тому числі малі платіжні установи);

3) філії іноземних платіжних установ;

4) установи електронних грошей;

5) фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг;

6) оператори поштового зв’язку;

7) надавачі нефінансових платіжних послуг;

8) Національний банк України;

9) органи державної влади, органи місцевого самоврядування.

2. Надавати платіжні послуги мають право лише особи, зазначені у частині першій цієї статті.

3. Особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають право на провадження діяльності з надання фінансових платіжних послуг лише після отримання ними ліцензії відповідно до цього Закону (крім банків) та за умови включення до Реєстру, якщо інше не передбачено цим Законом.

Порядок та умови отримання ліцензії встановлюються цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

4. Банки мають право надавати платіжні послуги на підставі банківської ліцензії без отримання окремої ліцензії відповідно до цього Закону. Банки надають платіжні послуги в порядку, передбаченому цим Законом та Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Банки мають право надавати платіжні послуги (крім платіжних послуг з випуску та виконання платіжних операцій з електронними грошима) без включення до Реєстру.

Банки мають право надавати платіжні послуги з випуску та виконання платіжних операцій з електронними грошима, у тому числі відкриття та обслуговування електронних гаманців, лише після включення їх до Реєстру як емітентів електронних грошей.

5. Платіжні установи, оператори поштового зв’язку та установи електронних грошей мають право надавати всі або окремі фінансові платіжні послуги, за умови визначення відповідних фінансових платіжних послуг у ліцензії відповідно до цього Закону та включення таких осіб до Реєстру.

Малі платіжні установи за умови отримання ліцензії відповідно до цього Закону та включення до Реєстру мають право надавати всі або окремі фінансові платіжні послуги, крім платіжної послуги з емісії платіжних інструментів та платіжної послуги з випуску та виконання платіжних операцій з електронними грошима, з дотриманням обмежень, визначених цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Платіжні установи (крім малих платіжних установ), оператори поштового зв’язку та установи електронних грошей мають право надавати фінансові платіжні послуги, якщо вони є валютними операціями, лише за умови отримання ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції" та у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку України.

6. Фінансові установи, інші ніж зазначені у частинах четвертій і п’ятій цієї статті, мають право надавати послуги з переказу коштів без відкриття рахунку та/або послуги здійснення еквайрингу платіжних інструментів після отримання ними ліцензії на надання фінансових платіжних послуг відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг.

Інші обмеження щодо надання окремих фінансових платіжних послуг фінансовими установами можуть установлюватися законами та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Одночасно з видачею фінансовій установі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг Національний банк України забезпечує внесення відомостей про цю фінансову установу до Реєстру.

7. Платіжна установа (у тому числі мала платіжна установа), установа електронних грошей набуває статусу фінансової установи з дня її включення до Реєстру.

8. Філія іноземної платіжної установи має право надавати всі або окремі платіжні послуги, за умови акредитації в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України. Філія іноземної платіжної установи здійснює діяльність з надання платіжних послуг відповідно до вимог, встановлених законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України для платіжних установ (крім малих платіжних установ), а в разі надання філією іноземної платіжної установи платіжної послуги з випуску та виконання платіжних операцій з електронними грошима - відповідно до вимог, встановлених законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України для установ електронних грошей.

9. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування має право надавати окремі платіжні послуги в межах своєї компетенції, передбаченої законом, без одержання ліцензії відповідно до цього Закону лише після включення його до Реєстру.

10. Національний банк України має право надавати платіжні послуги без одержання ліцензії відповідно до цього Закону та без включення до Реєстру. Національний банк України має право надавати платіжні послуги, визначені цим Законом.

11. Діяльність з надання всіх або окремих нефінансових платіжних послуг здійснюється юридичною особою без одержання ліцензії відповідно до цього Закону лише після включення до Реєстру відомостей про цю юридичну особу як надавача нефінансових платіжних послуг.

12. Юридична особа, яка має намір здійснювати діяльність із надання однієї або кількох нефінансових платіжних послуг та/або обмежених платіжних послуг, повинна відповідати вимогам до надавачів нефінансових платіжних послуг та/або надавачів обмежених платіжних послуг, встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України, і зобов’язана дотримуватися зазначених вимог протягом усього періоду провадження нею такої діяльності.

13. Особи, які здійснюють діяльність без ліцензії та/або включення до Реєстру, якщо така авторизація діяльності вимагається відповідно до цього Закону, несуть відповідальність згідно із законом.

14. Національний банк України веде перелік осіб, стосовно яких органи державної влади України надали інформацію про надання такими особами платіжних послуг (обмежених платіжних послуг) з порушенням вимог авторизації діяльності, який розміщується на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України.

1. Національний банк України в межах компетенції у сфері регулювання платіжного ринку видає юридичній особі, яка має намір здійснювати діяльність із надання всіх або окремих фінансових платіжних послуг, ліцензію на надання всіх або окремих фінансових платіжних послуг шляхом включення до Реєстру відповідних відомостей

2. Національний банк України доводить до відома надавача платіжних послуг інформацію про видачу йому ліцензії шляхом надання (надсилання) витягу з Реєстру.

3. Ліцензія видається на необмежений строк.

4. Ліцензія не може передаватися третім особам.

5. Юридична особа, яка має намір здійснювати діяльність з надання всіх або окремих фінансових платіжних послуг (далі - заявник), для отримання ліцензії подає до Національного банку України відповідно до вимог та в порядку, встановлених Національним банком України, такі документи та відомості:

1) заяву про видачу ліцензії;

2) інформацію про умови та порядок надання платіжних послуг у розрізі видів платіжних послуг, які заявник має намір надавати;

3) план діяльності заявника із зазначенням видів платіжних послуг, які заявник має намір надавати відповідно до вимог, встановлених Національним банком України;

4) документи та відомості для оцінки фінансового стану та ділової репутації заявника;

5) документи та відомості для ідентифікації та оцінки ділової репутації учасників та всіх осіб, які прямо чи опосередковано володіють істотною участю у заявнику;

6) документи та відомості для оцінки фінансового/майнового стану засновників (учасників), які здійснили внески до статутного капіталу заявника (в тому числі спрямовані на його збільшення), та осіб, які прямо чи опосередковано володіють істотною участю в заявнику;

7) документи та відомості для ідентифікації та оцінки відповідності керівників заявника вимогам щодо ділової репутації та професійної придатності;

8) документи, що підтверджують відповідність керівників та власників істотної участі заявника вимогам, встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України;

9) документи та відомості про джерела походження коштів для формування статутного капіталу заявника;

10) документи та відомості про структуру власності заявника;

11) документи та відомості, що підтверджують відповідність заявника вимогам, встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України;

12) копію зареєстрованого статуту або іншого установчого документа заявника, інформацію про дату та номер державної реєстрації статуту, крім випадку наявності такого статуту в повному обсязі та актуальному стані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Заявник, що утворений та/або діє на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, подає копію рішення про його утворення або про провадження діяльності на підставі модельного статуту, підписаного всіма засновниками;

13) копію документа, що підтверджує внесення заявником плати за розгляд пакета документів на видачу ліцензії, розмір якої встановлюється Національним банком України.

6. Національний банк України приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі протягом 60 робочих днів з дня одержання заяви про видачу ліцензії та повного пакета документів, що додаються до заяви, передбачених частиною п’ятою цієї статті.

7. Вимоги до змісту документів, що додаються до заяви про видачу ліцензії на надання фінансових платіжних послуг, порядок видачі, зупинення, поновлення, відкликання ліцензії встановлюються Національним банком України.

8. Національний банк України має право прийняти рішення про відкликання ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з таких підстав:

1) отримання від надавача платіжних послуг заяви про відкликання ліцензії;

2) прийняття надавачем платіжних послуг рішення про припинення юридичної особи (крім перетворення);

3) наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про державну реєстрацію припинення надавача платіжних послуг;

4) виявлення у документах, поданих надавачем платіжних послуг для видачі ліцензії, недостовірної інформації;

5) визнання надавача платіжних послуг банкрутом;

6) невиконання надавачем платіжних послуг рішення Національного банку України про усунення виявлених порушень вимог, встановлених цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України, що визначають вимоги до діяльності з надання платіжних послуг;

7) повторне порушення надавачем платіжних послуг вимог, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України, що визначають вимоги до діяльності з надання платіжних послуг. Повторним вважається порушення, вчинене надавачем платіжних послуг протягом двох років з дня прийняття Національним банком України рішення про усунення порушень вимог, встановлених цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України, що визначають вимоги до діяльності з надання платіжних послуг, нового порушення хоча б однієї з вимог, встановлених цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України, що визначають вимоги до діяльності з надання платіжних послуг, щодо якої приймалося таке рішення;

8) надавач платіжних послуг не розпочав провадження діяльності з надання жодної з платіжних послуг, зазначених у ліцензії, протягом шести місяців з дня видачі ліцензії;

9) припинення надання надавачем платіжних послуг усіх платіжних послуг, зазначених у ліцензії, більше ніж на 180 календарних днів та невідновлення такої діяльності протягом 90 календарних днів з дня повідомлення про це Національним банком України;

10) невідповідність структури власності надавача платіжних послуг вимогам, встановленим законодавством;

11) невідповідність ділової репутації надавача платіжних послуг, його керівників та/або власників істотної участі вимогам законодавства;

12) нерозкриття (неповне розкриття)/непідтвердження (неповне підтвердження) надавачем платіжних послуг інформації про джерела походження коштів, з яких складається його статутний капітал, на підставах і в порядку, визначених законодавством;

13) порушення надавачем платіжних послуг законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення після застосування Національним банком України до надавача платіжних послуг не менше двох заходів впливу за порушення законодавства у зазначеній сфері протягом двох років;

14) невідповідність власників істотної участі у надавачі платіжних послуг вимогам, встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України;

15) перешкоджання надавачем платіжних послуг проведенню перевірки Національним банком України, зокрема недопуск уповноважених осіб Національного банку України до проведення перевірки, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки, відмова в доступі до приміщень, об’єктів, що використовуються при наданні платіжних послуг, відсутність протягом першого дня перевірки особи, уповноваженої представляти інтереси надавача платіжних послуг на час проведення перевірки;

16) виявлення двох і більше порушень вимог нормативно-правових актів Національного банку України щодо забезпечення реалізації і моніторингу ефективності спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), застосованих Радою національної безпеки і оборони України відповідно до Закону України "Про санкції".

9. Національний банк України має право прийняти рішення про припинення надання окремого виду (видів) фінансової платіжної послуги, зазначеного (зазначених) у ліцензії, з таких підстав:

1) отримання від надавача платіжних послуг заяви про припинення надання окремого виду фінансової платіжної послуги, зазначеної в ліцензії;

2) виявлення у документах, поданих надавачем платіжних послуг для надання окремого виду фінансової платіжної послуги, недостовірної інформації;

3) невиконання надавачем платіжних послуг рішення Національного банку України про усунення виявлених порушень вимог, встановлених цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України, що визначають вимоги до діяльності з надання окремого виду фінансової платіжної послуги;

4) надавач платіжних послуг не розпочав провадження діяльності з надання окремого виду фінансової платіжної послуги протягом шести місяців з дня видачі ліцензії на надання такої послуги;

5) припинення надання надавачем платіжних послуг окремого виду фінансової платіжної послуги більше ніж на 180 календарних днів та невідновлення такої діяльності протягом 90 календарних днів з дня повідомлення про це Національним банком України;

6) невідповідність надавача платіжних послуг вимогам до провадження діяльності з надання окремої фінансової платіжної послуги, встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

1. Якщо інше не передбачено цим Законом, надавачі платіжних послуг (у тому числі надавачі нефінансових платіжних послуг) та надавачі обмежених платіжних послуг мають право здійснювати в Україні діяльність з надання відповідних послуг виключно після включення їх до Реєстру в порядку, передбаченому цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

2. Включення до Реєстру здійснюється шляхом внесення відомостей про надавачів платіжних послуг (надавачів обмежених платіжних послуг), переліку платіжних послуг (обмежених платіжних послуг), що відповідний надавач платіжних послуг має право надавати, та інших відомостей, які вносяться до Реєстру відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Перелік та вимоги до документів, що додаються до заяви про включення до Реєстру, визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

3. У разі прийняття рішення про включення до Реєстру Національний банк України вносить відповідні відомості до Реєстру не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення.

Повідомлення про прийняття рішення про включення до Реєстру (разом з відповідним витягом з Реєстру) або про відмову у включенні до Реєстру надсилається (видається) заявникові в письмовій (паперовій або електронній) формі протягом трьох робочих днів після прийняття відповідного рішення. У разі прийняття рішення про відмову у включенні до Реєстру Національний банк України повідомляє заявника про причини відмови.

4. Якщо юридична особа (у тому числі надавач платіжних послуг) має намір розпочати надання нової нефінансової платіжної послуги, така особа звертається до Національного банку України у встановленому ним порядку із заявою про внесення відповідних відомостей до Реєстру.

1. Мала платіжна установа має право надавати фінансові платіжні послуги відповідно до цього Закону, за умови дотримання обмежень щодо граничного обсягу виконання платіжних операцій, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України, та здійснення таких операцій лише в межах території України.

Національний банк України має право встановлювати інші обмеження та умови щодо діяльності малих платіжних установ.

2. До особи, яка має намір здійснювати діяльність малої платіжної установи, застосовуються спрощені вимоги для отримання ліцензії, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

3. Мала платіжна установа зобов’язана подати всі необхідні документи для отримання ліцензії на загальних підставах відповідно до цього Закону протягом 60 календарних днів з дня перевищення обмежень, передбачених частиною першою цієї статті, або припинити надання фінансових платіжних послуг.

Якщо мала платіжна установа не подала всіх необхідних документів для отримання ліцензії протягом 60 календарних днів з дня перевищення обмежень, передбачених частиною першою цієї статті, та/або не отримала ліцензію на загальних підставах відповідно до цього Закону протягом 240 календарних днів з дня перевищення зазначених обмежень, така мала платіжна установа зобов’язана припинити надання фінансових платіжних послуг.

4. Мала платіжна установа зобов’язана отримати ліцензію на загальних підставах відповідно до цього Закону у разі утворення (залучення) такою особою іншої малої платіжної установи або у разі перевищення встановлених Національним банком України обмежень, передбачених частиною першою цієї статті.

5. Перелік та вимоги до змісту документів, що додаються до заяви про видачу ліцензії, порядок та умови видачі ліцензії малим платіжним установам, зупинення, поновлення, відкликання такої ліцензії, особливості здійснення діяльності малих платіжних установ, а також відкликання ліцензій малих платіжних установ визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

1. Іноземні платіжні установи мають право відкривати філії та здійснювати через них діяльність на території України.

2. Іноземна платіжна установа має право відкрити філію в Україні з додержанням таких умов:

1) до держави, в якій зареєстровано іноземну платіжну установу, немає застережень з боку відповідних міжнародних органів щодо виконання нею рекомендацій міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

2) наявність письмового зобов’язання іноземної платіжної установи на ім’я Національного банку України про безумовне виконання нею зобов’язань, що виникнуть у зв’язку з діяльністю її філії на території України;

3) відсутність прямого чи опосередкованого контролю в іноземній платіжній установі з боку резидентів іноземної держави, визнаної згідно із законом державою-окупантом та/або державою-агресором по відношенню до України, або осіб, які діють в їхніх інтересах; відсутність кінцевих бенефіціарних власників такої установи, які є резидентами іноземної держави, визнаної згідно із законом державою-окупантом та/або державою-агресором по відношенню до України; відсутність учасників (акціонерів) такої установи, які є кінцевими бенефіціарними власниками резидента іноземної держави, визнаної згідно із законом державою-окупантом та/або державою-агресором по відношенню до України;

4) інших умов, дотримання яких є обов’язковим для надання відповідної платіжної послуги, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України.

3. Національний банк України акредитує філію іноземної платіжної установи на території України в порядку та на умовах, визначених цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

4. Акредитація філії іноземної платіжної установи здійснюється шляхом видачі ліцензії відповідно до цього Закону та включення філії іноземної платіжної установи до Реєстру.

5. Діяльність філії іноземної платіжної установи має відповідати вимогам, встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України. Національний банк України здійснює регулювання діяльності і встановлює пруденційні нормативи для філій іноземних платіжних установ відповідно до вимог законодавства.

6. Національний банк України має право ініціювати процедуру ліквідації філії іноземної платіжної установи в порядку, передбаченому цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

1. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг зобов’язані організувати та забезпечити належне функціонування системи корпоративного управління, системи внутрішнього контролю та належне управління ризиками з урахуванням особливостей виду діяльності, бізнес-моделі, характеру і видів послуг, які вони надають, ризиків, притаманних такій діяльності, а також особливостей, встановлених законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг, законами з питань діяльності господарських товариств та нормативно-правовими актами Національного банку України.

2. Національний банк України визначає вимоги до системи корпоративного управління, системи внутрішнього контролю та управління ризиками банків, небанківських надавачів платіжних послуг, у тому числі до їх керівників, а також необхідність погодження таких керівників, здійснює контроль за дотриманням зазначених вимог у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.

1. Статутний капітал юридичної особи, яка має намір надавати платіжні послуги, на дату подання заяви про видачу ліцензії на надання фінансових платіжних послуг та/або заяви про включення до Реєстру має бути сформований та сплачений в обсязі, визначеному частиною третьою цієї статті.

2. Якщо інше не передбачено законом або нормативно-правовими актами Національного банку України, формування, у тому числі збільшення, статутного капіталу юридичної особи, яка надає або має намір надавати платіжні послуги, здійснюється виключно у грошовій формі.

3. Мінімальний розмір статутного капіталу юридичної особи (крім юридичної особи, що має намір надавати платіжні послуги у статусі малої платіжної установи), яка надає або має намір надавати платіжні послуги, у будь-який час не може становити менше:

1 мільйона гривень - якщо надавач платіжних послуг надає послуги з ініціювання платіжної операції або послуги переказу коштів без відкриття рахунку;

3 мільйонів гривень - якщо надавач платіжних послуг надає послуги з ініціювання платіжної операції та послуги переказу коштів без відкриття рахунку або одну з фінансових платіжних послуг, передбачених пунктами 1-5 частини першої статті 5 цього Закону;

5 мільйонів гривень - якщо надавач платіжних послуг надає кілька фінансових платіжних послуг, передбачених пунктами 1-6 частини першої статті 5 цього Закону, або є оператором поштового зв’язку незалежно від кількості та видів платіжних послуг, які він має намір надавати;

10 мільйонів гривень - якщо надавач платіжних послуг надає платіжні послуги з випуску та виконання платіжних операцій з електронними грошима.

У разі якщо юридична особа надає або має намір надавати дві або більше платіжні послуги, до визначення мінімального розміру її статутного капіталу застосовується показник, що є найвищим серед показників, встановлених цією частиною для тих видів платіжних послуг, які така юридична особа надає або має намір надавати.

Вимоги до мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи, яка має намір надавати платіжні послуги у статусі малої платіжної установи, визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

4. Юридична особа, яка має намір надавати платіжні послуги, зобов’язана на дату подання заяви про видачу ліцензії та/або про включення до Реєстру, протягом строку розгляду такої заяви Національним банком України і протягом всього строку дії такої ліцензії та/або запису в Реєстрі підтримувати розмір власного капіталу в розмірі, не меншому, ніж установлений цим Законом розмір статутного капіталу, або щодо малої платіжної установи - нормативно-правовими актами Національного банку України.

5. Вимоги до джерел походження коштів, за рахунок яких формується, у тому числі збільшується, статутний капітал, та порядок їх перевірки встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України.

6. З метою покриття негативних наслідків ризиків, які надавачі платіжних послуг беруть на себе у процесі надання платіжних послуг, Національний банк України має право встановлювати додаткові вимоги до мінімального розміру власного капіталу надавачів платіжних послуг, а також порядок розрахунку власного капіталу надавачів платіжних послуг.

7. Вимоги цієї статті не поширюються на надавачів платіжних послуг, що є банками, органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Вимоги до капіталу банків визначаються законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України, що регулюють діяльність банків.

1. Юридична або фізична особа, яка має намір набути істотну участь у платіжній установі або установі електронних грошей, або операторі поштового зв’язку (що здійснює діяльність, передбачену цим Законом) чи збільшити її таким чином, що зазначена особа буде прямо та/або опосередковано, самостійно чи спільно з іншими особами володіти або контролювати 10, 25 або 50 і більше відсотків статутного капіталу такої платіжної установи, установи електронних грошей або оператора поштового зв’язку чи правом голосу за акціями (частками) у статутному капіталі такої платіжної установи, установи електронних грошей або оператора поштового зв’язку та/або незалежно від формального володіння справляти значний вплив або здійснювати контроль (вирішальний вплив на управління або діяльність) такої платіжної установи, установи електронних грошей або оператора поштового зв’язку, зобов’язана повідомити про такий намір Національний банк України з одночасним поданням до Національного банку України повного пакета документів, визначених цим Законом і нормативно-правовими актами Національного банку України, для погодження набуття або збільшення істотної участі у такій платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку.

Під значним впливом на управління або діяльність юридичної особи слід розуміти пряме та/або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами голосуючими акціями, часткою у статутному капіталі або правом голосу за акціями, часткою у статутному капіталі юридичної особи в розмірі від 10 до 50 відсотків та/або незалежну від формального володіння можливість (ознаки якої встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України) здійснення рівнозначного впливу на управління чи діяльність юридичної особи.

Особа визнається власником опосередкованої істотної участі незалежно від того, чи здійснює така особа контроль (вирішальний вплив на управління або діяльність) прямого власника участі в юридичній особі або контроль (вирішальний вплив на управління або діяльність) будь-якої іншої особи в ланцюгу володіння корпоративними правами такої юридичної особи.

Особа, яка має намір передати істотну участь у платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку, що здійснює діяльність, передбачену цим Законом, будь-якій іншій особі чи зменшити таку участь настільки, що її частка у статутному капіталі такої платіжної установи, установи електронних грошей, оператора поштового зв’язку або право голосу виявиться нижчою за рівні, визначені абзацом першим цієї частини, чи передати контроль (вирішальний вплив) над такою платіжною установою, установою електронних грошей або оператором поштового зв’язку іншій особі, зобов’язана повідомити про це Національний банк України в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.

У випадках, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, юридична або фізична особа, яка має намір набути істотну участь у платіжній установі, або установі електронних грошей, або операторі поштового зв’язку, що здійснює діяльність, передбачену цим Законом, зобов’язана отримати дозвіл Антимонопольного комітету України на безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50 відсотків голосів у вищому органі управління такої установи чи оператора (далі - дозвіл на концентрацію). Порядок подання та розгляду заяви про надання дозволу на концентрацію встановлюється законодавством про захист економічної конкуренції.

2. Порядок набуття або збільшення істотної участі, у тому числі перелік документів (інформації), що вимагаються Національним банком України для прийняття рішення щодо погодження, вимоги до змісту таких документів (інформації) встановлюються цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

3. Національний банк України погоджує набуття або збільшення істотної участі іноземною юридичною або фізичною особою, за умови що держава, в якій зареєстрована (має постійне місце проживання) іноземна особа, на належному рівні забезпечує виконання рекомендацій міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення.

4. Набуття істотної участі в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку, що здійснює діяльність, передбачену цим Законом, не повинно здійснюватися за рахунок непідтверджених джерел, а також за рахунок коштів або майна, використання яких для формування статутного капіталу заборонено законом.

5. Національний банк України має право заборонити особі набувати або збільшувати істотну участь або відмовити в погодженні набутої/збільшеної істотної участі у платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку після її фактичного набуття або збільшення, у разі якщо:

1) заявник подав неповний пакет документів, документи містять недостовірну інформацію або не відповідають вимогам законів України та/або нормативно-правових актів Національного банку України, особа не розкрила Національному банку України інформацію, що має істотне значення для вирішення питання про погодження набуття або збільшення істотної участі в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку;

2) ділова репутація заявника (для юридичної особи - також членів її виконавчого органу та/або наглядової ради) та/або хоча б однієї особи, через яку здійснюватиметься опосередковане володіння істотною участю в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку, не відповідає вимогам, встановленим Національним банком України;

3) фінансовий стан юридичної особи - заявника або майновий стан фізичної особи - заявника або хоча б однієї особи, через яку здійснюватиметься опосередковане володіння істотною участю в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку, не відповідає вимогам, встановленим Національним банком України;

4) не підтверджено джерела походження коштів для набуття або збільшення істотної участі в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку;

5) набуття або збільшення особою істотної участі в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку загрожуватиме інтересам користувачів платіжних послуг та/або суперечитиме антимонопольно-конкурентному законодавству та/або може призвести до погіршення фінансового стану платіжної установи, установи електронних грошей або оператора поштового зв’язку;

6) структура власності юридичної особи - заявника не відповідає вимогам щодо прозорості, встановленим Національним банком України, та/або структура власності платіжної установи, установи електронних грошей або оператора поштового зв’язку не відповідатиме таким вимогам після набуття або збільшення заявником істотної участі;

7) набуття або збільшення заявником істотної участі в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку або особою, через яку здійснюватиметься опосередковане володіння істотною участю в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку, може негативно вплинути на забезпечення належного управління ними;

8) набуття або збільшення заявником істотної участі в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку або особою, через яку здійснюватиметься опосередковане володіння істотною участю в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку, може перешкоджати здійсненню Національним банком України ефективного нагляду за діяльністю учасників платіжного ринку;

9) не додержана вимога, передбачена частиною третьою цієї статті.

Національний банк України встановлює вимоги до ділової репутації осіб, зазначених у пункті 2 цієї частини, з урахуванням, але не виключно, положень Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

6. Національний банк України розглядає документи, подані для погодження набуття або збільшення істотної участі в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку, що здійснює діяльність, передбачену цим Законом, та приймає рішення за результатами такого розгляду протягом 60 робочих днів з дня отримання повного пакета відповідних документів (інформації), визначених нормативно-правовими актами Національного банку України. За результатами розгляду документів Національний банк України приймає рішення про погодження або про заборону набуття, збільшення істотної участі в такій платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку.

7. Національний банк України має право скасувати рішення про погодження набуття або збільшення істотної участі та вимагати відчуження відповідних акцій (часток) платіжної установи, установи електронних грошей або оператора поштового зв’язку, що здійснює діяльність, передбачену цим Законом, якщо виявлено, що документи, подані для такого погодження, містять недостовірну інформацію.

8. Набуття або збільшення істотної участі в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку, що здійснює діяльність, передбачену цим Законом, без погодження Національного банку України не допускається, крім випадків, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України, у яких допускається наступне погодження фактично набутої або збільшеної істотної участі в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку.

У визначених Національним банком України випадках особа зобов’язана звернутися до Національного банку України за погодженням набутої або збільшеної істотної участі в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку, що здійснює діяльність, передбачену цим Законом, після її фактичного набуття або збільшення у строки та в порядку, встановлені Національним банком України. Національний банк України до прийняття відповідного рішення має право тимчасово заборонити такій особі використання права голосу щодо відповідних акцій (часток) такої платіжної установи, установи електронних грошей або оператора поштового зв’язку у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку України.

9. Правочин, внаслідок вчинення якого особа набула або збільшила істотну участь всупереч забороні Національного банку України, крім випадків, у яких допускається наступне погодження фактично набутої або збільшеної істотної участі, є нікчемним. Національний банк України інформує відповідну платіжну установу, установу електронних грошей, оператора поштового зв’язку, що здійснює діяльність, передбачену цим Законом, сторони за таким правочином та депозитарну установу, яка обслуговує відповідний рахунок у цінних паперах (у разі якщо організаційно-правовою формою таких платіжної установи, установи електронних грошей або оператора поштового зв’язку є акціонерне товариство), про нікчемність такого правочину. Відповідна інформація розміщується на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України не пізніше наступного робочого дня після дня, коли Національному банку України стало відомо про вчинення такого правочину.

10. Якщо особа не звернулася до Національного банку України за погодженням набуття або збільшення істотної участі у випадках та строки, визначені Національним банком України, або якщо Національний банк України відмовив такій особі у погодженні набутої або збільшеної істотної участі, Національний банк України своїм рішенням тимчасово забороняє такому власнику істотної участі використання права голосу та/або вимагає відчуження відповідних часток або акцій (паїв) платіжної установи, установи електронних грошей або оператора поштового зв’язку, що здійснює діяльність, передбачену цим Законом, з обов’язковим визначенням строку відчуження.

11. Національний банк України визначає наявність значного впливу чи контролю (вирішального впливу на управління або діяльність) юридичної особи, у тому числі платіжної установи, установи електронних грошей або оператора поштового зв’язку (що здійснює діяльність, передбачену цим Законом), та визнає особу власником істотної участі в такій платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку у визначеному Національним банком України порядку. Ознаки наявності значного впливу чи контролю (вирішального впливу на управління або діяльність) юридичної особи, у тому числі платіжної установи, установи електронних грошей або оператора поштового зв’язку, що здійснює діяльність, передбачену цим Законом, визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

12. У разі невідповідності ділової репутації та/або фінансового/майнового стану власника істотної участі в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку, що здійснює діяльність, передбачену цим Законом, вимогам цього Закону або нормативно-правових актів Національного банку України та/або якщо Національний банк України має підстави вважати, що володіння такою особою істотною участю в такій платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку може становити суттєву загрозу належному управлінню такою платіжною установою, установою електронних грошей або оператором поштового зв’язку, інтересам користувачів платіжних послуг та/або негативно вплинути на фінансовий стан платіжної установи, установи електронних грошей або оператора поштового зв’язку, Національний банк України тимчасово забороняє такому власнику істотної участі використання права голосу. Відповідне рішення розміщується на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття відповідного рішення.

13. Національний банк України має право надсилати запити до державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичним та фізичним особам на отримання від них інформації, необхідної для підтвердження джерел походження коштів, що використовуються для набуття чи збільшення істотної участі в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку, що здійснює діяльність, передбачену цим Законом, фінансового стану та ділової репутації власників істотної участі (осіб, які претендують на істотну участь) у такій платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, яким адресований запит, зобов’язані протягом 10 днів з дня його одержання розглянути запит і надати запитувану інформацію Національному банку України.

1. Надавач платіжних послуг зобов’язаний вести облік своїх операцій та подавати до Національного банку України звітність щодо здійснення діяльності з надання платіжних послуг відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України.

1. Аудиторські перевірки надавачів платіжних послуг проводяться відповідно до Закону України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність".

2. Надавачі фінансових платіжних послуг, крім філій іноземних платіжних установ, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, зобов’язані проводити внутрішній аудит (контроль) своєї діяльності з надання платіжних послуг відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії".

1. Платіжні установи, оператори поштового зв’язку, установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг, зобов’язані забезпечувати належний захист і збереження коштів, отриманих ними від користувачів або які надійшли (утримані) на користь користувачів, у тому числі через комерційних агентів (далі - кошти користувачів), відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

2. Платіжні установи, оператори поштового зв’язку, установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг, зобов’язані забезпечити відокремлення коштів користувачів від власних коштів та коштів інших осіб (крім користувачів), що можуть перебувати в розпорядженні відповідної платіжної установи, оператора поштового зв’язку, установи електронних грошей, філії іноземної платіжної установи, фінансової установи, що має право на надання платіжних послуг.

Для обліку коштів користувачів платіжні установи, оператори поштового зв’язку, установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг, відкривають розрахункові рахунки в банках у порядку, встановленому Національним банком України.

Кошти, отримані платіжними установами, операторами поштового зв’язку, установами електронних грошей, філіями іноземних платіжних установ, фінансовими установами, що мають право на надання платіжних послуг, від користувачів платіжних послуг, а також кошти, які надійшли від користувачів або на користь користувачів, у тому числі через комерційних агентів, перебувають у власності користувачів, якщо інше не встановлено платіжними інструкціями таких користувачів.

3. Платіжні установи, оператори поштового зв’язку, установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг, мають право забезпечувати збереження коштів користувачів шляхом страхування своєї відповідальності на випадок неможливості виконання фінансових зобов’язань перед користувачами, або забезпечувати такі кошти банківською гарантією на умовах, що дадуть змогу користувачам отримати від страховика або банку-гаранта відшкодування в розмірі, еквівалентному сумі фінансових зобов’язань.

Платіжні установи, оператори поштового зв’язку, установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг, можуть укладати договори страхування відповідальності на випадок неможливості виконання фінансових зобов’язань перед користувачами за класом страхування 13, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування".

Договори страхування можуть укладатися страховиками, які мають ліцензію на здійснення діяльності із страхування за відповідним класом страхування.

Платіжним установам, операторам поштового зв’язку, установам електронних грошей, філіям іноземних платіжних установ, фінансовим установам, що мають право на надання платіжних послуг, забороняється укладати договори із страховиками та банками-гарантами, які належать до однієї фінансової групи з надавачем платіжних послуг, що забезпечує збереження коштів користувачів у такий спосіб.

Національний банк України має право встановлювати своїми нормативно-правовими актами додаткові вимоги до договорів страхування відповідальності платіжних установ, операторів поштового зв’язку, установ електронних грошей, фінансових установ, філій іноземних платіжних установ на випадок неможливості виконання фінансових зобов’язань перед користувачами.

Національний банк України має право встановлювати своїми нормативно-правовими актами додаткові вимоги до договорів банківської гарантії та до банків, що здійснюють забезпечення захисту коштів користувачів шляхом надання банківської гарантії на випадок неможливості виконання надавачем платіжних послуг фінансових зобов’язань перед користувачами.

4. На кошти користувачів, що отримуються (утримуються) небанківським надавачем платіжних послуг для виконання платіжних операцій на розрахунковому рахунку, не може бути накладено арешт та/або звернено стягнення за зобов’язаннями небанківського надавача платіжних послуг перед будь-яким кредитором, крім звернення стягнення за зобов’язаннями небанківського надавача платіжних послуг перед користувачем, за умови що таке зобов’язання пов’язано з наданням ним платіжних послуг такому користувачу.

Порядок звернення стягнення на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках небанківських надавачів платіжних послуг, встановлюється Національним банком України.

5. На виплати за договорами страхування або банківської гарантії відповідно до частини третьої цієї статті не може бути звернене стягнення за зобов’язаннями надавача платіжних послуг перед будь-яким кредитором, крім користувача, за умови що відповідне зобов’язання надавача платіжних послуг перед користувачем пов’язано із здійсненням функцій надавача платіжних послуг.

6. Надавачі нефінансових платіжних послуг зобов’язані страхувати свою відповідальність перед користувачами та надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків за класом страхування 13, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування", у порядку, встановленому Національним банком України відповідно до законодавства.

1. Платіжні установи (у тому числі малі платіжні установи), філії іноземних платіжних установ, установи електронних грошей, фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг, оператори поштового зв’язку, що здійснюють діяльність, передбачену цим Законом, надавачі нефінансових платіжних послуг (крім Національного банку України) зобов’язані розкривати у порядку, встановленому законом та нормативно-правовими актами Національного банку України:

1) підтверджену незалежним аудитором фінансову та консолідовану фінансову звітність, що складається та подається відповідно до законодавства;

2) звіт про корпоративне управління (для надавачів платіжних послуг, утворених у формі акціонерного товариства), що подається до Національного банку України разом з річною звітністю;

3) звітні дані (інші, ніж фінансова та консолідована фінансова звітність);

4) перелік усіх осіб (банків, страхових компаній тощо), послугами яких користується надавач платіжних послуг для забезпечення збереження коштів користувачів;

5) іншу інформацію, надання якої користувачу передбачено цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами Національного банку України.

2. Надавачі платіжних послуг, утворені у формі акціонерного товариства, зобов’язані додатково розкривати інформацію як емітенти цінних паперів відповідно до вимог законодавства про цінні папери.

3. Користувач має право доступу до інформації щодо діяльності надавача платіжних послуг. Надавачі платіжних послуг зобов’язані на вимогу користувача надавати таку інформацію:

1) відомості про фінансові показники діяльності надавача платіжних послуг та його економічний стан, що підлягають обов’язковому оприлюдненню;

2) перелік керівників надавача платіжних послуг та його відокремлених підрозділів;

3) перелік платіжних послуг, що надаються надавачем платіжних послуг;

4) ціну/тарифи платіжних послуг;

5) кількість акцій надавача платіжних послуг, що перебувають у власності членів її виконавчого органу, та/або перелік осіб, частки яких у статутному капіталі надавача платіжних послуг перевищують 5 відсотків;

6) іншу інформацію з питань надання платіжних послуг та інформацію, право на отримання якої встановлено законом.

4. Надавачі платіжних послуг зобов’язані також розкривати шляхом розміщення із наданням безоплатного доступу на своїх веб-сайтах (веб-сторінках) в обсязі та порядку, встановлених Національним банком України, таку інформацію:

1) повне найменування, ідентифікаційний код, юридичну адресу та фактичне місцезнаходження надавача платіжних послуг, контактний номер телефону або інший спосіб зв’язку для оперативного звернення користувачів;

2) перелік платіжних послуг, що надаються надавачем платіжних послуг, відомості про участь у платіжних системах, виконання функцій оператора платіжної системи, технологічного оператора (за наявності);

3) відомості про власників істотної участі (у тому числі осіб, які здійснюють контроль за надавачем платіжних послуг);

4) відомості про склад наглядової ради та виконавчого органу надавача платіжних послуг;

5) відомості про відокремлені підрозділи надавача платіжних послуг;

6) відомості про ліцензії та дозволи, видані надавачу платіжних послуг;

7) річну фінансову та консолідовану фінансову звітність;

8) відомості про порушення провадження у справі про банкрутство, введення процедури санації надавача платіжних послуг;

9) рішення про ліквідацію надавача платіжних послуг;

10) відомості про всі знаки для товарів і послуг (торговельні марки), які використовує надавач під час надання платіжних послуг;

11) іншу інформацію про надавача платіжних послуг, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства.

5. Емітенти електронних грошей зобов’язані подавати до Національного банку України інформацію про проведені операції з електронними грошима за формою та в порядку, визначеними нормативно-правовими актами Національного банку України, а також на вимогу Національного банку України - за встановленою ним формою.

6. Банки зобов’язані розкривати інформацію, у тому числі що містить банківську таємницю, у порядку та обсягах, визначених Законом України "Про банки і банківську діяльність" та нормативно-правовими актами Національного банку України, що регулюють порядок розкриття банківської таємниці.

7. Надавачі платіжних послуг, які є органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, зобов’язані розкривати інформацію в порядку та обсягах, визначених відповідними законами та прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність таких органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, з урахуванням вимог, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України.

1. Платіжна установа, установа електронних грошей, оператор поштового зв’язку має право на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг надавати користувачам на умовах кредиту кошти для виконання платіжних операцій з рахунку/на рахунок користувача, крім платіжних операцій з електронними грошима, з дотриманням таких умов:

1) платіжна установа, установа електронних грошей, оператор поштового зв’язку має право надавати платіжні послуги, передбачені пунктами 4 або 5 частини першої статті 5 цього Закону;

2) надання кредиту здійснюється виключно у зв’язку з виконанням платіжної операції;

3) кредит надається на короткий строк, що не може перевищувати 12 місяців з дати надання коштів;

4) кредит не може надаватися за рахунок коштів, отриманих від користувачів для цілей виконання платіжних операцій та/або в обмін на випущені електронні гроші;

5) розмір власного капіталу платіжної установи, установи електронних грошей, оператора поштового зв’язку відповідає вимогам, встановленим Національним банком України до надавачів платіжних послуг, які мають право надавати кредит.

2. Забороняється надання кредиту електронними грошима.

3. Надання кредиту споживачам здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про споживче кредитування".

1. Надавачі платіжних послуг, визначені в пункті9 частини першої статті 10 цього Закону, зобов’язані здійснювати ідентифікацію та верифікацію користувачів відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

1. Юридична особа має право здійснювати в Україні діяльність з надання послуг технологічного оператора лише після включення її до Реєстру в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку України, якщо інше не передбачено цим Законом.

Банки мають право здійснювати в Україні діяльність з надання послуг технологічного оператора на підставі банківської ліцензії без включення до Реєстру.

До функцій технологічного оператора не належить надання нефінансових платіжних послуг.

2. Включення до Реєстру здійснюється шляхом внесення до Реєстру відомостей про технологічного оператора відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

3. Національний банк України не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про включення технологічного оператора до Реєстру вносить до Реєстру відомості щодо цього технологічного оператора.

Національний банк України протягом трьох робочих днів після прийняття рішення про включення технологічного оператора до Реєстру або про відмову у включенні повідомляє заявника про прийняте рішення. Національний банк України зобов’язаний повідомити заявника про причини відмови включення технологічного оператора до Реєстру.

4. Оператор платіжної системи (або надавач платіжних послуг), який виконує функції технологічного оператора виключно для цієї платіжної системи (цього надавача платіжних послуг), має право здійснювати таку діяльність без включення до Реєстру як технологічного оператора.

5. Оператор платіжної системи та надавач платіжних послуг зобов’язані повідомити Національний банк України про залучення технологічного оператора (у тому числі банку, що надає послуги технологічного оператора) у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.

6. Банки та інші надавачі платіжних послуг, перелік яких визначений частиною першою статті 7 цього Закону, мають право надавати послуги технологічних операторів іншим надавачам платіжних послуг, операторам платіжних систем. Надавачі платіжних послуг (крім банків), перелік яких визначений абзацом першим частини першої статті 7 цього Закону, мають право надавати відповідні послуги виключно після внесення до Реєстру відомостей про таких осіб як технологічних операторів.

7. Емітенти електронних грошей мають право залучати для виконання операційних та інших технологічних функцій, що забезпечують використання електронних грошей, технологічних операторів-резидентів.

Вимоги до технологічних операторів, перелік їхніх функцій та обмеження щодо їх залучення емітентами електронних грошей визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

8. Технологічні оператори під час здійснення своєї діяльності зобов’язані дотримуватися вимог законодавства.

9. Оператори платіжної системи, учасники платіжної системи зобов’язані здійснювати контроль та несуть відповідальність за дотримання правил платіжної системи технологічними операторами, з якими вони уклали договори про надання відповідних послуг у цій платіжній системі.

Надавачі платіжних послуг зобов’язані здійснювати контроль та несуть відповідальність за дотримання технологічними операторами умов та порядку надання відповідних послуг надавачу платіжних послуг згідно з укладеними між ними договорами.

Надавачі платіжних послуг зобов’язані здійснювати контроль наявності відповідного статусу технологічного оператора перед укладанням з ними договорів.

1. Банк, платіжна установа, установа електронних грошей мають право залучати комерційних агентів для надання користувачам усіх або окремих фінансових платіжних послуг, право на надання яких такі юридичні особи отримали відповідно до цього Закону.

2. Одна особа має право одночасно бути комерційним агентом кількох надавачів платіжних послуг.

3. Банк, платіжна установа, установа електронних грошей, які мають намір надавати фінансові платіжні послуги із залученням комерційного агента, повинні повідомити про це Національний банк України у встановленому ним порядку.

Комерційний агент має право надавати фінансові платіжні послуги від імені банку, платіжної установи, установи електронних грошей лише після внесення відомостей про такого агента до Реєстру.

4. Комерційний агент не має права передавати іншим особам свої повноваження щодо надання платіжних послуг.

5. Комерційний агент зобов’язаний визначати себе для користувача щоразу під час надання платіжної послуги та інформувати користувача про банк, платіжну установу, установу електронних грошей, від імені якої він діє.

6. Банк, платіжна установа, установа електронних грошей зобов’язані забезпечити розроблення, впровадження та застосування механізмів внутрішнього контролю за діяльністю своїх комерційних агентів, зокрема з метою забезпечення дотримання законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

7. Банк, платіжна установа, установа електронних грошей зобов’язані подавати до Національного банку України у встановленому ним порядку звітність про діяльність залучених комерційних агентів.

8. Банк, платіжна установа, установа електронних грошей зобов’язані негайно повідомляти Національний банк України у визначеному ним порядку про зміни в частині залучених ними комерційних агентів для надання фінансових платіжних послуг.

9. Національний банк України має право встановлювати обмеження щодо переліку фінансових платіжних послуг, які можуть надаватися банком, платіжною установою, установою електронних грошей із залученням комерційних агентів, а також особливості надання таких фінансових платіжних послуг комерційними агентами.

10. Банк, платіжна установа, установа електронних грошей зобов’язані забезпечити дотримання комерційними агентами вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

1. Надавачі платіжних послуг мають право залучати третіх (юридичних) осіб на договірній основі для виконання окремих операційних функцій, пов’язаних із наданням платіжних послуг (далі - операційні функції).

2. Надавачі платіжних послуг мають право одночасно залучати кількох осіб для виконання операційних функцій, а одна особа має право одночасно надавати послуги з виконання операційних функцій кільком надавачам платіжних послуг, за умови дотримання вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України.

3. Операційна функція є важливою, якщо невиконання або неналежне виконання такої функції призводить до порушення надавачем платіжних послуг умов, дотримання яких є умовою отримання авторизації діяльності, та/або до порушення обов’язків/настання відповідальності надавача платіжних послуг згідно з цим Законом, та/або до погіршення фінансового стану надавача платіжних послуг, та/або шкодить/несе загрозу безпеці/безперервності надання платіжних послуг/конфіденційності інформації.

4. Надавачі платіжних послуг з урахуванням встановлених Національним банком України вимог визначають операційні функції як такі, що є важливими, з урахуванням особливостей виду своєї діяльності, характеру і переліку послуг, які вони надають, ризиків, притаманних такій діяльності.

5. Надавачі платіжних послуг у разі залучення третіх осіб до виконання важливих операційних функцій зобов’язані забезпечити належний рівень управління ризиками і внутрішнього контролю та можливість Національного банку України контролювати виконання надавачем платіжних послуг вимог, встановлених цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

6. Надавач платіжних послуг, який залучив третю особу до виконання операційних функцій, несе відповідальність перед користувачем за надання платіжної послуги чи виконання платіжної операції. Відносини та зобов’язання надавача платіжних послуг щодо користувачів у разі залучення третьої особи до виконання операційних функцій залишаються незмінними.

7. Національний банк України вимагає припинення виконання третьою особою важливих операційних функцій надавача платіжних послуг у разі:

1) виявлення обставин, які свідчать про те, що виконання третьою особою таких функцій призводить до порушення надавачем платіжних послуг вимог, дотримання яких є умовою авторизації діяльності;

2) притягнення надавача платіжних послуг до відповідальності за невиконання або неналежне виконання третьою особою таких функцій;

3) погіршення фінансового стану надавача платіжних послуг у зв’язку з виконанням цих функцій третьою особою та/або виявлення обставин, які свідчать про те, що виконання таких функцій надавача платіжних послуг третьою особою призводить до заподіяння шкоди/загрози безпеці надання надавачем платіжних послуг/безперервності надання платіжних послуг/конфіденційності інформації.

8. Надавач платіжних послуг зобов’язаний повідомити Національний банк України про залучення третьої особи до виконання важливої операційної функції та про істотні зміни в умовах такого залучення у встановлені ним порядку і строки.

9. Надавачі платіжних послуг мають право залучати третіх осіб на підставі договору до виконання окремих (інших, ніж операційні) функцій, процесів та завдань.

10. Національний банк України визначає порядок залучення надавачами платіжних послуг третіх осіб до виконання важливих операційних функцій відповідно до цієї статті, вимоги та обмеження щодо такого залучення, порядок повідомлення Національного банку України надавачами платіжних послуг про залучення третіх осіб, а також порядок здійснення ним контролю щодо такого залучення.

11. Надавачі платіжних послуг зобов’язані забезпечити дотримання третіми особами, яким передано виконання окремих операційних функцій, вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

1. Усі документи, що підтверджують надання платіжних послуг (виконання платіжних операцій), зберігаються надавачами платіжних послуг та їх комерційними агентами не менше п’яти років з дня припинення ділових відносин з клієнтом або з дня завершення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтом.

2. Під час зберігання документів, що містять банківську таємницю або іншу інформацію з обмеженим доступом, надавачі платіжних послуг та їх комерційні агенти забезпечують дотримання вимог, встановлених законодавством для зберігання відповідної інформації.

1. Реорганізація та ліквідація надавачів платіжних послуг здійснюються відповідно до закону з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України.

1. Надання платіжних послуг (у тому числі виконання окремих або разових платіжних операцій, відкриття та обслуговування рахунків тощо) здійснюється на підставі договору, що укладається між надавачем платіжних послуг та користувачем відповідно до вимог законодавства, на узгоджених сторонами умовах.

2. Договір про надання платіжних послуг укладається в письмовій формі (паперовій або електронній). Договір про надання платіжних послуг може укладатися шляхом приєднання користувача до договору, розміщеного у доступному для клієнта місці у надавача платіжних послуг та на його веб-сайті в мережі Інтернет. Усі поточні редакції публічної пропозиції укладення договору та документів, що містять інформацію про комісійні винагороди, процентні ставки, курс перерахунку іноземної валюти, що застосовуються до обраної користувачем платіжної послуги, що надається користувачу згідно з пунктом 3 частини першої статті 30 цього Закону, зберігаються на веб-сайті надавача платіжних послуг із зазначенням строку їх дії. Користувачі мають право в будь-який час отримати доступ до всіх редакцій публічної пропозиції укладення договору та інших документів, зазначених у цій статті, що розміщені на веб-сайті надавача платіжних послуг.

3. У разі виникнення неоднозначного тлумачення прав та обов’язків сторони за договором за участю споживача платіжних послуг такі права та обов’язки тлумачаться на користь такого споживача.

4. Національний банк України має право встановлювати додаткові вимоги до договорів про надання платіжних послуг.

1. Перед укладенням договору про надання платіжних послуг надавач платіжних послуг зобов’язаний надати користувачу на безоплатній основі інформацію про умови, що стосуються надання платіжної послуги відповідно до договору, у тому числі:

1) інформацію про надавача платіжних послуг:

а) найменування надавача платіжних послуг, його місцезнаходження, фактичну адресу, за якою здійснюється надання платіжних послуг (адресу філії надавача платіжних послуг або комерційного агента), контактну інформацію, включаючи номер телефону, адресу електронної пошти або іншого способу для здійснення оперативних контактів із надавачем платіжних послуг (філією, комерційним агентом);

б) реєстраційний номер з Реєстру та іншу інформацію, що дає змогу ідентифікувати надавача платіжних послуг (комерційного агента) у Реєстрі;

2) контактну інформацію (адресу, номер телефону тощо) Національного банку України та органів з питань захисту прав споживачів;

3) інформацію про платіжну послугу:

а) опис основних характеристик платіжної послуги та умови її надання;

б) умови надання додаткових послуг;

в) форму та порядок надання і відкликання згоди платника на виконання платіжної операції;

г) порядок прийняття до виконання платіжної інструкції надавачем платіжних послуг та настання моменту безвідкличності платіжної інструкції;

ґ) посилання на робочий та операційний час надавача платіжних послуг, на максимальний час виконання платіжних операцій;

д) посилання на ліміти (обмеження) використання платіжних інструментів;

4) інформацію про комісійні винагороди, процентні ставки, застосовний курс перерахунку іноземної валюти, що застосовуються до обраної користувачем платіжної послуги:

а) перелік усіх тарифів, комісійних винагород та зборів, які користувач має сплачувати надавачу платіжних послуг за надання обраної платіжної послуги;

б) інформацію про процентні ставки, що застосовуються до обраної користувачем платіжної послуги, та методику їх обчислення;

в) інформацію про курс перерахунку іноземної валюти, що застосовується до обраної користувачем платіжної послуги, та методику його визначення;

г) інформацію про штрафи, пені, що застосовуються до обраної користувачем платіжної послуги, та методику їх обчислення;

5) інформацію про спосіб комунікації:

а) засоби зв’язку для передавання інформації або повідомлення відповідно до договору, включаючи технічні вимоги до обладнання та програмного забезпечення користувача (за потреби);

б) обсяг, порядок і часовий проміжок надання інформації відповідно до обраної користувачем платіжної послуги;

6) інформацію про заходи безпеки:

а) інформацію про зобов’язання користувача щодо забезпечення ним збереження платіжних інструментів та індивідуальної облікової інформації;

б) інформацію про процедури проведення заходів, спрямованих на запобігання невиконанню або неналежному виконанню платіжних операцій, а також про відповідальність надавача платіжних послуг у разі невиконання або неналежного виконання платіжних операцій;

в) процедуру взаємодії між надавачем платіжних послуг та користувачем на випадок шахрайства (підозри шахрайства) або загрози безпеці виконання платіжної операції;

г) процедуру взаємодії між надавачем платіжних послуг та користувачем у разі здійснення неакцептованих, помилкових, неналежних платіжних операцій та порядок звернення користувача за відшкодуванням збитків, завданих у результаті платіжних операцій, проведених надавачем платіжних послуг;

7) інформацію про строк дії договору, порядок внесення змін до договору, умови припинення договору;

8) інформацію про механізм захисту прав користувача та порядок врегулювання спірних питань, що виникають у процесі надання платіжних послуг.

2. Інформація та умови договору про надання платіжних послуг надаються надавачем платіжних послуг у спосіб, що забезпечує вільний доступ користувача до такої інформації, у належному вигляді, викладені українською мовою. Крім української мови, надавач платіжних послуг за наявності технічної можливості може додатково надати користувачу таку інформацію іншою мовою на вибір користувача.

Інформація та умови договору про надання платіжних послуг можуть надаватися шляхом ознайомлення користувача з проектом договору в електронному або паперовому вигляді (без стягнення додаткової плати) або шляхом надання користувачу доступу до публічного (мережевого) ресурсу, на якому розміщений проект договору.

3. Обов’язок доведення, що надавач платіжних послуг належним чином виконав свої зобов’язання щодо надання інформації та умов договору, передбачені цією статтею, покладається на надавача платіжних послуг.

4. Під час надання інформації споживачу до укладення договору про надання платіжних послуг надавач платіжних послуг повинен дотримуватися вимог законодавства, у тому числі законодавства у сфері захисту прав споживачів, у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

5. Вимоги цієї статті не поширюються на рекламу про платіжні послуги.

1. Перед ініціюванням платіжної операції надавач платіжних послуг платника зобов’язаний надати платнику наявну інформацію про:

1) максимальний час виконання платіжної операції;

2) комісійні винагороди та інші збори, які платник має сплатити у процесі виконання платіжної операції (за технічної можливості кожна комісійна винагорода має зазначатися окремо), та загальну суму коштів, необхідних для виконання платіжної операції.

Національний банк України у разі виявлення практики надання платіжних послуг, що порушує права споживачів платіжних послуг, у межах своєї компетенції встановлює додаткові вимоги до інформації про умови та порядок надання кожного виду таких платіжних послуг, яка надається їх споживачам. Національний банк України має право визначати вимоги до порядку, в якому надається така інформація, та форми надання такої інформації.

2. Після ініціювання платіжної інструкції надавач платіжних послуг зобов’язаний надати ініціатору у спосіб, визначений договором, таку інформацію:

1) дату і час отримання платіжної інструкції;

2) дату і час прийняття до виконання платіжної інструкції надавачем платіжних послуг платника;

3) інформацію про відмову надавача платіжних послуг платника у прийнятті платіжної інструкції до виконання (у разі відмови).

3. Якщо платіжна операція ініціюється через надавача послуги з ініціювання платіжної операції, надавач послуги з ініціювання платіжної операції негайно після ініціювання платіжної операції зобов’язаний надати платнику та отримувачу (за потреби) таку інформацію:

1) підтвердження про успішне ініціювання платіжної інструкції надавачем платіжних послуг з обслуговування рахунку платника;

2) відомості (посилання на них), які дають змогу платнику та отримувачу ідентифікувати платіжну операцію, а також отримувачу - ідентифікувати платника, та будь-які відомості, що супроводжують платіжну інструкцію;

3) суму платіжної операції;

4) суму всіх комісійних винагород надавача послуг з ініціювання платіжної операції, які будуть стягнуті з користувача під час виконання платіжної операції (за наявності технічної можливості розмір кожної комісійної винагороди зазначається окремо).

Надавач послуги з ініціювання платіжної операції також зобов’язаний забезпечити надання відомостей (посилання на них) про платіжну операцію надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку платника.

4. Після виконання платіжної операції надавач платіжних послуг платника зобов’язаний надати платнику у спосіб та в порядку, визначені договором, таку інформацію:

1) відомості, які дають змогу платнику ідентифікувати виконану платіжну операцію та інформацію про отримувача (за наявності технічної можливості);

2) суму платіжної операції у валюті рахунку платника та у валюті платіжної операції;

3) суму всіх комісійних винагород та зборів, що утримані з платника за виконання платіжної операції (за наявності технічної можливості розмір кожної комісійної винагороди зазначається окремо);

4) курс перерахунку іноземної валюти (якщо платнику надавалися послуги з виконання операцій з обміну іноземної валюти);

5) дату і час прийняття до виконання платіжної інструкції, дату валютування.

Надавач платіжних послуг платника зобов’язаний надавати платнику інформацію, передбачену цією частиною, про кожну виконану платіжну операцію за його рахунком не менше одного разу протягом календарного місяця на безоплатній основі у спосіб, визначений договором про надання платіжних послуг.

5. Після виконання платіжної операції надавач платіжних послуг отримувача зобов’язаний надати отримувачу у спосіб, визначений договором, таку інформацію:

1) відомості, які дають змогу отримувачу ідентифікувати виконану платіжну операцію, інформацію про платника та інші відомості, що супроводжують платіжну інструкцію;

2) суму платіжної операції у валюті рахунку отримувача та у валюті платіжної операції;

3) суму всіх комісійних винагород та зборів, що утримані з отримувача за виконання платіжної операції (за наявності технічної можливості розмір кожної комісійної винагороди зазначається окремо);

4) курс перерахунку іноземної валюти (якщо платнику надавалися послуги з виконання операцій з обміну іноземної валюти);

5) дату і час зарахування коштів на рахунок отримувача, дату валютування.

Надавач платіжних послуг отримувача зобов’язаний надавати отримувачу інформацію, передбачену цією частиною, про кожну виконану платіжну операцію за його рахунком не менше одного разу протягом календарного місяця на безоплатній основі у спосіб, визначений договором про надання платіжних послуг.

6. Надавач платіжних послуг та користувач можуть передбачити в договорі стягнення з користувача плати за надання інформації частіше, ніж передбачено цим Законом, або за надання додаткової інформації, не передбаченої цим Законом. Розмір такої плати встановлюється згідно з тарифами, встановленими надавачем платіжних послуг, та має враховувати фактичні витрати надавача платіжних послуг на обробку та надання інформації.

1. Користувач відповідно до умов договору зобов’язаний надати надавачу платіжних послуг інформацію для здійснення контактів із ним, а надавач платіжних послуг зобов’язаний зберігати цю інформацію протягом строку дії договору.

2. Обов’язок надавача платіжних послуг щодо повідомлення користувача (у спосіб, визначений договором) про здійснені операції з використанням платіжного інструменту користувача є виконаним у разі:

1) інформування надавачем платіжних послуг користувача про кожну здійснену операцію відповідно до контактної інформації, наданої користувачем;

2) відмови користувача від отримання повідомлень надавача платіжних послуг про здійснені операції з використанням платіжного інструменту користувача, про що зазначено в договорі.

3. Надавач платіжних послуг зобов’язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача щодо використання платіжного інструменту, помилкових, неналежних, неакцептованих платіжних операцій, ініційованих з використанням такого платіжного інструменту, надавати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, встановлений договором, але не більше строку, передбаченого законом для розгляду звернень (скарг) громадян.

1. Поширення в будь-якій формі та в будь-який спосіб надавачами платіжних послуг (іншими особами від імені та/або за дорученням надавачів платіжних послуг) неповної, неточної або недостовірної інформації (у тому числі в рекламі) про їхню діяльність у сфері надання платіжних послуг, про платіжні послуги, які вони надають, про умови отримання таких платіжних послуг, а також недобросовісна реклама у сфері платіжних послуг забороняються.

2. Надавачі платіжних послуг під час поширення реклами повинні дотримуватися вимог законів України "Про рекламу", " Про фінансові послуги та фінансові компанії ", "Про захист прав споживачів", "Про банки і банківську діяльність" та нормативно-правових актів Національного банку України щодо реклами у сфері фінансових і платіжних послуг. Національний банк України має право встановлювати додаткові вимоги до реклами на платіжному ринку, включаючи рекламу нефінансових та обмежених платіжних послуг, та способу викладення інформації про умови надання послуг на платіжному ринку.

1. До платіжних інструментів належать:

1) прямий дебет;

2) кредитовий трансфер;

3) електронні платіжні засоби.

2. Національний банк України має право визначати інші види платіжних інструментів та порядок їх емісії.

1. Емісія/надання користувачу платіжного інструменту здійснюється надавачем платіжних послуг на підставі договору, укладеного між надавачем платіжних послуг та користувачем.

2. Порядок емісії платіжних інструментів для використання в платіжних системах визначається правилами відповідних платіжних систем з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

1. Порядок виконання операцій з використанням наданих користувачу платіжних інструментів та обмеження щодо таких операцій визначаються договором між надавачем платіжних послуг та користувачем з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

2. Емітент та платник мають право узгодити в договорі певні ліміти виконання платіжних операцій, якщо платіжний інструмент використовується для цілей надання згоди платника на виконання платіжної операції.

3. Порядок використання платіжних інструментів у платіжних системах визначається правилами відповідних платіжних систем з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

1. Еквайринг здійснюється еквайром на підставі договору, укладеного з отримувачем, з урахуванням вимог законодавства.

2. У здійсненні еквайрингу щодо однієї платіжної операції може брати участь один або більше еквайрів.

3. Предметом еквайрингу можуть бути платіжні операції з переказу коштів та/або з видачі готівкових коштів з використанням платіжного пристрою.

4. Надання особою користувачам виключно супровідних технічних, технологічних та/або інформаційних послуг, у тому числі забезпечення та обслуговування платіжних пристроїв для виконання платіжних операцій, не вважається еквайрингом.

5. Порядок здійснення еквайрингу у платіжних системах визначається правилами відповідних платіжних систем з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

6. У разі виникнення ризику порушення прав користувачів внаслідок використання платіжних інструментів Національний банк України має право визначити порядок здійснення еквайрингу таких платіжних інструментів, у тому числі обмеження щодо порядку здійснення еквайрингу.

7. Еквайр та/або емітент за кожну платіжну операцію між ними із застосуванням платіжної картки прямо чи опосередковано (через третіх осіб) мають право сплачувати комісійну винагороду (далі - інтерчейндж).

Торговець сплачує еквайру комісійну винагороду та/або іншу плату за еквайринг відповідно до укладеного між ними договору (далі - плата за еквайринг).

Еквайр у разі зміни (збільшення або зменшення) розміру інтерчейнджу зобов’язаний здійснити відповідне корегування плати за еквайринг згідно з умовами та у порядку, встановленими договором між еквайром та торговцем.

1. Емісію електронних платіжних засобів має право здійснювати виключно емітент, авторизований для надання такої послуги.

2. Емітент має право емітувати електронні платіжні засоби для ініціювання платіжних операцій з рахунків платників, відкритих у цього емітента як надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

3. Емітент має право емітувати електронні платіжні засоби для ініціювання платіжних операцій з рахунків платників, відкритих в іншого надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

4. Емісія електронних платіжних засобів для використання в платіжній системі здійснюється емітентом, який уклав договір участі в платіжній системі відповідно до правил цієї платіжної системи.

5. У разі емісії електронного платіжного засобу для використання в платіжній системі вид електронного платіжного засобу, тип його носія ідентифікаційних даних (магнітна смуга, мікросхема тощо), реквізити, що наносяться на нього у графічному вигляді, та інші елементи визначаються оператором платіжної системи.

6. За згодою операторів платіжних систем один електронний платіжний засіб може використовуватися для ініціювання платіжних операцій у більш як одній платіжній системі відповідно до правил таких платіжних систем.

7. У разі емісії електронного платіжного засобу для використання у більш як одній платіжній системі емітент має право розміщувати на одному електронному платіжному засобі одночасно дві та більше торговельні марки (знаки для товарів і послуг) платіжних систем відповідно до договорів з операторами платіжних систем - власниками таких торговельних марок. Такі договори мають містити правила виконання операцій з використанням електронного платіжного засобу.

8. Електронний платіжний засіб може існувати в будь-якій формі, на будь-якому носії, що дає змогу зберігати інформацію, необхідну для ініціювання платіжної операції.

9. Електронні платіжні засоби використовуються для ініціювання платіжних операцій з рахунків платників.

10. Електронний платіжний засіб має містити реквізити, що дають змогу ідентифікувати його емітента, а також інші визначені Національним банком України обов’язкові реквізити.

У разі емісії електронного платіжного засобу для використання в платіжній системі електронний платіжний засіб має додатково містити реквізити, що дають змогу ідентифікувати відповідну платіжну систему.

11. Електронний платіжний засіб має відповідати вимогам щодо захисту інформації, передбаченим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

12. Електронний платіжний засіб, що використовується в платіжній системі, має відповідати вимогам щодо захисту інформації, передбаченим правилами платіжної системи, з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

13. Емітент має право випускати електронні платіжні засоби, які, крім платіжного додатка, мають нефінансові додатки та можуть містити ідентифікаційні дані, інформацію про пільги, страхування та іншу інформацію про держателя і дають змогу ідентифікувати їх держателів та обліковувати виконані ними операції із застосуванням таких електронних платіжних засобів у певних системах виплат, надання та обліку послуг, пільг, знижок тощо.

14. Емітент має право надати електронний платіжний засіб користувачу у власність або в користування у порядку, визначеному договором про надання платіжних послуг.

15. Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається, крім випадку емісії електронного платіжного засобу для довіреної особи.

16. Представник користувача має право отримати електронний платіжний засіб, персональний ідентифікаційний номер (далі - ПІН), індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, за довіреністю, виданою користувачем та посвідченою у встановленому законодавством порядку. У такому разі емітент не несе відповідальності за проведення операцій з використанням такого електронного платіжного засобу, виданого представнику користувача за довіреністю.

У разі надання представнику користувача електронного платіжного засобу користувача за довіреністю емітент зобов’язаний надавати представнику користувача електронний платіжний засіб, ПІН, індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, у захищеному вигляді.

17. Емітенти мають право укладати договори з комерційними агентами про розповсюдження емітованих ними електронних платіжних засобів, якщо це не суперечить вимогам, що застосовуються до певних платіжних інструментів відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України, або правилам платіжної системи. Розповсюдження електронних платіжних засобів через комерційних агентів не вважається їх емісією.

18. Якщо оператор створеної нерезидентом платіжної системи одночасно виконує функції емітента, він має право укладати з надавачами платіжних послуг договори про розповсюдження в Україні емітованих ним електронних платіжних засобів серед користувачів таких надавачів платіжних послуг.

19. Емітент зобов’язаний:

1) забезпечити, щоб індивідуальна облікова інформація користувача була недоступна жодним іншим сторонам, крім користувача (крім випадку, передбаченого частиною шістнадцятою цієї статті);

2) зберігати інформацію, надану користувачем для здійснення контактів із ним, протягом строку дії договору;

3) не надавати користувачу електронні платіжні засоби без відповідного запиту користувача, крім випадку надання користувачу електронного платіжного засобу на заміну раніше виданого електронного платіжного засобу;

4) забезпечити користувачу можливість безоплатно в будь-який час повідомити емітента про втрату електронного платіжного засобу, або втрату індивідуальної облікової інформації та не допускати будь-якого використання електронного платіжного засобу після отримання такого повідомлення;

5) забезпечити користувачу можливість у будь-який час повідомити емітента про необхідність розблокування або заміни (перевипуску) електронного платіжного засобу;

6) повідомляти користувача про виконання операцій з використанням електронного платіжного засобу.

У разі невиконання емітентом обов’язку з інформування користувача про виконані операції з використанням електронного платіжного засобу ризик збитків від виконання таких операцій несе емітент. Обов’язок емітента щодо повідомлення користувача про виконані операції з використанням електронного платіжного засобу користувача є виконаним у разі:

інформування емітентом користувача про кожну виконану операцію відповідно до контактної інформації, наданої користувачем;

відмови користувача від отримання повідомлень емітента про виконані операції з використанням електронного платіжного засобу користувача, про що зазначено в договорі про надання платіжних послуг;

7) реєструвати та протягом строку, передбаченого нормативно-правовими актами Національного банку України, зберігати інформацію, що підтверджує факт інформування емітентом користувача та користувачем емітента, надавати користувачу таку інформацію за його письмовим зверненням.

Під час реєстрації повідомлення користувача про втрату електронного платіжного засобу емітент зобов’язаний зазначити дату і час одержання повідомлення.

Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів та/або індивідуальної облікової інформації.

Втратою індивідуальної облікової інформації є неможливість здійснення платником використання індивідуальної облікової інформації, неправомірне заволодіння та/або використання чи загроза заволодіння та/або використання іншими особами індивідуальної облікової інформації або її компонентів.

20. Користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов’язаний:

1) надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором;

2) зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом;

3) не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права;

4) не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції;

5) негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв’язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.

21. Емітент має право:

1) заблокувати електронний платіжний засіб користувача після надходження повідомлення про втрату чи загрозу втрати електронного платіжного засобу або в інших випадках відповідно до умов договору та/або законодавства;

2) розблокувати електронний платіжний засіб, якщо втрата електронного платіжного засобу користувачем не підтвердилася або в інших випадках відповідно до умов договору та/або законодавства;

3) зупинити або припинити право користувача на використання електронного платіжного засобу у разі порушення користувачем умов його використання, визначених договором та/або законодавством. Зупинення або припинення права користувача на використання електронного платіжного засобу не припиняє зобов’язань користувача і емітента, що виникли до зупинення або припинення зазначеного права.

22. Національний банк України визначає порядок здійснення емісії та використання електронних платіжних засобів, обмеження щодо здійснення емісії та використання електронних платіжних засобів, у тому числі в платіжних системах.

23. Емітентам та еквайрам забороняється в будь-який спосіб обмежувати право користувача самостійно обирати для виконання платіжних операцій будь-який з електронних платіжних засобів, держателем яких він є, крім випадків, передбачених законодавством.

24. Емітент та еквайр мають право заохочувати користувача до використання певного електронного платіжного засобу для виконання конкретної платіжної операції.

25. Еквайр зобов’язаний ознайомити держателя електронного платіжного засобу з розміром власної комісійної винагороди за виконання платіжної операції (за наявності такої комісійної винагороди) безпосередньо перед ініціюванням такої операції. Держатель електронного платіжного засобу після отримання інформації про комісійну винагороду повинен мати змогу відмовитися від уже розпочатої платіжної операції.

26. Еквайр має право надавати інформацію держателю електронного платіжного засобу про розмір комісійної винагороди на екрані платіжного пристрою, друкувати на паперових документах за операціями з використанням електронних платіжних засобів, розміщувати в електронній або паперовій формі в місцях здійснення операцій або розрахунків з використанням електронного платіжного засобу.

27. Технологічним операторам забороняється застосовувати будь-яке обладнання, програмне забезпечення або процедури, що обмежують право користувача на використання будь-якого електронного платіжного засобу, випущеного певним емітентом, крім випадків, передбачених законодавством.

28. Торговці зобов’язані забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів та/або платіжних застосунків, та/або платіжних пристроїв. У разі надання можливості здійснювати безготівкові розрахунки за продані товари (надані послуги) за допомогою електронних платіжних засобів, що використовуються в платіжних системах, торговці зобов’язані забезпечувати можливість здійснення таких розрахунків з використанням електронних платіжних засобів не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, створена резидентом України.

29. Торговцям забороняється:

1) у будь-який спосіб обмежувати право держателя електронного платіжного засобу обирати для здійснення розрахунків будь-який електронний платіжний засіб платіжних систем відповідно до абзацу першого частини двадцять восьмої цієї статті;

2) встановлювати будь-яку додаткову (супровідну) плату під час здійснення оплати за продані ними товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв, у тому числі плату за використання певного електронного платіжного засобу, платіжного застосунку або платіжного пристрою;

3) встановлювати різні ціни на ті самі товари чи послуги у разі здійснення розрахунку за них у безготівковій формі порівняно з розрахунком готівковими коштами.

Торговці мають право заохочувати держателя до використання певного електронного платіжного засобу для здійснення розрахунків.

Терміни, до настання яких торговці мають забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), визначаються Кабінетом Міністрів України. Контроль за дотриманням торговцями таких термінів здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а контроль за забезпеченням захисту прав споживачів при здійсненні зазначених розрахунків - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

30. Учасники платіжних систем, якщо це не суперечить правилам відповідної платіжної системи, мають право укладати договори з іншими надавачами платіжних послуг, що не є учасниками цих платіжних систем, про видачу такими надавачами готівки за електронними платіжними засобами, а також про внесення готівки з метою поповнення рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу, через власні каси або платіжні пристрої.

31. Переказ коштів між учасниками міжнародної платіжної системи за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, здійсненими їх держателями за межами України, а також за операціями, здійсненими в межах України держателями - нерезидентами України, проводиться у валюті, визначеній у договорі з оператором міжнародної платіжної системи.

32. Переказ коштів між учасниками платіжної системи за операціями із застосуванням емітованих резидентами електронних платіжних засобів, здійсненими в межах України, проводиться розрахунковим банком-резидентом.

33. Переказ коштів між учасниками міжнародної платіжної системи за операціями із застосуванням емітованих нерезидентами електронних платіжних засобів, здійсненими в межах України, та за операціями із застосуванням емітованих резидентами електронних платіжних засобів, здійсненими за межами України, проводиться через рахунки, відкриті в розрахунковому банку міжнародної платіжної системи, у валюті, визначеній у договорі між емітентом (еквайром) та оператором міжнародної платіжної системи.

34. Якщо валюта, в якій проводиться платіжна операція з використанням електронного платіжного засобу, не збігається з валютою, списаною з рахунку платника, надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку платника може виконати операції з купівлі, продажу, обміну необхідної валюти на валютному ринку України в порядку, встановленому Національним банком України, або провести внутрішній кліринг.

35. Учасники платіжних систем мають право формувати гарантійні депозити, використовувати гарантії, акредитиви та інші документарні форми забезпечення зобов’язань під час виконання платіжних операцій із застосуванням електронних платіжних засобів відповідно до правил платіжних систем.

Гарантійні депозити учасників платіжних систем для виконання платіжних операцій у межах України формуються в гривні та розміщуються на рахунках у Національному банку України або в банках України відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України.

36. Розрахунки між еквайрами і торговцями за платіжними операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, здійсненими резидентами і нерезидентами на території України, у тому числі в мережі Інтернет, здійснюються виключно в гривні у порядку, встановленому договором між ними.

37. Національний банк України визначає порядок здійснення еквайрингу електронних платіжних засобів, обмеження щодо порядку здійснення еквайрингу, у тому числі в платіжних системах.

1. Положення цієї глави застосовуються до платіжних операцій, що виконуються на території України, у тому числі до тих, що розпочинаються або завершуються на території України.

1. Форма та порядок надання платіжної інструкції визначаються в договорі між користувачем та надавачем платіжних послуг, якщо інше не передбачено законодавством.

2. Платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.

3. Зазначена ініціатором у платіжній інструкції інформація має передаватися без змін незалежно від залучення до виконання платіжної операції надавачів платіжних послуг, задіяних як посередники, комерційні агенти, чи використання платіжних систем.

4. Надавач платіжних послуг платника приймає до виконання надану ініціатором платіжну інструкцію або відмовляє у її прийнятті в порядку, визначеному цим Законом.

5. Платіжна інструкція може бути відкликана в порядку, визначеному цим Законом.

6. Надавач платіжних послуг зобов’язаний забезпечити фіксування в операційно-обліковій системі дати і часу надходження платіжної інструкції, прийняття її до виконання (або відмови в її прийнятті), виконання платіжної інструкції.

7. Національний банк України у своїх нормативно-правових актах визначає обов’язкові реквізити платіжних інструкцій, особливості їх оформлення, захисту, прийняття до виконання.

1. Ініціатором платіжної операції може бути:

1) платник (у тому числі через надавача платіжних послуг з ініціювання платіжної операції);

2) отримувач, обтяжувач - у випадках, передбачених договором з платником, та в інших випадках, передбачених законодавством;

3) стягувач, що отримує відповідне право виключно на підставі встановлених законом виконавчих документів, - у випадках, передбачених законодавством, або на підставі рішення суду, що набрало законної сили, або рішення керівника органу стягнення (його заступника або уповноваженої особи) - у випадках, передбачених Податковим кодексом України.

2. Ініціювання платіжної операції здійснюється шляхом:

1) надання ініціатором платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, в якому відкрито його рахунок;

2) надання надавачем платіжних послуг з ініціювання платіжної операції платіжної інструкції платника надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку платника на підставі наданої платником цьому надавачу платіжних послуг з ініціювання платіжної операції згоди на ініціювання такої платіжної операції;

3) надання платником платіжної інструкції та готівкових коштів для виконання платіжної операції, у тому числі за допомогою платіжного пристрою;

4) використання користувачем платіжного інструменту для виконання платіжної операції;

5) надання платником, що є власником електронних грошей, платіжної інструкції, у тому числі шляхом використання платіжного інструменту, емітенту електронних грошей щодо виконання платіжної операції з використанням електронних грошей;

6) надання користувачем платіжної інструкції відповідному учаснику платіжної системи, у тому числі шляхом використання певного платіжного інструменту, в порядку, визначеному правилами цієї платіжної системи.

3. Стягувач має право надавати платіжну інструкцію надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку платника.

4. Звернення стягнення на предмет обтяження, яким є майнові права на кошти на рахунку платника, здійснюється обтяжувачем шляхом надання ним платіжної інструкції надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку такого платника відповідно до умов договору між обтяжувачем та платником.

5. Національний банк України визначає вимоги щодо порядку ініціювання платіжних операцій.

6. Ініціювання платіжної операції є завершеним з моменту прийняття платіжної інструкції до виконання надавачем платіжних послуг платника.

1. Надавач платіжних послуг платника зобов’язаний отримати згоду платника на виконання кожної платіжної операції, крім випадків, передбачених цим Законом.

2. Надавач платіжних послуг може передбачити в договорі з платником виконання платіжних операцій, пов’язаних між собою спільними ознаками, у визначений період часу (далі - пов’язані між собою платіжні операції). У такому разі згода надається перед виконанням першої платіжної операції.

3. Порядок надання згоди на виконання платіжної операції визначається договором між платником та надавачем платіжних послуг платника.

4. Платіжна операція вважається акцептованою після надання платником згоди на її виконання. Якщо немає згоди платника на виконання платіжної операції, - така операція вважається неакцептованою, якщо інше не передбачено цим Законом.

5. Надавач платіжних послуг платника за виконання неакцептованих платіжних операцій несе відповідальність, передбачену цим Законом.

6. Згода на виконання платіжної операції (пов’язаних між собою платіжних операцій) може бути надана платником надавачу платіжних послуг платника особисто, через надавача платіжних послуг з ініціювання платіжної операції або через отримувача.

7. Згода на виконання платіжної операції (пов’язаних між собою платіжних операцій), крім платіжних операцій, що здійснюються для виконання платником грошових зобов’язань перед надавачем платіжних послуг платника, може бути відкликана платником у будь-який час, але не пізніше настання моменту безвідкличності платіжної інструкції відповідно до цього Закону.

8. У разі відкликання згоди на виконання платіжної операції така платіжна операція вважається неакцептованою. У разі відкликання згоди на виконання пов’язаних між собою платіжних операцій такі подальші виконані платіжні операції вважаються неакцептованими.

9. Форма та порядок надання розпорядження платника про відкликання згоди на виконання платіжної операції визначаються договором між платником та надавачем платіжних послуг платника.

10. Надавач платіжних послуг платника зобов’язаний фіксувати в операційно-обліковій системі час отримання згоди платника на виконання платіжної операції (пов’язаних між собою платіжних операцій), а також розпорядження платника про відкликання згоди на виконання платіжної операції (пов’язаних між собою платіжних операцій).

11. Платіжні операції, ініційовані стягувачем у передбачених законодавством випадках на підставі виконавчих документів або на підставі рішення суду, що набрало законної сили, або рішення керівника органу стягнення (його заступника або уповноваженої особи) відповідно до Податкового кодексу України, не потребують надання платником згоди на їх виконання.

12. Платіжні операції, ініційовані обтяжувачем з метою звернення стягнення на предмет обтяження, яким є майнові права на кошти на рахунку платника, не потребують надання платником згоди на їх виконання, за умови повідомлення платником надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку платника про таке обтяження.

1. Надавач платіжних послуг зобов’язаний прийняти до виконання надану ініціатором платіжну інструкцію, за умови що платіжна інструкція оформлена належним чином та немає законних підстав для відмови в її прийнятті.

2. Надавач платіжних послуг платника під час виконання платіжної операції з рахунку платника зобов’язаний перевірити в платіжній інструкції ініціатора відповідність:

1) номера рахунку платника та коду платника (коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України/податкового номера або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); або

2) унікального ідентифікатора платника.

Надавач платіжних послуг приймає рішення щодо перевірки в платіжній інструкції інформації, зазначеної в пунктах 1 або 2 цієї частини, самостійно, а якщо він є учасником платіжної системи - згідно з правилами платіжної системи.

Надавач платіжних послуг платника приймає до виконання платіжну інструкцію лише у разі, якщо зазначена у пункті 1 або 2 цієї частини інформація, яку він перевіряє відповідно до вимог цієї частини, відповідає тій інформації про платника, що зберігається у такого надавача платіжних послуг.

Надавач платіжних послуг платника зобов’язаний перевірити реквізити платіжної інструкції на переказ коштів без відкриття рахунку та прийняти її до виконання відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України.

У разі недотримання вимог, зазначених у цій частині, відповідальність за шкоду, заподіяну платнику, несе надавач платіжних послуг платника.

3. Надавач платіжних послуг платника зобов’язаний прийняти до виконання платіжну інструкцію, що надійшла до нього протягом операційного часу, у той самий операційний день.

4. Надавач платіжних послуг платника зобов’язаний прийняти до виконання платіжну інструкцію, що надійшла до нього після закінчення операційного часу, не пізніше наступного операційного дня.

5. Платник, який надає платіжну інструкцію, та надавач платіжних послуг платника можуть узгодити інший строк (день) прийняття до виконання наданої платіжної інструкції. У такому разі платіжна інструкція має бути виконана в узгоджений строк (день), за умови дотримання інших вимог щодо її прийняття до виконання.

6. Зазначення платником у платіжній інструкції дати валютування не впливає на порядок прийняття до виконання платіжної інструкції надавачем платіжних послуг платника.

1. Надавач платіжних послуг має право відмовити ініціатору у прийнятті наданої платіжної інструкції лише за наявності законних підстав для відмови.

2. Якщо надавач платіжних послуг відмовляє у прийнятті наданої ініціатором платіжної інструкції, він повинен негайно повідомити про це ініціатора із зазначенням причини відмови та обов’язковим посиланням на норми законодавства.

3. У разі відмови надавача платіжних послуг у прийнятті наданої ініціатором платіжної інструкції з будь-яких причин така платіжна інструкція вважається неприйнятою до виконання.

4. Надавач платіжних послуг несе передбачену законодавством відповідальність за шкоду, заподіяну ініціатору у разі відмови у прийнятті наданої ним платіжної інструкції без законних підстав.

1. Платіжна інструкція може бути відкликана:

1) платником - під час дебетового або кредитового переказу до моменту списання коштів з рахунку платника, за умови погодження з надавачем платіжних послуг платника, а в разі ініціювання дебетового переказу - додатково, за умови погодження з отримувачем;

2) отримувачем - під час дебетового переказу до моменту списання коштів з рахунку платника, за умови погодження з надавачем платіжних послуг платника;

3) стягувачем або обтяжувачем - до моменту списання коштів з рахунку платника;

4) платником - до настання дати валютування, за умови надання розпорядження про відкликання платіжної інструкції до кінця операційного часу, що передує даті валютування.

2. Після списання коштів з рахунку платника або настання дати валютування платіжної інструкції для ініціатора настає момент безвідкличності платіжної інструкції.

3. Платіжна інструкція може бути відкликана тільки в повній сумі.

4. Надавач платіжних послуг платника не має права виконувати платіжну операцію, якщо платіжна інструкція відкликана відповідно до положень цієї статті.

5. Для відкликання платіжної інструкції особа, яка відповідно до частини першої цієї статті має право на відкликання платіжної операції, надає надавачу платіжних послуг розпорядження за формою та в порядку, визначеними в договорі з надавачем платіжних послуг.

6. Надавач платіжних послуг зобов’язаний фіксувати дату і час отримання ним розпорядження про відкликання платіжної інструкції в операційно-обліковій системі.

7. З відкликанням платіжної інструкції одночасно відкликається згода платника на виконання платіжної операції (за наявності), а в разі відкликання згоди платника на виконання платіжної операції - платіжна інструкція.

8. Настання моменту безвідкличності платіжної інструкції в платіжній системі може визначатися правилами відповідної платіжної системи.

9. Якщо платіжна операція ініціюється через надавача платіжних послуг з ініціювання платіжної операції, платник не має права відкликати платіжну інструкцію після надання надавачу платіжних послуг з ініціювання платіжної операції згоди на ініціювання такої платіжної операції.

1. Порядок виконання платіжних операцій, у тому числі обмеження щодо виконання платіжних операцій з використанням конкретних платіжних інструментів, визначається цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Виконання платіжних операцій у платіжній системі здійснюється відповідно до правил такої платіжної системи з урахуванням вимог цього Закону.

Виконання платіжних операцій з цифровими грошима здійснюється відповідно до правил, визначених Національним банком України.

2. Надавач платіжних послуг має право виконувати платіжні операції користувачів за допомогою/з використанням однієї чи кількох платіжних систем, учасником яких він є, або залучати для виконання платіжних операцій інших надавачів платіжних послуг як посередників.

3. Надавачі платіжних послуг виконують платіжні інструкції відповідно до черговості їх надходження (крім випадків, установлених законом) та виключно в межах залишку коштів на рахунку платника, крім випадків виконання платіжної операції за рахунок наданого платнику кредиту.

Порядок визначення залишку коштів на рахунку платника встановлюється Національним банком України.

4. У разі недостатності на рахунку платника коштів для виконання в повному обсязі платіжної інструкції стягувача на момент її надходження до надавача платіжних послуг платника надавач платіжних послуг здійснює часткове виконання платіжної інструкції стягувача шляхом виконання платіжної операції в сумі коштів, що знаходяться на рахунку платника (з урахуванням коштів, що надійдуть протягом операційного дня).

Виконання платіжної інструкції стягувача здійснюється в порядку, встановленому Національним банком України.

5. Незалежно від особи ініціатора надавачі платіжних послуг не ведуть облік платіжних інструкцій ініціаторів у разі відсутності (недостатності) коштів на рахунках платників, якщо інше не передбачено договором між платником та надавачем платіжних послуг. За наявності такого положення в договорі надавачі платіжних послуг зобов’язані повідомляти платників про невиконані платіжні інструкції з отриманням від них письмового повідомлення (в паперовому або електронному вигляді) про отримання такого повідомлення.

6. Надавач платіжних послуг отримувача під час виконання платіжної операції з метою встановлення належного отримувача коштів за платіжною операцією зобов’язаний перевірити в платіжній інструкції відповідність:

1) номера рахунку отримувача та коду отримувача (коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України/податкового номера або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); або

2) унікального ідентифікатора отримувача.

Надавач платіжних послуг приймає рішення щодо перевірки в платіжній інструкції інформації, зазначеної в пунктах 1 або 2 цієї частини, самостійно, а якщо він є учасником платіжної системи - згідно з правилами платіжної системи.

Надавач платіжних послуг отримувача зараховує кошти за платіжною операцією на рахунок отримувача лише у разі, якщо зазначена у пункті 1 або 2 цієї частини інформація, яку він перевіряє відповідно до вимог цієї частини, відповідає тій інформації про отримувача, що зберігається у такого надавача платіжних послуг.

У разі невідповідності номера рахунку та/або коду отримувача надавач платіжних послуг отримувача має право:

1) зупинити проведення платіжної операції на строк до чотирьох робочих днів та зарахувати кошти на відповідний рахунок для встановлення належного отримувача. У разі неможливості встановлення належного отримувача надавач платіжних послуг отримувача зобов’язаний не пізніше четвертого робочого дня після надходження коштів повернути їх надавачу платіжних послуг платника із зазначенням причини повернення;

2) не уточнювати номер рахунку та/або код отримувача. У такому разі надавач платіжних послуг отримувача зобов’язаний повернути кошти надавачу платіжних послуг платника не пізніше наступного робочого дня після їх надходження із зазначенням причини повернення.

Надавачі платіжних послуг мають право здійснювати обмін інформацією між собою щодо невідповідності/відсутності унікального ідентифікатора отримувача.

Порядок обміну інформацією між надавачами платіжних послуг щодо невідповідності/відсутності унікального ідентифікатора отримувача визначається правилами платіжної системи.

У разі недотримання вимог, зазначених у цій частині, відповідальність за шкоду, заподіяну отримувачу, несе надавач платіжних послуг отримувача.

7. Якщо платіжна операція ініціюється отримувачем з використанням електронного платіжного засобу та її точна сума невідома платнику в момент надання ним згоди на виконання платіжної операції, надавач платіжних послуг платника має право заблокувати кошти на рахунку платника лише за умови, що платник надав згоду на блокування певної суми коштів.

Надавач платіжних послуг платника зобов’язаний негайно розблокувати кошти на рахунку платника після отримання ним інформації про точну суму платіжної операції, але в будь-якому разі не пізніше моменту отримання ним платіжної інструкції від отримувача щодо виконання такої платіжної операції.

8. Надавач платіжних послуг вважається таким, що виконав належним чином платіжну операцію, якщо така операція виконана на користь отримувача відповідно до унікального ідентифікатора, зазначеного ініціатором у платіжній інструкції.

9. Надавач платіжних послуг не несе відповідальності перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжної операції, якщо ініціатором допущено помилку в унікальному ідентифікаторі.

10. У разі виконання платіжної операції відповідно до унікального ідентифікатора, в якому допущено помилку, надавач платіжних послуг платника і надавач платіжних послуг отримувача зобов’язані співпрацювати з платником та вжити заходів до повернення платнику відповідної суми платіжної операції.

11. Якщо повернення суми платіжної операції відповідно до частини десятої цієї статті неможливе, надавач платіжних послуг платника зобов’язаний на письмовий запит платника надати йому всю доступну інформацію щодо виконання платіжної операції, яка може бути потрібна платнику для повернення суми платіжної операції в судовому порядку.

1. Надавач платіжних послуг платника зобов’язаний виконати платіжну інструкцію ініціатора протягом операційного дня з моменту прийняття ним до виконання платіжної інструкції.

2. У разі зазначення платником у платіжній інструкції дати валютування надавач платіжних послуг платника зобов’язаний забезпечити зарахування суми коштів за платіжною операцією на рахунок надавача платіжних послуг отримувача протягом операційного дня в зазначену дату валютування.

До настання дати валютування сума платіжної операції обліковується на рахунку надавача платіжних послуг платника.

3. Надавач платіжних послуг отримувача зобов’язаний забезпечити зарахування суми коштів за платіжною операцією на рахунок отримувача або виплату отримувачу суми платіжної операції в готівковій формі протягом операційного дня надходження коштів на рахунок надавача платіжних послуг отримувача.

4. У разі виконання платіжної операції в межах одного надавача платіжних послуг такий надавач платіжних послуг зобов’язаний забезпечити зарахування суми коштів за платіжною операцією на рахунок отримувача або виплату отримувачу суми платіжної операції в готівковій формі протягом операційного дня, в який прийнято до виконання платіжну інструкцію.

5. Надавач платіжних послуг зобов’язаний забезпечити доступність для користувача коштів за платіжною операцією негайно після їх зарахування на рахунок користувача.

6. Строки виконання платіжних операцій у платіжних системах встановлюються правилами платіжних систем, але не можуть перевищувати строків, визначених цим Законом.

7. Надавачі платіжних послуг та користувачі мають право визначити в договорі про надання платіжних послуг інші строки виконання платіжних операцій та/або умови доступності коштів з урахуванням положень цього Закону.

8. У разі ініціювання платіжної операції отримувачем надавач платіжних послуг отримувача зобов’язаний забезпечити надання/передавання платіжної інструкції надавачу платіжних послуг платника в межах строків, погоджених з отримувачем для забезпечення виконання платіжної операції, у визначену в платіжній інструкції дату.

1. Надавачі платіжних послуг зобов’язані забезпечити виконання платіжної операції в повній сумі, зазначеній у платіжній інструкції, якщо інше не визначено цим Законом або договором між надавачем платіжної послуги та користувачем.

2. Сума платіжної операції, що обліковується на рахунку надавача платіжних послуг платника, з моменту прийняття до виконання платіжної інструкції до настання дати валютування не може бути об’єктом примусового списання (стягнення).

1. Платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі.

Платіжна операція з використанням електронних грошей вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на електронний гаманець отримувача.

2. Порядок завершення платіжної операції в платіжній системі визначається правилами платіжної системи з урахуванням положень цього Закону.

3. У разі неможливості здійснення надавачем платіжних послуг отримувача виплати суми платіжної операції, що має бути сплачена в готівковій формі, через неявку отримувача протягом 30 робочих днів з дня надходження цієї суми до надавача платіжних послуг отримувача або з дня зазначеної платником дати валютування надавач платіжних послуг отримувача зобов’язаний протягом трьох робочих днів повернути суму платіжної операції надавачу платіжних послуг платника.

Надавач платіжних послуг платника протягом п’яти робочих днів після зарахування на його рахунок коштів, повернутих надавачем платіжних послуг отримувача за платіжною операцією, сума якої не виплачена в готівковій формі через неявку отримувача, зобов’язаний повідомити платника про повернення таких коштів у порядку, встановленому договором про надання платіжних послуг.

4. У разі неможливості здійснення учасниками платіжної системи виплати суми платіжної операції, що має бути сплачена в готівковій формі, через неявку отримувача протягом 30 робочих днів з дня надходження цієї суми такий учасник платіжної системи зобов’язаний протягом трьох робочих днів ініціювати повернення суми платіжної операції платнику.

5. Надавачі платіжних послуг за недотримання встановлених цією статтею строків несуть відповідальність згідно із законодавством.

1. Небанківські надавачі платіжних послуг забезпечують виконання платіжних операцій користувачів через розрахункові рахунки, відкриті в банках або в розрахунковому банку платіжної системи, учасниками якої вони є.

2. Розрахунки між небанківськими надавачами платіжних послуг для забезпечення виконання платіжних операцій користувачів (крім платіжних операцій у межах одного надавача платіжних послуг) здійснюються шляхом проведення суми платіжної операції між розрахунковими рахунками небанківських надавачів платіжних послуг, що відкриті в банках (розрахунковому банку платіжної системи).

3. Банки забезпечують виконання платіжних операцій своїх клієнтів, у тому числі операцій небанківських надавачів платіжних послуг, шляхом виконання міжбанківських платіжних операцій або платіжних операцій, що виконуються в межах одного банку.

4. Банки виконують міжбанківські платіжні операції шляхом:

1) проведення суми платіжної операції через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в Національному банку України;

2) проведення суми платіжної операції через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в інших банках або в розрахунковому банку платіжної системи.

5. Порядок виконання міжбанківських платіжних операцій встановлюється Національним банком України.

6. Банки здійснюють платіжні операції з розрахункових, кореспондентських рахунків надавачів платіжних послуг у межах залишку коштів на таких рахунках, крім випадків надання банком, у якому відкритий розрахунковий рахунок, кредиту надавачу платіжних послуг.

7. Виконання розрахунків за платіжними операціями в платіжних системах здійснюється відповідно до правил платіжних систем з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

1. Надавачі платіжних послуг зобов’язані здійснювати моніторинг платіжних операцій користувачів відповідно до внутрішнього порядку управління операційними ризиками та ризиками інформаційної безпеки з метою ідентифікації неакцептованих, помилкових та неналежних платіжних операцій, суб’єктів таких операцій та забезпечувати вжиття заходів для запобігання або припинення таких операцій.

2. Надавач платіжних послуг має право доручити виконання функції моніторингу третій особі, за умови забезпечення збереження конфіденційності інформації, якщо таке делегування не призводить до перенесення відповідальності надавача платіжних послуг перед користувачами.

3. Надавачі платіжних послуг зобов’язані регулярно здійснювати реконсиляцію платіжних операцій користувачів відповідно до внутрішнього порядку управління операційними ризиками та ризиками інформаційної безпеки.

4. Національний банк України має право встановлювати вимоги до порядку здійснення моніторингу та реконсиляції платіжних операцій надавачами платіжних послуг.

1. Платник має право на відшкодування суми виконаної акцептованої платіжної операції, ініційованої отримувачем, за умови одночасного виконання таких умов:

1) згода платника на виконання платіжної операції не містить точної суми платіжної операції;

2) сума платіжної операції перевищує максимальну суму платіжних операцій, визначену умовами договору між платником та отримувачем, про які платник повідомив надавача платіжних послуг платника.

2. На письмовий запит надавача платіжних послуг платник зобов’язаний протягом п’яти робочих днів з дня отримання запиту надати в паперовій або електронній формі підтвердження дотримання умов, передбачених частиною першою цієї статті.

3. Платник протягом 60 календарних днів після списання коштів з його рахунку має право подати письмовий запит до надавача платіжних послуг платника з вимогою відшкодування суми платіжної операції згідно з положеннями цієї статті. Форма та порядок подання запиту з вимогою відшкодування суми платіжної операції визначаються договором між платником та надавачем платіжних послуг. Надавач платіжних послуг повинен фіксувати дату і час отримання запиту з вимогою відшкодування суми платіжної операції в операційно-обліковій системі.

4. Надавач платіжних послуг платника зобов’язаний протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту платника відшкодувати йому суму платіжної операції або надати обґрунтовану відмову у відшкодуванні. Платіжна операція відшкодовується в повному обсязі.

5. Платник має право оскаржити відмову у відшкодуванні суми платіжної операції в судовому порядку.

6. Надавач платіжних послуг платника має право на отримання від отримувача відшкодування суми сплаченої платнику оскарженої платіжної операції в судовому порядку.

1. Надавачі платіжних послуг з обслуговування рахунку зобов’язані у порядку, встановленому Національним банком України, забезпечувати можливість постійного доступу в режимі реального часу до рахунків (крім кореспондентських рахунків банку та розрахункового рахунку надавача платіжних послуг) своїх користувачів банкам та іншим надавачам платіжних послуг, що отримали право на надання нефінансових платіжних послуг (далі у цій статті - сторонні надавачі платіжних послуг).

Доступ до рахунку здійснюється шляхом взаємодії інформаційних систем надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку та стороннього надавача платіжних послуг.

2. Для забезпечення права на доступ до рахунку користувача, передбачений частиною першою цієї статті, надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку зобов’язаний перед наданням такого доступу отримати згоду користувача. Згода користувача надається щодо:

1) конкретного стороннього надавача платіжних послуг, якому він надає згоду на доступ;

2) конкретного рахунку, згоду на доступ до якого він надає;

3) конкретної нефінансової платіжної послуги, на яку він надає свою згоду, та конкретного обсягу інформації щодо рахунку і користувача такого рахунку.

Згода користувача може бути отримана надавачем платіжних послуг з обслуговування рахунку від користувача через відповідного стороннього надавача платіжних послуг, який має договірні відносини з таким користувачем.

Надання згоди користувача здійснюється із застосуванням посиленої автентифікації користувача, яку проводить надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку. Згода користувача діє протягом строків, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України щодо посиленої автентифікації, крім випадків відкликання її користувачем раніше.

Надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку перед отриманням або одночасно з отриманням згоди користувача зобов’язаний отримати дозвіл користувача на розкриття інформації, що містить банківську таємницю, комерційну таємницю, таємницю надавача платіжних послуг. Такий дозвіл користувача може бути отриманий надавачем платіжних послуг з обслуговування рахунку від користувача через відповідного стороннього надавача платіжних послуг, який має договірні відносини з таким користувачем.

3. Порядок надання дозволу користувача на розкриття інформації, що містить банківську таємницю, комерційну таємницю, таємницю надавача платіжних послуг, а також порядок дій у разі надання та відкликання згоди користувачем визначаються договором між користувачем та надавачем платіжних послуг з обслуговування рахунку з урахуванням вимог, встановлених Національним банком України. Порядок надання сторонньому надавачу платіжних послуг згоди користувача та відкликання такої згоди визначається договором між користувачем та відповідним стороннім надавачем платіжних послуг з урахуванням вимог, встановлених Національним банком України.

Згода користувача може бути відкликана користувачем через стороннього надавача платіжних послуг або через надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку.

Надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку зобов’язаний забезпечити фіксування у власній інформаційній системі фактів надання/відкликання згоди користувача.

Додатковий запит згоди, підтвердженої посиленою автентифікацією користувача, проводиться надавачем платіжних послуг з обслуговування рахунку виключно у разі наявності підозри вчинення несанкціонованого доступу.

4. Перед наданням сторонньому надавачу платіжних послуг доступу до рахунку користувача надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку зобов’язаний перевірити авторизацію діяльності такого стороннього надавача платіжних послуг щодо відповідної платіжної послуги у порядку, встановленому Національним банком України (далі - перевірка відомостей у Реєстрі).

Надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку заборонено надавати доступ до рахунку користувача стороннім надавачам платіжних послуг, які не пройшли перевірку відомостей у Реєстрі.

5. Надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку заборонено надавати доступ до рахунків користувачів стороннім надавачам платіжних послуг у разі невиконання/невідповідності умов надання доступу, визначених цим Законом.

Надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку несе відповідальність за шкоду, заподіяну користувачу в разі недотримання ним умов надання доступу до рахунку, відповідно до законодавства.

6. Надання надавачем платіжних послуг з обслуговування рахунку доступу до рахунків користувачів стороннім надавачам платіжних послуг не потребує встановлення договірних відносин між такими надавачами платіжних послуг.

7. Надання користувачу сторонніми надавачами платіжних послуг інформації за його рахунками здійснюється на підставі договору про надання послуг.

8. Національний банк України визначає умови доступу сторонніх надавачів платіжних послуг до рахунків користувачів, порядок надання та відкликання згоди користувача та обов’язкові вимоги до способів захисту та обміну інформацією між користувачами, надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунку та сторонніми надавачами платіжних послуг у процесі доступу до рахунків користувачів.

1. Платник має право залучити для ініціювання платіжної операції (крім ініціювання платіжної операції з кореспондентського рахунку банку та розрахункового рахунку надавача платіжних послуг) надавача платіжних послуг з ініціювання платіжної операції.

2. Послуга з ініціювання платіжної операції не надається, якщо до рахунку платника немає доступу в режимі реального часу.