Кабінет Міністрів України

Схвалити прогноз показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків і фінансування на 2008-2010 роки, що додається.

Цей Прогноз є бюджетною стратегією на 2008-2010 роки, яка визначає основні напрями змін у податково-бюджетній політиці в середньостроковій перспективі, що здійснюються для досягнення довгострокових стратегічних цілей.

На шляху економічного розвитку та інтеграції у систему світових економічних відносин досягнуто помітних успіхів. Україну визнали як демократичну країну з ринковою економікою, спостерігається приплив іноземного капіталу в країну. Постійно підвищується добробут населення, збережено макроекономічну стабільність, створено передумови для формування конкурентного середовища та розвитку підприємництва. Однак такі найважливіші соціально-економічні проблеми, як бідність, соціальний захист, низька інституціональна спроможність, застаріла інфраструктура, залишаються недостатньо розв'язаними. Потенціал майбутнього економічного розвитку також потребує істотного зміцнення, оскільки можливості екстенсивного розвитку країни вже фактично вичерпані.

Постала нагальна потреба перегляду форм та механізму забезпечення виконання функцій держави і відновлення інфраструктури країни, що зумовлює необхідність проведення цілісних та системних реформ у галузях економіки та сферах діяльності з метою подальшого наближення соціально-економічної системи до європейських стандартів з урахуванням національних особливостей та інтересів України.

Багатогранність та значний масштаб перетворень в умовах обмеженості ресурсів потребує чіткого визначення пріоритетів, а також послідовного та системного використання важелів соціально-економічного розвитку.

Реалізація таких пріоритетів неможлива у короткостроковій перспективі, тому потрібно визначити стратегічні напрями податково-бюджетної політики не тільки на наступний рік, а й на середньострокову перспективу.

Податково-бюджетна політика є одним з основних дієвих інструментів, за допомогою яких держава реалізує стратегічну програму розвитку на середньострокову перспективу. Інвестиційну активність, економічне зростання, створення робочих місць та підвищення добробуту населення можна забезпечити шляхом проведення ефективної політики доходів, впровадження відповідних ефективних бюджетних програм та стратегічної політики управління державним боргом.

З метою забезпечення послідовності бюджетної політики в основу Прогнозу покладено завдання, визначені в Універсалі національної єдності, Угоді про створення Антикризової коаліції у Верховній Раді України між фракціями Партії регіонів, Соціалістичної партії України та Комуністичної партії України, щорічному Посланні Президента України до Верховної Ради України, а також завдання, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2006 р. N 679 "Про схвалення проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2007 рік" та постановою Верховної Ради України від 27 липня 2006 р. N 42-V "Про Основні напрями бюджетної політики на 2007 рік".

Виходячи із стратегічної мети - побудова конкурентоспроможної соціально орієнтованої ринкової економіки та інтеграція у європейське співтовариство - основними стратегічними цілями бюджетної політики визначено:

високу якість життя громадян;

конкурентоспроможність економіки;

ефективну та справедливу владу;

інтегровану у глобальні процеси та поважану у світі державу.

Основними завданнями податково-бюджетної політики на 2008-2010 роки є проведення податкової реформи, що передбачатиме послідовне зниження податкового тиску та створення податкової системи, яка стимулюватиме інвестиційну діяльність та економічний розвиток, упорядкування та підвищення ефективності видатків бюджету, зміцнення власної дохідної бази місцевих бюджетів, а також досягнення реальної збалансованості бюджету та поступове зменшення його дефіциту.

З метою збереження фінансової стабільності в країні на середньострокову перспективу встановлюються такі граничні бюджетні параметри:

утримання бюджетного дефіциту на економічно безпечному рівні - до трьох відсотків ВВП;

утримання обсягу державного боргу стосовно ВВП на економічно безпечному рівні - не вище 20 відсотків;

частка перерозподілу ВВП через зведений бюджет України - на рівні близько 30 відсотків.

Також не повинне допускатися виникнення прихованого дефіциту бюджету у формі існування бюджетної заборгованості із заробітної плати, соціальних виплат чи будь-яких інших зобов'язань бюджету, простроченої заборгованості з відшкодування податку на додану вартість чи у будь-якій іншій формі.

Для збереження бюджету збалансованим необхідно відмовитися від практики прийняття законів, що призводять до виникнення додаткових бюджетних зобов'язань або втрат доходів бюджету у поточному році та наступних роках, без обґрунтування їх фінансового забезпечення. Крім того, передбачається проведення перегляду законодавства, за результатами якого розроблятимуться пропозиції щодо внесення змін (зупинення) ряду нормативно-правових актів, виконання яких у 2008-2010 роках неможливе через відсутність фінансових ресурсів у бюджеті.

Основними факторами макроекономічної стабільності та стійкого економічного зростання, крім заходів податково-бюджетної політики, повинні стати послідовні структурні реформи, а також передбачувані помірні інфляційні процеси, стабільна монетарна, бюджетна і боргова політика та жорстка фінансова дисципліна.

У прогнозі економічного і соціального розвитку на середньострокову перспективу враховано інтенсивне зростання обсягів інвестицій, збільшення забезпечення потреб внутрішнього ринку у товарах вітчизняного виробництва, впровадження енергозберігаючих технологій та зменшення споживання енергоресурсів, нарощування обсягів експортно-імпортних операцій у результаті лібералізації торговельних відносин в умовах вступу до СОТ та поглиблення взаємовигідної співпраці на ринках ЄЕП, а також необхідність продовження роботи з реформування податкової системи з метою створення сприятливого податкового клімату для розвитку реального сектору економіки, підвищення рівня життя населення та рівня його зайнятості.

У середньостроковій перспективі позитивний вплив на показники економічного зростання матиме податкова політика, зокрема, послаблення фіскального тиску шляхом зниження нарахувань на фонд оплати праці і ставок податків на прибуток підприємств та додану вартість, що сприятиме вивільненню фінансових ресурсів суб'єктів господарювання та можливостей для збільшення інвестицій, зростанню заробітної плати і детінізації вітчизняної економіки.

Продовження роботи з проведення структурних реформ, істотне вдосконалення та наближення до європейських стандартів ринкових інститутів, формування сприятливого інвестиційного клімату забезпечать підвищення ефективності внутрішніх факторів економічного зростання.

Зміцнення інвестиційного іміджу України сприятиме зростанню обсягів прямих іноземних інвестицій в економіку. Пожвавлення економічного зростання упродовж 2008-2010 років буде супроводжуватися зміною структури внутрішнього попиту та поліпшенням умов для розвитку промисловості. Як результат, реальний валовий внутрішній продукт у середньостроковій перспективі повинен щороку зростати майже на 7 відсотків.

Збільшення інвестицій та споживчого попиту, а також проведення ефективної державної політики, спрямованої на подолання технічного відставання, перехід на енергозберігаючі технології, підвищення ефективності використання виробничих ресурсів та науково-технологічного потенціалу, посилення захисту національного виробника на зовнішніх ринках сприятиме зростанню обсягів виробництва та зміцненню конкурентоспроможності вітчизняної економіки.

Динаміка споживчих цін визначатиметься стабільністю економічного розвитку і проведенням виваженої грошово-кредитної та податково-бюджетної політики. У середньостроковій перспективі передбачається зниження рівня інфляції (грудень до грудня попереднього року) з 6,8 у 2008 році до 5,5 відсотка у 2010 році.

На динаміку формування цін у промисловості істотно вплине перехід до цінової політики, за правилами якої функціонують внутрішні промислові ринки ЄС (у рамках формування зони вільної торгівлі з ЄС), а також ефективне функціонування внутрішнього енергоринку та помірне коливання світових цін на енергоносії. За таких умов індекс цін виробників у промисловості зменшиться з 9,2 у 2008 році до 7,8 відсотка у 2010 році.

На період 2008-2010 років прогнозується подальше поступове підвищення рівня життя населення, наближення мінімальної заробітної плати до прожиткового мінімуму та реальне зростання середньомісячної заробітної плати. Одночасно передбачається подальший розвиток системи соціального та пенсійного страхування, вдосконалення недержавного пенсійного забезпечення, відновлення тенденцій до зростання зайнятості населення та відповідно зниження рівня його безробіття.

Усе це сприятиме підвищенню ефективності соціального захисту населення та відповідно зростанню реальних доходів населення, що дасть змогу підтримувати його високий платоспроможний попит і позитивно вплине на рівень життя та економічне зростання в цілому. Очікується зростання фонду оплати праці працівників із 228,4 млрд. у 2008 році до 323,3 млрд. гривень у 2010 році.

Стабільний позитивний розвиток світової економіки, активна державна політика підтримки експорту та підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів стимулюватимуть зростання обсягів зовнішньої торгівлі. В умовах поглиблення торговельно-економічних відносин між Україною і ЄС, а також Росією в рамках формування ЄЕП відбуватиметься зростання до 2010 року позитивного сальдо товарів та послуг. Це дасть змогу забезпечити стабільне підвищення обсягу експорту товарів і послуг на рівні 12,9 відсотка в середньому за три попередні роки, тоді як темпи зростання імпорту товарів та послуг будуть дещо меншими - від 8,9 у 2008 році до 11,6 відсотка у 2010 році.

Прогноз доходів зведеного бюджету розроблено з урахуванням основних напрямів проведення податкової реформи, що має на меті створення ефективної, справедливої та прозорої податкової системи, зниження податкового тиску на економіку та забезпечення формування сприятливого інвестиційного клімату як основи для сталого економічного зростання.

Реформування податкової системи проводитиметься у тісному зв'язку із змінами у видатковій частині бюджету, що забезпечить відповідність рівня фінансування суспільних благ вимогам соціальної держави. Зменшення ставок оподаткування (зокрема податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість) одночасно з розширенням бази оподаткування сприятиме зниженню податкового тиску на економіку та акумуляції фінансових ресурсів, достатніх для виконання конституційно закріплених функцій держави.

Результативність податкової реформи залежатиме не тільки від змін у самій податковій системі, а й від безпосереднього зв'язку між обсягом сплачених податків та обсягом і якістю суспільних благ, отриманих платниками.

Пріоритетними завданнями податкової політики на середньострокову перспективу, які сприятимуть економічному зростанню та забезпечуватимуть виконання зобов'язань держави перед населенням, є:

забезпечення подальшого поступового зменшення частки перерозподілу ВВП через зведений бюджет, що розпочнеться у 2007 році;

подальше зниження податкового навантаження (зокрема зменшення ставок податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість) та розширення бази оподаткування (у тому числі запровадження податку на нерухомість для фізичних осіб з 2009 року);

запровадження єдиної системи збирання та обліку внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

реформування системи податків і зборів (обов'язкових платежів), які надходять до місцевих бюджетів;

забезпечення поступового зростання частки власних доходів місцевих бюджетів у доходах зведеного бюджету;

зменшення відрахувань частини прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету, та дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, які є у державній власності і спрямування таких коштів на інвестиції у модернізацію виробництва;

створення рівних, прозорих умов оподаткування з метою забезпечення однакових умов конкуренції для суб'єктів господарювання;

продовження практики впорядкування ефективно існуючих податкових пільг та відмова від надання нових економічно не обґгрунтованих преференцій;

підвищення рівня платіжної дисципліни платників податків та істотне зменшення обсягу податкового боргу, сум переплати, неузгоджених податкових зобов'язань;

посилення боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, підтримка ставок ввізного мита на рівні, що відповідає вимогам СОТ та одночасно створює умови для розвитку вітчизняного виробництва;

удосконалення спрощеної системи оподаткування суб'єктів малого підприємництва;

спрощення ліцензування, дозвільної системи та сертифікації продукції з метою зняття зайвих перешкод для діяльності суб'єктів господарювання;

поступове зменшення частки спеціального фонду у складі Державного бюджету України.

Податки і збори (обов'язкові платежі), зокрема податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств, акцизний збір, удосконалюватимуться у частині спрощення процедури адміністрування, приведення у відповідність із стандартами ЄС.

Прогноз обсягу надходжень до бюджету враховує зменшення ставки податку на прибуток підприємств починаючи з 2008 року на 1 відсотковий пункт щороку - до 22 відсотків у 2010 році з кінцевою метою зменшення розміру ставки до 20 відсотків у наступних роках. Водночас на зростання обсягу надходжень сум цього податку до зведеного бюджету впливатиме зменшення нарахувань на фонд оплати праці та інші заходи у сфері податкової і загальної економічної політики, що стимулюватимуть зростання прибутків підприємств.

Прогноз надходження сум податку на додану вартість розроблено виходячи з показників економічного зростання та зменшення ставки податку на 1 відсотковий пункт протягом двох років - до 18 відсотків у 2009 році.

Прогноз надходження сум податку з доходів фізичних осіб розраховано виходячи з базової ставки оподаткування доходів на рівні 15 відсотків за умови підвищення доходів населення та поступового зменшення частки тіньового сектору економіки, чому сприятиме зменшення нарахувань на фонд оплати праці. Завдяки цьому у 2008-2010 роках частка податку з доходів фізичних осіб у ВВП поступово зростатиме.

Також передбачається запровадження єдиної системи збирання та обліку внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Питання щодо зменшення ставки єдиного соціального внеску розглядатиметься в контексті загальної пенсійної реформи за умови забезпечення бездефіцитності Пенсійного фонду України. При цьому власні доходи цільових соціальних фондів пропонується збільшити шляхом розширення бази нарахування страхових внесків, зокрема їх запровадження на всі види заробітної плати та грошового забезпечення з одночасним реформуванням та легалізацією заробітної плати в усіх галузях.

З метою детінізації доходів населення, забезпечення соціальної справедливості та зміцнення власної ресурсної бази місцевих бюджетів у середньостроковій перспективі планується запровадити податок на нерухомість.

Податок на нерухомість для фізичних осіб передбачається запровадити лише з 2009 року, що пов'язано з необхідністю проведення попередніх заходів щодо інвентаризації майна та створення єдиного реєстру нерухомості громадян, аналізу платоспроможності населення та розрахунку оптимальної ставки такого податку.

При цьому конкретні розміри ставок податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, єдиного соціального внеску та податку на нерухомість на кожен рік можуть уточнюватися під час проведення податкової реформи і визначатимуться виходячи з реальних можливостей бюджету на відповідний рік.

Зазначені зміни передбачають одночасне розширення бази оподаткування за рахунок детінізації економіки, упорядкування системи пільг з оподаткування, що не мають соціальної спрямованості та економічного ефекту, а також адаптацію законодавства України до законодавства ЄС, зокрема запровадження нових податків (податок на нерухомість) та перенесення податкового навантаження на податки, які регулюють ринок споживання шкідливих для здоров'я товарів, зокрема тютюну та алкогольних напоїв.

Відбуватиметься поступове наближення ставок акцизного збору до стандартатів ЄС (насамперед на тютюнові вироби, спирт та алкогольні напої), а також посилюватиметься контроль за виробництвом, переміщенням та реалізацією підакцизних товарів.

Передбачається удосконалення системи справляння збору за забруднення навколишнього природного середовища у напрямі забезпечення його регулівної і стимулюючої функції та встановлення відповідності величини збору витратам на усунення шкідливого впливу на довкілля.

В умовах зростання світових цін на енергоносії одним із загальнодержавних пріоритетів є підвищення обсягів видобутку власних корисних копалин, особливо вуглеводнів. Завдяки збільшенню інвестицій у розробку наявних та нових родовищ очікується зростання надходжень від рентних платежів та платежів за користування природними ресурсами, але на ефект у повному обсязі слід очікувати вже у період після 2010 року з огляду на довгостроковий характер інвестицій у цій сфері. Крім того, передбачається удосконалення механізму встановлення ставок рентної плати, що сприятиме запобіганню незаконному привласненню ренти надрокористувачами, більш повному її вилученню до державного бюджету і раціональному перерозподілу, а також повноцінному відтворенню природно-ресурсного потенціалу. Важливе значення у підвищенні ролі ресурсних платежів може мати також їх поширення на видобуток не лише нафти і газу, а й інших корисних копалин, які також є частиною національного багатства.

Удосконалення методології складання та виконання бюджету, посилення його прозорості повинне сприяти поступовому скороченню частки спеціального фонду у складі Державного бюджету України.

Очікується, що власні надходження бюджетних установ у середньостроковій перспективі скорочуватимуться. Зменшення доходів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади (від надання послуг юридичним та фізичним особам та за рахунок скасування платежів, що не передбачені податковою системою) призведе до зниження адміністративного тиску. Адміністративні послуги повинні надаватися за рахунок внесення податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету. Крім того, державні підприємства будуть втрачати статус відповідальних виконавців бюджетних програм.

У середньостроковій перспективі прогнозується тенденція до зростання надходжень від плати за землю завдяки скасуванню усіх пільг для різних категорій її платників (крім бюджетних установ), а також посиленню заінтересованості місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в його адмініструванні.

Пріоритетною щодо реформування визначено систему податків і зборів (обов'язкових платежів), які надходитимуть до місцевих бюджетів, - податок з доходів фізичних осіб, плата за землю, податок на нерухомість тощо, що в тісному зв'язку з проведенням адміністративно-територіальної реформи сприятиме зміцненню власної дохідної бази місцевих бюджетів та забезпеченню їх фінансової самодостатності.

Невід'ємною умовою підтримки макроекономічної стабільності у середньостроковій перспективі є дотримання економічно безпечного рівня бюджетного дефіциту (що не перевищуватиме трьох відсотків ВВП).

Значні потреби в ресурсах на проведення реформ в усіх сферах, розвиток інфраструктури та підвищення якості адміністративних та соціальних послуг формують умови для складання бюджету на дефіцитній основі. Рівень дефіциту державного бюджету у відсотках до ВВП залишатиметься стабільним та обмежуватиметься 2,55 відсотка. При цьому обсяг фінансування дефіциту бюджету за рахунок боргових джерел та надходжень від приватизації не перевищуватиме обсягу капітальних видатків бюджету на відповідний рік.

Фінансування дефіциту бюджету за рахунок надходжень від приватизації відбуватиметься переважно за рахунок продажу великих інвестиційно привабливих підприємств.

Проведення відкритої та прозорої приватизації великих державних підприємств забезпечить не тільки надходження до бюджету за принципом справедливої вартості, а й приведе до позитивних структурних змін в економіці та до залучення нових стратегічних інвесторів.

У зв'язку з обмеженістю надходжень від приватизації державного майна у середньостроковій перспективі, а також необхідністю розвитку внутрішнього фінансового ринку поступово збільшуватиметься частка фінансування бюджету за рахунок боргових операцій - до 44 відсотків загального обсягу фінансування у 2008 році, 56 - у 2009 та 67 відсотків - у 2010 році.

Пріоритетними завданнями фінансування дефіциту державного бюджету за рахунок боргових джерел на 2008-2010 роки, виконання яких забезпечить дотримання макроекономічної стабільності та зменшення боргового навантаження на видатки державного бюджету, визначено:

посилення координації здійснення державних запозичень з бюджетною та грошово-кредитною політикою, зокрема в частині розвитку ринку облігацій внутрішньої державної позики та сприяння здешевленню вартості грошових ресурсів для економіки;

утримання обсягу державного боргу стосовно ВВП на економічно безпечному рівні;

збереження відношення витрат на обслуговування державного боргу до дефіциту державного бюджету на рівні не більше одного до трьох;

своєчасне та у повному обсязі виконання зобов'язань за державним боргом;

оптимізація структури боргу за валютою та строком погашення, зокрема збільшення частки боргу в національній валюті;

зменшення вартості внутрішніх запозичень та розвиток внутрішнього фінансового ринку шляхом перетворення державних цінних паперів в універсальний та надійний інструмент управління ліквідністю фінансових установ, зокрема випуск облігацій внутрішньої державної позики на постійній основі, забезпечення постійного двостороннього котирування облігацій внутрішньої державної позики, випуску їх для некомерційних інвесторів;

сприяння зниженню вартості зовнішніх державних запозичень шляхом реалізації заходів щодо збільшення попиту на облігації зовнішньої державної позики, у тому числі за рахунок спрощення їх придбання для резидентів, зокрема недержавними пенсійними фондами, компаніями із страхування життя тощо;

удосконалення системи управління ліквідністю єдиного казначейського рахунку;

застосування в процесі управління державним боргом операцій з дострокового погашення та інших активних операцій з управління державним боргом.

У результаті проведення такої політики очікується утримання обсягу державного боргу стосовно ВВП на економічно безпечному рівні - не вище 20 відсотків (у 2005 році цей показник дорівнював 18,4 відсотка ВВП).

У середньостроковій перспективі буде забезпечено збереження частки гарантованого державою боргу у структурі державного боргу на рівні до 25 відсотків.